Дiагностика і комплексне лiкування піхвових iнфекцiй у жiнок репродуктивного вiку із застосуванням камери зональної декомпресiї

Размещено на http://www.allbest.ru/

МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВґЯ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

УДК 618.15.-002.2-07-085.835.

14.01.01 - акушерство i гiнекологiя

Автореферат

дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Дiагностика і комплексне лiкування піхвових iнфекцiй у жiнок репродуктивного вiку із застосуванням камери зональної декомпресiї

Саулева Тетяна Вiкторівна

ОДЕСА-2002



Дисертацiєю є рукопис

Робота виконано на кафедрi акушерства і гiнекологiї №1 Одеського державного медичного унiверситету МОЗ України.

Науковий керiвник: доктор медичних наук, професор, Мiщенко Валентина Павлiвна, Одеський державний медичний унiверситет МОЗ України, професор кафедри акушерства і гiнекологiї №1

Офiцiйнi опоненти:

доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки, професор Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний універсітет ім. акад. О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1

доктор медичних наук, заслужений діяч науки і техніки, професор Зелiнський Олександр Олексiйович, Одеський державний медичний унiверситет МОЗ України, м. Одеса, завiдувач кафедри акушерства та гiнекологiї №2

Провiдна установа:

Київська медична академiя пiслядипломної освiти iм. П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра акушерства та гiнекологiї №1

Захист вiдбудеться 12.09.2002 року о 14 годині на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 41.600.01 при Одеському державному медичному унiверситетi МОЗ України (65026, м.Одеса, пров. Валiховський, 2).

З дисертацiєю можна ознайомитись у бiблiотецi Одеського державного медичного унiверситету (65026, м .Одеса, пров. Валiховський, 2)

Автореферат розiсланий 30.07.2002 року

Вчений секретар спецiалiзованої вченої ради к.мед.н., ст.н.с. Соболєв Р.В.



Загальна характеристика роботи

Актуальнiсть теми. Незважаючи на певні досягнення в діагностиці, лікуванні та профiлактицi запальних захворювань жіночих статевих органів, їх рівень в останнє десятиріччя залишається високим. (Запорожан В.М., 2000; Венцківський Б.М., 2000). Значною мірою це пояснюється впливом на органiзм різноманітних екологiчних, медичних, соціальних та iнших факторiв (Нізова Н.М., 1999; Міщенко В.П., 1999; Чайка В.К., 2000; Андрієвський О.Г., 2000).

Iнфекцiйнi захворювання жiночих статевих органiв призводять до порушень репродуктивної, менструальної, статевої функцiй, сприяють розвитку патологiї у нащадкiв (Iсар С.Е., 1998; Павлунин К.И., 1998; Пісарєва С.П., 1999). З ними пов'язано 60 - 66 % жiночої безплiдності, 10 - 15 % випадкiв самоабортiв та 12 - 16 % нерозвиненої вагiтностi (Гладчук І.З., 1999, Рожковська Н.М., 2000).

У структурі запальних захворювань сечостатевих органів піхвові інфекції становлять від 20 % до 70 % (Gulmezoglu A.M., Garner P., 1998; Адаскевич В.П., 1999; Зелінський О.О., 2000; Вдовиченко Ю.П., 2000).

Складнiсть діагностики та лiкування цих захворювань посилюється постійними змінами їх етіологічної структури, розвитком iмунологiчних порушень, наявнiстю різноманітних асоцiацiй мiкроорганiзмiв на фоні низького соцiально - економiчного рiвня життя населення за останні роки (Mc Gregor I.A., 1997; Грищенко В.I., Феськов А.М., 1998).

У 15-22 % випадків спостерігається латентний перебіг інфекційної патології, що зменшує можливість її своєчасної діагностики при використанні бактеріологічних і бактеріоскопічних методів (Сольський Я.П., 1996; Іванюта Л.І., 1999; Van den Brule F., 1999; Purello-DўAmbrosio F., 1999).

Дослiдження, проведенi у 80-90 роки, довели, що в лікуванні запальних захворювань жіночих статевих органів фiзичнi фактори внаслідок їх впливу на процеси регуляції системного та регіонарного кровообігу, ендокринних взаємовідношень у гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковій системі, можуть, порівняльно з іншими факторами, краще стимулювати компенсаторно-адаптацiйні сили органiзму, поліпшувати трофіку геніталій, підвищувати ефективність дії хiмiотерапевтичних препаратiв (Стругацький В.М., 1990; Voinchet V., Magalon G., 1996; Васіна Т.А., 1996; Гоженко А.І., 1999).

В Україні завдяки багаторічним дослідженням Андреєвої О.С., (1977, 1978), Астахова В.М., Чайки В.К., (1995), значного розповсюдження набув один із напрямків неспецифічної терапії запальних захворювань матки та придатків, який базується на використанні позитивного ефекту дії зональної декомпресії (ЗД).

Вакуумні гематоми не тільки підвищують неспецифічну резистентність організму, але й суттєво впливають на гемодинаміку органів малого таза. (Wolfen E., Groves B., 1990; Ентін Б.В. і співавт., 1995; Артьоменко В.В., Нагорна В.Ф.,1996).

Як відомо, фізичні фактори, які впливають на інтенсифікацію кровообігу на рівні артерій і вен, забезпечують нормальний функціональний стан матки, придатків, а через систему анастомозів одночасно підсилюють процеси гемоциркуляції в басейні кровообігу піхви (Стругацький В.М., Марченко Т.К.,1990).

На думку окремих авторів (Венцківський Б.М., Маркін Л.Б., 1999; Bibbo M., 1999; Юнда І.Ф., Іванюта Л.І., 2000), при піхвових інфекціях спостерігається поширення запального процесу на верхні відділи жіночих статевих органів з розвитком хронічного ендометриту, сальпінгоофориту, параметриту, симптоматика яких може бути маломаніфестною (Мазорчук Б.Ф., 1997, Кіра Є.Ф., 1999).

Отже, вивчення лікувального впливу зональної декомпресії на клінічний перебіг піхвових інфекцій, що зустрічаються найчастіше, може одночасно допомогти у виявленні латентних форм хронічних запальних процесів верхніх відділів геніталій у разі їх активізації за умов, які створюються при використанні даного методу (Чайка В.К., 1995; Астахов В.М., Voinchet V.,1996; Wolthuis R.A., 1996).

Найбільш поширеним способом лікування піхвових інфекцій відповідно до рекомендацій МОЗ України (1998, 1999) є використання антибактеріальних препаратів, які, в свою чергу, за даними Грищенко В.І. (1998), Кулакова В.І. (2000), можуть сприяти розвитку дисбіозів, дисбактеріозів і, в окремих випадках -- хронізації процесу.

Створення умов для поліпшення трофіки та локального імунітету в зоні запального процесу може сприяти значному підвищенню ефективності лікування ( Berdeaux A., 1992; Стрижаков О.М., 1999).

Таким чином, наукове та клінічне обгрунтування застосування зональної декомпресії у ділянці малого таза надає можливість створення нового напрямку в діагностиці та лікуванні найбільш поширених піхвових інфекцій, в першу чергу -- бактеріального вагінозу, хронічного трихомонадного та кандидозного кольпітів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є частиною комплексної НДР MО3 України “Патогенетичнi механiзми розвитку захворювань репродуктивної системи за умов дiї агресивних факторiв середовища та шляхи їх корекцiї” (N держреєстрацiї 0199U004330). Дисертант є співвиконавцем означеної теми.

Мета і завдання дослiдження. Розробити метод дiагностики та комплексної терапiї найбільш поширених піхвових iнфекцiй у жiнок репродуктивного вiку при застосуванні зональної декомпресiї у ділянці малого таза.

Для досягнення мети були поставлені завдання:

1. Провести ретроспективний аналіз медичної документації пацієнток з піхвовими iнфекцiями, визначити їх частоту і структуру, а також -- супутні медико-соцiальні фактори.

2. Вивчити спектр бактеріальної флори, рівень макромолекулярних фракцій у піхвових змивах за даними лазерної кореляційної спектроскопії (ЛКС), характеристику дистанційної радіаційної динамічної теплометрії (ДРДТ) при застосуванні зональної декомпресії органів малого таза у жінок репродуктивного віку.

3. Обгрунтувати доцільність застосування зональної декомпресiї на ділянку малого таза в дiагностицi урогенітального хронічного трихомоніазу, бактеріального вагінозу, хронічного кандидозного кольпіту за допомогою комплексу досліджень -- бактеріоскопічного, бактеріологічного, цитологічного, ультразвукового методів, а також дистанційної радіаційної динамічної теплометрії; лазерної кореляційної спектроскопії піхвових змивів.

4. Розробити та впровадити в практичну медицину метод дiагностики та комплексної терапiї бактеріального вагінозу, урогенітального трихомоніазу та кандидозного кольпіту при застосуванні зональної декомпресiї на органи малого таза.

5. Вивчити ефективнiсть застосування зональної декомпресiї в комплекснiй терапiї піхвових iнфекцiй на пiдставi аналізу особливостей їх клінічного перебігу та результатів лабораторно-інструментальних досліджень. пiхвовий iнфекцiя камера декомпресія

Об'єкт дослідження -- піхвові інфекції у жінок репродуктивного віку.

Предмет дослідження -- вплив зональної декомпресiї на перебіг бактеріального вагінозу, хронічного трихомонадного та кандидозного кольпітів, на мікробіоценоз піхви у практично здорових жінок.

Методи дослідження -- загальноклiнiчнi методи (анамнестичнi данi, об'єктивне та клiнiко-лабораторне обстеження), бактерiологiчнi, бактерiоскопiчнi, iнструментальнi, бiохiмiчнi; лазерна кореляцiйна спектроскопiя; дистанцiйна радiацiйна динамiчна теплометрiя; статистичнi методи дослiдження.

Наукова новизна роботи. Вперше доведено, що зональна декомпресія ділянки малого таза призводить до зміни мікробіоценозу пiхви жiнок репродуктивного вiку за даними ЛКС піхвових змивів, дистанцiйної радiацiйної динамiчної теплометрiї.

Вперше встановлено, що зональна декомпресія ділянки малого таза супроводжується зростанням рівня теплового потоку, що свідчить про інтенсифікацію кровообігу органів.

Вперше досліджено, що на фоні зростання щільності теплового потоку під впливом зональної декомпресiї на ділянку малого таза у піхвових виділеннях у жінок групи ризику та з хронічними піхвовими інфекціями збільшується концентрація аеробної мікрофлори, змінюється показник анаеробно-аеробного співвідношення.

Вперше виявлено, що під впливом зональної декомпресії у піхвових змивах, за даними ЛКС, підвищується питома вага високомолекулярних бiлкових фракцiй, що свідчить про підвищення активності локального імунітету.

Вперше на підставі бактеріологічного, бактеріоскопічного, ультразвукового досліджень, ЛКС-метрії піхвових змивів, визначення рівня теплового потоку науково обгрунтована ефективність застосування зональної декомпресiї у діагностиці й комплексній терапії бактерiального вагiнозу, хронiчного трихомонадного i кандидозного кольпiтiв з високим клінічним ефектом.

Практичне значення роботи. Розроблено та впроваджено в практичну медицину новий спосіб дiагностики та лiкування піхвових iнфекцiй у жiнок репродуктивного вiку із застосуванням зональної декомпресiї у ділянці малого таза.

Запропоновано комплексну схему терапiї піхвових iнфекцiй із застосуванням камери зональної декомпресiї (КЗД).

Результати дослідження і запропонований спосіб використання зональної декомпресії впроваджені в практичну медицину, що пiдтверджено актами про впровадження, та у навчальний процес Одеського державного медичного унiверситету.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснено планування та розроблено методологію наукового дослiдження, проведено клiнiко-статистичне, лабораторне обстеження пацiєнтiв. Запропоновано дiагностику та лiкування бактерiальних вагiнозiв, хронiчних трихомонадних i кандидозних кольпiтiв із застосуванням камери зональної декомпресiї; визначення рiвня теплового потоку органiв малого таза, ЛКС-метрiї пiхвових змивiв. Автором особисто розроблено i впроваджено схему використання сеансів КЗД. Самостійно виконано статистичну обробку отриманих результатiв, сформульовано висновки, практичнi рекомендацiї.

Апробацiя результатiв дисертацiї. Основнi положення i висновки дисертаційної роботи повiдомленi на III науково-практичнiй конференцiї Асоцiації акушерiв-гiнекологiв України (Ужгород, 1999), III Мiжнародному конгресi “Актуальнi питання iнфектологiї в акушерствi i гiнекологiї” (Одеса, 2000), III Конгресi патофiзiологiв України (Одеса, 2000), на засiданнях Одеського відділення Асоціації акушерiв-гiнекологiв України (1998-2000).

Публiкацiї. За темою дисертацiї опублiковано 8 наукових робiт, в тому числі 5 статей -- у фахових наукових журналах, 3 -- у тезах збiрників наукових робіт.

Обсяг та структура дисертацiї. Дисертацiя викладена на 190 сторiнках машинописного тексту i складається зі вступу, п'яти роздiлiв, висновкiв та списку використаних лiтературних джерел, додатків, iлюстрована 63 таблицями, 13 рисунками. Список використаних джерел -- 328, iз них українських та російськомовних -- 240, iноземних -- 88.



Основний змiст роботи

Матерiали та методи дослiджень. Для вирiшення поставленої мети та завдань на першому етапi роботи проведено ретроспективний аналiз медичної документацiї 852 жiнок репродуктивного вiку, що страждали піхвовими iнфекцiями (за матерiалами Дiагностичного медичного центру Чорноморської центральної басейнової клiнiчної лiкарнi на водному транспортi за 1997-1999 рр.).

Обстежено 378 жiнок репродуктивного вiку, мешканок м. Одеси, вiком вiд 17 до 38 рокiв. Iз них: 216 (57,1 %) практично здорових жiнок (контрольна група -- I) i 162 (42,9 %) -- хворих на піхвові iнфекцiї (основна група), якi розподiленi на групи: II групу становили 54 (14,3 %) жiнки з бактерiальним вагiнозом і перебiгом захворювання понад 2 мiсяцi; III група складалася з 54 (14,3 %) пацiєнток з хронiчним трихомонадним кольпiтом; до IV групи увiйшли 54 (14,3 %) обстежених з хронiчним кандидозним кольпiтом. На другому етапi роботи проведено традицiйне обстеження 165 жінок при профiлактичному оглядi (підгрупа I-А). Для вивчення дiагностичних можливостей ЗД як провокацiйної проби 17 (7,9 %) пацієнткам (підгрупа I-Б) здійснено 1 сеанс КЗД i 17 (7,9 %) -- (підгрупа I-В) -- 3 сеанси. Ефективнiсть ЗД вивчалась порiвняно з пiрогеналовою пробою у 17 (7,9 %) жiнок- добровольцiв (підгрупа I-Г). Ефективнiсть застосування комплексної терапiї з призначенням сеансiв КЗД при лiкуваннi хронiчних піхвових iнфекцiй визначали, порiвнюючи з показниками у групах жiнок, що отримували традицiйну схему терапiї (традицiйне лiкування проведено 27 - ми (50 %) жiнкам підгрупи II-A, 27-ми (50 %) -- III-А, i 27-ми (50 %) -- IV-A. Застосовували ЗД органів малого таза у складi комплексної терапiї 27 (50 %) пацiєнткам підгрупи

II-Б, 27 (50 %) -- III-Б i 27 (50 %) -- IV-Б). Вивчено вихiдний рiвень теплового потоку органiв малого таза у 216 жiнок групи ризику. 34-м iз них виконано активну теплометрiю з 1-3-х сеансiв КЗД i 17-и -- провокацiї розчином пiрогеналу, з метою виявлення безсимптомних форм хронічних піхвових інфекцій.

Загальноприйнята терапiя піхвових iнфекцiй полягала у використаннi етiотропних препаратiв, пiдвищенні специфiчної i неспецифiчної iмунологiчної реактивностi органiзму, мiсцевої терапiї згідно з методичними рекомендаціями МОЗ України 1999 р.

Розроблена нами методика комплексного лiкування жінок з піхвовими iнфекцiями полягала у призначеннi сеансiв КЗД, якi проводили у режимi переривчастої дії зонального вiд'ємного тиску (ПрЛВТ) при розрiдженнi у 6-8 кiлопаскалей (КПа), при експозиції 10-20 сек i тривалiстю процедури 10-15 хв протягом 6 днiв та передбачала індивидуальний підхід до кожної хворої при визначені комплексних, етапних лікувальних заходів. Комплексна терапія включала етіотропні препарати для місцевого застосування залежно від виду інфекції (крем “Далацин” 2 % при бактеріальному вагінозі; “Кліон Д” 100 мг та розчин хлоргекседину біглюконату 0,005 % при трихомонадному кольпіті; свічки “Пімафуцин” при кандидозному кольпіті) протягом 6-ти діб й призначення еубіотиків (розчин “Біфідину”) для відновлення біоценозу піхви, неспецифічної імунотерапії (Оротат калію по 0,5 гр, фолієва кислота 0,05 гр) з метою пiдвищення резистентності органiзму -- антиоксидантiв (вітаміну Є -- 30 % по 30 крап. тричі на день -- 21 добу) для стабілізації проникності клітинних мембран. Відновлення мікробіоценозу кишечнику (“Клiтковина” по 1 стол. ложцi 2 рази на добу протягом 3-х тижнiв, вживання молочно-кислого продукту “Нарiне” щоденно по 200 мл на нiч) сприяло запобіганню транслокацiї мікроорганізмів iз шлунково-кишкового тракту та сечовидiльної системи. Комплексну терапію призначали статевим партнерам. Обстеження проводили до початку курсу терапiї, на 3-ю, 6-у добу, через 21 день i через 3 мiсяці пiсля закiнчення лiкування. У жінок виключались всi випадки протипоказань до застосування сеансів камери зональної декомпресiї.

Для вирiшення поставлених завдань вивчали: 1) менструальну та репродуктивну функцiї, наявність i структуру екстрагенiтальної i генiтальної патологiї, хронiчних iнфекцiйних захворювань; 2) використовувані засоби контрацепції, причини штучного переривання вагiтностi, регулярність статевого життя, кiлькість статевих партнерiв, вживання антибiотикiв; 3) проводили мiкроскопiчне дослiдження нативного препарату пiхвового вмiсту в лабораторiї Дiагностичного медичного центру Чорноморської центральної басейнової клiнiчної лiкарнi на водному транспортi з метою визначення наявностi “ключових клiтин”, трихомонад, дрiжджоподібних грибiв та iншої флори; 4) показники бактерiологiчного аналiзу пiхвових видiлень (дослiдження аеробної та анаеробної флори) якiсним методом з використанням наборiв селективних диференцiйно-дiагностичних матеріалів. Для видiлення та iдентифiкацiї неспороутворюючих анаеробiв із проб видiлень iз пiхви дотримувались технiки визначення анаеробів за методом В.I.Кочеровець (1986). Бактерiологiчне дослiдження виконували в лабораторiї Обласної СЕС; 5) змiни у субфракцiйному складi пiхвових змивiв методом лазерно-кореляцiйної спектроскопiї визначали на базi Науково-дослідного інституту клінічної біофізики Одеського державного медичного унiверситету; 6) результати дистанцiйної радiацiйної динамiчної теплометрiї за допомогою приладу “Термодин”; 7) показники рН- пiхви.

Призначення сеансiв камери зональної декомпресiї здійснювали за розробленою методикою iндивiдуального призначення i корегування режимiв впливу локального негативного тиску на пiдставi “Методичних рекомендацiй по застосуванню локального негативного тиску при лiкуваннi трубної безплiдності” (1995). Методика полягає в iндивiдуальному призначеннi величини впливу зонального негативного тиску: рівень розрідження 6-8 КПа, час відтримки 10-15 с і тривалість процедури 6-10 хв залежно вiд вiку, зросту, ваги, стану серцевої дiяльностi пацiєнтки. (Гоженко А.И., 1996). Статистичну обробку, вірогідність оцiнювали за критерiєм Стьюдента.

Результати дослiджень та їх обговорення

На основi проведеного ретроспективного аналiзу медичної документацiї 852 жiнок за даними гiнекологiчного кабiнету Дiагностичного медичного центру Чорноморської центральної басейнової клiнiчної лiкарнi на водному транспортi за 1997-1999 рр. встановлено, що питома вага піхвових iнфекцiй у структурi гiнекологiчних захворювань збiльшилась порівняно з 1996 роком: у 1997 р. -- на 5,4 %, у 1998 -- на 9,1 %, у 1999 р. -- на 25,8 % .

Одним з основних завдань етапу статистичних дослiджень було проведення аналiзу 574 анкет, який показав, що у жінок, хворих на піхвові інфекції, переважала наявність екстрагенiтальної патологiї, гiнекологiчної захворюваностi, кiлькість абортiв, статевих партнерiв, низького рівня матеріальної забезпечення, застосовування контрацептивiв та лiкарських препаратів.

Середнiй вiк обстежених жiнок обох груп становив 20-29 рокiв, що свідчить про важливiсть проведення санiтарно-освiтньої роботи з метою зниження частоти пiхвових iнфекцiй. Бiльшiсть жiнок починали статеве життя у вiцi 18-20 рокiв i воно було регулярним у 65,7 % -- у I; 72,2 % -- у II; 64,8 % -- у III; 68,5 % --у IV групах обстежуваних. З-поміж різних методів контрацепцiї обстежувані надавали перевагу внутрiшньоматковій спiралі (20,3 %). Кількість жiнок, якi не народжували, становила 14,4 % --у І; 31,5 % --у II; 18,5 % -- у III; 20,3 % --у IV групах, а одну дитину мали

58,3 %; 37,0 %; 55,6 %; 53,7 % жінок вiдповiдно, що пояснювалось низьким матерiальним рiвнем життя більшості сiмей. Так, найбiльшу питому вагу серед причин переривання вагiтностi становила матерiальна незабезпеченiсть сiм'ї (23,67 % - у I-й, 24,5 % - у II-й i по 25,4 % - у III-й і IV-й групах), що, безумовно, свiдчить про необхiднiсть профiлактики непланованої вагiтностi. У бiльшості пацієнток житловi умови не вiдповiдали нормам.

У структурi екстрагенiтальної патологiї у II, III, IV-й групах (57,4 %; 50,0 %; 46,3 % вiдповiдно) переважали захворювання сечовидiльної системи, що узгоджується з даними лiтератури про ризик їх розвитку у жiнок з піхвовими iнфекцiями. У 51,8 % жiнок II-ї групи, у 64,8 % III-ї i у

74,0 % IV-ї груп виявленi запальнi захворювання генiталiй в анамнезi. Порушення менструального циклу становило 35,2 %; 30,0 %; 35,2 % вiдповiдно. Антибiотики протягом поточного року одержували 57,4 % жiнок II; 57,4 % -- III; 64,8 % -- IV груп. За даними окремих авторів

(Swect R.L.,1993; Венцківський Б.М., 1995; Кулаков В.И., 1995), антибактерiальна терапiя негативно впливає на склад мiкрофлори пiхви. Під час вивчення соцiального стану обстежених було встановлено, що основну масу в кожнiй групi становили жiнки-службовцi (за групами: 44,4 %;

44,4 %; 50,0 %; 44,4 % вiдповiдно) та тимчасово безробiтнi (31,0 %; 29,6 %; 31,5 %; 35,2 % вiдповiдно). Середню освiту мали 91,7 % пацiєнток I-ої; 68,5 % ІІ-ої; 59,3 % III-ої та 59,3 % IV-ої груп. За сiмейним станом переважали замiжнi (за групами 54,6 %; 61,1 %; 72,2 %; 74,1 % вiдповiдно), шлюб був не зареєстрованим у 28,2 % жiнок I-ої, у 25,9 % --II-ої, у 20,4 % -- III-ої i у 18,5 % --IV-ої груп.

Обстеження статевих партнерiв засвідчило, що у 23,5 % чоловiкiв жінок II-ої, у 52,9 % III-ої, у 70,6 % IV-ої груп був запальний тип мазка, що свідчить про необхiднiсть лiкування обох статевих партнерiв.

Згідно з метою та завданнями наукового дослiдження, проведено вивчення чистоти пiхви. При первинному обстеженнi пацієнток виявилось, що, I; I-II; II; II-III; III-IV ступенi чистоти пiхви були у 17,6 %, 23,6 %, 49,5 %, 6,5 %, 2,8 % вiдповiдно.

При цьому у пацієнток з II-III i III-IV cтупенем чистоти не було скарг на біль, свербіж у ділянці вульви. Піхвова паличка Дедерлейна виявлена у 58,8 % випадкiв. Мiкробiоценоз пiхви подано аеробно-анаеробними асоцiацiями (47,7 %), монокультурою анаеробiв (15,1 %) i асоцiацiями анаеробiв (14,4 %). Монокультура аеробiв i асоцiацiї аеробiв становили 6,5 % i 9,6 % випадкiв. У 6,7 % обстежуваних зростання патогенної i умовнопатогенної флори не виявлено. В цiлому при первинному обстеженнi здорових жiнок спектр аеробної мiкрофлори містив 9 видів патогенних i умовнопатогенних кокiв (70,7 %), Candida albicans (10,1 %), частота визначення E.colli становила

7,8 %, Proteus vulgaris ( 6,1 %), Enterobacter cloacae ( 5,3 %). Анаеробна мiкрофлора подана лактобацилами (71,9 %), Gardnerella vaginalis (20,1 %), Micoplasma hominis (8,0 %). Концентрацiя колонiйутворюючих (КУО) штамiв анаеробних мiкробiв була в 1,4 разу вища (Р<0,001) аеробних i становила 6,6 ± 0,18 lg КУО/мл.

Аналiзуючи особливостi впливу зонального від'ємного тиску у ділянці малого таза у здорових жінок необхiдно зазначити, що зональна декомпресiя призводить до збiльшення кiлькостi пiхвових видiлень водянистої консистенцiї (7,1 ± 0,5 мл), пiдвищення кислотностi пiхвового вмiсту (4,7 - 4,8) в кінці першої доби, кiлькостi лейкоцитiв (до 8-10 в полi зору) в межах фiзiологiчної норми (Р>0,05), що може пояснюватися збiльшенням регіонального кровотоку та пiдвищенням судинної проникностi пiсля вакуум-впливу. Так, за даними ультразвукового дослiдження, вірогідно збiльшується об'єм тiла матки, придаткiв в середньому на 5,0 ± 2,0 мм (Р<0,05), що може бути розцiнено, як класичний прояв вакатної артерiальної i венозної гiперемiї, внаслідок чого суттєво змiнюється характер обмiну на рiвнi мiкроциркуляторного русла, пiдвищується вихiд рiдини за межi капiлярiв, вiдбувається збiльшення об'єму досліджуваних органiв.

Результати проведених дослiджень засвідчили, що один сеанс КЗД сприяє погiршенню чистоти пiхви (II-ий ступiнь чистоти зменшився в 2,8 разу, II-III-ій ступiнь зріс до 47,1 %, III-IV-ий -- до 35,3 % спостережень), збiльшенню рiвня аеробної мiкрофлори у монокультурi та в аеробних асоцiаціях в 1,1; 1,8 разу вiдповiдно, в аеробно-анаеробних асоцiацiях - у 1,2 разу i зниженню до

2,4 % кількості випадкiв, коли не було росту патогенної i умовнопатогенної мiкрофлори. Анаеробна мiкрофлора в монокультурах i в анаеробних асоцiацiях зменшувалась у 2,3 і 1,3 рази вiдповiдно. Після одного сеансу КЗД в спектрi аеробної флори переважали St.saprophyticus (22,5 %), St.epidermidis

(20,1 %). Один сеанс КЗД практично не впливав на концентрацiю аеробних мiкробiв i вiрогiдно знижував в 1,7 разу рiвень анаеробних штамiв (Р<0,05).

Оцiнюючи змiни пiсля трьох сеансiв КЗД, можна вiдмiтити, що II-III-ій ступiнь чистоти пiхви спостерiгався у 52,9 % обстежених, а III-IV-ий залишався на попередньому рiвнi, мав тенденцiю до зниження II-ий ступiнь (11,8 %). Триразове застосування КЗД поряд з дiагностичним критерiєм дає терапевтичний ефект, що проявляється у пригнiченнi зростання анаеробної мiкрофлори в анаеробних i анаеробно-аеробних асоцiацiях i монокультурах анаеробiв. Триразовi сеанси КЗД сприяли виявленню Trichomonas vaginalis -- у 26,4 % спостережень, а Candida albicans -- у 2,5 разу. Сеанси КЗД сприяли зниженню рiвня Gardnerella vaginalis в 1,9, Micoplasma hominis -- у 1,3 разу порівняно з вихiдним рiвнем, появi Mobiluncus (9,2 %), збiльшенню питомої ваги бактероїдiв, клостридiй i пептострептококiв до 24,4 %.

При порівнянні показникiв у групах жiнок, яким призначались сеанси КЗД i внутрiшньом'язово розчин пiрогеналу, виявилось, що триразове застосування розчину пiрогеналу сприяє змiнi бiоценозу пiхви порівняно з вихiдним рiвнем: I-ий i II-ий ступiнь чистоти не дiагностовано, рiвень II-го ступеня знизився в 1,7 разу, II-III-го i III-IV-го ступенів досяг 41,2 % i

29,4 % спостережень вiдповiдно при значному порушеннi стану самопочуття. Використання пiрогеналу не дало вірогідного збільшення висiювання мiкрофлори пiхви як в монокультурах, так i в асоцiацiях (Р>0,05). Отже, один сеанс КЗД за своїми кiлькiсними якостями дорiвнює трикратнiй провокацiйнiй пробi пiрогеналом. Загальний стан пацiєнтiв при цьому залишається стабiльним. Уведення пiрогеналу суттєво не впливало на співвідношення аеробно-анаеробної мiкрофлори і не призводило до значущих щодо дiагностики змiн КУО (Р>0,05). Тому зміни концентрацiї КУО штамiв аеробної i анаеробної мiкрофлори у жінок з хронiчними пiхвовими iнфекцiями можна розцiнювати як обгрунтування в дiагностичному алгоритмi рубiжних варiантiв норми i патологiї.

Тепловий обмiн в органiзмi знаходиться у станi постiйно змiнюючої рівноваги мiж теплоутворенням та тепловiддачею, а будь-яке його вiдхилення у той чи iнший бік викликає напруження механiзмiв терморегуляцiї i може бути використане з дiагностичною метою (Розенфельд Л.Г., 1988).

Вивчення рiвня теплового потоку (ТП) органiв малого таза з визначенням показників щiльностi теплового потоку вiд них на передню черевну стiнку засвідчило, що вихiдний середнiй рiвень ТП органiв черевної порожнини пiсля сеансiв КЗД i провокацiй пiрогеналом суттєво не вiдрiзнявся мiж собою (Р>0,05). При застосуваннi КЗД рiвень ТП вiрогідно пiдвищувався у лобковiй ділянцi порiвняно з вихiдним рiвнем (0,2 %) i становив 1,1 % (Р<0,05) вiд середнього рiвня по черевнiй порожнинi.

У вихiдних семiотичних зрушеннях субфракцiйного макромолекулярного складу пiхвових змивiв у 19 здорових жiнок варiант “Норма” був у 15,8 %, “Iнтоксикацiя” -- у 31,6 %, “Дистрофiя” -- у 31,6 %, змiшанi форми -- у 21,0 % спостережень з перевагою середньо- i високомолекулярних часточок вiд 50 нм i вище (66 %). Пiсля сеансу КЗД змiшанi форми зрушень не виявленi, варiанти норми знизились до 10,6 %, з'явились ознаки алергiзацiї у 26,3 % спостережень, пiдвищилась питома вага iнтоксикацiйного i дистрофiчного характеру семiотичних зрушень (36,8 % і 26,3 % вiдповiдно), у 68 % випадках розмiр часточок становив 50 нм i вище. Даний феномен свiдчить про збiльшення складу iмунних комплексiв, як реакцiї органiзму на наявнiсть прихованих форм запалення пiхви, завдяки активацiї мiсцевого iмунiтету i пiдвищення проникностi стiнок капiлярiв. Отже, вплив ЗД у ділянці малого таза проявляється змiною балансу умовнопатогенної, патогенної i нормальної мiкрофлори генiталiй та зростанням рiвня висiювання аеробних асоцiацiй, що обгрунтовує застосування її для пiдвищення ефективностi дiагностики хронiчних пiхвових iнфекцiй у жінок, які мають в анамнезі захворювання піхви.

Аналiзуючи особливостi клiнiчної характеристики хворих жiнок на другому етапi наших дослiджень, необхiдно вiдмiтити, що у 77,8 % пацiєнток II групи були скарги на біль, свербіж та посилення піхвових виділень. При кольпоскопiчному дослiдженнi жiнок II групи симптоми запалення не виявленi. У 35 (64,8 %) пацiєнток III i IV груп виявлено набряк слизової оболонки пiхви з виразним судинним рисунком. У 19 (35,2 %) пацiєнток III групи та у 17(31,5 %) IV групи дiагностовано захворювання шийки матки запального характеру. У 21(38,9 %) пацiєнток II i IV груп верифiковано дiагноз хронiчного сальпiнгоофориту. У хворих на бактерiальний вагiноз II-III ступiнь чистоти пiхви визначено у 51,9 % хворих, III-IV -- у 48,1 %, та у 100 % хворих на хронiчний трихомонадний, хронiчний кандидозний кольпiт. Кислотнiсть (рН) пiхвових видiлень змiнювалась до лужного середовища: 4,5 ± 0,1 -- при бактерiальному вагiнозі, 5,5-5,8 -- при трихомонадному кольпiті 4,0-4,5 -- при вагiнальному кандидозi. За допомогою бактерiологiчного дослiдження у

22,2 % обстежених II-ої групи, за вiдсутностi будь-яких скарг, виявлено Gardnerella vaginalis, Mycoplasma hominis, Mobiluncus, B.fragilis, Peptostreptococus. На фонi III-IV ступеня чистоти пiхви у III-й групi виявляли Trichomonas vaginalis у 100 % спостережень, у IV групi -- Candida albicans в

100 %. Цi мiкроорганiзми частiше виявлялись у пiхвовому вмiсті, нiж у цервiкальному каналi i уретрi (у хворих на бактерiальний вагiноз -- у 19 i 12 разiв, хронiчний трихомонадний кольпiт -- у 2,8 i 8 разів, хронiчний кандидозний кольпiт -- 3,2 i 3,2 рази вiдповiдно).

В обстежених усiх трьох груп визначено рiвень теплового потоку органiв малого таза. Початковий середнiй рiвень теплового потоку органiв черевної порожнини при бактерiальному вагiнозi i хронічному трихомонадному та хронічному кандидозному кольпiтах суттєво не вiдрiзнявся вiд показникiв у здорових жiнок (Р>0,05). У надлобковiй ділянцi рiвень теплового потоку при хронiчних пiхвових iнфекцiях становив 2,4-3,7 % вiд середнього рiвня теплового балансу по черевнiй порожнинi. Вірогідне пiдвищення рiвня теплового балансу у надлобковiй ділянцi порiвняно з початковим рiвнем у жiнок II-ої i III-ої груп спостерiгалось пiсля сеансiв КЗД (4,4 % -- для бактерiального вагiнозу i 5,3 % -- для хронічного трихомонадного та хронічного кандидозного кольпiтiв) (Р<0,05).

Аналізуючи показники дослiдження, слід вiдмiтити, що застосування КЗД у комплексному лiкуваннi бактерiльного вагiнозу сприяло стабiлiзацiї загального стану хворих з перших днiв лiкування. Дизуричнi прояви i болi внизу живота до 6-го дня повнiстю купiрувались. Альгодисменорея спостерiгалась у 15,4 % випадкiв у першому циклі та у 7,7 % хворих -- через 3 мiсяцi. Терапiя сприяла встановленню II-III ступеня чистоти пiхви у 96,3 % пацієнтів на 3-му тижнi лiкування. Протягом першого тижня лiкування концентрацiя анаеробної мiкрофлори становила 2,4-2,1 lg КУО/мл, до кiнця лiкування -- 0,2 lg КОЕ/мл, тодi як традицiйне лiкування дозволило в кiнцi 3-го тижня зменшити кiлькiсть анаеробних штамiв до 1,2-1,4 lg КУО/мл (таблиця).

Цей показник може бути об'єктивним критерiєм ефективності лікування бактерiального вагiнозу.

При застосуваннi КЗД у комплексному лiкуваннi хронiчного трихомонадного кольпiту протягом першого тижня лiкування III-IV ступiнь чистоти пiхви знизився до 44,4 % спостережень, в кiнцi третього тижня I-II ступiнь чистоти пiхви виявлено у 74,1 % хворих, а через 3 мiсяцi -- у 88,9 %. Trichomonas vaginalis через 1 тиждень лiкування виявлено у 26,4 % випадкiв, а через 3 тижні i 3 мiсяці при бактерiологiчному i бактерiоскопiчному дослiдженнях цi збудники не виявленi. При



Таблиця - Динамiка концентрацiї мiкрофлори пiхви залежно вiд виду лiкування (lg КУО/мл, М m).

Вид патології, лікування та спектр мікрофлори	Терміни лікування
	Вихідний рівень	6-та доба	3 тижні	3 місяця
I.Бактеріальний вагіноз	Традиційне лікування:
Аеробна	2,9±0,15	2,2±0,1	3,1±0,15	3,6±0,18
Анаеробна	4,0±0,2	4,3±0,22	1,7±0,09	1,4±0,07
	Традиційне лікування +КЗД:
Аеробна	2,4±0,14	2,2±0,13	2,5±0,15	2,5±0,15
Анаеробна	2,4±0,14*	2,1±0,3*	1,2±0,07	0,2±0,01*
II.Хр.трихомонадний кольпіт	Традиційне лікування:
Аеробна	4,9±0,2	4,6±0,18	4,8±0,19	5,1±0,4
Анаеробна	4,4±0,18	4,0±0,2	2,2±0,09	2,4±0,1
	Традиційне лікування +КЗД:
Аеробна	5,1±0,36	3,7±0,26	2,9±0,2	3,5±0,25
Анаеробна	1,7±0,11*	1,3±0,09*	1,8±0,13*	0,8±0,06
III.Хр.кандидозний кольпіт	Традиційне лікування:
Аеробна	6,1±0,3	5,4±0,27	4,6±0,23	4,4±0,18*
Анаеробна	5,2±0,26	5,1±0,25	4,4±0,18	3,7±0,26*
	Традиційне лікування +КЗД:
Аеробна	4,2±0,25	3,8±0,19	3,4±0,17	3,7±0,26
Анаеробна	3,2±2,2	2,7±0,13	1,5±0,11	0,9±0,06

Примiтка:-*-вірогідна рiзниця (Р<0,001) порівняно з вихiдним рiвнем i мiж порiвнюваними штамами.

традицiйному лiкуваннi хронiчного трихомонадного кольпiту спiввiдношення аеробних i анаеробних штамiв було однаковим до 3-го тижня i лише пiсля 3-и тижневого курсу терапiї концентрацiя анаеробних колонiй вірогідно знизилась (Р<0,001) до 2,2 lg КУО/мл.

Використання ЗД у комплексному лiкуваннi хронiчного трихомонадного кольпiту з 6-ї доби вiд початку лiкування зменшило концентрацiю анаеробних асоцiацiй до 1,7 ± 0,11 lg КУО/мл, в кiнцi 3-го мiсяця їх рiвень дорiвнював 0,8 lg КУО/мл, що свідчить про діагностичну значущість визначення lg КУО/мл як критерію ефективності лікування. Альгодисменорея виявлена у 7,7 % обстежених.

Використання ЗД у комплексному лiкуваннi хронiчного кандидозного кольпiту сприяло стабiлiзацiї картини чистоти пiхви з перших 6-ти дiб терапiї. Через 3 тижні I -II ступiнь чистоти пiхви спостерiгався у 70,4 % жiнок. В кiнцi 1-го тижня лiкування Сandida albicans виявлена бактерiологiчним методом у 34,7 %, через 3 тижнi -- у 8,7 %, через 3 мiсяці -- у 1,3 % спостережень. Рiвень аеробних штамiв у процесi лiкування мав тенденцiю до зниження (Р>0,05) i дорiвнював в кiнцi 3-го мiсяця 3,7±0,26 lg КУО/мл (таблиця). Концентрацiя анаеробної мiкрофлори пiд дiєю комплексного лiкування із застосуванням ЗД вірогідно знижувалась (Р<0,05) i становила 0,9 ± 0,06 lg КУО/мл, що можна розцiнювати як прогностичну й дiагностичну ознаку клiнiчного одужання. Альгодисменорея через 3 мiсяці спостерiгалась лише у 3,7 % хворих.

При бактерiальному вагiнозi середнiй рiвень теплового балансу органiв черевної порожнини в обох здухвинних ділянках i над лобком знижувався з 10-ої доби вiд початку лiкування при стандартнiй методицi. В кiнцi 3-го мiсяця у надлобковiй ділянці рiвень теплового балансу вірогідно був нижчим початкового рiвня i наближався до показникiв здорових жiнок. При застосуваннi ЗД у комплексному лiкуваннi вiдмiчено рiст рiвня теплового балансу у середньому по черевнiй порожнинi, здухвинних ділянках i над лобком до 10-ї доби, а потiм -- його зниження. Через 24 днi пiсля лiкування показники теплового балансу знижувалися до рiвня здорових жiнок i утримувались протягом 3-х мiсяцiв. При хронічному трихомонадному та кандидозному кольпiтах динамiка рiвня теплового балансу органiв малого таза була подiбною до показників при бактерiальному вагiнозi.

На початку лiкування, до застосування ЗД на органи малого таза, характер субфракцiйного складу пiхвових змивiв у групi хворих із бактерiальним вагiнозом, хронiчним трихомонадним та хронiчним кандидозним кольпiтами свiдчив про iнтоксикацiйноподiбнi зрушення у 68,2 % хворих, у 27,3 % -- дистрофiчних. Пiсля сеансу ЗД iнтоксикацiйноподiбнi зрушення спостерiгались у 27,3 % хворих, дистрофiчноподiбнi -- у 18,2 %, а у 36,4 % випадкiв субфракцiйний склад пiхвових змивiв був нормальним. У серединi процесу лiкування без застосування КЗД хворих, які не мають патологiчних вiдхилень у субфракцiйному складi, не було, пiсля ЗД їх питома вага становила 27,3 %. Під час лiкування за традицiйними схемами (без ЗД) алергоподiбнi та iнтоксикацiйнi зрушення зустрiчалися у 18,2 % i дистрофiчнi -- у 9, 1 % випадкiв. Застосування ЗД сприяло збiльшенню алергоподiбних зрушень до 36,4 % i зниженню iнтоксикацiйноподiбних i дистрофiчних до -- 9,1 %. В кiнцi лiкування (без ЗД) iнтоксикацiйноподобнi i дистрофiчнi зрушення становили 18,2 %, із застосуванням ЗД -- 13,6 %, алергоподiбнi -- 22,7 % i 36,4 % вiдповiдно. За даними лазерно-кореляцiйної спектроскопії, застосування КЗД для лiкування латентних, хронiчних, в'ялоперебiгаючих бактерiального вагiнозу, хронiчного трихомонадного, хронiчного кандидозного кольпiтiв сприяє виходу iмуноглобулiнiв за межi судин та утворенню iмунокомплексiв, можливо, внаслідок збiльшення тканинного кровотоку та судинної проникностi, що сприяє пiдвищенню iмунного захисту.

Одержанi результати дають можливiсть бiльш поглиблено розкрити патогенетичнi механiзми, особливості клiнiчного перебiгу та дiагностики бактерiального вагiнозу, хронiчного трихомонадного, хронiчного кандидозного кольпiтiв, обгрунтувати дiагностичне значення застосування зонального від'ємного барометричного тиску на органи малого таза з метою дiагностики та лiкування (у комплекснiй терапiї) піхвових iнфекцiй та рекомендувати використання цих методiв для застосування в гінекологічній практиці.



Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми практичної гінекології -- пошуку нових методів діагностики, лікування та оцінки ефективності проведеної терапії у жінок репродуктивного віку, хворих на піхвові інфекції, шляхом впровадження у комплексну діагностику та терапію цих станів камери зональної декомпресії, лазерної кореляційної спектроскопії, дистанційної радіаційної динамічної теплометрії.

1. У структурі захворювань, що передаються статевим шляхом, у жінок репродуктивного віку спостерігається зростання загального рівня інфекцій пiхви з 21,6 % у 1996 р. до 64,8 % у 1999 році: бактеріальний вагіноз становить 23,7%, хронічний трихомонадний і хронічний кандидозний кольпіти -- 48,8%.

2. Використання 1-3 сеансів зонального вiд'ємного тиску -- 6-8 КПа на ділянку органів малого таза є доцільним у якості провокуючого фактора у жінок репродуктивного вiку з порушеннями мікробіоценозу піхви, що підтверджується збільшенням внеску високомолекулярних фракцій у субфракційному складі піхвових змивів до 28 %, рівномірним зростанням щільності теплового потоку в цій анатомічній зоні на 1,4 %

3. Застосування зональної декомпресії органів малого таза у якості провокуючого фактора у жінок групи ризику збiльшує питому вагу аеробної у 3,1 та анаеробної мiкрофлори -- у 1,1; аеробно-анаеробних асоцiацiй -- у 1,6 разів, а також дозволяє покращити виявлення недіагностованих форм урогенітального трихомоніазу на 35,3 %, бактеріального вагінозу -- на 20,1 %, кандидозу - на 25,2 %.

4. У піхвових виділеннях у жінок з бактеріальним вагінозом, трихомонадним та кандидозним кольпітами після застосування зональної декомпресії на ділянку органів малого таза збільшується концентрація анаеробної у 6,3; 5,4; 2,5 разів та аеробної мікрофлори у 1,9; 2,5; 3,5 разів, анаеробно-аеробних ассоціацій -- у 2,4; 2,8; 3,7 разів відповідно, що дозволяє підвищити ефективність діагностики піхвових інфекцій.

5. При використанні зональної декомпресії органів малого таза зростає рівень теплового потоку при бактеріальному вагінозі на 4,4 %, при урогенітальному трихомонозі та кандидозі -- на

5,3 %, збільшується ультразвуковий поперечний розмір матки й придатків на 5,0 ± 2,0 мм, підвищується внесок високомолекулярних фракцій у піхвових змивах до 66 %, що свідчить про підвищення проникності стінок капілярів та сприяє активації місцевого імунітету піхви.

6. Після проведення курсу комплексної терапiї бактерiального вагiнозу, хронiчного трихомонадного та хронiчного кандидозного кольпiтiв з використанням зональної декомпресії органiв малого таза концентрацiя аеробної та анаеробної мiкрофлори у пiхвових видiленнях прогресивно зменшується 2,5; 3,5; 3,7 lg КУО/мл - 1,2; 2,1; 3,5 і становить 0,2; 0,8; 0,9 lg КУО/мл відповідно, через 3 місяці лікування із зменшенням показників щільності теплового потоку і нормалізацією внеску високомолекулярних бiлкових фракцiй у пiхвових змивах за даними лазерної кореляційної спектроскопії, що може бути прогностичною та дiагностичною ознаками стiйкого одужання при данiй патологiї.

7. Застосування зональної декомпресії органiв малого таза в комплексній терапії бактеріального вагінозу, хронічного трихомонадного та хронічного кандидозного кольпітів скорочує тривалість лікування на 6-8 діб, кількість рецидивів у 1,3 разу, що дозволяє підвищити ефективність лікування у 2,4 разу та забезпечує стійкий терапевтичний ефект протягом 3-х місяців і більше.



Список опублiкованих праць за темою дисертацiї

1. Саулева Т.В., Мiщенко В.П., Гоженко А.І. Лiкування бактерiального вагiнозу із застосуванням камери зональної декомпресiї // ПАГ. -- К. 2000. -- N 5. -- С.108-110.

2. Саулева Т.В. Современные взгляды на этиологию, патогенез, диагностику и лечение бактериального вагиноза как заболевания передающегося половым путем // Вiсн. морської медицини. -- Одеса, 2000. -- N 3.--С.137-140.

3. Саулева Т.В. Патогенетичне обгрунтування застосування камери зональної декомпресiї у дiагностицi латентного перебiгу хронiчного трихомонадного кольпiту // Фiзiолог. журнал. К., 2000. -- Т. 46, № 2. -- С.96-97.

4. Міщенко В.П., Саулева Т.В. Діагностика та комплексне лікування хронічного трихомонадного та кандидозного кольпітів, бактеріального вагінозу із застосуванням камери зональної декомпресії // Вісн. морської медицини. -- Одеса, 2001. -- С. 47-52.

5. Саулева Т.В., Мищенко В.В., Терехова У.В. Дистанционная радиационная теплометрия в диагностическом алгоритме заболеваний, передающихся половым путем // Актуальнi питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. ст. -- Вип. 4. -- Запорiжжя: Вид-во ЗДМУ, 2000. -- С. 219-223.

6. Саулева Т.В., Гоженко Н.Ф., Терехова У.В. Системные и локальные эффекты зональной декомпрессии области малого таза и их значение для совершенствования диагностики заболеваний, передающихся половым путем // Тез. докл. III Междунар. конгр. “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”. -- Одесса, 2000. -- С. 114.

7. Изучение микрофлоры влагалища женщин с гестационным пиелонефритом при содержании в их крови токсичных металлов в допустимых концентрациях и выше / Т.В.Саулева, В.П.Мищенко, С.В. Тимофеева, В.В Шерер // Тез. докл. III Междунар. конгр. “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”. -- Одесса, 2000. -- С. 95.

8. Особенности диагностики угрозы прерывания беременности у женщин с бактериальным вагинозом / Т.В. Саулева, В.В. Шерер, В.П. Мищенко, С.В. Тимофеева // Тез. докл. III Междунар. конгр. “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”. -- Одесса, 2000. -- С. 140.



Анотацiя

Саулева Т.В. Дiагностика i комплексне лiкування піхвових iнфекцiй у жiнок репродуктивного вiку iз застосуванням камери зональної декомпресiї. -- Рукопис. Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спецiальнiстю 14.01.01. -- акушерство і гiнекологiя.--Одеський державний медичний унiверситет МОЗ України. -- Одеса, 2002.

Дисертацiя присвячена удосконаленю методів дiагностики та терапiї бактерiального вагiнозу, хронічного трихомонадного i кандидозного кольпiтiв у жiнок репродуктивного вiку на підставi використання зональної декомпресiї на ділянку малого таза.

Проведено медико-соцiологiчне обстеження та вивчено частоту пiхвових iнфекцiй у жiнок репродуктивного вiку. Встановлено ефективнiсть застосування камери зональної декомпреciї в дiагностицi i комплексному лікуванні піхвових iнфекцiй на пiдставi змiни показникiв бактерiологiчного, бактерiоскопiчного дослiджень nixвовoro вмiсту, ультразвукових показників, лазерно-кореляцiйної спектроскопiї, дистанцiйної радiацiйної динамiчної теплометрiї.

Проведено вивчення клiнiко-лабораторних особливостей клінічного перебiгу пiхвових iнфекцiй при застосуваннi камери зональної декомпресiї. Розроблено та впроваджено в практичну медицину метод дiагностики i комплексної терапiї пiхвових iнфекцiй на підставi застосування камери зональної декомпресiї. Вивчено клінічну ефективнiсть запропонованого методу.

Ключовi слова: бактерiальний вагiноз, трихомонадний, кандидозний кольпiти, камера зональної декомпресiї, лазерно-кореляцiйна спектроскопiя, дистанцiйна радiацiйна динамiчна теплометрiя.



Аннотация

Саулева Т.В. Диагностика и комплексное лечение вагинальных инфекций у женщин репродуктивного возраста с использованием камеры зональной декомпрессии. -- Рукопись. Дисертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01. -- акушерство и гинекология. -- Одесский государственный медицинский университет МЗ Украины. -- Одесса, 2002.

Диссертация посвящена усовершенствованию методов диагностики и терапии бактериального вагиноза, трихомонадного и кандидозного кольпитов у женщин репродуктивного возраста на основе использования камеры зональной декомпрессии на область малого таза. Комплексное углубленное изучение данных вопросов дает возможность разработать более совершенные алгоритмы лечебно-диагностических методов, направленных на сохранение репродуктивного здоровья населения.

В работе изучена частота встречаемости вагинальных инфекций у женщин репродуктивного возраста на основании ретроспективного анализа 852 амбулаторных карт за 1997-1999 гг. по материалам Диагностического медицинского центра Черноморской центральной бассейновой клинической больницы на водном транспорте. Проведен анализ 574 опросных анкет женщин с вагинальными инфекциями, клинически и лабораторно обследовано 378 женщин. Проанализирована взаимосвязь вагинальных инфекций с возрастом, социальным и семейным положением, образованием, жилищными условиями, экстрагенитальной и генитальной патологией, менструальным циклом, характером половой жизни, контрацепции, наличием и количеством детей, приемом антибиотиков и кортикостероидов в анамнезе, причинами прерывания беременности, наличием воспалительных изменений мочеполовой системы партнеров.

Изучены диагностические возможности камеры зональной декомпрессии для выявления скрытых форм заболеваний влагалища у здоровых женщин в сравнении с введением раствора пирогенала по данным изменения микробиоценоза влагалища. Изучены исходный уровень теплового баланса органов малого таза методом дистанционной радиационной динамической теплометрии, характер семиотических сдвигов субфракционного состава влагалищных смывов по данным лазерной корреляционной спектроскопии, показатели ультразвукового исследования размеров матки и придатков и их динамика под воздействием зональной декомпрессии на органы малого таза.Установлено, что зональная декомпрессия способствует повышению выявляемости хронических, латентно протекающих вагинальных инфекций. Одного сеанса камеры зональной декомпрессии достаточно для использования ее в качестве провокационной пробы и обосновано применение в диагностических целях.

Проведена оценка диагностики и установлены основные клинические симптомы, показатели бактериоскопического, бактериологического обследования, показатели уровня теплового баланса органов малого таза, макромолекулярного состава влагалищных смывов и их изменение под воздействием зональной декомпрессии при бактериальном вагинозе, хроническом трихомонадном и кандидозном кольпитах.

Проведено комплексное лечение вагинальных инфекций с применением сеансов зональной декомпрессии, изучена эффективность применяемых схем лечения.

На основании анализа динамики жалоб, характера белей, нормализации менструальной функции, сроков восстановления нормальной степени чистоты влагалища, изменений в микробиоценозе влагалища, подтвержденных данными бактериоскопического и бактериологического исследования, показателями уровня концентрации колонийобразующих штаммов установлено, что применяемые схемы традиционного лечения вагинальных инфекций не исключают риск развития рецидивов заболевания.

Применение зональной декомпрессии в комплексном лечении вагинальных инфекций способствует более быстрому купированию основных жалоб, восстановлению нормальной микрофлоры влагалища, клиническому выздоровлению больных. На эффективность использования камеры зональной декомпрессии при лечении бактериального вагиноза, хронического трихомонадного и кандидозного кольпитов указывает изменение уровня теплового баланса органов малого таза в динамике лечения в сторону его снижения до таковых показателей у практически здоровых женщин и показатели лазерной корреляционной спектроскопии субфракционного состава влагалищных смывов, свидетельствующих об активации имунных процессов в тканях стенок влагалища. Метод использования камеры зональной декомпрессии в диагностике и лечении вагинальных инфекций внедрен в практическую медицину.

Ключевые слова: бактериальный вагиноз, трихомонадный, кандидозный кольпиты, камера зональной декомпрессии, лазерная корреляционная спектроскопия, дистанционная радиационная динамическая теплометрия.



Summary

Sauleva T.V. Diagnostics and complex treatment of vaginal infections in women of reproductive age using the Camera Zone Decompression. -- Manuscript.

Thesis for scientific degree of the kandidat of medicine sciences in speciality 14.01.01.-- obstetrics and gynecology.-- Odessa State Medical University MPH of Ukraine.-- Odessa, 2002.

The thesis is dedicated to improvement of diagnostic methods and therapy of Bacterial vaginosis, Trichomoniasis and Candida Colpitis in women of reproductive age on the basis of Camera Zone Decompression is useful influence tracts of small pelvis. The deep analisis of vaginal infections, its frequency in women of reproductive age, medical and social examenations had been taken in large scale. The complex treatment and diagnostics of vaginal infections with the Camera Zone Decompression were effective that is proved by the changes of laboratory results. The efficiency of application for Camera Zone Decompression was also confirmed by bacterioscopy and bacteriology investigation of vaginal nest, laser correlation spectroscopy method, distantive radiative dinamic heat-flowmetry. Clinic-aboratory peculiarities of vaginal using the Camera Zone Decompression have been studied.

The diagnostic method and complex therapy of vaginal infections using CZD have been e worked out and introducted in medical practice. The efficiency of suggestive method has been studied.