Взаємовплив вагітності та злоякісного росту (експериментальне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Проблема взаємовідносин вагітності та злоякісного росту викликає зацікавленість онкологів в силу певних спільних ознак, характерних для обох процесів. Зокрема відомо, що і в процесі розвитку пухлини, і процесі ембріогенезу змінюється рівень секреції цілого ряду факторів, таких як гормони, фактори росту, ангіогенні фактори, тощо. На клітинно-тканинному рівні вони забезпечують високий проліферативний потенціал злоякісних та ембріональних клітин, їх здатність до інвазії та міграції; індукують розвиток мікроциркуляції як при формуванні злоякісної пухлини, так і фетоплацентарного комплексу, що на рівні організму забезпечує виживання як ембріону, так і злоякісної пухлини. Саме тому вивчення взаємовідносин між вагітністю та злоякісним ростом відкриває унікальні перспективи дослідження одного процесу через розуміння механізмів регуляції іншого, надає можливості розглядання механізмів малігнізації з позицій основних законів біології розвитку.

Відомо, що частота випадків одночасного перебігу вагітності та злоякісного процесу у жінок оцінюється як 1 випадок на 1000 вагітностей. Одночасний перебіг вагітності та злоякісного процесу обумовлює виникнення складної динамічної ситуації: злоякісний процес може модифікуватися факторами, які забезпечують морфогенетичний розвиток ембріону, і в свою чергу, як дезинтегратор гомеостазу, впливати на розвиток ембріону. Клінічні дані щодо впливу вагітності на розвиток злоякісної пухлини неоднозначні: є свідчення як стимуляції, так і пригнічення вагітністю розвитку злоякісної пухлини. Експериментальні дані про вплив вагітності на розвиток перещеплених, в тому числі метастазуючих пухлин, досить малочисельні і характеризуються також неоднозначністю.

Основним недоліком експериментальних досліджень є виконання останніх у рамках сингенної моделі вагітності, яка не є адекватною моделлю вагітності у жінок. Адже відомо, що сингенна та алогенна вагітність відрізняються між собою за багатьма показниками, і, перш за все, ступенем генетичних (антигенних) відмінностей між матір'ю та плодом. Це, в свою чергу, обумовлює відмінності в реакціях імунної ситеми материнського організму, у масі фетоплацентарних одиниць та лімфатичних вузлів, які дренують матку, у функціональній активності гонад, тощо.

Що ж до впливу злоякісної пухлини на ембріональний розвиток, клінічні дані, з одного боку, свідчать про відсутність її негативного впливу на ембріон (Бохман Я.В., 1981), з іншого - про його наявність (Nishi Y. et al., 2000). Зокрема, в окремих випадках зафіксовано появу у плода гомологічної пухлини, плацентарні та трансплацентарні метастази, порушення ембріонального розвитку, підвищення частоти загибелі ембріону (Pietrantoni M. et al., 1995, Nishi Y. et al., 2000). Поодинокі експериментальні дослідження щодо впливу злоякісної пухлини на ембріогенез свідчать, що злоякісні клітини здатні подолати плацентарний бар'єр, але не призводять до розвитку пухлин у потомства (Дейчман А.М. и др., 1987). Слід зазначити, що, незважаючи на наявність клінічних спостережень, в яких зареєстровано негативний вплив злоякісної пухлини на ембріогенез, експериментальних досліджень, присвячених даній проблемі, вкрай недостатньо.

Таким чином, малочисельність та неоднозначність експериментальних даних щодо впливу злоякісної пухлини на вагітність та навпаки, нез'ясованість механізмів їх взаємовпливу обумовлює необхідність комплексного дослідження особливостей розвитку обох процесів в умовах одного організму.

Мета дослідження. Метою роботи було визначення особливостей впливу вагітності на ріст та метастазування злоякісної пухлини, а також дії останньої на ембріогенез.

Задачі дослідження.

1. Встановити вплив вагітності на ріст та метастазування злоякісної пухлини в залежності від строків перещеплення пухлини та ступеня генетичних (антигенних) відмінностей між матір'ю та плодом.

2. Дослідити вплив вагітності на проліферативні та міграційні властивості злоякісних клітин та визначити їх зв'язок з показниками розвитку пухлини.

3. Проаналізувати особливості впливу вагітності на ріст та метастазування карциноми Льюїс в залежності від ступеня генетичних відмінностей між матір'ю та плодом та з'ясувати можливу роль у формуванні цих особливостей фактора росту ендотеліальних клітин.

4. Дослідити вплив хоріонічного гонадотропіну на ріст та метастазування карциноми Льюїс та визначити його роль в модифікації вагітністю перебігу злоякісного процесу.

5. Дослідити вплив злоякісних пухлин, перещеплених вагітним мишам, на розвиток плодів та його залежність від стадії ембріогенезу.

1. Матеріали та методи досліджень

В дослідах було використано 844 миші-самки лінії С57Bl/6 та 90 нелінійних мишей-самок віком 2-2,5 міс розводки віварію Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, а також 386 плодів від мишей лінії C57Bl/6 та 686 плодів від нелінійних мишей. Всі роботи з тваринами проводили, керуючись міжнародно прийнятими правилами проведення робіт з експериментальними тваринами.

В роботі було використано перещеплювані штами карциноми легень Льюїс та асцитної карциноми Ерліха, одержані з банку злоякісних клітин Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України. Перещеплення та оцінку розвитку пухлини було проведено за стандартними методиками.

Для одержання вагітності чистопородних самок лінії C57Bl/6 (алель основного локусу гістосумісності H-2b) схрещували з сингенними або алогенними (алель основного локусу гістосумісності H-2k) самцями лінії СВА. Вагітність, що виникала при сингенному схрещуванні, в подальшому позначали як сингенну, при алогенному схрещуванні - як алогенну (Говалло В.И., 1987). День появи вагінальної пробки оцінювали як перший день вагітності (Beer A.E. et al., 1975).

Первинну культуру карциноми Льюїс одержували з тканини первинної пухлини за стандартною методикою та культивували в середовищі RPMI-1640 (“Sigma”, США) з додаванням 10% ембріональної сироватки теляти (“Сангва”, Україна), 2 мМ L-глутаміну (“Sigma”, США), 40 мкл/мл гентаміцину (“Фармахим”, Болгарія) при 37оС за вологих умов, 5% СО2.

Вплив вагітності на проліферативну активність клітин карциноми Льюїс досліджували за допомогою МТТ-тесту (Mosmann T., 1983) в первинних культурах, які було одержано з тканини первинних пухлин на 22-у добу після перещеплення карциноми Льюїс вагітним та віргільним мишам. Проліферативну активність клітин оцінювали за співвідношенням між кінцевою та вихідною кількістю клітин протягом 3-х діб їх інкубації за стандартних умов.

Міграційну активність клітин карциноми Льюїс визначали за даними “біоптатного” тесту. Біоптати одержували з тканини пухлини рутинним методом за стерильних умов та інкубували у лунках 24-лункових планшет (“Nunclon”, Данія) протягом 2-х діб на нітроцелюлозних фільтрах за стандартних умов. Дві доби було визнано як оптимальний термін інкубації, що давав змогу одержати максимальну площу міграції клітин за відсутності їх проліферації. На кожний термін використовували по 3-7 тварин; з кожної пухлини одержували не менше 3-х біоптатів. За допомогою світлового мікроскопу та відеоекрану оцінювали площу (в умовних одиницях) міграції клітин навколо біоптату та загальну кількість клітин, які мігрували з біоптату.

Рівень фактора росту ендотелію в сироватці крові тварин визначали імуноферментним методом за допомогою поліклональних антитіл (Лисняк И., 2002).

Блокування хоріонічного гонадотропіну (ХГ) проводили за допомогою антисироватки (АС) до ХГ, яку було одержано при імунізації кролів хоріонічним гонадотропіном людини (Московський хімфармзавод, Росія). Титр АС, визначений за допомогою реакції пасивної гемаглютинації, коливався у межах 1:5120-1:2560. Виражений антифертильний ефект антисироватки до ХГ людини, зафіксований раніше на мишах (Мосиенко М.Д. и др., 1990), свідчив про відсутність у неї видоспецифічності чи, принаймні, про досить слабку видоспецифічність, що давало змогу використовувати АС до ксеногенного ХГ в дослідженнях на мишах.

Оцінку пренатального розвитку плодів проводили на 15, 18 та 19-у добу вагітності. Підраховували кількість плодів, а також кількість ранніх та пізніх резорбцій. Показник постімплантаційної загибелі (у %) оцінювали за різницею між кількістю місць імплантації та кількістю живих плодів. Оцінювали масу плодів та плацент, краніокаудальний розмір плодів.

Стан внутрішніх органів досліджували за методом Вільсона в модифікації (Дыбан А.П. и др., 1970). Зафіксовані у фіксаторі Буена протягом не менше 2-х тижнів плоди відмивали від фіксатора; аналіз органів та тканин проводили на серії послідовних поперечних розрізів за допомогою бінокулярної лупи. Гістологічні препарати плацент, одержані після рутинної обробки, забарвлювали гематоксилін-еозином та за методом Ван-Гізон.

2. Результати досліджень та їх обговорення

Вплив вагітності на ріст та метастазування карциноми Льюїс.

Встановлено, що вплив вагітності на розвиток злоякісної пухлини залежить від ступеня генетичних (антигенних) відмінностей між матір'ю та плодом, від стадії вагітності, на якій розвивалася пухлина, а також від наявності чи відсутності лактації після пологів.

При перещепленні пухлини у пізні строки вагітності, на 14-у добу, з виключенням лактації після пологів, як сингенна, так і алогенна вагітність стимулювали метастазування. Однак, у випадку сингенної вагітності даний ефект був значно вираженішим. Лактація в даному випадку нивелювала стимулюючий ефект другої половини сингенної вагітності на метастазування: вказані показники практично співпадали з такими у контролі. Лактація у мишей при алогенній вагітності, навпаки, призводила до вираженної стимуляції росту та метастазування пухлини за всіма показниками.

Найбільші розбіжності впливу сингенної та алогенної вагітності на розвиток злоякісної пухлини зафіксовано при перещепленні останньої в ранні строки вагітності. Зокрема при алогенній вагітності виявлено різнонаправлену її дію на метастазування, а саме посилення інтенсивності останнього разом зі значним пригніченням росту метастазів. Сингенна вагітність у ті ж строки не впливала на метастазування, однак значно стимулювала ріст первинної пухлини. В зв'язку з цим в подальших дослідженнях по з'ясуванню можливих механізмів впливу вагітності на злоякісний ріст було обрано саме ці строки її розвитку.

Вплив вагітності на проліферативну активність клітин карциноми Льюїс.

Для визначення можливих механізмів впливу вагітності на розвиток злоякісної пухлини було проведено дослідження впливу вагітності на проліферативну та міграційну активність клітин як основних інтегральних складових росту та метастазування пухлини. В основу дослідження було покладено феномен домінування метастатично активних клітин в пухлині (Rak J.W. et al., 1993) та його безпосередній зв'язок з міграційними та проліферативними властивостями злоякісних клітин (Solyanik G.I., 1998, Kolobov A.V. et al., 2000).

В первинній культурі клітин карциноми Льюїс виявлено, що відмінності впливу сингенної та алогенної вагітності на розвиток пухлини обумовлені значними змінами клітинного складу первинної пухлини під впливом вагітності. За допомогою МТТ-тесту показано, що проліферативна активність злоякісних клітин при сингенній вагітності була значно вищою, ніж при алогенній та у контролі протягом всього періоду їх інкубації.

Таким чином, при сингенній вагітності, на відміну від алогенної, посилення проліферативної активності клітин карциноми Льюїс, яке було виявлено in vitro, корелювало із встановленою in vivo стимуляцією росту первинної пухлини.

Для визначення кореляційних зв'язків між міграційною здатністю злоякісних клітин та їх метастатичним потенціалом було досліджено міграційну активність клітин карциноми Льюїс in vitro та її метастатичний потенціал in vivo в динаміці розвитку пухлини. Оцінку кількості метастазів в легенях мишей та одержання біоптатів з тканини первинної пухлини проводили на 17, 21, 24 та 28-у добу після перещеплення пухлини. Міграційну здатність клітин оцінювали за площею їх розповсюдження навколо біоптатів (в ум.од.) через 2-і доби інкубації in vitro за стандартних умов.

Встановлено значне зниження міграційної здатності клітин карциноми Льюїс в динаміці її росту, про що свідчило суттєве зменшення площі міграції клітин навколо біоптатів. Різке зниження міграційної здатності клітин первинної пухлини in vitro супроводжувалося підвищенням кількості легеневих метастазів у мишей. Виявлена висока зворотня кореляція (r=-0,84, p<0,01) між міграційною здатністю та рівнем метастатичних уражень клітин карциноми Льюїс в динаміці її розвитку.

На основі виявленої зворотньої залежності між площею міграції клітин карциноми Льюїс in vitro та кількістю метастазів в легенях in vivo можна стверджувати, що висока міграційна активність клітин первинної пухлини свідчить про її високий метастатичний потенціал, який реалізується підвищенням рівня метастатичного ураження легень.

Вплив вагітності на міграційну здатність клітин карциноми Льюїс

Встановлено, що міграційна здатність клітин первинної пухлини, вилученої від тварин при алогенній вагітності, була значно вищою, ніж така при сингенній вагітності. Так, при алогенній вагітності площа міграції клітин практично удвічі перевищувала відповідний показник при сингенній вагітності. Достовірних розбіжностей середніх значень площі міграції клітин між контролем та обома групами вагітних знайдено не було, однак, даний показник при алогенній вагітності в 1,3 раза перевищував такий у контролі.

Аби нівелювати широку варіабельність значень цього показника було оцінено кількість (у % від загальної їх кількості) біоптатів у кожній групі з низькою (до 10 ум.од.), середньою (10-30 ум.од.) та великою (більше 30 ум.од.) площею міграції. Встановлено, що при алогенній вагітності кількість біоптатів з великою площею міграції досягала 40% від загальної кількості досліджених (p<0,01), тоді як в двох інших групах таких біоптатів не виявлено.

Розподіл біоптатів за діапазонами вказаних значень при сингенній вагітності достовірно не відрізнявся від такого у контролі.

Про стимулювання алогенною вагітністю міграційної здатності злоякісних клітин свідчила також загальна кількість клітин, що мігрували з біоптатів: цей показник більш, ніж удвічі (p<0,05) перевищував аналогічні показники у контролі та при сингенній вагітності.

Одержані результати свідчать, що при алогенній вагітності субпопуляція клітин, здатних до міграції, на 22-у добу розвитку пухлини значно перевищувала таку при сингенній вагітності та у контролі. Таким чином, алогенна вагітність призводила до зростання в первинній пухлині субпопуляції мігруючих клітин, що in vivo корелювало з посиленням інтенсивності метастазування у цій групі тварин.

Аналіз рівня фактора росту ендотелію протягом вагітності.

З метою з'ясування можливих механізмів впливу вагітності на розвиток злоякісної пухлини було досліджено роль фактора росту ендотелію (VEGF), одного з первинних індукторів ангіогенезу, в модифікації вагітністю росту та метастазування карциноми Льюїс. З клінічних даних відомо, що рівень VEGF у сироватці крові жінок на кінець вагітності прямо корелює з масою плода і плаценти (Wheeler T. et al., 1999). Водночас дані експериментальних досліджень свідчать, що маса плода і плаценти при сингенному схрещуванні значно нижча, ніж при алогенному (Beer A. et al., 1975).

Нами за допомогою імуноферментного аналізу з використанням поліклональних антитіл було визначено рівень VEGF у сироватці крові експериментальних тварин протягом вагітності.

Встановлено, що рівень VEGF у сироватці крові тварин при сингенній та алогенній вагітності суттєво не відрізнявся протягом всього терміну її протікання. Таким чином, фактор росту ендотелію не був лімітуючим фактором для розвитку карциноми Льюїс на фоні вагітності.

Хоріонічний гонадотропін як один з факторів впливу вагітності на ріст та метастазування карциноми Льюїс.

Встановлено, що блокування активності хоріонічного гонадотропіну (ХГ), одного з головних онкофетальних маркерів, відповідною антисироваткою (АС) призводить до значного пригнічення росту та метастазування карциноми Льюїс. Це підтверджується значним зниженням маси первинної пухлини, зменшенням, практично в 2,5 рази, кількості метастазів та 5-кратним зниженням їх об'єму. Як робочу було обрано дозу, яка мала найбільший антифертильний ефект у мишей (Мосиенко М.Д. и др., 1990). АС до ХГ (титр АС 1:1280) у розведенні 1:50 вводили через 5 діб після перещеплення карциноми Льюїс двічі на добу протягом 2-х тижнів. Контрольним групам мишей вводили нормальну кролячу сироватку у розведенні 1:50 (контроль 1) або фізіологічний розчин (контроль 2) в тому ж об'ємі та в ті ж самі строки.

Показано, що преінкубація злоякісних клітин з антисироваткою до ХГ та подальша інокуляція їх мишам також спричиняли виражений протипухлинний та антиметастатичний ефект. Преінкубацію проводили у середовищі RPMI 1640 за стандартних умов з додаванням 6% АС до ХГ. У контролі клітини карциноми Льюїс інкубували з додаванням однакової кількості фізіологічного розчину або нормальної кролячої сироватки. Ступінь вираженості протипухлинного та антиметастатичного ефекту АС до ХГ залежав від терміну преінкубації. Найбільший протипухлинний та антиметастатичний ефект було одержано у разі преінкубації клітин протягом 2-х годин.

На сьогодні механізм протипухлинної дії АС до ХГ до кінця не з'ясовано. В даних експериментах преінкубація злоякісних клітин з АС до ХГ значно знижувала їх життєздатність при дослідженні in vitro, про що свідчило зменшення (p<0,05) у 1,5 раза кількості живих клітин порівняно з такою в контролі. На підставі цих даних можна припустити, що протипухлинний та антиметастатичний ефект АС до ХГ є наслідком її прямої цитотоксичної дії на злоякісні клітини. Підтвердженням сказаному є виявлена (Kalantanov G., Acevedo H.F., 1998) пряма дозозалежна цитотоксичність моноклональних антитіл до ХГ після добової та довготривалішої їх інкубації зі злоякісними клітинами.

Вплив злоякісних пухлин, перещеплених вагітним мишам, на розвиток плодів.

З метою визначення характеру впливу злоякісної пухлини на ембріони в залежності від стадії їх розвитку вагітним самкам перещеплювали асцитну карциному Ерліха з відносно коротким періодом розвитку (7-10 днів). В процесі її розвитку у нелінійних мишей в ембріональний (5-15-й день вагітності) та плодний (10-19-й день вагітності) період виявлено різке зниження маси плодів та їх краніокаудального розміру; значне зменшення маси плаценти в плодний період; зниження плодоплацентарного співвідношення в обох групах.

Більше третини 15-денних плодів мали порушення розвитку, з них близько третини - множинні. Найчастішими дефектами у плодів в цей період розвитку пухлини було незаростання черевної стінки, набряки та гематоми у підшкірній клітковині, грубі дефекти розвитку невральної трубки.

Виявлено також поодинокі випадки дефектів щелепно-лицьового апарату: укорочення нижньої щелепи, розщеплення твердого ньоба. Було зафіксовано плід з подвоєною в ліктьовому суглобі передньою кінцівкою.

При розвитку карциноми Ерліха в плодний період 40% плодів мали порушення розвитку, з них більше 20% - множинні. Практично всі 19-денні плоди з порушеннями розвитку мали крововиливи в печінку; 11% плодів - гідроцефалію; 4% - дефекти сечостатевої системи. Крововиливи в печінку, гідронефроз, можливо, були обумовлені особливостями кровозабезпечення печінки, в яку кров поступає безпосередньо від плаценти, а також тим, що видільна система плоду у фетальний період може приймати участь в елімінації пошкоджуючих факторів. Адже показано, що вона може приймати участь в метаболізмі лікарських засобів (Morgan D.J., 1997).

Карцинома Льюїс, тривалість розвитку якої (до 30 днів) перевищує термін вагітності у мишей (близько 20 днів), була моделлю для дослідження впливу пухлини на ембріональний розвиток протягом всього внутрішньоутробного періоду. Розвиток карциноми Льюїс призводив до значної загальної гіпоплазії плодів, зменшення плодоплацентарного співвідношення, що свідчило про значні порушення розвитку фетоплацентарного комплексу за обох типів вагітностей. Однак слід зазначити, що плоди при сингенній вагітності були чутливіші до пошкоджуючої дії пухлини, ніж при алогенній. Так, порушення розвитку мали 78% плодів при сингенній вагітності та 54% - при алогенній.

У мишей з карциномою Льюїс найчастішими були порушення сечостатевої системи, печінки, головного мозку. Більше третини плодів в обох групах мали крововиливи в печінку. Однак гідроцефалія при сингеній вагітності зустрічалася в 3,5 рази частіше, а гідронефроз - удвічи частіше, ніж при алогенній. Крім того, при сингенній вагітності виявлено окремі випадки виникнення екзенцефалії, дефектів щелепно-лицьового апарату, аномалії розвитку очей, нирок.

При гістологічному дослідженні плаценти мишей з пухлинами, які розвивалися протягом вагітності, виявлено неспецифічні порушення у більшості піддослідних тварин. Основними порушеннями були розлад кровообігу, дистрофічні та некробіотичні зміни в плаценті, а саме: поява клітин з вакуолізованою цитоплазмою та пікнотичними ядрами, точкові крововиливи, розширення плазмодіальних просторів, вибухання судинного ендотелію у просвіт судини. Слід підкреслити, що в плацентах мишей з карциномою Льюїс розлади кровообігу були більш вираженими, ніж у мишей з карциномою Ерліха.

Таким чином, встановлено ембріолетальну та тератогенну дію злоякісних пухлин, яка проявлялася неспецифічними порушеннями розвитку всього фетоплацентарного комплексу. Розвиток карциноми Ерліха в ембріональний період обумовлював, головним чином, порушення формування органів і тканин зародку на стадії їх закладки та формування (незаростання черевної стінки, дефекти розвитку невральної трубки, опорно-рухової системи), тоді як ріст пухлини протягом плодного періоду зумовлював функціональні порушення у вже сформованих органах - мозку, нирках, печінці.

Порушення розвитку плодів, спричинені ростом карциноми Льюїс протягом всього пренатального періоду, були схожі з такими у мишей з карциномою Ерліха в плодний період. Однак поява плодів з такими дефектами розвитку як дефекти щелепно-лицьового апарату, аномалії розвитку очей, аномальний морфогенез невральної трубки та сечостатевої системи свідчить про тератогенний вплив карциноми Льюїс уже на ранніх стадіях її розвитку.

вагітність метастазування хоріонічний

Висновки

1. Встановлено, що вплив вагітності на ріст та метастазування карциноми Льюїс суттєво залежить від ступеня генетичних (антигенних) відмінностей між матір'ю і плодом та від стадії вагітності, на якій розвивалася пухлина. Найбільші відмінності виявлено при перещепленні пухлини в ранні строки вагітності: алогенна вагітність призводить до стимуляціі метастазування, не впливаючи на темпи росту первинної пухлини; сингенна вагітність, навпаки, значно стимулює ріст первинної пухлини у мишей, не змінюючи рівень метастатичного ураження легень.

2. Показано, що виявлені відмінності впливу сингенної та алогенної вагітності на розвиток карциноми Льюїс реалізуються на рівні первинної пухлини через значні зміни її клітинного складу: алогенна вагітність призводить до зростання в первинній пухлині субпопуляції активно мігруючих клітин та зниження субпопуляції швидко проліферуючих клітин; сингенна вагітність навпаки - до зменшення субпопуляції мігруючих клітин та зростання субпопуляції швидко проліферуючих клітин.

3. Встановлено, що фактор росту ендотеліальних клітин не є лімітуючим в ефектах впливу сингенної та алогенної вагітності на ріст та метастазування карциноми Льюїс, про що свідчить відсутність суттєвих відмінностей між його рівнем у сироватці крові тварин протягом сингенної та алогенної вагітності.

4. Показано, що хоріонічний гонадотропін (ХГ) може відігравати ключову роль в механізмі впливу вагітності на перебіг злоякісного процесу. Блокування його активності антисироваткою до ХГ призводить до значного пригнічення росту та метастазування карциноми Льюїс.

5. Встановлено ембріолетальну та тератогенну дію злоякісної пухлини, яка проявляється неспецифічними порушеннями розвитку всього фетоплацентарного комплексу, та виявлено залежність пошкоджуючої дії злоякісної пухлини від стадії ембріонального розвитку та від ступеня генетичних (антигенних) відмінностей між матір'ю та плодом.

Література

1. Пясковская О.Н. Влияние беременности при внутри- и межлинейных скрещиваниях на метастазирование карциномы Льюис у мышей// Эксперим. онкология. - 1992. - Т.14, №6. - С.72-73.

2. Vinnitsky V.B., Mosienko M.D., Ryabukha V.N., Pyaskovskaya O.N. Decrease in tumorigenic potency of malignant cells after the treatment with antiserum against human chorionic gonadotropin and its beta-subunit// Эксперим. онкология. - 1997. - Т.19, №1. - С.44-49. (Автором дана оцінка цитотоксичної дії антисироватки до хоріонічного гонадотропіну на злоякісні клітини).

3. Лакиза О.В., Пясковская О.Н. Влияние карциномы 3LL на плоды мышей при сингенной и аллогенной беременности// Цитология и генетика. - 1998. - Т.32, №1. - С.120-126. (Автором проведено дослідження щодо впливу злоякісної пухлини на ембріональний розвиток, аналіз одержаних даних, статистичну обробку результатів. Автор прийняв участь у формулюванні висновків роботи).

4. Винницкий В.Б., Пясковская О.Н., Лакиза О.В., Петик А.В., Задорожная Т.Д., Ещенко О.И. Особенности развития плодов у мышей с перевивными опухолями// Эксперим. онкология. - 1998. - Т.20, №2. - С.119-125. (Автором проведені дослідження щодо впливу злоякісної пухлини на ембріональний розвиток, виготовлені гістологічні препарати плацент, проведено аналіз одержаних даних, статистичну обробку результатів. Автор прийняв участь у формулюванні висновків роботи).

5. Мосієнко М.Д., Рябуха В.М., Пясковська О.М., Мосієнко В.С., Вінницький В.Б. Пригнічення росту і метастазування карциноми Льюїс під впливом плацентарних факторів та імуномодулятора пробіотичного походження// Эксперим. онкология. - 2001. - Т.23, №4. - С.278-281. (Автором проведено оцінку впливу імунізації хоріонічним гонадотропіном тварин-пухлиноносіїв на тривалість їх життя).

Размещено на Allbest.ru