Наукова новизна дослідження. Вперше описані географічні особливості поширеності природженої і спадкової патології серед новонароджених та померлих на першому році життя дітей Прикарпаття. Поданий спектр моногенної патології серед дитячого населення Прикарпатської популяції, зроблений розподіл її за типом успадкування. Розраховано частоту та питому вагу мутацій de novo при деяких домінантних та Х - зчеплених захворюваннях.

Практичне значення роботи. Створено реєстр моногенних та хромосомних захворювань населення Прикарпаття. Виявлено райони, де відмічаються гіпо- або гіпердіагностика ПВР у новонароджених в пологових стаціонарах. Запропоновано регіональну програму заходів по зменшенню ПВР і СЗ в регіоні. Деталізовано проведення медико-генетичного консультування сімей з хворими на множинні природжені вади розвитку.

1. Автором діагностована переважна більшість розглянутих синдромів, створений реєстр моногенної та хромосомної патології в Прикарпатті.

2. Особисто проведена статистична обробка даних щодо ПВР та СЗ. Зроблений розрахунок популяційних частот ПВР, а також моногенних хвороб та хромосомних синдромів в Прикарпатті за 11 років.

3. Автором особисто спостерігалась група сімей, де є діти з муковісцидозом і фенілкетонурією. Дисертант приймала активну участь в діагностиці та призначенні лікувально-діагностичних рекомендацій хворим на дані захворювання, здійснювала і продовжує здійснювати диспансеризацію даної групи хворих.

4. Проведено експертну оцінку забруднення довкілля в різних районах області на підставі запропонованої бальної системи оцінки різноманітних факторів довкілля.

5. Автором самостійно опрацьовані результати роботи та підготовлений текст дисертації.

Публікації: за темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, з них сім журнальних статей у виданнях, що визнані ВАК України, одна робота у збірці наукових праць та три тезові роботи.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на:

- І (1988 р., Львів) та II (жовтень 1995 р., Львів) з'їздах медичних генетиків України;

- науково-практичній конференції “Сучасний стан медичної генетики в Україні” (м. Київ, 1999р.);

- науково-практичній конференції “Пренатальний і постнатальний скринінг природженої та спадкової патології” (м. Львів, 2000р.);

- науково-практичній конференції “Генетичний моніторинг населення України” (м. Київ, 2001р.);

- обласних, міських, міжрегіональних нарадах та семінарах з питань медичної генетики, починаючи з 1986 по теперішній час.

Об'єм та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 161 сторінці машинописного тексту, складається із вступу, основної частини, що містить огляд літератури, матеріалів та методів дослідження, результатів власних досліджень, які викладено в 4-х підрозділах і узагальнено в окремому розділі, заключення, висновків і практичних рекомендацій, бібліографічного покажчика, який включає 139 джерел літератури. Дисертація проілюстрована 24 таблицями, 4 діаграмами, 5 рисунками.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

В таблицях 1 і 2 приводимо джерела, які аналізувалися.

Таблиця 1

Матеріали, використані для оцінки захворюваності і смертності дітей від природжених та спадкових дефектів на Прикарпатті

В таблиці 2 наводимо джерела, на підставі аналізу яких, проведено комплексну оцінку стану довкілля.

Таблиця 2

Матеріали, використані для оцінки несприятливих факторів довкілля*

* Оцінку несприятливих факторів довкілля проведено за період з 1992 по 1996 рік у зв'язку з тим, що в цей період на Прикарпатті функціонували більшість підприємств-забруднювачів довкілля.

В роботі використані наступні методи.

Популяційно-статистичний. Було визначено:

частоти всіх ПВР у новонароджених за 11 років на 100 новонароджених;

частоти найбільш впливових для прогнозу нозологій ПВР в кожному районі області за 9 років в розрахунку на 10 000 новонароджених. Для оцінки достовірності різниці частот використано 95% довірчий інтервал.

При цьому виявилось раціональним об'єднання даних ПВР в 4 модельні групи: природжені вади серця (ПВС), множинні природжені вади розвитку (МПВР), аномалії ЦНС, хвороба Дауна. Розрахунок частот даних нозологій в 2-х групах (у новонароджених та дітей 1-го року життя) дозволив отримати цілісну картину, а також оцінити якість діагностики ПВР в кожному окремому районі області.

Медико-генетичне консультування за загальноприйнятими методиками з використанням сучасних цитогенетичних та біохімічних методів обстеження, включаючи і молекулярні методи обстеження, які проводились групі дітей із муковісцидозом на базі Львівського НДІ спадкової патології (виділення найбільш розповсюджених мутацій del F-508, G 542-Х).

Комп'ютерний багатомірний математичний аналіз (регресивний, кореляційний), який використано для знаходження найбільш придатних для діагностичного алгоритму клініко-лабораторних ознак МВ. Було вивчено 22 параметри у 37 хворих на МВ. При цьому визначались M+m, багатомірний коефіцієнт кореляції R (вплив суми факторів, що вивчаються, на кінцевий) і r - наявність кореляції між окремими факторами та показниками. За основу бралась матриця парних кореляцій та факторна матриця. Достовірність отриманих результатів оцінювалась за допомогою F-критерія Фішера та Т-критерія Ст'юдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

ПВР у новонароджених. На підставі проведеного дослідження отримано частоти ПВР у новонароджених - показник інтегральної частоти ПВР за 11 років дорівнював 3,2%, що перевищує такий в Україні (2,7% за 1997 рік, 2,4% за 1998 рік), і співпадає з даними, отриманими в Білорусії (Лазюк Г.І. і співавтори, 1991). За останні роки намітилась тенденція до зростання частот ПВР, але в значній мірі це пов'язане з покращенням діагностики окремих нозологічних форм, наприклад, із впровадженням ЕХО-кардіоскопії в клінічну практику покращилась діагностика природжених вад серця. Крім того, в значній мірі суб'єктивною залишається діагностика дисплазій кульшових суглобів в пологових стаціонарах. Якщо не брати їх до уваги, то частота ПВР у новонароджених Прикарпаття дорівнює 2,5%.

Щодо структури ПВР, то найбільша питома вага припадає на вади опорно-рухового апарату - 48%. Друге місце посідають аномалії сечостатевої системи - 14,9%, третє - кардіоваскулярні аномалії - 10,3%, четверте-п'яте місце - аномалії ЦНС і МПВР по 3,9%. Приблизно однакову питому вагу мають розщеплення губи і піднебіння та хвороба Дауна - близько 3%.

Найвищі сумарні показники ПВР чотирьох модельних груп відзначались в м. Івано-Франківську - 69,3 (95% довірчий інтервал 62,3-76,8); Тлумацькому районі 63,2 (95% довірчий інтервал 50,2-76,2); Калуському районі - 56,8 (95% довірчий інтервал 48,9-64,7); Рогатинському районі - 56,3 (95% довірчий інтервал 42,9-69,7) при середньообласному - 41,7 (95% довірчий інтервал 39,6-43,8) на 10 000 новонароджених.

По окремих групах нозологій визначено, що найбільш високі частоти ПВС зафіксовано в м.Івано-Франківську, Калуському, Богородчанському, Рогатинському районах. Перевищує середній показник частота МПВР в Косівському, Калуському, Коломийському, Богородчанському районах, в м. Івано-Франківську.

Необхідно підкреслити, що при діагностиці МПВР за МПВР прийняті тільки такі поєднання вад, коли їх кількість була не меншою двох, органи, стосовно яких спостерігались вади, належали до різних систем і не індукувались одна одною.

Вже в період новонародженості, в групі дітей із МПВР діагностувалися найбільш часто такі синдроми, як синдром Аперта, синдром Шерешевського-Тернера, синдром Патау, аномалад П'єра-Робена тощо.

Найбільші частоти аномалій ЦНС відмічені в Косівському - 13,0, Долинському - 14,6, Надвірнянському - 11,1, Тлумацькому - 14,1 районах, при середньообласному 7,5 на 10 000 новонароджених (Р0,05).

Найвищі показники хвороби Дауна відмічено у Снятинському - 11,3 та Тлумацькому - 15,5 районах, при середньообласному - 6,9 на 10 000 новонароджених (Р0,05). Це є особливо актуальним у зв'язку з тим, що Снятинський район належить до територій області, які зазнали наслідків від Чорнобильської катастрофи. Щодо Тлумацького району, то такі показники вимагають подальшого аналізу.

ПВР у дітей, що померли від даної патології на 1-му році життя. На підставі проведеного аналізу можна констатувати, що інтегральний показник частоти всіх ПВР, що зумовили смертність, за 11 років складає 46,6 на 10 000 новонароджених, проте, в останні роки, відмічається тенденція до зменшення даного показника, а саме:

за 1996 рік він складає 46,4 на 10 000;

за 1997 рік - 44,2 на 10 000;

за 1998 рік - 39,9 на 10 000.

В Україні відповідно 42,6; 40,5; 36,9 на 10 000.

Тобто, показник по області перевищує такий же в Україні, хоча за останні роки є тенденція до їх зближення.

Аналіз структури ПВР дозволяє зробити висновок, що відмічається переважання кардіоваскулярних аномалій по відношенню до інших нозологій (Р<0,02), а саме, середній показник даної патології за останні 7 років - 35%, на другому місці МПВР - 20,8%, на третьому аномалії ЦНС - 16,9%, на четвертому і п'ятому місцях - аномалії шлунково-кишкового тракту та хвороба Дауна в поєднанні із вадами життєво важливих органів. На п'ять розглянутих нозологій припадає 89,4% серед всіх ПВР.

Аналогічна структура ПВР в показнику малюкової смертності приводиться рядом авторів (Мінков І.П., 1998, Лазюк Г.І. і співавт., 1984.).

Питома вага ПВР серед інших причин малюкової смертності за нашими даними варіює від 22 до 31,6%, складаючи 26% в середньому за 7 років. За даними В.П.Іванова, 1995, цей показник складає 20%, за даними Г.І.Лазюка і співавт, 1984 від 26 до 29%, тобто наші розрахунки співпадають з даними дослідників щодо інших популяцій.

Аналіз первинної медичної документації на 327 випадків малюкової смертності, коли причиною летального наслідку були ПВР, дозволив дійти висновку, що 69% жінок мали при вагітності обтяжуючі фактори (діаграма 1). Тобто, переважна більшість жінок заслуговувала на якісне динамічне спостереження, в той же час, 18% жінок пізно ставали на облік, 3% взагалі не були на обліку в жіночій консультації.

УЗД-скринінг було проведено в 58%, в 22% проведеної УЗД необхідно відмітити її низьку якість: грубі вади розвитку не були діагностовані.

Сумарна частота всіх ПВР, а також чотирьох нозологічних груп, що відібрані для моніторингу, вивчена окремо по кожному району області. Отримано такі дані: найбільш високі показники частоти всіх ПВР відмічались в м. Івано-Франківську - 62,3 (довірчий інтервал 55,7-68,9); Долинському - 61,4 (51,9-70,9); Надвірнянському - 53,8 (45,8-61,8) районах, при середньообласному 47,2 (45,0-49,4) на 10 000 новонароджених, в тих же районах, а також у Калуському та Тлумацькому відмічалась найбільша сумарна частота ПВР чотирьох модельних груп.

Діаграма 1. Обтяжуючі чинники, які було виявлено у жінок, що народили дітей з ПВР, за період 1993 - 1998 рр. (проаналізовано 327 карт вагітних та породіль)

1- обтяження акушерсько-гінекологічного анамнезу (гестози вагітності, загроза переривання, тривале непліддя, звичне невиношування при попередніх вагітностях) та поєднання даної патології з іншими факторами;

2 - анемія вагітних;

3 - важкі екстрагенітальні захворювання;

4 - обтяжений генеалогічний анамнез по ПВР;

5 - сім'ї соціального ризику;

6 - шкідливі умови праці;

7- гострі інфекції під час вагітності;

8 - обтяжуючих факторів не виявлено.

Співставлення частот ПВР у новонароджених та дітей 1-го року, що померли від даних ПВР, дозволяє припустити, що в ряді районів відмічається гіподіагностика ПВР в пологових стаціонарах (Надвірнянський, Долинський райони), в окремих районах (Рогатинський, Тлумацький) - гіпердіагностика. В м. Івано-Франківську, Калуському, Косівському районах дані показники є співставимими.

Наступним етапом аналізу було проведення експертної оцінки несприятливих факторів зовнішнього середовища. Перелік джерел, на підставі яких зроблено дану оцінку, представлений в табл.2. Оскільки кожний фактор має свої одиниці виміру, кількісно показники забруднення оцінювалися по бальній системі. Проте система переводу грунтувалась фактично на масштабуванні із збереженням загальної математичної тенденції.

На підставі проведеного аналізу було виявлено, що найбільш забруднене довкілля в наступних районах: Калуському - 194, м. Івано-Франківську - 185, Надвірнянському -181, Косівському - 152, Долинському - 131, Коломийському - 131 бал, при середньообласному показнику - 115,7 балів.

Враховуючи, що в пяти з даних районів (м. Івано-Франківськ, Долинський, Калуський, Надвірнянський, Косівський райони) реєструється вища, ніж в цілому по області частота ПВР, що спричинили смерть дітей першого року життя, і в трьох з них перевищення є статистично значущим, можна думати про певні кореляційні зв'язки між частотами ПВР та станом довкілля. З другого боку в такому районі, як Тлумацький, який за нашою оцінкою не потрапив в групу несприятливих щодо стану довкілля, реєструються достовірно вищі показники частот ПВР чотирьох модельних груп як у новонароджених, так і у дітей першого року життя, що померли від даної патології. В цьому ж районі відмічається достовірно вища частота хвороби Дауна стосовно середньообласного показника.

В Снятинському районі, який є найбільш несприятливим в плані радіаційного забруднення, також є більш високою частота даного захворювання.

Таким чином, враховуючи можливий вплив забруднення довкілля на виникнення ПВР, необхідно посилити державний контроль за станом навколишнього середовища , забезпечити заборону праці людей репродуктивного віку в шкідливих умовах та чітке виконання Державної програми генетичного моніторингу з паралельним веденням реєстрів ПВР та мутагенів довкілля.

Моногенна та хромосомна патологія в Прикарпатті за період 1988-1998 рр. Особливості виникнення, поширеності, клінічного перебігу.

Аналіз генетичного вантажу у вигляді моногенних та хромосомних захворювань дозволив дійти висновку, що в цілому по області відмічається переважання аутосомно-рецесивної патології, а саме із 788 сімей, які включено до реєстру, в 271-й було діагностовано аутосомно-рецесивні захворювання, в 126-и - аутосомно-домінантні захворювання, в 58-и - Х-зчеплені (домінантні та рецесивні), в 86-и - захворювання із не уточненим типом успадкування. Значну питому вагу мають хромосомні захворювання.

Питому вагу захворювань із різними типами успадкування приводимо на діаграмі 2.

Діаграма 2

Питома вага моногенних захворювань із різними типами успадкування та хромосомних синдромів в контингенті хворих, що консультовані в обласному МГК за період 1988 - 1998 рр.

1 - аутосомно-рецесивні захворювання,

2 - аутосомно-домінантні захворювання,

3 - Х-зчеплені захворювання,

4 - захворювання з неуточненим типом успадкування,

5 - хромосомні синдроми.

Розрахунок популяційних частот окремих синдромів та спадкових захворювань за тривалий період спостереження (11 років), протягом якого в області народилось 219 235 новонароджених, дав можливість отримати вірогідні дані і провести порівняння їх з іншими популяціями.

Так, зокрема, виявлено більш високі частоти таких аутосомно-рецесивних захворювань як синдром Секкеля, синдром Лоуренса-Муна-Барде-Бідля, муковісцидоз тощо.

При аналізі аутосомно-домінантних захворювань виявлено, що у 80% випадків вони є спорадичними, тобто виникають внаслідок мутацій dе novo. Розраховано частоту мутацій dе novo при ряді аутосомно-домінантних захворювань та Х-зчеплених.

Проведений порівняльний аналіз з іншими популяціями (Фогель, Мотульськи, 1990) дозволив дійти висновку, що при таких захворюваннях як ахондроплазія, синдром Апера частота мутацій dе novo є більш високою, ніж в інших популяціях, а саме, при ахондроплазії - 3,410-5; довірчий інтервал - (1,710-5; 5,110-5), в Данії - 110-5; при синдромі Аперта - 0,910-5; довірчий інтервал - (0,3210-5; 1,810-5), в Англії - 0,310-5. При такому захворюванні, як нейрофіброматоз Реклінгаузена частота мутацій dе novo є меншою, ніж в інших популяціях, в той же час відмічається значний відсоток сегрегаційних форм. При аутосомно-домінантних формах недосконалого остегенезу та міопатії Дюшена вона є ідентичною показникам в інших популяціях.

Якщо в області в цілому співвідношення між аутосомно-рецесивними та аутосомно-домінантними синдромами становить 2:1, то в м. Івано-Франківську, популяція якого є панмікстною із найбільш негативними показниками забруднення довкілля, воно має зворотний характер, а саме аутосомно-рецесивні: аутосомно-домінантні=1:1,4.

При вивченні хромосомної патології (хвороба Дауна, мутації на рівні статевих хромосом) було виявлено, що в 63% (проаналізовано 114 випадків хвороби Дауна) жінки були у віці до 30 років, це співпадає із даними інших дослідників, зокрема, із даними Арбузової С.Б., 1996р. І хоча є незаперечним факт вікозалежності у виникненні хвороби Дауна, для зниження популяційної частоти даного захворювання у новонароджених необхідний пошук ефективних методів профілактики цієї хромосомної патології в групі молодих жінок, особливо при ендокринних захворюваннях матері. Це питання набуває особливої актуальності в світлі останніх досліджень, проведених у Інституті спадкової патології АМН (Терпиляк О.І., 1999), які довели вплив тиреопатій на виникнення і маніфестацію хвороби Дауна плоду, тим більше, що Прикарпатська популяція є ендемічною по дефіциту йоду.

Особливості перебігу муковісцидозу у дітей на Прикарпатті та його генетичні аспекти. Враховуючи надзвичайну актуальність для Прикарпатської популяції проблеми МВ, викладено клініко-генетичні характеристики даного захворювання у дітей.

Встановлено порівняно високу частоту даного захворювання 1:1920 (за період 1992 - 1998 рр. по летальних випадках до 1 року). В Україні показник частоти МВ складає 1:2200 (Б.Я. Резнік і співавт. 1994). Якщо врахувати всі форми захворювання, які мають більш легкий перебіг і пізніше маніфестують, частота МВ є ще більшою. Особливістю МВ у дітей на Прикарпатті є надзвичайно агресивний перебіг даного захворювання із ранньою маніфестацією - до 6 місяців захворювання маніфестувало у 39 випадках (97%), з них у 27 випадках (69%) уже на 1-му місяці життя.

В більшості випадків, а саме, в 34-ти із 41 (83%), захворювання закінчилось летально, переважно у ранньому віці: до 2-х років померло 33 дітей, 1 дитина у віці 12 р. 9 міс.

Розподіл захворювання за різними формами показано в табл. 3.

муковісцидоз природжений вада новонароджений

Таблиця 3.

Вік маніфестації МВ та наступлення летального наслідку в залежності від форми захворваня

Маніфестація МВ відрізнялась різноманітністю проявів: у 15-ти випадках (37%) захворювання маніфестувало у вигляді шлунково-кишкових порушень, у 18-ти випадках (44%) першими проявами були зміни з боку бронхолегеневої системи, у 7-ми випадках (16%) з самого початку зміни з боку органів дихання поєднувались із кишковими розладами, у 2-х випадках захворювання маніфестувало у вигляді, так званих, анемічно-набрякових форм, але в кінці першого року життя дані форми трансформувались у змішані форми захворювання, що співпадає з даними Н.Г. Горовенко,2000, яка вважає що анемічно-набрякові форми МВ зустрічаються тільки у дітей до двох років.

З метою знаходження найбільш інформативних щодо діагнозу клініко-лабораторних ознак захворювання (всього 22 параметри) було проведено багатомірний комп'ютерний математичний аналіз (регресивний, кореляційний). В результаті аналізу визначено, що успішна діагностика МВ можлива тільки при комплексному підході до діагностики даного захворювання з врахуванням всіх відібраних для діагностичного алгоритму критеріїв. Багатомірний коефіцієнт кореляції (R), який показує вплив всіх діагностичних критеріїв (анамнестичних, клінічних, лабораторних та інструментальних) на кінцевий діагноз форми МВ та його прогноз дорівнює 0,81. В той же час, жодний з факторів, якщо він розглядається окремо, в тому числі і рівень хлоридів поту, не може забезпечити успішну діагностику МВ.

Необхідно підкреслити, що за період 1997 - 1998 рр. знизилась летальність від МВ дітей раннього віку: якщо за період 1992 - 1996 рр. щорічно на 1-му році життя помирало більше 10 дітей, то за останні два роки від МВ померло троє дітей в 1999 р. і одна дитина - в 2000 р.

Диспансерне спостереження за 6 дітьми з МВ, на рівні обл. МГК на протязі від 2-х до 4-х років, які на даний період живі, дозволило дійти висновку, що своєчасне встановлення діагнозу МВ та призначення адекватної терапії значно покращує прогноз захворювання. У всіх 6-ти випадках, як при змішаній формі захворювання (4 випадки), так і переважно легеневій (1 випадок) і кишковій (1 випадок), призначення високих доз сучасних панкреатичних ферментів у вигляді мікросфер (креон, панцитрат) в дозі 4-6 тис. ОД ліпази/кг ваги дозволило запобігти розвитку важких форм гіпотрофії, покращити вихід із загострення з боку бронхолегеневої системи.

Нами запропоновано схему діагностичного алгоритму, де кожна ознака, в залежності від ступеня вираженості, представлена в бальній оцінці. При сумі балів від 70 до 105 і рівні хлоридів поту від 40 до 60мекв/л та більше, діагноз МВ може бути встановлений із високою долею вірогідності.

За результатами проведеної молекулярної діагностики (обстежено 13 хворих на МВ), в 6-и з них (46%) виявлено мутацію del F-508, при цьому в одному випадку в гомозиготному і в п'яти - гетерозиготному стані.

Питання взаємозв'язків в системі генотип-фенотип вимагає подальшого вивчення, оскільки агресивний перебіг захворювання було відмічено як у гомозиготи по del F-508, так і гетерозигот по даній мутації, коли ми припускаємо наявність компаунду del F-508 і іншої мутації, яку не ідентифіковано, на відміну від даних, що отримані Старець О.О., 1997 р., Михайлець Л.П., 1999р., які вказують на більш важкий перебіг захворювання у гомозигот по del F-508. В той же час за даними Горовенко Н.Г., 2000р. чіткої залежності клінічних проявів МВ від виду мутацій не відзначено.

Особливості клінічного перебігу фенілкетонурії (ФКУ) вивчені на підставі досвіду диспансерного спостереження за 18 дітьми із ФКУ на Прикарпатті за період з 1986 по 1999 рік. Частота ФКУ в Прикарпатті складає 1:10360, тобто є ідентичною показнику в Європі, в той же час в окремих гірських районах (Верховинський) вона є значно більшою 1:1800. В даному районі відмічається також більш високий відсоток гіперфенілаланінемій у новонароджених - 1,5% при 0,16% в цілому по області, що може бути пояснено підвищеним інбридингом в гірській місцевості.

Серед хворих на ФКУ за статевим складом було 10 хлопчиків і 8 дівчаток, в 9 випадках ФКУ виявлено на першому році життя, при цьому в двох випадках за допомогою масового скринінгу, у 5 дітей у віці 1-1,5 року, у двох дітей у віці 1,5-2 роки і у трьох дітей у віці старше двох років.

Причинами пізнього виявлення ФКУ в Прикарпатті можна вважати наступні:

1. До 1994 року була відсутня програма масового скринінгу новонароджених на дане захворювання.

2. З введенням масового скринінгу відзначається відсутність забезпечення 100% охоплення новонароджених даним тестом - середній показник за шість років складає 88,5% (перебої у фінансуванні даної програми; переведення новонароджених дітей із пологових стаціонарів у інші лікувальні установи у віці до шести діб; випадки неякісного забору зразків крові).

Диспансерні огляди проводились в обласному МГК один раз у квартал із залученням суміжних спеціалістів(невролог, психіатр, психолог, логопед) та проведенням параклінічних методів обстеження (ехо-енцефалографія, електроенцефалографія, УЗД печінки і нирок) та біохімічних тестів (уринолізис, визначення рівня фенілаланіну-ФА). Лікування носило комплексний характер з використанням перш за все дієтолікування спеціальними гідролізатами, які не містять або містять в невеликій кількості ФА. Розрахунок дози гідролізатів проводився за потребою в білку і ФА на 1 кг маси тіла в різні вікові періоди.

Медикаментозне лікування включало ноотропи, проте перевага віддавалась найбільш сучасним препаратам (когітум, клерегіл, інстенон тощо), судинні препарати (нікотинова кислота, кавентон, серміон), коферментні форми вітамінів, протисудомні препарати при необхідності і під контролем невропатолога, а також логопедичну корекцію. Всі діти з вперше виявленою ФКУ обов'язково проходили курс стаціонарного лікування.

За нашими даними не було відмічено кореляції між ступенем вираженості гіпер-фенілаланінемії та важкістю перебігу захворювання. В більшості випадків, при рівні ФА до 14 - 16 мг/дл до початку лікування, була розгорнута клінічна картина захворювання, в той же час у однієї дитини при початковому рівні ФА 18 мг/дл були наявні мінімальні психоневрологічні порушення.

На фоні проведеного комплексного лікування у всіх випадках відмічалось покращення психоневрологічного статусу, при цьому у 2-х дітей досягнуто нормального рівня інтелекту (ІQ=88), у 5-ти дітей - діагностована затримка психомовного розвитку (ІQ=70-75), у 9-ти дітей - легкий ступінь розумової відсталості (ІQ=54-60) і в двох дітей - розумова відсталість вираженого ступеню (ІQ=46-49).

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Фоменко Н.Н., Ильина Е.Г. Случаи синдрома Секкеля в одной семье // Педиатрия. - 1991. - № 1. - М. : Медицина. - С. 90-92.Дисертантом діагностовано даний синдром, підготовлено його описання та фотознімок пробанда.

2. Фоменко Н.М. Клініко - генетичні характеристики муковісцидозу у дітей на Прикарпатті // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 2. - С. 50-54.

3. Фоменко Н.М. Природженні вади розвитку в Прикарпатській популяції з врахуванням екологічної ситуації в різних районах області // Галицький лікарський вісник. - 1999. - т. 6, № 2. - С. 81-84.

4. Корнієнко Ю.О., Макух Г.В, Коссак І.Б, Фоменко Н.М. Ідентифікація мутацій del F508 та G542X гена ТРБМ у західноукраїнській регіональній популяції. // Практична медицина. - 1999. - № 5-6. - С. 6-9. Дисертантом проводився відбір хворих на молекулярну діагностику та диспансерне спостереження за ними.

5. Фоменко Н.М., Цимбаліста О.Л. Природженні вади розвитку в структурі дитячої смертності на Прикарпатті за 1992 - 1998 рр. // Галицький лікарський вісник, 1999. - № 4 .- С. 113-114. Дисертантом проведено аналіз первинної документації на 327 випадків малюкової смертності та проведено статобробку даних.

6. Фоменко Н.М., Сельська О.В., П'ятничко Т.М., Когут У.І., Недоляк У.Я., Дельва Л.В. Нейрофіброматоз Рекленгхаузена в Прикарпатській популяції // Галицький лікарський вісник. - 2001. - № 2. - С. 136-138. Дисертантом діагностовано або верифіковано 16 випадків нейрофіброматозу у дітей, розраховано частоту мутацій de novo, зроблений огляд літератури.

7. Фоменко Н.М. До питання про роль важких форм муковісцидозу в захворюваності та смертності дітей 1-го року життя / тези доповіді на II з'їзді генетиків України. - Львів, 1995. - 18-20 жовт.. - С. 36.

Фоменко Н.М. Роль обласного консультативного кабінету медичної генетики в диспансеризації дітей з фенілкетонурією (досвід роботи Івано-Франківського МГК) / Тези доповіді на II з'їзді генетиків України. - Львів, 1995. - 18-20. - С. 36-37.

Фоменко Н.М., Котурбаш Р.Й. Аналіз питомої ваги та частоти вроджених вад розвитку в дитячій смертності за 1988 - 1994 рр. по Івана-Франківській області / тези доповіді на II з'їзді генетиків України - Львів, 1995. - 18-20 жовт.. - С. 37. Дисертантом проведений аналіз первинної медичної документації, статобробка даних, розроблена програма профілактичних заходів сумісно з співавтором.

8. Рузін Г.П, Березовський Ю.І., Фоменко Н.М., Вівчаренко І.М. Розщепини губи та піднебіння в структурі вродженої патології розвитку на Прикарпатті. Збірник наукових праць. Актуальні проблеми хірургічної стоматології Івано-Франківськ, 1995. - С. 51-52. Дисертантом проаналізовано екстрені повідомлення про народження дітей з природженими вадами розвитку, вивчено іх структуру та питому вагу вивчаємої патології.

9. Фоменко Н.М., Котурбаш К.Р. Деякі закономірності спадково детермінованої патології в популяції Прикарпаття. Збірка наукових праць науково - практичної конференції “Сучасний стан медичної генетики в Україні.” - К., 1999. - С. 146-147. Дисертантом безпосередньо діагностовано більшість розглянутих синдромів, визначено деякі закономірності стосовно даної патології на Прикарпатті.

10. Фоменко Н.М. Вивчення нових домінантних мутацій, як компонента генетичного моніторингу / Тези доповіді на конференції “Генетичний моніторинг населення України.” - К., 2001.- С. 22-23.

11. Фоменко Н. М. Нові підходи до діагностики муковісцидозу: діагностичний алгоритм в бальній системі //Педіатрія, акушерство та гінекологія .- 2001.- № 6.- С.59.

АНОТАЦІЯ

Фоменко Н.М. Природжена та спадково детермінована патологія серед населення Прикарпатського регіону: клініко-генетичні характеристики, профілактика. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук (рукопис) за спеціальністю 03.00.15 - генетика (медичні науки). Український інститут гігієни та медичної екології АМН, Київ, 2002.

Захищається 11 друкованих праць і одна рацпропозиція. Охарактеризовано генетичний вантаж популяції Прикарпаття у вигляді моногенних та хромосомних синдромів, виявлено переважання аутосомно-рецесивної патології серед інших моногенних захворювань. Наведено частоти, нозологічний спектр, тенденції щодо природжених вад розвитку у дітей раннього віку в Івано-Франківській області за 11 років. Відзначено достовірно більшу сумарну частоту ПВР 4-х модельних груп (природжені вади серця, множинні природжені вади розвитку, аномалії ЦНС, хвороба Дауна) в районах з найбільш несприятливими факторами зовнішнього середовища Детально викладено клініко-генетичні характеристики найбільш актуальних і перспективних для вивчення моногенних захворювань муковісцидозу (МВ) та фенілкетонурії (ФКУ). Запропоновано схему діагностичного алгоритму для ранньої діагностики МВ, а також регіональну програму заходів, що спрямована на покращання медико-соціальної допомоги сім'ям, які мають хворих на природжені та спадкові захворювання.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: природжені вади розвитку, моногенні захворювання, муковісцидоз, довкілля, математичний аналіз (регресивний, кореляційний).

АННОТАЦИЯ

Фоменко Н.Н. Врожденная и наследственно детерминированная патология среди населения Прикарпатского региона.: клинико-генетические характеристики, профилактика.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук (рукопись) по специальности 03.00.15 - генетика (медицинские науки). Украинский институт гигиены и медицинской экологии АМН, Киев, 2002.

Защищается 11 печатных работ и одно рацпредложение. Охарактеризован генетический груз в популяции Прикарпатья в виде моногенных и хромосомных заболеваний. Выявлено преобладание аутосомно-рецесивных синдромов среди другой моногенной патологии, что может быть обьяснено спецификой Прикарпатской популяции: в горной местности создаются условия для родственных браков и действия “эфекта родоначальника”. Аутосомно-доминантные заболевания в 80% случаев появляются в родословных вследствие мутаций de novo, что может указывать на мутатогенное влияние факторов окружающей среды.

Приведены частоты, нозологический спектр врожденных пороков развития (ВПР), существующие тенденции у детей раннего возраста в Ивано-Франковской области за период с 1988 по 1998 год.

Расчеты частот ВПР проведены на 219 235 новорожденных, которые родились за этот период. Получена более высокая суммарная частота ВПР четырех-модельных групп (врожденные пороки сердца, множественные врожденные пороки развития, аномалии ЦНС, болезнь Дауна) в районах области с наиболее неблагоприятными факторами окружающей среды.

Детально изложены клинико-генетические характеристики наиболее весомых моногенных заболеваний: муковисцидоза (МВ) и фенилкетонурии (ФКУ).

Предложена схема диагностического алгоритма для ранней постановки диагноза МВ, которая может быть использована в клинической практике. С помощью компьютерного многомерного регресионно-корреляционного анализа (данный анализ проведено в 37 случаях МВ, всего изучено 41 случай даного заболевания) доказано, что диагноз МВ с высокой степенью вероятности (R = 0,81) может быть установлен только при учете всех клинических и параклинических признаков (использовалось 22 параметра).

Особое значение в последнее время приобретает идентификация наиболее распространенных мутаций гена МВ: у 46% обследованных больных выявлено мутацию гена МВ в виде del F - 508 как в гомо- так и гетерозиготном состоянии. Показан положительный опыт диспансерного наблюдения за 18 детьми с ФКУ на уровне областного МГК, как наиболее доступного для населения области медико-генетического подразделения.

Автором рекомендуется региональная программа мероприятий, направленных на улучшение медико-социальной помощи семьям, в которых есть больные с врожденными и наследственными заболеваниями.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА. Врожденные пороки развития, моногенные заболевания, муковисцидоз, окружающая среда, многомерный математический анализ (регрессионный, корреляционный).

SUMMARY

Fomenko N.M. The birth and the hereditary determinal pathology among the population of the Precarpathian region: clinical genetical characteristics, prevention. Desertation for getting the science grade of the Candidate of the Medical sciences (manuscript) of the speciality 03.00.15 - genetics (Medical sciences). Ukrainian Scientific Sanitary Centre, Kyiv, 2002.

11 printed works and one rational proposition are being maintained. The genetical load of the Precarpathian population is characterized in view of monogenetical and chromosomal syndromes, the preponderance of autosomal dominant pathology among the others monogenetical illnesses, is also defined. Frequencies, nosological variety of congenital anomalies rate (CAR) are showed among the children of the early age in Ivano-Frankivsk region for eleven years. The highest frequencies of CAR of four modal groups are signed(genuine heart defects, plural dysontogenesis, anomalies of the central nervous system (CNS), Down syndrome) in the regions with the most unfavourable conditions of the environment. Clinical and genetical characteristics that are the most relevant and perspective for studying the monogenetical illnesses of Cystics fibrosis (CF) and Phenilkethonuria are expounded in details. The scheme of diagnostic algorhythm for the early CF diagnostic and also regional programme of methods are offered.This programme is directed at improving medical and social help to families that have sick people, who are suffering from genuine and hereditary illnesses.

KEY WORDS: congenital anomalies rate, monogenetical illnesses, Cystic Fibrosis, environment, regressive and correlative analysis.

Размещено на Allbest.ru