Діагностика і профілактика виробничо обумовленої вторинної імунної недостатності у гірників

Так, у порівнянні з практично здоровими гірниками (2 контрольна група), в осіб ЧДХ на ГРВІ (3 група) спостерігаються прояви T-імунодефіцитного стану, виражені більш низьким рівнем загальної кількості T-лімфоцитів (61.2+1.86) %, 2 контроль - (69.8+1.58) %, P<0.001 (t); 1 контроль - (68.7+3.10) %; P<0.05 (t), так і субпопуляцій T-ЛФ (табл. та рис. 2).

Число B-лімфоцитів у групі ЧДХ на ГРВІ гірників мало тенденцію до збільшення, в порівнянні з 2 контрольною групою, і вірогідно перевищувало аналогічний середньогруповий показник у 1 контрольній групі (робітники поверхневого комплексу шахти) (2 контроль - (16.6+1.94) %; 1 контроль - (14.0+1.65) %; ЧДХ - (20.6+1.22) %; P<0.01 (t)). Про зниження антитілоутворюючої функції B-лімфоцитів у ЧДХ на ГРВІ шахтарів свідчить гіпоімуноглобулінемія G, A і M (табл. та рис. 2).

При аналізі показників, що характеризують стан неспецифічного захисту організму шахтарів (табл.), звертає на себе увагу тенденція до збільшення фагоцитарної активності НФ і достовірне перевищення фагоцитарного числа, тобто середнього числа фагоцитованих одним НФ мікроорганізмів у ЧДХ на ГРВІ шахтарів у порівнянні з практично здоровими гірниками.

Порушення функції імунокомпетентних клітин компенсується у ЧДХ на ГРВІ гірників за рахунок збільшення метаболічної активності фагоцитів і посиленої продукції ними лізоциму при ослабленому або первинно дефектному місцевому противірусному захисті верхніх дихальних шляхів.

Гірники з групи підвищеного ризику імунної недостатності ЧДХ на ГРВІ при індивідуальному аналізі були віднесені до однієї з перерахованих нижче підгруп, за результатами дослідження ІС тестами першого рівня:

1. Різке пригнічення всіх імунологічних показників.

2. Дефіцит Т-ланки ІС (інші показники - норма).

3. Посилений фагоцитоз НФ (інші показники - норма).

4. Гіперімуноглобулінемія G, A, M (інші показники - норма).

5. Нормальні імунологічні показники.

Використання методу лінійних дискримінантних функцій дозволило визначити такі показники імунологічної реактивності гірників, порушення балансу яких може послужити причиною ослаблення захисних сил організму і, як наслідок, частих захворювань на ГРВІ:

1. концентрації лізоциму;

2. Ig G, A, M у сироватці крові;

3. рівні фагоцитарної активності нейтрофілів і спонтанного НСТ-тесту;

4. кількість Т-, В-лімфоцитів, NK-клітин;

5. показники циркулюючих імунних комплексів;

6. показники РСАЛ.

При порівнянні імунологічних показників практично здорових і хворих на піодермії гірників (табл.) можна відзначити, що деякі імунологічні показники відрізнялися від норми. Це стосується як показників неспецифічної реактивності організму, так і показників клітинного імунітету.

Так, кількість T-лімфоцитів у шахтарів, які хворіли на піодермії, була нижча, ніж у здорових, і значно нижча, ніж в осіб, що не працюють у шахті (хворі на піодермії - (60.7+2.3) %, здорові шахтарі - (69.8+1.58) %, донори нешахтарі - (74.1+1.8) %; p<0.001 і <0.0001 відповідно) (табл.). Показники неспецифічної реактивності організму: фагоцитарна активність нейтрофілів, спонтанний та індукований НСТ-тест, лізоцимна активність сироватки крові в хворих на піодермії і здорових гірників вірогідно не різнилися. Проте показники фагоцитозу в обох групах були значно нижчі, ніж в осіб, які не працювали в шахті, що свідчить про зниження захисних сил організму працюючих у шахті. У той же час, показники спонтанного НСТ-тесту і лізоцимна активність сироватки крові були вищими у шахтарів, ніж в осіб, які не працюють у шахті, що вказує на підвищену кількість лейкоцитів периферичної крові, котрі перебувають у збудженому стані (за даними НСТ-тесту), а також про значну активацію лізоцимної (захисної) активності крові.

Отримані результати свідчать про те, що в імунній системі хворих на піодермії шахтарів порушений баланс Т-клітинної ланки (із формуванням Т-імунодефіциту) і неспецифічної реактивності, котра знаходиться в напруженому стані, на грані зриву компенсації.

У шахтарів, хворих на мікози стоп, при порівнянні зі здоровими шахтарями (контроль), відмічалося пригнічення цілої низки показників як клітинної (Т-лімфоцити), так і гуморальної (Ig M, Ig G) ланок імунної системи.

Так, відносне й абсолютне число Т-лімфоцитів було значно нижчим, ніж у контролі (47.6+3.7) %, (1.05+0.05) Г/л; контроль - відповідно (69.8+1.6) %, (1.54+0.03) Г/л; p<0.001 (табл.). Число інших імунокомпетентних клітин вірогідно не відрізнялося від контрольних цифр. Про зниження антитілоутворюючої здатності В-лімфоцитів свідчить гіпоімуноглобулінемія М і G в гірників, хворих на мікози: Ig M - (0.61+0.06) г/л, контроль - (1.39+0.09) г/л, p<0.0001; Ig G - (7.4+0.3) г/л, контроль - (11.8+0.81) г/л, p<0.0001.

В процесі аналізу стану неспецифічного захисту організму варте на увагу різке підвищення фагоцитарної активності і фагоцитарного числа нейтрофілів у гірників, хворих на мікози стоп, у порівнянні з аналогічними показниками в осіб контрольної групи (табл.): ФА - (36.6+2.1) %, ФЧ - (3.1+0.22), контроль: ФА - (26.6+2.03) %, ФЧ - (1.27+0.17); p<0.01 і p<0.0001 відповідно. Метаболічна активність нейтрофілів, за даними спонтанного НСТ-тесту, була вірогідно вища в хворих на мікози: (30.0+2.2) %, контроль - (21.6+1.89) %, p<0.01. Це свідчить про істотне гомеостатичне зрушення, викликане дією на організм хворих на мікози шахтарів токсинів грибів, їх високою вірулентною активністю. Між тим, резервні можливості нейтрофілів до переходу на кисневозалежний метаболізм, як свідчать дані індукованого НСТ-тесту, у хворих гірників збережені.

Таким чином, вивчення імунологічної реактивності організму хворих на мікози стоп шахтарів дозволяє зробити висновок про наявність у них імунодефіциту Т-типу, що супроводжується гіпоімуноглобулінемією М і G, а також різким гомеостатичним зрушенням, викликаним тривалою присутністю в організмі грибів.

Ці дані були використані при розробці системи діагностики і профілактики імунної недостатності в гірників.

Оцінка показників імунологічної реактивності, глибокої мікрофлори і бактерицидності шкіри проводилася як у здорових, так і в ЧДХ гірників. Основними критеріями при доборі методик дослідження стали їхня інформативність, добра відтворюваність у "польових" умовах і мала трудомісткість.

В групі ЧДХ шахтарів у порівнянні з групою здорових можна відзначити вірогідно більш низький рівень фагоцитарної активності і фагоцитарного числа НФ: ФА - (30,4+2,3) %; (36,7+1,3) % відповідно, р<0,02; ФЧ - (3.08+0.4); (3.54+0.31) відповідно, р<0.55 (F), а також ослаблення місцевого захисту порожнини рота і носоглотки через низьку концентрацію лізоциму слини (56.1+5.7) мг%; (89.6+6.6) мг% відповідно, р<0.001 (F). Ступінь сенсибілізації до стафілококового алергену в РСАЛ у ЧДХ шахтарів був значно вищим, ніж у здорових: (53.6+12.1) %; (30.9+6.2 ) % відповідно, р<0.001(F).

Концентрація лізоциму слини була вищою, а ФЧ - нижчим в групі 20-29-річних гірників, ніж у 30-39-річних: лізоцим слини - (114.6+14.8) мг%; (90.5+9.3) мг% відповідно, р<0.05; ФЧ - (2.31+0.53); (4.28+0.4) відповідно, р<0.05. При порівнянні 30-39-річних ЧДХ і здорових шахтарів звертає на себе увагу низька кількість фагоцитуючих НФ у сполученні з малим ФЧ у ЧДХ шахтарів: (3.6+0.8); (4.28+0.4) відповідно, р<0.005).

У групі шахтарів із підземним стажем від 15 до 19 років у порівнянні з гірниками, що мають 5-9-річний стаж роботи під землею, різко збільшені показники як спонтанного ((69.0+2.5) %; (41.0+6.3) % відповідно, р<0.025), так і індукованого НСТ-тесту ((81.7+2.2) %; (65.7+4.8) % відповідно, р<0.05). Останнє можна пояснити гомеостатичними зрушеннями, що сталися в організмі гірників у процесі трудової адаптації.

У ЧДХ шахтарів з підземним стажем 10-14 років визначалися виражена сенсибілізація до стафілококового алергену (73.3+1.9) %, р<0.001, зниження фагоцитарної активності Нф (31.0+2.1 ) %, р<0.05 і спонтанного ІАН (0.89+0.14), р<0.05 у порівнянні з аналогічною групою здорових шахтарів: РСАЛ - (24.8+2.5) %; ФА - (37.0+1.5) %; спонтанний ІАН - (1.2+0.1). ЧДХ шахтарі, які мають підземний стаж 15 - 19 років, відрізнялися від здорових шахтарів, з таким же стажем, більш низькими показниками спонтанного та індукованого НСТ-тестів: спонтанний - (44.8+13.9) %; (69.0+2.5) % відповідно, р<0.025; індукований - (64.3+11.4) %; (81.7+2.21) % відповідно, р<0.05.

Узагальнюючи сказане вище, можна зауважити, що в професійно адаптованих здорових гірників спостерігається стійке гомеостатичне зрушення, котре виражається переходом метаболізму НФ на більш високий рівень. Добрим показником функціонального стану ІС гірників є відсутність сенсибілізації до стафілококового алергену, оскільки нами виявлена слабка реакція на нього лейкоцитів крові здорових робітників і різко виражена в ЧДХ і осіб старшого віку. Сенсибілізація до стафілококового алергену різного ступеня виразності визначалася майже в половини обстежених шахтарів. Імунологічна реактивність ЧДХ гірників була в значній мірі пригнічена за рахунок ослаблення фагоцитарної функції НФ і місцевого захисту порожнини рота і носоглотки.

Індекс бактерицидності шкіри (ІБШ) як здорових, так і ЧДХ гірників, знаходився в межах норми (норма - більш 80 %) і в досліджуваних групах вірогідно не відрізнявся. Аналіз показників глибокої мікрофлори шкіри в шахтарів, проби якої вивчалися на двох видах живильних середовищ - середовищі Коростельова і кров'яному агарі, показав, що загальне число колоній, котрі виросли на цих середовищах у всіх точках, з яких бралися проби-відбитки, в обох групах значно перевищувало допустиму норму (норма - менше 50 колоній на одну пробу). Загальне число колоній, що виросли на середовищі Коростельова і кров'яному агарі, було вірогідно вищим в групі ЧДХ шахтарів у порівнянні зі здоровими: середовище Коростельова - (171.9+39.3) і (108.7+19.2) відповідно, р<0.05 (F); кров'яний агар (181.4+75.3) і (128.8+36.4) відповідно, р<0.005 (F) за рахунок гірників, стаж роботи яких під землею був від 10 до 14 років: середовище Коростельова - (14.8+9.3) % і (9.2+4.8) % відповідно, р<0.05; кров'яний агар - (16.1+8.8 ) % і (7.1+2.3) % відповідно, р<0.001. У групі ЧДХ гірників також вищим за норму був відсоток гемолітичних колоній патогенних мікроорганізмів, що виросли на обох середовищах у всіх локалізаціях: (23.2+7.0) % і (4.7+1.1) % відповідно, p<0.01. У здорових шахтарів цей показник перебував у межах норми (менше 10 % колоній).

Для виявлення найбільш інформативних показників, що характеризують рівні здоров'я, здійснено індивідуальну оцінку досліджуваних параметрів у балах та виведено інтегральні показники, котрі визначають рівень здоров'я в балах для груп здорових і ЧДХ робітників.

Внаслідок імуно-бактеріологічного обстеження гірників основних професій з підземним стажем від 15 до 20 років було визначено такі імунологічні і бактеріологічні критерії, що адекватно відбивають рівень здоров'я шахтарів у балах (в порядку убування):

РСАЛ;

рівень лізоциму в слині;

фагоцитарна активність НФ;

показник глибокої мікрофлори шкіри.

Їх можна рекомендувати як найбільш інформативні і прості при масових обстеженнях промислових робітників, для експрес-оцінки рівня здоров'я.

Застосування методів багатомірного математичного аналізу дозволило встановити, що пригнічення бактерицидної здатності шкіри відбувається під впливом таких тісно пов'язаних між собою зовнішніх чинників, як професія, підземний стаж і вік гірника. Отримані дані дозволяють рекомендувати до застосування в практичній охороні здоров'я імунологічне обстеження гірників і, при наявності в обстеженої особи відхилень від норми, зарахувати її до групи підвищеного ризику розвитку імунної недостатності з наступним проведенням курсу лікувально-оздоровчих заходів, спрямованих на нормалізацію імунного статусу.

За результатами тестів із хімічними і мікробними шахтними алергенами, що характеризують алергічні реакції негайного й уповільненого типів у гірників основних професій, як здорових, так і тих, що мають алергопатологію, було встановлено таке.

Вивчення алергічної реакції негайного типу (тест дегрануляції тучних клітин щура) в гірників до хімічних речовин, які використовуються у технологічному процесі підземного видобутку вугілля, показало, що максимальним алергічним ефектом у 70 - 85 % гірників, котрі страждають на патологію, що супроводжується сенсибілізацією організму (екзема, хронічний бронхіт з алергічним компонентом та ін.), володіли нікель та індустріальна олія. Слабко позитивна реакція на водно-емульсійну суміш, нікель, хром, індустріальну олію спостерігалася в 1/3 здорових шахтарів.

Алергічна реакція уповільненого типу (РГМЛ) відзначалася майже в 3/4 шахтарів на індустріальну олію і водно-емульсійну суміш із переваженням різко позитивної реакції. Близько половини всіх обстежених були сенсибілізовані до нікелю і хрому.

Таким чином, ми отримали дані про наявність сенсибілізації як негайного (реагінового), так і уповільненого (клітинного) типу більш як у 50 % гірників з різним станом здоров'я - до індустріальної олії, водно-емульсійної суміші, нікелю, хрому і кобальту, з якими вони контактують у процесі роботи.

Встановлено наявність вираженого сенсибілізуючого ефекту до шести мікробних корпускулярних антигенів, виділених із трьох коагулазонегативних штамів St. epidermidis і трьох гемолітичних штамів Bac. antracoides, ізольованих з зовнішнього середовища підземних виробок, більш як у 70 % обстежених осіб у реакції уповільненого типу.

Застосування методу факторного аналізу для комплексної інтерпретації даних про захворюваність з тимчасовою втратою працездатності, імуно-епідеміологічного і лабораторного обстеження дозволило встановити, що тривала робота під землею, в умовах контакту з кобальтом і мікробними алергенами, сприяє розвитку екземи в шахтарів, а сенсибілізація до хімічних і мікробних алергенів - розвитку хронічного бронхіту.

На основі отриманих даних була розроблена і впроваджена медична технологія діагностики і профілактики імунної недостатності й алергізації організму гірників, що містить в собі комплекс заходів первинної і вторинної профілактики порушень функцій імунної системи (організаційно-методичні, санітарно-технічні, медичні тощо).

Індивідуальний добір імуномодулюючих і вітамінних препаратів для ЧДХ на ГРВІ гірників значною мірою сприяє як ліквідації імунного дисбалансу в клітинній ланці імунітету, так і нормалізації функціонального стану нейтрофілів. Але цей вплив менш ефективний у відношенні специфічних і неспецифічних гуморальних чинників імунної системи.

Використання методу індивідуальної оцінки ефективності імуномодулюючих і вітамінних препаратів у тестах in vitro є виправданим і перспективним, оскільки дозволяє вибрати препарат, котрий володіє стимулюючою дією, і виключити призначення речовин, що сенсибілізують організм гірників, які часто хворіють, чим і забезпечити максимальний імуномодулюючий ефект.

Застосування диференційованих методів оздоровлення гірників, які увійшли до групи ризику розвитку імунної недостатності, є високоефективним. Курси оздоровлення сприяли нормалізації імунного і біохімічного статусу в 68 % гірників і активації основних ланок клітинного, гуморального імунітету, чинників неспецифічної резистентності організму і показників жирового обміну.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі вирішена важлива науково-практична проблема - висвітлено механізми розвитку виробничо обумовленої вторинної імунної недостатності у гірників і розроблено заходи щодо запобігання її розвитку та лікування; з`ясовано роль поєднаного впливу важкої фізичної праці і низки чинників виробничого середовища вугільних шахт у дестабілізації функцій імунної та ендокринної систем організму шахтарів, погіршенні стану їхнього здоров`я і працездатності.

1. Встановлено, що стан здоров`я у гірників основних професій незадовільний (за результатами скринінгового дослідження по програмі АСКОРС). Середні розміри ризиків розвитку патології більш високі в гірників шахти з крутим заляганням вугільних пластів, ніж на шахті з положистим заляганням вугільних пластів. До зони сумарного високого ризику (коефіцієнт ризику > 0.95) розвитку гіпертонії, ішемічної хвороби серця (ІХС), патології органів дихання та нервової системи належать 9-23 % шахтарів шахти з крутим і 4-10 % - шахти з положистим заляганням вугільних пластів; до зони помірного ризику (к.р. - 0.75-0.95) - 9-12 % робітників шахти з крутим і 5-11 % - шахти з положистим заляганням вугільних пластів. Високим є ризик розвитку патології нервової системи у 42 % забійників, 15 % гірників очисного забою (ГОЗ) і 20 % прохідників; ІХС - у 18, 4 і 6 %, патології органів дихання - у 15, 4 і 10 %, гіпертонії - у 12, 3 і 8 % відповідно. Загальна і фахова працездатність шахтарів основних підземних професій (забійники, гірники очисного забою, прохідники), розрахована за сумарними коефіцієнтами ризику розвитку патології, низька. Тому необхідне використання методів диференційованої реабілітації здоров'я і підтримки працездатності гірників.

2. У структурі захворювань гірників очисного забою, забійників і прохідників провідне місце займають хвороби органів дихання (28.6-39.0 %); травми (27.0-32.7 %) і хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини (10.3-13.2 %). Праця гірників очисного забою і забійників на шахті з крутим заляганням вугільних пластів призводить до збільшення числа хвороб шкіри і підшкірної клітковини (у 5 разів), органів кровообігу і травлення (втричі), а також хвороб нервової системи й органів відчуттів (вдвічі), у порівнянні з умовами праці на шахті з положистими пластами. Прохідники на шахті з крутими пластами частіше страждають на хвороби органів травлення і нервової системи (у 3 рази); органів кровообігу (у 2 рази); шкіри і підшкірної клітковини (у 1.5 разу), у порівнянні з аналогічними показниками цієї професійної групи на шахті з положистим заляганням вугільних пластів. Гірники, котрі працюють в умовах нагріваючого мікроклімату, хворіють частіше і довше, ніж шахтарі, що працюють у нормальних виробничих мікрокліматичних умовах.

3. У підземних гірників порівняно з робітниками поверхневого комплексу шахти показники захворюваності на респіраторні інфекції і піодермії (як клінічні прояви недостатності імунної системи) високі і складають: респіраторні інфекції - 60.4 випадків і 404.6 днів за рік на 100 працюючих (21.3 вип. і 145.2 днів); піодермії - 2.52 вип. і 24.39 днів (1.86 вип. і 22.24 днів). Частіше за інших на респіраторні інфекції хворіють 29 - 39-річні гірники основних підземних професій з підземним стажем 10 - 14 років, а на піодермії - 40 - 49-річні при підземному стажі роботи 15 - 19 років. Ці вікові і стажеві групи гірників є групами ризику розвитку ГРВІ і піодермій відповідно.

4. Визначено індивідуальні чинники ризику розвитку патології легень в осіб, які надходять на роботу у вугільні шахти, що характеризуються підвищенням рефлекторної збуджуваності слизової дихальних шляхів і відхиленнями в імунній системі організму. Існуючу систему оцінки стану здоров'я під час профілактичних оглядів доцільно доповнити прогностично значущими дослідженнями толерантності дихальних шляхів до аерогенних подразників, а також визначенням показників НСТ-тесту і фагоцитарної активності нейтрофілів.

5. Проспективне спостереження за гірниками протягом перших двох років роботи в шахті показало, що на фоні повернення до вихідних рівнів адренокортикотропного, лютеінізуючого гормонів, кортизолу і тестостерону, зростає пригнічення фагоцитарної і лізоцимної активності нейтрофілів, гіпоімуноглобулінемія G, A, М і гіперімуноглобулінемія Е, котрі у робітників із вираженою реакцією на аерогенні подразники можуть стати причиною зриву адаптації імунної системи до роботи в підземних умовах з виходом в імунодефіцитний стан.

6. У динаміці реадаптації гірників до праці після відпустки відбуваються різноспрямовані зміни, що підтверджують, особливо в перші дні роботи, функціональне напруження організму шахтарів, яке залежить від їх вихідного функціонального стану, ступеня ризику розвитку патології, а також реальних виробничих умов. Більш напружений тип реадаптації до праці після відпустки при несприятливих виробничих мікрокліматичних умовах (круте залягання вугільних пластів і нагріваючий мікроклімат) має місце не тільки в гірників з високим поліморбідним ризиком, але й у практично здорових (за даними змін концентрацій лізоциму, sIg A, кортизолу, натрію і калію в слині).

7. Виявлено високу, у порівнянні з робітниками поверхневого комплексу шахти, частоту клінічних проявів імунної недостатності в шахтарів з підземним стажем від 10 до 19 років: часті ГРВІ, що супроводжуються герпетичними висипаннями; ангіни, гайморити, бронхіти, пневмонії; дерматити, фурункульози і мікози; патологія шлунково-кишкового тракту. Наявність у сім'ях дітей і родичів, що часто хворіють, зловживання алкоголем і паління, а також погані житлово-побутові умови створюють сприятливий фон для ослаблення захисних сил гірників, що часто і довгий час хворіють (ЧДХ) на ГРВІ. За результатами імуно-епідеміологічного обстеження були сформовані такі групи: 1 - здорові шахтарі; 2 - група підвищеного ризику імунної недостатності, до якої увійшли шахтарі, ЧДХ на ГРВІ, піодермії та мікози; 3 - група високого ризику імунної недостатності. Проте серед шахтарів, завдяки профвідбору і проведенню періодичних профоглядів, практично не було робітників з тяжкими клінічними проявами імунної недостатності. Вони ділилися на групи здорових (85 - 90 %), підвищеного ризику ІН (9 - 10 %) і рідко - високого ризику (2 - 3 %).

8. Робота в підземних умовах у поєднанні з інтенсивним пиловим навантаженням викликає в практично здорових шахтарів незначний дисбаланс Т-клітинної ланки імунної системи, збільшення числа NK-клітин, гіперімуноглобулінемію G й А і різке підвищення активності фагоцитуючих клітин за рахунок збільшення резервних можливостей нейтрофілів до переходу на кисневозалежний метаболізм і посиленої продукції лізоциму. Гіперімуноглобулінемію А і гіперпродукцію лізоциму слини можна розглядати як компенсаторну місцеву протипилову захисну реакцію організму.

9. У шахтарів з групи підвищеного ризику імунної недостатності в анамнезі є хвороби ЛОР-органів (51.4 - 59.4 %), легень (36 - 44 %), шкіри (23.6 -30.4 %) і шлунково-кишкового тракту (15.8 - 22.0 %), а також визначається значний дисбаланс імунної системи, що виявляється в ослабленні Т-клітинної ланки і зниженні антитілоутворюючої здатності В-клітин. Порушення функції імунокомпетентних клітин компенсується за рахунок збільшення метаболічної активності фагоцитів і посиленої продукції ними лізоциму при ослабленому або первинно дефектному місцевому противірусному захисті верхніх дихальних шляхів.

10. Визначено імунологічні показники, порушення балансу яких може стати причиною частих захворювань на ГРВІ: рівні лізоциму, імуноглобулінів G, A, M у сироватці крові; показники фагоцитарної активності нейтрофілів і спонтанного НСТ-тесту; кількість Т-, В-лімфоцитів, NK-клітин; показники циркулюючих імунних комплексів, реакції специфічної агломерації лейкоцитів та глибокої мікрофлори шкіри. Ці дані використано при розробці системи діагностики і профілактики імунної недостатності в гірників.

11. Отримано дані про наявність сенсибілізації як негайного (реагінового), так і уповільненого (клітинного) типу більш ніж у 50 % гірників (з різним станом здоров'я) до індустріальних мастил, водно-емульсійної суміші, нікелю, хрому і кобальту, з якими вони контактують у процесі роботи. Більш як у 70 % обстежених шахтарів встановлено наявність вираженого сенсибілізуючого ефекту до мікробних корпускулярних алергенів, котрі виділені від ізольованих з підземних виробок коагулазонегативних штамів St. epidermidis і гемолітичних штамів Bac. antracoides.

12. Встановлено, що пригнічення бактерицидної здатності шкіри відбувається під впливом таких чинників, як професія, підземний стаж і вік гірника. Тривала робота під землею, в умовах контакту з кобальтом і мікробними алергенами, сприяє розвитку екземи в шахтарів, а сенсибілізація до хімічних і мікробних алергенів - розвитку хронічного бронхіту.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Індивідуальний добір імуномодулюючих і вітамінних препаратів у гірників, що часто і довгий час хворіють на ГРВІ, значною мірою сприяє як ліквідації імунного дисбалансу в клітинній ланці імунітету, так і нормалізації функціонального стану нейтрофілів, а також дозволяє вибрати препарат з властивою йому стимулюючою дією і виключити призначення речовин, сенсибілізуючих організм гірників, які часто хворіють, і забезпечити таким чином максимальний імуномодулюючий ефект.

2. Розроблена система організаційних і лікувально-профілактичних заходів щодо усунення імунної недостатності та алергізації організму, що включає в себе поетапну методологію діагностики і профілактики імунної недостатності в гірників, а також методи диференційованої імунокорекції порушень в імунній системі гірників, є високоефективною і сприяє нормалізації імунного і біохімічного статусу в 68 % гірників, активації основних ланок клітинного та гуморального імунітету, чинників неспецифічної резистентності організму і показників жирового обміну.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Трунова О.А. Влияние условий труда на заболеваемость и состояние иммунологической реактивности организма горнорабочих // Журнал Академiї медичних наук України. - 1998.-Т.4, № 2.-С.363-369.

2. Трунова О.А., Куляс В.М. Динамика иммунологических и гормональных показателей у горнорабочих в процессе адаптации к работе в подземных условиях // Журнал Академiї медичних наук України.-2000.-№ 1.-С. 172-181.

3. Трунова О.А. Индивидуальный подбор иммуномодулирующих и витаминных препаратов у часто болеющих ОРВИ горнорабочих // Лiкарська справа.-1996.-№ 10-12.-С.148-153.

4. Трунова О.А. Эффективность методов дифференцированной реабилитации здоровья и поддержания работоспособности горнорабочих группы риска развития патологии // Лiкарська справа.-1999.-№ 5.-С.137-142.

5. Трунова О.А. Состояние иммунологической реактивности организма здоровых и часто и длительно болеющих ОРВИ горнорабочих // Український пульмонологічний журнал. - 1997.-№ 4.-С. 32-36.

6. Трунова О.А. Динамика некоторых биохимических и иммунологических показателей у горнорабочих глубоких угольных шахт в период реадаптации к труду после отпуска // Український пульмонологічний журнал.- 1999.- № 1.- С. 38-42.

7. Трунова О.А. Сенсибилизация организма горнорабочих различных специальностей под влиянием производственных факторов угольных шахт // Украінський пульмонологічний журнал.-2000.-№ 1.-С. 43-46.

8. Трунова О.А. Дiагностика i профiлактика iмунної недостатностi та сенсибiлiзацiї органiзму гiрникiв // Практична медицина.- 1999.- № 3-4.-С. 114-120.

9. Дополнительные критерии оценки состояния здоровья при приеме на работу в угольных шахтах / Кудинова Т.В., Марин А.М., Трунова О.А., Черкесов В.В., Урсакий Т.Н., Кузнецова В.А., Ярцева П.А., Юрченко М.Н., Шайтура Т.П. // Гигиена труда и профзаболевания. -1991. - № 10.-С. 30-32.

10. Информативность некоторых клинико-анамнестических, социально-гигиенических и эпидемиологических факторов риска иммунологической недостаточности у часто и длительно болеющих острыми респираторными вирусными инфекциями шахтеров / Трунова О.А., Кращенко В.А., Груба И.В., Фролов В.К., Пола К.А. // Медицина труда и промышленная экология. - 1996.-№ 4.- С. 9-12.

11. Гигиеническая верификация автоматизированной системы донозологической диагностики АСКОРС на шахтах Донбасса / Решетюк А.Л., Трунова О.А., Передерий Г.С., Белая И.И. // Медицина труда и промышленная экология.-1996.-№ 7.- С.21-24.

12. Трунова О.А. Сравнительная оценка и анализ заболеваемости с временной утратой трудоспособности горнорабочих шахт с пологим и крутым залеганием угольных пластов // Медицина труда и промышленная экология.-1998.-№ 9.-С..45-48.

13. Трунова О.А. Оценка уровня здоровья горнорабочих и металлургов по иммунологическим и бактериологическим критериям // Медицина труда и промышленная экология.-1999.-№ 2.-C. 22-26.

14. Профессиональное старение (моделирование по данным биологического возраста) / Решетюк А.Л., Поворознюк В.В., Козловская С.Г., Трунова О.А., Передерий Г.С. // Медицина труда и промышленная экология.-2000.-№ 2.-С. 23-28.

15. Трунова О.А. Условия труда и состояние здоровья горнорабочих угольных шахт (обзор литературы) // Довкiлля i здоров`я.-2000.-№ 3.-С. 60-64.

16. Прояви вторинного імунодефіциту у гірників / Трунова О.А., Корж О.В., Мухін В.В., Гармель Н.М., Попова Г.І. // Архив клинической и экспериментальной медицины.-2000.- № 2.-С. 274-276.

17. Влияние нагревающего микроклимата глубоких угольных шахт на состояние здоровья горнорабочих / Куляс В.М., Корж Е.В., Трунова О.А., Валуцина В.М. // Вестник гигиены и эпидемиологии.- 2000.- № 1.- C. 24-28.

18. Возрастные изменения иммунной системы, гормонального статуса и работоспособности горнорабочих угольных шахт / Передерий Г.С., Трунова О.А., Мухин В.В., Куляс В.М., Асланова Е.А. // Вестник гигиены и эпидемиологии.-2000.-№ 2.-С. 193-197.

19. Трунова О.А. Клинико-анамнестические проявления недостаточности иммунной системы у подземных горнорабочих и рабочих поверхностного комплекса шахты (по данным иммуно-эпидемиологического исследования) // Iмунологiя та алергологiя.-2000.- № 4.-С. 38-42.

20. Передерий Г.С., Тарасенко В.Г., Мухин В.В., Трунова О.А., Куляс В.М., Иванов В.В. Физиологические механизмы адаптации и реадаптации // Медицина труда в угольной промышленности: настоящее и будущее / Под ред. В.В.Мухина.-Донецк, 2000.-С. 70-80.

21. Принципы и критерии диагностики профессиональных заболеваний: Руководство для врачей. Коллектив авторов / Под ред. Н.Г. Карнауха.- Кривой Рог, 1998.-С.49-55.

22. Методы восстановления здоровья и работоспособности горнорабочих угольных шахт / Трунова О.А., Передерий Г.С., Николенко В.Ю., Асланова Е.А. // Врачебная практика.-2000.-№ 2.-С. 61-65.

23. Некоторые показатели гематологического статуса и иммунитета у горнорабочих шахт Донбасса, принимавших участие в ликвидации последствий аварии на ЧАЭС / Валуцина В.М., Тимошенко Г.В., Ракша-Слюсарева Е.А., Трунова О.А. // Гематология и переливание крови: Респ. межвед. сборник.- Киев, 1993.-С. 129-132.

24. Куляс В.М., Корж Е.В., Трунова О.А. Особенности адаптации горнорабочих в условиях нагревающего микроклимата // Труды научно-практ. конф. “Актуальные проблемы медицины труда и экологии Донбасса”: Сб. статей.-Донецк, 2000.- С. 64-66.

25. Трунова О.А. Вторичная недостаточность иммунной системы у горнорабочих // Там же.-С. 229-230.

26. Активність Сонця, старіння та вимирання населення / Решетюк А.Л., Мінаєва В.П., Біла І.І., Козловська С.Г., Поворознюк В.В., Черкаська Є.О., Фойгт Н.А., Трунова О.А., Передерій Г.С. // Медичні та соціальні проблеми інвалідів Великої Вітчизняної війни та осіб похилого віку / Під заг. ред. проф. А.М.Нагорної: Зб. мат-лів.-Рівне, 1996.-С. 50-55.

27. Trunova O.A. Sensibilization and Immunodefisiency of the Miner`s Organisms // Book of Abstracts 25th International Congress on Occupational Health. - Stockholm.- 1996. - PS 410.

28. Trunova O.A., Кulyas V.M. The Dynamics of Coalminers` immunological and hormonal Indices during underground Work Adaptation // Abstracts International Association of Gerontology IVth European Congress of Gerontology.- Berlin.- 1999.- P. 273.

29. Age changes of immune system, hormonal status and efficiency of coalminers in coal mines / Trunova O.A., Peredery G.S., Kulyas V.M., Mukhin V.V., Aslanova Ye.A. // Abstracts 2nd European Congress on Biogerontology.-Saint-Petersburg, Russia, August 25-28, 2000.-2000.-Vol. 5, P. 86.

30. Kulyas V.M., Trunova O.A., Korzh Ye.V. Indices of morbidity, endocrine involutoin, immunologic and biochemical adaptation of coalminers // Abstracts 2nd European Congress on Biogerontology.-Saint-Petersburg, Russia, August 25-28, 2000.-2000.-Vol. 5, P. 61-62.

31. Trunova O.A. The Influence of Working Conditions on the Sick rate and State of the Immune Reactivity of Coal-Workers` Organizms: // Allergy: Abstract Book XIXth Congress of the European Academy of Allergology and Clinical Immunology. Lisbon, Portugal, July 1-5, 2000. -2000.-Supplement 63, Vol. 55. - P. 157.

32. Trunova O., Popova G., Crivoruchko L. Donbass miners immune status in dusty lung pathology // Abstracts: 9th European Congress of Anaesthesiology.- Jerusalem, Israel, October 2-7, 1994.-P. 453.

33. Трунова О.А. Иммунный статус подземных горнорабочих // Актуальные вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса: Тез. докл. Всеукр. научно-практ. конф. с междунар. участием.- Донецк, 1995.- С. 167.

Размещено на Allbest.ru