Динаміка рівня здоров'я у процесі фізичної реабілітації осіб, які зазнали впливу комплексу факторів Чорнобильської аварії

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ

24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук

з фізичного виховання і спорту

Динаміка рівня здоров'я у процесі фізичної реабілітації осіб, які зазнали впливу комплексу факторів Чорнобильської аварії

Шум Марія Іванівна

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор АПАНАСЕНКО Геннадій Леонідович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка, завідувач кафедри спортивної медицини і санології.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор КУЦ Олександр Сергійович, Львівський державний інститут фізичної культури, завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання;

доктор біологічних наук, професор МУРЗА Віталій Петрович, Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”, завідувач кафедри фізичної реабілітації.

Провідна установа: Харківська державна академія фізичної культури, кафедра фізичної реабілітації та спортивної медицини, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту, м.Харків.

Захист відбудеться “ 25 ” січня 2002 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури,1).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури,1).

Автореферат розісланий “ 24 ” грудня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор наук з фізичного виховання і спорту,

профессор Круцевич Т.Ю.

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Чорнобильська аварія створила цілий комплекс соціально-економічних, екологічних, медичних та інших проблем для народу України. Опромінення десятків тисяч ліквідаторів, свідків аварії та населення, яке мешкає в зонах радіоактивного забруднення (А.В.Носовский и др., 1996) сприяло появі нових і загостренню наявних у населення захворювань, які пов'язані із діяльністю різних систем організму і, насамперед, серцево-судинної системи (В.Г.Бебешко, Д.А. Базыка, ИН.Хомазюк и др., 1996).

За цих умов на перший план виходять проблеми ефективної фізичної реабілітації потерпілих, яка спрямована на нормалізацію функцій організму. Серйозні відхилення, які спостерігаються у стані здоров'я ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, регламентують необхідність раціонального визначення параметрів фізичних навантажень, спрямованих на оптимізацію функціонального стану. Застосування складних діагностичних комплексів з цією метою складно реалізувати, тому виникає необхідність використання експрес-методів оцінки толерантності до фізичних навантажень.

Особливо актуальною є проблема оцінки ефективності реабілітації. Основна увага фахівців акцентується на обліку окремих клініко-фізіологічних показників діяльності тих чи інших функціональних систем організму, а не показників здоров'я індивіда. Очевидно, що це зменшує ефективність використання засобів фізичної культури. Реальне керування фізичною реабілітацією можна здійснювати лише в тому випадку, якщо буде єдиний критерій, який свідчитиме про ефективність цього процесу (Г.Л.Апанасенко,1999; А.С.Куц, 1997). Надзвичайно важливою є, також, індивідуалізація процесу фізичної реабілітації залежно від характеристики стану різних функцій організму пацієнтів.

Усі ці проблеми можна вирішити, якщо критерієм толерантності до фізичного навантаження, можливості індивідуалізації й оцінки ефективності процесу фізичної реабілітації використовується єдиний показник - рівень соматичного здоров'я.

Аналіз літератури свідчить, що різними авторами запропонована велика кількість підходів для розв'язання завдань у зв'язку з оцінкою толерантності до фізичного навантаження, підходів до її індивідуалізації і оцінки ефективності процесу фізичної реабілітації. З огляду літератури видно, що для розв'язання вище викладених завдань не використовується рівень соматичного здоров'я. На сьогоднішній день існує кілька підходів для визначення даного показника (Р.М.Баевский, 1979; И.А.Гундаров, Полесский, 1993 и др.). Але найбільшою діагностичною ефективністю за даними Л.Э.Безматерних и В.П.Куликова (1998), є методика оцінки здоров'я за Г.Л.Апанасенком (1985, 1992).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконана на підставі Зведеного плану НДР у галузі фізичного виховання і спорту на 1996 - 2000 роки за темою: “Розробка програмно-нормативного підгрунтя фізкультурно-оздоровчих занять для учнівської молоді, яка проживає в різних зонах радіаційного контролю” і на підставі Зведеного плану науково-дослідної роботи у галузі фізичної культури і спорту на 1998 - 2000 роки за темою: “Обґрунтування і розробка методу оцінки індивідуального здоров'я людини”, номер державної реєстрації № 0196U010542.

Робота виконана в напрямі реалізації Цільової комплексної програми “Фізичне виховання - здоров'я нації” (розділ “Науково-методичне забезпечення”, п.85 “Розробка програм фізкультурно-оздоровчих занять для різних груп населення”). Автор брала безпосередню участь у виконанні п. 85 як виконавець.

Мета дослідження - підвищення ефективності процесу фізичної реабілітації осіб, які зазнали впливу комплексу факторів Чорнобильської аварії, на підставі обліку динаміки рівня (кількісних показників) здоров'я.

Задачі роботи:

1. Вивчити особливості морфо-функціонального статусу, фізичної підготовленості та рівня здоров'я осіб, які зазнали впливу комплексу факторів Чорнобильської аварії.

2. Виявити можливості об'єктивізації ефективності фізичної реабілітації з урахуванням кількісної оцінки показників здоров'я.

3. Розробити і визначити ефективність програм з фізичної реабілітації осіб, які зазнали впливу комплексу факторів Чорнобильської аварії, підгрунтям яких є кількісні показники рівня здоров'я.

Об'єкт дослідження - фізична реабілітація осіб, які зазнали впливу комплексу факторів Чорнобильської аварії.

Предмет дослідження - динаміка рівня здоров'я осіб, які зазнали впливу комплексу факторів Чорнобильської аварії, у процесі фізичної реабілітації.

Наукова новизна отриманих результатів:

вперше показана можливість використання показників рівня здоров'я як критеріїв планування і контролю процесу фізичної реабілітації осіб, які зазнали впливу факторів Чорнобильської аварії;

встановлено, що один і той же рівень здоров'я можна визначати різним співвідношенням морфо-функціональних критеріїв, які входять до шкали оцінок здоров'я; здоров'я реабілітація чорнобильський

показано, що індивідуалізацію програми фізичної реабілітації потрібно планувати і здійснювати залежно від характеру показників, які входять до шкали оцінок здоров'я та свідчать про резерви тієї чи іншої функції;

показано, що алгоритм процесу фізичної реабілітації може грунтуватися на обліку кількісних показників рівня здоров'я.

В цілому, результати проведених досліджень дозволили конкретизувати та істотно доповнити новими даними теоретичні положення і практичні рекомендації щодо використання фізичних вправ у процесі фізичної реабілітації осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості застосування розробленого алгоритму побудови процесу фізичної реабілітації осіб, які мають відхилення у стані здоров'я, у тому числі і внаслідок радіаційного опромінення. Практичне використання запропонованих рекомендацій дозволяє ефективно і цілеспрямовано використовувати фізичні вправи не тільки для реабілітації порушень рівня здоров'я, але і для досягнення загальнооздоровчого ефекту (підвищення рівня здоров'я).

Отримані результати досліджень можуть бути застосовані під час проведення процесу фізичної реабілітації в лікувально-профілактичних і санаторних установах та групах здоров'я.

Реалізація рекомендацій здійснена у практиці роботи відділення лікувальної фізкультури Інституту клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України (1990 -1995 рр.), лікувально-профілактичного санаторію с.м.т. Пуща-Водиця (1996 - 1999 рр.), що підтверджується відповідним актом впровадження результатів у практику від 18.09.2000 р.

Особистий внесок здобувача визначається постановкою проблеми, формуванням мети і завдань, вибором методів, організацією і проведенням експериментальних досліджень, обґрунтуванням висновків і розробкою практичних рекомендацій. У спільних публікаціях автору належать експериментальні дані та їх аналіз.

У характеристиці фізичного стану осіб, які постраждали в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, були використані дані дозиметричних аналізів з лабораторії Наукового центру радіаційної медицини АМН України.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень обговорювалися на IV Міжнародному науковому конгресі “Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини і реабілітації”, I та III Всеукраїнських наукових конференціях галузі /“Фізичне виховання і спорт”/ “Молода спортивна наука України” (Львів, 1998; 2000), на наукових конференціях Інституту клінічної радіології АМН України і Національного університету фізичного виховання і спорту України.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 11 статтях у провідних наукових спеціальних виданнях (з них 5 - у спеціалізованих виданнях, які затверджені ВАК), одній брошурі та матеріалах трьох наукових конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, викладена на 191 сторінці тексту. Дисертація вміщує 40 таблиць і 8 малюнків. У роботі використано 176 літературних джерел, з яких 37 - роботи іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі роботи “Проблема оптимізації процесу фізичної реабілітації осіб, які зазнали впливу комплексу факторів Чорнобильської аварії (за даними літератури)” розглядаються питання впливу наслідків аварії на ЧАЕС на стан здоров'я населення, дається порівняльна характеристика методів кількісної оцінки рівня здоров'я, аналізуються існуючі підходи до регламентації фізичних навантажень у процесі фізичної реабілітації.

У розділі проаналізовані підходи до оцінки рівня здоров'я (Г.Л.Апанасенко, 1985, 1992; Р.М. Баевский, 1979; И.А. Гундаров, 1993 и др.).

Був проведений порівняльний аналіз методів фізичної реабілітації, які застосовуються з метою відновлення морфо-функціональних можливостей осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Виявлена недостатність наукових знань, які визначають ефективність процесу фізичної реабілітації і побудовані з урахуванням тільки клініко-фізіологічних показників окремих функціональних систем організму.

Дані літературного огляду дозволили конкретизувати наукову проблему, яка ставиться у дисертаційній роботі, уточнити об'єкт і предмет досліджень і сформувати програму експериментів.

У другому розділі “Методологія, методи та організація досліджень” представлена загальна стратегія досліджень, дається обґрунтування обраного напрямку роботи, охарактеризовані методи досліджень, визначені організаційні умови проведення експериментальних досліджень, дана характеристика контингенту обстежених.

Методологія досліджень будувалася із застосуванням комплексу теоретичних уявлень про самоорганізацію живої системи, що складає сутність поняття здоров'я (Г.Л. Апанасенко, 1999).

Для розв'язання поставлених задач у роботі були застосовані такі методи досліджень: аналіз і узагальнення літературних джерел, антропометричні дослідження, анкетування, самооцінка здоров'я, визначення кількісних показників здоров'я (за Г.Л. Апанасенком, 1998), біохімічні дослідження, методи математичного обчислення результатів досліджень.

Організація досліджень. Організаційне підгрунтя досліджень склало проведення порівняльного педагогічного аналізу, який спрямовувався на визначення ефективності використання кількісних показників здоров'я як критерію побудови й оцінки курсу фізичної реабілітації. Дослідження проводилися у кілька етапів відповідно до поставлених завдань.

На першому етапі проведене обґрунтування обраного напрямку досліджень, визначені проблеми на підставі аналізу літератури і практичної роботи, сформульована гіпотеза досліджень. На цьому етапі були вивчені соціально-психологічні, фізіологічні та клінічні характеристики обстежених, що дозволило сформувати уявлення про їх морфо-функціональний та соціальний статус. Всього було обстежено 112 осіб (табл.1), які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (чоловіки віком 35 - 59 років), які методом випадкової вибірки були розподілені на дві групи (контрольну та експериментальну) .

Таблиця 1

Структура досліджень

№	Зміст досліджень	Кількість обстежених
	Анкетування з питань рухової активності у структурі способу життя	112
	Визначення показників рівня здоров'я і морфо-функціонального статусу	112
	Визначення фізичної працездатності	74
	Визначення біохімічних показників	30
	Визначення ефективності реабілітаційних програм (за Г.Л.Апанасенком)	30

Другий етап був пов'язаний з розробкою програми і проведенням курсу фізичної реабілітації. В експериментальній групі курс фізичної реабілітації проводився за програмою, яка передбачала кількісні показники здоров'я як критерії її побудови та оцінки ефективності, а в контрольній групі застосовували програму затверджену нормативними документами Міністерства охорони здоров'я України.

Третій етап досліджень був пов'язаний з оцінкою ефективності проведення курсу фізичної реабілітації в контрольній та експериментальній групах. Вірогідність отриманих змін у стані здоров'я обстежених підтверджувалася даними велоергометричних і біохімічних досліджень.

У третьому розділі роботи “Результати власних досліджень” дається аналіз фізичного стану і кількісних показників рівня здоров'я осіб, які зазнали впливу комплексу факторів аварії на ЧАЕС, представлені результати власних досліджень, які спрямовані на розв'зання основних задач дисертаційної роботи. Медичне обстеження показало, що усі обстежені (n = 112) належать до спеціальної медичної групи і мають подібну картину захворюваності (табл.2).

Як свідчать дані таблиці 2, основний діагноз у обстежених - гіпертонічна хвороба та ішемічна хвороба серця - 36,7 і 50,0 % в експериментальній групі, 52,9 і 47,0 % - у контрольній групі. Загальна сума відсоткового вмісту тих чи інших захворювань значно перевищує 100 %, що обумовлене наявністю одного чи кількох супутніх захворювань. Це значною мірою ускладнює вибір цільової спрямованості процесу фізичної реабілітації, який будується на урахуванні лише одного основного захворювання. Цих ускладнень можна уникнути, якщо при визначенні цільової спрямованості процесу фізичної реабілітації за підгрунтя брати показники діяльності основних функцій організму, які входять у систему кількісної оцінки рівня здоров'я.

Таблиця 2

Характеристика обстежених експериментальної та контрольної груп відносно діагнозу (у % до загальної кількості)

№	Діагноз	Експериментальна група, n=60	Контрольна група, n=52
	Гіпертонічна хвороба І - ІІ ст.	36,7	52,9
	Ішемічна хвороба серця	50,0	47,0
	з них з нападами стенокардії	20,0	35,3
	Діенцефальна патологія (I-II ст.)	16,7	10,3
	Кардіосклероз	23,3	16,9
	Кардіоміопатія	3,3	-
	Церебральний атеросклероз	3,3	-

Враховуючи важливу роль рівня і характеру рухової активності, а також ступінь залученності обстежених до фізкультурно-оздоровчої діяльності, було проведене анкетування, зміст якого дає підстави для оцінки місця та ролі рухової активності у їх способі життя.

Результати анкетування свідчать, в основному, про декларативне позитивне ставлення впливу рухової активності на рівень здоров'я. Разом з цим, практично беруть участь у фізкультурно-оздоровчій діяльності лише деякі обстежені (3,2 %). Проведені дослідження дозволили сформулювати загальні уявлення відносно рівня здоров'я, обсягу та характеру рухової активності, яка значною мірою визначає діяльність серцево-судинної та дихальної систем організму обстежених. Виявлені положення відносно рухової активності мають прогностичну спрямованість, оскільки вони будуть використані при розробці не тільки конкретних програм фізичної реабілітації, але і при визначенні рекомендацій щодо зміни способу життя обстежених в плані збільшення об'єму рухової активності як профілактичного засобу.

Характеризуючи групу обстежених стосовно участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, ми прагнули подати не кількісну характеристику дози опромінення, що є достатньо складним процесом навіть при поглиблених лабораторно-клінічних обстеженнях, а лише підтвердити факт негативного впливу радіації.

Дослідження фізичного стану обстежених. Характеризуючи фізичний стан обстежених, слід зазначити широку наявність підвищеного артеріального тиску (АТ), зайвої маси тіла, які є факторами ризику для розвитку серцево-судинних захворювань. Наявність цих захворювань певною мірою зумовлена (серед інших причин) низьким рівнем рухової активності. Аналізуючи кількісні показники рівня здоров'я обстежених, варто підкреслити в основному, низький рівень стану здоров'я (табл. 3).

За середньо-групового низького рівня здоров'я окремі обстежені мають його від - 8 до + 9 балів, що свідчить про великий ступінь розходжень при використанні кількісної оцінки рівня здоров'я порівняно з оцінкою фізичного стану. Більше того, навіть один рівень здоров'я визначається неоднаковим співвідношенням показників, які входять у його загальну оцінку.

Таблиця 3

Розподіл обстежених експериментальної групи за кількісними показниками рівня здоров'я (початкові дані)

Рівень здоров'я	Бали	Кількість обстежених
Високий	16-18	0
Вище середнього	12-15	0
Середній	7-11	2
Нижче середнього	4-6	4
Низький	?3	24
Всього:		30

Природно, що і програми фізичної реабілітації для різних осіб, незважаючи на те що вони мають однаковий рівень фізичного здоров'я, будуть мати різну спрямованість.

Варто звернути увагу і на такий показник, як розмах (співвідношення максимальних і мінімальних значень) показників рівня здоров'я, який має прогностичну значимість. Так, показники, які пов'язані з оцінкою маси тіла (індекс маси тіла, співвідношення ЖЄЛ і маси тіла, динамометрії і маси тіла) мають розмах у межах 2 - 4 бали. Це свідчить про достатню стабільність цих показників і про більш тривалі терміни досягнення змін у рівні цих показників, пов'язаних з масою тіла. Разом з цим варто враховувати те, що зайва маса тіла є одним із провідних факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань.

Проведений кореляційний аналіз взаємозв'язку кількісних показників здоров'я обстежених показав високий ступінь зв'язку між абсолютними величинами показників здоров'я та їх баловим виразом - коефіцієнти кореляції складають від 0,753 до 0,928, що свідчить про адекватність обраної системи оцінки кількісних показників рівня здоров'я.

Крім того, дані показують високий ступінь взаємозв'язку кількісних показників рівня здоров'я. Так, загальна сума балів має коефіцієнти кореляції з іншими показниками від 0,367 до 0,867.

З цього випливає, що сума балів, яка характеризує рівень соматичного здоров'я індивіда, є важливим інформативним показником для багатьох даних морфо-функціональних характеристик, які використовують у практиці охорони здоров'я.

Результати епідеміологічних досліджень показують, що атеросклеротичні ураження серцево-судинної системи є, значною мірою, наслідками порушень сучасною людиною здорового способу життя, тобто вживання висококалорійної їжі із значним вмістом жиру та солі, нервово-психічне перенапруження, зниження фізичної активності, що призводить до гіпертензії.

Негативний вплив ліпопротеїдів на функціональні системи виявляється як у розвитку недостатності забезпечення киснем навантажень шляхом ускладнення дифузії кисню, так і ангіоспазмах, що, зрештою, сприяє переходу організму із стану здоров'я до донозологічного чи преморбідного стану. В результаті цих досліджень розроблена концепція щодо факторів ризику серцево-судинних захворювань, яка стала підґрунтям профілактичних та реабілітаційних програм. Для досліджень використовували біохімічний аналізатор "КОNЕ-Ultra" (Фінляндія) для визначення рівня холестерину, вміст в-ліпопротеїдів визначався за методикою Бурштейна, вміст глюкози визначався за ферментативним методом.

Окрім того, обстежені виконували велоергометричний тест за принципом ступінчатого підвищення навантаження з одночасною реєстрацією розвинутої потужності, ЧСС і АТ (застосовували багатоканальний полікардіограф Віоset (Німеччина) та велоергометр ВЕ-02). Зведені результати біохімічних і велоергометричних показників наведені у таблиці 4.

Розробка та обґрунтування програм фізичної реабілітації на підставі кількісних показників рівня здоров'я. Розробка програм фізичної реабілітації передбачала розв'язання двох груп задач: загальних і спеціальних (В.М. Мухін, 2000). До загальних задач належало підвищення рухової активності і фізичної підготовленості учасників програми. До спеціальних - використання засобів фізичної реабілітації для корекції факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань.

Підгрунтям програми фізичної реабілітації в контрольній групі обстежених стали методичні рекомендації “Реабілітація осіб, які зазнали радіаційного впливу внаслідок аварії на

Таблиця 4

Результати біохімічних та велоергометричних досліджень обстежених експериментальної групи
(початкові дані)

№	Обстежений	Біохімічні показники	Велоергометричні показники	Індекс Робінсона
		Холестерин, ммоль/л	Цукор, ммоль/л	ліпопротеїди, ум.од	Потужність належна, Вт	Потужність межова, Вт	ЧСС вих., уд.хв.-1	ЧСС 50 Вт, уд.хв.-1	ЧСС межова, уд.хв.-1	АТ вихідн., мм.рт.ст.	АТ 50 Вт, мм.рт.ст.	АТ межовий, мм.рт.ст.	ум. од	бали
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
	Б-в	7,2	4,5	10600	100	105	65	86	109	140	80	150	80	170	90	91	0
	В-ко	6	6,3	4000	150	175	64	81	158	160	90	190	90	225	80	102,4	-1
	Л-й	5,6	5,2	6600	100	150	57	90	128	160	100	190	100	240	120	91,2	0
	К-в	6,7	6	7400	75	100	95	133	158	140	90	170	90	200	90	133	-2
	Г-к	6,6	6,3	11400	125	130	76	109	158	140	100	170	80	225	100	106,4	-1
	П-к	4,3	5,2	3800	125	150	77	94	144	140	100	180	100	205	100	107,8	-1
	О-ко	5,1	5,8	4100	125	130	77	104	146	160	90	170	90	210	100	132,2	-2
	К-у	6,6	5,7	7700	100	105	75	107	115	140	100	170	110	210	100	105	-1
	Хл-к	7,4	7	8400	100	150	73	120	135	160	100	210	100	220	110	116,8	-2
	Б-г	5	5,6	5300	100	100	100	125	130	160	90	215	115	210	115	160	-2
	Ш-ко	5,5	5,2	6200	150	150	95	105	185	120	90	150	90	180	100	114	-2
	К-ко	6,6	6,2	7400	150	150	100	103	138	120	80	140	90	200	90	120	-2
	Н-ий	5,3	5,7	3300	125	125	58	75	91	140	100	170	100	225	100	81,2	3
		6,0	5,75	6631	117,3	132,3	77,85	102,5	138,1	144,6	93,08	175	95	209,2	99,62	111,69	-1
		0,9	0,64	2555	23,7	24,2	15,25	17,16	24,6	14,5	7,5	22,2	10,4	19,13	10,89	20,36	1,41

Чорнобильській АЕС” (Б.П. Преварский, И.Г. Халявко, И.В. Шимелис и др., 1993), розроблені Українським науковим центром радіаційної медицини АМН України.

В експериментальній групі обстежених застосовували авторську програму фізичної реабілітації, яка грунтувалася на врахуванні не загального рівня фізичного стану (низький, знижений, середній, високий), як це має місце в зазначених методичних рекомендаціях, а на врахуванні індивідуальних кількісно виражених показників рівня здоров'я.

Для індивідуалізації реабілітаційних занять межу толерантності за потужністю і за ЧСС визначали за кількісними показниками рівня здоров'я (Г.Л. Апанасенко, 1992).

При низькому рівні здоров'я з урахуванням кількісних показників вносили корективи до програми занять:

при високому рівні індексу Робінсона у програму включали тренувальні заняття на велотренажері (під контролем АТ і ЧСС) і оздоровчу ходьбу;

при низькому функціональному резерві системи зовнішнього дихання використовувалися дихальні вправи;

при низькому силовому індексі додавали заняття на тренажерах зі спрямованістю на розвиток сили і силової витривалості (під контролем АТ і ЧСС).

Четвертий розділ “Оцінка ефективності програм фізичної реабілітації, які створені на підставі кількісних показників рівня здоров'я (результати педагогічного експерименту)” вміщує порівняльну характеристику змін у рівні фізичного стану обстежених контрольної та експериментальної груп після проведення курсу фізичної реабілітації, яка представлена в табл. 5.

Таблиця 5

Зведена порівняльна характеристика впливу програм фізичної реабілітації на показники фізичного стану в контрольній та експериментальній групах (Мm)

№	Показники	Експериментальна група	Контрольна група
		до	після	до	після
1	ЧССпочатк., уд/хв	76,2	1,4	72,3	1,2*	75,9	1,3	72,9	1,2*
2	АТ, мм рт.ст.	систолічний	128,6	2,4	122,6	1,8*	131,8	3,1*	127,1	2,4*
3		діастолічний	82,5	1,8	76,3	1,3	87,1	1,5*	83,5	1,6*
4	Маса, кг	79,6	3,4	78,4	3,2	79,7	3,8	79,9	3,6
5	Зріст, см	170,7	5,1	171,0	5,1	172,4	5,3	172,4	5,3
6	ЖЄЛ, л	2,9	0,8	3,1	0,7	2,98	0,7	3,2	0,8
7	Динамометрія кисті, кг	правої	41,9	1,4	44,1	1,6*	40,2	1,8	40,6	1,9
8		лівої	39,9	1,3	40,8	1,5	39,1	1,6	39,8	1,5
9	Відновлення ЧСС після 20 присідань за 30 с,с	115,2	8,0	102,0	6,0*	116,8	7,0	105,9	6,0*
10	Об'єм грудної клітини, см	вдих	105,2	9,0	105,1	10,0	102,9	7,0	102,5	5,0
11		видих	102,2	8,0	101,9	8,0	99,3	5,0	98,6	6,0

Примітка: * - p<0,05

Аналізуючи ці показники, важко оцінити, у якій групі реабілітація була більш ефективною, хоча нами виявлені більш виражені позитивні зміни у списку показників експериментальної групи порівняно з контрольною. Оцінка ефективності реабілітації більш чітко здійснюється шляхом застосування кількісних показників здоров'я.

Таким чином, проведене дослідження показало, що використання кількісних показників рівня здоров'я дає можливість не тільки реально оцінити ефективність фізичної реабілітації, але й обґрунтовано будувати цей процес з урахуванням толерантності до навантаження та індивідуалізації фізичних вправ.

Динаміка кількісних показників рівня здоров'я обстежених свідчить про позитивні зміни на рівні вияву функціональних можливостей. Загальна сума балів, яка характеризує рівень здоров'я наприкінці експерименту склала 4,03 4,97 балів порівняно з 0,20 4,37 балами на початку експерименту.

Індивідуальна стратегія досягнення позитивного оздоровчого ефекту в обстежуваних різна. Так, зміна індексу маси тіла, показника, тісно зв'язаного зі зниженням ризику захворювань серцево-судинної системи, призвела до зменшення низки інших показників. Наприклад, показник ЖЄЛ/маса тіла виріс з 37,46 10,37 до 40,73 10,50 (достовірно за критерієм знаків), в основному, за рахунок зниження маси тіла, бо показники ЖЄЛ практично не змінилися. Найбільші зміни відбулися на рівні показників, які характеризують діяльність серцево-судинної системи. Абсолютні значення “подвійного добутку” знизилися з 97,57 17,17 до 87,10 14,29 ум.од., (достовірно за критерієм знаків).

Час відновлення ЧСС після навантаження скоротився в середньому з 115,67 ± 35,23 с до 102,00 ± 29,14 с (достовірно за критерієм знаків), що свідчить про підвищення функціональних можливостей обстежених.

Узагальненим підсумком проведення порівняльної ефективності програми реабілітації є перехід обстежених з однієї групи за рівнем здоров'я в іншу з більш високими показниками (рис. 2). Так, у контрольній групі всього 12 % обстежених перейшли до наступної групи, у той час як в основній - близько 50 %. При цьому 33,3 % обстежених досягли середнього, 17 % - нижче середнього рівня здоров'я.

У п'ятому розділі “ Аналіз та узагальнення результатів досліджень ”підводиться підсумок про те, що у дисертації наведені теоретичні узагальнення та нові рішення такої конкретної задачі, як підвищення ефективності реабілітації осіб, які зазнали впливу комплексу факторів Чорнобильскої аварії, що виражається у використанні кількісної характеристики рівня здоров'я з метою індивідуалізації реабілітаційних заходів, дозування фізичного навантаження у реабілітаційному процесі та інтегральна оцінка його ефективності. Реальне керування фізичною реабілітацією полегшується у випадку наявності єдиного критерію, який буде свідчити про ефективність цього процесу. Надзвичайно важливо також індивідуалізувати процес фізичної реабілітації стосовно характеристики стану функцій організму пацієнтів. Всі ці проблеми можна розв'язати, якщо як критерій толерантності до фізичного навантаження, можливості індивідуалізації та оцінки ефективності процесу фізичної реабілітації використовувати єдиний показник - рівень соматичного здоров'я.

Таким чином, в роботі була показана ефективність використання кількісно виражених показників здоров'я як критеріїв планування та оцінки фізичної реабілітації осіб, які зазнали впливу негативних факторів аварії на ЧАЕС.

ВИСНОВКИ

Результати аналізу і узагальнення даних літературних джерел дозволили твердити, що ефективність реабілітації осіб, які зазнали негативного впливу факторів аварії на ЧАЕС, визначається правильністю вибору критеріїв ефективності процесу фізичної реабілітації, інтенсивності фізичного навантаження у процесі занять, а також індивідуалізацією лікувально-профілактичних заходів, які використовуються в даний час у практичній роботі. Існуючі показники фізичного стану, які відбивають рівень діяльності різних систем організму, не можуть достатньою мірою об'єктивізувати процес фізичної реабілітації, що робить проведені дослідження актуальними.

У дослідженнях соціально-психологічного і лікарсько-педагогічного характеру встановлений низький рівень рухової активності обстежених, недостатня “включеність” оптимального для віку, соціального статусу і стану здоров'я рухового режиму до способу життя обстежених. Тому у більшості з них відзначається низький рівень фізичної підготовленості, який супроводжується надмірною масою тіла і низьким рівнем функціональних резервів. В якості характеристики, яка інтегрально відображає задані параметри, виступає рівень здоров'я: обстеженні були віднесені, головним чином, до низького (70,0 %) та нижче середньго (26,6 %) рівня здоров'я.

Програма фізичної реабілітації, яка грунтується на врахуванні кількісно виражених показників здоров'я, дозволила диференціювати застосовувані фізичні вправи за інтенсивністю (ЧСС при I рівні здоров'я - 100 - 105, ЧСС при ІІ рівні здоров'я II - 105-110 і т.д.). Спрямованість впливу на окремі складові рівня здоров'я визначалася залежно від характеристики показників, які входять в інтегральну оцінку стану здоров'я обстежених (ваго-ростовий, м'язовий, силовий індекси, подвійний добуток, рівень АТ тощо).

Встановлено, що рівень рухової активності обстежених не відповідає належним нормам. Так, всього лише 25 % осіб обмежують свою рухову активність тільки пішохідними прогулянками. Аварія на ЧАЕС не змінила ставлення обстежених до оптимізації рухової активності - тільки 5,6 % осіб стали частіше займатися. З'ясовано, що підставою низького рівня рухової активності стало небажання займатися і відсутність вільного часу, що не носить об'єктивного характеру і належить до сфери мотиваційних характеристик людини. Логічно вважати, що більшість обстежених задовольняє їх рівень здоров'я, який дає певні соціальні і економічні пільги.

Оптимізація процесу фізичної реабілітації здійснювалася шляхом визначення загальної цільової спрямованості, вибору засобів і методів, етапності контролю на підставі постійного моніторингу кількісних показників рівня здоров'я, які дозволяють індивідуалізувати і варіювати потужність навантаження, його спрямованість, а також оцінити ефективність. Так, при оцінці ефективності курсу реабілітаційних заходів встановлено, що в експериментальній групі низький рівень здоров'я склав 70,0 % від осіб, які увійшли до групи, нижче середнього - 26,7 %. Після курсу реабілітації ці показники склали 46,7 % і 36,7 % відповідно. В той же час у контрольній групі зміни рівня здоров'я були несуттєвими.

Біохімічні дослідження показали, що рівень ліпопротеїдів має вірогідний зв'язок

(r = - 0,46) з показниками фізичної працездатності. Виявлено взаємозв'язок індексу Робінсона (“подвійного добутку”) з показниками біохімічного контролю - зменшення рівня холестирину та відсоткового вмісту ліпопротеїдів супроводжується вірогідним зменшенням величини показника “подвійного добутку”.

Встановлено, що при середньо-груповому низькому рівні здоров'я окремі обстежені мають кількісні показники в досить широкому діапазоні від + 9 до - 8 балів. Більше того, навіть один кількісно виражений рівень здоров'я визначається різним співвідношенням показників, які входять в загальну оцінку рівня здоров'я, що дозволяє індивідуалізувати процес фізичної реабілітації.

Проведений педагогічний експеримент підтвердив висунуту гіпотезу про переважальну ефективність процесу фізичної реабілітації, яка побудована на оцінці кількісних показників здоров'я, що дає можливість рекомендувати її до системи фізкультурно-оздоровчих занять для осіб з низьким рівнем фізичного здоров'я.

СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Шум М.І. Фізична реабілітація осіб, хворих на гіпертонічну хворобу, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання // Мат. 2 Всеукр. наук. конф. Аспірантів “Молода спортивна наука України”. - Львів, 1998. - С. 150-157.

Шум М.І. Дослідження ефективності фізичної реабілітації на підставі кількісних показників здоров'я // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків: ХДІФК, 1999. - Вип.2. - С. 65-68.

Шум М.І. Ефективність процесу фізичної реабілітації на основі застосування кількісних показників здоров'я осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС // Молода спортивна наука України. - Львів, 2000. - С.272-274.

Шум М.І. Застосування кількісних показників рівня здоров'я у процесі фізичної реабілітації // Теорія і методика фізичного виховання. - К.: 2000. - №2. - С. 104-107.

Шум М.І. Рівень здоров'я осіб, що зазнали впливу комплексу чинників в процесі фізичної реабілітації // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С..- Харків: ХХПІ, 2000. - №22. - С. 3-9.

Шум М.И., Хуссейн Атар, Пилашевич А.А. Физическая реабилитация лиц с нарушением толерантности к углеводам // Педагогические и социально-философские аспекты физической культуры и спорта. - Харьков, 1996. - С. 367-369.

Шум М.И., Пилашевич А.А. Лечебная физкультура в реабилитации лиц, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения вследствие аварии на ЧАЭС // Чернобыльская атомная электростанция - Славутич, медицинские аспекты. - К.: Вища школа, 1996. - С. 265-274.

Шум М.І., Пілашевич А.А. Фізичні тренування в реабілітації осіб, хворих на гіпертонічну хворобу, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання // Діагностика та профілактика негативних наслідків радіації. - К., 1997. - С. 288-290.

Шум М.І., Капралов С.Ю., Пілашевич А.А. Фізична реабілітація хворих з нейроциркуляторною дистонією після черепно-мозкової травми // Медичний консультант. - 1998. - №1. - С. 25-27.

Пилашевич А.А., Гусев П.Е., Шум М.И., Капралов С.Ю. Кинезитерапия гипертонической болезни: Методическое пособие / К.: Олимпийская литература, 1999. - С. 3-22.

Шум М.И. Динамика уровня здоровья в процессе физической реабилитации лиц подвергшихся воздействию комплекса факторов Чернобыльской АЭС // Мат. 4-го межд. научн. конгр. “Олимпийский спорт и спорт для всех: проблемы здоровья, рекреации, спортивной медицины и реабилитации. - К., 2000. -327 с.

АНОТАЦІЇ

Шум М.І. Динаміка рівня здоров'я у процесі фізичної реабілітації осіб, які зазнали впливу комплексу факторів Чорнобильської аварії

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення, Національний університет фізичного виховання i спорту України, Київ, 2002 р.

У дисертаційній роботі розглянута проблема удосконалення процесу фізичної реабілітації осіб, які зазнали впливу факторів Чорнобильської аварії, побудованого на підставі використання кількісних показників рівня здоров'я. Розробка та наукове обгрунтування системи фізичної реабілітації осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, пов'язані з розв'язанням низки проблем: визначення інтенсивності фізичного навантаження у процесі реабілітаційних заходів, їх індивідуалізація (особливо у випадку кількох інтеркурентних (супутніх) захворювань), оцінка ефективності реабілітації.

Всі ці проблеми можна розв'язувати, якщо як критерій толерантності до фізичного навантаження, можливості індивідуалізації та оцінки ефективності фізичної реабілітації використовувати єдиний показник - рівень соматичного здоров'я. З існуючих сьогодні методик була обрана методика Г.Л.Апанасенко (1985, 1992), яка за даними Л.Е.Безматерних (1998) характеризується найбільшою діагностичною ефективністю.

У результаті досліджень встановлено, що рівень здоров'я може використовуватись як критерій планування і контролю процесу фізичної реабілітації осіб, які зазнали впливу комплексу факторів аварії на Чорнобильській АЕС. Був розроблений та обгрунтований алгоритм процесу фізичної реабілітації з урахуванням кількісних показників здоров'я. Показана більш висока ефективність реабілітаційних заходів, які враховують оцінку рівня здоров'я порівняно з Програмою, яка була розроблена для осіб, які зазнали радіаційного впливу в наслідок аварії на ЧАЕС.

Ключові слова: фізична реабілітація, індивідуальне здоров'я, рухова активність, ліквідатори аварії на ЧАЕС.

Шум М.И. Динамика уровня здоровья в процессе физической реабилитации лиц, подвергшихся воздействию комплекса факторов Чернобыльской аварии.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 - Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения, Национальный университет физического воспитания и спорта Украины, Киев, 2002 г.

В диссертационной работе рассмотрена проблема физической реабилитации лиц, подвергшихся влиянию комплекса факторов Чернобыльской аварии, построенной на основе применения количественных показателей уровня здоровья. Разработка и научное обоснование системы физической реабилитации лиц, пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС, связаны с решением ряда проблем: определение интенсивности физической нагрузки в процессе реабилитационных мероприятий, ее индивидуализация (особенно в случаях нескольких интеркурентных (сочетанных) заболеваний), а также оценка их эффективности.

Эти проблемы можно решить, если в качестве критерия толерантности к физической нагрузке, возможности индивидуализации и оценки физической реабилитации использовать единый показатель - уровень соматического здоровья. Из существующих в настоящее время методик была выбрана методика Г.Л. Апанасенко, (1985, 1992), обладающая по данным Л.Э.Безматерных (1998) наибольшей диагностической эффективностью.

Основной диагноз у обследуемых - гипертоническая и ишемическая болезнь сердца - 36,7% и 50,0 % в экспериментальной группе и 52,9 % и 47,0 % - в контрольной группе. Общая сумма процентного содержания тех или иных заболеваний значительно превышает 100 %, что объясняется наличием одного или нескольких сопутствующих заболеваний. Это в значительной мере осложняет выбор целевой направленности процесса физической реабилитации, построенного на учете только одного основного заболевания. Этих сложностей можно избежать, если при определении целевой направленности процесса физической реабилитации за основу будут приняты показатели функций организма, входящие в систему количественной оценки уровня здоровья.

Учитывая важную роль уровня и характера двигательной активности, степень вовлеченности обследуемых в физкультурно-оздоровительную деятельность, было проведено анкетирование, содержание которого дает основания для оценки места и роли двигательной активности в их образе жизни.

Результаты анкетирования свидетельствуют, в основном, о декларативном положительном отношении к оценке воздействия двигательной активности на уровень здоровья. При этом, практически включены в физкультурно-оздоровительную деятельность лишь немногие обследуемые (3,2 %).

При средне-групповом низком уровне здоровья отдельные лица имеют уровень здоровья от - 8 до + 9 баллов, что свидетельствует о большой степени различий при использовании количественной оценки уровня здоровья по сравнению с оценкой физического состояния. Более того, даже один уровень здоровья определяется различным соотношением показателей, включенных в общую оценку уровня здоровья. Так, обследуемые Ш-ц А.Ф. (№1) и К-в А.В. (№6) имеют одинаковый низкий уровень здоровья, количественно оцененный двумя баллами (табл. 4).

Однако, в первом случае положительная сумма баллов определяется, в основном, низким значением индекса Робинсона - “двойного произведения” при среднем значении других показателей, то во втором случае положительная сумма баллов обусловлена весо-ростовым показателем и более коротким периодом восстановления ЧСС после теста с 20 приседаниями за 30с.

Естественно, что и программы физической реабилитации для этих двух лиц, даже имеющих одинаковый уровень физического здоровья, будут иметь различную направленность.

В результате исследования установлено, что уровень здоровья может быть использован в качестве критерия планирования и контроля процесса физической реабилитации лиц, подвергшихся воздействию комплекса факторов аварии на ЧАЭС. При этом разработан и обоснован алгоритм процесса физической реабилитации, основанный на учете количественных показателей здоровья. Показана более высокая эффективность реабилитационных мероприятий, учитывающих уровень здоровья по сравнению с программой реабилитации лиц, подвергшихся радиационному воздействию в результате аварии на ЧАЭС (Преварский В.П., Халявко И.Г. и др., 1993).

Ключевые слова: физическая реабилитация, индивидуальное здоровье, двигательная активность, ликвидаторы аварии на ЧАЭС.

Shum M.I. Dynamics of Health Level during Physical Rehabilitation of Persons Exposed to the Effect of Chernobyl Disaster Complex Factors

Thesis for defending scientific degree of Candidate of Science in Physical Education and Sports in Speciality 24.00.02 - Physical Culture, Physical Education of different population groups, National University of Physical Education and Sport of Ukraine, Kiev, 2002.

In this thesis a problem of improving the process of physical rehabilitation for the persons exposed to the effect of Chernobyl disaster complex factors is discussed. It is based on the application of health level quantity indicators.

Scientific substantiation of a system of physical rehabilitation for persons suffered from Chernobyl disaster is connected with solution of a number of problems, such as definition of intensity of exercise stress during rehabilitation measures, its individualization (especially in the case of several combinations of diseases) as well as estimation of its efficiency. The above problems can be solved if a unified parameter - somatic health level could be used as scale tolerance to exercise stress and possibility of individualization and estimation of physical rehabilitation process efficiency.

From the methods now in use, that one by G. Apanasenko (1985, 1992) having the highest diagnosis efficiency (Bezmaternikh et al., 1998) was selected. As result of research performed, it was established that health level could be used as criterion of planning and control of physical rehabilitation process for persons exposed to the effect of Chernobyl disaster. Thus, an algorithm of physical rehabilitation process justified by registration of quantity health indices was designed and grounded.

A higher efficiency of rehabilitation measures is demonstrated in view of estimation of health level as compared to the program entitled as "The methodical Guidelines on Rehabilitation of the Persons Exposed to Radiation Effect of Chernobyl Disaster" (Kiev, 1993).

Key words: Physical rehabilitation, personal health, activity, liquidators of Chernobyl disaster.

Размещено на Allbest.ru