Тканинні базофіли та органогенез передміхурової залози людини у пренатальному онтогенезі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

УДК: 611-018:612.112.93:611.637

Тканинні базофіли та органогенез передміхурової залози людини у пренатальному онтогенезі

14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Шпак Вячеслав Станіславович

Київ 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І.Георгієвського МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Троценко Борис Вікторович Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, кафедра гістології, цитології та ембріології, професор кафедри.

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор Гордієнко Вадим Максимович, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, кафедра цитології, гістології і біології розвитку, професор кафедри.

Доктор медичних наук, професор Барсуков Микола Петрович, Кримський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра гістології та радіобіології, завідувач кафедри.

Провідна установа: Донецький державний медичний університет, кафедра гістології, цитології та ембріології МОЗ України, м. Донецьк.

Захист дисертації відбудеться ”_7_” 02. 2002 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06 при Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця (03057, Київ, пр. Перемоги 34).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (03057, Київ, вул. Зоологічна, 3).

Автореферат розіслано ”_3_” ___02.2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради Д 26.003.06 О.М. Грабовой

простата пренатальний базофіл судинний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми. Питанню розвитку передмiхурової залози присвячено численнi дослiдження (Н.Н. Козуб, 1971; В.І. Мiзiн, 1979, 1982; Б.В. Троценко, В.I. Мiзiн, 1973, 1984; Б.В. Троценко та спiвавт., 1984; Б.В. Троценко, 1988, 1991; О. Lowsley, 1930; V. Delmas et. al., 1990; M. Dange-Jeffroy, 1990; M. Dange-Jeffroy et. al., 1990; G.Aьmuller, 1991; G. Cunha, 1995). Проте, до цього часу функцiональна морфологiя простати в пренатальному онтогенезi вивчена недостатньо i є дуже важливою проблемою. У зв'язку з розвитком плоду i початком його функцiонування тканинний склад органу знаходиться в постiйнiй морфофункцiональнiй перебудовi. Вивчення гiстогенезу та органогенезу простати і встановлення взаємодiй мiж секреторним епiтелiєм, що диференціюється, мiкроциркуляторним руслом i базофiльними гранулоцитами є одним iз найважливiших питань гiстологiї та практичної медицини. Порушення цих взаємовiдносин викликає змiну гомеостазу мiкрорегiонiв, модифiкацію функцiї цiлiсного органу в вiковому аспектi, що призводить до морфофункцiональних перетворень i порушення його роботи та до виникнення рiзноманiтних захворювань.

Недостатнiсть знань про морфофункцiональнi змiни в пренатальному онтогенезi передмiхурової залози перешкоджає вивченню природжених варiантiв аномалiй, вад розвитку, вiкових характеристик цього органу. Виявлення закономiрностей морфогенезу тканин передмiхурової залози дозволить проводити профiлактичнi медичнi заходи, що запобiгають необоротним наслiдкам ембрiопатiй в сучасних умовах впливу несприятливих чинникiв на внутрiшньоутробний розвиток плоду. Впровадження анте- i перинатальної профiлактики природжених варiантiв аномалій i вад розвитку внутрiшнiх органiв вимагає сучасних i адекватних методів дослiдження їх гiстогенезу (В.Н.Круцяк та спiвавт., 1992). Проблему росту та диференцiювання тканин органу вивчено далеко не повнiстю i не в усiх аспектах. Зокрема, не вивчено роль тканинних базофiлiв як регуляторiв гомеостазу, не дослiджено динамiку диференцiювання судин мiкроциркуляторного русла i процеси становлення функцiї секреторного епiтелiю на рiзних етапах ембрiонального розвитку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацію виконано за спеціальністю 14.03.09. - гістологія, цитологія, ембріологія на кафедрі гістології, цитології та ембріології Кримського державного медичного університету ім С.І. Георгієвського. Робота є фрагментом комплексної науково - дослідницької проблеми 07.03., тема: “Закономірності пренатального гісто- та органогенезу людини”. Шифр теми 13.156. № державної реєстрації 01.91.000074 (виконував окремі фрагменти).

Мета роботи: виявити основні закономірності органогенезу передмiхурової залози в пренатальному онтогенезі і показати зв'язок тканинних базофілів, що розвиваються, з навколишніми структурами тканини простати, їх вплив на формування епітеліального компоненту та розвиток судинного русла передміхурової залози людини.

Задачі дослiдження:

1. Вивчити основні закономiрності розвитку передмiхурової залози, її епiтелiального компоненту та процесу його диференцiювання в пренатальному онтогенезi.

2. Простежити динамiку формування судинного русла передміхурової залози в пренатальному онтогенезі.

3. Виявити динаміку кiлькiсних i якiсних морфологiчних, гiстохiмічних i гiстотопографiчних особливостей тканинних базофiлiв у передмiхуровiй залозi, що розвивається, та їх вплив на формування мiкрорегiонiв простати.

Об'єкт дослідження - передміхурова залоза людини в пренатальному онтогенезі.

Предмет дослідження -тканинні базофіли, судинне русло, епітеліальний компонент і сполучна тканина передміхурової залози.

Методи дослідження -загальногістологічні, гістохімічні, визначення вмісту глікогену за допомогою цитоспектрофотометра; виявлення тканинних базофілів - забарвлення толуїдиновим синім, альціановим синім; кількісні - підрахунок в полі зору числа мікросудин, тканинних базофілів, визначення ступеня і показника ступеня насичення цитоплазми тканинних базофілів гранулами; каріоцитометричні; електронномікроскопічні, статистичні, які дозволили дати оцінку розвитку і формуванню передміхурової залози в нерозривному зв'язку з диференціюванням тканинних базофілів, судинного русла і ШИК - позитивних речовин простати.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено комплексний аналіз структури та функції тканинних базофілів передмiхурової залози, визначено особливості диференціювання та секреторної активності популяцій цих клітин, спеціалізація тканинних базофілів за функціонально-топографічною ознакою в різні періоди пренатального онтогенезу.

Уперше доведено роль тканинних базофiлiв у формуванні паренхіми, строми та судинного русла, як клітин, що є регуляторами регіонального гомеостазу тканинної системи передмiхурової залози.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані дані дослідження можуть мати як теоретичне, так і практичне значення. З погляду теорії, одержані результати розширюють уяву про генез тканинних базофілів у цілому і як клітин, що беруть участь у процесі формування паренхіми, строми та судинного русла передмiхурової залози у пренатальному онтогенезі. З практичного погляду відсутність або надмір різних популяцій тканинних базофілів, зміна їх топографії в різних вікових періодах, а разом з нею і порушення формування мікрорегіонів передмiхурової залози може служити важливою діагностичною ознакою в розвитку природжених аномалій простати.

Отже, дані дослідження можуть бути використані на кафедрах гістології, цитології та ембріології, патологічної анатомії, судово-медичної експертизи, а також у лікувальних установах (об'єднана прозектура, центр охорони материнства та дитинства, медико-генетична консультація).

Особистий внесок здобувача. Всі дані одержані автором під час самостійних наукових досліджень. Результати досліджень були самостійно оброблені та проаналізовані особисто автором. Самостійно сформульовані і написані всі наукові положення і висновки дисертаційної роботи.

Апробацiя роботи. Матерiали дисертацiї було викладено: в Iвано-Франкiвську на 1 Нацiональному конгресi анатомiв, гiстологiв, ембрiологiв та топографоанатомiв України "Актуальнi питання морфологiї " (1994); у Києвi на науковiй конференцiї "Актуальнi проблеми нейрогiстологiї та нейроонтогенезу", присвяченій 90-рiччю з дня народження М.I. Зазибiна (1994); у Днiпропетровську на конференцiї "Актуальные проблемы экологической гистологии" (1994); у Краснодарi на 56, 57-й наукових конференцiях студентiв та молодих учених (1995, 1996); у Полтавi на науково - практичнiй конференцiї "Фундаментальные и клинические аспекты современной реабилитации" (1995); у Чернiвцях на науковiй конференцiї "Актуальнi питання морфогенезу" (1996); у Тернополi на мiжнароднiй конференцiї "Актуальнi питання морфологiї", присвяченiй пам'ятi академiка, лауреата державної премiї України, професора Сморщука С.А. (1996); у Сiмферополi на II духовно - медичнiй конференцiї, присвяченiй 120-рiччю з дня народження Святителя Луки, професора В.Ф.Войно-Ясенецького (1997); у Тернополi на виїзнiй сесiї Української академiї наук нацiонального прогресу, присвяченiй 40-рiччю Тернопiльської медичної академiї iм. М.Я. Горбачевського (1997); на 2 Нацiональному конгресi анатомiв, гiстологiв, ембрiологiв та топографоанатомiв України "Актуальнi питання морфологiї " (1998); у Києві на Українській науковій конференції з міжнародною участю ”Мікроциркуляція та її вікові зміни” (1999); у Києві на науково-практичній конференції ”Актуальні проблеми експериментальної медицини” (1999).

Робота одержала: грант Мiжнародної Соросiвської Програми пiдтримки в галузi точних наук (ISSEP) N GSU 054214; першу премiю Нацiональної Академiї наук України за роботу "Онтогенез простати" вiд 20.03.96.

Публікацiї. За темою дисертацiї опублiковано 19 наукових праць, в тому числi у виданнях, затвердженних ВАК - 4, в збірниках матеріалів та тез конференцій - 15.

Структура та обсяг дисертацiї. Дисертацiя викладена на 145 сторiнках машинописного тексту (обсяг тексту основної частини 110 с.) i складається з таких розділів: вступ, огляд лiтератури, матеріал та методи дослідження, власні дослiдження, аналіз та узагальнення результатiв дослідження, висновки i список використаних джерел.

Робота iлюстрована таблицями (8), рисунками (52), у тому числi, мiкрофотографiями (33) i електроннограмами (5). Список використаних джерел містить 233 (із них 118 вітчизняних авторів країн СНД, 115 зарубiжних авторів).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матерiал i методи дослiдження

Дослiдження проведено на 91 простаті плодiв у вiцi вiд 8 до 36 тижнiв пренатального онтогенезу, одержаних вiд здорових жiнок в пологових будинках i патологоанатомiчних вiддiленнях мiста Сiмферополя, використано також колекцiю кафедри гiстологiї та ембрiологiї Кримського медичного університету iм. С. I. Георгiєвського.

Для вивчення морфологічної структури у світловому мікроскопі одержаний матерiал фiксували в 10% нейтральному формалiні, як фіксатор використовували також спирт-формол, рідину Карнуа i Буєна (Б.П.Хватов, Ю.М.Шаповалов, 1969; Г.Ф.Шереметьєва, Є.З.Кочарян, 1995; Б.Ромейс, 1954).

Виготовляли серійні парафінові зрізи завтовшки 7 - 8 мкм. Забарвлення оглядових препаратів виконували за загальноприйнятими методиками: гематоксилін Бемера - еозин, ван-Гізон, альціановим синім.

Ультратонкі зрізи виготовляли на ультратомі LKB-8800, контрастували уранілацитатом і цитратом свинцю. Вивчення ультраструктури тканинних базофілів виконували на електронному мікроскопі JEM - 100 C, ПЕМ - 100.

Для визначення тканинних базофiлiв у препаратах передмiхурової залози нами були використанi методи забарвлення толуїдиновим синiм рH вiд 2,1 до 5,2 (А.I.Кононський, 1976; Х.Луппа, 1980).

Ступінь накопичення гранул у цитоплазмi тканинних базофiлiв визначали за методом L. Kaplow (1955). Для цього досліджувані клітини поділили на п'ять груп: 0 - відсутність гранул у цитоплазмі; 1 - слабке забарвлення цитоплазми, одиничні гранули; 2 - чітко забарвлені гранули, які заповнюють всю цитоплазму (до 1/3); 3 - інтенсивно забарвлені гранули, які заповнюють усю цитоплазму (до 2/3); 4 - цитоплазма тканинних базофілів інтенсивно забарвлена, зникають прозорості між гранулами.

Для визначення кiлькостi тканинних базофiлiв на одиницю площi передмiхурової залози людини виконували пiдрахунок кількості тучних клiтин у 100 полях зору (об.20, ок.15) площею 200 мкм² (одне поле зору).

Для оцiнки розвитку судинного русла забарвлювали препарати срiблом за Бiльшовським у модифiкацiї Гоморi (Б. Ромейс, 1954; Г.Ф. Шереметьєва, Є.С. Кочарян, 1995). Контурованi мiкросудини простати враховували в полi зору за аналогiчною методикою пiдрахунку, як i для тканинних базофiлiв (об. 20, ок.15).

Для оцiнки накопичення глiкогену та ШИК - позитивних глiкозамiноглiканiв забарвлювали реактивом Шиффа з обробкою i без обробки амiлазою.

Кiлькiсне визначення ШИК - позитивних речовин у зрiзах передмiхурових залоз проводили за допомогою цитоспектрофотометра при довжинi хвилi 575 нмк. Вмiст глiкогену в препаратах передмiхурових залоз пiдраховували, визначаючи рiзницю мiж кiлькiстю ШИК -позитивних речовин пiсля обробки амiлазою i кiлькiстю ШИК - позитивних речовин, не оброблених амiлазою.

Карiоцитометричнi дослiдження проводили за допомогою стандартного мiкрометра (об.90,ок.10). Вимiрювали ядра фібробластів та епiтелiю. Площi зрiзiв ядер (S) визначали за формулою S=п*D*d/4, де D - великий дiаметр ядра, а d - малий.

Одержанi результати піддавали математичній, графічній обробці методом варіаційної статистики за допомогою пакету аналіза Lotus 123 на ЕВМ IBM PC (Pentium). Вірогідність виявлених відмінностей визначали за методом Фішера-Ст'юдента, аналізуючи середню величину варіаційного ряду (М), середнє квадратичне відхилення варіаційного ряду (у), середню помилку середнього квадратичного відхилення (m).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Органогенез передмiхурової залози

Проведенi нами дослiдження дозволили встановити, що першi ознаки формування передмiхурової залози з'являються в кiнцi другого мiсяця ембрiогенезу у виглядi скупчення мезенхiмальних клiтин. Процес створення залозистих вiддiлiв вiдбувається двома шляхами: 1) вiдшнуровування клітин епiтелiю уретри, яка проходить крiзь центральну частину простати; 2) утворення залозистих відділів iз клiтинних тяжiв сечовипускального каналу, які вросли у строму передмiхурової залози.

У плодiв 14 - 15 тижнiв у заднiх та бокових дiлянках спостерiгаються добре розвиненi протоки, вистеленi багаторядним епiтелiєм. У стромальнiй частинi залози виявляються молоді колагеновi волокна. Аргiрофiльнi волокна утворюють тонку сiтку у виглядi дрiбнопетлистих сплетiнь. У залозi 17 - 18 - тижневих плодiв відбуваються iнтенсивнi пролiферативнi процеси: утворюються масивнi розростання епiтелiальних тяжiв, починається прискорене диференцiювання сполучнотканинних елементiв, збiльшується кількість i дiаметр колагенових фiбрил. Формується сполучнотканинна капсула, що складається з молодих колагенових волокон, ретикулярних фiбрил та фiбробластiв.

У плодiв 20 тижнiв вiдзначається подальше збiльшення кiлькостi секреторних вiддiлiв, кiнцевi відділи яких у периферичних ділянках залози складаються зі скупчень епiтелiальних клiтин. Залозистi бруньки оточенi кількома сполучнотканинними прошарками, а до ацинусiв прилягає добре сформований шар сполучної тканини. У всiх вiддiлах периферичної частини залози розташовуються м'язовi елементи. У центральнiй частинi залози вони утворюють потужнi прошарки, якi беруть участь у формуваннi часточкової будови органу.

У простатах 22 - 23 тижневих плодiв у периферiї вiдзначається посилене галуження залозистих вiддiлiв. Мiж капсулою i стромою, в якiй розташованi залозистi вiддiли, знаходиться м'язова оболонка, що вiдокремлює добре розвинену сполучнотканинну капсулу вiд функцiональної частини органу. У центрi органу основну масу складають колагеновi фiбрили, а в крайнiх вiддiлах лежать ретикулярнi волокна.

Процес збiльшення розмiрiв передмiхурової залози, який спостерiгається у вiцi 24 - 25 тижнiв, пов'язаний iз посиленим диференцiюванням епiтелiальної i сполучної тканини.

У вiцi 26 - 29 тижнiв якiсно змiнюється епiтелiальна вистилка - збiльшується кiлькiсть дiлянок, вистелених високими призматичними клiтинами. Дiлянки залозистої тканини набувають часточкової будови. Кiлькiсть гладком'язових клiтин у периферичних вiддiлах залози переважає над сполучнотканинними клiтинами. Волокнистий сполучнотканинний компонент у центральнiй частинi залози складається, здебiльшого, з колагенових волокон. У периферичних вiддiлах переважають ретикулярнi волокна.

У 28 тижнiв спостерiгається уповiльнення темпiв росту передмiхурової залози. Відбувається поглиблена спецiалiзацiя тканин, спрямована на пiдготовку до виконання властивих органу функцiй. З 29 тижня починається ускладнення морфологiчних характеристик i пiдсилення функцiональної активностi органу. Процес накопичення секрету в клiтинах проходить, здебiльшого, в апiкальнiй частинi i нагадує апокринову секрецiю. Сполучнотканиннi компоненти органу зазнають у цей перiод iстотних змiн: зменшується загальна кiлькiсть ретикулiнових волокон, їх невелика кiлькiсть рiвномiрно розташовується серед м'язових клiтин i пучкiв колагенових волокон.

У 35 - 36 тижневих плодiв людини передмiхуровi залози являють собою морфологiчно повнiстю сформований орган. З формуванням вивiдних протокiв i збiльшенням розмiрiв кiнцевих вiддiлiв їх сполучнотканинна оболонка стає тоншою. В її складi все бiльше з'являється гладком'язових клiтин. Навколозалозна капсула має в своєму складi молоді колагеновi i ретикулярнi волокна.

Розмiри ядер клiтин епiтелiю в 14 тижнiв дорiвнюють 8,600,07 мкм, ядер клiтин фiбробластiв - 9,100,04 мкм. У цьому вiцi зустрiчаються вивiднi протоки з одношаровим i двошаровим епiтелiєм.

З 18 - 22 тижня починається iнтенсивне розростання епiтелiальних протокiв. Клiтини епiтелiю i фібробластів мають відмінності в розмiрах i невеликi варiацiї за формою. Розмiри ядер у цьому вiковому промiжку дорiвнюють в епiтелiю - 9,100,05 - 8,600,08 (p<0,01) i фібробластів - 8,600,06 - 7,200,07 (p<0,001) вiдповiдно.

У бiльш пiзньому вiцi в результатi диференцiювання проходить зменшення розмiрiв ядер як епiтелiю, так i фібробластів. Розмiри ядер клiтин епiтелiю мiнiмальнi в 24 тижні - 7,000,06 (p<0,001), а фібробластів в 22 тижні - 7,200,07 (p<0<001).

У 30 тижнiв вiдзначається другий етап зменшення розмiрiв ядер клiтин. У 34 тижнi ембрiонального розвитку розмiри ядер знову зростають, а до 36 тижня вiдзначається їх зменшення та остаточна стабiлiзація розмiрiв.

Кiлькiснi змiни тканинних базофiлiв у пренатальному онтогенезi передмiхурової залози

Морфологiчно чiтко виражені ознаки простати, що формується, з'являються у 12 - ти тижневих плодiв. У цей перiод (з 8 по 12 тиждень) у дослiджуваних нами препаратах зустрiчаються одиничнi тканиннi базофiли, що формуються. У вiцi 12 тижнiв кiлькiсть тканинних базофiлiв на одиницю площi досягає 0,200,07. Вони розташованi поодинцi, здебiльшого, поблизу залозистих вiддiлiв, що формуються, рідше зустрiчається парне розташування клiтин. Кiлькiсть гранул у цитоплазмi клiтин незначна i ступінь насичення гранулами в цей перiод невеликий. До 16 - ти тижневого вiку кiлькiсть тучних клiтин iстотно зростає до 0,300,11 (р<0,05). Бiльшiсть із них має веретеноподiбну форму, що непрямо свiдчить про інтенсивну мiграцiю в тканинах ембрiональної простати.

До 20 - го тижня розвитку визначається стабiлiзацiя кiлькостi стромальних тканинних базофiлiв (0,300,10). Наявні першi морфологiчнi ознаки регулюючого впливу тканинних базофiлiв на клiтиннi структури, що беруть участь у морфогенезi простати. Вони мають веретеноподiбну або округлу форму, групуються навколо епiтелiальних ходiв, що формуються, кровоносних судин i знаходяться в постiйному контактi з рiзноманiтними сполучнотканинними клiтинами.

На 21 - му тижнi відбувається подальше зростання кiлькостi тканинних базофiлiв до 0,320,10 (р<0,001). Клiтини цього перiоду розвитку, на вiдмiну вiд 12 - 16 тижневого вiку, мають, здебiльшого, округлу форму. Вперше вiдзначається тенденцiя роздiлення тканинних базофiлiв на групи за топографiчними ознаками: 1) тканиннi базофiли, розташовані поблизу вiд залозистих вiддiлiв, що формуються; 2) тканиннi базофiли, розташовані навколо судин; 3) тканиннi базофiли в сполучнiй тканинi. Проте ця тенденцiя до локального розташування клiтин виражена ще не чiтко.

Починаючи з 24 - го тижня пренатального онтогенезу, відбувається швидке збiльшення кiлькостi тканинних базофiлiв (0,360,09 (р<0,001)). Змiнюються їх якiснi характеристики: з'являється виражена гама - метахромазiя, збiльшується насиченiсть цитоплазми гранулами. Зростає вмiст внутрiшньоцитоплазматичних гранул.

У 25 - 28 тижнiв кiлькiсть тканинних базофiлiв поступово збiльшується: 0,380,11 - 0,400,11 вiдповiдно (р<0,001). Морфологiчно тканиннi базофiли розподiляються на три функцiонально - топографiчнi групи, які забезпечують пролiферацiю рiзноманiтних вiддiлiв простати: 1) тканиннi базофiли, розташовані поблизу вiд залозистих вiддiлiв, що формуються, i вивiдних протокiв; 2) розташовані навколо судин i 3) у сполучнiй тканинi.

У 30 - ти тижневому вiцi відбувається рiзке збiльшення числа тканинних базофiлiв (0,460,11 (р<0,001)). У тих дiлянках сполучної тканини простати, де процес колагеноутворення слабко виражений, тканиннi базофiли зустрiчаються рiдко. Тканинні базофіли розташованi переважно групами по 3 - 4 клiтини.

У подальші вiковi перiоди 32, 34 i 35 тижнiв триває поступове зростання кiлькостi тканинних базофiлiв на одиницю площi простати (рис.1).

З'являються клiтини з максимальним насиченням цитоплазми гранулами. Вони мають округлу форму, що, напевно, свiдчить про зменшення мiграцiйних потенцiй тканинних базофiлiв у тканинах простати та поступове зростання регуляцiйних функцiй цих клiтин, що беруть участь у становленнi судинного русла, сполучнотканинних елементiв i паренхiматозного епiтелiю простати. З вiком морфофункцiональнi характерологiчнi ознаки регулюючої ролi тканинних базофiлiв у формуваннi передмiхурової залози плоду iстотно збiльшуються i стають явними.

Характеристика функцiональної активностi тканинних базофiлiв у передмiхуровiй залозi, що формується

У вiцi 8 - 12 тижнiв у цитоплазмi тканинних базофiлiв мiститься невелика кiлькiсть гранул. Показник ступеня насичення цитоплазми тканинних базофiлiв у 14 тижнiв незначний і дорiвнює 116,332,33 умов. од.

У 16-ти тижневих простатах функцiональнiсть тканинних базофiлiв зростає: ступінь насичення гранулами пiдвищується до 120,009,71 умов. од., переважають клiтини 0 - ї (30,001,15% (p<0,01)) та I - ї (32,000,49% (р<0,001)) груп.

При вивченнi особливостей розташування гранул у цитоплазмi тканинних базофілів нами видiлено п'ять типiв тучних клiтин: перший тип ще не мiстить цитоплазматичних гранул. Другий тип мiстить незначну кiлькiсть гранул, дифузно розташованих у цитоплазмi. Третiй тип клiтин також мiстить незначну кiлькiсть гранул, що розташованi, здебiльшого, по периферiї цитоплазми. Вони переважають у простатi 16-ти тижневого вiку. У подальші термiни спостереження відбувається посилене диференцiювання тканинних базофiлiв, синтез гранул рiзко зростає i формуються клiтини четвертого i п'ятого типiв. У цитоплазмi клiтин четвертого типу велика кiлькiсть гранул, які займають, здебiльшого, периферичнi вiддiли цитоплазми. У клiтинах п'ятого типу вся цитоплазма щiльно заповнена зрілими гранулами.

Динамiка накопичення гранул в описанiй послiдовностi свiдчить не тiльки про iнтенсифікацію синтезу бiологiчно активних речовин, але й про наростання процесiв екзоцитозу. Бiологiчно активнi речовини видiляються за межi клiтини i впливають на компоненти мiкрорегiонiв передмiхурової залози, тим самим беруть участь у процесах формоутворення.

До 20 - го тижня функцiональна активнiсть тканинних базофiлiв значно зростає. Вiдзначається тенденцiя до конкретного функцiонального забезпечення таких пролiферативних процесiв простати: формування мiкроциркуляторного русла; формування залозистих вiддiлiв; дозрiвання сполучної тканини. Показник ступеня насичення в 20 тижнiв дорiвнює 139,672,03 умов. од.

У вiцi 21 - го тижня органогенезу простати триває iнтенсивне накопичення цитоплазматичних гранул i значне зростання показника ступеня насичення тканинних базофiлiв до 174,672,40 (p<0,001) (рис.2). Пiсля цього відбувається зниження показника ступеня насичення (витрачання гранул рiзко зростає) до 151,005,03 (p<0,01) (23 - й тиждень). Надалi вiн поновлюється i дорівнює - 196,331,86 (p<0,001) (26 - й тиждень). Видiляються "спецiалiзованi" тканиннi базофiли, які розташованi навколо судин i оточують залозистi вiддiли простати людини.

У 28 - и тижневiй передмiхуровiй залозi тривають процеси диференцiювання та ускладнення структури органу, що формується. Показник ступеня насичення тканинних базофiлiв у цей перiод становить 197,6711,92 (p<0,001), а переважний ступінь насичення тканинних базофiлiв - третій - (31,670,88% (p<0,001)).

У 30 - 36 тижнiв відбувається подальше зростання показника ступеня насичення цитоплазми гранулами з 199,673,18 (p<0,001) до 229,003,21 (p<0,001) вiдповiдно. Переважною функцiональною групою є четверта (гранули заповнюють усю цитоплазму).

Проведене нами електронномiкроскопічне дослiдження тканинних базофiлiв передмiхурової залози плодiв вiд 12 до 35 тижнiв дозволило віддиференцiювати тканиннi базофiли двох видiв: що дозрівають i зрілi. Добре розвиненими органоїдами у тканинних базофiлів плодiв 16 тижнiв є мiтохондрiальний апарат i комплекс Гольджi. Визначаються дрiбнi гранули низької електронної щiльностi.

Ядра в тканинних базофiлах 18- ти тижневих простат розташованi ексцентрично, контури нерiвнi, мають виступи й заглиблення типу iнвагiнацiй. Цитоплазма мiстить гранули як низької, так i високої електронної щiльностi.

У бiльш пiзнi термiни органогенезу простат (24 - 35 тижнiв) з'являються "спецiалiзованi" тканиннi базофiли, що також мають досить складний рельєф поверхнi. Проте цi клiтини позбавленi довгих цитоплазматичних вiдросткiв. У цитоплазмi мiстяться, здебiльшого, електроннощiльнi гранули з нерiвною поверхнею, що вiдрiзняються одне вiд одного формою i розмiрами. Досить часто, особливо у вiцi 28 тижнiв органогенезу, у тканинних базофiлах відбувається втрата гомогенностi гранул, що свiдчить про високу iнтенсивнiсть екзоцитозу бiологiчно активних речовин у тканинах простати. Відбувається постiйне виведення вмiсту зрілих гранул через мембрану цитоплазми в мiжклiтинні простори.

Електронномiкроскопiчне дослiдження тканинних базофiлiв у вiковому аспектi свiдчить про участь клiтин, що дозрівають, у пролiферацii передмiхурової залози, становленнi її мiкроциркуляторного русла, залозистих вiддiлiв, рiзноманiтних дiлянок сполучної тканини.

Розвиток судинного русла простати

З моменту найбiльш чiтких ознак передмiхурової залози, що формується, на 12-й тиждень пренатального онтогенезу відбувається iнтенсивне формування первинного дифузного мiкроциркуляторного русла простати. Відповідно кількість капiлярів на одиницю площi залози прогресивно збiльшується з 6,300,10 (12 тижнiв) до 8,900,21 (p<0,01) на 16 - й тиждень.

У 20 тижнів кiлькiсть судин зростає до 9,000,18 (р<0,01). Капiляри переважно зосередженi навколо залозистих вiддiлiв, що формуються, i на периферiї органу.

До 21- го тижня кiлькiсть капiлярiв досягає 9,200,13 (р<0,001). З 22 - го тижня до 36 - й тижнiв відбувається послiдовне зростання кiлькостi капiлярiв на одиницю площi простати.

У 28 тижнів кiлькiсть капiлярiв на одиницю площi дорiвнює 13,000,21 (р<0,001). Капiляри, розташованi по периферiї органу, iнтенсивно розростаються i починають сплітатися в єдину мiкроциркуляторну мережу.

У вiцi 32 тижнів пренатального онтогенезу повнiстю формується вторинне органоспецифiчне гемоциркуляторне русло простати, на підставі первинного i представленого капiлярами, артерiолами та венулами. Формується пiдкапсулярне судинне сплетіння. Вiд нього вглиб органу вiдходять судини, якi з'єднують його з навколозалозистими сплетіннями мiкросудин. Кiлькiсть капiлярiв у цьому вiковому промiжку стає стабiльною i змiнюється незначно з 13,400,17 (30 тижнiв) до 13,800,20 (36 тижнiв) у полi зору.

Метаболiчнi процеси в епiтелiю та сполучнiй тканинi передмiхурової залози, що диференціюється

У вiцi з 8 до 12 - ти тижнів у тканинах простати iнтенсивно утворюються ШИК - позитивнi речовини. Тканинам простати властива бета - метахромазiя. У 14 тижнів вмiст ШИК - позитивних речовин в епiтелiю дорiвнює 6,200,13 умов. од., а у сполучнiй тканинi поблизу епiтелiю 9,800,27. Пiсля обробки амiлазою кiлькiсть ШИК - позитивних речовин змiнюється незначно i вiдповiдно досягає величини 6,500,19 i 10,200,28 умов. од. Сполучна тканина, прилегла до епiтелiю, віддалена вiд епiтелiю i сам залозистий епiтелiй мають у цей перiод практично однакову iнтенсивнiсть забарвлення. З 14 до 16 тижнів відбувається збiльшення вмiсту ШИК - позитивних речовин у всiх тканинах передмiхурової залози. У 18 тижнiв виявляються епiтелiальнi клiтини, що мiстять у цитоплазмi велику кiлькiсть гранул глiкогену. У клiтинах епiтелiю мiститься 6,900,25 умов. од. ШИК - позитивних речовин, у сполучнiй тканині поблизу епітелію 11,100,35, а вдалині вiд епiтелiю 8,000,23 умов. од. (р<0,01). Це вказує на високу iнтенсивнiсть пластичних процесiв у сполучнотканиннiй стромi в цей перiод.

Зiставлення кiлькiсних параметрiв накопичення глiкогену i глiкопротеїнiв вказує, що на 17 - 18 тижні ембрiонального розвитку процеси диференцiювання протiкають бiльш iнтенсивно в сполучнiй тканинi, нiж в епiтелiю.

Порiвняння iнтенсивностi реакцiй рiзних вiддiлiв простати у плодiв 18 i 20 - ти тижневого вiку дає можливiсть відзначити збiльшення вмiсту глiкогену як в епiтелiю, так i в сполучнiй тканинi. Поряд з цим вiдзначається зменшення вмiсту глiкозамiноглiканiв. У сполучнiй тканинi, прилеглій до секреторних відділів, що формуються й утворюють міжчасткові прошарки, його кiлькiсть значно менша. Надалi тут відбувається прискорення морфологiчного диференцiювання компонентiв сполучної тканини. У сполучнiй тканинi вдалині вiд епiтелiю вiдзначається швидке збiльшення глiкогену: якщо на 18 - му тижні вiн мiститься в межах 1,300,10 умов. од., то до 22 - го тижня його кiлькiсть збiльшується в 1,5 раза.

У вiцi 24 тижнiв відбувається зменшення кiлькостi глiкогену в епiтелiю, але, поряд з цим, в епiтелiю та у сполучнiй тканинi залози вдалині вiд епiтелiю вiдзначається пiк вмiсту ШИК - позитивних речовин (7,200,25, р<0,01 i 10,100,82, р<0,01 вiдповiдно). У плодiв 26 - ти тижнiв вiрогiдно збiльшується кiлькiсть ШИК - позитивних речовин у всiх дiлянках сполучної тканини, розташованої як поблизу (10,600,25; р<0,05), так i вдалинi вiд залозистих вiддiлiв (7,300,23). В епiтелiю кiлькiсть ШИК - позитивних речовин продовжує прогресивно знижуватися до 30 - ти тижнiв ембрiогенезу (4,500,17; p<0,001). Новий підйом вмісту глiкогену в 30 тижнiв вiдображає певний черговий переломний етап в диференцiюваннi передмiхурової залози, коли яскраво виявляється перебудова бiохiмiчних процесiв. Вiковий аналiз вмiсту глiкогену в простатах плодiв показує, що його кiлькiсть максимальна у вiцi 30 - ти тижнiв ембрiогенезу.

У вiцi 32 - х тижнiв пренатального онтогенезу триває ускладнення структури глiкозамiноглiканiв: збiльшується вмiст ШИК - позитивних речовин; вмiст ШИК - позитивних речовин в епiтелiю максимальний (9,100,27; p<0,001). Розподiл глiкозамiноглiканiв i характер їх бiосинтезу у плодiв 32 - х тижнiв вiдображають стан диференцiювання сполучнотканинного остову, яке проходить асинхронно. У центрi органу знаходяться високодиференцiйованi мукополісахариди. До 36 - ти тижнів відбувається значне зменшення вмiсту ШИК - позитивних речовин у всiх структурах залози.

Таким чином, формування залозистого епiтелiю i сполучнотканинного компоненту простати, динамiка метаболiчних процесiв у рiзних вiддiлах простати тiсно пов'язані з процесами гемоциркулогенезу, становлення органної системи тканинних базофiлiв.

ВИСНОВКИ

1. Роль тканинних базофілів у гісто- та органогензі передміхурової залози людини дотепер недостатньо вивчена і потребує поглибленого аналізу.

2. У розвитку передмiхурової залози людини нами виявлено два інтенсивних перiода органогенезу простати, що супроводжуються iнтенсивними морфологiчними, метаболiчними, ультраструктурними перетвореннями:

I - на 18-24 - му тижнi пренатального онтогенезу відбувається посилене диференцiювання епiтелiальної тканини, яке супроводжується iнтенсивними пролiферативними процесами клiтинних елементiв i волокон (особливо колагенових) сполучної тканини.

II - у 29-32 тижня пренатального онтогенезу яскраво виявляється формування трубчатоальвеолярних залозистих вiддiлiв i їх вивiдних протокiв, збiльшення залозистого компонента простати, де з'являється призматичний епiтелiй.

3. У процесі формування простати відбувається прогресивне збільшення кількості судин гемомікроциркулярного русла простати, що відповідає періодичному збільшенню кількості тканинних базофілів та підвищенню їх функціональної активності.

4. Судинне русло передмiхурової залози повністю формується до 32 - го тижня пренатального онтогенезу і складається з двох функціонуючих гемомікроциркуляторних мереж: навколозалозистої та підкапсулярної.

5. Диференцiювання i формування функцiонально активних тканинних базофiлiв передує перiодам iнтенсивного розвитку простати.

6. З розвитком тканин простати відбувається спецiалiзацiя тканинних базофiлiв за функцiонально-топографiчною ознакою:

тканиннi базофiли, що розташовані та iнтенсивно функцiонують безпосередньо біля кiнцевих вiддiлiв, що формуються, i вивiдних протокiв залозистих вiддiлiв передмiхурової залози;

тканиннi базофiли, що знаходяться навколо судин гемомiкроциркуляторного русла - капiлярiв, артерiол, венул;

тканиннi базофiли, розташовані в сполучнiй тканинi органу вдалинi вiд залозистих вiддiлiв i судин гемомiкроциркуляторного русла.

7. Тканинні базофіли беруть участь у процесі формування паренхіми, строми та судинного русла залози, завдяки виведенню біологічно активних речовин функціонально активних клітин у різні періоди органогенезу передмiхурової залози.

8. Електронномiкроскопічно виявляються тканиннi базофiли, що диференціюються, двох видiв: що дозрівають i зрілі. У 16-ти тижневому вiцi переважають клiтини, які зріють з дрiбними гранулами низької електронної щiльностi. У вiцi 24-35 - ти тижнiв тканиннi базофiли стають зрілими й містять електроннощiльнi гранули. Виявляється їх висока секреторна активнiсть i перманентне видiлення ними вмісту гранул у проліферуючі тканини простати.

9. Встановлено роль тканинних базофілів у процесах формування тканинного гомеостазу, становлення морфофункціональних параметрів органу у пренатальному онтогенезі, що має важливе теоретичне і практичне значення в розробці морфологічних методів діагностики природжених аномалій і вад розвитку передміхурової залози.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шпак В.С. Тучные клетки в пренатальном онтогенезе предстательной железы человека//Вестник проблем биологии и медицины.- 1997.- N15.- С. 126 - 132.

2. Шпак В.С.Гистохимические изменения в тканях простаты человека в пренатальном онтогенезе//Вестник проблем биологии и медицины.- 1997.- N22.- С. 42 - 47.

3. Троценко Б.В., Шпак В.С. Морфофункциональная роль тканевых базофилов в развитии предстательной железы человека в пренатальном онтогенезе// Український медичний альманах.- 1998.- №3.- С.137-138. (Дисертантом самостійно виконано набір, обробка, вивчення гістологічного матеріалу, проведено його аналіз, узагальнення).

4. Шпак В.С., Троценко Б.В. Тканинні базофіли та становлення судинного русла передміхурової залози людини в пренатальному онтогенезі//Буковинський медичний вісник.- 2000.- №4.- С.200-203. (Дисертантом самостійно виконано набір, обробка, вивчення гістологічного матеріалу, проведено його аналіз, узагальнення).

5. Троценко Б.В.,Шпак В.С. Роль тканевых базофилов в процессе формирования сосудистого русла предстательной желези//Морфология.- 1993.- Т.105, N9-10.- C.162. (Дисертантом самостійно виконано набір, обробка, вивчення гістологічного матеріалу, проведено його аналіз, узагальнення).

6. Троценко Б.В.,Шпак В.С. Тканевые базофилы в формировании микроциркуляторного русла и поддержании гомеостаза простаты в онтогенезе//Матер. наук. конф., присвяч. 90-рiччю з дня народж. М.I.Зазибiна ”Актуальнi проблеми нейрогiстологiї та нейроонтогенезу”.- Киев.- 1994.- С.52. (Дисертантом самостійно виконано набір, обробка, вивчення гістологічного матеріалу, проведено його аналіз, узагальнення).

7. Шпак В.С.,Троценко Б.В. Участие тучных клеток в поддержании гомеостаза и формировании микроциркуляторного русла простаты в онтогенезе//Тези доп. 1 Націонал.конг. анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України.- Ивано-Франковск.- 1994.- С.194. (Дисертантом самостійно виконано набір, обробка, вивчення гістологічного матеріалу, проведено його аналіз, узагальнення).

8. Шпак В.С., Воронкова М.М. Гомеостатическая функция тканевых базофилов простаты в пренатальном онтогенезе// Актуальные проблемы экологической гистологии :Тр. Днепропетров. Мед. ин-та.- Днепропетровск.- 1994.- C.155. (Дисертантом самостійно виконано набір, обробка, вивчення гістологічного матеріалу, проведено його аналіз, узагальнення).

9. Шпак В.С., Сединкин В.А. , Малиенко М.Э. Участие тучных клеток в формировании сосудистого и эпителиального компонента простаты// Матер. конф. студенч. науч. о-ва, посвящ. юбил. акад.- Краснодар.- 1995.- C.422 - 423. (Дисертантом самостійно виконано набір, обробка, вивчення гістологічного матеріалу, проведено його аналіз, узагальнення).

10. Троценко Б.В., Шпак В.С.,Шпак С.И. Функция тучноклеточного аппарата простаты в онтогенезе//Тез. докл. республ. науч. - практ. конф. "Фундаментальные и клинические аспекты современной реабилитации".- Полтава.- 1995.- C.114. (Дисертантом самостійно виконано набір, обробка, вивчення гістологічного матеріалу, проведено його аналіз, узагальнення).

11. Шпак В.С., Седінкін В.А. , Малієнко М.Е. Участь тучних клiтин у пролiферативних процесах простати//Тези доп. 51-ї студент. наук. конф. "Актуальні проблеми експериментальної та клiнiчної медицини”.-Полтава.- 1995.- С.78. (Дисертантом самостійно виконано набір, обробка, вивчення гістологічного матеріалу, проведено його аналіз, узагальнення).

12. Троценко Б.В., Шпак В.С. Актуальные вопросы морфогенеза предстательной железы человека//Матер. наук. конф. "Актуальні питання морфогензу".-Черновцы.- 1996.- C.333 - 334. (Дисертантом самостійно виконано набір, обробка, вивчення гістологічного матеріалу, проведено його аналіз, узагальнення).

13. Троценко Б.В., Шпак В.С., Шпак С.И. Участие тучных клеток в пролиферативных процессах предстательной железы человека//Матер. міжнарод. конф. "Актуальні питання морфології", присвяч. пам'яті академіка, лауреата Державної премії України, проф. Сморщука С.А.- Т.2.- Тернопiль.- 1996.- С.637 - 638. (Дисертантом самостійно виконано набір, обробка, вивчення гістологічного матеріалу, проведено його аналіз, узагальнення).

14. Шпак В.С., Малиенко М.Э. Особенности гистогенеза предстательной железы человека в пренатальном онтогенезе//Матер. 57-ой конф. студент. и молод. ученых.- Краснодар.- 1996.- C.93 - 94. (Дисертантом самостійно виконано набір, обробка, вивчення гістологічного матеріалу, проведено його аналіз, узагальнення).

15. Шпак В.С. Функциональная роль тканевых базофилов предстательной железы человека в пренатальном онтогенезе//Матер. II духовно - мед. конф., посвящ. 120-летию Святителя Луки, проф. В.Ф.Войно - Ясенецкого.- Симферополь.- 1997.- С.86 - 87. (Дисертантом самостійно виконано набір, обробка, вивчення гістологічного матеріалу, проведено його аналіз, узагальнення).

16. Троценко Б.В., Шпак В.С. Функциональная роль тканевых базофилов в пренатальном онтогенезе предстательной железы человека//Наукові записки за матер. виїзної сесії Української академії наук національного прогресу, присвяч. 40-річчю Тернопільської мед. акад. ім. І.Я.Горбачевського.- Т.2.- Київ:Тернопіль.- 1997.- С.484. (Дисертантом самостійно виконано набір, обробка, вивчення гістологічного матеріалу, проведено його аналіз, узагальнення).

17. Троценко Б.В., Шпак В.С., Нарбутова Т.Е. Развитие сосудистого русла предстательной железы человека в пренатальном онтогенезе//Матеріали Української наук. конф. з міжнарод. участю “Мікроциркуляція та її вікові зміни”.- Київ.- 1999.- С.- 129 - 130. (Дисертантом самостійно виконано набір, обробка, вивчення гістологічного матеріалу, проведено його аналіз, узагальнення).

18. Троценко Б.В., Шпак В.С., Нарбутова Т.Е. Многофакторный анализ межтканевых корреляций предстательной железы человека в онтогенезе// ”Актуальні проблеми експериментальної медицини”.- Київ.- 1999.- С.50. (Дисертантом самостійно виконано набір, обробка, вивчення гістологічного матеріалу, проведено його аналіз, узагальнення).

19. Троценко Б.В., Чирський М.В., Шпак В.С., Нарбутова Т.Є. Роль багатофакторного аналізу у вивченні міжтканинних кореляцій передміхурової залози людини в онтогенезі// Український медичний альманах.- 2000.- Т.3, N1.- С.60. (Дисертантом самостійно виконано набір, обробка, вивчення гістологічного матеріалу, проведено його аналіз, узагальнення).

АНОТАЦІЇ

Шпак В.С. Тканиннi базофiли та органогенез передмiхурової залози людини у пренатальному онтогенезi.- Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09. - гістологія, цитологія, ембріологія. - Національний медичний університет ім.О.О.Богомольца, Київ, 2001.

Дисертацiя присвячена вивченню розвитку передмiхурової залози людини у пренатальному онтогенезi. На пiдставi електронномiкроскопiчних, карiометричних дослiджень, вивчення динамiки якiсних i кiлькiсних змiн тканинних базофiлiв простати, розвитку судинного русла i змiни змiсту ШИК - позитивних речовин визначенi два перiоди iнтенсивних перетворень в органi: 18-24, 29-32 тижня пренатального онтогенезу. В розвитку судинної системи простати встановлена наявнiсть двох мiкроциркуляторних мереж: навколозалозистої i пiдкапсулярної, якi зв'язанi сумiсними капiлярами. Встановлено роздiлення тканинних базофiлiв на групи за функцiонально-топографiчними ознаками. Проведенi дослiдження показали вирiшальну роль тканинних базофiлiв в морфоструктурних перетвореннях в простатi людини в пренатальному онтогенезi.

Ключові слова: тканинни базофіли, передміхурова залоза, пренатальний онтогенез, судинне русло.

Шпак В.С. Тканевые базофилы и органогенез предстательной железы человека в пренатальном онтогенезе.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.09.- гистология, цитология, эмбриология.- Национальний медицинский университет им. А.А.Богомольца, Киев, 2001.

Диссертация посвящена гисто- и органогенезу предстательной железы человека в пренатальном периоде онтогенеза и влиянию на эти процессы тканевых базофилов.

Работа основана на материале 91 предстательной железы плодов человека в возрасте 8 - 36 недель пренатального онтогенеза. Материал фиксировался в 10% нейтральном формалине, спирт - формоле, жидкости Карнуа и Буэна. В работе использованы следующие методики исследования: общегистологические, гистохимические, определение содержания гликогена с помощью цитоспектрофотометра; выявление тканевых базофилов - окраска толуидиновым синим, альциановым синим; количественные - подсчет в поле зрения числа микрососудов, тканевых базофилов, определение степени и показателя степени насыщения цитоплазмы тканевых базофилов гранулами; кариоцитометрические; электронномикроскопические, статистические, которые позволили дать оценку развитию и формированию предстательной железы в неразрывной связи с дифференцировкой тканевых базофилов, сосудистого русла и ШИК позитивных веществ простаты.

На основании приведенных выше методов исследования в процессе органогенеза предстательной железы нами выявлено два интенсивно протекающих периода органогенеза простаты, сопровождающиеся интенсивными морфологическими, метаболическими, ультраструктурными преобразованиями:

I - на 18 - 24 недели пренатального онтогенеза происходит усиленная дифференцировка эпителиальной ткани, которая сопровождается выраженными пролиферативными процессами клеточных элементов и волокон (особенно коллагеновых) соединительной ткани. Размеры ядер клеток эпителия достигают 9,10+0,05, фибробластов - 8,60+0,06 мкм. Содержание ШИК - позитивных веществ в эпителии максимально в 24 недели (7,20+0,25).

II - в 29-32 недели пренатального онтогенеза ярко выражено формирование трубчатоальвеолярных железистых отделов и их выводных протоков, увеличение железистого компонента простаты, где появляется призматический эпителий. Размеры ядер клеток эпителия и фибробластов существенно уменьшаются до 8,20+0,06 и 8,40+0,07. Содержание ШИК - позитивных веществ в эпителии в32 недели увеличивается до 9,10+0,27.

При изучении количественных и качественных показателей тканевых базофилов нами установлено, что их количество увеличивается к первому периоду развития и предельно возрастает к концу второго периода. По мере развития простаты и дифференцировки тканевых базофилов происходит своеобразная их специализация по функционально-топографическому признаку: тканевые базофилы, расположенные и интенсивно функционирующие непосредственно возле формирующихся концевых отделов и выводных протоков железистых отделов предстательной железы; тканевые базофилы, находящиеся вокруг сосудов микроциркуляторного русла - капилляров, артериол, венул; тканевые базофилы, расположенные в соединительной ткани органа вдали от железистых отделов и сосудов микроциркуляторного русла. Кроме того, максимум показателя степени насыщения цитоплазмы тканевых базофилов достигает в 28 недельном возрасте и при электронной микроскопии выделяются два вида тканевых базофилов - созревающие и зрелые.

При изучении развития и формирования сосудистого русла простаты, установлен постоянный рост числа сосудов микроциркуляторного русла в процессе пренатального онтогенеза. Сосудистое русло предстательной железы полностью формируется к 32 неделе пренатального онтогенеза и состоит из двух функционирующих микроциркуляторных сетей: окружающей железистые отделы и подкапсулярной.

Результаты проведенного исследования позволили установить роль тканевых базофилов в процессах формирования тканевого гомеостаза, становления морфофункциональных параметров органа в пренатальном онтогенезе, что имеет важное теоретическое и практическое значение в разработке методов диагностики врожденных аномалий и пороков развития предстательной железы.

Ключевые слова: тканевые базофилы, предстательная железа, пренатальный онтогенез, соединительная ткань, сосудистое русло.

Shpak V.S. The Mast Cell's and Organogenesis of Human Prostate Gland during Prenatal Ontogenesis.-Manuscript.

The dissertation on competetion for candidates medical degree on speciality histology, cytology, embryology.- 14.03.09. - National Medical University, Kiev, 2001.

The dissertation is devoted to study of human's prostate development during prenatal ontogenesis. Based on an electron microscope and kariometric examination, also the study of qualitative and quantitative mast cells prostate dynamics, study of PAS - positive substances dynamics and blood channel development, two intensive transformation periods in an organ (18-24 and 29-32 weeks of prenatal ontogenesis) are determined. During the vascular system development, the presence of two prostate microcircular networks was found: the periglandular and the subcapsular networks joint by conjunctive capillares. So we can establish the division of mast cells into groups by the functional-topographic sign. The reserches have shown a key role of cells mast in morphostructural transformations proceeding in human's prostata during prenatal ontogenesis.

Key words: mast cells, prostate, prenatal ontogenesis, vascular bed.

Размещено на Allbest.ru