Вакцинопрофілактика краснухи та удосконалення епідеміологічного нагляду

Размещено на http://www.allbest.ru

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ім. Л.В.ГРОМАШЕВСЬКОГО

14.02.02 - Епідеміологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

«Вакцинопрофілактика краснухи

та удосконалення епідеміологічного нагляду»

Попова Олена Олександрівна

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім.Л.В.Громашевського АМН України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Чудна Людмила Митрофанівна

інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України,

головний науковий співробітник

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Щербинська Алла Михайлівна

інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України, завідувач лабораторії загальної вірусології

кандидат медичних наук

Колеснікова Ірина Павлівна

Харківський медичний університет, асистент кафедри епідеміології

Провідна установа Львівський науково-дослідний інститут епідеміології та гігієни МОЗ України, м.Львів.

Захист відбудеться “26” червня 2001 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.614.02 при інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України (02038, м.Київ, узвіз Протасів Яр, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України (02038, м.Київ, узвіз Протасів Яр, 4).

Автореферат розісланий “25” травня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Красюк Л.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. На сьогодні, коли завдяки вакцинації досягнуто зниження захворюваності на такі хвороби, як поліомієліт, кір, епідемічний паротит, зросла питома вага так званих “малих” дитячих інфекцій, до яких відноситься краснуха. Вимагає удосконалення епідеміологічний нагляд, що дозволить покращити здійснення моніторингу за краснухою та випадками вродженої краснухи, а також своєчасно запровадити ефективні профілактичні заходи. Єдиним дійовим заходом боротьби з краснухою є специфічна імунопрофілактика безпечними та високоімуногенними вакцинами. До цього часу питання ефективності вакцинопрофілактики краснухи в Україні практично не вивчалось.

Протягом останніх років в Україні спостерігаються високі показники захворюваності на краснуху серед дитячого населення. Збільшується частка дорослого населення серед захворілих, в т. ч. жінок дітородного віку, наслідком чого можливе збільшення числа випадків вродженої краснухи, що проявляється вродженими вадами і пов'язано з внутрішньоутробним зараженням плоду вірусом краснухи.

Відомо, що при інфікуванні жінки в першому триместрі вагітності близько 75% дітей народжуються з синдромом вродженої краснухи, а це - вади серця, катаракта, сліпота, розумова відсталість, ураження інших органів.

Враховуючи широку розповсюдженість, а також тератогенну дію вірусу краснухи, важливого значення набуває профілактика цієї хвороби. Зважаючи на те, що краснуха відноситься до інфекцій з крапельним механізмом передачі, єдиним заходом, спрямованим на зниження захворюваності, може бути специфічна профілактика, проведення якої забезпечить зниження загальної захворюваності на краснуху, зменшить ризик інфікування жінок дітородного віку та попередить виникнення випадків вродженої краснухи.

Позитивним є досвід проведення вакцинації в США, де досягнуто зниження захворюваності на 99%, а кількість випадків вродженої краснухи знизилась з 67 в 1970 р. до 2 в 1988 р.

Питання вакцинопрофілактики повинно розглядатись на всіх рівнях вивчення проблеми краснухи, включати систему моніторингу за охопленням вакцинацією та її ефективністю, епідемічною ситуацією, виявленням та реєстрацією випадків синдрому вродженої краснухи (СВК).

Неухильне зростання захворюваності як серед дітей, так і дорослих, вимагає широкої імунізації населення на основі удосконалення епідеміологічного нагляду, що дозволить покращити здійснення моніторингу за краснухою та випадками СВК, а також своєчасно запровадити ефективні профілактичні заходи. На сьогодні незадовільне проведення належної діагностики ускладнює диференціацію СВК від інших вад розвитку плоду, через що відсутня і реєстрація цих випадків. Зареєстровано лише 1 випадок вродженої краснухи (1998 р.) і це при високому рівні захворюваності на краснуху протягом останніх років. Через обмежені дані у звітних формах МОЗ України відсутня інформація щодо сезонного розподілу захворюваності, випадків захворювань серед різних вікових і соціальних груп населення та професійних категорій дорослого населення.

Таким чином, питання вакцинопрофілактики краснухи із застосуванням сучасних вакцин в умовах України і проблема удосконалення епідеміологічного нагляду є на сьогодні нагальними та актуальними, що зумовило мету нашого дослідження.

Робота виконувалась згідно плану дослідних робіт інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України за темою “Епідеміологічні особливості краснухи у жінок дітородного віку”, номер державної реєстрації 0195 U011848, відповідно до “Угоди про проведення дослідження вакцини “Ervevax” від 16.02.1998 р. (Комітету з питань імунобіологічних препаратів МОЗ України та фірми Smith Kline Beecham, Бельгія).

Мета дослідження: визначити ефективність вакцинопрофілактики краснухи та розробити рекомендації щодо удосконалення епідеміологічного нагляду.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

Вивчити епідеміологічні особливості характеристики краснухи в Україні на сучасному етапі.

Визначити групи “ризику”, щодо першочергової профілактики проти краснухи.

Вивчити нешкідливість вакцин проти краснухи.

Встановити імунологічну ефективність вакцин.

Розробити рекомендації щодо удосконалення епідеміологічного нагляду. вакцинопрофілактика краснуха епідеміологічний імунологічна

Наукова новизна одержаних результатів. Науково обгрунтовано впровадження планової імунізації проти краснухи, термінів і тактики вакцинопрофілактики.

Вивчено епідеміологічні особливості характеристики краснухи в Україні і більш детально на моделі м. Києва захворюваність серед різних вікових груп та контингентів населення до та в період проведення вакцинації проти краснухи.

Вперше в Україні вивчено безпечність сучасних вакцин проти краснухи та їх імунологічну ефективність у дітей віком від 1 до 2 років та дівчат 15 - 16 років.

Практичне значення одержаних результатів. Отримано позитивні результати щодо якісної характеристики вакцин проти краснухи, визначені групи “ризику” щодо першочергової профілактики проти краснухи, запропоновано додаткові критерії покращення епідеміологічного нагляду та реєстрації випадків краснухи та СВК, діагностики легких форм краснухи.

Результати роботи реалізовані “Інформаційним листом” Українського центру наукової медичної інформації та патенто - ліцензійної роботи (№19, 1998 року) “Про нововведення в системі охорони здоров'я” (УДК 616.916.1-036.22 (477) “Про стан епідеміологічної ситуації з краснухи в Україні і методи її профілактики”), направлено доповідну записку до МОЗ України про необхідність удосконалення епідеміологічного нагляду за краснухою з відповідними пропозиціями.

Матеріали наших розробок були використані при створенні нового календаря щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 31.10.2000 р. №276 “Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні”.

Особистий внесок здобувача. Основний обсяг досліджень виконано особисто автором (понад 70%), а саме у процесі виконання роботи особисто проведено аналіз захворюваності на краснуху в Україні, більш детально в м.Києві, проаналізовано її розподіл у багаторічній динаміці, серед різних вікових груп та контингентів населення.

Організовано вакцинопрофілактику в м.Києві (визначено контингенти, проведено вибір вакцини). Організовано забір крові та проведено серологічні дослідження 421 сироватки крові, що було відібрано до вакцинації та 389 після вакцинації у дівчат 15-16 років, а також 100 пар сироваток дітей віком від 1 до 2 років.

Здійснювався контроль заповнення карт спостереження за післявакцинальними реакціями (1479 карт).

Проведено аналіз, узагальнення та інтерпретацію отриманих результатів спостережень та досліджень.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на розширених засіданнях Вченої Ради Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського АМН України (1997 - 2000 р.), всеросійській науково - практичній конференції “Дитячі інфекції на початку ХХІ століття” (м. С. - Петербург, 5 - 7 жовтня 1999 р.), міжобласній конференції “Сучасні напрямки розвитку програм імунізації в умовах України” (м. Запоріжжя, 21 червня 2000 р.), робочій нараді - семінарі з актуальних проблем епідеміологічної діагностики та профілактики інфекційних хвороб (м. Тернопіль, 3 - 4 жовтня 2000 р.), Пленумі Українського науково-медичного товариства мікробіологів, епідеміологів, паразитологів ім. Д.К.Заболотного (м.Одеса, 2000 р.).

За матеріалами дисертації опубліковано 6 робіт, з яких 4 у вигляді статей у фахових наукових виданнях та 1 у тезах всеросійської науково - практичної конференції “Дитячі інфекції на початку ХХІ століття”((м. С. - Петербург, 1999).

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 104 сторінках машинописного тексту. Ілюстрована 9 таблицями, 9 рисунками та 2 додатками. Складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, двох розділів, де приведені результати власних досліджень, заключення, висновків, списку використаних джерел, який містить 155 джерел вітчизняних та іноземних авторів.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Об'єкт дослідження - епідемічний процес краснухи, імунологічний захист населення від краснухи.

Предмети дослідження - населення (діти та дівчата), сироватки крові, офіційна документація, карти нагляду.

Аналіз епідеміологічних особливостей характеристики краснухи в Україні і м. Києві проводився за статистичними звітними формами МОЗ України №2 за 1997 - 1999 рр. (3) та попередні 1990 - 1996 рр. (6), звітними формами районних санітарно - епідеміологічних станцій та міської СЕС м. Києва за 1997 - 1999 рр. (45), медичними шкільними картами ф. 025о (1000), ф. 063о (1000).

Рівень імунітету до краснухи вивчався до та після вакцинації серед дівчат - школярок (421) та дітей віком від 1 до 2 років (100). Для імунізації використовувалися зареєстровані в Україні моновакцини проти краснухи Рудівакс (Rudivax, Pasteur Merieux Connaught, Франція) та Ервевакс (Ervevax, Smith Kline Beecham, Бельгія), а також комбінована вакцина Пріорикс (Priorix, Smith Kline Beecham, Бельгія) проти кору, краснухи та епідемічного паротиту.

З метою вивчення рівня імунітету серед окремих верств населення, особисто організовано відбір контингенту - 380 осіб (вагітних, молодих жінок дітородного віку, дітей до 14 років, осіб 15-17 років), проведено забір крові, досліджено зразки сироваток сумісно з І.В. Деревянкіним

Методи дослідження - епідеміологічні, серологічні, статистичні.

Епідеміологічні методи в роботі передбачали вивчення особливостей епідемічного процесу краснухи в Україні за 1990 - 1999 рр.. Поглиблений аналіз захворюваності на краснуху проводився в м. Києві за 1997 - 1999 рр.

За допомогою серологічних методів визначався рівень імунітету. Титри антитіл до вірусу краснухи в сироватках крові визначалися методом імуноферментного аналізу з використанням обладнання фірми Sanofi і тест - систем фірми Behring, а також тест - систем “Краснуха - скрін біотехнічної компанії “Біосервіс (Росія). Серологічні дослідження проводились сумісно з лабораторіями імунології інституту епідеміології і інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України та Державного НДІ стандартизації і контроля імунобіологічних препаратів ім. Тарасевича (Росія).

Статистичні методи досліджень. Для вирішення питання про значимість отриманих показників та оцінки їхньої вірогідності, результати дослідження підлягали статистичному аналізу за загальноприйнятими методами визначення середньої помилки відсоткового відношення (%±m). За статистичними методами було визначено групу нагляду, реактогенність та імуногенність вакцин.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Епідеміологічна характеристика краснухи в Україні та м. Києві. Було проведено ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на краснуху в Україні за 1990-1999 роки і більш детально на моделі міста Києва за 1997-1999 роки. Отримані результати дозволили встановити неухильне зростання захворюваності на краснуху як в Україні, так і в м. Києві і підтвердили, що цій хворобі притаманні характерні риси інфекцій з крапельним механізмом передачі. Відзначено періодичність підйомів кожні 3-4 роки. Простежується зимово - весняна сезонність. Значний рівень захворюваності реєструється в великих містах, а також регіонах України, які характеризуються високою щільністю проживання населення та вищим рівнем соціально - економічного життя.

Аналіз розподілу захворюваності на краснуху серед вікових груп населення свідчить про переважно дитячий характер інфекції. Епідемічний процес підтримується, в основному, дитячим населенням, яке складає 85-90% від загальної кількості захворілих. Найвищий рівень захворюваності реєструється серед дітей віком від 3 до 6 років, де показники в різні роки коливались від 319,86 на 100 тис. в 1997 р. до 1345,3 на 100 тис. в 1999 р. В епідемію 1994 р. захворюваність цієї групи становила 1834,4 на 100 тис.

Починаючи з 1993 р., наступною віковою групою із значним рівнем захворюваності є діти 7 - 14 років. В 1999 р. захворюваність цієї вікової групи зросла в 3 рази у порівнянні з 1990 р.

Зростання захворюваності серед цих вікових груп пов'язано з інтенсивним поширенням інфекції серед дітей, які відвідують дитячі дошкільні заклади та школи.

Згідно спостережень, зменшилась відповідно захворюваність дітей до 2 років. Питома вага дітей до 2 років в 1987 р. становила 23,1%, в 1999 р. - 6,2% від загальної кількості захворілих дітей, що можна пояснити зменшенням кількості дітей, які відвідують дитячі дошкільні заклади, це супроводжується обмеженням можливості спілкування з джерелом інфекції та її поширення серед цієї вікової групи..

В м. Києві, на відміну від України, за групою дітей віком 3 - 6 років високі показники реєструються серед дітей віком до 2 років, які все ще лишаються організованою групою, а далі - серед дітей віком від 7 до 14 років.

Тісне спілкування дітей в організованих колективах сприяє поширенню інфекцій з крапельним механізмом передачі, що підтверджують результати вивчення захворюваності серед різних контингентів в м. Києві.

Рівень захворюваності організованих дітей в 3 і більше разів перевищує захворюваність неорганізованих. В епідемію 1998 р. він був більшим в 6,6 разів. Основну кількість захворілих дітей складають діти, що відвідують дошкільні заклади (35%) та школярі (53%).

В Україні і в м. Києві простежується неухильне зростання захворюваності на краснуху дорослого населення. Вивчення розповсюдженості цієї інфекції серед дорослого населення є важливою складовою епідеміологічного нагляду. Слід зазначити, що в Україні відсутній нагляд за рівнем захворюваності серед окремих вікових груп дорослого населення, що ускладнює своєчасне проведення ефективних заходів профілактики.

В останні роки кількість захворілих на краснуху дорослих становила 15% від загальної кількості захворілих.

За проведеним аналізом захворюваності в м. Києві встановлено зростання захворюваності серед осіб 15 - 17, 18 - 19, 20 - 29 років.

Захворюваність на краснуху осіб 15 - 17 років в 1998 - 1999 роках в 2 - 3 рази перевищувала захворюваність цієї групи порівняно з 1997 роком, в т. ч. з аналогічними показниками серед дівчат. Показник захворюваності жінок 18 - 19 років зріс на 20% у порівнянні з 1997 р., в 1,5 р. серед осіб 20 - 29 років.

Формування нових колективів в вищих та середньо-технічних учбових закладах зумовлює підвищення захворюваності серед студентів. За період спостереження рівень захворюваності серед цього контингенту становив від 296,2 на 100 тис. в 1997 р. до 640,8 на 100 тис. в 1999 р.

Аналіз захворюваності на краснуху окремих професійних груп показав, що працівники дитячих дошкільних закладів та шкіл в 2,5 - 6 разів хворіють частіше, ніж робітники та службовці інших підприємств та установ. В період епідемічного підйому 1998 року показник захворюваності працівників дитячих дошкільних закладів та шкіл становив 361,4 на 100 тис., тоді як серед інших робітників 55,5 на 100 тис., службовців - 95,2 на 100 тис.

Така ситуація є небезпечною через можливість інфікування дівчат та молодих жінок і становить загрозу виникнення випадків вродженої краснухи та її наслідків.

Таким чином, до епідемічного процесу залучається не тільки дитяче населення, а і доросле, в т. ч. значна кількість дівчат та жінок молодого віку.

В зв'язку з високим рівнем захворюваності серед студентів, працівників дитячих дошкільних закладів, а це значна кількість дівчат та жінок молодого віку (15 - 29 років), слід визнати їх як групу високого “ризику” через реальну загрозу інфікування, що може спричинити виникнення випадків вродженої краснухи.

При вивченні імунітету, до краснухи серед вагітних та молодих жінок дітородного віку 16 - 20% виявилися неімунними до краснухи. Відомо, що такий відсоток є небезпечним щодо виникнення спалахів краснухи. Все вищенаведене свідчить про необхідність проведення профілактичних заходів проти краснухи взагалі і, в першу чергу, зазначених груп “ризику”. Світовий досвід доводить, що таким ефективним заходом може бути лише імунопрофілактика, яка в Україні до останнього часу не проводилась.

Вивчення дії краснушної вакцини. При виконанні цієї роботи в Україні вперше було вивчено безпечність сучасних вакцин проти краснухи та їх імунологічну ефективність. Проведення вакцинації було організовано в м. Києві, де моновакциною проти краснухи щеплено 479 дівчат 15 - 16 років та в містах АР Крим, де комбінованою вакциною проти кору, краснухи та епідемічного паротиту вакциновано 1000 дітей віком від 1 до 2 років.

Рівень імунітету до краснухи вивчався серед дітей віком від 1 до 2 років (100) та дівчат - школярок 15 - 16 років (421).

За аналізом результатів спостережень встановлено, що з 479 щеплених проти краснухи дівчат 15-16 років у 463 (96,7%) перебіг післявакцинального періоду характеризувався без відхилень стану здоров'я.

За результатами наших спостережень різні післявакцинальні реакції, які виникали на введення моновакцин проти краснухи, відзначались у 16 (3,3%) з числа щеплених дівчат 15-16 років, з них у 13 (2,7%) дівчат було зареєстровано місцеві реакції у вигляді почервоніння, незначного набряку та болю в місці ін'єкції, у 3 (0,6%) - відзначено реакції загального характеру з підвищенням температури тіла і помірним збільшенням шийних лімфатичних вузлів. Сильна загальна реакція була зареєстрована у 1 (0,2%) дівчини.

В результаті проведеного аналізу карт обліку побічної дії після проведення вакцинації комбінованою вакциною проти кору, краснухи та епідемічного паротиту 1000 дітям віком від 1 до 2 років було встановлено, що у 34 (3,4%) дітей відзначалися місцеві та загальні реакції в післявакцинальному періоді. Місцеві реакції у вигляді гіперемії зареєстровано у 5 (0,5%) дітей. Загальні реакції з проявами підвищеної температури, висипки на шкірі, катаральних явищ, лімфаденопатії спостерігались у 29 (2,9%) дітей, відсоток сильних загальних реакцій становив 0,6. Післявакцинальні реакції спостерігалися переважно від 7-го до 14-го дня після проведення вакцинації і продовжувались в середньому від 1 до 5 днів, не були довготривалими і не потребували спеціального медикаментозного лікування. З числа загальної кількості щеплених осіб (1479) в жодному випадку не було зареєстровано післявакцинальних ускладнень.

Таким чином, отримані результати дозволяють визнати реактогенність як моновакцин проти краснухи, так і комбінованої, низькою, а проведення вакцинації - безпечною. Серелогічне обстеження 421 дівчини віком 15-16 років виявило, що 67,5% мали імунітет до краснухи при відсутності даних про захворювання в анамнезі, а 32,5% дівчат виявились серонегативними.

Результати вивчення імуногенності моновакцин проти краснухи свідчать про 100% сероконверсію у серонегативних до вакцинації осіб. Після вакцинації моновакцинами при дослідженні сироваток крові дівчат - школярок в 77,2% було визначено антитіла в середніх та високих титрах. Низькі титри антитіл було виявлено у 22,7% (табл.1).

В групі серопозитивних до вакцинації дівчат введення моновакцин в цілому зумовило збільшення рівня титрів антитіл. Серед дівчат, у яких визначалися низькі титри краснушних антитіл, в 61,5% спостерігалось їх підвищення, а в 38,5% титри антитіл залишились без змін. Однак, серед дівчат - школярок, у яких відзначалися високі титри антитіл до вакцинації, у 27,8% після введення вакцини відбулося їх зниження. Тобто виявилося, що імунізація таких осіб безпечна, проте менш ефективна (табл.2).

Серологічне обстеження 99 дітей віком від 1 до 2 років виявило 90 (90,9%) серонегативних до краснухи дітей та 9 (9,09%) дітей, у яких було визначено антитіла до вірусу краснухи. Введення комбінованої вакцини проти кору, краснухи та епідемічного паротиту супроводжувалось виробленням імунітету в 97,8% з числа серонегативних до вакцинації дітей віком від 1 до 2 років переважно в середніх і високих титрах антитіл (73,4%). У 2 дітей (2,2%) після проведення вакцинації специфічних антитіл до краснухи не було визначено, тобто залишилися неімунними до краснухи (табл.1).

Вакцинація комбінованою вакциною не призвела до зменшення або підвищення рівня титрів антитіл у дітей з середніми титрами до вакцинації, а вакцинація дітей з низькими титрами сприяла підвищенню рівня імунітету. Так, з 6 дітей, у яких визначались низьки титри антитіл у 4 спостерігалось їх збільшення в 2-5 разів, та у двох в 10 разів.

Отримані результати досліджень свідчать, що вакцини, які використовувались для імунізації проти краснухи є достатньо імуногенними. Краснушні компоненти вакцин забезпечують продукування антитіл переважно в середніх та високих титрах.

Таким чином, відповідно проведеного аналізу захворюваності, вивчення епідеміологічних особливостей характеристики краснухи, даних про рівень імунітету у осіб окремих вікових груп дозволяють нам рекомендувати терміни проведення щеплень проти краснухи дітям 12 - 15 місяців, 6 років, та дівчатам 15 - 16 років, що дозволить попередити виникнення випадків вродженої краснухи та їх наслідків, спалахів краснухи в організованих колективах, а також зростання захворюваності серед дорослого населення.

Неухильне зростання захворюваності як серед дітей, так і дорослих, вимагає широкої та якісної імунізації населення, а також удосконалення епідеміологічного нагляду, що забезпечить здійснення адекватного моніторингу за краснухою і випадками вродженої краснухи та своєчасне запровадження ефективних профілактичних заходів. На сьогодні відсутність проведення належної діагностики ускладнює диференціацію випадків вродженої краснухи від інших вад розвитку плоду, через що відсутня і реєстрація цих випадків, що є неприпустимим в умовах зростання кількості вроджених вад в Україні. Зареєтровано лише 1 випадок вродженої краснухи (1998 р.) і це при високому рівні захворюваності на краснуху протягом останніх років.

Епідеміологічний нагляд за краснухою в Україні потребує удосконалення. Реальний рівень захворюваності на краснуху значно перевищує зареєстрований, враховуючи неповну діагностику атипових та стертих форм, підтвердженням - є факт визначення при дослідженні сироваток крові у 67,5% осіб специфічних антитіл до краснухи, в анамнезі яких захворювання на краснуху не відзначалося. Поза увагою залишається значна кількість захворілих підлітків і дорослих, а також професійних категорій дорослого населення. Удосконалення епідеміологічного нагляду можливе за рахунок збільшення параметрів статистичних форм звітності, а саме введення до форм звітності про захворюваність на краснуху даних щодо сезонного, вікового розподілу захворюваності на краснуху серед дітей, підлітків та дорослих, а також окремих контингентів і професійних категорій дорослого населення, які визначено групою високого “ризику”. Необхідно також забезпечення проведення лабораторної диференціальної діагностики випадків вродженої краснухи, організації серологічного обстеження, в разі необхідності, вагітних жінок з метою попередження випадків вродженої краснухи.

ВИСНОВКИ

Встановлено, що в останні роки зберігається сезонність та періодичність захворюваності на краснуху кожні 3 - 4 роки. В Україні найвищі показники реєструються серед дітей вікових груп 3 - 6 років, дещо нижчі у дітей 7 - 14 років. У м. Києві, навпаки, другою найбільш ураженою групою є діти до 2 років, а за ними - 7 - 14 років. Таким чином, краснуха залишається некерованою дитячою інфекцією, що зумовлює необхідність проведення її вакцинопрофілактики.

Визначено, що групу високого “ризику” серед осіб 15 - 29 років становлять жінки, студенти, працівники дитячих дошкільних закладів та шкіл. Рівень захворюваності останніх у 2 - 6,5 разів перевищує захворюваність на краснуху робітників та службовців інших підприємств та організацій.

Серед осіб від 3 до 35 років 23,1 + 4,6% не мають специфічних антитіл до краснухи, серед вагітних та жінок дітородного віку цей показник становить 20 + 5,1% та 16,2 + 2,5% відповідно, що являє загрозу інфікування даної категорії населення та виникнення випадків синдрому вродженої краснухи.

Визначено, що реактогенність вакцин проти краснухи, які використовувались в Україні, незначна і не може становити загрозу при їх широкому застосуванні для вакцинопрофілактики.

Вакцини проти краснухи забезпечують вироблення імунітету у 97,8 - 100% серонегативних осіб та підвищення титрів антитіл у 61,5% серопозитивних осіб при їх низькому рівні до вакцинації. У серопозитивних до щеплення осіб з високим рівнем титрів антитіл відзначається їх зниження після вакцинації. Таким чином, вакцинація таких осіб безпечна проте менш ефективна.

Враховуючи епідеміологічні особливості характеристики краснухи та результати вивчення імуноструктури до краснухи окремих вікових та соціальних груп населення, рекомендовано проводити вакцинацію дітей 12 - 15 місяців, 6 років комбінованою вакциною, оскільки в даному віці проводяться щеплення проти епідемічного паротиту та кору і дівчат 15 - 16 років моновакцинами. У випадку, коли діти не отримали своєчасно щеплення у 6 років, їх слід щепити у 11 років. При обмежених можливостях першочергово проводити вакцинацію дівчат 15 - 16 років та жінок молодого віку з метою попередження загрози виникнення випадків синдрому вродженої краснухи.

Епідеміологічний нагляд за краснухою потребує удосконалення за рахунок збільшення параметрів статистичної звітності щодо захворюваності на краснуху, а саме даних її сезонного, вікового розподілів серед дітей та дорослих, а також серед окремих дитячих, підліткових контингентів та професійних категорій дорослого населення, які визначені групою високого “ризику”; налагодження проведення диференціальної лабораторної діагностики синдрому вродженої краснухи та організації серологічного обстеження вагітних жінок при виникненні у них підозри на краснуху.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

І.А. Козлова,. Л.Д. Клякіна, О.О.Попова, А.В.Кракович. Про захворюваність в м. Києві кором, епідемічним паротитом та краснухою // Дитячі інфекції. Укр. міжвід. збірка. - Київ, 1998. - Вип. 24. - С. 67-71 .

О.О.Поповою особисто було проведено аналіз захворюваності на кір, краснуху в м.Києві за 5 років (1992-1996).

Л.М.Чудна, І.В.Деревянкін, О.О. Попова. Вивчення реактогенності вакцини “Ervevax” виробництва компанії Smith Kline Beechem (Повідомлення І) // Дитячі інфекції. Укр. міжвід. збірка. - Київ, 1999. - Вип. 25. - С. 130 - 135.

О.О.Попова. Значення імунопрофілактики краснухи // Дитячі інфекції. Укр. міжвід. збірка. - Київ, 1999. - Вип. 26. - С. 117 - 123.

Л.М. Чудная, И. В. Деревянкин, Л. С. Красюк, Л. В. Мороз, С. И. Брыжатая, И.М.Скуратовская, В.Г.Оксиюк, Е.А.Попова, В.Е.Новохатская. Эпидемиология и профилактика краснухи // Сучасні інфекції. - Київ, 2000. - №3. - С. 108 - 111.

О.О.Поповою організовано проведення щеплень, відбір сироваток крові, контроль та нагляд за щепленими, проведено вивчення імуногенності, проаналізовано результати вивчення імуногенності вакцин.

Л.М.Чудная, И.В.Деревянкин, Е.А.Попова, В.Г.Оксиюк. К вопросу об иммунопрофилактики краснухи //Тезисы Всерос.научно-практической конференции “Детские инфекции на рубеже ХХІ века. С.-Пет.,1999.- 84 с.

О.О.Поповою було організовано проведення щеплень, за її участю проведено вивчення реактогенності, проаналізовано результати вивчення імуногенності.

О.П.Сельникова, В.Ф.Попов, Е.А.Попова, Т.Н.Юнасова, И.А.Пеньковская, Т.А.Беломеря, И.П.Колесникова. Опыт использования поливалентных вакцин против кори, паротита и краснухи. //Матеріали Пленуму УНМТЕП ім. Д.К.Заболотного. Київ-Одеса,2000.-102 с.

АНОТАЦІЯ

Попова О. О. Вакцинопрофілактика краснухи та удосконалення епідеміологічного нагляду. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.02.02- епідеміологія- інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського АМН України, Київ, 2001.

Проведено детальний аналіз захворюваності на краснуху в різні роки в різних вікових групах, визначені найбільш вразливі до краснухи вікові групи дітей та професійні категорії дорослого населення.

Визначено стратегічні напрямки вакцинопрофілактики краснухи, доведено необхідність щеплення дівчат у віці 15 - 16 років з детальним вивченням анамнезу щодо захворювання на краснуху.

Вперше в Україні було встановлено безпечність та імунологічну ефективність вакцинації проти краснухи серед різних вікових груп населення з використанням як моновакцин , так і комбінованої вакцини проти кору, краснухи та епідемічного паротиту.

Запропоновано заходи удосконалення епідеміологічного нагляду за краснухою та випадками вродженої краснухи за рахунок збільшення параметрів статистичної звітності і забезпечення проведення лабораторної диференціальної діагностики випадків вродженої краснухи, організації серологічного обстеження в разі необхідності вагітних жінок з метою попередження виникнення випадків вродженої краснухи.

Ключові слова: краснуха, захворюваність, вакцинопрофілактика.

АННОТАЦИЯ

Попова О.О. Вакцинопрофилактика краснухи и усовершенствование эпидемиологического надзора. Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.02-эпидемиология - институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В.Громашевского АМН Украины, Киев, 2001.

Проведен детальный анализ заболеваемости краснухой в различные годы, в разных возрастных группах, определены наиболее уязвимые к краснухе возрастные группы детей и профессиональные категории взрослого населения. В Украине наблюдается повышение уровня заболеваемости краснухой взрослого населения. В последние годы количество заболевших взрослых составило 15% от общего числа заболевших. Значительный уровень заболеваемости наблюдается среди студентов, работников детских дошкольных учреждений и школ.

При изучении иммунитета к краснухе среди беременных и молодых женщин детородного возраста 16-20% оказались не иммунными к краснухе, что может спровоцировать появление случаев врожденной краснухи.

Определены стратегические направления вакцинопрофилактики краснухи , доказана необходимость вакцинации девочек в возрасте 15-16 лет с детальным изучением анамнеза относительно заболевания краснухой.

Впервые в Украине установлена безопасность и иммунологическая эффективность вакцинации против краснухи среди различных возрастных групп населения с использованием как моновакцин, так и комбинированной вакцины против кори, краснухи и эпидемического паротита. У привитых моновакцинами против краснухи реакции отмечались в 3,3%, комбинированной вакциной против кори, краснухи и эпидемического паротита - в 3,4 %. Эти реакции были кратковременными и не требовали медикаментозного лечения. Результаты использованных моно- и комбинированных вакцин свидетельствуют о 98,7-100% сероконверсии у серонегативных до вакцинации лиц. При исследовании сывороток лиц, у которых до вакцинации определялись специфические антитела к краснухе установлено, что их иммунизация безопасна, но менее эффективна. У 27,8% лиц, имевших до прививки высокие титры антител, после введения вакцин произошло их снижение.

Предложены мероприятия усовершенствования эпидемиологического надзора за краснухой и случаями врожденной краснухи за счет увеличения параметров статистической отчетности и обеспечение проведения лабораторной дифференциальной диагностики случаев врожденной краснухи, организации серологического обследования в случае необходимости беременных женщин с целью предупреждения возникновения случаев врожденной краснухи.

Ключевые слова: краснухи, заболеваемость, вакцинопрофилактика.

ABSTRACT

O.O.Popova. Vaccinoprophylaxis of Rubella and Improvement of Epidemiologic Supervision.- Manuscript.- Thesis for obtainment of Academic Degree of Candidate of Medicine in speciality 14.02.02 - epidemiology - Institute of Epidemiology and Infectious Diseases named after L.V.Gromashevsky of Academy of Medicine of Ukraine, Kyiv, 2001.

Detailed analysis of rubella cases in various years in various age groups has been carried out, the most sensible as regards rubella age groups of children and professional categiries of the adult population have been determined.

Strategic direction of rubella vaccinoprophylaxis has been determined, necessity of inoculation of 15-16 year old girls with detailed study of anamneses of

rubella cases has been proved.

For the first time in Ukraine safety and immunologic efficacy of vaccination against measles, rubella and contagious parotitis having been used.

Methods of improvement of epidemiologic supervision of rubella and congenital rubella cases by increase of statistical reporting parameters and ensurance of carrying out laboratory differential diagnostics of congenital rubella cases, organization of serologic examination, if it is necessary, of pregnant women with the purpose of prevention of congenital rubella cases were suggested.

Размещено на Allbest.ru