Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Новикова Олена Олександрівна

УДК 618.73+618.19-008.846.9]:616.441

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Становлення лактації та якісний склад молока у жінок із захворюваннями щитовидної залози

14.01.01- акушерство та гінекологія

Харків - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Щербакова Валентина Василівна, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідуюча кафедрою акушерства та гінекології №1.

Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Щербина Микола Олександрович, Харківський державний медичний університет, професор кафедри акушерства та гінекології №1;

- доктор медичних наук, професор Золотухін Микола Семенович, Донецький державний медичний університет, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології.

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м. Київ).

Захист відбудеться “13” грудня 2001 р. о 13³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному медичному університеті (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий “26” жовтня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук О.П. Танько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Одним з пріоритетних наукових направлень є дослідження, пов'язані з охороною здоров'я жінки в післяпологовому періоді, перебіг якого надто часто ускладнюється порушеннями лактаційної функції [Венцківський Б.М., 1989; Грищенко В.І., 1992; Кулаков В.І., 1998; Гойда Н.Г., 1999].

Грудне вигодовування - ідеальний спосіб годування дитини - роз-глядується як невід'ємна частина репродуктивного процесу. Незважаючи на зростання інтересу до питання грудного вигодовування дітей, число жінок, котрі страждають порушенням лактації, неухильно збільшується і коливає від 26 до 80% [Тутченко Л.І., 1992; Вдовиченко Ю.П., 1993; Омаров Н.С._М., 1999].

Згідно з даними ряду авторів [Голота В.Я., 1984; Маляр В.А., 1999; Шехтман М.М., 1999] різні екстрагенітальні захворювання і патологічні процеси, котрі ускладнюють перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду, сприяють порушенню лактаційної функції породіль. Серед них одне з перших місць займає ендокринна патологія, зокрема, захворювання щитовидної залози. Щитовидна залоза - важлива ланка нейроендокринної системи, яка регулює репродуктивну функцію, в тому числі лактопоез і лактогенез [Набухотний Т.К., 1982; Мацидонська Г.Ф., 1991; Мурашко Л.Є., 2000].

Актуальність теми. Важливим фактором нормального розвитку новонародженого є забезпеченість його природним вигодовуванням, що знаходиться в прямій залежності від стану лактації у матері.

В 1990 році учасниками наради ВООЗ/ЮНІСЕФ “Грудне вигодовування в 90-і роки: глобальна ініціатива” прийнята декларація по захисту, пропаганді і підтримці практики грудного вигодовування. Декларація признала, що “усі жінки повинні мати можливість здійснювати грудне вигодовування, і усі діти повинні вигодовуватись лише грудним молоком, від дня народження до 4-6 місячного віку”. Програма “Підтримка грудного вигодовування дітей в Україні в 2001-2005 роках” розроблена й широко впроваджується в усіх регіонах країни.

Відомо, що настання і розвиток вагітності супроводжується змінами функціональної активності залоз внутрішньої секреції, що забезпечує адаптацію організму жінки до нових умов. При цьому до щитовидної залози пред'являються підвищені вимоги - необхідно посилення її функції з метою активізації обміну речовин в організмі матері для росту плода. Захворювання щитовидної залози обумовлюють різні порушення репродуктивної функції жінок, торкаючись і лактації. Проте, цій проблемі в сучасному акушерстві приділяється недостатньо уваги. Є лише поодинокі роботи стосовно вивчення лактації у породіль із захворюваннями щитовидної залози, котрі виявили тільки загальну закономірність порушень в цій ланці репродукції. Поряд з цим, в літературі не знайшло достатнього відображення вивчення гормональної регуляції лактації, немає чіткого уявлення про якісну структуру грудного молока, відсутні дані про раціональну схему профілактики і корекції порушень лактаційної функції у породіль із захворюваннями щитовидної залози.

Виходячи з вищевикладеного, вивчення становлення лактації та якісного складу молока у жінок із захворюваннями щитовидної залози, профілактика та лікування її порушень є актуальною проблемою сучасного акушерства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота “Становлення лактації та якісний склад молока у жінок із захворюваннями щитовидної залози” виконана у відповідності з республіканською програмою “Охорона здоров'я материнства та дитинства” та є фрагментом планової НДР кафедри акушерства та гінекології №1 Харківської медичної академії післядипломної освіти (державна реєстрація № 01896872).

Мета дослідження. Вивчення особливостей становлення лактації та якісного складу молока у жінок із захворюваннями щитовидної залози, розробка методів корекції і профілактики виявлених порушень.

Завдання дослідження.

Вивчити становлення лактаційної функції у породіль із захворюваннями щитовидної залози.

Дослідити якісний склад молока в різні періоди лактації.

Оцінити результати дослідження захисних властивостей молока у обстежених жінок.

Розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів для зниження частоти порушення лактаційної функції у породіль із захворюваннями щитовидної залози та оцінити їх ефективність.

Провести оцінку перебігу раннього неонатального періоду у новонароджених, які народились від матерів із захворюваннями щитовидної залози.

Об'єкт дослідження: вагітні та породілі із захворюваннями щитовидної залози, здорові вагітні та породілі з фізіологічним перебігом гестаційного періоду, їх новонароджені.

Предмет дослідження: лактаційна функція породіль при захворюваннях щитовидної залози, розробка методу корекції та профілактики виявлених порушень.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використані клініко-лабораторні, функціональні, біохімічні, імунологічні, радіоімунологічні та статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. В роботі вперше показані суттєві відмінності характеру лактації у породіль із захворюваннями щитовидної залози. Вперше визначений якісний склад молока у жінок з патологією щитовидної залози. Вперше вивчені захисні та антиоксидантні властивості материнського молока у породіль із захворюваннями щитовидної залози. Запропонований та обґрунтований диференційований підхід до лікування та профілактики порушень лактаційної функції у породіль із захворюваннями щитовидної залози.

На підставі аналізу даних якісного складу, імунологічних показників та антиоксидантних властивостей материнського молока розроблений метод корекції та профілактики порушень лактаційної функції у жінок з патологією щитовидної залози. лактаційний породіля новонароджений щитовидний

Вперше дана оцінка перебігу раннього неонатального періоду у новонароджених від матерів із захворюваннями щитовидної залози.

Практична значимість одержаних результатів. Проведені дослідження дозволяють виділити групи ризику по розвитку порушень лактаційної функції серед породіль із захворюваннями щитовидної залози, що має велике значення для практичної рододопоміжної служби. Доведена поцільність придержуватись принципів раннього прикладання новонародженого до грудей матері. В схему лікування та профілактики порушень лактаційної функції у породіль з дифузним токсичним зобом рекомендовано включати білково-вітамінний препарат “Фемілак-2”. Для нормалізації лактації та поліпшення якісного складу молока породілям з гіпотиреозом необхідно проводити лікування тиреоїдином і препаратом “Марінід”, що містить йод.

Основні положення, розроблені в процесі дослідження, впроваджені в роботу міських клінічних пологових будинків №1, 2, 5, 7 м. Харкова. Наукові розробки та практичні рекомендації використовуються в педагогічному процесі кафедр акушерства та гінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Розробка та впровадження в практику комплексу лікувально-профілактичних заходів дозволила знизити частоту порушень лактаційної функції та збільшити тривалість грудного вигодовування у породіль із захворюваннями щитовидної залози.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізована наукова та патентно-інформаційна література по проблемі лактації. Самостійно визначені задачі та методологія дослідження. Проведено формування обстежених груп, первинна обробка та статистичний аналіз результатів клінічних, лабораторних і функціональних методів дослідження. Більша частина лабораторних досліджень виконана автором безпосередньо або з його участю. Дисертантом написані усі розділи роботи, сформульовані висновки та запропоновані практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в практику рододопоміжних установ.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлені на ювілейній конференції, присвяченій 75-річчю утворення ХІУЛ “Актуальні проблеми медицини” (Харків, 1998), міжкафедральному засіданні співробітників кафедр перинатології та гінекології, акушерства та гінекології №1, акушерства та гінекології №2 Харківської медичної академії післядипломної освіти (2001), засіданні наукової медичної спілки акушерів-гінекологів м. Харкова (1999, 2000).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 статей, у тому числі 4 у виданнях, які входять в затверджений ВАК України перелік наукових видань, де можуть публікуватися основні результати дисертаційних робіт.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 124 сторінках машинопису та включає: вступ, огляд літератури, 6 розділів власних досліджень, узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій. Список використаної літератури складає 218 джерел. Матеріали дисертації ілюстровані 25 таблицями та 2 малюнками, які розміщені на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Для виконання поставлених у роботі завдань обстежено 175 вагітних, у яких в динаміці післяпологового періоду була вивчена функція становлення лактації. Основну групу склали 145 жінок із захворюваннями щитовидної залози, із них 80 пацієнток (I група) з дифузним токсичним зобом і 65 (II група) з гіпотиреозом. Враховуючи одну із задач дослідження - оцінити ефективність корекції виявлених порушень лактаційної функції у жінок з патологією щитовидної залози, виділена I а група - 57 жінок з дифузним токсичним зобом, які не одержували лікування в післяпологовому періоді та I б група - 23 пацієнтки з ДТЗ, яким в післяпологовому періоді проводилась терапія препаратом “Фемілак - 2”. В II а групу ввійшли 46 хворих жінок з гіпотиреозом без корекції лактації в післяпологовому періоді, а в II б групу віднесені 19 породіль, які одержували тиреоїдин в субтерапевтичних дозах та препарат “Марінід”, який містить йод і мікроелементи. Контрольну групу склали 30 соматично здорових жінок з фізіологічним перебігом гестації.

Діагноз ДТЗ і гіпотиреоз поставлений ендокринологом, підтверджений клінічно, лабораторно, а також при УЗД щитовидної залози до теперішньої вагітності. При цьому проведено відповідне лікування. Так, вагітність у пацієнток I групи наступила на фоні ДТЗ легкого ступеня при досягненні еутиреоїдного стану, у жінок II групи гіпотиреоз мав субклінічний перебіг.

При надходженні в стаціонар усім жінкам проведено комплексне обстеження. Стан внутрішньоутробного плода оцінювали за допомогою фетального кардіомонітору та ультразвукового сканування на апараті “Aloka SSD 256”.

В крові обстежених жінок напередодні пологів, на 3-ю та 5-у добу після пологів визначали вміст пролактину з використанням набору реактивів PІA виробництва “Immunotech” (Чехія). Кров для дослідження брали з ліктьової вени у вагітних і породіль вранці натщесерце.

Визначення добової кількості молока проводили, використовуючи формулу П.П.Фінкельштейна.

Вміст білка, білкових фракцій, ліпідів, лактози молозива та транзиторного молока досліджували за уніфікованими і специфічними для жіночого молока методиками, розробленими в Білоруському НДІ охорони материнства та дитинства (м. Мінськ, 1984).

Вміст ДК визначали за методом І.Д. Стальної (1977) в модифікації В.Г.Гаврилова та М.І.Мішкорудної. Для визначення МДА приміняли метод Jagi в модифікації Ishihara (1978). Визначення активності каталази проводили за методикою М.О.Королюк та співавт. (1983).

Визначення концентрації заліза в біологічних рідинах, які досліджували, проводили за допомогою стандартного набору “Біо-Лахем-Тест” (Чехія), а вміст міді - методом Шмідта в модифікації А.Г.Рахманкулова та І.О.Коптєвої (1981).

Аскорбінову кислоту визначали титруванням фарбою Тільмана; альфа-токоферол досліджували за методом А.Ф.Ємеліної (1982).

Концентрацію S Ig A, Ig A, M, G в грудному молоці досліджували методом радіальної імунодифузії (Mancini G. et al., 1965) з використанням комерційних наборів антисироваток (НДІЕМ ім. Н.Ф.Гамалеї).

Вміст лактоферину і лізоциму в грудному молоці визначали за допомогою методики К.О.Каграманової (1966) з урахуванням модифікації І.В.Павлової та співавт. (1972).

Результати дослідження були оброблені методом варіаційної статистики з обчислюванням середніх величин і помилок (М±m), критерію Стьюдента та показника вірогідності (Р), що було виконано за допомогою програмного пакету Microsoft Excel 7,0 для Windows 95.

Результати досліджень та їх обговорення. Базуючись на результатах нашого дослідження, необхідно відмітити, що в анамнезі більшості жінок із захворюваннями щитовидної залози було порушення менструального циклу (10,1%). У жінок з патологією щитовидної залози впродовж даної вагітності відмічались наступні акушерські ускладнення: загроза переривання вагітності (35,8%), ранній токсикоз (36,7%), гестоз (36,8%), залізодефіцитна анемія (40,7%), фетоплацентарна недостатність (45,6%), хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плода (41,5%).

Частими ускладненнями пологового процесу були передчасний вилив навколоплідної води (17,5%), слабкість і дискоординація пологової діяльності (9,4%).

Проведені дослідження вмісту пролактину в сироватці крові жінок із захворюваннями щитовидної залози напередодні пологів, на 3-ю та 5-у добу пуерперію показали вірогідне його зниження по мірі збільшення діб післяпологового періоду в І групі та підвищення цього показника в ІІ групі (табл. 1). Це свідчить про важливу роль пролактину в становленні і розвитку лактаційної функції у жінок з патологією щитовидної залози та обґрунтовує необхідність проведення терапевтичних заходів.

Таблиця 1 Динаміка вмісту пролактину в сироватці крові обстежених жінок, мМО/л (M±m)

Термін дослідження	Контрольна група (n=30)	Іа група (n=57)	ІІа група (n=46)
Напередодні пологів	4023,17±205,19	3861,78±176,11*	4211,35±268,37*
3-ю добу пуерперію	4566,27215,39	3704,62198,56**	4819,22±257,13**
5-у добу пурперію	4636,51209,11	3665,54±187,23**	4927,16±238,25**

Примітка: * - різниця вірогідна відносно контрольної групи (p<0,05); ** - різниця вірогідна відносно збільшення терміну післяпологового періоду (p<0,05).

Одержані дані про добовий об'єм лактації показали вірогідне його зниження у породіль з дифузним токсичним зобом і збільшення у жінок з гіпотиреозом (p<0,05). При аналізі динаміки змін добової лактації встановлено, що в Іа групі матерів на 3-ю добу післяпологового періоду процент низького об'єму лактації був 66,7%, середній об'єм лактації складав 33,3%. Високого об'єму лактації в цій групі обстежених не було. На 5-у добу в даній групі виникло збільшення зустрічаємості середнього рівня лактації та зниження низького об'єму, проте високий об'єм лактації складав 1,7%. Щодо ступеня об'єму лактації в ІІа групі, то, в основному, у них зустрічався високий і середній об'єми лактації як на 3-ю, так і на 5-у добу післяпологового періоду. Отже, лактаційна функція у обстежених жінок значно відрізняється, вона починається пізніше і знижена в групі матерів з ДТЗ у порівнянні з соматично здоровими жінками фертильного віку і породілями з гіпотиреозом.

Результати проведеного дослідження якісного складу молока породіль з тиреоїдною патологією свідчать про зниження вмісту білка, ліпідів, лактози, особливо виражене при дифузному токсичному зобі. При цьому значно активуються окислювальні процеси (вміст ДК і МДА в молозиві і транзиторному молоці породіль із захворюваннями щитовидної залози вірогідно вищий у порівнянні з контрольною групою, p<0,05) та пригнічуються антиокислювальні процеси (активність каталази в молоці знижена в 1,1-1,2 рази у породіль Іа та ІІа груп на 3-ю та 5-у добу лактації, p<0,05). Концентрація альфа-токоферолу в молозиві породіль Іа групи була в 1,5 рази нижче, ніж у породіль контрольної групи, а у породіль ІІа групи цей показник був нижчим в 2 рази. На 5-у добу лактації відмічалось також зниження альфа-токоферолу у породіль Іа групи в 1,7 рази, в ІІа групі в 2,1 рази. Вміст аскорбінової кислоти був вірогідно нижчим на 3-ю добу лактації у породіль із захворюваннями щитовидної залози в 1,3 рази, на 5-ю - в 1,2-1,3 рази у порівнянні з контрольною групою. Дослідження мікроелементного складу молозива і молока у породіль з патологією щитовидної залози виявило вірогідне (p<0,05) зниження заліза у обстежених жінок як на 3-ю, так і на 5-у добу післяпологового періоду. Одночасно з цим вірогідно збільшений вміст іонів міді (p<0,05). Якщо низький рівень заліза можна пов'язати з його загальним дефіцитом при анемії, котра досить часто супроводжує захворювання щитовидної залози, то підвищений вміст міді, певно, пояснюється деструкцією клітинних мембран і виходом іонів міді із клітини в позаклітинний простір. Виявлені зміни якісного складу молока у породіль із захворюваннями щитовидної залози необхідно враховувати при організації харчування новонароджених від матерів з патологією щитовидної залози.

Вивчення захисних властивостей молока показало, що у породіль з гіпотиреозом (ІІа група) концентрація імуноглобулінів, лактоферину та лізоциму в молозиві та транзиторному молоці відрізнялась від відповідних показників у породіль з ДТЗ і мала тенденцію до збільшення, що, мабуть, пов'язано з підвищеним об'ємом лактації (табл. 2).

Для покращення композиційного складу молока, відповідно потребам новонародженого, нами запропонована схема профілактики та лікування, яка має відмінності для кожної з основних груп з урахуванням характеру виявлених порушень лактаційної функції.

Розроблена методика профілактики та лікування гіпогалактії у породіль з дифузним токсичним зобом (Іб група) складалась із слідуючих моментів.

Таблиця 2 Вміст імуноглобулінів, лактоферину та лізоциму в молозиві та молоці обстежених породіль (M±m)

Групи обстежених	Доба лактації	Показники
		S IgA, г/л	IgA, г/л	IgM, г/л	IgG, г/л	лактоферин, г/л	лізоцим, мг/мл
Контрольна група (n=30)	3-я	22,4±1,8	2,9±0,5	0,84±0,15	0,15±0,03	12,3±0,6	0,29±0,03
	5-а	21,7±1,9	2,6±0,4	0,81±0,14	0,14±0,05	12,0±0,5	0,27±0,04
Ia група (n=57)	3-я	20,3±1,4*	2,4±0,3*	0,83±0,12	0,14±0,02	11,4±0,2*	0,26±0,02*
	5-а	18,7±1,1*	2,2±0,5*	0,82±0,13	0,13±0,01*	10,9±0,4*	0,25±0,01*
IIa група (n=46)	3-я	23,9±1,6*	2,8±0,4	0,99±0,15*	1,09±0,01*	12,8±0,9	0,30±0,02
	5-а	24,5±1,8*	2,9±0,6*	1,07±0,16*	1,12±0,03*	13,4±0,7*	0,34±0,03*

Примітка: * - різниця вірогідна відносно контрольної групи (p<0,05).

В схему профілактики включали раннє прикладання до грудей новонародженого (в перші тридцять хвилин після пологів), що забезпечувало ефективний лактопоез і повноцінну молоковіддачу, рефлекторну стимуляцію утворення пролактину. Крім того, ми прагнули до забезпечення не тільки раннього прикладання новонародженого до грудей матері, але і раннього (впродовж доби) початку вигодовування.

У зв'язку з тим, що у породіль з дифузним токсичним зобом лактація була декілька знижена та виявлено погіршення якісного складу молока, важливе значення мало раціональне харчування, збалансоване за основними та есенціальними факторами, а також повноцінне по калорійності (не менш 2700 ккал/добу).

З метою стимуляції лактації та покращення якісного складу молока в раціон 23 годуючих матерів (Іб група) ми вводили спеціалізований білково-вітамінний продукт “Фемілак-2”, розроблений в інституті харчування РАМН (м. Москва).

Продукт в кількості 40-50 г розводили в 200-250 мл теплої кип'яченої води або добавляли в чай чи молочні супи. “Фемілак-2” призначали з другого дня післяпологового періоду два рази в день (500 мл готового продукту на добу) впродовж 7-10 днів. При необхідності курс лікування продовжували до місяця.

В процесі проведеного дослідження встановлено, що при вживанні в їжу білково-вітамінного препарату “Фемілак-2” у породіль Іб групи відмічено збільшення середньодобової кількості молока, поліпшення якісного складу (вміст білків, ліпідів, лактози, мікроелементів і вітамінів приближувався до відповідних показників контрольної групи), а також підвищення захисних якостей молока.

У зв'язку із збільшенням секреторної функції молочних залоз у породіль з гіпотиреозом, окрім загальних підходів, до організації раннього грудного вигодовування 19 жінкам (II б група) в комплексне лікування включали тиреоїдин в субтерапевтичних дозах - по 0,025 г 2 рази в день впродовж 7 днів. Поряд з цим, жінкам II б групи в післяпологовому періоді призначали препарат “Марінід”, одержаний із водорості Laminaria, який містить у своєму складі йод і вітамінно-мінеральний комплекс. Препарат призначали по 0,2 г 2 рази в день впродовж 7 днів.

Як показали дослідження. проведені в процесі лікування, у породіль з гіпотиреозом нормалізувалось кількісне співвідношення грудного молока. Хімічний склад молока у жінок II б групи в результаті проведеного лікування наближався до показників складу молока контрольної групи. Одержані дані дослідження секреторної функції та якісного складу молока у породіль з гіпотиреозом в процесі лікування, підтвердили доцільність включення тиреоїдних гормонів і препарату “Марінід” в комплексну терапію.

Таким чином, запропонована нами схема лікування порушеної лактаційної функції у породіль із захворюваннями щитовидної залози призводить не тільки до нормалізації секреторної функції молочних залоз, але і сприяє покращенню якісного складу молока. Це дозволяє рекомендувати дану схему комплексної терапії порушення лактації у жінок з патологією щитовидної залози для впровадження в практику рододопоміжних установ.

Результати дослідження ФКГ та УЗД внутрішньоутробних плодів дозволяють доходити висновку, що внутрішньоутробні плоди вагітних із захворюваннями щитовидної залози страждають хронічною гіпоксією.

З метою оцінки виходу вагітності та пологів у жінок із захворюваннями щитовидної залози нами вивчено стан 89 новонароджених в ранньому неонатальному періоді. При цьому виявлено, що у новонароджених від матерів із захворюваннями щитовидної залози і порушенням лактації відмічалась більш висока утрата маси тіла та значний дефіцит її до 7 доби післяпологового періоду. Це, певно, обумовлено як зменшенням кількості молока, яке отримує дитина, так і погіршенням його композиційного складу, що пов'язано з впливом тиреоїдної патології на лактаційну функцію.

Вищевикладене свідчить про те, що для новонароджених від матерів із захворюваннями щитовидної залози надзвичайно важливе значення має повноцінне природне вигодовування, особливо в період ранньої неонатальної адаптації.

Висновки

У породіль із захворюваннями щитовидної залози відмічається дезорганізація лактації, яка проявляється пригніченням лактаційної функції при дифузному токсичному зобі та підвищенням її при гіпотиреозі.

В сироватці крові матерів з ДТЗ виявлено зниження рівня пролактину, що призводить до гіпогалактії; у породіль з гіпотиреозом відмічено збільшення цього показника, що ініціює підвищення секреторної функції молочних залоз.

В молозиві та молоці породіль із захворюваннями щитовидної залози мають місце зміни якісного складу молока, які проявляються низьким вмістом білка, ліпідів, лактози, вітамінів та заліза, особливо виражені при ДТЗ.

У породіль з патологією щитовидної залози виникає активація процесів ПОЛ і пригнічення активності АОСЗ.

При дифузному токсичному зобі має місце зниження захисних властивостей молока: імуноглобулінового складу, лактоферину, лізоциму і підвищення цих показників у породіль з гіпотиреозом.

Підвищення лактаційної функції та покращення композиційного складу молока у породіль з ДТЗ досягається призначенням білково-вітамінного препарату “Фемілак - 2”.

Нормалізація секреції та оптимізація якісного складу молока у жінок з гіпотиреозом наступає при включенні в комплексну терапію тиреоїдину та препарату, який містить йод, “Марінід”.

У новонароджених від матерів із захворюваннями щитовидної залози відмічалась більш значна утрата маси тіла і повільне її відновлення в ранньому неонатальному періоді.

Практичні рекомендації

Породіль з ДТЗ і гіпотиреозом необхідно включати в групу підвищеного ризику порушень лактаційної функції.

При відсутності протипоказань з боку матері та дитини доцільно придержуватись принципів раннього прикладання новонародженого до грудей, що є профілактикою гіпогалактії та сприяє збільшенню тривалості лактації у жінок з тиреоїдною патологією.

В схему профілактики та лікування порушень лактаційної функції породілям з ДТЗ раціонально включати білково-вітамінний препарат “Фемілак - 2”.

Для нормалізації лактації та поліпшення якісного складу молока породілям з гіпотиреозом необхідно проводити лікування тиреоїдином і препаратом “Марінід”, який містить йод.

список праць, опублікованих за темою дисертації

Новикова Е.А. Качественный состав молока у соматически здоровых родильниц и матерей гиперплазией щитовидной железы // Збірник наукових праць “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”. - Київ-Луганськ-Харків, 1998. - Випуск 5(19). - С.199-203.

Новикова О.О. Деякі показники якісного складу молока у породіль із захворюваннями щитовидної залози // Український медичний альманах. - 2001., т 4.- № 3. - С.125-127.

Новикова Е.А. Состояние лактации и качественный состав грудного молока у родильниц с заболеваниями щитовидной железы / Збірник наукових праць “Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології”. - Київ-Луганськ-Харків, 2000. - Випуск 5(31). - С.311-314.

Щербакова В.В., Новикова Е.А. Нарушение функции щитовидной железы и беременность // Международный медицинский журнал. - Харьков, 2000. - №2. - С.47-50.

Течение и исход беременности у женщин с гиперплазией щитовидной железы / Щербакова В.В., Пивоваров Н.П., Венокуров Ю.А., Архипкина Л.В., Щербаков А.Ю., Михеева И.В., Бердиков А.Я., Новикова Е.А. // Ювілейний науковий збірник “Актуальні проблеми медичної науки”. - Харків, 1998. - С.168-171.

АНОТАЦІЯ

Новикова О.О. Становлення лактації та якісний склад молока у жінок із захворюваннями щитовидної залози. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Харківський державний медичний університет, Харків, 2001.

Робота присвячена питанням становлення лактації та якісного складу молока у жінок із захворюваннями щитовидної залози. Досліджено особливості гормонального стану та секреторної функції молочних залоз, якісний склад молока, захисні його властивості.

Встановлено, що у породіль з патологією щитовидної залози відмічається дезорганізація лактації, яка проявляється пригніченням лактаційної функції при дифузному токсичному зобі та підвищенням її при гіпотиреозі. З'ясовано, що у породіль із захворюваннями щитовидної залози має місце зміна якісного складу молока та зниження захисних властивостей.

Підвищення лактаційної функції та покращення композиційного складу молока у породіль з ДТЗ досягається призначенням білково-вітамінного препарату “Фемілак-2”. Нормалізація секреції та оптимізація якісного складу молока у жінок з гіпотиреозом наступає при включенні в комплексну терапію тиреоїдину і препарату “Марінід”, який містить йод.

У новонароджених від матерів із захворюваннями щитовидної залози відмічалась більш значна утрата маси тіла та повільне її відновлення в ранньому неонатальному періоді.

Ключові слова: породілі, лактація, дифузний токсичний зоб, гіпотиреоз, лікування.

аннотация

Новикова Е.А. Становление лактации и качественный состав молока у женщин с заболеваниями щитовидной железы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - Акушерство и гинекология. - Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 2001.

В работе впервые изучены особенности становления лактации и качественный состав молока у женщин с заболеваниями щитовидной железы.

Под наблюдением находилось 175 беременных, у которых в динамике послеродового периода была изучена функция становления лактации. Основную группу составили 145 женщин с заболеваниями щитовидной железы, из них 80 (I группа) с диффузным токсическим зобом и 65 (II группа) с гипотиреозом. В связи с одной из задач исследования - оценить эффективность коррекции выявленных нарушений лактационной функции у женщин с патологией щитовидной железы, выделена Ia группа - 57 женщин с ДТЗ, не получавших лечение в послеродовом периоде и Іб группа - 23 пациентки, которым в послеродовом периоде проводилась терапия препаратом “Фемилак-2”. Во IIa группу вошли 46 больных с гипотиреозом без коррекции лактации, а во IIб группу отнесены 19 родильниц, которые в послеродовом периоде получали тиреоидин и йодсодержащий препарат “Маринид”. Контрольную группу составили 30 соматически здоровых женщин с физиологическим течением гестации. Проведен клинико-статистический анализ анамнестическеих данных, особенностей течения беременности, родов, послеродового периода. Параллельно с общеклиническими исследованиями изучались особенности гормонального статуса и секреторная функция молочных желез, качественный состав и защитные свойства молока.

В результате нашего исследования обнаружены выраженные нарушения в становлении лактации у родильниц с заболеваниями щитовидной железы, проявляющиеся угнетением лактационной функции при ДТЗ и повышением ее при гипотиреозе. При этом отмечено снижение пролактина у родильниц с ДТЗ, что приводит к гипогалактии и увеличение этого показателя у родильниц с гипотиреозом, которое инициирует повышение функции молочных желез.

В молозиве и молоке родильниц с патологией щитовидной железы происходит изменение качественного состава молока, проявляющееся низким содержанием белка, липидов, лактозы, витаминов и железа, особенно выраженное при ДТЗ.

Кроме того, у родильниц с тиреоидной патологией происходит активация процессов ПОЛ и угнетение активности АОСЗ. При этом увеличивается содержание ДК, МДА и снижается активность каталазы, витаминов Е и С в молоке.

При диффузном токсическом зобе имеет место снижение защитных свойств молока: изменение иммуноглобулинового состава, лактоферрина, лизоцима и повышение этих показателей у родильниц с гипотиреозом.

Выявленные изменения позволили обосновать дифференцированный подход к лечению и профилактике нарушений лактационной функции у родильниц с различными заболеваниями щитовидной железы.

Для повышения лактационной функции и улучшения композиционного состава молока у родильниц с ДТЗ, помимо общих подходов к организации раннего грудного вскармливания, предложено комплексное лечение, включающее белково-витаминный препарат “Фемилак-2”, который назначали со второго дня послеродового периода два раза в день (500 мл готового продукта в сутки) в течение 7-10 дней. При необходимости курс лечения продлевали до месяца.

Для нормализации лактации и улучшения качественного состава молока родильниц с гипотиреозом проводили лечение тиреоидином и йод-содержащим препаратом “Маринид”. В ходе проведенного лечения отмечено увеличение среднесуточного количества молока, улучшение качественного его состава, повышение защитных свойств молока. Полученные данные исследования секреторной функции и качественного состава молока у родильниц с заболеваниями щитовидной железы в процессе лечения, подтвердили целесообразность внедрения предложенной схемы в практику родовспомогательных учреждений.

Изучение состояния 89 новорожденных от матерей с патологией щитовидной железы и нарушением лактации показало, что у них отмечалась более высокая потеря массы тела и медленное ее восстановление в раннем неонатальном периоде.

Ключевые слова: родильницы, лактация, диффузный токсический зоб, гипотиреоз, лечение.

the summary

Novikova E.A. Becoming of a lactation and qualitative structure of milk for the women with diseases of a thyroid gland. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by specialty 14.01.01 - Gynecology and Obstetrics. - Kharkiv State Medical University, Kharkiv, 2001.

The thesis is devoted to questions of a becoming of a lactation and qualitative structure of milk for the women with diseases of a thyroid gland. The features of the hormonal status and secretory function of mammas, qualitative structure of milk, its protective attribute are researched.

It was established, that for the woman recently confined with a pathology of a thyroid gland the disorganization of a lactation is marked which shows by an oppression of the lactational function at a diffuse toxic struma and rise it at a hypothyroidism. Is clarified, that for woman recently confined with diseases of thyroid gland has change of qualitative structure of milk and lowering of its protective potencies was observed.

The rise of the lactational function and enriching of composite structure of milk for the woman recently confined with a diffuse toxic struma is achieved by assignment of a protein-vitamin drug "Femylak-2". Normalization of secretion and optimization of qualitative structure of milk for the women with a hypothyroidism occurs at assignment in complex therapy of Thyreoidinum and "Marinide", which contains Iodum.

For neonatal from the mothers with diseases of a thyroid gland more appreciable loss of body mass and her slow regeneration in early neonate term was marked.

Keywords: woman recently confined, lactation, diffuse toxic struma, hypothyroidism, treatment.

перелік умовних скорочень

АОСЗ - антиоксидантна система захисту

ДК - дієнові кон'югати

ДТЗ - дифузний токсичний зоб

Ig - імуноглобуліни

МДА - малоновий діальдегід

ПОЛ - перекисне окислення ліпідів

SIg - секреторний імуноглобулін

УЗД - ультразвукове дослідження

ФКГ - фонокардіографія

Размещено на Allbest.ru