Особливості перебігу і лікування поєднаної бронхообструктивної та гастродуоденальної патології, асоційованої з Helicobacter pylori

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

РОЗУМИК Надія Василівна

УДК: 616.3-002 : 616,233-002+616.33/34-022

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ І ЛІКУВАННЯ ПОЄДНАНОЇ БРОНХООБСТРУКТИВНОЇ ТА ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ, АСОЦІЙОВАНОЇ З НELICOBACTER РYLORI

14.01.02 - внутрішні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Івано-Франківськ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на медичному факультеті Ужгородського національного університету МОН України і в Науково-практичному об'єднанні “Реабілітація” МОЗ України, м.Ужгород.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Архій Емілія Йосипівна,

Ужгородський національний університет МОН України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Міщук Василь Григорович,

Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри терапії факультету післядипломної освіти,

доктор медичних наук, професор Пухлик Борис Михайлович,

Вінницький державний медичний університет ім.М.І.Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології.

Провідна установа: Інститут терапії АМН України, відділ гастроентерології, м.Харків.

Захист дисертації відбудеться “8” травня 2001 р. об _11_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 при Івано-Франківській державній медичній академії (76000, м.Івано-Франківськ, вул.Галицька,2).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Івано-Франківської державної медичної академії за адресою: 76000, м.Івано-Франківськ, вул.Галицька, 7.

Автореферат розісланий “ 02_” квітня 2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 20.601.01

доктор медичних наук, професор Оринчак М.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема поєднання бронхообструктивних і гастродуоденальних захворювань досі залишається актуальною (Е.В.Гембицкий и cоавт., 2000; С.М.Кириллов, 1997; А.Г.Чучалин, 1994,1997). Найчастіше у хворих із бронхообструктивною патологією діагностують такі розлади органів травлення, як хронічний гастрит, хронічний гастродуоденіт, виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, рефлюкс-езофагіт. Нерідко вищезгадані захворювання гастродуоденальної зони асоційовані з гелікобактерною інфекцією, яка займає провідне місце серед етіологічних факторів виникнення цих недуг (В.Г.Передерій і співавт.,1999; П.Я.Григорьев, Э.П.Яковенко, 1998; Я.С.Циммерман, М.Р.Зиннатулин, 1997, 1998; О.Я.Бабак, Г.Д.Фадєєнко, 1997; R.V.Heatley, 1995).

Безпосередній вплив Helicobacter pylori (HP) на перебіг бронхообструктивних захворювань вивчений недостатньо, хоча відомо, що НР-інфекція із різною частотою діагностується при хронічному бронхіті, бронхіальній астмі у дітей, бронхоектатичній хворобі, туберкульозі (M.Caselli et al., 1999; K.W.Tsang, 1996, 1998; С.М.Кирилов, 1997; A.V.Novikova et al., 1996; Е.П.Калинина и соавт., 1994).

Проблемою залишається і діагностика НР-інфекції, оскільки не завжди вдається провести необхідне інвазивне виявлення інфекції хворим із поєднаною бронхообструктивною і гастродуоденальною патологією. Тому буває важко призначити вчасно адекватну антигелікобактерну терапію, що призводить до хронізації процесу і взаємного обтяження захворювань. І хоча на сьогодні й запропоновано чимало схем комплексної антигелікобактерної терапії (Е.С.Рысс, Э.Э.Звартау, 1998; В.А.Исаков, 1998; О.Я.Бабак, Г.Д.Фадеенко, 1997), однак єдиної уніфікованої високоефективної схеми лікування поки що немає. Не знайдено й таких методів лікування гелікобактеріозу, які б ураховували особливості хворих із поєднаною бронхообструктивною і гастродуоденальною патологією. Існуючі схеми не завжди придатні для таких осіб, оскільки сучасна антигелікобактерна терапія передбачає прийом великих разових, добових і курсових доз медикаментів. Це спричиняє виникнення побічних ефектів майже у 5-25% випадків (Е.С.Рысс, Э.Э.Звартау, 1998; О.Я.Бабак, Г.Д.Фадєєнко, 1997; D.G.Graham et al., 1996; W.A.De Boer et al., 1995), а також швидкий розвиток резистентності бактерій до антибіотиків (В.А.Исаков, 1998; Л.В.Кудрявцева, 1998; Я.С.Циммерман, М.Р.Зиннатулин, 1997, 1998; А.Р.Златкина, 1997). Усе це обмежує перелік ліків, які можна використати для ерадикації НР у хворих із поєднаною патологією. До того ж одночасний прийом значної кількості препаратів, які входять до складу антигелікобактерної терапії та базисного лікування хронічного обструктивного бронхіту і бронхіальної астми, спричиняє подразнення слизової оболонки шлунка, дванадцятипалої кишки й розвиток розладів кишечника. З огляду на все це рекомендовані схеми доцільно доповнити компонентом, який би зменшував кількість побічних ефектів медикаментів, добре переносився хворими, маючи заодно й антигелікобактерні властивості.

У цьому плані становить інтерес природний антацид - вуглекисла гідрокарбонатна натрієва середньомінералізована борна слаболужна мінеральна вода Поляна Квасова, яка має антацидні, антибактеріальні, муколітичні, діуретичні властивості та антигелікобактерну дію (А.В.Ілько, 1999; М.О.Гайсак, М.Ф.Лендєл, 1998; М.В.Лобода, Л.П.Киртич, 1997; Б.М.Марусанич, 1996; В.В.Петрецький і співавт., 1992). При внутрішньому застосуванні мінеральної води не виникає алергічних реакцій, підвищуються адаптаційно-компенсаторні можливості організму (Т.А.Гвозденко, Є.М.Іванов, 1996; М.М.Галун, В.Ф.Вітковський і співавт., 1995).

Незважаючи на широкий спектр застосування води Поляни Квасової, ми не знайшли праць, де висвітлювалося б її використання у комплексному лікуванні хворих на поєднану бронхообструктивну і гастродуоденальну патології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є фрагментом науково-дослідної держбюджетної теми “Екологія, поєднана патологія органів травлення та можливості її профілактики і лікування нетрадиційними методами” ДБ-377, номер державної реєстрації 0198U007792, яка виконувалася на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету Ужгородського національного університету у 1998-2000 рр. Фрагменти роботи відображені у звіті про наукову роботу кафедри за 1998-2000 рр. Здобувач є співвиконавцем даного дослідження.

Мета роботи: поліпшити діагностику і підвищити ефективність лікування НР-асоційованої гастродуоденальної патології у хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму.

Задачі дослідження:

1.Вивчити частоту, структуру і перебіг хронічного обструктивного бронхіту і бронхіальної астми в обстежених осіб із гастродуоденальною патологією, асоційованою з Нelicobacter pylori.

2.Дослідити особливості перебігу гастродуоденальної патології, асоційованої з НР, у хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму.

3.Вивчити вплив ступеня заселення слизової оболонки гастродуоденальної зони Нelicobacter pylori на перебіг хронічного обструктивного бронхіту і бронхіальної астми.

4.Підібрати оптимальні методи діагностики гелікобактерної інфекції у хворих із бронхообструктивними захворюваннями.

5.Обгрунтувати доцільність та дослідити ефективність запропонованих модифікованих схем комплексного лікування хворих із поєднаною бронхообструктивною та гастродуоденальною патологією, асоційованою з НР-інфекцією.

Об'єкт дослідження - хворі з поєднаною бронхообструктивною і гастродуоденальною патологією, асоційованою з Helicobacter pylori.

Предмет дослідження - особливості перебігу й лікування хворих на поєднану бронхообструктивну і гастродуоденальну патологію, асоційовану з НР-інфекцією.

Методи дослідження. Клінічні обстеження пацієнтів проведено за спеціально розробленою схемою. Із метою вивчення особливостей клінічного перебігу НР-асоційованої гастродуоденальної патології проаналізували і порівняли клініко-анамнестичні дані всіх обстежених та НР-інфікованих хворих. Крім загальноклінічного обстеження хворих, їм проведено ряд додаткових лабораторно-інструментальних досліджень, які характеризують ступінь запального процесу, гіпоксії, сенсибілізації. Такі аналізи загальноприйняті і широко використовуються у діагностиці хронічних обструктивних захворювань легень та патології шлунково-кишкового тракту. Хворим також проводили спірографічне дослідження (при поступленні, виписці і через 6 місяців після виписки) для визначення ступеня і рівня бронхіальної обструкції, рентгеноскопію органів грудної клітки та шлунково-кишкового тракту, електрокардіографію, рН-метрію (зондовим або беззондовим методом), ендоскопічне дослідження шлунка та дванадцятипалої кишки, діагностику НР-інфекції інвазивними і неінвазивними методами.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше хворим на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму, поєднану з гастродуоденальною патологією, запропоновано оптимальне поєднання методів діагностики гелікобактерної інфекції із врахуванням ступеня важкості перебігу бронхообструктивного захворювання. Встановлено, що хворим на хронічний обструктивний бронхіт легкого ступеня важкості й на бронхіальну астму з інтермітуючим перебігом доцільно проводити інвазивну діагностику гелікобактерної інфекції. При хронічному обструктивному бронхіті помірного ступеня важкості з дихальною недостатністю й середньоважкому персистуючому перебігу бронхіальної астми - неінвазивну діагностику. Хворим на бронхіальну астму з легким персистуючим перебігом та на хронічний обструктивний бронхіт помірного ступеня важкості без вираженої дихальної недостатності або з мінімальними її проявами можна проводити як інвазивну, так і неінвазивну діагностику НР-інфекції.

Установлено, що гелікобактерна інфекція найбільш поширена серед хворих на хронічний обструктивний бронхіт легкої і помірної важкості та на бронхіальну астму легкого і середнього персистуючого перебігу.

Виявлено, що в обстежених хворих із поєднаною бронхообструктивною і гастродуоденальною патологією переважає середній і високий ступені заселення слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки гелікобактерною інфекцією. Доведено, що одним із патогенетичних механізмів обтяженого перебігу хвороб бронхолегеневої системи є наявність гастродуоденальної патології, асоційованої з НР. Констатовано, що у НР-інфікованих хворих на поєднану патологію відмічається важчий перебіг бронхообструктивних розладів, порівняно з неіфікованими хворими на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму, що проявляється частими проявами астми вночі, тривалішими приступами. Ерадикація НР-інфекції призводить до тривалішої ремісії поєднаної бронхообструктивної і гастродуоденальної патології.

Вивчено і проаналізовано частоту, структуру та особливості перебігу гастродуоденальних розладів у пацієнтів із поєднаною патологією залежно від ступеня важкості бронхообструктивного захворювання.

Уперше запропоновано, обгрунтовано та апробовано модифіковану схему терапії гелікобактерної інфекції, яка є ефективною, безпечною та економічно доцільною і полягає у включенні гідрокарбонатної натрієвої мінеральної води Поляна Квасова в комплексне базисне лікування хворих, інфікованих НР-інфекцією з поєднаною патологією. Констатовано позитивний вплив Поляни Квасової на клінічний перебіг як бронхообструктивних, так і гастродуоденальних розладів у цього контингенту хворих.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність проведених досліджень визначається тим, що розроблено і впроваджено в практичну медицину рекомендації стосовно диференційованого підходу до діагностики гастродуоденальної патології, асоційованої із гелікобактерною інфекцією у хворих із хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою різних ступенів важкості.

У клінічну практику впроваджено модифіковану схему комплексного лікування НР-інфекції з використанням антигелікобактерних препаратів та гідрокарбонатної натрієвої мінеральної води Поляни Квасової. Запропонована схема лікування гелікобактеріозу у хворих з поєднаною бронхолегеневою і гастродуоденальною патологією дозволяє підвищити ефективність базисної терапії, зменшити появу побічних та алергічних реакції на медикаменти, сприяє знищенню НР-інфекції, відновленню працездатності та поліпшенню якості життя хворих, оскільки досягнення ерадикації сприяє тривалішій ремісії захворювання.

Отримані результати дослідження впроваджені в лікувально-діагностичний процес терапевтичних, пульмонологічних відділень міської й обласної клінічних лікарень м.Ужгорода, науково-практичного об'єднання “Реабілітація” МОЗ України, відділкової клінічної лікарні м.Ужгорода. Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі на медичному факультеті Ужгородського національного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є науковою працею здобувача. Внесок автора у її виконання полягає у проведенні літературно-патентного пошуку, наборі й обробці фактичного матеріалу, проведенні клінічних, лабораторних, інструментальних досліджень (у т. ч. підбір методів діагностики бактерій Нelicobacter pylori залежно від ступеня важкості перебігу бронхообструктивного захворювання). Автором самостійно проведено розподіл обстежених пацієнтів на групи, розроблено і обгрунтовано схеми лікування гелікобактерної інфекції у хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму, поєднані з гастродуоденальними розладами, здійснено аналіз та теоретичне узагальнення отриманих результатів роботи, їх практичне застосування, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, оформлення дисертації.

У наукових розробках, що висвітлені у статтях, опублікованих разом із Е.Й.Архій, М.І.Кручаницею, М.М.Бугирем, М.В.Міляєвою, участь здобувача є визначальною і полягає у проведенні літературного пошуку, клінічних, інструментальних досліджень, статистичній обробці, аналізі отриманих даних та формуванні висновків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорені й апробовані на спільному засіданні кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб та наукового відділу Науково-практичного об'єднання “Реабілітація” МОЗ України. Основні положення дисертації викладені, розглянуті й обговорені на 53-ій і 54-ій підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу медичного факультету Ужгородського національного університету (1999, 2000), на засіданні Обласного наукового товариства терапевтів Закарпатської області (жовтень, 1999), на конференції з міжнародною участю “Оздоровчі ресурси Карпат та прилеглих регіонів” у м.Чернівці (жовтень, 1999), на IV Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених у м.Тернополі (травень, 2000), на конференціях молодих учених Інституту терапії АМН України в м. Харкові (15 травня 1999 р. та 5 жовтня 2000 р.); доповіді за матеріалами дисертації двічі були відзначені ІІ місцем і грамотами на конференціях у м.Харкові.

Публікації. Результати дисертації опубліковано у 10 наукових працях, серед яких 5 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження викладене на 162 сторінках, її основний текст займає 120 сторінок. Ілюстрації, список використаних джерел і додатки займають 37 сторінок. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису об'єкта і методик дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення її результатів, висновків і практичних рекомендацій, додатків. Дисертація ілюстрована 27 таблицями та 11 малюнками. Список використаних літературних джерел містить 256 джерел, з яких кирилицею - 168, латиною - 88.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у дисертаційне дослідження включено 278 хворих: 73 - із хронічним обструктивним бронхітом у фазі загострення, із перебігом легкого (41 особа) і помірного (32 особи) ступенів важкості (1 група); 133 - із бронхіальною астмою, із легким інтермітуючим (44 особи), легким (45 осіб) і середньоважким персистуючим (44 особи) перебігом у фазі загострення (2 група); 72 - з гастритом В, виразкою дванадцятипалої кишки, хронічним гастродуоденітом (3 група - група порівняння). Серед усіх обстежених хворих було 177 чоловіків і 101 жінка віком 18 - 63 років.

Після детального обстеження хворих із бронхообструктивними захворюваннями у 118 з них виявлена гастродуоденальна патологія, асоційована з Helicobacter pylori (хронічний гастрит типу В, хронічний гастродуоденіт, виразка дванадцятипалої кишки). Обстежені інфіковані НР - молоді працездатні особи від 18 до 50 років. З метою вивчення особливостей перебігу гастродуоденальної патології, асоційованої з гелікобактерною інфекцією, у хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму перебіг гастродуоденальних розладів порівнювали з ідентичними розладами у хворих із гастродуоденальною патологією, але без бронхообструктивної - у групі порівняння.

Клінічні дослідження проводили на базі науково-практичного об'єднання "Реабілітація" МОЗ України, пульмонологічного відділення обласної клінічної лікарні (м.Ужгород), пульмонологічного відділення Ужгородської міської центральної клінічної лікарні, терапевтичного відділення Ужгородської відділкової клінічної лікарні, обласного клінічного гастроентерологічного центру Закарпатської області.

Робота об'єднувала 3 етапи: на першому етапі проводили діагностику гастродуоденальних розладів у хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму, на другому - виявлення НР-інфекції у обстежених пацієнтів та порівняння клінічних і лабораторно-інструментальних характеристик у хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму, поєднаними з гастродуоденальними розладами, інфікованих і неінфікованих НР. Для третього етапу відбирали осіб, інфікованих Helicobacter pylori, і саме в них аналізували ефективність запропонованих нами схем лікування гелікобактеріозу, призначених з урахуванням алергологічного анамнезу.

Діагноз хронічного обструктивного бронхіту і бронхіальної астми встановлювали на підставі діагностичних критеріїв, рекомендованих “Інструкціями про діагностику, клінічну класифікацю та лікування хронічного обструктивного бронхіту і бронхіальної астми” (затверджених наказом МОЗ України від 30.12.99р., №311). Діагностика хронічного гастриту типу В проводилася на підставі класифікації П.Я.Григор'єва і Е.П.Вдовенка (1990) із врахуванням клініко-ендоскопічних ознак. Діагностика виразки дванадцятипалої кишки проводилася з урахуванням загальноприйнятої класифікації, запропонованої А.Л.Гребневим і А.А.Шептуліним (1989).

Для оцінки стану слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки хворим робили фіброгастродуоденоскопію з біопсією і наступним дослідженням біоптатів. Пацієнтам, яким не змогли здійснити це дослідження, проводили контрастну рентгеноскопію органів травлення. Інфікованість Helicobacter pylori виявляли цитологічним, гістологічним, біохімічним, імунологічним методами та дихальним тестом із С13- міченою сечовиною. З метою дослідження секреторної функції шлунка хворим поєднаною бронхообструктивною і гастродуоденальною патологією проводили рН-метрію (зондовим і беззондовим методами). Для оцінки функції зовнішнього дихання робили комп'ютерну спірографію.

Усім хворим до призначення лікування і через 6 тижнів після лікування здійснювали діагностику наявності гелікобактерної інфекції (цитологічним, гістологічним, біохімічним, імунологічним методами та з використанням дихального тесту). Пацієнтам із гастродуоденальною патологією це робили під час фіброгастроскопії, а хворим з бронхообструктивними захворюваннями - підбирали індивідуально, залежно від важкості бронхіальної обструкції.

Виявленим НР-інфікованим хворим із поєднаною бронхообструктивною та гастродуоденальною патологією (1-2 групи - 118 осіб) та хворим групи порівняння (3 група - 72 хворих) призначали антигелікобактерну терапію двома лікувальними комплексами. Так, НР-інфіковані хворі з необтяженим алергологічним анамнезом отримували перший лікувальний комплекс (ЛК 1): тетрациклін по 500 мг тричі на день, метронідазол по 250 мг тричі на день, вікалін по 1 табл. 4 рази на день. У хворих із поєднаною бронхообструктивною і гастродуоденальною патологією, асоційованою з НР, вибір препаратів для антигелікобактерної терапії обмежений чарез обтяжений алергологічний анамнез і можливу побічну дію антигелікобактерних препаратів. Тому з метою профілактики небажаних ефектів та одночасного впливу на бронхообструктивну і гастродуоденальну патологію у другому лікувальному комплексі (ЛК 2), крім препаратів, що входили до складу ЛК 1, призначали ще й вуглекислу гідрокарбонатну натрієву мінеральну воду Поляну Квасову, яку хворі приймали теплою (34-360 С), без газу, по 100-150 мл тричі в день за 20-30 хвилин до їди та через 1,5 год. після їди протягом 21 дня. Вибір мінеральної води був обумовлений кислоторегулюючими, імуномодулюючими, муколітичними, бактерицидними, антигелікобактерними, діуретичними властивостями.

Комплексну антигелікобактерну терапію отримували впродовж одного тижня (а мінеральну воду приймали 3 тижні) на фоні базисного лікування бронхообструктивного захворювання. Останнє підбирали індивідуально з урахуванням нозології, ступеня важкості перебігу захворювання. Хворі хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою отримували базисну терапію згідно з “Інструкціями про діагностику, клінічну класифікацію та лікування хронічного обструктивного бронхіту і бронхіальної астми” (1999).

У 1 групі (59 осіб) ЛК 1 отримувало 43 хворих, а ЛК 2 - 16. Серед пацієнтів із бронхіальною астмою (2 група) 26 осіб отримували перший лікувальний комплекс, а решта (33 осіб) - другий. У 3 групі із 72 хворих 40 осіб приймали ЛК 1, а 32 - ЛК 2.

Через 6 місяців після успішного закінчення антигелікобактерої терапії (на фоні базисного лікування бронхообструктивного захворювання) хворим проводили анкетування для визначення суб'єктивного стану та комп'ютерну спірографію для оцінки функції зовнішнього дихання.

Отримані результати обстеження хворих опрацьовано методом варіаційної статистики з урахуванням величин середнього арифметичного, середньої помилки (M+m), критерію достовірності (t), показника достовірності відмінностей (р) за таблицею Стьюдента. Відмінності вважали достовірними при р<0.05. Математична обробка здійснювалася за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Exel 7.0, статистичного пакету програми Microcal Origin 4.0.

Результати власних досліджень та їх обговорення. На першому етапі дослідження виявляли гастродуоденальну патологію у хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму. З метою діагностики розладів гастродуоденальної зони всім хворим, залежно від важкості їх загального стану на момент обстеження, проводили фіброгастроскопію або контрастну рентгеноскопію органів травлення (див. табл.1 і табл.2).

При детальному аналізі одержаних даних, наведених у табл.1 і 2, виявили, що по мірі наростання важкості перебігу хронічного обструктивного бронхіту і бронхіальної астми збільшується частота і глибина ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту.

Звертає на себе увагу те, що в 5 хворих із легким і помірним перебігом хронічного обструктивного бронхіту було діагностовано виразки дванадцятипалої кишки до появи бронхолегеневої патології. У 4 хворих на бронхіальну астму виявлені виразки дванадцятипалої кишки розміром від 0,5 до 1 см у діаметрі, розташовані на передній або задній стінках. Слід відмітити, що це були хворі з середньоважким перебігом бронхіальної астми, а гастродуоденальні розлади у них з'явилися через 4-7 років після розвитку бронхообструктивної патології.

Це можна пояснити тим, що хворі з середньоважким перебігом бронхіальної астми приймали перорально метилксантини (еуфілін, теофілін), періодично - кортикостероїди (преднізолон, полькортолон), деякі антибактеріальні засоби, препарати калію, які, згідно з даними В.Г.Передерія та співавт. (1997), О.Я.Бабака і Г.Д.Фадєєнко (1997), сприяють безпосередньому подразненню і пошкодженню слизової оболонки гастродуоденальної зони. Наявність гіпоксії та порушень мікроциркуляції (хронічної дихальної недостатності), зміна імунологічної реактивності також поглиблюють порушення цілісності слизової оболонки гастродуоденальної зони.

Частота і характер скарг щодо розладів органів травлення в обстежених хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму, порівняно з такими у пацієнтів групи порівняння, є менш вираженими. Це свідчить про малосимптомний або безсимптомний перебіг гастродуоденальної патології у хворих із бронхообструктивними захворюваннями, хоча об'єктивні зміни органів травлення у хворих із бронхообструктивною патологією достовірно відрізняються і є менш виражені, ніж у групі порівняння, що затруднює їх діагностику.

На другому етапі дослідження проводили виявлення НР-інфекції та порівнювали клінічні й інструментальні показники у НР-інфікованих і не інфікованих хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму. Для виявлення інфікованості НР пацієнтам при поступленні у стаціонар і до призначення лікування проводили діагностику гелікобактерної інфекції. У результаті обстеження встановлено, що у хворих на бронхіальну астму (із інтермітуючим і у частини - із легким персистуючим перебігом захворювання), а також у пацієнтів із хронічним обструктивним бронхітом (легкого ступеня важкості й у частини з помірним, без вираженої дихальної недостатності або з мінімальними її проявами) і з гастродуоденальною патологією, доцільним є проведення інвазивного дослідження. При середньоважкому персистуючому перебігу бронхіальної астми і при хронічному обструктивному бронхіті помірного ступеня важкості з вираженою дихальною недостатністю доцільніше проводити неінвазивну діагностику НР.

Виявлено, що у хворих на хронічний обструктивний бронхіт рівень інфікованості НР - 80,82± 4,61% (р<0,001), а у хворих на бронхіальну астму - 49,98±5,31% (р<0,001). Також встановлено, що зі збільшенням ступеня важкості перебігу бронхообструктивного захворювання відмічається зростання ступеня заселення слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки НР-інфекцією.

Серед інфікованих НР переважають особи молодого віку (18-40 років). Зі збільшенням віку рівень захворюваності поступово знижується, хоча ця закономірність порушується у хворих на бронхіальну астму - серед них домінують особи віком від 21 до 50 років.

У хворих на бронхообструктивну патологію діагностовано, що зі збільшенням ступеня важкості перебігу бронхообструктивного захворювання відмічається зростання ступеня заселення слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки НР-інфекцією. Як представлено в табл.3, у обстежених хворих 1 групи з поєднаною бронхообструктивною і гастродуоденальною патологією виявлено здебільшого середній (у 36%) та високий (у 44%) ступені заселення слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки НР-інфекцією. У хворих 2 групи ці показники становили 32,65% і 55,1% відповідно (див.табл.4).

У хворих групи порівняння з гастродуоденальною патологією НР-інфекція виявлена у 100% випадків (оскільки критерієм відбору в цю групу була наявність вищевказаних НР-асоційованих захворювань гастродуоденальної зони). Такий склад 3 групи дозволив порівняти перебіг гастродуоденальної патології, асоційованої з НР-інфекцією, у пацієнтів із поєднаною бронхообструктивною патологією.

Скарги на розлади травлення та об'єктивні зміни органів травлення у НР-інфікованих осіб (порівняно з 3 групою) більше виражені у хворих на хронічний обструктивний бронхіт і менше - у хворих на бронхіальну астму. При порівнянні частоти скарг, об'єктивних змін органів травлення і частоти виявлення НР на слизовій оболонці гастродуоденальної зони видно, що у НР-інфікованих хворих із поєднаною патологією суб'єктивні й об'єктивні показники значно нижчі, ніж діагностований рівень інфікованості гелікобактерною інфекцією. Тому в обстежених хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму спостерігаються часті випадки безсимптомного або малосимптомного перебігу гастродуоденальної патології, асоційованої з НР-інфекцією. Такий перебіг може бути зумовлений і тим, що прояви бронхолегеневої патології носять домінуючий, більш яскравий характер, особливо при загостренні. Проведення базисної терапії бронхообструктивної патології частково пригнічує ріст НР, але не веде до її елімінації. Виявлено тенденцію до зростання ступеня заселення слизової оболонки гастродуоденальної зони гелікобактерною інфекцією зі збільшенням важкості перебігу хронічного обструктивного бронхіту і бронхіальної астми. При аналізі анамнестичних даних встановлено більш високу поширеність ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки у хворих на бронхіальну астму із персистуючим перебігом захворювання, які приймали перорально метилксантини, глюкокортикостероїди. У решти хворих (із інтермітуючим перебігом бронхіальної астми і хронічного обструктивного бронхіту легкого і помірного ступенів) частіше діагностували хронічний гастродуоденіт, гастрит, рефлюкс-езофагіт, дуодено-гастральний рефлюкс. Встановлено, що у НР-інфікованих хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму відмічається важчий перебіг бронхообструктивної патології (у порівнянні із хворими на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму без гастродуоденальної патології), що проявляється частішими проявами астми вночі, тривалішим перебігом приступів. Очевидно, персистенція НР-інфекції може бути одним із факторів, які обтяжують перебіг поєднаної бронхообструктивної та гастродуоденальної патології і сприяють латентному перебігу останньої.

Щодо хворих групи порівняння із гастродуоденальною патологією, то у них виявлено яскраво виражену клінічну картину захворювання - це підтверджено об'єктивними змінами та виявленням у 100% хворих НР-інфекції.

Майже у двох третин хворих на хронічний обструктивний бронхіт і більше ніж у половини хворих на бронхіальну астму гастроентерологічні розлади дебютували після розвитку бронхообструктивного захворювання.

Частота причин, що їх хворі пов'язують із виникненням або загостренням бронхообструктивної патології у НР-інфікованих та всіх хворих із бронхообструктивною патологією, дещо відрізняється, але статистично недостовірно. НР-інфіковані пацієнти з бронхіальною астмою, порівняно з усіма обстеженими з бронхіальною астмою, частіше мають обтяжений спадковий і алергологічний анамнези.

Суб'єктивні й об'єктивні зміни органів дихання у НР-інфікованих хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму, порівняно з ідентичними показниками у всіх обстежених із хронічним обструктивним бронхітом і бронхіальною астмою, зустрічаються частіше. Це можна пояснити взаємним обтяженням бронхообструктивної і гастродуоденальної патології, асоційованої з НР.

У всіх НР-інфікованих хворих із поєднаною патологією (118 осіб) й у пацієнтів групи порівняння (72 осіб) у результаті проведеної антигелікобактерної терапії (на фоні базисного лікування хронічного обструктивного бронхіту і бронхіальної астми) виявлено, що під впливом обох лікувальних комплексів спостерігаються позитивні суб'єктивні та об'єктивні зміни органів травлення і дихання, хоч у хворих з обтяженим алергологічним анамнезом під впливом другого лікувального комплексу із затосуванням мінеральної води вони були більш виражені.

Рис.1. Порівняльна оцінка позитивного впливу лікувальних комплексів на шлунково-кишкові розлади

Як показано на рис.1, середній відсоток ефективності лікування у хворих 1 групи під впливом першого лікувального комплексу складав - 76,55%, а ЛК 2 - 84,53% (ЛК 2 на 7,98% перевищує ефективність ЛК 1). Побічні реакції на ЛК 1 у 7,25 % хворих проявлялись у вигляді нудоти, діареї, посилення неприємних відчуттів у епігастральній ділянці, а у хворих, які застосовували мінеральну воду Поляну Квасову, відзначено лише поодинокі випадки шлункової диспепсії.

Середній відсоток ефективності лікування у хворих 2 групи під впливом першого лікувального комплексу склав 79,07%, а другого лікувального комплексу - 81,68%. У 2 групі - 80,19% і 91,78% відповідно. Зменшення ефективності першого лікувального комплексу у хворих із бронхіальною астмою пов'язане з високим відсотком побічних ефектів на медикаменти, можливою резистентністю до антигелікобактерних препаратів. У 3 групі під впливом першого лікувального комплексу встановлено найвищий відсоток ерадикації - 87,5%. Серед хворих з поєднаною бронхообструктивною патологією (1-2 груп) він склав 78,79% і 77,78% відповідно.

Об'єктивним критерієм ефективності лікувальних комплексів є відсоток ерадикації НР-інфекції. Проаналізувавши результати проведеної терапії встановили, що у хворих 1 групи під впливом першого лікувального комплексу рівень ерадикації склав 79,07%, у хворих 2 групи - 76,92%. Другий лікувальний комплекс виявився більш ефективним: у хворих 1 групи - 81,25%, а 2 групи - 87,88%. У пацієнтів групи порівняння із гастродуоденальною патологією під впливом другого лікувального комплексу рівень ерадикації становив 93,75% (рис.2).



Рис.2 Рівень ерадикації НР-інфекції під впливом лікувальних комплексів

Отже, антигелікобактерна терапія при включенні у лікувальний комплекс мінеральної води Поляни Квасової виявилась більш ефективною у всіх групах хворих як за динамікою суб'єктивних та об'єктивних клінічних проявів, так і за частотою ерадикації НР. Крім того, цей комплекс лікування переносився значно краще, впливаючи позитивно не тільки на перебіг гастродуоденальної, але й бронхолегеневої патології. Це можна пояснити тим, що мінеральна вода підсилювала дію медикаментозної терапії, одночасно попереджуючи розвиток побічних ефектів.

Через 6 місяців після успішного закінчення антигелікобактерної терапії на фоні базисного лікування бронхообструктивного захворювання встановлено, що у хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму (особливо при легкому перебігу цих захворювань) ремісія спостерігалася у 68,8% хворих. У групі порівняння, де в результаті лікування була досягнута ерадикація гелікобактерної інфекції, теж зберігався позитивний ефект від проведеної терапії у 90,05% осіб. Про збереження позитивного ефекту від проведеного лікування у хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму свідчили також результати дослідження функції зовнішнього дихання. При цьому зауважимо, що у всіх обстежених осіб спостерігали зменшення бронхоспазму та поліпшення бронхіальної прохідності.

ВИСНОВКИ

1.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, пов'язаної з вивченням особливостей перебігу, діагностики і лікування поєднаної бронхообструктивної та гастродуоденальної патології, асоційованої з Helicobacter pylori. У хворих на поєднану бронхообструктивну і гастродуоденальну патологію, асоційовану з НР-інфекцією, найчастіше зустрічаються такі розлади органів травлення, як хронічний гастрит, хронічний гастродуоденіт, рефлюкс-езофагіт, виразка дванадцятипалої кишки. Серед хворих на хронічний обструктивний бронхіт та бронхіальну астму частота гастродуоденальних розладів, асоційованих з НР-інфекцією, складає відповідно 80,82±4,61% і 49,98±5,31%.

2.Частота суб'єктивних і об'єктивних змін органів травлення у хворих з хронічним обструктивним бронхітом, бронхіальною астмою в поєднанні з гастродуоденальною патологією є менше виражена, ніж діагностований рівень інфікованості НР. Домінує симптоматика бронхообструктивного захворювання, а перебіг гастродуоденальної патології є малосимптомним або безсимптомним, що затруднює діагностику й адекватне лікування.

3. В обстежених хворих із поєднаною бронхообструктивною і гастродуоденальною патологією виявлено переважно середній та високий ступінь заселення слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки гелікобактерною інфекцією: при хронічному обструктивному бронхіті - 36% і 44%, а при бронхіальній астмі - 32,65% і 55,1% відповідно. Встановлено, що цим хворим бажано уникати перорального призначення глюкокортикостероїдів і теофілінів, оскільки це сприяє загостренню гастродуоденальної патології.

4. Встановлено, що у НР-інфікованих хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму відмічається важчий перебіг бронхообструктивної патології (у порівнянні з хворими на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму без гастродуоденальної патології), що проявляється частішими проявами астми вночі. Тому персистенція НР може бути одним із факторів, що сприяють латентному перебігу даних захворювань.

5. При виборі методів діагностики НР у хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму слід враховувати ступінь важкості перебігу захворювання та вираженості бронхіальної обструкції.

6.Встановлено позитивний вплив на перебіг поєднаної патології рекомендованих схем антигелікобактерної терапії, які приймали на фоні базисного лікування хронічного обструктивного бронхіту та бронхіальної астми. Застосована у лікувальному комплексі гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Поляна Квасова має позитивний вплив на перебіг поєднаного захворювання.

7.Проведений аналіз одержаних безпосередніх та віддалених результатів лікування (через 6 місяців після діагностованої ерадикації НР-інфекції) показує, що отриманий позитивний ефект після одного курсу антигелікобактерної терапії (проведеної на фоні базисної терапії хронічного обструктивного бронхіту та бронхіальної астми) з включенням мінеральної води Поляна Квасова зберігається у 68,8% хворих поєднаною бронхообструктивною і гастродуоденальною патологією.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.Хворим на хронічний обструктивний бронхіт та бронхіальну астму (при скаргах на розлади органів травлення) доцільно проводити діагностику гелікобактерної інфекції, оскільки її наявність може обтяжувати перебіг даних захворювань.

2.Виявлено, що хворим на бронхіальну астму (з інтермітуючим перебігом) і на хронічний обструктивний бронхіт (легкого ступеня важкості) слід проводити інвазивні методи діагностики НР-інфекції, а при середньоважкому персистуючому перебігу бронхіальної астми та при хронічному обструктивному бронхіті помірного ступеня важкості з дихальною недостатністю - неінвазивні методи. При бронхіальній астмі з легким персистуючим перебігом та хронічному обструктивному бронхіті помірного ступеня важкості без вираженої дихальної недостатності або з мінімальними її проявами можна проводити як інвазивну, так і неінвазивну діагностику НР-інфекції.

3.З метою ерадикації інфекції у НР-інфікованих хворих на хронічний обструктивний бронхіт та бронхіальну астму в поєднанні з гастродуоденальними розладами рекомендовано включати у комплексне лікування мінеральну воду Поляну Квасову (теплу, без штучної газації).

4.Досягнення ерадикації НР-інфекції є бажаним у хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму, поєднаних з гастродуоденальними розладами, оскільки сприяє тривалішій ремісії бронхообструктивного захворювання.

список опублікованих праць за темою дисертації

1. Гелікобактерна інфекція і патологія бронхолегеневої системи // Міжвідомчий збірник "Гастроентерологія". - 1999. - Вип.28. - С.52-55 (у співавторстві з Архій Е.Й., Міляєвою М.В., Кручаницею М.І.).

2. Особливості перебігу та лікування гастродуоденальної патології, асоційованої з Helicobacter pylori, при деяких бронхообструктивних захворюваннях // Міжвідомчий збірник "Гастроентерологія". - 2000. - Вип.30. - С.355-360 (у співавторстві з Архій Е.Й., Бугиром М.М.).

3. Порівняльна характеристика лікування гелікобактерної інфекції у хворих з поєднаною бронхообструктивною патологією і гастродуоденальними захворюваннями // Науковий вісник Ужгородського університету: серія "Медицина". - 2000. - Вип.12. - С.107-110 (у співавторстві з Архій Е.Й.).

4. Огляд методик діагностики гелікобактерної інфекції //Науковий вісник Ужгородського університету: серія "Медицина". - 1999. - Вип.7. - С.84-89 (у співавторстві з Архій Е.Й.).

5. Гелікобактерна інфекція: сучасні погляди на лікування. // Науковий вісник Ужгородського університету: серія "Медицина". - 2000. - Вип 11. - С.85-91 (у співавторстві з Архій Е.Й.).

6. Інфікованість Helicobacter pylori у хворих на бронхіальну астму в поєднанні з гастродуоденальною патологією// Оздоровчі ресурси Карпат і прилеглих регіонів: Матеріали конференції з міжнародною участю (Чернівці, 5-6 жовтня1999 р.). - Чернівці, 1999. - С.85-86 (у співавторстві з Архій Е.Й.).

7. Роль патології органів травлення у розвитку харчової алергії // Імунологія та алергологія. - 1999. - №4. - С.7-8 (у співавторстві з Кручаницею М.І., Бугиром М.М.).

8. Особливості перебігу, лікування поєднаної бронхообструктивної і гастродуоденальної патології, асоційованої з Helicobacter pylori// Зб. матеріалів республіканської науково-практичної конференції молодих вчених "Достижения и перспективы развития терапии в канун ХХІ века". - Харків. - 2000. - С.58-59.

9. Особливості перебігу та лікування гастродуоденальної патології, асоційованої з Helicobacter pylori, у хворих на хронічний обструктивний бронхіт // Матеріали IV Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 2000. -С.107-108.

10. Ефективність розвантажувально-дієтичної терапії у поєднанні з прийомом мінеральної води Поляна Квасова у хворих на інфекційнозалежну бронхіальну астму // Оздоровлююче природне харчування, розвантажувальна дієтотерапія: Матеріали науково-практичної конференції. -Ужгород. -2000. -С.259-262.

АНОТАЦІЯ

Розумик Н.В. Особливості перебігу і лікування поєднаної бронхообструктивної та гастродуоденальної патології, асоційованої з Helicobacter pylori. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 - внутрішні хвороби.

Івано-Франківська державна медична академія, Івано-Франківськ, 2001.

Дисертація присвячена вивченню особливостей діагностики, перебігу гастродуоденальної патології, асоційованої з гелікобактерною інфекцією у хворих на хронічний обструктивний бронхіт та бронхіальну астму. При порівнянні частоти скарг, об'єктивних змін шлунково-кишкового тракту і частоти виявлення гелікобактерної інфекції виявлено, що у цих хворих перебіг гастродуоденальної патології є малосимптомним.

У роботі представлені результати лікування гелікобактеріозу в хворих на хронічний обструктивний бронхіт та бронхіальну астму в поєднанні з гастродуоденальними розладами. З цією метою у комплексній терапії хворих використано традиційну схему лікування та альтернативну, з вживанням середньомінералізованої гідрокарбонатної натрієвої мінеральної води Поляна Квасова. Виявлено, що ця вода потенціює дію медикаментозної антигелікобактерної терапії, попереджує розвиток побічних ефектів лікування, одночасно сприятливо впливає на перебіг хронічного обструктивного бронхіту та бронхіальної астми.

Ключові слова: Helicobacter pylori, бронхіальна астма, хронічний обструктивний бронхіт, поєднана бронхообструктивна і гастродуоденальна патологія, НР-асоційований гастрит, виразка дванадцятипалої кишки.

АННОТАЦИЯ

астродуоденальний патологія бронхіт астма

Розумик Н.В. Особенности течения и лечения сочетанной бронхообструктивной и гастродуоденальной патологии, ассоциированной с Helicobacter pylori. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни.

Ивано-Франковская государственная медицинская академия, Ивано-Франковск, 2001.

Диcсертация посвящена изучению особенностей диагностики, а также течения и лечения гастродуоденальной патологии, асcоциированной с геликобактерной инфекцией, у больных хроническим обструктивным бронхитом и бронхиальной астмой.

Для больных хроническим обструктивным бронхитом и бронхиальной астмой разработано оптимальное сочетание методов диагностики геликобактерной инфекции. Полученные данные показывают, что при сочетанной бронхообструктивной и гастродуоденальной патологии, ассоциированной с НР-инфекцией, у обследованных больных чаще встречаются такие заболевания органов пищеварения, как хронический гастрит, хронический гастродуоденит, рефлюкс-эзофагит, язва двенадцатиперстной кишки. Также установлено, что с утяжелением течения бронхообструктивной болезни отмечается наростание степени обсеменения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки геликобактерной инфекцией.

При сравнении частоты жалоб, объективных изменений желудочно-кишечного тракта и частоты обнаружения геликобактерной инфекции обнаружено, что у этих больных течение гастродуоденальной патологии малосимптомное. Наличие НР-ассоциированных заболеваний гастродуоденальной зоны является одним из патогенетических механизмов утяжеления течения бронхообструктивных заболеваний.

В работе представлены результаты лечения геликобактериоза у больных хроническим обструктивным бронхитом и бронхиальной астмой, сочетанных с гастродуоденальными расстройствами. С этой целью в комплексной терапии больных было использовано традиционную схему лечения и альтернативную, с применением среднеминерализованной гидрокарбонатной натриевой минеральной воды Поляна Квасова.

В результате анализа проведенной терапии установлено, что средний процент эффективнсти лечения у больных хроническим обструктивным бронхитом под влиянием первого лечебного комплекса составил 76,55%, а второго лечебного комплекса - 84,53% (ЛК 2 на 7,98% превышает эффективность ЛК1). Побочные реакции на первый ЛК 1 наблюдали у 7,25 % больных в виде тошноты, диареи, усиления неприятных ощущений в эпигастрии, а у больных, которые применяли лечебный комплекс с минеральной водой Поляна Квасовая, диагностировали подобные только у 2 человек.

Средний процент эффективности лечения больных бронхиальной астмой под влиянием первого лечебного комплекса составил 79,07%, а второго лечебного комплекса - 81,68%. Уменьшение эффективности первого лечебного комплекса у больных бронхиальной астмой связано с частыми побочными реакциями на лекарства, возможной резистентностю к антигеликобактерным препаратам.

Полученные результаты исследований свидетельствуют, что минеральная вода Поляна Квасовая потенциирует действие медикаментозной антигеликобактерной терапии, предупреждает развитие побочных эффектов лечения, одновременно положительно влияет на течение хронического обструктивного бронхита и бронхиальной астмы.

В работе также обоснована необходимость применения гидрокарбонатной натриевой минеральной воды типа Поляна Квасовая в комплексном лечении НР- инфицированных больных сочетанной патологией. Полученные данные подтверждают, что антигеликобактерная терапия с включением в лечебный комплекс минеральной воды Поляны Квасовой оказалась более эффективной во всех группах исследованых больных как за динамикой субъективных и объективных клинических симптомов, так и за частотой эрадикации НР. Высокий процент эффективности лечебного комплекса с применением минеральной воды можно объяснить тем, что Поляна Квасовая усиливала действие медикаментозной терапии и одновременно предупреждала развитие побочных эффектов терапии.

Через 6 месяцев после успешно проведенной антигеликобактерной терапии (на фоне базисного лечения бронхообструктивного заболевания) установлено, что у больных хроническим обструктивным бронхитом и бронхиальной астмой (особенно с легким течением этих заболеваний) ремисия болезни наблюдалась у 68,8% больных. Сохранение положительного эффекта после проведенного лечения у больных хроническим обструктивным бронхитом и бронхиальной астмой подтверждали также результаты исследования функции внешнего дыхания.

Ключевые слова: Helicobacter pylori, бронхиальная астма, хронический обструктивный бронхит, сочетанная бронхообструктивная и гастродуоденальная патология, НР-ассоциированний гастрит, язва двенадцатипалой кишки.

ANNOTATION

Rozumyk N. A peculiarity of trend and trearment by a combined bronchoobstructive and gastroduodenal pathologies, assоciated with Helicobacter pylori infection. - Manuscript.

The thesis for Candidate of Medical Science on a speciality 14.01.02 - internal diseases. - Ivano-Frankivska State Medical Academy, Ivano-Frankivsk, 2001.

The Thesis is devoted to investigation of peculiarities of diagnostics, trend of the gastroduodenal pathology, assiciated with Helicobacter pylori infection.

We investigated patients with chronical obstructive bronchitis and bronchial asthma. In those group of patients, who were infected by Helicobacter pylori, we observed the trend of disease with less symptoms. That fact was finded out by the result of comparing frequence of patien's complaints, physical changes of digestive tract and detection of HP- infection.

In this Thesis has been shown the results of treatment by traditional and althernative schemes of antihelicobacter therapy of patients with associated bronchoobstructive and gastroduodenal pathology.

Key words: Helicobacter pylori, bronchial asthma, chronic obstructive bronchitis, associated bronchoobstructive and gastroduodenal pathology, HP-associated gastritis, peptic ulcer.

Підписано до друку 28.03.2001.

Формат 60х90/16

Обсяг друк.арк. - 0,9. Наклад 100.

Папір офсетний. Замовлення №518

Друкарня ТОВ “Прінтлайт”

м.Ужгород, вул Кармелюка, 7.

Размещено на Allbest.ru