Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Гігієнічні основи профілактики онкологічної захворюваності населення в регіонах з несприятливими екологічними умовами

Гігієнічні основи профілактики онкологічної захворюваності населення в регіонах з несприятливими екологічними умовами

Проблеми наукового обґрунтування програми онкопрофілактичних заходів серед населення регіонів з несприятливими екологічними умовами. Результати комплексної гігієнічної оцінки якості об'єктів навколишнього середовища (повітря, питна вода, грунт, продукти).

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	04.03.2014
Размер файла	56,7 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Аналіз детермінації онкологічної патології факторами ризику різної природи. Математико-статистичний аналіз даних багаторічного моніторингу природно-екологічних і соціально-економічних умов проживання населення екокризового регіону, а також закономірностей формування в нього онкологічної патології дозволив установити наявність вірогідного зв'язку між цими явищами. Найбільш значущі фактори, що впливають на виникнення та поширеність злоякісних новоутворень, підрозділяються на п'ять груп: 1) природно-географічні; 2) антропогенно-екологічні; 3) соціально-економічні; 4) способу життя і побуту; 5) харчування.

Природно-географічні фактори найбільшою мірою визначають частоту виникнення злоякісних пухлин шкіри, губи й органів травлення (Д=22,9-97,2%; р<0,05). Особливості клімату (високі значення тривалості сонячного випромінювання, сумарної сонячної радіації,

еритемної ультрафіолетової радіації області В, швидкості вітру й частоти суховійних вітрів) відносяться до факторів ризику пухлин шкіри й губи, а природні геогідрохімічні фактори (підвищений вміст у питній воді, а також у ґрунті міді й кальцію) - до факторів ризику новоутворень органів травлення.

Внесок різних груп факторів ризику у формування первинної онкопатології населення екокризового регіону (за даними множинного кореляційно-регресійного аналізу, %)

Локалізації злоякісних новоутворень Групи факторів ризику

Природно-географічні Антропогенно-екологічні. Соціально-економічні. Способу життя та побуту. Харчування. Інші.

Всі локалізації 10,5 25,3 20,3 21,7 18,2 4,0

Трахея, бронхи та легені 3,1 38,7 10,1 45,2 2,1 0,8

Шлунок 15,4 18,2 29,6 21,4 15,0 0,4

Ротова порожнина та глотка 9,2 8,3 18,7 43,5 14,3 6,0

Стравохід 10,8 7,1 16,9 62,8 2,1 0,3

Пряма кишка 10,3 16,8 19,6 15,4 34,8 3,1

Ободова кишка 8,6 15,7 24,2 15,0 36,3 0,2

Гортань 2,8 22,4 9,4 59,3 5,3 0,8

Шкіра 63,5 15,1 7,8 11,0 - 2,6

Меланома шкіри 64,5 20,5 4,2 8,7 - 2,1

Губа 83,0 2,3 3,5 10,8 - 0,4

Молочна залоза - 19,5 21,7 49,8 7,4 1,6

Тіло матки - 12,3 20,5 46,3 18,9 2,0

Шийка матки - 6,2 27,6 50,9 - 15,3

Яєчники - 4,3 16,8 45,2 29,6 4,1

Кістки та сполучна тканина 5,5 29,6 14,5 18,1 27,3 5,0

Лімфоми - 27,3 12,6 20,2 9,6 30,3

Лейкемії - 28,1 13,1 19,3 7,1 32,4

Сечовий міхур 14,8 28,8 16,2 30,0 20,0 8,2

Передміхурова залоза 7,2 18,7 12,3 14,7 14,5 32,6

Щитоподібна залоза 3,6 64,8 8,9 6,4 4,4 11,9

Примітка: знак "-" означає відсутність впливу фактора на онкозахворюваність.

Високомінералізована питна вода з великим вмістом сульфатів і хлоридів, а також висока концентрація кобальту у ґрунті є факторами ризику для пухлин верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та в той же час факторами антиризику для новоутворень його нижніх відділів.

Достатня кількість атмосферних опадів і сприятливий режим зволоження виступають як фактори антиризику злоякісних новоутворень шкіри та губи, а високі концентрації цинку, магнію й молібдену в питній воді та ґрунті - у ролі факторів антиризику пухлин органів травлення.

До новоутворень, частота яких найбільшою мірою детермінована природно-географічними факторами, відносяться: рак губи (Д=97,2%; р<0,001), шкіри (Д=83,9; р<0,01), шлунку (Д=40,7-63,7%; р<0,05) і стравоходу (Д=27,8-42,9%; р<0,05).

В несприятливих умовах навколишнього середовища найбільша кількість онкологічних захворювань населення (більш 50% усіх локалізацій) детермінована антропогенно-екологічними факторами, провідними з яких є аерогенні, геогідрохімічні та радіаційні.

Забруднення атмосферного повітря ксенобіотиками в концентраціях, що перевищують їхні гігієнічні нормативи, сильніше за все сприяє збільшенню захворюваності населення раком легень (Д=97,6%; р<0,001), гортані (Д=61,9%; р<0,05), гемобластозами (Д=43,4%; р<0,05), пухлинами кісток і сполучної тканини (Д=34,6%; р<0,05), молочної залози (Д=33,2%; р<0,05). Найбільший вплив на це підвищення мають три компоненти: завислі речовини (Д=24,3-71,4%; р<0,05), 3,4-бенз(а)пірен (Д=59,8-87,2%; р<0,001) і діоксид азоту (Д=26,8-63,4%; р<0,05).

Антропогенні геогідрохімічні фактори (вміст ртуті, свинцю, хрому, нікелю, марганцю, літію, міді, заліза в питній воді та ґрунті в концентраціях, що перевищують ГДК) найбільшою мірою детермінують частоту злоякісних новоутворень сечового міхура (Д=29,1-48,3%; р<0,05), шлунку (Д=16,1-29,5%; р<0,05), кісток і сполучної тканини (Д=18,9-22,8%; р<0,05),прямої кишки (Д=11,7-20,2%; р<0,05) і ободової кишки (Д=12,3-18,7%; р<0,05). Провідне значення в цьому процесі належить металам, які знаходяться в питній воді й мають канцерогенні властивості - хрому (Д=53,7-64,2%; р<0,001) та нікелю (Д=27,8-60,2%; р<0,05), а також свинцю (Д=32,4-78,7%; р<0,01) й марганцю (Д=9,2-53,1%; р<0,05). Певне значення у канцерогенезі мають важкі метали, які містяться у ґрунті в концентраціях, що перевищують їхні гігієнічні регламенти та фонові значення, особливо ртуть (Д=13,1-37,0%; р<0,05) і свинець (Д=17,6-30,4%; р<0,05).

Високе детермінаційно-канцерогенне значення ксенобіотиків повітряного басейну знайшло своє підтвердження в експерименті з вивчення сумарної мутагенної активності атмосферного повітря. Встановлено сильну пряму залежність між ступенем антропогенного забруднення атмосфери та показниками рівня ушкоджень генетичного матеріалу експериментальних тварин.

Біомоніторинг металів (ртуть, свинець, нікель, цинк, хром, кадмій, мідь) у регіонах з несприятливими екологічними умовами показав, що ці ксенобіотики, особливо ті, що мають канцерогенні властивості (хром, нікель і кадмій), навіть при відносно невисоких концентраціях у навколишньому середовищі активно накопичуються в організмі людини, що приводить до статистично високовірогідного (р<0,001) збільшення онкоризику для населення цих територій.

Застосування в сільському господарстві мінеральних добрив і пестицидів у кількостях, що перевищують норму їхнього територіального навантаження, приводить до накопичення даних ксенобіотиків у навколишньому середовищі та продуктах харчування, що є однією з важливих причин вірогідного (р<0,05) підвищення частоти виникнення онкологічних захворювань органів травлення (рак шлунку, ободової та прямої кишки).

Забруднення екологічного середовища і продуктів харчування радіонуклідами природного й штучного походження обумовлює в регіонах з несприятливими екологічними умовами потенціювання їхньої канцерогенної дії впливом хімічних ксенобіотиків.

Найбільшою мірою радіаційний фактор детермінує частоту виникнення раку щитоподібної залози (Д=61,9%; р<0,001), гемобластозів (Д=22,6%; р<0,05), пухлин кісток і сполучної тканини (Д=16,1%; р<0,05).

Соціально-економічні фактори найбільш істотно впливають на формування первинної онкопатології шлунку (Д=37,5%; р<0,05), легенів (Д=37,0%; р<0,05), молочної залози (Д=34,7%; р<0,05), ободової кишки (Д=33,2%; р<0,05), прямої кишки (Д=24,8%; р<0,05) і сечового міхура (Д=23,3%; р<0,05). Серед даної групи факторів професійні шкідливості відносяться до факторів онкоризику (КПК=+0,425-0,903; р<0,001), а високі рівні освіти (КПК=-0,215-0,601; р<0,05) й матеріального благополуччя населення (КПК=-0,229-0,765; р<0,05) - до факторів антиризику виникнення пухлин.

Поширеність онкологічної патології серед населення та смертність від неї найбільшою мірою детерміновані частотою виникнення злоякісних пухлин (Д=59,6-92,3%; р<0,001), а також рівнем організації, якості й ефективності спеціалізованої онкологічної допомоги (Д=81,2-87,6%; р<0,001).

Факторами, що сприяють максимальному продовженню життя онкологічним хворим (збільшують поширеність пухлин і знижують смертність від них) є такі: високий рівень виявлення новоутворень на профоглядах (Д=2,3-29,5%; р<0,05), морфологічна верифікація діагнозу раку (Д=11,9-29,4%; р<0,05), раннє охоплення онкохворих радикальним лікуванням (Д=9,7-33,4%; р<0,05) і високі показники виживання пацієнтів (5 років і більше) у період після встановлення діагнозу (Д=4,6-28,9%; р<0,05).

Факторами, що обумовлюють підвищення смертності від раку і знижують його поширеність, є такі: висока питома вага занедбаних форм пухлин (хворі IV клінічної групи): Д=14,2-36,5%; р<0,05 і висока летальність у ранній термін (до 1 року з моменту встановлення діагнозу): Д=11,2-25,3%; р<0,05.

Спосіб життя та побутові умови найбільш істотно детермінують частоту виникнення злоякісних новоутворень легень (Д=99,0%; р<0,001), молочної залози (Д=91,4%; р<0,001), стравоходу (Д=88,0%; р<0,001), тіла матки (Д=85,2%; р<0,001), гортані (Д=80,5%; р<0,001), шийки матки (Д=73,3%; р<0,01) і яєчників (Д=70,4%; р<0,01).

Високий рівень санітарно-побутового благополуччя населення відноситься до факторів онкоантиризику (Д=10,0-53,0%; р<0,05), а зловживання алкоголем (Д=4,4-86,1%; р<0,05), куріння тютюну (Д=5,6-98,4%; р<0,05) і порушення репродуктивної поведінки (Д=89,9-98,6%; р<0,001) - до факторів ризику виникнення злоякісних новоутворень.

Фактори харчування відіграють найбільш активну роль у формуванні первинної онкологічної патології шлунку (Д=76,2%; р<0,01), прямої (Д=63,7%; р<0,01) та ободової кишки (Д=59,1%; р<0,05), тіла матки (Д=37,7%; р<0,05), стравоходу (Д=28,3%; р<0,05), яєчників (Д=27,9%; р<0,05), кісток і сполучної тканини (Д=13,5%; р<0,05), а також гемобластозів (Д=11,6%; р<0,05).

Несприятливий раціон і режим харчування (вуглеводно-жировий раціон, перевага жареної та копченої їжі перед вареною й тушкованою, неритмічність і нерегулярність харчування) є факторами онкоризику (Д=16,7-85,6%; р<0,05), а оптимальна збалансованість харчового раціону (вживання в їжу достатньої кількості м'яса, молока, овочів і фруктів) і відсутність шкідливих звичок харчування (рідке вживання копчених продуктів, спецій і гострих приправ) - факторами антиризику виникнення злоякісних новоутворень (Д=11,5-48,3% і 13,9-37,8% відповідно; р<0,05).

Наукове обґрунтування програми профілактики онкологічної захворюваності населення в регіонах з несприятливими екологічними умовами. Доведено, що попередження онкологічних захворювань у регіонах з несприятливими екологічними умовами повинне здійснюватися у формі багаторівневого процесу керування канцерогенною ситуацією, заснованого на концепції 4-х рівневої (соціальної, медичної, контингентної, нозологічної) первинної, вторинної та третинної профілактики.

Провідним і найбільш перспективним напрямком онкопрофілактики в екокризових регіонах є концепція факторів ризику й антиризику, що вимагає, з одного боку, врівноваження та нівеліювання факторів онкоризику, а з іншого боку - активізації факторів антиризику виникнення злоякісних новоутворень.

На підставі результатів множинного кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що досліджені групи факторів онкоризику (природно-географічні, екологічні, соціально-економічні, спосіб життя, побут і харчування) у комплексі на 84,8% обумовлюють формування онкологічної патології населення екокризового регіону.

Вплив комплексу факторів ризику на захворюваність населення екокризового регіону злоякісними новоутвореннями (за даними множинного кореляційно-регресійного аналізу, %)

Статистичні коефіцієнти. Групи факторів ризику.

Природно-географічні х .1 Антропогенно-екологічні х 2. Соціально-економічні х 3. Спосіб життя та побут х 4. Харчування х 5.

КПК +0,403 +0,876 +0,559 +0,643 +0,506

Д,% 16,24 76,73 31,25 41,34 25,60

T 2,23 7,95 3,52 3,98 3,02

P <0,05 <0,001 <0,001 <0,001 <0,01

R 0,921

Rmin 0,542 (p<0,05)

ДR,% 84,82

Рівняння регресії y=0,081х 1+0,157х 2+0,112х 3+0,129х 4+0,101х 5

Fвир/F,19 (2,24)

tbI t1=2,03; t2=4,52; t3=3,68; t4=3,51; t5=2,64

Умовні позначення: КПК - коефіцієнт парціальної кореляції; Д - коефіцієнт детермінації;

t - критерій Стьюдента; р - ступінь достовірності; R - коефіцієнт множинної кореляції; F - критерій Фішера.

Провідне значення в детермінації частоти виникнення злоякісних пухлин серед населення екокризового регіону належить антропогенно-екологічним факторам (Д=76,7%); відносний ступінь впливу інших груп факторів онкоризику набагато нижчий: факторів способу життя і побуту - у 1,9 рази (Д=41,3%), соціально-економічних - у 2,5 рази (Д=31,3%), харчування - у 3,0 рази (Д=25,6%) і природно-географічних - у 4,7 рази (Д=16,2%). При цьому сумарний детермінаційний внесок природно-екологічних і соціально-побутових груп факторів у формування первинної онкологічної патології населення екокризового регіону приблизно однаковий.

За допомогою математико-статистичного, порівняльного та медико-географічного аналізу визначені ключові фактори ризику й антиризику виникнення злоякісних новоутворень у населення регіонів з несприятливими екологічними умовами та встановлений ступінь їх детермінаційної значущості, що стало науковою основою програми профілактики онкологічних захворювань в умовах екологічної кризи.

Встановлено наступні ключові фактори онкоризику більшості форм злоякісних пухлин: 1) природно-кліматичні - високі значення сумарної еритемної ультрафіолетової радіації області В (довжина хвиль від 280 до 310 нм), висока швидкість вітру й частота вітрів-суховіїв; 2) природні геогідрохімічні - надлишок у воді та ґрунті міді й кальцію, нестача цинку, магнію і молібдену; 3) антропогенно-аерогенні - вміст в атмосферному повітрі 3,4-бенз(а)пірену, діоксиду азоту та завислих речовин у кількостях, що перевищують гігієнічні регламенти; 4) антропогенні геогідрохімічні - вміст свинцю, хрому, нікелю, марганцю, ртуті та міді в питній воді й ґрунті в концентраціях, що перевищують ГДК; 5) антропогенні та природні радіаційні - високі рівні накопичення штучних (стронцій-90 і цезій-137) та природних (радій-226, торій-232, калій-40) радіонуклідів у питній воді та продуктах харчування; 6) антропогенні харчові - вживання харчових продуктів, забруднених важкими металами та нітратами у концентраціях, що перевищують їхні гігієнічні нормативи; 7) соціально-економічні - тривалий (понад 15 років) стаж роботи на виробництвах зі шкідливими умовами праці, низький рівень матеріального благополуччя населення (подушовий доход менший 15 у.о. на тиждень); способу життя і побуту - куріння тютюну і зловживання алкоголем (тривале (понад 25 років) вживання алкоголю в надмірно великих кількостях - частіше 4 разів на місяць і більше 100 грамів чистого алкоголю одноразово), порушення репродуктивної (пасивний тип, зменшення кількості вагітностей і пологів, збільшення частоти абортів, скорочення періоду лактації, ранній початок менопаузи) та сексуальної (ранній (до 16 років) початок статевого життя, часта зміна статевих партнерів) поведінки; харчування - несприятливий раціон і режим харчування (його вуглеводно-жировий раціон, неритмічність і нерегулярність харчування, незбалансованість раціону).

Виявлено наступні ключові фактори антиризику більшості локалізацій злоякісних новоутворень: 1) природно-кліматичні - достатній режим зволоження, оптимальний інсоляційно-вітровий режим; 2) природні й антропогенні геогідрохімічні - достатній вміст у воді та ґрунті мінеральних солей, сульфатів, хлоридів, кобальту, цинку, магнію й молібдену; 3) соціально-економічні - високий рівень матеріального благополуччя населення (подушовий доход більший 30 у.о. на тиждень); 4) способу життя та побуту - відсутність шкідливих звичок, порушень репродуктивної та сексуальної поведінки, високий рівень санітарно-побутового благополуччя населення; 5) харчування - оптимальна збалансованість харчового раціону (вживання в їжу достатніх кількостей м'яса, молока, овочів і фруктів) і відсутність шкідливих звичок харчування (рідке вживання чи невживання спецій, гострих приправ, копченої, смаженої та жирної їжі).

Ефективне попередження виникнення й поширення злоякісних пухлин, а також зниження смертності населення від даної патології досягається за рахунок поетапної реалізації заходів первинної, вторинної та третинної онкопрофілактики на загальнодержавному, регіональному, галузевому та індивідуальному рівнях.

Істотне зниження онкологічної захворюваності населення в несприятливих умовах навколишнього середовища досягається за рахунок реалізації наступних принципів первинної профілактики: в області суспільної онкопрофілактики - охорона навколишнього середовища, його оздоровлення та створення умов для поновлення процесів самоочищення; удосконалення, модернізація й підвищення якості санітарного нагляду за промисловими, сільськогосподарськими, транспортними й комунальними об'єктами; в області індивідуальної онкопрофілактики - систематичний функціонально-діагностичний контроль за станом органів і систем організму; систематичне і регулярне профілактичне оздоровлення населення з 1-ю та 2-ю групами здоров'я; формування здорового способу життя населення, максимально вільного від шкідливих звичок і погрішностей, введення в нього антиканцерогенних факторів; включення в раціон харчування продуктів, що містять фактори онкоантиризику.

Зменшення поширеності злоякісних пухлин і смертності від цієї причини досягається шляхом здійснення принципів індивідуальної вторинної та третинної профілактики: в області вторинної онкопрофілактики - попередження прогресування передракових патологічних змін в органах і системах організму людини; проведення інтенсивної медичної реабілітації хворих, що перенесли передракові захворювання; в області третинної онкопрофілактики - рання діагностика онкологічних захворювань; своєчасне (на 1-й і 2-й стадії) радикальне лікування раку; інтенсивне протирецидивне лікування хворих після радикального лікування; інтенсивне відновлення біологічних можливостей (резистентності) організму.

Підвищення ефективності онкопрофілактики, особливо вторинної і третинної, досягається за рахунок включення до комплексної програми протиракової боротьби спеціальних заходів і процедур, обов'язкових для виконання медичними працівниками первинних структур охорони здоров'я і націлених на найбільш розповсюджені локалізації злоякісних новоутворень (онкологічні захворювання трахеї, бронхів і легень, шлунку, шкіри, молочної залози, ротової порожнини, передміхурової залози) - нозологічний рівень профілактики та на критичні віково-статеві групи населення (контингентний рівень профілактики).

Дані довгострокового прогнозування рівнів онкологічної патології свідчать про очікуване зростання частоти виникнення злоякісних пухлин, їхньої поширеності та смертності від цієї причини населення практично у всіх містах і сільських районах екокризового регіону до 2010 року.

Прогнозовані показники онкологічної захворюваності збільшаться за 10 років серед населення міст із 208,6о/оооо до 280,5о/оооо (на 34,5%), серед сільського населення - з 218,8о/оооо до 264,1о/оооо (на 20,7%). Очікувані рівні поширеності злоякісних пухлин зростуть до 2010 року серед населення міст із 838,1о/оооо до 1063,6о/оооо (на 26,8%), серед населення сільських районів з 1032,4о/оооо до 1195,0о/оооо (на 15,7%). Прогнозовані показники онкосмертності збільшаться за 10 років серед населення міст із 151,0о/оооо до 184,0о/оооо (на 21,9%), а серед сільського населення - з 116,7о/оооо до 202,3о/оооо (на 73,4%).

Ключовими факторами, що визначають прогнозовані хронодинамічні зміни рівнів онкологічної патології, є високий ступінь антропогенного забруднення навколишнього середовища в містах і перевага "міського стилю життя" серед їхнього населення, незадовільна організація, низька якість і мала ефективність медичної допомоги сільському населенню, а також поглиблення негативної тенденції демографічних процесів.

Онкологічна захворюваність і смертність населення від злоякісних новоутворень щорічно приносять популяції екокризового регіону соціально-економічний збиток у розмірі не менше 630 млн. гривень (112 млн. у.о.), що складає близько 2,0 % від ВВП регіону.

Впровадження запропонованого комплексу науково-обгрунтованих заходів суспільної та індивідуальної онкопрофілактики дозволяє, скоротивши соціально-економічний збиток на 1/3, одержати економічний ефект у розмірі 225 млн. гривень (40 млн. у.о.) на рік.

Висновки

1. Проведено гігієнічне обґрунтування і отримано нове наукове рішення проблеми профілактики злоякісних новоутворень серед населення регіонів з несприятливими екологічними умовами; розроблено стратегію й тактику онкопрофілактики на загальнодержавному, галузевому, регіональному та індивідуальному рівнях; науково обґрунтована та розроблена концепція 4-х рівневої (соціальної, медичної, контингентної, нозологічної) первинної, вторинної та третинної профілактики злоякісних новоутворень, що базується на нівеліюванні факторів онкоризику та активізації факторів онкоантиризику.

2. Навколишнє середовище Донецької області має риси екокризового регіону й характеризується різноманітністю кліматичних, геогідрохімічних, орографічних і ландшафтних умов, які мають різний ступінь канцерогенної небезпеки для населення.

Рівень антропопресії навколишнього середовища Донецької області є найвищим в Україні та Європі й досягає у даний час стану екологічного лиха (густота населення більша 190 осіб на 1 км 2, концентрація на 4,4% території країни 2000 промислових підприємств, розробка понад 350 родовищ корисних копалин, щорічний валовий викид шкідливих речовин у атмосферу складає більше 1700 тис. т. (37% від загального викиду України), скидання у водоймища більше 980 млн. м 3 забруднених стоків - 24% від загального скидання України).

3. Встановлені закономірності якісного та кількісного складу повітряного басейну екокризового регіону, головна з яких - його стійке забруднення більш ніж 20 антропогенними ксенобіотиками, причому вісім з них є провідними і постійно знаходяться в атмосферному повітрі у концентраціях, що перевищують гігієнічні нормативи: 3,4-бенз(а)пірен (2,3-15,8 ГДК), діоксид азоту (1,0-7,3 ГДК), завислі речовини (1,4-6,1 ГДК), діоксид сірки (1,2-11,4 ГДК), оксид вуглецю (1,6-6,5 ГДК), аміак (1,0-8,5 ГДК), сірководень (1,4-12,5 ГДК) і фенол (2,0-8,3 ГДК).

Рівень сумарного забруднення атмосферного повітря є неприпустимим і небезпечним для здоров'я населення на всіх територіях екокризового регіону. Найбільший ступінь небезпеки з боку забрудненого повітряного басейну існує для мешканців індустріально-міських агломерацій з переважним розвитком металургійної, коксохімічної та вугільної промисловості (?ПЗ=4272,3-6692,2%), а найменший - для населення віддалених від них сільськогосподарських районів, які не мають власних значних джерел забруднення атмосфери (?ПЗ=297,1-431,2%).

4. Визначені особливості хімічного складу питної води в регіоні з несприятливими екологічними умовами, які заключаються у її надмірній мінералізації та жорсткості, значній кількості хлоридів і сульфатів, а також у вмісті заліза, кальцію, марганцю, свинцю, міді, нікелю, хрому, стронцію, титану, берилію, цирконію та барію у концентраціях, що перевищують ГДК. При цьому найменш якісну за хімічним складом воду споживають мешканці тих населених місць, де є поєднання природних гідрохімічних аномалій з високим ступенем антропогенного забруднення вододжерел. Найбільш якісна питна вода характерна для сільських районів з низьким рівнем застосування агрохімії та оптимальним природним мікроелементно-сольовим складом водних ресурсів.

5. Характерною рисою складу ґрунтів населених місць регіонів з несприятливими екологічними умовами є їхнє забруднення свинцем, хромом, нікелем, магнієм, оловом, молібденом, берилієм, марганцем, цинком, вісмутом, титаном і літієм у концентраціях, що значно перевищують ГДК і фонові значення. Сумарне антропогенне забруднення ґрунтів є максимальним у великих містах з розвиненою металургійною, коксохімічною і машинобудівною промисловістю - їх ґрунти відносяться до небезпечних та надзвичайно небезпечних для здоров'я населення (Zc>128). Найменший ступінь небезпечності ґрунтів (припустимий, Zc<16) встановлений у невеликих містах з переважанням вугільної промисловості, а також у сільських районах з домінуванням аграрного сектора економіки.

6. Харчові продукти, які споживає населення екокризового регіону, найбільш забруднені нітратами (16,7-23,6% усіх проб з перевищенням нормативів), важкими металами (5,1-7,4%) та пестицидами (3,1-6,5%).

Найменш якісні продукти харчування, забруднені ксенобіотиками в концентраціях, що перевищують гігієнічні нормативи, споживають мешканці великих промислових міст і сільських районів, що терплять з їхнього боку потужний техногенний вплив, а найбільш якісні - населення невеликих міст та сільських територій з більш високою якістю навколишнього середовища.

7. Провідними соціальними закономірностями, що детермінують формування онкологічної патології серед населення екокризового регіону, є такі: несприятлива демографічна ситуація, яка характеризується переходом вікової структури населення в регресивний тип (осіб у віці старіше 60 років - 17,1%, у віці 0-14 років - 15,3%); напружені соціально-економічні умови життя населення, які є неоднорідними і значною мірою залежать від місця його мешкання: рівень матеріально-економічного благополуччя (середньорічний подушовий доход 443,5±20,1 у.о.) і освіти (11,0% осіб з вищою освітою та 51,7% - з середньою) жителів міст набагато вище, ніж сільського населення (відповідно 362,7±8,1 у.о., 5,9% та 43,7%).

Встановлено, що спосіб життя населення екокризового регіону, який характеризується численними порушеннями та шкідливими звичками (куріння тютюну, зловживання алкоголем, порушення сексуальної і репродуктивної поведінки), а також його раціон та режим харчування становлять онконебезпеку для здоров'я, більш виражену у міського населення в порівнянні з сільським і у чоловіків в порівнянні з жінками.

8. Ключовими закономірностями формування онкологічної патології серед населення регіонів з несприятливими екологічними умовами є такі: хвилеподібна динаміка зі східчастим зростанням первинної захворюваності, різкий підйом її та наступна стабілізація наприкінці 90-х років; подвоєння за 30-річний період поширеності злоякісних пухлин, двохступінчасте підвищення онкосмертності з максимумами у середині 70-х та 80-х років.

9. Середні рівні первинної онкологічної захворюваності складають 268,9±27,8 випадків, поширеності новоутворень - 1120,2±98,7, смертності від них - 177,2±16,9 випадків на 100 000 населення.

Найбільш часто серед населення екокризового регіону виникають злоякісні пухлини легень, шлунку, шкіри і молочної залози (21,8-48,3о/оооо), менш часто - рак щитоподібної залози, злоякісна меланома шкіри, пухлини стравоходу й губи (2,9-4,3о/оооо).

Найбільш поширеними в регіоні з несприятливими екологічними умовами є злоякісні новоутворення шкіри, губи, шийки та тіла матки, молочної залози (79,5-260,6 о/оооо), найменш поширеними - новоутворення стравоходу, щитоподібної залози і злоякісна меланома шкіри (3,1-15,8о/оооо).

Найбільший рівень смертності характерний для раку легень, шлунку, молочної залози і прямої кишки (8,2-37,9о/оооо), найменший - для пухлин губи, щитоподібної залози, злоякісної меланоми та раку шкіри (0,9-1,9о/оооо).

10. Критичними віковими періодами підвищеного онкоризику є такі: у жінок - 60-79 років (частота раку більша 700о/оооо), у чоловіків - 60-84 роки (частота раку більша 1200о/оооо). Загальним для всієї популяції критичним періодом є вік 60-79 років, а критичною точкою початку прогресивного зростання частоти раку - вік 60 років.

Усі рівні онкологічної патології міського населення регіону перевищують відповідні значення сільського: за частотою виникнення новоутворень - на 32,5%, за їх поширеністю - на 22,6% і за смертністю від раку - на 3,1%. В обох субпопуляціях онкозахворюваність чоловіків (264,5±18,7о/оооо) у 1,5 рази (p<0,05) вища, ніж у жінок (178,4±10,5о/оооо).

11. Загальною закономірністю територіального розподілу онкологічної патології є її вірогідно (p<0,05) більший рівень у районах максимального прояву екологічних і соціально-економічних факторів ризику: у містах Донецьку, Маріуполі, Краматорську, Дружківці, Єнакієвому (захворюваність - 316,0-351,6о/оооо, поширеність - 1218,2-1758,8о/оооо, смертність - 210,2-237,0о/оооо) і вірогідно (p<0,05) менший - у регіонах з їх мінімальним проявом: у містах Артемівську, Слов'янську; Краснолиманському, Олександрівському, Великоновосілківському та Слов'янському сільських районах (захворюваність - 158,5-238,3о/оооо, поширеність - 600,2-793,4о/оооо, смертність - 118,7-178,3о/оооо).

12. Комплексне гігієнічне дослідження дозволило якісно і кількісно встановити, що вивчені групи факторів онкоризику (природно-географічні, екологічні, соціально-економічні, спосіб життя, побут і харчування) у сумі обумовлюють формування онкологічної патології населення на 84,8%, при цьому дія їх взаємопотенціююча.

Провідна роль у детермінації онкологічної захворюваності населення екокризового регіону належить антропогенно-екологічним факторам (Д=76,7%; p<0,001); відносна сила впливу інших груп факторів онкоризику значно нижча: факторів способу життя і побуту - у 1,9 рази (Д=41,3%; p<0,01), соціально-економічних - у 2,5 рази (Д=31,3%; p<0,01), харчування - у 3,0 рази (Д=25,6%; p<0,01) і природно-географічних - у 4,7 рази (Д=16,2%; p<0,05). Однак сумарний детермінаційний внесок природно-екологічних і соціально-побутових груп факторів у формування первинної онкопатології населення практично однаковий.

Ідентифіковано ключові фактори ризику й антиризику формування онкологічної патології у населення Донецької області та встановлено ступінь їх детермінаційної значущості, що стало науковою основою комплексної програми профілактики онкологічних захворювань в регіонах з несприятливими екологічними умовами.

13. Прогнозована тенденція формування онкологічної патології у населення екокризового регіону характеризується хвилеподібним прогресивним підвищенням. Очікувані показники онкологічної захворюваності збільшаться до 2010 року серед населення міст із 208,6о/оооо до 280,5о/оооо (на 34,5%), серед сільського населення - з 218,8о/оооо до 264,1о/оооо (на 20,7%). Очікувані рівні поширеності злоякісних пухлин зростуть у найближчі 10 років серед населення міст із 838,1о/оооо до 1063о/оооо (на 26,8%), серед сільських жителів - із 1032,4о/оооо до 1195,0о/оооо (на 15,7%). Прогнозовані показники онкосмертності збільшаться до 2010 року серед населення міст із 151,0о/оооо до 184,0о/оооо (на 21,9%), а серед сільського населення - із 116,7о/оооо до 202,3о/оооо (на 73,4%).

14. Онкологічна захворюваність і смертність населення від злоякісних новоутворень приносять популяції екокризового регіону щорічний соціально-економічний збиток у розмірі більш 630 млн. гривень (112 млн. у.о.), що складає близько 2,0% від ВВП області.

Впровадження запропонованого комплексу науково обґрунтованих заходів суспільної та індивідуальної онкопрофілактики дозволило скоротити соціально-економічний збиток на одну третину і одержати економічний ефект у розмірі 225 млн. гривень (40 млн. у.о.) на рік.

Список основних робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Агарков В.И., Повышева Н.А., Грищенко С.В. Смертность населения и ее детерминанты в условиях Донбасса. - Донецк: Донеччина, 1999. - 145с. Автором дана гігієнічна оцінка умов проживання населення Донецької області, визначені детермінанти онкосмертності, у тому числі радіаційного походження.

2. Грищенко С.В. Атлас эпидемиологии злокачественных новообразований среди населения Донецкой области. - Донецк: Донеччина, 2001. - 164с.

3. Агарков В.И., Грищенко С.В., Грищенко В.П. Атлас гигиенических характеристик экологической среды Донецкой области. - Донецк: Донеччина, 2001. - 140с. Автором розроблений комплект еколого-гігієнічних карт Донецької області.

4. Агарков В.И., Нестеренко Т.Г., Коктышев И.В., Стычинская Н.А., Грищенко С.В. Современные закономерности онкологической заболеваемости населения в условиях Донбасса // Арх. клин. эксп. мед. - 1995. - Т.4, №1. - С. 104-106. Автором досліджені хронодинамічні закономірності онкозахворюваності міського населення.

5. Агарков В.И., Нестеренко Т.Г., Грищенко С.В., Николаенко В.В., Агарков А.В., Северин Г.К., Парахина О.Н. Корреляционный анализ патогенной и валеологической значимости социально-экономических и образа жизни факторов риска для здоровья рабочих вредного производства // Арх. клин. эксп. мед. - 1996. - Т.5, №1. - С.100-103. Автором визначена патогенна значущість детермінант способу життя і соціально-економічного благополуччя.

6. Агарков В.И., Повышева О.А., Коктышев И.В., Грищенко С.В., Николаенко В.В., Парахина О.Н., Агаркова Е.В., Когутницкий В.В. Современные закономерности смертности населения, проживающего в условиях Донбасса // Арх. клин. эксп. мед. - 1997. - Т.6, №1. - С. 109-112. Автором вивчені особливості смертності від раку в часовому і територіальному аспектах.

7. Агарков В.И., Повышева О.А., Грищенко С.В., Коктышев И.В., Бугашева Н.В., Когутницкий В.В., Парахина О.Н., Степанова М.Г., Черенков В.М. Корреляционный анализ степени значимости ксенобиотиков, макро- и микроэлементов экологической среды в формировании повышенной смертности населения в условиях Донбасса // Вестн. гиг. эпид. - 1998. - Т.1, №2. - С. 100-104. Автором проведений кореляційний аналіз зв'язку між показниками онкосмертності і концентрацією ксенобіотиків і радіонуклідів у навколишньому середовищі.

8. Агарков В.И., Коктышев И.В., Грищенко С.В., Николаенко В.В., Бугашева Н.В., Агаркова Е.В., Коровина В.П., Когутницкий В.В., Парахина О.Н., Степанова М.Г. Корреляционный анализ зависимости патологической поражённости подростков-юношей от загрязнения воздушной среды ксенобиотиками различной химической природы // Вестн. гиг. эпид. - 1998. - Т.2, №1. - С. 73-77. Автором вивчені характер і ступінь антропогенного забруднення повітряного басейну.

9. Грищенко С.В. Корреляционный анализ патологической значимости химических ксенобиотиков экологической среды в формировании онкологических болезней населения в условиях Донбасса // Вестн. гиг. эпид. - 1998. - Т.2, №1(3). - С. 29-32.

10. Агарков В.И., Грищенко С.В., Степанова М.Г., Повышева О.А., Гусева Л.В., Когутницкий В.В., Коктышев И.В. Радиационное состояние экологической среды и его роль в формировании онкологической пораженности населения Донбасса // Вестн. гиг. эпид. - 1998. - Т.2, №1(3). - С. 82-87. Автором дана гігієнічна оцінка радіаційної ситуації в Донбасі і визначені детермінанти онкопатології радіаційного походження.

11. Агарков В.И., Грищенко С.В., Степанова М.Г. Характеристика радиационного загрязнения экологической среды и его влияние на формирование онкологической заболеваемости населения Донбасса // Арх. клин. эксп. мед. - 1998. - Т.7, №2. - С. 236-240. Автором створена еколого-гігієнічна карта радіаційного забруднення території Донецької області.

12. Грищенко С.В. Онкологическая заболеваемость населения Донецкой области в зависимости от степени антропогенного загрязнения питьевой воды // Вестн. гиг. эпид. - 1998. - Т.2, №2. - С. 125-129.

13. Агарков В.И., Грищенко С.В., Когутницкий В.В. Заболеваемость сельского населения Донбасса злокачественными новообразованиями в зависимости от степени антропогенного загрязнения экологической среды // Вестн. гиг. эпид. - 1998. - Т.2, №2. - С. 130-133. Автором проведене еколого-гігієнічне зонування сільських територій і встановлена кореляційна залежність між ступенем антропогенного забруднення навколишнього середовища та онкозахворюваністю сільського населення.

14. Агарков В.И., Грищенко С.В., Стычинская Н.А., Коктышев И.В. Современные особенности онкологической заболеваемости городского населения Донецкой области // Вестн. гиг. эпид. - 1998. - Т.2, №1 (Приложение). - С. 10. Автором визначені головні особливості структури і динаміки онкозахворюваності міського населення.

15. Агарков В.И., Грищенко С.В., Стычинская Н.А., Коктышев И.В. Некоторые особенности динамики и структуры онкологической заболеваемости сельского населения Донецкой области // Вестн. гиг. эпид. - 1998. - Т.2, №1 (Приложение). - С. 10. Автором визначені ключові закономірності динаміки і структури онкопатології сільського населення.

16. Грищенко С.В. Гигиеническая оценка влияния ксенобиотиков атмосферного воздуха на формирование онкологической патологии органов дыхания у городского населения Донбасса // Гигиена населённых мест. - К.: УНГЦ, 1999. - Вып. 35, - С. 40-46.

17. Грищенко С.В. Значение антропогенного загрязнения атмосферного воздуха в формировании онкологической патологии городского населения Донбасса // Вестн. гиг. эпид. - 1999. - Т.3, №1. - С. 7-12.

18. Агарков В.И., Гребняк Н.П., Коктышев И.В., Грищенко С.В., Киян В.Д., Северин Г.К., Бугашева Н.В., Когутницкий В.В. Прогноз динамики и уровня патологической пораженности юношей Донецкой области // Вестн. гиг. эпид. - 1999. - Т.3, №1. - С.83-87. Автором здійснений прогноз патологічної ураженості юнаків деякими хронічними захворюваннями, у т.ч. злоякісними новоутвореннями ендокринної системи.

19. Грищенко С.В. Загрязнение воздушного бассейна как фактор риска возникновения злокачественных новообразований женской репродуктивной системы // Вестн. гиг. эпид. - 1999. - Т.3, №2. - С. 18-24.

20. Агарков В.И., Грищенко С.В., Когутницкий В.В., Степанова М.Г., Кандыба К.И., Козлов В.В. Роль водного фактора в формировании онкологической патологии женской репродуктивной системы // Вестн. гиг. эпид. - 1999. - Т.3, №2. - С. 3-9. Автором дана кількісна і якісна оцінка впливу хімічного складу питної води на частоту виникнення раку органів жіночої репродуктивної системи.

21. Грищенко С.В., Степанова М.Г. Нозогеография злокачественных опухолей в Донецкой области // Вестн. гиг. эпид. - 1999. - Т.3, №2 (Приложение). - С. 23-24. Автором виявлені та обґрунтовані нозогеографічні закономірності онкопатології.

22. Грищенко С.В. Корреляционный анализ степени значимости качества питьевой воды в формировании онкологической заболеваемости населения в условиях Донбасса // Арх. клин. эксп. мед. - 1999. - Т.8, №1. - С. 244-246.

23. Грищенко С.В. Закономерности формирования и детерминанты онкологической патологии органов пищеварения у населения крупного промышленного региона. // Вестн. гиг. эпид. - 2000. - Т.4, №1. - С. 14-20.

24. Агарков В.И., Грищенко С.В. Гигиеническая оценка влияния атмосферных загрязнений на заболеваемость злокачественными новообразованиями кожи и губы. // Гигиена населенных мест. - К.: УНГЦ, 2000. - Вып. 37, - С. 79-83. Автором проведений порівняльний і кореляційний аналіз впливу ксенобіотиків атмосфери на первинну онкопатологію шкіри і губи.

25. Агарков В.И., Грищенко С.В., Шамрай Е.В., Стычинская Н.А., Доценко Т.М., Северин Г.К., Нестеренко Т.Г., Коктышев И.В., Повышева О.А., Парахина О.Н., Козлова И.С. Демографические и социальные детерминанты онкологической заболеваемости населения Украины // Вестн. гиг. эпид. - 2000. - Т.4, №1 (Приложение). - С. 9-12. Автором досліджений вплив соціально-демографічних факторів на онкологічну захворюваність.

26. Грищенко С.В. Общие закономерности формирования онкопатологии кожи и губы у населения крупного промышленного региона // Вестн. гиг. эпид. - 2000. - Т.4, №2. - С. 177-182.

27. Грищенко С.В. Современные закономерности возникновения и распространения гемобластозов среди населения Донецкой области // Арх. клин. эксп. мед. - 2000. - Т.9, №3. - С. 427-432.

28. Грищенко С.В., Степанова М.Г. Роль экологических факторов в формировании онкологической патологии костей, соединительной и других мягких тканей // Український медичний альманах. - 2000. - Т.3, №6. - С. 65-68. Автором встановлені екологічні фактори онкоризику і визначений ступінь їхньої патологічної значущості.

29. Грищенко С.В., Степанова М.Г. Радіаційні детермінанти онкологічної патології шкіри і губи у населення Донецької області // Медичні перспективи. - 2001. - Т.6, №1. - С. 120-123. Автором виявлені ключові детермінанти онкопатології шкіри і губи радіаційного походження.

30. Грищенко С.В. Комплексная гигиеническая оценка загрязнения атмосферного воздуха населенных мест Донецкой области // Вестн. гиг. эпид. - 2001. - Т.5, №1. - С. 12-17.

31. Шамрай О.В., Грищенко С.В. Територіальні закономірності поширеності злоякісних новоутворень та смертності від них в Україні // Вісн. Вінницького державного медичного університету. -2001. - №1. - С. 262-263. Автором проаналізовано територіальну варіабельність показників первинної онкологічної захворюваності населення України.

32. Агарков В.И., Грищенко С.В., Яковец Ю.И. Радиационно-экологические детерминанты онкологической патологии населения Донецкой области // Гигиена населенных мест. - К.: УНГЦ, 2001. Вып. 38, Т.2. - С. 204-210. Автором досліджені закономірності впливу екологічних факторів на первинну онкопатологію щитоподібної залози і визначені її ключові детермінанти.

33. Гринь Н.В., Грищенко С.В., Коваль Е.Н., Михайличенко Т.Е., Головня О.П., Степанова М.Г. Роль экологического прессинга в формировании патологи эндокринной системы у населения Донецкой области // Довкілля та здоров'я. - 2001. - № 3 (18). - С. 38-41. Автором встановлено екологічні детермінанти формування первинної онкопатології ендокринної системи, зокрема щитоподібної залози.

34. Грищенко С.В. Особенности динамики и структуры онкологической заболеваемости населения в социально-экологических условиях Донбасса // Проблемы здравоохранения и пути его реформирования. - Донецк: ООО "Лебедь", 1997. - С. 25-27.

35. Грищенко С.В. Распространенность онкологических заболеваний среди детского населения Донецкой области // Мат. науч.-практ. конф. "Актуальные проблемы гигиены детей и подростков". - Харьков: УкрНИИ ОЗДП,1995. - С. 51-52.

36. Грищенко С.В. Применение метода медико-гигиенического картографирования для комплексной оценки онкоэпидемиологической ситуации в Донбассе // Мат. науч.-практ. конф. "Актуальные проблемы медицины Донбасса". - Донецк, 1996. - С. 39.

Размещено на Allbest.ru

Страница:

автореферат "Гігієнічні основи профілактики онкологічної захворюваності населення в регіонах з несприятливими екологічними умовами" скачать

Подобные документы

Екологічно-гігієнічние обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів
Застосування хімічних засобів захисту плодових насаджень та потенційна небезпека забруднення ними об’єктів навколишнього середовища, що створює загрозу як для здоров’я населення. Токсиколого-гігієнічна оцінка сучасних хімічних засобів захисту садів.

автореферат [86,6 K], добавлен 12.03.2009
Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Йодний дефіцит та патологія щитоподібної залози серед дитячого населення у північному регіоні України
Ретроспективна поширеність дифузного еутиреоїдного та вузлового зоба у дітей Північного регіону України. Оцінка ступеня йодного дефіциту. Сучасні методи профілактики йодної недостатності. Ефективність групової профілактики з використанням води "Йодіс".

автореферат [81,9 K], добавлен 21.03.2009
Розробка програми відновлення рухової діяльності пацієнтів після травм хребта з використанням системи інтенсивного тренінгу
Причини та структура травматизму хребта серед населення Європи та України, рівень інвалідизації населення після таких травм. Проведення експериментального аналізу факторів, що впливають на відновлення рухової активності за допомогою інтенсивного тренінгу.

дипломная работа [1,5 M], добавлен 02.12.2010
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Поширеність зубощелепних аномалій серед дітей шкільного віку міста Тернополя
Аналіз поширеності зубощелепних аномалій в групі, що вивчається, місце серед них дистального прикусу. Закономірності комплексної терапії таких хворих, а також значення ортодонтичної та ортопедичної профілактики та лікування захворювань пародонту.

статья [80,5 K], добавлен 07.11.2017
Профілактика неінфекційних захворювань
Актуальність проблеми впровадження концепції профілактичної (санологічної) спрямованості діяльності лікарів. Медичні, санітарно-технічні, гігієнічні заходи, загальні принципи та види профілактики. Аналіз стратегій профілактики неінфекційних захворювань.

курсовая работа [40,5 K], добавлен 09.07.2019
Статистичний аналіз захворюваності населення (об’єкт дослідження – Львівська область у порівнянні з іншими областями та Україною загалом)
Статистика захворюваності в Львівській області та по Україні загалом. Ситуація із захворюваністю на туберкульоз в Україні. Хронічні обструктивні захворювання легень. Випадки захворювань на такі інфекції як туляремія, сибірська виразка, лептоспіроз, сказ.

контрольная работа [236,5 K], добавлен 21.05.2013
Відновлення товстої кишки у колостомованих хворих при пухлинах прямої кишки
Місце раку прямої кишки в структурі онкологічної захворюваності провідних країн світу, перепони на шляху до виконання функціонально повноцінних операцій. Розробка комплексу заходів, спрямованих на розширення показань до сфінктерозберігаючих операцій.

автореферат [26,0 K], добавлен 05.02.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічні основи профілактики онкологічної захворюваності населення в регіонах з несприятливими екологічними умовами"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.