Чинники захворюваності та смертності в осіб з артеріальною гіпертензією сільської популяції

Знайдені особливості взаємозв'язку АГ і основних чинників ризику серцево-судинних захворювань у пробандів залежно від виду обтяженої спадковості. Так, на виникнення АГ у пробандів з ОС по серцево-судинних захворюваннях впливає надмірне вживання кухонної солі і НМТ, трохи менше - НФА і вживання алкоголю.

Високе поширення чинників ризику серед сільських мешканців, котрі мають обтяжену спадковість по серцево-судинних захворюваннях, вимагає негайного проведення широкомасштабних профілактичних заходів, виявлення генетично схильних до розвитку хронічних неінфекційних захворювань осіб.

Дані про динаміку розповсюдженості АГ і чинників ризику за 10-річний період демонструють зростання розповсюдженості АГ і ПАГ серед сільських чоловіків і жінок, при цьому суттєво підвищився рівень АТ завдяки САТ і ДАТ. Зростання поширеності АГ щільно пов'язане не тільки з високою розповсюдженістю основних чинників ризику в популяції, але і з високим рівнем стресу серед населення внаслідок низької соціальної і правової захищеності, невдоволення матеріальним становищем, поганими екологічними умовами в районі проживання і невпевненістю в завтрашньому дні.

Вивчалась обізнаність сільського населення та медичних працівників Чернігівщини про значення чинників ризику у розвитку АГ. В ході опитування більшість сільських жителів - 52,4 % чоловіків та 60,5 % жінок не змогли назвати жодного чинника ризику АГ. Про один чинник ризику АГ знали 8,3 % сільських чоловіків та 8,4 % жінок, найкраще - чоловіки 18-34 років та жінки 45-54 років. Два чинники ризику АГ в своїх відповідях називали 29,8 % чоловіків та 26,1 % жінок. Три і більше чинників ризику АГ назвали тільки 9,5 % чоловіків і 5 % жінок. Найчастіше - у 7,1 % випадків, чоловіки називали тютюнопаління і вживання алкоголю в поєднанні з надмірним вживанням кухонної солі, надлишковою масою тіла, НФА та психоемоційним перенапруженням. Аналогічні комбінації трьох і більше чинників ризику АГ називали і сільські жінки.

В результаті проведеного опитування стало відомо, що 7,1 % чоловіків та 10,1 % жінок не знали свій рівень артеріального тиску, 36,9 % та 41,2 % опитаних відповідно вважали його підвищеним. Не знали про наявність у себе АГ 51,2 % чоловіків та 46,7 % жінок, які мешкають на селі.

Обізнаність сільських жителів про чинники ризику АГ склала 34,4 % серед чоловіків та 38,6 % серед жінок, хворих на АГ, що суттєво нижче обізнаності осіб з нормальним рівнем артеріального тиску - 55,8 % серед чоловіків (p<0,05) та 40,3 % серед жінок (p>0,1). Тільки 1,3 % сільських чоловіків та 0,8 % жінок знали свій рівень холестерину в сироватці крові, що ще раз підтверджує низьку обізнаність сільського населення про чинники ризику АГ.

Найпоширенішою реакцією на стресові ситуації серед сільських чоловіків, в тому числі хворих на АГ, є душевне збудження, серед жінок - душевне пригнічення. Більшість опитаних сільських жителів легко справляється зі стресом, крім хворих на АГ. Тому вплив на психоемоційні чинники, спрямовані на зниження дії стресу, є одним з важливих методів по зміцненню здоров'я населення.

Тільки 38,9 % опитаних вказали на те, що середні медичні працівники проводять з ними роботу по усуненню шкідливих звичок та 65 % вказали на те, що цю роботу з ними проводять лікарі. Це вимагає подальшого вдосконалення системи навчання лікарів і особливо середнього медичного персоналу в питаннях профілактики хронічних неінфекційних захворювань і зміцненні здоров'я населення. На запитання про достатню пропаганду здорового способу життя в засобах масової інформації, позитивно відповіли 61,9 % чоловіків та 68,1 % жінок, тобто трохи більше половини опитаних, що вимагає активного просвітницького впливу на сільську популяцію.

Вивчення обізнаності лікарів та середнього медичного персоналу в питаннях профілактики АГ проводилось серед 102 сільських медичних працівників віком від 19 до 72 років. З них 30 лікарів-терапевтів практичної охорони здоров'я та 72 представники середнього медичного персоналу, включаючи фельдшерів та акушерів фельдшерсько-акушерських пунктів.

Серед опитаних тільки 9,8 % сільських лікарів правильно назвали 5 основних чинників ризику розвитку АГ: надмірне вживання кухонної солі, стреси, НМТ, низька фізична активність (НФА) та зловживання алкоголем. Три-чотири чинники ризику в своїх відповідях назвали 11,8 % опитаних, один-два - 39,2 % медпрацівників, при цьому перевагу надавали стресам, вживанню алкогольних напоїв та НМТ, трохи рідше - надмірному вживанню кухонної солі і НФА. Не змогли назвати жодного чинника ризику АГ 39,2 % опитаних сільських медиків.

Правильно оцінили критерії АГ 36,7 % лікарів і тільки 13,9 % середнього медичного персоналу. Виконання заходів первинної профілактики АГ 17,6 % медпрацівників вважають ефективним засобом запобігання ризику захворювання, 59,8 % вагаються в цьому і 22,6 % сільських медиків вважають їх недоцільними.

Особливе значення у виконанні програм профілактики неінфекційних захворювань, розрахованих на все населення, включаючи групи високого ризику, відіграє санітарно-просвітницька робота, яку постійно проводять 32,4% опитаних сільських медиків, інколи - 42,2% та зовсім не проводять роботи по боротьбі з чинниками ризику 25,4% медпрацівників, котрі пояснюють це браком часу, відсутністю моральних та матеріальних стимулів, нехваткою відповідних посібників і методичних рекомендацій, недостатнім поширенням знань про конкретні методи профілактики захворювань.

Аналіз анкет свідчить про високу розповсюдженість чинників ризику АГ серед сільських медиків. Так, НФА зустрічалась у 27,5 % обстежених, НМТ - у 18,6 %, вживають алкоголь 41,2 %, палять тютюн 15,7 % медичних працівників, підвищений артеріальний тиск відзначили 7,8 % опитаних.

З 2019 обстежених сільських мешканців працювали протягом останніх 12 місяців 868 осіб - 519 чоловіків та 349 жінок, з них 111 за цей час користувались листком тимчасової непрацездатності - 55 чоловіків та 56 жінок. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності по всіх захворюваннях склала для працюючих сільських жителів 12,8 % (10,6 % для чоловіків і 16,9 % для жінок).

З АГ отримали листок непрацездатності 35 осіб або 4 % працюючих, з них 4,9 % жінок і 3,5 % чоловіків, тобто захворюваність з тимчасовою втратою працездатності через АГ серед сільських мешканців нижча, ніж по інших захворюваннях, особливо по кількості днів непрацездатності на одного працюючого - 0,7 проти 2,7. Це, можливо, пов'язано з нерегулярними звертаннями хворих на АГ до лікаря і з меншим терміном перебування їх на листку непрацездатності.

Зниженню тимчасової втрати працездатності сприяє також вплив на чинники ризику АГ, покращення побуту сільських мешканців, умов виробництва і формування у них навиків здорового способу життя. Безумовно, регулярне адекватне лікування гіпотензивними препаратами зменшує показники тимчасової втрати працездатності.

Вивчення смертності чоловіків і жінок в сільській популяції Чернігівщини проводилось за 3-річний період з детальним аналізом прогностичної значущості ряду поведінкових звичок по відношенню до смертності загальної, від серцево-судинних захворювань, онкологічних та інших хвороб.

Так, за період спостереження з 1996 по 1999 рік, який склав 2421 людино/років, в популяції чоловіків зареєстровано 40 випадків смерті від різних причин, що складає 16,5 випадків на 1000 людино/років. Найчастішою причиною смерті були серцево-судинні захворювання - 55 % (9,1 випадків на 1000 людино/років), в тому числі від інфаркту міокарда - 1,7 випадків або 10 % кількості всіх смертей і мозкового інсульту - 2,9 випадків на 1000 людино/років, тобто 17,5 % кількості всіх смертей і 18,9 % кількості смертей від захворювань.

Загальна смертність чоловіків значно вища серед тих, у кого на скринінгу встановлена АГ: 31,1 проти 12,9 (р<0,001). Ідентична закономірність виявлена і для серцево-судинних захворювань (20,7 проти 6,2, р<0,001).Ризик смерті серед чоловіків зростає при наявності в них НМТ (у 1,7 разів), НФА (у 2,3 разів), а також при вживанні алкоголю (у 1,2 разів).

Період спостереження за популяцією сільських жінок склав 3126 людино/років (з 1996 по 1999 роки). Вивчаючи структуру смертності сільських жінок, виявили, що смертність від захворювань склала 19,6 випадків на 1000 люд/років, тобто 98,7 % кількості всіх смертей. У жінок найчастішою причиною смерті були ССЗ - 56,7 % (10,9 випадків на 1000 люд/років).

Загальна смертність та смертність від ССЗ вища в осіб, хворих на АГ, а також у тих, які мають НМТ та НФА, ОС по ССЗ та вживають кухонну сіль в надлишку.

Заходи щодо первинної і вторинної профілактики АГ проводились серед 646 чоловіків та 794 жінок віком від 18 до 75 років, котрі були зайняті в сільськогосподарському виробництві, працювали службовцями або були пенсіонерами за віком. Група порівняння, в якій перебувало 236 селян та 343 селянок, не відрізнялась від групи активної профілактики за соціально-демографічним статусом.

Перший рівень, на якому здійснювалися профілактичні заходи, - це масова профілактика, яка передбачала формування здорового способу життя як основи життєдіяльності популяції в цілому. Будь-який контакт медичних працівників з населенням використовувався для пропаганди здорового способу життя, включаючи поняття про раціональне харчування, обмежене вживання кухонної солі (до 6 г на добу), цукру, жирів тваринного походження, відмови від тютюнопаління та алкоголю, достатню фізичну активність, зменшення маси тіла. Підвищенню медичної грамотності сільського населення сприяли індивідуальні та групові розмови з населенням, публікації в місцевій газеті, лекції на медичні теми.

Наступним етапом профілактики був вплив на чинники ризику для зниження їх рівня та розповсюдженості, тобто проведення інтегрованої профілактики. Для боротьби з АГ зусилля направлялись на чиниики ризику її виникнення і, в першу чергу, на зменшення вживання кухонної солі. При стресах рекомендували регулярні заняття, котрі включали м'язову релаксацію, навчали нормам поведінки, вивчали мікросоціальне середовище та установки пацієнта, чергування фізичної та розумової діяльності з періодами відпочинку. Виходячи з особливостей пацієнта, які визначались в ході обстеження, застосовували два способи відмови від тютюнопаління: поступове (1,5 місяця) скорочення кількості цигарок, які випалювались, і одномоментна повна відмова від тютюнопаління. Другий спосіб був оптимальний. При поступовій відмові від тютюнопаління строк не перевищував 1-1,5 місяця. Боротьба з алкоголізмом, чинником ризику АГ, заключалась у повній відмові від вживання спиртних напоїв особами, котрі мали цю шкідливу звичку. Мали значення наступні медичні заходи: виховання здорового способу життя та пропаганда безалкогольних напоїв.

На розвиток дисліпідемій в досліджуваній сільській популяції впливав характер харчування. Одним з основних засобів впливу були індивідуальні розмови. При цьому пацієнту вручались пам'ятки про необхідність раціонального харчування, таблиці калоражу їжі. Боротьба з надлишковою масою тіла заключалась у проведенні індивідуальних розмов про вплив НМТ на розвиток АГ, ІХС, цукрового діабету та інших захворювань. Особи з НМТ попереджувались про необхідність регулярного контролю за калоражем їжі, про важливе значення збалансованого харчування - калораж залежно від фізичної активності.

Вторинна профілактика АГ заключалась в лікуванні хворих з одночасним впливом на чинники ризику. Медикаментозне лікування проводилось диференційовано залежно від рівня артеріального тиску, поетапно, починаючи з препаратів першого ряду з наступним доданням або заміною, з одночасним усуненням чинників ризику. Регулярні огляди хворих на АГ в період розробки тактики лікування проводились кожні 2-3 тижні, при нормалізації артеріального тиску 1 раз на місяць.

В групі порівняння проводились загально-клінічні заходи, які стосувались осіб з АГ, тобто диспансерний нагляд 2 рази на рік, а гіпотензивну терапію призначали та відміняли дільничні лікарі при звертанні хворих за медичною допомогою.

Ефективність проведених профілактичних заходів в досліджуваній сільській популяції оцінювалась за допомогою показників загальної смертності, смертності від серцево-судинної патології, онкологічних та інших захворювань. Серед чоловіків в групі порівняння виявлено вищі цифри загальної смертності: 18,5 проти 15,8, в основному завдяки смертності від серцево-судинних захворювань: 10,8 проти 8,5, особливо від інфаркту міокарда (3,1 проти 1,1; p<0,05) та мозкового інсульту (4,6 проти 2,3; p<0,05). Зіставлення показників смертності серед жінок в групі активної профілактики з групою порівняння показало, що в цій групі показники загальної смертності дещо вищі: відповідно 21,2 та 18,3 на 1000 люд/років, так як і показники смертності від серцево-судинних захворювань: 13,8 проти 9,6 на 1000 люд/років. Смертність від інфаркту міокарда серед жінок в 2,7 рази вища в групі порівняння, ніж в групі активної профілактики: 1,1 та 0,4 на 1000 люд/років, від мозкового інсульту - в 1,8 рази вища 4,2 проти 2,3 на 1000 люд/років. Смертність від інших захворювань невірогідно частіше реєструвалась у жінок з групи порівняння, тобто менші показники смертності в групі активної профілактики, ніж в групі порівняння, свідчать про ефективність проведених профілактичних заходів на селі.

Таким чином, проведені епідеміологічні дослідження сільської популяції Чернігівської області свідчать про високу розповсюдженість АГ і основних чинників її розвитку, що вимагає негайного проведення заходів, спрямованих на формування у сільського населення навиків здорового способу життя, які полягають в раціональному харчуванні, відмові від тютюнопаління і вживання алкоголю, нормалізації маси тіла і рівня холестерину в сироватці крові. Виконання цих заходів допоможе створити стійкі позитивні зрушення в стані фізичного і духовного здоров'я населення України, а також зменшити загальну смертність і збільшити середню тривалість життя сільських жителів.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації вирішена актуальна наукова проблема - визначена епідеміологічна ситуація щодо АГ серед сільського населення України і встановлено профіль ризику розвитку захворювання в популяції.

2. Вивчення епідеміологічної ситуації за допомогою стандартизованих методів ВООЗ дало можливість отримати достовірну інформацію про розповсюдженість артеріальної гіпертензії на селі, яка склала 20 % у чоловіків та 31 % у жінок і залежить від соціальної і професійної ознаки обстежених.

3. Поведінкові чинники ризику мали більше половини обстежених - 89,5 % сільських чоловіків і 75,8 % жінок, до того ж у чоловіків переважав чинник вживання алкоголю в поєднанні з надмірним споживанням кухонної солі і тютюнопалінням, а у жінок - вживання кухонної солі і алкогольних напоїв.

4. Ризик розвитку АГ у сільських чоловіків з НМТ втричі вищий, ніж в осіб з нормальною масою тіла, тоді як сільські жінки з ожирінням ризикують захворіти на АГ в 5 разів частіше.

5. Наявність ГХС підвищує ризик розвитку АГ в 2 рази у чоловіків і в 3 рази у жінок порівняно з сільськими мешканцями, котрі мають низькі значення холестерину. Особи з ГТГ також мають вищий ризик захворіти на АГ, ніж селяни з нормальними рівнями тригліцеридів.

6. На виникнення ішемічних змін ЕКГ у сільських мешканців впливають АГ, НМТ і обтяжена спадковість по серцево-судинних захворюваннях.

7. Обтяжена спадковість по АГ визначається у 13 % сільських чоловіків та 10,8 % жінок. На виникнення захворювання у цієї категорії селян впливає надмірне вживання кухонної солі і надлишкова маса тіла, трохи менше - низька фізична активність і вживання алкоголю.

8. За 10-річний період спостереження за сільською неорганізованою популяцією відзначено зростання розповсюдженості АГ на 7,8 % серед чоловіків та на 15,4 % серед жінок, що свідчить про погіршення стану здоров'я сільського населення.

9. Смертність загальна і від серцево-судинних захворювань вища серед селян, хворих на АГ, і серед тих, котрі мають НМТ та НФА, а також серед чоловіків, котрі вживають алкоголь.

10. Більше половини опитаних сільських мешканців не можуть назвати жодного чинника ризику АГ. Не знають про наявність у себе захворювання 51,2 % чоловіків та 46,7 % жінок, які мешкають на селі.

11. Значна розповсюдженість чинників ризику серед сільських медиків та низька обізнаність про них вимагають підвищення рівня знань медичних працівників, котрі обслуговують сільське населення.

12. Вищі показники смертності в групі порівняння, ніж в групі активної профілактики, особливо по інфаркту міокарда та мозковому інсульту, свідчать про ефективність проведених профілактичних заходів на селі по боротьбі з чинниками ризику АГ. Виконання “Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні” є актуальним як для міського, так і для сільського населення.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Висока розповсюдженість АГ в сільській неорганізованій популяції та її значний вплив на смертність сільського населення демонструють необхідність проведення заходів первинної і вторинної профілактики АГ на селі не лише закладами охорони здоров'я, а й громадськими організаціями та органами влади.

2. В кожній центральній районній лікарні слід організувати комісії з визначенням їх функцій щодо ранньої діагностики і лікування АГ серед сільського населення, а також впроваджувати методи первинної і вторинної профілактики АГ на селі за допомогою фельдшерів фельдшерсько-акушерських пунктів, дільничних лікарів, виїзних бригад.

3. Низька обізнаність сільської популяції про чинники ризику АГ вимагає інтенсивного просвітницького впливу, який включає:

А) лекції та бесіди працівників місцевих органів охорони здоров'я щодо профілактики АГ та її наслідків;

Б) широке застосування місцевих газет і радіо;

В) виступи по республіканському телебаченню;

Г) широке використання специфічних засобів санітарної пропаганди (бюлетенів, брошур, стендів в поліклініках тощо);

Д) роботу з медичним персоналом, котрий обслуговує сільське населення, по підвищенню знань з питання контролю АТ.

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дмитренко С.А. Эпидемиология артериальной гипертензии и частота употребления алкоголя в популяции мужчин сельской местности // Укр. кардіол. журн.-1998.-№12.-С.108-111.

2. Дмитренко С.А. Эпидемиологические аспекты табакокурения мужчин с артериальной гипертензией сельской популяции Черниговщины// Укр. кардіол. журн.-1999.-Вип.ІІ.-№2.-С.98-101.

3. Дмитренко С.А. Социальные и профессиональные различия эпидемиологии артериальной гипертензии// Укр. кардіол. журн.-1999.-№4.-С.61-64.

4. Дмитренко С.А. Избыточная масса тела как фактор риска артериальной гипертензии у жителей сельской местности// Укр. кардіол. журн.-1999.-№6.-С.54-57.

5. Дмитренко С.А. Зависимость распространенности дислипидемии от наличия факторов риска возникновения артериальной гипертензии у жителей сельской местности// Укр. кардіол. журн.-2000.-№1-2.-С.75-77.

6. Дмитренко С.А. Роль наследственности в распространенности артериальной гипертензии и ее факторов риска// Лікарська справа.-1999.-№3.-С.53-55.

7. Дмитренко С.А. Пищевые факторы риска артериальной гипертензии в сельской популяции Черниговщины// Лікарська справа.-1999.-№4.-С.105-108.

8. Дмитренко С.А. Распространенность артериальной гипертензии при различных типах дислипидемии в разных возрастных группах// Лікарська справа.-1999.-№6.-С.21-23.

9. Дмитренко С.А. Заболеваемость и временная утрата трудоспособности вследствие артериальной гипертензии у сельских жителей // Лікарська справа.-1999.-№7-8.-С.174-176.

10. Дмитренко С.О. Стан обізнаності сільського населення про значення чинників ризику у розвитку артеріальної гіпертензії // Лікарська справа.- 2000.-№1.-С.115-118.

11. Дмитренко С.А. Роль психоэмоционального стресса в развитии артериальной гипертензии// Український медичний часопис.-1999.-№5/13.-С.107-110.

12. Дмитренко С.А. Распространенность артериальной гипертензии в сельской популяции Черниговщины// Вестник проблем биологии и медицины.-1998.-№11.-С.110-120.

13. Дмитренко С.А. Электрокардиографическая характеристика сельского населения в возрасте 35-75 лет// Вестник проблем биологии и медицины.-1998.-№12.-С.35-42.

14. Дмитренко С.А. Смертность мужчин в сельской популяции Черниговщины и влияющие на нее факторы// Вісник проблем біології і медицини.-1999.-№9.-С.16-21.

15. Дмитренко С.А. Динамика артериальной гипертонии и факторов риска среди сельского населения Черниговщины за период с 1987 по 1997 год// Вісник проблем біології і медицини.-1999.-№12.-С.34-38.

16. Дмитренко С.А. Особенности распространенности артериальной гипертонии в сельской популяции Черниговщины в зависимости от семейного положения обследованных// Врачебная практика.- 1999.-№4.-С.5

17. Дмитренко С.А. Избыточное потребление поваренной соли - основной фактор риска артериальной гипертензии на селе// Врачебная практика.- 1999.-№5.-С.67-69.

18. Дмитренко С.А. Электрокардиографические изменения у больных артериальной гипертонией и их связь с основными факторами риска// Врачебная практика.- 1999.-№6.-С.68-70.

19. Дмитренко С.О. Розповсюдженість надмірної маси тіла серед сільських мешканців в залежності від освіти і сімейного стану обстежених// Врачебная практика.- 2000.-№4.-С.77-79.

20. Дмитренко С.О. Вивчення обізнаності сільських лікарів і середнього медичного персоналу в питаннях профілактики артеріальної гіпертензії// Експериментальна і клінічна медицина.-1999.-№4.-С.43-44.

21. Дмитренко С.А. Сравнительная характеристика содержания липидов в плазме крови у сельских мужчин и женщин в зависимости от уровня артериального давления// Експериментальна і клінічна медицина.-2000.-№1.-С.87-89.

22. Дмитренко С.О. Аналіз кореляційного взаємозв'язку артеріальної гіпертензії і основних чинників ризику у сільських чоловіків і жінок з надмірною масою тіла// Експериментальна і клінічна медицина.-2000.-№2.-С.78-80.

23. Дмитренко С.О. Вивчення звички вживати алкоголь у популяції сільських жінок та її зв'язку з розповсюдженістю артеріальної гіпертензії// Медичні перспективи.-2000.-Т.5, №2.- С.121-124.

24. Дмитренко С.О. Про структуру смертності жінок, які мешкають на селі// Вісник Вінницького державного медичного університету.-1999.-№2.-С.437-439.

25. Дмитренко С.А. Артериальное давление в различных возрастных группах мужчин и женщин сельской популяции Черниговщины// Матеріали наукових праць респ. науково-практ. конф. “Роль загальнопрактикуючого лікаря у розв'язанні проблем профілактики неінфекційних захворювань”, Харків, 19-20 листопада 1997. -С.35.

26. Дмитренко С.А.Низкая физическая активность и распространенность артериальной гипертонии на селе// Новые горизонты клиники внутренних болезней (сб. научн. трудов), Харьков.-1998.-С.128-131.

27. Дмитренко С.А. Распространенность поведенческих факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний в отдельности и в различных комбинациях среди сельских мужчин и женщин //Український терапевтичний журнал: матеріали респ. наук.-практ. конф. “Нове в патогенезі, діагностиці та лікуванні хронічної недостатності кровообігу”, Харків, 20-21 травня 1999.-1999.-№1 (Додаток).-С.62-65.

28. Дмитренко С.А. Зависимость распространенности артериальной гипертонии от разных типов дислипидемий у мужчин и женщин, проживающих в сельской местности// Нові напрямки профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань: Тези доп. Української науково-практ. конф. кардіологів з міжнародною участю, Київ, 26-28 травня 1999.-С.246-247.

29. Дмитренко А.А., Дмитренко С.А. Отдаленный прогноз у больных гипертонической болезнью, принимавших нифедипин// Ефективні методи лікування захворювань серця, судин і інших органів: тези доп. респ. науково-практ. конф. з міжнарод. участю, Вінниця, 29-30 вересня 1999.- Вінниця: Логос, 1999.-С.32-33.

30. Дмитренко С.А. Сравнительная характеристика избыточной массы тела у мужчин и женщин 18-64 лет одного из сельских регионов Украины// 1 Всероссийская конференция по проблемам атеросклероза, посвященная 100-летию со дня рождения А.Л. Мясникова, материалы конф, Москва, 8-9 июня 1999. - Москва.-1999.- С.83, реф.122.

31. Дмитренко С.А. Уровень липидов в плазме крови у мужчин и женщин, проживающих в сельской местности// Достижения и перспективы развития терапии в канун ХХІ века (сб. науч. трудов), - Харьков.-2000.-С.109-111.

АНОТАЦІЇ

Дмитренко С.О. Чинники захворюваності та смертності в осіб з артеріальною гіпертензією сільської популяції (проспективне популяційне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія, Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2001.

Дисертація присвячена вивченню чинників захворюваності і смертності в осіб з артеріальною гіпертензією сільської неорганізованої популяції. Провідними чинниками ризику є поведінкові, біологічні, спадкові, професійні, побутові та інші, які у більшості випадків в комплексі чи ізольовано спричиняють розвиток хвороби у сільських жителів. За 10-річний період спостереження простежувалось зростання розповсюдженості артеріальної гіпертензії серед сільських чоловіків і жінок, знайдено вірогідне підвищення вживання кухонної солі в надлишку, паління тютюну чоловіками та вживання алкогольних напоїв жінками. Провідне місце в структурі смертності сільської популяції займають серцево-судинні захворювання. Низька обізнаність сільських жителів про чинники ризику артеріальної гіпертензії продемонструвала необхідність проведення регулярної санітарно-просвітницької роботи серед сільського населення.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, сільська популяція, чинники ризику, епідеміологічне дослідження, смертність, профілактика.

Дмитренко С.А. Факторы заболеваемости и смертности у лиц с артериальной гипертензией сельской популяции (проспективное популяционное исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.11 - Кардиология, Харьковский государственный медицинский университет МОЗ Украины, Харьков, 2001.

Диссертация посвящена изучению факторов заболеваемости и смертности у лиц с артериальной гипертензией сельской неорганизованной популяции. Ведущими факторами риска артериальной гипертензии на селе есть поведенческие, биологические, наследственные, профессиональные, бытовые и другие, которые у большинстве случаев в комплексе или изолированно вызывают развитие болезни у сельских жителей. Артериальная гипертензия наиболее часто встречается у вдовых мужчин и женщин, несколько реже - у лиц, находящихся в браке. Артериальной гипертензией чаще болеют женщины, работающие в сельском хозяйстве и выполняющие значительные физические нагрузки, а также имеющие низкий уровень образования. На возникновение артериальной гипертензии у пробандов с отягощенной наследственностью по сердечно-сосудистым заболеваниям влияет избыточное потребление поваренной соли и избыточная масса тела, несколько меньше - низкая физическая активность и употребление алкоголя. Особого внимания заслуживает тот факт, что за 10-летний период наблюдения определялось увеличение распространенности артериальной гипертензии среди сельских мужчин и женщин, найдено достоверное повышение употребления поваренной соли в избытке, табакокурения мужчинами и употребление алкогольных напитков женщинами. Изучение взаимоотношения поведенческих факторов риска с соматической патологией дало возможность определить, что мужчины с артериальной гипертензией чаще употребляют алкогольные напитки и курят табак, тогда как у женщин такой закономерности не найдено. Обнаружена сильная корреляционная связь избыточной массы тела с систолическим и диастолическим артериальным давлением, которая свидетельствует о значительном влиянии этого фактора риска на распространенность артериальной гипертензии среди сельских жителей. Определение уровня смертности за трехлетний период наблюдения дало возможность выделить основные направления профилактики сердечно-сосудистых заболеваний на селе.

Низкая осведомленность сельских жителей о факторах риска артериальной гипертензии показала необходимость проведения регулярной санитарно-просветительной работы среди сельского населения.

Степень новизны полученных результатов состоит в том, что впервые в нашей стране изучена динамика распространенности артериальной гипертензии и основных факторов риска в неорганизованной сельской популяции на протяжении 10-летнего периода. Распространенность артериальной гипертензии, ее факторов риска среди мужчин и женщин исследована в зависимости от социальной и профессиональной ориентации. Для изучения привычки употребления алкоголя среди сельских жителей использовали частно-количественный критерий, который характеризовал интенсивность употребления алкогольных напитков и региональные особенности этой поведенческой привычки. Распространенность поведенческих факторов риска на селе изучалась не только отдельно, но и в различных комбинациях среди сельских мужчин и женщин. Наряду с этим определен уровень физической активности сельской популяции в зависимости от возраста, уровня образования, семейного положения и наличия артериальной гипертензии. Отягощенная наследственность по сердечно-сосудистым заболеваниям изучалась по отцовской и материнской линиям, при этом определяли взаимосвязь артериальной гипертензии с основными факторами риска у сельских пробандов с отягощенной наследственностью. Электрокардиографические изменения у лиц с нормальным и повышенным артериальным давлением характеризовались в сравнительном аспекте, при этом выявили корреляционную зависимость между ишемическими изменениями на ЭКГ и факторами риска. Уровень липидов в плазме крови среди сельских мужчин и женщин изучался в зависимости от наличия артериальной гипертензии в различных возрастных группах. Уровень смертности в сельской популяции Украины определяли на 3-летний период в расчете на 1000 человеко/лет с учетом артериальной гипертензии и основных факторов риска, а также провели сравнительную характеристику смертности сельского населения в зависимости от проведенных профилактических мероприятий.

Результаты исследования дают возможность научно обосновать план мероприятий по первичной профилактике артериальной гипертензии на селе. Обнаруженные особенности частоты и влияния факторов риска позволяют определить их роль в формировании заболевания и разработать приоритетные направления их профилактики. Значительная распространенность факторов риска среди сельских медработников и низкая осведомленность о них требуют повышения уровня знаний медицинских работников, которые обслуживают сельское население.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, сельская популяция, факторы риска, эпидемиологическое исследование, смертность, профилактика.

Dmіtrenko S.O. Morbіdіty and mortalіty factors іn subjects wіth arterіal hypertensіon іn the rural populatіon (prospectіve populatіon study). - Manuscrіpt.

Thesіs for scіentіfіc degree of Doctor of medіcal scіences by specіalty 14.01.11 - Cardіology, Kharkov State Medіcal Unіversіty of Mіnіstry of Health Care of Ukraіne, Kharkov, 2001.

The dіssertatіon іs devoted to the іnvestіgatіon of factors of morbіdіty and mortalіty іn іndіvіduals wіth arterіal hypertensіon іn the rural non-organіzed populatіon. The maіn rіsk factors are behavіoral, bіologіcal, heredіtary, professіonal, domestіc and others, whіch іn the majorіty of cases, іn complex and іsolated, provoke the dіsease development іn rural іnhabіtants. Durіng 10 years of observatіons the іncrease of arterіal hypertensіon prevalence among rural men and women, the sіgnіfіcant іncrease of excessіve salt consumptіon and smokіng іn men and alcohol consumptіon іn women were revealed. Cardіovascular dіseases take the leadіng place іn the structure of mortalіty іn rural populatіon. The low awareness of rural іnhabіtants about cardіovascular rіsk factors suggests the necessіty of іntroductіon of sanіtary and educatіonal work among rural populatіon on the regular basіs.

Key words: Arterіal hypertensіon, rural populatіon, rіsk factors, epіdemіologіcal іnvestіgatіons, mortalіty, preventіon.

Размещено на Allbest.ru