Особливості стану здоров'я і адаптації учнів початкових класів гімназії в залежності від соціально-гігієнічних факторів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України

УДК 613.955:371.70:371.71

Особливості стану здоров'я і адаптації учнів початкових класів гімназії в залежності від соціально-гігієнічних факторів

14.02.01 - гігієна

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Янко Наталія Вікторівна

Київ 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Волинському державному університеті імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України

Захист відбудеться " 22 " червня 2001р. о 10.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.604.01 Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва за адресою: 02660, м. Київ, вул. Попудренка,50.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва (м. Київ, вул. Попудренка,50).

Автореферат розісланий " 17 " травня 2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Селезньов Б.Ю.

здоров'я навчальний працездатність

АНОТАЦІЇ

Янко Н.В. Особливості стану здоров'я і адаптації учнів початкових класів гімназії в залежності від соціально-гігієнічних факторів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - Гігієна. - Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва, Київ,2001.

Дисертація присвячена вивченню стану здоров'я (фізичний розвиток, функціональний стан організму, захворюваність), розумової працездатності і фізичної підготовленості учнів початкових класів гімназії і факторів, що на них впливають (організація, гігієнічне і психолого-педагогічне забезпечення навчання, спосіб життя, рівень психологічної готовності до навчання); особливостей адаптації до навчального процесу організму учнів молодших класів гімназії.

Розроблений та апробований комплекс медико-педагогічних заходів з питань профілактики відхилень в стані здоров'я учнів молодших класів гімназій більш досконалих режимів та гігієнічних підходів до навчально-виховного процесу в цих закладах. Їх апробація показала позитивний вплив на рівень працездатності, фізичний розвиток, стан здоров'я молодших школярів гімназій, на поліпшення гігієнічних умов навчання.

Ключові слова: здоров'я, адаптація, школярі, гімназія, розумова працездатність, психологічна готовність до навчання.

АННОТАЦИЯ

Янко Н.В. Особенности состояния здоровья и адаптации учащихся начальных классов гимназии в зависимости от социально-гигиенических факторов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - Гигиена. - Институт гигиены и медицинской екологии им. О.М. Марзеева, Киев,2001.

Защищаются результаты исследований состояния здоровья (физическое развитие, функциональное состояние организма, заболеваемость), умственной работоспособности и физической подготовленности учащихся начальных классов гимназии и факторов, на них влияющих (организация, гигиеническое и психолого-педагогическое обеспечение обучения, образ жизни, уровень психологической готовности к обучению), особенности адаптации к учебному процессу.

Установлено, что организация начального этапа образования в современных гимназиях обеспечивает детям 7-10 лет более высокий уровень развития функций высшей нервной деятельности, умственной работоспособности и успеваемости, по сравнению с общеобразовательной школой, но является одним из факторов негативного влияния на состояние здоровья.

На фоне низкого исходного уровня здоровья и нездорового образа жизни в динамике обучения в гимназии под влиянием большей по объему трудности учебной нагрузки ухудшаются морфофункциональные показатели физического развития и физической подготовленности, сопровождающиеся недостаточным развитием силовой и общей выносливости, кардиореспираторной выносливости, анаэробной продуктивности. Ухудшается функциональное состояние отдельных систем организма детей, особенно сердечно-сосудистой - увеличивается удельный вес учащихся с гипертензивными реакциями артериального давления, неудовлетворительными показателями двойного произведения, коэффициента выносливости, качества реакции на физическую нагрузку; повышается уровень хронической патологии (региональной особенностью которой является высокий уровень и удельный вес в структуре патологии заболеваний эндокринной системы) и распространенность "школьных" болезней - снижение остроты зрения, нарушения осанки, сколиоз.

Особенностями адаптации организма учащихся младшего школьного возраста к режиму и условиям обучения в гимназии являются удлинение периода адаптации к ежегодной учебной нагрузке на протяжении начального обучения; отсутствие гармонической положительной динамики основных показателей физического развития, состояния здоровья, должного возрастного усовершенствования функциональных систем организма, т.е. отсутствие долговременной адаптации, которое определяется почти у трети учащихся. Высокую физиологическую "стоимость" адаптации или ее отсутствие имеют дети с хроническими заболеваниями, низким уровнем психологической готовности к обучению.

В результате кореляционного анализа результатов выполненных исследований получены количественные характеристики влияния состояния здоровья на умственную работоспособность, школьно необходимые функции, успешность обучения, уровень физической подготовленности.

Разработан и апробирован комплекс медико-педагогических мероприятий по вопросам профилактики отклонений в состоянии здоровья школьников младших классов гимназий, более совершенных режимов и гигиенических подходов к учебно-воспитательному процессу в этих учреждениях. Их апробация показала положительное влияние на уровень работоспособности, физического развития, состояние здоровья младших школьников гимназий, на улучшение гигиенических условий обучения.

Ключевые слова: здоровье, адаптация, школьники, гимназия, умственная работоспособность, психологическая готовность к обучению.

ABSTRACT

Yanko V. Natalia. Peculiarities in the state of health and adaptation of pupils in the beginning forms of gymnasium, depending on social-hygienic factors. - Manuscript.

Dissertation for getting degree of medical sciences candidate.

Specialty 14.02.01. - Hygiene. - Institute of hygiene and medical ecology named after Marseev, Kiev,2001.

Dissertation is devoted studies of health state (physical development, functional state of organism, diseases), mental ability and physical preparations of pupils in beginning forms of gymnasium and factors, which influence on them (organization, hygienic, psychological and pedagogical providing of the educational process, manner of life, level of psychological readiness for study; peculiarities of adaptation pupils' organisms to the educational process in beginning forms of gymnasium. Complex of medical and pedagogical measures has been working. It concerns questions of the prophylactic of the deviations in the state of pupils' health in the beginning forms of gymnasiums, more perfect regimes and hygienic aspects in the educational process in these establishments. Its using shows positive influence on the level of the ability for work, physical development, younger pupils' state of health in gymnasiums, on the improvement of hygienic educational conditions.

Key-words: health, adaptation, pupils, gymnasium, mental ability, psychological readiness for study.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процеси перебудови в соціальному, економічному, духовному житті України зумовили нові тенденції у розвитку народної освіти, які визначені у Державній національній програмі "Освіта. Україна ХХІ століття". У формуванні інтелектуального потенціалу України все помітніше місце займають школи нового типу - гімназії, ліцеї, коледжі, центри, які ще перебувають на початковому етапі свого розвитку. Залишаються недосконалими і не уніфікованими освітянські документи (програми, положення, нормативи), відсутні фундаментальні гігієнічні дослідження щодо впливу організації і умов навчання у нових типах закладів на стан здоров'я і працездатність учнів, потребують наукового обгрунтування гігієнічні нормативи і рекомендації.

Вимога виконання одного з найголовніших завдань державної освітньої програми - формування і збереження здоров'я дітей та підлітків - вступає в протиріччя з наявними ознаками соціально-економічної і екологічної криз в Україні, а саме різким погіршенням стану здоров'я підростаючого покоління (А.М.Сердюк, 1995, 1998; Р.В.Богатирьова і співавтори, 1997; Я.Й.Звіняцьковський і співавтори, 1991; Ю.Р.Спіженко, 1993; В.М.Пономаренко, 1994; С.І.Няньковський, 1995 та ін.).

Все це зумовлює актуальність наукового пошуку дослідження і розробки проблеми охорони і збереження здоров'я учнів навчальних закладів нового типу. Нечисленні на теперішній час дослідження в Україні (Н.П.Гребняк і співавтори, 1993, 1998, І.П.Козярін і співавтори, 1999, І.В.Сергета і співавтори, 1999, Г.Н.Даниленко, 1999) і Росії (В.П.Безгодов, 1996, В.П.Макарова і співавтори, 1997, Т.Л.Яцишена, 1998, В.П.Осотова, 1998) стосуються переважно учнів старших і середніх класів ліцеїв, гімназій і свідчать про більш високий, ніж у учнів загальноосвітніх шкіл, рівень захворюваності і стомлюваності навчальних програм. Стан здоров'я дітей молодшого шкільного віку, що навчаються в цих закладах, залишається практично не вивченим (И.В.Пляскина, 1998, 2000; М.М.Мокеєва, Н.П.Сетко, 1999). Цей період вікового розвитку дитини, без сумніву, має дуже важливе значення як для формування функціональних резервів здоров'я у зрілому віці, так і становлення рис особистості і характеру, засвоєння основ знань формування освіченої особистості, здатної бути конкурентоздатною у суспільстві з ринковою економікою.

Ця проблема є багатоплановою і включає крім медичного аспекту (стан здоров'я, функціональні можливості дитячого організму, особливості перебігу адаптації до шкільного навчання) соціально-гігієнічні, психогігієнічні, мотиваційні, психолого-педагогічні фактори, які впливають на працездатність і успішність навчання.

Актуальність проблеми, соціальна значущість та недостатня її наукова розробка зумовили вибір теми дослідження "Особливості стану здоров'я і адаптації учнів початкових класів гімназії в залежності від соціально-гігієнічних факторів"

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідницької роботи Волинського державного університету імені Лесі Українки як складова наукової теми на 1998-2000рр. "Дослідження фізичного здоров'я, способу життя учнівської і студентської молоді та розробка програм професійної підготовки студентів вищих закладів освіти" (№ держреєстрації 0198V000401). Роль автора у виконанні дослідницької теми полягає у визначенні стану здоров'я і адаптації учнів початкових класів гімназії та у розробці медико-педагогічних профілактичних заходів по зміцненню їх здоров'я.

Мета роботи - на підставі дослідження стану здоров'я, розумової працездатності і фізичної підготовленості учнів початкових класів гімназії та факторів, що на них впливають (організація, гігієнічне і психолого-педагогічне забезпечення навчання, спосіб життя, рівень психологічної готовності до навчання), теоретично обгрунтувати медико-педагогічні заходи по зміцненню їх здоров'я і оптимізації перебігу процесів адаптації до навчального процесу.

Відповідно до поставленої мети роботи були сформовані наступні завдання:

Вивчити стан здоров'я (захворюваність, фізичний розвиток, функціональний стан окремих систем організму) в динаміці навчання учнів 1-3 класів.

Визначити рівень фізичної підготовленості учнів.

Виявити рівень і особливості розумової працездатності та успішності навчання учнів.

Визначити фактори впливу на стан здоров'я і перебіг адаптації до навчального процесу (організація, гігієнічне і психолого-педагогічне забезпечення навчання, рівень психологічної готовності до навчання, спосіб життя).

Розробити медико-педагогічні профілактичні заходи зміцнення здоров'я учнів початкових класів гімназії та експериментально перевірити їх ефективність.

Предмет дослідження - процес навчання дітей у початкових класах гімназії.

Об'єкт дослідження - стан здоров'я дітей 7-10 років і процес адаптації їх до навчання.

Наукова новизна отриманих результатів полягає :

вперше визначені особливості формування стану здоров'я і адаптації організму учнів при існуючій системі освіти в початковій школі гімназій України;

одержали подальший розвиток положення про вплив навчального середовища на стан здоров'я дітей 7-10 років;

вперше виявлені особливості режиму життєдіяльності дітей, формування їх здоров'я за час отримання початкової освіти та особливості адаптаційних механізмів до навчального процесу на підставі комплексу антропометричних, гігієнічних, психо-фізіологічних, соціально-гігієнічних та статистичних досліджень проведена гігієнічна оцінка умов навчання учнів початкових класів гімназії;

доповнено дані про залежність формування здоров'я учнів гімназії від комплексу факторів навчального процесу, психологічної готовності і способу їх життя на основі вивчення показників фізичного розвитку функціонального стану організму, захворюваності, розумової працездатності.

Теоретичне значення роботи полягає у встановленні закономірностей залежності стану функціональних можливостей основних систем організму та здоров'я учнів гімназії від впливу комплексу чинників навчального та позанавчального середовища; у науковому обгрунтуванні медико-педагогічних заходів по зміцненню здоров'я учнів початкових класів гімназії.

Практичне значення отриманих результатів визначається розробкою медико-педагогічних профілактичних заходів по зміцненню здоров'я; підвищенню працездатності і успішності навчання учнів початкової ланки освіти в гімназіях, соціальна ефективність яких доведена. Запропоновані заходи для практичних органів охорони здоров'я по зміцненню здоров'я учнів (викладені в інформаційному листі “Шляхи оптимізації адаптації учнів початкових класів гімназії”, К., 2000.-№68).

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження використовуються у навчальному процесі Інституту здоров'я та фізичної культури молоді Волинського державного університету імені Лесі Українки (акт №2-4/218 від 25.05.2000р.), педагогами і психологами в гімназіях та школах Волинської області (довідка №01-09/1554 від 28.12.2000р., у Луцькому педагогічному училищі (довідка №308 від 28.12.2000р., Володимир-Волинському педагогічному училищі імені А.Ю.Кримського (довідка №3 від 15.01.2001р.), медичними працівниками шкіл, шкільно-дошкільних відділень при організації роботи з питань профілактики захворювань у школярів, моніторингу здоров'я (довідка №2 від 11.01.2001р. Луцької міської дитячої поліклініки), медичними працівниками і педагогами гімназій №18,21 м.Луцька (акт №319 від 28.12.2000р., акт №83 від 27.12.2000р.), гімназії м.Нововолинська (акт №1 від 10.01.2001р.)

Особистий внесок здобувача. Матеріали дисертарційного дослідження були отримані здобувачем особисто. Дисертантом самостійно науково обгрунтовано та розроблено методики дослідження, проаналізовано стан здоров'я, визначено психологічну готовність учнів до навчання, спосіб життя, розумову працездатність та розроблено комплекс медико-педагогічних заходів з питань профілактики відхилень у стані здоров'я учнів. У роботах, виконаних у співавторстві, автору належить накопичення фактичного матеріалу, узагальнення експериментальних даних і їх аналіз.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались і обговорювались на Всеукраїнських і регіональних науково-практичних конференціях у м. Києві (1998 - 2000р.р.), м. Львові (2000р.), м. Луцьку (1999-2000рр.), щорічних наукових конференціях викладачів Волинського державного університету імені Лесі Українки (1998 - 2000 р.); науково-практичному семінарі "Формування культури здорового способу життя в системі виховання в школі, гімназії" (Луцьк, 1999р.), регіональній науково-практичній конференції “Проблеми активації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення” (Львів, 2000), "Перспективні напрями формування здорового способу життя" (Луцьк, 2000), науково-практичній конференції “Актуальні питання гігієни та екології безпеки України на рубежі століть”, присвяченій пам'яті Д.М.Калюжного (Київ, 2000р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 праць наукових робіт. Основні положення дослідження відображені в п'яти статтях у наукових фахових виданнях та в матеріалах чотирьох всеукраїнських і регіональних конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, загальних висновків, аналізу і узагальнення результатів дослідження, списку використаних літературних джерел та додатків. Робота викладена на 159 сторінках комп'ютерної верстки, містить 38 таблиць, 12 рисунків. У роботі використано 237 літературних джерел, у тому числі 15 іноземних.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. При виконанні роботи для вирішення поставлених завдань був використаний сучасний комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: теоретичні - аналіз і узагальнення літератури з питань впливу на стан здоров'я дітей молодшого шкільного віку соціально-економічних, біологічних, екологічних факторів, проблеми адаптації в різні вікові періоди дитинства; емпіричні - опитування, анкетування, тестування, вивчення і узагальнення досвіду навчальної роботи в освітніх закладах нового типу - гімназіях; медико-біологічні - антропометричні, фізіометричні, показники стану захворюваності; психологічні - психологічне тестування, педагогічне обстеження; гігієнічні - дослідження гігієнічних умов навчання; математичні - методи варіаційної статистики, кореляційний аналіз.

Дослідно-експериментальною базою дослідження були гімназія №4 (основна група) і загальноосвітня школа № 26 (контрольна група) м. Луцька. Об'єктом дослідження були учні 1-3 класів - 824 учні гімназії і 154 учні школи. Дослідження проводилось протягом 1998-2000 р.р. у чотири етапи експерименту: пілотажний, констатуючий (вивчення існуючих параметрів навчально-виховного процесу різних типів закладів освіти і їх впливу на стан здоров'я, працездатність і перебіг процесів адаптації організму учнів), формуючий (організація та проведення експериментальних, коригуючих заходів і впливів), контролюючий (аналіз і оцінка результатів експериментального впливу). Методи і обсяг виконання досліджень подані в табл.1.

Анкетування учнів проводилося з метою вивчення способу життя, ставлення до навчання, фізичної культури, дотримання режиму дня. Опитування педагогів передбачало інформацію про мотивацію навчання і поведінкові реакції учнів, соціальний стан їх сімей, особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах гімназії (сумарне тижневе навантаження, кількість навчальних днів на тиждень, розклад уроків і їх тривалість, наповнюваність класів).

Таблиця 1 Методи і обсяг виконаних досліджень

Комплекс гігієнічних досліджень включав визначення умов навчання шляхом вимірювання параметрів мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря), освітленості з використанням стандартних методів і приладів (психрометр Августа, люксметр Ю - 116). Дослідження проводились в холодну і теплу пори року.

Фізичний розвиток вивчався за антропометричними показниками - довжина і маса тіла, окружність грудної клітки (використовувались зростовимірювач і ваги медичні), оцінка показників проводилась загальноприйнятими методами (шкали регресії і центильні). Визначались наступні показники: стан функціональних систем організму, м'язова сила (кистьова динамометрія); життєва ємність легень фактична (сухим спірометром) і належна, розраховувався життєвий індекс; частота серцевих скорочень (пальпаторно), рівень артеріального тиску (апаратом Ріва-Роччі за Коротковим) у стані спокою і після стандартного фізичного навантаження, розрахунковими методами визначався пульсовий тиск, ударний і хвилинний об'єми крові, подвійний добуток, коефіцієнт витривалості, показники якості реакції.

Захворюваність учнів (загальна, поширеність, патологічна ураженість, з тимчасовою втратою працездатності) вивчалась на основі аналізу даних поглиблених медичних оглядів силами спеціалістів поліклініки, медичної документації (форми 12 і 31 державної статистичної звітності). Розраховувалися загальноприйняті показники: рівень захворюваності на 1000 дітей і структура її за класами хвороб згідно Міжнародної класифікації хвороб Х перегляду.

Психологічна готовність дітей до шкільного навчання вивчалася разом з психологами за 12 показниками (Є.І.Рогов, 1996; Н.Н.Кушнір, 1992; В.А.Скумін, 1985). Розумова працездатність оцінювалась за результатами двохвилинної коректурної проби; успішність навчання - за середньостатистичними оцінками з основних предметів.

Фізична підготовленість дітей визначалася за методикою фізичного тестування школярів (Державні тести і нормативи) - 7 показників, що характеризують силу і аеробні можливості організму.

Всі дослідження проводились кожного навчального року на 8-9-х тижнях - в очікувані періоди адаптації учнів до навчання (Г.М.Сердюковська, 1992; М.В.Антропова, А.Г.Хрипкова, 1982). Отримані дані проаналізовані за допомогою загальноприйнятих методів варіаційної статистики з розрахунком середніх величин окремих показників, їх помилки та дисперсії, критеріїв вірогідності розбіжностей, ймовірності вивчених явищ (Б.Г.Миркин, 1980). Застосовувався метод кореляційного аналізу даних (лінійна та рангова кореляція).

Результати дослідження та їх обговорення. Проведеними дослідженнями встановлено, що захворюваність була вищою в учнів гімназії. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності становила 537,3±8,0‰ і 2389,9 днів у учнів гімназії та 487,8±5,0‰ і 3327,0 днів у учнів школи; рівень хронічної захворюваності становив відповідно 752,8±7,3‰ і 725,6±2,9‰ (p<0,001).

Аналіз хронічної захворюваності учнів 1-3 класів обох типів навчальних закладів свідчить про вищий її рівень у учнів гімназії на всіх етапах навчання, який сягає вірогідності в показниках учнів 3-го класу (675,5±17,8‰ проти 547,7±20,6‰ у учнів шкіл) і загальному рівні по трьох класах (відповідно 591,8±10,8‰ і 542,3±12,8‰). Більш високий загальний рівень хронічної захворюваності у учнів гімназії зумовлений більш високим (на 3-4%) рівнем окремих класів хвороб, вірогідно вищим лише для хвороб кістково-м'язової (на 15,8%) і сечостатевої (на 5,9%) систем (p<0,001). Структура хронічної патології в навчальних закладах обох типів майже однакова, відзначалась лише тенденція до більш високої у учнів гімназії частки хвороб системи кровообігу, кістково-м'язової системи, сполучної тканини та сечостатевої системи. Необхідно відзначити високий рівень і високу частку (36-39%) захворювань ендокринної системи, до 80% яких приходиться на гіперплазію щитовидної залози, і так званих "шкільних" хвороб - зниження гостроти зору, порушення постави, сколіоз. У учнів молодших класів гімназії частка дітей з першою групою здоров'я була вірогідно нижчою, починаючи з другого класу, а з третього - вірогідно вищою протягом всього періоду навчання в початковій школі (p<0,01-0,001). Суттєве збільшення в динаміці навчання групи ризику (друга група здоров'я) свідчить про незадовільний медичний нагляд і несвоєчасність оздоровлення дітей.

Дослідження фізичного розвитку виявило, що антропогенні показники в усіх статево-вікових групах є нижчими ніж у 80-ті роки, зменшилась частка дітей з випередженням рівня біологічного розвитку, що свідчить про стабілізацію процесів акселерації фізичного розвитку у популяції дітей 7-10 річного віку. Нормальний фізичний розвиток мали 39,3±1,7% учнів гімназії і 47,2±4,02% учнів школи, група виникнення ризику порушень фізичного розвитку становила відповідно 37,7±1,6% і 32,9±3,78%, група відхилень фізичного розвитку - 23,0±1,46% і 19,9±3,22%, тобто відзначається тенденція (p>0,05) до гірших показників у учнів гімназії. Серед них у 60% відзначалася дисгармонійність фізичного розвитку за морфологічними і до 80% - за функціональними ознаками (невідповідність віковим стандартам м'язової сили рук, життєвого індексу - в динаміці навчання вірогідно знижувався з 84,9±1,6% до 73,5±0,85% функціональних проб дихальної системи).

Індивідуалізуючий аналіз функціонального стану серцево-судинної системи як інтегрального показника загальних пристосувальних реакцій цілісного організму виявив, що у учнів гімназії вірогідно частіше (на 14,9%, p<0,05) визначалася брадікардія, підвищення діастолічного тиску (на 10,4%, p<0,05), вищі за середні показники подвійного добутку (на 9,8%, p<0,001), зниження в динаміці навчання частки дітей з доброю реакцією на фізичне навантаження (на 11,8%, p<0,001), вищі протягом всього періоду спостереження величини коефіцієнта витривалості (р?0,05 - 0,001). Ознаками незадовільного стану серцево-судинної системи учнів гімназії слід вважати і дисфункції артеріального тиску - переважання підвищених показників артеріального тиску над зниженими - в 1,8 р. для систолічного (p<0,001) і в 6,4 р. - діастолічного (p<0,001), підвищення діастолічного і зниження пульсового тиску, ударного і хвилинного об'ємів крові, незадовільні реакції на фізичне навантаження, які зростають в динаміці навчання.

Характеризуючи рівень фізичної підготовленості обстежених дітей (як учнів гімназії, так і школи), необхідно зазначити, що розвиток окремих фізичних якостей у них відбувається гетерохронно та по висхідній кривій. При цьому визначаються не тільки вікові, але й статеві відмінності (переважно - кращі показники у хлопчиків). Учні гімназії майже за всіма середньостатистичними показниками відстають від вікових нормативів, лише в окремих групах і показниках сягаючи задовільного рівня. Учні школи мали окремі показники вірогідно вищі, які сягали лише нижніх меж вікових стандартів. Різноманітність варіантів поєднання показників різних тестів обумовлюють різні "профілі" фізичної підготовленості учнів обох типів навчальних закладів за час навчання (рис. 1).

Оцінки в балах за виконання вправ: 1 - стрибок у довжину з місця, 2 - “човниковий” біг, 3 - підтягування на перекладені, 4 - біг 1000м, 5 - вис на перекладині, 6 - упір з розгинанням рук.

Добрі і відмінні показники фізичної підготовленості за час навчання стабільно мають біля 30% учнів гімназії, вірогідно зменшується частка учнів із задовільним рівнем (p<0,05) і збільшується - з незадовільним (p<0,001). Тобто у більшості учнів гімназії як і учнів загальноосвітніх шкіл, руховий розвиток відстає від паспортного віку на рік і більше, що свідчить про недостатній розвиток силової і загальної витривалості, кардіореспіраторної витривалості, анаеробної продуктивності.

Отримані результати дослідження стану здоров'я учнів початкових класів гімназії як складної системи, що характеризується різноманітними параметрами (рівень і структура захворюваності, характер і частота відхилень від нормального фізичного розвитку, стан адаптивних показників і фізичної працездатності), підтверджують ступінь неупорядкованості, дезорганізації цієї системи протягом початкової освіти в гімназії.

В науково-методичній літературі відсутні дані про вплив факторів навчального і позанавчального середовища на стан здоров'я учнів початкових класів гімназії, їх психофізіологічний стан і розумову працездатність за час навчання в гімназії, відсутні науково-обгрунтовані профілактичні заходи покращення здоров'я учнів початкових класів гімназії.

Встановлено, що початкова школа гімназії орієнтована на навчання і виховання здібних і обдарованих дітей, укомплектована кваліфікованими педагогами, які зараховуються до штату на підставі конкурсного відбору, і опанували систему розвиваючого навчання; на базі гімназії функціонує науково-дослідницька лабораторія вікової психодіагностики, в якій два психологи здійснюють попереднє, напередодні вступу до гімназії, психологічне обстеження і відбір дітей і очолюють подальші психолого-педагогічні коригуючі заходи, спрямовані на оптимальний перебіг процесів психологічної адаптації і корекцію формування особистості дітей.

1 клас 2 клас 3 клас

Рис. 1 "Профіль" фізичної підготовленості учнів обох типів навчальних закладів протягом навчання

Гімназія і загальноосвітня школа розташовані в типових будівлях, мають необхідний набір приміщень і відповідають існуючим вимогам по улаштуванню і утриманню загальноосвітніх закладів. Виявлені типові для шкіл недоліки гігієнічних умов навчання: в теплу пору року в 60-75% вимірювань відзначалося перевищення припустимої температури повітря (23,2-28,00С) і відносної вологості повітря (35-70%), в холодну пору року температура була нижчою за оптимум, рекомендований для школярів молодшого віку, і складала 16,5-19,50С в 60-65% випадків. При достатній кубатурі класних приміщень в 24% має місце незадовільна організація повітряного режиму, встановлено, що лише в 40-42% основних учбових приміщень параметри штучного і природного освітлення відповідали гігієнічним нормативам. 30% учнів гімназії і 40% - школи не забезпечені меблями у відповідності зі зростом.

В обох обстежених закладах учні навчаються у першу зміну, в гімназії тижневе навчальне навантаження становить 25-26 годин, у школі - 20-22 години, тобто у перших на 25-30% вище (формується за рахунок уроків англійської мови і естетичного спрямування). Тривалість уроків - 45 хв, наявне скорочення тривалості великих перерв до 15 хв. Програми і кількість навчальних годин з основних предметів ідентичні. Розклад занять у 10-15% випадків у школі і 20-27% - в гімназії не відповідає денній динаміці працездатності. Трудність навчального дня (за шкалою Сівкова) становить у учнів гімназії 33,6 балів у 1-му, 35,9 - у 2-му і 37,5 - у 3-му класах. В контрольній групі відповідно 28,0-28,8 балів, тобто у майбутніх гімназистів на 20,0-30,5% є вищою.

Встановлені фактори потенційного негативного впливу навчального середовища на працездатність і здоров'я учнів молодших класів, ступінь вираженості яких є більшим у учнів гімназії.

За даними анкетного опитування встановлено нездоровий спосіб життя у більшості дітей. Тривалість нічного сну нижче нормованої у 88,5% учнів, дефіцит його у учнів гімназії більший на 0,35 - 1 годину і становить 2,48 год у 1-му і 1,5 год у 3-му класах. Тривалість перебування на свіжому повітрі у 90% дітей нижче нормованої. Тривалість приготування домашніх завдань у учнів гімназії перевищує нормовану на 0,3-0,5 год. (у учнів школи - нижче нормованої), що може свідчити про більшу складність для засвоєння програми навчання і більш свідоме ставлення до навчання учнів гімназії. До 75% учнів мають низьку рухову активність, ранкову гімнастику і елементи загартування виконують лише 30% учнів. Порушення режиму харчування зростають за час навчання і наявні у 9-30% учнів гімназії і 13-62% - учнів шкіл. Учні гімназії більш раціонально використовують вільний час (читання художньої літератури, заняття музикою, художньою творчістю), але відпочинок у переважної більшості (80%) має пасивний характер.

На підставі отриманих даних можна стверджувати, гігієнічне виховання і навчання як в сім'ї і дошкільному закладі, що передує вступу до гімназії, так і поточне, протягом навчання у початкових класах, не забезпечує необхідного для підтримання здоров'я, рівня гігієнічних знань і навичок, настанов на здоровий спосіб життя.

Початок систематичного навчання - це критичний період розвитку дитини. Суттєвим фактором впливу на здоров'я дитини, її емоційний стан є перебіг соціально-психологічної адаптації, успішність якої залежить як від рівня розвитку дитини, так психологічної готовності до навчання. Результати вивчення психологічної готовності до навчання наведені в табл. 2.

Першокласники гімназії мають вірогідно вищі показники вербально-логічного мислення, загальної зрозумілості, арифметичних здібностей, фонематичного слуху, слухової пам'яті, словникового запасу, загальної обізнаності, свідомого читання, умовисловлення, креативності, що забезпечується насамперед психологічним обстеженням і відбором до гімназії. Ці показники характеризують розвиток інтелектуальної сфери учнів, яка в найбільшій мірі визначає успішність навчання. Учні з успішністю 4,58-5,0 балів мали вірогідно вищі психологічні показники (6 з 13), ніж ті, що встигали на 3,58-4,0 бали, загальний рівень психологічної готовності становив відповідно 4,03±0,11 і 3,50±0,14 балів (p<0,01). Позитивна мотивація навчання виявлена у 64,8±4,3% учнів, адекватна самооцінка розумових здібностей виявлена у 37,5±4,4%, достатній розвиток комплексу довільності мають 81,1±3,2%. Комплексна оцінка наведених показників особистісної психологічної адаптації дозволяє стверджувати, що 84,4% першокласників гімназії мають високий і середній рівні адаптації до шкільного навчання, що дає підставу вважати організацію, режим і умови навчання в гімназії провідними факторами впливу на працездатність і стан функціональних систем організму в динаміці навчання.

Таблиця 2 Порівняльна характеристика показників психологічної готовності до навчання у першокласників гімназії і загальноосвітньої школи (бали*, Mm)

*5 - високий рівень; 4 - вищий за середній; 3 - середній; 2 - нижчий за середній; 1 - низький.

Дослідження ключових, шкільно необхідних функцій вищої нервової діяльності - мислення, пам'яті, уваги в динаміці початкової освіти виявило, що вони були вірогідно (p<0,05-0,001) вищими у учнів гімназії: слухова пам'ять - на 9-20%, зорова пам'ять - на 7,8%, вербально-логічне мислення - на 14-18%, продуктивність уваги - на 29-52%; вони практично не мали низьких показників, в той час як у учнів школи вони виявилися в 7-20% випадків при дослідженні функції пам'яті і в 22-56% - мислення.

Дослідження денної і тижневої динаміки розумової працездатності, проведене наприкінці першої навчальної чверті кожного року, виявило наступне. Вихідний (до початку першого уроку в різні дні тижня) об'єм виконаної роботи учнів гімназії становив 128,1±6,8 - 154,6±9,1 знаків у 1-му, 192,5±6,3 - 261,0±6,4 - у 2-му і 228,3±10,3 - 275,0±13,7 - у 3-му класах. Відповідні величини у учнів школи були вірогідно (p<0,01-0,001) нижчими: 73,1±3,6 - 87,4±5,1 у 1-му, 136,9±4,0 - 177,3±3,6 - у 2-му і 170,3±4,8 - 194,1±3,8 - у 3-му класах. У першокласників гімназії при невірогідному підвищенні працездатності (або збереженні її на вихідному рівні) протягом кожного навчального дня не спостерігалося підвищення працездатності протягом тижня; такий відносно стійкий рівень може бути пов'язаний з методикою викладання основних предметів, більшою наочністю навчального процесу, створенням позитивного емоційного настрою у дітей, їх активністю на уроках, що маскує прояви початкового стомлення. Для учнів 2-3 класів характерним було зниження показників як протягом навчального дня, так і тижня. Велике сумарне навантаження і підвищена його трудність, у порівнянні з загальноосвітньою школою, призводять в динаміці трьох років навчання до накопичення стомлення, виснаження функціональних резервів центральної нервової системи. У учнів 1-3 класів загальноосвітньої школи відбувалося зниження розумової працездатності як протягом навчального дня, так і тижня. Індивідуалізуючий аналіз виявив, що кількість дітей зі зниженням середньотижневих показників працездатності, які свідчили про розвиток І-ІІ стадій стомлення, була майже однаковою (62-68%) як у учнів різних типів навчальних закладів, так і різних класів. Однак у учнів гімназії переважало початкове стомлення, у учнів школи частіше відзначалась більш глибока стадія стомлення; у перших була більшою частка учнів з позитивною динамікою розумової працездатності (18-25% проти 5-13%).

Не дивлячись на більше розумове навантаження, внаслідок більшого тижневого навчального навантаження, менш раціонального з гігієнічних позицій розкладу занять, більшої трудності навчальних програм, учні початкових класів гімназії мають не тільки більш високий рівень розумової працездатності, але й вищі показники успішності навчання: середній бал становив у них відповідно 1-3 класам 4,41±0,06, 4,34±0,055 і 4,47±0,08 проти 4,11±0,17, 4,15±0,08 і 4,07±0,11 у учнів школи (p<0,05). Кореляційний аналіз довів залежність успішності навчання від рівня психологічної готовності (r=0,324, R=0,441) і окремих показників, що її визначають - мислення (r=0,372), зорової пам'яті (r=0,332), свідомого читання (r=0,317).

Таким чином, доведено, що навчання на початковому етапі гімназійної освіти сприяє розумовому розвитку дітей молодшого шкільного віку але фізіологічна "вартість" такої освіти (стан здоров'я та основних функціональних систем організму) для учнів гімназії є досить високою.

Встановлені наступні особливості розумової працездатності. По-перше відсутність зростання якісних параметрів, особливо показників, які характеризують силу активного внутрішнього гальмування. У учнів 1 класу вони повинні відбуватися на 4-6 тижнях, 2-го - на 5-6-му, 3-го - на 4-6-му. По-друге, відсутнє характерне для 5-6-го навчальних тижнів формування типової кривої розумової працездатності з максимумом у вівторок-середу. По-третє, кількісні і якісні параметри змінювалися різноспрямовано протягом дня і тижня при значній денній і тижневій амплітуді коливання цих показників. Тобто, в кінці першої чверті відсутня третя фаза адаптації - відносно стійкий рівень пристосування, проте виявляються наявні ознаки другої фази - неповного пристосування.

Подовження тривалості фаз адаптації зумовлене як впливом негативних факторів організації навчання, так і недостатньою руховою активністю, неготовністю дітей до систематичного навчання за морфофункціональними і психофізіологічними показниками. Якщо останні перевіряються при вступі у гімназію (і серед першокласників виявлено не адаптованих 75% дітей), то першому показнику - морфофункціональній незрілості - не приділяється належної уваги (за нашими даними, таких дітей за різними ознаками близько 50%). "Незрілість" проявляється у подальшому не тільки у низьких показниках працездатності, але й у запізненні на 4-5 тижнів встановлення фази відносно стійкого пристосування.

Процес навчання дітей у гімназії розпочинається на несприятливому фізіологічному фоні, який багато в чому обумовлює перебіг процесів адаптації. 64% першокласників мають відхилення фізичного розвитку, протягом трьох років структура учнів за ознаками фізичного розвитку практично не змінюється. 52% першокласників мають хронічні хвороби, в тому числі 18,3% - гіпертрофію щитовидної залози, у 3-му класі ці показники вірогідно збільшуються - до 67,5% і 25,8% (p<0,01). Зростає частка учнів з порушенням функцій органа зору, опорно-рухового апарату, захворювання нервової системи.

Аналіз змін показників функціонального стану окремих систем організму виявляє ознаки їх напруження, особливо це стосується серцево-судинної системи. В динаміці трьох років навчання зростає частка учнів з гіпертензивними реакціями систолічного (з 17,9% до 39,7%, p<0,001) і діастолічного (з 41,8% до 45,0%, p>0,05) тиску: стабільно висока - подвійного добутку (38,1% і 37,3%) і визначаються незадовільні величини коефіцієнту витривалості. Про зниження функціональних резервів серцево-судинної системи свідчить спрямованість, ступінь зрушення, їх тип і швидкість відновлення реакцій термінової адаптації на дозоване фізичне навантаження: питома вага незадовільних показників якості реакції зростає на 3,2%, реакцій частоти серцевих скорочень і часу їх відновлення - з 18,4% до 24,9% (p>0,05).

Успішність навчання в гімназії, як показник соціально-психологічної адаптації, має високі значення: у 97% учнів середньорічний бал є вищим за 4,0. Але про зниження адаптованості в динаміці навчання свідчить зменшення на 9% учнів, яким подобається навчання, на 34,7% (p<0,001) - які почуваються комфортно в класному колективі.

Таким чином, відсутність в очікувані строки сталості розумової працездатності і опірності стомленню в процесі навчальної діяльності, ознак термінової адаптації серцево-судинної системи свідчать про більшу тривалість періоду адаптації до щорічного навчального навантаження протягом періоду початкової освіти, а відсутність гармонійної позитивної динаміки основних показників фізичного розвитку, стану здоров'я, належного вікового вдосконалення функціональних систем - про відсутність довготривалої адаптації і її високу фізіологічну "вартість".

На підставі кореляційного аналізу встановлено кількісні характеристики взаємозв'язків і взаємозалежностей різних показників перебігу адаптації у учнів гімназії; зокрема залежності розумової працездатності і шкільно необхідних функцій вищої нервової діяльності від стану здоров'я. Інтегральна оцінка стану адаптації за критеріями соціальної, психолого-педагогічної, фізіологічної адаптації дозволяє вважати, що серед учнів гімназії наприкінці першої навчальної чверті адаптованими були 32%, з незавершеною адаптацією - 29%, не адаптованими - 39%. Серед учнів 2-го класу ці показники становили 46%, 27%, 29%, учнів 3-го класу - 54%, 21%, 25%. Переважна більшість учнів не адаптованих до навчання мала низький рівень психологічної готовності і хронічні захворювання; з незавершеною адаптацією - тривалі функціональні напруження, низьку працездатність, хронічну захворюваність.

Виходячи з загальнотеоретичних положень медицини про систему управління здоров'ям і принципів організації оздоровчих заходів учнів загальноосвітніх шкіл, нами розроблений науково обгрунтований комлекс медико-педагогічних заходів з питань зміцнення здоров'я учнів початкових класів гімназії, який базувався як на результатах проведених досліджень (особливо стану здоров'я, виявлених факторів негативного впливу на нього), так і на реальних можливостях сучасних гімназій. Медичні заходи включають контроль за гігієнічною організацією навчання - масова профілактика (організація навчально-виховного процесу, зовнішнє середовище, харчування) і заходи спеціальної профілактики відхилень стану здоров'я (порушення опорно-рухового апарату, зниження гостроти зору, рання діагностика станів невротизації, гіперплазії щитовидної залози, анемічних станів, профілактика гострої захворюваності, гіподинамії, емоційної напруженості, контроль за оздоровленням дітей з хронічною патологією). Педагогічні заходи передбачають забезпечення відповідності гігієнічним нормативам режиму навчання і відпочинку дітей, організації учбової діяльності дітей, належний рівень гігієнічного виховання і освіти, фізичного виховання, проведення психологічних досліджень і психологічної корекції учнів з низьким рівнем психологічної готовності до навчання.

ВИСНОВКИ

Встановлено, що організація початкової ланки освіти в сучасних гімназіях забезпечує дітям 7-10 років більш високий рівень розвитку функцій вищої нервової діяльності, розумової працездатності і успішності навчання, у порівнянні з загальноосвітньою школою, але є одним з факторів негативного впливу на стан здоров'я учнів і потребує проведення комплексу медико-педагогічних заходів, спрямованих на профілактику порушень стану здоров'я і його корекції.

Стан здоров'я учнів молодших класів гімназії незадовільний. Нормальний фізичний розвиток мають близько 40%, відхилення фізичного розвитку - 22%, ризик виникнення порушень фізичного розвитку - 38% учнів. На всіх етапах навчання рівень захворюваності учнів гімназії є вищим, ніж у учнів загальноосвітньої школи, сягаючи вірогідних розбіжностей на третьому році навчання. Частка дітей з хронічними захворюваннями протягом навчання зростає до 67,5% по завершенні початкової школи.

Функціональний стан окремих систем організму (м'язової, дихальної, серцево-судинної) у 75% учнів гімназії знижений, що свідчить про відставання від вікових стандартів м'язової сили, силового індексу, збільшення частки гіпертензивних реакцій артеріального тиску (зокрема діастолічного), незадовільні показники подвійного добутку, коефіцієнту витривалості, якості реакції на фізичне навантаження. Рівень фізичної підготовленості добрий лише у третини учнів, за більшістю показників руховий розвиток відстає від паспортного віку на рік і більше і свідчить про недостатній розвиток силової і загальної витривалості, кардіореспіраторної витривалості та анаеробної продуктивності.

Рівень розумової працездатності і шкільно необхідних функцій вищої нервової діяльності (вербально-логічного мислення, слухової і зорової пам'яті, уваги) учнів 1-3 класів гімназії вірогідно вищі, ніж у учнів школи. Однак в динаміці навчального дня і тижня у 60% учнів на фоні вікового підвищення рівня працездатності виявляється тенденція втоми, втричі зростає частка учнів з ІІ стадією втоми.

Рівень психологічної готовності до шкільного навчання (розвиток сфер інтелектуальної, мотиваційної, довільної) як фактор успішності адаптації і ефективності навчального процесу, вірогідно вищий у першокласників гімназії.

Факторами негативного впливу на стан здоров'я учнів є організація, гігієнічне і педагогічне забезпечення навчального процесу - невідповідність умов навчання гігієнічним нормативам (дискомфортний мікроклімат, недостатня освітленість основних приміщень у 58-64% випадків) і режиму навчання (перевищення на 25-30% сумарного тижневого навантаження, на 20-30,5% - трудності навчального матеріалу), нездоровий спосіб життя учнів (зниження тривалості сну у 98,5%, перебування на свіжому повітрі у 70%, порушення режиму харчування у 30%, низька рухова активність у 75% учнів).

Проведене комплексне дослідження стану здоров'я, фізіологічних функцій та розумової працездатності виявило збільшення тривалості періоду адаптації до щорічного навчального навантаження протягом періоду початкової освіти. Відсутність гармонійної позитивної динаміки основних показників фізичного розвитку, стану здоров'я, належного віку вдосконалення функціональних систем вказує на відсутність довготривалої адаптації майже у третини учнів і її високу фізіологічну “вартість”. Переважна більшість учнів (80%) з незавершеною адаптацією і її відсутністю мають хронічні захворювання.

За результатами кореляційного аналізу отримані кількісні характеристики впливу стану здоров'я на розумову працездатність (r=0,71), шкільно-необхідні функції (r=0,20-0,86), успішність навчання (r=0,69); захворюваності - на розумову працездатність (r=-0,94), успішність навчання (r=-0,54), рівень фізичної підготовленості (r=-0,60).

На підставі результатів проведених досліджень і аналізу досвіду організації профілактично-оздоровчих заходів в загальноосвітніх школах розроблений науково обґрунтований комплекс медико-педагогічних профілактичних заходів, який відображений в інформаційному листі “Шляхи оптимізації адаптації учнів початкових класів гімназії“. Впровадження запропонованого комплексу профілактичних заходів в гімназіях протягом 1999-2000 рр. довело їх соціальну ефективність: оптимізація розкладу занять - 80%, поліпшення гігієнічних умов навчання - 60%, поліпшення окремих показників способу життя учнів - у 16-32%, підвищення рівня фізичної підготовленості - на 19%, поліпшення функціональних показників - у 26%, підвищення працездатності - у 12%, зниження рівня захворюваності - на 14%.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Янко Н.В. Фізичний стан і фізична підготовленість учнів молодших класів гімназії // Довкілля та здоров'я. - 2000. - №2. - С. 26-29.

2. Янко Н.В. Розумова працездатність і успішність навчання учнів початкових класів гімназії //Гигиена труда: Сб. научн. трудов. - 2000.- № 31. - С. 303-310.

3. Поташнюк Р.З., Янко Н.В. Стан здоров'я школярів в навчальних закладах нового типу // Гигиена населенных мест: Сб. научн. трудов. - 2000. - №37. - С. 472-478.

4. Янко Н.В. Психологічна готовність до навчання першокласників гімназій, як гігієнічна проблема // Довкілля та здоров'я. - 2000. - №4. - С. 22-24.

5. Янко Н.В. Особливості адаптації до навчального процесу учнів початкових класів гімназії // Вісник наукових досліджень Тернопільської медичної академії імені І.Я.Горбачевського. - Тернопіль. - 2000. - №3.- С.76-78.

6. Янко Н.В. Стан здоров'я і фізична підготовленість учнів молодших класів гімназії // Проблеми активації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення: Матер. ІІ Регіональної наук.-практ. конф. - Львів. - 2000. - С.64-66.

7. Янко Н.В. Фізичний розвиток учнів початкових класів гімназії та задачі по його зміцненню і удосконаленню // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть: Зб. тез доп. наук.-практ. конф., присвяченої памяті Д.М.Калюжного.-К.-2000.-Вип.3.-С.74-76.