Лікування гострої та хронічної патології вуха із застосуванням медичної п’явки hirudo medicinalis та лікарських засобів на її основі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія медичних наук Eкраїни

Інститут отоларингології ім. Проф. О.С. Коломійченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

(14.01.19 - оториноларингологія)

Лікування гострої та хронічної патології вуха із застосуванням медичної п'явки hirudo medicinalis та лікарських засобів на її основі

Щетініна Олена Олександрівна

Київ 2001

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького

Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент, Селезньов Костянтин Георгійович, завідувач кафедри оториноларингології Донецького державного медичного університету ім.М.Горького

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Мітін Юрій Володимирович, завідувач кафедри отоларингології НМУ ім.О.О.Богомольця

доктор медичних наук, професор, Березнюк Володимир Васильович, завідувач кафедри оториноларингології Дніпропетровської державної медичної академії

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Щупика, кафедра оториноларингології, МОЗ України, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 27.04.2001 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.611.01 інституту отоларингології ім.О.С.Коломійченка АМН України (03057, м.Київ, вул.Зоологічна,3)

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці інституту отоларингології ім.проф.О.С.Коломійченка АМН України.

Автореферат розіслано 26.03.2001р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук А.І. Розкладка

1. Загальна характеристика роботи

медичний лікування вухо полярографія

Актуальність проблеми

Захворювання вуха серед усіх оториноларингологічних захворювань складають біля 28-35%. Гострий зовнішній отит зустрічається у 7% усіх ургентних хворих і біля 26% серед пацієнтів з патологією вуха. Серед ургентних хворих з ураженнями ЛОР-органів особи з захворюваннями внутрішнього вуха складають 5%, причому в 80-89% це нейросенсорна приглухуватість. Особливе місце займають травми вушної раковини в зв'язку з проблемою відновлювання повноцінної реваскуляризації тканин.

Основними причинами виникнення гострої патології та загострення хронічних захворювань вуха є ГРВІ, грип, купання, травми вуха та голови, гіпертонічний криз, стрес, акустична травма, вживання ототоксичних препаратів, маніпуляції на вусі (В.В. Дисколенко, 1986; Ю.М. Овчинников, Г.К. Апостолиди, 1997; B.F.McCabe, 1987; G.B.Hughes, B.P. Barna, S.E. Kinney et.al., 1988).

Окрему групу хворих складають пацієнти з вушними шумами на фоні патології вуха. Вушні шуми супроводжують захворювання вуха в 5-100% спостережень, за даними деяких авторів (И.Б. Солдатов, А.Я. Миркина, Н.С. Храппо, 1984; В.Г. Базаров, А.И.Р озкладка, 1989), а також мають місце при порушенні функцій інших органів та систем організму (Ф.А. Гурбанов, 1999; P. Kakar, K.L. Sawheney, 1965; M. Hildesheimer, F. Bloch, C. Muchnic et al., 1990; R.H. Nodar, 1996).

З метою комплексного лікування осіб з гострими та хронічними захворюваннями вуха, вушних шумів, травм вуха постійно ведеться пошук нових лікарських препаратів і методів лікування, які справляють значний ефект в ліквідації гострого процесу та знижаючих кількість загострень у хронічної групи хворих, маючих мінімальний побічний ефект та добре переносяться хворими (В.М. Рахманов, 1986;О.К. Патякина, Р.Г. Антонян, Е.Е. Загорская, 1998; Д.В. Бреусенко, Ю.А. Курьянова, Д.Г. Федоров, 1999; В.В. Римар, 1999; С.О. Шемякин,1999; C.A. Makin, P. Edvards et al., 1984).

Широке впровадження в практику оториноларингології знаходять різноманітні немедикаментозні методи лікування з метою отримання комплексного протизапального, знеболюючого та протинабрякового ефекту (В.Т. Пальчун, О.А. Буяновская, В.И. Асламазова, А.И. Крюков, А.В. Каралкин, 1986; Т.П. Лоза, 1997; M.R. Whitlock, P.M. O`Hare et.al., 1983).

Вказанним вище вимогам к лікуванню осіб з захворюваннями вуха відповідає медична п'явка Hirudo medicinalis, яка впливає не лише на патологічний осередок, але й на організм в цілому (Г.Г. Щеголев, М.С. Федорова, 1955; И.П. Баскова, 1986; К.Г. Селезнёв, 1989; Г.И. Никонов, 1998; S. Adams, 1988). Секрет слинних залоз медичної п'явки, який потрапляє в кров'яне русло людини, містить в собі біологічно активні речовини - бделіни, егліни, гірудин, псевдогірудин, гіалуронідазу та інші. Впливаючи на молекулярному рівні, біологічно активні речовини (БАР) поліпшують реологічні властивості крові, знижаючи агрегацію тромбоцитів, блокують утворювання тромбів, обмежують дію протеаз судинної стінки, покращюють метаболізм ліпідів крові, що забезпечує антиатеросклеротичну, гіпотензивну, тромболітичну та протизапальну дії гірудотерапії (И.П.Баскова, Г.И.Никонов, 1985; С.Халиль, 1987; H.Fritz, M.Gebhart et al., 1970; J.B.Haycraft, 1984).

При постановці п'явок зазначено, що вони прямують до певної ділянки шкіри, на якій визначається найбільша біологічна активність - це так звані біологічно активні точки (БАТ), які використовуються в практиці голкорефлексотерапії. Таким чином, медична п'явка впливає рефлекторно на організм людини (А.И. Крашенюк, С.В. Крашенюк, 1994; Г.И. Никонов, 1998; К.Г. Селезнёв, 1996; C. Green, J.A. Gilby, 1983).

Все вищенаведене і визначило напрямок та об'єм цього дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами.

Дисертація є фрагментом комплексної науково-дослідної теми кафедри оториноларингології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького: “Розробка та використання методик гірудотерапії та фармакотерапії при гострої нейросенсорної приглуховатості”, регістраціний номер 0 100 U 000704.

Мета та задачі дослідження.

Мета роботи - підвищити ефективність лікування хворих з гострими та хронічними захворюваннями вуха за рахунок включення до комплексу терапії медичної п'явки та лікарських препаратів на її основі.

Для реалізації поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

Вивчити та оцінити дію медичної п'явки та препаратів на її основі

при гострих і хронічних захворюваннях вуха та його травмах.

Вивчити та оцінити дію медичної п'явки та препаратів на її основі на мікроциркуляторне русло навколовушної області при гострих і хронічних захворюваннях вуха та його травмах.

Вивчити антибактеріальну дію медичної п'явки та лікарських препаратів на її основі при різних захворюваннях вуха.

4. Розробити методику гірудорефлексотерапії при захворюваннях вуха.

Розробити методику гірудофармакотерапії при захворюваннях вуха.

6. Розробити схеми та оптимальні режими застосування медичної п'явки та препаратів на її основі при лікуванні гострих і хронічних захворювань вуха (гострий зовнішній дифузний отит, нейросенсорна приглухуватість, вушні шуми, травми вушних раковин і зовнішнього слухового проходу).

Розробити комплекс методів динамічного контролю за адекватністю комплексної терапії із застосуванням медичної п'явки та препаратів на її основі при захворюваннях вуха.

Наукова новизна отриманих результатів.

Розроблені методики гірудотерапії, гірудорефлексотерапії та гірудофармакотерапії при вищезгаданих захворюваннях.

Вперше за допомогою метода полярографії вивчалася напруга кисню за життя в шкірі в місцях постановки медичної п'явки та нанесення гелю “Гірудо” при патології вуха.

Розроблені методи контролю за адекватністю гірудо-, гірудоферлексо- та гірудофармакотерапії.

Встановлена антибактеріальна дія п'явок при мікробному зовнішньому отиті, що дозволяє скоротити або уникнути використання антибіотиків і інших антибактеріальних препаратів.

Електричне шкірне проведення та напруга кисню в шкірі навколовушної області корелює з процесом одужання при гострій та хронічній патології вуха.

Електричне шкірне проведння та напруга кисню в тканинах є критерієм прогнозування кінця захворювання вуха.

Медична п'явка справляє на організм людини не лише місцеву дію, але й загальну, покращуючи реологію крові.

Практичне значення одержаних результатів.

Розроблені схеми та оптимальні режими гірудотерапії, гірудорефлексотерапії та гірудофармакотерапії можуть буті використані при лікуванні гострого зовнішнього дифузного отиту, нейросенсорної приглухуватості, вушних шумах, травмах зовнішнього слухового проходу та вушної раковини.

Показана висока клінічна ефективність гірудотерапії та гірудофармакотерапії при гострому зовнішньому отиті, нейросенсорній приглухуватості, вушних шумах судинної етіології.

Встановлено, що лікувальна дія п'явок і препаратів на її основі, перевищує вплив традиційної медикаментозної терапії та знижує можливість рецидивів хронічних процесів у вусі.

Доказано, що лікування п'явками дозволяє виключити у деяких хворих необхідність використання антибіотиків, знеболюючих препаратів, знизити дози гіпотензивних і судинних препаратів при лікуванні вказаних вище захворювань.

Застосування гірудотерапії покращує результати лікування при травмах вушної раковини та зовнішнього слухового проходу.

Гірудо- та гірудофармакотерапія має антибактеріальну дію при гострому зовнішньом дифузному отиті.

Особистий внесок автора.

Автору належить оригінальна ідея дослідження. Самостійно проведено повне обстеження 412 хворих з гострими та хронічними захворюваннями вуха. Обстеження та лікування проведено за допомогою як існуючих, так і розроблених автором діагностичних і медикаментозних методик.

Дано теоретичне обгрунтування та практичне підтвердження нового напрямку в лікуванні захворювань вуха.

Статистична обробка та наукова інтерпретація отриманих результатів виконані автором.

В роботах, виконаних з іншими авторами, реалізовані ідеї претендента. Співавтори допомогали в лікуванні, проводили консультації з клінічних, біохімічних та аудіологічних досліджень. Дисертантом не використовувались результати та ідеї співавторів публікацій.

Апробація та упровадження результатів роботи в практику.

Основні положення дисертації повідомлені та обговорені на робочій нараді оториноларингологів на тему: “Сурдологія та слухопротезування” (м.Вологда, 19-21 вересня 1989р.), на 3-ї всесвітній конференції з медичної п'явки (Ієрусалим, 1990), на 1-й всесоюзній нараді гірудологів (Донецьк, 1991), на засіданні Донецького обласного товариства оториноларингологів (Донецьк, 1999), на Всеукраїнскій конференції патології вуха (Донецьк, 1999 ), на IX с'їзді оториноларингологів України ( Київ, 2000).

Основні результати дослідження впроваджені в роботу отоларингологічного відділення Донецького обласного кліничного територіального медичного об'єднання, отоларингологічного відділення та поліклініки №1 Центральної міської клінічної лікарні №1 м.Донецька, отоларингологічних кабінетів поліклінік міських лікарень № 3,18,14 м.Донецка, а також в учбовий процес по подготовці лікарів-отолагингологів на медичному факультеті ДДМУ. Деякі положення роботи узагальнені в методичних рекомендаціях.

Структура та обсяг работи.

Дисертація викладена на 173 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури з проблеми, 3 розділів, в яких викладені результати самостійних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списка літератури, що містить 263 джерела, з яких 151 вітчизняних і 112 закордонних. Робота ілюстрована 20 таблицями, 20 діаграмами, 7 малюнками, 6 графіками, 4 формулами та 3 фотографіями.

2. Основний зміст роботи

Матеріал та методи дослідження.

Робота заснована на результатах обстеження та клінічного спостереження 412 хворих, що проходили обстеження та лікування в отоларингологічному відділенні Центральної міської клінічної лікарні №1 м. Донецька.

Захворювання вуха були обумовлені наступною патологією:

-гострий зовнішній дифузний отит (1 група) - 104 хворих;

- нейросенсорна приглухуватість (2 група) - 85 хворих;

- вушні шуми (3 група)- 138 хворих;

- травма вушної раковини та зовнішнього слухового проходу (4 група) - 85 хворих.

Пацієнти кожної з зазначених груп були розподілені по підгрупах за методом проведеної терапії:

-хворі, які отримували традиційну медикаментозну терапію, - підгрупа порівняння А;

-хворі, при лікуванні яких використовувались традиційні методи гирудотерапії,

- підгруппа В;

-хворі, при лікуванні яких використовувався гель “Гірудо”, - підгрупа С.

Клінічне обстеження хворих включало, крім вивчення оториноларингологічного та соматичного анамнезу, оториноларингологічне обстеження, проведення комплекса загальноклінічних і спеціальних методів дослідження, таких як визначення електричного шкірного проведення та напруги кисню в тканинах навколовушної області на боці ураження та симетричних ділянках на здоровому боці, шепітно-розмовний та акуметричний контроль з тональною пороговою аудіометрією, суб'ективне порівняння характеристик вушного шуму із зовнішніми акустичними сигналами.

Загальноклінічні показники крові визначалися за загальноприйнятою методикою. Оцінка лейкоцитарної формули на вміст окремих лейкоцитів проводилась в абсолютних цифрах.

Дослідження зсідатної системи крові виконувалось в умовах біохімічної лабораторії ЦМКЛ №1 м.Донецька та включало визначення протромбінового часу за Quick, фібриногена за Р.А. Рутбергом, часу рекальцифікації плазми за Bergerhof и Roka, толерантності плазми до гепаріну (ТПГ).

Виділення збидника зі шкіри зовнішнього слухового проходу та його ідентифікація, а також визначення чутливості до антибактеріальних препаратів, виконувалося за допомогою загальноприйнятих методик в умовах бактеріологічної лабораторії ЦМКЛ№1 м.Донецька.

Шепітно-розмовний та акуметрічний контроль з тональною пороговою аудіометрією проводили за допомогою аудіометра МА-31 (Німеччина) за загальноприйнятою методикою (В.Г.Базаров и соавт., 1984).

Характеристика вушного шума (висота та гучність) проводилась шляхом суб'єктивного порівняння їх із зовнішніми акустичними сигналами (Т.П. Лоза, 1997).

Електричне шкірне проведення (ЕШП) вимірювалось за допомогою прибора “ТЕСТ” шляхом накладення електрода на досліджувальну ділянку шкіри та зняттям показників за шкалою прибора. За допомогою цього ж прибора проводився пошук БАТ шкіри. Вимірювання ЕШП виконувалось на боці ураження, а також в симетричних ділянках на здоровому боці.

Транскутанне визначення напруги кисню (%О2) виконувалось за допомогою полярографа “Polarographic analizer PA-2” (Чехія) з відкритим платиновим електродом за методикою В.А.Березовського (1967). Вимірювання %О2 проводилось на боці ураження, а також в симетричних ділянках на здоровому боці.

Статистична обробка отриманих результатів проводилась з використанням комп'ютерної програми Microsoft Excel.

Ми користувались медичними п'явками Hirudo medicinalis, які були вирощені та утримувались за методикою Міжнародного центру медицичної п'явки на базі фірми “Біокон”.

Поставлення п'явок проводили традиційним аспіраційним, а також неаспіраційним способом.

Встановлено, що при поставленні на шкіру хворого п'явка прямує до визначеної ділянки, на якій визначається найбільша біологічна активність. Це, так звані біологічно активні точки (БАТ), які використовуються в практиці голкорефлексотерапії та викликають в організмі механічні та хімічні подразнення, поліпшують мікроциркуляцію.

На основі медичної п'явки розроблено лікувальний гель “Гірудо” (реєстраційний номер: 470\А від 06.03.1998 р.), який є природним лікарським засобом, головним діючим компонентом якого є комплекс біологічно активних речовин: гірудин, гіалуронідаза, ліпіди, інгібітори трипсіна та хімотрипсіна, простогландіни та фібринолізуючий фермент дестабілаза. Фармакологічними властивостями геля “Гірудо” є його сповільнення зсідатності крові, завада тромбоутворенню та забезпека тромболізісу. Гель має протитизапальну та протиопікову дію, поліпшує мікроциркуляцію, підвищує стійкість шкіри до різних ушкоджень. За результатом клінічних випробувань встановлений гіпотензивний эфект. Гель “Гірудо” показан до використання як антикоагулянт, фібринолітичний засіб, протизапальний та виразкозаживлюючий засіб, а також при станах, що супроводжуються порушеннями мікроциркуляції.

Все це стало підгрунтям для розроботки схем лікування при кожній нозологічній формі.

В групі хворих 1А (група порівняння) лікування при гострому зовнішньому дифузному отиті проводилось за схемою: антибіотикотерапія, вітамінотерапія, десенсибілізуючі засоби, знеболюючі препарати, місцево - лінімент бальзамічний за Вишневським, настійки календули або евкаліпту, фізіотерапевтичні процедури.

Лікування при гострому зовнішньому дифузному отиті з використанням медичної п'явки (група 1В) полягало в наступному: десенсибілізуючи засоби, вітамінотерапія та постановка п'явок аспіраціоним засобом на біологічно активні точки за наступним рецептом: TR-17, TR-21, IG-19; а при інфільтрації козелка, також і на козелок. Кількість сеансів - 2-3, кожен день.

Лікування з використанням геля “Гірудо” (група 1С): десенсибілізуюча терапія, вітамінотерапія, гель “Гірудо” наноситься на шкіру зовнішнього слухового проходу та на інфільтровані ділянки оточуючих тканин двічі на добу. Кількість сеансів від 2 до 5, щодня.

При рецидивуючому зовнішньому отиті проводиться протирецидивне лікування: гель “Гірудо” наноситься на шкіру зовнішнього слухового проходу на 30 хвилин щодня на протязі 10 днів. Курс терапії рекомендується повторювати кожні 3 місяці.

Нейросенсорна приглухуватість (група 2).

Група 2А - в залежності від причин виникнення нейросенсорної приглухуватості комплексна терапія призначається в комбінації: протинабрякова терапія, дезінтоксікаційна терапія, десенсибілізуюча терапія противірусні препарати, судинноактивні речовини, стимулююча терапія та вітамінотерапія.

Група 2В - до комплексної етіотропної медикаментозної терапії додавалась гірудорефлексотерапія аспіраційним методом на БАТ TR-16, TR-17, TR-21, IG-19.

Група 2С - гірудорефлексотерапія замінювалась гелем “Гірудо”, який легкими утираючими рухами наноситься на білявушну область як попереду, так і позаду двічі на добу. Гель залишався на шкірі до 60 хвилин. Кількість сеансів - від 10 до 15.

Вушні шуми (група 3).

Група 3А - в залежності від причин винекнення вушних шумів медикаментозна терапія складалась з загальнозміцнюючих, стимулюючих, судинноактивних препараты, лікування супутної патології,фізіотерапіі.

Група 3В - до комплексу медикаментозної терапії додавалась гірудорефлексотерапія неспіраційним методом на БАТ TR-17, TR-21, IG-19. Сеанси проводилисьщодня. Кількість сеансів 10-12.

Група 3С - гірудотерапія заміняється на гірудофармакотерапію гелем “Гірудо”, який наноситься утираючими рухами на білявушну область, а при наявності артеріальної гіпертензії ще й на ділянку скронь двічі на день та залишаються на шкірі до 45 хвилин. Тривалість лікування від 10 до 15 днів. Підтримуючий курс, який включає лише гірудофармакотерапію, повторюється кожні 6 місяців тривалістю до 10 днів.

Травми вушної раковини (4 група).

Група 4А - первинна хірургічна обробка рани, антибактеріальна терапія, десенсибілізуюча терапія, анальгетики, місцево - антибактеріальні та антисептичні препарати.

Група 4В - після закінчення первинної хірургічної обробки рани, безпосоредньо на операційному столі, на лінію шва ставилися п'явки аспіраційним способом в кількості від 1 до 5 п'явок. Потім сеанси проводились щоденно в кількості 3-5. Медикаментозна терапія включала десенсибілізуючі препарати, анальгетики.

Группа 4С - медикаментозна терапія за традиційними методиками, місцево - гель “Гірудо” на рану відразу після первинної хірургічної обробки на 60 хвилин, а потім двічі на день по 30 хвилин. Курс лікування - від 3 до 7 днів.

Отримані результати.

При обстеженні 104 хворих на гострий зовнішній дифузний отит при первинному дослідженні визначається помірний лейкоцитоз до 122,6103\л, ШСЕ до 143 мм\год., електричне шкірне проведення в тканинах білявушної області на боці ураження 20,51,2А та напруга кисню 18,60,9%О2, в симетричних точках на здоровому боці ЕШП - 26,80,6А та напруга кисню - 28,90,8%О2. При бактеріологічному дослідженні шкіри зовнішнього слухового проходу у 102 хворих (98%) визначена патологічна мікрофлора: Staphylococcus aureus - 28, Staphylococcus epidermidis - 19, Proteus vulgaris - 8, Echerichia colli - 8, Streptococcus pneumoniae - 14, Streptococcus pyogenes - 18.

При застосуванні гірудорефлексотерапії при лікуванні гострого зовнішнього дифузного отиту в 14,6% випадків мала місце виразна знеболююча дія - больовий синдром купован вже під час першого сеансу. При використанні гелю “Гірудо” знеболюючий ефект отримано на другий день - в 44,4%. При традиційній терапії больовий синдром на 3 день ліквідовано лише в 33,4% випадках. Отриманний результат доводить знеболюючу дію не тільки гірудотерапії, але й гірудофармакотерапії гелем “Гірудо”.

Інфільтрація та гіперемія шкіри зовнішнього слухового проходу та оточуючих тканин при використанні медичної п'явки цілком ліквідовані в 85,3% на 5 день лікування, тоді як при гірудофармакотерапії - 63,4%, а при традиційній терапії - 52%. Протизапальна та протинабрякова дія медичної п'явки на 21,9% більш эфективна, ніж гель “Гірудо” та на 35,5% - традиційної терапії.

На 3 добу від початку лікування у хворих на зовнішній отит усіх груп мало місце зниження лейкоцитозу, ШЗЕ, нормалізація температури тіла. Відмічено тенденцію до зростання показників ЕШП і напруги кисню в тканинах, як з боку ураження, так і на здоровому боці. При використанні медичної пі'явки у 38 хворих (92,7%) ЕШП становило до 28А і напруга кисню до 29%О2 з обох боків, тоді як при гірудофармакотерапії відповідно 26,90,9А і 26,12,3%О2, а найменші показники в групі порівняння - відповідно 25,41,4А і 26,11,2%О2.

Процес одуження у всіх групах хворих на зовнішній отит корелював з нормалізацією показників електричного шкіряного проведення та напруги кисню в досліджуваних ділянках шкіри білявушної області.

У всіх випадках, коли показники ЕШП були нижче 19А та напруга кисню в тканинах нижче 28%О2 при первинному обстеженні хворих на зовнішній отит, хвороба перебігала більш тяжко та довго. Ці дані первинного дослідження можуть бути критеріями оцінки як тяжкості захворювання, так і прогнозу хвороби.

Визначення показників електричного шкіряного проведення та напруги кисню в тканинах під час лікування на сіметричних ділянках шкіри на боці ураження та на здоровому боці доказують, що п'явка діє не лише місцево, але й на весь організм людини. Загальний вплив на організм людини має й гірудофармакотерапія гелем “Гірудо”, але не такий значний, як при гірудотерапії.

Отримані нами зміни в загальному аналізі крові відповідають даним Г.І. Ніконова та І.П. Баскової (1986).

В показниках коагулограми у хворих усіх підгруп до початку лікування не зафіксовано відхилень від норми і на фоні використання гірудорефлексотерапії та гірудофармакотерапії ці показники не зазнали змін.

Антибактеріальна дія медичної п'явки та препаратів на її основі була підтверджена повторним бактеріологічним дослідженням шкіри зовнішнього слухового проходу на фоні клінічного одужання. В группі порівняння при повторному дослідженні в 33,3% виявлена патогенна флора, тоді як при гірудофармакотерапії - 13,8%, гірудорефлексотерапії - 4,9%.

Використання гірудофармакотерапії як профілактичного засобу при рецидивуючих зовнішніх отитах зменшило кількість рецидивів протягом року до 8,3% (рецидив процесу мав місце у 3 хворих протягом року двічі), тоді, як у групі порівняння -25,9%.

Використання гірудорефлексотерапії при лікуванні гострого зовнішнього отиту дало можливість зменшити середній термін непрацездатності хворих на 1,8 дня; при використанні гелю “Гірудо” - на 1,1 дня по відношенню до групи порівняння.

Аналіз результатів лікування при нейросенсорній приглухуватості показав наступне: включення до комплексу лікування гірудорефлексотерапії дозволило відновити слух у 26 пацієнтів (81,2%), у 3,1% хворих визначений легкий ступень порушення слуху, у 6,3% - середній та у 9,4% - тяжкий.

Лікувальна дія гелю “Гірудо” при нейросенсорній приглухуватості дещо менша, ніж при гірудорефлексотерапії. Відновлення слуху досягнуто у 55,5% пацієнтів, залишилось зниження слуху легкого ступеня - у 11,1%, середнього - у 14,8%, тяжкого - у 18,5%.

При традиційних схемах лікування відновлення слуху досягнуто у 3 хворих (11,5%), залишилось зниження слуху легкого ступеня - у 34,6%, середнього - у 38,5%, тяжкого - у 15,4%.

Відзначено, що при первинних показниках ЕШП і напруги кисню в тканинах білявушної області 14,3А та 18,7%О2 лікування більш тривале, а результати незначні.

Покращення загального стану та результатів об'єктивного дослідження супроводжувалось підвищенням ЕШП та напруги кисню в досліджуваних ділянках шкіри.

Визначено позитивну дію медичної п'явки на вушний шум при нейросенсорній приглухуватості: в 85,6% його вдалося зняти повністю, а в 16,4% шум став малоінтенсивним. При використанні гелю “Гірудо” вушні шуми були ліквідовані в 60,0% випадків, в той же час при традиційній терапії в підгрупі 2А він залишився в 62,8% випадків.

Найбільш оптимальна кількість сеансів гірудорефлексотерапії при нейросенсорній приглухуватості - 10. Збільшення їх кількості не приводило до змін в досліджуваних показниках і в загальному стані пацієнтів.

У осіб з нейросенсорною приглухуватістю на фоні порушення кровообігу мала місце тенденція до помірної гіпокоагуляції: протромбіновий час - 131 сек., фібриноген - 4 1 г\л, час рекальціфікації - 8020 сек., ТПГ - 72 хв. У підгрупі порівняння на фоні проведеної терапії змін в показниках коагулограми не зафіксовано. При використанні медичної п'явки на 5-7 сеансі помічено поліпшення реології крові у всіх хворих: протромбіновий час - 121 сек., фібриноген - 3 1 г\л, час рекальціфікації - 9010 сек., ТПГ - 72 хв. При використанні гелю “Гірудо” позитивна динаміка реологічних показників крові визначена на 10-12 добу від початку лікування.

Найбільш эфективними гірудорефлексотерапія та гірудофармакотерапія виявились при лікуванні осіб з нейросенсорною приглухуватістю при судинній патологіі та гострій респіраторно-вірусній інфекції. Эфект від сеансів гірудорефлексотерапії та гірудофармакотерапії був стійким у 98,7% хворих за час нагляду за ними.

При використанні медичної п'явки при вушних шумах найкращі результати отримані, як і в групі з нейросенсорною приглухуватістю, у хворих з судинною патологією. Покращення слуху відбувалося за рахунок зниження рівня шума над порогом слуховой чутливості. Цей поріг до та після лікування, за даними аудіометрії, не змінився у всіх пацієнтів. По закінченні сеансів гірудорефлексотерапії вушні шуми зникли у 64,8% хворих, а при гірудофармакотерапії - у 45,6%, при традиційній терапії - у 36,8%. Використання медичної п'явки вплинуло не тільки на рівень вушних шумів, але й на супутню патологію. Так, у 71,4% осіб, що страждали на гіпертонічну хворобу, артеріальний тиск знизився, що дозволило хворим зменшити дозу гіпотензивних препаратів.

При традиційній терапії при вушних шумах дані коагулограми на всіх етапах лікування були постійними та складали: протромбіновий час - 184 сек., фібриноген - 4 1 г\л, час рекальціфікації - 7020 сек., ТПГ - 84 хв. При проведенні гірудорефлексотерапії у всіх пацієнтів визначено покращення реологічних властивостей крові: протромбіновій час - 162 сек., фібриноген - 3 1 г\л, час рекальціфікації - 7010 сек., ТПГ - 82 хв.

Гірудофармакотерапія також позитивно вплинула на реологію крові у 42 хворих (75%): протромбіновий час - 161 сек., фібриноген - 3 1 г\л, час рекальціфікації - 8010 сек., ТПГ - 81 хв. Через 5-7 місяців у 66% хворих вушний шум посилився, що корелювало з погіршенням реологічних властивостей крові.

Найбільш оптимальна кількість сеансів гірудотерапії при вушних шумах - 10-12, їх збільшення не змінювало стан хворих та досліджувані показники.

При традиційній терапії при вушних шумах ефект лікування не був стабільним, і при обстеженні хворих через 6 місяців скарги у хворих поновлювались.

У всіх хворих рівень вушного шума корелює з показниками електричного шкірного проведення та напруги кисню в тканинах. Зниження його рівня супруводжується підвищенням ЕШП та вмістом кисню.

При показниках ЕШП та напруги кисню в тканинах нижче відповідно 20,6А и 23,3 %О2 прогноз лікування вушних шумів несприятливий.

Покращення слуху, досягнуте при гірудорефлексотерапії та гірудофармакотерапії, має суб'ективний характер і відбувається за рахунок загальної дії біологічно активних речовин слинних залоз медичної п'явки на організм людини: гіпотензивний эфект, покращення реологічних властивостей крові.

При травмах зовнішнього слухового прохода та вушної раковини найбільш раціонально проведення гірудотерапії відразу після первинної хірургічної обробки рани. На фоні травми в уражених ділянках тканин рівень ЕШП знижується до 16,21,1А, а напруга кисню - до 17,31,3%О2. Після обробки раны ці показники ще більше знижуються та досягають відповідно 10,20,6А і 12,12,0%О2. Постановка п'явок відразу після закінчення хірургічного втручання дозволяє підвищити ЕШП та напругу кисню відповідно до 19,22,1 А і 16,11,2%О2, що покращує мікроциркуляцію в уражених ділянках. При традиційному веденні рани вушної раковини показники ЕШП та напруги кисню в тканинах продовжують на протязі доби знижуватися, що характеризує сповільнення обмінніх процесів та погіршення кровопостачання тканин. Використання гелю “Гірудо” у раньому післяопераційному періоді дозволяє зберегти вихідні показники ЕШП та напруги кисню в області рани на протязі 1-2 діб з наступним їх підвищенням.

У всіх хворих має місце знеболюючий эфект гірудотерапії, що підтверджує дані М.С.Федорова (1955), Я.М.Гельмана (1962).

Процес одуження при травмах слухового проходу та вушної раковини характеризувався відновленням досліджуваних показників до норми. Так, при використанні гірудотерапії, одуження на 5 добу лікування отримано в 70% випадків, при гірудофармакотерапії - в 69,6%, при традиційному веденні рани - 42,3%.

При некрозі тканин після 3-5 сеансів гірудотерапії має місце покращення стану, при чому у всіх хворих отриман позитивний результат.

Висновки

Встановлено, що гірудорефлексотерапія, гірудофармакотерапія та гірудотерапія справляють ефективну знеболюючу, протизапальну, протинабрякову дію при гострому зовнішньому дифузному отиті, нейросенсорній приглухуватості, вушних шумах і травмах вушної раковини та зовнішнього слухового проходу.

При здоровому стані напруга кисню, яка характеризує стан мікроциркуляції, в шкірі білявушної області складає 30,01,2%О2. При розвитку патологічних процесів вказаний показник змінюється і на боці ураження складає при зовнішньому отиті 18,60,9%О2, при нейросенсорній приглухуватості - 19,91,2%О2, при вушних шумах - 23,32,6 %О2, при травмах вушної раковини та зовнішнього слухового проходу - 17,31,3%О2. Динамічний контроль показників напруги кисню є критерїєм адекватності терапії. Несприятливими для прогнозу захворювання є наступні показники напруги кисню в тканинах при зовнішньому отиті 17,7%О2, при нейросенсорній приглухуватості - 17,7%О2, при вушних шумах - 20,7%О2, при травмах вушної раковини та зовнішнього слухового проходу - 10,0%О2.

При здоровому стані електричне шкірне проведення, яке характеризує діяльність потових залоз, гідрофільність шкіри, стан біологічних мембран та мікроциркуляції, в шкірі білявушної області складає 28,23,1А. При розвитку патологічних процесів вказаний показник змінюється і на боці ураження складає при зовнішньому отиті 20,51,2 А, при нейросенсорній приглухуватості - 16,42,1А, при вушних шумах - 20,61,2А, при травмах вушної раковини та зовнішнього слухового проходу - 16,21,1А. Несприятливими для прогнозу захворювання є наступні показники електричного шкірного проведення: при зовнішньому отиті - 19,3А, при нейросенсорній приглухуватості - 14,3А, при вушних шумах - 19,4А, при травмах вушної раковини та зовнішнього слухового проходу - 15,1А.

Медична п'явка та препарати на її основі мають антибактеріальну дію при гострому зовнішньому дифузному отиті та травмах вушної раковини. При рецидивуючому зовнішньому дифузному отиті гель “Гірудо” є профилактичною антибактеріальною речовиною, яка дозволяє зменшити кількість загострень на протязі року у 96,4% хворих.

Розроблені схеми та оптимальні режими використання медичної п'явки та препаратів на її основі при лікуванні гострого зовнішнього диффузного отиту, нейросенсорній приглухуватості, вушних шумах і травмах вушної раковини та зовнішнього слухового проходу.

В лікуванні гострого зовнішнього дифузного отиту гітрудотерапія та гірудофармакотерапія високоефективні за рахунок значної противозапальної, протинабрякової, знеболюючої та антибактеріальної дії та дозволяють скоротити термін лікування в середньому на 1,8 дні.

Лікування нейросенсорної приглухуватості методом гірудотерапії дозволяє відновити слух в 81,2%. Якщо гірудорефлексотерапія проводиться в термін до 10 днів після перших симптомів захворювання, то відновлення слуху має місце в 88,3% випадків. Гірудорефлексотерапія при нейросенсорній приглухуватості більш ефективна, ніж гірудофармакотерапія.

При лікуванні вушних шумів на фоні нейросенсорної приглухуватості з використанням медичної п'явки зниження або ліквідування вушного шуму досягнуті у 65,4% хворих, при гірудофармакотерапії - 45,6%, при традиційній терапії - 36,8%.

Гірудотерапія покращує життездатність тканин при травмах зовнішнього слухового проходу та вушних раковин і дозволяє отримати первинне заживлення рани та добрий косметичний ефект у 93,2% випадках.

Розроблено комплекс методів динамічного спостереження з використанням електричного шкірного проведення та напруги кисню в тканинах білявушної області при гострому зовнішньому дифузному отиті, нейросенсорній приглухуватості, вушних шумах і травмах вушної раковини та зовнішнього слухового проходу, який дозволяє контролювати адекватність проведеної терапії.

Практичні рекомендації та реалізація результатів дослідження

Для діагностики та корекції терапії, а також прогнозування закінчення лікування при гострих і хронічних захворюваннях вуха (гострий зовнішній дифузний отит, нейросенсорна приглухуватість, вушні шуми, травми вушних раковин і зовнішнього слухового проходу) рекомендується проведення діагностичних досліджень, які включають: електричне шкірне проведенння, напруга кисню в тканинах.

У випадках зниження показників ЕШП та напруги кисню в тканинах нижче 19,3А та 20,7%О2 прогноз для повного одужання при захворюваннях вуха розцінювати як несприятливий.

Для досягнення найбільш ефективного купировання основних прояв захворювання при лікуванні гострого зовнішнього дифузного отиту, нейросенсорної приглухуватості, вушних шумів судинної етіології, травм

зовнішнього слухового проходу та вушних раковин рекомендується використання гірудорефлексотерапії.

Гірудорефлексотерапія може бути рекомендована для лікування не тільки гострих і хронічних захворювань вуха, але й сопутньої патології, тому що медична п'явка справляє загальну дію на організм людини.

Як анальгезуючий та протизапальний лікарський препарат, що впливає на патологічний осередок при лікуванні гострого зовнішнього дифузного отиту та травмах вушної раковини, рекомендовано місцеве використання гелю “Гірудо”.

Гірудорефлексотерапія при лікуванні нейросенсорної приглухуватості рекомендується до використання в перші 10 днів від початку захворювання.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

Гирудотерапия: Методические рекомендации для практических врачей/ сост.И.П.Баскова, В.Г.Бородин. К.Г.Селезнев, Е.А.Щетинина и др. - М., 1990.- 23с.

Щетинина Е.А. Бделлотерапия в лечении острых отитов //Актуальные вопросы оториноларингологии: Тез.докл. - Алма-Ата, 1989. - С.119-120.

Trofimenko N., Shchetinina E., Niconov G., Baskova I. The use of medical leeches in treatment of ear diseases Third international conference of leech scientists Program @ abstracts Ierusalem.-1990.-p.32.

Shchetinina E.A., Trofimenko N.P., Niconov G., Seleznev K.G., Baskova I. The use of medical leeches in treatment of ear diseases \\ Leech letter news. -1990.-July.

Trofimenko N., Shetinina E., Niconov G., Baskova I. Use of the Medicinal Leech in the Treatment of Ear Diseases \\ ORL.-Basel.-1991.-p.218-234.

Селезнев К.Г., Щетинина Е.А. Применение геля “Гирудо” при рецидивирующем наружном отите у рабочих угледобывающей промышленности // Журн. вушних, носових і горлових хвороб.- 2000.- №3.- С.66-69.

Селезнев К.Г., Щетинина Е.А., Дубровина И.В. Прогнозирование исхода заболевания и эффективности лечения в реконструктивной оториноларингологии методом транскутанной полярографии // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2000.- т.8, №2.- С.172-175.

Селезнев К.Г., Щетинина Е.А. Гирудорефлексотерапия в лечении острой нейросенсорной тугоухости // Журн. вушних, носових і горлових хвороб.- 2000.- №5.- С.110-114.

Щетинина Е.А., Селезнев К.Г., Никонов Г.И. Гирудорефлексотерапия в лечении ушных шумов различной этиологии // Folia Otorhinolaryngologica.-2000.- Vol.6, No.3-4.- p.30-35.

Анотація

Щетініна О.О. Медична п'явка Hirudo medicinalis та лікарські засоби на її основі в лікуванні гострої та хронічної патології вуха.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.19 - оториноларингологія. - Донецький державний медичний університет ім.М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2001.

Дисертація присвячена питанням застосування медичної п'явки Hirudo medicinalis і лекарського засоба, виготовленого на її основі, гелю “Гiрудо” в комплексній терапії гострих і хронічних захворювань вуха: гострий зовнішній дифузний отит, нейросенсорна приглухуватість, вушні шуми, травми вушної раковини та зовнішнього слухового проходу. Розроблені схеми комплексної гірудотерапії, гірудорефлексотерапії, гірудофармакотерапії та методи динамічного контролю за ефективністю проведеного лікування з застосуванням електричного шкірного проведення та транскутанної полярографії з визначенням напруги кисню для кожної нозологичної одиниці.

Доказана ефективність медичної п'явки та гелю “Гiрудо” в лікуванні патології вуха.

Зроблено висновок про те, що дія медичної п'явки найбільш ефективна при гострому зовнішньому отиті, нейросенсорній приглухуватісті, вушних шумах судинного генезу, травмах вушних раковин. Дія гелю “Гирудо” на 20-25% нижче, ніж від застосування пиявки.

Ключові слова: медична п'явка, гірудотерапія, гірудорефлексотерапія, гірудофармакотерапія, електричне шкірне проведення, напруга кисню в тканинах.

Аннотация

Щетинина Е.А. Медицинская пиявка Hirudo medicinalis и лекарственные препараты на ее основе в лечении острой и хронической патологии уха.

Диссертация на соискание научного звания кандидата медицинских наук по специальности 14.01.19 - оториноларингология. - Донецкий государственный медицинский университет им.М.Горького МЗО Украины, Донецк, 2001.

Диссертация посвящена вопросам использования медицинской пиявки Hirudo medicinalis и лекарственного препарата, изготовленного на ее основе, геля “Гирудо” в комплексной терапии острых и хронических заболеваний уха: острый наружный диффузный отит, нейросенсорная тугоухость, ушные шумы, травмы ушной раковины и наружного слухового прохода.

Разработаны схемы комплексной гирудотерапии, гирудорефлексотерапии и гирудофармакотерапии.

Для динамического контроля за эффективностью проводимого лечения использовалось определение для каждой нозологической единицы электрического кожного проведения, характеризующего реакцию вегетативной нервной системы на различные раздражители, состояние биологических мембран и микроциркуляции, и напряжения кислорода в тканях методом транскутанной полярографии, характеризующего состояние микроциркуляторного русла и системы крови.

Установлено, что гирудорефлексотерапия, гирудофармакотерапия и гирудотерапия оказывают эффективное обезболивающее, противовоспалительное, противоотёчное действие при остром наружном диффузном отите, нейросенсорной тугоухости, ушных шумах и травмах ушной раковини и наружного слухового прохода.

В здоровом состоянии напряжение кислорода и электрическое кожное проведение в коже околоушной области составляют соответственно 30,01,2%О2 и 28,23,1А. При развитии патологических процессов указанные показатели изменяются на стороне поражения и составляют при наружном отите соответственно 18,60,9%О2 и 20,51,2 А, при нейросенсорной тугоухости - 19,91,2%О2 и 16,42,1А, при ушных шумах - 23,32,6 %О2 и 20,61,2А, при травмах ушной раковини и наружного слухового прохода - 17,31,3%О2 и 16,21,1А. Динамический контроль указанных показателей служит критерием адекватности терапии.

Неблагоприятными для прогноза заболевания являются следующие показатели напряжения кислорода в тканях и электрического кожного проведения: при наружном отите 17,7%О2 и 19,3А, при нейросенсорной тугоухости - 17,7%О2 и 14,3А, при ушных шумах - 20,7%О2 и 19,4А, при травмах ушной раковины и наружного слухового прохода - 10,0%О2 и 15,1А.

Медицинская пиявка и препараты на её основе имеют антибактериальное действие при остром наружном диффузном отите и травмах ушной раковины.

При рецидивирующем наружном диффузном отите гель “Гирудо” является профилактическим антибактериальным веществом, которое позволяет уменьшить количество обострений на протяжении года у 96,4% больных.

В лечении острого наружного диффузного отита гитрудотерапия и гирудофармакотерапия высокоэффективны за счет значительного противовоспалительного, противоотёчного, обезболивающего и антибактериального действия и позволяет сократить сроки лечения в среднем на 1,8 дня.

Включение в комплексную терапию нейросенсорной тугоухости гирудорефлексотерапии позволяет восстановить слух в 81,2%. Если гирудорефлексотерапия проводится в сроки до 10 дней после первых симптомов заболевания, то восстановление слуха имеет место в 88,3% случаев. Гирудорефлексотерапия при нейросенсорной тугоухости наиболее эффективна, чем гирудофармакотерапия.

При лечении ушних шумов на фоне нейросенсорной тугоухости с использованием медицинской пиявки снижение или ликвидация ушного шума достигается у 65,4% больных, при гирудофармакотерапии - 45,6%, при традиционной терапии - 36,8%. Положительный эффект гирудотерапии и гирудофармакотерапии достигается за счет содержащихся в них биологически активных веществ, оказывающих на организм человека антитромбическое, антиатеросклеторическое, тромболитическое действие.

За счет положительного влияния на микроциркуляторное русло гирудотерапия позволяет улучшить жизнеспособность тканей при травмах наружного слухового прохода и ушних раковин и позволяет получить первичное заживление раны и хороший косметический эффект у 93,2% случаях.

Доказана эффективность медицинской пиявки и геля “Гирудо” в лечении патологии уха.

Ключевые слова: медицинская пиявка, гирудотерапия, гирудорефлексотерапия, гирудофармакотерапия, электрическое кожное проведение, напряжение кислорода в тканях.

Summary

Shchetininа Е.А. A medical leech Hirudo medicinalis and medicinal preparations on its basis in treatment of an acute and chronic pathology of an ear.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.19 - otorhinolaryngology. - Donetsk state medical university named after М.Gorky Ministry of Health Protection of Ukraine, Donetsk, 2000.

The thesis is devoted to problems of usage of a medical leech Hirudo medicinalis and medicinal preparation made on its basis, the gel “Hirudo” in complex therapy of acute and chronic diseases of an ear, an acute outside diffuse otitis, neurosensory hypoacusis, neurosensory hypoacusis with aural hums, trauma of an auricle and outside acoustical passage. The scheme complex hirudotherapy, hirudoreflextherapy and hirudopharmacotherapy and methods of runtime check of effectivity passed treatment with usage of electrical dermal carrying out and transcutaneous polarography with definition of a strain of oxygenium for each nosological unity designed.

The effectivity of a medical leech and gel "Hirudo" in treatment of a pathology of an ear is proved.

The conclussion is made that the application of a medical leech is most effective at an acute outside otitis, neurosensory hypoacusis, aural hums of a vascular etiology, traumas of auricles. The application of the gel "Hirudo" on 20-25 of % is lower, than from usage of a leech.

Key words: a medical leech, hirudotherapy, hirudoreflextherapy, hirudopharmacotherapy, electrical dermal carrying out, strain of oxygenium in tissues.

Размещено на Allbest.ru