Реставрації депульпованих зубів мікрогібридними композиційними матеріалами

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

ТРУБКА Ірина Олександрівна

УДК 616.314-089.27

РЕСТАВРАЦІЇ ДЕПУЛЬПОВАНИХ ЗУБІВ МІКРОГІБРИДНИМИ КОМПОЗИЦІЙНИМИ МАТЕРІАЛАМИ

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава-2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі терапевтичної стоматології з курсом післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України (ректор-заслужений діяч науки і техніки України, академік АМН України, доктор медичних наук, професор В.М. Казаков).

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Донський

Геннадій Іванович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України завідувач кафедри терапевтичної Стоматології з курсом післядипломної освіти

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Мащенко Ігор Сергійович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології;

доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович, Національний медичний університет ім. акад. О.О. Богомольца МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології

Захист відбудеться 27 грудня 2000 р. о 13³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці академії за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

Автореферат розісланий 20 листопада 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Петрушанко Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблемі реставрації зубів з використанням сучасних адгезивних систем і фотокомпозиційних матеріалів в останній час присвячена досить велика кількість публікацій як в вітчизняній, так і в іноземній літературі (А.В. Борисенко, 1998; Г.И. Донский и соавт., 1999; И.М. Макеева, 1997; А.К. Николишин, 1996; T.F. Watson, 1994).

Незадовільні результати при відновленні зубів композиційними матеріалами найчастіше зустрічаються у вигляді порушення крайового прилягання пломби до тканин зуба і, як наслідок, появи мікропідтікання, що супроводжується крайовим забарвленням на межі пломба - зуб (С. Уголева и соавт., 1995; К. Эрнст и соавт., 1998; B.J. Millar at all., 1997). Окремі автори вважають, що пояснення цих явищ треба шукати у властивостях адгезивних систем і фотокомпозиційних матеріалів (Е. Йоффе, 1996; Ш.Х. Крістіан, 1997), інші - в стані твердих тканин зубів, які підлягають відновленню (Т.Ф. Виноградова и соавт., 1996; С. Уголева и соавт., 1995).

У науковій літературі та клінічній практиці існує думка, що депульпований зуб продовжує нормально функціонувати протягом тривалого часу (Е.В.Боровский, В.К.Леонтьев, 1991; Е.В.Боровский, Л.М.Лукиных, 1991; Н.Я.Лагутина и соавт., 1990). В той же час численні дослідження свідчать, що депульпування веде до істотних змін фізико-хімічних параметрів твердих тканин зуба (В.Р.Окушко, 1989; В.И.Гречишников, 1989, 1990; В.В.Баранов, 1979; Г.И.Донский, 1979; И.К.Луцкая, 1987; О.В.Тихомирова, 1992). Певне значення при цьому має не тільки сам факт видалення пульпи, але й тривалість часу після ії екстирпації (Л.М. Банаму, Патрик С.Р. Эльт, 1998). З даних позицій виникає необхідність диференційованого підходу до проведення реставрацій під час відновлення депульпованих зубів, при якому враховувались би зміни, що відбуваються у твердих тканинах депульпованих зубів і час, що пройшов після видалення пульпи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової наукової теми “Клінічні особливості перебігу та шляхи корекції захворювань органів порожнини рота на фоні різної реактивності організму” (№ держреєстрації 0197V002100, термін виконання 1997-2000 рр.), яка виконана на кафедрі терапевтичної стоматології з курсом ПДО Донецького державного медичного університету ім. М.Горького. Автор є безпосереднім виконавцем зазначеного фрагменту наукових досліджень.

Мета і задачі дослідження

Мета даного дослідження - підвищення ефективності відновлення депульпованих зубів мікрогібридними композиційними матеріалами шляхом диференційованого підходу до проведення реставрацій.

Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:

- вивчити вміст кальцію і фосфору у твердих тканинах депульпованих зубів та оцінити їх стійкість до протравлення гелем 37% ортофосфорної кислоти у порівнянні з інтактними зубами;

- оцінити ступінь адгезії мікрогібридних композиційних матеріалів до твердих тканин депульпованих зубів при використанні адгезивних систем IV і V поколінь з попереднім протравленням органічними і неорганічними кислотами;

- провести порівняльну клінічну оцінку реставрацій у вітальних та депульпованих зубах із застосуванням різних адгезивних систем;

- оцінити реставрації депульпованих зубів, які відновлені у різні строки після видалення пульпи;

- обґрунтувати необхідність диференційованого підходу до проведення реставрацій при відновленні депульпованих зубів.

Об'єкт дослідження. Адгезія композиційних матеріалів до твердих тканин зуба.

Предмет дослідження. Реставрації депульпованих зубів, виконаних з використанням мікрогібридних композиційних матеріалів.

Методи дослідження. Визначення кількості кальцію і фосфору у твердих тканинах інтактних і депульпованих зубів проводили методом енергодисперсійного рентгенівського мікроаналізу. Для вивчення гібридної зони між композиційними матеріалами і твердими тканинами зуба використовували скануючу електронну мікроскопію. Проводили дослідження мікропроникності між тканинами зуба і композиційним матеріалом та сили зчеплення між ними методом визначення міцності при відриві. Клінічну оцінку реставрацій проводили на основі рекомендацій, які подані в “Переглянутому клінічному протоколі вимог до композитних матеріалів на основі смол", 1989 р., та в “Переглянутому протоколі вимог до емаль/дентин адгезивних матеріалів", 1994 р., Ради з матеріалів Американської асоціації стоматологів. Крайове прилягання реставрацій в клініці оцінювали електрометричним методом.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено:

- при відновленні депульпованих зубів мікрогібридними композиційними матеріалами необхідно враховувати час, що пройшов після видалення пульпи;

- в зубах із терміном видалення пульпи до півроку варто використовувати адгезивні системи як V, так і IV поколінь, що передбачають протравлення твердих тканин зуба органічними та неорганічними кислотами;

- при відновленні зубів з терміном видалення пульпи більш, ніж півроку, краще використовувати адгезивні системи IV покоління, що передбачають обробку дентину гідрофільними праймерами;

- збільшення гідрофільності дентину депульпованих зубів, які відновлені через півроку після видалення пульпи, при застосуванні адгезивних систем V покоління підвищує силу зчеплення з твердими тканинами зубу і зменшує мікропроникність.

Практичне значення одержаних результатів. На основі клініко-експериментальних досліджень розроблений диференційований підхід до проведення реставрації депульпованих зубів з урахуванням стійкості твердих тканин до кислотного протравлення і часу після видалення пульпи, що дозволить знизити кількість ускладнень при відновленні депульпованих зубів. Запропоновано методику збільшення гідрофільності дентину при використанні адгезивних систем V покоління (позитивне рішення на винахід №2000042072 від 31.10.2000 р.), що дозволяє в 1,6 раза збільшити силу зчеплення та в 1,5 рази знизити крайову проникність між композиційними матеріалами і твердими тканинами депульпованих зубів. Запропоновано: пристрій для оцінки структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів (рацпропозиція № 5536 від 22.05.1991р.) і система оцінки мікропроникності при проведенні експериментальних досліджень з вивчення крайового прилягання (рацпропозиція № 5892 від 24.01.2000 р.).

Розроблені диференційований підхід, рекомендації та пристрій впроваджені в лікувальних установах м. Донецька й області.

Результати досліджень використовуються в лекціях та практичних заняттях зі студентами стоматологічного факультету під час вивчення розділу “Сучасні композиційні матеріали” на кафедрі терапевтичної стоматології з курсом ПДО і кафедрі пропедевтичної стоматології Донецького державного медичного університету ім. М.Горького.

Особистий внесок здобувача. Здобувач провела глибокий інформаційний пошук та аналіз наукової літератури з проблеми, сформулювала мету й завдання дослідження, вибрала сучасні методики досліджень, запропонувала диференційований підхід до проведення реставрації під час відновлення депульпованих зубів мікрогібридними композиційними матеріалами з урахуванням особливостей, що визначають характер змін у твердих тканинах зуба після видалення пульпи. Особисто автором у 93 пацієнтів відновлені 238 вітальних та 105 депульпованих зубів мікрогібридними композиційними матеріалами з використанням адгезивних систем IV і V поколінь, проведені динамічні клінічні дослідження, професійна гігієна порожнини рота при повторних обстеженнях, систематизація та статистична обробка результатів.

Разом з науковим керівником проф. Г.І. Донським проведені аналіз та узагальнення результатів експериментальних і клінічних досліджень, зроблені наукові висновки та практичні рекомендації.

Експериментальні дослідження виконані автором разом з працівниками лабораторії фізичних методів дослідження в групі електронної мікроскопії Донецького науково-дослідного інституту чорних металів (завідувач лабораторії Гажура М.П.), лабораторії фізико-механічних властивостей пластмас Українського державного науково-дослідного інституту пластмас (завідувач лабораторії канд. техн. наук Волосков Г.О.).

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертації були розглянуті на II Обласній науково-практичній конференції з проблем стоматології “Питання реконструктивної стоматології” (м. Донецьк, 1999), I (VIII) з'їзді Асоціації стоматологів України (м. Київ, 1999), засіданні кафедри терапевтичної стоматології з курсом ПДО Донецького державного медичного університету (1997, 2000).

Публікації. За темою дисертації опубліковано сім друкованих робіт, з них 4 статті в журналах, ліцензованих ВАК України. Отримано два посвідчення на раціоналізаторські пропозиції, позитивне рішення на винахід №2000042072 від 31.10.2000 р. “ Спосіб відновлення депульпованих зубів”.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 169 сторінках машинописного тексту, складається із переліку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що містить 106 вітчизняних та 55 іноземних, та додатку. Текст ілюстрований 19 таблицями, 36 малюнками. В додатку - карта стоматологічного обстеження пацієнта.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Об'єктом експериментальних досліджень були 143 інтактні та депульповані постійні премоляри і моляри, видалені за ортодонтичними і хірургічними показаннями у пацієнтів віком від 15 до 40 років. З 53 інтактних зубів було 12 премолярів і 41 третій моляр; з 90 депульпованих зубів було 33 премоляра і 57 молярів з терміном видалення пульпи від півроку до 5 років.

Визначення кількості кальцію і фосфору в твердих тканинах інтактних і депульпованих зубів проводили методом енергодисперсійного рентгенівського мікроаналізу (Н.Я. Лагутина и соавт., 1990) на шліфах

видалених 10 інтактних та 10 депульпованих премолярів, які були відповідно розділені на дві групи. Дослідження проводили на приладах: растровому електронному мікроскопі-мікроаналізаторі JSM - Т 300, JEOL, у комплекті з енергодисперсійним спектрометром LINK, Link. Вимірювання проводили в 6 зонах по розтину шліфа, рухаючись поверхнею емалі й дентину в ідентичних ділянках через кожні 100 мкм з локальністю 1 мкм на глибині 3-4 мкм.

Для дослідження гібридної зони між композиційними матеріалами і твердими тканинами зуба, вивчення поверхні і глибини протравлення твердих тканин інтактних та депульпованих зубів використовували скануючу електронну мікроскопію (СЕМ) (Z. Cao 1993; Ю.А. Федоров и соавт., 1996). У 9 інтактних молярах формували стандартні порожнини I і II класів глибиною - 4мм, шириною - 4мм, довжиною - 5мм; у 14 депульпованих молярах препарування здійснювали за загальноприйнятими правилами з видаленням усіх демінералізованих тканин. У 5 інтактних і 10 депульпованих молярах проводили відновлення порожнин матеріалом Charisma, Kulzer, з використанням адгезивних систем Denthesive II, Kulzer, і One-step, Bisco, відповідно до інструкцій фірм виробників. В залежності від способу пломбування ці зуби були розподілені на такі групи: I групу склали 5 інтактних премолярів, при відновленні яких використовували адгезивну систему One-step, Bisco, у II групі проводили пломбування 5 депульпованих зубів за попередньою методикою, у III групу увійшли 5 депульпованих зубів, у яких відновлення здійснювали з використанням адгезивної системи Denthesive II, Kulzer. У цій серії досліджень вивчали гібридну зону між композиційними матеріалами і твердими тканинами зуба на всій протяжності. У другій серії досліджень на СЕМ проводили порівняльну оцінку поверхні протравлення твердих тканин інтактного і депульпованого зубів. Для цього брали останні 4 інтактних (ІV група) і 4 депульпованих (V група) моляра і після препарування не відновлювали мікрогібридним композиційним матеріалом, а розпилювали в подовжньому напрямку. На зразках ІV і V груп протравлювали ідентичні ділянки навколопульпарного дентину гелем 37% ортофосфорної кислоти Tekpro, Tekpro, протягом 15 секунд.

Для оцінки крайового прилягання композиційних матеріалів до твердих тканин зубів проводили дослідження мікропроникності між тканинами зуба і композиційним матеріалом (E. Ciudhi at all., 1990; G.A. Grim, 1990). Формування і пломбування порожнин в 24 інтактних і 36 депульпованих молярах і премолярах здійснювали аналогічно методиці, що використовується при проведенні скануючої електронної мікроскопії. Для штучного старіння запломбованих зубів і навантаження адгезивного зчеплення з емаллю і дентином зуби піддавали термоциклюванню (Л.Ю. Дедкова и соавт., 1998). Мікропроникність оцінювали за допомогою пятидесятикратного бінокулярного мікроскопа МБС - 10 при збільшенні в 20 разів за пяти бальною системою оцінки мікропроникності (рацпропозиція № 5892 від 24.01.2000 р.).

В залежності від способу підготовки дентину перед пломбуванням усі зуби були розподілені на 4 групи. I група - 24 інтактних моляра і премоляра (контрольна), у яких проводили тотальне протравлення емалі й дентину гелем 37% ортофосфорної кислоти Tekpro, Tekpro, протягом 15 секунд з подальшим нанесенням адгезивної системи; II група - 12 депульпованих молярів і премолярів, у яких протравлення емалі й дентину проводили гелем ортофосфорної кислоти тієї ж концентрації та експозиції; III групу склали 12 депульпованих молярів і премолярів, тверді тканини яких протравлювали протягом 15 секунд гелем 37% ортофосфорної кислоти Tekpro, Tekpro, і перед нанесенням адгезивної системи додатково зволожували поверхню дентину. У І, ІІ і ІІІ групах пломбування здійснювали з використанням адгезивної системи One-step, Bisco. IV групу склали 12 депульпованих молярів і премолярів, у яких при відновленні використовували адгезивну систему Denthesive II, Kulzer.

Силу зчеплення між мікрогібридними композиційними матеріалами і твердими тканинами інтактного і депульпованого зубів вивчали методом визначення міцності при відриві відповідно до інструкцій з урахуванням рекомендацій Держстандарту 14760 69. Зразки випробовували на універсальній випробувальній машині YTS - 10, YTS-Testsystems. Сила відриву вимірювалася в Ньютонах (N). Адгезивну міцність у з'єднанні композиційного матеріалу з дентином зубів обчислювали за формулою А=F/S, де А - адгезивна міцність, МПа; F-граничне навантаження, при якому відбувається руйнування зразка, N; S-площа поверхні, мм², на якій відбувається руйнування та яка умовно дорівнює площі кола з діаметром 3,8 мм (Г.М. Барер и соавт., 2000). В залежності від підготовки дентину всі зразки були розподілені на 4 групи по 10 зразків у кожній аналогічно проведеним дослідженям крайової мікропроникності.

Об'єктом клінічних досліджень були пацієнти чоловічої й жіночої статі віком від 20 до 45 років чисельністю 93 особи. У них було відновлено 343 зуби з порожнинами I - IV класів. Для подальших спостережень було відібрано 238 зубів, відновлених при лікуванні карієсу, і 105 зубів, реставрованих при лікуванні гострих форм пульпіту мікрогібридними композиційними матеріалами.

Препарування і пломбування порожнин при лікуванні карієсу і гострих форм пульпітів здійснювали за загальноприйнятими правилами з урахуванням вимог фірм виробників. При відновленні 32 депульпованих зубів з використанням адгезивної системи One-step, Bisco, поверхню дентину після тотального протравлення і перед нанесенням адгезивної системи додатково зволожували водою для компенсації недостатності вологи і збільшення гідрофільності дентину (позитивне рішення на винахід №2000042072 від 31.10.2000 р.).

Всі обстежені були розподілені на дві основні групи: перша група - 73 особи із 238 зубами, які відновлені при лікуванні карієсу, і друга група - 63 особи, у яких було депульповано і реставровано 105 зубів.

Пацієнти, зуби яких були відновлені при лікуванні карієсу в залежності від обраної адгезивної системи, були розподілені на такі підгрупи. У першу підгрупу увійшли 38 пацієнтів, у яких емаль і дентин 132 зубів при лікуванні карієсу піддавали тотальному протравленню гелем 37% ортофосфорної кислоти протягом 15 секунд, потім наносили універсальну адгезивну систему One-step, Bisco, і пломбували мікрогібридними композиційними матеріалами Valux Plus, 3M; Aelitefil, Bisco; Charisma, Kulzer. У другій підгрупі 35 пацієнтам при лікуванні карієсу пломбування 106 зубів проводили мікрогібридним композиційним матеріалом Charisma, Kulzer, з адгезивною системою Denthesive II, Kulzer, з врахуванням вимог фірми виробника.

В групі обстежених з депульпованими зубами в залежності від обраної адгезивної системи усі пацієнти були розподілені на підгрупи аналогічно підгрупам порівняння і, відповідно, склали третю й четверту підгрупи. У п'ятій підгрупі 18 пацієнтам при відновленні 32 депульпованих зубів після 15 секундного тотального протравлення емалі і дентину гелем 37% ортофосфорної кислоти перед нанесенням адгезивної системи One-step, Bisco, для збільшення гідрофільності дентину проводили додаткове зволоження його поверхні.

Для того, щоб оцінити реставрації у пацієнтів з депульпованими зубами, які відновлені у різні строки після видалення пульпи, була проведена п'ята серія досліджень. У залежності від цього пацієнти з депульпованими зубами були розподілені на дві групи: 23 пацієнти з 35 зубами, які були відновлені відразу після лікування гострих форм пульпітів, склали першу групу; у другу групу увійшли 40 пацієнтів, 70 зубів яких були відновлені через півроку і більш після лікування гострих форм пульпіту.

При обстеженні стоматологічного статусу пацієнтів враховували показаники структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів (В.Р. Окушко, Л.И. Косарева, 1983), комплексного пародонтального індексу (П.А. Леус, 1988), індекса стану гігієни порожнини рота (Greene-Vermillion, 1969). Для визначення структурно-функціональної кислотостійкості е малі зубів вдруге в саме тій ділянці емалі використовували запропонований нами

пристрій (рацпропозиція 5536 від 22.05.1991р.). Оцінку крайового прилягання за допомогою електрометричного методу проводили відразу та через 6 місяців після реставрації.

Клінічну оцінку реставрацій проводили на основі рекомендацій, які наведені в “Переглянутому клінічному протоколі вимог до композитних матеріалів на основі смол" (1989 р.) та в “Переглянутому протоколі вимог до емаль/дентин адгезивних матеріалів" Ради з матеріалів Американської асоціації стоматологів (Чикаго, 1994). Оцінку реставрацій здійснювали за сімома критеріями USPHS: анатомічна форма (АФ), крайове прилягання (КрПр), шорсткість поверхні (ШП), крайове забарвлення (КрЗ), кольорова відповідність (КВ), дискомфорт (чутливість) (Д), вторинний карієс (ВК). Клінічну оцінку реставрацій проводили в день відновлення та через 6, 12, 18, 24 місяці. Статистичну обробку отриманих клінічних результатів проводили з застосуванням класичних методів варіаційної статистики з використанням середніх величин і оцінкою їх достовірності за програмним пакетом Excel for Windows 98, Microsoft.

Результати дослідження та їх обговорення. Середній показник вмісту Са у всіх зонах емалі депульпованих зубів не мав достовірної різниці від таких показників в емалі інтактних зубів. У дентині інтактних зубів середній показник вмісту Са достовірно вищий, ніж в дентині депульпованих зубів. Аналіз за коефіцієнтом Са/Р, що визначає стійкість твердих тканин зуба до кислотного впливу, показує, що емаль депульпованих зубів може мати в 1,07-1,10 рази, а дентин в 1,29-1,38 рази більшу розчинність при кислотному протравленні у порівнянні з інтактними зубами. Отримані дані свідчать, що тверді тканини депульпованих зубів менш стійкі до кислотного впливу.

Дослідження на СЕМ показали, що при тотальному протравленні дентину депульпованих зубів гелем 37% ортофосфорної кислоти протягом 15 секунд на деяких ділянках депульпованих зубів визначаються зони з випадінням “пластівчастого” осаду. Подібна картина можливо свідчить про “перетравлення” дентину депульпованого зуба (Ю.А.Винниченко и соавт., 1997). Це, на нашу думку, веде до порушення проникнення адгезиву на всю товщину протравленого дентину і появи розшарування гібридної зони в цих ділянках.

Дослідження гібридної зони на СЕМ показало, що на 98% вивчених поверхонь зразків в інтактних зубах з попереднім протравленням дентину гелем 37% ортофосфорної кислоти (адгезивна система One-step, Bisco) та на 92% поверхонь в депульпованих зубах з обробкою дентина праймером, що містить слабкоконцентровану органічну кислоту (адгезивна система Denthesive II, Kulzer) має місце якісний зв'язок між адгезивною системою і дентином з утворенням гібридного шару. На відміну від цього на 45% вивчених поверхонь зразків депульпованих зубів при тотальному протравленні дентину гелем 37% ортофосфорної кислоти протягом 15 секунд (адгезивна система One-step, Bisco) визначається розшарування між адгезивною системою і дентином у вигляді мікрощілини. Описані явища підтверджуються припущенням, що надлишкова демінералізація дентину при його кислотному протравленні сприяє утворенню щілини між композиційними матеріалами і дентином (А.Петрикас, 1998).

Аналіз крайової проникності та сили зчеплення між композиційними матеріалами і дентином інтактних та депульпованих зубів показав, що найменшу проникність і найбільшу силу зчеплення мали інтактні зуби, що складали I групу (контрольну), у яких проводили тотальне протравлення емалі й дентину гелем 37% ортофосфорної кислоти протягом 15 секунд з наступним нанесенням адгезивної системи One-step, Bisco. Депульповані зуби, які складають II групу з аналогічною обробкою дентину, мали крайову проникність в оклюзійній і в пришийковій частині пломби в 1,85-2,43 рази більшу (р<0,001), а силу зчеплення в 2,4 рази меншу (р<0,001), ніж зуби I групи. У порівнянні II і III груп, які відрізняються тим, що при пломбуванні зубів III групи після тотального протравлення емалі і дентину гелем 37% ортофосфорної кислоти протягом 15 секунд і перед нанесенням адгезивної системи One-step, Bisco, дентин додатково зволожували, зразки III групи показали крайову проникність в 1,5-2 рази менше і силу зчеплення в 1,7 рази більше (р<0,001), ніж зуби, що складають II групу. Депульповані зуби IV групи, при пломбуванні яких використовували адгезивну систему Denthesive II, Kulzer, мали крайову проникність в оклюзійній і пришийковій області в 1,42-2,09 (р<0,05) рази меншу, а силу зчеплення в 1,7 рази більшу (р<0,05) у порівнянні зі зразками II групи (тотальне протравлення). Результати III і IV груп були найближчими до результатів I групи і не мали достовірної (р>0,05) відмінності між собою.

Результати експериментальних досліджень показали, що при однаковій підготовці дентину інтактних та депульпованих зубів виявлено збільшення мікропроникності та зниження сили зчеплення в депульпованих зубах у порівнянні з інтактними. Це, мабуть, пов'язано з тим, що при тотальному кислотному протравленні гіпомінералізованого дентину депульпованих зубів 37% розчином ортофосфорної кислоти відбувається більш глибоке руйнування неорганічної матриці. Обробка дентину депульпованих зубів праймером, що містить слабкоконцентровану органічну кислоту, на нашу думку, не викликає настільки глибокої демінералізації та оголення колагенових волокон. Праймер цілком проникає в колагенову мережу у відведений для цього час, що значно зменшує мікропроникність і збільшує силу зчеплення. Відомо, що кількість рідини у твердих тканинах депульпованих зубів знижена на 9-12%. При цьому під час видалення пробок змазаного шару в ході тотального протравлення твердих тканин депульпованих зубів з дентинних канальців

рідина не виділяється. Це може привести до спаду колагенових волокон, що в свою чергу буде перешкоджувати дифузії адгезива й утворенню гібридної зони. Додаткове зволоження поверхні дентину депульпованих зубів для збільшення його гідрофільності після протравлення і перед нанесенням адгезивної системи буде компенсувати нестачу вологи, необхідної для підтримки “мереживної”

структури колагенових волокон і сприяти більш швидкому і глибокому проникненню адгезиву на усю товщину протравленного шару. При відсутності можливості регулювати кількість вологи слід застосовувати адгезивні системи IV покоління, у яких праймер спочатку насичує тканину дентину, адсорбуючи воду, а потім “втягує” адгезив у глиб тканин (М.Дубелецька-Кітель, М. Кітель, А.Й.Лесів, 1999), тобто для самопротравлюючих систем концепція вологого дентину не стільки важлива (Byoung I Suh MS, 1997), тому що протравлення і дифузія праймера відбуваються одночасно, про що свідчать і результати наших досліджень, і що на наш погляд, може бути перевагою під час використання їх в депульпованих зубах.

Проведений аналіз показників структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів (ТЕР), стану тканин пародонта (КПI) і гігієни порожнини рота (OHI-S) в усіх групах безпосередньо перед проведенням реставрації і через півроку не мали достовірної відмінності між собою, що свідчить про однакові умови проведення дослідження. Відразу після відновлення у всіх пацієнтів реставрації у зубах, які відновлені під час лікування карієсу (І група), і в депульпованих зубах (ІІ група) при оцінці АФ, КрПр, КрЗ одержали оцінку “ Alpha”. При подальших оглядах через 6, 12, 18, 24 місяців ми визначили, що у пацієнтів І групи реставрації за всіма досліджуваними критеріями мали показники кращі, ніж реставрації у пацієнтів ІІ групи. Причому за такими критеріями, як КрПр, КрЗ, результати мали достовірне (р<0,01) розходження між собою. Треба зазначити, що при відновленні депульпованих зубів відколи пломбувального матеріалу часто супроводжуються зруйнуванням значних ділянок твердих тканин зуба. При відновленні депульпованих зубів без профілактичної герметизації неушкоджених фісур через 6 місяців після лікування порушення крайового прилягання зустрічається в три рази частіше у порівнянні з зубами, які відновлені під час лікування карієсу.

Поява крайового забарвлення як у депульпованих зубах, так і в зубах, які відновлені із приводу карієсу, пояснюється тим, що через неможливість візуально точно визначити межу протравленої емалі, матеріалом під час реставрації або перекривали зону протравленої емалі, або залишали її незакритою. Більша кількість такого ускладнення в депульпованих зубах, очевидно, визначається ще й тим, що в зубі з функціонуючою пульпою через деякий час відбувається ремінералізація емалі на відміну від емалі депульпованого зуба.

При клінічній оцінці реставрацій у пацієнтів з зубами, які відновлені під час лікування карієсу з використанням адгезивних систем, які передбачають тотальне протравлення емалі і дентину 37% ортофосфорною кислотою (І підгрупа) або обробку дентина праймером (ІІ підгрупа), протягом дворічного спостереження не виявлено достовірної відмінності (p>0,05) між ними за всіма критеріями. Таким чином, можна сказати, що у пацієнтів при відновленні зубів композиційними матеріалами з приводу лікування карієсу в рівнозначних умовах використання різних адгезивних систем ІV і V поколінь не впливає на якість реставрацій.

У пацієнтів з депульпованими зубами, реставрації яких проводили з використанням тотального протравлення твердих тканин з подальшим нанесенням адгезивної системи One-step, Bisco (ІІІ підгрупа), мали показники за основними критеріями АФ, КрПр, КрЗ вірогідно гірші, ніж реставрації у пацієнтів з депульпованими зубами, дентин яких обробляли праймером (ІV підгрупа). Через 6 місяців після пломбування у пацієнтів ІV підгрупи за критеріями АФ і КрПр ми визначили невеликі відколи пломбувального матеріалу в 2,632,60% випадків, у пацієнтів ІІІ підгрупи в 14,256,01% випадків визначили ушкодження реставрацій із порушенням тканин зуба. Через два роки у пацієнтів ІІІ підгрупи відмінне крайове прилягання визначалося в 53,138,82% випадків. На відміну від цих даних у пацієнтів ІV підгрупи відмінне крайове прилягання ми відзначили в 89,477,04% випадках, що вірогідно краще (p<0,05), ніж у пацієнтів ІІІ підгрупи. При аналізі результатів за критерієм АФ виявлено, що у ІІІ підгрупі через два роки анатомічна форма збережена в 53,339,11% випадках, в ІV підгрупі - в 79,178,29% випадках. Аналогічна тенденція простежується між підгрупами і за критерієм КрЗ.

У наступній серії досліджень була проведена порівняльна клінічна оцінка між реставраціями у вітальних і депульпованих зубах з використанням різних адгезивних систем. При контрольному обстеженні через 6 місяців АФ в депульпованих зубах пацієнтів ІІІ підгрупи (адгезивна система One-step, Bisco) була збережена в 80,006,76% випадків, у зубах пацієнтів І підгрупи при лікуванні карієсу з аналогічною підготовкою твердих тканин зуба у 96,081,57% випадків, що достовірно (р<0,05) краще. Подібні результати були отримані за критеріями КрПр і КрЗ. Достовірне розходження між цими підгрупами за всіма досліджуваними критеріями визначалося під час контрольного обстеження, яке було проведено через 24 місяці після відновлення.

Порівняльна клінічна оцінка пломб у пацієнтів з депульпованими зубами (IV підгрупа) і у пацієнтів з зубами, відновленими при лікуванні карієсу (II підгрупа), з використанням мікрогібридного композиційного матеріала Charisma, Kulzer, з відповідною адгезивною системою Denthesive II, Kulzer, показала, що реставрації за всіма критеріями не мали розходжень між собою як через 6, так і через 24 місяці після відновлення. Єдиним критерієм, за яким визначалася достовірна (p<0,05) різниця між підгрупами, це кольорова відповідність, причому невідповідність за кольором в депульпованих зубах виникала через зміну кольору зуба внаслідок видалення пульпи.

При порівняльній клінічній оцінці реставрацій депульпованих зубів, які відновлені з використанням адгезивної системи One-step, Bisco, і додаткового зволоження дентину (V підгрупа), з реставраціями пацієнтів, у яких дана методика не використовувалась (ІІІ підгрупа), слід зазначити, що за критерієм АФ у пацієнтів ІІІ підгрупи поряд із невеликими відколами (5,713,92% випадків) ми спостерігали в 14,295,91% випадіння реставрацій. В V підгрупі пацієнтів ми визначали тільки невеликі відколи пломбувального матеріалу в 6,254,28% випадках. Аналогочні дані були отримані при аналізі результатів за критеріями КрПр і КрЗ.

При спостережені за крайовим приляганням і крайовим забарвленням на межі реставрацій в депульпованих зубах у пацієнтів V і IV підгруп протягом 2 років виявлено, що у пацієнтів IV підгрупи (адгезивна системи Denthesive II, Kulzer) відмінне крайове прилягання пломбувального матеріалу до твердих тканин зуба через 6 місяців після відновлення було в 97,372,60%, у пацієнтів V підгрупи (адгезивна система One-step, Bisco, і додаткове зволоження дентину) - у 90,635,15% випадків. Через 2 роки у пацієнтів IV підгрупи відмінне крайове прилягання ми спостерігали у 89,477,04% випадків, у пацієнтів V підгрупи - у 80,009,00% випадків. Кількість випадків появи крайового забарвлення на межі реставрації за дворічний період спостереження у пацієнтів IV підгрупи збільшилася з 7,894,37% до 24,008,54%, у пацієнтів V підгрупи -з 6,254,28% до 26,099,16%, тобто проведення додаткового зволоження дентину в депульпованих зубах наближає показники реставрацій за всіма досліджуваними критеріями до показників реставрацій у пацієнтів з депульпованими зубами із використанням адгезивної системи Denthesive II, Kulzer. Додаткове зволоження дентину депульпованих зубів пацієнтів V підгрупи також наближає значення показників реставрацій до показників реставрацій зубів, відновлених при лікуванні карієсу, як із використанням адгезивної системи One-step, Bisco (I підгрупа), так і з використанням адгезивної системи Denthesive II, Kulzer (II підгрупа). Ця методика дозволяє зменшити кількість ускладнень при проведенні реставрацій у депульпованих зубах.

Проведення клінічної оцінки реставрацій в депульпованих зубах, відновлених у різні строки після видалення пульпи, показало, що випадіння пломб у зубах, відновлених відразу після лікування гострих форм пульпіту ( І група), спостерігалося тільки в перші 6 місяців, а в зубах, відновлених через півроку і більше після лікування гострих форм пульпіту ( ІІ група), випадіння пломб відбувалося протягом усього періоду спостереження. Якщо в І групі пацієнтів через 6 місяців після відновлення 2,862,82% реставрацій мали невеликі відколи без оголення дентину, то в ІІ групі пацієнтів це ускладнення спостерігалося в 5,712,77% випадків, тобто майже в два рази частіше (p<0,05).

При проведенні повторного клінічного обстеження через 12 місяців після відновлення цілісність реставрацій у пацієнтів І групи спостерігали в 84,856,24% випадків, у пацієнтів ІІ групи в 84,294,35% випадків. Але якщо в І групі в усіх випадках (15,126,24%) відбулися незначні відколи в межах пломбувального матеріалу без оголення дентину, то в ІІ групі з 15,714,35% випадків половина реставрацій 8,573,35% була фрактурована. При оцінці реставрацій за критерієм АФ, КрПр і КрЗ через 24 місяці також визначено, що у пацієнтів І групи, кількість ускладнень за цим критерієм менше, ніж у пацієнтів ІІ групи. Отримані дані можна, швидше за все, пояснити тим, що згодом у депульпованих зубах відбуваються певні структурні зміни твердих тканин, що впливають на процеси адгезії композиційних матеріалів на відміну від зубів, відновлених відразу після видалення пульпи.

Невідповідність за кольором між реставраціями і твердими тканинами зубів у пацієнтів І групи відбувається у більшості випадків у порівнянні з зубами пацієнтів ІІ групи за рахунок зміни кольору зубних тканин, яка виникає з часом після видалення пульпи. З іншого боку, слід зазначити, що при відновленні депульпованих зубів пацієнтів ІІ групи виникають труднощі при доборі матеріалу за кольором безпосередньо під час реставрації.

При проведенні аналізу результатів у кожній групі в залежності від обробки дентину, можна сказати, що у пацієнтів І групи при використанні адгезивних систем One-step, Bisco, і Denthesive II, Kulzer, за основними критеріями АФ, КрПр, КрЗ показники не мали достовірної різниці між собою. На відміну від цього у пацієнтів ІІ групи при використанні адгезивної системи One-step, Bisco, показники за всіма критеріями були гіршими, а за такими критеріями, як АФ, КрПр, вірогідно (р<0,05) відрізнялися від показників у пацієнтів в зубах, при відновленні яких використовували адгезивну систему Denthesive II, Kulzer.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення проведених експериментальних та клінічних досліджень і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що виявляється у підвищенні ефективності відновлення депульпованих зубів мікрогібридними композиційними матеріалами шляхом диференційованого підходу до проведення реставрацій з урахуванням змін, що відбуваються в твердих тканинах депульпованих зубів, і часу, що минув після видалення пульпи, для зменшення кількості ускладнень у віддалені строки.

1.Підвищення ефективності лікування при проведенні реставраційних робіт у пацієнтів з депульпованими зубами вимагає диференційованого підходу до вибору адгезивної системи з урахуванням структурної резистентності твердих тканин.

2. Структурна резистентність емалі і дентину в депульпованих зубах із строком видалення пульпи більше півроку знижена у порівнянні з інтактними, що варто враховувати при підготуванні зуба до реставрації на етапі використання адгезивних систем.

3. Сила зчеплення мікрогібридних композиційних матеріалів з дентином депульпованих зубів через 6 місяців і більш після видалення пульпи при використанні адгезивів V покоління склала 9,500,40 МПа, що в 1,7 раза менше (р<0,05), ніж при використанні адгезивів IV покоління, праймери яких містять слабкоконцентровану органічну кислоту, і в 2,4 раза менше (р<0,05), у порівнянні з інтактними зубами при використанні адгезивів V покоління.

4. Крайова проникність між мікрогібридними композиційними матеріалами і твердими тканинами депульпованих зубів при використанні адгезивів V покоління склала 2,250,08 бала, що в 1,4 раза вище (р<0,05), ніж при використанні адгезивів IV покоління (1,580,05), і в 1,8 раза вище (р<0,05) у порівнянні з інтактними зубами (1,210,05).

5. Збільшення гідрофільності дентину при використанні адгезивів V покоління у депульпованих зубах із строком видалення пульпи більше 6 місяців підвищує силу зчеплення в 1,6 раза (р<0,05), і зменшує крайову проникність у 1,5 рази (р<0,05) у порівнянні з депульпованими зубами, в яких збільшення гідрофільності дентину не проводилося.

6. Клінічні спостереження через 6,12,18,24 місяців свідчать, що для одержання високої адгезії при відновленні депульпованих зубів відразу після лікування гострих форм пульпіту варто використовувати адгезивні системи IV і V поколінь із проведенням протравлення твердих тканин як органічними, так і неорганічними кислотами; при відновленні депульпованих зубів через півроку і більше після лікування гострих форм пульпіту, їх реставрації найкраще проводити з використанням адгезивних систем IV покоління, що передбачають обробку дентину праймером, який містить слабкоконцентровану органічну кислоту або з використанням адгезивних систем V покоління після збільшення гідрофільності дентину.

7. Проведення профілактичної герметизації фісур при відновленні депульпованих зубів достовірно зменшує кількість випадків порушення крайвого прилягання на межі реставрації (р<0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для зниження ускладнень і досягнення позитивних результатів при відновленні депульпованих зубів мікрогібридними композиційними матеріалами необхідно враховувати такі положення.

1. При проведенні реставрації безпосередньо після лікування гострих форм пульпітів необхідно використовувати адгезивні системи IV і V поколінь на рівних умовах.

2. У тому випадку, коли після лікування гострих форм пульпітів пройшло 6 місяців і більше, варто проводити відновлення депульпованих зубів із використанням адгезивних систем IV покоління, що передбачають обробку дентину праймером, який містить слабкоконцентровану органічну кислоту.

3. При використанні адгезивних систем V покоління через 6 місяців і більше після лікування гострих форм пульпітів необхідно після проведення тотального протравлення твердих тканин зуба гелем 37% ортофосфорної кислоти і перед нанесенням адгезивної системи провести додаткове зволоження поверхні дентину для збільшення його гідрофільності, що сприятиме підвищенню сили зчеплення і поліпшенню крайового прилягання між мікрогібридними композиційними матеріалами та твердими тканинами зуба.

4. Повторний огляд пацієнтів бажано здійснювати 1 раз у півріччя з проведенням професійної гігієни порожнини рота, особливо в осіб із незадовільним доглядом за ротовою порожниною.

5. З метою профілактики порушення крайового прилягання при відновленні депульпованих зубів рекомендується проводити у дорослих пацієнтів профілактичну герметизацію неушкоджених фісур.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Донский Г.И., Трубка И.А., Удод А.А. Адгезивная прочность и краевая проницаемость микрогибридных композиционных материалов к твердым тканям зубов// Вісник стоматології.-2000.-№1.-С.12-15.

2. Удод А.А., Донский Г.И., Трубка И.А. Клиническая оценка реставраций депульпированных зубов в различные сроки после удаления пульпы// Архив клинической и экспериментальной медицины.-2000.-Т. 9,№2.-С.284-287.

3. Клінічні аспекти застосування герметиків для профілактики і лікування карієсу/ Г.І. Донський, Ю.М. Паламарчук, І.О.Трубка, Я.Д. Прилуцька // Вісник стоматології.-1999.-№1.-С.11-13.

4. Паламарчук Ю.Н., Трубка И.А., Прилуцкая Я.Д. Герметизация фиссур как метод профилактики и лечения фиссурного кариеса у взрослого населения// Архив клинической и экспериментальной медицины.-1999.- Т.8,№1.-С.94-96.

5. Трубка И.А. Клиническая оценка реставраций кариозных и депульпированных зубов микрогибридными композиционными материалами // Вопросы экспериментальной и клинической медицины. -Донецк, 1998.- Вып.2, T.2.-C.169-171.

6. Трубка І.О. Клінічна оцінка зубів, відновлених мікрогібридними композиційними матеріалами // Матеріали I (VIII) з їзду Асоціації стоматологів України (30 листопада-2 грудня 1999р.).- Київ, 1999.-C.159.

7. Удод А.А., Пиляев А.Г., Каменева И.А. Устройство для исследования кислотоустойчивости эмали зубов// Материалы научно-практической конференции: “Морфофункциональные и клинические аспекты проблем стоматологии”.- Донецк, 1993.-Часть 1.-С.110.

РАЦІОНАЛІЗАТОРСЬКІ ПРОПОЗИЦІЇ

Система оцінки мікропроникності.-Посвідчення №5892 від 24.01.2000 р., видане ДонДМУ ім.М.Горького.

1. Устройство для исследования кислотоустойчивости эмали зубов.-Посвідчення №5536 від 22.05.1991р., видане ДонДМУ ім.М.Горького.(Удод А.А., Пиляев А.Г.)

АНОТАЦІЯ

Трубка І.О. Реставрації депульпованих зубів мікрогібридними композиційними матеріалами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.22-стоматологія.- Українська медична стоматологічна академія.- Полтава, 2000. зуб депульпований пульпа

Дисертація присвячена питанню реставрації депульпованих зубів мікрогібридними композиційними матеріалами. У ході експериментальних і клінічних досліджень визначено, що проведення реставраційних робіт у депульпованих зубах вимагає диференційованого підходу до проведення реставрацій з урахуванням структурної резистентності твердих тканин і часом, минулим після видалення пульпи. Для одержання високих естетичних результатів і зниження кількості ускладнень при відновленні депульпованих зубів відразу після лікування гострих форм пульпітів варто використовувати адгезивні системи IV і V поколінь із проведенням протравлення твердих тканин як органічними, так і неорганічними кислотами. При відновленні депульпованих зубів через півроку і більш після лікування гострих форм пульпітів їх реставрації краще проводити з використанням адгезивних систем IV покоління, що передбачають обробку дентину праймером, або з використанням адгезивних систем V покоління після збільшення гідрофільності дентину.

Ключові слова: депульповані зуби, реставрація, композиційні матеріали, сила зчеплення, крайова мікропроникність, СЕМ, критерії USPHS.

АННОТАЦИЯ

Трубка И.А. Реставрации депульпированных зубов микрогибридными композиционными материалами.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.00.21-Стоматология.- Украинская медицинская стоматологическая академияю- Полтава, 2000.

Диссертация посвящена вопросу реставрации депульпированных зубов микрогибридными композиционными материалами.

Экспериментальная часть исследований построена на сравнительном изучении результатов оценки краевой микропроницаемости, силы сцепления и сканирующей электронной микроскопии гибридной зоны между микрогибридными композиционными материалами и твердыми тканями интактных и депульпированных зубов при использовании адгезивных систем IV и V поколений с предварительным протравливанием органическими и неорганическими кислотами. Исследования проводили in vitro на удаленных интактных и депульпированных молярах и премолярах, которые восстанавливали с помощью микрогибридных композиционных материалов и адгезивных систем IV (Denthesive II, Kulzer) и V (One-step, Bisco) поколений.

Исследования краевой микропроницаемости и силы сцепления показали, что при тотальном кислотном протравливании дентина интактных и депульпированных зубов гелем 37% ортофосфорной кислоты выявлено увеличение микропроницаемости и снижение силы сцепления в депульпированных зубах по сравнению с интактными. Увеличение гидрофильности дентина при использовании адгезивов V поколения,

предусматривающих методику тотального протравливания гелем 37% ортофосфорной кислотой, в депульпированных зубах повышает силу сцепления и уменьшает краевую проницаемость по сравнению с депульпированными зубами, в которых подобные мероприятия не проводились. При использовании адгезивных систем IVпоколения (Denthesive II, Kulzer) реставрации имеют показатель краевой проницаемости и значения силы сцепления в депульпированных зубах практически такие же, как и в интактных.

Исследования на сканирующем электронном микроскопе поверхностей раздела дентина и композиционнго материала показали, что на 98% изученных поверхностей образцов интактных зубов после тотального протравливания и на 92% поверхностей образцов депульпированных зубов с обработкой дентина праймером имеется хорошая связь между адгезивной системой и дентином с образованием гибридного слоя. В отличие от этого на 45% изученных поверхностей образцов депульпированных зубов с тотальным протравливанием определяется расслоение между адгезивной системой и дентином.

Клиническое обследование провели в группе 93 пациентов обоего пола в возрасте от 20 до 45 лет, у которых было восстановлено микрогибридными композиционными материалами 343 зуба. Из них было отобрано 238 зубов, восстановленных при лечении кариеса (І группа), и 105 зубов, восстановленных при лечении осложненного кариеса (ІІ группа). Перед проведением реставраций всем пациентам определяли исходный стоматологический статус. Каждую группу делили на подгрупы. В первой подгруппе эмаль и дентин зубов при лечении кариеса подвергали тотальному протравливанию гелем 37% ортофосфорной кислоты в течение 15 секунд, затем наносили универсальную адгезивную систему One-step, Bisco. Во второй подгруппе проводили реставрации зубов при лечении кариеса с использованием адгезивной системы Denthesive II, Kulzer. По тому же принципу были распределены депульпированные зубы ІІ группы. Для клинической апробации предложенного нами способа улучшения гидрофильности дентина была выделена пятая подгруппа, в которой пациентам при восстановлении депульпированных зубов после 15 секундного тотального протравливания эмали и дентина гелем 37% ортофосфорной кислоты перед нанесением адгезивной системы One-step, Bisco, проводили дополнительное увлажнение поверхности дентина. В зависимости от срока удаления пульпы депульпированные зубы разделены на две группы: пациенты, зубы которых восстанавливали сразу после лечения острых форм пульпитов, и пациенты, у которых зубы восстанавливали через полгода и более после лечения острых форм пульпитов. В вышеописанных сериях клиническую оценку реставраций осуществляли через 6, 12, 18 и 24 месяца по критериям

USPHS (Ryge): анатомическая форма, краевая адаптация, шероховатость поверхности, краевое окрашивание, цветовое соответствие, дискомфорт (чувствительность), вторичный кариес.

Для получения высоких эстетических результатов и снижения количества осложнений при восстановлении депульпированных зубов сразу после лечения острых форм пульпитов следует использовать адгезивные системы IV и V поколений с проведением протравливания твердых тканей как органическими, так и неорганическими кислотами. При восстановлении депульпированных зубов через полгода и более после лечения острых форм пульпитов их реставрации предпочтительнее проводить с использованием адгезивных систем IV поколения, предусматривающих обработку дентина праймером, содержащим слабоконцентрированную органическую кислоту, или с использованием адгезивных систем V поколения после увеличения гидрофильности дентина.

Ключевые слова: депульпированые зубы, реставрация, композиционные материалы, сила сцепления, краевая микропроницаемость, СЭМ, критерии USPHS.

ANNOTATION

Trubka I.A. Restoration of pulpess teeth by microhybrid composite materials. - Manuscript.

Dissertation on submittion of scientific degree of candidate of medical sciences for speciality 14.01.22 - stomatology. Ukrainian medical stomatological academy.-Poltava, 2000.

Dissertation is devoted to pulpless teeth restoration by microhybrid composite materials. Experimental and clinical research shows that restoration of pulpless teeth requires individual approach for choose of adhesive technique taking into account structure resistance of solid tissues and period after pulp extraction. For high aesthetic results and decreasing of after-effects complications for pulpless teeth restoration just after pulp extraction the IV and V generation adhesive systems with etching of solid tooth tissues by organic and inorganic acids should be used. At restoration of pulpless teeth within half year and more after pulp extraction either IV generation adhesive systems with dentin primer processing with weak concentrated organic acid or V generation adhesive systems after increased hydration of dentin should be used.