Вплив транскраніальної електроанальгезії на деякі нейрофізіологічні показники у хворих на церебральну венозну дистонію

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика

УДК: 616.831-005:616.8-085:615.83/837

14.01.15 - нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Вплив транскраніальної електроанальгезії на деякі нейрофізіологічні показники у хворих на церебральну венозну дистонію

Оржешковський Василь Володимирович

Київ - 2000 р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Руденко Анатолій Юхимович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра неврології №2, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Маньковський Микита Борисович, інститут геронтології АМН України, відділ вікової клінічної фізіології та патології нервової системи, науковий консультант;

доктор медичних наук, професор Лисенюк Віктор Павлович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра реабілітаційної медицини, завідувач кафедри.

Провідна установа

Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, відділ судинної патології головного мозку (м. Харків).

Захист відбудеться 20.12.2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.01 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий 18.11.2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Усатенко О.Г.

Анотації

Оржешковський В.В. Вплив транскраніальної електроанальгезії на деякі нейрофізіологічні показники у хворих на церебральну венозну дистонію. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 - нервові хвороби. - Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2000.

Дисертація присвячена питанням обгрунтування застосування немедикаментозного методу транскраніальної електроанальгезії (ТКЕА) в лікуванні хворих на церебральну венозну дистонію (ЦВД). Вивчені реоенцефалографічні, електроенцефалографічні, нейроофтальмологічні та психовегетативні зміни під впливом ТКЕА у хворих на ЦВД в залежності від етіології, в порівнянні з традиційними методами лікування. Розроблена методика лікування ТКЕА у пацієнтів з ЦВД. Виявлений позитивний вплив розробленої методики на венозну та артеріальну ланки мозкового кровотоку, а також на зазначені нейрофізіологічні показники у хворих на ЦВД.

Ключові слова: транскраніальна електроанальгезія, церебральна венозна дистонія, реоенцефалографія, електроенцефалографія, нейроофтальмологічне дослідження, психологічне дослідження, варіаційна пульсометрія.

Оржешковский В.В. Влияние транскраниальной электроаналгезии на некоторые нейрофизиологические показатели у больных с церебральной венозной дистонией. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 - нервные болезни. - Киевская медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена вопросам обоснования применения немедикаментозного метода транскраниальной электроаналгезии (ТКЭА) в лечении больных с церебральной венозной дистонией (ЦВД). Под наблюдением находилось 138 пациентов, страдающих нарушением мозгового венозного кровотока на стадии ЦВД, которые были распределены на четыре группы: 1 группа - с ЦВД, обусловленной церебральным атеросклерозом, 2 группа - шейным остеохондрозом, 3 группа - вегетососудистой дистонией и 4 группа - рандомизированная контрольная группа с ЦВД, получавших традиционную терапию лекарственными препаратами. Изучены реоэнцефалографические, электроэнцефалографические, нейроофтальмологические и психовегетативные изменения под влиянием ТКЭА у больных с ЦВД в зависимости от этиологии, по сравнению с традиционными методами лечения. ТКЭА проводилась больным первых трех групп с помощью аппарата "ЛЭНАР" по разработанной нами методике. Выявлены характерные изменения мозгового кровообращения по данным реоэнцефалографии как его венозного звена, так и артериального, которые обусловлены генезом ЦВД. Обнаружено существенное ухудшение кровоснабжения, микроциркуляции и функционального состояния органа зрения, обусловленное венозной дисциркуляцией. Определены характерные изменения нейропсихологического статуса в зависимости от этиологических факторов, вызывающих ЦВД. Существенные изменения вегетативного статуса по данным вариационной пульсометрии с признаками симпатикотонии и рассогласования регуляции вегетативного тонуса выявлены только в 3 группе больных с ЦВД. Обнаружены характерные нарушения биоэлектрической активности головного мозга по данным компьютерной электроэнцефалографии в зависимости от генеза церебральной венозной дисциркуляции. Выявлено положительное влияние ТКЭА на венозное и артериальное звено мозгового кровотока, а также на указанные нейрофизиологические показатели у больных с ЦВД. Определена целесообразность использования ТКЭА в комплексном лечении ЦВД, разработанная методика рекомендована для внедрения в медицинскую практику. При назначении лечения больным с ЦВД необходимо учитывать этиологические факторы ЦВД. Рекомендовано использование изучения нейроофтальмологических и психовегетативных показателей наряду с РЭГ и ЭЭГ в динамике для оценки результатов лечения больных с ЦВД.

Ключевые слова: транскраниальная электроаналгезия, церебральная венозная дистония, реоэнцефалография, электроэнцефалография, нейроофтальмологическое исследование, психологическое исследование, вариационная пульсометрия.

Orzheshkovsky V.V. Influence transcranial electroanalgesia on some neurophysiological parameters at the patients with cerebral venous distonia. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree of medical sciences by speciality 14.01.15 - nervous diseases. - Kyiv Medical Academy for Postgraduate Education of HM of Ukraine, Kyiv, 2000.

The thesis is devoted to questions of the substantiation of application of a nonmedicamentous method transcranial electrical analgesia (TCEA) in treatment of the patients with cerebral venous distonia (CVD). Are investigated rheoencephalographical, electroencephalographical, neuroophthalmological and psychovegetative of change under influence TCEA at the patients with CVD depending on etiology in comparison with traditional methods of treatment. The technique of treatment TCEA of the patients with CVD is developed. The revealed positive influence of the developed technique on venous and arterial a part of brain blood circulation, and also on indicated neurophysiological parameters at the patients with CVD.

Key words: transcranial electrical analgesia, cerebral venous distonia, rheoencephalography, electroencephalography, neuroophthalmological research, psychological research, variational pulsimetry.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Судинні захворювання головного мозку є одною з найважливіших проблем сучасної неврології й медицини в цілому. За даними ВООЗ церебральна судинна патологія як причина смертності займає третє місце, поступаючись тільки захворюванням серця та злоякісним новоутворенням (С.М. Віничук, 1996). В медичній літературі, що присвячена проблемі порушення мозкового кровообігу, основна увага приділяється фізіології та патології артеріального кровопостачання головного мозку і незаслужено недооцінюється значення порушень церебрального венозного кровообігу (Е.Л. Мачерет, И.З. Самосюк, А.В. Бредихин, 1988, А.Ю. Руденко і співавт. 1994, 1999, Лущик У.Б., 1997). Між тим, венозна система - це не пасивний резервуар відведення крові, а виключно реактивна та тонко регульована частина кровообігу, що виконує важливі різноманітні функції (В.Д. Трошин з співавт., 1995, J.F. Mederatal, 1994). Зміна тонусу церебральних вен призводить до погіршення венозного відтоку з порожнини черепа, перерозтягнення внутрішньочерепних вен та венозних синусів, а в більш тяжких випадках сприяє підвищенню внутрішньочерепного тиску та набряку головного мозку.

Церебральна венозна дистонія (ЦВД) не є самостійною нозологічною формою. Вона входить в комплекс патологічних змін церебральної гемодинаміки. Відповідно до сучасної класифікації венозної патології головного мозку ЦВД відноситься до II стадії розвитку хронічної мозкової венозної дисциркуляції (М.Я. Бердичевський, 1989). Різні етіологічні фактори, в тому числі радіаційне опромінювання, можуть обумовлювати розвиток ЦВД. Найбільш частими причинами ЦВД є церебральний атеросклероз, шийний остеохондроз і вегето-судинна дистонія.

Не вирішеною проблемою є лікування та реабілітація хворих на ЦВД. Лікування цих хворих проводиться в основному медикаментозними препаратами: венотоніками в комплексі з ліками, які покращують мікроциркуляцію, обмін речовин, ноотропами, а інколи й диуретиками. Проте, лікарські препарати, що використовуються в терапії хворих на ЦВД, викликають певний ефект тільки при тривалому, курсовому лікуванні. Разом з тим їх тривалий прийом нерідко спричинює побічну дію (И.С. Чекман, 1980, Е.В. Андрющенко, Е.А. Красовская, 1992, F.V. Bruchhausen, 1996).

Менше розроблені фізіотерапевтичні методи лікування хворих на ЦВД. Між тим, сучасна фізіотерапія має в своєму арсеналі ряд засобів, які діють на тонус венозних судин, нормалізують венозне відведення крові з порожнини черепа, поліпшують мікроциркуляцію, метаболізм мозку, зменшують цефалгічні синдроми та ін. Серед нових методів, ефективних в лікуванні судинних захворювань нервової системи, звертають на себе увагу транскраніальна електроанальгезія (ТКЕА). В механізмі саногенетичного впливу ТКЕА припускається транскраніальна електрична селективна стимуляція антиноцицептивної системи мозку з активацією ендогенних опіатних механізмів, з появою анальгетичного та ряду інших позитивних для організму ефектів (В.А. Александрова, В.П. Лебедев, С.В. Рычкова, 1996). Так, ТКЕА нормалізує та стабілізує центральну регуляцію кровообігу та системну гемодинаміку (В.И. Тайцлин, В.А. Коршняк, 1995), покращує реологічні властивості крові, зокрема, понижує в'язкість плазми, зменшує агрегацію еритроцитів. Крім того, ТКЕА викликає мембраностабілізуючу, репаративну, седативну, імуномодулюючу та протипухлинну дію (В.А. Александрова, В.П. Лебедев, С.В. Рычкова, 1996). В реалізації її ефекту приймають участь серотонін, а також і дофамінергічні структури (C.S. Kase, 1999, C. Robert et al, 1999). Існує гіпотеза, що опіоїдні пептиди грають важливу роль в процесі дотримання структурного гомеостазу організму (Л.А. Громов, 1992, В.В. Шульговский, 1997). Завдяки швидкому досягненню ефекту, зокрема знеболювання, відсутності побічних дій, токсичних і алергічних ускладнень, ТКЕА отримує все ширше розповсюдження в клінічній практиці. Розроблено ряд методик лікування деяких станів цим методом. Однак, щодо можливості покращання церебрального венозного відтоку під впливом ТКЕА існують тільки поодинокі дані. В літературі відсутні вказівки про вплив ТКЕА на клінічні, нейроофтальмологічні, психологічні та вегетативні показники у хворих на ЦВД та відмінності цієї дії в залежності від етіологічних чинників її виникнення, що мало б з'явитися одним з факторів обґрунтування застосування ТКЕА у хворих на ЦВД.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом наукової теми кафедри неврології 2 Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика "Адаптаційно-компенсаторні властивості організму при цереброваскулярній патології" (№ державної реєстрації 019611010570).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження було визначення впливу ТКЕА на деякі клінічні та нейрофізіологічні показники у хворих на ЦВД. Для її досягнення необхідно було вирішити наступні задачі:

1. Виявити особливості клініки та перебігу ЦВД в залежності від її генезу (церебральний атеросклероз, шийний остеохондроз та вегето-судинна дистонія).

2. Розробити методику ТКЕА у корекції порушеного венозного кровообігу у хворих на ЦВД.

3. З'ясувати дію ТКЕА на клінічні, реоенцефалографічні показники та біоелектричну активність головного мозку хворих з ЦВД.

4. Визначити вплив ТКЕА на нейроофтальмологічні (офтальмоскопічні, кампіметричні, візоконтрастометричні, біомікроскопічні) показники у хворих на ЦВД. електроанальгезія церебральний венозний дистонія

5. Встановити вплив ТКЕА на показники психологічного (усталеність уваги за таблицями Шульте, профіль особистості за стандартизованим методом дослідження особистості - СМДО) та вегетативного (за даними варіаційної пульсометрії по Баєвському) статусу у хворих на ЦВД.

Об'єкт, предмет та методи дослідження. Об'єктом дослідження є хворі на церебральну венозну дистонію. Предмет дослідження - окремі клінічні та нейрофізіологічні показники у хворих на ЦВД та їхні зміни під впливом ТКЕА. Методи дослідження - клінічне обстеження хворих, реоенцефалографія (РЕГ), комп'ютерна електроенцефалографія (ЕЕГ), комплекс нейроофтальмологічного (пряма офтальмоскопія з наглядом за пульсацією центральної вени сітківки (ЦВС), біомікроскопія судин бульбарної кон'юнктиви ока, комп'ютерні візоконтрастометрія та кампіметрія) обстеження та дослідження психологічного (визначення усталеності уваги та динаміки працездатності за допомогою таблиць Шульте, стандартизований метод дослідження особистості - СМДО - модифікований варіант тесту ММРІ) і вегетативного (варіаційна пульсометрія по Баевському) статусу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше виявлені особливості впливу ТКЕА на клініку, реоенцефалографічні, деякі нейроофтальмологічні показники, біоелектричну активність мозку, психологічний та вегетативний статус хворих на ЦВД, обумовлену церебральним атеросклерозом (ЦАС), шийним остеохондрозом (ШО) і вегето-судинною дистонією (ВСД). Розроблений новий спосіб лікування хворих на ЦВД за допомогою ТКЕА (одержано позитивне рішення НДЦПЕ на видачу патенту (№25160 від 14.10.1999)). Доказана позитивна дія ТКЕА на клінічні, реоенцефалографічні, деякі нейроофтальмологічні показники, біоелектричну активність мозку, психологічний та вегетативний статус хворих на ЦВД. Одержані результати можуть послужити теоретичною базою для обгрунтування фізичних методів корекції ЦВД.

Практичне значення одержаних результатів. Характер та виразність виявлених нами змін клінічних та параклінічних показників у хворих на ЦВД можуть бути використаними для оцінки перебігу захворювання та ефективності лікування. Розроблений спосіб лікування та медичної реабілітації хворих на ЦВД ТКЕА має переваги в порівнянні з медикаментозною терапією. А саме: більш виражена позитивна дія на церебральну гемодинаміку, зокрема на венозну ланку; поліпшення поряд з клінічним станом, реоенцефалографічних, деяких нейроофтальмологічних показників, біоелектричної активності мозку, психологічного та вегетативного статусу пацієнтів; відсутність побічної дії та ускладнень при його застосуванні. Виявлені переваги розробленого нами способу лікування хворих на ЦВД ТКЕА стали підставою для впровадження його в практику різних лікувально-профілактичних закладів. Так, розроблений нами спосіб лікування хворих на ЦВД був апробований та впроваджений в практику в умовах стаціонару (Київська клінічна лікарня №12 та Київський міський госпіталь ІВВВ), поліклінічних (Київська міська фізіотерапевтична поліклініка) та санаторіях-профілакторіях ("Металург" і "Чайка"). Позитивний результат цих впроваджень в практику дає підставу рекомендувати розроблений нами спосіб лікування та медичної реабілітації хворих з ЦВД для використання в практиці різних лікувально-профілактичних закладів. Результати дослідження впроваджено в навчальний процес кафедри неврології 2 КМАПО імені П.Л. Шупика.

Особистий внесок здобувача. Самостійно проведені відбір хворих на ЦВД, їх клінічне та параклінічне обстеження (РЕГ, ЕЕГ, пряма офтальмоскопія, біомікроскопія бульбарної кон'юнктиви ока, комп'ютерна візоконтрасто- і кампіметрія, дослідження по таблицям Шульте та СМДО, варіаційна пульсометрія по Баєвському). Автором самостійно розроблена методика ТКЕА з метою вивчення її впливу на деякі нейрофізіологічні показники у хворих на ЦВД, проведений аналіз одержаних результатів і дана їх інтерпретація, сформульовані висновки, розроблені практичні рекомендації, результати досліджень впроваджені в практику. Статистичні розрахунки зроблено самостійно на основі статистичних програм "Excel" і "Statistica".

Апробація результатів дисертації. Робота апробована та рекомендована до захисту на спільному засіданні кафедр неврології та медичної реабілітації, фізіотерапії і курортології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та базового неврологічного відділення Київської клінічної лікарні №12 (2000 р.). Матеріали дисертації доповідались на: Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Нетрадиційні методи діагностики і лікування в курортній практиці" (Київ, 1997); 1-st Conference of the Central and Eastern European Stroke Society and 4th Conference of the Hungarian Stroke Society (Budapest, 1999); Міжнародній науково-практичній конференції "Медична реабілітація, курортологія та фізіотерапія" (Ялта, 1999); Міжнародній конференції молодих вчених (Львів, 1999); Науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні проблеми курортології та медичної реабілітації" (Хмільник, 1999); засіданні Київської асоціації фізіотерапевтів та курортологів (Київ, 1997); Науково-практичній конференції лікарів Київської клінічної лікарні №12 (Київ, 1998); та семінарах медичних працівників санаторіїв-профілакторіїв Донецької, Луганської та Запорізької областей (1999).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 10 наукових праць, з яких 6 самостійні. Із них 5 - статті в профільних наукових журналах, 1 - в збірнику наукових праць і 4 - в матеріалах конференції.

Обсяг та структура дисертації. Повний обсяг дисертації - 170 сторінок друкованого тексту, з яких основний текст займає 103 сторінки. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій. Список використаних джерел літератури нараховує 348; із них 258 вітчизняних і 90 зарубіжних. Робота ілюстрована 20 рисунками та 13 таблицями.

Основний зміст роботи

Матеріал і методи дослідження. Під нашим наглядом знаходилось 138 хворих на ЦВД, які були поділені в залежності від етіологічного фактору на 3 групи та четверту рандомізовану контрольну групу. Хворі перших 3 груп проходили курс ТКЕА по розробленій нами методиці, хворі 4 групи приймали класичні фармакотерапевтичні препарати, які використовуються для лікування ЦВД (троксевазин, ескузан). Вік хворих коливався від 20 до 60 років. Першу групу (37 чоловік) складали пацієнти з ЦВД, обумовленою церебральним атеросклерозом, серед яких переважали жінки (28), середній вік був 55,4±1,9. В 2 групу були віднесені хворі (28) на ЦВД на фоні шийного остеохондрозу, серед яких 25 жінок, середній вік 39,3±2,2. Пацієнти з ЦВД, обумовленою вегето-судинною дистонією, складали 3 групу (45 чоловік), в якій також переважали жінки (40), а середній вік був 31,7±1,9. 4 група налічувала 28 хворих на ЦВД, серед яких 20 жінок, а середній вік 38,1±3,5.

При обстеженні хворих нами використовувався комплекс клінічних та паракліничних методів дослідження.

Паракліничні методи були представлені реоенцефалографією (РЕГ), комп'ютерною електроенцефалографією (ЕЕГ), комплексом нейроофтальмологічного (пряма офтальмоскопія з наглядом за пульсацією центральної вени сітківки (ЦВС), біомікроскопія судин бульбарної кон'юнктиви ока, комп'ютерні візоконтрастометрія та кампіметрія) обстеження та дослідження психологічного (визначення усталеності уваги та динаміки працездатності за допомогою таблиць Шульте, стандартизований метод дослідження особистості - СМДО - модифікований варіант тесту ММРІ) і вегетативного (варіаційна пульсометрія по Баєвському) статусу та проводились в динаміці як до, так і після курсу ТКЕА або фармпрепаратів (в 4 групі).

РЕГ-показники були систематизовані в залежності від характеристики: а) венозного компоненту мозкового кровотоку (ВО -коефіцієнт венозного відтоку, ДІ - диастолічний індекс, ВВ - наявність венозної хвилі); б) пульсового кровонаповнення (РІ -реографічний індекс, Ка - коефіцієнт асиметрії, КВБК - каротидновертебробазілярний коефіцієнт); в) артеріального тонусу (тривалість підйому реографічної хвилі, ДКІ - дикротичний індекс).

Комп'ютерна ЕЕГ проводилась за допомогою 20-ти канального комп'ютерного електроенцефалографу "Нейрокартограф". Досліджено 25 хворих з ЦВД та виділені шість найбільш характерних ЕЕГ-ознак.

Під час проведення офтальмоскопії в прямому вигляді оцінювалась наявність пульсації центральної вени сітківки, відсутність якої є характерною ознакою порушення венозного відтоку з порожнини черепа. Для визначення площі проекції диску зорового нерву на поле зору - сліпої плями використовувалась методика комп'ютерної кампіметрії. Функція зорового аналізатора оцінювалась за допомогою комп'ютерної візоконтрастометрії (КВКМ). Стан мікроциркуляції за допомогою бульбарної біомікроскопії визначався по методиці кількісної оцінки з бальною системою змін мікросудин та мікроциркуляції крові.

Усталеність уваги та динаміки працездатності визначалась за допомогою таблиць Шульте по показникам: ефективність роботи (ЕР), впрацьованість (ВР) та психологічна усталеність (ПУ).

Для визначення особливостей психологічного стану особистості використовувався СМДО. Обробка результатів СМДО проводилась за допомогою програмного пакету "Автоматизированная психологических тестов версия ОР 1.7". Результати обробки виводились в вигляді таблиць даних у Т-балах по 3 шкалам достовірності та 10 базисним шкалам з графічним зображенням профілю особистості.

Варіаційна пульсометрія по Баєвському реєструвалася за допомогою програмно-апаратного комплексу CMS. Для аналізу вегетативного статусу використовувалися такі показники (А.М. Вейн 1998): Мо - мода, АМо - амплітуда моди, ВР - варіаційний розмах, ІН - індекс напруження регуляторних систем.

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз проведених досліджень показав наступне.

В першій групі хворих з церебральним атеросклерозом основною скаргою був головний біль (середній бал інтенсивності за 6-ти бальною шкалою 3,53±0,24) та інші характерні скарги. В процесі лікування відзначався регрес головного болю (середній бал 1,2±0,31), та інших переважних скарг. По результатам РЕГ до лікування на фоні ускладненого венозного відтоку, в основному у ВББ, як за рахунок зниження (27 чоловік), так і підвищення тонусу вен (10 чоловік), було знижено пульсове кровонаповнення, що мало зворотну кореляційну залежність середнього ступеню з погіршенням венозного відтоку (ВО) (r=-0,45 для БСА та r=-0,38 для ВББ). Крім того, мало місце зниження еластичності та підвищення тонусу артерій всіх калібрів в обох басейнах, міжпівкульна асиметрія, яка переважала у ВББ, спостерігалося порушення iнтрацеребральної гемодинаміки. Під впливом ТКЕА вірогідно покращився венозний відтік ВББ (p<0,001), нормалізувався венозний тонус (p<0,005), пульсове кровонаповнення (за винятком ВББ праворуч) (p<0,03), у багатьох хворих у ВББ регресувала міжпівкульна асиметрія, встановилося нормальне співвідношення КВБК. Проте, на еластичність та тонус судин ТКЕА в цій групі істотно не впливала. ЕЕГ-зміни у групі хворих з ЦАС були найбільш значущі. Такі, як зглаженість зональних розрізнень, дезорганізація БЕА мозку, міжпівкульна асиметрія основного альфа- ритму в потиличних частках, наявність бета-активності низької частоти в значній кількості та високої щільності дельта та тета-ритму. Ці зміни свідчили про діенцефально-стовбурові порушення з подразненням специфічних та асоціативних ядер таламусу, а також пригнічення ретикулярної формації стовбуру мозку та заднього гiпоталамусу при iнтактному стані переднього гiпоталамусу та хвостатого ядра, і відносилися до дезорганізованого типу ЕЕГ з перевагою альфа-активності. Під впливом ТКЕА на фоні часткової нормалізації гемодинаміки знижувались рівень бета-активності, щільність дельта- та тета-ритму (p<0,01), що свідчило про гармонізуючий вплив на дiенцефально-стовбурові структури головного мозку.

До лікування у більшості хворих 1 групи (у 31) була відсутня спонтанна пульсація ЦВС. В процесі лікування ця кількість вірогідно зменшилася (до 22) (p<0,03). Збільшення середньої площі сліпої плями, без чіткої різниці між лівою та правою (13,24±1,48 та 11,67±0,91 відповідно), за рахунок дисциркуляції у ділянці диску зорового нерву на фоні порушення венозного відтоку, в 1 групі було максимальним серед усіх груп, що свідчило про більш грубі порушення мозкової гемодинаміки. В міру поліпшення мозкового кровообігу, під впливом ТКЕА, вірогідно (p<0,001) зменшувалася сліпа пляма з двох сторін (6,58±0,75 ліворуч та 5,99±0,44 праворуч). Просторово-контрастна чутливість (ПКЧ) у пацієнтів 1 групи первісно знижувалася здебільшого в діапазоні високих частот, проте були хворі з порушенням ПКЧ в діапазоні низьких частот, а також і всіх частот. Результати КВКМ хворих 1 групи до лікування свідчать про досить тривале формування та глибину порушення ПКЧ у деяких пацієнтів. ТКЕА виявилася ефективна в корекції розладів ПКЧ та вірогідно (p<0,002) у більшості хворих регресували патологічні зміни. Розлади мікроциркуляції за даними бульбарної біомікроскопії були найбільші у 1 групі, за рахунок збільшення відсоткового вмісту індексу внутрішньосудинних змін (IВЗ) та індексу периваскулярних змін (IПЗ) в складі загального кон'юнктивального індексу (ЗКІ) у порівнянні з іншими групами. Позитивні зміни мікроциркуляції та зниження ЗКІ в процесі лікування ТКЕА походили в основному за рахунок IВЗ та індексу судинних змін (IСЗ). Порушення темпу сенсомоторних реакцій (по таблицям Шульте) первісно було більше по таким показникам, як ЕР та ВР. Це свідчило про певну ригідність та інертність психологічних процесів. Причому, між ВР та ступенем порушення венозного відтоку (ВО), а також пульсовим кровонаповненням відзначалася кореляційна залежність, пряма для ВО (r=0,35) та зворотна для РІ (r=-0,98). Під впливом ТКЕА вірогідно поліпшилися всі показники (p<0,001), включаючи і ПУ (p<0,02). В профілі СМДО до лікування було характерне підвищення по групі шкал невротичної тріади, ригідності та соціальної інтроверсії, що свідчило про перевагу у хворих 1 групи неврозоподібного стану з іпохондричною, депресивною, конверсивною симптоматикою, з елементами "застрявання" та ригідності психічних процесів, а також соціальної дезадаптації. Зміни по шкалам СМДО мали зворотну кореляційну залежність від пульсового кровонаповнення, для 1, 2, 6 шкал в обох басейнах (r=-0,4; r=-0,46; r=-0,5 відповідно), для 0 шкали в басейні сонних артерій (БСА) (r=-0,34) та для 3 шкали у вертебробазилярному басейну (ВББ) (r=-0,6). Вірогідні позитивні зміни під впливом ТКЕА зазнали всі показники по цим шкалам за винятком 3 шкали - емоційної лабільності. Вегетативний статус в

1 групі був незначно змінений (по даним варіаційної пульсометрiї), за винятком ознак помірної симпатикотонiї (збільшення середньої АМо та у частини хворих зміни IН), причому АМо мала зворотну кореляційну залежність від пульсового кровонаповнення в ВББ (r=-0,72). Очевидно, по причині відсутності явних порушень з боку вегетативної нервової системи, достовірних змін за даними варіаційної пульсометрiї в цій групі внаслідок лікування не було виявлено.

В другій групі найбільш характерними скаргами були головний біль (середній бал 3,2±0,2), періодичне несистемне запаморочення, неусталеність уваги, депресивний фон настрою, шум в голові, вухах, зниження гостроти зору, симптом "тугого комірця". Всі ці скарги зазнавали достовірні (p<0,03) позитивні зміни під впливом ТКЕА. Реографічні показники до лікування свідчили про переважне ускладнення венозного відтоку у ВББ на фоні, як пониженого (15 чоловік), так і підвищеного (13) тонусу вен, переважному підвищенні тонусу артерій всіх калібрів, з нормальним кровонаповненням в БСА та зниженому в ВББ та за рахунок цього патологічне збільшення індексу iнтрацеребральної гемодинаміки (КВБК) у більшості хворих. В процесі лікування визначилася тенденція до нормалізації венозного відтоку та тонусу, підвищення кровонаповнення в ВББ та деяке поліпшення iнтрацеребрального співвідношення кровонаповнення. Тонус артерій був без змін. В другій групі мінімальні зміни з боку біоелектричної активності (БЕА) головного мозку, у порівнянні з іншими групами, виражалися в розщепленні спектру потужності основного альфа-ритму на два частотних піддiапазони та під впливом ТКЕА регресували. Ці зміни можуть свідчити про початкову недостатність мозкового кровообігу. Таким чином, їх регрес є непрямим свідоцтвом нормалізації мозкової гемодинаміки. До лікування у більшості хворих 2 групи (у 22), як і у першій, була відсутня спонтанна пульсація ЦВС. В процесі лікування ця кількість вірогідно зменшилася (до 15) (p<0,05). Збільшення середньої площі сліпої плями, з вірогідно більшим лівої (9,36±1,56 ліворуч та 7,98±1,28 праворуч) (p<0,02), свідчило про порушення мозкової гемодинаміки. В міру поліпшення мозкового кровообігу під впливом ТКЕА вірогідно зменшувалася сліпа пляма з двох сторін (2,16±0,39 ліворуч та 1,57±0,56 праворуч) (p<0,05). Причому, розміри сліпої плями до лікування корелювали з інтенсивністю головного болю (r=0,35), дiастолічним індексом (r=0,45) та утрудненням венозного відтоку (ВО) у ВББ (r=0,75). Зниження ПКЧ до лікування, як правило, знаходилось у діапазоні середніх та високих частот та вірогідно регресувала у всіх хворих після лікування (p<0,001). Розлади мікроциркуляції, в основному IСЗ, були менш виражені в порівнянні з іншими групами. Після лікування відзначалося достовірне (p<0,001) поліпшення всіх показників за винятком IПЗ. Темп сенсомоторних реакцій підвищувався в процесі лікування за рахунок збільшення психологічної усталеності та ефективності роботи. Погіршення ефективності роботи до лікування напряму корелювало з інтенсивністю головного болю (r=0,78) та дiастолічним індексом (r=0,33) та зворотно корелювало з пульсовим кровонаповненням у ВББ (r=-0,59), а впрацьованість корелювала з утрудненням венозного відтоку (r=0,38). В профілі СМДО до лікування переважали підвищення по шкалам невротичної тріади та ригідності, зниження по шкалі оптимістичності. Збільшення по цим шкалам мало наступні кореляційні залежності. Зміни для 1 шкали корелювали з утрудненням венозного відтоку (ВО) у ВББ (r=0,4) та розмірами сліпої плями (r=0,79), для 2 шкали - зворотно корелювали з пульсовим кровонаповненням у ВББ (r=-0,51), для 3 шкали була виявлена пряма кореляційна залежність від ступеню порушення венозного відтоку (ВО) у ВББ (r=0,34), а для 6 шкали - від інтенсивності головного болю (r=0,65). Зниження по 9 шкалі кореляційно залежало від погіршення венозного відтоку (ВО) у ВББ (r=-0,51). В процесі лікування достовірним було тільки поліпшення по шкалі ригідності, що свідчило про усталеність наданої групи хворих до терапевтичної дії ТКЕА на психічний стан. Патологічні зміни з боку вегетативного статусу не були характерні для хворих 2 групи, тому не спостерігалося достовірних змін в процесі лікування.

В третій групі, як і в інших, провідною скаргою був головний біль (середній бал 3,11±0,14). Середній бал інтенсивності головного болю знизився до 0,72±0,18. На РЕГ, до лікування, відзначалося в основному утруднення венозного відтоку в обох басейнах в БСА, здебільшого за рахунок зниження тонусу, що підтверджувалося наявністю зворотного кореляційного зв'язку між ДІ та ВО (r=-0,55), а в ВББ - за рахунок підвищення тонусу вен. Мало місце деяке підвищення пульсового кровонаповнення у ВББ з порушенням iнтрацеребральної гемодинаміки, незначним підвищенням тонусу великих артерій та зниженням тонусу дрібних та середніх артерій в БСА. Після лікування поліпшився венозний відтік, нормалізувався тонус вен в ВББ та частково в БСА, а також артерій середнього та дрібного калібру в БСА. З боку БЕА мозку відзначався редукований варіант дезорганізованого типу порушень, характерних для судинних змін. В процесі лікування спостерігався регрес дезорганізації БЕА. Мала місце, зв'язана з утрудненням венозного відтоку, відсутність спонтанної пульсації ЦВС та її поява у ряді хворих на фоні лікування. Після лікування, також, відзначалася позитивна кампiметрична, вiзоконтрастометрична динаміка та поліпшення мікроциркуляції, у порівнянні з 4 групою. До лікування спостерігалася пряма кореляційна залежність величини сліпої плями від ступеня порушення венозного відтоку (ВО) у ВББ (r=0,35). Темп сенсомоторних реакцій змінювався в процесі лікування за рахунок ЕР та ВР. Причому, до лікування ЕР, ВР та ПУ мали пряму кореляційну залежність від пульсового кровонаповнення у ВББ (r=0,85, r=0,40 та r=0,57 відповідно), а також ВР від інтенсивності головного болю (r=0,45) та утруднення венозного відтоку (ВО) у ВББ (r=0,75). В профілі СМДО зміни торкнулися шкал 3 та 6. Динаміка вегетативного статусу була найбільша. Вірогідно покращилися Мо (p<0,02), АМо (p<0,05) та ІН (p<0,004). До лікування, виявлений зворотний кореляційний зв'язок між величиною Мо та ступенем порушення венозного відтоку (ВО) (r=-0,51) та інтенсивністю головного болю (r=-0,64), а також прямий кореляційний зв'язок між АМо та ступенем порушення венозного відтоку (ВО) (r=0,46) та показниками по 2 шкалі СМДО (r=0,75). Вищезазначене може свідчити про тісний зв'язок стану вегетативної регуляції із ступенем порушення венозного відтоку і, як наслідок, підсилення головного болю та депресивної симптоматики у хворих з ВСД в 3 групі.

В групі контролю динаміка була значно менша.

Одержані результати свідчать про більш ефективну дію ТКЕА у хворих на ЦВД у порівнянні з традиційним фармакологічним лікуванням.

На підставі даних літератури та наших досліджень уявляється, що позитивний вплив ТКЕА на хворих з ЦВД зумовлений, поряд з впливом на опiоїдну систему стовбуру головного мозку, також і, в першу чергу, на серотонiнергичну систему головного мозку, розміщену в ядрах шва, гіпокампі, базальних гангліях, преорбітальній корі, тобто на шляху протікання електричного струму при лобнопипкуватому розміщенні електродів (И.Н. Пидевич, 1977, M.L. Joy, 1999, Бертрам Г. Катцунг, 1998).

Таким чином, ТКЕА є перспективним засобом лікування та реабілітації хворих на ЦВД, його можна рекомендувати для застосування як в стаціонарних, так і в амбулаторних умовах.

На підставі проведених досліджень можна відзначити наступні особливості перебігу захворювання в трьох основних групах із ЦВД. У першій групі просліджується залежність між пульсовим кровонаповненням і венозним відтоком, найбільше виражені ЕЕГ та кампіметричні зміни, підвищення відсоткового вмісту ІВЗ і ІПЗ в ЗКІ, порушення соціальної адаптації (підвищення показників по 0 шкалі), а також залежність змінених показників шкал СМДО від пульсового кровонаповнення. Вищевказані особливості пов'язані з атеросклеротичним процесом у судинах головного мозку, що відкладає відбиток на перебіг ЦВД у даній групі хворих. По змінах цих показників після лікування в 1 групі можна робити висновки про позитивний вплив ТКЕА не тільки на стан венозного відтоку, але і на перебіг церебрального атеросклерозу, що супроводжує і зумовлює ЦВД.

В 2 групі порушення венозного відтоку й артеріального притоку, що локалізувалося переважно у ВББ, пов'язане з переважним ураженням цього басейну при судинних проявах шийного остеохондрозу, із мінімальними змінами ЕЕГ і відсутністю змін вегетативного статусу (за даними варіаційної пульсометрії по Баєвському). Крім того, мав місце зв'язок збільшення сліпої плями з утрудненням венозного відтоку, підвищенням тонусу вен і інтенсивністю головного болю. У профілі СМДО звертало на себе увагу зниження по 9 шкалі (оптимістичності), пов'язане з утрудненням венозного відтоку, а також відносна усталеність профілю СМДО до впливу ТКЕА, що виражалося в зменшенні показників тільки по 6 шкалі.

У 3 групі особливістю було підвищене, в більшості хворих, кровонаповнення у ВББ на фоні підвищеного тонусу вен і зниженого тонусу вен у БСА. Просліджувалася залежність площі сліпої плями від ступеню утруднення венозного відтоку. Зміни венозного статусу

були максимальні в порівнянні з іншими групами, причому такі показники як Мо й АМо також виявляли зв'язок зі ступенем утруднення венозного відтоку, а Мо ще і з інтенсивністю головного болю.

Результати проведеного курсу ТКЕА свідчать про її позитивний вплив не тільки на венозну дисциркуляцію, а і на супутні зміни інших показників, а головне, на змінені показники вегетативного статусу, як особливість протікання ЦВД у даної групи пацієнтів.

Таким чином можна констатувати, що у всіх групах мали місце свої особливості перебігу ЦВД, обумовлені етіологією венозної дисциркуляції. Крім того, нами виявлені зміни з боку РЕГ, ЕЕГ, нейроофтальмологічних, нейропсихологічних та вегетативних показників, що розвилися в результаті ЦВД. ТКЕА, поліпшуючи венозний відтік і нормалізуючи венозний тонус, також позитивно впливає на перебіг захворювань, що обумовили розвиток ЦВД, і на деякі нейрофізіологічні показники, зміни яких викликані ЦВД. У групі хворих, що приймали традиційне медикаментозне лікування, такої закономірності не спостерігалося.

Отже, ТКЕА є перспективним методом лікування і реабілітації хворих із ЦВД, що підтверджується і нашим досвідом попереднього впровадження в практику ряду лікувальних установ, і його можна рекомендувати для застосування в стаціонарних, амбулаторних і санаторно-курортних умовах.

Висновки

1. Транскраніальна електроанальгезія позитивно впливає на клінічні, реоенцефалографічні, деякі нейроофтальмологічні показники, в цілому на функціональний стан головного мозку за даними біоелектричної активності мозку, психологічний та вегетативний статус хворих на церебральну венозну дистонію.

Особливості позитивного впливу транскраніальної електроанальгезії залежать від генезу церебральної венозної дистонії. Транскраніальна електроанальгезія ефективніша традиційного медикаментозного лікування, не викликає ускладнень, побічних явищ, алергізації і може зайняти певне місце в арсеналі терапії і реабілітації пацієнтів з судинною патологією нервової системи.

Її можна рекомендувати для впровадження в стаціонарних, амбулаторних та санаторно-курортних умовах.

2. Порушення мозкової гемодинаміки у хворих на церебральну венозну дистонію охоплюють не тільки венозну ланку у вигляді ускладнення венозного відтоку з порожнини черепа та підвищення чи пониження тонусу вен, а й приток крові до мозку у вигляді його зменшення в групах з церебральним атеросклерозом та шийним остеохондрозом, а в групі хворих з вегето-судинною дистонією його надмірного підвищення в вертебробазилярному басейні, порушенням інтрацеребральної гемодинаміки за даними каротидно-вертебробазілярного коефіцієнту в усіх групах, а також тонус артерій.

Особливості змін мозкового кровообігу обумовлені генезом церебральної венозної дистонії.

3. Транскраніальна електроанальгезія, впливаючи на центральні механізми кровообігу, позитивно діє на мозковий кровотік у хворих на церебральну венозну дистонію. Клінічні прояви церебральної венозної дистонії зменшуються під впливом транскраніальної електроанальгезії, в першу чергу в групах пацієнтів молодшого віку з вегето-судинною дистонією та шийним остеохондрозом.

4. У хворих на церебральну венозну дистонію відзначається істотне погіршення кровопостачання, мікроциркуляції та функціонального стану органу зору, обумовлене венозною дисциркуляцією, більш виражене в групі хворих на церебральний атеросклероз. Транскраніальна електроанальгезія корегує ці зміни.

5. У пацієнтів з церебральною венозною дистонією судинні порушення супроводжуються змінами нейропсихологічних показників. Особливості цих змін визначаються етіологічним чинником: у хворих на церебральний атеросклероз, крім змін по шкалам невротичної тріади і ригідності стандартизованого методу дослідження особистості, має місце підвищення по шкалі соціальної інтроверсії; у хворих на шийний остеохондроз - зниження по шкалі оптимістичності, а у пацієнтів з вегетативною судинною дистонією спостерігаються зміни по 3 та 6 шкалам стандартизованого методу дослідження особистості. Транскраніальна електроанальгезія позитивно впливає на перебіг церебральної венозної дистонії, поліпшуючи, поряд з мозковим кровообігом, показники психологічного статусу.

6. За даними варіаційної пульсометрії суттєві зміни вегетативного статусу з ознаками симпатикотонії та неузгодженості регуляції вегетативного тонусу спостерігаються тільки в групі хворих з вегето-судинною дистонією. Під впливом транскраніальної електроанальгезії стан вегетативної регуляції поліпшується.

7. У хворих на церебральну венозну дистонію, обумовлену церебральним атеросклерозом, відзначаються найбільш виражені порушення біоелектричної активності мозку, характерні для дезорганізованого типу ЕЕГ з перевагою альфа-активності (за Є.А. Жирмунською), у пацієнтів з вегетативно-судинною дистонією має місце скорочений варіант цього типу, а у хворих на шийний остеохондроз порушення ЕЕГ мінімальні і виражаються в розщепленні спектру потужності основного альфа-ритму на два частотних піддiапазони. Під впливом транскраніальної електроанальгезії зменшуються порушення біоелектричної активності мозку.

Практичні рекомендації

1. В комплексному лікуванні та медичній реабілітації хворих на церебральну венозну дистонію можна рекомендувати використовувати транскраніальну електроанальгезію по розробленій нами методиці.

2. Транскраніальна електроанальгезія може застосовуватися в комплексному лікуванні та медичній реабілітації хворих на церебральну венозну дистонію в умовах стаціонару, амбулаторії та санаторно-курортних закладах і, зокрема, в санаторіях-профілакторіях.

3. При призначенні лікування хворих на церебральну венозну дистонію необхідно враховувати етіологічні фактори виникнення та розвитку хвороби, а саме церебральний атеросклероз, шийний остеохондроз, вегето-судинну дистонію та ін.

4. Для більш ефективного лікування та оцінки його результатів у хворих на церебральну венозну дистонію рекомендується, поряд з дослідженням РЕГ та ЕЕГ, проводити в динаміці вивчення стану нейроофтальмологічних і психовегетативних показників.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Оржешковский В.В. Физические методы в комплексном лечении больных церебральной венозной дистонией // Вестник физиотерапии и курортологии.-1997. -№1. -с.56-60.

2. Оржешковский В.В. Современное медикаментозное лечение больных с церебральной венозной дистонией // Лікарська справа. Врачебное дело. -1999.- №4. -с.40-44.

3. Оржешковский В.В. Влияние транскраниальной электроаналгезии (ТКЭА) на психовегетативное состояние нервной системы у больных церебральной венозной дистонией // Вестник физиотерапии и курортологии. -1999. -№4. -с.14-17.

4. Руденко А.Е., Оржешковский В.В. Влияние транскраниальной электроаналгезии на некоторые нейрофизиологические показатели у больных церебральной венозной дистонией //Лікарська справа. -1999. -№7-8. -с.111-116.

5. Оржешковский В.В. Клинико-реоэнцефалографические показатели у больных церебральной венозной дистонией и их изменение под влиянием транскраниальной электроанальгезии // Вестник физиотерапии и курортологии. - 2000. - №1. -с.28-31.

6. Оржешковский В.В. Транскраниальная электроаналгезия в реабилитации больных церебральной венозной дистонией // В дополнении к журналу "Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия".-1999.- №3. Международная научно-практическая конференция "Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия". -Ялта, Украина, 29.09. -2.10. 1999. -с.148.

7. Оржешковский В.В. Церебральна венозна дистонія та транскраніальна електроанальгезія (ТКЕА) в системі фізичних методів лікування // Нетрадиційні методи діагностики і лікування в курортній практиці. Матеріали Української науково-практичної конференції з міжнародною участю. -Київ, 9-11.10. 1997. -частина 2. -с.158-162.

8. Руденко А.Е., Оржешковский В.В., Малый В.Д. Транскраниальное електровоздействие в реабилитации больных с ранними формами цереброваскулярной патологии // В кн. Актуальные проблемы курортологии и медицинской реабилитации. -К.: Полиграфкнига, 1999. -с.118-119.

9. Rudenko A. Yu., Malyi V.D., Orzheshkovsky V.V. Transcranial electric analgesia as method for progressive discirculatoric encephalopathy treatment//1st Conference of the Central Eastern European Stroke Society and 4th Conference of the Hungarian Stroke Society.- Budapest, 18-20th. March 1999.- s.32.

10. Orzheshkovsky V.V. Derkach L.P. Cerebral venous dyscirculation and headache // International scientific Conference for Students and Young Physicians in Lviv State Medical University Abstract book .- 7-9.10. 1999.- Lviv, Ukraine.- s.7.

Размещено на Allbest.ru