Діагностика, корекція та профілактика порушень психічного та статевого розвитку підлітків, які зазнали закритої черепно-мозкової травми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український науково-дослідний інститут

соціальної та судової психіатрії

УДК 616.89 - 008.19: 616.69 - 008.1

14.01.16 - Психіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Діагностика, корекція та профілактика порушень

психічного та статевого розвитку підлітків,

які зазнали закритої черепно-мозкової травми

Романова Ірина Василівна

Київ - 2000

Дисертація є рукописом.

Роботу виконано в Харківському державному медичному університеті.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Гавенко Володимир Леонідович, Харківський державний медичний університет, завідуючий кафедрою психіатрії, наркології та медичної психології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Сонник Григорій Трохимович Українська медична стоматологічна академія, завідуючий кафедрою психіатрії, наркології і медичної психології

доктор медичних наук, професор Луценко Олександр Григорович Харківська медична академія післядипломної освіти, професор кафедри сексології та медичної психології

Провідна організація:

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського

Захист дисертації відбудеться "20" березня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 620.01

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського НДІ соціальної і судової психіатрії (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103).

Автореферат розіслано "18" лютого 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук Ю.В. Онишко

Анотації

Романова И.В. Диагностика, коррекция и профилактика нарушений психического и полового развития подростков, перенесших ЗЧМТ. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.16 - психиатрия. Украинский научно-исследовательский институт социальной и судебной психиатрии. Киев, 2000.

Диссертационное исследование посвящено выявлению факторов риска и условий возникновения психических расстройств в их взаимосвязи с нарушением полового созревания у подростков, перенесших ЗЧМТ, для разработки принципов и подходов к их коррекции и профилактике.

Предпринята попытка системного клинико-психопатологического, психопатологического и сексологического подхода с позиции функциональной диагностики в условиях естественного эксперимента к диагностике, коррекции и профилактике нарушений психического и полового развития подростков, перенесших ЗЧМТ.

Для решения цели и задач исследования обследовано 222 подростка 13-15 лет, разделенных на группы в зависимости от наличия ЗЧМТ в анамнезе. В 1-ую группу вошел 101 подросток (72 мальчика и 29 девочек), перенесший ЗЧМТ и находившийся на стационарном лечении в условиях 9 и 22 клинических психиатрических детских отделений ХГКПБ № 15, из которых 21 человек обследован в катамнезе, составляющем 5-6 лет. 2-ю группу (45 человек) составили учащиеся старших классов школ г. Харькова, имеющие ЗЧМТ без нарушений психического и полового развития. 3-ю группу составили 76 подростков той же возрастной категории, не имевшие ЗЧМТ в анамнезе и нарушений полового развития.

Изучены качественные и количественные показатели психических расстройств и нарушений полового развития подростков, перенесших травматическое повреждение головного мозга, проведен сбор анамнестических сведений о полученной черепно-мозговой травме, проанализированы социально-психологические условия их жизни и обучения, особенности личности по методике СМОЛ, уровень и направления конфликтности по методике "Незаконченные предложения". Особенности полового созревания подростков, нарушения и асинхронии полового развития были изучены по методике, разработанной автором совместно с кафедрой сексологии и медицинской психологии Харьковской медицинской академии последипломного образования.

У подростков с последствиями ЗЧМТ выявлены психические расстройства, проявляющиеся в 4 основных формах: церебрастеническая (посткоммоционный синдром по МКБ-10, F07.2)(57%), патохарактерологическое развитие личности (расстройства поведения по МКБ-10, F07.0) (22%), пароксизмальные проявления (F45.9)(11%) и интеллектуально-мнестическое снижение (F02.8) (10%). Соответственно, клиническая группа была разделена на 4 подгруппы в зависимости от ведущего синдрома, хотя у каждого подростка 1-ой группы также встречались и проявления других психических расстройств.

Установлено, что в период отдаленных последствий ЗЧМТ у подростков возможно возникновение нарушений полового созревания по темпу в виде задержки или преждевременного полового развития, что необходимо учитывать при разработке для них коррекционных и лечебно-профилактических мероприятий. Результаты проведенного исследования показали, что вероятность возникновения дисгармоничного психического развития и клинические проявления асинхроний полового созревания у подростков зависит от близости момента получения ЗЧМТ к критическим периодам полового созревания, что необходимо использовать при коррекции и профилактике указанных расстройств.

Установлены взаимосвязи между психическими расстройствами и видом нарушений полового созревания у подростков, перенесших ЗЧМТ. Отмечено, что при формировании в отдаленном периоде ЗЧМТ церебрастенического синдрома у подростков превалируют задержки темпа полового созревания. Преждевременное половое созревание, как показано, наиболее часто сочетается с расстройствами поведения и пароксизмальными проявлениями у подростков с отдаленными последствиями ЗЧМТ, что свидетельствует о наличии единых патогенетических механизмов развития как психических расстройств, так и нарушений полового созревания. В то же время выявлено, что при интеллектуально-мнестическом снижении после ЗЧМТ преимущественно наблюдается психофизический инфантилизм, который сопровождается выраженной задержкой психосексуального и соматосексуального развития, что необходимо учитывать при разработке системы психопрофилактических и коррекционных мероприятий.

Ключевые слова: функциональная диагностика, черепно-мозговая травма, подростки, половое созревание, корреляционная взаимосвязь.

Романова І.В. Діагностика, корекція та профілатика порушень психічного та статевого розвитку підлітків, які зазнали ЗЧМТ. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.16 - психіатрія. Український науково-дослідний інститут соціальної та судової психіатрії. Київ, 2000.

Було обстежено 222 підлітки віком 13-15 років, з яких 101(72 хлопчики та 29 дівчаток) зазнав ЗЧМТ та перебував на стаціонарному лікуванні в умовах психіатричної лікарні, групу порівняння склали 45 старшокласників, які зазнали ЗЧМТ, без порушень психічного та статевого розвитку. До третьої групи увійшли підлітки без ЗЧМТ та порушень статевого розвитку. Було встановлено особливості психічних розладів у підлітків, які зазнали ЗЧМТ, а також соціально-психологічних умов їх життя та навчання, відмінностей особистості та напрямків конфліктності, а також вивчено порушення темпу статевого дозрівання та асинхронії статевого розвитку у їхньому взаємозв'язку із психічними порушеннями при ЗЧМТ.

Ключові слова: функціональна діагностика, черепно-мозкова травма, підлітки, статеве дозрівання, кореляційний взаємозв'язок.

Romanova I.V. Diagnostics, correction and prophylaxis of mental and sexual development disorders of teenagers with brain trauma. Manuscript.

The dissertation for scientific degree of the candidate of medical sciences on a specialty 14.01.16 - psychiatry. The Ukrainian Research Institute of Social and Forensic Psychiatry. Kiev, 2000.

222 teenagers were examined, from which 101 has transferred the closed brain trauma and was on stationary treatment in conditions of psychiatric hospital, group of comparison has formed from 45 senior pupils, who had the closed brain trauma without disorders of the sexual development. The features of mental disorders at the teenagers who have transferred the brain trauma, social - psychological conditions of their life and training, features of the personality and directions of conflicts were determined, and also the disorders of rate of puberty and asynchronism of sexual development in their interrelation with mental disorders at brain trauma are investigated.

Key words: functional diagnostics, brain trauma, teenagers, sexual development, correlates interconnection.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Особлива актуальність проблеми вивчення психічних розладів, що виникають після черепно-мозкової травми в дитячому і підлітковому віці, обумовлена неухильним підвищенням їхньої поширеності, що потребує розробки дійової системи їх ранньої функціональної діагностики, корекції і профілактики (Н.О. Марута, 1997; О.К. Напреєнко, 1998; Л.М. Юр'єва, 1998; О.Г. Сироп'ятов, 1997; А.П. Чуприков, 1998). Важливим є з'ясування причин виникнення психічних розладів з урахуванням взаємозв'язку порушень різних психічних функцій (В.Л. Гавенко, 1991; Г.К. Дзюб, 1998; С.І. Табачников, 1998). Закрита черепно-мозкова травма (ЗЧМТ), що спричиняє виражені функціональні та органічні зміни в головному мозку, є пусковим механізмом розвитку порушення як психічного, так і статевого розвитку підлітків (Л.О. Булахова, 1994; П.В. Волошин, 1993; Г.Т. Сонник, 1994).

За останнє десятиріччя кількість закритих черепно-мозкових травм у дітей і підлітків щороку збільшується на 2% (В.Н. Непомнящий із співавт., 1992) і в середньому складає 75-80% усіх травматичних уражень головного мозку (О.Н. Морозов, 1993; А.П. Ромоданов, Є.Г. Педаченко, 1993; J. Anderson, 1987). Доведено, що хворі зі ЗЧМТ легкого ступеня тяжкості мають розглядатися як пацієнти з наростаючими порушеннями метаболізму ЦНС, нормалізація яких виникає лише в третині випадків (В.А. Абрамов і співавт., 1996; P. Tyrer, 1987). Вивчення впливу постнатальных чинників на розвиток підлітків показує значну частоту асинхронного статевого розвитку після перенесеної ЗЧМТ . Тим часом дані про вплив ЗЧМТ на формування порушень статевого дозрівання підлітків неоднозначні і недостатні (В.В. Кришталь, 1998; О.Г. Луценко, 1998).

Віковий чинник є одним із найважливіших чинників, що обумовлюють зміни реактивності нервової системи у певні критичні періоди онтогенетичного розвитку, він може мати певне етіологічне значення для виникнення різних психічних розладів після ЗЧМТ. Такі вікові (кризисні) періоди, як парапубертатний (від 2 до 4 років), препубертатний (від 7 до 8 років) та пубертатний (від 12 до 15 років) відзначаються підвищеною сприйнятливістю до різних екзогенних шкідливостей, зокрема, до впливу черепно-мозкової травми (В.В. Ковальов, 1995). У критичні періоди не тільки є умови, що полегшують виникнення психічних розладів після ЗЧМТ, але і спостерігається їхній більш тяжкий, нерідко погредієнтний перебіг. Недостатньо вивчено питання щодо віддалених наслідків ЗЧМТ у період пубертатного кризу, особливо за дисгармонії статевого та загального фізичного розвитку, який супроводжується загостренням патологічних рис характеру, декомпенсацією резидуально-органічної церебральної патології, а також характеризується прискоренням невротичних і патохарактеріологічних реакцій (А.Є. Двірський, 1996; В.М. Козідубова, 1997; Б.В. Михайлов,1994; В.П. Самохвалов, 1995; N. Garmery, 1987). Пубертатний період є найгострішим віковим кризом, пов'язаним із посиленим ростом усіх органів і систем організму, що може призводити до асинхронії між біологічним, психічним і соціальним розвитком підлітка і підвищує чутливість організму, який росте, до дії несприятливих чинників травматичного ураження головного мозку. Пубертатний криз залучає адаптаційно-компенсаторні механізми функціонування ЦНС, що проявляється напруженням, перенапруженням, а при розвитку захворювання - зривом адаптації; тому даний віковий період можна вважати природною моделлю розвитку дезадаптивних станів (І.Й. Влох, 1998; В.С. Підкоритов, 1997; І.Д. Спіріна, 1995, G. Ammon, 1987).

З позицій еволюційно-динамічного підходу до вікових закономірностей патогенезу психічних розладів підлітків, які зазнали ЗЧМТ, великих можливостей набуває використання теорії періодизації або етапності індивідуального розвитку, яка розглядає розвиток підлітка як поетапний перехід від одного якісного стану до іншого, більш високого (Г.О. Образцова, 1967). В онтогенезі таких підлітків порушується змінність якісно різних етапів або рівнів функціонування та реагування головного мозку (А.Є. Лічко, 1977; Г.Є. Сухарева, 1956), а також етапів статевого розвитку (Г.С. Васильченко, І.Л. Ботнєва, 1983; M.G. Forest, 1985).

Виходячи з викладеного, ми вдалися до спроби системного клініко-психопатологічного, патопсихологічного і сексологічного підходу до діагностики, корекції і профілактики порушень психічного і статевого розвитку підлітків, які зазнали ЗЧМТ, із позиції функціональної діагностики в кліничніх та амбулаторних умовах.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Харківського державного медичного університету "Функціональна діагностика психічного стану і оцінка стресостійкості у молодих осіб", Харківської медичної академії післядипломної освіти "Соціальні, психологічні, біологічні чинники в етіології і патогенезі, корекції і профілактиці порушень сексуального здоров'я" .

Мета роботи. На основі виявлення чинників ризику і умов виникнення психічних розладів у їхньому взаємозв'язку з порушеннями статевого розвитку у підлітків, які зазнали закритої черепно-мозкової травми, розробити принципи та підходи до їхньої корекції і профілактики.

Завдання роботи:

Провести аналіз чинників ризику виникнення порушень психічного та статевого дозрівання підлітків, які зазнали ЗЧМТ.

Провести аналіз особистісних відмінностей підлітків, які зазнали ЗЧМТ.

Виділити клініко-психопатологічні ознаки порушень психічного і статевого дозрівання підлітків, які зазанали ЗЧМТ.

Провести аналіз соматосексуального та психосексуального розвитку підлітків, які зазнали ЗЧМТ.

Оцінити кореляційні взаємозв'язки між психічним станом, психологічними відмінностями особистості і порушеннями статевого дозрівання підлітків, які зазнали ЗЧМТ.

Розробити рекомендації щодо корекції та профілактики психічних розладів у підлітків, які зазнали ЗЧМТ із порушеннями статевого дозрівання.

Наукова новизна. Нами вперше проведено дослідження соціально-психологічних чинників ризику розвитку наслідків ЗЧМТ і порушень статевого дозрівання, психічних змін і розладів у підлітків із наслідками ЗЧМТ і порушеннями статевого розвитку (1-а група), які перебували в умовах психіатричного стаціонару і школи-інтернату санаторного типу, та соціально адаптованих старшокласників, які зазнали ЗЧМТ без порушень статевого і психічного розвитку (2-а група) . Було вивчено відмінності їхньої особистості, рівень конфліктності за різними напрямками, проведено статистичний і кореляційний аналіз здобутих даних із виявленням кількісних та якісних змін кореляційних зв'язків, характерних для підлітків із травматичною хворобою, що формується, і наростанням наслідків ЗЧМТ, порушенням темпів статевого дозрівання, асинхронією статевого розвитку.

Практична значущість роботи. Нами розроблено комплекс методик і методичні підходи, що дають можливість здійснювати ранню функціональну діагностику психічних розладів у підлітків, які зазнали ЗЧМТ, відмінностей їхньої особистості, рівня і спрямованості конфліктності. Визначено зв'язок наслідків ЗЧМТ із порушенням темпу і асинхронією статевого розвитку, створено комп'ютерні програми, що дають можливість виявляти чинники ризику і психічні розлади в старшокласників як при індивідуальних, так і масових дослідженнях для уточнення напрямку і змісту психогігієнічної та психопрофілактичної роботи серед підлітків з урахуванням їхнього віку, статі, скарг, психічних розладів, відмінностей особистості, рівня конфліктности, наявності і ступеня вираженості наслідків ЗЧМТ, порушень темпу статевого дозрівання чи асинхронного розвитку таких підлітків.

Особистий внесок автора. У період с 1996 по 2000 р. автор особисто провів всебічне клініко-психопатологічне, експериментально-психологічне, сексологічне, соціологічне обстеження підлітків, які зазнали ЗЧМТ з порушенням статевого розвитку. Дані досліджень було оброблено автором із використанням статистичних і кореляційних методів за допомогою спеціально розроблених комп'ютерних програм. На підставі здобутих результатів автор оформив дві рацпропозиції та розробив підходи до корекції та профілактики порушень психічного розвитку і статевого дозрівання підлітків, які зазнали ЗЧМТ.

Апробація роботи. На основі проведених досліджень і обробки здобутого матеріалу було опубліковано 10 друкованих праць. Результати дослідження доповідалися на Міжнародній конференції психіатрів (Москва, 1998), ІІІ Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 1999), V національному з'їзді фармацевтів України (Харків, 1999).

Результати проведеного дослідження запроваджено в лікувальну практику Харківської міської клінічної психіатричної лікарні №15, у навчальний процес кафедри психіатрії, наркології, медичної психології (із курсом сексології) Харківського державного медичного університету, кафедри сексології та медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу і 5 глав: огляду літератури, описання методик дослідження, методів статистичного обробки і кореляційного аналізу здобутого матеріалу, а також заключення, висновків, практичних рекомендацій. Роботу викладено на 177 сторінках машинопису, ілюстровано 17 таблицями. Список літератури містить 299 джерел, із них 70 - іноземних.

Зміст роботи

Для досягнення мети і рішення завдань дослідження нами обстежено 222 підлітки 13-15 років, поділених на групи в залежності від наявності ЗЧМТ в анамнезі. До 1-ої групи ввійшов 101 підліток (72 хлопчики і 29 дівчаток), які зазнали ЗЧМТ і перебували на стаціонарному лікуванні в умовах 9 і 22 клінічних психіатричних дитячих відділень ХМКПЛ № 15, із яких 21 учень школи санаторного типу обстежено у катамнезі, що складав 5-6 років. Для порівняння ми використали 2-у та 3-ю групи. До 2-ої групи (45 підлітків 13-15 років) було об'єднано учнів старших класів шкіл м. Харкова, які мали ЗЧМТ без порушень психічного і статевого розвитку. 3-ю групу (76 учнів загальноосвітньої школи) склали підлітки 13-15 років, які не мали в анамнезі ЗЧМТ і порушень статевого дозрівання.

У 1-ій групі пацієнтів 3 підлітки зазнали тяжкої ЗЧМТ, 7 - середнього ступеня тяжкості, 91- легкого ступеня ЗЧМТ згідно з уніфікованою класифікацією визначення ступеня тяжкості черепно-мозкової травми О.Я. Коновалова (1982).

Нами було вивчено якісні та кількісні показники психічних розладів і порушень статевого розвитку підлітків, які зазнали травматичних ушкоджень головного мозку, зібрано анамнестичні відомості про отриману черепно-мозкову травму, проаналізовано соціально-психологічні умови життя і навчання підлітків, відмінності особистості за методикою скороченого багатофакторного опитувальника особистості, рівень і напрямки конфліктності за методикою "Незакінчені речення". Проведено аналіз точності та продуктивності розумової праці за допомогою коректурної проби. Рівень інтелекту підлітків, які зазнали ЗЧМТ, оцінювався за допомогою методики Векслера. Особливості статевого дозрівання підлітків, порушення та асинхронії статевого розвитку були вивчені за методикою, розробленою нами спільно з кафедрою сексології та медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Усі пацієнти 1-ої групи були обстежені невропатологом, їм проведено електроенцефалографію, і за показниками вони пройшли консультацію у підліткового ендокринолога, гінеколога і їм було проведено реоенцефалографію, Ехо-енцефалографію та комп'ютерну томографію. Підлітки 2-ої групи за медичною документацією мали ЗЧМТ в анамнезі, фіксовану невропатологами і травматологами, але пізніше не пред'являли ніяких скарг і ніде не лікувалися з цього приводу.

У підлітків 1-ої групи психічні розлади проявлялися у 4 основних формах: церебрастенічна (посткомоційний синдром за МКХ-10, F07.2) (57%), порушені форми поведінки (розлади поведінки за МКХ-10, F07.0) (22%), епісиндром (F45.9) - (11%) та інтеллектуально-мнестичне зниження до граничного рівня (F02.8) - (10%), хоч у кожного підлітка зі ЗЧМТ також зустрічалися прояви і інших психічних розладів (рис).

Проведений нами аналіз скарг і психічних розладів в обстежених осіб показав, що підлітки 1-ої групи, вірогідно частіше, ніж у 2-ій групі, пред'являють різноманітні скарги на головний біль, запаморочення, шум у вухах, дратівливість, швидку втомлюваність, безпам'ятність, а також відчуття розбитості після нічного сону і порушення формули сну.

У 1-ій групі виявлено також велику кількість скарг і порушень із боку сприйняття: у 66% підлітків цієї групи в порівнянні з 15% 2-ої групи відзначалася гіперчутливість до раніше нейтральних зорових, слухових і нюхових подразників. У набагато більшої кількості підлітків 1-ої групи відзначали зниження яскравості та інтенсивності відчуттів та сприйнять (84% проти 23%, p<0,01). У сфері пам'яті і уваги нами виявлено в 40% осіб 1-ої групи порушення запам'ятовування поточних подій (у порівнянні з 15% підлітків 2-ої групи, p<0,05) і значну частоту (69%) утруднення згадування побаченого чи прочитаного (у 2-ій групі 19%, p<0,01).

Більш різноманітними були також психічні розлади в емоційній сфері у підлітків 1-ої групи - значною мірою підвищена конфліктність щодо батьків і близьких, удвічі частіше, ніж у 2-ій групі, зустрічалося почуття ворожості до них, що поєднувалося з тугою і тривогою, невпевненістю в майбутньому. черепний мозковий психіатричний травма

Частота скарг і розладів в ефекторно-вольовій сфері в підлітків 1-ої групи вища, ніж у 2-ій групі, вони на 20% частіше відзначали у себе періоди непосидючості та нетерплячості. 69% із них бажали піти з дому проти 12% підлітків 2-ої групи; 46% підлітків 1-ої групи відзначали в себе в'ялість, бездіяльність, небажання щось робити проти 15% 2-ої групи. Нами відзначено збільшення виражених проявів вегетативних порушень у підлітків 1-ої групи. У них частіше спостерігається тремор рук, збліднення шкірних покривів, підвищена пітливість, коливання тиску у бік як гіпертонічних, так і гипотонічних проявів.

Біогенетична теорія етапності індивідуального розвитку дає можливість припускати, що в патогенетичній основі проявів психічних розладів, переважних для різних періодів дитячого і підліткового віку, лежить механізм змінності якісно різних рівнів патологічного нервово-психічного реагування на ті чи інші шкідливості. Виділено чотири основних вікових рівні нервово-психічного реагування в дітей і підлітків: соматовегетативный (0-3 роки), психомоторний (4-8 років), афективний (7-12 років), емоційно-ідеаторний (12-16 років) (В.В. Ковальов, 1973) . Нами виявлено, що симптоматика, притаманна кожному наступному рівню реагування, не виключає проявів попередніх рівнів, проте відсуває їх на другий план, робить їх менш помітними і видозмінює. Переважання ж психічних розладів, притаманних онтогенетично більш раннім рівням у підлітків більш старшого віку, найчастіше свідчить про загальну або парціальну затримку психічного розвитку.

Аналіз статевого розвитку обстежених нами груп дав можливість визначити, що у підлітків 1-ої групи були ретардації та асинхронії сомато- та психосексуального розвитку. У всіх підлітків після ЗЧМТ середнього і важкого ступеня спостерігалися значні затримки як психосексуального, так і соматосексуального розвитку. При цьому аналіз здобутих даних показав, що ступінь затримки статевого дозрівання залежить не тільки від тяжкості ЗЧМТ, але й від віку, у якому дитина дістала травму (табл). Отак, уповільнення психосексуального розвитку підлітків було виявлено тим значніше, чим ближчим був період отримання ЗЧМТ до критичних періодів психічного і статевого дозрівання.

Наші дані свідчили, що ЗЧМТ, яку зазнали у 7-8 років (препубертатний період розвитку), тобто на початку формування стереотипу статеворольової поведінки, є найбільш значущим чинником для формування порушення психо - і соматосексульного розвитку. Якщо ж ЗЧМТ отримана у віці 12-13 років (пубертатний період, початок формування психосексуальних орієнтацій), то більший вплив на психосексуальний розвиток починають мати соціогенні та психогенні чинники.

Порушення статевого розвитку підлітків 1-ої групи, % *

*Показники частоти порушень наведено в межах анамнестичних підгруп.

При обстеженні підгрупи дівчаток 1-ої групи нами виявлено інші кількісні співвідношення порушення статевого розвитку за темпом. Як і у хлопчиків, травматичне ураження головного мозку призводить переважно до уповільнення психосексуального розвитку, причому якщо ЗЧМТ отримана у віці 7-8 років, то ретардація психосексуального розвитку виявляється в 75%, а прискорений психо- та соматосексуальний розвиток - лише в 4% випадків. У дівчаток, які зазнали ЗЧМТ у віці 12-13 років, також переважає затримка психосексуального розвитку, виявлена в 65% випадків. Тим часом спостерігається зростання частоти передчасного психосексуального розвитку до 10%, при цьому без збільшення кількості випадків прискореного соматосексуального розвитку.

Чим у більш старшому віці отримано травму і чим ближче до критичного пубертатного періоду розвитку, тим більш закономірно збільшується частота асинхронного розвитку підлітків (табл).

На тлі затримки психосексуального розвитку відзначалися його девіації у вигляді нав'язливої мастурбації, а також перверсні тенденції. Відомо, що в таких випадках притаманні раннім етапам сексуальні прояви фіксуються на більш тривалий час, ускладнюються і обростають новими, часто химерними елементами, і на етапі формування сексуальної орієнтації можуть стійко фіксуватися і стати патологічними. З наших пацієнтів до віку 15 років зазначені перверсні елементи збереглися лише у 5% 1-ої групи підлітків, у решти вони нівелювалися. У той самий час сомато- та психосексуальний розвиток залишався затриманим і в 15-річному віці.

У підлітків 1-ої групи, яким на момент отримання травми було ближче до 11-13 років, тобто на етапі формування стереотипу статеворольової поведінки, затримки психосексуального та соматосексуального розвитку були порівняно невеликими (від 0,5 до 1,5 року) і надалі, через 4 роки після ЗЧМТ, показники розвитку цих пацієнтів вирівнювалися з показниками розвитку підлітків 2-ої групи. В той самий час у 1-ій групі значно частіше відзначалися девіації психосексуального розвитку. У підлітків, що зазнали ЗЧМТ у віці 11-13 років, спостерігалися мастурбації (60%, p<0,05), перверсні елементи і тенденції. Серед обстежених підлітків 2-ої групи мастурбація відзначалася у 32%, а перверсні тенденції і елементи - у 10 %. Звідси виходить, що у підлітків 1-ої групи, які зазнали ЗЧМТ з 11 до 13 років, первесні елементи в тенденції зустрічаються в 1,5-2 рази частіше, ніж у 2-ій групі.

При цьому порівняльний аналіз взаємозв'язків клініко-психопатологічних синдромів, що розвилися в результаті ЗЧМТ, і проявів фемінінності та маскулінності дав можливість видзначити такі закономірності: при церебрастенічному синдромі (найчастіше в 75% випадків) мала місце гіперфемінінна поведінка, а у 67% хлопчиків спостерігалися фемінінні тенденції у поведінці і формувався підкорюваний, конформний тип характеру. Тим часом при порушеннях поведінки формувалася гіпермаскулінна поведінка у 58% хлопчиків і маскулінна поведінка у 62% дівчаток (p<0,01).

У підлітків 1-ої групи відзначалася затримка темпів соматосексуального розвитку, що характеризується початком росту яєчок і статевого члена в хлопчиків у 13-14 років, у цьому ж віці відзначався початок росту волося на лобку (спочатку за жіночим типом). У 14-15 років спостерігався відносно швидкий ріст яєчок і статевого члена, з'явилося ущільнення навколососкової ділянки. Таким чином, у хлопчиків відзначалася затримка в темпах появи побічних ознак статі на 4-5 років у порівнянні з тими, хто нормально розвивається, за нашими і літературними даними (В.В. Кришталь, Б.Л. Гульман, 1997).

Проведений нами в обох групах порівняльний аналіз анамнестичних відомостей про час одержання ЗЧМТ, показав, що у підлітків 1- ої групи травматичне ураження головного мозку відбувалося близько до критичних періодів статевого дозрівання, тоді як у 2-ій групі виявилися підлітки, які здобули травму переважно в період із 9 до 11 років, тобто в період, віддалений від критичних. Про виявлену закономірність порушення статевого розвитку свідчив той факт, що в підлітків 1-ої групи, що зазнали ЗЧМТ із 9 по 11 років, менша кількість порушень темпу психосексуального та соматосексуального розвитку.

Таким чином, у результаті нашого дослідження виявлено закономірний зв'язок порушення темпу статевого розвитку і частоти прояву девіацій психосексуального розвитку у підлітків 1-ої групи з тяжкістю черепно-мозкової травми і віком, у який вона сталася, на що слід звертати увагу в ранній діагностиці з метою своєчасної корекції наслідків черепно-мозкової травми.

Нами було вивчено особливості ЕЕГ у підлітків 1-ої групи в залежності від наявності в клінічній картині певного психопатологічного синдрому, а також у зв'язку з наявністю і ступенем виявлення порушень психосексуального і соматосексуального розвитку. Електроенцефалограми належали до 3,4,5 типів (за О.О. Жирмунською, 1969), і зміни на них проявлялися у вигляді гострих і повільних хвиль, комплексів спайк - хвиля.

Результати проведеної роботи дали нам можливість виявити певні закономірності. Так, вогнищеві зміни на ЕЕГ корелювали з наявністю в клінічній картині розладів поведінки, а також епісиндрому. В половині випадків вогнищеві зміни ЕЕГ поєднувалися з асинхроніями і прискоренням статевого розвитку підлітків. Дифузні зміни на ЕЕГ були притаманні підліткам 1-ої групи з церебрастенічними розладами і здебільшого затримками статевого розвитку.

Таким чином, установлено, що порушення сомато- та психосексуального розвитку у підлітків 1-ої групи було зумовлене наслідками травматичного ураження ЦНС, які супроводжуються також відповідними змінами біоелектричної активності головного мозку. Виявлені закономірності можна використовувати для поліпшення фукціональної діагностики підлітків з віддаленими наслідками ушкодження головоного мозку травматичного генезу.

Результати обстеження 3-ої групи підлітків свідчили про набагато меншу кількість скарг на здоров'я, переважання емоційно-ідеаторного рівня реагування. Показники темпів статевого дозрівання цих підлітків були в межах вікової норми, що відповідає літературним даним (В.М. Маслов, І.Л. Ботнєва, 1999; E. Laukkanen, 1994).

Для виявлення взаємозв'язку між психічним станом підлітків, які зазнали ЗЧМТ, відмінностями їхньої особистості, соціально-психологічними умовами їхнього життя та розвитку, ознаками психо - та соматосексуального розвитку нами було проведено кореляційний аналіз.

Із клінічних шкал скороченого багатофакторного опитувальника особистості найбільшу кількість значущих кореляційних зв'язків із різними психічними сферами у підлітків 1-ої групи має шкала іпохондрії (Hs), депресії (D), помірну кількість значущих кореляційних зв'язків має шкала істерії (Hy), психастенії (Pt). Найбільші значення коефіцієнтів кореляції виявлено між їхніми показниками і порушеннями у сфері сприйняття (r=0,39, р<0,05), пам'яті та уваги (r=0,30). Спостерігається зворотний зв'язок між порушеннями у сфері сприйняття і шкалою гіпоманії (Ма) (r=-0,34). Таким чином, у підлітків 1-ої групи, при зниженні настрою, моральному дискомфорті, поринанні у свої хворобливі переживання можуть частіше зустрічатися різні порушення уваги, зниження запам'ятовування, розумової продуктивності, а також непевність у собі, зниження активності в порівнянні з тими ж самими показниками у обстежених 2-ої групи.

Найбільшу кількість значущих кореляційних зв'язків між відмінностями особистості, соціально-психологічними чинниками ризику і порушеннями психічного і статевого розвитку підлітків мають клінічні шкали іпохондрії, депресії, істерії, параної. Серед різних соціально-психологічних чинників ризику мають особливе значення чинники, які визначають соціальну дезадаптацію підлітків: несприятливі житлові умови, порушення режиму сну і неспання, наявність шкідливих звичок.

Проведений нами порівняльний аналіз кореляційних зв'язків між числом скарг, психічних розладів у напрямку до конфліктності показав, що у підлітків 1-ої групи найбільше значення мають такі психічні сфери, як мислення, сприйняття і вегетативна сфера, ефекторно-вольова, пам'ять і увага, а у підлітків 2-ої групи - емоційна сфера. При цьому серед різних напрямків конфліктності найбільшого значення набувають коефіцієнти кореляції: у підлітків 1-ої групи - щодо матері, протилежной статі, цілей особистості, а у підлітків 2-ої групи - конфліктність щодо сім'ї, товаришів, підлеглих.

Корекція психічних розладів і порушень статевого дозрівання у підлітків, які зазнали ЗЧМТ, має, на нашу думку, грунтуватися на результатах комплексного клініко-психопатологічного, сексологічного, психологічного обстеження і складатися з медикаментозних і немедикаментозних заходів, конкретний зміст яких залежить від провідного клінічного синдрому.

Доцільно призначення широкого кола загальнозміцнюючих, стимулюючих засобів, що дозволяють подолати дратливість, фізичну та психічну виснажуваність, відрегулювати вегетативні розлади. Особливе місце посідають препарати, спрямовані на виправлення порушень поведінки, які нерідко зустрічаються при описуваних розладах: рухового неспокою, агресивності, замкнутості, загальмованості та інших проявів.

Комплекс психотерапевтичних заходів має призначатися з формування правильного ставлення хворого до свого стану, для чого необхідно уточнити взаємини в сім'ї, виявити переживання, що найбільше турбують підлітка. Основним напрямком психотерапії має бути вироблення разом із хворим життєвих настанов, що відповідають ситуації, з використанням при цьому логічного переконання.

Раціонально застосовувати сімейну психотерапію, добиваючись взаєморозуміння підлітка з батьками, для чого необхідно проаналізувати батьківську оцінку психологічних особливостей дитини, її взаємовідносин з оточуючими, здатності контролювати ситуацію та інші чинники. Враховуючи значну роль конфліктної сім'ї у виникненні психічних розладів у підлітків із наслідками травматичного ураження головного мозку, особливо на тлі недодержання режиму праці і відпочинку, недостатньої тривалості і якості нічного сну, розумової перевтоми, важливо приділити багато уваги зниженню емоційної напруженості щодо батьків, корекції неправильного типу виховання, стресу та його несприятливих наслідків, вживати заходів, спрямованих на підвищення поінформованості підлітків в питаннях психогігієни статевого життя.

Проведений нами кореляційний аналіз підтверджує зв'язки виражених клініко-психопатологічних порушень із загостренням патологічних рис характеру піллітків із наслідками ЗЧМТ, рівнем і напрямками конфліктності на відміну від їхніх одноліток без порушення психічного і статевого розвитку після ЗЧМТ.

Лікування психічних розладів і порушень статевого розвитку у підлітків, які зазнали ЗЧМТ, має бути комплексним і включати медикаментозну терапію (транквілізатори, ноотропні, антипароксизмальні препарати, а також дегідратаційні, розсмоктувальні, ангіотропні засоби, вітаміни й адаптогени) в поєднанні із психотерапевтичною дією на даний контингент, що має бути максимально індивідуалізованою, системною і багаторівневою.

Психопрофілактичні та психокорекційні заходи для підлітків із наслідками ЗЧМТ і порушеннями статевого розвитку мають включати психотренінги, бібліотерапію, ігрову психотерапію, підвищення поінформованості підлітків в питаннях психогігієни статевого життя, повноти і вірогідності відомостей із цих питань.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Романова И.В. Сравнительный корреляционный анализ психических расстройтв, особенностей личности и конфликтностью подростков с закрытой черепно-мозговой травмой // Вісник проблем біології і медицини. -Полтава - Харьков, 1999, №13,- С.79-83.

Романова И.В. Особенности психических расстройств у подростков с последствиями закрытой черепно-мозговой травмы // Вісник проблем біології і медицини. - Полтава - Харьков, 1999, №14,- С.78-82.

Романова И.В. Нарушения полового созревания подростков, перенесших закрытую черепно-мозговую травму // Український вісник психоневрології, Харків, 1999. - Том 7, вип.3(21). - С.18-19.

Гавенко В.Л., Синайко В.М., Романова И.В. Изучение сочетания нарушений ночного сна и развития дезадаптации и психических изменений у школьников // Вплив геліогеофізичних факторів на психічні розлади.- Мат. конфер. - Полтава-Киев, 1994. - С.11-12.

Синайко В.М., Романова И.В., Кожина А.М., Гайчук Л.М. Девиации поведения как проявление состояний дезадаптации подростков лишенных родительского попечительства // Материалы международной конференции психиатров.- М., 1998. - С.101-102.

Гавенко В.Л., Романова И.В., Кожина А.М., Прокопович Е.М. Динамика состояний дезадаптации у подростков, находящихся в местах лишения свободы // Материалы международной конференции психиатров.- М., 1998. - С.148-149.

Романова И.В., Цуканова О.В. Влияние последствий черепно-мозговой травмы на психическое и половое развитие подростков // Медицина сегодня и завтра. - Харьков, 1998. - №3.- С.49-50.

Романова И.В. Клинико-психопатологические особенности нарушений психического и полового развития подростков с последствиями черепно-мозговой травмы // Медицина сегодня и завтра. - Харьков, 1999, - №1.- С.54-57.

Романова И.В, Береговая И.В., Малашенко Н.С. Особенности нарушения полового созревания подростков с последствиями ЗЧМТ // Материалы П Международного конгресса молодых ученых. - Тернополь, 1999. - С. 22.

Синайко В.М., Гавенко Н.В., Романова И.В., Земляницына О.В. Особенности коррекции предболезненных психических расстройств у молодых лиц // Мат. V Національного з'їзду фармацевтів України " Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті". - Харків, 1999. - С. 718-719.

Размещено на Allbest.ru