Епізоотологічний нагляд у системі державного ветеринарного контролю на кордоні

Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин в Україні, входження України у світову економічну систему, розширення її торговельних зв'язків змінили ситуацію в народному господарстві країни взагалі і в тваринницькій галузі зокрема. За умов багатоукладної економіки в державі сталися істотні зміни в структурі та веденні тваринництва (Шпичак О.М., 1996; Саблук П.Т., Фесина А.А., 1999).

У зв'язку зі скороченням поголів'я сільськогосподарських тварин і зменшенням виробництва м'яса та молока активізувалося міжрегіональне і міждержавне перевезення тварин та продуктів тваринного походження. Це збільшило ризик появи в Україні нових форм давно існуючих хвороб, у тому числі спільних для тварин і людей (Достоєвський П.П., 1997; Момот Я.Ф., 1997). Серед нових хвороб особливо небезпечною є губчаста форма енцефалопатії (ГФЕ) великої рогатої худоби (Бусол В.О., Влізло В.В., Левченко В.І., 1995; Wells J.А.Н. еt al., 1987; Stцber M., 1992; Taylor D.M. et al., 1994; Schreider B.E.C., 1998). На сьогодні ГФЕ діагностується у багатьох країнах світу (Влізло В.В., Левченко В.І., 1996; Вербицький П.І. із співавт., 1999; Weber P. еt al., 1998; Froschup M.H., 1999), а, отже, є небезпека занесення цієї хвороби на територію України.

За цих умов підвищується роль і відповідальність ветеринарної медицини у забезпеченні епізоотичного благополуччя в країні. Центральне місце в діяльності ветеринарної служби повинно посісти широкомасштабне проведення епізоотичного та імунологічного моніторингу, а також ветеринарний контроль на державному кордоні і транспорті (Достоєвський П. П. з співавт., 1992; Бусол В.О., Бакулов І.О., Достоєвський П. П., 1997; Достоєвський П. П., 1999).

В Україні в умовах існування різних форм власності лише започатковуються наукові дослідження щодо запобігання занесення хвороб тварин через державний кордон ( Достоєвський П.П., 1997). Зростання імпорту в нашу країну вантажів, підконтрольних службі ветеринарної медицини, вимагає розробки нових організаційних і нормативних правил, які б регламентували порядок їх надходження в Україну.

В останні роки за кордоном закуповуються племінні тварини і птиця, імпортуються також продукти тваринництва і птахівництва. Забезпечення епізоотичного благополуччя та високої санітарної якості неможливе без гарантованого ветеринарного контролю. Однак, питання організації служби ветеринарної медицини на державному кордоні в даний час досліджено недостатньо, а тому потребує його подальшого вивчення.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Тема дисертаційної роботи була частиною завдання 05 проекту 14 “Ветеринарне забезпечення” програми УААН “Продовольство-95”, а також є частиною держбюджетної угоди №082/1-1, держреєстрації за №0913 і №042478.

Мета роботи полягає у вивченні та аналізі епізоотичної ситуації в різних регіонах світу, зокрема в Україні, її впливу на експортно-імпортні операції та вдосконалення діяльності служби ветеринарного контролю на державному кордоні.

Для реалізації поставленої мети потрібно було виконати наступні завдання:

- проаналізувати стан тваринництва України і спрогнозувати перспективи експорту-імпорту тварин, тваринницької продукції і сировини;

- дослідити епізоотичну ситуацію в країні;

- вивчити загальну епізоотичну ситуацію в країнах-експортерах тварин і тваринницької продукції в Україну;

- вивчити епізоотичну ситуацію і розробити заходи профілактики та боротьби з новою і особливо небезпечною хворобою великої рогатої худоби - губчастою формою енцефалопатії;

- науково обґрунтувати організаційні основи служби ветеринарного контролю на державному кордоні та розробити нормативні документи, які б регламентували цю роботу;

- вивчити ефективність діяльності служби ветеринарного контролю на державному кордоні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вивчені динаміки епізоотичної ситуації в державах світу, що дозволяє розкрити механізми і перспективи розвитку експортно-імпортних операцій в нашій державі, а також розробити організаційно-правові основи ветеринарного контролю на державному кордоні. Вперше в Україні комплексно вивчено епізоотичну ситуацію у світі щодо губчастої форми енцефалопатії великої рогатої худоби, розроблено заходи з профілактики і недопущення збудника цієї небезпечної хвороби на територію нашої країни. Науково обґрунтовано організаційні основи служби ветеринарного контролю на державному кордоні та розроблено нормативні документи, які регламентують порядок імпорту тварин, продукції і тваринницької сировини в Україну. Вперше розкрито роль і доведено значення інспектора ветеринарного контролю в митній зоні. Показано значення міжнародного епізоотичного моніторингу та ефективності співпраці державної ветеринарної медицини України з Міжнародним Епізоотичним Бюро.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що одержані результати досліджень використовуються для обґрунтування прогнозів обсягу імпорту та експорту тварин і продукції тваринництва в нашій країні. Вивчена епізоотична ситуація в Україні і країнах, які є основними постачальниками тварин і тваринницької продукції в нашу державу. Запропоновано ефективні профілактичні заходи щодо недопущення появи в Україні губчастої форми енцефалопатії великої рогатої худоби та інших інфекційних хвороб. Матеріали дисертації використані при розробці організаційно-правових документів, які регламентують роботу служби ветеринарного контролю на державному кордоні при імпорті тварин, продукції та сировини тваринництва в Україну (“Ветеринарні вимоги щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини”, м. Київ, 1999; “Правила видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарному контролю” м. Київ, 1997; “Положення про регіональну службу державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства АПК України”, м. Київ, 1998; “Обов`язковий мінімальний перелік досліджень, які слід проводити у державних лабораторіях ветеринарної медицини, і, за результатами яких видається ветеринарне свідоцтво - Ф-2”, м. Київ, 1998; “Положення про пункт державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті”, м. Київ, 1999.). Запропоновано нові підходи, які дають можливість удосконалити і зробити ефективнішою роботу інспектора ветеринарної медицини на державному кордоні. Матеріали дисертаційної роботи покладені в основу методичних рекомендацій “Губчаста форма енцефалопатії великої рогатої худоби” (м.Київ, 1999), затверджених науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства АПК України 17 грудня 1999 р. (протокол №2), та “Інструкції щодо заходів профілактики і боротьби з губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби”, яка затверджена науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства АПК України 17.12.1999 р.

Особистий внесок здобувача. Автором проведено епізоотичний моніторинг у різних країнах світу з врахуванням прогнозу обсягів експорту-імпорту Україною тварин, продукції та сировини тваринництва. На основі аналізу та узагальнення даних з епізоотології губчастої форми енцефалопатії великої рогатої худоби у світі запропоновано методи діагностики, заходи профілактики і боротьби з цією небезпечною хворобою, розроблено організаційні, правові, санітарні та епізоотичні питання ветеринарного контролю на державному кордоні, права та обов'язки інспектора ветеринарного контролю у митній зоні.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичній конференції Білоцерківського державного аграрного університету (м. Біла Церква, 1999), засіданні Міжнародного Епізоотичного Бюро (м. Київ, 1998), засіданні міжурядової наради із співробітництва в галузі ветеринарії держав-учасників СНД, Балтії та Європейського Союзу (м. Київ, 1999), засіданні надзвичайної протиепізоотичної та протиепідемічної комісії Київської міської державної адміністрації (м. Київ, 1999).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 робіт у виданнях, які запропоновані ВАК України як фахові (2 - Вісник аграрної науки, 2 - Ветеринарна медицина України, 1 - Вісник Білоцерківського ДАУ).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, пропозицій виробництву, додатків, списку використаної літератури, який включає 246 джерел, у тому числі 96 - іноземних. Текст дисертації викладений на 159 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації ілюстровані 20 таблицями та 4 рисунками.

Вибір напрямків досліджень, матеріал та методи виконання роботи

Дослідження проведені у Бориспільському прикордонному пункті державного ветеринарного контролю (ППДВК) і на кафедрі епізоотології Білоцерківського державного аграрного університету протягом 1994-1999 рр.

Матеріалом для досліджень були тварини, продукція і сировина тваринництва, а також всі вантажі, підконтрольні службі державної ветеринарної медицини, які проходили через Бориспільський ППДВК. При виконанні дисертаційної роботи використані офіційні документи Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ) за період 1990-1998 рр., конференцій регіональної комісії МЕБ з Європи, Європейської ветеринарної Асоціації з зоопаркових і диких тварин (видання “EAZWV News” за 1990-1997 рр.), службових інформаційних повідомлень (1990-1998 рр.), постанов Кабінету Міністрів України “Про заходи запобігання виникненню небезпечних захворювань тварин”, наказ Мінсільгосппроду України “Про внесення змін до структури регіональних служб державного ветеринарного контролю на кордоні та транспорті” (№ 24 від 02.08.94 р.), вказівки Мінсільгосппроду України (1995-1996 рр.), Закон України “Про ветеринарну медицину” (1996 р.), інформація щодо експорту-імпорту продукції тваринництва Міністерства агропромислового комплексу України за 1996-1999 рр., офіційні документи Державного департаменту ветеринарної медицини за 1990-1999 рр.

Робота виконувалась за наступним планом:

*аналіз матеріалів Державного департаменту ветеринарної медицини України щодо експорту-імпорту Україною тварин, продукції та сировини тваринництва;

*вивчення епізоотичної ситуації у тваринництві України, особливо стосовно захворювань, які могли бути завезені до нас із-за кордону. Дослідження епізоотичної ситуації в господарствах, де утримується імпортована велика рогата худоба;

*аналіз епізоотичної ситуації в країнах-експортерах щодо інфекційних і особливо небезпечних хвороб тварин різних видів і птахів;

*дослідження поширення, етіології, епізоотології і діагностики губчастої форми енцефалопатії великої рогатої худоби та вивчення заходів профілактики і боротьби з даною хворобою;

*розроблення науково обґрунтованих правил для служби ветеринарного контролю на державному кордоні;

*визначення ролі міжнародного епізоотичного моніторингу та співпраці з Міжнародним Епізоотичним Бюро і місце в цьому процесі комп'ютерної техніки.

При вивченні епізоотичного стану деяких інфекційних захворювань враховували комплекс факторів, які кардинальним чином впливали на виникнення і поширення хвороб тварин.

На основі офіційних документів Міжнародного Епізоотичного Бюро, матеріалів всесвітніх та міжнародних ветеринарних конгресів, інформації державних служб ветеринарної медицини різних країн світу було вивчено епізоотичну ситуацію стосовно екзотичних, зокрема пріонних інфекцій.

Базою для розроблення епізоотологічних основ організаційних та правових форм ветеринарного контролю на державному кордоні стали офіційні міжнародні та державні видання і публікації в спеціальній літературі.

Матеріалами для відпрацювання конкретних пропозицій з вдосконалення діяльності служби ветеринарного контролю на державному кордоні були власні дані, одержані в процесі роботи на Бориспільському ППДВК (створений 01.09.1994р.), а також аналіз правил пропуску вантажів, підконтрольних службі ветеринарної медицини (з 07.06.1993р.), порядку погодження ввезення товарів, імпорт яких підлягає ліцензуванню, повідомлень, взятих з спеціальної літератури.

Для вдосконалення роботи служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні і транспорті вивчали можливості впровадження нових досягнень комп'ютерної техніки при проведенні міжнародного та регіонального епізоотичного моніторгингу.

Статистичну обробку первинних даних проводили на ПЕОМ-486, використовуючи програми Statgraphics (1992), яка включає дисперсійний, кореляційно-регресивний аналіз та інші прийоми біометрії.

2. Основний зміст

Економічний стан тваринництва в Україні.

Експорт-імпорт Україною тварин, тваринницької продукції і сировини

В останні роки для галузі тваринництва притаманні всі негативні процеси, характерні для вітчизняного сільського господарства.

Особливу тривогу викликає різке скорочення чисельності сільськогосподарських тварин і птиці, в тому числі маточного поголів'я. Так, поголів'я великої рогатої худоби зменшилося з 1994 до 1999 р. на 46%, в тому числі у громадському секторі - на 56%. Кількість корів зменшилася на 30% і 47%, свиней - на 35% і 56%, овець і кіз - на 70% і 87%, птиці - 32% і 65%. У зв'язку з цим, відбулося обвальне скорочення обсягів виробництва всіх видів тваринницької продукції: м'яса яловичини, свинини, птиці, молока, яєць, вовни та іншої. Це спричинило зростання імпорту в нашу країну тварин та птиці і особливо продукції тваринництва. Проведений нами прогностичний аналіз показав, що закупівля Україною молочної та м'ясної худоби, птиці, сперми, ембріонів, сировини і продуктів тваринництва та птахівництва буде продовжуватися і в наступні роки. Станом на 01.01.1999р. Україна уклала договори на торгівлю з 62 країнами Європи, Азії, Африки, Північної та Південної Америки. Водночас вантажі, підконтрольні службі ветеринарної медицини, експортуються або імпортуються більш, ніж із 40-а країн світу.

Поряд з позитивними результатами економічного співробітництва посилена міграція тварин, продукції й сировини тваринництва може призвести до занесення збудників особливо небезпечних хвороб. Усе це ставить перед державною ветеринарною службою нові вимоги щодо недопущення на територію нашої країни збудників хвороб, а відомості, що характеризують епізоотичну ситуацію в країнах світу, є необхідною умовою її надійної діяльності. Знання епізоотичної ситуації в країнах-експортерах дає можливість розробити методичні підходи до прогнозування процесів імпорту і поліпшити управління епізоотичним процесом.

Ретроспективний аналіз епізоотичної ситуації в Україні та країнах-експортерах

Епізоотична ситуація, яка склалася у тваринництві України на цей час, є досить складною з цілого ряду захворювань ( табл.1). За останні роки у нашій державі зросла кількість тварин, хворих на туберкульоз, лептоспіроз, сибірку, сказ, в окремих регіонах - на лейкоз. Позитивним є те, що за останні роки в Україні не зареєстровано випадків захворювання ящуром. З січня 1992р. припинена вакцинація проти цієї хвороби.

На території країни не реєструються й такі небезпечні хвороби, як чума великої та дрібної рогатої худоби, везикулярний стоматит, африканська чума коней та свиней, віспа овець та кіз, контагіозна плевропневмонія, бруцельоз, губчаста форма енцефалопатії великої рогатої худоби та інші. Однак, через активні міжнародні зв'язки зростає небезпека занесення в нашу державу збудників хвороб як з далекого, так і близького зарубіжжя з тваринами, сировиною, племінним матеріалом, продуктами харчування, людьми і транспортними засобами.

Оскільки епізоотична ситуація у країнах-експортерах є неблагополучною (табл.2), особлива роль у недопущенні в Україну інфекційних хвороб відводиться службі державного ветеринарного контролю у прикордонних пунктах. При спалахах та поширенні інфекційних хвороб у країнах-експортерах наша держава може бути заблокованою щодо імпорту.

Таблиця 1 Кількість неблагополучних пунктів і захворюваність тварин на основні інфекційні хвороби в Україні у 1994-1998 рр.