Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський державний медичний університет

УДК 616.314 -003.663.4 + 572.7

14. 03. 02 - Патологічна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Особливості морфогенезу різців при флюорозі

в аспекті їх одонтогліфіки

Марченко Алла Володимирівна

Харків - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ України, м. Полтава.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Гасюк Анатолій Петрович, Українська медична стоматологічна академія (м. Полтава), завідувач кафедри патологічної анатомії з секційним курсом.

Офіційні опоненти:

1. Член кореспондент НАН і АМН України, доктор медичних наук, професор Зербіно Дмитро Деонисович, Львівський державний медичний університет ім. Д. Галицького, директор Інституту клінічної патології, завідувач кафедри патологічної анатомії.

2. Доктор медичних наук, професор Сорокіна Ірина Вікторівна, Харківський державний медичний університет, професор кафедри патологічної анатомії.

Провідна установа: Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, кафедра патологічної анатомії.

Захист відбудеться 25 травня 2000 року о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.600.01. при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ХДМУ, 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

Автореферат розісланий 18 квітня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, доцент О.П. Танько

Анотації

Марченко А.В. Особливості морфогенезу різців при флюорозі в аспекті їх одонтогліфіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 - патологічна анатомія. - Харківський державний медичний університет, Харків, 2000.

Наведено результати антропоодонтологічного дослідження школярів Полтавського регіону. Виявлено три індивідуальних форми коронки верхніх центральних різців: прямокутної, трикутної, овоідної та їх розповсюдженість. Одонтометрично визначено нерівномірний розвиток частин коронки в залежності від індивідуальної форми. Морфологічне дослідження товстих та тонких шліфів показує, що процес вторинної та третинної мінералізації емалі в різних ділянках виражений не однаково: при прямокутній формі - рівномірно, при трикутній - в шийковій частині переважають ділянки вторинної мінералізації, при овоїднїй - в зоні ріжучого краю та екватору. Клінічно підтверджено, що вказана локалізація слабомінералізованих зон впливає на морфогенез початкових форм флюорозу. При прямокутній формі спостерігається мозаїчне ураження емалі без специфічної локалізації, при трикутній уражається шийково - екваторіальна ділянка, при овоїдній - ріжуче-екваторіальна.

Ключові слова: різці, емаль, мінералізація, морфогенез, флюороз.

Марченко А.В. Особенности морфогенеза резцов при флюорозе в аспекте их одонтоглифики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.02 - патологическая анатомия. - Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 2000.

Приведено результаты антропоодонтологического исследования школьников Полтавского региона в группе сравнения и при поражении флюорозом. Установлено, что школьники г. Полтавы по ряду антропологических и одонтологических показателей относятся к центрально - восточной европеоидной популяции преимущественно с параболической формой альвеолярной дуги и псалидодонтным прикусом. Выявлено 3 индивидуальных одонтоглифических формы строения коронки верхних центральных резцов: прямоугольная, треугольная, овоидная и их распространенность.

Одонтометрически показано, что различные антропоодонтоглифические варианты строения коронки центрального резца характеризуются различным соотношением режуще - экваториальной и экваториально - шеечной частей. При треугольной форме коронки верхних центральных резцов отмечается уменьшение шеечно - экваториальной части, при овоидной - режуще - экваториальной, при прямоугольной наблюдается равномерный рост частей коронки. Определено по модулю коронки, что прямоугольная форма является проявлением мезодонтизма, треугольная - макродонтизма, овоидная - микродонтизма.

Морфологическим исследованием гистохимически - окрашенных толстых и тонких шлифов показано, что процесс вторичной и третичной минерализации эмали в разных участках коронки выраженный не одинаково: при прямоугольной форме - равномерно, при треугольной - в шеечной части преобладают участки вторичной минерализации, при овоидной - в зоне режущего края и экватора. Клинически подтверждено, что указанная локализация слабоминерализованных зон эмали влияет на морфогенез начальных стадий флюороза. У жителей эндемической зоны существуют адаптационные процессы на выведение активных ионов фтора из крови в мочу; у больных флюорозом возникает срыв данных адаптационных процессов с кумуляцией фтора в эмали.

Установлено, что при овоидной форме вестибулярной поверхности коронки поражается режущий край и зона экватора; при треугольной форме строения отмечается локализация флюорозных поражений в области шейки или по ходу продольных борозд, не доходя до режущего края; при прямоугольной форме строения коронки верхних центральных резцов наблюдается мозаичное поражение вестибулярной поверхности, без излюбленной типичной локализации.

Показана динамика морфологических изменений, возникающих в эмали при сомнительной, слабой и умеренной клинико - морфологической форме флюороза.

Ключевые слова: резцы, эмаль, минерализация, морфгенез, флюороз.

Marchenko A. V. Morphological particularities of incisors under fluorosis in aspect of their odontogliphition.

Dissertation for scientific degree of the Candidate of Medical Sciences on Speciaility 14.03.02 - patological anatomy, Kharkov State Medical University, Ministry of Public Health of Ukraine, Kharkov, 2000- Manuscript.

Presents the results of anthropological examination of schoolchildren in Poltava region. It occurred that there exist types of crown structures of the central upper incisors: rectangle, triangle and ovoid. Odontometrically it was found that different parts of the crowns tend to develop differently depending on the individual type of the incisor's crown.

Morphological examination of thick and thin polishing surfaces of the incisors shows that the process of secondary and tertiary mineralization of enamel in different parts of incisors is different: in rectangle-shaped crown it is homogeneous, in the triangle-shaped crowns the neck of the tooth has mostly secondary mineralization, while in the crowns having ovoid shape the secondary mineralization is found in the zone of the cutting edge.

It was proved clinically that such localisation of insufficiently mineralized zones influences the morphogenesis of initial stages of fluorosis.

In rectangle-shaped crowns we find mosaic picture of the enamel defect without special localization, in the case of crowns it is mostly the zone of the neck to equator, while in ovoid-shaped crowns it is the zone of cutting edge to the equator.

Keywords: incisors, enamel, mineralization, morphogenesis, fluorosis.

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Полтавська область в Україні є одним з регіонів з найбільш високим рівнем фтору в питній воді. Надлишок надходження фтору до організму викликає мікроелементоз - гіперфтороз (А.П. Авцин, А.А. Жаворонков, 1991).

Біологічна роль фтору в організмі пов`язана з прискоренням мінералізації тканини кісток та зубів, при чому відбувається заміщення гідроксилу в гідроксиапатиті на фторид - іон з утворенням ізоморфного кристалу фторапатиту (Р.Д. Габович, А.А. Мінх, 1979). В процесі амелогенезу зубів крім третинної мінералізації (надходження іонів кальцію, фосфору, фтору) існує первинна і вторинна, обумовлені наявністю мажорних білків: енамеліну та амелогеніну (Bawden J., 1994, Биков Л.В., 1996). Роботами О.О. Зубова та Н.І. Халдєєвої (1993) показано, що розміри та рельєф поверхні коронки різців (одонтогліфіка) генетично детерміновані в певних етносах. емаль антропоодонтологічний коронка

В зв'язку з тим, що різці прорізуються з характерними для захворювання змінами коронки (В.К. Патрикєєв, 1958; Г.Д. Овруцький, 1962), очевидно, морфогенез флюорозу повинен бути співставлений не тільки з вмістом фтору в середовищі та біологічних рідинах, а й з онтогенетичним розвитком коронки зуба.

Limeback H. (1994) показав, що етапах закладки зубу енамелобласті при дії фтору втрачають можливість формувати матрицю емалі, що в свою чергу викликає порушення розвитку нормальних емалевих призм.

О.Н. Іванова та співавт. (1998) підтверджують, що мішенню для фторидів є енамелобласті, що супроводжується пошкодженням клітини, частковою зупинкою розвитку призм, порушенням кальцифікації з утворенням в емалі дефектів.

Н.М. Іленко (1993), А.К. Ніколішин (1995) вказують на порушення процесів мінералізації за напрямком ліній Ретціуса, нерівномірний розподіл кислих глікозаміногліканів в міжпризмових просторах при різних проявах флюорозу, що корелює зі ступенем важкості захворювання.

Особливо відповідальний за абсолютні розміри зубів процес кальцифікації на який, поряд з безсумнівним генетичним контролем, впливають фактори середовища. Це відноситься, зокрема, до вмісту різних мікроелементів в їжі матері. Підвищений вміст фтору приводить до деякого видозмінення ходу процесу кальцифікації, що, в свою чергу, відображається на будові сформованої коронки: зуби стають менші, поверхня їх згладжується, борозни звужуються. (Mхller, 1967).

Незважаючи на ряд фундаментальних досліджень по проблемі фтористої інтоксикації (А.П. Авцин, А.А. Жаворонков, 1981; В.Н. Окунєв та співавт., 1987; А.К. Ніколішин, 1995 та ін.) залишається не повністю розкритим патогенез флюорозу зубів та початкові морфологічні зміни в емалі при цьому.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом конкурсної пріоритетної науково - дослідної роботи МОЗ України "Комплексне вивчення деяких механізмів розвитку флюорозу в експерименті та клініці", № держ. реєстрації 0193 V 035085.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є вивчення морфогенезу початкових форм флюорозу верхніх центральних різців з сучасних позицій антропоодонтології.

Для здійснення поставленої мети нами встановлені наступні завдання:

Визначити одонтогліфічні та одонтометричні особливості центральних різців верхньої щелепи людини.

Встановити особливості перебігу та стан деяких біохімічних показників при початкових формах флюорозу у мешканців ендемічного регіону, яким є Полтавська область.

Вивчити гістологічні та гістохімічні особливості емалі верхніх центральних різців в нормі та при початкових формах флюорозу.

Наукова новизна одержаних результатів. Підтверджено наявність трьох одонтологічних типів коронки верхніх центральних різців: прямокутного, трикутного та овоїдного і вперше встановлена частота кожного з них у мешканців Полтавського регіону.

Вперше встановлено:

відповідність трикутної форми коронки верхніх центральних різців макродонтизму з переважним ростом шийково - екваторіальної частини; овоїдної - мікродонтизму, з зменшенням ріжуче - екваторіальної частини; рівномірний ріст частин коронки при прямокутній формі;

наявність зон вторинної та третинної мінералізації. При трикутній формі - слабко виражена третинна мінералізація в екваторіально - шиєчній області; при овоїдній - в ріжуче - екваторіальній;

ураження при початкових формах флюорозу зон вторинної мінералізації.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено взаємозв'язок між локалізацією патологічного процесу при сумнівній, дуже слабкій, слабкій та помірній формі флюорозу і одонтогліфічними типами центральних різців при прямокутній, трикутній та овоїдній формі коронки.

При прямокутній формі коронки відмічається мозаїчне ураження всієї вестибулярної поверхні різців. При трикутній процес локалізується переважно в області шийки та поздовжніх борозень, при овоїдній - по ріжучому краю та екваторіальній частині.

Ступінь важкості флюорозу знаходиться в залежності від кількості фтору в біологічних рідинах організму. Враховуючи те, що зуби прорізуються з проявами флюорозу, можливо допустити, що фторид - іон попереджує відкладення гідроксил гідроксиапатиту в тих ділянках емалі, де не настала повна (кінцева) третинна мінералізація. Таким чином, знаючи про слабомінералізовані ділянки різців з різноманітною формою коронок та одонтогліфікою поверхонь, можна цілеспрямовувати профілактичні та лікувальні дії.

Результати наукових досліджень використовуються в курсі лекцій та практичних занять зі студентами стоматологічного факультету на кафедрі патологічної анатомії УМСА; впроваджені в учбовий процес на кафедрах анатомії, дитячої стоматології; в роботу патогістологічної лабораторії обласного патологоанатомічного бюро м. Полтави, терапевтичного відділення Полтавської обласної стоматологічної поліклініки.

Особистий внесок здобувача у розробку наукових результатів, які виносяться на захист. Дисертаційна робота являє собою самостійне наукове дослідження. Виконана на кафедрі патологічної анатомії Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава).

Здобувачем самостійно проведено антропологічне, одонтогліфічне вивчення та обробка морфологічного матеріалу, приготування препаратів (шліфів), гістологічні, гістохімічні, морфометричні дослідження, статистична обробка та аналіз матеріалу, сформовані висновки. Деякі лабораторні дослідження виконані разом з іншими спеціалістами, при цьому участь автора була обов`язковою та основною.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені та обговорені на Республіканській науково - практичній конференції "Фундаментальні та клінічні аспекти сучасної реабілітації" (Полтава, 1995), VI конгресі патологів України (Вінниця, 1998), Українській Республіканській науково - практичній конференції "Актуальні питання клінічної медицини та екології" (Полтава, 1998), міжобласній конференції патологів (Полтава, 1999), апробаційній раді УМСА (Полтава, 1999).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових робіт, у спеціалізованих виданнях - 4, 13 у вигляді тез.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, результатів антропологічних, одонтологічних, одонтометричних, морфологічних, біохімічних досліджень, обговорення результатів дослідження, висновків, списку літератури (всього 132 сторінки машинопису). Робота ілюстрована 4 схемами, 2 графіками, 7 таблицями та містить 36 рисунків. Бібліографія включає 227 джерел, з них 129 зарубіжних авторів.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Виходячи з задач дослідження, набір матеріалу проводився в кількох напрямках: антропоодонтогліфічному, морфологічному та біохімічному. При цьому досліджувались структурно - функціональні особливості емалі центральних різців верхньої щелепи в здорових зубах та уражених флюорозом. Обстежено 96 школярів, без соматичних захворювань, 10 - 14 років; крім того досліджено 43 дитини, уражених початковими формами флюорозу. Для вивчення вибрані регіони Полтавської області з підвищеним вмістом фтору в питній воді: селище Гожули, Великобогачанський, Машівський та Карлівський райони. Вивчення проведено при сумнівній, дуже слабкій, слабкій та помірній формах флюорозу (згідно класифікації ВОЗ).

Антропологічні та одонтологічні дослідження включали визначення наступних показників: зросту, конституції, форми голови, форми альвеолярної дуги, прикусу, форми коронки верхніх центральних різців, рельєф вестибулярної поверхні верхніх центральних різців (по Suzuki, Sakai 1965), ступінь розвитку лопатоподібності та лінгвального горбика (за Зубовим О.О., 1974, Халдєєвою Н. І. (1984). Проведено фотографування різних форм коронки центральних різців верхньої щелепи з наступним збільшенням фотонегативів до 40 разів на спеціальному репродукційному апараті з метою подальшого визначення одонтометричних показників коронки центральних різців за наступними параметрами: L1 - ширина вестибулярної поверхні коронки в області ріжучого краю; L2 - ширина вестибулярної поверхні коронки в області екватора; L3 - ширина вестибулярної поверхні коронки в області шийки; Н - висота вестибулярної поверхні коронки; h1 - висота вестибулярної поверхні коронки від ріжучого краю до екватора; h2 - висота вестибулярної поверхні коронки від екватора до шийки; ? - кут сходження медіального краю з ріжучим; ? - кут сходження дистального краю з ріжучим. Крім того визначалися наступні відносні показники вестибулярної поверхні центральних різців: a - відношення L1/ L2, в - L1/ L3, с - L2/ L3, d - h1/ h2.

За одержаними відносними даними при прямокутній, трикутній та овоїдній формах коронки центральних різців визначені модуль коронки, середньостастичні показники М + m, а також ступінь квадратичного відхилення ?

З метою встановлення морфологічних особливостей емалі використані гістотопографічні методи вивчення товстих та тонких нативних та гістохімічно забарвлених шліфів. Для виготовлення взяті здорові центральні різці верхньої щелепи та уражені початковими формами флюорозу.

Фіксовані протягом декількох тижнів видалені різці розпилювались за допомогою діамантового диску на дві половини в вестибуло - лінгвальному напрямку через лінгвальний горбик та середній гребінь. В подальшому в кожній з половин зрізались пластинки товщиною близько 4мм. Кожна з поверхонь пластинки шліфувалась до отримання гладкої поверхні, промивалась в проточній воді. Потім для повного видалення шліфувального пилу та досягнення ефекту слабкої демінералізації матеріал занурювали в насичений розчин трилону - Б. Одержані таким чином нативні товсті шліфи мали товщину 1- 2 мм. Для виготовлення тонких шліфів проводилась багатоетапна шліфовка товстих. Для виключення термічного фактору, який виникає під час тертя, шліфовку проводили вручну з послідуючим доведенням на склі з матовою поверхнею до товщини шліфів 0,1 - 0,2 мм. Всього виготовлено 18 шліфів інтактних зубів та 14 шліфів зубів, уражених флюорозом.

Структурні особливості емалі уражених флюорозом та інтактних різців вивчались за допомогою світлооптичної, діаепіполяризаційної та фазово-контрастної мікроскопії з використанням бінокулярної лупи, МБС - 9, мікрофота "Rathеnaw" та люмінесцентного мікроскопа. Отримані товсті та тонкі серійні шліфи центральних різців верхньої щелепи досліджувались нативні та з наступним гістохімічним забарвленням ШИК + альциановий синій, ШИК + альциановий синій + за Хартом, ШИК + альциановий синій + судан ІІІ.

Виходячи з різного ступеня диференціювання емалі, мікроскопічне вивчення її проводилось в 3 - х зонах: шийковій, екваторіальній та ріжучого краю. При цьому визначали розміщення ліній Шрегера, які відображають ступінь диференціювання амелобластів в ході онтогенезу. По вираженості ліній Ретціуса визначали ступінь відкладення кристалів фторапатиту. Крім цього, на тонких шліфах центральних різців верхньої щелепи вивчалась орієнтація пучків емалевих призм по ростковій (середній) зоні та емалево-дентинній межі.

Проведено біохімічне дослідження сироватки крові, ротової рідини, сечі обстежених людей та питної води в регіоні проживання останніх на предмет вмісту фтору. Досліджувана група складалась з 40 осіб, мешканців зони ендемічного флюорозу. Серед них 10 практично здорових та 30 уражених початковими формами флюорозу.

У всіх обстежених в сироватці крові та ротовій рідині (зібраній вранці натщесерце), в добовій сечі та питній воді (яку вживають ці люди) визначалась концентрація фтору за допомогою фторселективного електроду (за методикою Голованової Н.М. за модифікацією Цебржинського О.І.).

Отримані нами результати антропологічних, одонтометричних та біохімічних досліджень оброблені шляхом використання стандартних методів математичної статистики.

Всі обчислення проведені за спеціально складеними програмами на ЕОМ IBM PC XT "Pentium - 266" в обчислювальному центрі кафедри патологічної анатомії та обчислювальному центрі кафедри медичної біофізики та інформатики УМСА (зав. каф. д.м.н., професор А.П. Гасюк та д.ф.-м.н., професор В.І. Доценко).

Результати досліджень та їх аналіз. Проведений аналіз антропологічних показників у дітей 10-14 років, мешканців Полтавського регіону показує, що найбільш поширеною для них є нормостенічна конституція, мезоцефалічна форма голови, переважно витягнута (параболічна) форма верхньої альвеолярної дуги (61,87%). Найчастіше у дітей зустрічається псалідонтія (ортогнатичний прикус - 50,36%), майже в 2 рази менше - опістодонтія (глибокий прикус - 25,89%), та відносно рідко - стегодонтія (відкритий прикус - 17,26 %). Прогенія, яка зустрічається в дитячому віці в співвідношенні з динамікою розвитку щелеп змінюється в подальшому лабідонтією та псалідонтією, відображенням чого є різні форми альвеолярної дуги. Як патологічний стан дисгармонії останнього є краудинг, тобто скупченість розміщення різців, частота якого склала 15,83%.

Проведене одонтологічне вивчення верхніх центральних різців показує, що рельєф їх вестибулярної поверхні зумовлений різним ступенем прояву центрального та крайових гребенів. Так, дуже розвинуті крайові гребені спостерігаються в 31,85% випадків; однаково виражені, як середній, так і крайові гребені - 44,21%; над усе розвинутий середній гребінь, за рахунок чого вся вестибулярна поверхня коронки має вигляд опуклої в середній частині - 23,94%. Лінгвальна поверхня верхніх центральних верхніх різців несе на собі різного ступеня розвитку лінгвальний горбик (40,29%), а в 59,71% - він не розвинутий. Необхідно відмітити, що сполучення різних одонтогліфічних показників визначають наявність трьох форм коронки верхнього центрального різця (прямокутна, трикутна, овоїдна).

При прямокутній формі медіальний та дистальний краї паралельні. Медіальний та ріжучий край, з`єднуючись між собою, утворюють прямий кут. Ширина коронки в даному випадку практично однакова в області ріжучого краю та в області екватора, а в області шийки - дещо звужується. На нашому матеріалі прямокутна форма коронки зустрічалась в 69,78% спостережень, тобто була найбільш поширеною.

Трикутна форма коронки верхнього центрального різця виявлена нами в 25,18% обстежених дітей, характеризується сходженням в сторону шийки медіального та дистального країв. Медіальний кут при цьому гострий, добре виражений, ріжучий край дещо скошений в дистальному напрямку. Ширина коронки найбільша в області ріжучого краю та поступово звужується до шийки.

Для овоїдної форми коронки центральних різців (5,04%) характерна випуклість медіального та дистального країв, найбільша ширина коронки спостерігається в області екватора. При овоїдній формі заокруглений не тільки дистальний кут, але й медіальний, хоча в меншій мірі. Ріжучий край при цьому дещо випуклий.

Проведені одонтометричні дослідження прямокутної форми коронки показують, що кути, утворені злиттям медіального та дистального країв з ріжучим, наближаються до прямого (? = 88,83о ± 0,39, в = 91, 88о ± 0,21), а співвідношення між висотою коронки та шириною шийкової частини зуба (H/L3) складає 1,49, при чому шийково - екваторіальна ділянка складає 0,67. Ширина коронки в області екватора та ріжучого краю практично рівна, а в області шийки звужується на 12%.

При трикутній формі як медіальний, так і дистальний кути мають більш гостру форму (? = 84,3о ± 0,32, в = 85, 6о ± 0,25), відносний показник росту коронки дещо зменшений та складає 1,47, але без статистично - вираженої різниці з попередньою групою. Як свідчать результати дослідження, трикутна форма коронки зумовлена переважно вираженим ростом шийково-екваторіальної частини з статистично - достовірною різницею в порівнянні з прямокутною (р< 1% = 0,78). Ширина коронки збільшується з найменшої в області шийки до найбільшої в області ріжучого краю на 20%.

Одонтометричні дослідження овоїдної форми коронки центральних різців показали статистично достовірне зменшення співвідношення висоти коронки до ширини шийкової частини, що свідчить про зменшення ріжуче - екваторіальної ділянки. Даний показник рівний 1,4. Ділянка від області шийки до екватора складає 0,74 та займає середнє положення між прямокутною (0,67) та трикутною (0,78) формами. Ширина коронки в зоні шийки та ріжучого краю практично однакова. А в області екватору вона більша на 21%. Кути, як медіальний, так і дистальний, заокруглені, тупі (? = 117о ± 1,47; в = 126,6о ± 0,97).

Таким чином, як показують результати досліджень, три варіанти форми коронки верхніх центральних різців - прямокутний, трикутний, овоїдний, обумовлені специфічністю розвитку таких морфологічних процесів, як закладка фолікула, мінералізація та формування емалі, прорізування коронки та формування кореню. Морфометричне дослідження дозволяє прийти до висновку, що різні антропоодонтологічні варіанти форми коронки супроводжуються різним співвідношенням ріжуче - екваторіальної та екваторіально - шийкової частин. При трикутній формі відмічається часткове зменшення шийково-екваторіальної частини, при овоїдній - ріжуче - екваторіальної частини, при прямокутній спостерігається рівномірний ріст всіх частин.

З вище викладеного витікає логічне заключення: існує дві крайні та одна проміжна, найбільш поширена, форми. Перша крайня - трикутна форма - відповідає макродонтизму. Друга крайня - овоїдна форма - мікродонтизму.

В решті решт, проміжна, найбільш поширена форма коронки верхніх центральних різців - прямокутна - є проявом мезодонтизму.

При вирішенні питання макро-, мікродонтизму ми виходили з теорії Дальберга про наявність полів інцизівації та моляризації. Нами визначений модуль коронки центрального різця та першого моляра верхньої щелепи, які є "ключовими" зубами і ці дані співставленні з даними О.О. Зубова. (Таблиця 1.)

Таблиця 1. Абсолютні модулі зубів верхньої щелепи при різній формі коронки

Форма коронки центрального верхнього різця	Модуль коронки центр. верхнього різця	Модуль коронки перш. верхнього моляра	Розмах варіацій абсолютних розмірів зубів у сучасному людстві (по О.О. Зубову)	Середній модуль зубів верхньої щелепи
Прямокутна	1,18	9,20	10,20-10,40 мезодонтизм	10,38
Трикутна	1,21	9,35	10,5 та більше макродонтизм	10,56
Овоїдна	1,10	9,01	10,2 та менше мікродонтизм	10,11

Результати морфометричних досліджень модуля коронки ключових зубів інцизівації верхніх центральних різців по відношенню до перших верхніх молярів, які являються "ключовими" зубами моляризації, підтверджують вищевказане положення, що прямокутна форма в антропологічному аспекті являється проявом мезодонтизму. За даними О.О. Зубова, мезодонтизм характерний для центрально - європеоїдної раси. Трикутна форма відповідає макродонтизму. Вона характеризує східну групу населення, австралійців, інші групи екваторіальної раси та представників монголоїдної раси (екваторіальна тенденція). Овоїдна форма - показник мікродонтизму, представниками його є, в основному, групи, що відносяться до південної гілки європеоїдної раси.

У мешканців ендемічної зони існують певні адаптаційні процеси на виділення активних іонів фтору з крові в сечу; у хворих флюорозом відбувається зрив цих адаптаційних процесів, що призводить до кумуляції фтору в організмі.

Результати біохімічних досліджень концентрації фтору в питній воді та біологічних рідинах здорових та уражених флюорозом людей показують, що, незважаючи на незначні зміни вмісту фтору в питній воді між двома групами (81,58 ± 12,63 та 85,79 ± 31,05 мкмоль/л), концентрація фтору в крові в уражених флюорозом майже у двічі вища ніж у здорових (5,79±2,42 та 10,175 ± 1,403 мкмоль/л) при статистично достовірній різниці (р<0,01).

Встановлено, що в крові при помірній формі флюорозу в порівнянні з слабкою та дуже слабкою формами відмічається збільшення концентрації фтору зі статистично достовірною різницею, в той час, як в сечі спостерігається статистично достовірне зменшення концентрації фтору при флюорозі слабкої форми в порівнянні з дуже слабкою. Даний факт свідчить про те, що при флюорозі помірної форми збільшення концентрації фтору в крові сприяє його підвищеному проникненню та відкладенню в слабомінералізованих зонах емалі (Таблиця 2.).

Таблиця 2. Вміст фтору в біологічних рідинах при початкових формах флюорозу.

Біологічна рідина	Флюороз сумнівної форми і дуже слабкої форми	Флюороз слабкої форми	Флюороз помірної форми
	N =10	N = 10	N =10
	М±м	М±м	t1	p1	М±м	t2	p2	t3	p3
Кров	4,21±1,21	10,0±2,263	1,7	>5%	16,315±0,736	4,3	<1%	2,5	<5%
Сеча	174,21±25,21	79,47±15,26	2,7	<5%	33,16±5,58	1,9	>5%	1,7	>5%
Ротова рідина	4,736±1,684	8,947±0,842	2,7	<5%	12,105±1,0	1,5	>5%	4,0	<5%

В подальшому кристали фтору можуть бути центром відкладання великих ділянок фторапатиту в зонах порушення вторинної мінералізації. Підвищена концентрація фтору впливає на ступінь активації амелобластів в процесі формування коронки верхніх різців, тобто на хід морфогенезу. При дослідженні динаміки розвитку початкових форм флюорозу за класифікацією ВОЗ при крайніх формах коронки центральних верхніх різців встановлено, що при овоїдній формі коронки уражаються ріжучий край та зона екватора; при трикутній формі відмічається локалізація флюорозних уражень в області шийки за ходою поздовжніх борозень, не досягаючи ріжучого краю; при прямокутній формі коронки верхніх центральних різців спостерігається мозаїчне ураження флюорозом, яке не має улюбленої типової локалізації.

Морфогенез емалі включає первинну мінералізацію, яка проходить в період раннього формування емалі, вторинну, що залежить від активного надходження органічних та неорганічних речовин із крові, і третинну, яка проходить з моменту прорізування до повного формування емалі. В верхніх центральних різцях емаль морфологічно представлена наступними структурно - функціональними ділянками: зони вторинної мінералізації - лінії Шрегера, ламели та безпризменна емаль; зони третинної мінералізації - організація кристалів гідроксиапатиту в лініях Ретціуса.

При мікроскопічних дослідженнях верхніх центральних різців при різних формах коронки останніх з точки зору третинної та вторинної мінералізації емалі встановлено, що третинна мінералізація у вигляді чіткого малюнку ліній Ретціуса постійно зустрічається при прямокутній формі як в зоні ріжучого краю, так і в екваторіальній та шийковій зонах.

Разом з тим, при овоїдній формі на поперечних та поздовжніх шліфах ліній Ретціуса в ділянці екватора та ріжучого краю слабо виражені або зовсім зникають, що свідчить про недостатню третинну мінералізацію. Отримані дані вказують на збереження при овоїдній формі зон вторинної мінералізації в вище згаданих ділянках.

Трикутна форма коронки центральних різців при мікроскопічному дослідженні характеризується наявністю по ріжучому краю добре вираженого малюнка ліній Ретціуса, разом з тим, в шийково - екваторіальній частині дані лінії слабо виражені чи не виявляються зовсім при збереженні ліній Шрегера.

Результати проведених морфологічних досліджень показують, що, незважаючи на різноманітну локалізацію при прояві флюорозу, патогістологічна картина в усіх випадках стереотипна.

Сумнівний та дуже слабкий флюороз виявляється у вигляді потовщення кутикулярного шару, посилення малюнку Харт - позитивних ламелл, їх гіперплазії. При цьому відмічаються чіткі лінії Ретціуса за рахунок підсилення поперечної смугастості окремих емалевих призм. Їх упорядкована хода зберігається. Крім того, спостерігається накопичення кислих глікозаміногліканів.

Слабкий флюороз (стадія добре вираженої крейдяної плями) має наступні морфологічні характеристики: відкладення в кутикулі кристалів гідроксифторапатиту та її розволокнення, потовщення ламелл та їх фрагментація, потовщення та втрата орієнтованого ходу ліній Ретціуса в пучках емалевих призм та відкладення кристалів фторапатиту.

При помірній формі флюорозу (пігментація емалі) спостерігаються більш тяжкі зміни. З`являється деструкція кутикулярного шару, руйнування та фрагментація ламелл і окремих пучків емалевих призм з появою пігментованих частинок. Навколо кристалів розвивається розростання ШИК + альциан - позитивних волокнистих структур.

Результати проведених досліджень дозволяють прийти до висновку, що різна локалізація флюорозних уражень обумовлена таким антропоодонтологічним показником як форма коронки верхнього центрального різця та особливостями процесів мінералізації. Так, при овоїдній формі будови коронки відмічається недостатньо виражена третинна мінералізація в зонах ріжучого краю та екватора. При трикутній формі коронки малюнок ліній Ретціуса слабо виражений в шийково-екваторіальній ділянці. Зони недостатньою мінералізацією є найбільш спокусливими для вторгнення іонів фтору з наступним розвитком флюорозу. При прямокутній формі порушення третинної мінералізації набуває мозаїчного характеру. Вказані вогнища третинної мінералізації майже рівномірно розповсюджені по всій поверхні коронки.

Нарешті, на основі використаного комплексу морфологічних та біохімічних методів досліджень нами встановлено, що початкові зміни в емалі є наслідком порушень різних стадій її морфогенезу.

При сумнівній та дуже слабкій формі флюорозу в організмі зберігаються адаптивні механізми виведення фторидів з сечею.

При слабкій формі флюорозу підвищений вміст фторидів в слині призводить до порушення третинної мінералізації в слабомінералізованих структурах емалі.

Помірна форма флюорозу характеризується подальшою кумуляцією фторидів в зонах порушеної вторинної мінералізації за рахунок надходження фтору як із крові, так і з ротової рідини, тобто в процесі третинної мінералізації.

Таким чином, ураження зубів флюорозом може бути пов`язане зі спадково обумовленим типом морфогенезу зуба.

Висновки

Встановлено, що школярі м. Полтави за антропологічними та одонтологічними показниками відносяться до центральносхідної європеоїдної популяції, переважно з параболічною формою альвеолярної дуги (61,87%), псалідодонтним (ортогнатичним) прикусом (50,36%) та відносно високим вмістом краудингу (15,83%).

Виявлено, що різний ступінь прояву крайових та середнього гребня на вестибулярній поверхні, лінгвального горбика та лопотоподібності обумовлюють наявність трьох одонтогліфічних форм коронки верхніх центральних різців: прямокутного (69,78%), трикутного (25,18%), овоїдного (5,04%).

Одонтометрично встановлено, що при прямокутній формі коронки верхніх центральних різців визначається рівномірний ріст її частин -мезодонтизм, трикутна форма коронки відповідає макродонтизму з переважним ростом шийково - екваторіальної частини, овоїдна форма - мікродонтизму зі зменшенням ріжуче-екваторіальної частини.

Виявлено, що мезодонтизм коронки центральних різців верхньої щелепи мікроскопічно характеризується вираженими зонами як вторинної (лінії Шрегера), так і третинної мінералізації (лінії Ретціуса); при макродонтизмі третинна мінералізація слабо виражена в екваторіально - шийковій області; при мікродонтизмі - в ріжуче-екваторіальній.

Встановлено, що концентрація фтору в крові хворих флюорозом в 2 рази вища, ніж у здорових при незмінності в ротовій рідині та сечі. При сумнівній формі в крові мінімальна кількість фтору за рахунок посиленої екскреції його з сечею; при слабкій формі флюорозу рівень фтору підвищується як в крові, так і в ротовій рідині; помірна ступні тяжкості характеризується високим вмістом фтору в крові та ротовій рідині, при чому в сечі спостерігається мінімальна кількість.

При прямокутній формі коронки верхніх центральних різців відмічається мозаїчне ураження флюорозом всієї вестибулярної поверхні, при трикутній - патологічний процес локалізується переважно в області шийки та поздовжніх борень, при овоїдній - по ріжучому краю та в екваторіальній частині.

При сумнівній формі флюорозу морфологічно спостерігається потовщення кутикулярного шару, посилення малюнку ламел, їх гіперплазія; при слабкій формі флюорозу відмічається розволокнення кутикули за рахунок відкладення в ній кристалів фторапатиту, потовщення ламел та їх фрагментація, посилення орієнтованого ходу ліній Ретціуса; флюороз помірної форми характеризується руйнуванням кутикулярного шару та ламел, деяких пучків емалевих призм з появою пігментованих кристалів та втратою ходи ліній Ретціуса.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

Марченко А.В. Гистотопография маломинерализованных зон эмали и дентина зубов фронтальной группы. // Український медичний альманах. - 1998. - №3. - с. 10- 12.

Марченко А.В., Новосельцева Т.В. Морфологические и некоторые биохимические особенности флюороза у людей и в эксперименте. // Проблеми екології та медицини. - 1999. - № 1-2. - с. 46- 48.

Марченко А.В., Иленко Н.Н. Концентрация фтора в биологических жидкостях у больных флюорозом зубов. // Проблеми екології та медицини. - 1999. - № 1-2. - с. 66 - 67.

Марченко А.В. Морфологічні особливості різних типів будови коронки центральних верхніх різців при початкових формах флюорозу.// Вісник морфології.- 1999. - т.5, №2. - с.187-189.

Цебржинський О. І., Іленко Н. М., Марченко А.В. Патоморфологія твердих тканин зуба.// Збір. тез. допов V конгресу патологоанатомів України "Екологічна та інфекційна патологія: сучасні патологоанатомічні аспекти". - Чернігів. - 1993. - с. 157 - 158.

Гасюк А.П., Иленко Н.Н., Волобуев Н.А. Гистохимические изменения эмали зубов при флюорозе. // Мат. научно - практической конференции "Морфо - функциональные и клинические аспекты проблем стоматологии" часть 1. Экспериментально - клинические работы. - Донецк. - 1993. - с. 61.

Гасюк А.П., Маслов О.Б., Марченко А.В. Морфометрические показатели ультраструктурной организации эмали у детей. // Зб.: Актуальні питання стоматології дитячого віку і ортодонтії/ Матеріали допов. республіканської наукової конф. - Полтава. - 1993. - с. 7-8.

Пилюгин В.А., Марченко А.В. Гистологические особенности кутикулярного эпителия. // Мат. Міжн. наукової конференції, присвяченої 80- річчю з дня народження професора Т.В. Золотарьової. "Індивідуальна анатомічна мінливість органів, систем, тканин людини і її значення для практики. - Полтава.- 1994. - с. 188 - 189.

Марченко А.В. Одонтоглифика и гистотопографические особенности строения резцов человека.// Сб.: Фундаментальные и клинические аспекты в современной реабилитации. / Тез. докл. Республиканской научно - практической конф. - Полтава. - 1995. - с.69

Гасюк А.П., Иленко Н.Н., Ищейкин Е.В., Марченко А.В. Одонтоглифические и гистотопографические особенности строения некоторых зубов. // Республіканська збірка наукових праць "Актуальні питання педагогіки, експериментальної та клінічної медицини". - т.1. Донецьк. - 1995. - с.107 - 108.

11. Марченко А.В. Одонтоглифические особенности верхних резцов при флюорозе. // Мат. доповідей наукової конференції 20 травня 1996 року "Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні" - Полтава. - 1996. - с. 258.

Марченко А.В. Локализация флюороза в зависимости от одонтоглифического рисунка верхних резцов. // Матеріали Української Республіканської наук - практичної конф. "Актуальні питання клінічної медицини та екології"/ Тези допов. Проблеми екології та медицини. - 1998. - № 3-4. - с.81.

Марченко А.В. Морфологические особенности флюороза в резцах человека. // Мат. 6 - го конгресу патологів України. "Судинні і онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз". - Вінниця. - 1998. - с. 287 - 288.

Марченко А.В. Особенности минерализации верхних центральных резцов человека при флюорозе. // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - Полтава. - №13. - с. 58 - 59.

Новосельцева Т.В., Марченко А.В. Нарушение минерализации зубов при флюорозе. // Вісник проблем біології і медицини. - 1999. - Полтава. -№13. - с. 59.

Скрипников П.Н., Марченко А.В. Одонтологические особенности верхних резцов школьников г. Полтавы. // Мат. I (VIII) з`їзду асоціації стоматологів України. -Київ. - 1999. - с. 93

17. Марченко А.В. Морфологічні особливості центральних різців верхньої щелепи.// Мат. I (VIII) з`їзду асоціації стоматологів України. -Київ. - 1999. - с. 140 - 141.

Размещено на Allbest.ru