Вогнищеві ураження печінки, їх діагностика та лікування

Сучасні методи діагностики в напрямку покращення раннього виявлення вогнищевих уражень печінки (ВУП). Особливості метастазування у печінку злоякісних пухлин різної локалізації, удосконалення відбору хворих для операцій з приводу видалення метастазів.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 22.02.2014
Размер файла 41,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний медичний університет

ім. Данила Галицького

УДК 616.36-031-07-08

ВОГНИЩЕВІ УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ, ЇХ ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ

14.01.03 - хірургія

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Лазько В'ячеслав Миколайович

Львів 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному медичному університеті ім. Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, академік Академії Медичних Наук України Павловський Михайло Петрович, завідувач кафедри факультетської хірургії Львівського державного медичного університету МОЗ України

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Макар Дмитро Арсенович, професор кафедри загальної хірургії Львівського державного медичного університету МОЗ України

доктор медичних наук, професор Шевчук Михайло Григорович, завідувач кафедри шпитальної хірургії Івано-Франківської державної медичної академії МОЗ України

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра хірургії (м. Київ)

Захист відбудеться 21 квітня 2000 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 при Львівському державному медичному університеті ім. Данила Галицького МОЗ України (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного медичного університету ім.Данила Галицького МОЗ України (79000, м. Львів, вул.Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий 17 березня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Чуклін С.М.

Загальна характеристика роботи

печінка ураження пухлина метастаз

Актуальність теми. Термін "вогнищеві ураження печінки" (ВУП) охоплює групу захворювань, різноманітних за етіологією, але подібних за клінічною симптоматикою, спільною ознакою яких є часткове заміщення функціональної паренхіми печінки поодинокими або множинними патологічними субстратами (О.Б. Мілонов і співавт.,1973; В.А. Журавльов і співавт., 1976; Р.А. Ніхінсон і співавт., 1988; C. Couinaud, 1963; Mс Bride С.,1976). Зa морфологічною будовою вони є надзвичайно різноманітними : від рідинних (порожнистих) утворів - паразитарні та непаразитарні кісти, абсцеси, до тканинних - доброякісні та злоякісні пухлини. Частка злоякісних новотворів - первинного та метастатичного раку, складає 70-90% усіх тканинних ВУП (Б.В. Петровський,1972; Д.В. Комов,1986; Р.А. Ніхінсон і співавт.,1988; Ю.І. Патютко і співавт.,1992; M. Sesto et а1.,1987; J. Stehlin et al.,1988). Тривалий скритий перебіг більшості захворювань, важкість їх виявлення на початкових стадіях часто є причиною пізнього встановлення діагнозу. Об'єднання різних за етіологією, патогенезом і клінікоморфологічними характеристиками захворювань у групу ВУП, обґрунтовується необхідністю відпрацювання спільної діагностичної програми, удосконалення тактики та вибору оптимальних методів їх лікування.

Сучасні методи візуальної діагностики - ультрасонографія (УСГ), комп'ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія - забезпечили зростання частоти виявлення ВУП, дозволяють прецизійно встановити локалізацію та розповсюдженість процесу (Е.А. Вагнер і співавт., 1980; М.М. Богер і співавт., 1998; Ф.І. Тодуа, М.Ю. Вілявін,1988; J. Gaa et al,1996; J.E. Jecobs, B.A. Birnbaum,1995; Н.L. Nisenbaum.et al.,1995). Однак, різноманітність ВУП, недостатня інформативність окремих діагностичних методів погіршують виявлення даної патології. Інколи ВУП виявляються випадково під час операції, що викликає певні труднощі у верифікації діагнозу та визначенні методу лікування (А.А. Мовчун і співавт., 1997; J.А. Кnоl et al.,1993; В. Ohlson et аl.,1993).

Лікувальна тактика при ВУП зазнала значних змін і продовжує вдосконалюватися. Не чітко визначеними залишаються критерії для відбору хворих з доброякісними ВУП - непаразитарними кістами, пухлинами, абсцесами, які підлягають динамічному спостереженню або консервативному лікуванню. (Б.І. Альперович і співавт., 1990; А.Г. Абдуллаєв, 1990; L. Hashimoto et аl.,1995). Завдяки інформативним методам візуалізації печінки - УСГ,КТ, лапароскопія - у практику впроваджені малоінвазивні втручання при ВУП, зокрема пункційне лікування, кріохірургія, термодеструкція, емболізація та інш. (О.О. Шалімов і співавт.,1993; N. Hansen et аl.,1993; Т. Livraghi,1993; S. Athaus et аl,1996; F.J. Miller et al.,1997). Ці методи лікування ВУП відзначаються меншим ризиком, є альтернативними до оперативного, їх продовжують вивчати у напрямку оптимізації відбору хворих та визначення ефективності на основі віддалених результатів.

Хірургічні аспекти резекції печінки є достатньо вивчені, однак до тепер залишаються дискусійними питання оптимального обсягу втручань, які виконуються при ВУП (О.О. Шалімов і співавт.,1993; Th. Starzl et аl.1988; R.G. Scott,1990; M. Steves et al.,1992; S. М. Strasberg, 1997). Проблема хірургічного лікування метастатичного раку печінки (МРП) протягом останніх 20-30 років залишається однією із найактуальніших і найбільш дискусійних. Численні дослідження провідних клінік свідчать про те, що радикальне видалення метастазів можливе лише у 6-15% хворих. Низький відсоток післяопераційної летальності (0-4%) та тривале 5-річне виживання (24-35%), підтверджують ефективність та доцільність такого лікування. Результати його залежать від багатьох чинників : ранньої діагностики метастазів, оптимального відбору хворих для операції, радикальності втручань та інш. (J.E. Niederhuber, W.D. Ensminger,1993; R. Doci et al.,1995; L.Н. Blumgart et al.,1995; J. Scheele et al.,1996; M. Taylor et al.,1997; S. Nakamura et al.,1997). Неможливість хірургічного видалення метастазів зумовило появу низки різноманітних альтернативних методів лікування - кріо- та термодеструкція, алкоголізація, емболізація та інш., які покращують якість життя та продовжують термін виживання пацієнтів (С.О. Шалімов і співавт., 1998; R.А. Каnе,1993; Z. Amin et al.,1993; T. Livraghi,1993;V.R. Tandan et al.,1997; L.В. Johnson et al.,1997).

Таким чином, незважаючи на широкі потенційні можливості сучасних методів діагностики ВУП, низка проблемних питань таких, як скринінг, раннє виявлення пухлин, їх диференційна діагностика, потребують подальшого дослідження та вдосконалення. Зростання захворюваності на ВУП, відсутність єдиної комплексної програми лікування хворих, а також необхідність вдосконалення лікувальної тактики при метастатичному раку печінки, спонукають до подальших пошуків ефективних методів лікування та їх оптимізації.

3в'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. У 106 (27,2%) хворих з ВУП та гіпербілірубінемією, спричиненою як самим ураженням, так і супровідною патологією, проводили вивчення холестазу, згідно з програмою наукового дослідження кафедри факультетської хірургії Львівського медичного університету ім. Данила Галицького під назвою “Вивчити причини і наслідки холестазу, його морфофункціональні характеристики з метою визначення оптимальних методів діагностики і лікування” (Держ. реєстрація теми № 0197U000743).

Мета і задачі дослідження. Обгрунтування оптимальних методів обстеження хворих з ВУП для покращення діагностики і нозологічної верифікації; удосконалення хірургічної тактики для підвищення ефективності лікування.

Визначити ефективність сучасних методів діагностики в напрямку покращення раннього виявлення ВУП, запропонувати раціональну диференційно-діагностичну програму.

Вивчити результати хірургічного та малоінвазивного лікування хворих на доброякісні ВУП (кісти, абсцеси, пухлини) для визначення оптимальної тактики.

Визначити особливості метастазування у печінку злоякісних пухлин різної локалізації, удосконалити відбір хворих для операцій з приводу метастазів.

Проаналізувати ефективність хірургічного лікування первинного та метастатичного раку печінки, конкретизувати показання до резекції печінки, визначити оптимальний її обсяг в залежності від локалізації та виду пухлини.

Опрацювати методику умовно-радикального лікування МРП - поверствової високочастотної термодеструкції, вивчити глибину впливу на паренхіму печінки, узагальнити показання для її застосування.

З урахуванням виведеної діагностичної програми, аналізу результатів опрацьованих методів лікування, запропонувати діагностично-лікувальний алгоритм для хворих на ВУП.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі, на основі клінічного аналізу, що охоплює 389 хворих, визначено ефективність сучасних методів діагностики ВУП і проведено нозологічну ультрасонографічну та субопераційну диференційну діагностику доброякісних і злоякісних уражень. Враховуючи різноманітність патології та складність діагностики окремих ВУП, запропоновано двоетапну програму обстеження хворих. Визначено критерії для використання діагностичних методів, які застосовуються на другому етапі обстеження пацієнтів (прицільна пункційна біопсія, імуноферментна діагностика й інш.).

Вивчено особливості метастатичного ураження печінки у 1236 хворих з різними злоякісними пухлинами, що дало можливість покращити діагностику метастазів та їх раннє виявлення.

Опрацьовано комплексну лікувальну програму для хворих з ВУП, придатну для застосування у хірургічних закладах. Визначені критерії для консервативного та малоінвазивного методів лікування доброякісних уражень печінки. Встановлено показання для радикального та умовно-радикального лікування МРП. Опрацьовано методику поверствової високочастотної термодеструкції у хворих із солітарними та поодинокими метастазами.

На основі комплексного аналізу результатів обстеження та лікування пацієнтів зпропоновано діагностично-лікувальний алгоритм для хворих з ВУП.

Практичне значення одержаних результатів. Визначення ефективності сучасних методів діагностики ВУП, а також запропонована програма нозологічної верифікації локальних захворювань печінки, дозволяє ознайомитися широким колам медиків з особливостями патології та покращити її виявлення. Завдяки використанню терміна ВУП, що охоплює велику кількість різних захворювань, стало можливим широко висвітлити ультрасонографічну та субопераційну диференційну діагностику.

Вивчення особливостей синхронного та метахронного метастазування пухлин різної локалізації допомагають покращити ранню діагностику вторинних пухлин печінки і результати лікування хворих.

Запропонований діагностично-лікувальний алгоритм допомогає встановлювати нозологічний діагноз ВУП і обирати адекватну лікувальну тактику.

Визначення критеріїв для вибору оптимального методу лікування, цілеспрямований відбір пацієнтів з ВУП для малоінвазивних втручань, дозволяють зменшити кількість ускладнень та післяопераційну летальність. Відбір пацієнтів для радикального лікування - резекції печінки з метастазами при синхронному та метахронному її ураженні проводиться з урахуванням особливостей метастазування злоякісних пухлин у печінку. Результати спостережень за хворими з видаленими метастазами стверджують доцільність та необхідність хірургічного лікування МРП. Неможливість виконання радикальної резекції печінки з метастазами, а також відсутність досвіду в хірургії печінки, дозволяють застосувати умовно-радикальне лікування поверхневих метастазів - поверствову високочастотну термодеструкцію.

Методи обстежень, малоінвазивного та хірургічного лікування хворих з ВУП, описані в роботі, знайшли застосування як у клініці, так і в інших медичних закладах м. Львова і м. Луцька.

Особистий внесок здобувача. Автор вивчив і проаналізував сучасну науково-методичну літературу, об'ємний клінічний матеріал за опрацьованою програмою, брав безпосередню участь в опрацюванні оптимальної діагностично-лікувальної тактики у хворих з ВУП та перевірці її клінічної ефективності. Запропонував діагностично-лікувальний алгоритм для хворих з ВУП. Опрацював методику поверствової високочастотної термодеструкції метастатичного раку печінки і провів дослідження її ефективності. Брав участь і самостійно оперував хворих з ВУП. Результати роботи, що викладені в публікаціях у співавторстві, є здобутками досліджень дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені на міжнародному семінарі “Актуальні проблеми гастроентерології та ендоскопії” (Львів, 1995), IV-й Міжнародній конференції хірургів-гепатологів (Тула, 1996), НПК, присв'яченій 25-річчю створення Львівської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (Львів, 1997), Falk Symposium “ New Trends in Diagnosis and Treatment of Liver and Colonik Diseases” (Lviv, 1997), НПК, присв'яченій 80-річчю з дня народження акад.О.О. Шалімова (Київ, 1998), II-му конгресі хірургів України (Донецьк, 1998), V-й Міжнародній конференції хірургів-гепатологів (Київ, 1998), 59-му з'їзді товариства хірургів Польщі (Бідгошць, Польща, 1999), засіданнях Львівського обласного наукового хірургічного товариства (1994, 1998).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 16 наукових робіт: у наукових журналах - 3 статті, у збірниках наукових праць - 6 робіт, матеріали, тези конференцій та інш. - 7 робіт. Отримано позитивне рішення на винахід “Спосіб лікування злоякісних новоутворень черевної порожнини” (заява на винахід № 99042021, від 09.04.1999).

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних спостережень, завершення, висновків, списку літератури та додатків. Робота викладена на 149 cторінках машинопису, ілюстрована 35-ма таблицями, містить 31 інші ілюстрації (малюнки, графіки,фотографії). Список використаної літератури містить 379 джерел.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження.

У роботі проаналізовано результати обстеження та лікування 389 хворих з ВУП, які перебували у клініці, а також 1236 хворих з новотворами різної локалізації для встановлення частоти та особливостей метастазування їх у печінку. ВУП доброякісного генезу - непаразитарні та паразитарні кісти, полікістоз, абсцеси, гематоми, пухлини - були у 75 (19,3%) із 389 хворих. Злоякісні ВУП - первинний та метастатичний рак - визначено у 314 (80,7%) пацієнтів. Метастази у печінці є найпоширенішою патологією серед ВУП (71,7%), їх зустрічали у 8 разів частіше, ніж первинний рак. (табл.1).

Таблиця 1

Нозологічна характеристика ВУП

Характер захворювання

К- сть хворих

Питома вага (%)

Доброякісні ВУП

Непаразитарні кісти (НКП)

23

5,9

Ехінококові кісти (ЕКП)

14

3,6

Полікістоз (ПП)

6

1,5

Піогенні абсцеси (ПАП)

15

3,9

Гематоми

2

0,5

Доброякісні пухлини (ДПП)

15

3,9

Всього

75

19,3

Злоякісні ВУП

Первинний рак (ПРП)

35

9,0

Метастатичний рак (МРП)

279

71,7

Всього

314

80,7

Разом

389

100,0

Чоловіків було 202 (52%), середній вік їх складав 51,0+/- 4,3 роки, жінок-187 (48%), середній вік - 54,7+/- 3,7 роки.

Обстеження хворих з ВУП поділялось на два етапи. Завданням першого етапу було виявлення ВУП, встановлення локалізації утворів у печінці, їх характеристика (структура, кількість, тощо), а також визначення нозології. Для цього проводили збір анамнезу та скарг, фізикальні дослідження, усім пацієнтам виконували загальноклінічні лабораторні тести, рентгенологічні дослідження органів грудної і черевної порожнин, ультрасонографію (УСГ). Такий комплекс обстежень був достатнім у хворих із рідинними ВУП та у частини пацієнтів з пухлинами. Для встановлення ефективності УСГ в діагностиці цієї патології визначили загальну чутливість методу та інформативність його в залежності від характеру і розмірів ураження. При необхідності додаткової інформації, переважно з метою диференційної діагностики, для уточнення характеру тканинних уражень печінки, можливостей резекційності їх, а також первинних пухлин у хворих з метастазами, на другому етапі застосовували прицільну пункційну біопсію під контролем УСГ, діагностичну лапароскопію, КТ, імуноферментні дослідження. Прицільну пункційну біопсію (тонкоголкову та трепанобіопсію) під контролем УСГ виконували переважно за власною методикою без застосування лінійного пункційного датчика, рідше - за стандартною методикою. Методи інструментальної і лабораторної діагностики виявилися неінформативними у 60 (30,3%) хворих з ВУП, у 58 з них під час операції виявлено невеликі метастази.

Лікування ВУП - хірургічне, малоінвазивне, медикаментозне, виконано у 74 (19,0%) із 389 хворих. Серед хірургічних втручань у 27 пацієнтів застосували резекцію печінки з утвором, у 21 - енуклеацію або дренування ураження, видалення утвору з частковим висіченням печінкової паренхіми виконали у двох пацієнтів. Пункційно-аспіраційне лікування під контролем УСГ проводили у хворих з рідинними ВУП при допомозі тонких голок (0.7-1.0 мм у діаметрі) за методикою, що й пункційна біопсія. Після максимальної аспірації вмісту в порожнину кіст вводили 96 етиловий спирт, в порожнину гнійників після промивання антисептичними розчинами - антибіотики широкого спектру дії. Пункції виконували з інтервалом у 3-4 доби.

При поверхневому розташуванні невеликих метастазів у п'яти хворих виконано поверствову високочастотну термодеструкцію (печінкову циторедукцію) апаратом ЭН-57М та апаратом ЕSНМАNN-311 англійського виробництва із монополярним сферичним електродом 0,5 см у діаметрі. Методика полягала у прецизійній поверствовій площинній термодеструкції пухлинної тканини (позитивне рішення на винахід за заявою №99042021 від 09.04.99). Враховуючи результати низки попередніх досліджень по вивченню теплових моделей високочастотної монополярної електрокоагуляції (Van Den Bегg,1962; Р.Л.Драбкин,1973-74; W.M.Ноnіg, 1975 й інш.) та опираючись на власні патоморфологічні дослідження, проведені у 7 хворих після термодиструкції метастазів (21 мікропрепарат), підтверджено ефективність та безпечність даного методу лікування.

Основні результати дослідження

Клінічна симптоматика та результати фізикального обстеження хворих із ВУП відзначаються малою інформативністю та неспецифічністю, що часто є однією з головних причин пізньої шпиталізації пацієнтів для лікування. Безсимптомний перебіг захворювань був у 22 (29,3%) із 75-ти хворих з доброякісними та у 216 (68,8%) із 314 хворих зі злоякісними ВУП. Біль у правому підребер'ї або в епігастрії відзначали 167 (75,3%) хворих, дискомфорт у правому підребер'ї - 83 (37,5%), підвищення температури тіла - 83 (37,5%) хворих, переважно при інфікованих ураженнях. Гепатомегалію ми виявили у 113 (35,9%) пацієнтів з ВУП, болючість у правому підребер'ї - у 85 (26,9%), пухлиноподібний утвір вдалося пропальпувати лише у 66 (20,9%) серед усіх обстежених. Загальне клінічне обстеження хворих виявилося неінформативним у 163 (51,5%).

Клінічна діагностика ВУП складає комплексну, нерідко багатоетапну програму, в якій центральне місце посідають методи променевої візуалізації печінки - УСГ, КТ.

Основним методом інструментальної діагностики ВУП на першому етапі обстеження хворих у клініці була УСГ. Дослідження просте у виконанні, широкодоступне, одночасно відзначається великою інформативністю як у топічній, так і в нозологічній діагностиці.

Загальна чутливість ультрасонографічної діагностики ВУП склала 71,8%. У хворих з кістозними захворюваннями печінки (41 пацієнт) чутливість УСГ була найвищою і становила 97,6%. Легкість визначення структури ВУП та знання ультрасонографічної семіотики рідинних уражень печінки, дозволяють без затруднень визначити їх нозологію. Діагностика тканинних утворів печінки і, зокрема, метастатичного раку, залишається найскладнішою серед усіх ВУП. Так, загальна чутливість ультрасонографічного встановлення метастазів у печінці склала 50,9%, в той час, як у хворих з пухлинами більшими, ніж 1,0 см в діаметрі - зростала до 80,0%. Аналіз хибно-негативних результатів ультрасонографічного дослідження ВУП підтвердив, що серед найбільш вагомих причин неінформативності цього дослідження є: розміри уражень менші, ніж 1,0 см, субкапсулярна локалізація, розташування їх у І,VII,VIII сегментах печінки.

Загальноклінічні лабораторні дослідження відзначаються низькою інформативністю. Їх значення зростає лише при поєднанні з клінічними даними та результатами інших візуальних досліджень. Рентгенологічні обстеження органів грудної клітки та черевної порожнини (деформація контурів діафрагми, округла тінь в проекції печінки, тощо) стверджують лише про наявність ВУП.

Недостатня інформативність загальних лабораторно-інструментальних методів дослідження хворих з ВУП, які застосовувались на першому етапі, необхідність диференційної діагностики низки тканинних уражень між собою, вимагають розширення комплексу обстежень. На другому етапі дослідження хворих з ВУП для встановлення нозологічного діагнозу застосовували прицільну пункційну біопсію з мікроскопічною або морфологічною верифікацією, комп'ютерну томографію, лапароскопію, імунологічні дослідження. При рідинних ВУП пункційне дослідження, яке здійснювалося під контролем УСГ, поєднувалося з початком малоінвазивного лікування: склерозуванням (при непаразитарних кістах, полікістозі) або локальною антибактеріальною терапією (при абсцесах, нагноєних непаразитарних кістах). 3а допомогою прицільної пункційної біопсії (аспіраційної, трепанобіопсії) у 16 хворих із 21 виявили пухлини печінки, при цьому чутливість цього методу діагностики ВУП склала 76,2%. Комп'ютерну томографію застосовували у хворих зі злоякісними пухлинами переважно для визначення їх резекційності. Серологічна діагностика ехінококозу печінки знаходить останнім часом менше застосування через невисоку інформативність. Перспективним методом імуноферментного дослідження в диференціальній діагностиці тканинних ВУП є визначення пухлинних маркерів - -фетопротеїну та раково-ембріонального антигену, однак невелика кількість спостережень (26 хворих) вимагає подальшого їх вивчення. Інші обстеження (лапароскопія, ендоскопія) використовували у комплексній діагностиці ВУП лише в складних випадках та для встановлення супровідної паталогії.

Під час операції у 60 (30,3%) хворих ВУП виявили випадково. У 58 із них були метастази, переважно до 1,0 см у діаметрі. Чутливість субопераційної пальпаторно-візуальної діагностики МРП є високою і склала 97,3%.

З метою вивчення особливостей печінкового метастазування для продовження пошуків можливостей покращення раннього виявлення метастазів у печінці, що підлягали б радикальному лікуванню та, ми проаналізували результати обстеження 1236 хворих з пухлинами різної локалізації. Виявлено, що серед пухлин органів черевної порожнини і заочеревинного простору найчастіше у печінку метастазують рак жовчного міхура - 55,3%, рак шлунка і кукси шлунка - 35,3%, рак підшлункової залози - 30,7%. Одночасно, питома вага метастазів колоректального раку складає близько половини (45,2%) усіх вторинних пухлин печінки. Солітарні метастази ми виявили у 16,8%, поодинокі (2-3 вузли) - у 17,6%, у решти 65,6% хворих були множинні вузли. Метастази колоректального раку в 4 рази частіше локалізувалися у правій долі печінки, ніж у лівій. Ізольоване ураження печінки метастазами спостерігали у 48,4% хворих. Виявлення метастазів у печінці по відношенню до часу діагностування первинної пухлини показало, що синхронне метастазування зустрічається у 80,7%, метахронне - у 17,4% хворих. У 4 (1,5%) пацієнтів з метастазами у печінці виявити первинну пухлину не вдалося.

Вибір методу лікування ВУП залежить від багатьох чинників: типу ВУП, топографо-анатомічної характеристики ураження, стадії захворювання, загального стану хворого, тощо. Лікування доброякісних уражень провели 48 (64,0%) із 75 хворих, злоякісних - у 26 (8,3%) із 314 (табл.2). Найнижча оперативна активність - 6,5% залишається у хворих з МРП.

Хворі (20 пацієнтів) з асимптомними непаразитарними кістами та гемангіомами печінки до 3,0-5,0 см у діаметрі не вимагали будь-якого лікування. Всіх пацієнтів скеровано для динамічного ультрасонографічного обстеження.

Малоінвазивне пункційно-аспіраційне лікування виконано у 16 пацієнтів з доброякісними рідинними ураженнями (табл.2). Показаннями для проведення лікування були солітарні абсцеси печінки (при відсутності первинного септичного вогнища та органічної патології у черевній порожнині, які спричинили абсцес), симптомні непаразитарні кісти та полікістоз печінки з утворами від 5,0 до 9,0 см у діаметрі, “старі” гематоми. Після 46 пункцій відзначено лише одне ускладнення (2,2%) - крововилив у порожнину кісти, що вимагало оперативного втручання. Малоінвазивне лікування було неефективним у трьох хворих з непаразитарними кістами та абсцесом через великий об'єм утворів (більше, ніж 9,0 см у діаметрі) та у двох хворих з нагноєними ехінококовими кістами. Трьох пацієнтів оперували. Тривалість малоінвазивного лікування хворих з ВУП у стаціонарі становила від 5 до 28 діб (в середньому - 9,8 діб).

Таблиця 2

Методи лікування ВУП

Тип

ВУП

Загальна

кількість

хворих

К-сть хворих, які отри-мували цілеспрямоване лікування ВУП, (%)

Методи лікування

хірургічний

малоін-

вазивний

інші

Доброякісні ВУП

НКП

23

13 (56,5)

10 (2*)

5 (2**)

-

ЕКП

14

12 (85,7)

11 (1*)

2 (2**)

-

ПП

6

2 (33,3)

1

1

-

ПАП

15

14 (93,3)

6

7 (1**)

1

Гематоми

2

2 (100,0)

-

1

1

ДПП

15

5 (33,3)

5

-

-

Всього:

75

48 (64,0)

33 (3*)

16 (5**)

2

Злоякісні ВУП

ПРП

35

8 (22,2)

8

-

-

МРП

279

18 (6,5)

13

-

5

Всього:

314

26 (8,3)

21

-

5

Разом:

389

74 (19,1)

54 (3*)

16 (5**)

7

*

-

Оперовані після неефективного малоінвазивного лікування;

**

-

Відсутній ефект після лікування

Хірурічне втручання залишається основним методом лікування вогнищевої патології печінки; його виконали у 54 (73,0%) хворих (табл.2). Типи операцій відзначаються різноманітністю і залежать від багатьох чинників: виду ВУП - рідинні чи тканинні, доброякісні чи злоякісні, об'єму, локалізації, розповсюдженості, ускладнень, загального стану хворого й інш. Операцією вибору у пацієнтів з кістозними ВУП залишається радикальне видалення їх стінок (енуклеація - при непаразитарних кістах, закрита ехінококектомія - при ехінококових кістах). Єдиним радикальним методом лікування тканинних ВУП є резекція печінки з пухлиною. Операцією вибору у хворих з первинним раком вважаємо анатомічну резекцію печінки, її виконали у чотирьох хворих із шести. Серед пацієнтів з МРП тип резекції залежав від розміру пухлини та її розміщення у печінці - анатомічну резекцію застосували у трьох хворих, атипову - у 10. Основна умова радикальності оперативних втручань у хворих зі злоякісними ВУП полягала у збереженні відстані не менше, як 1,0 см від пухлини до лінії резекції печінки. Всі пухлини, які видалялися, не розповсюджувались на ворота печінки та печінкові вени, одночасно не було віддалених метастазів у інших органах. Резекцію печінки з метастазами виконали у 12 хворих з раком жовчного міхура, шлунка, печінки, великого дуоденального соска, сліпої кишки, нирки та заочеревинного простору. Операції проводилися синхронно - одночасно ми видаляли первинну пухлину та метастази із печінки. У 11 хворих були cолітарні метастази, у одного - два вузли. Розширені операції виконали у п'яти хворих, комбіновані втручання застосували у семи пацієнтів. Післяопераційні ускладнення виникли у п'яти (45,5%) хворих. Померло двоє (18,2%) пацієнтів.

При неможливості резекційного видалення метастазів із печінки та за для зниження операційного ризику у п'яти хворих із солітарними та поодинокими метастазами ми застосували поверствову високочастотну термодеструкцію. Пухлини були від 0,5 до 1,5 см в діаметрі і локалізувалися на діафрагмальній поверхні печінки. Після термодеструкції ускладнень не було.

Морфологічне дослідження препаратів печінки, виконане після проведення високочастотної термодеструкції метастазів, показало відсутність ракових клітин на межі некрозу та в паренхімі печінки при наявності пухлин високого та середнього ступеня диференціації. Численні мікрометастази, що знаходяться у паренхімі органа навколо великих метастазів раку з низьким ступенем диференціації, роблять неефективним даний метод лікування хворих з такими пухлинами. Морфологічні зміни, які виникають у печінковій паренхімі при локальній дії термічного чинника є зворотніми (регенерація печінки) і не відзначаються агресивністю.

У двох пацієнтів з абсцесом печінки в стадії інфільтрації та гемотомою було проведене консервативне лікування.

На основі аналізу ефективності методів діагностики ВУП, особливостей їх нозологічної та топічної верифікації, а також враховуючи критерії вибору методу лікування створено діагностично-лікувальний алгоритм для ВУП (рис.1).

Висновки

Складність діагностики ВУП підтверджується тим, що у 1/3 пацієнтів вони виявляються випадково, вже підчас операції. Це свідчить про недостатню ефективність існуючих програм дослідження цієї патології.

Завдяки достатній інформативності (загальна чутливість - 71,8%), ультрасонографія залишається основним методом скринінгу ВУП та першого етапу обстеження хворих з цією патологією.

На другому етапі обстеження прицільна пункційна біопсія під ультрасонографічним контролем з наступним цитологічним або гістологічним дослідженням, а також ком'пютерна томографія покращують нозологічну діагностику тканинних ВУП.

При лікуванні доброякісних ВУП, зокрема кіст, абсцесів, гематом, кількість операцій на печінці зменшилась на 1/3 за рахунок впровадження малоінвазивних методів лікування.

Хірургічне лікування метастатичного раку печінки можливе у близько 6,5% хворих із солітарними та поодинокими вузлами. Синхронне видалення невеликих метастазів та первинної пухлини, а також комбіновані або розширені втручання у цих хворих не ускладнюють перебігу післяопераційного періоду.

Вибір типу резекції при метастазах у печінці залежить від розміру та локалізації пухлини. Збереження відстані не менше, як 1,0 см від лінії резекції до пухлини є важливою умовою радикальності втручання.

Поверствова високочастотна термодеструкція доцільна при поверхневих солітарних та поодиноких метастазах як самостійне втручання, так і в поєднанні з резекційним видаленням метастазів, викликає незначні деструктивні зміни в зоні впливу і не погіршує результати лікування.

Використання запропонованої діагностичної програми допомагає прискорити терміни встановлення нозологічного діагнозу ВУП; раціональне поєднання хірургічного та малоінвазивного втручань (для останнього характерні мала кількість ускладнень та короткотривалість шпиталізації) покращують результати лікування хворих з ВУП.

Список публікацій за темою дисертації

Лазько B.M., Шaxoвa Т.І., Павловський М.П. Діагностика та хірургічне лікування первинних злоякісних пухлин печінки i метастазів // Лікарська справа. Врачебное дело. 1998. №7. С. 63-67.

Лазько В.М. Діагностика доброякісних та злоякісних вогнищевих уражень печінки // Галицький лікарський вісник. 1998. Т.17. С. 113-116.

Лазько В.М., Шахова Т.І., Павловський М.П. Лікування метастатичного раку печінки // Клінічна хірургія. 1999. №11. С. 19-21.

Павловський М.П., Шахова Т.І., Лазько В.М. Діагностика та лікувальна тактика при непаразитарній та паразитарній кістах печінки // 3бipник poбіт наукової конференції “Актуальні проблеми панкреатогепатобіліарної та судинної хірургії”. Київ : Клінічна хірургія. 1998. С. 125-128.

Позитивне рішення на винахід за заявою “Cпociб лікування злоякісних новоутворень черевної порожнини", №99042021 від 09.04.99.

Лазько В.М. Особливості захворюваності на вогнищеву патологію печінки та принципи сучасної діагностики. Огляд. / Львів.держ.мед.універс. Львів, 1996. 28 с. Депон.в ДНТБ України 09.01.97, № 52-Ук 97,-Укр.

Лазько В.М. Особливості захворюваності на вогнищеву патологію печінки та принципи сучасної діагностики //Медичний реферативний журнал. Розділ 3. Хірургія. 1997. № 1-2. С. 81-82.

Лазько В.М.,Орел Г.Л., Шахова Т.І., Павловський М.П. Особливості діагностики метастатичного раку печінки та можливості його лікування // Матеріали міжнародного семінару. “Актуальні проблеми гастроентерології та ендоскопії”. Львів (Україна), 1995. С. 113.

Лазько В.М., Шахова Т.І., Довгань Ю.П., Жемела В.Г. Невідкладні втручання при вогнищевих ураженнях печінки // Тези науково-практичної конференції “Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги”. Львів, 1997. С. 123-124.

Павловский М.П., Лазько В.Н., Шахова Т.И., Вишневский В.И., Децик Я.И. Диагностика первичного и метастатического рака печени. Возможности его хирургического лечения // Материалы четвертой конференции хирургов-гепатологов “Анналы хирургической гепатологии”. Тула (Россия). 1996. С. 239.

Павловский М.П., Шахова Т.И., Лазько В.Н. Диагностика и методы лечения вторичного рака печени // Материалы пятой конференции хирургов-гепатологов “Анналы хирургической гепатологии. Т.З, №3”. Киев (Украина). 1998. С. 318.

Павловський М.П., Баб'як Т.Є., Шахова Т.І., Лазько В.М., Коломійцев В.І., Довгань Ю.П., Жемела В.Г. Діагностика та лікування піогенних абсцесів печінки // Збірник наукових poбiт ІІ Конгресу xipypгів України, Донецьк. Київ-Донецьк: Клінічна xipypгiя. 1998. С. 549-550.

Pawlowskiy M.P., Shachova Т.I., Las'ko V.M., Kolomiytsev V.I. Primari and secondary cancer of liver: The possibility of surgery// Wybrane Zagadnienia z chirurgii. 1999.T.3. Warszawa: Fund.Pol.przegl.chir. 1999. S. 323-326.

Shachova T., Zemsmi Kalif Ben Abdessalem, Laz'ko V., Lukavetsky 0., Pavlovsky M. Diagnosis and treatment of liver echinococcosis // Falk Symposium "New Trends in Diagnosis and Treatment of Liver and Colonic Diseases". Lviv (Ukraine). 1997. P. 184.

Laz'ko V., Shachova Т., Kolomiytsev V., Lukavetsky 0., Dovhan J., Pavlovsky M. Diagnosis and treatment of liver hemangioma (LH) // Falk Symposium "New Trends in Diagnosis and Treatment of Liver and Colonic Diseases". Lviv (Ukraine). 1997. P. 55.

Shachova Т., Las'ko Ja., Kolomiytsev V., Hyk D., Pawlowskiy M. Primari and secondary cancer of liver: The possibility of surgery// 59 Zjazd Towarz.Chir.Pol. Bydgoszcz (Polska). 1999. S. 136.

Анотація

Лазько В.М. Вогнищеві ураження печінки, їх діагностика та лікування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. - Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, Львів, 2000.

Дисертацію присвячено проблемі діагностики та лікування вогнищевих уражень печінки (ВУП). Проведено дослідження ефективності сучасних методів діагностики ВУП у 389 хворих і запропоновано діагностичну програму, що складається з двох етапів. Провідне місце у встановленні діагнозу на першому етапі обстеження залишається за ультрасонографією. Враховуючи складність диференційної діагностики тканинних уражень, виникає необхідність використання на другому етапі прицільної пункційної біопсії, комп'ютерної томографії, імуноферментних досліджень. Встановлення нозологічного та топічного діагнозу ВУП допомагає вибрати оптимальну тактику для лікування.

Опрацьовано комплексну програму лікування ВУП. Визначені критерії відбору хворих для малоінвазивного та хірургічного лікування. Запропоновано методику умовно-радикального лікування метастатичного раку печінки - поверствової високочастотної термодеструкції, ефективність якої обгрунтовано морфологічними дослідженнями.

На основі аналізу ефективності методів обстеження і лікування створено діагностично-лікувальний алгоритм для ВУП.

Основні результати роботи сприятимуть покращенню виявлення ВУП та допоможуть у виборі методу лікування для різних нозологій.

Ключові слова: вогнищеві ураження печінки, кіста, абсцес,гемангіома, первинний рак, метастатичний рак, діагностика, лікування.

Аннотация

Лазько В.Н. Очаговые поражения печени, их диагностика и лечение.-Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03. - хирургия. Львовский государственный медицинский университет им. Данила Галицкого, Львов, 2000.

Диссертация посвящена проблемам диагностики и лечения очаговых поражений печени (ОПП). Анализ работы основан на результатах изучения клинического протекания различных нозологий, эффективности современной диагностики и лечения 389 больных с ОПП. Для определения особенностей метастазирования злокачественных опухолей в печень, с целью продолжения поиска возможностей для улучшения ранней диагностики этой патологии, дополнительно изучены материалы 1236 онкологических больных.

Сложность своевременной диагностики ОПП подтверждается скрытым протеканием многих заболеваний, скудностью клинических проявлений и даных физикального обследования больных, сложностью дифференциальной диагностики опухолей печени.

С целью улучшения ранней выявляемости ОПП, усовершенствования нозологической диагностики, проанализированы результаты информативности современных диагностических методов и предложена комплексная двухэтапная программа обследования больных с локальными заболеваниями печени. Центральное место при установлении диагноза ОПП на первом этапе занимает ультрасонография. Общая чувствительность метода при исследовании этой патологии составляет 71,8%. Изучены особенности ультрасонографической дифференциальной диагностики различных очаговых образований между собой. При неполной информативности методов первого этапа обследования больных с ОПП, возникает необходимость использования на втором этапе прицельной пункционной биопсии с цитологическим и гистологическим исследованием, компъютерной томографии, иммуноферментной диагностики.

На основании изучения результатов лечения 74 больных с ОПП, из них у 48 - с доброкачественными заболеваниями, у 26 - со злокачественными, предложены критерии отбора пациентов для определённого метода лечения: хирургического, малоинвазивного, консервативного. Хирургическое лечение остаётся ведущим методом у больных с локальными образованиями печени. С помощью анализа результатов оперативного лечения усовершенствован выбор метода операции при доброкачественных поражениях печени, оговорены принципы определения объёма резекции печени при злокачественных опухолях (первичном и метастатическом раке).

Определены критерии отбора больных для малоинвазивного лечения доброкачественных ОПП.

Предложена методика условно-радикального лечения метастатического рака печени - поэтапная высокочастотная термодеструкция, эффективность которой подтверждена морфологическими исследованиями.

Определена группа больных с непаразитарными кистами и гемангиомами печени, которые не нуждаются в лечении и пребывают под динамическим ультрасонографическим наблюдением.

На основании анализа эффективности методов обследования больных и результатов их лечения, предложен диагностическо-лечебный алгоритм для ОПП.

Главные результаты работы должны способствовать улучшению выявляемости ОПП, повышению точности нозологической диагностики и помогут при выборе метода лечения разных нозологий.

Ключевые слова: очаговые поражения печени, киста, абсцесс, гемангиома, первичный рак, метастатический рак, диагностика, лечение.

Summary

Lazko V.M. Focal liver lesions, their diagnosis and treatment.-Manuscript.

The thesis for a Degree of a Candidate of Medical Sciences on specialty 14.01.03 - surgery. Danylo Halytsky Lviv State Medical University, Lviv, 2000.

The thesis is devoted to the problems of diagnosis and treatment of focal liver lesions. On the basis of efficiency analysis of modern examination methods a new diagnostic program is proposed for patients with focal liver lesions. Ultrasonography remains the leading technique in diagnosiny at the first examination stage. The necessity of using aimed needle biopsy, computed tomography and immunoferment research appears at the second stage taking into account difficulties in diagnosing invaded tissue. Nosological and topical diagnosis of focal liver lesions enables choosing the optimal treatment tactics.

On the basis of examination and treatment methods efficiency analysis a diagnosis and treatment algorithm is created elaborating a combined program of focal liver lesions treatment and determining criteria of patients selection for miniinvasive and surgical treatment. Layer-by-layer high frequency thermodestruction, which is suggested in the thesis, proved as a technique of conditionally radical cure of metastatic liver carcinoma.

Principal results of the research will contribute to detecting focal liver lesions more effectively and will help to choose a treatment method for different nosologies.

Key words: focal liver lesions, cyst, abscess, hemangioma, primary cancer, metastatic cancer, diagnosis, treatment.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.