Поранення. Види. Способи виникнення

Размещено на http://www.allbest.ru/

поранення. види. способи виникнення

Поранення поділяються на:

Поверхові - неглибокі, пошкоджена тільки шкіра.

Глибокі - підшкірні тканини, м'язи, кістки.

В залежності від розміру, виділяють:

малі

середні

великі

За способом виникнення розрізняють:

Різані - нанесені гострим ножем, лезом, склом, вони характеризуються рівними краями і сильною або помірною кровотечею.

Рублені - нанесені сокирою, або іншим предметом з гострим краєм; за зовнішнім виглядом вони нагадують різані, але значно глибше.

Колоті - наносять ножем, цвяхом, вилами та інші; це вузькі, проте глибокі поранення.

Забиті - виникають під впливом тиску, при падінні, здавлені тіла; крас поранення нерівні; кровотеча слабка.

Розірвані - виникають в разі розриву шкіри при її натяжці; краї рани нерівні; слабка кровотеча, значний біль

Покусані - за зовнішнім виглядом нагадують забиті чи розірвані поранення; нерідко зі слиною тварини до рани потрапляє інфекція.

Вогнепальні - зумовлюються кулями; ці рани характеризуються наявністю невеликого вхідного отвору - місця входу кулі і великого вихідного отвору - місто виходу кулі з тіла.

Якщо куля проникає через тіло і є два отвори, то говорять про наскрізне поранення; а якщо застряє в тілі - то це сліпе поранення і є тільки один отвір.

Причини кровотечі - пошкодження цілості кровоносних судин внаслідок механічного або патологічного порушення.

Кровотечі бувають зовнішні, коли видно місце, звідки тече кров, і внутрішні, коли кров виливається у внутрішні порожнини чи тканини.

Організм дорослої людини містить 5-7 л. крові , а довжина кровоносної системи - 100000 кілометрів (!). Місткість кровоносної системи (капілярів, вен, артерій) значно більша за обсяг крові організму . Хай це вас не дивує, але кров не заповнює цілком нашу кровоносну систему, а лише пересувається по частинах тіла, залишаючи значну частину судинної системи порожньою.

Вражають унікальні здібності нашого організму: крапля крові пересувається з кінця в кінець з єдиною метою - принести клітинам кисень та харчування, бо без цього вони загинуть. При тяжкому стані , стресовій ситуації сильні кровотечі розширюються судини життєво важливих органів (серця, головного мозку) але звужуються судини шкіри, органів травлення, тощо. Завдяки спазмові капілярів шкіри компенсується втрата 1,5-2 л. крові.

Серед зовнішніх кровотеч найбільш часто виникають :

Капілярна - виникає при незначних, поверхневих ранах, кров витікатиме по краплям (звідси і назва - капілярне)

Венозне - виникає при більш глибоких ранах (розірваних, різаних, колотих), спостерігається сильне витікання крові темно-червоного кольору, за характером витікання крові - рівне.

Артеріальне - виникає при глибоких пораненнях, кров витікає яскраво-червоного кольору, поштовхами, фонтаноподібно.

Змішане - коли кровоточать артерії та вени.

засоби тимчасового припинення кровотечі

При капілярній кровотечі втрата крові порівняно невелика. Таку кровотечу можна швидко зупинити шляхом накладання чистої марлі. Поверх марлі кладуть шар вати і рану перев'язують. При відсутності бинту, марлі, місце кровотечі перев'язують чистою носовою хусткою.

Ні в якому разі не накладати на рану вату чи волохаті тканини. Небезпечним моментом венозної кровотечі, поряд із значним об'ємом втраченої крові, є те, що при пораненнях вен, особливо вен шиї, може статися засмоктування повітря до судин через пошкоджені ранами місця. Повітря , що потрапило до судин може дістати серця. В таких випадках виникає смертельний стан - повітряна емболія.

Венозну кровотечу зупиняють за допомогою давлючої пов'язки. На ділянку, що кровоточить накладають чисту марлю, поверх неї не розгорнутий бинт, або складену в декілька разів марлю, або чисту носову хустку. Застосовані подібним чином засоби діють в якості стискуючого фактору, який стуляє кінці пошкоджених судин. В тому випадку, якщо під рукою немає давлючої пов'язки, то місце з якого витікає кров треба негайно стулити пальцями.

Артеріальна кровотеча - сама загрозлива для життя людини. Так при кровотечі з сонної, пахової чи стегнової артерії, через 2,5-3 хв. може наступити смерть.

При кровотечі з великої артерії слід негайно зупинити прилив крові до пораненої ділянки, здавити артерію пальцем вище місця поранення, однак цей захід є тимчасовим.

При кровотечі зі стегнової артерії накладання пов'язки недостатньо. В таких випадках накладають петлю, джгут, або імпровізований джгут. Якщо під рукою немає джгута, замість нього використовують хустку, краватку, мотузку, поясний ремінь, тощо. Накладати необхідно вище місця поранення.

При накладанні джгута слід дотримуватись певних правил:

накладати вище рани;

під джгут підкладається записка з зазначенням дати, часу і хвилин накладання;

накладається на строк 1,5- 2 години літом та 30-60 хвилин взимку.

Далі послабляють джгут, дають можливість 10-15 хв. циркулювати крові, а поранену артерію притискують кулаком на протязі, вище місця рани.

Також кров можна зупинити зігнувши максимально кінцівку в суглобі, підклавши бинт, марлю, носову хустку.

Кровотечу на шийній артерії зупиняють так:

На артерію натискають пальцем, а рану набивають великою кількістю марлі.

Кровотеча з носової порожнини виникає від ударів в ніс та важких травмах черепу, прикладають холодні компреси, нахиляють голову вперед.

Кровотеча з вуха, потерпілого вкладають на бік пораненого вуха.

Якщо кровотеча з легенів, тілу придають напівсидячий стан, під спину кладуть валик. На відкриті груди накладають холодний компрес, забороняються розмовляти і рухатись.

Від нестачі крові в організмі спостерігається малокровя. Його ознаки: блідий, слабкий, холодний піт, слабкий частий пульс, втрата свідомості.

Для профілактики дати у великій кількості воду, покласти на спину, звести додолу голову, максимально підняти до гори кінцівки.

Виключення складають внутрішні кровотечі в очеревину, що виникають при сильному ударі в живіт. Транспортувати потерпілого слід у напівсидячому стані з зігнутими в колінах ногами і холодним компресом на живіт. Аналогічно поводяться і при внутрішній кровотечі в плевральну ділянку.

ускладнення при пораненнях

При будь якому пораненні велика загроза для організму полягає у кровотечі та інфекції.

Кровотеча. В тих випадках, коли кров з рани витікає зовні, кажуть про зовнішню кровотечу, особливо при рублених і глибоких різаних ранах.

При колотих і вогнепальних пораненнях, а також пораненнях внутрішніх органів, які виникають при ударі тупим предметом, спостерігають розриви печінки, нирок, селезінки і великих судин. В таких випадках трапляється внутрішня кровотеча, тобто кровотеча в порожнину тіла. Необхідно скоріше доставити постраждалого до лікарні.

Інфекція. На поверхні шкіри знаходяться біля 200 мільйонів бактерій на 1 кв. мм. при несподіваному пораненні шкіри каменем, ножицями, ножем, голкою або шипом до рани потрапляють мільйарди бактерій, які сприяють запаленню і обтяжують заживленню ран, в таких випадках на місці колишньої рани виникають рубці.

При неправильній обробці рани брудними руками, або при використанні забрудненого перев'язувального матеріалу зараження рани мікробами збільшується.

Дуже небезпечно інфікування рани паличками правця, які знаходяться у землі, пилу. В таких випадках виникає захворювання на ім'я правець, яке проявляється у зведенні м'язів шиї, спостерігаються труднощі при прийомі їжі, зведення м'язів спини і нарешті судоми дихальних м'язів. Частіше за все правець виникає в сільськогосподарчих і транспортних ушкодженнях.

Газова гангрена виникає при зараженні рани мікробами, що розмножуються без доступу повітря. При натисненні рани чутно скрип, обумовлений виникаючими кульками газу. Шкіра червоного кольору, збільшується температура до 39-40.

ОБРОБКА ПОРАНЕНЬ

кровотеча джгут поранення зараження

Правильна і своєчасна обробка ран скорочує строки загоєння в три рази. Обробляти рану треба, по можливості, вимитими з милом чистими руками. Для обробки необхідні: бинт, вата, марля, чиста тканина, та дезінфікуючий розчин.

Якщо рана сильно кровоточить, то спочатку треба зупинити кровотечу. За відсутністю дезінфікуючого розчину, рану достатньо прикрити чистою марлею, тканиною, після чого накласти шар вати і перев'язати всю рану бинтом.

До дезінфікуючих розчинів відносяться:

Бензин, перекіс водню, спирт, марганець, зеленка тощо. Шкіру навколо рани спочатку двічі або тричі протирають марлею, або ватою, змоченою дезінфікуючим розчином.

Садно промивають перекіс водню і перев'язують. Рану не можна промивати водою, або іншими розчинами, засипати порошки, накладати мазі, а також накладати безпосередньо на рану вату.

Якщо з рани виступають на поверх будь які тканини - мозок, шлунок і т. д., то їх зверху прикривають чистою марлею, але за будь яких обставин не вдавлюють до середини.

Правила накладення джгута

Джгут накладають вище рані. Під джгут підкладають матеріал (одяг) і записку з указівкою часу його накладення!

ДЖГУТ (закручення) затискають до зупинки кровотечі.

ДЖГУТ накладають не більше ніж на 30 - 60 хвилин взимку, та 1,5-2 години влітку.

а - затягування вузла, б - закручування палички; в - закріплення палички

Размещено на Allbest.ru