Застосування електроакупунктури та електросонфорезу пікамілону на санаторному етапі реабілітації дітей з вегетативними дисфункціями

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження та лікування. Робота грунтується на результатах обстеження та відновлювального лікування 182 дітей з вегетативними дисфункціями (ВД). Серед обстежених з ВД було 100 дівчаток та 82 хлопчика. Вік дітей коливався у межах 7-14 років. Найбільше їхнє число (101 пацієнт - 55,5 %) було у віці 10-12 років.

Хворі надходили до санаторію "Зелена Гірка" з діагнозом: Вегетативна дисфункція. Курс відновлювального лікування у санаторії становив 45 діб. Діти з ВД надходили на курс відновлювального лікування з різних адміністративних регіонів, частина з яких належить до промислових з несприятливою екологічною ситуацією. Тому на першому етапі роботи було проведено аналіз вмісту солей важких металів (свинець, кадмій) у сироватці крові. На підставі одержаних даних дітей було розподілено по двох групах: I - з підвищеним та ІІ - з нормальним вмістом свинця та кадмію у сироватці крові. Підвищеними вважались показники, які перевищували гранично допустимі величини: 10 мкг/100 мл - для свинця та 3 мкг/100 мл - для кадмію.

І група - з підвищеним вмістом свинця та кадмію у сироватці крові - становила 123 (67,6 %) обстежуваних, вік яких коливався від 7 до 14 років, з них 57 (46,3 %) були хлопчики. Раніше обстежені діти отримували лікування з приводу ВД.

ІI група - з нормальним вмістом солей свинця та кадмію у сироватці крові включала 59 (32,4 %) дітей, віком 7-14 років, з яких 25 (42,3 %) були хлопчики.

І групу було розподілено на чотири підгрупи: контрольну і три основних. Діти контрольної підгрупи (n = 30) одержували традиційну терапію. Хворі трьох основних підгруп одержували спеціальні лікувально-реабілітаційні комплекси. Пацієнтам з І-ої підгрупи (n = 27) призначалась електроакупунктура (ЕАП), 2-ої підгрупи (n = 32) - електросонфорез (ЕСФ) пікамілону та 3-ої підгрупи (n = 34) - лікувальний комплекс із залученням: ЕАП, ЕСФ пікамілону та харчові волокна.

У ІІ групі дітей з нормальним вмістом солей важких металів у сироватці крові - було відокремлено на дві підгрупи. Діти 1-ої підгрупи (n = 28) одержували традиційну терапію, діти 2-ої підгрупи (n = 31) - лікувально-реабілітаційний комплекс з залученням ЕАП, ЕСФ пікамілону.

Запроваджувалось клініко-функціональне та біохімічне обстеження. Усі дослідження виконувались у динаміці: по початку курсу лікування та після його завершення.

Вибір методів дослідження визначався поставленими завданнями та містив такі дослідження: вивчення вегетативного гомеостазу у дітей з ВД за допомогою спеціального опитувальника за А.М. Вейном у модифікації Н.О. Білокінь, наукової комп'ютерної програми "Вегетативний тонус", "Кардіоритмоінтервалографія" (КІГ). Аналізувались мода (Мо), амплітуда моди (Амо), варіаційний розмах (?Х), індекс напруги (ІН), вегетативний показник ритму (ВПР), індекс вегетативної рівноваги (ІВР), показник адекватності процесів регуляції (ПАПР). Вегетативна реактивність (ВР) вивчалась за допомогою навантажувальної кліно-ортостатичної проби.

Церебральна гемодинаміка вивчалась методом реоенцефалографії (РЕГ) на реографі, сполученому з електроенцефалографом "Елкар". Вивчались: величина пульсового кровонаповнювання судин головного мозку - реографічний індекс (РІ), периферичний опір - дікротичний індекс (ДКІ), стан венозного відтоку - діастолічний індекс та коефіцієнт венозного відтоку (ДСІ, КВВ), а також симетричність кровопостачання напівкуль мозку - коефіцієнт асиметрії (КАС). Кількісний аналіз реографічних кривих здійснювався за методикою І.В.Соколової та Н.К. Осколкової (1980).

Для оцінки стану процесів вільно-радикального окислювання вивчався стан перекисного окислювання ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ). Для характеристики ПОЛ використовувались рівні дієнових кон'югат (ДК), малонового діальдегіду (МДА), визначуваних за методом І.Д.Стальної (1977), про рівень системи антиоксидантного захисту судили за активністю ферменту каталази (КТ), яку визначали, у свою чергу, за методом М.О. Королюк та співавт. (1988).

Методом атомно-абсорбційної спектрометрії з електротермічною атомізацією визначали вміст солей свинця та кадмію у сироватці крові дітей з ВД, прилад ААА-3, Carl Zeiss, Іena.

Діти обох контрольних груп одержували перший - традиційний - лікувально-реабілітаційний комплекс (ЛРК №1), який включав: дієту, прогулянки на свіжому повітрі, ранкову гімнастику, ЛФК, масаж, при переважанні ваготонії - електрофорез 5 %-ого розчину хлоріду кальцію за комірцевою методикою та настойку елеутерококу по 1 краплі на 1 рік життя двічі на добу; при переважанні симпатикотонії - електрофорез 5 %-ого бромиду натрію на комірцеву зону та настойку валер'яни по 1-2 краплі на 1 рік життя тричі на добу.

Другий лікувально-реабілітаційний комплекс (ЛРК №2) містив: дієту, прогулянки на свіжому повітрі, ранкову гімнастику, ЛФК, масаж та ЕАП. Використовувались корпоральні та аурикулярні точки залежно від стану ВНС, супутньої патології. При ваготонії використовували точки: Gi4, Gi11, E36, F2F3, TR5, VB33, RP6, T14, VB20, V43, VB21, MC6; аурикулярні точки: Т.55, Т.100. При симпатикотонії: Gi4, Gi11, E36, RP6, MC7, MC6, VB20, T4, V40, MC9, V43; аурикулярну точку: Т.55. Вплив починали з точок першого рівня. ЕАП проводили з поступовим збільшенням експозиції впливу на одну точку: з 30 с до 60 с. Сила струму підбиралась індивідуально за суб'єктивним відчуттям дитини у межах 50-100 мкА. Напруга сягала 1-6 В. Вплив виконувався струмом позитивної полярності щодня, на курс 10 процедур. За два тижня проводили додатковий курс - 10 процедур.

Третій лікувально-реабілітаційний комплекс (ЛРК №3) включав: дієту, прогулянки на свіжому повітрі, ранкову гімнастику, ЛФК, масаж, електросонфорез пікамілону, який виконували за загальноприйнятою методикою, очні електроди сполучали з катодом. Сила струму підбиралась індивідуально від 0,2 до 2 мА. Тривалість імпульсів становила 0,5 мс. ЕСФ пікамілону використовували диференційовано залежно від початкового стану ВНС та ВР. При переважанні ваготонії та асимпатикотонічній ВР призначали ЕСФ з режимом частоти впливу імпульсного струму 30-40 Гц; при переважанні симпатикотонічного тонусу та гіперсимпатикотонічній ВР призначали імпульсний струм з режимом частоти впливу 10-20 Гц. Перші сеанси мали тривалість 10 хв, поступово збільшуючись до 40 хв. Курс лікування становив 10 сеансів, через день

Четвертий лікувально-реабілітаційний комплекс (ЛРК №4) включав: дієту, прогулянки на свіжому повітрі, ранкову гімнастику, ЛФК, масаж, ЕАП, електросонфорез пікамілону, а дітям з підвищеним вмістом солей важких металів у сироватці крові призначали харчову композицію "Фібро-Лакт", зважаючи на її здатність спричиняти нормалізуючу дію на моторно-евакуаторну функцію товстої кишки та сорбіювати на себе ендо- та екзотоксини, солі важких металів [Андрейчин с соавт., 1992; G.C. Mooren et al., 1996; И.С. Чекман с соавт., 1997]. Дітям віком 7-10 років призначали 4-6 г на добу; 10-15 років - 6-10 г на добу. Добове дозування розподіляли на три приймання. Курс лікування тривав 4 тиж.

Результати клінічного та параклінічного досліджень заносились у спеціальні карти. Отримані дані опрацьовувались методом варіаційної статистики з підрахуванням середніх величин. Для оцінки відміностей показників у порівнюваних групах використовувався t-критерій Ст'юдента. Статистичне опрацювання даних виконувалось за допомогою програми Statistica 7,0 for Windows.

Результати досліджень та їxнє обговорення

На санаторний етап відновлювального лікування хворі надходили із скаргами на головний біль, емоційну лабільність, порушення сну, стомлюваність, непереносимість задушливих приміщень, болі у серці, запори.

При клінічному обстеженні практично у всіх дітей з підвищеним вмістом солей свинця та кадмію у сироватці крові було виявлено різні супутні захворювання. Частіше за інші (87,8 %) діагностувались хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту (хронічний гастродуоденіт, дискінезії жовчовивідних шляхів та кишечника). У групі дітей з нормальним вмістом солей важких металів найчастіше (83,0 %) виявлялись хронічна ЛОР-патологія (хронічний тонзиліт, фарингіт, синусити).

Первинне обстеження дітей з ВД до початку відновлювального лікування показало переважання ваготонічного вегетативного тонусу у І та ІІ групах, у І групі було виявлено у 78,0 ± 3,73 %, а у ІІ - у 62,7 ± 6,29 % хворих.

Число дітей з ейтонічним вегетативним тонусом становило лише 12,2 ± 2,95 % обстежених. Дані КІГ засвідчували зниження ІН у пацієнтів з переважаючою ваготонією у обох групах. Втім, у І групі ІН був вірогідно нижчим, ніж у ІІ групі: 10,175 ± 1,726 умов.од. (р < 0,001) щодо 16,568 ± 1,479 (р < 0,001). При проведенні клініко-ортостатичної проби виявлено переважання гіперсимпатикотонічного типу ВР (67,4 ± 4,22 %) у дітей І групи, причому показники ВР були вірогідно більш високими (р < 0,001), що засвідчує у дітей напруження процесів адаптації. У ІІ групі переважала асимпатикотонічна ВР (54,2 ± 6,48 %), що засвідчує зниження процесів адаптації.

При дослідженні церебральної гемодинаміки було встановлено, що у всіх пацієнтів наявні порушення у системі кровообігу мозку, проте у дітей І групи зміни у вигляді підвищеного судинного опору (77,2 ± 3,78 %), ускладнення венозного відтоку (82,9 ± 3,39 %), підвищення судинного пульсового кровонаповнення (30,8 ± 4,16 %) є вірогідно більш вираженими (р <0,01), ніж у дітей ІІ групи, що, у свою чергу, підтверджувалось частішими скаргами дітей І групи.

Стан процесів ПОЛ-АОЗ характеризувався підвищенням процесів пероксидації та зниженням функціональної активності антиоксидантної системи в обох групах, втім у І групі процеси пероксидації перебігали на вищому рівні. МДА - 3,48 ± 0,31 нмоль/мл, ДК - 23,17 ± 2,13 нмоль/мл, а процеси антиперекисного захисту вірогідно були більш низькими: КТ - 66,4 ± 3,72 мккат/л (р < 0,001). Такі процеси вільнорадикального окислювання засвідчують перебіг інтенсифікації процесів ПОЛ на фоні виснаження процесів антиоксидантного захисту, що говорить про більш глибоку дисфункцію системи ПОЛ-АОЗ у дітей з підвищенням вмістом солей важких металів у сироватці крові.

Таким чином, спеціальні методики обстеження показали, що у дітей з ВД як з підвищеним, так і з нормальним вмістом солей важких металів у сироватці крові виявляється, хоча й з різною частотою, односпрямовані порушення у вегетативній нервовій, антиоксидантній системах, а також порушення мозкової гемодинаміки та різні види вегетативної реактивності.

Включення ЕАП до лікувально-реабілітаційного комплексу сприяло зменшенню скарг у дітей І групи, оскільки вірогідно зменшились скарги на емоційну лабільність, стомлюваність, головний біль, непереносимість задушливих приміщень (р < 0,05 - 0,001). Частота реєстрованих ваготоній знизилась з 81,5 ± 7,5 % до 18,5 ± 7,4 % (р < 0,001). Діти з переважаючою нормотонією становили 77,8 ± 8,01 % (р < 0,001). Дані КІГ свідчили про посилення автономного рівня регуляції і зниження центрального впливу на серцевий ритм у дітей з переважаючою ваготонією. Кількість дітей з нормальною ВР реєструвалась у 85,1 ± 6,8 % (р <0,001). Також зазначено вірогідне поліпшення мозкової гемодинаміки у вигляді зниження периферичного опору судин головного мозку з 77,2 ± 3,75 % до 25,9 ± 8,4 % (р < 0,01), внаслідок сприятливого впливу ЕАП на тонус судин малого калібру. Зазначено позитивну дію ЛРК №2 на стан ПОЛ-АОЗ у вигляді зниження процесів пероксидації: МДА - 1,17 ±0,09 нмоль/мл, ДК - 12,62 ± 1,73 нмоль/мл (р < 0,05) і підвищення антиперекисного захисту: КТ - 83,2 ± 0,64 мк кат/л (р < 0,001). Зниження рівня свинця та кадмію у сироватці крові зазначено не було.

Залучення до ЛРК №3 ЕСФ пікамілону сприяло зниженню скарг на емоційну лабільність, стомлюваність, головний біль, непереносимість задушливих приміщень, порушення сну, запаморочення (р < 0,001). Зафіксовано вірогідне зниження переважання ваготоній з 78,1 ± 7,3 % до 21,8 ± 7,2 % (р < 0,001). Показники КІГ не відрізнялись від показників здорових дітей, що характерне для урівноважування нервових та гуморальних ланок у процесі регуляції серцевого ритму. Кількість нормальної ВР зросло до 81,2 ± 6,6 %, а гіперсимпатикотонічної ВР - знизилось до 11,1 ± 6,0 % (р < 0,01), при чому реєструвалось вірогідне зниження показника гіперсимпатикотонічної ВР з 6,147 ± 0,923 до 3,069 ± 0,472 (р < 0,001). Призначення ЛРК №3 спричиняло нормалізуючу дію на стан венозного відтоку і призводило до зменшування міжнапівкульової асиметрії (р < 0,05-0,01). Відзначалась сприятлива динаміка щодо показників ПОЛ-АОЗ: МДА - 1,03 ± 0,11 нмоль/мл, ДК - 9,04 ± 0,40 нмоль/мл, КТ - 113,6 ± 2,3 мккат/л (р <0,05). Була наявною тенденція до зниження вмісту солей важких металів у сироватці крові, втім вона не мала самостійного значення.

При призначенні ЛРК №4 відзначено вірогідне зниження усіх симптомів і, на відміну від інших комплексів, відзначено поліпшення функціонального стану кишечника у вигляді зниження скарг на запори з 34,9 ± 4,45 до 5,8 ± 4,0 % (р < 0,001). За даними КІГ, після курсу лікування зареєстровано зниження переважання ваготоній до 11,8 ± 5,5 %, а ейтонії - у 79,4 ± 6,9 % випадків.

Вірогідно позитивну динаміку показників КІГ зафіксовано у І групі дітей внаслідок ЛРК №4. Дані КІГ засвідчували вірогідне підвіщення ІН при переважанні ваготонії: ІН - 26,333 ± 1,541 умов.од. (до лікування - 10,175 ± 1,726 умов.од) (р < 0,001), ВПР - 2,983 ± 0,2259 (до лікування - 1,455 ± 0,246) (р < 0,001). ІВР, який зазначає ступінь нервових та гуморальних впливів на серцевий ритм, підвищився з 0,159 ± 0,033 до 0,387 ± 0,021 (р < 0,001). ПАПР у дітей з переважаючою ваготонією збільшівся з 18,13 ± 1,353 % /с до 26,353 ± 1,578 %/с (р < 0,001), що засвідчувало збільшення центрального впливу на серцевий ритм.

Внаслідок проведеного відновлювального лікування у 6,3 раза збільшилась кількість нормальної ВР у дітей І групи, що є характерним для поліпшення процесів адаптації. Спостерігалось вірогідне зниження показників гіперсимпатикотонічної ВР - тобто відбувалось поліпшення процесів адаптації. Відзначалась позитивна динаміка РЕГ-показників: ДКІ з 87,2 ± 2,6 % знизився до 48,6 ± 1,4 %; ДСІ - з 88,2 ± 2,1 % до 54,7 ± 1,9 %; КВВ - з 73,9 ± 1,4 % до 46,6 ± 1,3 % і КАС - з 64,2 ± 3,7 % до 11,3 ± 1,2 % (р < 0,001).

Одержано вірогідну нормалізацію показників процесів ПОЛ-АОЗ: МДА - 0,90 ± 0,08 нмоль/мл, ДК - 8,25 ± 0,40 нмоль/мл, КТ - 128,2 ± 12 мккат/л (р < 0,05).

Відзначено вірогідне зниження рівню свинця з 15,63 ± 1,87 мкг/100 мл до 6,31 ± 1,16 мкг/100мл (р < 0,001), внаслідок вираженого впливу харчових волокон на процеси сорбції та елімінації означених важких металів з сироватки крові дітей.

У дітей ІІ групи, які одержували лікувально-реабілітаційний комплекс з залученням ЕАП, ЕСФ пікамілону, також зазначено зниження скарг на емоційну лабільність, стомлюваність, головний біль, непереносимість задушливих приміщень, запаморочення (р < 0,01). Внаслідок лікувально-реабілітаційного комплексу кількість ейтоній збільшилась до 80,6 ± 6,0 % (до лікування - 25,8 ± 7,8 %), число переважаючих ваготоній знизилось до 12,9 ± 8,5 % (до лікування 58,0 ± 8,8 %).

Зареєстровано нормалізацію показників КІГ. ІН становив 23,924 ± 1,529 умов.од. для дітей з переважаючою ваготонією (до лікування - 16,568 ± 1,479 умов.од.), у дітей з переважаючою симпатикотонією - 97,813 ± 7,516 (до лікування - 139,078 ± 12,918 умов.од.). Показники гіперсимпатикотонічної ВР знизились з 3,741 ± 0,324 до 2,021 ± 0,632 (р < 0,05), а показники асимпатикотонічної ВР підвищились з 0,870 ± 0,11 до 1,394 ± 0,215 (р > 0,05), що свідчить про зниження кількості асимпатикотонічної ВР і підвищення адаптаційно-пристосувальних реакцій. Кількість нормальних вегетативних реакцій становила 90,3 ± 5,3 % (р < 0,01), що відбувається внаслідок поліпшення адаптаційно-пристосувальних механізмів у дітей. Запровадження комплексу спричиняло нормалізацію мозкової гемодинаміки: ДКІ з 61,2 ± 2,3 % знизився до 48,0 ± 1,62 %; ДСІ - з 67,2 ± 2,1 % до 51,9 ± 1,7 %; КВВ - з 59,3 ± 1,4 до 45,3 ± 1,28 % та КАС - з 53,7 ± 4,2 % до 12,3 ± 1,2 (р < 0,001).

Залучення до лікувально-реабілітаційного комплексу ЕСФ пікамілону справляло виражену нормалізуючу дію на вільно-радикальні процеси у організмі дітей з ВД: МДА - 1,02 ± 0,18 нмоль/мл (до лікування - 2,82 ± 0,31 нмоль/мл), ДК - 8,23 ± 0,30 нмоль/мл (до лікування - 12,52 ± 0,91 нмоль/мл), КТ - 120,4 ±4,03 мккат/л (до лікування - 91,43 ± 3,34 мккат/л) (р < 0,001).

Таким чином, призначення дітям з ВД лікувально-реабілітаційного комплексу з залученням ЕАП, ЕСФ пікамілону та харчових волокон, залежно від функціонального стану вегетативної нервової системи, вегетативної реактивності та вмісту солей важких металів у сироватці крові, сприяє підвищенню ефективності лікування дітей з вегетативними дисфункціями. Одержані дані дозволяють сформулювати ряд висновків.

Висновки

У дітей з вегетативними дисфункціями, які надходять на санаторно-курортний етап відновлювального лікування, видзначаються виражені клінічні прояви захворювання, зміни функціонального стану вегетативної нервової системи, церебральної гемодинаміки, порушення у системах перекисного окислювання ліпідів та антиоксидантного захисту, які залежать від рівня концентрації солей важких металів - свинця та кадмію - у сироватці крові.

Курс відновлювального лікування дітей з вегетативними дисфункціями на санаторно-курортному етапі спричиняє зниження клінічних, функціональних та лабораторних проявів захворювання. Ступінь відновлювального ефекту залежить від рівня вмісту у сироватці крові свинця та кадмію.

Залучення до лікувально-реабілітаційного комплексу електроакупунктури підвищує ефективність відновлювального лікування, що проявляється поліпшенням функціонального стану вегетативної нервової системи, нормалізацією мозкової гемодинаміки та зниженням периферичного опору судин головного мозку.

Включення до лікувально-реабілітаційного комплексу електросонфорезу пікамілону, окрім нормалізації мозкової гемодинаміки та поліпшення функціонального стану вегетативної нервової системи, призводить до посилення антиоксидантного ефекту і скорочення процесів перекисного окислювання ліпідів.

Лікувально-реабілітаційний комплекс з залученням електроакупунктури, електросонфорезу пікамілону та харчової композиції "Фібро-Лакт", поряд з вираженою нормалізацією усіх проявів захворювання, сприяє поліпшенню функції кишечника та істотному зниженню вмісту солей важких металів - свинця та кадмію - у сироватці крові.

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

Касьяненко А.В., Зубаренко А.В., Дмитриев И.Б. Дифференцированная электропунктура вегетососудистых нарушений у детей // Вестник физиотерапии и курортологии - 1999. - № 1. - С.38 - 40.

Касьяненко Г.В. Соматичний статус і реабiлiтацiя дiтей із екологічно несприятливих районів // Одеський медичний журнал. - 2000. - № 3 (59). - С.57 - 59.

Касьяненко А.В. Состояние здоровья детей из экологически неблагоприятных районов // Буковинський медичний вісник. - 2000. - № 1-2. - С. 39 - 43.

Комплексное применение электросон-фореза пикамилона и пищевых волокон "Фибро-Лакт" в санаторной реабилитации детей из районов с антропогенным загрязнением окружающей среды / Зубаренко А.В., Касьяненко А.В., Доценко С.А., Польщакова Т.В., Дмитриев И.Б. // Медична реабілітація, курортологія и фізіотерапія. - 2000. - № 3. - С.23 - 26.

Одержано рішення про видачу 20-річного патенту від 20.03.2000 р. Завка на винахід № 98052540 от 15.05.1998. Спосіб лікування вегетосудинних дистоній у дітей / Касьяненко Г.В., Зубаренко О.В., Кравченко Л.Г., Дмитрієв І.Б., Доценко С.А., Польщакова Т.В. (Україна).

Применение электросна и пикамилона в комплексном лечении детей с вегетососудистыми расстройствами / А.В. Зубаренко, С.А. Доценко, Т.В. Польщакова, А.В. Касьяненко // Медицинская реабилитация в педиатрии. - 1998. - № 6. - С.39 - 40.

Касьяненко А.В., Кравченко В.Б., Гбур М.С. Пищевые волокна в реабилитации детей из экологически неблагоприятных районов // Медицинская реабилитация в педиатрии. - 1998. - № 6. - С.45 - 47.

Обгрунтування використання пікамілону у дітей, хворіючих на часті респіраторні хвороби, з різних екологічних районів / Зубаренко О.В., Макарова Н.А., Кравченко Л.Г., Кравченко В.Б., Кас'яненко Г.В. // Нові технології у навчальному процесі, теоретичній та клінічній медицині. - Одеса, 1998. - С.254 - 255.

Касьяненко Г.В., Зубаренко О.В., Кравченко Л.Г. Патогенетичні підходи до реабілітації дітей групи часто хворіючих на респіраторні хвороби - мешканців районів аварії ЧАЄС // Нові технології у навчальному процесі, теоретичній та клінічній медицині. - Одеса, 1998. - С.257 - 259.

Еколого-гігієнічні, біологічні чинники та особливості стану дітей з респіраторними захворюваннями на сучасному етапі / Кравченко Л.Г., Зубаренко О.В., Касьяненко Г.В., Стоєва Т.В., Портнова О.О. // Гигиена населенных мест. - Киев, 1999. - Вып. 35. - С.340 - 345.

Касьяненко А.В. Состояние здоровья детей из радиационно контролируемых районов // Актуальні проблеми охорони здоров'я дітей шкільного віку і підлітків: Матер. наук.-практ. конф., присвяч. 75-річчю Українського НДІ охорони здоров'я дітей і підлітків: Тез. доп. - Харків, 1997. - С.27 - 29.

Касьяненко Г.В. Особливості статусу дітей із різних районів України // 66 підсумкова студентська наукова конф.: Тез. доп. - Одеса, 1997. - С.8.

Порівняльний аналіз стану здоров'я дітей з різних екологічних районів України / Зубаренко О.В., Кравченко Л.Г., Кравченко В.Б., Касьяненко Г.В., Демидова М.І., Черняк Г.С. // Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини: 5 Всеукр. наук.-практ. конф.: Тез. доп. - Одеса, 1999. - С.201 - 202.

Зубаренко А.В., Касьяненко А.В. Пищевые волокна и электросонфорез с пикамилоном в комплексе реабилитации детей из экологически неблагоприятных районов // Екологія і здоров'я дітей: Всеукр. наук.-практ. конф. : Тез. доп. - Чернівці, 1999. - С.27 - 28.

Касьяненко А.В., Зубаренко А.В. Экопатогенные аспекты детского возраста // Метеорология, климатология и гидрология. - Одесса, 1999. - Вып. 37. - Тяжелые металлы как техногенные загрязнители внешней среды и их влияние на здоровье человека: Матер.науч.-практ.конф. "Свинец и здоровье детей". - С. 30-37.

Касьяненко Г.В., Зубаренко О.В. Соматичний статус дітей з екологічно несприятливих регіонів // Здоров'я дітей на межі тисячоліть: Укр. наук.-практ. конф.: Тез. доп. - Харків, 2000. - С.37 - 38.

Касьяненко Г.В., Зубаренко О.В., Кравченко Л.Г. Вплив солей важких металів на стан серцево-судинної системи у дітей / Сучасні проблеми дитячої кардіоревматології: 3 наук.-практ. конф.: Тез. доп. - Київ, 2000. // ПАГ. - 2000. - № 2. - С. 47.

Касьяненко А.В., Зубаренко А.В. Электроакупунктура в комплексе реабилитации детей с вегетативными дисфункциями // Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини: VI Міжнар. наук.-практ. конф.: Тез. доп. - Одеса, 2000. - С.219 - 220.

Размещено на Allbest.ru