Органні особливості міжтканинних взаємовідносин в пренатальному онтогенезі людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мiнiстерство охорони здоров'я України

Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського

УДК 611-013+616-013.85; 611.33.-34.-12.

Органні особливості міжтканинних взаємовідносин в пренатальному онтогенезі людини

14.03.09 - гістологія, цитологія,ембріологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Юнсі Галина Олексіївна

Сімферополь 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І.Георгієвського МОЗ України. тканина кишка онтогенез

Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент Барсуков Микола Петрович, Кримський державний аграрний університет, завідувач кафедри гістологіі, цитології, ембріології та радіобіології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Барінов Едуард Федорович, Донецький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри гістології, цитології і ембріології;

доктор медичних наук, професор Сирцов Вадим Кирилович, Запоріжський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри гістології, цитології і ембріології.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. O.О. Богомольця, кафедра гістології, цитології та ембріології.

Захист відбудеться 26 квітня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованної вченої ради К 52.600.02 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І.Георгієвського за адресою: 95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна 5/7.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського (95006, м. Cімферополь, бульвар Леніна 5/7).

Автореферат розіслано 24 березня 2000 р.

Bчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор О.О.Біркун

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми

З`ясування закономірностей розвитку тканин, органів та їх систем в пренатальному онтогенезі є однією з основних задач медичної ембріологіі, спрямованих на антенатальну охорону здоров`я дітей (Б.В.Конюхов, 1960; П.Г.Светлов, 1960; О.В.Волкова, 1983; A.Vitkus, 1998; А.П.Милованов, 1999).

Приорітетне значення в цьому плані належить вивченню міжклітинних та міжтканинних співвідношень на органному та органно-системному рівнях (Э.Ф. Баринов, 1975; И.И. Бобрик с соавт., 1992; Ю.П. Костиленко, 1996; Ю.Т. Ахтемийчук, 1997; В.М. Круцяк, 1998; А.Ю. Cтепаненко, С.Ю. Масловский, 1998; В.К. Сырцов, 1998; В.Ф. Пчеляков, 1998; Г.І. Кокощук з співавт., 1999, Ю.Б. Чайковський, 1999). Не викликає сумніву, що механізми тісного взаємозв`зку тканинних компонентів органів в ембріогенезі, зумовлюють їх морфологічні перебудови, процеси проліферації клітинних елементів, які їх складають, та формування міжклітинного матриксу, а також детермінації ембріональних зачатків та їх адаптації до зовнішніх та внутрішніх впливів. Тому з`ясування міжтканинних відносин істотно розвиває уявлення щодо тканинної еволюції, розуміння становлення органів на етапах онтогенезу. Вона дозволяє з`ясувати походження окремих тканевих структур, їх дивергентну диференціацію, тощо. Все це також може стати своєрідним ключом до розуміння виникнення різних аномалій та вад розвитку і має значення в розкритті патогенезів деяких захворювань.

Інтерес до вивчення цих питань зокрема зумовлений тим, що в період становлення міжтканинних відносин в ранньому ембріогенезі організм зародка є найбільш схильним до впливу різних несприятливих екзогенних та ендогенних чинників. В практичному плані ці моменти привертають увагу з огляду на погіршення екологічного стану у світі, в тому числі в Україні, в зв`язку з аварією на ЧАЕС. Не випадково в останній час відмічається збільшення кількості аномалій розвитку і вроджених дефектів в морфологічному статусі органів і тканин, зокрема в плаценті, органах травної системи тощо, які приводять до появи патологічних змін у молодому віці (М.Н.Травинская, 1975 та ін.).

Маючи на увазі дослідження загальних закономірностей міжтканинних взаємовідношень, ми зупинили свій вибір на їх вивченні на прикладі тих органів, гістогенез яких в цьому напрямку проаналізовано недостатньо. Такими органами стали хоріон, серце та такі утворення травного тракту, як шлунок та тонка кишка. Поряд з іншими всі ці органи в числі перших контактують з несприятливими для організму, який розвивається, речовинами, що просякають з оточуючого середовища та забезпечують по відношенню до них бар`єрну функцію.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертацію виконано за спеціальністю 14.03.09. - гістологія, цитологія, ембріологія на кафедрі гістології, цитології та ембріології Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського. Робота є фрагментом комплексної науково-дослідницької проблеми 07.03., тема: “Закономірності пренатального гісто- та органогенезу людини”. Шифр теми 13.156. № державної реєстрації 01.91. 0000714.

Мета та завдання дослідження

Мета - простежити органні особливості становлення міжтканинних взаємовідносин в структурах хоріона, шлунка та тонкої кишки в процесі їх гістогенезу на ранніх етапах ембріонального розвитку, а також гістогенетичні характеристики дефінітивних корпоральних судин і серця 17-добового зародка людини.

Для досягнення мети ми поставили такі завдання:

1. Простежити динаміку міжтканинних взаємовідношень в гістогенезі хоріона, в процесі формування системи мати - плацента - плід в першому триместрі пренатального розвитку людини.

2. Вивчити специфічні особливості міжтканинних взаємовідношень в гістогенезі шлунка людини в першому триместрі внутрішньоутробного розвитка.

3. Дослідити органну специфіку міжтканинних взаємовідношень в структурах тонкої кишки людини в першому триместрі внутрішньоутробного розвитка.

4. На основі каріометричних, гістоморфологічних, цито- та гістохімічних досліджень проаналізувати загальні та органоспецифічні закономірності динаміки міжтканинних взаємовідносин в структурах стінок шлунка і тонкої кишки на етапах їх становлення в ранньому ембріогенезі.

5. Визначити морфологічні особливості ембріональних закладок дефінітивних корпоральних кровоносних судин, а також закладок серця 17-добового зародка людини з урахуванням сучасних уявлень щодо джерел їх походження.

Наукова новизна одержаних результатів

В роботі реалізовано системний підхід до проблеми з використанням сучасних методів гістоморфологічних досліджень, цито-, гістохімії, електронної мікроскопії, морфометрії та статистичного аналізу, що дозволило визначити провідні структурно-функціональні чинники гетерогенності та асинхронності розвитку хоріона, шлунка та кишки в різні терміни раннього ембріонального гістогенезу. При цьому в роботі вперше проаналізовано міжтканинні взаємовідносини в процесі формування структур хоріона, шлунка та кишки, представлено порівняльну характеристику їх послідовних гістогенетичних перебудов в ранні терміни пренатального онтогенезу. Заново на достатньо обширному матеріалі переглянуто гістоморфологічні та гістохімічні аспекти обгрунтування загальних закономірностей і особливостей розвитку цих утворень організму, критерії їх оцінки. Виявлено і підтверджено каріометричним аналізом специфіку характеру кореляційних епітеліо-мезенхімальних взаємовідносин на етапах раннього розвитку структурних утворень різного походження. Детально проаналізовано становлення васкулогенезу в хоріоні, стінках шлунка та кишки з точки зору міжтканинних взаємозв`язків. Подано нову трактовку ембріональних закладок серця 17-добового зародка людини та корпоральних кровоносних судин.

Практичне значення одержаних результатів

Одержані результати досліджень можуть бути враховані при подальших розробках загальних теоретичних положень щодо ролі міжтканинних взаємовідношень в морфофункціональному становленні органів та систем людини в ембріогенезі і зокрема в розвитку структур гемо-плацентарного бар`єру, травного тракту, серця та корпоральних судин. В практичному плані отримані результати також можуть бути основою розробки методів діагностики та контролю за ходом ембріогенезу з метою виявлення і попередження внутрішньоутробних аномалій розвитку і можливої їх корекції. Окремі результати досліджень використовуються в навчальному процесі.

Особистий внесок здобувача

Робота виконана на кафедрі гістології, цитології та ембріології Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського. Здобувачем самостійно виконано аналіз літературних джерел, набір та обробку фактичного матеріалу гістологічними, цито-, гістохімічними, електронномікроскопічними, морфометричними методами та його дослідження. Здійснено статистичну обробку отриманих результатів та їх узагальнення, сформульовано всі положення та висновки дисертації. Підготовлено матеріали для публікацій.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертації було обговорено на науково-практичних конференціях: 2-й Всерос. конференції морфологів (Саратов, 1993), на І Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів (Івано-Франківськ, 1994), на науковій конференції, присвяченій 100-річчю М.Г.Туркевича (Чернівці, 1994), на наукових конференціях ”Актуальнi питання морфогенезу” (Чернівці, 1996) та “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні” (Полтава, 1996), на 3-й конференції морфологів “Морфофункціональний статус ссавців та птиць” (Сімферополь, 1996), на виїздній сесії Української академії наук національного прогресу, присвяченої 40-річчю Тернопільської медичної академії ім. І.Я.Горбачевського (Київ, 1997).

Публікації

За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт, в тому числі у фахових наукових виданнях, які ліцензовані ВАК України - 4 (2- одноосібні, 2- у співавторстві), 1 - в журналі “Морфологія”, 1 - в збірнику наукових статей, 7 - в тезах наукових конференцій. В роботах виконаних у співавторстві 70% особистого внеску здобувача. Співавтори здійснили консультативну допомогу.

Обсяг і структура дисертації

Дисертація викладена на 204 сторінках машинописного тексту. Складається з вступу, огляду літератури, розділу “Матеріали і методи дослідження”, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків. Роботу проілюстровано 53 мікрофотографіями, 5 таблицями, 13 графіками. Бібліографічний вказівник містить 213 джерел, з них українською та російською мовами 133 і 80 іншомовних видань.

Зміст роботи

Матеріал і методи дослідження

Досліджений матеріал представлено згідно з таблицею.

Матеріал фіксували в 12% нейтральному формаліні, спирт-формолі, рідині Карнуа, холодному ацетоні, обезводнювали в спиртах зростаючої концентрації, зщільнювали парафіном, виробляли серійні зрізи.

Оглядові мікропрепарати забарвлювали гематоксиліном Майєра та еозіном, конго-рот, хромотропом 2R. Волокнисті структури виявляли фарбуванням за методами ван Гізон, Тардіні та імпрегнацією по Гоморі. Глікоген та нейтральні глікопротеїни виявляли ШЙК-реакцією з обробкою контрольних зрізів амілазою, кислі глікозаміноглікани ідентифікували 0,1% розчином альціанового синього в 3% оцетній кислоті по Моурі, толуідіновим синім при різних значеннях рH (от 2,6 до 5,6) з відповідними контролями. Нуклеїнові кислоти визначали: ДНК- реакцією Фельгена, РНК і ДНК- методом Браше і фарбуванням галоцианін-хромовими галунами по Einarson. Контрольні зрізи обробляли рібонуклеазою. Реакція на загальний білок проводилась з амідо-чорним 10В за методом G.Geyer, а на гістони - з жовтим нафтоловим S по А.Дейч. Лужну та кислу фосфатази визначали методом Гоморі.

Дегідрогенази виявляли тільки в свіжому матеріалі з виготовленням зрізів в криостаті при tо = -150 C. Визначення СДГ впроваджувалось за Нахласом, а ЛДГ - за Гессом, Пірсом та Скарпеллі з відповідними контролями.

Каріометричні дослідження проведені за методом Б.П.Хватова (1932). Об`єми ядер обчислювали за формулою Аrnold: x L x B2, де L - довгий, а В - короткий поперечник ядра. Цифровий матеріал обробляли методом варіаційної статистики (Г.Ф.Лакин, 1980) і на його основі будували гістограми і варіаційні каріограми з використанням комп`ютерних програм “Lotus 1-2-3” та “Freelance Grafics”. У кожному окремому випадку обчислювали середнє арифметичне М, а також його арифметичне m та квадратичне відхилення. При цьому різниця між середніми величинами вважалась вірогідною за умов: М1 - М2 3m12+m22.

Для ультрамікроскопічних досліджень матеріал фіксували в 2,5% розчині глутаральдегіду і ультратонкі зрізи контрастували уранілацетатом та лимоннокислим свинцем і за допомогою електронного мікроскопа ЕОМ - 100АК виготовляли електронограми.

Результати власних досліджень та їх аналіз

Гістогенез структур гемоплацентарного барьеру, травного тракту, кровоносних судин та серця є питанням, що потребує подальшого вивчення і набуває великого значення в розкритті закономірностей корелятивних міжтканинних взаємовідношень та механізмів гістоморфологічних перебудов, в аналізі джерел походження окремих ембріональних закладок, тощо. Перш за все, в цьому плані значний інтерес викликає дослідження формування структур гемоплацентарного бар'єру, зокрема хоріона, оскільки при цьому проявляються не тільки взаємовідносини між його власними тканинними компонентами з іншими утвореннями ембріобласту, а також безпосередньо з тканевими структурами материнського організму.

Список опублікованих праць

1. Юнси Г.А. Межклеточные взаимодействия в эмбриональных гистогенезах // Український медичний альманах. - Луганськ, 1999. - Т 2, № 2. - С. 183-186.

2. Юнси Г.А. Морфофункциональное становление хориона человека и его межтканевых взаимодействий на ранних этапах развития // Вiсник морфологiї. - Вінниця, 1999. - Т. 5, № 2. - С. 140-141.

3. Юнси Г.А., Барсуков Н.П., Королёв В.А., Троценко Б.В. Адаптивное значение эпителио-стромальных отношений в раннем эмбриогенезе человека // Український медичний альманах. - Луганськ, 1999. - Т. 2, № 4. - С. 163-165.

4. Барсуков Н.П., Романенко Н.М., Барсукова Г.А., Ивахненко В.Н., Шкуренко В.П., Ивахненко Е.В. Гистохимическая характеристика становления структурных компонентов и межтканевых отношений в стенке желудка человека в эмбриогенезе // Вicник проблем бiологiї та медицини.- Полтава-Харків, 1997. - Вип. 16. - С. 190-191.

5. Younsi G.A., Barsukov N.P., Vitkus A., Padaiga A. The pecyliarities of the cardio- and vasculogenesis in the embrionic period of development // Veterinarmedecinas Racsti`99. - Proceedings in veterinary medecine`99 / Latvijas republika / Vansts veterinara dienesta. - Gelegava. - 1999. - P. 53-59.

6. Барсуков Н.П., Ивахненко В.Н., Барсукова Г.А., Романенко Н.М., Ивахненко Е.В. Особенности становления межтканевых взаимоотношений хориона человека на пресомитном этапе онтогенеза // Наукові записки УАННП Відділення медіко- біологічних, хімічних і аграрних наук. Київ: Тернопіль, 1997.- С. 50-51.

7. Барсуков Н.П., Троценко Б.В., Барсукова Г.А. Закономерности пренатального развития человека с учетом индивидуальной изменчивости гисто- и органогенезов // Морфология. - 1993. - Т. 105. - Вып. 9 - 10. - С. 45 - 46.

8. Барсуков Н.П., Великий П.Л., Барсукова Г.А., Романенко Н.М. Органная специфичность становления сосудисто-тканевых корреляций в пренатальном онтогенезе человека // Морфофункциональный статус млекопитающих и птиц / Матер. 3-й конф. морфологов. - Симферополь, 1996. - С. 219 - 220.

9. Барсуков Н.П., Барсукова Г.А. Мiжтканиннi кореляцiї у ранньому ембрiогенезi людини // Актуальнi питання морфогенезу / Матер. наук. конф.- Чернiвцi, 1996. - С. 30 - 31.

10. Барсуков Н.П., Барсукова Г.А. Актульные проблемы эмбриогенеза млекопитающих // Актуальні питання теоретичної та практичної медицини на сучасному рівні / Матер. наук. конф. (20 - 21 травня 1996 р.).- Полтава, 1996. - С. 23 - 24.

11. Барсуков Н.П., Брусиловский А.И., Ямковая У.Ю., Георгиевская Л.С., Романенко Н.М., Барсукова Г.А. Электронно-микроскопические и гистохимические исследования индивидуальных особенностей и вариабельности темпов плацентогенеза у человека // Актуальні питання морфології / Тези доповідей 1 Національного конгресу АГЕТ України (Івано-Франківськ, 8-10 вересня 1994р.).- Івано-Франківськ, 1994.- С.14.

12. Барсукова Г.А., Романенко Н.М. Органные особенности межтканевых отношений в пренатальном онтогенезе человека // Актуальнi питання морфогенезу/ Матер. наукової конф., присвяченої 100-рiччю М.Г.Туркевича,Чернiвцi,1994.-С.19-20

13. Троценко Б.В., Барсукова Г.А. Особенности межтканевых взаимоотношений в раннем органогенезе человека // Влияние антропогенных факторов на структурные преобразования органов, тканей, клеток человека и животных / Матер. 2-й Всеросс. конф. (Cаратов, 16 - 18 сент. 1993г.). - Саратов, 1993. - Ч. 3. - С. 79.

Аннотації

Юнсі Г.О. Органні особливості міжтканинних взаємовідносин в пренатальному онтогенезі людини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія. Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського, м. Сімферополь, 2000.

Дисертація присвячена вивченню органних особливостей міжтканинних взаємовідносин в позазародкових (хоріон) та дефінітивних (шлунок, тонка кишка, серце та корпоральні судини) органах в першому триместрі пренатального онтогенезу людини. З використанням сучасних морфологічних, гістохімічних, електронномікроскопічних та морфометричних дослідженнь, проведено порівняльний аналіз гістогенетичних перебудов структур гемоплацентарного бар`єру.

Визначено істотні відмінності в ході гістогенетичного становлення тих та інших органів. Обгрунтовано виразливі міжтканинні взаємовідносини між утвореннями гемоплацентарного бар`єру і материнськими тканинами, а в зародкових органах - епітеліально-мезенхімальні взаємовідносини і взаємодії між їх похідними. Окреслено рел`єфні конструктивні характеристики гістогенетичних процессів відповідно послідовності виникнення гетерогенних закладок структурних компонентів і асинхроності ступеня їх диференціровки.

Ключові слова: хоріон, шлунок, тонка кишка, серце, ембріогенез.

Юнси Г.А. “Органные особенности межтканевых взаимоотношений в пренатальном онтогенезе человека”.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.09.- гистология, цитология, эмбриология. Крымский государственный медицинский университет им. С.И.Георгиевского, г. Симферополь, 2000.

В диссертации на примере изучения гистогенеза хориона, желудка, тонкого кишечника, сердца и корпоральных сосудов проанализированы особенности межтканевых взаимоотношений, складывающихся в провизорных и дефинитивных органах на протяжении первого триместра внутриутробного развития.

Работа основана на материале 67 объектов зародышей и предплодов человека возрасте от 4,5 суток до 3-х месяцев, включая хорионы и плаценты данного периода гестации. В сопоставительном анализе использованы литературные источники и комплекс гистоморфологических, гистохимических, электронномикроскопических и морфометрических методов исследования.

Установлено, что в рамках общебиологических закономерностей развития межтканевые взаимоотношения определяют существенные различия в ходе гистогенетического становления структур гемоплацентарного барьера и зародышевых органов, то есть обладают вполне определенными органоспецифическими свойствами.

В результате изучения гистогенетического становления структур гемо-плацентарного барьера обозначены взаимоотношения между собственными тканевыми закладками хориона и непосредственно с тканевыми компонентами материнского организма, причем, определены оценочные критерии его возрастной характеристики. В соответствии с этим трофобласт, изначально обладающий высокими темпами развития и имеющий клеточную организацию, уже с 4,5-суточного возраста приобретает многослойную структуру так что на эмбриональном полюсе 5-6-суточной бластоцисты появляются признаки образования симпластотрофобласта. К двухнедельному сроку в хорионе уже определяется строма, образованная специализированной соединительной тканью, появляются ворсины разный генерации, активизируется сосудообразование. Местно образовавшиеся сосуды включаются в общую систему кровообращения, что сопровождается усилением биосинтетических процессов в тканях и приводит к смене гистотрофного питания зародыша на гемотрофное. Усложнения межтканевых взаимоотношений в структурах хориона коррелируют с соответствующими специфическими реактивными изменениями эндометрия в зоне имплантации, так, что к концу 12-ой недели эмбриогенеза имеются все признаки установления плацентации.

Наиболее характерные органоспецифические особенности гистогенеза зародышевых органов - желудка и тонкого кишечника - в работе обоснованы выраженными эпителио-мезенхимальными взаимоотношениями и взаимодействиями между их производными. При этом очерчены рельефные конструктивные характеристики этих процессов в последовательности возникновения гетерогенных закладок структурных компонентов и асинхронности степени их дифференцировки. У 4-5-недельных зародышей стенки и желудка, и кишечника характеризуются доспецифической организацией их тканевых закладок. Под индуцирующим влиянием энтодермального эпителия и его производных происходит более ускоренная дифференцировка прилежащей к нему мезенхимы и во взаимосвязи с этим формирование рельефа слизистых оболочек и их структурных компонентов. У 7- недельных зародышей в составе эпителиального пласта желудка впервые появляются ямки, а в околоэпителиальной зоне усиленно формируется соединительная ткань. К 12-й неделе в желудке повсеместно обнаруживается образование железистого аппарата с наличием дифференцированных гландулоцитов. Для кишечника в эти сроки свойственно появление на 8-й неделе примитивных ворсин, а на 9-й - крипт, которые к 12- недельному возрасту становятся морфологически четко выражеными, при чем в образующем их эпителии определяются дифференцированные энтероциты. Как в желудке, так и в кишечнике двухслойность структуры мышечной оболочки становится более четкой и происходит усиленный ангиогенез. Эти процессы в обоих органах связаны со сложными цито-, гистохимическими преобразованиеями, которые протекают гетерохронно в краниокаудальном направлении.

Исследование серийных срезов 17- суточного зародыша человека позволило установить, что формирование зачатков сердца топографически определяется в краниальном отделе эмбрионального диска в пределах среднего зародышевого листка в виде парных закладок эндокарда и миокардиальных пластинок, обособляющихся в кардиогенном участке мезодермы. Дефинитивные корпоральные сосуды расположены медиально и выявляются в тесной связи с энтодермой. Кариометрический анализ кардиогенных зачатков зародышевых листков, несмотря на их гетерогенное происхождение, свидетельствует о тесной коррелятивной связи между ними.

Ключевые слова: хорион, желудок, тонкий кишечник, сердце, эмбриогенез

Yunsy G.O. Organs peculiarities intertissue of interactions in the prenatal ontogenesis of people.- manuscript.

Thesis for a candidate`s degree in medical sciences by speciality 14.03.09.- histology, cytology, embryology. The Crimean state medical University by S.I.Georgievsky, 2000.

The thesis was devoted to study the organs peculiarities of intertissues relations in non-embryonal (horion) and definitive (stomach, small intestine, heart, bode vessels) of organs in the first term of the prenatal ontogenesis of the human. It were used modern morphogenetic, histochemical, electronic microscopic and morphometric methods of reseach. It was carry out comparative analysis of histogenetic reconstructions of structures of hemoplacental barrier.

It were marked important differences in the histogenetic development of organs. It were based intertissue relations between of structures of hemoplacental barrier and mother`s tissues and embryonic - epithelial-mesenchymal interactions between it`s derivatives. Were found embossed constructive characteristics of histogenetic processes accordingly of sequens of beginning geterogenic layings of structural components and asynchronism of degree of its differentiation.

Key words: horion, stomach, small intestine, heart, embryogenesis

Размещено на Allbest.ru