Стан передсердь і шлуночків серця у хворих з пароксизмальною формою фібриляції передсердь

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ім. акад. М.Д. СТРАЖЕСКА

Кочарян Левон Ленвелович

УДК 616.12 - 008.313 - 073.7

СТАН ПЕРЕДСЕРДЬ І ШЛУНОЧКІВ СЕРЦЯ

У ХВОРИХ З ПАРОКСИЗМАЛЬНОЮ ФОРМОЮ

ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ

14.01.11 - Кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (м. Київ).

Науковий керівник:

доктор медичних наук, Стаднюк Леонiд Антонович, професор кафедри кардіології і функціональної діагностики Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Сіренко Юрій Миколайович, Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, керівник відділу симптоматичних артеріальних гіпертензій.

доктор медичних наук, професор Бендет Яків Абрамович, головний науковий співробітник відділу набутих вад серця Інституту серцево-судинної хірургії АМН України

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра факультетської терапії №2, МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться 26.09.2000 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.616.01 при Інституті кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України (03680, Київ, вул. Народного ополчення, 5).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України за адресою: 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5.

Автореферат розісланий 25.08.2000р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Деяк С.І.

фібриляція передсердь шлуночки серця

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Фібриляція передсердь (ФП) зустрічається у 0,4% дорослого населення (R.H. Falk, 1992; P. Petersen, 1984). Не рахуючи екстрасистолій, ФП - найчастіше порушення серцевого ритму у клінічній практиці (A. Jovic, R. Troskot, 1997). Втрата передсердної систоли приводить до значного зниження ударного об'єму (20-40%) (J.R. Orlando. et al., 1979). Деякі чинники, що призводять до ФП, були ідентифіковані: присутність клітин із низьким мембранним потенціалом спокою і зменшеного потенціалу дії; короткий рефрактерний період при широкому діапазоні довжини хвилі; збільшення дисперсії рефрактерних періодів. Особливо велике значення у виникненні ФП надається розширенню передсердь (D.O. Arnar, R. Danielsen, 1996; H. Omran, et al., 1998), зокрема ЛП. Разом з тим, пароксизми ФП нерідко виникають у осіб, що мають нормальні розміри передсердь і всього серця (М.С. Кушаковський, 1992). Ефективна передсердна скоротливість може бути відсутня протягом декількох днів і тижнів після відновлення синусового ритму (W.J. Manning et al., 1987; W.J. Manning et al., 1989; A.J. Sanphilippo et al., 1990). Відновлення нормальної передсердної скоротливої функції після кардiоверсiї (КВ) у хворих із ФП може залежати від різних чинників, у тому числі від віку пацієнтів, супутніх серцево-судинних захворювань, розміру ЛП, виду КВ, профілактичних антиаритмічних засобів, тривалості попереднього пароксизму ФП (A. Pollak, R.H. Falk, 1995).

Мало вивчено впливу короткого пароксизму тахікардії на електрофізіологічні та механічні властивості різних відділів серця. Короткий (декілька хвилин) пароксизм ФП може змінити рефрактерність міокарда передсердь, підвищити ризик виникнення повторного пароксизму (E.G. Daoud, 1996). Неоднозначна оцінка впливу короткого пароксизму на функцію ЛП. Одні дослідження знаходять погіршення механічної функції ЛП (E. Leistad et al., 1996), а інші не виявляють суттєвих змін (P.B. Sparks, 1999).

Магнітокардіографія (МКГ) має принципові переваги у порівнянні з електрокардіографією. Якщо ЕКГ реєструє різницю потенціалів, то МКГ - наявність електричного потоку. На результати біомагнітних вимірів значно менший вплив мають неоднорідності електропровідності середовища. Це пояснює можливість значно кращої просторової локалізації джерел збудження. Нам відома лише одна робота (M. Makijarvi et al., 1993), у якій проводилася оцінка аритмогенного субстрату в міокарді передсердь. У цій роботі авторами продемонстрована візуальна негомогенність карт магнітного поля зубця Р у хворих із синдромом ВПВ і пароксизмами ФП порівняно із хворими без ФП.

Таким чином, у наведених раніше роботах використовувалася обмежена кількість ЕхоКГ показників механічної функції ЛП і ЛШ (без вивчення функції правих відділів), не враховувалися електрофізіологічні параметри функції міокарда, не визначалися відповідності між змінами електричної і механічної функції передсердь і шлуночків. Зіставлення показників механічної функції і електрофізіологічних параметрів міокарда підвищить інформативність досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацiйна робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика в рамках теми “Розробка нових методичних підходів i діагностичних критеріїв оцінки структурно-функціонального стану різних відділів серця у хворих з порушеннями коронарного кровообігу та аритміями серця” Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України (реєстраційний номер ДР 01.98.Y001.229).

Мета i задачі дослідження. Вивчити механізми змін структурно-функціонального стану і характеру збудження передсердь і шлуночків у хворих із пароксизмальною формою ФП після кардіоверсії і при проведенні ЧСЕКС для прогнозування перебігу аритмії.

Задачі дослідження:

1. Встановити взаємозв'язок між механічною функцією різних відділів серця і характером їх збудження у хворих з пароксизмами ФП.

2. Уточнити значення ЧСЕКС, її вплив на збудження передсердь і шлуночків, а також на внутрішньосерцеву гемодинаміку.

3. Вивчити особливості динаміки функціонального стану передсердь і шлуночків після КВ.

4. Розробити прогностичні ЕхоКГ і МКГ критерії прогнозування перебігу ФП за даними дослідження при ЧСЕКС і після КВ.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше показаний взаємозв'язок характеру збудження різних відділів серця і їх насосної функції у спокої і при ЧСЕКС. Виявлена висока інформативність МКГ, особливо після ЧСЕКС, для визначення ступеня порушення збудження передсердь і шлуночків у хворих із ФП, прогнозування перебігу захворювання. Вивчено вплив попередньої ЧСЕКС на внутрішньосерцеву гемодинаміку і збудження передсердь і шлуночків у здорових і у хворих із ФП з урахуванням провокації пароксизму аритмії. Показана залежність характеру гемодинамічних змін після КВ вiд тривалості попереднього пароксизму ФП. Виявлено кореляцію гемодинамічних змін у правих і лівих відділах серця після КВ і після ЧСЕКС.

Практичне значення одержаних результатів. Показано доцільність використання ЧСЕКС для вивчення ступеня порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки і процесів збудження міокарда у хворих із ФП. Доведена цінність МКГ, особливо при ЧСЕКС для прогнозування перебігу ФП, уточнення причин змін показників внутрiшньосерцевої гемодинаміки.

Виділені гемодинамічні і МКГ критерії для прогнозування перебігу ФП, за даними дослідження під час ЧСЕКС. Прогностично несприятливими показниками, за даними МКГ, є підвищення негомогенності деполяризації передсердь і реполяризації шлуночків, а за даними ЕхоКГ - збільшення Е, (ПІС+ПІР)/ПВ і зменшення А, ФВлп, DT. Показано значимість провокації пароксизму ФП при ЧСЕКС відноcно погіршення гомогенності збудження міокарда і внутрішньосерцевої гемодинаміки. На підставі зіставлення з даними секторального сканування, доплер ЕхоКГ і МКГ уточнена iнформативнiсть простих загальнодоступних параметрів М-режиму ЕхоКГ, включаючи характер руху задньої стінки аорти i можливість більш широкого використання їх.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження використовуються під час викладання на кафедрі кардіології і функціональної діагностики Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, а також у роботі відділення аритмій серця Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, що підтверджено актами впровадження, а також можуть бути впроваджені у практичній роботі кардіологічних відділень, відділень функціональної діагностики, кабінетів ультразвукової діагностики.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою роботою автора. Автором самостійно проведені клінічні та ехокардіографічні дослідження, збір, формування автоматизованої бази даних, статистична обробка, аналіз і узагальнення результатів. МКГ дослідження проводив разом з співробітниками лабораторії магнітокардіографії Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України та Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України. ЧСЕКС проводив разом зі співробітниками відділення аритмій серця Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України. Практичні рекомендації та висновки сформульовані автором разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи обговорені на “11 міжнародній конференції з бiомагнетизму” (Сендаї, Японія, 1998), на “Українській науково-практичній конференції кардіологів і кардіохірургів з міжнародною участю” (26-28 травня 1999 р., м. Київ), на “Першому Українському Конгресі фахівців з ультразвукової діагностики” (1-4 червня 1999 р., м. Київ) і на третьому з'їзді Російської асоціації фахівців ультразвукової діагностики в медицині (Москва, 25-28 жовтня 1999 р.), а також на науково-пiдсумковій сесії Інституту кардiологiї iм. М.Д. Стражеска АМН України (10-11 лютого 2000 р, м. Київ). Апробація дисертації була проведена на розширеному засіданні кафедри кардіології і функціональної діагностики, кафедри терапії і кафедри сімейної медицини КМАПО ім. П.Л. Шупика, апробаційній раді Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, за участю відділень аритмій серця, радіоізотопних методів дослідження, вад серця з лабораторією функціональної діагностики, 20.10.1999 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових робіт, у тому числі 5 журнальних статей, 3 з яких визнані ВАК України, та 4 тезів.

Структура та обсяг дисертації. Основний текст дисертації викладено на 134 сторінках машинописного тексту, містить 30 таблиць. Складається із вступу, огляду літератури, 7 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел, який містить 400 літературних найменувань.

фібриляція передсердь шлуночки серця

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Характеристика обстежених. Було обстежено 88 пацієнтів з серцевою недостатністю не вище IIА ст. за класифікацією М.Д. Стражеска та В.Х. Василенка (62 чоловіки і 26 жінок; середній вік 4611 років) і 30 практично здорових (20 чоловіків і 10 жінок, середній вік 315 років).

Пацієнти поділені на групи в такий спосіб: 1-ша група - хворі із ФП після КВ (20 осіб); 2-га група - хворі із ФП у період між нападами до і після ЧСЕКС (26 осіб); 3-тя група - хворі із суправентрикулярною тахікардією (СВТ) до і після ЧСЕКС (17 осіб); 4-та група - практично здорові (30 осіб) до і після ЧСЕКС; 5-та група - 25 хворих ІХС, у яких зіставлені показники функції ЛШ, одержані за допомогою ЕхоКГ та радіонуклідної вентрикулографії (РНВГ) для уточнення інформативності використаних у дисертації ЕхоКГ показників.

Отже, група хворих, яким була проведена КВ, включала 20 осіб (12 чоловіків і 8 жінок), середній вік яких складав 5317 років. Захворювання, що приводили до ФП: IХС - 11 осіб, міокардитичний кардіосклероз - 5 осіб, у 4 пацієнтів була ідіопатична ФП. Хворі були поділені на 2 підгрупи залежно від тривалості ФП: I підгрупа - 9 хворих із тривалістю попередньої фібриляції до 4 тижнів і II підгрупа - 11 хворих із тривалістю пароксизму більше 4 тижнів. Хворим із ФП відновлювали синусовий ритм, використовуючи фармакологічну КВ (14 пацієнтів) і електричну КВ (6 пацієнтів), після чого були проведені ЕхоКГ дослідження (через 1-2 години, через добу і через тиждень після КВ). Група хворих із ФП, яким у період між нападами була проведена ЧСЕКС, включала 26 осіб (16 чоловіків і 10 жінок), середній вік яких складав 469 років. Захворювання, що приводили до ФП: IХС - 13 хворих, міокардитичний кардіосклероз - 8, у 5 пацієнтів була ідіопатична ФП. Хворим до ЧСЕКС і безпосередньо після ЧСЕКС була проведена ЕхоКГ, а 14 із них - одночасно МКГ. Пацієнти цієї групи були розділені на підгрупи - із провокацією короткого (у середньому 7 хв.) пароксизму ФП (14 пацієнтів) і без зриву ритму (12 пацієнтів). В якості контрольних груп були обстежені хворі із СВТ і практично здорові. Група пацієнтів із СВТ включала 17 осіб (12 чоловіків і 5 жінок), середній вік 4414 років. Група практично здорових включала 30 осіб (20 чоловіків і 10 жінок), середній вік 315 років. Здоровим та хворим СВТ були проведені ЕхоКГ дослідження до і, безпосередньо, після ЧСЕКС. Дев'яти здоровим були проведені паралельно МКГ дослідження до і після ЧСЕКС.

Методи дослідження. Ехокардіографічні дослідження проводилися на апараті “Ультрамарк-9”(США) за допомогою датчика частотою 2,5 Мгц за стандартними методиками (Н. Шиллер, М. Осипов, 1993). Доступи: у парастернальний (довговісьова, коротковісьова позиції) та верхівковий (чотирикамерна, двокамерна i п'ятикамерна позиції). Визначали наступні показники:

А) У М-режимі: розміри аорти і ЛП, амплітуду руху задньої стінки аорти (передньої стінки ЛП) за раннє наповнення (ШН) ЛШ і за всю діастолу, частоту серцевих скорочень, товщину передньої стінки ПШ, поперечний розмір ПШ, товщину міжшлуночкової перегородки і задньої стінки ЛШ, кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний розміри, а також об'єми лівого шлуночка (КДО і КСО) із використанням формули L. Teichholz, фракцію вигнання ЛШ та його масу міокарда.

Б) Секторальне сканування: у 4-камернiй позиції з верхівки визначалися довгий (L) і короткий розміри ЛП, ПП, ЛШ і ПШ, площі їх перерізу (S), а при використанні однопланової формули площа-довжина (V=0,85S/L) - кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний об'єми передсердь і шлуночків і їх фракції вигнання.

В) Імпульсне доплерівське дослідження. Визначалися: 1) Кровотік у легеневій артерії (ЛА) - коротковісьова позиція з парастернального доступу - максимальна швидкість кровотоку, інтеграл швидкості-часу (VTI), період вигнання (ПВ) і час прискорення (ЧП), що відбиває середній тиск у ЛА. 2) Трансмітральний і транстрикуспідальний кровотік (у 4-камерній позиції з верхівки) - швидкiсть раннього наповнення (Е) і VTIE, швидкість потоку у систолу передсердя (А) і VTIA, час уповільнення кровотоку раннього діастолічного наповнення (DT). 3) Трансаортальний кровотік (у 5-ти камерній позиції з верхівки) - максимальна швидкість кровотоку і його VTI, період вигнання (ПВ) і період ізометричного розслаблення (ПІР). Використано інтегральний показник скоротливої здатності і діастолічного розслаблення шлуночків - співвідношення суми періодів ізометричного скорочення і розслаблення до періоду вигнання (ПІС+ПІР)/ПВ (C. Tei et al., 1996; C. Tei et al., 1997). Висока інформативність вказаних ЕхоКГ показників підтверджена нами при співставленні їх з параметрами радіонуклідної вентрикулографії у хворих з ІХС.

Магнітокардіографія.

Дослідження виконані у лабораторії магнітокардіографії Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України та Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України. МКГ-картування проводили з використанням одноканального СКВІД магнітометра в 36 вузлах перетину прямокутної сітки з кроком 4 см з одночасною реєстрацією ЕКГ. На основі цього будувалися еквііндукційні карти розподілу магнітного поля в задані моменти серцевого циклу. Ступінь гомогенності деполяризації передсердь визначали по кількості екстремумів (КЕП) на еквііндукційних картах у 24 рівновіддалених точках протягом зубця Р ЕКГ. Крім того, визначали індекс гетерогенності (ІГ), як сума позитивних екстремумів тих еквііндукційних карт другої половини зубця Р, де прояви гетерогенності були істотні (більше 2-х позитивних екстремумів). Ступінь гетерогенності збудження шлуночків (КЕШ) визначали по кількості екстремумів у 32 рівновіддалених еквііндукційних картах магнітного поля протягом інтервалу ST за часом нормалізації вектора реполяризації (ЧН), а також по коефіцієнту гомогенності (КГ).

Черезстравохідна електрокардіостимуляція.

Дослідження виконані у відділенні аритмій серця Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України. ЧСЕКС у хворих із ФП проводили за загальноприйнятою методикою (М.С. Кушаковський, 1992); 1) у прискорюючому режимі, до виникнення функціональної АВ блокади II ступеня (або пароксизму ФП); 2) програмована електростимуляція одиночним або парним електростимулом до досягнення ефективного рефрактерного періоду ЛП (або розвитку пароксизму ФП); 3) високочастотною електростимуляцією ЛП короткими залпами імпульсів із наростаючою частотою до 600 імпульсів на хвилину або до індукції стійкого (тривалістю більше 2 хвилин) пароксизму ФП.

Радіонуклідна вентрикулографія.

Рівноважну кардіосинхронізовану РНВГ проводили, використовуючи позначку еритроцитів in vivo, шляхом попереднього внутрішньовенного введення хворому 5 мг пірофосфату з наступним введенням Tc-пертехнетату за стандартною методикою (R.J. Callahan et al., 1992) з застосуванням гама-камери LFOV-IV (Nuclear Chicago, США). Визначали кінцевосистолічний та кінцеводіастолічний об'єми ЛШ, фракцію вигнання, час вигнання, максимальну швидкість вигнання та час її досягнення, максимальну швидкість наповнення та час її досягнення.

Результати дослідження

1 Співставлення інформативності ехокардіографічних та радіонуклідних показників функції лівого шлуночка

Суттєвих відмінностей середніх по 5 групі значень КДО, КСО, ФВ не виявлено. Так, величини КДО були відповідно (1607) та (16112) мл; КСО - (849) та (909) мл; ФВ - (465) та (483)%. При кореляційному аналізі відзначено достовірний зв'язок отриманий двома методами величин КДО (r=0,82; p<0,01) та КСО (r=0,70; p<0,01). У той же час зв'язок величин ФВ був недостовірним (r=0,25; p>0,3). Крім того, відзначена достовірна кореляція максимальної швидкості трансаортального потоку (ЕхоКГ) з максимальною швидкістю вигнання (РНВГ) - (r=0,80; p<0,001), з часом досягнення максимальної швидкості вигнання (РНВГ) - (r=-0,39; p<0,05), а також значень періоду вигнання ЛШ, отриманих двома методами (r=0,86; p<0,001).

Таким чином, проведене співставлення підтверджує високу інформативність ЕхоКГ показників, а також адекватність їх визначення автором при виконанні дисертаційної роботи.

2 Внутрішньосерцева гемодинаміка, гомогенність збудження передсердь та шлуночків у здорових i хворих з ФП до та після ЧСЕКС

Результати обстеження здорових свідчать, що після ЧСЕКС суттєвих змін у показниках внутрішньосерцевої гемодинаміки не виявлено, а за даними МКГ виявляється деяке погіршення гомогенності збудження міокарда (таблиця 1). Також не виявлено достовірної динаміки ЕхоКГ показників у хворих пароксизмами СВТ до та після ЧСЕКС порівняно із здоровими.

Таблиця 1. ЕхоКГ та МКГ параметри у обстежених до та після ЧСЕКС

Показники	До ЧСЕКС (абсолютні величини)	Після ЧСЕКС (прирости)
	Здоровi	Хворi з ФП	Здоровi	Хворi з ФП
Дані ЕхоКГ	30 осіб	ціла група	зрив є	без зриву	30 осіб	ціла група	зрив є	без зриву
	ТМК
Е (м/із)	0,710,018	0,640,02	0,680,03	0,580,03	-0,020,02	0,0010,01	0,020,02	-0,020,02
А (м/із)	0,480,02	0,550,03	0,530,03	0,570,04	0,020,02	0,0040,02	-0,020,03	0,030,03
DT (мс)	1892,5	1997,6	20410,3	19411,5	-5,265,6	3,24,9	2,17,9	4,55,7
(ПІС+ПІР)/ПВ	0,330,02	0,530,02	0,510,03	0,550,03	0,050,02	0,020,04	0,060,04	-0,040,06
ПІР (мс)	881,9	1012,7	1023,6	98,74,4	03,2	3,272,3	7,12,9	-1,23
	ТТКК
Е (м/із)	0,610,02	0,550,02	0,580,03	0,520,03	0,010,01	0,00040,02	-0,020,02	0,030,02
А (м/із)	0,420,01	0,440,02	0,420,02	0,460,02	-0,010,01	-0,020,01	-0,020,01	-0,020,02
DT (мс)	1984,7	1828,8	1798,4	18616,8	-11,47,6	-4,57,3	-147,6	6,213
(ПІС+ПІР)/ПВ	0,330,02	0,490,03	0,500,02	0,430,04	0,0050,04	0,0060,02	0,030,04	-0,020,03
	ТЛА
ПВ (мс)	3194,3	3215,1	319,66	3228,7	-7,58,9	7,75,3	3,25,6	139,6
ЧП (мс)	144,52	129,62	1302,7	1263,5	1,73,4	0,962,5	-2,53	54,6
	Секторальне сканування
Vлп (мл)	42,11,3	65,23,1	66,24,3	64,14,7	0,782,13	-0,32,4	1,43,8	-1,52
ФВлп (%)	53,41,1	501,9	46,11,6	60,22,2	-1,72,85	-5,51,4	-71,59	-3,72,5
Vлш (мл)	134,74	159,65	1567,4	1645,6	-3,82,54	3,14,1	104,5	-56,6
ФВлш (%)	56,31,4	47,12,1	47,32,9	46,83,1	-0,92,2	-0,81,4	-0,71,8	-12,2
Vпп (мл)	42,21,2	49,83,3	53,73,8	53,73,6	-0,832,2	1,43,1	1,73,1	0,71,6
ФВпп (%)	48,91,7	40,32,6	36,61,5	42,63,5	-6,63,22	-1,32,7	-1,81,5	-0,43
Vпш (мл)	81,95,8	63,26,4	93,811	7510,7	1,673,2	3,53,79	3,53,8	3,83,3
ФВпш (%)	51,32,2	41,12,5	402,6	44,62,6	0,722,83	3,673,2	1,12,2	3,53,4
	М-режим
ЛП (см)	3,440,06	3,940,09	3,950,09	3,920,16	0.0050,03	0,110,04	0,050,05	0,10,05
ШН (см)	0,590,02	0,510,03	0,510,03	0,510,04	0,010,04	0,010,02	0,060,04	-0,050,02
СП (см)	0,530,02	0,510,04	0,470,04	0,550,07	-0,0030,03	-0,010,03	0,020,02	-0,050,06
КДО (мл)	1314,2	145,65	148,57	1428,4	2,24,1	5,33,6	11,33	-1,77
ФВ (%)	61,51,4	581,4	59,61,6	56,22,4	-0,51,59	-1,61,2	-2,11,7	-1,22
МКГ дані	Здоровi	Хворi з ФП	Здоровi	Хворi з ФП
КЕШ	55,12,5	83,27,7	79,78,9	89,615	-1,42,9	7,933,7	144,2	-3,24
КГ	0,9630,011	0,7460,06	0,7390,081	0,7570,096	-0,0170,015	-0,0750,053	-0,0680,052	-0,0880,124
ЧН	4,41,6	14,52	15,12,3	13,43,9	2,440,67	1,641,5	1,91,8	1,22,9
ІГ	1,80,53	12,62,7	102,6	17,25,9	1,71,34	2,282,8	6,12,7	-4,65
КЕП	34,91,9	43,73,5	40,52,9	49,48,3	1,92,93	1,363,1	5,72,9	-2,43

При аналізі функції лівих відділів (таблиця 1) у групі хворих з ФП у міжприступний період у порівнянні зі здоровими до ЧСЕКС відмічені менші значення Е, Е/А, VTIE/A, ЧП, ФВ_ЛШ і ФВ_ЛП, а також більші величини А, (ПІС+ПІР)/ПВ, ПІР, Vлп, Vлш. Ці дані свідчать про порушення діастолічного розслаблення ЛШ, зниження скоротливої здатності ЛШ і ЛП та про більші величини тиску в ЛА. При аналізі вихідних показників функції правих відділів відмічені подібні зміни: зменшення Е, Е/А, VTIE, VTIE/A, ФВ_ПП, ФВ_ПШ, а також збільшення (ПІС+ПІР)/ПВ і VTIA. Ці дані свідчать про порушення функції правих відділів серця.

За даними МКГ до ЧСЕКС у хворих відмічені ознаки достовірного погіршення гомогенності збудження передсердь і шлуночків: більші значення КЕШ, КЕП, ІГ, ЧН і менші КГ.

Приріст показників після ЧСЕКС.

Після ЧСЕКС у хворих з ФП відмічається зменшення ФВ_ЛП, ріст діаметру ЛП (М-режим) і тенденція до зменшення ФВ_ПП. Крім того, при аналізі ТТКК відмічено збільшення Е і зменшення А. У порівнянні зі здоровими відмічено більший приріст Vлш, тенденція до меншого приросту ФВ_ЛП та ФВ_ПП.

За даними МКГ відмічається поглиблення вихідних порушень гомогенності збудження шлуночків (збільшення КЕШ, зменшення КГ), а також тенденція до подальшого погіршення деполяризацiї передсердь.

2.1 Взаємозв'язок показників збудження серця і його насосної функції до та після ЧCЕКС у хворих з ФП

А. Кореляції показників ТМК і МКГ.

До ЧСЕКС відмічена кореляція між гомогенністю збудження шлуночків і механічною функцією ЛШ - зв'язок (ПІС+ПІР)/ПВ з КЕШ прямий (r=0,76 p<0,01), а з КГ - зворотний. У осіб із більшою негомогенністю реполяризації шлуночків відмічено гірше діастолічне наповнення ЛШ. Кореляція Е з КЕШ зворотна (r=-0,68 p<0,01). Кореляція VTIE зворотна з КЕШ, ВН і пряма з КГ (r=0,62 p<0,05). Крім того, виявлена залежність насосної функції ЛП від стану збудження як передсердь, так і шлуночків - зворотний зв'язок А з КЕП, ІГ а також з КЕШ (r=-0,57 p<0,05).

Після ЧСЕКС виявлено численні зв'язки приростів ЕхоКГ і МКГ параметрів. Так, при кращій динаміці (ПІС+ПІР)/ПВ, відмічені більш сприятливі зміни збудження шлуночків і передсердь. Зв'язок (ПІС+ПІР)/ПВ з КЕШ (r=0,83 p<0,01), ЧН (r=0,54 p<0,05) та КЕП (r=0,71 p<0,01), ІГ (r=0,72 p<0,01) - прямий, а з КГ (r=-0,48 p<0,05) - зворотний. Має місце залежність деполяризації передсердь і насосної функції ЛП - зворотний зв'язок КЕП, ІГ з А (r=-0,43 p<0,05 i r=-0,45 p<0,05 вiдповiдно). Крім того виявлена залежність приросту функції ЛП від гомогенності збудження шлуночків - зворотний зв'язок А з КЕШ, ЧН. У той же час в осіб із гіршою динамікою збудження шлуночків і передсердь відмічено менший приріст DT - зворотний зв'язок DT з КЕШ, ВН і КЕП (r=-0,63 p<0,01 ; r=-0,48 p<0,05; r=-0,39 p<0,05 вiдповiдно) і більший приріст Е (прямий зв'язок DT з КЕШ, ВН і КЕП, ІГ). Звідси зворотний зв'язок приростів Е з DT (r=-0,50 p<0,01) та прямий - Е/А з КЕШ, ВН, КЕП (r=0,68 p<0,01; r=0,76 p<0,01; r=0,51 p<0,05 вiдповiдно).

Таким чином, відмічені суттєві зв'язки як вихідних показників збудження і насосної функції передсердь і шлуночків, так і, особливо, їх приростів. Причому, якщо у вихідному стані при більшій негомогенності збудження шлуночків ефективність раннього наповнення ЛШ нижче, то після стимуляції у хворих з більш вираженим подальшим поглибленням гетерогенності збудження шлуночків і передсердь відмічається збільшення (ПІС+ПІР)/ПВ, а також комплекс ЕхоКГ показників, характерних для псевдонормалізації мітрального кровотоку (більший приріст Е і менший приріст DT). Крім того, відмічена залежність швидкості наповнення ЛШ в систолу передсердя від гомогенності збудження як передсердь, так і шлуночків.

Б. Кореляції показників ТТКК і МКГ.

У вихідному стані відмічено зворотний зв'язок Е з КЕШ (r=-0,64 p<0,01) і прямий із КГ (r=0,48 p=0,05). Також виявлені тенденція до прямого зв'язку А з КЕП (r=0,46 p=0,07) і тенденції до зворотного зв'язку DT з Е/А, (ПІС+ПІР)/ПВ з КЕП та з ІГ. Після ЧСЕКС зв'язок приростів КЕШ з А і DT зворотний, а з (ПІС+ПІР)/ПВ, Е/А - прямий (тенденції). Тенденція до прямого зв'язку приростів ІГ з Е/А і (ПІС+ПІР)/ПВ, прямий зв'язок DT з VTIA.

Таким чином, залежність ТТКК відносно гомогенності збудження міокарду в хворих ФП до ЧСЕКС дещо відрізняється від зв'язку показників ТМК та параметрів МКГ. Кореляція МКГ показників гетерогенності збудження передсердь (КЕП, ІГ) з доплер ЕхоКГ параметрами функції ЛП (А, VTIA) зворотна, а з аналогічними параметрами функції ПП - пряма. Це можна пояснити тим, що вказані МКГ показники, особливо ІГ, виявляють, перш за все, порушення деполяризації ЛП, збудження якого виникає пізніше, ніж ПП. При погіршенні функції ЛП і ЛШ збільшується навантаження на праві відділи, відбиттям чого може бути і ріст передсерцевого внеску в наповнення ПШ. Вказане припущення узгоджується із тенденцією до зворотного зв'язку КЕП, ІГ з (ПІС+ПІР)/ПВ по ПШ, у той час, як зв'язок вказаних МКГ параметрів з аналогічним ЕхоКГ показником функції ЛШ прямий.

Разом з тим, після ЧСЕКС характер зв`язку приростів МКГ показників з одного боку і ЕхоКГ параметрів ТМК і ТТКК - з iншого, був подібним. Так, після ЧСЕКС в осіб із більшим ступенем порушення гомогенності збудження шлуночків відмічається менш сприятлива динаміка функції ПШ (згідно (ПІС+ПІР)/ПВ) і ознаки псевдонормалізації ТТКК (ріст Е, падіння А, скорочення DT).

В. Кореляції показників секторального сканування і кровотоку в аорті і ЛА з МКГ параметрами.

При співставленні вихідних даних ЕхоКГ і МКГ відмічається тенденція до зворотного зв`язку ЧП з КЕШ, КЕП і ІГ, що може свідчити про збільшений середній тиск у ЛА в осіб із гіршою гомогенністю збудження передсердь і шлуночків. Крім того, відмічена тенденція до прямого зв`язку ЧП з ФВ_ЛШ і ФВ_ЛП, що підтверджує вищевказану тезу про залежність ЧП від гомогенності збудження і функції шлуночків і передсердь.

Після ЧСЕКС виявлено прямий зв`язок приросту КЕШ з Vлп (r=0,67 p<0,01), Vлш (r=0,72 p<0,01), ПІР (r=0,76 p<0,01) і зворотний - з ФВ<sub>ЛШ</sub> (r=-0,76 p<0,01), ЧП (r=-0,83 p<0,01), VЛА, VАо, VTIАо. Крім того, відмічено зворотний зв`язок КЕП з ЧП, VTIАо і прямий з ПІР. Також відмічається прямий зв`язок приросту Vлш з ПІР (r=0,42 p<0,05) і зворотний з ФВ<sub>ПШ</sub> (r=-0,48 p<0,05). Крім того, виявлено прямий зв`язок Vлп з Vлш, Vпп і зворотний з ФВ_ЛШ і ЧП. Відмічено зворотний зв`язок ЧП з ФВ<sub>ПШ</sub> і прямий з ФВ<sub>ПП</sub>, що, можливо, свідчить про підвищення ФВ<sub>ПП</sub> по механізму Франка-Старлінга при погіршенні функції ПШ (прямий зв`язок між об'ємами ПП і ПШ та зворотний між значеннями їх ФВ). У той же час існує тенденція до прямого зв`язку ФВ_ЛШ і ФВ_ЛП, що свідчить про гірші функціональні резерви ЛП у порівнянні з ПП.

Г. Кореляції показників М-режима і МКГ параметрів.

У вихідному стані відмічено зворотний зв'язок КЕШ з ШН, СП i ФВ (r=-0,59 p<0,05; r=-0,53 p<0,05; r=-0,48 p=0,05 вiдповiдно), і прямий з ММ (r=0,86 p<0,05). Крім того, виявлений зв'язок КЕП з ШН, СП, ФВ був зворотний (r=-0,57 p<0,05; r=-0,39 p<0,05 i r=-0,56 p<0,05 вiдповiдно). Після ЧСЕКС відмічено прямий зв'язок між приростами КДО та КЕШ (r=0,87 p<0,001); КДО та КЕП (r=0,64 p=0,01); КДО з ШН і СП, а також тенденція до прямого зв'язку між КЕШ і DЛП.

Таким чином, з погіршенням показників збудження передсердь і шлуночків, як за даними секторального сканування, так і за даними М-режиму, відмічаються гірші показники скоротливої здатності ЛШ та його діастолічного наповнення. Крім того, гетерогенність збудження міокарду залежить від маси міокарду.

Д. Кореляції показників ТМК і ЕхоКГ у М-режимі.

У вихідному стані виявлено зворотний зв'язок (ПІС+ПІР)/ПВ з ШН (r=-0,52 p<0,05), а також прямий зв'язок Е з ФВ (r=0,43 p<0,05) і з ШН/СП (r=0,48 p<0,05). Співставлення приростів показників, що вивчаються, виявило пряму кореляцію VTIА з СП (r=0,55 p<0,05). Зв'язок ШН/СП з А, VTIA зворотний (r вiдповiдно -0,42 та -0,61), а з VTIE/A - тенденція до прямого. Крім того, виявлено зворотний зв'язок приростів DT і ФВ і тенденція до прямого зв'язку Е і КДО.

Виявлені кореляційні зв'язки показують можливості використання параметрів найбільш простого ультразвукового дослідження (М-режим), особливо при динамічному обстеженні. Так, відмічена кореляція між показниками ТМК та рухом задньої стінки аорти (А-СП, Е/А-ШН/СП, Е-ШН/СП). Подібно до вказаного раніше прямого зв'язку приростів КДО і ШН, існує тенденція до прямого зв'язку приростів КДО з Е. Виявлено також зворотний зв'язок (ПІС+ПІР)/ПВ з ШН, що свідчить про залежність ШН лівого шлуночка від його функціонального стану, а також зворотний зв'язок приростів DT і ФВ, що узгоджується із раніше відміченою значимістю динаміки DT. Таким чином, показана можливість ширшого використання простих загальнодоступних ЕхоКГ показників М-режимi, які визначаються за рухом задньої стінки аорти. Наші дані підтверджують та доповнюють результати недавніх досліджень (C. Briguori et al., 1999).

2.2 Зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки і збудження серця у хворих з ФП до і після ЧСЕКС залежно від провокації пароксизму аритмії

У групі хворих зі зривом виявлено ряд відмінностей у функції лівих вiддiлiв серця до ЧСЕКС (бiльшi значення Е, меншi - ФВлп, А, СП) та після неї (більший приріст об'ємів ЛШ та ЛП, (ПІС+ПІР)/ПВ, ПІР, а також більш різке зменшення ФВлп та А, тенденція до меншого приросту ЧП (таблиця 2). У той же час суттєвих відмінностей у функції правих вiддiлiв залежно вiд провокації ФП не виявлено. Отримані при дослiдженнi до та після ЧСЕКС данi свiдчать про те, що у хворих дисфункцiя ЛП бiльш виражена, нiж ПП. МКГ показники до ЧСЕКС не відрізнялися, а після стимуляції у хворих зi зривом було виявлено також суттєве збільшення КЕШ, ІГ, КЕП і зменшення КГ. У хворих з спровокованою ФП спонтанні пароксизми аритмії були частішими та тривалішими.

Таким чином, після короткого пароксизму ФП відзначається поглиблення порушення гомогенності збудження різних ділянок міокарду і його насосної функції в порівнянні з хворими без спровокованого пароксизму. Більший приріст Е, Е/А після ЧСЕКС у хворих зі зривом, можливо, залежить від гіршої механічної функції ЛП, а також від більшого тиску в ЛА і, таким чином, від більшого градієнту тиску на початку діастоли шлуночкiв.

3 Особливості внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих з ФП пiсля відновлення синусового ритму

Обстежено 20 пацієнтів після КВ, розділених на дві групи: 1 група - 9 пацієнтів з попереднього ФП не більше чотирьох тижнів, а 2 групу складали хворі з ФП більше 4 тижнів. ЕхоКГ дослідження проводилися хворим тричі: не пізніше двох годин після КВ (перший етап), через добу після КВ (другий етап), через один тиждень після КВ (третій етап).

Одразу після КВ у групі 1 значення (ПІС+ПІР)/ПВ для обох шлуночків, Vлп, Vпп були меншими, а ФВлш, ФВпш, ЧП - більшими у порівнянні з 2 групою (таблиця 2). У той же час ФВпп у 1 групі більша, не вiдрiзняючись вiд норми, а ФВлп в обох групах схожа i суттєво нижча за норму (таблиця 1). Крiм того, у 2 групі виявлені ознаки рестриктивного типу наповнення ЛШ (зростання Е, Е/А та скорочення DT), а у вiдношеннi ПШ - лише тенденція до подібних змін.

Таблиця 2. Значення ЕхоКГ показників на етапах досліджень у хворих з ФП після відновлення синусового ритму

Етапи дослідження
ЕхоКГ показн.	Перший (абсолютні значення)	Другий (прирости порівняно з першим етапом)	Третій (прирости порівняно з першим етапом)
	1 група	2 група	1 група	2 група	1 група	2 група
Лiвi вiддiли
Е (м/із)	0,610,03	0,870,06*	0,110,05	-0,020,03	0,070,05	-0,060,03*
А (м/із)	0,50,05	0,380,05*	0,20,05	-0,010,03*	0,20,07	0,040,02*
DT (мс)	17710	1445	711	-5,46,9	1123	18,38,4
ПІР+ПІС/ПВ	0,450,02	0,660,03*	-0,0040,02	-0,0050,02*	-0,030,01	-0,050,03*
Vлш (мл)	1438	1538	05,6	-1,16	-6,25,8	0,865
ФВлш (%)	542	442*	31,4	0,181,5*	6,50,9	3,72,2
Vлп (мл)	554	788*	0,672,5	2,13,6*	-3,12,6*	-5,34,9*
ФВлп (%)	432	423	4,73,8	-2,42,8*	12,92,6	-5,75,8*
Правi вiддiли
Е (м/із)	0,530,04	0,580,01	0,090,03	0,010,02	0,040,03	-0,050,02
А (м/із)	0,50,03	0,350,02	0,080,01	0,030,02	0,120,03	0,040,032
DT (мс)	1843,8	1595,3	36,79,4	-126,6	31,111,8	-1,66,3
ПІР+ПІС/ПВ	0,470,01	0,640,03	-0,030,01	0,050,02	-0,040,01	0,020,01
ЧП (мс)	1272	1142*	-0,551,3	1,82,4*	-1,12,2	9,32,5
Vпш (мл)	10710	12510,4	-3,33,9	6,13,8	-2,91,7	9,33,5
ФВпш (%)	51,83,7	44,43,6	4,82,7	-5,41,6	4,82,5	-62,1
Vпп (мл)	573,7	78,86,4	-3,91,3	6,32,4	-2,91,3	11,62,3
ФВпп (%)	52,13,4	41,11,9	3,91,1	-4,91,6	5,81,7	-8,11,5

Примітки: - достовiрнi (p<0,05) вiдмiнностi порівняно з 1 групою

Через одну добу після КВ у групі 1 за даними ТМК и ТТКК спостерігалося зростання Е i особливо А, зростання ФВ шлуночків при зменшенні (ПІС+ПІР)/ПВ по ПШ, а також збільшення ФВпп (при цьому ФВлп має лише тенденцію до росту). У групі 2 виявлено погіршення функції ПШ (збільшення (ПІС+ПІР)/ПВ, Vпш, зменшення ФВпш), а також погіршення ФВ передсердь, у бiльшiй мiрі правого.

Через тиждень після кардіоверсії ФВ обох передсердь в групі 1 зростають, а в 2 - дещо знижуються. Крім того, приріст ФВ шлуночків більший, а приріст їх об'ємів менший в 1 групі. У хворих 2 групи динаміка функції правих вiддiлiв гірше, ніж лівих (по об'ємах та ФВ передсердь та шлуночків). Разом з тим, у другій групі через тиждень після КВ виявляються ознаки зменшення вираженостi порушення трансмiтрального кровотоку (зменшення Е, зростання А, DT, ЧП), а також тенденція до подібної динаміки ТТКК.

При парному кореляційному аналізі функції лівих вiддiлiв у всіх пацієнтів (група1+група2) на всіх етапах дослідження спостерігається прямий зв'язок між величинами А, VTIA та DТ. На другому та третьому етапах зв'язок Е/А з DТ зворотний, з (ПІС+ПІР)/ПВ - прямий. По правих вiддiлах також виявлений прямий зв'язок (ПІС+ПІР)/ПВ з Е/А та зворотний - з А.

Низькі значення А одразу після КВ, можливо, пов'язані з порушенням функції ЛШ (скоротливої здатності та діастолічного наповнення), про що свідчать нижчі показники ФВ_ЛШ, DT i більші значення (ПІС+ПІР)/ПВ у 2 групі. З часом зростання хвилі А супроводжується деяким подовженням DТ та зменшенням (ПІС+ПІР)/ПВ.

Виявлені вiдмiнностi зміни стану функції правих та лівих вiддiлiв серця після КВ. У 1 групі (де переважала фармакологiчна КВ) спочатку функція ПП була менш зміненою, ніж ЛП, а у подальшому поліпшення ЕхоКГ показників функції лівих та правих вiддiлiв був схожим. У той же час у 2 групі з більш тривалим пароксизмом ФП, де переважала електрична КВ, динаміка показників функції правих вiддiлiв серця була гіршою, ніж лівих. Це може бути пов'язано як з вихідною різницею у функції цих камер серця, так із вiдмiнностями у виді КВ.

Таким чином, ступінь та термін покращення функціонального стану лівих та правих вiддiлiв серця залежать від тривалості попереднього пароксизму ФП. Разом з тим, виявлені кореляції у певній мiрi відображують залежність тривалості пароксизму ФП вiд ступеня структурно-функціональних порушень у серці.

фібриляція передсердь шлуночки серця

ВИСНОВКИ

1. При вивченні стану передсердь і шлуночків у хворих з пароксизмальною формою фібриляції передсердь було встановлено чіткий зв'язок змін насосної функції різних відділів серця (скоротливої здатності і діастолічного наповнення) та гомогенності їх збудження як у спокої, так і при черезстравохідній електрокардіостимуляції.

2. Використання оригінальних магнітокардіографічних показників (КЕП, КЕШ, КГ, IГ, ЧН) у спокої і, особливо, після черезстравохідної електрокардіо-стимуляції дає можливість визначити готовність до виникнення пароксизмів ФП, уточнити значимість змін ехокардіографічних параметрів гемодинамiки.

3. Провокування пароксизму ФП при електрокардіостимуляції пов'язане з суттєвими порушеннями гомогенності збудження різних вiддiлiв міокарда та насосної функції передсердь. Після спровокованого короткого приступу ФП відзначається подальше порушення гомогенності збудження міокарда та його насосної функції.

4. При співставленні показників збудження та механічної функції серця встановлено, що несприятливими прогностичними критеріями у хворих із пароксизмами ФП при черезстравохідній електрокардіостімуляції, за даними ЕхоКГ, є збільшення Е, (ПІС+ПІР)/ПВ, зменшення А, ФВлп, DT; за даними МКГ - підвищення негомогенності деполяризації передсердь і реполяризації шлуночків.

5. Ступінь покращення механічної функції передсердь і шлуночків після КВ залежить від тривалості попереднього пароксизму ФП та ступеня їх початкової дисфункцiї.

6. У хворих з пароксизмами ФП дисфункцiя ЛП більша, ніж ПП.

ПРАКТИЧНI РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для уточнення функціонального стану передсердь і шлуночків у хворих із пароксизмами ФП доцільне проведення ЕхоКГ дослідження до і після ЧСЕКС. Прогностично несприятливими показниками, за даними ЕхоКГ, є збільшення Е, (ПІС+ПІР)/ПВ та зменшення А, ФВлп, DТ.

2. Цінним методом вивчення ступеня негомогенності збудження різних відділів міокарда у хворих з пароксизмами ФП є МКГ, особливо при проведенні дослідження до і після ЧСЕКС.

3. Провокація навіть короткого пароксизму ФП при ЧСЕКС погіршує гомогенність збудження міокарда і внутрішньосерцеву гемодинаміку, і тому необхідний диференційований підхід до подальшого спостереження.

4. Легкість провокування пароксизму ФП при ЧСЕКС може розглядатися як прогностично несприятливий критерій відносно частоти та тривалості спонтанних пароксизмiв ФП.

5. Для оцінки діастолічного наповнення ЛШ можна використовувати показники руху задньої стінки аорти (М-режим), величини яких корелюють з параметрами доплер ЕхоКГ і МКГ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бобров В.А., Стаднюк Л.А., Кочарян Л.Л., Чайковский И.А., Червонопиская Е.М., Соловьян А.Н., Сосницкий В.Н., Старшова Е.С. Зависимость изменений внутрисердечной гемодинамики от гомогенности возбуждения желудочков и предсердий после чреспищеводной электрокардиостимуляции у больных с пароксизмами фибрилляции предсердий // Український кардіологiчний журнал. - 1999. - №5. - С.26-29.

2. Кочарян Л.Л., Бобров В.А., Стаднюк Л.А. Внутрисердечная гемодинамика у больных с фибрилляцией предсердий после восстановления синусового ритма // Украiнський кардіологiчний журнал. - 1999. - №2. - С.27-29.

3. Стаднюк Л.А., Строганова Н.П., Червонописька О.М., Старшова О.С., Кочарян Л.Л., Ель-Шалухи I.М. Кореляцiя показникiв eхокардiографii та радiонуклiдноi вентрикулографii у хворих, що перенесли iнфаркт мiокарда // Український кардіологiчний журнал. - 1999. - №1. - С.16-20.

4. Стаднюк Л. А., Червонопиская Е. М., Кочарян Л. Л. Особенности внутрисердечной гемодинамики у больных с фибрилляцией предсердий после восстановления синусового ритма кардиоверсией // Тези доповідей Української науково-практичної конференції кардіологів і кардіохірургів з міжнародною участю: “Нові напрямки профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань”. Київ.-1999.-С.132-133.

5. Стаднюк Л.А., Червонописька О.М., Чайковський I.А., Сосницький В.М., Кочарян Л.Л., Будник М.М. Залежність динаміки ехокордiографiчних та магнiтокардiографiчних показників після черезстравохiдного електро-фiзiологiчного дослідження // Тези доповідей “Першого Українського Конгресу фахівців з ультразвукової діагностики”. - Київ. - 1999. - С. 56.

6. Стаднюк Л.А., Кочарян Л.Л., Червонописька О.М., Чайковський І.А., Сосницький В.М., Білинський Є.О. Внутрiшньосерцева гемодинамiка, гомогеннiсть збудження шлуночків та передсердь у хворих з пароксизмальною формою фiбриляцii передсердь // Тези доповідей об'єднаного пленуму кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнародною участю: “Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування”. - Київ. - 1999. - С. 98.

7. Bobrov V.A., Stadnyuk L.A., Sosnitsky V.N., Chaykovsky I.A., Chervonopiskaya E.M., Starshova E.S., Zurilo T.E., Kocharyan L.L. Registration of atrial excitation homogeneity disturbances by means of MCG-mapping when coupled with trasesophageal electrophysiological testing // Biomedizinische Technik. - 1997. - Band 42. - P.142-144.

8. Stadnyuk L., Sosnitsky V., Chervonopiskaya E., Solovyan A., Chaykovsky I., Steinberg F., Kocharyan L., Frolov A., Budnik N. Interdependence of dynamics of the echocardiography and magnetocardiography characteristics after the transesophageal electrophysiological testing // Magnetocardiography in unshielded location: actual diagnostic instrument: Sci. issue - Institut fur Biowissenschaftliche Forschung, Universitat Witten. Herdecke, Bochum, Germany. - 1999. - P.17-21.

9. Stadnyuk L.A., Sosnitsky V.N., Chervonopiskaya E.M., Solovyan A.N., Chaykovsky I.A., Kocharyan L.L., Frolov A.I., Budnik N.N., Steinberg F.V. Interdependence of dynamics of the echocardiography and magnetocardiography characteristics after the transesophageal electrophysiological testing // 1-th International Conference on Biomagnetism. - Sendaj, Japan. - 1998. - P.136.

АНОТАЦIЯ

Кочарян Л.Л. Стан передсердь і шлуночків серця у хворих з пароксизмальною формою фібриляції передсердь. - Рукопис.

Дисертація на здобуття ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2000.

Робота присвячена вивченню внутрішньосерцевої гемодинаміки та збудження передсердь шлуночків у хворих з пароксизмами ФП. Проведено дослідження змін ЕхоКГ показників після КВ, також впливу ЧСЕКС на гемодинаміку та гомогенності збудження різних вiддiлiв серця. Встановлено зв'язок систолiчної та дiастолiчної функції передсердь, шлуночків з характером їх збуджень. Виявлена висока дiагностична цiннiсть оригінальних МКГ показників збудження міокарда. Показана значимість провокації пароксизму ФП при ЧСЕКС щодо погіршення гомогенності збудження міокарда i внутрішньосерцевої гемодинаміки. Видiленi критерії для прогнозування перебігу ФП за даними дослідження при ЧСЕКС. Уточнена залежність гемодинамічних змін після КВ вiд тривалості попереднього пароксизму ФП.

Ключові слова: пароксизмальна форма фібриляції передсердь, кардіоверсія, ехокардіографія, магнітокардіографія, черезстравохідна електрокардіо-стимуляція.

SUMMERY

Kocharyan L.L. The state of heart's atria and ventricles in patients with paroxysmal form of atrial fibrillation. - Manuscript.

Thesis for the candidate's degree of medical science in the speciality 14.01.11 - cardiology. - N.D. Strazhesko Institute of cardiology of the Academy of Medical Science of Ukraine, Kiev, 2000.

The investigation was conducted to reveal the alterations of echocardiographic indexes after the sinus rhythm recovery in patients with paroxysmal form of atrial fibrillation (AF) and the alterations of the indexes of hemodynamics and homogenity of heart's different parts excitation after transesophageal electrophysiologycal testing (TET). The relation of mexanical atrial and ventriculars function with the character of their excitation was marked. The diagnostical value of original magnetocardiographic indexes of homogenity of myocardium excitation was revealed. The criterias for the prediction of AF course were distinguished according to the investigation during the TET. The dependence of hemodynamical alterations after the cardioversion from the previous arrhythmia paroxysm duration was defined more precisely.

Key words: paroxismal atrial fibrillation, cardioversion, echocardiography, magnetocardiography, transesophageal electrophysiologycal testing.

АННОТАЦИЯ

Кочарян Л.Л. Состояние предсердий и желудочков сердца у больных с пароксизмальной формой фибрилляции предсердий. - Рукопись.

Диссертация на соискание степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. Институт кардиологии им. акад. Н.Д. Стражеско АМН Украины, Киев, 2000.

Работа посвящена изучению внутрисердечной гемодинамики и гомогенности возбуждения предсердий и желудочков у больных с пароксизмальной формой фибрилляции предсердий. Проведено исследование по выявлению изменений эхокардиографических показателей после восстановления синусового ритма, а также изменений показателей гемодинамики и гомогенности возбуждения разных отделов сердца после чреспищеводной электрокардиостимуляции.

Обследовано 46 больных с пароксизмами фибрилляции предсердий (20 больных после восстановления синусового ритма и 26 больных до и после чреспищеводной электрокардиостимуляции). Контрольную группу составили 30 практически здоровых и 17 больных с пароксизмами суправентрикулярной тахикардии.

Установлена тесная связь систолической и диастолической функции предсердий, желудочков с характером их возбуждения. Выявлена высокая диагностическая ценность оригинальных магнитокардиографических показателей гомогенности возбуждения миокарда, особенно при проведении чреспищеводной электрокардиостимуляции. Показана значимость провокации короткого пароксизма аритмии (фибрилляции предсердий) при чреспищеводной электрокардиостимуляции, которая приводит к ухудшению гомогенности возбуждения миокарда и внутрисердечной гемодинамики. Выделены эхокардиографические и магнитокардиографические критерии для прогнозирования течения фибрилляции предсердий при чреспищеводной электрокардиостимуляции. Неблагоприятными прогностическими критериями у больных с пароксизмами фибрилляции предсердий при чреспищеводной электрокардиостимуляции по данным эхокардиографии являются увеличение максимальной скорости кровотока в раннюю фазу диастолы, увеличение интегрального показателя механической функции желудочков (соотношение суммы периодов изометрического сокращения и расслабления к периоду изгнания), уменьшение максимальной скорости кровотока в систолу предсердия, меньшие значения времени падения скорости раннего наполнения и фракции изгнания левого предсердия, а по данным магнитокардиографии - повышение негомогенности деполяризации предсердий и реполяризации желудочков, удлинение времени нормализации вектора реполяризации желудочков. Уточнена зависимость гемодинамических изменений после кардиоверсии от длительности предшествующего пароксизма аритмии. У больных с фибрилляцией предсердий обнаружена большая дисфункция левого предсердия, чем правого. Показана информативность ряда простых эхокардиографических параметров (М-режима).

Ключевые слова: пароксизмальная форма фибрилляции предсердий, кардиоверсия, эхокардиография, магнитокардиография, чреспищеводная электрокардио-стимуляция.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Ao	Аорта
А	Швидкість трансмітральної (трастрикуспідальної) течії крові під час систоли ЛП (ПП)
ЕхоКГ	Ехокардіографія
Е	Швидкість трансмітральної (трастрикуспідальної) течії крові під час раннього швидкого наповнення
Е/А	Співвідношення швидкостей трансмітральної (трастрикуспідальної) течії крові під час раннього швидкого наповнення і під час систоли ЛП (ПП)
ЕКГ	Електрокардiографiя, електрокардiограма
ІГ	Індекс гетерогенності
IХС	Iшемiчна хвороба серця
КВ	Кардіоверсія
КГ	Коефіцієнт гомогенності
КДО	Кінцеводіастолічний об'єм лівого шлуночка
КЕП	Кількість екстемумів у передсердях
КЕШ	Кількість екстемумів у шлуночках
КСО	Кінцевосистолічний об'єм лівого шлуночка
ЛА	Легенева артерія
ЛП	Ліве передсердя
ЛШ	Лівий шлуночок
МКГ	Магнітокардіографія
ПВлш	Період вигнання лівого шлуночка
ПВпш	Період вигнання правого шлуночка
ПІР	Період ізометричного розслаблення
ПІС	Період ізометричного скорочення
ПП	Праве передсердя
ПШ	Правий шлуночок
РНВГ	Радіонуклідна вентрикулографія
СВТ	Суправентрикулярна тахiкардiя
СП	Систола передсердь
ТАоК	Кровотік через аортальний клапан
ТЛА	Кровотік через клапан ЛА
ТМК	Трансмітральний кровотік
ТТКК	Трастрикуспідальний кровотік
ТП	Тріпотіння передсердь
ФВ	Фракція вигнання лівого шлуночка (М-режим)
ФВЛП	Фракція вигнання лівого передсердя
ФВЛШ	Фракція вигнання лівого шлуночка
ФВпп	Фракція вигнання правого передсердя
ФВпш	Фракція вигнання правого шлуночка
ФП	Фібриляція передсердь
ЧН	Час нормалізації вектора реполяризації
ЧП	Час прискорення кровотоку через клапан ЛА
ЧСЕКС	Черезстравохідна електрокардіостімуляція
ШН	Швидке наповнення
DЛП	Діаметр ЛП
DT	Час падіння швидкості раннього наповнення
VTI	Інтеграл часу-швидкості
VTIA	Інтеграл часу-швидкості кровотоку в систолу передсердя
VTIE	Інтеграл часу-швидкості кровотоку у фазі раннього наповнення

Подобные документы

• Діагностичне значення аналізу хвилі р методом електрокардіографії високого підсилення у хворих на пароксизмальну та персистуючу форми фібриляції передсердь

  Діагностичне та прогностичне значення показників ЕКГ високого підсилення у хворих з пароксизмальною та персистуючою формами фібриляції передсердь. Показники внутрішньосерцевої гемодинаміки і електрофізиологічні показники провідної системи серця.
  
  автореферат [52,0 K], добавлен 14.03.2009
  

• Вплив постійної форми фібриляції передсердь на перебіг хронічної серцевої недостатності ішемічного генезу

  Найпоширеніше із стійких порушень ритму серця - фібриляція передсердь. Гіперекспресія факторів запалення. Зв'язок із структурно-функціональними змінами серцевого м’яза та серцевою недостатністю. Стан систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка.
  
  автореферат [37,7 K], добавлен 09.03.2009
  

• Особливості міокардіальної, ендотеліальної дисфункції та дисліпідемії при ішемічній хворобі серця з постінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з гіпертонічною хворобою та ефективність стандартної двохрічної терапії

  Типи ремоделювання серця і функціональний стан внутрішньосерцевої гемодинаміки, систолічна, діастолічна, ендотеліальну функцію у хворих на ішемічну хворобу серця у постінфарктному періоді ускладнених аневризмою серця в поєднанні з гіпертонічною хворобою.
  
  автореферат [33,2 K], добавлен 09.04.2009
  

• Серцева недостатність

  Класифікація хронічної серцевої недостатності. Вентрикулографія і сцинтіграфія міокарда. Профілактика фібриляцій передсердь та шлуночкових аритмій. Протипоказання препаратів при двобічному стенозі ниркових артерій. Антагоністи рецепторів ангіотензину.
  
  реферат [47,4 K], добавлен 04.03.2014
  

• Вплив антигіпертензивних препаратів різних групп на структурно-функціональний стан серцево-судинної системи у хворих з артеріальною гіпертензією та метаболічними порушеннями

  Артеріальна гіпертензія. Ризик виникнення ішемічної хвороби серця, серцево-судинних ускладнень та смертності. Зміни структурно-функціонального стану серця та функціонального стану судин середнього калібру у хворих з АГ. Параметри діастолічної функції.
  
  автореферат [40,1 K], добавлен 09.03.2009
  

• Застосування озонотерапії в комплексному лікуванні хворих з мітральними вадами серця ревматичної етіології

  Хронічна ревматична хвороба серця з високою частотою формування клапанних вад серця та розвитком хронічної серцевої недостатності. Ревматизм як етіологічний фактор набутих вад серця. Стан серцево-судинної системи у хворих з мітральними вадами серця.
  
  автореферат [56,7 K], добавлен 14.03.2009
  

• Комплексна терапія хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, з урахуванням особливостей гемодинаміки та гормонального гомеостазу

  Стан венозної гемодинаміки нижніх кінцівок у хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом, особливості гемомікроциркуляції за допомогою біомікроскопії нігтьового ложа. Методи патогенетичної терапії в залежності від виявлених змін.
  
  автореферат [38,3 K], добавлен 21.03.2009
  

• Гуморальна система чинника Хагемана i патогенез гіпертензивної ремодуляції серцево-судинної системи

  Ремоделювання міокарда як зміна розмірів камер серця й геометричних характеристик шлуночків серця. Рівень активації системи фактора Хагемана в пацієнтів з артеріальною гіпертензією, її роль в перебудові міокарду й формуванні геометрії лівого шлуночка.
  
  реферат [26,0 K], добавлен 18.04.2010
  

• Можливість судово-медичної діагностики раптової серцевої смерті за результатами лабораторних досліджень

  Аналіз показників смертності від хвороб системи кровообігу серед населення м. Луганська та Луганської області. Особливості локалізації ішемії та кровопостачання міокарда шлуночків у разі раптової смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.
  
  автореферат [123,2 K], добавлен 29.03.2009
  

• Ефективність засобів фізичної реабілітації у осіб середнього віку з ускладненими формами цукрового діабету І типу

  Етіологія та патогенез цукрового діабету; клінічна характеристика хворих. Дослідження ефективності застосування програми реабілітації хворих. Вплив лікувальної гімнастики, масажу та методів фізіотерапії на функціональний стан нижніх кінцівок людини.
  
  дипломная работа [103,9 K], добавлен 22.01.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам