Подружня дисгармонія і її корекція при параноїдному розладі особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин у чоловіків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ПОДРУЖНЯ ДИСГАРМОНІЯ І ЇЇ КОРЕКЦІЯ ПРИ ПАРАНОЇДНОМУ РОЗЛАДІ ОСОБИСТОСТІ З НАДЦІННИМИ ІДЕЯМИ РЕВНОЩІВ І ВІДНОСИН У ЧОЛОВІКІВ

Спеціальність: Психіатрія

Кобзар Микола Іванович

Харків, 2000 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Розробка і впровадження у клінічну практику ефективних методів діагностики і корекції подружньої дисгармонії являє собою складну проблему сексології. Складність її пов'язана з різноманітністю причин порушення подружньої адаптації, поліморфністю його проявів і, найголовніше, з тим, що в ґенезі подружньої дисгармонії ледве не основне значення мають відмінності особливості кожного з подружжя та їхні сполучення в подружній парі. А та обставина, що подружня дисгармонія є однією з найчастіших причин розпаду сім'ї, надає цій проблемі і соціального звучання.

Актуальність теми. Порушення подружньої адаптації при розладі особистості у чоловіків описано багатьма дослідниками. Їх вивчали В.В. Кришталь (1988, 1996), А.К. Напрєєнко (1995), А.Н. Скрипников (1999), Li Yigno (1997), J. Dean (1998) та ін.

Проте подружня дезадаптація при параноїдному розладі особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин у чоловіків є маловивченою проблемою.

Патологічні ревнощі є предметом дослідження у низці праць (Н.А. Опря, 1986, Р.Х. Брагін, 1987, Н.І. Стрельцова, 1989, Г.Т. Сонник, 1989, K. Jaspers, 1997, G.F. Kelly, 2000), автори яких розглядають їх як марення ревнощів при алкоголізмі, шизофренії та інших психічних захворюваннях, але залишають поза увагою стан сексуальної функції хворих і подружню дисгармонію, що незмінно виникає при надцінних ідеях ревнощів і відносин. Таким чином, порушення подружньої гармонії при параноїдному розладі особистості у чоловіків - своєрідному розладі, що позначається на міжособистісних відносинах і сексуальній поведінці - залишається недослідженим.

У зв'язку з цим клінічна сексологія не має поки що досить ефективних методів корекції дисгармонії подружньої пари, в якій у чоловіка спостерігається розлад особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин, а застосовувані нині для корекції дисгармонії психотерапевтичні методики не можуть бути використані при даному розладі без відповідної модифікації, що враховує його специфічні особливості та їхню роль у розвитку подружньої дисгармонії. Все зазначене обумовлює актуальність досліджуваної проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Харківської медичної академії післядипломної освіти за темою "Соціальні, психологічні, біологічні чинники в етіології і патоґенезі, корекції і профілактиці порушень сексуального здоров'я" (реєстр. №0195U020613).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження стала розробка ефективних методів психотерапевтичної корекції порушення подружньої гармонії при параноїдному розладі особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин у чоловіків на основі вивчення з позицій системного підходу особливостей його проявів, причин і механізмів розвитку.

Поставлена мета визначила необхідність рішення таких завдань.

1. Вивчити особливості психосексуального розвитку чоловіків, у яких спостерігається розлад особистості параноїчного типу з надцінними ідеями ревнощів і відносин, та їхній зв'язок із сексуальною та соціально-психологічною дезадаптацією подружжя.

2. Виявити роль соціальних, психологічних, соціально-психологічних і сексуально-поведінкових чинників у ґенезі сексуальної дисгармонії подружньої пари при зазначеному розладі у чоловіка.

3. Дослідити причини, механізми розвитку, перебіг і прояви сексуальної та соціально-психологічної дезадаптації подружжя при параноїдному розладі особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин у чоловіка.

4. Розробити систему психотерапевтичної корекції сексуальної та соціально-психологічної дезадаптації подружньої пари, обумовленої досліджуваним розладом у чоловіка.

Об'єкт дослідження - подружня дисгармонія при параноїдному розладі особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин у чоловіків.

Предмет дослідження - клінічні прояви, причини і механізми розвитку подружньої дисгармонії при зазначеній патології у чоловіків.

Методи дослідження - клініко-психопатологічні методи.

- клінічні методи дослідження соматичного та неврологічного стану;

- системно-структурний аналіз сексуального здоров'я;

- психологічно діагностичні методи дослідження особистості і взаємин подружжя;

- соціологічні методи дослідження соціального і мікросоціального стану подружжя;

- методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Новим у роботі є застосування системного, міждисциплінарного підходу до вивчення сексуальної та соціально-психологічної дезадаптації подружньої пари при параноїдному розладі особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин у чоловіка. Уперше в результаті всебічного обстеження подружжя з урахуванням парного характеру сексуальної функції виявлено причини, умови виникнення, перебіг і особливості проявів двох варіантів подружньої дезадаптації - сексуального і соціально-психологічного, що розвиваються при зазначеному розладі у чоловіків.

Установлено, що у чоловіків, у яких спостерігається параноїдний розлад особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин, порушено темп психосексуального розвитку і формування статево рольової поведінки - відзначаються її девіації (гіпермаскулінна і патологічна гіпермаскулінна поведінка).

Практичне значення результатів дослідження.

Практичну цінність мають розроблені критерії диференційної діагностики варіантів подружньої дезадаптації при розладі особистості параноїдного типу з надцінними ідеями ревнощів і відносин у чоловіків і встановлені особливості виникнення та проявів пов'язаної з нею сексуальної дисгармонії подружньої пари.

На основі виявлених відмінностей психосексуального розвитку, особистості пацієнтів і міжособистісних відносин подружжя розроблено систему психотерапевтичної корекції подружньої дисгармонії, яка з успіхом використовується у клінічній практиці.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведено всі представлені у роботі дослідження. Особисто автором здійснено комплексне клінічне, клініко- та експериментально-психологічне, соціологічне обстеження 91 подружньої пари із подружньою дисгармонією, в яких у чоловіків спостерігався параноїдний розлад особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин. Усім пацієнтам особисто автором надано психотерапевтичну допомогу. Статистичну обробку і наукову інтерпретацію здобутих у дослідженні даних виконано самим автором.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на науково-практичній конференції, на засіданні секції сексопатології Харківського науково-медичного товариства (Харків, 1997, 1998, 1999 рр.).

Результати досліджень упроваджено в практику роботи Харківського обласного центру сімейного лікарсько-психологічного консультування при Харківському обласному психоневрологічному диспансері, Харківського міського психоневрологічного диспансеру №3, у педагогічний процес на кафедрі сексології та медичної психології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 самостійних статті - 3 у фахових наукових журналах і 1 - у матеріалах науково-практичної конференції.

Обсяг і структура роботи. Основний текст дисертації викладено на 117 стор. машинопису.

Дисертація складається зі вступу, оглядової глави, 5 глав власних досліджень, висновків, списку використаних джерел і двох додатків.

Матеріали дослідження ілюструють 26 таблиць і один рисунок. Бібліографічний список містить 245 джерел.

2. ЗМІСТ РОБОТИ. ЗДОБУТІ РЕЗУЛЬТАТИ

Під спостереженням знаходилася 91 подружня пара із сексуальною дисгармонією, в яких у чоловіків спостерігався параноїдний розлад особистості з надцінними ідеями ревнощів (75±5%) і відносин (25±5%).

Переважна більшість чоловіків (75±5%) були віком від 25 до 30 років, 15±4% - віком 31-40 років, решта - віком 41-45 років.

Серед подружніх пар, що знаходилися під спостереженням, було виділено дві групи. До першої увійшла 61 (61±5%) подружня пара з первиною сексуальною дезадаптацією подружжя, до другої - 30 (33±5%) пар, в яких у подружжя відзначалася первинна соціально-психологічна дезадаптація, що призводила до сексуальної дисгармонії.

У першій групі у всіх чоловіків спостерігалася надцінна ідея ревнощів, у другій ця ідея мала місце у 6 чоловіків, у решти - надцінна ідея поганого відношення до себе жінки.

36±5% подружжя перебували у другому шлюбі, в цих парах у всіх чоловіків відзначалися ревнощі. Тривалість перебування подружжя у шлюбі становила від 1 до 10 років, але переважна більшість із них (88±5%) мали порівняно невеликий стаж подружнього життя - від одного до п'яти років.

Усі чоловіки перебували під спостереженням психіатра в психоневрологічному диспансері з підліткового віку.

Дослідження проводилося з позицій системного підходу з урахуванням багатомірності забезпечення і парного характеру сексуальної функції. У відповідності з цим було проведено всебічне комплексне обстеження обох із подружжя: клініко-психопатологічне, спеціальне сексологічне, клініко- та експериментально-психологічне, соціологічне. Вивчали соматичний (в тому числі неврологічний, урологічний і гінекологічний) стан чоловіків та їхніх дружин, а також проводили спеціальне сексологічне обстеження обох із подружжя. Враховуючи, що у чоловіків в обстежених подружніх парах спостерігався параноїдний розлад особистості, особливу увагу приділяли вивченню їхнього соматичного сексуального та психосексуального розвитку.

З метою з'ясування ґенезу порушення сексуальної гармонії обстежених подружніх пар використовували системно-структурний аналіз сексуального здоров'я, розроблений В.В. Кришталем (1985).

Особистість подружжя досліджували з позицій найбільш прийнятних у психології концепцій діяльності, відносин, спілкування та персоналізації. При цьому вивчали не тільки спрямованість особистості, життєвий досвід, особливості та емоційні реакції на сексуальну дисгармонію, але й відповідність цих параметрів у подружжя.

Тип статевої конституції чоловіків досліджували за методикою Г.С. Васильченка (1977), тип статевої конституції жінок - за І.Л. Ботнєвою (1983).

Тип сексуальної мотивації і мотиви статевого акту, типологію шлюбу визначали за В.В. Кришталем (1998). Досліджували також психосексуальні типи чоловіка і жінки за С.С. Лібіхом (1983).

Клініко-психологічне дослідження було спрямовано на вивчення диспозицій особистості подружжя, експериментально-психологічне - на вивчення взаємозалежності особистісних відмінностей чоловіків з параної від розладом особистості та їхніх дружин, міжособистісних відносин подружжя, особливостей їхньої статево-рольової поведінки і з'ясування значення цих характеристик у формуванні подружньої дисгармонії.

З цією метою було використано такі діагностичні методики: шкалу Dur-Moll L. Szondi (1960), що дає можливість визначити відмінності особистості та поведінкові ознаки чоловіків і жінок на біогенному рівні, і статево-рольову шкалу ACL A.B. Heilbrun (1981), що дозволяє визначити маскулінність і фемінінність на рівні Я-концепції. Шкала ACL являє собою дві групи прикметників, одна з яких характеризує маскулінні, а друга - феміннні риси.

Задоволеність сексуальними відносинами подружжя вивчали за допомогою шкали сексуальності W.E. Snell, D.R. Papini (1989), яка включає три шкали: самооцінку своїх сексуальних можливостей, сексуальну заклопотаність і сексуальну депресію. Для визначення рівня подружньої адаптації було використано параметри, запропоновані D. Sprencle, B. Fisher (по А.С. Кочаряну, 1994).

Для оцінки ефективності проведеної психотерапії застосовували, окрім статево-рольової шкали A.B. Heilbrun, також кольоровий тест Люшера і шкалу маніфестації тривоги Дж. Тейлор.

Соціологічні дослідження охоплювали вивчення стажу сімейного життя, міцності сімейних відносин, рівня освіти, кількості дітей, сімейного середовища, трудової діяльності, соціальних зв'язків подружжя, їхніх взаємин з колективом і взаємозв'язку цих характеристик зі сексуальною дисгармонією подружньої пари.

Усі здобуті в дослідженнях клінічні дані статистично оброблено за таблицями відсотків та їх помилок, результати експериментально-психологічних досліджень - за методом Стьюдента з імовірністю вірогідності p<0,05.

Результати всебічного комплексного обстеження показали, що у більшості подружніх пар (67±5%), що склали першу групу, мала місце первинна сексуальна дезадаптація, у решти (33±5%) пар, які ввійшли до другої групи, спостерігалася первинна соціально-психологічна дезадаптація, що у свою чергу спричиняла сексуальну дисгармонію.

Проведене дослідження показало, що у більшості (66±5%) чоловіків був порушений темп сексуального розвитку, найчастіше він був дисгармонійним. Психосексуальний розвиток був передчасним у половини чоловіків першої і 30±9% - другої групи. Асинхронії статевого дозрівання, здебільшого складні, мали місце відповідно у 62±7 і 50±9% пацієнтів.

Практично у всіх чоловіків було виявлено девіації психосексуального розвитку, що проявлялися в порушенні статево-рольової поведінки: у 33±5% із них спостерігалася гіпермаскулінна і у 62±5% - патологічна гіпермаскулінна поведінка. Жінки здебільшого розвивалися нормально, лише у 13±4% із них відзначалися прості асинхронії статевого дозрівання.

У соматичному статусі чоловіків не було виявлено захворювань, здатних послабити їхню сексуальну функцію, за винятком виявленого у 44±5% хворих застійного простатиту, що розвинувся в результаті нерегулярного статевого життя і міг посилити наявну в подружжя сексуальну дезадаптацію.

Під час неврологічного обстеження у 45±5% пацієнтів, дещо частіше в основній групі, було виявлено розсіяну симптоматику (в основному у хворих першої групи з порушеннями сексуального розвитку). У цих самих чоловіків урологічне обстеження виявило симптоми, що свідчать про період статевого дозрівання: зниження тургору та еластичності сім'яників, підібраність, депігментація та недостатня вигляд мошонки. У психічному статусі у всіх чоловіків відзначалися риси, характерні для параноїдного розладу особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин: підозрілість, недовірливість, егоїстичність, дріб'язковий педантизм. Провідними психопатологічними проявами були патологічні ревнощі (в першій групі) і підозрілість, причепливість (у другій), що поєднувалися з малою гнучкістю психіки і, як правило, із завищеною самооцінкою.

Системно-структурний аналіз стану сексуального здоров'я подружжя за його інтегральними критеріями показав, що, окрім зазначених вище порушень сомато- і психосексуального розвитку, у деяких чоловіків (10±4%) і жінок (11±4%) мала місце бісексуальна орієнтація. У переважної більшості подружжя була недостатньою і неправильною поінформованість в питаннях психогігієни статевого життя і всі подружні пари неправильно оцінювали свої сексуальні прояви.

Серед типів сексуальної мотивації у чоловіків першої групи подружніх пар різко переважав агресивно-егоїстичний, у другій - шаблонно-регламентований її тип, а у жінок обох груп найчастіше спостерігалися ліберальний та ігровий типи сексуальної мотивації. Мотивами статевого акту були в першій групі в основному самоствердження, у другій - бажання здобути почуттєву насолоду, бажання дати насолоду чоловіку (дружині) було рідкісним і в чоловіків, і у жінок.

В обох групах подружніх пар майже всі чоловіки належали до агресивного варіанта психосексуального типу чоловік-чоловік, а переважна більшість жінок - до типу жінка-мати. Пасивних жінок, єдиного варіанта, що сполучається з агресивними чоловіками, були одиниці.

Статева конституція була сильною у половини чоловіків першої і 30±9% - другої групи. У решти чоловіків відзначалася здебільшого середня статева конституція, що переважала й у жінок.

У всіх чоловіків першої групи було послаблено або відсутнє платонічне і еротичне лібідо, і у 24±5% пацієнтів обох груп спостерігалася відносна алібідемія. У жінок всі види лібідо були порушені набагато рідше (у 10±5%).

Характерними виявилися сексуальні фантазії обстежених: їхньою темою у 23±5% чоловіків було зґвалтування і у 13±5% - груповий секс, тоді як у жінок - заміна партнера (26±5%).

Спонтанні ерекції були збережені у всіх пацієнтів, адекватні порушені (відносна гіпоерекція) у 31±6% чоловіків у першій і у 44±9% - другій групі. Сексуальні відчуття не були порушені ні в кого з чоловіків, а у більшості жінок (58±5%) вони були притупленими чи відсутніми. У 22±5% чоловіків спостерігалася передчасна еяколяція, але оргазм був нормальним, тоді як серед жінок аноргазмія відносного характеру відзначалася у 57±6%.

Більшість чоловіків першої групи подружніх пар (67±5%) відзначали почуття любові до своїх дружин, але це почуття мало егоїстичний характер і всі чоловіки відчували ревнощі, а 23±5% - і аверсію до своїх дружин, що проявлялося агресивністю при конфліктах. Ці суперечливі почуття спричиняли у пацієнтів внутрішньо-особистісний конфлікт. У другій групі зберегли любов до дружини лише 30±9% чоловіків, решта відчувала тільки звичку й байдужість. Жінки обох груп також були в переважній більшості (77±5%) байдужі до своїх чоловіків, а 12±6% із них відчували до чоловіка сексуальну та психологічну аверсію.

Переважаючим типом сексуальної культури у пацієнтів був девіантний (79±5%), у решти невротичний тип. У їхніх дружин відзначався в основному ліберальний тип сексуальної культури (80±5%), зрідка аполлонівський і пуританський.

Усі обстежені подружжя зазнавали психосексуальної незадоволеності.

Таким чином, проведений системний аналіз виявив у подружніх пар, що перебували під спостереженням, порушення сексуального здоров'я практично за всіма його критеріями за винятком диференціювання статі і статевої самосвідомості.

Результати системно-структурного аналізу сексуального здоров'я подружжя за його компонентами та складовими, узагальнені в табл., свідчать про сукупне їх порушення, яке призвело до дезінтеграції сексуальності осіб з параноїдним розладом особистості та подружньої дисгармонії. Безпосередньою причиною її в обох групах подружніх пар стало сукупне стрижневе ураження психологічного та соціально-психологічного компонентів у результаті наявності у подружжя внутрішньо-особистісного та міжособистісного конфліктів і психічної складової біологічного компонента внаслідок параноїдного розладу особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин у чоловіка. Порушення інформаційно-оцінної складової соціального компонента через низький рівень обізнаності подружжя в питаннях психогігієни статевого життя і нейрогуморальної складової біологічного компонента через ретардацію пубертатного розвитку жінок сприяли виникненню подружньої дисгармонії і посилювали її перебіг.

Таким чином, результати проведених клінічних досліджень показали, що подружня дисгармонія при параноїдному розладі особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин у чоловіка залежить не тільки від особливостей сексуальності пацієнтів та їхніх особистісних рис, обумовлених, як і порушення сексуальної сфери, наявною в них аномалією особистості, але й від рівня соціальної, психологічної та сексуально-поведінкової адаптації подружжя.

Клініко-психологічне дослідження у чоловіків першої групи виявило зміщення ціннісних орієнтацій на сексуальну сферу, а у чоловіків другої групи - на побут, причому у 40±5% подружжя мала місце невідповідність ціннісних орієнтацій. Це було суттєвим дисгармонуючим чинником і в свою чергу посилювало подружню дисгармонію. Дисгармонуючу роль відігравала також невідповідність у подружжя самооцінки та рівня домагань.

Негативно впливала на подружню гармонію й та обставина, що майже всі чоловіки належали до агресивного варіанта психосексуального типу чоловік-чоловік, а також розбіжність сексуальної мотивації подружжя, що вже зазначалося вище.

Дослідження статево-рольової структури подружжя в обох групах подружніх пар дало можливість виявити низку таких закономірностей.

Статево-рольова структура чоловіків із параноїдним розладом особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин, є незрілою і описується континуально-альтернативною моделлю. Для чоловіків із даним розладом є характерним високий рівень маскулінності і низький - фемінінності. Сексуальній адаптації подружніх пар сприяє актуалізація механізму статево-рольової компліментарності, тоді як низький рівень фемінінності та високий рівень маскулінності у чоловіків сприяють сексуальній та соціально-психологічній дезадаптації подружньої пари. Гіперфемінінність і патологічна гіперфемінінність у жінок за наявності сексуальної дезадаптації є чинником, що гальмує розвиток соціально-психологічної дезадаптації подружжя, а за наявності соціально-психологічної дезадаптації затримують розвиток сексуальної дезадаптації подружньої пари.

Задоволеність сексуальними відносинами вища у другій групі подружніх пар, незважаючи на формування в цих парах вторинної сексуальної дезадаптації. При первинній сексуальній дезадаптації в подружній парі функціонує комунікативний адаптивний механізм, пов'язаний із підвищеною фемінінністю жінок (у межах діапазону норми), при первинній соціально-психологічній дезадаптації актуалізується адаптаційний механізм статево-рольової компліментарності, що згладжує сексуальні проблеми.

На підставі двох незалежних параметрів - рівня подружнього щастя і рівня подружньої адаптації - нами було побудовано умовну класифікацію функціональності шлюбів при параноїдному розладі особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин у чоловіків і визначено їхню частоту в обстежених групах подружніх пар. Були виявлені адаптовані задоволені - порівняно функціональні шлюби, що склали лише 5±3% у першій групі і були відсутні у другій, адаптовані незадоволені - "холодні" шлюби, що склали відповідно 23±5 і 40±9%, неадаптовані задоволені, "гарячі" шлюби - 23±5 і 37±9% і неадаптовані незадоволені - не функціональні шлюби, що склали 49±6 і 24±8%.

Соціологічні дослідження дали можливість визначити, що подружня дисгармонія негативно впливала на трудову діяльність і обмежувала соціальні зв'язки більш ніж у половини чоловіків, тоді як у жінок соціальні зв'язки були здебільшого широкими і середніми. Негативно впливала дисгармонія на міцність сімейних відносин: переважна більшість пацієнтів - чоловіків та їхніх дружин - 97±5% - вдавалися до спроб розлучитися або думали про розлучення.

У цілому проведене комплексне всебічне обстеження подружніх пар, в яких у чоловіка спостерігається параноїдний розлад особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин, показало, що подружня дисгармонія, що розвивається при цьому, має низку особливостей, обумовлених характером психосексуального розвитку і особистісними рисами, притаманними цим особам, і виявляється у двох варіантах у залежності від дезадаптації подружжя на тому чи іншому рівні - сексуальному або соціально-психологічному. Виявлені причини, механізми розвитку і прояви порушення сексуального здоров'я подружжя при розглядуваній аномалії особистості у чоловіка стали підставою для розробки системи його психотерапевтичної корекції. Запропонована система ґрунтується на принципах комплексності, диференційованості, послідовності, етапності і включає лікування параноїдного розладу особистості і психотерапевтичну корекцію пов'язаної з ним подружньої дезадаптації (сексуальної та соціально-психологічної).

Вибираючи методи лікування пацієнта із параноїдним розладом особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин, слід ураховувати динаміку цього розладу, обумовлену взаємодією відмінностей особистості і різноманітних внутрішніх та зовнішніх чинників, співвідношення яких визначає клінічну картину, перебіг розладу і пов'язану з ним подружню дезадаптацію. Одночасно з медикаментозною терапією проводиться раціональна психотерапія, спрямована на нівелювання надцінних ідей, на зміну мотивації сексуальної поведінки пацієнта, підвищення поінформованості подружжя в питаннях психогігієни статевого життя.

На спеціальних індивідуальних заняттях дружин осіб, у яких спостерігається параноїдний розлад особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин, навчають правильної поведінки в ситуаціях, що спричиняють виникнення цих патологічних ідей, а самих хворих - правильного реагування в подібних ситуаціях.

На наступних етапах із метою корекції сексуальних первинний проводяться індивідуальна раціональна психотерапія, гіпносугестія, поведінковий і сексуально-еротичний тренінг. З метою нормалізації міжособистісних відносин подружжя застосовуються парна та групова психотерапія у формі дискусій для корекції сексуально-еротичної дезадаптації - сексуально-еротичний тренінг.

Таким чином, система психотерапевтичної корекції подружньої дисгармонії при параноїдному розладі особистості у чоловіка включає як індивідуальні, так і парні, і групові методи психотерапії. Індивідуалізоване підбирання лікувальної тактики не виключає уніфікації її прийомів. У той самий час система корекції є досить гнучкою і припускає можливість заміни одного прийому на інший, у разі потреби - відмовлення від якогось етапу психотерапії при збереженні системності впливів.

Психологічна оцінка ефективності проведеної особистісна орієнтованої психотерапії показала, що після її здійснення рівень тривоги, який до лікування і у чоловіків з розладом особистості, і в їхніх дружин був дуже високий, знизився у чоловіків до середнього, а в жінок - до нижчих меж високого рівня. Суттєво знизилася і гіпермаскулінність чоловіків, особливо соціогенна (на рівні Я-концепції) - на 75,0%, біогенна - на 53,7%.

Клінічні результати корекції подружньої дисгармонії за дворічних катамнестичних спостережень свідчать про те, що стійкий терапевтичний ефект - повне відновлення сексуальної гармонії - був досягнутий у 52±6%, соціально-психологічної адаптації - у 56±5% подружніх пар. У 1/3 подружніх пар добилися лише короткочасного позитивного ефекту (в тих випадках, коли не вдавалося здобути достатньо високого рівня психологічної та соціально-психологічної адаптації). Успіху не було досягнуто у 12±4% подружніх пар, в яких подружжя, особливо чоловіки, не бажали брати участь у психотерапевтичному процесі, практично відмовляючись від корекції своїх подружніх відносин.

ВИСНОВКИ

1. Наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми розвитку подружньої дисгармонії при параноїдному розладі особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин у чоловіків. Проблему вирішено з позицій системного підходу з метою розробки ефективних методів корекції дисгармонії подружжя. дисгармонія параноя психологічний

2. Причини й механізми розвитку сексуальних порушень при різних типах розладу особистості у чоловіків досить широко висвітлено у літературі. Але при параноїдному розладі особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин вони практично не досліджені, як і умови, механізми розвитку і прояви сексуальної дисгармонії подружньої пари при даному розладі. Не розроблено у зв'язку з цим і ефективної системи психотерапевтичної корекції дисгармонії, яка повинна ґрунтуватися на знанні специфічних відмінностей порушення сексуального здоров'я, обумовленого розладом особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин.

3. Подружня дисгармонія при параноїдному розладі особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин у чоловіка обумовлюється особистісними рисами пацієнтів, порушенням міжособистісних відносин подружжя у зв'язку з патологічними ревнощами чоловіка і надцінною ідеєю відносин, особливостями сексуальної поведінки чоловіків, а також із неправильною поведінкою їхніх дружин.

4. Для осіб із параноїдним розладом особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин характерні порушення темпу психосексуального розвитку (57±4%) і статево-рольової поведінки (95±5%). У них має місце внутрішньо-особистісний конфлікт, пов'язаний із наявністю суперечливих почуттів: з одного боку, специфічного для даної аномалії особистості почуття егоїстичної любові, з другого - почуття ревнощів, що набуває надцінного характеру, і водночас нерідко - почуття аверсії.

5. Причиною розвитку подружньої дисгармонії при параноїдному розладі особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин у чоловіка є сукупне стрижневе ураження психологічного компонента сексуального здоров'я внаслідок внутрішньо-особистісного конфлікту у чоловіка і не сприймання дружиною його характерологічних особливостей;

- соціально-психологічного компонента через міжособистісний конфлікт подружжя;

- психічної складової біологічного компонента в результаті наявності параноїдного розладу особистості у чоловіка і емоційних реакцій дружини на існуючу дисгармонію.

Порушення інформаційно-оцінної складової соціального компонента через низький рівень поінформованості подружжя в питаннях психогігієни статевого життя і нейрогуморальної складової біологічного компонента через ретардацію пубертатного розвитку і слабкої статевої конституції жінок сприяли розвитку подружньої дисгармонії і посилювали її.

6. При параноїдному розладі особистості з надцінними ідеями у чоловіків відбувається зміщення у них ціннісних орієнтацій, що спричиняє невідповідність їх у подружжя і, отже, слугує дисгармонуючим чинником. Сприяє подружній дезадаптації та поглиблює її розбіжність сексуальної мотивації подружжя і невідповідність у парі психосексуальних типів чоловіка і жінки, оскільки переважна більшість пацієнтів з параноїдним розладом особистості належать до агресивного варіанту типу чоловік-чоловік.

7. Статево-рольова структура чоловіків із параноїдним розладом особистості з надцінними ідеями, є незрілою і описується континуально-альтернативною моделлю. Для чоловіків із даною аномалією особистості є характерним високий рівень маскулінності і низький - фемінінності.

Збереженню сім'ї сприяє та обставина, що при первинній сексуальній дезадаптації в подружній парі функціонує комунікативний адаптивний механізм, пов'язаний із підвищеною фемінінністю жінок, при первинній соціально-психологічній дезадаптації актуалізується адаптивний механізм статево-рольової компліментарності, що згладжує сексуальні проблеми.

При досліджуваному розладі у чоловіка дуже рідко (5±2%) зустрічаються відносно функціональні шлюби, а переважають (95±3%) не функціональні шлюби.

8. Корекція порушення сексуального здоров'я подружньої пари, в якій у чоловіка спостерігається параноїдний розлад особистості з надцінними ідеями ревнощів і відносин, має являти собою систему послідовно вживаних заходів, спрямованих, з одного боку, на компенсацію розладу особистості і лікування надцінних ідей, з другого - таку, що включає психотерапевтичну корекцію подружньої, в тому числі сексуальної, дезадаптації, що проводиться з урахуванням особливостей сексуальної поведінки подружжя та їх поінформованості в питаннях психогігієни статевого життя.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кобзарь Н.И. Особенности полоролевого поведения больных параноидной психопатией // Междунар. мед. журн. - 1999. - Т.5, №4. - С. 81-84.

2. Кобзарь Н.И. Система психотерапевтической коррекции супружеской дезадаптации при сверхценных идеях ревности и отношений у мужчин // Дерматовенерол., косметол., сексопатол. - 1999. - Т.3, №2. - С. 57-59.

3. Кобзарь Н.И. Механизмы развития и клиническая картина супружеской дезадаптации при параноидной психопатии у мужа // Арх. клин. и эксп. мед. - 1999. - Т.8, №4. - С. 18-20.

4. Кобзарь Н.И. Оценка эффективности психотерапевтической коррекции супружеской дисгармонии при параноидном расстройстве личности со сверхценными идеями ревности и отношений у мужчин // Нові технології в медицині: Матер. науково-практ. конф. молодих вчених Харк. мед. акад. післядипломної освіти. - Харків, 2000. - С. 44-45.

Размещено на Allbest.ru