Застосування фізичних чинників в реабілітації дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО - ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ

14.01.33 - Курортологія та фізіотерапія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Застосування фізичних чинників в реабілітації дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит

Федчук Ірина Миколаївна

Одеса - 2000

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Одеському державному медичному університеті Міністерства охорони здоров'я України.

НАУКОВИЙдоктор медичних наук, професор

КЕРІВНИК : БАБІЙ ІГОР ЛЕОНІДОВИЧ,

Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб.

ОФІЦІЙНІ доктор медичних наук, професор

ОПОНЕНТИ : ЗУБАРЕНКО ОЛЕКСАНДР ВСЕВОЛОДОВИЧ,

Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської та шпитальної педіатрії.

доктор медичних наук, доцент

БАЖАН КАТЕРИНА ВАСИЛІВНА,

Українська медична стоматологічна академія

МОЗ України, доцент кафедри удосконалення лікарів - терапевтів.

ПРОВІДНА Український науково - дослідний інститут

УСТАНОВА: дитячої курортології та фізіотерапії, МОЗ України, м. Євпаторія, відділ медичної реабілітації дітей.

Захист дисертації відбудеться 01.06.2000 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.608.01 в Українському науково - дослідному інституті медичної реабілітації та курортології МОЗ України за адресою: 65014, м. Одеса, пров. Лермонтовський, 6.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Українського науково - дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України за адресою: 65014, м. Одеса, пров. Лермонтовський, 6.

Автореферат розіслано 28 квітня 2000 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої Ради

к.м.н., с.н.с. Г.О. Дмитрієва.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми: Хронічні вірусні гепатити протягом останніх десятиріч посідають одне з провідних місць у захворюваності дитячого віку. Кількість дітей з цією патологією постійно збільшується /Лукянова О.М.,1995, Возіянова Ж.І. із співавт., 1998, Учайкін В.Ф. 1999, Roggendorf M. 1995/.

Актуальність проблеми хронічних вірусних гепатитів у дітей зумовлена значним зростанням захворюваності на гострий вірусний гепатит, який в 60-80% випадків приводить до хронізації патологічного процесу у печінці, суттєвим погіршенням екологічної ситуації в Україні /Логінов А.С, 1998, Сорінсон С.Н.,1998, Rehermann B.1997, Brechot C., 1998/.

Широка розповсюдженність хронічних вірусних гепатитів, шкода, яку вони заподіюють здоровю дітей, залучення до процесу багатьох звязаних органів і систем, тенденція до прогресування, можлива інвалідізація й летальний наслідок осіб молодого віку - визначають їх медичну і соціальну значущість / Подімова С.Д.,1998, Соринсон С.Н.,1998, Koff P.S.,1996 /.

Проведені багаточисельні фундаментальні дослідження у вивченні етіології та патогенезу хронічних гепатитів, а також розробці та запровадженню в широку практику специфічних методів лабораторної діагностики, однак актуальність даної проблеми зберігається до цього часу./Возіянова Ж.І. із співавт.,1998, Логінов А.С. 1998, Смірнов Б.М. із співавт.,1998, Маричев І.Л., Kojima H., et. al. 1997/.

Основна увага у відновлювальній терапії та реабілітації пацієнтів з хронічними гепатитами приділяється застосуванню медикаментозних засобів, в тому числі і нових препаратів / Соринсон С.Н.,1998, Возіянова Ж.І. 1998, Учайкін В.Ф.1999 /.

Завдяки клінічним спостереженням, поряд з вираженим терапевтичним ефектом, багато які лікарські препарати сприяють алергізації організму та більш важкому перебігу хвороби, що приводить до її еволюції в цироз печінки й первинну гепатому. В останні роки поряд з новими підходами до медикаментозної терапії, мають місце окремі роботи, які розкривають можливість використання немедикаментозних методів відновлювального лікування, заснованих на застосуванні природних і преформованих фізичних чинників / Харламова Т.І та співавт.,1996, Оранскій І.Е.,1997, Бажан К.В.1998, Кончугова Т.В. та співавт.,1997/.

Серед таких методів, що використовуються на етапі раннього реабілітаційного лікування хворих на хронічний гепатит, широко застосовується лазерне випромінювання, ДМВ- терапія, грязелікування у дорослих /Шмакова І.П.,1996, Серебрина Л.О., Драгомірецька Н.В., 1992, Зубаренко О.В.,1998/ та дітей / Осипов Ю.С., 1990, Кравченко В.Б.,1994/. Ці методи мають активний і багатогранний вплив на різні фази запалення, аутоімунні порушення, зрушення гомеостазу.

Однак на сьогодні ще не виявлено вплив лазерного випромінювання та вакуум - ультрафонофорезу пелоідіну на основні ланки патогенезу хронічного вірусного гепатиту у дітей, особливо на ранньому етапі відновлювального лікування, а саме на функціональний стан печінки, біохімічні та імунологічні показники, а також не розроблені умови до диференційованого їх застосування на тлі базисної медикаментозної терапії.

Всі ці проблеми обумовили необхідність проведення даного дослідження.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Матеріали дисертації є фрагментом планової НДР ( № держ. реєстрації 01964017668 ) Одеського державного медичного університету, присвяченої вивченню особливостей перебігу захворювань гастродуоденальної та гепатобіліарної систем у дітей на стаціонарному етапі та проведенню відновлювального лікування із застосуванням фізичних чинників.

Мета дослідження.

Підвищити ефективність раннього відновлювального лікування дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит, шляхом розробки диференційованих методів, з включенням в загальноприйняту медикаментозну терапію вакуум-ультрафонофорезу пелоідину, низькоінтенсивного лазерного випромінювання.

Задачі дослідження.

1. Вивчити основні клініко-функціональні особливості перебігу раннього відновлювального періоду у дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит, та оцінити динаміку біохімічних та імунологічних показників, під впливом загальноприйнятої медикаментозної терапії.

2. Виявити вплив застосування низькоінтенсивного лазерного опромінювання печінки та черезшкірного опромінення крові на клінічний перебіг, функціональний стан печінки, біохімічні та імунологічні показники у дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит.

3. Вивчити вплив поєднаного призначення вакуум- ультрафонофорезу пелоідіну та низькоінтенсивного лезерного опромінювання печінки на перебіг раннього відновлювального періоду у дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит.

4. На основі аналізу безпосередніх та віддалених результатів оцінити ефективність, обгрунтувати та розробити диференційовані методики раннього відновлювального лікування дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит, з використанням загальноприйнятої медикаментозної терапії, в поєднанні з вакуум-ультрафонофорезом пелоідину та низькоінтенсивним лазерним випромінюванням.

Наукова новизна отриманих результатів.

Виявлено, що в ранньому відновлювальному періоді у дітей, які хворіють на хронічний вірусний гепатит, прояв захворювання характеризується стертою та мізерною клінічною симптоматикою, що є особливістю перебігу цього захворювання.Доведено, що супутня патологія шлунково-кишкового тракту та особливості преморбідного фону значно впливають на виявлення клініко-лабораторних порушень в організмі дитини, які не залежать від спадковості та типу гострого гепатиту, на якій вона хворіла. реабілітація гепатит відновлювальний ультрафонофорез

Встановлено, що загальноприйнята медикаментозна терапія приводе до довготривалої нормалізації показників мезенхимально-запального процесу в печінці, але не поліпшує імунологічний стан хворого.

Науково обгрунтовано, що використання вакуум- ультрафонофорезу пелоідіну і низькоінтенсивного лазерного випромінювання /НІЛВ/ позитивно впливає на основні ланцюги патогенезу хронічного вірусного гепатиту у дітей, а саме на мезенхімально-запалювальні та загальні регуляторні механізми, репаративні та імунологічні процеси в зростаючому організмі дитини.

Вперше встановлено, що включення в загальноприйняту медикаментозну терапію вакуум- ультрафонофорезу пелоідіну та низькоінтенсивного лазерного опромінювання печінки суттєво позитивно впливає на клінічний перебіг раннього відновлювального періоду хронічного вірусного гепатиту у дітей і приводить до скорішого зникнення основних синдромів захворювання, нормалізації біохімічних та імунологічних показників.

Розроблені диференційовані методики відновлювального лікування дітей з використанням вказаних раніш преформованих фізичних чинники в залежності від віку хворого, особливостей клінічного перебігу хвороби, даних біохімічних та імунологічних досліджень. Патент на винахід (Україна № 23607 А від 02.06.1998 )

Доказана, по даним аналізу безпосередніх та віддалених результатів висока ефективність розроблених диференційованих методів відновлювального лікування дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит, що сприяло поліпшенню клінічного перебігу захворювання, зменшенню тривалості перебування хворого у лікарні, збільшенню тривалості ремісії, зменшенню кількості загострень протягом року.

Практичне значення отриманих результатів.

Для впровадження в практику дитячих лікувальних закладів рекомендовані нові методи раннього відновлювального лікування дітей, що хворіють на хронічний вірусний гепатит:

- дітям з вираженим дисбалансом імунної системи та мінімальними помірними змінами біохімічних показників сироватки крові показано поєднане призначення загальноприйнятої медикаментозної та лазеротерапії;

- при значних змінах як імунологічних, так і біохімічних показників - перевага віддається застосуванню традиційних лікарських препаратів в поєднанні з вакуум- ультрафонофорезом пелоідіну та низькоінтенсивним лазерним опромінюванням печінки.

Застосування розроблених диференційованих методик позитивно впливає на клінічну течію хронічного вірусного гепатиту у дітей і приводить до скорішого згортання основних проявів захворювання та нормалізації показників мезенхімально-запального процесу та імунного дисбалансу, що призводить до скорочення часу перебування хворих у стаціонарі, подовженню періоду ремісії, зменшення кількості загострень на протязі року.

Запропоновані методи впроваджені в лікувально - профілактичних установах м. Одеси: Обєднаній дитячій дорожній клінічній лікарні Одеської залізниці, дитячому санаторії “ Люстдорф “ МОЗ України, а також у гастроентерологічному відділенні дитячої клініки Одеського медичного університету ( МКЛ № 2 м.Одеси ) та інших.

Матеріали роботи використовуються в педагогічному процесі на кафедрах педіатричного профілю Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок дисертанта.

Автором проведено інформаційний пошук та аналіз наукової літератури з проблеми, обгрунтовані напрямки дослідження. Безпосередньо пошукувачем виконано - клінічні спостереження хворих та обстеження здорових дітей, а також проаналізовано результати загальноприйнятих лабораторних, інструментальних та біохімічних досліджень та лікування хворих. Особисто проведена статистична обробка результатів досліджень, узагальнення отриманих результатів та їх науковий аналіз, сформульовані висновки роботи.

Апробація результатів дисертації.

Матеріали дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на засіданні кафедри пропедевтики дитячих хвороб Одеського державного медичного університету; на науково - практичній конференції ”Актуальні проблеми дитячої гастроентерології ( Київ - Тернопіль, 1992 ), на науково - практичній конференції “ Нове в діагностиці і лікуванні захворювань органів травлення “ ( Харків, 1994 ); на міжнародній конференції “ Застосування лазерів в біології та медицині “ ( Київ, 1995 ); на науковій конференції “ Морфологія, фізіологія, патологія та клініка травлення" ( Одеса, 1997 ); на 1-м Національному Конгресі фізіотерапевтів та курортологів України з міжнародною участю ( Хмільник, 1998 ), на V Всеукраїнській науково - практичній конференції “ Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини” ( Одеса, 1998 ), на науковій конференції ”Актуальные проблемы абдоминальной патологии у детей”( Москва, 1999; 2000 ).

Апробація дисертації відбулась на розширеному засіданні кафедри пропедевтики дитячих хвороб та кафедри курортології, медичної реабілітації та фізіотерапії Одеського державного медичного університету, на засіданні клінічного відділу Українського НДІ медичної реабілітації та курортології.

Публікації.

За матеріалами дисертації опублікована 21 наукова праця, з них 4 статті у фахових наукових журналах, що рекомендовані ВАК України, 16 статей у збірниках наукових праць, у матеріалах з'їздів і конференцій, 1 патент на винахід “Спосіб лікування хронічного персистуючого гепатиту у дітей “. № 23607А від 02.06.1998

Структура та обсяг дисертації.

Повний обсяг дисертації - 154 сторінка машинописного тексту, ілюстрована 23 таблицями і 9 малюнками. Робота складається із вступу, огляду та аналізу літератури, шести розділів власних досліджень, висновків. Список використаної літератури містить 217 наукових публікацій вітчизняних і 106 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Для досягнення поставленої мети були використані загальноклінічні, біохімічні, морфологічні, вірусологічні, серологічні, імунологічні, ультразвукові та статистичні методи. Протягом 1993 - 1999 рр. під нашим спостереженням знаходилось 102 дитини у віці від 10 до 15 років, хворих на хронічний вірусний гепатит ( ХВГ ) у періоді загострення, та 35 здорових дітей того ж віку.

Для оцінки ефективності запропонованих методів лікування спостереження проводили в різних групах хворих, які формували методом випадкового відбору під час госпіталізації дітей в стаціонар з приводу загострення ХВГ. Хворих обстежували в динаміці до та після проведеного лікування, а також при віддаленому спостереженні на протязі двох років.

Групи дітей були аналогічні за віком, статтю, основними клінічними та лабораторними ознаками, формою та тривалістю захворювання.

Діагноз ХВГ встановлювали згідно із останньою новою міжнародною класифікацією хронічних гепатитів ( Лос- Анджелес, 1994), на основі скарг, анамнезу, клінічних, лабораторних даних, а також визначення специфічних маркерів гепатитів: HBeAg; HBsAg; анти - HBeAg; анти - HBsAg; анти - HBС за допомогою імуноферментного аналізу.

Усім хворим, поряд з постійним клінічним спостереженням, проводили дослідження крові, ультразвукове сканування печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, нирок та селезінки, вивчали біохімічні та імунологічні показники. У разі необхідності призначали електрокардіограму, ехокардіоскопію, проводили консультації суміжних фахівців.

Клінічне дослідження проводили згідно із загальноприйнятими методиками. Функціональний стан печінки оцінювали за біохімічними показниками: активність трансфераз - АлАТ, АсАТ, вміст загального білірубіну та його фракцій, глютамілтрансферази, глютаматдегідрогенази, лужної фосфатази, осадочні проби (тимолова, сулемова), С- реактивний білок, рівень загального білка і його фракцій згідно із загальноприйнятими методиками.

Оцінку стану імунної системи проводилась за аналізом показників клітинної та гуморальної ланки цієї системи.

Функціональні показники лімфоцитів визначали за результатами реакції бластної трансформації лімфоцитів (РБТЛ), розеткоутворення (Е-РУК), вмісту в крові циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та імуноглобулінів класів А, М, G.

Біохімічні та імунологічні дані, що отримані нами при обстеженні 35 здорових дітей аналогічного віку та статі, були використані як нормативні показники. Обробку цифрових даних проводили методами варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента для оцінки відмінностей між абсолютними величинами.

Результати особистих досліджень та їх обговорення.

Залежно від методів ранньої реабілітації хворі діти, методом випадкового відбору, були поділені на 3 групи .У першу основну групу увійшов 31 пацієнт, яким нарівні з традиційною, була призначена лазеротерапія - зовнішньо на область проекції печінки, після завершення курсу котрої, проводили черезшкірне лазерне опромінювання крові. Курс складався з 6 процедур, тривалістю 10 - 15 хвилин, лазерного опромінювання проекції печінки та 6 сеансів черезшкірного лазерного опромінювання крові, тривалістю 25 - 30 хвилин.

Другу основну групу складали 37 дітей, які крім аналогічного першій та контрольній групам, відновлювального лікування медикаментозними препаратами, проведено 6 сеансів зовнішнього лазерного опромінювання печінки, тривалістю 10-15 хвилин, після завершення курса котрих проводили вакуум- ультрафорез лікарської суміші на праве підребіря, яка включає : пелоідін, діметілсульфоксид, ланолін, вазелін. Контрольну групу склали 34 хворих дітей, яким було проведено традиційне відновлювальне лікування, без застосування фізіотерапії.

Джерелом нізькоінтенсивного гелій-неонового лазерного випромінювання ( НІЛВ ) була терапевтична установка ”Лабос” з довжиною хвилі випромінювача 632,8 нм, потужністю на виходу із світловоду не менш 20 мВт в біорезонансному режимі роботи. Діаметр лійки 100 мм. Оптимальна разова доза опромінювання склала 1-2 Дж/см2. Світловод для лазерного черезшкірного опромінювання крові фіксували в області проекції кубітальної вени в ліктьовій ямці, за допомогою лейкопластиря. Датчик, для забезпечення імпульсного режиму роботи апарату, кріпили на дистальній фаланзі одного з пальців кисті.

Узгодження в біорезонансному режимі навантаження від випромінювання НІЛВ з фазою максимальної енергетики організму, дозволило значно посилити лікувальний ефект, індивідуалізувати режим та дозування процедури. Імпульсний режим робота апарату з частотою проходження імпульсів, що дорівнюється частоті серцевих скорочень пацієнта, коли тривалість кожного імпульсу дорівнюється фазі кровонаповнення тканин органу, що опромінюється, дозволило максимально знизити навантаження на організм від процедури, що проводиться, уникнути передозування та ускладнень від даного виду терапії.

При використанні вакуум - ультрафонофорезу лікарської суміші на ділянку печінки величина вакууму складає 100-200 мм.рт.ст., а ультразвук частотою 880 кГц, який використовувається в імпульсному режимі 4-10 мс, з інтенсивністю 0,1-0,2 Вт/см2, тривалістю 2-3 хвилини на одну зону (використовується 2 зони впливу).

В анамнезі 84(82,4%) хворих дітей перенесли гострий вірусний гепатит. З них 62(65,6%) гострий вірусний гепатит В, 12(18,8%)- гострий вірусний гепатит С, одна дитина (1,6%) гострий вірусний гепатит А , а у 9 (14,1%) дітей - тип вірусу не встановлено.

Внаслідок проведених досліджень та клінічного аналізу було встановлено, що серед дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит, за якими спостерігали, в періоді відновлювального лікування, діагностовано: больовий синдром у 90(88,2%) хворих, диспепсичний -у 75(73,55%) та астено - вегетативний синдром у 63(61,8%) пацієнтів.

Клінічна симптоматика і скарги хворих характеризувалися переважними порушеннями, зумовленими залученням до патологічного процесу вегетативної нервової системи, гепатобіліарної зони та диспепсичними явищами. У 28(27,4%) дітей діагностовано зміни серцево-судинної системи у вигляді брадікардії, аритмії, артеріальної гіпотонії, приглушеності тонів серця. Поряд з ХВГ, у дітей діагностована різноманітна супутня патологія шлунково-кишкового тракту - 94 (92,2%). В більшості випадків спостерігалися: хронічний холецистохолангит 32(31,4%) та діскінезію жовчовивідних шляхів 26(25,5%).

При біохімічному дослідженні крові у 65(63,7 3,3%) пацієнтів виявлені помірні зміни у вигляді гіпербілірубінемії, у 83 (81,4 2,5) дітей перевищенні вікової норми рівня загального білка сироватки крові, у 3 (2,9 1,8%) легка ступень диспротеінемії.

Імунологічні дослідження в періоді загострення ХВГ, виявили зміни клітинної ланки - у вигляді зниження вмісту Е - РУК, дисбалансу співвідношення різних субпопуляцій Т-лімфоцитів і гуморальної ланки у вигляді зміни співвідношення основних класів сироваткових імуноглобулінів у поєднанні з підвищенням рівня ЦІК( циркулюючі імунні комплекси), наявністю сенсибілізації до печінкового антигену і порушенням фагоцитарної функції лейкоцитів.

Результати спостереження під час відновлювального лікування та призначення різних комплексів реабілітаційної терапії показали, що більш виражений клінічний ефект відзначалия серед дітей 2-ої основної групи. Це супроводжувалось зменшенням розмірів печінки внаслідок лікування у 33(89,19 6,1%) пацієнтів 2-ої основної групи та у 21(67,73,2) пацієнта першої основної (Р0,001). У дітей контрольної групи, без використання фізіотерапії, відповідний показник склав - 10(29,4 7,8%). Після завершення курсу пелоідотерапії і НІЛВ нормалізація консистенції печінки спостерігали у 36(97,3 2,6%) дітей, що вірогідно відрізняло від результатів, одержаних у дітей, що отримали лише лазеротерапію 29(93,5 4,45%) Р0,05, в той час як в контрольній у - 28(82,2 2,7%) Р0,05.

Відновлювальна терапія дітей, хворих на ХВГ ,з використанням преформованих фізичних чинників сприяла суттєвому зменшеню тривалості основних клінічних синдромів захворювання. Так тривалість больового синдрому у дітей 2-основної групи склала 15,2 0,6 днів, в той час як у 1- основної 19,1 0,8 днів Р 0,05, контрольної - 23,7 1,25 днів Р0,05. Астено-вегетативний синдром купіровано на 19,4 0,3 день і 21,3 0,7 день відповідно у хворих 2-ої та 1-ої основних груп, в контрольній групі на - 28,3 0,3 день Р 0,01. Аналогічні достовірні дані одержані при порівнянні тривалості диспепсичного синдрому у групах хворих, що були під спостереженням. В контрольній групі цей показник склав 18,6 0,7 днів в порівнянні з 1-ою основною- 17,8 0,65 днів та 2-ою основною - 14, 7 0,8 днів Р 0,05( рис.1.)

Про більшу ефективність раннього реабілітаційного комплексу з включенням пелоідотерапії і НІЛВ свідчать також безпосередні результати відновлювального лікування за позитивною динамікою функціональних показників: нормалізація мезенхімально-запалювального процесу вірогідно частіше відмічали у дітей 2-ої основної групи. Так активність АлАТ в цій групі значно знизилась - до 0,507 0,047 ммоль/(ч л), в порівнянні з початковими данними 0,72 0,03 ммоль/(ч л) (Р0,001) і статистично не відрізнялась від аналогічних показників у здорових дітей данного віку 0,512 0,03 ммоль/(ч л). При використанні у відновлювальному лікуванні дітей 1-ої основної групи лазеротерапії-активність АлАт теж знизилась до 0,610,0031 ммоль/(ч л), але вірогідно не відрізнялась від показників, одержаних у контрольній групі 0,6380,04 ммоль/(ч л) Р0,05. Аналогічні достовірні данні одержані стосовно динаміки АсАТ. Показники знизились з 0,6490,04 ммоль/(ч л) на початку відновлювального лікування до 0,4890,03 ммоль/(ч л) - в контрольній групі Р0,01, але вірогідно не відрізнялись від результатів, одержаних у дітей 1-ої основної- 0,4480,028 ммоль/(ч л) Р0,05.У хворих 2-ої основної групи одержано кращий результат. Активність АсАТ склала 0,4490,1 ммоль/(ч л), що вірогідно краще ніж у контрольній Р0,05, але статистично не відрізнялась від данних отриманих в 1-ій основній групі ( рис.2)

Одночасно з цим, позитивна динаміка внаслідок ранньої реабілітаційної терапії, простежена і за показниками лужної фосфотази (ЛФ). У хворих 2-ої основної групи цей показник після лікування знизився з 5,20,1 ммоль/(ч л) до 4,590,1 ммоль/(ч л) Р0,05,але не відрізнявся від данних, одержаних у контрольній групі 4,680,09 ммоль/(ч л) Р0,05 і від 1-ої основної - 4,730,13 ммоль/(ч л) Р0,05.

Показники глютамілтрансферази, глютаматдегідрогенази, холінестерази на висоті загострення ХВГ і на протязі лікування вірогідно не змінювались, що відповідає середній та мінімальній мірі активності процесу у групах хворих, що спостерігались.

Під впливом запроваджуваної терапії у всіх дітей значно знизився рівень білірубіна та його фракцій. Але зміст його у дітей 1-ої основної групи - 23,151,99 мкмоль/л, після завершення відновлювального лікування перевищував фізіологічні константи (11,121,1 мкмоль/л) Р0,01, в 2-ій основній групі він знизився до -11,061,1 мкмоль/л і статистично не відрізнявся від норми Р0,05.

Переваги запропонованого відновлювального лікування з включенням преформованих фізичних чинників були підтверджені під час аналізу імунологічних показників.

Статистично вірогідне підвищення зниженого перед лікуванням рівня Т- лімфоцитів спостерігали у хворих 1-ої та 2-ої основних груп ( з 42,31,45% до відповідно 46,22,08% Р0,01 і до 56,61,6% Р0,001), в той час як в контрольній групі достовірної позитивної динаміки не спостерігали (43,011,3 % Р0,05). Одночасно з цим встановлено вирівнювання дисбалансу теофілінрезістентних і теофілінчутливих субпопуляцій Т-лімфоцитів у хворих, в відновлювальному лікуванні котрих застосували фізіотерапію. Індекс супресії знизився з 4,940,62 до 3,70,66 у хворих 1-ої основної групи Р0,05 і до 2,30,52 - 2-ої основної групи Р0,05, в той час як у дітей контрольної групи імунний дисбаланс зберігався - 4,20,56.

Під час аналізу динаміки гуморальних показників встановлено підвищення вмісту у хворих 1 та 2-ої основних груп з 1,170,02 г/л до відповідно 1,30,04 г/л і 1,390,05 г/л Р0,01, які мали до лікування зниження його рівня. Поряд з цим відмічено зниження попередньо підвищеного рівня , з 12,5 0,03 г/л до 11,60,3 г/л і 10,560,53 г/л - відповідно Р0,01. У дітей контрольної групи, значних зрушень не відзначали. Достовірної динаміки рівня імуноглобуліну М у пацієнтів не відмічено.

Для оцінки міри впливу відновлювального лікування на дітей з ХВГ, проведено віддалене спостереження за пацієнтами протягом 2 років, на основі чого можна зробити висновок про значне збільшення тривалісті періоду ремісії захворювання у хворих 2-ої основної групи (280,22,8 днів), яка вірогідно перевищувала дані отримані у 1-ої основної групи (187,11,9 днів) Р0,01. Це в свою чергу привело до скорочення числа загострень протягом року у 2 - й основній групі - до 0,90,17, у 1- й основній - до 1,30,2 Р0,05, в контрольній - до 2,10,15 Р0,01.

Одержані позитивні результати відновлювального лікування дітей з ХВГ дозволяють припустити спільний можливий механізм впливу пелоідіну і лазеротерапії на основні патогенетичні ланцюги захворювання. Це дозволяє зробити ряд висновків, які можуть бути використовані в реабілітації дітей.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що клінічні виявлення у дітей хворих на хронічний вірусний гепатит, які знаходяться на ранньому відновлювальному лікуванні, характеризуються скудною симптоматикою і проявляють себе наявністю трьох основних синдромів: больового - у 90( 88,2%) хворих, астено-вегетативного - у 63( 61,8 % ), диспепсичного - у 75(73,55 % ), слабкою та короткочасною інтоксикацію. Міра та глибина клініко- лабораторних порушень залежать від супутньої патології шлунково-кишкового тракту, преморбідного фону і не залежать від спадковості і типу перенесеного гострого вірусного гепатитУ .

2. Виявлено, що загальноприйнята медикаментозна терапія сприяє зменшенню активності запального процесу в печінки, але не нормалізує стан імунної системи хворих, що зумовлює ризик подальшої еволюції хвороби в більш тяжкі форми.

3.Включення лазеротерапії ( низькоінтенсивного лазерного опромінювання печінки та черезшкірне опромінювання крові ), в поєднанні з традиційною медикаментозною терапією впливає позитивним чином на перебіг раннього відновлювального періоду, приводячи до зменшення розмірів та поліпшення консистенції печінки, більш скорішому зникненню основних синдромів захворювання та сприяє відновленню функції печінки шляхом усунення дисбалансу імунної системи, стимуляції її гуморального та клітинного ланцюгів, в меншій мірі відновлюються біохімічні показники сироватки крові.

4. Запропонований спосіб відновлювального лікування дітей з застосуванням лазеротерапії на тлі традиційної медикаментозної терапії є патогенетично обгрунтованим у дітей, що хворіють на хронічний вірусний гепатит. Він призведе до нормалізації кровообігу в гепатобіліарній зоні, нормалізації імунного гомеостазу, поліпшує обміно-трофічні процеси в гепатоцитах, що позитивним чином впливає на ранній відновлювальний період та приводить до зменшення розмірів та поліпшення консистенції печінки, більш скорішому зникненню основних синдромів захворювання.

5. При порівнянні єфективності застосування фізичних чинників, на тлі традиційної медикаментозної терапії, за впливом на показники мезенхімально-запального процесу в організмі, вакуум-ультрафонофорез пелоідіну в поеднанні з низькоінтенсивним лазерним опромінюванням печінки переважає дію лазерного опромінювання печінки та крові, спричиняючи статистично достовірне зниження підвищенного рівня АлАТ, АсАТ, лужної фосфотази, загального білірубіна та його фракцій, ліквідацію імунного дисбалансу, зменшення явищ холестазу в печінці.

6. Обгрунтовано, що диференційоване застосування вакуум - ультрафонофорезу пелоідіну та лазеротерапії, в залежності від преморбідного фону і особливостей клініко-функціонального стану дітей, з хронічним вірусним гепатитом, є ефективним методом раннього відновлювального лікування, який поліпшує перебіг захворювання, за рахунок більш раннього відновлення функціонального стану гепатоцитів, нормалізації біохімічних та імунологічних показників, зменшує ризик подальшої еволюції хвороби та дозволяє збільшити тривалість ремісії до 9 місяців, зменшити кількість загострень до 0,9 1,17 на рік.

СПИСОК ДРУКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ.

1. Бабий И.Л., Федчук И.Н. Опыт применения омепразола и низкоинтенсивного лазерного излучения у детей, с язвенной болезнью желудка, протекающей на фоне хронического персистирующего гепатита.// Вісник морської медицини.- 1998.- №4. - С. 16 - 18.

2. Бабій І.Л., Федчук І.М.Імуномодулюючий ефект низькоінтенсивного лазерного випромінювання у дітей, з хронічним персистуючим гепатитом.

// Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1999. - №3.- С. 21- 24.

3. Федчук І.М.Застосування низькоінтенсивного лазерного випромінювання в комплексному лікуванні хронічного персистуючого гепатиту у дітей. // Одеський медичний журнал.-1999.- №5 - С. 29- 32.

4. Федчук И.Н.Преформированые физические факторы в комплексной восстановительной терапии у детей, с хроническими вирусными гепатитами. // Вестник физиотерапии и курортологии.-1999.- №2 - С.53- 54.

5. Федчук І.М., Бабій І.Л.Спосіб лікування хронічного персистуючого гепатиту у дітей. № 23607А від 02.06.98.

6. Федчук И.Н.Лазеротерапия хронического персистирующего гепатита у детей в режиме биоуправления. // Тез. доп. I Національного конгреса фізіотерапевтів та курортологів ” Фізичні чинники в медичній реабілітації.”

- м.Хмільник, 1998.- С.117.

7. Досвід лікування різних форм хронічного гепатиту у дітей. / Дейнего Л.Я., Бабій І.Л., Федчук І.М., Зубкова А.О, Поводзинська Л.І. // Тез. доп. наук.- практ. конф.”Актуальні проблеми дитячої гастроентерології.- / Київ - Тернопіль, 1992 /. Тернопіль, 1992. - С. 45- 46.

8. Фізіотерапія в комплексному лікуванні хронічних гепатитів у дітей. / співавт. Зубкова А.О., Бабій І.Л., Дейнего Л.Я., Поводзинська Л.І., Федчук І.М // Тез. доп. наук .- практ. конф. ”Актуальні проблеми дитячої гастроентерології.- / Київ - Тернопіль, 1992 /. Тернопіль, 1992. - С. 48.

9. Федчук И.Н Бабий И.Л., Буйко В.П. Опыт применения низкоинтенсивного лазерного излучения в комплексном лечении хронического гепатита у детей. // Тез. док. научно.- практ. конф. ” Новое в диагностике и лечении заболеваний органов пищеварения”. - Харьков, 1994.- С.137.

10 Федчук И.Н.,Бабий И.Л.Опыт применения наружного лазерного облучения, проводимого в биорезонансном режиме, в комплексном лечении хронического персистирующего гепатита у детей. // Тез. док. междунар. конф.” Применение лазеров в биологии и медицине”.- Киев, 1995. - С. 154 - 155.

11. Федчук И.Н. Резонансна лазерна терапія у комплексному лікування дітей, хворих на хронічний персиситуючий гапатит. // Тез. доп. 66 підсумкової студентської наукової конференції.- Одеса, 1997.- С.69.

12. Эффективность применения лазерного излучения в комплексном лечении хронических гепатитов у детей. / Федчук И.Н., Бабий И.Л., Калашникова Е.П., Пахомов А.П., Тонконоженко Л.И., Шишкина Н.В. // Тез. докл. научно.- практ. конф.”Актуальные вопросы современной педиатрии”.- Саратов, 1997.- С.39 - 40.

13.Бабий И.Л., Попик Г.С., Федчук И.Н Комбинированное лазерное облучение в ранней реабилитации детей, больных хроническим гепатитом. // Тез. доп. межрегіональної науково - практичної конференції.- Одеса, 1997.- С. 7.

14. Федчук И.Н. Коррекция нарушений процессов пищеварения у детей, с хроническими персистирующими гепатитами, комплексным лечением с использованием гелий - неонового лазера. // Материалы Одесской областной научной конференции, посвященнной морфологии, физиологии, патологии и клинике пищеварения.- Одесса, 1997.- С.50 -51.

15. Федчук И.Н. Влияние лазеротерапии на течение обострения хронического персистирующего гепатита у детей. // Материалы международного медицинского конгресса студентов и молодых ученых.- Тернополь, 1998.- С. 191.

16.Федчук І.М. Крізьшкірне лазерне опромінювання крові у лікуванні хронічного персистуючого гепатиту у дітей. // Тез. доп. 67 підсумкової студентської наукової конференції.- Одеса, 1998.- С.98.

17. Федчук И.Н., Калашникова Е.А. Нетрадиционный метод лечения хронического персистирующего гепатита у детей с помощью лазера. // Тез. доп.V Всеукраїнської науково - практичної конференції “ Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини”.- Одеса, 1998.- С. 189.

18. Федчук И.Н. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения ( НИЛИ ) на иммунологические показатели у детей, больных хроническим гепатитом. // Тез. доп.V Всеукраїнської науково - практичної конференції “ Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини”.- Одеса, 1998.- С. 190 - 191.

19 Федчук И.. Чрезкожное лазерное облучение крови ( ЧЛОК ) в комплексном лечении детей, больных хроническими гепатитами. // Тез. доп.V Всеукраїнської науково - практичної конференції “ Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини”.- Одеса, 1998.- С. 288.

20. Бабий И.Л., Буйко В.П., Федчук И.Н. Чрезкожное лазерное облучение крови в комплексном лечении хронических гепатитов у детей.// Материалы 6-й конференции ”Актуальные проблемы абдоминальной патологии у детей”.- Москва, 1999. - С. 184 - 185.

21. Бабий И.Л., Буйко В.П., Федчук И.Н. Влияние преформированных физических факторов на течение обострения хронического вирусного гепатита у детей. // Материалы 7-й конференции ”Актуальные проблемы абдоминальной патологии у детей”.- Москва, 2000. - С. 174 - 175.

АНОТАЦІЯ

Федчук І.М. Застосування фізичних чинників в реабілітації дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 - курортологія та фізіотерапія. Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології, Одеса, 2000.

В умовах спеціалізованого гастроентерологічного відділення дитячої клініки МКЛ №2 м. Одеси проведено обстеження 102 дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит. Виявлені особливості клінічного перебігу захворювання у дітей, функціональний стан печінки, біохімічні та імунологічні показники, їх диниміка під час загострення захворювання та відновлювального лікування. На підставі основних патогенетичних механізмів запропоновано методи комплексної ранньої реабілітації на стаціонарному етапі з застосуванням преформованих фізичних чинників (вакуум-ультрафонофорез пелоідіну на праве підребіря, низькоінтенсивне гелій неонове лазерне опромінювання проекції печінки і черезшкірне опромінювання крові), та лікарських засобів.

Запропоновані методи відновлювального лікування дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит, з використанням преформованих фізичних чинників, сприяють підвищенню ефективності ранньої реабілітаційної терапії. Вони надають виражений позитивний ефект на клінічну течію і зворотній розвиток основних виявів захворювання та нормалізацію біохімічних і імунологічних показників, що призводить до скорочення часу перебування хворих у стаціонарі, подовження періоду ремісії, зменшення кількості загострень протягом року.

Ключові слова: хронічний гепатит, діти, рання реабілітація, вакуум- ультрафонофорез, лазерне випромінювання.

АННОТАЦИЯ

Федчук И. Н. Применение физических факторов в реабилитации детей, больных хроническим вирусным гепатитом.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.33 - курортология и физиотерапия. Украинский научно-исследовательский институт медицинской реабилитации и курортологии, Одесса, 2000. В условиях специализированного гастроэнтерологического отделения детской клиники ГКБ № 2 г. Одессы проведено обследование 102 детей, больных хроническим вирусным гепатитом и обследование 35 здоровых детей - с целью определения возрастных физиологических: биохимических и иммунологических показателей, характерных для здоровых детей Одесского региона.

Выявлено, что клинические проявления обострения хронического вирусного гепатита у детей характеризуются скудностью симптоматики и манифестируют себя наличием трех основных синдромов: болевого 90(88,2%) пациентов, астено-вегетативного 63(61,8%), диспепсического 75(73,55%). Продолжительность заболевания варьировала от 1 до 6 лет. У большинства больных 74 (72,5%) она составляла от 1 до 3 лет. Интоксикация отмечалась у 12 (11,8%) детей, при этом она была слабо выраженной и кратковременной.

Клиническая симптоматика и жалобы больных определялись преимущественными нарушениями, обусловленными вовлечением в патологический процесс вегетативной нервной системы, гепатобилиарной зоны, диспепсическими явлениями.

Наряду с характеристикой клинического течения хронического вирусного гепатита у детей, выявлены биохимические и иммунологические изменения, характерные для периода обострения заболевания.

Выделены следующие биохимические сдвиги: активность аминотрансфераз, преимущественно АлАТ, оказалась повышенной у 85 (83,3 1,6%) детей, щелочная фосфатаза оставалась в пределах нормы у 79( 77,5 2,2%). Показатели содержания гаммаглютамилтрансферазы, глютаматдегидрогеназы и холинэстеразы не изменялись на протяжении всего времени пребывания больных в стационаре, их цифровое выражение соответствовало возрастным константам.

Иммунологические изменения выявлены на фоне сниженного общего уровня лейкоцитов и представляли собой - снижение уровня Т- лимфоцитов, дисбаланс субпопуляций Т-лимфоцитов, признаки выраженного угнетения клеточного звена иммунитета. В гуморальном звене обнаружено исходно повышенное содержание и сниженное содержание , повышение уровня циркулирующих иммунных комплексов.

Предложен новый, патогенетически обоснованный метод ранней реабилитации, на стационарном этапе, детей больных хроническим вирусным гепатитом с применением преформированных физических факторов (вакуум - ультрафонофореза пелоидина на правое подреберье в сочетании с низкоинтенсивным лазерным облучением наружной проекции печени, а также чрезкожное лазерное облучение крови в сочетании с низкоинтенсивным лазерным облучением наружной проекции печени).

Представлены данные, характеризующие клинические, биохимические и иммунологические сдвиги в сыворотке крови в динамике, под воздействием проводимой восстановительной терапии.

Включение преформированных физических факторов в комплексное восстановительное лечение оказало положительное влияние на течение ранней реабилитации в целом, приводя к уменьшению размеров и улучшению консистенции печени, более раннему купированию основных синдромов и проявлений заболевания, восстановлению функции печени, путем устранения дисбаланса иммунной системы, стимуляции ее гуморального и клеточного звеньев, восстановлению биохимических показателей.

Представлены данные катамнестического наблюдения за пациентами в течение 2-х лет, которые наглядно демонстрируют, что применение методов физиотерапевтического воздействия на фоне общепринятой лекарственной терапии способствует удлинению продолжительности периода ремиссии заболевания и сокращает число обострений в году.

Приоритет научной новизны и практической значимости защищенны патентом на изобретение ( Украина № 23607 А от 02.06.1998) и рационализаторским предложением № 26 76 от 27.11.1997.

Ключевые слова: хронический гепатит, дети, ранняя реабилитация, вакуум- ультрафонофорез, лазерное излучение, пелоидин.

THE SUMMARY

Fedchook I.N. Application of the physical factors in an aftertreatment of children, patients on a chronic virus hepatitis. The manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences behind a speciality 14.01.33 - treatment at health resorts and physiotherapy. The Ukrainian research institute of a medical aftertreatment and treatment at health resorts, Odessa, 2000.

In conditions of specialized gastroenterology department of children's clinic № 2 of Odessa the inspection 102 children, patients by a chronic virus hepatitis is carried out. The found out features of clinical current of disease at children, function condition of liver, biochemical and immunological indexs, their dynamics during an exacerbation of disease and reduction treatment. On the basis of the basic pathogenetic mechanisms the methods of a complex early aftertreatment at a stationary stage with application преформированных of the physical factors (vacuum-ultraphonophoresis of peloidinum on the right hypochondrium, low intensity helium a neon laser irradiation of a projection of liver and transcutaneous of an irradiation of a blood), and medical agents are offered.)

The offered methods of reduction treatment of children, patients by a chronic virus hepatitis, with use preformation of the physical factors, promote rising of efficiency of early rehabilitational therapy. They cause the expressed positive effect of clinical current and revertive development of the basic displays of disease both normalization of biochemical and immunological indexs, which result in reduction of time stay of the patients in a hospital, elongation of the period of a remission, decrease of quantity of exacerbations within one year.

Key words: a chronic hepatitis, children, early aftertreatment, vacuum ultraphonophoresis, laser radiation.

Размещено на Allbest.ru