Відновне лікування окорухових порушень судинного та травматичного генезу у нейрохіругічних хворих

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України

Дисертація

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Відновне лікування окорухових порушень судинного та травматичного генезу у нейрохіругічних хворих

14.01.05- нейрохірургія

Жданова Валентина Миколаївна

Київ-2000

Анотація

Дисертація присвячена проблемі відновного лікування порушень функції III, IV, VI черепних нервів в післяопераційному періоді у хворих, оперованих з приводу артеріальних аневризм мозкових судин та у хворих, що зазнали ЧМТ. У 152 хворих вивчені особливості клінічних проявів та закономірності відновлення окорухових порушень. Запропоновано комплекс методів об'єктивізації процесів відновлення. Розроблено комплексний диференційований підхід при лікуванні даної патології з використанням медикаментозної терапії та фізіотерапевтичних методів лікування. Вперше застосовано метод ультразвукової терапії в комплексному лікуванні, що дозволило значно покращити результати лікування.

окоруховий нейрохірургічний травма патологія

Summary

The dissertation is devoted to the problem of rehabilitation therapy of functional disorders of III, IV, VI cranial nerves after the surgery in patients with cerebral arterial aneurysms and in patients with brain injury. Peculiarities of clinic presentation and patterns of oculomotor disorders rehabilitation were investigated in 152 patients. Complex differential approach of optimization of rehabilitation modalities is proposed which includes medical therapy and physiotherapeutic procedures. For the first time the method of ultrasonic therapy was used in complex therapy. It allows to improve substantially results of the therapy.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Порушення функції окорухових черепних нервів (III, IV, VI) часто зустрічаються у хворих з нейрохірургічною патологією. По даним різних авторів вони спостерігаються від 18% до 43,5% хворих з судинною патологією та черепно-мозковою травмою (Є.М. Бурцев, 1996; О.М. Коновалов та ін., 1998; О.М. Соколова, Т.Г. Дудова, 1994; M.A. Samuels, S. Feske, 1996; A. Zamani, 1997).

Усунення причин ушкодження нервів (виключення аневризми з кровотоку, видалення гематоми) дає можливість проведення реабілітаційної терапії окорухових порушень. Хворі, що перенесли черепно-мозкові травми, також потребують відновлення рухів очного яблука.

Окорухові порушення (ОРП) супроводжуються двоїнням, головними болями, головокружінням, хиткістю, що значно обмежує працездатність і призводить до інвалідизації пацієнтів, часто у молодому віці. Витрачаються значні кошти на пенсійне забезпечення та соціальну адаптацію цього контингенту хворих. Тому пошук ефективних, патогенетично обгрунтованих методів лікування окорухових порушень є актуальним не тільки з медичної, але й з соціальної точок зору (О.Г. Коган, В.Л. Найдин, 1988).

При лікуванні ОРП застосовуються такі методи, як медикаментозна терапія, нейром”язева електростимуляція, лікувальна фізкультура, масаж, виключення (оклюзія) ока за допомогою окулярів чи призм, голкорефлексотерапія, хірургічне лікування. Але комплексний підхід в лікуванні даної патології відсутній. Труднощі обумовлені тим, що охоплюється коло питань, пов”язаних не лише з неврологією, а в більшій мірі з нейрохірургією, офтальмологією, фізіотерапією. Різними спеціалістами застосовуються різні методичні підходи.

Не розроблений комплекс обстеження нейрохірургічних хворих з ОРП та методи об”єктивізації процесів відновлення функції окорухових (III, IV, VI) черепних нервів.

Викладене вище визначає реабілітаційні та економічні передумови проведення цієї наукової роботи.

Зв”язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні матеріали дисертації є індивідуальними фрагментами планових наукових тем, що виконувалися в Інституті нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України протягом 1990-1999 рр. під керівництвом д.м.н., член-кор. АМН України, професора В.І. Цимбалюка за номерами держреєстрації №0195У010358, №0196У006537.

Мета і задачі дослідження. Покращити результати лікування нейрохірургічних хворих з окоруховими порушеннями шляхом удосконалення відомих, пошуком нових способів відновного лікування і створення ефективного диференційованого комплексу відновного лікування окорухових порушень у пацієнтів з судинною патологією та в тих, що перенесли черепно-мозкові травми.

Для досягнення мети дослідження поставлено завдання:

1. Визначити особливості клінічного прояву окорухових порушень у нейрохірургічних хворих.

2. З'ясувати закономірності відновлення порушених окорухових функцій у нейрохірургічних хворих.

3. Розробити комплекс методів обстеження нейрохірургічних хворих з метою об”єктивізації процесів відновлення окорухових порушень.

4. Визначити ефективність застосування методу ультразвукової терапії в комплексному лікуванні окорухових порушень у нейрохірургічних хворих.

5. Розробити новий диференційований комплекс відновного лікування окорухових порушень судинного та травматичного генезу у нейрохірургічних хворих із застосуванням медикаментозної терапії та фізіотерапевтичних методів лікування.

Впровадити отримані результати в клінічну практику.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлені особливості клінічного прояву окорухових порушень у хворих з аневризмами внутрішньої сонної артерії та у хворих, що перенесли черепно-мозкові травми різного ступеня тяжкості. З”ясовано, що окорухові порушення зустрічаються у 52,9% хворих з аневризмами внутрішньої сонної артерії у вигляді повного чи часткового ушкодження III черепного нерва або поєднаного ушкодження III, IV, VI черепних нервів. Окорухові порушення у пацієнтів, що перенесли черепно-мозкові травми зустрічаються у 21,4% хворих у вигляді ізольованого ушкодження III, IV або VI черепних нервів або поєднаного їх ураження.

Вивчені та представлені закономірності відновлення окорухових порушень у хворих з судинною патологією та в тих, що перенесли черепно-мозкову травму. Встановлено, що при відновленні функції III черепного нерва раніше відновлюється функція м”язу, що піднімає верхню повіку, а також функція внутрішнього прямого м”язу очного яблука. Функція нижнього і верхнього прямого м”язів очного яблука відновлюється рідше і не завжди в повному об”ємі. Відмічено, що при поєднаному ушкодженні III, IV, VI черепних нервів раніше відновлюється функція III нерву, а функція VI нерву - відновлюється рідко чи не відновлюється взагалі.

Вперше розроблено комплекс методів об”єктивізації процесів відновлення окорухових порушень у нейрохірургічних хворих з використанням клініко-неврологічного, офтальмологічного та нейрофізіологічного методів обстеження із застосуванням методу електроміографії окорухових м”язів.

Вперше розроблено метод комплексного диференційованого відновного лікування окорухових порушень судинного та травматичного генезу у нейрохірургічних хворих із застосуванням медикаментозної терапії та фізіотерапевтичних методів лікування. Вперше при лікуванні цієї патології застосовано метод ультразвукової терапії з послідуючою електростимуляцією окорухових м”язів. Встановлено, що ультразвукова терапія є патогенетично обумовленим методом лікування окорухових порушень.

Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених досліджень розроблено високоефективний лікувальний комплекс з диференційованим застосуванням медикаментозної терапії та фізіотерапевтичних методів, що дозволило значно покращити відновлення функції III, IV, VI черепних нервів у нейрохірургічних хворих і забезпечило раннє і більш повне відновлення рухливості очного яблука в порівнянні з контрольною групою хворих.

Розроблено комплекс методів обстеження нейрохірургічних хворих, що дало можливість об”єктивізації процесів відновлення окорухових порушень.

Запропонований комплекс лікування суттєво підвищує якість лікування, не викликаючи будь-яких ускладнень і може бути рекомендованим для впровадження в медичних закладах.

Метод лікування впроваджено в практику роботи відділення відновного лікування та фізіотерапії Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України та Науково-практичного центру ендоваскулярної нейрорентгенохірургії АМН України. Матеріали розробок використовуються в навчальному процесі Національного медичного Університету ім. О.О. Богомольця. Практична значимість роботи підтверджується відповідними актами впровадження результатів наукових досліджень.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Автором проаналізована література за темою дисертаційної роботи, проведено інформаційний пошук за допомогою комп'ютерної бази даних “Medline”. Разом з науковим керівником сформульовані мета та задачі дослідження, визначені методичні підходи. Розроблений і апробований ефективний спосіб лікування окорухових порушень, захищений авторським свідоцтвом №1738277 від 8.02.1992р. Самостійно проводилась електростимуляція окорухових м”язів у всіх хворих. Проаналізовано результати лікування хворих із застосуванням запропонованого комплексу в співставленні з контрольною групою. За допомогою клініко-неврологічного, офтальмологічного та електрофізіологічного обстеження з використанням методу глобальної електроміографії, проведено порівняльний аналіз результатів лікування. Електроміографія виконувалась у відділенні функціональної діагностики Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України під керівництвом завідуючої відділенням д.м.н. Л.Л. Чеботарьової. Спільно з науковим керівником обговорені результати досліджень та висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені на VIII з`їзді офтальмологів Української РСР (Одеса, 1990), на IX з`їзді офтальмологів України (Одеса, 1996), I Національному конгресі невропатологів, психіатрів та наркологів України (Харків, 1996).

Апробація роботи проведена на спільному засіданні Вченої ради Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України, кафедр нейрохірургії Національного медичного Університету та Київської медичної Академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика 28.05.1999 року.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 робіт, в тому числі 5 статей у фахових вітчизняних наукових виданнях. Отримано авторське свідоцтво.

2. Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Основу роботи склав аналіз результатів лікування 152 хворих з окоруховими порушеннями (ОРП). ОРП були обумовлені порушенням функції III черепного нерву у 101 пацієнта, у 2 - двостороннім. Порушення функції VI черепного нерву було у 41 хворого, двостороннє - у 6. Поєднане ушкодження III, IV, VI нервів спостерігалось у 10 пацієнтів. ОРП справа були у 80 хворих, зліва - у 64, двосторонні - у 8.

Таблиця 1 Кількість випадків ушкодження Ш, IV, VI черепних нервів у хворих

Таким чином, ушкодження III черепного нерву було в 113 випадках, VI нерву - в 57. З них, у хворих з судинною патологією III черепний нерв був ушкоджений у 81 випадку, VI нерв - у 7 випадках. У хворих, що зазнали ЧМТ ушкодження Ш черепного нерву постерігалось в 32 випадках, ушкодження VI нерва - в 50.

Причиною ОРП у 81 пацієнта були артеріальні аневризми судин головного мозку, з них у 74 - мішковидні аневризми супракліноїдного відрізку внутрішньої сонної артерії (ВСА) у місці відходження задньої сполучної артерії, у 7 - аневризми інфракліноїдного відрізку ВСА. Черепно-мозкова травма (ЧМТ) викликала ОРП у 71 хворого. У 7 хворих - була ЧМТ та травма орбіти, у 58 - важка ЧМТ, забій головного мозку, перелом кісток основи черепу, у 16 - важка ЧМТ, забій головного мозку, субдуральна гематома.

ОРП у 74 хворих з судинною патологією були викликані ушкодженням корінця III черепного нерву в ділянці ВСА у місці відходження задньої сполучної артерії. У 7 хворих ОРП були обумовлені ушкодженням корінців III, IV, VI черепних нервів в ділянці зовнішньої стінки кавернозного синуса. У 64 пацієнтів, що зазнали ЧМТ, стовбури III, IV, VI черепних нервів були уражені на основі черепа. У 7 - ОРП були викликані ушкодженням III, IV, VI нервів в області орбіти.

Пацієнти знаходились на лікуванні в Інституті нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України. Аневризми виключені з кровотоку у 78 хворих за допомогою балон-катетерів, у 3 - проведено їх транскраніальне хірургічне видалення. У 16 хворих з ЧМТ були видалені гематоми.

Лікування проводилось 70 хворим чоловічої та 82 - жіночої статі. Віковий діапазон хворих становив:

1) до 14 років - дитячий вік - 3 спостережень;

2) 15 - 18 років - підлітковий вік - 9 спостережень;

3) 19 - 44 роки - молодий вік - 86 спостережень;

4) 45 - 59 років - середній вік - 46 спостережень;

5) 60 - 74 роки - похилий вік - 8 спостережень.

Наймолодшому пацієнту було 6 років, найстаршому - 64.

З метою об'єктивізації критеріїв відновлення ОРП у нейрохірургічних хворих вперше було розроблено комплекс обстеження, що включав застосування клініко-неврологічного, офтальмологічного та нейрофізіологічного методів дослідження.

При клініко-неврологічному обстеженні враховувались скарги хворого на двоїння предметів. Навіть легкий ступінь дисфункції III, IV, VI черепного нерву супроводжується двоїнням у горизонтальній чи вертикальній площині, яке посилюється при погляді в бік ураженого м'язу. Це ж відмічається і у відновлювальний період, очне яблуко рухається в повному об`ємі, але ще протягом 1,5-2 тижнів диплопія утримується і зникає, коли зображення предметів попаде на кореспондуючі ділянки сітківки.

При огляді хворого звертали увагу на ширину очної щілини, вираженість птозу верхньої повіки, положення очного яблука в очній щілині.

При офтальмологічному обстеженні проводилось вимірювання кута косоокості за методом Гіршберга та на периметрі. Також визначався об'єм рухів очного яблука, він вимірювався за допомогою периметра. При покращанні функції черепного нерву спостерігається відновлення функції м`язів очного яблука, що об`єктивно відображається зменшенням кута косоокості та збільшенням об`ємів рухів очного яблука, яке фіксувалось в градусах по дузі периметра за методом С.С. Головіна. За норму були взяті такі середні цифри по С.С. Головіну об'ємів рухів очного яблука: догори від середньої лінії - 37°, донизу - 53°, досередини - 46°, назовні - 43,5°.

Групі хворих (44 особи) проводилась електроміографія (ЕМГ) окорухових м`язів за допомогою комп`ютеризованого електроміографа “Basis EMP” Biomedica (Італія). Були виявлені ЕМГ ознаки порушення функції окорухових м`язів у вигляді зниження амплітуди та частоти інтерференційної ЕМГ, поява ознак денервації - спонтанна активність м`язових волокон з потенціалами фасцикуляції та позитивних гострих хвиль. В неушкоджених м`язах, а також зі здорової сторони таких змін не спостерігалось.

В процесі лікування відмічалась залежність між ступенем відновлення рухливості очного яблука зменшенням кута косоокості, збільшенням ширини та нейрофізіологічними показниками.

При відновленні функції черепного нерву відмічалось збільшення частоти та амплітуди інтерференційної ЕМГ, а також зменшення коефіцієнту асиметрії амплітуд.

Таблиця 2 Результати ЕМГ тестування функції окорухових м`язів.

Відновне лікування хворих з ОРП. В патогенезі ОРП у хворих з аневризмами мають місце такі фактори: механічний (тиск аневризми або інтрацеребральної гематоми), геморагічний (субарахноідальні чи внутрішньомозкові крововиливи), ішемічний (артеріальний спазм, тромбоз мозкових судин), асептичне запалення (постгеморагічний арахноідіт чи периартеріїт).

Розрізняють первинні та вторинні ушкодження III, IV, VI черепних нервів при ЧМТ. Первинні пов'язані з безпосереднім їх ураженням в момент травми, крововиливом в нерв, чи порушенням кровообігу. Вторинні - виникають через деякий час після травми і пов'язані з дислокацією мозку, в результаті розвитку гематом чи гідром.

Правильна оцінка вищевказаних факторів розвитку ОРП має важливе значення для вирішення питання тактики відновного лікування, його об'єму та послідовності. Оперативне втручання усуває механічний фактор і дає можливість проведення реабілітаційної терапії, мета якої мінімізувати дію прямих провокуючих факторів.

Тому лікування ОРП у хворих з судинною патологією та після ЧМТ повинно бути комплексним, диференційованим та послідовним.

Відновне лікування ОРП проводилось в післяопераційному періоді у хворих після виключення аневризм з кровотоку, а у хворих з ЧМТ - після стабілізації загального стану. Всі хворі отримували комплексне диференційоване лікування із застосуванням медикаментозної терапії та фізіотерапевтичних методів.

Медикаментозна терапія мала патогенетичну направленість і сприяла покращенню мікроциркуляції та загального мозкового кровотоку, нормалізувала обмінно-трофічні процеси, покращувала нервово-м`язеву провідність.

Застосовувались препарати групи антагоністів кальцію (німотоп, коринфар, верапаміл, циннаризин), які є базовими при лікуванні регіонарних порушень мозкового кровотоку. Призначались препарати малого барвінку (кавінтон, вінпоцетин), а також інші вазоактивні препарати (трентал, курантіл, серміон), які є препаратами вибору в реабілітаційній терапії ОРП при гострій та хронічній цереброваскулярній патології. Гарна переносимість, відсутність токсичної дії та ефекту кумулювання обумовлюють незамінність їх для усунення фактору ішемії при лікуванні ОРП судинного та травматичного генезу у нейрохірургічних хворих.

Хворі отримували антихолінестеразні препарати (прозерін, галантамін) з метою покращання нервово-м'язевої передачі в міжневральних синапсах м'язів очного яблука.

Метаболічна терапія була направлена на нормалізацію обмінних порушень в нервовій системі. Вона включала призначення препаратів, що знижують енергетичні потреби мозку та підвищують його стійкість до гіпоксії, а також препаратів, що підвищують рівень метаболізму. Зниження енергетичних потреб досягалось призначенням антигіпоксантів (натрія оксибутірат, Віт Є та ін.). Покращенню обмінно-трофічних процесів сприяли ноотропні препарати (пірацетам, ноотропіл, енцефабол та ін.), а також амінокислоти (церебролізин). Застосовувались вітаміни групи В, біогенні стимулятори (алоє, плазмол) та препарати загальнотонізуючої дії (жень-шень, пантокрин).

Із фізіотерапевтичних методів лікування використовувалась ультразвукова терапія 0,2 вт/см в імпульсному режимі з довжиною імпульсу 2 мс на проекцію окорухових м'язів з послідуючою електростимуляцією окорухових м`язів та м`язу, що піднімає верхню повіку (АС №1738277 від 20.11.89р.). Проводився масаж шийно-комірцевої ділянки та голови, а також масаж та самомасаж м`язів очного яблука. Хворі виконували комплекс лікувальної фізкультури з метою спеціального тренування очних м`язів, а також загальнозміцнюючі комплекси та дихальну гімнастику.

Курс лікування проводився на протязі 2-3 тижнів. Повторні курси призначались через 1,5 - 2 місяці.

Хворі були розділені на 2 групи. В першій - основній групі (120 осіб) використовувався запропонований диференційований комплекс лікування. У другій групі (32 особи) - метод ультразвукової терапії не застосовувався. Групи були співставними по віку, етіології, патогенезу та вираженості неврологічного дефіциту.

В основній групі ОРП у 64 хворих були викликані аневризмами ВСА, у 56 - виникли після ЧМТ. В контрольній групі аневризми ВСА спричинили ОРП у 17 хворих, ЧМТ - у 15.

В основній групі у 85 хворих ОРП були обумовлені ушкодженням III черепного нерву, у 29 - VI нерву, комбіноване ушкодження III, IV, VI нервів спостерігалось у 6. В контрольній групі ушкодження III черепного нерву було у 18 хворих, VI нерву - у 10, комбіноване ушкодження III, IV, VI нервів - у 4 хворих.

Таблиця 3 Кількість випадків ураження III та VI черепних нервів у хворих основної та контрольної груп

Відновленням функції III черепного нерву клінічно проявлялось відновленням функції м”язів очного яблука. В першу чергу відновлювалась функція м'язу, що піднімає верхню повіку, а потім внутрішнього прямого м'язу ока. Відновлення функції нижнього і особливо верхнього прямих м'язів очного яблука відбувалось повільніше і рідше.

Застосування запропонованого комплексного методу лікування із використанням ультразвукової терапії дозволило значно покращити результати лікування та досягти раннього та більш повного відновлення функції III, IV, VI черепних нервів.

В результаті повторних 2-3 курсів лікування повне відновлення функції м'язу, що піднімає верхню повіку, а також внутрішнього прямого м'язу спостерігалось у 67,7% хворих основної групи з судинною патологією, а в контрольній групі - у 47,4%. Повне відновлення функції нижнього прямого м'язу в основній групі було у 31,3%, а в контрольній - 17,6%, що майже в 2 рази гірше.

Відновлення функції верхнього прямого м`язу очного яблука в повному об`ємі було у 23,4% хворих основної групи, в контрольній - цей показник був також в 2 рази нижчим (11,8%).

Таким чином, повне відновлення функції III черепного нерву і регрес окорухових порушень спостерігався у 23,4% хворих основної групи з судинною патологією, в контрольній групі цей показник був в 2 рази нижчим ( 11,8% ).

У пацієнтів, що перенесли ЧМТ в основній групі повне відновлення функції III черепного нерву відмічено у 32%, тоді як в контрольній групі - у 20% хворих.

Відновлення функції VI нерву в повному об`ємі в основній групі було у 68,4% пацієнтів, що перенесли ЧМТ, тоді як в контрольній групі цей показник був 41,7%.

Висновки

1. Окорухові порушення зустрічаються у нейрохірургічних хворих з судинною патологією та в тих, що зазнали черепно-мозкової травми. Вони відмічені у 52,9% хворих з аневризмами ВСА у вигляді повного або часткового ураження III черепного нерву чи поєднаного ураження III, IV, VI нервів. У хворих, що зазнали ЧМТ різного ступеня тяжкості окорухові порушення спостерігались у 21,4% у вигляді ізольованого чи поєднаного ураження III, IV, VI черепних нервів.

2. З метою оптимізації процесів відновлення ОРП хірургічне лікування артеріальних аневризм повинно бути проведено як можна раніше після виникнення дисфункції III, IV, VI черепних нервів.

3. Динаміка відновлення окорухових функцій залежить від кількості перенесених субарахноідальних крововиливів. Прогноз для відновлення гірший у хворих, які мали декілька крововиливів. Важливим фактором для динаміки відновлення є своєчасна і достатня санація ліквору за допомогою люмбальних пункцій після субарахноідальних крововиливів.

4. Запропонований комплекс обстеження нейрохірургічних хворих із застосуванням клініко-неврологічного, офтальмологічного (вимірювання кута косоокості і рухливості очного яблука) та нейрофізіологічного (електроміографії окорухових м”язів) методів дозволяє об`єктивізувати процес відновлення окорухових порушень.

5. Метод електроміографії забезпечує високоінформативні критерії об`єктивізації відновлення ОРП. Відмічена залежність між ступенем відновлення рухливості очного яблука, зменшенням кута косоокості, збільшенням ширини очної щілини та нейрофізіологічними показниками. При відновленні окорухових функцій спостерігається збільшення частоти та амплітуди інтерференціальної електроміограми, а також зменшення коефіцієнта асиметрії амплітуд.

6. При відновленні функції III черепного нерву раніше відновлюється функція м`язу, що піднімає верхню повіку, потім функція внутрішнього прямого м`язу ока. Функція нижнього і особливо верхнього прямого м`язів відновлюється в останню чергу і в найменшій мірі. При комбінованому ушкодженні III, IV, VI нервів частіше і раніше відновлюється функція III нерву, а функція IV, VI - пізніше або зовсім не відновлюється.

7. Метод ультразвукової терапії в комплексному лікуванні ОРП судинного та травматичного генезу у нейрохірургічних хворих сприяє ранньому і більш повному відновленню функції окорухових III, IV, VI нервів, що клінічно проявляється відновленням об'ємів рухів очного яблука.

8. Розроблений метод комплексного диференційованого лікування ОРП у нейрохірургічних хворих із застосуванням медикаментозної терапії та фізіотерапевтичних методів (ультразвукової терапії, електростимуляції уражених окорухових м`язів, лікувальної фізкультури та масажу) сприяє ранньому відновленню функції окорухових III, IV, VI черепних нервів, а також отриманню хороших віддалених результатів лікування. Даний комплексний метод лікування може бути рекомендованим для застосування в медичних закладах.

Перелiк робіiт, опублiкованих за темою дисертаціiї

Цымбалюк В.И., Жданова В.Н. Восстановительное лечение глазодвигательных нарушений у нейрохирургических больных// Бюлетень Української Асоціації Нейрохірургів. - 1999.-№1(8). - С.34-36.

Жданова В.М. Електроміографічна оцінка ефективності нового методу відновного лікування окорухових порушень // Український вісник психоневрології. - Харків, 1996. - Т. № 4, вип.3 (10) - С.337-338.

Жданова В.Н., Задоянный Л.В. Ультразвуковая терапия в комплексном лечении больных с глазодвигательными нарушениями при внутричерепных артериальных аневризмах // Врачебное дело. - 1991- №1. - C.88-90.

Задоянный Л.В., Кулеш (Жданова) В.Н., Степаненко И.В. Восстановительное лечение при нарушении функции глазодвигательного нерва у больных с внутричерепными артериальными аневризмами // Врачебное дело. - 1989. - №6. - С.62-64.

Кулеш (Жданова) В.Н. Восстановительное лечение больных с глазодвигательными нарушениями после легкой черепно-мозговой травмы // Нейрохирургия: Респ. межвед. сб. - Киев: Здоров”я, 1990. - Вып.23. - С.90-91.

А.с. №1738277 СССР, МКИ А 61 F 9/00, Способ лечения глазодвигательных нарушений / В.Н. Жданова, И.В.Степаненко, Л.В. Задоянный, И.Ю.Попова (СССР). - 4760263/14; Заявлено 20.11.89; Опубл. 07.06.92. - Бюлл. №21. - 5с.

Цимбалюк В.І., Жданова В.М., Задоянний Л.В. Новий метод лікування окорухових порушень у нейрохірургічних хворих // Тез. доп. IX з”їзду офтальмологів України (17-19 вересня 1996р.). - Одеса, 1996. - С.188-190.

Цымбалюк В.И., Жданова В.Н., Щеглов В.И., Братусь Н.Н. Реабилитационная терапия глазодвигательных нарушений у больных с внутричерепными артериальными аневризмами // Тез. докл. VIII съезда офтальмологов Укр. ССР (3-5 октября 1990). - Одесса, 1990.-С.119-120

Размещено на Allbest.ru