Клініко-психопатологічні особливості дітей із затримками психічного розвитку, які страждають на дизартрії, та їх лікування із застосуванням лазеропунктури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська медична академія післядипломної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Клініко-психопатологічні особливості дітей із затримками психічного розвитку, які страждають на дизартрії, та їх лікування із застосуванням лазеропунктури

Шульга Олена Олександрівна

14.01.16 - психіатрія

УДК 616.899-053.2:615.19

Харків - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті клінічної та експериментальної неврології і психіатрії МОЗ України.

Науковий керівник:

- доктор медичних наук Підкоритов Валерій Семенович, Український НДІ клінічної та експериментальної неврології і психіатрії МОЗ України, науковий керівник відділу клінічної, соціальної та дитячої психіатрії.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Булахова Лідія Олександрівна, Київська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри дитячої психіатрії з курсом соціальної і судової психіатрії

- доктор медичних наук, професор Гавенко Володимир Леонідович, Харківський медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри психіатрії, наркології з курсом медичної психології та сексопатології.

Провідна установа:

- Дніпропетровська медична академія МОЗ України, кафедра психіатрії факультету післядипломної освіти.

Захист відбудеться “__27__ ”____ вересня 2000 р. о _10__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.01 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою:

61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58.

Автореферат розісланий “_26_ ”____серпня____2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент Марченко В.Г.

Вступ

Актуальність теми дослідження. Частими проявами резидуально-органічного ураження головного мозку різного генезу є затримки психічного розвитку [Булахова Л.О., 1985, Гойда Н.Г., 1999, Ковальов В.В., 1995, Лебединська К.С., 1982, Підкоритов В.С., 1996, Шестопалова Л.Ф., 1999]. Нерідко вони поєднуються з різними формами патології мови, зокрема дизартріями [Бадалян Л.О., 1988, Вінарська О.Н., Пулатов А.М., 1989, Ляпідевський С.С., 1967].

Несвоєчасна корекція психомовних розладів погіршує прогноз психічного розвитку дітей, а з віком сприяє формуванню в них соціальної дезадаптації, яку важко подолати. У подальшому соціальна дезадаптація нерідко стає причиною розвитку порушень поведінки у підлітків [Вольтфогель О.Л., 1996; Гавенко В.Л., 1995; Козидубова В.М., 1992; Михайлов Б.В., 1999, Напреєнко О.К., Квасневський О.Л., Кутько І.І., Марута Н.О., Табачников С.І., 1998; Юр'єва Л.Н., Чудакова Л.Б., 1999].

Часто і затримки психічного розвитку резидуально-органічного генезу, і дизартрії, які їх супроводжують, виявляються резистентними до терапевтичних заходів, потребують тривалого повторного лікування. Його проведення нерідко ускладнюється великою вартістю фармакологічних препаратів. Тому клініцисти підкреслюють актуальність пошуку нових, у тому числі немедикаментозних, методів лікування зазначених порушень.

В останні роки з'явились дослідницькі роботи, які свідчать про значну ефективність лазерного впливу, зокрема лазеропунктури (ЛП), при лікуванні ряду захворювань центральної нервової системи, у тому числі у дітей [Волошин П.В., 1985, Євтушенко С.К., Дубовцева О.О., 1999, Тенк Герміна, 1995, Kroetlinger M., 1980, Tian L., Juan S., Ba E., Chen H., Zhou Z., 1995]. Перевагами ЛП у порівнянні із традиційною акупунктурою та несфокусованим лазерним випромінюванням можна вважати нетравматичність, неінвазивність, відсутність необхідності стерилізувати медичний інструментарій, безболісність, можливість дозувати інтенсивність впливу на біологічно активні точки, терапію випромінюванням із значно меншою сумарною дозою, що є особливо важливим при лікуванні дітей.

Цілком імовірно, що цей метод терапії виявиться високоефективним і в системі комплексного лікування дітей із затримками психічного розвитку та дизартріями резидуально-органічного генезу.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у рамках комплексних досліджень, які проводились відділом клінічної, соціальної та дитячої психіатрії Українського НДІ клінічної та експериментальної неврології і психіатрії (УНДІКЕНП): “Розробити нові ефективні методи діагностики і лікування дітей з резидуально-органічним ураженням центральної нервової системи, які страждають на нервово-психічні та мовні розлади” (шифр 5.11.15.96) (1996-1998) та “Розробити нові технології лікування і психолого-логопедичної корекції затриманого психічного та мовного розвитку дітей” (шифр 4.33.98) (1998-2000).

Мета дослідження. Розробити новий ефективний, заснований на застосуванні лазеропунктури, спосіб лікування затримок психічного розвитку резидуально-органічного генезу у дітей 4,5-6,5 років, які страждають на дизартрії.

Завдання дослідження:

Виявити клініко-психопатологічні, логопедичні та неврологічні особливості дітей 4,5-6,5 років із затримками психічного розвитку, які страждають на дизартрії.

Розробити спосіб лікування хворих дітей зазначеної категорії з урахуванням їх клінічних характеристик на основі застосування лазеропунктури.

Виявити особливості впливу лазеропунктури на різні клінічні прояви у дітей 4,5-6,5 років із затримками психічного розвитку резидуально-органічного генезу, які страждають на дизартрії.

Наукова новизна. Уперше складено комплексну характеристику дітей 4,5-6,5 років із затримками психічного розвитку резидуально-органічного генезу, які страждають на дизартрії, що включила психопатологічні, психологічні, логопедичні та неврологічні параметри.

Уперше здійснено порівняння динаміки зазначених параметрів під впливом ЛП. Проведено аналіз динаміки затримок психічного розвитку в залежності від ефективності корекції дизартрії, порівнено динаміку мовного статусу дітей з різними видами дизартрій після лазеропунктури.

Уперше для об'єктивізації динаміки психологічних показників дітей, яких пролікували із застосуванням лазеропунктури, використано тестування за методиками “British Picture Vocabulary Scale” та “Кольорові матриці Равена”.

Підтверджена доцільність включення лазеропунктури до пріоритетних методів лікування психічної патології дитячого віку.

Практичне значення здобутих результатів. На основі безболісного, легкого у відтворенні, неінвазивного, асептичного, нешкідливого способу рефлексотерапії розроблена ефективна методика лікування дітей 4,5-6,5 років із затримками психічного розвитку резидуально-органічного генезу, які страждають на розповсюджені форми патології мови - дизартрії.

1. Основний зміст роботи

дизартрія лазеропунктура лікування

Загальна характеристика хворих і методів дослідження.

Протягом 1994-1999 років було проліковано з використанням лазеропунктури 110 дітей віком від 4,5 до 6,5 років із затримками психічного розвитку резидуально-органічного генезу, які мали різні форми дизартрій. Усі відібрані діти не мали анатомічних дефектів аналізаторів, органів почуттів, органів артикуляції. У дітей не відзначалося психотичної симптоматики, грубих порушень потягів. Із 110 пацієнтів основних груп 64 були віком від 5,5 до 6,5 років, з них - 70,3% хлопчиків, а 46 дітей були віком від 4,5 до 5,5 років, з них - 63% хлопчиків.

Контрольні групи складали 60 дітей того ж віку з аналогічною патологією, яка була однаковою за ступенем її проявів у порівнянні з основними групами хворих, та відповідала репрезентативним ознакам, які було визначено вище, з такою ж перевагою хлопчиків (60% та 70% відповідно до зазначених вікових груп). Цих пацієнтів лікували без застосування лазеропунктури за вказаною нижче медикаментозною схемою та використовуючи традиційні логокорекційні заходи.

Обстеження передбачало ретельне вивчення анамнезу хворих дітей. Встановлено, що більш поширеними були такі етіологічні фактори формування резидуально-органічної патології у дітей:

а) анте - перинатальна патологія, у тому числі соматична патологія у матері під час вагітності;

б) інфекційно - алергічна патологія головного мозку у ранньому віці дитини;

в) травматичне пошкодження головного мозку у ранньому віці у хворого.

У переважної більшості пацієнтів ми виявили поєднання двох та більше можливих етіологічних факторів захворювання.

У процесі вивчення анамнестичних даних хворих дітей визначалась їх “організованість”. Із 46 дітей основної групи віком 4,5 - 5,5 років дошкільні заклади відвідували 27 (58, 7%), а з 64 дітей у віці 5,5-6,5 років - 48 (75%).

Комплексне клінічне обстеження хворих дітей. Перед початком лікування проводилося комплексне обстеження, яке включало оцінку скарг та клінічного психічного, логопедичного і неврологічного статусів зазначених груп дітей. Підсумкова оцінка стану дитини проводилася на підставі аналізу розробленої Карти оцінки клінічного стану дитини.

Карта заповнювалась на кожну дитину, яка обстежувалась, за 1 добу до початку курсу лікування, далі - через добу після його завершення. В подальшому подібна операція проводилась через 6 місяців після завершення лікування.

Результати психічного, логопедичного і неврологічного обстеження оцінювались за розробленою трибальною шкалою.

Ступінь регресу патологічних проявів психічного, логопедичного та неврологічного статусів оцінювався шляхом обчислювання різниці між їх значеннями до початку терапії, після її закінчення та через 6 місяців.

Психологічне обстеження. Досліджувалися показники інтелектуального розвитку хворих дітей за допомогою адаптованих зарубіжних інформативних психологічних методик “British Picture Vocabulary Scale” та “Кольорові матриці Равена” перед лікуванням та через 6 місяців після нього. Серед пацієнтів не було дітей з грубою інтелектуальною недостатністю.

Статистична обробка результатів дослідження. Вірогідність здобутих показників перевірялась шляхом обчислювання імовірності вірогідності, використання стандартної методики визначення середньої величини ознаки (М±m) та проведення кореляційного аналізу. Обробка результатів дослідження здійснювалася на персональному комп'ютері з використанням програми Microsoft EXCEL.

Метод лазеропунктури. У дисертаційній роботі використовувався напівпровідниковий апарат лазерної терапії "Сфера-2М", який генерує низькоенергетичне випромінювання із довжиною хвилі у межах від 0,81 до 0,88 мкм, з діаметром плями лазерного випромінювання на кінці волоконно-оптичної системи не більше 1 мм, із мінімальною потужністю випромінювання у безперервному режимі модуляції 0,1 мВт.

Під час проведення лікувальних процедур застосовувався безперервний вплив із щільністю потоку потужності на точки акупунктури (ТА) не більше 2 мВт/см2; тривалість дії на одну точку дорівнювала 10 секундам; сумарний час впливу складав 1 хвилину за 1 сеанс при виборі 6 точок, які опромінювались під час процедури. Курс лікування складався із 10 щоденних процедур. У процесі проведення лазеропунктури суворо дотримувались усіх загальноприйнятих правил техніки безпеки при роботі з лазерними приладами.

Об'єктами лікувального впливу було обрано акупунктурні точки загальної дії, точки, що функціонально пов'язані з анатомічними структурами людини, які відтворюють звуки, та точки, вплив на які регулює координаторні функції та опосередковано сприяє нормалізації рухових можливостей пальців кистей та стоп. Крім того, при виборі ТА керувалися принципом переважного впливу на точки меридіанів, хід яких, згідно з традиційними уявленнями, пролягає крізь структурні утворення головного мозку.

При виборі сполучень ТА враховувалися положення класичної функціональної системи, іноді здійснювався вплив на поодинокі “позамеридіанні” і “нові” точки.

Таким чином, вплив проводився на такі точки акупунктури: P5, P7, P8, P9, Gi1, Gi4, Gi10, Gi11, E2, E3, E4, E5, E6, E7, E8, E9, E10, E11, E17, E18, E19, E36, E41, RP2, RP6, RP9, C4, C5, C7, Ig18, Ig19, V23, R1, R7, R27, Mc6, Mc7, Tr3, Tr5, Tr10, Vb20, F1, F2, F3, T13, T14, J22, J23.

Комплекс лікування хворих включав також медикаментозну терапію такими фармакологічними препаратами у відповідних для кожного віку лікувальних дозах: пантогам, дібазол, нейровітан, цинаризин; діакарб використовувався лише у випадках лікворно-венозної дистензії, так само, як і аспаркам. Курс медикаментозної терапії не передбачав застосування так званих “коректорів поведінки” навіть у випадках її значних порушень.

Обов'язковою складовою частиною комплексного лікування були логокорекційні заходи.

Клініко-психопатологічне обстеження. Кваліфікація церебральних резидуально-органічних порушень проводилася на підставі класифікації В.В. Ковальова. З метою стандартизації застосований класифікаційний підхід МКБ-10.

У всіх пацієнтів діагностувались різні форми та ступені затримок психічного розвитку. Психопатологічний статус хворих дітей характеризувався ознаками гіпердинамічного, церебрастенічного та неврозоподібного синдромів: тиками, заїканням, енурезом, неспецифічними розладами сну, підвищеною збудливістю, непосидючістю і т. ін.

Найбільш розповсюдженим психопатологічним синдромом виявився церебрастенічний. Його представленість у всіх зазначених групах хворих дітей характеризувалась близькими показниками (58,7%, 59,3%, 56,7%, 60% відповідно у молодшій і старшій основних та контрольних групах).

Трохи рідше у пацієнтів був діагностований гіпердинамічний синдром (52,2%, 40,6%, 53,3%, 36,7%). Його розповсюдженість відзначалася тенденцією до зменшення частоти та якісного ускладнення симптоматики із збільшенням віку дітей.

У структурі неврозоподібних порушень значно переважали порушення сну, при цьому вони зустрічалися тим рідше, чим старшими були обстежені діти (34,8%, 25%, 33,3%, 20% відповідно до вищезазначених груп). Трохи рідше, але із зіставленою частотою, були виявлені випадки заїкання, які частіше траплялися серед старших дітей (19,5%, 25%, 20%, 26,7% відповідно до вищезазначених груп), та нічний енурез із тенденцією до зменшення частоти із збільшенням віку хворих (26,0%, 16,8%, 26,7%, 20% відповідно). Значно рідше були діагностовані тики (10,8%, 12,4%, 13,3%, 13,3% у молодшій і старшій основних та контрольних групах).

Логопедичне обстеження. Згідно з широковживаною класифікацією порушень мови у пацієнтів були діагностовано такі форми дизартрій: коркова, псевдобульбарна, бульбарна, екстрапірамідна, змішана, що в деяких випадках поєднувалися із затримками розвитку мови.

У всіх групах спостерігалась переважна більшість змішаних форм дизартрій (45,7%, 46,9%, 46,7%, 43,3% у дітей молодшого та старшого віку основних та контрольних груп), до яких були віднесені випадки поєднання двох і більше різноманітних видів дизартрій. Згідно із здобутими даними, найчастіше спостерігалось поєднання ознак псевдобульбарної та коркової дизартрій.

Друге місце за кількістю виявлених випадків посідала псевдобульбарна форма (26,0%, 34,4%, 26,7%, 36,7% відповідно до зазначених груп). Наступну позицію за розповсюдженістю посідала коркова дизартрія (17,4%, 9,4%, 16,7%, 10,0%). Екстрапірамідна форма дизартрії виявлялася серед пацієнтів дуже рідко (6,5%, 6,2%, 6,7%, 6,7%). Зовсім рідко діагностувалася бульбарна дизартрія (4,3%, 3,1%, 3,3%, 3,3%). Мозочкова дизартрія у пацієнтів не була зафіксована.

Клініко-неврологічне обстеження. У всіх пацієнтів мала місце неврологічна патологія, як-от: лікворно-венозна дистензія, вегето-судинна дисфункція, пірамідна недостатність, порушення праксису та епілептичний синдром у різноманітних поєднаннях.

Частими неврологічними проявами були симптоми лікворно-венозної дистензії, які зафіксували без значущої кількісної різниці у різних за віком групах (67,4%, 65,6%, 70,0%, 60,0% у молодшій і старшій основних та контрольних групах). Рідше були виявлені порушення праксису, які відзначалися меншою інтенсивністю проявів серед старших дітей, і нерідко були наслідком психопатологічних розладів (45,7%, 34,4%, 45,7%, 33,3% відповідно до зазначених груп). Частота вегето-судинної дисфункції, яка була відзначена у значної частини пацієнтів, також зменшувалася із збільшенням віку хворих (39,1%,32,3%, 40,0%, 26,7% відповідно до зазначених груп). Епілептиформний синдром мав місце в обох вікових діапазонах (8,6%, 6,2%, 6,6%, 6,6% у молодшій і старшій основних та контрольних групах). Характерно, що у переважної більшості пацієнтів (від 80,0% до 93,5%) були виявлені ознаки пірамідної недостатності.

У всіх пацієнтів спостерігалося поєднання двох і більше вищезазначених патологічних синдромів. При цьому було зафіксовано, що наявність декількох синдромів у однієї дитини погіршувала перебіг кожного з них. Це призводило до нерівномірності позитивних змін симптомів захворювання в результаті лікування.

Не було виявлено зв'язку між формою дизартрії та структурою та вираженістю затримок психічного розвитку, статевою належністю та віком хворих. Відзначена взаємозалежність між вираженістю затримок психічного розвитку та важкістю симптомів дизартрії (коефіцієнт кореляції r= 0,83, 0,8, 0,78, 0,75 відповідно у молодшій та старшій основних і контрольних групах).

Результати дослідження та їх обговорювання.

Висновки

1. Діти 4,5-6,5 років із затримками психічного розвитку резидуально-органічного генезу та дизартріями характеризуються наявністю різноманітних поєднувань непсихотичних психопатологічних порушень: церебрастенічного, гіпердинамічного, неврозоподібного синдромів. Не виявляється залежність між структурою та вираженістю затримки психічного розвитку та видом дизартрії.

2. У хворих зазначеної категорії має місце взаємозалежність між вираженістю затримки психічного розвитку та інтенсивністю проявів дизартрії (коефіцієнт кореляції r =0,83, 0,8, 0,78, 0,75 відповідно у молодшій і старшій основних та контрольних групах).

3. Затримки психічного розвитку резидуально-органічного генезу поєднуються з різноманітною неврологічною патологією, найчастіше у вигляді лікворно-венозної дистензії (67,4%, 65,6%, 70,0%, 60,0% для молодшої та старшої основних і контрольних груп) і вегето-судинної дисфункції (39,1%,32,3%, 40,0%, 26,7% відповідно зазначеним групам).

4. Діти 4,5-6,5 років із затримками психічного розвитку та дизартріями характеризуються наявністю двох та більше із вищезазначених патологічних синдромів. При цьому має місце взаємне погіршення їх перебігу. У процесі лікування зворотний розвиток синдромів відбувається поступово та нерівномірно.

5. У дітей із затримками психічного розвитку частіше діагностуються змішані (45,7%, 46,9%, 46,7%, 43,3% у дітей молодшого і старшого віку основних та контрольних груп) та псевдобульбарні форми дизартрії (26,0%, 34,4%, 26,7%, 36,7% відповідно до вказаних груп).

6. Лазеропунктура є ефективним методом лікування затримок психічного розвитку та дизартрій резидуально-органічного генезу у дітей 4,5-6,5 років. Розроблено оптимальну методику ЛП із зазначенням точок впливу та часу і енергетичних параметрів низькоінтенсивного випромінювання при лікуванні хворих вказаної категорії. Комплексне застосування ЛП із традиційними терапевтичними заходами підвищує її результативність.

7. Запропонована методика лікування ефективно, хоч і в різній мірі, впливає як на прояви затримок психічного розвитку і дизартрій, так і на іншу церебрально-органічну патологію. Найбільш успішним є її використання при терапії церебрастенічного та гіпердинамічного синдромів, а також псевдобульбарної та коркової форм дизартрії. Ефективність лазеропунктури при лікуванні психопатологічних порушень вища в молодшому віці (p<0,05). При терапії дизартрій та іншої неврологічної патології вона, як правило, не залежить від віку пацієнтів (p>0,05).

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Шульга О.О Лазеротерапія різних форм дизартрій у дітей з резидуально- органічною патологією головного мозку // Укр. вісник психоневрології. - 1996. - Т.№4. - Вип. 4 (11). - С. 419-420.

Шульга О.О. Нові аспекти застосування лазеротерапії у дітей з дизартріями // Укр. вісник психоневрології. - 1997. - Т.№5. - Вип. 3 (15). - С. 147-150.

Подкорытов В.С., Шульга Е.А. Лазерная пунктура в комплексном лечении детей с задержкой психического развития, сочетанной с дизартрией // Журнал психиатрии и мед. психологии. - 1999. - №2 (6). - С. 73-79.

Шульга Е.А. Применение лазеростимулирующей терапии в системе медико-логопедической реабилитации детей с речевой патологией // Мат. міжгалузевої наук.-практ. конф. “Актуальні питання практичної психології та логопедії в закладах освіти та охорони здоров'я України”. - Харків. - 1998. - С. 69-71.

Шульга Е.А. Особенности динамики психического статуса детей с задержкой психоречевого развития в процессе лечения в зависимости от способа организации их досуга // Мат. республік. конф. дитячих психіатрів “Реформа психіатричної допомоги дитячому населенню України”. - Харків, 1999. - Вип. 2. - С. 224-227.

Анотація

Шульга О.О. Клініко-психопатологічні особливості дітей із затримками психічного розвитку, які страждають на дизартрії, та їх лікування із застосуванням лазеропунктури. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16. - психіатрія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. Харків, 2000.

При обстеженні 170 дітей 4,5-6,5 років із затримками психічного розвитку резидуально-органічного генезу, які страждають на дизартрії, встановлена взаємозалежність між вираженістю затримок психічного розвитку та інтенсивністю проявів дизартрії, виявлена наявність різноманітних поєднувань непсихотичних психопатологічних порушень: церебрастенічного, гіпердинамічного, неврозоподібного синдромів.

Розроблено ефективну методику лікування дітей 4,5-6,5 років із затримками психічного розвитку резидуально-органічного генезу, які страждають на дизартрії, шляхом впливу низькоінтенсивним лазерним випромінюванням на біологічно активні точки тіла в поєднанні з обмеженою медикаментозною терапією та традиційною логокорекцією. Методика скорочує термін лікування зазначеної категорії дітей, зменшує обсяг медикаментозної терапії, позитивно впливає на різноманітні прояви резидуально-органічної патології центральної нервової системи: психічні, неврологічні, логопедичні.

Ключові слова: затримка психічного розвитку, дизартрія, лазеротерапія.

Аннотация

Шульга Е.А. Клинико-психопатологические особенности детей с задержками психического развития, страдающих дизартриями, и их лечение с применением лазеропунктуры. Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.16. - психиатрия. Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины. Харьков, 2000.

Проведено анамнестическое, клинико-психопатологическое, экспериментально-психологическое, логопедическое и неврологическое обследование 170 детей 4,5-6,5 лет с задержками психического развития резидуально-органического генеза в сочетании с дизартриями. Результаты клинического обследования оценивались по трёхбалльной шкале.

Преимущественными этиологическими факторами формирования заболевания у детей были:

а) анте - перинатальная патология, в том числе соматическая патология у беременной матери;

б) инфекционно - аллергическая патология головного мозга у ребёнка в раннем возрасте;

в) травматическое повреждение головного мозга пациента в раннем возрасте. В то же время ни в одном случае не было зафиксировано изолированного влияния какого-либо повреждающего фактора.

Выявлено, что дети указанной категории характеризуются различным сочетанием непсихотических психопатологических нарушений: церебрастенического, гипердинамического, неврозоподобного синдромов.

Исследовались показатели интеллектуального развития больных с помощью адаптированных зарубежных информативных психологических методик “British Picture Vocabulary Scale” и “Цветные матрицы Равена” перед лечением и через 6 месяцев после него. Среди пациентов не было детей с грубой интеллектуальной недостаточностью.

Выявлена корреляционная зависимость между степенью выраженности проявлений задержек психического развития и дизартрий. Не обнаружено зависимости формы дизартрии от структуры и степени задержек психического развития. У детей с задержками психического развития чаще диагностируются смешанные и псевдобульбарные формы дизартрии.

У всех больных с задержкой психического развития резидуально-органического генеза имела место различной степени выраженности и в разнообразных сочетаниях следующая неврологическая патология: ликворно-венозная дистензия, вегето-сосудистая дисфункция, пирамидная недостаточность, нарушения праксиса, эпилептиформный синдром и т.д.

Больные 4,5-6,5 лет с задержками психического развития и дизартриями характеризуются наличием двух и более из вышеперечисленных патологических синдромов. При этом имеет место взаимное отягчающее влияние различных болезненных синдромов, выявленных у одного ребёнка. В процессе лечения их обратное развитие происходит неравномерно.

110 детям проводилось комплексное лечение, основой которого явилось воздействие низкоэнергетическим излучением на акупунктурные точки, расположенные на меридианах, ход которых пролегает по структурным образованиям мозга. Также лечение включало логокоррекционные мероприятия и применение в лечебных дозах пантогама, дибазола, нейровитана, циннаризина; диакарб назначался в случаях ликворно-венозной дистензии, так же, как и аспаркам. 60 детям проводилась аналогичная медикаментозная терапия и логокоррекция без применения лазеропунктуры. Степень регресса патологической симптоматики в результате лечения оценивалась по разности между её выраженностью до начала терапии, после её окончания и через 6 месяцев.

В результате лечения с применением лазеропунктуры у всех детей достигнута значительная положительная динамика, выявляемая как клинически, так и при психологическом обследовании. В то же время обнаружена неравномерность улучшения психопатологических, логопедических, неврологических и интеллектуальных характеристик больных. Положительная динамика задержек психического развития сопряжена с нивелированием проявлений дизартрий. Наиболее успешно применение лазеропунктуры при терапии церебрастенического и гипердинамического синдромов, а также псевдобульбарной и корковой форм дизартрии. Выявлено, что эффективность лазеропунктуры при лечении психопатологических нарушений выше в младшем возрасте. При терапии дизартрий и иной неврологической патологии она, как правило, не зависит от возраста пациентов. Более успешным оказалось лечение детей, посещавших дошкольные учреждения, что может объясняться дополнительной стимуляцией психического развития при общении со сверстниками. Уменьшала результативность разработанной комплексной методики терапии сопутствующая соматическая патология у детей.

Проведенное исследование доказало как целесообразность включения лазеропунктуры в комплекс приоритетных мероприятий при лечении у детей 4,5-6,5 лет задержек психического развития резидуально-органического генеза в сочетании с дизартриями, так и перспективность разработок по её применению в терапии других психических нарушений детского возраста.

Ключевые слова: задержка психического развития, дизартрия, лазеротерапия.

Annotation

Shulga E.A. Clinical psychopathological features of the children with mental retardation, suffering from dysarthria, and their treatment using laser puncture.

The manuscript. The thesis is presented for the degree of the candidate of medical sciences in speciality 14.01.16 -- psychiatry.

Kharkov medical academy of postgraduate education MHP (Ministry of Health Protection) of Ukraine. Kharkov, 2000.

During the inspection of 170 children of 4,5 - 6,5 years old with mental retardation of residual organic genesis, suffering from dysarthria, there has been established the interdependence between expressed mental retardation and intensity of manifestation of dysarthria; there has been revealed the presence of various combinations of non-psychotic psychopathological violations: cerebral, hyperdynamic, neurosis -- like syndromes.

There has been worked out the efficient methods of treatment of 4,5 - 6,5 years old with mental retardation of residual organic genesis, suffering from dysarthria, by means of affecting of low-intensive laser radiation on the biologically active points of the body in combination with the limited medicine therapy and traditional logocorrection. The methods shorten the terms of treatment of the catagory of children mentioned, decrease the volume of medicine therapy, have positive influence on various cases of residual organic patology of the central nervous system: mental, neurologic, logopedical.

Key words: mental retardation, dysarthria, laser therapy.

Размещено на Allbest.ru