Працездатність людини в умовах тренування диханням штучним гірським повітрям

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК IНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦI

УДК 612. 821 : 613.73 ] : 355

Працездатність людини в умовах тренування диханням штучним гірським повітрям

14. 02.01 - гiгiєна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Волобуєв Михайло Іванович

Київ 1999

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Iнститутi фiзiологiї iм. О.О.Богомольця НАН України.

Захист дисертацiї вiдбудеться “ 15 ” червня 1999 року о “13-00” годинi на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 26. 554. 01. при Iнститутi медицини працi НАН України за адресою : 252033, Київ-033, вул. Саксаганського, 75.

З дисертацiєю можна ознайомитись в бiблiотецi Iнституту медицини працi.

Автореферат розiсланий “ 12 ” травня 1999 р.

Вчений секретар спецiалiзованої ради кандидат медичних наук Г.I. Ковальова

повітря парціальний тиск гірський

АНОТАЦIЯ

Волобуєв М.I. Працездатнiсть людини в умовах тренування диханням штучним гiрським повiтрям.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук з спецiальностi 14. 02. 01. гiгiєна, Iнститут медицини працi НАН України, Київ, 1998р.

Захищається рукопис дисертацiйної роботи, в якiй дослiджена ефективнiсть застосування перiодичних тренувань в нормобаричних умовах штучного гiрського повiтря з метою покращення фiзичної та розумової працездатностi людини, її психо-емоцiйного стану i профiлактики неспецифiчних запальних захворювань верхнiх дихальних шляхiв. Встановлено, що перiодичнi тренування в умовах зниженого парцiального тиску кисню покращують фiзичну та розумову працездатнiсть людини. Запропонований сустенальний(sustenulum(лат.) - пiдтримка) режим тренувань дозволяє значно подовшувати ефект покращення.

Автором вiдпрацьований новий перспективний немедикаментозний метод пiдвищення працездатностi людини; запропоновано i обгрунтовано практичне застосування нового сустенального режиму тренувань в умовах штучного гiрського повiтря.

АННОТАЦИЯ

Волобуев М.И. Работоспособность человека в условиях тренировки дыханием искусственным горным воздухом. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 02. 01 - гигиена, Институт медицины труда НАН Украины, Киев, 1998г. Рукопись.

Работа проведена с целью исследования влияния периодического вдыхания воздуха с пониженным парциальным давлением кислорода(искусственным горным воздуха - ИГВ) на умственную и физическую работоспособность человека. Для этого решались задачи определения влияния тренировок вдыханием нормобарической гипоксической газовой смеси на умственную и физическую работоспособность человека, наблюдения за длительностью сохранения эффекта от проведенных тренировок, определения эффективности применения новой(сустенальной) схемы треировок с поддерживающими сеансами.

Исследование проводилось в шесть этапов - I-й - опрелеление исходного уровня изучаемых показателей, II-й - после стандартного режима треировки, III-й, IV-й, V-й и VI-й соответственно через 3, 6, 9 и12 месяцев после второго этапа, с участием 130 курсантов военного вуза - 45 курсантах контрольной группы, 42 курсантов тренировавшихся по стандартной схеме и 43 курсантов, прошедших тренировку по сустенальной схеме.

В ходе проведения исследования было установлено, что после 10 сеансов по 15 минут каждый вдыхания газовой смеси, содержащей 10-11% кислорода у курсантов опытной группы улучшились показатели работы сердечно-сосудистой системы. В ответ на физическую нагрузку степ-теста уменьшилась величина изменения пульса и артериального давления, индекс степ-теста увеличился с 62,3±0,3ед до 74.6±0,5ед(Р<0,001). Отмечено увеличение времени задержки дыхание в пробах Штанге и Генча на 36-75%. На фоне улучшения самочувствия и снижения уровня тревожности у курсантов опытной группы наблюдается улучшение умственной работоспособности. При этом, отмечено как увеличение продуктивности работы(количества обработанного стимульного материала) по методикам "Корректурная проба", "Компасы", "Оперативная память" на 29-76%, так и уменьшение количества ошибочных решений в 2,5-2,8 раза. Кроме того, отмечено достоверное улучшение функциональной подвижности нервных процессов и сокращение времени латентных периодов зрительно-моторных реакций.

Установлено достоверное увеличение у курсантов опытной группы .количества эритроцитов в периферической крови и концентрации гемоглобина в них. Количество дней трудопотерь в этой группе сократилось в 1,9 раза.

Наблюдения за длительностью сохранения полученного эффекта улучшения работоспособности показали, что свой высокий уровень они сохраняют не менее 3 месяцев, после чего происходит постепенная регрессия до исходных значений. Отмечено, что более длительно сохраняется полученный эффект улучшения у показателей умственной работоспособности - 6-9 месяцев.

Применение, разработанной в ходе проведения исследования, новой схемы тренировки курсантов вдыханием искусственного горного воздуха - дополнительно 12 сеансов один раз в неделю(сустенальная схема), показало её эффективность. Отмечено удлинение срока сохранения практически всех результатов на высоком уровне. При этом, значительно более оптимальная деятельность сердечно-сосудистой системы отмечена в зависимости от показателя в среднем на 3-6 месяцев дольше, чем в группе со стандартным режимом тренировки . На фоне более длительного сохранения хорошего самочувствия на 3-6 месяцев и снижения уровня тревожности на 6-12 месяцев дольше, показатели умственной работоспособности в группе с сустенальным режимом тренировок сохраняют свои высокие показатели не менее чем на 6 месяцев дольше, чем при стандартном режиме тренировки.

Определено, что повышенная концентрация гемоглобина в эритроцитах крови и меньшее количество дней трудопотерь по болезни у курсантов с сустенальным режимом тренировки сохраняется на 6 месяцев дольше по сравнению со стандартным режимом, и наблюдается на 12-м месяце исследования.

Ключевые слова: умственная работоспособность, физическая работоспособность, искусственный горный воздух, сустенальный режим тренировки.

Volobuev M.I. Efficiency of a man under conditions of breath training in artificial mountain air.

Thesis for a medical science candidate`s degree in cpeciality 14. 02. 01 - hygiene, Labour Medical Institute of Ukraine National Academy of Medical Science, Kiev, 1998.

Defence of a thesis manuscript investigating effectiveness of regular trainings usage under normal air preassure conditions of artificial mountain air with the aim of improving phisical state and prophylaxis of nonspecific inflammatiory deseases of upper respiratory tracts. It ia esteblished that periodical trainings under conditions of low partial oxygen preassure improve physical and mental efficiency of a men.

Proposed sustenal training regime allows to a considerable extent to prolong improvement effect.

The avtor gave a work-out to a new perspective non-medical method of a men`s efficiency improvement; proposed and substantiated practical appucation of a new, sustenal training regime under conditions of artificial mountain air.

Ключовi слова: розумова працездатнiсть, фiзична працездатнiсть, штучне гiрське повiтря, сустенальний режим тренування.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми.

Інтенсифікація темпу життя і зниження рівня здоров'я людини є актуальною проблемою сьогодення. Це потребує або підвищення вимог до здібностей спеціаліста, або оптимізацiї процесу його адаптації до реальних умов діяльності. Одним з головних лімітуючих чинників, який супроводжує будь-яку діяльність, є постачання кисню. Тому основним напрямком оптимізації функціонального стану людини та підвищення його працездатності може бути тренування робітника до нестачі кисню. Вивченню позитивного впливу на організм людини гірського клімату із зниженим парціальним тиском кисню було присвячено велику кількість наукових досліджень (Сиротинин Н.Н., 1939-1974; Агаджанян Н.А., 1974-1989; Колчинская А.З., 1960-1991; Березовский В.А., 1969-1996; Барбашова З.И., 1969, 1973; Миррахимов М.М., 1974, 1984; Бернштейн А.Д., 1967, 1979; Айдаралиев А.А. с соавт., 1980, 1988; Ван Лир Э., Стикней К., 1967; Berlin N.I., 1955; Sadowski B., 1970; Isbister J.P., 1988; Takahashi F., 1996 та багато інших).

Широке використання лікувально-профілактичного впливу на організм людини факторів гірського клімату - методу оротерапії, обмежене медичними протипоказаннями, значними витратами коштів та часу, психологічними особливостями людини, знаходженням більшої кількості гірських лікувально-профілактичних закладів за межами України. Перелічені вище чинники та недостатнє відображення в літературі питання про позитивний вплив на організм здорової людини дозованої періодичної нормобарічної гіпоксії стали теоретичними та практичними засадами для проведення цього дослідження. Слiд обмовитись, що термiн “працездатнiсть” є настiльки об'ємним та багатобiчним, що висвiтлення його в цiлому не можливо. Тому в цiй роботi розглятутi тiльке деякi аспекти фiзичної та розумової працездатностi.

Мета роботи.

Дослiдження впливу періодичного вдихання повітря зі зниженим парціальним тиском кисню (штучного гірського повітря - ШГП) на розумову та фiзичну працездатнiсть людини.

Задачi роботи.

1. Дослідити вплив курсу тренування ШГП на розумову працездатність чоловіків віком 19-21 років та їх психо-емоційний стан.

2. Дослідити вплив курсу тренування ШГП на фiзичну працездатнiсть.

3. Вивчити вплив сеансів тренування до ШГП на рівень соматичного здоров'я досліджуваного контингенту.

4. Визначити тривалість післядії сеансів тренування до ШГП.

5. Визначити можливість використання нової схеми тренування до гіпоксічних умов з використанням підтримуючих сенсів - сустенального метода (sustenulum (лат.) - підтримка).

Наукова новизна роботи.

Опрацьовано новий перспективний немедикаментозний метод підвищення працездатності людини та профілактики неспецифiчних захворювань верхнiх дихальних шляхiв.

Суттєво доповнено вiдомостi про вплив нормобарічної гіпоксії на організм практично здорової людини.

Запропоновано та обгрунтовано застосування сустенального метода тренування до гіпоксії в умовах ШГП.

Теоретичне значення роботи.

Результати дослідження надають можливість отримати уявлення про вплив нормобаричних гіпоксичних тренувань на функціонування організма практично здорової людини.

Отримані результати суттєво доповнюють вiдривчастi лiтературнi дані про застосування гіпоксичних тренувань з метою покращення розумової працездатності, функцiонування серцево-судиної системи, резервних можливостей дихальної системи людини, її психо-емоційного стану.

Практичне значення роботи.

Показана перспективність використання сеансів тренування ШГП з метою покращення розумової працездатності, функцiонування серцево-судинної та резервних можливостей дихальної систем органiзму людини.

Апробовано та запропоновано до використання новий метод немедикаментозної профілактики неспецифічних захворювань верхнiх дихальних шляхiв за допомогою періодичного вдихання нормобаричної гіпоксичної газової суміші.

Розроблена, апробована та запропонована сустенальна методика тренування в умовах штучного гірського повітря.

Положення, що виносяться на захист.

1. Тренування штучним гірським повітрям сприяє поліпшенню розумової працездатності та самопочуття, зниженню рівня тривожності людини.

2. Тренування штучним гірським повітрям сприяє оптимізації функцiонування серцево-судинної системи та її реакції на фізичне навантаження, а також пiдвищенню резервних можливостей дихальної системи органiзму.

3. Проведення курсу тренувань штучним гірським повітрям у військових курсантів істотно зменшує кількість днів працевтрат з приводу захворювань.

4. Сустенальна методика тренувань штучним гірським повітрям є більш ефективною для покращення функцiонального стану людини у порiвняннi iз звичайною методикою.

Апробація роботи.

З теми дисертації опубліковано 9 наукових робіт, в тому числі 7 статей.

Матеріали дисертації доповідались на другому з'їзді Товариства психологів України (Київ, 1996); Науково-практичній конференції “Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования” (Київ, 1996);. Першому Міжнародному симпозіумі з авіаційної та космічної медицини “Україна-Росія-AGARD/NATO” (Ірпінь, 1997); Науково-практичній конференції “Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования”, спец. засiдання (Київ, 1996);. Науково-практичній конференції конференції “Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования”(Київ, 1997); З'їзді Українського товариства фізіологів (Київ, 1997); VIII міжнародному симпозиумі “Эколого-физиологические проблемы адаптации” (Москва, 1998).

Структура та обсяг дисертації.

Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літератури, опису об'єкта та методів дослідження, глави особистих досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків та списка літератури. Дисертацію викладено на 145 сторінцi друкованого тексту із застосуванням 39 таблиць та 19 рисункiв. Бібліографія включає 185 назви робіт вітчизняних та 48 закордонних авторів.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт та методи дослідження.

Об'єктом досліджень були 130 здорових або практично здорових курсантів Київського інституту Військово-повітряних сил віком 19 - 21 років. 45 з них складали групу контроля (ГК). Інші 85 курсантів - опитну групу, яка після другого етапа була поділені на дві підгрупи - групу контроля тривалості збереження ефекта (ГДЕ), та групу, що проходила тренування за сустенальною методикою (ГПС).

Методи дослідження були поділені на дві частини : перша - для вивчення фiзичної працездатностi та резервних можливостей дихальної систем, працездатності нервово-м'язового апарата кiстi (НМАК), та друга - для дослідження розумової працездатності і психо-емоційного стану курсантів.

Функцiонування серцево-судинної системи в умовах фiзичного навантаження досліджували за допомогою проби степ-теста (Аулик И.В., 1979), а про рівень фiзичної тренованостi судили по реакції гемодинамічних показників на стандартне фізичне навантаження (степ-тест) та ступінь їх відновлення до початкових значень за лімітований час відпочинку - 3 хвилини. Для контроля роботи серцево-судинної системи реєстрували та аналізували такі гемодинамічні показники, як : частота серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск систолічний (САД), діастолічний (ДАД) та пульсовий (ПАД), ударний (УО) та хвилинний (ХО) об'єми серця. Всі ці показники реєстрували до проведення степ-теста (и), відразу після нього (т) та через 3 хвилини відпочинку (о). Крім того, визначали вегетативний індекс (ВI) та показник рівня фізичної працездатності - індекс степ-теста (IСТ). Працездатнiсть НМАК досліджували за допомогою тепінг-теста (Ильин В.П., 1972). При цьому пiдраховували загальну кількість реакцiй, зроблених курсантом за 30с роботи.

Резервнi можливостi дихальної системи досліджували за допомогою проб із затримкою дихання після форсированого вдиху (проба Штанге) та видоху (проба Генча). По обом пробам визначали загальний час затримки дихання (ЗЗД) та час затримки дихання без вольового компоненту (ЗД БВК).

Суб'єктивне самопочуття досліджували за допомогою методики САН (Доскин В.А. с соавт., 1973). Рівень особистої (ОТ) та реактивної (РТ) тривожності визначали за методикою Спілбергера-Ханіна (Киршева Н.В., Рябчикова Н.В., 1995). Психофізіологічну функцію уваги досліджували за допомогою “Коректурної проби” модифікації Анфімова, просторову орієнтацію - за методикою “Компаси”, пам'ять - за методикою “Оперативна пам'ять”, мислення - за методикою “Математичне рахування” (всi -Макаренко М.В., 1987). На приладі ПНН-3-01 досліджували сенсомоторну реактивнiсть рiзного ступеню складностi з визначенням латентних перiодiв простої (ЛП ПЗМР) та складної (ЛП СЗМР) зорово-моторної реакції, показник успішності роботи на цьому приладі (ПУР)(Макаренко Н.В., 1984, 1991). Крiм того, визначали функцiональну рухливість нервових процесів (ФРНП) (Основы профессиональногно психофизиологического отбора военных специалистов, 1981), Рухово-точностнi реакцiї досліджували за допомогою комп'ютерного варiанту методики “Реакція на рухомий об'єкт” (РДО). На кожному етапі роботи ми досліджували кількість еритроцитів (ЕР) та концентрацію гемоглобіна (ГБ) в периферічній крові.

За даними медичних книжок, журналу реєстрації звернень за медичною допомогою проводився аналіз кількості днів пропуску занять за причиною захворювань. Протягом всього періоду проведення роботи реєстрували академічну успішність навчання курсантів, що приймали участь у дослідженні.

Дослідження проводилось в вищепереліченому обсязі в 6 етапів : I - дослідження початкового рівня; II - відразу після проведення у курсантів ГО курса сеансів дихання ШГП; III, IV, V та VI - відповідно через 3,6,9 та 12 місяців після II етапу.

Методика проведення сеансів тренування диханням ШГП.

У відділі клінічної патофізіології Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України створено прилад “Борей”, який дозволяє моделювати основний фізіологічно значущий чинник гірського клімату - понижений парціальний тиск кисню в повітрі з нормальним барометричним тиском (Березовський В.Я., 1988; Левашов М.И., Хасабова И.А., 1992). Для проведення сеансів тренування нами був використаний прилад “Борей-2”. Робота прилада базується на застосуванні молекулярних селективних мембран, якi дозволюять подiляти повiтряний потiк на складовi частини газiв та змiшувати цi гази у необхiднiй пропорцiї для отримання гiпоксичної сумiшi. Концентрація кисню в повітрі що вдихалось становила 10-11%.

Голова досліджуваного розміщалась під прозорим колоколом. Перший тестуючий сеанс дихання ШГП проводився з метою визначення індивідуальної чутливості до гіпоксії, можливості проведення тренувань і тривав 7-8 хвилин. Слідуючі сеанси тривали 15 хвилин безперервного дихання. Сеанси проходили щоденно крім вихідних та святкових днів. Один курс дихання ШГП складався з 10 сеансів. На III етапі курсанти ГПС проходили 15-хвилинний сеанс один раз на тиждень протягом всього етапу (три місяці).

Отримані результати обробляли з використанням пакету прикладних програм “Statgraphics” на ПЕОМ. Статистична вирогідність відмінностей результатів курсантів ГО (ГПС та ГДЕ) від їх початкових та результатів курсантів ГК оцінювали за допомогою крітерія Ст'юдента (t).

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Ефект тренування курсантів за допомогою дихання ШГП.

Досліджуючи вплив ШГП на рiвень фiзичної працездатностi молодих чоловiкiв встановили, що двотижневе інтервальне тренування в умовах нестачі кисню позитивно впливає практично на всі гемодинамічні показники. На II етапі роботи спостерігалось значне покращення показників ЧСС, САД, ПАД, УО та МО як у порівнянні з початковими результатами курсантів ГО, так і результатами курсантів ГК. Особливо помітні зміни відмічались по вищепереліченим показникам відразу після проведення степ-тесту та через 3 хвилини наданого відпочинку. Покращення полягало в том, що фізичне навантаження в меньшому ступенi впливало на змiни гемодинамічних показникiв курсантів ГО, ніж у курсантів ГК. Після відпочинку цi показники в ГО мали значення ближчі до початкових, чим в ГК. Крім того, в ГО збільшився - IСТ з 62,3±0,6од до 76,3±0,5од (Р<0,001). Це дозволило курсантам ГО покращити оцінку рівня фiзичної тренованостi з “нижче середнього” до “середнього”.

Позитивний вплив проведеного тренування підтвердився і при дослідженні резервних можливостей дихальної системи. У курсантів ГО в залежності від проби та показника зміни сягали 36,3 - 74,6% з вірогідністю різниці з результатами курсантів ГК Р<0,05. Одержані дані свідчать про те, що збільшення у курсантів ГО показника ЗЗД в обох пробах відбувалось не стільки за рахунок тренування волі, як за рахунок тренування дихального центра мозку.

У курсантів ГО також виявлені достовірні по відношенню до курсантів ГК (Р<0,05) зміни працездатностi НМАК з покращенням на 39,0%.

Аналізуючи результати дослідження психо-емоційного стану курсантів ГО на II етапі нами було виявлено його покращення. Про це свідчило як підвищення самопочуття по методиці САН : загальна оцінка досягла 5,35±0,17бала, а в ГК - вона склала 4,25±0,30бала (Р<0,001); так і зменшення РТ до 31,7±1,4бала - в ГК 38,8±2,0бала (Р<0,05). Показник ЛТ в ГО на II етапі був дещо меншим, чим в ГК, але не мав статистичної вірогідності різниці з ними (Р>0,05).

Результати проведення дослідження психофізіологічних показників курсантів підтвердили наявність значного впливу сеансів тренування диханням ШГП в ГО. Про це свідчить підвищення кількості обробленого стимульного матеріалу (продуктивності - ПРО) на 28,6-76,3%, та зменшення кількості допущених помилок (ПОМ) по всiм методикам в 2,5 - 2,8 разів. За методикою “Математичне рахування” підвищення ПРО не спостерігалось, але показник ПОМ в по ній у курсантів ГО був в 1,7 раза менший чим в ГК (Р<0,01).

При дослідженні впливу курса дихання ШГП на сенсо-моторну реактивнiсть нами було виявлено, що в ГО зменшився як ЛП ПЗМР, так і ЛП СЗМР - на 14,7- 28,1% і вірогідно (Р<0,05) відрізнялось від результатів ГО I етапу та результатів ГК. Показник ФРНП в ГО також покращився і у порівнянні з 194,4±1,9сигн в ГК складав 223,7±1,5сигн (Р<0,05), а ПУР - 22,0±0,7од та 33,5±0,6од (Р<0,001) відповідно.

В ГО під впливом проведеного гіпоксічного тренування відмічається позитивна динамiка рухово-точностної реакцiї - менший сумарний промах по модулю на 29,9%, більша кількість відносної частоти точних реакцій - в 1,6 раза, нiж в ГК. Але при статистичній обробці це покращення виявилось не вірогідним (Р>0,05).

Таким же не вірогідним на II етапі виявилась різниця між ГО та ГК по кількості ЕР в периферічній крові, а різниця між ними по ГБ -145,8+0,21г/л та 134,6±0,25г/л мала значимість Р<0,001. Кiлькiсть днiв працевтрат на 1 людину зменшилась в ГО в 1,9 раза.

2. Тривалість збереження ефекта після сеансів дихання ШГП.

По даним літератури ефект від тренувань людини до нестачі кисню може утримуватись на термін від 2 тижнів до 1-1,5 років в залежності від умов проведення цього тренування та досліджуваного показника. На це вказують в своїх роботах багато дослідників (Бойко А.Ф., Парфинов Г.Н., 1962; Ван Лир Э., Стикней К., 1967; Березовский В.А., 1978, 1984; Агаджанян Н.А., 1979 та інші).

Тому після доведення наявності ефекта від курсу тренування дихання ШГП природньо поставало завдання дослідити тривалість збереження отриманого ефекту покращення показників функцiонування серцево-судинної ситеми, резервних можливостей дихальної системи та розумової працездатності людини.

Вивчаючи динаміку функцiонування серцево-судинної системи встановили, що більша їх кількість в ГДЕ (крім ЧССи, САД, УОо, МОо та ИСТ) зберігають вірогідність відмінності від ГК протягом не менше 6 місяців.

Показники резервних можливостей дихальної системи в ГДЕ мають таку ж саму динаміку змін, як і гемодинамічні показники. На III та IV етапах різниця між досліджуваними групами хоча і зменшується, але залишається вірогідною. На V етапі різниця зберігається по ЗД БВК проби Штанге 39,3±1,2с в ГДЕ та 34,5±1,6с в ГК (Р<0,05) та по ЗЗД проби Генча - 47,5±1,4с та 41,7±1,4с відповідно (Р<0,05).

Досить повiльна динаміка спостерігалась при дослідженні працездатностi НМАК, коли навiть на V етапі вiдмiчається вірогідність різниці з результатом курсантів ГК (Р<0,05).

Спостереження за зміною по етапам психо-емоційного стану дослiджуваних виявило досить швидку їх регресію. Вже на IV етапі по методиці САН вірогідно кращий ефект залишається тільки по “Самопочуттю” - 4,82±0,19бала (в ГК - 4,00±0,21бали; Р<0,01). Показники тривожності в цій групі починаючи з IV етапа не мають статистично вірогідної різниці з ГК.

Спостерігаючи за змінами психофізіологічних показників в ГДЕ встановили, що ефект їх покращення зберігається досить тривалий період. На III етапі роботи практично по всіх методиках курсанти ГДЕ мають вірогідні відміни від ГК. На IV етапі таку вірогідність втрачає швидкiсть переробки інформації, а на V етапі - рiвень концентрації уваги “Коректурної проби”. На цьому ж етапі в ГДЕ втрачається різниця з ГК по ПРО та ПОМ по оперативнiй пам'ятi. На VI етапі по більшості показників уваги, мислення та просторової орiєнтацiї різниця між досліджуваними групами зберігається, не зважаючи на те, що в ГДЕ втрачається вірогідність відмінності по ПРО уваги та мислення та ПОМ просторової орiєнтацiї. Дещо гіршу динаміку спостерігали ми при дослідженні успішності роботи курсантів по переробцi iнформацiї рiзного ступеня складностi, що визначалось на приладі ПНН-3-01. Вже на III етапі погіршується показник часу обробки 120 сигналів, а на IV етапі - ЛП СЗМР з вибором двох сигналів з трьох. На V етапі з мінімальною вірогідністю Р<0,05 ГДЕ відрізняється тільки по ЛП ПЗМР - 226,3±2,8мс, від ГК - 261,2±2,6мс та по мінімальній експозиції при дослідженні ПУР - 1,68±0,05од та 1,87±0,04од відповідно (Р<0,05). Дослідження на VI етапі показали, що групи курсантів не мають між собою рiзницi ні по одному з показників роботи на приладі ПНН-3-01. Вірогідна відмінність груп по показнику ГБ триває протягом III та IV етапів спостереження. Починаючи з V етапа відмінність курсантів ГДЕ від ГК статистично не підтверджується. Дослідження динаміки працевтрат по захворюванням виявили, що статистично підтверджується різниця між курсантами ГДЕ та ГК до V етапа. Їх показники на 12 мiсяцi спостереження статистично не відрізняються.

3. Ефективність застосування сустенальної методики дихання ШГП

Одне з завдань цього дослідження було визначення доцільності використання нової схеми тренування за допомогою ШГП із застосуванням сустенальних сеансів.

Досідження впливу сустенальних сеансів на показники функцiонування серцево-судинної системи людини визначило, що ефективність їх застосування зберігається значно більший час, чим в ГДЕ. Термін, на який відрізнялась ГПС, був різний : в залежності від показника - від 3 місяців по ЧССт, ЧССо, САДт, САДо, ПАДи, УОт і МОи до 6 місяців по МОт і МОо. А по ИСТ різниця збереження досягнутого ефекта між ГПС та ГДЄ склала 9 місяців - вірогідна різниця від ГК спостерігалась в ГДЕ по IСТ востаннє на III етапі, а в ГПС результат 66,2±0,6од на VI етапі відрізнявся як від 64,3±0,5од в ГК (Р<0,05), так і від 62,1±0,5од в ГДЕ (Р<0,01). Резервнi можливостi дихальної системи в ГПС, як і в ГДЕ, зберігають різницю з ГК до 6 мiсяця дослiдження. Але їх регресія настільки відрізняється від ГДЕ, що починаючи з III і до V етапа результати в ГПС мають вірогідну різницю з ГДЕ (Р<0,05). На V етапі ГПС зберігає різницю з ГК по всім показникам (ГДЕ - тільки по ЗЗД проби Генча та ЗД БВК проби Штанге), а на VI етапі - по ЗД БВК (ГДЕ не відрізняється від ГК).

Дослідження працездатностi НМАК показало наявність різниці між схемами тренування. ГПС має на 6 місяців більшу тривалість покращення ефекта, чим ГДЕ.

Психо-емоційний стан в ГПС, у порівнянні з ГДЕ, виявив значні відміни як по методиці САН - по “Настрій” на 3 місяці, по загальній оцінці - на 6 місяців; так і по методиці Спілбергера-Ханіна - вірогідна різниця РТ в ГПС від ГК та ГДЕ відмічається ще протягом 6 - 12 мiсяцiв спостереження. Наявність досить тривалого збереження досягнутого ефекта покращення показників психофізіологічних функцій в ГДЕ дещо ускладнювала порівняння застосованих схем тренування. Але починаючи вже з III етапа з'явились статистично вірогідні відмінності ГПС від ГДЕ, хоча паралельно в ГДЕ зберігається різниця з ГК. На IV етапі в ГПС практично всі показники мали статистично підтверджену відмінність від ГДЕ та ГК. По таких показниках як ПОМ при дослiджуваннi мислення та уваги, ПРО - при дослiджуваннi просторової орiєнтацiї ГПС та ГДЕ відрізняються на три, а по ПРО і ПОМ оперативної пам'ятi, швидкість переробки інформації та рівень конецентрації уваги не менше чим на 6 місяців. Спостереження за показниками сенсо-моторної реактивностi курсантів визначило значно кращі показники в ГПС. Так, по показниках ЛП ПЗМР, ЛП СЗМР, “час обробки 120 сигналів” різниця між досліджуваними курсами складала 3 місяці, а по ПУР та ФРНП сягала навіть 6 місяців. Різниця між ГПС та ГДЕ за концентрацiєю гемогдлобiну та кількості днів пропуску занять по хворобі становила не менше 6 місяців і за ними ГПС вірогідно відрізнялась від ГК навіть на 12 місяці спостереження.

4. ОБГОВОРЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Тренуваня людини в умовах дозованого періодичного дихання штучним гірським повітрям позитивно впливає на стан їх фiзичної та розумової працездатностi.

Про покращення функцiонування серцево-судинної системи судили по загальнiй позитивнiй динаміцi поліпшення гемодинамічних показників - зменшення ЧСС, САТ, ПАТ, УО та МО, що вплинуло на підвищення не тільки абсолютного значення ІСТ, а і загальну оцінку рiвня фiзичної тренованостi : в ГО вона змінилась з “нижче середнього” на “середній”. Звенув на себе увагу той факт, що в цій групі не тількі початкові гемодинамічні показники мали кращі від ГК значення. Під впливом фізичного навантаження степ-теста в ГО показники мали менші зміни і швидше приймали початкові значення після відпочинку. Про значне покращення функцiонального стану органiзму людини свідчить і збільшення резервних можливостей дихальної системи в ГО. При цьому спостерігається зміна як ЗЗД так і ЗД БВК, що свідчить про тренування і вольового компоненту і дихального центру мозку. Збільшення працездатності НМАК лише підтверджують позитивний вплив проведеного тренування.

Після проведеного тренування спостерігалась і позитивна динаміка психо-емоційного стану курсантів із покращенням самопочуття та зменшенням ОТ та РТ. По всіх психофізіологічних показниках в ГО спостерігається збільшення ПРО та зменшення кількості ПОМ, що свідчить про покращення розумової працездатності за рахунок збільшення кількості обробленого за одиницю часу матеріалу та поліпшення якості виконання завдання. Робота на приладі ПНН-3-01 показала, що в ГО, крім того, стала краща сенсо-мотоорна реактивнiсть та функціональна рухливість нервових процесів.

Всі ці позитивні зміни, на нашу думку, відбулися за рахунок збільшення васкулярізації головного мозку, м'язів (в тому числі і міокарда) і інших тканин організму, підвищення напруження кисню в цих тканинах, на що вказує велика кількість даних літературних джерел. Крім того, збільшується і киснева ємкість крові, на що вказують отримані нами дані про збільшення концентрації гемоглобіну у периферічній крові. Перелічені зміни сприяють підвищенню резистентності та реактивності організму, що в свою чергу призвело до зменшення кількості днів пропуска занять по причині захворювань в ГО.

Зберігання високих показників стану психофiзiологiчних функцiй органiзму людини курсантів триває не менше 3-х місяців. По більшості показників функцiонування серцево-судинної системи середній термін збереження отриманого ефекту становить 5-6 місяців. Показники розумової працездатності зберігають досягнуті високі результати значно довше - в середньому 8-9 місяців

Аналіз результатів проведення тренувань диханням ШГП в сустенальному режимі показав, що при такому режимі дослiджуванi психофiзiологiчнi показники зберігають ефект покращення значно довше, чим при тренуванні по звичайній схемі. Різниця між курсантами ГДЕ та ГПС по більшості показників становила не менше 6 місяців, а по ІСТ та РТ вона досягла навіть 9 місяців. Крім того, крива регресії психофiзiологiчних показників у в ГПС була повільнішою, чим в ГДЕ, а по багатьох показниках розумової працездатності навіть після 9 місяців після сустенальних сеансів різниця ГПС з ГДЕ та ГК була вірогідною (Р<0,05). На нашу думку, це свідчить про те, що при новій схемі проходження тренувань в функціональних системах организму людини відбуваються більш значні зміни якісного та кількісного плану.

ВИСНОВКИ

1. Тривалiсть збереження високих показникiв розумової та фiзичної працездатностi пiсля звичайного режиму тренування складає не менше 3 мiсяцiв пiсля чого починається поступове повернення їх до початкових величин.

2. Пiсля звичайного курсу тренувань вдиханням штучного гiрського повiтря показники фiзичної працездатностi повертаються до початкових значень в основному на 5-6-й мiсяць спостереження.

3. Показники розумової працездатностi та психо-емоцiйного стану виказали бiльш значну тривалiсть збереження ефекту i пiсля звичайного режиму тренування регресували в основному на 9-й мiсяць.

4. Психофiзiологiчнi функцiї - уваги та мислення, отриманий ефект зберiгають не меньш 12 мiсяцiв.

5. Застосування сустенальної методики тренування за допомогою штучного гiрського повiтря дозволяє подовшувати ефект оптимiзацiї соматичного та психофiзiологiчного стану людини :

-- показники фiзичної працездатностi та резервних можливостей дихальної системи в групi iз сустенальним режимом тренування зберiгають отриманий ефект довше на 3-6 мiсяцi, чим в групi iз звичайним режимом;

-- показники розумової працездатностi в групi iз сустенальним режимом тренування зберiгають свої високi результати на 6-9 мiсяцiв довше, чим в групi iз звичайним режимом;

-- пiдвищення концентрацiї гемоглобiну в групi iз сустенальним режимом тренування зберiгається на 6 мiсяцiв довше, чим при звичайному режимi;

6. В групi що проходила тренування в умовах штучного гiрського повiтря у звичайному режимi кiлькiсть днiв працевтрат по хворобi зменшилась в 1,5 рази, застосування сустенального режиму тренування до гипоксiї дозволяє зменшити кiлькiсть днiв працевтрат по хворобi в 2,2 рази.

7. Схему тренування в умовах шштучного гiрського повiтря iз застосуванням сустенального режиму можна рекомендувати до застосування у вiйськовiй, космiчнiй, спортивнiй та профiлактичнiй медицинi, а також у випадках можливого впливу на органiзм людини поражаючих стресогених факторiв.

ПЕРЕЛІК РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Волобуєв М.I., Корольчук М.С., Лесько О.В. Дослідження функціонального стану курсантів Інституту військово-повітряних сил. Актуальні проблеми військової медицини, Cб. наук. праць Укр. Воєн.-мед. академії// Під ред. д.м.н. Клiшевiча Б.А. -Київ, Укр.військ.-мед.акад. - 1995. - С.153 - 154.

2. Березовський В.Я., Волобуєв М.І., Корольчук М.С. Вплив тренування дихання штучним гірським повітрям на фізичну та розумову працездатність // Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования. Зборн. научн. трудов/ Под ред. проф. В.Я.Белого. -Киев: Укр.воен.-мед.акад., 1996. - С. 256 - 260.

3. Березовський В.Я., Волобуєв М.І., Корольчук М.С., Машков О.А. Дихання штучним гірським повітрям як метод підвищення стійкості до умов бойової діяльності. Современные аспекты военной медицины. //Сб. научн. трудов Главн.воен.клинич.госпит./. -Киев: Гл.воен.-мед.управл., 1997. - C. 17-18.

4. Березовський В.Я., Волобуєв М.І., Корольчук М.С. . Вплив тренування штучним гірським повітрям на розумову працездатність військовослужбовців. Современные аспекты военной медицины. //Сб. научн. трудов Главн.воен.клинич.госпит./. -Киев: Гл.воен.-мед.управл., 1997. - C. 18-19.

5. Волобуєв М.І. Оротерапія - як новий метод покращання розумової працездатності Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования. Сб.научн.трудов. Спец. вып./ Под ред. проф. В.Я.Белого. -Киев: Укр.воен.-мед.акад., 1996. - С. 212 - 215.

6. . Березовский В.А., Волобуев М.И. Новая схема сеансов оротерапии и показатели психофизиологических функций курсантов/ Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования. Сб.научн.трудов/ Под ред. проф. В.Я.Белого. -Киев: Укр.воен.-мед.акад., 1997. - C. 545-548.

7. Волобуєв М.И. Исследование влияния сеансов дыхания искусственным горным воздухом на сенсо-моторную реактивность военных курсантов. Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования. Сб.научн.трудов/ Под ред. проф. В.Я.Белого. -Киев: Укр.воен.-мед.акад., 1997. - C. 548-550.

8. Волобуєв М.І. Сустенальна методика тренування організму до нестачі кисню.// Проблемы медицины. - 1999. - №1-2. - С.7 - 9.

9. Волобуєв М.І. Нова методика оротерапевтичного тренування людини.// Лікарська справа. Врачебное дело. - 1999. - №2. - С. 139 - 142.

Размещено на Allbest.ru