Топографіоанатомічні, структурно-функціональні особливості та математичне моделювання оперованого шлунка

Для створення механізму порційного переміщення травної грудки через гастроентероанастомоз після резекції шлунка нами запропоновано спосіб формування гастроентероанастомозу, що виконується шляхом пошарового з'єднання стінок шлунка та кишки. З'єднання виконується таким чином, щоб реалізувати функцію поздовжнього шару м'язів, яка після резекції шлунка порушується.

Теоретичні та практичні пошуки різних дослідників показали, що пошарове ушивання з адаптацією однойменних шарів є найбільш фізіологічним та доцільним (Чибис О.А., Голдин В.А., 1988). Поставлена задача виконується таким чином: під час розсічення шлунка розшаровують його стінку між м'язовою оболонкою та підслизовим шаром, з'єднують протибрижовий край кишки і підслизовий шар шлунка на необхідному проміжку, а м'язові оболонки шлунка і кишки з десерозованими боковими поверхнями останньої, не доходячи до брижового краю.

Як показало експериментальне дослідження, позитивними рисами створеного нами механізму порційного переміщення вмісту шлунка через гастроетероанастомоз є виключення раннього та швидкого виходу травної грудки з кукси шлунка, забезпечення повільного порційного випорожнення кукси шлунка. Пошарове з'єднання стінок шлунка та кишки прискорює регенерацію з'єднаних шарів, зменшує запальні та некротичні ускладнення на ділянці анастомозу, інфікування порожнини очеревини. Новий спосіб резекції шлунка рекомендовано для впровадження у клінічну практику, як такий, що попереджує післярезекційні евакомоторні ускладнення.

На основі змодельованої об'ємної форми резектованого шлунка, що забезпечує однонаправленість, циклічність та порційність переміщення вмісту шлунка в тонку кишку, а також на основі результатів математичного моделювання нами розроблені варіанти реконструктивних операцій на шлунку. Аналіз результатів експериментальної апробації на собаках дозволив встановити високу надійність та ефективність, а також суттєві переваги запропонованих способів а порівнянні з існуючими.

Таким чином, експериментальна перевірка математично обгрунтованого способу резекції шлунка та способу формування гастроентероанастомозу з порційним переміщенням вмісту шлунка за розробленою нами технологією показала високу ефективність, надійність в компенсації процесів травлення, що дозволяє рекомендувати його до широкого впровадження в практику хірургічних клінік.

Висновки

Принципово новий методичний підхід до вивчення топографії органів черевної порожнини дає можливість прижиттєво сконструювати об'ємну форму шлунка хворого, являється основою для створення математичної моделі неоперованого шлунка, вивчення особливостей «функціонування» якої дозволяє запропонувати новий оптимальний варіант способу резекції шлунка та формування гастроентероанастомозу. Розробка нової конструкції післярезекційної об'ємної форми включає наступні етапи: на основі встановленої об'ємної форми побудова математичної моделі шлунка з вивченням біомеханізму функціонування моделі резектованого шлунка, вибір найбільш прийнятної моделі, розробка технології проведення оперативного втручання та експериментальна перевірка розробки, визначення рекомендацій до клінічного випробування.

Порівнянням даних органометрії шлунка трупів людей та планіметрії комп'ютерних томограм живих людей встановлено, що прижиттєво спостерігається більш високе розміщення шлунка та достовірно більші показники висоти та просвіту шлунка. У досліджених виявляється залежність лінійних, площинних та об'ємних органометричних показників від форми живота (сильні зворотні зв'язки між поперечним індексом живота та висотою шлунка, прямі зв'язки середньої сили між поперечним індексом живота та поперечним перерізом дна шлунка).

Найбільш інформативними показниками, що достовірно показують належність шлунка до відповідного соматотипу, є: величина його висоти, показник діаметра перерізу на рівні кардії, показник площі перерізу на рівні кардії, розрахований об'єм та довжинно-широтний показник шлунка. Прямовисні розміри шлунка за даними регресивного аналізу мають більшу залежність від соматотипу ніж горизонтальні.

Морфометричний аналіз прижиттєвої реконструкції шлунка на основі комп'ютерної томографії виявляє взаємозалежність між лінійними, площинними, об'ємними розмірами шлунка та соматометричними показниками. Ступінь відхилення осі пілоричного відділу шлунка та верхньої частини дванадцятипалої кишки від осі тіла шлунка достовірно залежить від типу статури людини.

Розміри та форма оперованого шлунка не залежать від типу конституції людини. Оперований шлунок характеризуються неправильною формою, обумовленою утворенням спайок, зменшенням довжини, висоти, об'єму шлунка в залежності від величини видаленої частини органа. У найближчий післяопераційний період частіше спостерігається мішкоподібна форма шлунка, а в віддалені строки після резекції - лійкоподібна та циліндрична. Просвіт та площа шлунка на рівні тіла залежать від площі та просвіту шлунково-кишкового анастомозу, поперечних розмірів привідної та відвідної кишки гастроентероанастомозу. Найбільш інформативними показниками зміни форми шлунка після оперативного втручання є показники висоти шлунка, об'єму шлунка та довжинно-широтний показник.

Структурна перебудова стінки шлунка після оперативних втручань проявляється зменшенням товщини слизової оболонки тіла шлунка, товщини власної пластинки, глибини шлункових ямок. Зі зростанням термінів післярезекційного періоду в складі фундальних залоз зменшується кількость головних та парієтальних клітин, збільшенням ступеню кишкової метаплазії. Процес регенерації, що проходить в куксі, не закінчується появою повноцінних залоз, що зв'язано з порушенням диференціювання залозистих клітин.

Стан ендокринного апарату оперованого шлунка характеризується зменшенням кількості G та D клітин, гіперплазією ентерохромафіноподібних клітин, збільшенням кількості функціонально активних А-подібних клітин. В різні терміни післяопераційного періоду після резекції шлунка А-подібні клітини знаходяться в різному функціональному стані, але кількісно переважають клітини з високою функціональною активністю. У віддалені строки проходить гіперплазія їх з наступною трансформацією в гіпертрофічні форми. Зростає число елементів гранулярної ендоплазматичної сітки, плазматичного комплексу, знижується електронна щільність цитоплазми, зменшується кількість секреторних гранул, відбувається інтенсивне виділення вмісту цих гранул в перикапілярний простір.

Після резекції шлунка спостерігається фазовість змін гемомікроциркуляторного русла серозної оболонки, зв'язок шлунка, брижі анастомозуємої кишки, які полягають в появі спазмів та розширень, звивистості артеріол на початку післяопераційного періоду. В подальшому, після розширень артеріоловенулярних анастомозів, редукції нефункціонуючих капілярів виникає поступове розширення артеріол, перебудова капілярної сітки субсерозного гемомікроцикуляторного русла.

Зміна геометричної форми шлунка залежить від функціонального стану циркулярного, поздовжнього та косого м'язових шарів шлунка, роль яких в формоутворенні різна. Математична залежність деформуючої функції від скорочення відповідної групи м'язів дозволяє відтворити форму шлунка на любому етапі деформації стінки шлунка. Встановлена можливість створення такого типу з'єднання тонкої кишки зі шлунком, яка буде задовольняти плавністю переходу зшитих поверхонь і характеризувати в подальшому оптимальність завантаження шлунка, відсутність застійних зон та екстремальних точок в зоні гастроентероанастомозу.

Рацiональний пошук оптимальних параметрiв і варiантiв резекцiї шлунка з використанням математичного моделювання методом електрогiдродинамiчних аналогiй показує, що розмiщення поздовжньої осi тонкої кишки пiд гострим кутом (45⁰ 5⁰) до частини малої кривини, яка залишається пiсля резекцiї частини шлунка, сприяє не тiльки зниженню тиску на ділянці з'єднання шлунка з кишкою, усуненню двох і бiльше протилежних зон пiдвищеного тиску, але й забезпечує плавне перемiщення шлункового вмiсту під час його евакуацiї (відповідно до лiнiй плину рiдини), виключає гiдродинамiчнi удари.

Хірургічна корекція шлунка, розроблена на основі математичного моделювання його форми, сприяє більш повній реалізації регенеративних властивостей тканин на ділянці анастомозу, зменшує запальні процеси слизової шлунка, забезпечує відсутність виразкових утворень кукси шлунка, запобігає дуодено-гастральному рефлюксу. Технологія з'єднання стінок шлунка та кишки з метою порційного переміщення вмісту шлунка за власною методикою прискорює регенерацію з'єднаних шарів, зменшує запальні та некротичні ускладнення, інфікування порожнини очеревини.

Практичні рекомендації

Зменшення дії тиску вмісту шлунка на ділянку шлунково-кишкового анастомозу при резекції шлунка (усунення ускладнень: недостатність швів анастомозу, порушення евакуації шлункового вмісту, утворення сліпого мішка петлі тонкої кишки, що анастомозується, виникнення синдрому привідної петлі) досягається тим, що проводять ізоперистальтичне з'єднання тонкої кишки з куксою шлунка зі сторони великої кривини за способом кінець-кінець-бік таким чином, щоб поздовжня вісь кишки розташовувалася під кутом 45⁰ 5⁰ до провідної осі кукси шлунка. Оперативне втручання виконується в наступній послідовності: накладення НЖКА-60 між шлунком та кишкою; розтин стінок шлунка і кишки та формування задньої губи анастомозу; накладення шлунково-кишкового еластичного затискача; відсічення ураженої частини шлунка між жомом та шлунково-кишковим еластичним затискачем; накладення НЖКА-60 для формування передньої губи анастомозу; формування Y-подібного ентеро-ентероанастомозу на відстані 45 см від шлунково-кишкового анастомозу.

Використання шлунково-кишкового еластичного затискача скорочує час виконання резекції шлунка, спрощує техніку накладання шлунково-кишкового анастомозу ручним або апаратним, з використанням НЖКА-60, способом при більш точному співставленні відділів шлунка та тонкої кишки, що входять в анастомоз, шляхом одночасної їх фіксації.

З метою створення механізму для порційного переміщення вмісту шлунка через гастроентероанастомоз формування останнього виконується шляхом пошарового з'єднання стінок шлунка та кишки. Під час розсічення шлунка розшаровують його стінку між м'язовою оболонкою та підслизовим шаром, з'єднують протибрижовий край кишки і підслизовий шар шлунка на необхідному проміжку, а м'язові оболонки шлунка з'єднують з десерозованими боковим поверхнями кишки, не доходячи до брижового краю.

Для створення в експерименті адекватної моделі дуоденогастрального рефлюксу, яка б дозволила в ході хронічного експерименту вивчати морфофункціональні зміни викликані даним синдромом та випробовувати способи його профілактики, пропонується по передній і задній поверхні шлунка на ділянці сфінктера воротаря виконати пілороміотомію до вибухання слизової оболонки. Доступ до задньої поверхні здійснюють через розріз в безсудинній зоні шлунковоободової зв'язки, який потім зашивають вузловими швами.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Півторак В.І., Вовк М.М. Особливості об'ємної структури клапанного апарату гастродуоденального переходу// Міжнародний журнал. Вісник наукових досліджень. - 1995. - N 5. - 4 с.

Пивторак В.И., Вовк М.М. Морфофункциональная характеристика клапанных механизмов желудка при реконструктивных операциях // Вестник проблем современной медицины. - 1995. - N. 9. - С. 52 - 64.

Півторак В.І., Довгань І.П., Приятельчук В.О. Математичне та експериментальне моделювання форми і функції стравохідно-шлункового переходу // Вестник проблем современной медицины. - 1995. - N 9. - С.9-14.

Kostyuk G.Y., Pivtorak V.I., Saurabh Jain Forming of Gastroenterostomosis Depending on the Stomach Form іn Different Types of Human Constitution // SDMH Journal (India).- 1996. - V 20, N. 3. - P. 136-142.

Pivtorak V.I., Zagnіboroda P.K. Medvetskі E.B. Bіoenergetіcal evaluation of cardiac muscle cells іn depending on the endotoxicosis level while operating on the organs of abdominal cavity. // Reports of Morphology (Вісник морфології). 1996, Vol.2, N 1. - 55-59.

Жученко С.П., Півторак В.І. Застосування математичного моделювання при розробці методів реконструктивних операцій на шлунку // Клінічна хірургія. - 1997, - N 2. - C.21-24.

Півторак В.І. Комп'ютерно-томографічна реконструкція шлунка // Вісник морфології. - 1997, - N 1. - С. 36-37.

Математичне моделювання формоутворюючої функції косого шару м'язів шлунка / Півторак В.І., Богачук С.Г., Риндюк В.І., Приятельчук В.О. // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 1997, - Т.1, N 2. - С. 18-19.

Півторак В.І., Загниборода П.К., Ольхомяк А.А. Особенности компенсаторно-приспособительных реакций после оперативных вмешательств на желудочно-кишечном тракте. // Вісник морфології. 1997. - Т.3, N 2. - С. 99-101.

Морфогенез синдрому ендогенної інтоксикації при гострій хірургічній патології черевної порожнини (експериментальне дослідження). / Ольхомяк О.О., Півторак В.І., Богачук С.Г., Костюк Г.Я., Жученко С.П., Якіменко. О.Г. // Вісник морфології. 1997. - Т.3, N 2. - С. 120-122.

Pivtorak V.I. Topographo-Anatomіcal Investіgatіon of the Gastro-Duodenal Transfer. // Karnataka Medical Journal.- 1997. - V 66, N.1. - P. 13-15.

Півторак В.І., Коваль В.М. Топографія кислотоутворюючих зон слизової оболонки резектованого шлунка // Вісник Вінницького державного медичного університету 1998, - Т.2, N 1. - С. 202-204.

Півторак В.І. Динаміка структурних змін слизової оболонки резектованого шлунка. // Вісник морфології. 1998. Т. 4, N 1. - С. 114-116.

Півторак В.І., Ольхомяк А.А., Загниборода П.К. Взаємозв'язок морфофункціонального стану шлунка, дванадцятипалої кишки та структурно-просторової будови жовчного дерева // Вісник морфології. 1998. Т. 4, N 1. - С. 118-119.

Pivtorak V.I. Experimental study of dynamics of the growth mіcroorganіsms and their influence on the structure and function of internal organs after operations on organs of the dіgestіve system // Yuvsatta..- 1998. - V 8, N.1. - P.37-40.

Півторак В.І. Ультраструктурна характеристика А-подібних ендокринних клітин в оперованому шлунку // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1998.- Т.7, № 2. Приложение. - С.95-97.

Півторак В.І. Пристосувально-компенсаторні реакції в оперованому шлунку як результат забезпечення гомеостазу // Український медичний альманах. - 1998. № 3. С.47-49.

Півторак В.І., Вовк М.М. Особливості будови антрального відділу шлунка та гастродуоденального переходу // Буковинський медичний вісник. - 1998. - Т. 2, № 1. С. 130-137.

Математичне та експериментальне моделювання способу формування кукси дванадцятипалої кишки / Костюк Г.Я., Півторак В.І., Розмариця Ю.О., Цигалко В.Ф. // Вісник Вінницького державного медичного університету 1998, - Т.2, N 2. С. 490-493.

Півторак В.І. Функціонально-морфологічні особливості резектованого шлунка та мікрофлора // Вісник морфології. 1998. - Т. 4, N 2. - С. 168-171.

Півторак В.І. Тoпографоанатомічна та органометрична характеристика резектованого шлунка за даними комп'ютерної томографії черевної порожнини // Вiсник морфологiї. 1999. - Т.5, N 1. - С. 32-34.

Півторак В.І. Структурно-функціональні зміни шлунка та механізми стабілізації гомеостазу після резекції шлунка // Вiсник Вінницького державного медичного унiверситету. - 1999. - Т.3, N 1. - С. 179-183.

Спосіб лікування гнійно-запальних процесів. Опис до патенту на винахід. - 5 с. Пат. UA № 20765А Україна MПK A 61 B17/00 Заявл. 14.01.94; Опубл. 27.02.98,, офіційний бюл. Промислова власність № 1. (Співавт. Геращенко І.І,, Вільцанюк О.О., Желіба М.Д., Чуйко О.О.).

Експериментальна модель дуоденогастрального рефлюкса. Опис до патенту на винахід. - 3 с. Пат. UA № 20815А Україна MПK A 61 B17/00 Заявл. 23.11.95; Опубл. 27.02.98, офіційний бюл. Промислова власність № 1. (Співавт. Вовк М.М., Жученко С.П., Костюк Г.Я., Довгань І.П., Конопліцький В.С., Сливка О.Я., Сливка В.П.)

Спосіб пневмопресiйного дослідження клапанних апаратів шлунково-кишкового тракту. Опис до патенту на винахід. - 3 с. Пат. UA № 21992А Україна MПK A 61 B17/00 Заявл. 23.11.95; Опубл. 30.04.98, офіційний бюл. Промислова власність № 2. (Співавт. Вовк М.М., Довгань І.П., Конопліцький В.С.)

Спосіб клапанної реконструктивної операції в зоні гастродуоденального переходу. Опис до патенту на винахід. - 5 с. Пат. UA № 21993А Україна MПK A 61 B17/00 Заявл. 23.11.95; Опубл. 30.04.98, офіційний бюл. Промислова власність - № 2. (Співавт. Вовк М.М., Конопліцький В.С., Довгань І.П.)

Півторак В.І., Жученко С.П., Костюк Г.Я. Зависимость моторно-эвакуаторной функции желудка от вновь созданной его объемной формы // Заболевания органов пищеварения с точки зрения терапевта и хирурга: Республіканська науково-практ. конф. гастроентерологів: Тези доповідей. 8-9 вересня 1992 р. Донецьк.-1992. С.173.

Жученко С.П., Костюк Г.Я. Півторак В.І. Підсумки вивчення об'ємної форми шлунка та функцій шлунково-кишкового тракту в експерименті. // Х об'єднана наукова медико-технічна конф. (з міжнародною участю): Тез. доп. 25 вересня 1992 р. - Вінниця-Київ, 1992. - С. 21-22.

Пивторак В.И. Морфологические основы моторно- эвакуаторной функции желудка // Нoве у діaгностиці захворювань органів травлення. Перша Подільська науково-практична конференція гастроентерологів (22-24 вересня 1993): Тез. допов.- Вінниця, 1993. - C. 166.

Применение комбинации высокодисперсного кремнезема с преолитическими ферментами для лечения гнойных ран / Геращенко І.І., Вільцанюк А.А., Желіба M.Д., Півторак В.І. // Актуальні проблеми клінічної фармакології (перспективи розвитку науки і викладання). І Українська наукова конф. За участю країн СНД: Teз. допов. - Bінниця, 1993. - C. 221-222.

Пивторак В.И. Варианты объемной формы желудка и взаимоотношение органов брюшной полости до и после реконструктивных операций // Індивідуальна анатомічна мінливість органів, систем, тканин людини і її значення для практики: Матеріaли міжнародної наукової конференції, присвяченої 80-річчю з дня народження професора Т.В. Золотарьової. - Полтава, 1994. - С. 187.

Півторак В.І. Структурно-функціoнальні зміни шлунково-кишкового тракту піcля оперативних втручань на шлунку // Матеріaли ІІІ Рecпубліканської учбово-методичної та наукової конференції зав. кафедрами загальної хірургії медвузів України (11-12 травня 1994р.). Вінниця, 1994. - С. 59-60.

Півторак В.І. Компенсаторно-пристосувальні зміни органів кишково-шлункового тракту піcля оперативних втручань на шлунку // ХІІ об'єднана наукова медико-технічна конф. (з міжнародною участю): Тез. доп. 16-17 червня 1994 р.- Київ - Вінниця, 1994.- С. 36.

Загниборода П.К., Пивторак В.И. Степень инфицирования полости брюшины после оперативных вмешательств // Актуальні питання морфології. І Націoнальний конгрес анатомів, гістологів, ембріoлогів і топографоанатомів України: Тез. допов. (8-10 вересня 1994) - Івано-Франківськ, 1994. - С. 65-66.

Півторак В.І. Mopфофункціoнальні ocoбливості шлунка до- та піcля оперативних втручань // Актуальні питання морфології. І Націoнальний конгрес анатомів, гістологів, ембріoлогів і топографоанатомів України: Тез. допов. (8-10 вересня 1994) - Івано-Франківськ, 1994. - С. 141.

Півторак В.І. Особливості форми та структури шлунка в нормі, при патології та піcля оперативних втручань на шлунку // Вінницький державний медичний університет ім. M.І. Пирогова. Мaтеріали з наукової роботи співробітників. Під ред. проф. В.М. Мороза. - Вінниця, 1994 - С. 270-271.

Пивторак В.И. Хирургическая тактика и выбор метода операции на желудке с учетом его объемной формы // Новое в диагностике и лечении заболеваний органов пищеварения. Науково-практична конф. (14-15 грудня 1994). Харків, 1994. - С. 194.

Пивторак В.И., Жученко С.П., Костюк Г.Я. Особенности нарушений системы пищеварения при резекции желудка // Актуальні питання морфогенезу: Матеріали наукової конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження М.Г.Туркенича. Чернівці, 1994. - C. 139-140.

Півторак В.І., Вовк М.М. Структура та функція гастродуоденального переходу // І Міжнародний конгрес з інтегративної антропології. Матеріали конгресу. Збірник наукових робіт. Тернопіль, 1995. - С. 268-269.

Костюк Г.Я., Півторак В.І. Закономірності змін топографоанатомічних та морфо-функціональних параметрів шлунка після оперативних втручань // І Міжнародний конгрес з інтегративної антропології. Збірник наукових робіт. Тернопіль, 1995. - С. 194-195.

Костюк Г.Я., Півторак В.І., Побірчий Р.С. Топографоанатомічні дослідження М.І. Пирогова та сучасна комп'ютерна томографія // Пироговські читання. Матеріали. Вінниця, 1995. - С. 34-35.

Півторак В.І. Об'ємна форма та симптомокомплекси оперованого шлунка. // Актуальні питання реабілітації гастроентерологічних хворих: Матеріали симпозіуму. Чернівці, 1996. - С. 249-252.

Півторак В.І. Топографоанатомічне дослідження форми, розмірів оперованого та неоперованого шлунка. // Матеріaли V Pecпуб. учбово-методичної та наукової конференції зав. кафедрами загальної хірургії медвузів України (25-26 квітня 1996р.). Тернопіль, 1996. - С. 112-113.

Півторак В.І., Богачук С.Г. Електрична та рухова активність шлунково-кишкового тракту під дією електростимуляції в експерименті. // Матеріaли V Pecпуб учбово-методичної та наукової конференції зав. кафедрами загальної хірургії медвузів України (25-26 квітня 1996р.). Тернопіль, 1996. - С. 113-114.

Костюк Г.Я., Півторак В.І. Математичне та експериментальне моделювання оперативних втручань на шлунку // Актуальні питання морфогенезу : матеріали наукової конференції. Чернівці, 1996. - С.165.

Півторак В.І. Адаптивні реакції оперованого шлунка. // Актуальні питання морфології: Збірник наукових робіт. - Тернопіль, 1996. - Т. 2. - С.510-513.

Костюк Г.Я., Півторак В.І., Загниборода П.К. Вплив інтоксикації на серцево-судинну систему при оперативних втручаннях на органах черевної порожнини. // Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні: матеріали наукової конференції. Полтава, 1996. - С.195-196.

Пивторак В.И. Пострезекционные осложнения после операций на желудке и их профилактика. // Традиционная медицина: теоретические и практические аспекты: 2 научный международный конгресс (Чебоксары, 21-23 мая 1996) Чебоксары, 1996. - С. 165.

Математична модель в медичних дослідженнях / Костюк Г.Я., Жученко С.П., Півторак В.І., Лонський Л.Й., Розмаріца Ю.О., Жученко О.С., Ольхомяк О.О. // Принципи пропорції, симетрії, структурної гармонії та математичного моделювання в морфології. Матеріали міжнародного симпозіуму. - Вінниця, 1997. - С. 99-100

Математичні закономірності формоутворюючої функції поздовжніх та циркулярних м'язових шарів тіла шлунка / Півторак В.І., Богачук С.Г., Риндюк В.І., Приятельчук В.О. // Принципи пропорції, симетрії, структурної гармонії та математичного моделювання в морфології. Матеріали міжнародного симпозіуму. - Вінниця, 1997. - С. 151-153.

Pivtorak V.I. Computer tomographical studies on the voluminal form of the stomach for optimal formation of gastroenteroanastomosis. // Annals of anatomy. - 1999. - Bd. 181, Supl. - H. Anatomische Geselschaft: Verhandlungen der Anatomische Geselschaft 94. In Hamburg vom 26. Bis 29. Marz 1999. - S. 153.

Анотація

Півторак В.І. Топографоанатомічні, структурно-функціональні особливості та математичне моделювання оперованого шлунка. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, Київ, 1999.

В роботі розвинутий новий напрямок в анатомії шлунка, в основу якого покладено геотопографічний принцип реконструкції форми органа за комп'ютернотомографічними зрізами. Встановлені структурно-функціональні закономірності змін в оперованому шлунку. Використовуючи математичне моделювання на суцільних електропровідних середовищах, проаналізовані позитивні та негативні сторони реконструктивних операцій після резекції шлунка. В експерименті на тваринах доведена взаємозалежність змін об'ємної форми шлунка, процесів переміщення вмісту, якісного та кількісного складу мікрофлори. Виявлені особливості змін слизової оболонки після резекції шлунка, основані на кількісних методах. Запропонований найбільш оптимальний варіант операції, що знайшов застосування в клініці. Основні результати впроваджені в навчальний процес.

Ключові слова: шлунок, анатомія, математичне моделювання, резекція, томографія, реконструкція.

Аннотация

Пивторак В.И. Топографо-анатомические, структурно- функциональные особенности и математическое моделирование оперированного желудка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. - Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, Киев, 1999.

В работе развивается новое направление в анатомии желудка, основанное на геотопографическом принципе реконструкции его формы по компьютернотомографическим срезам. Исследование состояло из антропометрического и органометрического обследования 197 трупов людей, которые не имели патологических изменений желудочно-кишечного тракта и 47 трупов, которые имели изменения после хирургических вмешательств на желудке. Проведено планиметрическое исследование компьютерных томограмм брюшной полости 137 пациентов, без патологии желудочно-кишечного тракта и 51 пациента после резекции желудка, а также 38 рентгенограмм неоперированных и 35 рентгенограмм оперированных желудков. Морфофункциональные особенности резецированного желудка изучены на материале гастробиопсий, взятых у 54 больных при фиброгастроскопическом обследовании, и операционном материале 12 больных после реконструктивных операций на желудке.

Установлены структурно-функциональные закономерности изменений в оперированном желудке. Выявлены наиболее информативные показатели, которые достоверно показывают принадлежность желудка к соответствующему соматотипу. Это величина высоты желудка, показатель диаметра сечения желудка на уровне кардиального отдела, показатель площади сечения желудка на уровне кардиального отдела, рассчитанный объем и долготно-широтный показатель желудка. Вертикальные размеры желудка за данными регрессивного анализа имеют большую зависимость от соматотипа чем горизонтальные.

Принципиально новый методический подход к изучению топографии тела человека дает возможность прижизненно сконструировать форму желудка больного и предложить наиболее рациональное оперативное вмешательство с учетом особенностей строения желудка. Используя математическое моделирование на сплошных электропроводных средах, проанализированы положительные и отрицательные стороны реконструктивных операций после резекции желудка. Доказано, что расположение продольной оси тонкой кишки под острым углом (45⁰ 5⁰) к той части малой кривизны, которая остается после резекции части желудка, способствует не только снижению давления в области соединения желудка с кишкой, исключению двух и более противоположных зон повышенного давления, но и обеспечивает плавное перемещение желудочного содержимого при его эвакуации (согласно линиям течения жидкости), исключает гидродинамические удары.

В эксперименте на животных (45 беспородных собак) доказана взаимозависимость изменений объемной формы желудка, процессов перемещения содержимого, качественного и количественного состава микрофлоры. Хирургическая коррекция желудка, которая разработана на основе математического моделирования его формы, показывает высокую регенеративную способность анастомоза, отсутствие воспалительных и язвенных образований культи желудка, дуодено-гастрального рефлюкса.

Выявлены особенности изменений слизистой оболочки после резекции желудка, основанные на количественных методах. Закономерности структурной перестройки желудка после резекции проявлялись с возрастанием сроков послеоперационного периода уменьшением толщины слизистой оболочки тела желудка, толщины железистого слоя, глубины желудочных ямок, уменьшением количества главных и париетальных клеток, увеличением степени распространения кишечной метаплазии, сопровождались снижением кислотопродукции желудка, увеличением микрофлоры желудка.

Предложены наиболее оптимальные варианты операций, нашедшие применение в клинике. Для создания механизма порционного перемещения содержимого желудка через гастроэнтероанастомоз после резекции желудка, профилактики послеоперационных осложнений (недостаточности швов анастомоза, нарушения эвакуации желудочного содержимого, появления слепого мешка петли тонкой кишки, которая анастомозирует, синдрома приводящей петли), разработан оригинальный способ формирования гастроэнтероанастомоза между культей желудка и тонкой кишкой способом конец в конец-бок, что выполняется путем послойного соединения стенок желудка и кишки. Во время рассечения желудка расслаивают его стенку между мышечной и подслизистой оболочками, соединяют противобрыжеечный край кишки и подслизистый слой желудка на необходимом промежутке, а мышечные оболочки желудка с десерозированными боковыми поверхностями анастомозируемой кишки (обнаженной мышечной оболочкой кишки), не доходя до брыжейки кишки.

Основные результаты внедрены в учебный процесс. Разработанные способы резекции желудка и желудочно-кишечный эластический зажим внедрены в практику хирургической клиники.

Ключевые слова: желудок, анатомия, математическое моделирование, резекция, томография, реконструкция.

Annotation

Pivtorak V.I. Topographo-anatomical, structure-functional features and mathematical modelling of operated stomach - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of doctor of medical sciences in the speciality 14.03.01 - normal anatomy. - National Medical University named after O.O. Bogomolets, Kyiv, 1999.

In this study a new concept in the anatomy of stomach based on the geotopographical principal of reconstruction of its form with computer tomographical layers is developed. Patterns of structure-functional changes in the operated stomach were determined. Using mathematical modelling in complete electroconductive surroundings, all the positive and negative aspects of reconstructive operations after resection of stomach were analysed. In the experiments on animals, interdependence of the changes in volumetric form of stomach, process of mixing of its contents, qualitative and quantitative nature of its microflora has already been proved. The special changes in the mucous membrane of stomach after its resection were determined based on quantitative methods. The most optimal types of operations were suggested which are now used in clinical practice. The main results of this study have been incorporated in the educational process.

Key words: stomach, anatomy, mathematical modelling, resection, tomography, reconstruction.

Размещено на Allbest.ru