Зміни вмісту загального білка, ліпідів і протеїназно-інгібіторного потенціалу синовіальної рідини та плазми крові при асептичних артритах у коней

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Білоцерківський державний аграрний університет

УДК 636.1:619:617.58

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Зміни вмісту загального білка, ліпідів і протеїназно-інгібіторного потенціалу синовіальної рідини та плазми крові при асептичних артритах у коней

16.00.05 - ветеринарна хірургія

СТОЦЬКИЙ Олександр Григорович

Біла Церква - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Білоцерківському та Сумському державних аграрних університетах

Науковий керівник доктор ветеринарних наук,професор

Iздепський Віталій Йосипович, Полтавський

державний сільськогосподарський інститут,

завідувач кафедри хірургії та акушерства

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор Фоменко Григорій Миколайович, Харківський зооветеринарний інститут, завідувач кафедри анатомії

кандидат біологічних наук, доцент Гамота Антон Андрійович,

Львівська академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, завідувач кафедри хірургії

Провідна установа

Курська державна сільськогосподарська академія ім.проф.І.І.Іванова, кафедра хірургії, м. Курськ, Російська Федерація

Захист дисертації відбудеться "__23_.09. 1999 р. о __12___годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 при Білоцерківському державному аграрному університеті за адресою: 256400, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ставищанська, 126; навчальний корпус 5, ауд. 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Білоцерківського державного аграрного університету: м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1.

Автореферат розісланий "__21___"___08____1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої

ради, кандидат ветеринарних наук П.О.Стадник

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Захворювання суглобів у коней є однією із поширених і складних хірургічних патологій. Так, за даними К.I. Шакалова (1986), I.О.Поваженка (1987), Б.С.Семенова (1981), А.Ф.Бурденюка зі співавт. (1987) та інших учених, артрити зустрічаються від 6 до 11,2% від загальної кількості хірургічних хвороб у ділянці кінцівок у коней. Запалення суглобів у коней виникають внаслідок розтягів, ударів, проникаючих ран та дії травмуючих факторів на фоні зниження імунологічної реактивності організму тварин (Калашник І.О.,1990).

Слід також відмітити, що в останній час хворобам коней в цілому і захворювання суглобів зокрема, належної уваги науковцями не приділялося, а наявні відомості про перебіг артритів у коней грунтуються на показниках морфологічних змін крові та тканин суглоба, ролі вітамінно-мінерального обміну в їхньому розвитку (Ніканоров П.А., 1955; Шакалов К.І., 1981; Бурденюк А.Ф., 1987 ).

Поза увагою дослідників залишились питання ліпідного обміну у синовіальній рідині, роль системи протеолізу та інших ферментів, які обумовлюють імунологічні властивості структур суглоба у патогенезі артритів. Водночас знання основних ключових механізмів розвитку захворювань суглоба дозволить опрацювати патогенетично обґрунтований метод лікування.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота виконувалася згідно з кафедральною тематикою науково-дослідної роботи.

Мета роботи. Метою дослідження було вивчення вмісту загального білка, тригліцеридів і холестеролу та протеїназно-інгібіторного потенціалу синовіальної рідини при асептичних артритах у коней та опрацювання ефективних методів їх лікування. У зв'язку з цим перед нами були поставлені наступні завдання:

- визначити активність протеолітичних ферментів та їх інгібіторів у плазмі крові і синовіальній рідині коней у нормі та при асептичних артритах;

- визначити активність лужної фосфатази у синовіальній рідині і плазмі крові у динаміці асептичного запалення суглоба;

- визначити фракційний склад ліпідів у синовіальній рідині у нормі та при асептичних артритах;

- визначити протеїназно-інгібіторний потенціал синовіальної рідини та плазми крові при лікуванні коней, хворих на асептичний артрит;

- визначити зміни активності лужної фосфатази у синовіальній рідині і плазмі крові коней при лікуванні асептичних артритів;

- визначити зміни фракційного складу ліпідів у синовіальній рідині при лікуванні коней, хворих на асептичний артрит;

- дати клінічну оцінку та патогенетичне обґрунтування лікувальної ефективності імзауфу при асептичних артритах у коней.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримано ряд нових даних, що розкривають роль системи протеолізу, активності лужної фосфатази та фракційного складу ліпідів плазми крові і синовіального середовища суглоба у патогенезі асептичних артритів у коней. Вперше вивчено протеїназно-інгібіторний баланс та фракційний склад ліпідів у синовіальній рідині, активність лужної фосфатази у коней в нормі і при запаленні суглоба; розроблено методику і обгрунтовано лікувальну ефективність внутрішньо-суглобових ін'єкцій імзауфу при асептичних артритах у коней.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дані, які були отримані при вивченні змін вмісту білка, ліпідів і протеїназно-інгібіторного комплексу в синовіальній рідині, дали змогу експериментально обґрунтувати ефективний метод лікування коней, хворих на асептичний артрит, внутрішньосуглобовими ін'єкціями імзауфу.

Одержані результати досліджень використовуються при читанні лекцій та проведенні лабораторно-практичних занять на кафедрі акушерства і хірургії Сумського державного аграрного університету, на кафедрі хірургії Білоцерківського державного аграрного університету, Полтавського сільськогосподарського інституту, Інституті післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини, а також при лікуванні тварин у господарствах Київської і Сумської областей.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано весь обсяг експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень щорічно заслуховувалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Білоцерківського державного аграрного університету, Сумського державного аграрного університету (1996-1999 роки), доповідалися на II Міжнародній конференції "Проблеми неінфекційної патології" (Біла Церква, 4-5 червня 1998 року), на першій міжвузівській науковій конференції молодих учених і аспірантів "Iнфекційна патологія молодняка сільськогосподарських тварин і птиці" ( Суми, 9-10 червня 1999 року).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових праць, що вийшли у "Віснику Білоцерківського державного аграрного університету" (4) та "Віснику Полтавського державного сільськогосподарського інституту" (1).

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 185 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 14 рисунками, 20 таблицями і включає: вступ, огляд літератури з теми, результати власних досліджень та їх обговорення, висновки, практичні рекомендації та список літератури, що містить 269 джерел, у тому числі 54 - на іноземних мовах. У додатку наведено 6 документів.

Вибір напрямів дослідження, матеріал та методи виконання роботи

Дослідження проводилися у 23 господарствах Сумської області, на кафедрі хірургії Білоцерківського державного аграрного університету та на кафедрі акушерства і хірургії Сумського державного аграрного університету, в лабораторії "Екобінф" Сумської обласної клінічної лікарні.

Матеріалом для виконання дисертаційної роботи були безпорідні коні 4-6-річного віку різної статі.

Загалом було проведено три серії досліджень по вивченню показників фракційного складу ліпідів, загального білка, лужної фосфатази, протеїназно-інгібіторного потенціалу синовіальної рідини коней у нормі, при асептичних артритах та при різних методах лікування тварин з цією патологією.

У першій серії дослідів нами проводилися дослідження зазначених показників у клінічно здорових тварин ( після попереднього їх клінічного дослідження).

У другій серії проводили вивчення цих самих показників при асептичних артритах у коней. Для цього нами було сформовано дві групи тварин: перша (10 гол.) - із спонтанними і друга (10 гол.) - із експериментальними артритами. Експериментальні артрити у коней викликали введенням у порожнину заплесневого суглоба 10 мл 10% -ного розчину натрію хлориду і 3-4 крапель терпентинової олії.

Показники синовіальної рідини і периферичної крові визначали у клінічно здорових тварин, потім на 2-й, 6-й, 13-й і 20-й день перебігу асептичного артриту.

У третій серії дослідів нами вивчалася ефективність різних методів лікування коней при цій патології. Для цього було сформовано дослідну та контрольну групи тварин (по 10 голів у кожній) із експериментальними артритами. Тваринам дослідної групи після спорожнюючої пункції суглоба та промивання його 0,1%-ним розчином етакридину лактату внутрішньосуглобово ін'єктували 10-15 мл розчину імзауфу на 0,5%-ному розчині метилцелюлози з додаванням 0,5 г левоміцетину на 1-у та 2-у добу лікування, а потім через кожні 48 годин до повного видужання тварин (3-5 ін'єкцій). Тваринам контрольної групи внутрішньосуглобово вводили 10 мл 2%-ного розчину новокаїну з додаванням 0,5 г левоміцетину через 24-48 годин до повного видужання (7-9 ін'єкцій)

Клінічне дослідження, аналіз зразків крові та синовіальної рідини проводили до початку лікування, на 2-у, 6-у добу та наприкінці лікувального періоду (на 20-й день) як у дослідній, так і у контрольній групах.

В усіх серіях дослідів у периферичній крові визначали:

- кількість еритроцитів, лейкоцитів, рівень гемоглобіну та лейкограму (загальноприйнятими методами);

- рівень загального білка - біуретовим методом (діагностичний набір СORMAY);

- активність лужної фосфатази - кінетичним методом за рекомендацією міжнародної федерації клінічної хімії (IFCC) (діагностичний набір CORMAY);

- сумарну протеолітичну активність (СПА) за гідролізом казеїну (за Калумянц К.А. зі співавт., 1973);

- альфа1-інгібітор протеїназ (?₁-ІП) та альфа2-макроглобулін (?₂-М) (за Веремієнком К.М. зі співавт., 1988).

У синовіальній рідині визначали:

- рівень загального білка;

- активність лужної фосфатази;

- фракційний склад ліпідів (мас-спектрометрією за Macfarlane R.D., 1994);

- сумарну протеолітичну активність по гідролізу казеїну (за К.А.Калумянц зі співавт.,1973);

- альфа1-інгібітор протеїназ (?₁-ІП) та альфа2-макроглобулін (?₂-М) (за Веремієнком К.М. зі співавт., 1988).

Отриманий цифровий матеріал оброблений за програмами, складеними I.Л.Соколовим (1987).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

артрит асептичний протеолітичний імзауф

Розповсюдження хвороб кінцівок у коней

При клінічному дослідженні близько 1500 коней у 23 господарствах Сумської області виявлено 219 тварин (14,6%) з хірургічною патологією у ділянці кінцівок. Асептичні артрити виявлені у 97 голів ( 6,47% від загальної кількості досліджених коней), у тому числі запалення заплесневих суглобів у 3,87% , зап'ясткових - у 1,73%, суглобів пальця - у 0,87%. Гнійний артрит виявлений у 0,53% досліджених коней.

Основними причинами асептичних артритів у коней, на нашу думку, слід вважати використання тварин при незадовільному стані шляхів, деформацію копит, перенавантаження тварин, експлуатація надто молодих та нетренованих коней, різноманітні травми тощо.

Перебіг асептичних спонтанних та експериментальних артритів у коней

Спонтанні артрити у коней були на різних стадіях перебігу. У зв'язку з цим для об'єктивної оцінки змін зазначених показників ми вивчали їх на конях з експериментальним асептичним артритом.

Розвиток експериментального асептичного артриту у коней характеризувався інтенсивною реакцією у перші 2-3 доби захворювання: тварини здебільшого лежали, були пригнічені, підводились неохоче, із значним зусиллям, корм приймали в'яло, ушкоджену кінцівку у статичному положенні тримали підвішеною, спостерігалася кульгавість опертої кінцівки другого ступеня, у деяких - третього (експериментальні). Температура тіла - 37,7-39,0⁰C, пульс 28-42 удари за хвилину, частота дихальних рухів - 10-13 за 1 хв. Уражені суглоби були збільшені в об'ємі, флуктуючі, гарячі на дотик.

При пункції суглобів отримували зріджену синовіальну рідину, мутнувату ( з пластівцями фібрину), менш клейку і тягучу, ніж у клінічно здорових тварин.

У крові відмічали зменшення кількості еритроцитів (з 7,75±0,6 до 5,42±0,8 Т/л, р<0,05) та рівня гемоглобіну (з 134±1,7 до 116±1,7 г/л) і збільшення кількості лейкоцитів (з 8,72±0,81 до 12,1±1,3 Г/л). У лейкограмі відмічається підвищення процента сегментоядерних нейтрофілів (з 45±0,9 до 53±1,4%, р<0,05) та моноцитів (з 2±0,1 до 4±0,3%, р<0,001) і зменшення кількості лімфоцитів (з 41±1,2 до 35±1,4%; р<0,01).

У подальшому, на 8-9-й день, захворювання характеризувалося здебільшого подібними ознаками. Тварини зі спонтанними артритами відрізнялися більшою рухливістю та меншою кульгавістю від тварин з експериментальними артритами, у яких ознаки хвороби залишалися майже на попередньому рівні. Синовія була зріджена, з пластівцями фібрину, при пальпації суглоба було виявлено підвищення місцевої температури тіла та болючість.

У цей час спостерігається зменшення кількості лейкоцитів в обох групах, але більш виражене воно було у групі коней зі спонтанними артритами. Вміст гемоглобіну і надалі зменшується.

У лейкограмі відмічається збільшення кількості сегментоядерних нейтрофілів (з 53±1,4 до 58±1,2 % ) у першій групі і зменшення - у другій (з 68±1,7 до 62±1,5%). Кількість лімфоцитів знижується у першій і зростає у другій групі порівняно з 2-м днем, а процент еозинофілів підвищується у коней обох груп.

На 12-14-у добу хвороби у коней другої групи показники температури тіла, пульсу та дихання були в межах норми. Суглоб дещо збільшений в об'ємі, малоболючий. Кульгавість помітна лише в русі. У коней першої групи суглоб більш болючий, з вищою місцевою температурою. Кульгавість середнього ступеня. Синовія у тварин обох груп зріджена, каламутна, малотягуча, з пластівцями фібрину (в другій групі їх спостерігалось дещо менше).

На 16-18-й дні спостереження відмічалося значне покращення загального стану тварин, зменшення об'єму уражених суглобів і зниження місцевої температури. Кульгавість була помітна в деяких тварин і лише в русі. У першій групі ще виявлявся незначний набряк суглоба, зберігалася болючість, місцева температура була в межах норми.

У наступні 4-6 днів клінічні ознаки артриту в коней другої групи коней зникали повністю. Синовія була нормальної консистенції без пластівців фібрину. А у тварин першої групи ще відмічався набряк суглоба, синовія була дещо мутнуватою, але без пластівців фібрину. У крові відмічається дещо збільшена кількість лейкоцитів і еозинофілів у коней першої групи, а у тварин другої - кількість лейкоцитів та еозинофілів була в межах норми.

При згасанні запальної реакції у коней з експериментальними і спонтанними артритами спостерігається зниження кількості сегментоядерних нейтрофілів, еозинофілів та відновлення лімфоцитів. Клінічне видужання хворих коней першої групи наставало на 30-36-й день, другої - на 28-30-й.

Проведені дослідження свідчать, що асептичний артрит у 75% коней має доброякісний перебіг і закінчується видужанням, тоді як у 25% спостерігається ускладнення у вигляді параартикулярного фіброзиту з характерними для нього клінічними ознаками і, як наслідок, можливою втратою функції суглоба.

Зміни вмісту загального білка у плазмі крові та синовії коней при асептичних артритах

Запальний процес у суглобі супроводжується певними змінами рівня загального білка як у плазмі крові, так і в синовіальній рідині. У перші два дні більш показовим є зростання його вмісту у синовіальній рідині (у 2,2 рази), в той час як у плазмі крові спостерігалася лише тенденція до збільшення (табл.1).

Таблиця 1

Динаміка вмісту загального білка при асептичному артриті ( г/л)

Субстрат	Клінічно здорові	Перебіг хвороби (дні)
		2-й	4-й	8-й	15-й	22-й
Плазма	72,3±1,3	76,0±1,5	92,5±1,5	98,4±1,7	103,3±1,2	89,3±2,9
Синовія	13,8±1,2	30,4±2,1	46,2±1,4	49,8±1,2	48,6±1,3	34,5±2,2

Подальше посилення інтенсивності запальної реакції у суглобі характеризується підвищенням вмісту білка, який досягає максимального рівня у плазмі крові на 15-у добу (103,3±1,2 г/л; р<0,001), а в синовії - на 8-у добу (49,8 ± 1,2 г/л;). Такі зміни насамперед пов'язані з підвищенням проникності гемосиновіального бар'єра, внаслідок чого в порожнину суглоба проникають білки, молекулярна маса яких більша 160000 дальтон (Павлова В.Н.,1980), а в плазмі крові, очевидно, внаслідок збільшення синтезу глобулінів (Тихонюк Л.А.,1985).

Зниження запальної реакції у суглобі сприяло поступовому зниженню вміста білка в досліджуваних рідинах, і на 22-у добу хвороби його рівень перевищував показник у клінічно здорових тварин у плазмі крові - в 1,23 рази (р<0,001), в синовії - в 2,5 рази (р<0,001).

Проведені нами дослідження свідчать, що в процесі розвитку асептичного артриту спостерігається підвищення рівня загального білка як у плазмі крові, так і в синовіальній рідині. Рівень його в процесі одужання нормалізується, але навіть і при клінічному видужанні він ще перевищує показник клінічно здорових коней.

Зміни активності лужної фосфатази в динаміці асептичного артриту

З розвитком асептичного синовіту спостерігається підвищення активності ензиму в досліджуваних рідинах. Так, на 2-у добу запалення суглоба активність її зростає як у плазмі крові (р<0,01), так і в синовії (р<0,001) (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка активності лужної фосфатази при асептичному артриті (Од/л)

Субстрат	Клінічно здорові	Перебіг хвороби (дні)
		2-й	4-й	8-й	22-й
Плазма	262,5±6,.53	284,8±1,3	319,3±2,4	341,1±2,9	298,4±3,9
Синовія	47,3±2,1	98,1±1,3	135,3±3,6	151,4±2,9	99,6±3,1

В подальшому, на 4-у, і особливо на 8-у добу, в період інтенсивної запальної реакції, активність лужної фосфатази зростає у плазмі крові до 319,3±2,4 на 4-у добу (р<0,001) і до 343,1±2,9 Од/л на 8-у (р<0,001), у синовії - до 135,3±3,6 на 4-у добу (р<0,001) і до 151,4±2,9 Од/л (р<0,001) на 8-у.

Iз зниженням запальної реакції (22-а доба) та видужанням коней активність лужної фосфатази вірогідно знижується в обох субстратах, порівняно з попереднім дослідженням (р<0,001), але ще значно перевищує показник клінічно здорових тварин.

Підвищення активності ензиму можна пояснити порушенням обмінних процесів, особливо у суглобі, підвищенням функціональної активності нейтрофілів і надлишком його продукції остеобластами.

Зміни ліпідів у синовіальній рідині коней при асептичному артриті

З розвитком артриту в синовії спостерігаються певні зміни фракційного складу ліпідів.

На 2-3-у добу захворювання в синовії відмічається різке підвищення фракції тригліцеридів, до складу яких входять два залишки пальмітинової (РР) /молекулярна маса - 551/, пальмітинової та міристинової (МР) /523/, олеїнової та стеаринової (SO) /605/ кислот (МР - до 16000 КМІ, РР - до20000, SО - 12000 КМI проти норми МР - 8700 КМІ, РР - 9000, SO - 8000 КМI). Вміст холестеролу збільшився на 61,9% (з 2100 до 3400 КМI). На 5-6-у добу хвороби інтенсивність піків тригліцеридів знижується: МР - на 7,3% (до 15000) РР - на 5 (до 19000), SO - на 7% (до 11200), а інтенсивність холестеролу й надалі зростає (на 123%) і становить 7600 КМI. 13-а доба перебігу артриту характеризується подальшим зниженням активності тригліцеридів. Інтенсивність піків їх складає: МР - 12600; РР - 17160; SO - 9200, а вміст холестеролу й надалі підвищується і досягав найвищого рівня - 12400 КМI. Різке збільшення кількості тригліцеридів пов'язане з надходженням у вогнище запалення клітин крові і сполучної тканини (лімфоцитів, моноцитів, макрофагів та ін.) в метаболізмі яких ліпіди посідають одне з провідних місць (Carne H.R.,1964; Саттаров С.Б.,1975; Ляшенко В.А. зі співавт.,1988).

Нагромадження ж холестеролу сприяє поступовому згасанню функціональної активності клітин та їх асоціацій за рахунок зниження проникності мембран (Лопухін Ю.М. зі співавт.,1991).

В подальшому в процесі згасання запалення (20-а доба) інтенсивність піків тригліцеридів, як і холестеролу, знижується, але навіть і на 34-у добу їхня інтенсивність дещо перевищувала норму: МР - 9200, РР - 10050, SO - 8400, холестеролу 2250 КМI. Це, на нашу думку, пов'язано з нормалізацією клітинного складу синовії та зниженням їх функціональної активності.

Зміни протеїназно-інгібіторного потенціалу при асептичному артриті

Розвиток артриту супроводжується підвищенням рівня СПА, альфа1-IП та зниженням альфа 2-М (табл. 3).

Так, на 2-у добу запалення в суглобі спостерігається підвищення рівня СПА і ?₁-ІП. У плазмі крові їх зростання становило 36% (р<0,001) і 5,9% (р<0,2), у синовії - 25% (р<0,001) і 12,8% (р<0,001), відповідно. Нестача інгібіторного потенціалу ускладнюється зниженням ?₂-М на 12,6% у плазмі і на 10% - в синовії.

На 4-у добу захворювання коней на артрит відмічається подальше зростання СПА та ?₁-ІП, відповідно, на 21,7% і 18,6% у плазмі (р<0,001), і на 9,1% та 17,4% - у синовії (р<0,001). Вміст ?₂-М продовжує знижуватися в обох субстратах (р<0,001).

На 8-у добу, в період інтенсивної ексудації, при зростанні СПА інгібіторний потенціал не здатний повною мірою захистити тканини суглоба від негативної дії протеолітичних ферментів, тому в цей час можуть відмічатися деструктивні процеси в них.

Таблиця 3

Зміни протеїназно-інгібіторного потенціалу при асептичних артритах у коней

Показник	Клінічно здорові	Перебіг хвороби (дні )
		2-й	4-й	8-й	22-й
СПА (н.моль/л.с.	300,1±13,8 595,56±12,5	417,25±12,9 747,67±10,38	508,12±9,8 890,.63±8,96	558,13±7,3 925,91±9,19	497,22±10,2 871,16±7,8
б1-ІП (мкмоль/л)	78,94±2,3 70,05±1,68	83,6±1,96 79,02±1,31	99,21±1,12 92,81±1,19	106,14±1,3696,98±1,21	92,96±2,25 85,95±2,21
б2-М ( г/л )	2,86±0,06 2,38±0,02	2,50±0,05 2,16±0,04	1,74±0,04 1,70±0,03	1,56±0,05 1,51±0,05	1,76±0,06 1,75±0,07

Примітка: чисельник - плазма крові; знаменник - синовія

Із таблиці 3 видно, що в цей період рівень СПА зріс на 9,8% (р<0,001) у плазмі і на 3,9% (р<0,02) в синовії, а рівень ?₁-ІП - (інгібітор швидкої дії) зріс на 6,9% (р<0,05) і на 4,4% (р<0,05), відповідно, тоді як вміст ?₂-М й надалі знижується у плазмі (р<0,001) та в синовії (р<0,01).

Згасання запальної реакції в суглобі сприяє зниженню СПА і ?₁-ІП і відновленню ?₂-М, але навіть на 22-у добу перебігу артриту показники СПА і ?₁-ІП залишалися ще досить високими, а вміст ?₂-М не повністю відновлюється. Тому для збереження функції суглоба слід використовувати лікарські засоби, які діють протизапально, нормалізують протеїназно-інгібіторний потенціал як в суглобі, так і в організмі в цілому. Цим вимогам, на нашу думку, відповідає імзауф ( 2,5%-ний розчин тіотриазоліну ).

Обгрунтування застосування імзауфу при асептичних артритах у коней

Клінічні та гематологічні дані

При клінічному обстеженні коней дослідної групи на 3-4-у добу (3 ін'єкції імзауфу) відмічалося покращення загального стану, нормалізація температури тіла, пульсу та дихання, зниження кульгавості у 70% тварин, підвищення рухової активності, але синовія в цей час була зріджена, з пластівцями фібрину.

На 5-6-у добу лікування спостерігалося подальше зменшення припухлості суглобів, кульгавості і болю не виявляли. Синовія ставала більш тягучою, з нормальним відтінком, у деяких зразках (30%) ще спостерігалася наявність пластівців фібрину.

На 8-у добу загальний стан тварин добрий, суглоб ледь виповнений, не болючий, синовія тягуча, в 10% випадків - наявність пластівців фібрину.

На 13-16-у добу коні були клінічно здоровими.

У тварин контрольної групи на 4-5-у добу ознаки артриту залишалися майже без змін. Тварини малорухомі, пригнічені, показники температури тіла, пульсу, дихання дещо перевищували норму. Суглоби болючі, з добре вираженим випинанням дивертикулів. Синовія рідка, містить пластівці фібрину. На 5-6-у добу лікування ознаки хвороби менш виражені. Тварини більш рухливі, показники температури тіла, пульсу, дихання наближаються до норми, болючість, набряк суглобу зменшилися. Синовія ще зріджена і містить пластівці фібрину.

На 7-8-й день лікування температура тіла, пульс і дихання нормалізуються, зменшується набряк суглоба, дивертикули його ледь виповнені, суглоб не болючий. Кульгавість відсутня. Синовія дещо зріджена, у 20% тварин спостерігається наявність пластівців фібрину.

На 17-19-й день у коней контрольної групи відмічалося покращання загального стану, зникнення ознак артриту, повне видужання тварин наставало на 22 - 24-й день.

При дослідженні морфологічного складу крові на 2-у добу лікування у дослідних тварин спостерігалося збільшення кількості лейкоцитів, у той час як кількість еритроцитів залишалася стабільною у коней обох груп. Вміст гемоглобіну поступово підвищувався і досягав рівня клінічно здорових тварин на 20-й день лікування. У лейкограмі тварин обох груп спостерігалось збільшення кількості сегментоядерних нейтрофілів, моноцитів і зменшення кількості еозинофілів та лімфоцитів.

На 6-у добу в крові тварин дослідної і контрольної груп кількість моноцитів і сегментоядерних нейтрофілів зменшилася, а лімфоцитів зросла (з 26±1,8 до 33±1,2% - у дослідній і з 32±1,1 до 37±1,4% - у контрольній).

На 20-у добу спостерігалася нормалізація зазначених показників як у контрольній, так і в дослідній групі.

Зміни вмісту загального білка у процесі лікування

На початку лікування (2-а доба) вміст загального білка підвищився у тварин обох груп. Так, у коней дослідної групи його рівень зріс на 6,3% (р<0,02) у плазмі крові і на 25,8% (р<0,01) у синовії, а у коней контрольної групи його збільшення було більш виражене (на 13,6% і на 38,9%; р<0,001).

Надалі (6-а доба лікування) рівень загального білка продовжує підвищуватися: у дослідній групі - на 9,4% (р<0,001) у плазмі крові і на 10,4% (р<0,05) у синовії; у коней контрольної групи - на 8,4% (р<0,01) і 10,2% (р<0,05), відповідно.

У подальшому (на 13-у добу лікування) вміст загального білка поступово нормалізувався. Так, у тварин дослідної групи він знизився на 11,0% у плазмі крові і на 21% у синовії, у контрольній групі - відповідно на 8% і 15,5% (р<0,01 в обох випадках).

При видужанні тварин обох груп спостерігається стабілізація рівня загального білка, і на 20-у добу він знижується у плазмі крові на 8,4% (р<0,01) - у дослідній і на 13,1% (р<0,001) - у контрольній групах. Незважаючи на зниження, вміст загального білка у синовії перевищував показник клінічно здорових тварин в 1,78 рази - у дослідній і в 2,16 рази - у контрольній групах.

Отже, імзауф, маючи протизапальні властивості, сприяє не лише клінічному видужанню тварин, а й дещо швидшій стабілізації рівня загального білка як у плазмі крові, так і в синовіальній рідині.

Зміни активності лужної фосфатази в період лікування

Встановлено, що на початку лікування (2-а доба) активність лужної фосфатази підвищується як у плазмі крові, так і в синовії у тварин контрольної та дослідної груп.

У подальшому активність ензиму знижується в обох групах, але у дослідній вона швидше наближалася до норми. Так, на 6-у добу лікування активність ензиму знизилась у дослідній групі - на 3,4% у плазмі крові і на 20,4% у синовії (р<0,01), в контрольній - відповідно на 4,8% і 17,5% (р<0,001).

При клінічному видужанні тварин (на 20-у добу) активність лужної фосфатази знизилася в обох групах: у дослідній - на 8,1% у плазмі крові і на 36,9% (р<0,01) у синовії, у контрольній - відповідно на 5,1% і на 28,1% (р<0,001).

Таким чином, внутрішньосуглобові ін'єкції імзауфу сприяють швидшому відновленню обмінних процесів у суглобах, про що свідчать дані активності лужної фосфатази.

Зміни фракційного складу ліпідів при різних методах лікування

На початку лікування коней (2-а доба), порівняно з клінічно здоровими тваринами, інтенсивність піків тригліцеридів і холестеролу зростає в обох групах. У дослідній групі інтенсивність піків тригліцеридів зросла: МР - з 8700 до 15000 КМI, РР - з 9000 до 19000 КМI, SO - з 8000 до 11440 КМI, а холестеролу - з 2100 до 2900 КМI. У тварин контрольної групи ці показники були дещо вищими і досягали 15400, 19400, 11800, 3100 КМI, відповідно.

На 6-у добу лікування інтенсивність піків тригліцеридів у дослідній групі знизилася: МР - на 15,4%, РР - на 17,9, SO - на 10,6%, а холестеролу зросла на 81%, тоді як у контрольній знизилася: МР - на 9,1%, РР - на 7,8, SO - на 8,5%, а холестеролу зросла на 100%.

При видужанні у коней дослідної групи нормалізувалась інтенсивності піків тригліцеридів. Так, МР з 12700 знизилися до 9800 КМІ; РР - з 15600 до 11125; SO - з 10200 до 8200 КМІ, а холестерол зріс до найвищого піку - 7300 КМI. У контрольній групі ці показники були дещо вищими.

Таким чином нормалізація запальної реакції в суглобі призводить до зменшення кількості клітин крові і тканинного походження в синовії, що сприяє зменшенню кількості тригліцеридів, а висока інтенсивність піків холестеролу, за даними Лопухіна Ю.М. зі співавт.(1991), очевидно виникає як реакція, спрямована на зниження активності цих клітин у зоні запалення.

На 20-у добу інтенсивність піків тригліцеридів і холестеролу наближалася до показника клінічно здорових тварин, а у контрольній групі вона була дещо вищою.

Стан протеїназно-інгібіторного потенціалу при лікуванні хворих коней

На початку лікування відбувається подальше підвищення рівня СПА, ?₁-ІП та зниження ?₂-М в обох групах тварин. Але, якщо у дослідній групі рівень СПА у плазмі крові зріс на 10% (р<0,01), ?₁-ІП - на 7,1% (р<0,01), вміст ?₂-М знизився на 20,8% ,то в синовії рівень СПА зріс на 9,9% (р<0,001), ?₁-ІП - на 7,7% (р<0,01), а вміст ?₂-М знизився на 12% (р<0,001). У контрольній групі ці зміни були більш виражені: у плазмі крові СПА підвищилась на 19%, ?₁-ІП - на 13,2% (р<0,001), ?₂-М знизився на - 25,6% (р<0,001), у синовії - 16%, 12,9 і 17% відповідно.

Після чотирьох ін'єкцій імзауфу (6-а доба лікування) у дослідних тварин спостерігалося зниження рівня СПА на 20,3% (р<0,001), ?₁-ІП - на 6,9% (р<0,01), вміст ?₂-М підвищився на 15,6% (р<0,01) у плазмі; у синовії - на 14,9%, 4,8 і 6,8% відповідно. У контрольній групі ці показники відповідно становили: 14%, 6,3 і 12,9% у плазмі крові і 9,5%, 4,9 і 0,5% у синовії.

Таким чином, проявляючи протизапальну, антиоксидантну та імуностимулюючу дію, імзауф сприяє відновленню інгібіторного потенціалу як у синовіальній рідині, так і в організмі в цілому, що значною мірою знижує негативну дію протеолітичних ферментів на тканини суглоба. Крім цього, використаний препарат нормалізує обмін білка, ліпідів і лужної фосфатази, що позитивно впливає на перебіг асептичних артритів у коней.

ВИСНОВКИ

1. Хірургічні хвороби у ділянці кінцівок серед обстеженого поголів'я коней становлять 14,6 % , у тому числі асептичні артрити - 6,46 % ; із них: запалення тарсального суглоба - 3,87 %, зап'ястного - 1,73 % і суглобів пальця - 0,87 %.

2. Одним із компонентів протеолітичної системи синовіальної рідини у коней є трипсиноподібні ферменти (СПА), регуляція яких обумовлена інгібіторами: альфа1-інгібітором протеїназ (-ІП) та альфа2-макроглобуліном (?₂-М).

3. Асептичне запалення суглобів у коней на 8-у добу хвороби характеризується зростанням сумарної протеолітичної активності у плазмі крові до 558,37,3 нмоль/л.с., а у синовіальній рідині - до 925,99,19 нмоль/л.с. (р<0,001 порівняно з клінічно здоровими.

4. Перебіг асептичного артриту у коней характеризується підвищенням концентрації -інгібітора протеїназ у плазмі крові у 1,3 рази, а в синовіальній рідині його рівень зростає з 70,051,6 до 96,91,2 мкмоль/л (р<0,001).

5. Вміст ?₂-макроглобуліну при запаленні суглоба знижується: у плазмі крові з 2,860,06 до 1,560,05 г/л (р<0,001), у синовіальній рідині - з 2,380,02 до 1,510,05 г/л (р<0,001).

6. Активність лужної фосфатази у клінічно здорових коней у синовіальній рідині становить 47,32,1 Од/л, а у плазмі крові - 262,56,5 Од/л. При запаленні суглоба її активність зростає у синовіальній рідині з 98,11,3 Од/л на 2-у добу хвороби до 151,42,9 Од/л (р<0,001) на 8-у добу, а у плазмі крові з 284,81,3 до 343,32,9 Од/л (р<0,001). Згасання запального процесу сприяє нормалізації її активності.

7. Гострі асептичні артрити супроводжуються збільшенням вмісту загального білка у плазмі крові з 72,31,3 до 103,31,2 г/л на 15-у добу (р<0,001) і з 13,81,2 до 49,81,2 г/л на 8-у добу - у синовіальній рідині (р<0,001).

8. Фракційний склад ліпідів синовіальної рідини представлений тригліцеридами, до складу яких входять пальмітинова кислота (РР), міристинова та пальмітинова (МР), стеаринова та олеїнова кислоти (SО), а також холестерол. З розвитком запалення (2-4-а доба) кількість тригліцеридів збільшується, після чого в процесі видужання повільно знижується до контрольних значень. Зменшення кількості тригліцеридів до норми у синовії збігається у часі з затуханням запального процесу у суглобах тварин і залежить від фармакологічних методів патогенетичної терапії.

9. Застосування внутрішньосуглобових ін'єкцій імзауфу при асептичних артритах у коней сприяє нормалізації вмісту загального білка, ліпідних фракцій, активності лужної фосфатази як у плазмі крові, так і у синовіальній рідині.

10. Під впливом імзауфу в синовії уражених суглобів спостерігається зростання кількості ?₂-макроглобуліну з 1,930,03 до 2,290,04 г/л, а у плазмі крові - з 1,980,05 до 2,580,06 г/л, (р<0,001) при одночасному зниженні сумарної протеолітичної активності як у синовії (з 745,6710,3 до 630,029,6 нмоль/л.с, р<0,001), так і у плазмі крові (з 461,918,3 до 315,578,58 нмоль/л.с., р<0,001).

11. Лікувальна ефективність імзауфу зубумовлена відновленням протеїназно-інгібіторного балансу, що сприяє скороченню терміну лікування на 6-8 днів у порівнянні з традиційним методом ( новокаїн з антибіотиками ).

Пропозиції виробництву

1. Для лікування коней, хворих на гострий асептичний артрит рекомендуємо застосовувати внутрішньосуглобові ін'єкції 10-15 мл 2,5% розчину тіотриазоліну (імзауфу), приготовленого на 0,5%-ному розчині метилцелюлози. Інтервал між першими двома ін'єкціями 24 год., а в подальшому - через 48 год. до видужання.

2. З метою профілактики артритів у коней слід приділити увагу правильній експлуатації тварин, поліпшенню стану шляхів, вигульних майданчиків та підготовці обслуговуючого персоналу. Не допускати в експлуатацію коней молодого віку.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Стоцький О,Г., Чіванов В.Д. Дослідження ліпідів синовіальної рідини коней при експериментальному синовіті методом плазмово-десорбційної мас-спектрометрії // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип.2. - Ч.1. - Біла Церква, 1997. - С.99-100.

2. Іздепський В.Й., Стоцький О.Г. Лікувальна ефективність імзауфу при асептичних артритах у коней // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 5. -Ч. 2. - Біла Церква,1998. - С.160-164.

3. Стоцький О.Г., Рубленко М.В., Іздепський В.Й.. Стан протеїназно-інгібіторного потенціалу синовіальної рідини і плазми крові при різних методах лікування коней, хворих на асептичний артрит // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 8. Ч. 2. - Біла Церква, 1999. - С.238-242

4. Стоцький О.Г. Зміни активності лужної фосфатази і вмісту загального білка у плазмі крові та синовіальній рідині при лікуванні асептичних артритів у коней // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 8. Ч. 2. - Біла Церква, 1999. - С.234-237

5. Іздепський В.Й., Стоцький О.Г. Патогенетична терапія при асептичних артритах у коней // Вісник Полтав. с.-г. ін-ту. - Полтава, 1999. - С.35-37.

Стоцький О.Г. Зміни вмісту загального білка, ліпідів і протеїназно-інгібіторного потенціалу синовіальної рідини та плазми крові при асептичних артритах у коней. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.04 - ветеринарна хірургія. - Білоцерківський аграрний університет, Біла Церква, 1999.

Дисертаційна робота присвячена вивченню деяких питань патогенезу асептичних артритів у коней.

Вперше вивчено активність лужної фосфатази, фракційний склад ліпідів, протеїназно-інгібіторний потенціал синовіальної рідини та плазми крові в динаміці асептичного артриту та при лікуванні хворих коней.

Отримані результати досліджень дали змогу рекомендувати для лікування коней, хворих на асептичний артрит препарат “ІМЗАУФ” на 0,5%-ному розчині метилцелюлози, який сприяє нормалізації вмісту загального білка, активності лужної фосфатази, ліпідів і протеїназно-інгібіторного потенціалу синовіальної рідини та периферичної крові, що дозволяє скоротити термін лікування на 6-8 днів у порівнянні з традиційним (новокаїн з антибіотиком ).

Ключові слова : синовія, білок, лужна фосфатаза, ліпіди, протеолітичні ферменти, інгібітори, імзауф.

Стоцкий А.Г. Изменение содержания общего белка, липидов и протеиназно-ингибиторного потенциала синовиальной жидкости и плазмы крови при асептических артритах у лошадей.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.05 - ветеринарная хирургия.- Белоцерковский государственный аграрный университет, Белая Церковь, 1999.

При клиническом обследовании 1500 лошадей различных возростных групп было выявлено 219 животных (14,6 % ) с хирургической патологией в области конечностей, в том числе 97 животных (6,46 % ) с ассептическим воспалением суставов, среди них воспаление тарсального сустава - 3,87 %, запястного - 1,73 % и 0,87 % суставов пальцев.

Впервые изучены активность щелочной фосфатазы, фракционный состав липидов,протеиназно-ингибиторный потенциал синовиальной жидкости и плазмы крови в динамике течения ипри лечении лошадей, больных ассептическим артритом .

Установлено что у клинически здоровых лошадей в возросте 4 -6 лет: уровень общего белка составляет - 72,31,3 г/л в плазме крови и 13,81,2 г/л в синовии; активность щелочной фосфатазы - 262,56,53 и 47,32,1 Ед/л соответственно; липиды представлены фракцией триглицеридов и холистерином, сумарная протеолитическая активность составляет 300,113,3 в плазме и 595,5612,5 нмоль/л.с. в синовии, - ингибитор протеиназ 78,942,3 и 70,051,68 мкмоль/л , -макроглобуліна 2,860,06 и 2,380,02 г/л соответственно.

Развитие ассептического артрита сопровождается повышением уровня общего белка, активности щелочной фосфатазы, количества триглицеридов и холестерина и повышением СПА, - ИП и снижением -М.

Внутрисуставные иньекции имзауфа на 0,5 % растворе метилцеллюлозы способствует нормализации общего белка, активности щелочной фосфатазы, интенсивности пиков ионов липидной фракции, СПА, - ИП и восстановлению -М как в плазме так и в синовиальной жидкости. Препарат способствует сокращению срока лечения на 6 - 8 дней в сравнении с традиционным(новокаин с антибиотиком).

Полученные результаты позвлили рекомендовать практическим ветеринарным специалистам для лечения лошадей, больных ассептическим артритом препарат”ИМЗАУФ” на 0,5 % растворе метилцеллюлозы.

Ключевые слова: синовия, белок, щелочная фосфатаза, липиды, протеолитические ферменты, ингибиторы, имзауф.

Stotzky A.G. Change of the contents of total proteіn, lіpіds and protease-іnhіbіtory potentіal of the sіnovіa lіquіd and plasma of blood at aseptіc аrthrіtіs of the horses. - Manuscrіpt.

Thesіs for Ph.D. (Veterіnary) by specіalіty 16.00.05 - Veterіnary surgery. - State Agrarіan Unіversіty, Bіla Tzerkva, 1999.

The work іs devoted to study of some questіons of the pathogenesіs of the horses' aseptіc аrthrіtіs. It іs shown, that іn process of development of an іnflammatіon the level of the total proteіn, trіacylglycerols, cholesterol and actіvіty of the alkalіne phosphatase raіses. Actіvіty of the alkalіne phosphatase, fractіonal composіtіon of the lіpіds, protease-іnhіbіtory potentіal of the sіnovіa lіquіd and plasma of blood durіng іnflammatіon process for the fіrst tіme іs іnvestіgated and the treatment of the horses, patіents aseptіc аrthrіtіs іs proposed.

The receіved results have allowed to recommend for treatment of the horses, patіents aseptіc аrthrіtіs a preparatіon "Imzauf" (0,5 % a solutіon methylcellulose), promotіng to normalіzatіon of the contents of total proteіn, actіvіty alkalіne phosphatase, lіpіds and protease-іnhіbіtory potentіal of the sіnovіa lіquіd and perіpheral blood. Use of a preparatіon "Imzauf" allows to reduce term of treatment of the aseptіc аrthrіtіs to 6-8 days іn comparіson wіth a tradіtіonal method of treatment (2 % solutіon novocaіne wіth antіbіotіcs).

Key words: sіnovіa lіquіd, total proteіn, alkalіne phosphatase, lіpіds, protease-іnhіbіtory potentіal, “Imzauf”.

Размещено на Allbest.ru