Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Гігієнічна оцінка впливу епоксидних композицій на репродуктивну функцію жінок в умовах виробництва та обгрунтування оздоровчих заходів

Гігієнічна оцінка впливу епоксидних композицій на репродуктивну функцію жінок в умовах виробництва та обгрунтування оздоровчих заходів

Характеристика методів ранньої діагностики уражень, викликаних впливом епоксидними композиціями за показниками гормональної кольпоцитоскопії і активності в крові аспартат- і аланінамінотрансфераз. Знайомство зі специфічними функціями жінок-робітниць.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	05.01.2014
Размер файла	43,0 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гігієнічна оцінка впливу епоксидних композицій на репродуктивну функцію жінок в умовах виробництва та обгрунтування оздоровчих заходів

В даний час в Україні склалася складна демографічна ситуація. Починаючи з 1991 року, смертність населення перевищує народжуваність. Коефіцієнт природного приросту населення в 1996 році складав -6,1‰ проти 1,7‰ у 1987 році. Значно погіршилися показники здоров'я жінок, у тому числі репродуктивного. Так, у 1996 році частота виявлених анемій у вагітних жінок дорівнювала 32,1% (8,7% - у 1990 р.), частота недоношень вагітності - 12,1% (6,8% - у 1990 р.), материнська смертність - 30,4 на 100 тис. пологів, передчасні пологи - 5,2 на 1000 народжених, уроджені вади розвитку - 39,8 на 1000 народжених. Провідною причиною випадків материнської смертності є екстрагенітальна патологія, значну питому вагу серед якої займають серцево-судинні захворювання. Серед усіх виявлених хворих професійними захворюваннями, жінки складають 15-20%. Показник непрацездатності у них вище, ніж у чоловіків (Ю.І.Кундієв, 1991, 1995; З.А.Шкіряк-Нижник, 1991; И.В.Дуда та ін., 1993; Р.Богатирьова, 1997).

Умови праці, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, є одним з головних чинників, які негативно впливають на організм робітниць. Внаслідок цього, у жінок підвищуються рівні захворюваності, виникають порушення репродуктивної функції, що призводить до зниження народжуваності. Так, у промисловості 424 тис. жінок працюють в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним стандартам, що складає 20% загальної чисельності робітників у галузі і 15,3% загальної чисельності працюючих жінок (Ю.І.Кундієв, 1991, 1995; Р.Богатирьова, 1997). Серед них десятки тисяч зайняті у виготовленні виробів з синтетичних полімерних матеріалів, зокрема на основі епоксидних композицій (ЕК), які широко застосовуються і перспективні для використання в промисловості. ЕК притаманні унікальні фізико-хімічні властивості, які обумовлюють їх використання в багатьох галузях народного господарства (авіа-, судно- і машинобудуванні, виробництві радіотехнічних приладів та ін.) у широкому асортименті і в значних кількостях. З кожним роком збільшується їх випуск (M.Manson, 1980; И.М.Шологон, 1989). Впливу ЕК і продуктів їх синтезу на організм робітників, зайнятих у виробництві і застосуванні цих матеріалів, присвячено досить багато наукових праць. В науковій літературі відображені дані про несприятливу дію ЕК і продуктів їх синтезу на органи дихання (С.Н.Гулько, 1971), гепатобіліарну (И.А.Парпалей, 1975; В.Я.Витрищак, 1990), нервову (B.Bachurzewska, I.Borucka 1986; S.Chaturvedi та ін. 1995; М.О.Гайворонська, 1998) та інші органи і системи (C.Fisher, 1978; M.Manson 1980; А.М.Шевченко, А.П.Яворовский, 1985, 1989), а також на шкіру (Л.П.Циркунов, 1964; М.И.Веремей, 1987; C.G.Mathias, 1987; R.Jolanki та ін., 1995).

Однак вплив ЕК на репродуктивну функцію жінок вивчено недостатньо. Поодинокі роботи, присвячені вивченню цієї проблеми (С.М.Али-заде, 1981; Р.В.Елисуйская та ін., 1981; Т.П.Лукъянова, О.В.Мастеркова, 1987 та ін.), висвітлюють лише окремі аспекти і не дають повного уявлення про стан цього питання. Зокрема представлені дані про гінекологічну захворюваність жінок, зайнятих у виробництві епіхлоргидрину (ЕХГ) (Р.В.Елисуйская та ін., 1981). Експериментально встановлена ембріотоксична дія у епоксидної смоли Епідіан 5 (Y.Szacki та ін., 1974; W.Dobryzska та ін., 1979), Уп 671 (В.В.Жолос, 1991), ЕД-20 (Т.П.Лукъянова, Е.В.Мастеркова, 1987). Разом з тим, поширеність гінекологічної патології і гормональна активність яєчників у жінок, зайнятих у виробництві ЕК, на яких діє комплекс хімічних речовин, характерних для даного виробництва, залишається не вивченою. Не вирішено також питання про вплив на яєчники компонентів ЕК. Гігієнічне нормування летких компонентів епоксидних сполук у повітрі робочої зони здійснюється без врахування можливого впливу на репродуктивну функцію, а специфічні рекомендації для поліпшення і оздоровлення умов праці жінок, зайнятих в епоксидному виробництві не розроблені. Все вищевикладене свідчить про необхідність виконання даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дана робота є фрагментом комплексної теми НДР «Розробка нової медичної технології, профілактики, ранньої діагностики і лікування захворювань, обумовлених епоксидними сполуками» (№ держреєстрації 0194И025377).

Мета і завдання дослідження

Мета дослідження полягає в науковому обгрунтуванні і розробці ефективних профілактичних заходів, спрямованих на попередження несприятливого впливу ЕК на організм жінок-робітниць, зокрема на репродуктивну функцію.

Стосовно поставленої мети були сформульовані такі завдання:

1. Дати гігієнічну оцінку умовам праці жінок, які контактують у процесі виробничої діяльності з ЕК, оцінити ступінь важкості, напруженості, шкідливості і небезпечності їх праці з позицій «Гигиенической классификации труда (по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса)» № 4137-86

2. Вивчити стан здоров'я і репродуктивної функції жінок, які контактують з ЕК, зокрема за показниками поширеності гінекологічної і екстрагенітальної патології, а також гормональної активності яєчників.

3. На підставі токсикологічного експерименту з'ясувати характер впливу епоксидної смоли ЕД-20 на яєчники, печінку і нирки лабораторних тварин для уточнення окремих сторін механізму ушкоджуючої дії ЕК на організм людини.

4. Обгрунтувати методи ранньої діагностики уражень, викликаних впливом ЕК за показниками гормональної кольпоцитоскопії і активності в крові аспартат- і аланінамінотрансфераз.

5. Науково обгрунтувати профілактичні заходи, спрямовані на оздоровлення умов праці і попередження несприятливого впливу ЕК на організм жінок-робітниць.

Наукова новизна отриманих результатів

В результаті проведених досліджень вперше встановлена роль перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у розвитку патології яєчників під впливом летких компонентів епоксидної смоли ЕД-20. Зокрема показано, що активація ПОЛ призводить до ушкодження біологічних мембран у фолікулярних клітинах яєчників, що веде до порушення гормонсинтезуючої функції яєчників. Це доповнило теорію дії епоксидних сполук на організм.

Вперше вивчений функціональний стан яєчників у жінок, які контактують з ЕК. Зокрема встановлено, що відбувається зниження гормонального впливу на епітелій піхви, за рахунок недостатньої насиченості жіночого організму статевими гормонами, у першу чергу - естрогенами. Це дозволило розширити уявлення про стан репродуктивної функції жінок-робітниць, зайнятих у виробництві і застосуванні ЕК.

Отримані дані свідчать про необхідність перегляду раніше встановленої гранично допустимої концентрації летких компонентів епоксиднодіанових смол у повітрі робочої зони (на рівні 1 мг/м³ за ЕХГ) з урахуванням їх впливу на репродуктивну функцію.

Практична значимість роботи

Науково обгрунтовані і розроблені профілактичні заходи, спрямовані на оздоровлення умов праці жінок, зайнятих у виробництві і застосуванні ЕК. Розроблено метод ранньої діагностики порушень специфічних функцій жіночого організму, що виникли під впливом ЕК.

Результати роботи впроваджені в практику охорони здоров'я у вигляді:

Інформаційного листа «Метод ранньої діагностики порушень специфічних функцій жіночого організму, що виникли під впливом епоксидних полімерних матеріалів і продуктів їх синтезу» № 2-99 від 24.12.98.

Інформаційного листа «Шляхи оптимізації умов праці жінок, які працюють з епоксидними смолами» № 1-99 від 24.12.98.

Результати досліджень використовуються в практичній роботі центру профпатології м. Києва, медико-санітарних частин Авіаційного науково-технічного комплексу ім. Антонова (АНТК ім. Антонова) і «Маяк», районних СЕС м. Києва, а також у навчальному процесі кафедри гігієни праці з курсом професійних захворювань Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.

Особистий внесок здобувача

Автором самостійно проведені виробничо-гігієнічні дослідження, зокрема санітарно-хімічні, а також фізіолого-гігієнічні дослідження праці жінок-робітниць, зайнятих у виробництві і застосуванні ЕК. Проведений пошук, збір і статистичне опрацювання первинного матеріалу, що характеризує стан гінекологічної і екстрагенітальної патології. Виконано експериментально-токсикологічні дослідження. Ультраструктурні дослідження проведені спільно з співробітниками НДЛЦ НМУ, а поглиблене гінекологічне обстеження жінок виконано при участі акушера-гінеколога, д.м.н. І.О.Васильєвої Автор виносить щиру подяку д.м.н. Васильєвої І.О. за допомогу у виконанні даної роботи.. Автором здійснено статистичне опрацювання, аналіз і оформлення результатів роботи.

Апробація роботи

Основні положення роботи були повідомлені на конференції молодих вчених, присвяченій 70-річчю Інститута медицини праці АМН України «Сучасний стан медицини праці на виробництві» (Київ 11 грудня 1998 р.).

Публікації

По темі дисертації опубліковано 6 робіт, у тому числі дві самостійні, серед них 3 статті у профільних фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг роботи

Основний текст дисертації викладений на 139 сторінках машинопису і складається з вступу, огляду літератури, 6 основних розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел (166 вітчизняних - російською і українською мовами та 56 іноземних на 24 сторінках) та додатку на 6 сторінках. Дисертаційна робота проілюстрована 18 таблицями та 20 малюнками.

Матеріали та методи дослідження. У відповідності до поставлених завдань, дослідження виконані в декількох напрямах: проведені виробничо-гігієнічні спостереження, фізіолого-гігієнічні дослідження, вивчено стан здоров'я та проведено поглиблене гінекологічне обстеження жінок-робітниць, зайнятих в епоксидному виробництві, виконані токсикологічні експерименти.

Спостереження при виробництві та застосуванні епоксидних композицій проводили на Авіаційному науково-технічному комплексі ім. Антонова, Київському авіаційному виробничому об'єднанні, заводах «Маяк» та «Орлан». В повітрі робочої зони визначали вміст ЕХГ, ацетону, толуолу, бензину, бутилацетату, а також пилу скловолокна. Всього відібрано та проаналізовано 256 проб повітря на вміст в ньому шкідливих хімічних речовин. Крім цього, досліджували параметри мікроклімату та рівні шуму на робочих місцях жінок. Всього провели 337 досліджень шуму та параметрів мікроклімату. На даних підприємствах вивчали фізіологічні особливості праці жінок-робітниць.

Стан здоров'я 104 жінок-робітниць, які контактували з епоксидними композиціями (основна група), та 108 жінок, які не мали контакту з професійними шкідливостями (контрольна група), оцінювали за показниками поширеності екстрагенітальної та гінекологічної патології за даними «Медичних карт амбулаторного хворого» ф. 025/у. Поглибленому гінекологічному обстеженню піддали 42 жінки з основної та 56 - з контрольної груп. Дослідження гормональної активності яєчників провели у 26 робітниць дітородного віку основної та 12 - контрольної груп методом гормональної кольпоцитоскопії (М.Г.Арсеньева, 1963, 1977; Г.П.Максимов, 1989).

Для уточнення механізму дії епоксиднодіанових смол (на прикладі епоксидної смоли ЕД-20) нами були проведені експериментально-токсикологічні дослідження. Токсиколого-гігієнічний експеримент провели на 79 самках білих нелінійних щурів віком 8-10 діб та самках дорослих щурів. Дані дослідження передбачали вивчення інгаляційної дії летких компонентів епоксидної смоли ЕД-20 та складались з двох видів затравки - гострої та підгострої.

Гострому впливу піддавали ювенільних самок (віком 8-10 діб) та дорослих самок одноразово, протягом чотирьох годин. Концентрації діючих летких компонентів ЕД-20 становили 10,4±0,12 мг/м³ та 50,4±1,32 мг/м³ за ЕХГ.

Підгостру затравку проводили на дорослих самках. Тварин піддавали впливу летких компонентів ЕД-20 в концентраціях 1,02±0,02 мг/м³ та 9,95±0,04 мг/м³ протягом чотирьох тижнів, по п'ять діб на тиждень (чотири години на добу).

Концентрації летких компонентів епоксидної смоли ЕД-20 вибирали, виходячи з наступного: 1,02±0,02 мг/м³ знаходиться практично на рівні ГДК в повітрі робочої зони (ГОСТ 12.1.005-88); 9,95±0,04 мг/м³ - відповідає Lim_ac; 50,4±1,32 мг/м³ заздалегідь токсична при гострій дії.

У ювенільних щурів після затравки визначали загибель ооцитів в яєчниках. У дорослих самок в крові визначали активність АлАТ та АсАТ за методом S.Reitman, S.Frenkel, 1957, а також рівні спонтанного та індукованого Fe(II)-НАДФН перекисного окислення ліпідів в печінці та яєчниках (Ю.А.Владимиров, А.И.Арчаков, 1972). Всього проведено 118 біохімічних досліджень. За допомогою світлової мікроскопії вивчали морфологію печінки, нирок та яєчників, електронної мікроскопії - ультраструктуру яєчників (всього досліджено 101 орган).

Результати досліджень обробляли статистично з визначенням середніх величин, похибки середньої, критерія t (Ст'юдента-Фішера) на електронно обчислювальній машині IBM PC.

Гігієнічна характеристика умов праці жінок-робітниць, які зайняті в виробництві та застосуванні епоксидних композиційних матеріалів. Проведені нами виробничо-гігієнічні спостереження показали, що технологічний процес виробництва та застосування ЕК створює умови, за яких на жінок-робітниць діють чинники виробничого середовища та трудового процесу. Нами встановлено, що основними професіями жінок, які контактують з епоксидними композиціями, є апаратниці, оператори, формувальниці, клейовари, заливальниці компаунду.

Провідним чинником, який впливає на жінок-робітниць, є хімічний. Концентрації шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони знаходились на рівні ГДК або перевищували ГДК до 3 раз, що залежало від особливостей виробництва та технологічних операцій, які виконували жінки-робітниці. Вміст основного леткого компоненту - епіхлоргидрину в повітрі робочої зони коливався від 0,25 мг/м³ до 1,93 мг/м³. При виконанні окремих технологічних операцій в повітрі робочої зони визначався ацетон в концентраціях 200-400 мг/м³, бензин - 120-150 мг/м³, бутилацетат - 228-230 мг/м³, пил скловолокна - 1-8 мг/м³.

Крім того, на формувальниць діяв шум, рівні якого перевищували ГДУ на 5-10 дБА. Заливальниці компаунду та формувальниці зазнавали впливу несприятливого мікроклімату (перевищення в теплий період року температури повітря на 2⁰С та відносної вологості повітря до 5%). На інших робочих місцях рівні шуму не перевищували ГДУ (згідно СН 3223-85), а параметри мікроклімату відповідали допустимим (згідно ГОСТ 12.1.005-88).

Дослідження показали, що основними джерелами шкідливих хімічних речовин в повітрі робочої зони слугують негерметичне технологічне обладнання, наявність великих за площею відкритих поверхонь випаровування хімічних речовин, а також неефективна робота припливно-витяжної вентиляції.

Джерелом шуму є діюче технологічне обладнання та механічна вентиляція, підвищеної температури повітря - нагрівальні печі.

Робота жінок-робітниць, зайнятих у виробництві та застосуванні епоксидних композицій, характеризується фізичним навантаженням - підйомом та переміщенням вантажу масою до 25 кг 1-2 рази за робочу зміну, вимушеним перебуванням в нахиленому положенні під кутом до 30⁰ протягом 40-50% тривалості зміни, нахилами корпусу під кутом більше ніж 30⁰ - до 110 разів протягом робочої зміни.

Таким чином, одержані дані дозволили нам віднести працю жінок-робітниць згідно «Гигиенической классификации труда (по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса)» №4167-86 до ІІІ класу (шкідливі та небезпечні) 1-2 ступеня.

Стан здоров'я і специфічних функцій жінок-робітниць, які контактують з епоксидними композиціями. Дослідження стану здоров'я проведено у 104 жінок, які контактували з епоксидними композиціями (основна група) та у 108 жінок, які не мали контакту з професійними шкідливостями. При розподілі жінок за віковими групами встановлено, що більше половини жінок в обох групах мали вік 40-49 років. Вікові групи «30-39» та «50 і більше» років становили приблизно 18-23%, група «20-29 років» була практично відсутня. Середній вік жінок основної групи дорівнював 45,1±0,7 років, контрольної - 43,9±0,7 років.

Стажовий склад жінок основної та контрольної груп був представлений переважно групою «більше 10 років» (86,5% та 99,1% відповідно). Інші стажові групи були незначні за кількістю і складали 0,9-8,7% всіх робітниць.

Нами встановлено, що 91,34±2,7% жінок основної та 58,33±4,7% контрольної груп мали екстрагенітальні захворювання. Поширеність патології серцево-судинної системи складала в основній групі 24,04±4,2% проти 9,26±2,8% в контрольній (p<0,01); дихальної системи - 8,65±2,7% проти 1,85±1,3% (p<0,05); шлунково-кишкового тракту - 63,46±4,7% проти 23,15±4,0% (p<0,01); вегето-судинної дистонії - 41,35±4,8% проти 23,15±4,1% (p<0,01) відповідно.

Звертає на себе увага той факт, що декілька екстрагенітальних захворювань різних органів і систем одночасно в основній групі мали 60,58±4,8% жінок, в контрольній - 13,88±3,2% (p<0,01).

Дані про поширеність гінекологічних захворювань подані в таблиці 1.

епоксидний композиція гормональний кольпоцитоскопія

Таблиця 1. Поширеність основних видів гінекологічної патології у жінок основної та контрольної груп (M±m, n=212)

Види виявленої гінекологічної патології	Групи	Критерій t (Ст'юдента)
	основна, n=104	контрольна, n=108
	число	%	число	%
Фіброміома матки	15	14,42±3,4	9	8,33±2,7	1,39
Патологія молочної залози	4	3,85±1,9	2	1,85±1,3	0,87
Запальні захв. статевих органів	30	28,85±4,4^**	20	18,52±3,7	1,79
Поруш. менструального циклу	11	10,58±3,0^**	4	3,70±1,8	1,95
Кіста яєчників	3	2,88±1,6	2	1,85±1,3	0,49
Опущення стінок піхви і матки	13	12,5±3,2^*	5	4,63±2,0	2,02
Інші гінекологічні захворювання	17	16,35±3,6	10	9,26±2,7	1,55
Разом осіб, які мають гінек. пат.	59	56,73±4,8^*	45	41,67±4,7	2,21

Як видно з наведених даних, серед захворювань жіночої статевої сфери поширеність опущення стінок піхви і матки вірогідно збільшувалася відносно контролю (p<0,05). Запальні захворювання статевих органів, порушення менструального циклу та інші гінекологічні захворювання мали тенденцію до збільшення (p<0,1). У поодиноких випадках в обох групах виявлена патологія молочної залози і кіста яєчників.

Декілька гінекологічних захворювань в основній групі одночасно діагностувалися у 14,42±3,4% жінок, в контролі - у 7,4±2,5% (p<0,1).

Поєднання гінекологічної і екстрагенітальної патології виявлене у 54,80±4,9% жінок основної групи і у 22,22±4,0% - контрольної (p<0,01). Це свідчить про втягнення в патологічний процес в умовах впливу епоксидних композицій різних органів і систем працюючих, тобто про політропну дію досліджуваних сполук.

Вірогідне збільшення відносно контролю кількості жінок, які мають одночасно декілька екстрагенітальних захворювань або екстрагенітальну і гінекологічну патологію, свідчить про переважно неспецифічну дію компонентів ЕК на організм жінок.

Екстрагенітальна і гінекологічна патологія разом узята відзначена у 94,23±2,3% жінок основної групи, а в контрольній групі вона виявлена у 65,74±4,6% обстежених осіб (p<0,01).

Для вивчення зв'язку між тривалістю контакту жінок з ЕК і поширеністю патології робітниць основної групи розділили на 2 підгрупи, у залежності від тривалості контакту протягом робочої зміни. У першу підгрупу ввійшли жінки, які мали постійний безпосередній контакт з ЕК протягом не менше 80% робочої зміни. Другу підгрупу склали жінки, які зазнавали впливу ЕК періодично (до 50% робочого дня). Жінки, які не зазнавали впливу хімічних речовин, слугували контрольною групою. У кожній з зазначених груп вивчали поширеність екстрагенітальної, гінекологічної, а також екстрагенітальної і гінекологічної патології разом узятих.

Поширеність екстрагенітальної патології в групі жінок, які мали періодичний контакт з ЕК протягом робочої зміни, становила 90,9±4,3%, у групі жінок, які не контактували з ЕК - 58,33±4,7% (p<0,01). Поширеність разом узятих екстрагенітальної і гінекологічної патології в групі жінок, які мали періодичний контакт з ЕК (93,75±3,6%), також вірогідно відрізнялася від групи, що не контактували з ЕК (65,74±4,6%), p<0,01.

Поширеність екстрагенітальної (93,75±3,1%), а також екстрагенітальної і гінекологічної патології разом узятих (94,31±2,9%) в групі жінок, які контактували з ЕК постійно, також вірогідно відрізнялася від поширеності екстрагенітальної (58,33±4,7%) та екстрагенітальної і гінекологічної патології разом узятих (65,74±4,6%) в групі жінок, що не мали контакту з ЕК.

У той же час, вивчення поширеності гінекологічної патології в групах жінок, які постійно контактували (56,81±6,4%) і які мали періодичний контакт з ЕК (56,25±7,5%), виявило тенденцію до збільшення (p<0,1 для кожної групи) відносно групи «що не контактували» (41,67±4,7%).

Поширеність усіх видів патології (екстрагенітальної - 93,75±3,1%, гінекологічної - 56,81±6,4% та екстрагенітальної і гінекологічної разом узятих - 94,31±2,9%) у групах жінок, які постійно контактували з ЕК, не мала вірогідних відмінностей відносно групи жінок, які контактували періодично з ЕК (90,9±4,3%; 56,25±7,5% і 93,75±3,6% відповідно).

Таким чином, проведені нами дослідження показали, що ЕК, навіть при контакті з ними протягом 50% робочого часу, чинять несприятливий вплив на організм робітниць. Це підтверджується вірогідним збільшенням у них, відносно контролю, показників поширеності екстрагенітальної та екстрагенітальної і гінекологічної патології разом узятих і тенденцією до збільшення поширеності гінекологічної патології. Незначне, невірогідне збільшення поширеності всіх видів патології, що досліджувалась, у жінок, які постійно контактували з ЕК відносно групи, що мали періодичний контакт пояснюється наступним. Найбільш чутливі до впливу ЕК жінки в групі з постійним контактом, самостійно переходили на роботу не пов'язану з впливом ЕК, чого практично не спостерігалось у робітниць, які періодично контактували з ЕК. Завдяки цьому, в даній групі показники розповсюдженості всіх видів патології майже не зростали порівняно з жінками, які контактували з ЕК протягом 80% робочого часу.

Всі відібрані для поглибленого гінекологічного обстеження жінки в обох групах мали приблизно однаковий вік і професійний стаж, регулярно жили статевим життям, не застосовували гормональних протизаплідних засобів, не мали патології статевої сфери до прийому на роботу.

Поглиблене обстеження жінок-робітниць, які контактували у процесі трудової діяльності з ЕК, також показало збільшення кількості гінекологічних захворювань у жінок основної групи порівняно з контролем. Зокрема запальні захворювання статевих органів діагностовано у 21 жінки основної групи і у 7 - в контролі; опущення стінок піхви та матки у 9 і 3; фіброміому матки у 7 та 3; порушення менструального циклу у 6 та 2 відповідно.

Окремі розбіжності результатів наших досліджень і даних літератури стосовно стану здоров'я та специфічних функцій жіночого організму (С.Н.Гулько, 1971; И.А.Парпалея, 1975; Р.В.Елисуйской та ін., 1981; А.П.Яворовского, 1990; М.О.Гайворонської, 1998) пов'язані з можливими відмінностями у віковому і стажовому складі обстежених робітниць, а також з деякими різницями в хімічному складі речовин і концентраціях, що впливають на них.

Дослідження менструальної функції показало, що у більшості обстежених жінок обох груп менструації почались вчасно, встановились одразу.

Клінічно діагностовано порушення менструальної функції частіше у робітниць основної групи, серед них ациклічні менструальні цикли (23,8±6,7%) вірогідно відрізнялись від контролю (3,6±2,5%), p<0,01, а дисфункціональні маткові кровотечі (14,3±5,4% в основній групі проти 3,6±2,4% в контролі) мали тенденцію до збільшення (p<0,1).

Дані про репродуктивну функцію обстежених робітниць свідчать про те, що в обох групах жінки частіше переривали вагітність (57,2±3,8% в основній групі і 64,6±3,1% в контролі), ніж народжували (38,5±3,7% і 32,9±3,0% відповідно). Слід відзначити деяке збільшення в основній групі викиднів - 3,6±1,4% проти 2,1±1,9 в контролі.

Проведені гормональні кольпоцитоскопічні дослідження показали, що вплив епоксидних композицій на організм жінок приводив до порушення продукції статевих гормонів. Так, індекс каріопікнозу у робітниць основної групи на 14-й день менструального циклу відповідав 44,3±6,8% проти 72,8±12,8% в контролі (p<0,05) клітинного складу піхвяних мазків. Індекс еозинофілії, відповідно, також був знижений в основній групі до 40,2±7,9% проти 64,6±3,8% (p<0,05) в контролі, що, імовірно, пов'язано зі зниженням естрогенної насиченості організму.

При вивченні функціонального стану яєчників встановлено, що нормальний двофазний менструальний цикл мали всього 19,2% обстежених жінок. У інших осіб виявлено різні порушення гормональної активності яєчників, серед яких зниження естрогенної активності відмічено у 23,1%, зниження прогестеронової активності у 11,5%, недостатність обох фаз у 11,5% та ановуляторний цикл - у 34,6%. Це свідчить про те, що у жінок основної групи частіше зустрічались випадки зниження естрогенної насиченості, що підтверджувалось і більш частими порушеннями у них менструального циклу.

Порушення продукції гормонів яєчниками у жінок характерне і для впливу на них інших шкідливих хімічних речовин. Зокрема, В.И.Алипов та ін., 1984 вказують на зниження естрогенної активності у робітниць нафтопромислів, а також у жінок з хронічною інтоксикацією бензином.

Виявлені нами у жінок, які контактують з ЕК, порушення стану здоров'я - значні рівні поширеності екстрагенітальної та гінекологічної патології, порушення менструального циклу та гормональної активності яєчників - можуть становити загрозу для їх репродуктивної функції. На це вказує деяке збільшення у жінок основної групи викиднів, порівняно з контролем. Крім того, не можна виключити можливості того, що у жінок, які контактують з ЕК, могла виникати значно більша кількість викиднів та розвиватись інша патологія репродуктивної функції. Проте, у зв'язку з великою кількістю штучних абортів (57,2±3,7% від кількості вагітностей), які були зроблені на ранніх стадіях вагітності, ця патологія не встигала проявитись, і, відповідно, не могла бути діагностованою.

Клінічно при проведенні гінекологічного огляду порушення менструального циклу виявлено у 14,3±5,4% жінок, а методом гормональної кольпоцитоскопії - у 80,7±7,7%. Це свідчить про те, що гормональні порушення можуть перебігати непомітно і виявлятись тільки при застосуванні спеціальних лабораторних досліджень. Виходячи з вищевикладеного, метод гормональної кольпоцитоскопії рекомендований нами для ранньої доклінічної діагностики порушень специфічних функцій жіночого організму, що виникли під впливом ЕК.

При проведенні кольпоцитоскопічних досліджень практично у всіх жінок основної групи у піхвяних мазках виявлена мікрофлора, коки, лейкоцити, що майже не зустрічалось в контролі. Це погоджується з даними гінекологічного огляду, де клінічно діагностовано значну кількість запальних захворювань статевих органів.

Характер впливу епоксидних смол на організм лабораторних тварин. Проведені нами експериментально-токсикологічні дослідження показали, що основні компоненти ЕК - епоксидні смоли чинять загальнотоксичну дію на організм лабораторних тварин, у тому числі на яєчники.

Дія на яєчники виявлялася в експерименті у вигляді загибелі примордіальних фолікулів, а також ультраструктурних ушкоджень біологічних мембран клітин, у першу чергу фолікулярних.

Під впливом летких компонентів епоксидної смоли ЕД-20 у ювенільних тварин реєструвалась загибель примордіальних фолікулів, причому виявлена залежність збільшення досліджуваного показника від збільшення дози речовини, що впливає (залежність доза-ефект).

Леткі компоненти епоксидної смоли ЕД-20 збільшували рівні ПОЛ у печінці і яєчниках, підвищували активність аланін- і аспартатамінотрансфераз у крові лабораторних тварин.

Так, визначення ПОЛ у печінці і яєчниках лабораторних тварин після підгострого впливу епоксидної смоли ЕД-20 у концентрації 1,02±0,02 мг/м³ показало вірогідне збільшення всіх досліджуваних показників як в печінці, так і в яєчниках (таблиця 2).

Одночасно з цим, у яєчниках, печінці і нирках спостерігалися структурні зміни (дистрофічні зміни в печінці і звивистих канальцях нефрона, пошкодження клітинних мембран в яєчниках та ін.).

Наші дослідження показали, що активація ПОЛ під впливом леткого комплексу епоксидної смоли ЕД-20 може призводити до порушення структурної цілісності мембран. На це вказує підвищення активності в крові АлАТ і АсАТ при гострій дії летких речовин епоксидної смоли ЕД-20 в концентрації 50,41,32 мг/м³.

Таблиця 2. Рівень ПОЛ (по малоновому діальдегіду) у печінці і яєчниках нелінійних білих щурів (ммоль/г) після підгострої затравки леткими компонентами епоксидної смоли ЕД-20 (M±m)

Концентрації ЕД-20, мг/м³ по ЕХГ	Органи	Дослід	Контроль
		спонтанне	індуковане	спонтанне	індуковане
1,02±0,02	печінка	316±33,1^*	648,3±28,6^*	143,7±6,0	388±17,8
	яєчники	79,8±6,0^*	222,5±31,1^**	39,2±3,9	121,7±11,45
9,950,04	печінка	229,8±35,2^*	576±53,1^*	143,7±6,0	388±17,8
	яєчники	68,7±5,1^*	135,2±25,8	39,2±3,9	121,7±11,5

Примордіальні фолікули ювенільних самок виявилися чутливими до дії летких сполук епоксидної смоли ЕД-20. Про це свідчить їх загибель, що має дозову залежність.

При проведенні підгострого експерименту картина інтоксикації, у порівнянні з гострою затравкою, дещо змінювалася, що виявлялося більш високими показниками ПОЛ.

У той же час, електронномікроскопічно визначалися зміни цілісності мембран клітин яєчників, що були більш виражені при впливі летких речовин смоли ЕД-20 у концентрації 9,950,04 мг/м³. Мембраноушкоджуючий ефект переважно був виражений у фолікулярних клітинах фолікула, що росте, а яйцеклітини виявилися більш стійкими до дії досліджуваного чинника.

На нашу думку, в основі порушень репродуктивної функції жінок під впливом ЕК лежать такі механізми. Епоксидні сполуки мають в своїй молекулі епоксидне угруповання, що обумовлює їх сильні окислювальні властивості. Завдяки цьому, вони взаємодіють з поліненасченими жирними кислотами мембран (у першу чергу з линолевою, линоленовою і арахідоновою), що призводить до активації процесів ПОЛ. Внаслідок цього, порушується структура біологічних мембран, переважно в фолікулярних клітинах. У свою чергу, важкість, перебіг і наслідки інтоксикації епоксидними сполуками багато в чому залежить від ступеня ушкодження біологічних мембран.

Це узгоджується з даними Ю.А.Владимирова, А.И.Арчакова, 1972; О.Н.Воскресенского та ін., 1982; Н.В.Поберезкиной, Л.Ф.Осинской, 1989; Ф.А.Оникиенко та ін., 1998, які вказують на аналогічний механізм протікання перекисного окислення ліпідів в організмі при впливі екзогенних хімічних речовин.

Можна припустити, що виявлені в експерименті ультраструктурні і біохімічні зміни в органах лабораторних тварин, можуть також розвиватись у людей, які зазнають вплив ЕК у процесі трудової діяльності.

На нашу думку, зниження гормональної активності яєчників викликане ушкодженням фолікулярних клітин внаслідок впливу ЕК і активації ПОЛ в мембранах клітин і органел. В результаті мембраноушкоджуючої дії знижувалася гормонпродукуюча активність яєчників. Це, в свою чергу, проявлялося у зниженні гормонального впливу на слизову оболонку піхви, який визначався методом гормональної кольпоцитоскопії.

Нами експериментально встановлено підвищення активності в крові лабораторних тварин активності АлАТ і АсАТ при нетривалому терміні впливу епоксидної смоли ЕД-20 (4 тижні) і невисокій концентрації - 1,02±0,02 мг/м³ по ЕХГ (на рівні нині існуючої ГДК), що вірогідно відрізнялося від контролю. На підвищення активності зазначених ферментів у людей, які зазнавали впливу компонентів ЕК, вказують С.Н.Гулько, 1971; В.Я.Витрищак, 1991; М.О.Гайворонська, 1998 та ін. Виходячи з вищезазначеного, визначення в крові людей активності АлАТ і АсАТ може служити раннім неспецифічним діагностичним тестом інтоксикації компонентами ЕК.

Таким чином, умови праці жінок-робітниць, зайнятих у виробництві і застосуванні ЕК, можуть чинити несприятливий вплив на специфічні функції жіночого організму і приводити до збільшення поширеності різних видів патології, що вимагає розробки оздоровчих профілактичних заходів.

Основні шляхи оптимізації умов праці жінок, які працюють з епоксидними композиціями.

Застосування у виробництві малонебезпечних епоксидних композицій, механізація та автоматизація технологічного процесу. Необхідно постійно вдосконалювати обладнання (реактори, термостати та ін.), в яких знаходяться чи через які проходять епоксидні композиції та інші хімічні речовини, ретельно слідкувати за їх герметичністю.

Нормалізація умов праці (зниження концентрацій шкідливих хімічних речовин - епіхлоргидрину, бензину, ацетону, бутилацетату до рівня ГДК, рівнів шуму - до ГДУ, температури повітря - до допустимих норм) згідно з ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны», «Санитарными нормами допустимого уровня шума на рабочих местах» №3223-85 от 12 марта 1985 г. та ін.

Раціональна організація припливно-витяжної вентиляції, яка повинна бути обладнана таким чином, щоб здійснювався достатній обмін повітря і виключалась можливість проникнення парів та аерозолів хімічних речовин від джерел виникнення в суміжні приміщення. Кратність обміну повітря повинна складати не менше 5 разів.

Раціональна організація режиму праці та відпочинку, з урахуванням фізіологічних особливостей жіночого організму.

Застосування засобів захисту шкіри (рукавички з латексу або поліетилену або захисних кремів типа «Біологічні рукавички» та ін.) і органа слуху (антифони та ін.).

Виконання правил особистої гігієни. Необхідно ретельно мити руки після роботи, перед прийомом їжі, а також після кожного забруднення їх епоксидними композиціями. На кожному підприємстві повинна бути обладнана та функціонувати кімната особистої гігієни жінок, яка повинна бути доступна для всіх жінок.

Проведення попередніх та періодичних медичних оглядів згідно наказу МОЗ України №45 від 23 березня 1994 р. «Про затвердження положення про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій».

Застосування гормональної кольпоцитоскопії як раннього діагностичного тесту порушень, що виникли внаслідок дії епоксидних композицій. При проведенні даного методу у жінок беруть мазки з верхньобокового склепіння піхви на 7, 14, 21 і 24 день менструального циклу при 28-30 денному циклі. Дослідженню підлягає лише матеріал, що вільно відокремлюється від стінок піхви. Оцінка клітинного складу піхвових мазків проводиться при поліхромному забарвленні по Шорру.

Для характеристики естрогенного впливу слід враховувати індекси визрівання, каріопікнозу та еозинофілії. При вивченні гестагенного впливу необхідно звертати увагу на розташування клітин, визначати складчастість і скупченість клітин. Нормовані показники вищезазначених індексів наведені у відповідних керівництвах (М.Г.Арсеньева, 1977; Т.Д.Травянко, Я.П.Сольский, 1985 та ін.).

Всі вагітні робітниці, які контактують з епоксидними сполуками, повинні переводитись на легку роботу, не пов'язану з впливом професійних шкідливостей.

Висновки

Особливості технологічного процесу виробництва і застосування ЕК створюють передумови впливу на жінок-робітниць комплексу несприятливих чинників виробничого середовища, провідним серед яких є хімічний - пари ЕХГ, ацетону, бензину, бутилацетату. На деяких етапах технологічного процесу робітниці зазнають дію шуму, підвищеної температури повітря і пилу скловолокна, концентрації і рівні яких у ряді випадків перевищують допустимі гігієнічні регламенти (ГДК, ГДУ).

Виконання технологічних операцій жінками-робітницями основних професій (апаратниці, формувальниці, клейовари) вимагає фізичного напруження: нахилів корпусу під кутом більш 300 до 110 разів за робочу зміну, перебування в нахиленій позі під кутом до 300 протягом 40-50% робочого часу. Крім цього, маса вантажу, що підіймається і переміщується ними (20-25 кг), перевищує гранично допустиму відповідно до «Граничних норм підіймання i переміщення важких речей жінками» (затверджено наказом МОЗ України від 10 грудня 1993 р. № 241).

Праця жінок-робітниць основних професій (апаратниць, формувальниць, клейоварів, заливальниць компаунду) відповідно до «Гигиенической классификации труда (по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса)» № 4137-86 відноситься до ІІІ класу (шкідливі та небезпечні) 1-2 ступеня.

Вплив чинників виробничого середовища і трудового процесу призводить у жінок-робітниць до збільшення поширеності екстрагенітальної патології, у першу чергу захворювань шлунково-кишкового тракту (63,4±4,7%), вегето-судинної дистонії (41,34±4,8%) і хвороб серцево-судинної системи (24,03±4,1).

Комбінований вплив чинників виробничого середовища і фізичного навантаження є причиною патології статевої сфери у жінок-робітниць і проявляється у вигляді збільшення поширеності гінекологічної патології в цілому і окремих її видів: запальних захворювань статевих органів (28,85±4,4%), опущення стінок піхви і матки (12,5±3,2%), порушень менструального циклу (10,58±3,0%), інших гінекологічних захворювань (16,35±3,6%).

Проведені дослідження показали, що ЕК чинять негативний вплив на організм жінок навіть при контакті з ними протягом 50% часу робочої зміни. Про це свідчить вірогідне збільшення у них відносно контролю поширеності екстрагенітальної та екстрагенітальної і гінекологічної патології разом узятих і тенденція до збільшення гінекологічної патології.

Компоненти ЕК (ЕХГ, ацетон, бензин) чинять токсичну дію на яєчники жінок, що проявляється порушенням гормонсинтезуючої функції яєчників, переважно зниженням продукції естрогенних гормонів, що визначається методом гормональної кольпоцитоскопії. Про це свідчить вірогідне, відносно контролю, зниження на 14 день менструального циклу індексів каріопикнозу і еозинофілії.

Леткий комплекс епоксидної смоли ЕД-20 в концентрації 1,02±0,02 мг/м3 по ЕХГ (нині діюча ГДК) чинить токсичну дію на яєчники. У механізмі ушкоджуючої дії провідну роль відіграє активація ПОЛ у яєчниках, внаслідок чого виникають деструктивні зміни переважно в епітеліальних клітинах, що проявляються, у першу чергу, ушкодженням біологічних мембран, порушенням функції або навіть загибеллю клітин і фолікулів.

Виявлення порушень специфічних функцій жіночого організму, що виникли під впливом ЕК, можна здійснювати за допомогою досить простого, надійного і інформативного методу гормональної кольпоцитоскопії. Як неспецифічний діагностичний тест для вивчення впливу ЕК на організм працюючих може застосовуватись визначення в крові активності амінотрансфераз - АлАТ і АсАТ.

Результати виробничо-гігієнічних досліджень, токсикологічного експерименту, а також дані про стан здоров'я і репродуктивну функцію жінок-робітниць показали, що існуюча ГДК не забезпечує безпечних умов праці і потребує перегляду. З урахуванням отриманих нами даних замість чинної ГДК 1 мг/м3 по ЕХГ (ССБТ ГОСТ 12.1.005-88) рекомендована ГДК для епоксиднодіанових смол у повітрі робочої зони 0,3 мг/м3 по ЕХГ.

Науково обгрунтовано, розроблено і впроваджено у практику практичної охорони здоров'я комплекс організаційних, санітарно-технічних і медико-біологічних заходів, спрямованих на оздоровлення умов праці жінок, зайнятих у виробництві і застосуванні ЕК.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Яворовський О.П., Паустовський Ю.О. Гігієна та охорона праці жінок при роботі з епоксидними смолами //Охорона праці.-1996.- №2.- С.25-28.

2. Яворовский А.П., Бариляк И.Р., Паустовский Ю.А. О цитогенетической активности некоторых марок эпоксидных смол //Лікарська справа. Врачебное дело.- 1996.- №7.- С.95-98.

3. Яворовский А.П., Паустовский Ю.А. Об эмбриотоксическом и тератогенном действии некоторых марок эпоксидных смол //Лікарська справа. Врачебное дело.- 1997.- №2.- С.120-123.

4. Паустовский Ю.А. Влияние эпоксидных смол на генеративную функцию женщин //Современные проблемы медицины труда в Украине: Сборник докладов конференции молодых ученых, посвященной 70-летию Института медицины труда 11 декабря, 1998, г. Киев, Украина.- 1988.- С. 29-33.

5. Паустовский Ю.А. Анализ условий труда женщин, занятых в производстве, где применяются композиционные материалы на основе эпоксидных смол //Охрана труда.- 1999.- №2.- С.46-47.

6. Васильева И.А., Яворовский А.П., Паустовский Ю.А. Состояние специфических функций у работниц, подвергающихся воздействию эпоксидных смол и полимерных материалов на их основе в процессе трудовой деятельности (данные медицинского осмотра) //Лікарська справа. Врачебное дело.- 1999.- №5.- С.142-146.

Размещено на Allbest.ru

автореферат "Гігієнічна оцінка впливу епоксидних композицій на репродуктивну функцію жінок в умовах виробництва та обгрунтування оздоровчих заходів" скачать

Подобные документы

Клімактеричні розлади у жінок та їх профілактика
Оцінка рівня впливу гормонів на функцію статевих та інших органів і систем, їх різновиди та значення в організмі жінки та здатності виношувати та народжувати дитину. Причини клімактеричних розладів у жінок, етапи їх протікання та характерні риси.

реферат [32,1 K], добавлен 19.01.2010
Особливості гормональної контрацепції у ВПЛ-інфікованих жінок репродуктивного віку з патологією шийки матки
З’ясування гормонального і імунологічного гомеостазу та стан рецепторного апарату у жінок з ВПЛ-інфекцією. Зміна гормонального гомеостазу у жінок з ВПЛ-інфекцією під впливом різних оральних контрацептивів. Стан рецепторного апарату епітелію шийки матки.

автореферат [279,2 K], добавлен 07.04.2009
Показники крові та сечі у вагітних жінок із гострим пієлонефритом
Кореляційний аналіз показників лейкограми крові жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Лабораторні показники вмісту еритроцитів та гемоглобіну, кількості формених елементів у сечі жінок при ускладненні вагітності різних строків пієлонефритом.

дипломная работа [1,1 M], добавлен 13.10.2015
Антитіла молока і сироватки крові людини: характеристика каталітичної активності та вплив на ріст і виживання клітин
Гуморальна імунна система. Відмінності імунного статусу організму вагітних жінок і породіль від нормального. Компоненти молозива та молока жінок. Формування каталітичних центрів ензимів та їх властивості знешкоджувати вірусні та бактеріальні антигени.

автореферат [106,7 K], добавлен 20.02.2009
Нові підходи до діагностики та лікування хламідіозу в жінок із безпліддям
Ефективність відновлення репродуктивної функції в жінок із хламідіозом при безплідді трубного походження шляхом оптимізації діагностичних та лікувальних заходів із використанням лапароскопії. Розробки та впровадження комплексного поетапного лікування.

автореферат [36,3 K], добавлен 04.04.2009
Особливості діагностики та лікування безпліддя при використанні лапароскопії та допоміжних репродуктивних технологій в жінок із мікоплазмозом
Виявлення мікоплазменної інфекції в піхві та цервікальному каналі у жінок із безпліддям трубного походження. Стан вродженого неспецифічного та набутого специфічного імунітету. Збереження фагоцитарної та захоплюючої активності поліморфноядерних лейкоцитів.

автореферат [78,6 K], добавлен 04.04.2009
Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону
Залежність між йодною недостатністю і станом репродуктивного здоров’я жінок та їх нащадків по вікових групах. Профілактика та надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку і дітям з йододефіцитними захворюваннями в умовах ендемічного регіону.

автореферат [105,1 K], добавлен 04.04.2009
Обгрунтування диференційованих методів лікування дисфункціональних маткових кровотеч у жінок пізнього репродуктивного віку
Зниження частоти рецидивуючих маткових кровотеч у жінок пізнього репродуктивного віку шляхом розробки диференційованих методів їх лікування на основі вивчення гормонального гомеостазу, морфо-функціонального стану ендометрію та біоімпедансного аналізу.

автореферат [34,0 K], добавлен 04.04.2009
Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
Особливості та закономірності формування стану здоров’я жінок під впливом екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів і хвороб, що супроводжують різні періоди менопаузи. Системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.

автореферат [90,7 K], добавлен 24.03.2009
Диференційований підхід до комплексного лікування гіперплазії ендометрія у жінок репродуктивного віку
Вирішення питання підвищення ефективності лікування простої неатипової гіперплазії ендометрії (ПНГЕ) у жінок репродуктивного віку шляхом розробки і впровадження патогенетично обґрунтованих індивідуальних методів діагностики й лікування цієї патології.

автореферат [102,4 K], добавлен 12.03.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка впливу епоксидних композицій на репродуктивну функцію жінок в умовах виробництва та обгрунтування оздоровчих заходів"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.