Біологічно активні добавки. Ентеросорбенти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Інститут природничо-математичної та технологічної освіти

Природничо-географічний факультет

Кафедра хімії, екології та методики їх навчання

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

на тему: Біологічно активні добавки. Ентеросорбенти

Виконав: студент ІІІ курсу, 1групи

Чопенко Олена Володимирівна

Науковий керівник: викладач

Гнатюк Н.О.

Умань - 2013

Зміст

Вступ

Розділ І. Біологічно активні добавки

1.1 Визначення та характеристики БАД

1.2 Види БАД та їх вплив на життя і здоров'я людини

1.3 Області застосування БАД та порівняльна характеристика з ліками та їжею

Розділ ІІ. Ентеросорбенти

2.1 Визначення та класифікація ентеросорбентів

2.2 Фізико-хімічні властивості та механізм дії ентеросорбентів

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Загальновідомо, що харчування - один з найважливіших факторів, що визначають здоров'я населення. Правильне харчування забезпечує нормальний ріст та розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань. Наростаюча індустріалізація і науково-технічний прогрес у різних галузях життя з точки зору медицини та екології в даний час вже не оцінюються як виключно прогресивне явище. Максимізація темпів виробництва продуктів харчування і сировини для них на шкоду натуральності та безпеки для людини приносить свої гіркі плоди. Так, поряд з несприятливим впливом техногенних та антропогенних чинників на перший план виходить все більший вміст в продовольчій сировині і продуктах харчування харчових добавок штучного походження, кількість яких перевищила 5000 найменувань. За деякими даними, сучасна людина в індустріалізованих суспільстві отримує щодня до 1,5-2,0 г чужорідних речовин техногенного походження. Вищевказані обставини призвели до того, що у значної частини населення виникає все більший інтерес до споживання виключно натуральних продуктів харчування, як способу підвищення якості життя.

На сьогодні погляди українських лікарів на фітопрепарати є неоднозначними. Звичайно, при гострих станах, коли необхідно надавати невідкладну допомогу, треба користуватись тими лікарськими засобами, які мають швидку дію. Але з кожним роком все більше лікарів схиляються до думки що при численних хронічних недугах, які вимагають прийому медикаментів протягом тривалого часу, поряд з традиційними медичними засобами ефективним є і застосування фітопрепаратів.

80% американців, 50% жителів Європи і, нажаль, тільки 3% українців вживають фітопрепарати, БАД для лікування і профілактики багатьох видів захворювань. Зараз є всі підстави вважати, що інтерес до фітопрепаратів буде постійно зростати як зі сторони пацієнтів, так і зі сторони медиків. На користь цього свідчить і зріст авторитету натуральної медицини, і практично невичерпні можливості біоресурсів Землі.

Ентеросорбція або гастроінтестинальна сорбція є одним із методів еферентної терапії, який спрямований на зв'язування та виведення з шлунково-кишкового тракту (ШКТ) екзо- та ендогенних токсинів, ксенобіотиків адсорбентами, що приймаються перорально. З давніх часів дійшли відомості про внутрішнє та зовнішнє застосування лікарями деревного вугілля або сажі. Однак, як терапевтичний метод ентеросорбція отримала стрімкий розвиток в новітній медицині у другій половині 20-го століття, що перш за все пов'язано з досягненнями хімічних технологій по отриманню сполук медичного призначення, які мали широкий спектр поглинальної активності та високу сорбційну емкість. Вперше наукові визначення ентеросорбції, як методу еферентної терапії, та ентеросорбентів, як фармакологічної групи препаратів, а також механізми їх дії були дані проф. В.Г. Ніколаєвим та співав. у 1982-84 р.р. Підгрунтям цьому слугували клінічні спостереження за тривалим, успішним прийомом гранульованого синтетичного вугілля у досить високих дозах як самостійного лікарського засобу при гострих та хронічних захворюваннях печінки, нирок, ШКТ, абстинентному синдромі, гіперхолестеринемії, токсикозах першої половини вагітності, опіках, туберкульозному токсикозі, деяких ускладненнях хіміопроменевої терапії раку, багатьох алергічних захворюваннях, харчових токсикоінфекціях. Надалі до цієї групи препаратів окрім активованого вугілля увійшли інші хімічні сполуки природного або синтетичного походження, що мали сорбційні властивості і застосовувались не лише в якості антидотів при гострих отруєннях, а й для лікування багатьох захворювань.

Розділ І. Біологічно активні добавки

1.1 Визначення та характеристики БАД

Біологічно активна харчова добавка - спеціальний харчовий продукт, призначений для вживання або введення в межах фізіологічних норм до раціонів харчування чи харчових продуктів з метою надання їм дієтичних, оздоровчих, лікувально-профілактичних властивостей для забезпечення нормальних та відновлення порушених функцій організму людини. Біологічно активні добавки з'явилися в Україні близько 10 років тому. Сьогодні населенню України пропонують свою продукцію понад 200 фірм-виробників біологічно активних добавок. Володіючи таким арсеналом БАД, лікар може вводити їх у раціон дієтичного чи раціонального харчування для оптимізації обмінних процесів та функцій організму людини з урахуванням стану її здоров'я.

Однак, як показує досвід, у більшості випадків оздоровчі та профілактичні властивості цієї продукції визначаються фахівцями здебільшого за хімічним складом, що не може бути основою для оцінки біологічної дії.

Біологічно активні добавки (БАД) або харчові добавки - концентрати натуральних природних речовин, виділені з харчової сировини тваринного (у тому числі морського), мінерального, рослинного походження або ж отримані шляхом хімічного синтезу речовини, ідентичні природним аналогам. Переважна їх більшість має різні лікувальні властивості, якщо надходить в організм у певних кількостях, пропорціях і поєднаннях.

Основна ж їх відмінність від лікарських засобів в тому, що БАДи (або харчові добавки) допомагають організму провести "самонастроювання" і усунути порушення, що призводять до розвитку того чи іншого захворювання. БАДи (харчові добавки) не працюють "замість" регуляторних систем організму, а усувають дефіцит або надлишок речовин в організмі людини. Застосування їх дозволяє послідовно відновити організм людини без нанесення йому шкоди і без руйнівних побічних дій, властивих багатьом лікам.

Випускаються харчові добавки, як і ліки, у вигляді бальзамів, екстрактів, настоянок, настоїв, кремів, сухих і рідких концентратів, сиропів, таблеток, порошків і т.д. Вони присутні в звичайних продуктах - від йогуртів до ковбасних виробів. У світі їх налічується більше 500, починаючи від знайомого всім оцту і закінчуючи невимовним "третбутилгідрохіноном".

Буває так, що повільні БАДи можуть надати велику користь при вирішенні окремих проблем зі здоров'ям, ніж ліки, і навпаки - ліки часто містять елементи БАД. Багато лікарі навіть не замислюються, що призначаючи такі лікарські засоби як есенціале (фосфоліпіди), кокарбоксилазу (вітамін B1), панангін (калій і магній) і т.д., вони фактично призначають БАД. Деякі лікарські препарати сертифікують як БАД (це швидше і простіше). Проте в цілому - це різні продукти для різних цілей. Області застосування цих двох видів продукції в значній частині перекриваються, і для вирішення певного кола проблем можна використовувати і те, і інше.

БАД знаходяться в проміжку між продуктами харчування та ліками. Це, як правило, вже не просто їжа, але ще не ліки. Умови життя і харчування сучасної людини в корені відрізняються не тільки від тих, до яких багато тисяч років нас готувала еволюція, але навіть від тих, в яких ми жили ще кілька десятиліть тому. На жаль, цього багато хто не помічають, але ми стали вживати набагато більше вивареної, висушеної, замороженої, замаринованої, рафінованої їжі швидкого приготування і значно менше грубих, сирих, багатих вітамінами і мінералами продуктів.

Якщо порівнювати склад їжі, що ми зараз вживаємо, і тієї, що була ще зовсім недавно, то аналізи просто шокують. Наприклад: у кожних 100г яловичини в 1963р містилося 40мг вітаміну А, а до 1992р там його вже зовсім не залишилося; вміст заліза за цей же період скоротилося на 36% і т.д. Особливо катастрофічно падає вміст кальцію в продуктах харчування: так капуста, одне з основних джерел цього мінералу в Росії, за 30 років втратила 85% його вмісту. У зв'язку з цим, значно змінилася структура захворюваності та характер хвороб. Остеопороз та інші захворювання, пов'язані з дефіцитом кальцію, прийняли характер епідемії, а від нестачі заліза страждає кожен другий житель планети.

1.2 Види БАД та їх вплив на життя і здоров'я людини

Про них говорять вже десять років, але суперечки до цих пір не затихли, і думки настільки ж протилежні та категоричні. Так що ж таке БАД їжа двадцять першого століття чи шарлатанство? Протилежні погляди, як правило виникають тому, що люди не можуть самі розібратися з цією проблемою. Інформації немало, але вона залежить від того, хто її надає, яку мету він при цьому переслідує та, яку думку хоче нав'язати споживачу.

Багато людей не довіряють БАД тому, що сумніваються в якості цих продуктів. Чи сертифіковані вони? Чи відповідають рекламовані якості та ефекти тим, які виявили та підтвердили надійні спеціалісти? І справді, багато виробників сьогодні не можуть надати ці дані в повному обсязі. В результаті споживач не знає, де він може отримати об'єктивну інформацію. Часто вона просто малодоступна, оскільки знаходиться в спеціальних журналах, маловідомих методичних розробках і законодавчих актах.

Порівняно недавно ситуація з БАД в нашій країні серйозно змінилась. Чітко пропрацьована законодавча база регламентує всі аспекти розробки, сертифікації, клінічних досліджень та розповсюдження БАД. Якщо Ви ознайомитеся з цією інформацією, з даними про клінічні ефекти застосування БАД та про їх поширення у світі, - можливо, ви зміните своє відношення до них.

Що ж таке БАД? В науковій та медичній літературі існують різноманітні трактування цього терміну. Однак, згідно визначення, прийнятого в Україні, БАД - це концентрати (композиції) натуральних або ідентичних до натуральних біологічно активних речовин, які можна приймати безпосередньо або додавати в їжу. БАД отримують з рослинної, тваринної або мінеральної сировини, а також хімічними або біотехнологічними способами. Розрізняють два класи БАД:

1. Нутріцевтики - БАД, які використовуються для корекції хімічного складу їжі людини (додаткові джерела нутрієнтів: білка, амінокислот, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин, харчових волокон).

2. Парафармацевтики - БАД, які використовуються для профілактики, допоміжної терапії та підтримки функціональної активності органів та систем організму.

Наскільки обґрунтовано з наукової та практичної точки зору використання БАД? Чи заслуговують вони такої уваги? Концепція БАД являється, по суті, синтезом ряду медичних наук.

По-перше, це новий етап розвитку народної медицини, виготовлення препаратів з рослин (водяних форм - відварів, настоїв, та спиртових форм - екстрактів та настойок).

По-друге, в концепцію БАД входять і принципи дієтології: вітаміни та мікроелементи використовуются при лікуванні захворювань, пов'язаних з дефіцитом цих компонентів. Крім того, задіяні принципи та поняття патофізіології, біохімії, біофізики, фармакології - все, що стосуєгься принципів регулювання та оптимального функціонування систем та органів людського організму.

Таким чином, БАД - це практичне втілення результатів нової науки, що межує між науками про харчування та фармакологією, її називають фармаконутріціологією або мікронутріентологією. Біологічно активні добавки до їжі, як вважають багато вчених, займуть важливе місце в структурі харчування людини XXI століття, яке буде складатися з трьох взаємнодоповнюючих компонентів:

· традиційні (натуральні) продукти;

· натуральні продукти заданого хімічного складу;

· БАД - нутріцевтики.

Згідно даних статистики, 70% населення розвинутих країн регулярно вживають БАД. І це пов'язано не з новою модою, агресивною рекламою чи масовим обманом довірливих споживачів. БАД не могли не з'явитися на світ. Головною причиною цього стало "соціальне замовлення" - прагнення людей до здорового життя. Відмова від куріння та міцних спиртних напоїв, масове захоплення спортом - все це активно стимулювалося та грамотно регулювалося, поки не стало політикою суспільства. Але головне - показники здоров'я населення дійсно зросли. Для прикладу в СІІІА оздоровлення населення регулюється на владному рівні. Так, ще в 1994 р. був прийнятий спеціальний Державний Акт про БАД. В ньому підкреслюється, що ефективність БАД доказана науково; популяризація цих продуктів оголошена одним із пріоритетних напрямків охорони здоров'я, а їх виробництво - "інтегральною частиною індустрії країни". В країнах колишнього СРСР багато питань, пов'язаних з виробництвом, сертифікацією, стандартизацією, клінічною апробацією та розповсюдженням БАД активно обговорюються в наукових та медичних колах. На сьогоднішній день існує серйозна законодавча база по врегулюванню цих питань, розроблена методологія оцінки якості продукту. Клінічні випробування у ведучих медичних закладах країни доказали ефективність БАД.

За дуже приблизними даними, в Україні БАД поки що регулярно вживають не більше 5% населення. Однак для нас застосування цих продуктів є набагато актуальнішим, ніж для країн Західної Європи і Америки.

Причини зрозумілі: несприятлива екологічна ситуація, низький рівень життя, не завжди доступна медична допомога. Для малозабезпечених людей БАД можуть стати головним (якщо не єдиним!) способом підтримки деякого мінімального "рівня здоров'я".

Які ж проблеми, пов'язані із здоров'ям, можуть допомогти вирішити БАД?

В залежності від того, до якого класу відносяться БАД, використання їх рекомендується в слідуючих ситуаціях:

Застосування нутріцевтиків (білка та окремих незамінних амінокислот; ліпідів та окремих жирних кислот, зокрема поліненасичених; вуглеводів та цукрів; вітамінів і вітаміноподібних речовин; макро- і мікроелементів, харчових волокон) - корисне для того, щоб поповнити недостачу цих компонентів в раціоні.

По узагальнених даних Міністерства охорони здоров'я за 1990-1996 pp., у 70-100% населення України виявлено недостатність вітаміну С, у 40- 80% - вітамінів групи В та фолієвої кислоти та у 40-60% - недостатність бета-каротину. Використання нутріцевтиків може стати ефективною формою профілактики та лікування хронічних захворювань - ожиріння, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, імунодефіциту, злоякісних новоутворень.

Застосування парафармацевтиків допомогає запобігти розвитку злоякісних новоутворень, знижують рівень холестерину, проявляють антиоксидантний, імуномодулюючий та антимікробний ефекти. До парафармацевтиків також відносяться БАД, які регулюють апетит, сприяють підтримці нормального складу та функціональної активності мікрофлори кишечнику (еубіотики).

Крім цього використання БАДів дозволяє:

· полегшувати виведення з організму продуктів обміну та шкідливих речовин;

· швидко поповнювати дефіцит необхідних харчових речовин;

· підвищити виносливість та працездатність організму;

· скоректувати вагу;

· підвищити імунітет;

· скоректувати перед хворобливий стан;

· підтримати роботу окремих систем організму;

· покращити психологічний стан;

· покращити зовнішній вигляд.

1.3 Області застосування БАД та порівняльна характеристика з ліками та їжею

І в ліки, і в БАД часто входять одні й ті ж компоненти з лікарських трав, проте їх концентрація в добавках як мінімум в три рази нижче, ніж в ліках. Одним з основних критеріїв віднесення того або іншого продукту до БАД є те, що ефект від прийому не повинен перевищувати меж фізіологічної норми. Це не означає, що БАД менш ефективні.

По-перше, вони розраховані на тривалий прийом (краще потроху, але довше, ніж відразу і багато).

По-друге, за рахунок складного складу і комплексного впливу дуже часто спостерігається потенціюючий ефект, тобто дія одного компонента посилює дію іншого. Наприклад: у Вейкане відносно невелике вміст вітаміну Е в порівнянні з фармацевтичними препаратами. Однак, за рахунок того, що це природний вітамін з масла паростків пшениці, і що в продукт доданий лецитин, ефект від прийому Вейкан дуже високий.

Якщо слідувати здорової логіці, ліки потрібні тільки у разі хвороби, коли є необхідність врятувати життя і здоров'я пацієнта. Постійно приймати ліки - це небезпечніше, ніж переходити дорогу на червоне світло світлофора. Також як при порушенні правил дорожнього руху, так і при порушенні законів здоров'я рано чи пізно виникнуть неприємності.

Їжа і БАД впливають на весь організм через фізіологічні механізми, викликаючи широкий спектр сприятливих для здоров'я реакцій. При цьому людина сама вибирає собі їжу і необхідну добавку до неї. Імовірність виникнення ускладнень незначна. А при прийомі ліків, навпаки, ефект може вийти за межі нормальної реакції організму, висока ймовірність виникнення ускладнень від прийому ліків і призначати їх собі без консультації лікаря дуже небезпечно. Ліки, як правило, розраховані на короткочасний прийом. БАД застосовуються довгостроково, деякі - постійно, і розраховані вони, головним чином, на побудову "міцного будівлі здоров'я". У нашому організмі близько 60 трильйонів клітин. 98-99% з яких щорічно оновлюються.

Ліки мають певну точку програми - впливають на той чи інший орган, або систему. Ефект від прийому ліків чітко визначений, яскраво виражений і добре вивчений. Піднявся артеріальний тиск - прийняти каптопрес - тиск через кілька хвилин знизився.

При прийомі БАД не все так швидко і однозначно. БАД, як правило, впливають на весь організм в цілому. Не завжди можна чітко визначити, що і як працює. Регулюючи роботу органів і систем, одна і та ж добавка може при підвищеному тиску його знизити, а при зниженому - підняти (наприклад, Антиліпідний чай). Однак слід пам'ятати, що БАД - це не ліки, вони, як правило, діють повільно, і якщо у людини гіпертонічний криз, то потрібні ліки, а не БАД.

Їжу і БАД, на відміну від ліків, складно передозувати, а також вони поєднуються з ліками та іншими БАД. Прийом ліків, як правило, не виключає прийом добавок. Більше того, грамотний лікар, навпаки, при призначенні лікування лікарськими препаратами, призначає дієту і БАД для посилення ефекту лікування і зміцнення здоров'я. Немедикаментозних терапія в комбінації з лікарською сприяє зниженню дози прийнятих ліків і, тим самим, зменшує ризик їх побічної дії.

Прийом БАД можна поєднувати з фіто- і гомеопатичними препаратами. При цьому необхідно пам'ятати, що добавки, що володіють сорбційними властивостями (Хтозна, Подвійна целюлоза і т.п.) можуть при одночасному прийомі нейтралізувати або значно знизити ефективність ліків та інших БАД. Тому ці продукти необхідно приймати за дві години до або через дві години після прийому ліків.

Лікарські препарати, в основному, спрямовані на усунення наслідків захворювання, симптомів хвороби, а БАД, впливаючи на перебіг обмінних процесів організму, більшою мірою направлені на усунення причин захворювання.

Що ж, зрештою, важливіше? Що потрібніше? Все потрібно, і все важливо. Всі чудово розуміють, що без їжі довго не протягнеш. Без БАД можна прожити набагато довше, але тоді виникають хвороби, і "загоряється червоне світло світлофора" - людині терміново потрібні ліки. Щоб уникнути хвороби або позбавитися від неї, якщо вона вже виникла, необхідно правильно харчуватися в широкому сенсі слова, тобто вживати всі необхідні для здоров'я компоненти, і без БАД тут не обійтися. Не забувайте старої життєвої мудрості, що дісталася нам від наших бабусь: "Хочеш бути здоровим - харчуйся правильно", тоді і ліки не знадобляться.

Розділ ІІ. Ентеросорбенти

2.1 Визначення та класифікація ентеросорбентів

Ентеросорбенти - препарати, що використовується з метою зв'язування та виведення зі шлунково-кишкового тракту екзо- та ендогенних токсинів, ксенобіотиків. Ентеросорбенти вживають орально.

До ентеросорбентів відносять лікарські засоби, які при внутрішньому введенні здатні зв'язувати токсичні речовини та метаболіти в ШКТ за рахунок реалізації механізмів адсорбції, абсорбції, іонообміну або комплексоутворення.

Класифікація сучасних ентеросорбентів ґрунтується перш за все на їхній хімічній структурі. Ентеросорбенти, які застосовуються в Україні, поділяють на:

1. Вуглецеві:

- на основі природної сировини - деревні, кісточкові;

- на основі гранульованого вугілля, що синтезоване з штучних смол;

- на основі активованих синтетичних вуглецевих волокон.

2. Кремнійвмісні:

- кремнійорганічні (гідрогелі метилкремнієвої кислоти);

- аеросили (високодисперсний двоокис кремнію);

- силікати алюмінія та магнія (атапульгіти);

- глиноземи.

3. Природні органічні:

- на основі альгінатів (морських бурих водоростей);

- на основі гідролізного лігніну (піролізованої целюлози);

- на основі пектинів;

- на основі хітину;

- на основі харчових волокон.

4. Комбіновані, до складу яких може входити два та більше з вказаних ентеросорбентів (наприклад, волокнисте синтетичне вугілля + алюмосилікат палигорскіт у препараті ультрасорб).

2.2 Фізико-хімічні властивості та механізм дії ентеросорбентів

Вуглецеві та кремнійорганічні ентеросорбенти мають пористу структуру. Пори вуглецевих адсорбентів в залежності від розміру їхнього радіусу поділяють на макро- (більше 200 нм), мезо- (100-1,6 нм) та мікропори (менше 1,6 нм). ентеросорбент шлунковий токсин

Біологічно активні сполуки, які поглинаються адсорбентами, фіксуються на поверхні мезопор та більших мікропор (супермікропор), в той час як макропори мають незначну сорбційну активність і переважно виконують роль транспортних каналів до мезо- та мікропор.

Швидкість дифузії сполук в структурі адсорбента залежить від кількості та розміру макро- та мезопор, а фіксація молекул адсорбата визначається наявністю мезо- та мікропор. Таким чином, сорбційний потенціал ентеросорбентів визначають за показниками об'єму пор та питомої площі поверхні мезо- та мікропор.

Кремнійорганічні адсорбенти є гелем гідроокису метилкремнієвої кислоти, органофільність якого пов'язана з наявністю на поверхні розділу фаз метильних груп, гідрофільність - гідроксильних груп, а пори формуються за рахунок проміжків між мікроглобулами полісилоксанової матриці і мають розмір 10-50 нм та заповнені водою. Питома площа поверхні таких адсорбентів становить 150-300 м 2/г, що суттєво поступається цьому показнику, наприклад, для сучасних вуглецевих ентеросорбентів (1500-3000 м 2/г).

Ентеросорбенти інших груп не мають пористої структури і реалізують свої адсорбційні властивості за рахунок поверхневої взаємодії. Крім того, як вуглецеві, так і інші ентеросорбенти мають на своїй поверхні ті чи інші активні функціональні групи, завдяки яким можуть протікати процеси хемосорбції, іонообміну та комплексоутворення з різними адсорбатами.

Для оцінки сорбційних характеристик адсорбентів медичного призначення застосовують метод ізотерм. В якості адсорбатів використовують розчини певних маркерних сполук: метиленовий блакитний, феназон, креатинін, сечова кислота, вітамін В 12, рибонуклеаза, глюкагон, мединал, саліцилати, альбумін, тощо. У такий спосіб визначають одну з основних характеристик ентеросорбенту - його питому сорбційну емкість за конкретним маркером, тобто кількість певного адсорбата, яка може бути поглинута одиницею маси або об'єма сорбента. Кінцевим результатом поверхневої взаємодії сорбента та молекул адсорбата є накопичення та концентрування на розділі двох фаз зв'язуваних молекул і встановлення динамічної рівноваги між адсорбційним шаром та контактуючим розчином. Зв'язування адсорбатів на адсорбенті лімітується саме питомою сорбційною емкістю ентеросорбенту, який застосовують.

Проте ентеросорбенти, призначені для застосування у медицині, повинні мати не лише високі фізико-хімічні параметри, а й відповідати наступним критеріям:

1) не токсичність;

2) не травматичність для слизових оболонок ШКТ;

3) задовільна евакуація з кишечнику;

4) відсутність десорбції сполук у процесі евакуації та зміни рН середовища;

5) задовільний вплив на процеси секреції та біоценоз мікрофлори ШКТ або його відсутність;

6) відсутність негативних органолептичних властивостей сорбенту - зручна (комфортна) фармацевтична форма препарату.

Сучасні ентеросорбенти виготовляються в таких лікарських формах як порошок, гранули, таблетки, гелі, пасти, зависі, колоїди. Вони, як правило, є неселективними адсорбентами, оскільки великий діапазон сорбційної активності робить їх поліфункціональними. Такі препарати можуть вилучати з хімуса і частину корисних речовин та при тривалому застосуванні приводити до певних небажаних ефектів (констипаційних проявів, деякого збіднення організму на вітаміни), які втім легко коригуються. Тому у кожному окремому клінічному випадку необхідно враховувати весь комплекс фізико-хімічних та фармакологічних властивостей ентеросорбенту, що призначається - його сорбційну активність, лікарську форму, дозу та тривалість лікування.

Особливістю ентеросорбентів як фармакологічної групи лікарських засобів є те, що вони не мають власної фармакокінетики та фармакодинаміки, оскільки нерозчинні та не всмоктуються з ШКТ. Ця властивість слугує однією з головних підстав для реєстрації в Україні адсорбентів природного походження в якості біологічно активних харчових добавок.

Аналіз результатів лікувальної дії ентеросорбентів дозволив вивести кілька основних положень щодо механізмів їхньої дії. Прийнято вважати, що при ентеросорбції поглинаються токсичні речовини:

1) які потрапили у ШКТ екзогенно (екзотоксини, ксенобіотики, бактерії та їх токсини);

2) які дифундують у просвіт кишечника з крові та лімфи;

3) які виділяються у кишечник разом з травними соками;

4) які утворюються безпосередньо у ШКТ (індол, скатол, феноли, поліаміни, деякі біологічно активні пептиди, бактеріальні ліпополісахариди).

Крім цього, при ентеросорбції може відбуватись модифікація амінокислотного та ліпідного спектрів вмісту кишечнику за рахунок вибіркової дії сорбентів на амінокислоти.

Висновок

На сьогоднішній день застосування біологічно активних добавок набуло широкого розповсюдження серед населення земної кулі. Біологічно активні добавки створюються на основі загальновідомих нутрієнтів, які довгий час застосовувалися в медичній практиці (вітаміни, мінеральні речовини, продукти переробки рослин та життєдіяльності мікроорганізмів тощо), достатньо вивчені в експерименті; накопичений великий досвід їх клінічного застосування.

Хімічний склад нутрієнтів, як правило, досить добре вивчений, і тому схема розробки та вивчення БАД дещо спрощена. Через те біологічно активні добавки проходять коротший, а, отже, і дешевший шлях від створення до впровадження в харчування населення порівняно з лікарськими препаратами.

У наш час набуває широкомасштабного розвитку наукова фітотерапія - це кафедри в університетах. академіях, офіційні державні курси спеціалізації для лікарів, сотні монографій, а також вітчизняні фірми - виробники, що спеціалізуються на виготовленні біологічно активних добавок та фітолікувальних засобів. Зростає питома вага фітотерапевтичних ліків у аптеках.

Вміле використання БАД з метою досягнення збалансованості раціонів харчування сприятиме оптимізації профілактичних і лікувальних заходів, а будь-яке науково не обґрунтоване їх використання може сприяти не лише розчаруванню, але й негативним наслідкам.

До ентеросорбентів відносять лікарські засоби, які при внутрішньому введенні здатні зв'язувати токсичні речовини та метаболіти в ШКТ за рахунок реалізації механізмів адсорбції, абсорбції, іонообміну або комплексоутворення.

На сьогодні існує незначна кількість експериментальних досліджень, в яких викладені результати вивчення механізмів дії таких ентеросорбентів як белосорб та поліфепан і які значною мірою підтверджують вірність приведених вище положень. Поряд з цим майже відсутні комплексні клінічні дослідження механізмів ентеросорбції. Велика кількість робіт містить перш за все дані по терапевтичних ефектах застосування ентеросорбентів при захворюваннях різних нозологічних груп. В зв'язку з цим всебічне патогенетичне обґрунтування їх використання при багатьох захворюваннях суттєво відстає від широкого клінічного застосування. Тому на сьогодні вельми актуальною є задача всебічного експериментального та клінічного дослідження механізмів лікувальної дії сучасних ентеросорбентів.

Список використаних джерел

1. Беляков Н.А., Соломенников А.В., Журавлева И.Н., Соломенникова Л.О. Энтеросорбция - механизмы лечебного действия // Эфферентная терапия. - 1997. - №2. - с.20-26.

2. Введение в общую микронутриентологию (биологически активные добавки). Под ред. Ю.П. Гичева и Э.Огановой. - Новосибирск, 1998. - 216с.

3. Энтеросорбция / Под. ред. Н.А. Белякова. - Львов: Центр сорбционных технологий, 1991. - 329 с.

4. Карпенко П.О., Мельничук М.О., "Часопис // фітотерапія. - 2004. - №2. - с.31-34.

5. Николаев В.Г., Стрелко В.В., Коровин Ю.Ф. и др. Теоретические основы и практическое применение метода энтеросорбции// Сорбционные методы детоксикации и иммунокоррекции в медицине: Тез. докл. Харьков, 1982, с.112-114.

6. Пономаренко В.И., Дзяк Г.В., Ванханен В.В. Биологически активные добавки в санаторно-курортной диетотерапии больных ишемической болезнью сердца. - Киев: "Техмед", 1998. - 166с.

7. Проданчук М.Г., Подрушняк А.Є., Данік Л.М. Проблеми безпечності біологічно активних добавок // Проблеми харчування. - 2004. - № 2. - С.4-9;

8. Тутельян В.А. Стратегия разработки, применения и оценки эффективности биологически активных добавок к пище // Вопр. питания. --1996. --№ 6. --С. 3--10.

9. http://coralclub.ucoz.ua/

10. http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1920/biologichno-aktivni-dobavki

11. http://ukrbukva.net/page,15,58960-Biologicheski-aktivnye-dobavki.html

Додатки

Біологічно активні добавки

Ентеросорбенти

Размещено на Allbest.ru