Променева діагностика кістково-суглобових змін у хворих на ревматоідний артрит

3

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

ОНКОЛОГІЇ та РАДІОЛОГІЇ

КОТЛУБЄЙ Олена Вадимівна

УДК 616.72-002.77-173.75.

Променева діагностика кістково-суглобових змін у хворих на ревматоідний артрит

14.01.23 - променева діагностика, променева терапія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі радіології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

НАУКОВий КЕРІВНИК:

Каменецький Михайло Саломонович доктор медичних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України - завідувач кафедрою радіології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

Коваль Галина Юліанівна доктор медичних наук, професор кафедрирадіології Київської академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Бахтіярова Вікторія Іванівна доктор медичних наук, лікар відділення променевої діагностики Українського науково-дослідного інституту радіології та онкології МОЗ України.

Провідна установа:Харківський науково-дослідний інститут медичної радіології ім. С.П. Григорєва МОЗ України.

Захист відбудеться «16» 09 1999 р. о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.619.01 в Українському науково-дослідному інституті онкології та радіології МОЗ України (252022, м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського науково-дослідного інституту онкології та радіології МОЗ України (м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43).

Автореферат розісланий «10» 08 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук Дикан І.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

Ревматоїдний артрит (РА) - важке, широко розповсюджене інвалідізуюче системне захворювання сполучної тканини, що уражує здебільшого суглоби (Насонова В.А., Лайне Ф. 1983; БеневоленскаяЛ.И., Бржезовський М.М, 1988). Діагностика РА часто ускладнена внаслідок недостатньої вивченості етіології і патогенезу, а також відсутності специфічних кліничних, лабораторних і інструментальних ознак захворювання, особливо на ранніх етапах (Сигидин Я.А.. Гусева Н.Г., Иванова М.М., 1994).

Променеве дослідження опорно-рухового апарату відіграє важливу роль у постановці діагнозу РА. Провідне місце все ще посідає рентгенографія суглобів (Спасская П.А., Бартусевичене А.С., 1988; Watt, 1995). До прямих рентгенологічних проявів захворювання відносяться остеопороз, звуження суглобної щілини, деструктивні зміни суглобних відділів кісток, підвивихи, анкілози (Дормидонтов Е.Н. 1981; Насонова В.А.,Астапенко М.Г., 1989).

В зв'язку з тим, що вчасна адекватна протизапальна терапія поліпшує прогноз захворювання (Каррей Х.Ф., 1990), діагностика РА на початкових стадіях, коли більш-менш специфічні ознаки його ще відсутні, стає найважливішою задачею. Вирішити цю задачу допоможе раннє виявлення остеопорозу, який є одним з перших проявів захворювання (Мody G.M., 1989; Коваленко В.Н., 1995).

До числа променевих методів дослідження, що дозволяють оцінити щільність кісткової тканини, відноситься непряма денситометрія - фотометрія рентгенограм (Garton et all., 1994; Gramp S., Steiner E., Imhof Y., 1997). Однак, відомостей про застосування фотоденситометрії в діагностиці остепорозу при РА в доступній літературі ми не зустріли.

Крім того, незважаючи на широке використання в артрологічній практиці комп'ютерної томографії (Цвиговський В.М., 1995; Giglielmi et all.,1997, Obermann W.R., 1997) , ми не знайшли даних щодо оцінки кісткової щільності за допомогою гістографічного аналізу комп'ютерних томограм.

Відомості про вплив РА на метаболізм кісткової тканини дуже суперечливі (Sambrook P.N., 1985; Трусов В.В., 1991; Ralston S. Et all., 1990; Дець В.В., Закатова Л.В., 1997), що диктує необхідність подальшого вивчення цієї проблеми.

Впровадження протягом останніх декількох років ультразвукового сканування в діагностику уражень опорно-рухового апарату (Крисюк А.П., 1991; Хондкарян Г.М., Горбатенко С.А., 1991; Поцибіна В.В., 1993) потребує з'ясування можливостей цього методу при РА.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота є частиною дослідження "Обгрунтувати, розробити і впровадити медичну технологію діагностики і лікування дегенеративних, запальних і метаболічних захворювань у гірників вугільних шахт", що проводиться в Донецькому державному медичному університеті їм. М.Горького (№ держреєстрації 019008145, шифр Д. 32.02. 01).

Мета дослідження. Підвищити ефективність діагностики кістково-суглобних змін у хворих на ревматоїдний артрит шляхом використання комплексу сучасних променевих методів дослідження.

Завдання дослідження:

1. Визначити фотоденситометричні критерії остеопорозу при РА.

2. Визначити критерії остеопорозу при РА на підставі аналізу гістограм, отриманих при комп'ютерній томографії.

3. Оцінити стан кальційрегулюючої системи у хворих на РА за даними радіоімунного аналізу (РІА) концентрації кальцієтропних, статевих та гонадотропних гормонів.

4. Зіставити результати рентгенденситометричного дослідження з лабораторними показниками, що відібражають ступінь активності запального процесу, і станом кальцієво-фосфорного обміну.

5. Вивчити можливості сонографії в діагностиці змін опорно-рухового апарату у хворих на РА.

Наукова новизна отриманих результатів

1. Вперше визначено фотоденситометричні критерії остеопорозу у хворих на РА.

2. Вперше розроблено критерії остеопорозу при РА на підставі гістографічного аналізу комп'ютерних томограм.

3. Вперше оцінена щільність кісткової тканини у хворих на РА в залежності від стадії захворювання і статі.

4. Визначена залежність щільності кісткової тканини при РА від ступеню активності запального процесу та стану кальцієво-фосфорного обміну.

5. Продовжена розробка ультразвукової семіотики змін опорно-рухового апарату при РА.

Практичне значення

Розроблені фотоденситометричні і комп'ютерно-томографічні критерії остеопорозу у хворих на РА дозволяють діагностувати захворювання на ранніх етапах, завдяки цьому сприяючи вчасному застосуванню адекватної терапії.

Впровадження результатів дослідження

Результати дослідження впроваджено в практику рентгенологічного кабінета ревматологічного відділення обласної клінічної лікарні ім. Калініна м.Донецька.

Результати дослідження використовуються у педагогічному процесі Донецького державного медичного університету при навчанні студентів, лікарів-інтернів і лікарів-курсантів.

Особистий внесок здобувача

Автором особисто виконані рентгенологічні дослідження (включаючи комп'ютерну томографію). Автор приймав участь у проведенні сонографії колінних суглобів. Особисто автором проаналізовані результати радіоімунного аналізу концентрації кальційрегулюючих, статевих та гонадотропних гормонів.

Автором була проведена статистична обробка і аналіз отриманих даних променевих методів дослідження, підготовлено до друку у наукових виданнях матеріали роботи.

Автор висловлює глибоку подяку завідувачу кафедрою пропедевтики внутрішніх захворювань професору Синяченко О.В. за консультації з питань кальцієво-фосфорного метаболізму та допомогу при проведенні клініко-рентгенологічних співпорівнянь.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертації опрелюднено на Українському Конгресі Радіологів, присвяченому 100-річчю відкриття рентгенівських променів (Київ, 1995 р.), на Українській конференції "Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, лікування та профілактика" (Київ, 1995 р.), на 20-му Міжнародному Конгресі Радіологів (Нью-Делі, 1998), на 11-му Європейському Конгресі Радіологів (Відень, 1999 р.), на двох обласних конференціях.

Робота пройшла апробацію на спільному засіданні кафедр пропедевтики внутрішніх захворювань та радіологїї Донецького державного медичного університету (грудень, 1998), на експертній раді при спеціалізованій вченій раді Українського НДІ онкології і радіології Д 26.619.01 (березень, 1999).

Публікації

Результати дисертації викладено у 6 статтях та 6 тезах доповідей. Всього - 12 публікацій.

Структура та обсяг роботи

Дисертація містить вступ, огляд наукової літератури, чотири розділи власних досліджень, заключення, висновки, практичні рекомендації, список використаних джерел (187 найменувань). Робота викладена на 150 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 37 таблицями та 28 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження

Обстежено 111 хворих на РА (табл. 1), які за вираженністю рентгенологічних змін у суглобах на підставі класифікації О.Steinbrocker (1949) були розподілені на групи в залежності від стадії захворювання. З них 18 чоловіків і 93 жінки у віці від 18 до 45 років.

Таблиця 1. Розподіл хворих на РА за стадією захворювання та статю

Обстеження містило рентгенографію кистей і стоп з наступною фотоденситометрією рентгенограм, комп'ютерну томографію (KT) поперекових хребців з гістографічним аналізом, рентгенографію і двомірне ультразвукове сканування колінних суглобів, а також визначення в периферичній крові пацієнтів показників, що характеризують стан кальцієво-фосфорного обміну і кальційрегулюючої системи.

Рентгенографія кистей, стоп і колінних суглобів обстежених осіб виконана на апараті ЕDR-750.

Проведено денситометричні виміри рентгенограм кистей і стоп за допомогою універсального фотоденситометра ДФЕ-10. Денситометрії підлягали дистальні епіфізи променевих кісток, діафізи та дистальні епіфізи третіх п'ясних і третіх плеснових кісток, проксимальні епіфізи і діафізи основних фаланг третіх пальців кистей і стоп, дистальні епіфізи основних фаланг і проксимальні епіфізи середніх фаланг других пальців кистей.

З метою стандартизації досліджень ми використовували тканино-еквівалентний клин-еталон зі сплаву алюмінію. Еталон вироблено у виді циліндрів діаметром 5 мм та висотою від 0,2 до 6 мм, які пронумеровано від 1 до 25. Однакові клини-еталони розміщувались у центрі та на периферії касети. Оптична густина кісткової тканини порівнюваляся з такою центрального або периферичного еталону. Номер відповідного еталону ділився на діаметр кістки в місці, де виконувалася фотометрія. Щільність кісткової тканини виражалася у відносних одиницях.

Остеоденситометричні показники хворих на РА порівнювалися з такими осіб контрольної групи, куди війшли 40 персон, які після клініко-лабораторного обстеження виявилися здоровими, і 30 пацієнтів з подагрою.

Результати денситометрії рентгенограм пацієнтів з РА були зіставлені з показниками у них ступеню активності запального процесу.

Для виключення супутньої патології у 18 хворих на РА було здійснено КТ поперекових хребців на апараті СТ-9000 фірми "General Electric". Використовували такі параметри: матриця 256х256, томографічний крок 8 мм, експозиція 32.

Застосовувалася програма графічної гістограми (рис. 1), на вісі "X" якої відкладалися значення щільності тіньоутворень виділених зон третіх поперекових хребців ("зона інтересу") в одиницях Hounsfield, а на вісі "Y" - частота виявлення кожного значення щільності. Проводилася якісна і кількісна оцінка отриманих кривих: оцінювалась їх форма, амплітуда і положення відносно осі абсцис. Аналізували наступні параметри:

D1 - значення мінімальної щільності, що зустрічається у "зоні інтересу";

Dmax - значення щільності, відповідне максимальній кількості крапок "зони інтересу";

D2 - значення максимальної щільності, що зустрічається у "зоні інтересу.

Обстежені були розподілені на 2 групи, умовно зазначені як “ранні стадії” (куди війшли 9 пацієнтів з 0 та I стадіями) та “пізні стадії” (9пацієнтів з III та IY стадіями). Контрольну групу склали 8 практично здорових осіб.

Враховуючи, що судити про зміни денситометричних показників і даних гістографічного аналізу у конкретного хворого при порівнянні їх із середніми величинами не можна, нами визначені коливання значень цих параметрів у здорових осіб контрольної групи з урахуванням двох сігм (середнє квадратичне відхилення), характерні для 95% здорових.

Рис. 1. Схема аналізу гістограм, отриманих при КТ поперекових хребців

З метою вивчення характеру патологічних змін у суглобах при РА ми виконали сонографію колінних суглобів 27 хворих на РА (яким раніше було зроблено рентгенографію цих суглобів) і 12 практично здорових осіб. У числі обстежених пацієнтів були 6 зі стадією 0; 6 - зі стадією I; 6 - з II; 6 - з III і 3 - з IY стадією. Також, як і при КТ-обстеженні, пацієнти були розподілені на 2 групи, умовно зазначені як "ранні" та "пізні" стадії.

Дослідження проводилось за допомогою апарату "Dornier 3200" (Німеччина) перетворювачем з частотою 7,5 мГц за розробленою нами методикою. Було встановлено, що в нормі добре диференцюються суглобові поверхні кісток, м'язи і сухожилля, внутрішньосуглобні хрящі.

У 20 пацієнтів з 0 та I стадіями досліджували концентрацію в плазмі крові показників, що відібражають стан кальцієво-фосфорного метаболізму та кальційрегулюючої системи. На апараті фірми "Kone" (Фінляндія) визначали рівень загального та іонізованого кальцію і фосфору. Радіоімунологічним засобом на апараті "Гама-12" (Україна) вивчали в крові зміст паратиріну, кальцітоніну і гонадотропних гормонів (лютропіну, фолітропіну) за допомогою наборів фірми 'CIS-International" (Франція), а також статевих гормонів (тестостерону, прогестерону і естрадіолу), використовуючи набори Інституту Біоорганічної Хімії АН Білорусії.

Отримані результати були зіставлені з даними денситометричної оцінки рентгенограм.

Для порівняння з контрольними значеннями всі біохімічні показники вивчали у 50 практичних здорових людей і 20 хворих на подагру, що повністю відповідали групам хворих на РА за статю та віком.

Результати денситометричних вимірювань рентгенограм, гістографічного аналізу комп'ютерних томограм і біохімічного обстеження були піддані варіаційно-статистичному аналізу за Ст'юдентом з визначенням вірогідності відмінностей в групах і альтернативному варіюванню. Дані фотоденситометрії рентгенограм піддалися кореляційним зіставленням з показниками, що відібражають активність запального процесу та стан кальцієво-фосфорного метаболізму.

Результати дослідження та їх обговорення

При аналізі результатів денситометричних вимірів рентгенограм кистей і стоп виявилося зменшення рівня мінералізації кісткової тканини на всіх стадіях РА.

Так, у хворих 0 стадією в порівнянні зі здоровими була знижена щільність майже всіх відділів, підданих денситометрії, окрім діафізів третіх плеснових кісток і діафізів основних фаланг третіх пальців стоп.

Мінеральна насиченість кісткової тканини на стадії I була меншою, ніж у здорових осіб, і тільки для діафізів третіх плеснових кісток і діафізів основних фаланг третіх пальців стоп зменшення виявилося невірогідним.

У пацієнтів зі стадіями захворювання II, III, IY мінералізація всіх обстежених кісток була вірогідно нижчою, ніж у здорових.

Зіставлення результатів денситометричних вимірів у чоловіків і жінок, хворих на РА, дало нам можливість помітити наступний факт - у чоловіків тенденція до зменшення щільності кісткової тканини при зростанні стадії захворювання була більш виражена.

Порівнюючи дані фотоденситометрії у здорових та хворих на подагру, ми виявили у останніх збільшення мінеральної насиченості кісткової тканини. Щільність кісток у хворих на РА на всіх стадіях захворювання визначилась нижчою, ніж у хворих на подагру.

Частота виявлення зниження мінералізації кісткової тканини (табл. 2) у хворих 0 стадією РА коливалась від 3,3% (у діафізах кісток) до 60% обстежених (в епіфізах). На подальших стадіях захворювання частота виявлення зменшення щільності кісток зросла і у пацієнтів з ознаками стадії II досягала вже 80,0%, а у осіб з III та IY стадіями РА переважна більшість денситометричних показників у 100,0% обстежених була менше нижньої межі коливань їх значень у нормі.

Частота виявлення зниження мінеральної насиченості кісткової тканини у чоловіків і жінок в основному вірогідно не розрізнялась.

Кореляційний аналіз результатів денситометрії і показників активності запального процесу виявив, що рівень мінеральної насиченості кісткової тканини у хворих на РА знижується зі збільшенням ступеня активності захворювання.

Вивчення даних аналізу графічних гістограм, отриманих при КТ поперекових хребців, показало, що у хворих на РА і на ранніх і на пізніх стадіях мінімальне значення щільності - D1 - було вірогідно меншим, а максимальне - D2 - вірогідно більшим, ніж у осіб контрольної групи. Відповідно цьому значення показників D1-Dmax, Dmax-D2 і D1-D2 були вірогідно підвищені, тобто гістограми пацієнтів з РА мали більш широку основу, ніж такі здорових. Однак різниця значень показника D1-Dmax/Dmax-D2 у пацієнтів на ранніх і пізніх стадіях і у осіб контрольної групи виявилася статистично незначною, і гістограми хворих на РА, також, як такі практично здорових, мали майже симетричні висхідне і нисхідне коліна. При цьому значення щільності, що зустрічалась найчастіше - Dmax - у обстежених з РА і у здорових осіб не мали статистично значущих відмінностей між собою.

Отже, симетричне розширення основи гістограми щільності кісткової тканини свідчить про остеопороз. Зміщення показників мінімальної щільності в бік менших, а максимальної - в бік більших значень, зумовлено, очевидно, тим, що у хворих на РА зменшується кількість кісткових балок, але при цьому збільшується розмір і щільність кожної окремої балки, тобто остеопороз носить гіпертрофічний характер.

Визначаючи частоту виявлення відхилення показників графічних гістограм хворих на РА від меж коливань таких у осіб контрольної групи, ми відзначили, що на ранніх стадіях захворювання значення мінімальної щільності виходили за нижню межу в 33,3% обстежених. Верхню межу коливань перевищували значення показників максимальної щільності - у 44,4% обстежених, діапазонів щільності D1-Dmax - у 88,8%, Dmax-D2 - у 55,5%, D1-D2 - у 88,8%.

На пізніх стадіях РА за нижню межу коливань значень показників в нормі вийшли значення мінімальної щільності у 44,4% пацієнтів, щільності, що зустрічалась найчастіше - у 22,2%. Значення показників максимальної щільності перевищили межу коливань у 55,5% пацієнтів, діапазонів щільності D1-Dmax - у 77,7%, Dmax-D2 - у 55,5%, D1-D2 - у 100,0%.

Аналіз показників, що відібражають стан кальцієвого обміну свідчив, що у хворих на РА розвиваються порушення кальцієво-фосфорного метаболізму і його регуляції, які проявляються зниженням в плазмі крові рівня іонізованого кальцію, тестостерону у чоловіків, лютропіну і фолітропіну у жінок, а також підвищенням рівня паратиреоїдного гормону і кальцітоніну. У пацієнтів з подагрою зміни біохімічних показників були майже аналогічними останнім у пацієнтів з РА. Порівняння показників у хворих на РА та подагру виявило у перших вірогідне підвищення концентрації іонізованного кальцію та кальцітоніну.

Кореляційний аналіз показав, що з підвищенням в крові у хворих на РА змісту паратиріну і кальцітоніну знижується концентрація загального, іонізованого кальцію і підвищується концентрація фосфору. Вміст паратиріну, в свою чергу, підвищується зі зростанням рівня лютропіну і знижується зі зростанням рівня естрадіолу. Концентрація кальцітоніну зменшується з підвищенням рівня лютропіну і підвищується зі збільшенням вмісту тестостерону.

З'ясування кореляційних зв'язків між фотометричними та біохімічними показниками визначило, що мінеральна насиченість кісткової тканини у пацієнтів з РА знижується зі зменшенням концентрації кальцітоніну, загального та іонізованого кальцію, естрадіолу і зі збільшенням рівню фолітропіну. Вона практично не зв'язана із вмістом фосфору, паратиріну, лютропіну, тестостерону та прогестерону.

Вивчення результатів двомірного ультразвукового сканування колінних суглобів показало, що на ранніх стадіях захворювання у 83,3% обстежених суглобів була знижена акустична щільність периартикулярних м'яких тканин та параартикулярних м'язів, що зумовлено їх інфільтрацією. У 50,0% випадків виявився випіт у порожнину суглобу. Важливо підкреслити, що в більшості спостережень випіт не виявлявся клінічно. У 20,83% суглобів візуалізовувались вогнища деструкції суглобових поверхней кісток. Необхідно відзначити, що вони не визначались на рентгенограмах суглобів.

Таблиця 2. Частота виявлення у хворих на РА значень остеоденситометричних показників, що виходять за нижню межу коливань норми (М+m, %)

Примітка. Е пр. -- дистальний эпіфіз променевої кістки, Е III п. -- дистальний эпіфіз третьої п'ясної кістки, Д III п. -- діафіз третьої п'ясної кістки , , Д осн. ф. III -- діафіз основних фаланг третіх пальців кистей та стоп , Е осн. ф. III - дистальний епіфіз основних фаланг третіх пальців кистей та стоп , Е осн. ф. II -- дистальний эпіфіз основних фаланг других пальців кистей, Д III пл. -- діафіз третьої плесневої кістки, Е III пл. -- дистальний эпіфіз третьої плесневої кістки

На подальших стадіях послаблення эхосигналу, відбитого від м'яких тканин, оточуючих суглоб, виявлялося у 90,0% випадків, що зумовлено, очевидно, не тільки їх набряком, а й гіпотрофією. Випіт у суглобну порожнину виявився у 63,33% обстежених суглобів, деструктивні зміни суглобових поверхней кісток (не всі з них візуалізовувались на рентгенограмах) - в 73,33%. У хворих II, III, IY стадіями посилилась інтенсивність эхосигналу, відбитого від суглобової поверхні кісток, що можна пояснити нашаруванням фібріну на субхондральних поверхнях кісток.

Таким чином, перевага сонографії при обстеженні суглобів полягає у можливості оцінки стану м'яких тканин, оточуючих суглоб, в більш точній діагностиці деструкції суглобових поверхней кісток та у визначенні навіть мінімальної кількості випоту у порожнині суглобу, що не виявляється клінічно.

ВИСНОВКИ

Денситометричні виміри звичайних рентгенограм дозволяють оцінити щільність кісткової тканини і виявити її зниження вже на 0 стадії РА, коли інші рентгенологічні ознаки захворювання ще відстуні.

Мінеральна насиченість кісток при РА зменшується зі зростанням стадії захворюваня та ступеню активності запального процесу. Зниження рівня мінералізації виражено більше в епіфізах кісток. Щільність діафізів зменшується головним чином на Ш стадії, а при переході до стадії IV щільність кісткової тканини вже практично не змінюється.

Частота виявлення остеопорозу у чоловіків і жінок приблизно однакова, однак ступінь вираженості його більший у представників чоловічої статі. Фотоденситометрія рентгенограм може бути використована для диференціальної діагностики РА і подагри на ранніх стадіях цих захворювань.У хворих на РА остеопороз носить гіпертрофічний характер, про що свідчать дані гістографічного аналізу комп'ютерних томограм.

У хворих на РА розвиваються порушення кальцієво-фосфорного метаболізму та його регуляції, які проявляються зниженням в плазмі крові рівня іонізованого кальцію, тестостерону у чоловіків, лютропіну і фолітропіну у жінок, а також підвищенням рівня паратиреоїдного гормону і кальцітоніну. Мінеральна насиченість кісткової тканини у хворих на РА знижується зі зменшенням концентрації кальцітоніну, загального і іонізованого кальцію, естрадіолу та зі збільшенням рівня фолітропіну.

Двомірне ультразвукове сканування в порівнянні з рентгенографією має більшу спроможність у візуалізації м'яких тканин та деструктивних змін суглобових поверхней кісток. Головна його перевага полягає у визначенні навіть мінімальної кількості випоту у порожнині суглобу, що не виявляється клінічно.

АНОТАЦІЯ

стопа колінний ревматоїдний артрит

Котлубєй О.В. Променева діагностика кістково-суглобових змін у хворих на ревматоідний артрита. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.23 - променева діагностика, променева терапія. - Український науково-дослідний інститут онкології та радіології МОЗ України, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено підвищенню ефективності діагностики кістково-суглобних змін у хворих на ревматоїдний артрит за допомогою сучасних променевих методів дослідження. На підставі обстеження 111 хворих доведено, що фотоденситометрія звичайних рентгенограм дозволяє виявити остеопороз вже на 0 стадії захворювання. У пацієнтів з ревматоїдним артритом остеопороз носить гіпертрофічний характер, про що свідчать дані гісто4рафічного аналізу комп'ютерних томограм.

За допомогою радіоімунного аналізу встановлено, що у хворих на ревматоїдний артрит розвиваються порушення кальцієво-фосфорного метаболізму та його регуляції. Вивчено можливості сонографії в діагностиці змін кісток та суглобів при ревматоїдному артриті.

Ключові слова: ревматоїдний артрит, остепороз, фотоденситометрія, гістографічний аналіз комп'ютерних томограм, кальційно-фосфорний метаболізм, сонографія.

АННОТАЦИЯ

Котлубей У.В. Лучевая диагностика костно-суставных изменений у больных ревматоидным артритом. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.23 - лучевая диагностика, лучевая терапия. - Украинский научно - исследовательский институт онкологии и радиологии МЗ Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена повышению эффективности диагностики костно-суставных изменений у больных ревматоидным артритом. На основании обследования 111 больных ревматоидным артритом доказано, что фотоденситометрия обычных рентгенограмм позволяет выявить остеопороз уже на 0-й стадии заболевания, когда явные рентгенологические признаки его еще отсутствуют. Минеральная насыщенность костной ткани при ревматоидном артрите снижается с нарастанием стадии заболевания и степени активности воспалительного процесса. Снижение уровня минерализации больше выражено в эпифизах костей. Плотность диафизов уменьшается главным образом на III стадии, а при переходе к IY стадии плотность костной ткани уже практически не меняется. Частота выявления остеопороза у мужчин и женщин приблизительно одинакова, но степень выраженности его больше у представителей мужского пола.

Результаты гистографического анализа компьютерных томограмм свидетельствуют о том, что остеопороз при ревматоидном артрите имеет гипертрофический характер.

С помощью радиоиммунного анализа установлено, что у больных ревматоидным артритом развиваются нарушения кальциево-фосфорного метаболизма и его регуляции, которые проявляются снижением в плазме крови уровня ионизированного кальция, тестостерона у мужчин, лютропина и фоллитропина у женщин и повышением уровня паратиреоидного гормона и кальцитонина независимо от пола. Продемонстрировано, что минеральная насыщенность костной ткани у больных ревматоидным артритом снижается с уменьшением концентрации кальцитонина, общего и ионизированного кальция, эстрадиола и с увеличением уровня фоллитропина.

Изучены возможности сонографии в диагностике костно-суставных изменений при ревматоидном артрите. Показано, что преимущество сонографии при обследовании суставов состоит в возможности оценки состояния мягких тканей, окружающих сустав, в более точной диагностике деструкции суставных поверхностей костей и в определении даже минимального количества выпота в полость сустава, не выявляемого клинически.

Клюевые слова: ревматоидный артрит, остепороз, фотоденситометрия, гистографический анализ компьютерных томограмм, кальциево-фосфорный метаболизм, сонография.

SUMMARY

Kotlubey O.V. Radiation diagnosis of bone and joint chenges in patients with reumatoid artritis. - Manuscript.

Thesis for the Degree of a candidates Medical Sciences on speciality 14.01.23 - radiodiagnostics, radiotherapy. - Ukrainian Scientific Research Institute of Oncology and Radiology, Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 1999.

Possibility of radiogram photodensitometry to reveal the osteoporosis in patients with 0 stage of rheumatoid arthritis has been proved on the basis of radiation studying 111 patients. Results of computed tomography hystographical analysis indicated hypertrophic character of osteoporosis in rheumatoid arthritis. Impairments of calcium and phosphate metabolism and its regulation have been determined. Possibilities of sonography for diagnosis of bone and joint changes in patients with rheumatoid arthritis were studied.

Key words: rheumatoid arthritis, osteoporosis, photodensitometry, computed tomography hystographical analysis, calcium and phospate metabolism, sonography.

Размещено на Allbest.ur