Особливості лікування червоного плескатого лишаю слизової оболонки порожнини рота в залежності від специфічних та неспецифічних факторів захисту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоровя України

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

Автореферат

дисертаціі на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14.01.21 - стоматологія

Особливості лікування червоного плескатого лишаю слизової оболонки порожнини рота в залежності від специфічних та неспецифічних факторів захисту

Кокарь Оксана Олександрівна

Киів - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Запорізькому державному інституті удосконалення лікарів.

Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент Бараннік Неоніла Гаврилівна, завідувач кафедри терапевтичної та хірургічної стоматології Запорізького державного інституту удосконалення лікарів

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Хоменко Лариса Олександрівна, завідувач кафедри дитячої терапевтичної стоматології з курсом профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

кандидат медичних наук, доцент Заверна Алла Михайлівна, кафедра терапевтичної стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. Шупіка

Провідна установа: Полтавська медична академія МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології, м. Полтава

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради канд. медичних наук, доцент Я.М. Вітовський

Анотація

Кокарь Оксана Олександрівна. “Особливості лікування червоного плескатого лишаю слизової оболонки порожнини рота в залежності від специфічних та неспецифічних факторів захисту ”. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 21. - Стоматологія. Київский державний медичний університет, Київ, 1999. Клінічно обстежено 232 хворих з різними формами ЧПЛ. Виявлені особливості клінічного перебігу ЧПЛ у хворих в залежності від стоматологічного статуту. Виявлено порушення рівноваги між факторами місцевого захисту і факторами агресії (мікробного походження), що обусловлює розвиток різних форм захворювання. Видовий склад мікрофлори при запальних формах ЧПЛ поширюється за рахунок грибів роду Candida та мікроорганізмів, які мають фактори патогенності. Виявленний взаємозв'язок між клінічним перебігом ЧПЛ та показниками про що свідчить зниження рівня мізоцилу і SІgA, підвищення ДК та МДА і порушення в Т-і В - системах імунітету. Розроблена схема комплексної терапії хворих передбачає використання при місцевому лікуванні лікувальних композицій “Мефенатгель” та “Мефезоль” і дозволяє досягти стійкої клінічної та лабораторної стабілізації.

Ключові слова: червоний плескатий лишай, патогенез, клініка, лікування.

Анотация

Кокарь Оксана Александровна. “ Особенности лечения красного плоского лишая слизистой оболочки полости рта в зависимости от специфических и неспецифических факторов защиты ”. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук.

14.01.21. - Стоматология. Киевский государственный медицинский университет. Киев - 1999.

Клинически обследовано 232 больных с различными формами КПЛ, среди которых 121 человек - с невоспалительными и 111 больных - с воспалительными формами заболевания. Из них 169 человек протезированы разнородными металлами, 63 - не имели в полости рта металлических включений.

Установлена зависимость клинического течения КПЛ от стоматологического статуса. Исследование показало, что течение различных форм заболевания осложняют такие местные раздражающие факторы, как острые края зубов и протезов, вторичная деформация зубных рядов, заболевания тканей пародонта. У больных же, протезированных разнородными металлами, появляется и дополнительный раздражающий фактор - электрические потенциалы и обусловленные ими гальванические токи.

Нами проведено микробиологическое обследование полости рта и очагов поражения у 113 больных.

Обследование показало, что видовой и количественный состав микрофлоры изменяется в зависимости от клинической формы заболевания. Мы обнаружили, что высеваемость различных видов микроорганизмов достигает высоких показателей (10⁵ и более), особенно при сочетании КПЛ с кандидозом полости рта и дисбактериозом кишечника. При этом при воспалительных формах в 86% развивается дисбактериоз различной степени тяжести, в то время как при невоспалительных преобладают лишь дисбиотические сдвиги - 53%.

Нами установлено, что видовой состав микрофлоры при воспалительных формах более разнообразный за счет высеваемости грибов рода кандида, грамотрицательных бактерий, а также микроорганизмов, обладающих такими факторами патогенности, как гемолизин, лицитиназа, плазмокоагулаза.

В процессе исследований установлено агрессивное влияние микрофлоры полости рта на уровень показателей естественной резистентности ее слизистой оболочки; при этом воспалительные формы заболевания, в отличие от невоспалительных, характеризуются интенсивной десквамацией эпителия, положительной реакцией адсорбции микроорганизмов, присутствием лейкоцитов и эритроцитов в мазках-перепечатках.

Нами также установлена взаимосвязь между клиническим течением КПЛ и показателями местного гумарального иммунитета, интенсификацией процессов ПОЛ и иммунологическими показателями, о чем свидетельствует:

- снижение уровней лизоцима и SigА в смешанной слюне, которое особенно выражено у больных с кандидозом полости рта и дисбактериозом кишечника

- значительное повышение ДК и МДА в слюне у этих же групп больных и более выраженные изменения в Т- и В- системах иммутитета.

Для эффективной терапии различных форм красного плоского лишая сконструированы лекарственные композиции “Мефенатгель” и “Мефезоль”. Независимо от формы красного плоского лишая проводится полная санация полости рта с устранением явлений гальваноза и выравниванием электрических потенциалов. В зависимости от микробиологических данных для местного лечения применяются лекарственные композиции “Мефенатгель” (при воспалительных и невоспалительных формах у больных красным плоским лишаем без кандиоза полости рта и с дисбактериозом кишечника) и “Мефезоль” (в виде геля - при невоспалительных, в виде пасты и пленки - при воспалительных формах, осложненных кандидозом полости рта).

Подтверждением правильности выбранной схемы лечения явилась не только нормализация лабораторных показателей, но и клиническое выздоровление, сопровождающееся рассасыванием участков кератоза на слизистой оболочке полости рта в 78-90% при воспалительных и в 82-100% при невоспалительных формах заболевания.

Ключевые слова: красный плоский лишай, патогенез, клиника, лечение.

Annotation

Kokar Oksana Aleksandrovna. Manuscript.Thesises for competition of Medicine Kandidate. 14.00.21 - Stomatology. Kiev State Medical University. Kiev. 1996.

Examining 232 patients with different forms of lichen planus it was found out that some peculiarities of the course of desease depend on the stomatological status. It was found out that breaking the balance between the factors of local protection and the factors of agression (of microbe origin) determines the development of different forms of desease.

Pert. to a species compound of microflora in the cases with inflammatory forms of lichen planus has been enlarging at the expens of the mushrooms of Candida kind and the microorganisms possesing factors of patogenesis. Interrelations have been abserved between the clinical development of lichen plamus and indexes of local humoral immunity, POL intensification and immunological indexes, that can be seen from reducing of the lysotimus and SIgA levels, increasing DK and MDA and breaking in T- and B- immunity systems.

The developed complex treatment envisages uses of medicinal compositions such as “ Mephenatgel “ and “ Mephezol” gives steady clinical and laboratory - tested stabilization.

Key words: lichen ruber planus, pathogenesis, clinics, treatment.

1. Загальна характеристика роботи

стоматологічний резистентність антимікробний лікарський

Актуальність теми дисертації. Червоний плескатий лишай (ЧПЛ) відноситься до числа захворювань, які в останні роки виявили тенденцію до зростання. Пошкодження і механізми його розвитку вивчені недостатньо, а значне розповсюдження (від 11% до 35% за відношенням до інших захворювань СОПР), довге, наполегливе лікування, здатність до малігнізації, ускладнень, рецидивів сприяє вивченню цієї патології відповідно до актуальних завданнь сучасноі клінічноі стоматології.

За даними літератури (Алієв М.М., 1985; Автушенко .Д., 1988; о С., 1982, 1985) розвиток ЧПЛ повязаний як з місцевими, так і з загальними чинниками. При цьому багато авторів (Скрипник Ю.К., 1980; Боровський Є.В. Данілевський М.Ф., 1981; Гончаров С.В., 1984; Довжанський С.І., Слесаренко Н.А., 1990; Данілевський М.Ф. із співавт., 1998;Мс Саі Р.., а ., 1980; ае ..е а., 1983; оеа ., Ріаі ., 1984; Пеева-Гюлева Д. е а., 1988) вважають головним порушення в діяльності нервової і нейроендокринної системи; інші повязують захворювання з порушеннями в імунній системі (Бараннік Н.Г., 1995; Педорець О.П., 1996; Зайцева І.М., 1997; Манухіна О.М., 1998; Маоо .М., 1981; саоо А.. е а., 1983); з патологіію шлунково-кишкового тракту і серцево-судинної системи (Данілевський М.Ф., Урбанович Л.., 1979; Алієв М.М. із співавт., 1985; Машкілейсон із співавт., 1989).

В останні роки зявилися роботи з вивчення ролі мікроорганізмів в етіологіі і патогенезі багатьох захворювань СОПР, в тому числі і ЧПЛ (Азманова В., 1892; Шабанська М.А., 1994; Хазанова В.В. з співавт., 1996; Рабінович .М., 1997; Мельничук Г.М. з співавт., 1997; Аоіо .А. е а., 1992; Вое .Р., 1993).

Дослідженнями Чахкієва Р.О. (1980), Клішевич Т.С. (1986), Педорець О.П. (1996), Банченко Г.В. (1997), Зайцевої О.. (1997) доведено, що дисбіотичні порушення, що виникають в порожнині рота, не тільки ускладнюють протікання патологічного процесу, але й понижують природні фактори імунологічного захисту. Багаточисленні дослідження, які засновані на вивченні клітинного і гуморального імунітету, засвідчують про те, що в розвиткові ЧПЛ важлива роль належить реактивності організму (Чахкіів Р.О., 1980; Клішевич Т.С., 1986; Аліів М.М., 1986; ее, 1972).

Таким чином, не дивлячись на глибокі й багаточисленні дослідження механізмів розвитку ЧПЛ, залишаються невивченими видовий склад мікрофлори за різноманітними формами ЧПЛ, біологічні властивості мікроорганізмів, виділених з осередків пошкодження, не співставлені результати імунологічного обстеження за даними бактеріологічного аналізу, не висвітлені питання впливу мікрофлори порожнини рота на показники загальних і місцевих факторів неспецифічного захисту СОПР.

Незрозумілість поглядів на виникнення і протікання ЧПЛ, велика кількість запропонованих методів лікування, які не завжди дають бажаний ефект, відсутність постійних результатів переконують в необхідності нових пошуків лікування ЧПЛ.

Зв`язок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри терапевтичної та хірургічної стоматології по темі: “Патогенез, клініка та лікування червоного плоского лишаю слизової оболонки порожнини роту”, №1.9.1.U 002302.

Мета дослідження. Метою дослідження і підвищення ефективності лікування ЧПЛ на основі конструювання лікарських композицій, що мають властивість антимікробних дій, на основі вивчення взаімозвязку стану мікрофлори порожнини рота з загальними і місцевими специфічними і не специфічними факторами захисту.

Задачі дослідження.

1. Вивчити особливості клінічного протікання різних форм ЧПЛ в залежності від стоматологічного статусу.

2. Вивчити чинники природньоі резистентності слизової оболонки порожнини рота та імунологічні показники за різними формами ЧПЛ.

3. Вивчити кількісний і якісний склад мікрофлори, біологічні властивості мікроорганізмів і довести іх етиологічну важливість, відповідно до різних клінічних форм ЧПЛ і стану імунного статусу.

4. Дослідити антимікробні властивості лікарськоі композиціі “Мефезоль” за стандартами індикаторних тест-штампів мікроорганізмів і мікрофлори, висіяноі з порожнини рота.

5. Опрацювати схему лікування ЧПЛ “Мефенатгелем” і “Мефезолем” і дати клініко-лабораторну оцінку іх ефективності за різними формами захворювання.

6. Опрацювати практичні рекомендації за використанням “Мефенатгелю” і “Мефезолю” для лікування ЧПЛ.

Наукова новизна дослідження. Вперше систематизовані клінічні особливості протікання ЧПЛ в залежності від стоматологічного статусу.

Вперше вивчений склад і властивості мікрофлори порожнини рота за наявністю різних клінічних форм ЧПЛ і функціональних станах СОПР, доведена участь мікрофлори в пригнобленні показників природньоі резистентності слизовоі оболонки. Висвітлено, що видовий склад мікрофлори за наявністю запальних форм ЧПЛ поширюіться за рахунок дріжжеподібних грибів роду Саіа, грамнегативних паличок, а також мікроорганізмів, які володіють чинниками патогенності (гемолізин, плазмокоагулаза, лецітиназа), що забезпечуі стан дисбактеріозу різноманітного ступеню вагомості і впливаі на перебіг хвороби.

Виділені основні моменти, які впливають на розвиток ЧПЛ і виявлення його клінічних форм:

а) порушення показників загального і місцевого імунітету;

б) зміна функціонального стану СОПР за рахунок інтенсифікаціі ПОЛ та знищення чинників природньоі реактивно-мінливоі мікрофлори порожнини рота.

Вперше в умовах клініки вивчена терапевтична ефективність запропонованих нами лікарських композицій “Мефенатгелю” і “Мефезолю” для диференційного лікування різних форм ЧПЛ і простежена динаміка лабораторних показників в процесі іх лікування.

Опрацьована методика місцевого лікування різних форм ЧПЛ.

Практичне значення. Проведені клінічні обстеження дали можливість обгрунтувати, розробити і ввести в практику новий метод лікування різних форм червоного плескатого лишаю з використанням високоефективних лікувальних композицій “Мефенатгель” і “Мефезоль”.

Запропонований метод лікування різних форм червоного плескатого лишаю слизовоі оболонки порожнини рота випробуваний на 113 хворих і показав високу терапевтичну ефективність лікувальних композицій “Мефенатгель” і “Мефезоль” в комплексному лікуванні ЧПЛ, дозволив скоротити терміни лікування, покращити його лікування, попередити рецидиви.

Матеріали досліджень і основою для написання 2-х інформаційних листів “Склад і технологія “Мефенатгелю” для лікування різних форм червоного плоского лишаю” і “Лікування різних форм червоного плоского лишаю “Мефезолем””.

Впровадження результатів роботи в практику. Результати досліджень включені в методичні рекомендаціі “Этиология и патогенез красного плоского лишая слизистой оболочки полости рта” (Уфа, 1994), інформаційні листи: “Склад і технологія “Мефенатгелю” для лікування різних форм червоного плоского лишаю” та “Лікування різних форм червоного плоского лишаю “Мефезолем”.

Матеріали дисертаціі використовуються в учбовому процесі для підвищення кваліфікаціі лікарів на кафедрі стоматологіі ЗДУЛ, учбовому процесі ОДМУ, ДМА, на курсах інформаціі та стажування ОНДС.

Апробація роботи. Основні положення роботи доведені та обговорені на науково-практичних конференціях раціоналізаторів і винахідників ЗДУЛ (1995-1998), медичних інститутів та лікувальних закладів м. Запоріжжя (1995 - 1998), підсумкових науково-практичних конференціях раціоналізаторів і винахідників ЗДУЛ (1995-1997), зізді гастроентерологів Украіни (1998), науковій конференціі молодих вчених ЗДУЛ і ЗМУ (1996), поширеній конференціі кафедр стоматологіі, клінічно-лабораторноі діагностики, загальноі патологіі, гастроентерологіі ЗДУЛ (1996).

Публікаціі: за матеріалами дисертаціі опубліковано 12 наукових праць, в тому числі 3 наукові статті в наукових виданнях, рекомендованних ВАК України, 2 в наукоих збірниках та 7 в матеріалах наукоих конференцій ЗДІУЛ та конгресів.

Обсяг і структура дисертаціі: дисертація викладена на 172 сторінках машинописного тексту, складаіться із вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій і переліку використаних джерел. В дисертаційній роботі 2 малюнка, 30 таблиць, 8 фотографій.

2. Зміст роботи

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань проведене комплексне обстеження 232 хворих ЧПЛ у віці від 21 до 70 років. з них у 76 (34,1%) діагностована типова форма (ТП), у 42 (18,1%) гіперкератотична (ГКТ), у 52 (22,4%) ексудативно-гіперемічна (ЕКГ) і у 59 (25,4%) ерозивно-виразкова (ЕРВ) форма. Контрольну групу склали 24 особи. Серед обстежених хворих було 165 жінок (71,1%) і 67 чоловіків (28,9%).

Загальне клініко-лабораторне обстеження хворих проведене в стаціонарних умовах на базі щелепно-лицевоі клініки (зав. кафедрою стоматології, д.м.н. Н.Г. Бараннік) мікробіологічні обстеження проведені на кафедрі мікробіологіі ЗДМУ (доц. Л.В. Гусакова), опрацювання лікувальних композицій “Мефенатгель” і “Мефезоль” - на кафедрі технологіі ліків ЗДМУ (зав. кафедрою професор В.А. Головкін).

Паралельно з традиційним обстеженням проведений вимір величин електричних потенціалів металевих зубних протезів (В.С. Онищенко, 1995) і значень гальванічних струмів (Г.Н. Кудинов, 1966).

З метою диференціаціальної діагностики і детальноі мікроскопічноі оцінки патологічного осередку проводили стоматоскопічне й люмінесцентне обстеження.

Вивчення неспецифічноі резистентності СОПР проводили за допомогою визначення ступеню десквамаціі епітелію і його адгезованості мікроорганізмами (М.Ф. Данилевський, В.П. Чернишова з співавт., 1991).

мунологічне обстеження змішаноі слини в порожнині рота полягало у визначені активності лізоциму і А за методом радіальноі імунодифузіі в гелі (за Маcіі із співавт., 1965) з моноспецифічними сироватками фірми Веі Wее (Німеччина).

Про стан імунітету зробили висновки за рівнем Т- і В- лімфоцитів та імуноглобулінів основних класів А, IgМ, Ig (Р.В. Петров 1984, і.В. Гембицький, 1987).

Про інтенсифікацію процесів ПОЛ у змішаній слині робили висновки за змістом малонового диальдегіду (МДА) і диінових коньюгат (ДК), які визначали спектрофотометрично за методом .Д. Стальноі, В.Н. Ореховича (1981).

З метою антимікробноі і протигрибковоі діі на патологічний осередок за наявністю різних форм ЧПЛ ми використали, виготовлені і апробовані в умовах кафедри технологіі ліків ЗДМУ, кафедри стоматологіі ЗДУЛ і аптеки №202 м.Бердянська композиційні препарати “Мефенатгель” і “Мефезоль”.

Для оцінки біологічноі активності лікувальноі композиціі “Мефезоль” була випробувана іі антимікробна дія у відношенні індикаторних тест-штампів мікроорганізмів: арососс ае 209, Eсеісіа соі, В.аасоіе, В.роса, Рое аі, Саіа аіса, а також на аналогічних культурах, виділених з порожнини рота хворих ерозивно-виразковою формою ЧПЛ.

Для оцінки вірогідності результатів обстежень одержаний цифровий матеріал обробили методом варіаційної статистики з використанням критерія Ст'юдента (Л.С. Камінський, 1964). Розраховували: середню арифметичну, помилку середньої арифметичної, середнє квадратичне відхилення, достовірність відмінностей за t-тестом Стюдента.

Результати власних дослджень

В процесі клінічного обстеження 232 хворих ЧПЛ було виділено дві групи:1-а: 63 (27,2%) особи, які не мають в порожнині рота металевих включень (з них - 32 паціенти з незапальними і 31 паціент із запальними формами); 2-а: 169 (72,8 %) хворих, протезованих різнорідними металами (із них з незапальними формами - 89 паціентів і з запальними - 80 паціентів). Серед хворих 2-і групи - 46 (27,2%) протезовані незнімаючими протезами із сталі, у 37 (21,9%) протези виготовлені із нітриду титану, 28 (16,6%) мали протези із золота і сталі, 31 (18,3%) - із золота, 27 (16,0%) - із СПС (срібно-паладіівого сплаву).

Проведені обстеження дали можливість виявити особливості клінічного протікання ЧПЛ в залежності від стоматологічного статусу.

Незапальні форми захворювання у хворих, які не мають в порожнині рота металевих включень, характеризуються нечітко вираженими скаргами або іх відсутністю, незначною площею пошкодження. В 71,9% випадків елементи пошкодження розташовувалися не тільки на ділянках трамв, але й поширювалися далеко за іі межами. Запальні форми ЧПЛ у цііі ж групи хворих характеризувались появою відчуття болю в порожнині рота, наявністю поодиноких елементів і перевагою ерозивного компоненту над виразковим. Локалізація ділянок кератозу в 35,5% випадках відповідала локалізаціі травми, а в 64,5% - виходила за іі межи, а ділянки гіпереміі, ерозіі і виразки в цілому були повязані з травмою (93,5%).

Для клінічноі симптоматики незапальних форм захворювання у хворих, які мали в порожнині рота протези із різнорідних металів, характерна наявність чітко виражених скарг на почуття дискомфорту, шершавості, печії. Локалізація осередків пошкоджень повязана із зонами пошкодження зубних рядів і, в першу чергу, з металевими протезами (73,0%). Клінічна картина запальних форм ЧПЛ у цііі ж групи хворих характеризувалась різко вираженим больовим компонентом, значною площею пошкодження, багаточисленністю ерозій і глибиною виразок. Локалізація осередків пошкоджень в 78,8% випадків визначалася наявністю травмуючого фактору.

У хворих, які протезовані різнорідними металами, в порожнині рота зявляіться й додатковий подразнюючий фактор, так як між металевими протезами створюіться різниця електропотенціалів і зумовлені ними гальванічні струми. Найбільші коливання величин електропотенціалів відзначені у хворих з запальними формами, протезованих нітрид титаном (- 60мВ ) - (-680мВ), сталлю ( -70мВ) - (- 370мВ), сталлю в поіднанні з золотом (-85мВ) - (-320мВ) в порівнянні з незапальними формами, при яких відзначені менш вираженні значення электропотенціалів (-50мВ) - (-380мВ); (-80мВ) - (-370мВ); (-40мВ) -(-120мВ) - відповідно. Значення гальванічних струмів також визначалися видом металевого покритття і формою ЧПЛ і досягали найбільших значень при запальних формах у хворих, які мали в порожнині рота протези з нітрид титану, сталі і сталі в поіднанні з золотом (44,03,8мкА; 40,53,4мкА; 58,24,6мкА відповідно). Для незапальних форм аналогічні показники склали відповідно: 22,4+1,5мкА; 18,41,5мкА; 27,42,3мкА.

Враховуючи, що одним із патогенетичних механізмів ЧПЛ і дисбіотичні порушення порожнини роту, ми провели поглиблене мікробіологічне обстеження 113 хворих ЧПЛ. Встановлено, що запальні форми протікають на фоні значного зниження факторів природньої резистентності порожнині рота і характеризуються високим рівнем десквамаціі епітелію (60,8%), позитивною реакціію адсорбціі мікроорганізмів (78,4%), в мазках - відтисках наявністю лейкоцитів і еритроцитів (60,8%) і значно пониженою лізоцимною активністю слини у відношенні Місососс іоесіс, при цьому титри лізоцимноі активності слини спостерігались в межах від 1:10 до 1:20 (1-2 Од.). Одержані дані у визначеному рівні пояснюють розвиток в більшості випадків дисбактеріозу в порожнині рота різного рівня важкості (86,3%). Незапальні форми ЧПЛ простежуються на фоні менш виражених порушень природньої резистентності СОПР. Для незапальних форм захворювання характерний низький рівень інтенсивності десквамаціі епітелію (66,1%), негативна реакція адсорбціі мікроорганізмів (72,6%), відсутність лейкоцитів і еритроцитів в мазках-відтисках, а титри лізоцимноі активності слини були високими й коливалися від 1:40 до 1:80 (4-8 Од.). Розвиток в порожнині рота при незапальних формах здебільшого дисбіотичних зрушень (53,2%) можна пояснити невираженими порушеннями в стані природньої резистентності СОПР, які дозволяють підтримувати фізиологічну постійність СОПР.

Вивчення кількісного і якісного складу мікрофлори дозволило визначити 3 групи хворих: 1-а - хворі з ЧПЛ без кандидозу порожнини рота - 37 (32,7 %) осіб; 2-а - хворі з ЧПЛ, ускладненим кандидозом порожнини рота - 42 (37,2 %) паціінта; 3-а - хворі з ЧПЛ і дисбактеріозом кишечника - 34 (31 %) особи.

При незапальних формах нормальна мікрофлора досягає високих показників (10⁵ і більше) в більшості випадків, особливо у хворих з кандидозом порожнини рота і дисбактеріозом кишечника: в 57,9% - 100% відзначаіться швидкий ріст .роеі; в 68,8 % - 100% - .; в 66,7 % - 100% - .соа; в 78,9 % - 85,7% - .ісса.

При запальних формах ЧПЛ, особливо при поіднанні його з кандидозом, видовий склад мікрофлори різноманітніший і поширюіться за рахунок висіву патогенних мікроорганізмів (Е.аесаі, .еріеіі, .ае, Е. соі, Реооа). У 100% випадків виявлений надмірний ріст . еріеіі, в 87,0% - . ае, в 13,0% - Е. аесаі; поруч з грампозитивними коками визначені і грамнегативні мікроби, здебільшого поодинокі колоніі: в 82,6% випадках - Е.соі, в 95,7% - Реооа. У 45,1% випадках при запальних і в 30,6% - при незапальних формах ЧПЛ виявлені гриби роду Саіа.

Для підтверждення етиологічноі ролі визначених мікроорганізмів ми вивчили іх біологічні властивості і виявили, що у вивчених мікроорганізмах при запальних формах існуі 6 основних факторів вірулентності (гемолітична, плазмокоагулююча, лецитиназна, протеолитична, ДНК-азна, гемадгезивна активність). Особливо добре виражена адгезивність у стрептококів (80,0%), а серед них - у ентерококів (100%). Середній показник адгезивності коливався від 10 до 18 на один еритроцит. Як правило, ці штампи мали і інші ознаки патогенності: гемолітичну (60,0%-75,0%), плазмокоагулюючу (50,0%), лецитиназну (100%). Псевдомонади у 100% випадків відзначались гемолітичною, протеолитичною, ДНК-азною і гемадзивною активністю. Стафілококам також властива гемолітична (100%), протеолитична (100%), гемадгезивна(100%) і менше плазмокоагулююча, лецитиназна і ДНК-азна активність. Ешерихіі в 100% відзначались протеолитичною і гемадгезивною активністю.

Зміст лізоциму в змішаній слині у хворих ЧПЛ в середньому складаі 0,600,01г/л, що в 2 рази нижче в порівнянні з показниками в контрольній групі (1,20,04г/л). Найбільше виражене зниження лізоциму спостерігалося при запальних формах ЧПЛ, складало 0,560,01г/л; (р0,001) - у хворих ЧПЛ без кандидозу, 0,430,01г/л; (р0,001) в групі хворих з кандидозом; 0,400,01г/л; (р0,001) - при поіднанні ЧПЛ з дисбактеріозом кишечника. При незапальних формах захворювання аналогічні показники складали: 0,820,03г/л; 0,740,04г/л; 0,720,03г/л - відповідно (р0,001.)

Вміст в змішаній слині значно знижений при запальних формах, особливо при поіднанні ЧПЛ з кандидозом порожнини рота (0,420,01г/л; р0,001) і дисбактеріозом кишечника (0,390,02г/л; р0,001.) При незапальних формах його рівень склав, відповідно, 0,710,04г/л; (р0,001) і 0,720,03г/л; (р0,001.) Таким чином, порушення місцевих гуморальних чинників природньоі резистентності визначаі характер клінічного перебігу ЧПЛ. При цьому виникаі порушення рівноваги між показниками місцевого захисту і показниками агресіі (мікробного походження).

Результати імунологічних обстеженнь засвідчують про кореляцію іх з показниками мікробіологічного обстеження. У хворих всіх груп відзначалось дійсне зменшення кількості Е-РОК і іх рівень склав відповідно 77,1%, 85,1% і 67,7% за відношенням до контролю (69,10,21%). Виявлено зниження рівнів регулятивних субпопуляцій Т-лімфоцитів. При цьому найбільше зниження ТФУ Е-РОК і ТФЧ Е-РОК виявлено в групі хворих ЧПЛ, ускладненим кандидозом порожнини рота (38,51,30%; р0,001 і 13,00,57%; р0,001 - відповідно) і з дисбактеріозом кишечника (34,90,98%; р0,001 і 11,00,86%; р0,001 - відповідно). У хворих 1-оі групи рівень ТФУ Е-РОК склав 41,01,06%; р0,001 (за нормою 48,40,72%), ТЧФ Е-РОК - 13,20,59%; р0,001 (за нормою 17,00,34%). Паралельно з основними показниками ми вивчали додаткові характеристики стану Т-системи: зміст “0”- лімфоцитів і ауто-РОК. Встановлено, що у хворих 1-оі, 2-оі і 3-оі груп збільшення “0”- лімфоцитів склало 21,2%, 37,6% 52,9% за відношенням до контролю, а рівень ауто-РОК перевищував показники в контрольній групі відповідно на 12, 1 %; 13, 4 %; 18,5 %.Стан В- системи імунитету характеризуіться підвищенням змісту ЕАС- РОК у всіх групах хворих, особливо наявне у хворих ЧПЛ, ускладненим дисбактеріозом кишечника (25,80,63%), за нормою 18,00,6%; р0,001.

Рівень був нижчий, ніж в контрольній групі на 20,6% у хворих ЧПЛ без кандидозу і на 24,1%, ускладненим кандидозом. У 3-ій групі, тобто у хворих ЧПЛ з дисбактеріозом кишечника, зміст І був на 37,6% вищий, ніж в контрольній групі (1,70,05г/л, р0,001). Рівень М був незначно вищий в 1-ій, 2-ій, 3-ій групах та склав 1,660,05г/л, 1,770,07г/л, 1,420,06г/л відповідно (за нормою 1,20,03г/л). Рівень ймовірно перевищував контроль тільки у хворих ЧПЛ з дисбактеріозом кишечнику (15,00,25г/л, за нормою 10,20,30г/л).

Дослідження показників ПОЛ у хворих ЧПЛ дозволили виявити значне підвищення рівнів ДК і МДА у хворих всіх груп. Концентрація ДК у хворих 1-оі групи з запальними (4,70,3нмоль/л; р0,001) і незапальними (4,20,3нмоль/л; р0,001) формами вірогідно перевищувала аналогічний показник в контрольній групі (2,90,5нмоль/л).У хворих 2-оі і 3-оі груп рівень ДК також вірогідно перевищував показник в контрольній групі. Найбільш високий рівень відзначений при запальних формах в поіднанні з кандидозом порожнини рота (5,90,43нмоль/л; р0,001) і дисбактеріозом кишечника (5,30,3нмоль/л; р0,001). Рівень МДА у хворих 1-оі, 2-оі і 3-оі груп з запальними формами був вірогідно вищим показника контролю на 115,5%, 156,9% і 137,9%. При незапальних формах у хворих 1-оі, 2-оі і 3-оі груп рівень МДА склав відповідно11,60,4нмоль/л; р0,001, 14,60,4нмоль/л; р0,001, 15,20,6нмоль/л; р0,001, за нормою 5,50,8нмоль/л.

Таким чином, установлений нами агресивний вплив мікрофлори порожнини рота на рівень показників природньоі резистентності іі слизовоі оболонки, стан імунітету, значна резистентність виділених мікроорганізмів до антибіотиків, яка була проведена методом паперових дисків, і основою для розробки комплексного методу лікування різних форм ЧПЛ.

Для створення лікувальних композицій, які мають антимікробну дію, ми разом з ініціативною групою ЗДМУ (проф. Головкін В.О.) сконструювали лікувальні композиціі “Мефенатгель” та “Мефезоль”.

Склад “Мефенатгелю”: мефенаміна натрієва сіль - 1,25; гліцерін - 15,0; каротолін - 1,5; 5% розчин натрію карбоксиметилцелюлози на 0,02% розчину фурацеліну.

Склад “Мефезоль”- пасти: мебетизол - 0,5; мефенаміна натрієва сіль - 1,0; поліетиленоксид-400 - 40,0; гліцерин - 10,0; поліетиленоксид-1500 - 30,0; біла глина - 17,0; бура - 1,0.

Склад “Мефезоль”-гелю: мебетизол - 0,5; мефенаміна натрієва сіль - 0,75; поліетиленоксид-400 - 40,0; поліетиленоксид-1500 - 57,0; твін-80 - 1,0; масляний розчин вітаміну А - 0,75.В залежності від приймаємого лікування хворі були розподілені на 2 групи: 1- 54 особи ( 31 пацієнта з ТП і ГКТ та 23 -з ЕКГ і ЕРВ формами), у яких використовували традиційні методи лікування;

2- 113 хворих (62 пацієнта- з ТП і ГКТ та 51- з ЕКГ і ЕРВ формами), які лікувалися по розробленой нами схемі з використанням “ мефенатгелю” або “мефезоля”.

Комплексне лікування включало 2 групи заходів:

1. Заходи, направлені на осередки пошкодження:

- усунення місцевих подразнюючих факторів (санація порожнини рота, усунення гальванічних струмів та вирівнювання електричних потенціалів шляхом одномоментного протезування однорідним металом);

- безпосередньо направлені на осередок ЧПЛ:

а) хворим 1 групи на осередок ураження накладали у вигляді аплікації розчин вітамінів А та Е, протиолітичних ферментів.

б) застосування “ мефенатгелю” та “ мефезолю” у хворих 2 групи залежало від даних бактеріалогічного аналізу ділянки ураження:

* при лікуванні запальних форм, КПЛ ускладненим кандидозом, на осередок ураження накладали у вигляді аплікаціі “Мефезоль”- пасти на 20 хвилин, після чого “Мефезоль”- плівку. Аплікаціі виконували 2 рази на добу протягом 15-20 діб;

* при лікуванні незапальних форм ЧПЛ, без кандидозу порожнини рота, на осередок ураження накладали у вигляді аплікаціі “Мефенатгель” на 20 хвилин протягом 10-15 діб;

* при лікуванні запальних та незапальних форм ЧПЛ, ускладненим дисбактеріозом кишечника, на осередок пораження апліцирували “Мефенатгель” на 20 хвилин 5-6 разів протягом 12-15 діб при дисбіотичних зрушеннях в порожнині рота, 15-20 діб - при дисбактеріозі ступеню.

2. Заходи загальноі діі, які включають препарати для корекції виявленого дисбалансу в ендокринній, імунній системах, порушення метаболічних процесів. Розроблений на кафедрі стоматологіі ЗУВ (Н.Г. Бараннік, 1995) комплекс заміщувальноі терапіі препаратами тимуса з антиоксидами, а також лікування органноі патологіі після консультаціі з відповідними спеціалистами.

Оцінка ефективності лікування різних форм ЧПЛ СОПР проведена з урахуванням загального стану хворих, динамічних змін запальних реакцій в осередку ураження, строків епіталізаціі ерозій та виразок, строків розсмоктування ділянок кератозу на СОПР, а також на основі кількісних змін лабораторних та цитологічних показників.

Період епіталізації ерозії та виразок у хворих 1 групи склав у середньому 32, 7 + 3,2 доби; повне розсмоктування папул СОПР відмичено у 82, 6 %- при ЕКГ, ЕРВ формах та у 90,3 % - при ТП, ГКТ формах захворювання.

Період епітелізаціі ерозій та виразок у хворих 2 групи склав в середньому 11,20,14 - 14,00,38 діб при ЧПЛ без кандидозу порожнини рота; 18,40,32 доби - з кандидозом порожнини рота; 19,30,26 - 22,90,44 діб - у хворих ЧПЛ, ускладненим дисбактеріозом кишечника. Повне розсмоктування папул СОПР відмічено відповідно в 90%, 82,6%, 77,8% - при запальних і в 96, 3 %, 89,5%, 81,3% - при незапальних формах захворювання. Аналіз мікробіологичних досліджень свідчить про зменшення рівня мікробного заселення СОПР та зникнення грибів роду Саіа.

Результати контрольних бактеріологічних досліджень підтвердили правильність вибраного напрямку в лікуванні, при цьому стан мікрофлори нормалізувався, кількість стрептококів зменшилась на декілька порядків або виявлялись іх одиничні колоніі, зникли дріжжеподібні гриби роду Саіа.

В процесі лікування нормалізувались показники лізоциму, А, знизились до контрольних величин рівні ДК та МДА, нормалізувались імунологічні показники.

Таким чином, досягнута позитивна динаміка клінічного перебігу ЧПЛ та лабораторних показників в осередку ураження, свідчить про підвищення неспецифічноі імунологічноі реактивності , активізацію репаративних процесів в СОПР, нормалізацію рівнів пероксидаціі під впливом комплексного лікування із застосуванням “Мефенатгелю” та Мефезолю”.

Висновки

1. Різноманітність клінічноі симптоматики при ЧПЛ, характер паталогічноі ділянки, його площа (незапальні чи запальні форми, перевага ерозивного компоненту над виразковим, багаточисленність виразок і іх глибина) залежать від поіднання механічних пошкоджень і високих електрохімічних показників, що може бути викликане наявністю протезів із різнорідних металів.

2. Встановлено агресивний вплив мікрофлори порожнини рота на рівень показників природньоі резистентності іі слизовоі оболонки, що ускладнюі вагомість клінічного перебігу ЧПЛ: запальні форми, на відміну від незапальних, характеризуються інтенсивною десквамаціію епітелію, позитивною РАМ, наявністю еритроцитів і лейкоцитів в мазках-відтисках.

3. Кількісний склад мікрофлори порожнини рота досягаі високих показників (10⁵ і ), особливо при поіднанні ЧПЛ з кандидозом порожнини рота і дисбактеріозом кишечника : при запальних формах в 86,3 % випадків розвиваіться дисбактеріоз різного ступеня важкості, в той час як при незапальних формах у 53,2% хворих мають місце дисбіотичні зрушення; видовий склад мікрофлори різноманітніший при запальних формах ЧПЛ за рахунок висівання дріжжеподібних грибів роду Саіа, грамнегативних мікробів, а також мікроорганізмів, яким притаманні чинники патогенності (гемолизин, лецитиназа, плазмокоагулаза).

4. Встановлений взаємозв'язок між клінічним протіканням різних форм ЧПЛ та показниками місцевого гуморального імунітету, інтенсіфікацією ПОЛ та імунологічними показниками, про що свідчить зниження рівнів лізоциму й SІgA, збільшення ДК й МДА і порушення в Т- й В- системах імунітету.

5. Для ефективноі терапіі різних форм ЧПЛ сконструйовані лікувальні композиціі “Мефенатгель” й “Мефезоль”, біологічна активність яких показала широкий спектр іхньоі антимікробноі діі (мікробно-статичне - у видношенні грампозитивних коків, грамнегативних паличок, а також дріжжеподібних грибів роду Саіа).

6. Незалежно від форми ЧПЛ проводиться повна санація порожнини рота з усуненням явищ гальванозу і вирівнюванням електричних потенціалів; призначаються гігіінічні засоби; в залежності від клінічного перебігу, використовуються протеолітичні ферменти й інгибітори протеолізу; в залежності від мікробіологічних даних використовуються лікувальні композиціі “Мефенатгель” (при запальних і незапальних формах у хворих ЧПЛ без кандидозу порожнини рота й з дисбактеріозом кишечника) і “Мефезоль” (у вигляді гелю - при незапальних, у вигляді пасти і плівки - при запальних формах у хворих ЧПЛ , ускладненого кандидозом порожнини рота). Для стимуляціі регенераціі пропонуються аплікаціі кератопластиками, випромінювання гелііво-неонового лазару, криообдмухування.

Загальне лікування включаі дііту, гіпосенсибілюючу, антиоксидовну імунокорегуючу терапію, комплекс вітамінів. Згідно з рекомендаціями спеціалістів призначаються препарати, які нормалізують функцію шлунково-кишкового тракту, щитовидноі залози і інших органів і систем.

6. Використання лікувальних композицій “Мефенатгель” і “Мефезоль” (у вигляді пасти, гелю і плівки) для місцевого лікування 113 хворих з різними клінічними формами ЧПЛ дозволило забезпечити протизапальну, обезболюючу та стимулюючу регенерацію слизовоі оболонки дію, нормалізацію складу микрофлори, зміст лізоциму й секреційного А, зниження інтенсивності десквамаціі епітелію, рівнів ДК і МДА, нормалізацію показників Т- і В- систем імунітету, а також зникнення осередків кератозу на слизовій оболонці порожнини рота в 77,8%-96, 3% випадків, що стверджуі вірність сконструйованоі нами схеми лікування.

Практичні рекомендації

1. Лікування ЧПЛ повинне проводитися з врахуванням результатів комплексного обстеження хворих і даних мікробноі обсемінності порожнини рота, показників природноі резистентності й стану специфічних факторів захисту.

2. Призначенню місцевоі терапіі повина перебувати санація порожнини рота (видалення зубних відкладень, пломбування зубів, раціональне протезування, ліквідація явищ гальванозу і вирівнювання електропотенціалів).

3. Для аплікацій пропонуіться диференційоване використання антимікробних і антигрибкових препаратів в залежності від клінічноі форми ЧПЛ та показників мікробноі обсемінності порожнини рота:

а) при запальних формах захворювання:

у хворих ЧПЛ без кандидозу порожнини рота і з дисбактеріозом кишечника

- аплікаціі “Мефенатгелю” на 20 хвилин 5-6 раз на добу у хворих ЧПЛ, ускладненим кандидозом порожнини рота - аплікаціі “Мефезоль” - пасти на 20 хвилин з наступним нанесенням - “Мефезоль” - плівки - 2 рази на добу

б) при незапальних формах захворювання:

у хворих ЧПЛ без кандидозу порожнини рота і з дисбактеріозом кишечника

- аплікаціі “Мефенатгелю” на 20 хвилин 5 раз на добу

у хворих ЧПЛ, ускладненим кандидозом порожнини рота - аплікаціі “Мефезоль” - гелю на 20 хвилин 4-5 разів на добу

4. Загальне лікування при ЧПЛ повинно включати слідуючі групи препаратів симптоматичноі і загальнозміцнюючоі терапії:

а) які покращують функціональний стан шлунково-кишкового тракту (бактерійні препарати, блокатори протоновоі помпи, цитопротектори, блокатори Н₂ - рецепторів гістаміну, стимулятори секреційноі функціі шлунку, препарати, які покращують тканинний обіг, антимікробні препарати), щитовидноі залози (тироксін, тиронин) та інших органів і систем;

б) стабілюючі клітинну мембрану (антиоксиданти);

в) препарати тимуса (Т-активін, тималін).

Список наукових робіт, опублікованих по темі дисертації

1. Кристаллографическая картина слюны при красном плоском лишае //Тр. Межрегиональная научн.- практ. конф. урологов / Запорожье, 1995.- С. 102-103 /соавтор Н. Г. Баранник/.

2. Патологія шлунково-кишкового тракту та червоний плоский лишай слизової оболонки порожнини рота // 1 Укр.конгрес гастроентер.: Тез. доп.-Дніпропетровськ, 1995.-С. /співавт. - Н.Г. Бараннік, Н.В. Колесник, О.М. Манухіна/.

3. Особенности проявления красного плоского лишая в полости рта в зависимости от функционального состояния щитовидной железы..//Вест. стоматологии.- 1997. № 3.- С. 339-340 / соавт. О.Н. Манухина, Н.Г. Баранник, Ф.В. Шикаева/.

4. Значение микрофлоры полости рта на течение различных форм красного плоского лишая. //Сб. науч. тр. ЗГИУВ по матер. 58-й науч. - практ. конфер.- Запорожье, 1998. - С. 85-86.

5. Клинико-биологическая эффективность применения “Мефезоля” при лечении различных форм красного плоского лишая. //Сб. науч. тр. ЗГИУВ по матер. 58-й науч. - практ. конфер.- Запорожье, 1998. - С. 87-88.

6. Красный плоский лишай. Особенности состава белков сыворотки крови в содержимом ротовой полости. //Вест. стоматологии. - 1998. - № 2. -С. 30-32.

7. Оценка состояния иммунитета и показателей неспецифических факторов местной и общей резистентности организма при красном плоском лишае. //Вестн. стоматологии - 1998. - № 3. - С. 10-13.

8. Особенности состава белков сыворотки крови в содержимом ротовой полости при красном плоском лишае. // Вопр. эксперимент. и клин. стоматологии. Сб. научн. тр.- Харьков, 1998. - С. 67-70/ соавт. Р.Ю. Цимбалюк, Н.Г. Бараннік/.

9. Влияние стоматологического статуса на течение красного плоского лишая слизистой оболочки полости рта. // Вопр. эксперимент. и клин. стоматологии. Сб. научн. тр. - Харьков, 1998. - С. 19-22/. соавт.Н.Г. Бараннік/.

10. Б-система иммунитета при красном плоском лишае слизистой оболочки полости рта // І-й Націон.конгрес України з імунол., алергол. та імунореабіл.-Алушта, Крим, 13-15 травня, 1998./ співавт. Колесник Н.В., Бараннік Н.Г./.

11. Состав лекарственных композиций для местного лечения различных форм красного плоского лишая.// Сб. науч. тр. ЗГИУВ, 59-й науч.-практ. конф.; Запорожье, 1998. - С.

12. Особенности клинического течения красного плоского лишая у больных в зависимости от наличия металлических протезов в полости рта.//Сб. науч. тр. ЗГИУВ, 59-й науч.-практ. конф.; Запорожье, 1998. - С.

13. Этиология и патогенез красного плоского лишая слизистой оболочки полости рта: Методические рекомендации // Башкирский государственный медицинский институт. - Уфа, 1994, - 11с. /соавт. Г.Г. Мингазов, Н.В. Колесник, И.В. Бердюк, О.Н. Манухина, О.А.Лагутяева/.

14. Метод лікування різних форм червоного плескатого лишаю препаратом “Мефезоль” // Інф.лист, Київ.- 1998.-2с./ співавт. Н.Г.Бараннік, О.М. Манухіна/.

15. Склад та технологія виготовлення препарату “Мефенатгель” для лікування різних форм червоного плескатого лишаю. //Інф.лист, Київ. - 1998. -2с. /співавт. Н.Г. Бараннік, О.М. Манухіна/.

Размещено на Allbest.ru