Розвиток та становлення топографії надниркових залоз в ранньому період онтогенезу людини

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Тернопільська державна медична академія

ім. І.Я.Горбачевського

14.03.01 - Нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Розвиток та становлення топографії надниркових залоз в ранньому період онтогенезу людини

Хмара Тетяна Володимирівна

Тернопіль - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Буковинській державній медичній академії МОЗ України, м. Чернівці.

Науковий керівник:

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Круцяк Володимир Миколайович,

завідувач кафедри анатомії людини Буковинської державної медичної академії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Головацький Андрій Степанович, завідувач кафедри анатомії людини, оперативної хірургії та гістології медичного факультету Ужгородського державного університету

доктор медичних наук, професор Шутка Богдан Васильович, завідувач кафедри анатомії людини Івано-Франківської державної медичної академії

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра топографічної анатомії і оперативної хірургії

Захист відбудеться “_23_” __квітня_ 1999 р. о 14 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58. 601. 01 при Тернопільській державній медичній академії ім. І.Я.Горбачевського (282001, м. Тернопіль, майдан Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я.Горбачевського (м. Тернопіль, вул. Руська, 12).

Автореферат розісланий “22” березня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Кіт О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Складна та різноманітна функція, морфологічна своєрідність надниркових залоз визначають широке зацікавлення науковців як до вивчення процесів розвитку органа, так і його топографо-анатомічних взаємовідношень. Це пояснюється ще й тим, що в органі об'єднані дві різні за походженням закладки: інтерреналова та адреналова, а також варіантністю кровопостачання надниркових залоз.

В літературі є велика кількість публікацій, присвячених вивченню розвитку та становлення топографії надниркових залоз (А.А.Артишевский, 1964-1986; D.A.Gaillard, A.V.Lallemand, H.H.Moirot, 1990; Ф.Ф.Сакс, 1993; А.О.Лойтра, С.А.Левицька, 1994; В.Ф.Вільховий, М.С.Скрипніков, В.І.Шепітько, 1996; Ю.Т.Ахтемійчук, 1997 та ін.). Однак, наведені в них дані, торкаються лише окремих періодів розвитку надниркових залоз і не дають повного уявлення про динаміку їх становлення протягом всього пренатального періоду онтогенезу людини та у новонароджених. Багато питань, що стосуються цієї проблеми, недостатньо вивчені або не досліджені зовсім, а деякі з них залишаються дискусійними. Остаточно не з'ясовано механізм виникнення природжених вад надниркових залоз у людини.

Таким чином, актуальність дисертаційної роботи пояснюється необхідністю комплексного дослідження особливостей розвитку, становлення топографії надниркових залоз та динаміки їх синтопічної кореляції у пренатальному періоді онтогенезу людини та у новонароджених, що має важливе значення для з'ясування морфологічних передумов та часу можливого виникнення природжених вад надниркових залоз з метою удосконалення існуючих та розробки нових більш раціональних методів їх хірургічної корекції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є фрагментом планової наукової роботи кафедр анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинської державної медичної академії "Вивчення розвитку та становлення топографії середостіння і заочеревинного простору в пренатальному періоді онтогенезу людини з метою виявлення критичних періодів можливого виникнення природжених вад та варіантів будови з наступним морфологічним обгрунтуванням їх антенатальної корекції та профілактики” (№ держреєстрації 01.97V001514, шифр IH 07.00.000.95).

Мета і задачі дослідження. Вивчити розвиток і особливості становлення топографії надниркових залоз з наступним визначенням критичних періодів, варіантів будови та можливого виникнення їх природжених вад у ранньому періоді онтогенезу людини.

Для досягнення поставленої мети визначені наступні задачі:

1. Уточнити час і джерела закладки надниркових залоз.

2. Виявити особливості формоутворення надниркових залоз в процесі їх розвитку.

3. Простежити динаміку становлення топографії надниркових залоз на різних стадіях пренатального періоду онтогенезу та у новонароджених.

4. Визначити строки інтенсивного та уповільненого росту надниркових залоз впродовж внутрішньоутробного розвитку та у новонароджених.

5. З'ясувати морфологічні передумови і час можливого виникнення деяких природжених вад надниркових залоз.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше комплексно вивчені особливості розвитку та становлення топографії надниркових залоз в ранньому періоді онтогенезу людини. Простежено динаміку змін форми та розмірів надниркових залоз, визначені етапи інтенсивнішого їх росту в період антенатального життя. З'ясовані топографо-анатомічні взаємовідношення надниркових залоз з суміжними органами та структурами протягом всього пренатального періоду онтогенезу та у новонароджених. Визначені морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких природжених вад надниркових залоз.

Уточнені та доповнені дані літератури стосовно джерел та часу закладки надниркових залоз, особливостей становлення їх топографії впродовж пренатального періоду онтогенезу людини.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження доповнюють та поглиблюють існуючі уявлення про розвиток та становлення топографії надниркових залоз людини. Результати дисертаційної роботи можуть стати базою для подальшого вивчення морфогенезу та ембріотопографії надниркових залоз на спеціально відібраному матеріалі від матерів з певною клінічною патологією, а також еталоном для вивчення розвитку залоз в екологічно несприятливих регіонах. Відомості про особливості топографії надниркових залоз у плодів і новонароджених є морфологічною основою для удосконалення існуючих та розробки нових методів хірургічної корекції їх природжених вад.

Особистий внесок здобувача. Самостійно здійснено аналіз літератури, виконано морфологічні дослідження у 127 зародків, передплодів, плодів і новонароджених людини. Проведено статистичну обробку, аналіз і узагальнення отриманих результатів. Сформульовано висновки. Персональний внесок до наукових праць, опублікованих із співавторами становить від 30% до 75%.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідались на підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 1996; 1997; 1998); першій науково-практичній конференції початкуючих науковців та молодих вчених Буковини "Біологія, медицина, екологія" (Чернівці, 1996); науковій конференції "Актуальні питання морфогенезу" (Чернівці, 1996); Міжнародному симпозіумі "Актуальні питання медичної допомоги населенню" (Чернівці-Ангельхольм, 1996); Міжнародній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження проф. Н.В.Попової-Латкіної (Астрахань, 1996); Міжнародному симпозіумі "Принципи пропорції, симетрії, структурної гармонії та математичного моделювання в морфології" (Вінниця, 1997); другому Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 1998); ІІ Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Луганськ, 1998); засіданні Чернівецького обласного наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів (Чернівці, 1998).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових робіт, в тому числі у фахових наукових виданнях - 5 (3 - одноосібних, 2 - у співавторстві). Задепоновано 1 монографію.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 170 сторінках машинописного тексту. Складається з вступу, огляду літератури, розділу, в якому охарактеризовані матеріал і методи дослідження, 3-х розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків і списку використаних джерел (всього - 209, з них 54 - іноземних). Робота ілюстрована і документована 75 рисунками, з них 54 - мікро- та макрофотографій препаратів, 6 - графічних та пластичних реконструкцій, 6 - фоторентгенограм, 9 - схем кровопостачання надниркових залоз; 5 таблицями та 6 діаграмами.

топографія наднирковий формоутворення вада

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Дослідження проведено на 127 препаратах зародків, передплодів, плодів і новонароджених людини.

Вік об'єктів дослідження визначали за таблицями А.А.Заварзина (1939), А.Г.Кнорре (1959), Б.М.Пэттена (1959), а також за рекомендаціями Б.П.Хватова і Ю.Н.Шаповалова (1969), Л.И.Фалина (1976), А.И.Брусиловского і Л.С.Георгиевской (1985) на підставі вимірювань тім'яно-куприкової довжини (ТКД). За пропозицією Б.Ромейса (1953) вимірювання зародків і передплодів перших двох місяців проводили після одноденного їх фіксування у 5-6% розчині нейтрального формальдегіду, чим досягалася сталість форми драглистого тулуба об'єкта і, як наслідок, уникалися небажані огріхи при визначенні їх віку.

Виходячи з поставлених задач, застосовано комплекс адекватних морфологічних методів дослідження, що включав: макроскопію, виготовлення і мікроскопію серій послідовних гістологічних і топографо-анатомічних зрізів, звичайне та тонке препарування під контролем бінокулярної лупи, виготовлення графічних і пластичних реконструкційних моделей, ін'єкцію судин з наступною корозією та рентгенографію органа. Отримані цифрові дані оброблялись варіаційно-статистичним методом дослідження.

Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведеного дослідження встановлено, що закладка кіркової речовини надниркових залоз відбувається наприкінці п'ятого тижня ембріонального розвитку (зародки 7,0-7,5 мм ТКД) у вигляді потовщення целомічного епітелію, яке розміщене у куті між дорсальною брижою і краніальним кінцем первинної нирки. На даній стадії розвитку ми не спостерігали зв'язку між закладкою надниркових залоз і закладкою постійних нирок. Скелетотопічно надниркові залози розміщуються на рівні п'ятого-шостого грудних хребців.

У зародків 8,0 мм ТКД закладка надниркової залози у вигляді незначного скупчення клітин на медіальній поверхні мезонефроса має форму дещо подовженого тіла.

Наприкінці зародкового періоду (ембріони 11,5-13,0 мм ТКД) закладки надниркових залоз являють собою парні утворення, неправильно-кулястої форми, розміщені з боків і дещо вентральніше від черевної аорти та латерально від кореня дорсальної брижі. Медіовентрально від верхніх ділянок надниркових залоз розміщується стравохід. Права надниркова залоза своєю передньою поверхнею стикається з печінкою, а також зближується з правою постійною ниркою.

Краніокаудальний розмір надниркової залози у зародків шести тижнів дорівнює 523±49,5 мкм, білатеральний - 381±39,3 мкм, передньозадній - 162±16,5 мкм.

У зародковому періоді розвитку надниркові залози знаходяться в тісному морфологічному зв'язку з мезонефросами і статевими залозами.

На початку сьомого тижня розвитку (передплоди 14,0-15,0 мм ТКД) надниркові залози мають подовжено-овальну форму. На даному етапі ембріогенезу надниркова залоза має зв'язок з первинною та постійною нирками. Постійна нирка починає поступово "підніматися", розміщуючись паралельно по відношенню до надниркової залози на її дорсальній поверхні, між нею та закладкою хребтового стовпа.

Надниркові залози локалізуються на рівні верхнього краю восьмого - нижнього краю дев'ятого або верхнього краю десятого грудних хребців.

Починаючи з передплодів 17,5-18,0 мм ТКД, надниркова залоза, окрім верхнього полюса постійної нирки, частково покриває її передню поверхню. Це зумовлює формування на нижній поверхні органа відповідного ниркового втиснення. Надниркова залоза починаючи з цієї стадії розвитку поступово набуває колбоподібної форми, розширена краніальна її частина направлена в бік діафрагми, а звужена каудальна - в бік мезонефроса та статевої залози.

Початок злиття закладок кіркової та мозкової речовин в єдиний орган ми спостерігали у передплодів 18,0-20,5 мм ТКД.

У передплодів 18,0-20,5 мм ТКД права надниркова залоза відокремлена печінкою від стравоходу, ліва - межує з ним. Орган значно збільшується в розмірах. Вертикальний розмір правої надниркової залози дорівнює 0,93±0,13 мм; білатеральний - 0,58±0,05 мм; передньозадній - 0,27±0,03 мм. Розміри лівої надниркової залози відповідно становлять: 0,98±0,18 мм; 0,62±0,06 мм; 0,28±0,04 мм.

На даній стадії розвитку структурної межі між наднирковою залозою та первинною ниркою ще не існує. Постійна нирка розміщується дорсально по відношенню до надниркової залози. Остання змикається з нею в межах своєї нижньої третини. Надниркові залози покривають передню поверхню постійних нирок до рівня їх пазух.

Наприкінці сьомого тижня ембріогенезу (передплоди 18,0-20,5 мм ТКД) починає диференціюватися центральна вена надниркової залози, яка знаходиться ближче до вентрокаудальної поверхні органа.

У передплодів 21,0-24,0 мм ТКД ліва надниркова залоза стикається зі шлунком в межах своєї нижньої половини, на відміну від попередньої вікової групи, коли вона межувала з ним по всій своїй висоті. Верхня половина передньої поверхні органа покривається печінкою. До нижньої половини та дещо каудальніше від лівої надниркової залози знаходиться хвостова частина підшлункової залози та ліва статева залоза. На даній стадії розвитку мезонефрос розміщується каудально від надниркової залози і не стикається з нею.

Початок диференціювання кори на дві зони: фетальну та дефінітивну ми відзначили у передплодів 25,3-27,5 мм ТКД.

Наприкінці восьмого тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 28,5-30,0 мм ТКД) форма надниркової залози наближається до бобоподібної. Вперше на цій стадії розвитку виявлена асиметрія форми правої та лівої надниркових залоз. Права надниркова залоза мала конусоподібну форму, а ліва - трикутну.

Надниркова залоза не прилягає щільно до постійної нирки, а покриває її зверху зі сторони передньої поверхні.

Необхідно відзначити, що у досліджених передплодів праву надниркову залозу спереду, зверху та збоку, майже повністю, оточує печінка, відмежовуючи при цьому орган від діафрагми, кореня дорсальної брижі, передньобічної стінки живота, а також, частково, від підшлункової залози та дванадцятипалої кишки. Нижня третина передньої поверхні лівої надниркової залози межує з хвостовою частиною підшлункової залози, спереду та збоку її покриває шлунок.

На дев'ятому тижні ембріогенезу надниркові залози межують з передньою поверхнею постійних нирок майже до рівня їх нижніх полюсів, повністю покриваючи при цьому ниркову пазуху, а також примискову ділянку сечовода. В свою чергу редукована первинна нирка у передплодів 33,0-35,0 мм ТКД втрачає зв'язок з наднирковою залозою. Брижою вона з'єднується з статевою залозою. Надниркові залози за своїми розмірами майже в 2 рази перевищують постійні нирки.

В середині десятого тижня антенатального розвитку в органі чітко розрізняються дві зони: зовнішня (дефінітивна) та внутрішня (фетальна). Зовнішня кіркова речовина диференційована на слабо помітні клубочкову та пучкову зони. Також як і на попередніх стадіях розвитку, ми спостерігали асиметрію форми надниркової залози.

На одинадцятому тижні внутрішньоутробного розвитку (передплоди 54,0-66,0 мм ТКД) форма надниркової залози бобоподібна. Краніокаудальний розмір правої надниркової залози дорівнює 8,58±0,28 мм; білатеральний - 4,28±0,25 мм; передньозадній - 2,27±0,21 мм. Розміри лівої надниркової залози відповідно становлять: 9,10±0,36 мм; 4,55±0,29 мм; 2,43±0,27 мм.

Права та ліва надниркова залози розміщуються не на одному рівні. Так, права надниркова залоза локалізується на рівні середини тіла одинадцятого грудного - нижнього краю першого поперекового хребців, а ліва - на рівні нижнього краю одинадцятого грудного - верхнього краю другого поперекового хребців.

В кінці передплодового періоду розвитку (передплоди 67,0-79,0 мм довжини) орган набуває округло-овальної форми. В противагу попередній віковій групі, він стає ширшим та коротшим. Надниркові залози розміщуються в межах верхніх полюсів нирок, а також покривають їх передню поверхню до судинної ниркової ніжки.

На початку плодового періоду онтогенезу ми відзначили зміну ембріональної форми надниркової залози в напрямку до дефінітивної, її варіабельність та асиметрію.

У плодів четвертого місяця розвитку спостерігається збільшення розмірів надниркових залоз. Краніокаудальний розмір правої надниркової залози становить 13,5±1,2 мм; лівої - 14,4±1,1 мм; білатеральний: правої - 8,9±0,8 мм; лівої - 8,7±0,6 мм; передньозадній: відповідно - 5,8±0,7 мм та 5,5±0,6 мм.

У плодів на даній стадії розвитку маса правої надниркової залози дорівнює 0,33±0,05 г, лівої - 0,36±0,04 г, що становить 0,45-0,47% від маси тіла.

Кровопостачання органа здійснюється за участю трьох основних артерій. Ми спостерігали верхні надниркові артерії, які відходили від нижніх діафрагмальних, середні - від черевної частини аорти та нижні надниркові артерії, джерелом яких були ниркові артерії. В одному випадку (плід 135,0 мм ТКД) верхні надниркові артерії відходили від черевного стовбура.

Права надниркова залоза у плодів на четвертому місяці розвитку розміщується на рівні середини тіла одинадцятого грудного - нижнього краю першого поперекового хребців; ліва - на рівні верхнього краю одинадцятого грудного - нижнього краю першого поперекового хребців.

На початку п'ятого місяця розвитку надниркові залози та нирки з відповідного боку однакові за розмірами.

Ми виявили асиметрію середніх надниркових артерій. Дві з трьох правих середніх надниркових артерій безпосередньо відходили від черевної частини аорти, одна - від верхньої брижової артерії. Ліві середні надниркові артерії відходили від черевної частини аорти.

Наприкінці п'ятого місяця внутрішньоутробного періоду розвитку (плоди 170,0-185,0 мм ТКД) надниркові залози дещо збільшуються за розмірами. Як і у раніше описаних плодів, спостерігається асиметрія форми надниркових залоз. Права надниркова залоза має півмісяцеву форму, а ліва - трапецієподібну. Обидві надниркові залози своїми нижньоприсередніми відділами прикривають структури воріт нирок.

При вивченні плодів 186,0-230,0 мм ТКД встановлено, що лівій наднирковій залозі спочатку властива трикутна форма з верхівкою направленою догори. В подальшому її форма починає наближуватись до півмісяцевої. Права надниркова залоза характеризується трикутною формою, без загостреної верхівки.

На даній стадії пренатального онтогенезу маса правої надниркової залози дорівнює 1,97±0,35 г, лівої - 2,02±0,33 г. Відносна маса становить 0,40-0,41%.

Впродовж сьомого місяця розвитку розміри правої надниркової залози збільшилися до 23,5±0,7 мм (краніокаудальний); 15,1±1,1 мм (білатеральний) і 9,4±0,6 мм (передньозадній); лівої надниркової залози відповідно до: 25,6±1,5 мм; 17,8±1,2 мм; 9,7±0,9 мм.

На одному препараті (плід 270,0 мм ТКД) ми спостерігали дві центральні вени лівої надниркової залози. Одна з них, довжиною 12,0 мм, була розміщена більш медіально та відповідала положенню центральної вени на інших препаратах. Друга вена, довжиною 4,0 мм, виходила із надниркової залози нижче і дещо латеральніше від першої, в межах нижньої ділянки органа. Обидві центральні вени впадали в ліву ниркову вену.

На початку восьмого місяця внутрішньоутробного розвитку (плоди 271,0-285,5 мм ТКД) постійна нирка значно перевищує за розмірами надниркову залозу.

Скелетотопічно права надниркова залоза розміщується на рівні верхнього краю десятого грудного - нижнього краю першого поперекового хребців. Ліва - на рівні верхньої третини тіла десятого грудного - середини тіла першого поперекового хребців.

У плодів дев'ятого місяця розвитку спостерігається збільшення розмірів надниркових залоз. Так краніокаудальний розмір правої надниркової залози дорівнює 25,6±1,4 мм; лівої - 30,4±1,7 мм; білатеральний: правої - 18,9±1,1 мм; лівої - 24,1±1,1 мм; передньозадній: відповідно - 12,3±1,4 мм та 14,1±1,8 мм. На цій стадії розвитку нами також виявлена асиметрія форми надниркових залоз. В більшості випадків, як і у досліджених плодів семи-восьми місяців, форма правої надниркової залози наближується до трикутної, а лівої - до півмісяцевої. Положення надниркових залоз на даній стадії розвитку близьке до дефінітивного. Вони розміщуються в межах верхніх полюсів відповідних нирок, прикриваючи присередній край органа аж до його воріт.

На одному препараті (плід 355,0 мм ТКД) верхня надниркова артерія відходила від верхньої брижової артерії.

При дослідженні плода 370,0 мм ТКД ми виявили відходження всіх надниркових артерій справа, в тому числі і нижньої діафрагмальної, від ниркової артерії.

Наприкінці плодового періоду розвитку маса правої надниркової залози дорівнює 6,89±1,66 г, лівої - 7,25±1,62 г, що становить 0,26-0,27% від маси тіла. Надниркові залози локалізуються на рівні одинадцятого грудного - верхнього краю другого поперекового хребців.

Варіабельність форми надниркових залоз у новонароджених можна представити такими її різновидностями: трапецієподібна, трикутна та неправильно-овальна. У новонароджених відбувається збільшення розмірів і маси органа. Краніокаудальний розмір правої надниркової залози - 29,2±1,5 мм; білатеральний - 25,2±1,3 мм і передньозадній - 15,4±1,1 мм; лівої залози - відповідно: 32,1±1,7 мм; 33,3±1,1 мм та 16,4±1,2 мм. Відношення середніх величин краніокаудального розміру надниркової залози до довжини нирки справа становить - 1:1,5; а зліва - 1:1,3. Відношення краніокаудального показника надниркової залози до довжини тулуба, в середньому, становить 1:22. Маса правої надниркової залози дорівнює 7,8±1,2 г, лівої - 8,1±1,1 г, що становить 0,28-0,30% від маси тіла.

Основна кількість судин у новонароджених знаходиться вздовж верхнього краю та присереднього відділу органа. До бічного краю, і особливо до нижньолатерального кута залози, підходять, в основному, їх кінцеві гілки. Тому, ушкодження медіальної ділянки органа є більш серйозним внаслідок розриву основних стовбурів або початкових гілок надниркових артерій.

У новонароджених ми відзначили початок формування сітчастої зони. Остаточне диференціювання кіркової речовини надниркових залоз відбувається в постнатальному періоді онтогенезу людини.

На момент народження надниркова залоза як орган практично є сформованою.

Порушення процесу розвитку надниркових залоз може призвести до виникнення різних природжених вад. До найбільш частих вад розвитку надниркових залоз належать аномалії форми та положення органа. Водночас, ми вперше спостерігали поєднані аномалії розвитку внутрішніх органів, які не описані в літературі. А саме, при дослідженні плода 132,0 мм ТКД ми виявили: відносно нормальних розмірів праву надниркову залозу та виражену гіпоплазію лівої залози; агенезію правої та гіпоплазію лівої легені; товсту кишку у вигляді петлі з висхідним та низхідним коліном та з відсутністю поперечного відділу ободової кишки; недорозвинутість м'язів черевної стінки, грижі передньої стінки живота та поперекової ділянки. При вивченні плода 178,0 мм ТКД ми спостерігали агенезію правої надниркової залози, яка поєднувалась з баштоподібною формою черепа. Описані нами вади розвитку (агенезія та гіпоплазія надниркової залози) відносяться до дуже рідкісних. У новонародженого ми спостерігали аномалію положення правої надниркової залози, яка поєднувалась з кістоподібним ураженням обох легень, морфологічними змінами в будові серця, вадами в структурній організації печінки та жіночих статевих органів.

На трьох препаратах (передплід 37,0 мм ТКД; плоди 230,0 мм та 368,0 мм ТКД) ми виявили ліві додаткові надниркові залози.

Знання особливостей розвитку, становлення топографії надниркових залоз та динаміки їх синтопічної кореляції протягом раннього періоду онтогенезу людини сприяє більш достовірній діагностиці та вибору адекватних методів хірургічної корекції природженої патології надниркових залоз.

ВИСНОВКИ

1. Закладка надниркових залоз у вигляді потовщення целомічного епітелію відбувається протягом п'ятого тижня ембріонального розвитку (зародки 7,0-7,5 мм ТКД) в куті між дорсальною брижою і краніальним кінцем первинної нирки.

2. У зародковому і першій половині передплодового періодів розвитку надниркові залози знаходяться в тісному морфологічному зв'язку з первинними нирками та статевими залозами.

3. Зближення надниркових залоз з постійними нирками відбувається на початку передплодового періоду розвитку (передплоди 15,0-17,0 мм ТКД).

4. Схожі до дефінітивних топографо-анатомічні взаємовідношення надниркових залоз з суміжними органами черевної порожнини встановлюються наприкінці передплодового періоду розвитку (передплоди 67,0-74,0 мм ТКД).

5. Форма надниркових залоз протягом раннього періоду онтогенезу людини змінюється від видовженої у зародків до трикутної, трапецієподібної та неправильно-овальної у плодів і новонароджених.

6. Найбільш інтенсивне зростання розмірів надниркових залоз відбувається у передплодів 7-8 тижнів і плодів 5-6 місяців, а уповільнення - у передплодів 10-11 тижнів та плодів 7-8 місяців розвитку.

7. Асиметрія форми, топографії та кровопостачання правої та лівої надниркових залоз зумовлена їх різною синтопічною кореляцією.

8. Морфологічною передумовою виникнення варіантів будови і природжених вад надниркових залоз є порушення їх розвитку в зародковому та на початку передплодового періодів онтогенезу.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Хмара Т.В. До генезу множинності надниркових артерій //Буковинський медичний вісник. - 1997. - № 1. - С. 79-83.

2. Хмара Т.В. Ембріотопографічні особливості надниркових залоз в передплодовому періоді ембріогенезу людини //Вісник морфології. - 1998. - №1. - С.146-147.

3. Хмара Т.В., Марчук Ф.Д., Унгурян В.П., Марчук В.Ф. Рідкісне поєднання природжених вад розвитку органів новонародженого людини //Буковинський медичний вісник. - 1998. - № 1. - С. 119-125.

4. Хмара Т.В. Особливості формоутворення надниркових залоз в пренатальному періоді онтогенезу людини //Вісник проблем біології і медицини. - 1998. - № 8. - С. 112-118.

5. Хмара Т.В., Марчук Ф.Д. Природжені аномалії розвитку деяких внутрішніх органів плода людини //Вісник проблем біології і медицини. - 1998. - № 17. - С. 49-52.

6. Хмара Т.В. Особливості ембріотопографії вен надниркових залоз //Хист. - 1997. - № 1. - С. 308-315.

7. Корелятивні взаємовідношення ниркових та надниркових артерій (огляд літератури) /Хмара Т.В., Догадіна І.В., Проняєв В.І., Кокощук Г.І., Круцяк В.М. - Деп. в ДНТБ України № 950 16.04.96. - 64 с.

8. Архітектоніка венозної системи надниркових залоз в онтогенезі людини (огляд літератури) /Хмара Т.В. - Деп. в ДНТБ України. № 1969 23.10.96. - 13 с.

9. Хмара Т.В. Про варіабельність додаткових надниркових артерій у новонароджених //Матер. першої науково-практ. конф. початкуючих науковців та молодих вчених Буковини. - Чернівці, 1996. - С. 76-77.

10. Хмара Т.В. До питання про екстраорганний відділ центральної вени надниркових залоз //Матер. наук. конф. “Актуальні питання морфогенезу”. - Чернівці, 1996. - С. 352-353.

11. Хмара Т.В. Про особливості кровопостачання надниркових залоз у новонароджених //Матер. наук. конф. “Актуальні питання морфогенезу”. - Чернівці, 1996. - С. 353-354.

12. Догадіна І.В., Хмара Т.В., Проняєв В.І. Варіабельність парних вісцеральних гілок черевної аорти //Матер. Міжнарод. симпоз. “Актуал. пит. мед. допомоги населенню”. - Чернівці-Ангельхольм, 1996. - С. 40-41.

13. Хмара Т.В. О ранних этапах эмбриогенеза надпочечников //Матер. межд. конф., посв. 100-летию со дня рожд. проф. Н.В.Поповой-Латкиной. - Астрахань, 1996. - С. 204.

14. Krutsyak V.M., Pronyayev V.I., Kokoshchuk G.I., Khmara T.V., Dogadina I.V. Asymmetry of renal and adrenal veins //Матер. міжнар. симпоз. “Принц. пропорц., симет., структ. гарм. та матем. модел. в морфології”. - Вінниця, 1997. - С.103.

15. Проняєв В.І., Догадіна І.В., Хмара Т.В., Круцяк В.М., Кокощук Г.І., Ахтемійчук Ю.Т. Асиметрія форм деяких симетричних органів черевної порожнини у новонароджених //Матер. міжнар. симпоз. “Принц. пропорц., симет., структ. гарм. та матем. модел. в морфології”. - Вінниця, 1997. - С. 159-160.

16. Кокощук Г.І., Проняєв В.І., Хмара Т.В., Догадіна І.В. Особливості білатеральної симетрії нирки у співставленні з наднирковою залозою в ранньому періоді онтогенезу людини //Зб. стат. “Гістологія як наук.-практ. базис підгот. медичних кадрів”. - Харків, 1997. - С. 106-108.

17. Круцяк В.М., Хмара Т.В., Марчук Ф.Д., Лойтра А.О. Структурна організація артеріальних судин надниркових залоз в пренатальному періоді онтогенезу людини //”Актуал. пит. морфології” Фахове видання наук. праць ІІ Націон. конгресу анат., гістол., ембріол. і топографоанат. України. - Луганськ, 1998. - С. 157-158.

АНОТАЦІЯ

Хмара Т.В. Розвиток та становлення топографії надниркових залоз в ранньому періоді онтогенезу людини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 - нормальна анатомія. - Тернопільська державна медична академія ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 1999.

В дисертації вивчені особливості розвитку та становлення топографії надниркових залоз протягом пренатального періоду онтогенезу людини та у новонароджених. Уточнено час і джерела закладки надниркових залоз, досліджено динаміку зміни їх форми, розмірів та особливості кровопостачання. Виявлено корелятивні взаємовідношення надниркових залоз із суміжними органами, а також морфологічні передумови виникнення деяких їх природжених вад.

Ключові слова: надниркові залози, ембріологія, ембріотопографія, людина.

АННОТАЦИЯ

Хмара Т.В. Развитие и становление топографии надпочечных желез в раннем периоде онтогенеза человека. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. - Тернопольская государственная медицинская академия им. И.Я.Горбачевского МЗ Украины. Тернополь, 1999.

Исследование проведено на 127 препаратах зародышей, предплодов, плодов и новорожденных человека. Использован комплекс морфологических методов исследования, который включал изготовление и микроскопию серий гистологических и топографо-анатомических срезов, макроскопию, обычное и тонкое препарирование под контролем бинокулярной лупы, инъекцию сосудов с последующей коррозией, изготовление и изучение графических и пластических реконструкционных моделей и рентгенографию органа. Цифровые показатели размеров и массы надпочечных желез подвергались статистической обработке и анализу с построением таблиц и диаграмм.

Комплексно изучены особенности развития и становления топографии надпочечных желез в пренатальном периоде онтогенеза человека и у новорожденных. Установлено, что закладка коркового вещества надпочечной железы возникает в конце пятой недели (зародыши 7,0-7,5 мм ТКД) в виде утолщения целомического эпителия, которое расположено в углу между дорсальной брыжейкой и краниальным концом первичной почки. Скелетотопически закладка органа располагается на уровне пятого-шестого грудных позвонков.

У зародышей 11,5-13,0 мм ТКД закладки надпочечных желез представляют собой парные образования, неправильно-округлой формы, расположенные по сторонам и несколько спереди от брюшной аорты.

В зародышевом периоде развития надпочечные железы находятся в тесной морфологической связи с первичными почками и половыми железами.

В начале предплодного периода развития (предплоды 14,0-15,0 мм ТКД) надпочечная железа имеет связь с первичной и постоянной почками. Постоянная почка начинает постепенно подниматься, располагаясь параллельно к надпочечнику, на его дорсальной поверхности. У предплодов 17,5-18,0 мм ТКД надпочечная железа, кроме верхнего полюса постоянной почки, частично покрывает и её переднюю поверхность. В результате этого, на нижней поверхности надпочечной железы формируется почечное вдавление.

Впервые асимметрия формы органа выявлена в конце восьмой недели внутриутробного развития (предплоды 28,5-30,0 мм ТКД), что обусловлено различной синтопией правой и левой надпочечных желез.

В конце предплодного периода устанавливаются похожие на дефинитивные топографо-анатомические соотношения надпочечных желез с соседними органами брюшной полости.

В начале плодного периода наблюдается интенсивный рост надпочечников, а также изменение эмбриональной формы в направлении к дефинитивной. Вариабельность формы надпочечников у плодов и новорожденных можна представить такими видами: треугольная, трапециевидная, полулунная, неправильно-овальная и конусовидная.

Основные черты топографии надпочечных желез у новорожденных максимально приближены к дефинитивным, но окончательное становление зональности органа происходит в постнатальном периоде онтогенеза.

Полученные данные являются морфологической основой для усовершенствования существующих и разработки новых методов хирургической коррекции и антенатальной профилактики врожденных пороков развития надпочечных желез.

Ключевые слова: надпочечные железы, эмбриология, эмбриотопография, человек.

SUMMARY

Khmara T.V. The development and formation of the topography of the adrenal glands in the early period of human ontogenesis. - A manuscript.

The thesis for the achievement of the scientific degree of a candidate of the medical sciences. Speciality 14.03.01 - normal anatomy. Ternopil State Medical Academy named after Horbachevsky, the Ministry of Health of Ukraine. Ternopil, 1999.

The questions of the development and formation of the topography of the adrenal glands during the pre-natal period of human ontogenesis and in the newborns have been considered in the thesis. The time and the saurces of the foundation of the adrenal glands have been specified. The dynamics of the changing of their shapes, sizes and the peculiarities of the circulation of blood have been investigated. The correlative correlations of the adrenal glands with the opposite organs and the morphologycal preconditions of the appearance of some of their born defects have been displayed.

Key words: adrenal glands, embriology, embriotopography, man.

Размещено на Allbest.ru