Клініко-гемодинамічні особливості перебігу ішемічної хвороби серця з супутнім хронічним обструктивним бронхітом та шляхи корекції виявлених порушень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський державний медичний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14.01.02 - внутрішні хвороби

Клініко-гемодинамічні особливості перебігу ішемічної хвороби серця з супутнім хронічним обструктивним бронхітом та шляхи корекції виявлених порушень

Шуть Світлана Володимирівна

Луганськ - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії, м .Полтава, МОЗ України, кафедра поліклінічної терапії, ЦНДЛ

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Казаков Юрій Михайлович, Українська медична стоматологічна академія, завідувач кафедрою поліклінічна терапія

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Денисюк Віталій Іванович, Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова, завідувач кафедри госпітальної терапії № 2;

доктор медичних наук, професор Синяченко Олег Володимирович, Донецький державний медичний університет, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України (м. Київ)

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор В.І. Коломієць

Анотація

гемодінаміка ліпідний обмін

Шуть С.В. Клініко-гемодинамічні особливості перебігу ІХС з супутнім хронічним обструктивним бронхітом і шляхи корекції виявлених порушень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук по спеціальності 14.01.02 - внутрішні хвороби. - Луганський державний медичний університет. - Луганськ, 1999.

Дисертація присвячена питанням вивчення стану гемореології, перекисного окислення ліпідів, центральної та периферичної гемодинаміки при ІХС з супутнім хронічним обструктивним бронхітом при застосуванні внутрішньовенного лазерного опромінення крові і антиоксидантів. Обґрунтована необхідність застосування з лікувальною метою біофізично-антиоксидантних комплексів.

Основні результати і висновки роботи можуть бути використані в лікувально-профілактичних закладах, а також в учбових закладах.

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, хронічний обструктивний бронхіт, гемодинаміка, переоксидація ліпідів, лазеротерапія, ультрафіолетове опромінення крові, дибунол.

Аннотация

Шуть С.В. Клинико-гемодинамические особенности течения ИБС с сопутствующим хроническим обструктивным бронхитом и пути коррекции выявленных нарушений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 - внутренние болезни. - Луганский государственный медицинский университет. - Луганск, 1999.

Диссертация посвящена вопросам изучения состояния гемореологии, перекисного окисления липидов, центральной и периферической гемодинамики при ИБС с сопутствующим хроническим обструктивным бронхитом при применении внутривенного лазерного и ультрафиолетового облучения крови и антиоксидантов. Ишемическая болезнь сердца и хронические обструктивные бронхиты, являются распространенными заболеваниями в терапевтической практике, которые приводят к снижению профессиональных возможностей, потери временной трудоспособности, развития осложнений, инвалидизации и смертности больных. Поиск новых путей и способов борьбы с этими заболеваниями также является важной проблемой на современном этапе.

Целью нашей работы явилось изучение состояния гемореологии, перекисного окисления липидов, центральной гемодинамики при ИБС с хроническим обструктивным бронхитом при применении внутрисосудистого лазерного облучения крови (ВЛОК), антиоксидантов (АО), ультрафиолетового облучения крови (УФОК). В процессе обследования установлена взаимосвязь нарушений метаболизма, перекисных процессов, реологии, центральной и периферической гемодинамики, функции внешнего дыхания у больных ИБС с сопутствующей патологией органов дыхания. Предложены биофизические методы комплексного лечения стабильной формы ИБС с патологией дыхательной системы. Проведен научный анализ механизма лечебного действия на организм больного разработанных терапевтических схем. Обоснована целесообразность применения в терапевтической практике комплексов биофизически-антиоксидантной направленности и дан анализ механизма лечебного действия применяемых методов.

Обследовано 105 больных с микс патологией. Установлено, что стабильная стенокардия отмечалась у 87 человек, из них у 48 -ІІ ф.к. и 39 - ІІІ ф.к. У остальных 28 пациентов в анамнезе перенесенный инфаркт миокарда. 18 практически здоровых лиц составили контрольную группу. Больным применялась базисная терапия (нитраты, седативные препараты, бронхолитики) и следующие курсы лечения: дибунол, ВЛОК и дибунол, УФОК и дибунол.

Проведенная терапия с включением ВЛОК и УФОК с дибунолом способствовала более быстрому улучшению общего состояния больного, наступлению более длительной и стойкой ремиссии как основного, так и сопутствующего заболевания. При изучении кардиогемодинамической эффективности применения квантово-антиоксидантных комплексов установлено, что положительная динамика показателей, характеризующих состояние сократительной функции миокарда, увеличение фракции выброса, сопровождается урежением частоты ангинальных приступов, увеличением толерантности к физической нагрузке, о положительном влиянии на внутрисердечную гемодинамику говорит уменьшение размеров полости левого желудочка, систолического и диастолического объемов с одновременным увеличением фракции выброса, степени укорочения передне-заднего размера, скорости циркулярного укорочения волокон миокарда.

На фоне кардиогемодинамических улучшений повышаются показатели функции внешнего дыхания: жизненная емкость, максимальная вентиляция легких, объем форсированного дыхания. Показано, что применение с терапевтической целью данных комплексов способствует улучшению показателей гемодинамики и сократительной функции сердечной мышцы, регионарной гемодинамики - улучшение кровотока в артериолах.

При изучении перекисного окисления липидов, ферментов антиоксидантной защиты, липидного обмена установлено, что применение квантово-гравитационных методов положительно влияют на про- и антиоксидантные механизмы адаптации.

Основные результаты и выводы работы могут быть использованы в лечебно-профилактических учреждениях, а также в учебных заведениях.

Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, хронический обструктивный бронхит, гемодинамика, переоксидация липидов, лазеротерапия, ультрафиолетовое облучение крови, дибунол.

Anotation

Shut S.V. Clinico-hemodinamical peculiarities of treatment of ischemic disease wish chronic obstructive bronchitis and the way of correction discovered disorders. - Мanuscript.

Dissertation in order to gain the degree of a candidate of medical sciences on the speciality 14.01.02 - internal diseases.- State medical university of Lugansk.- Lugansk, 1999.

The thesis is devoted to the study of the condition of hemorheology, lipid peroxidation, central and peripheral hemodynamics in ischemic heart diseases (IHD) with accompanied chronic bronchitis when using intravenous laser and ultraviolet irradiation of blood and antioxidants. There were put forward biophysical methods of complex treatment of IHD with the respiratory system pathology.

The results can be used in complex therapy of IHD patients, in prevention of this pathology as well as with educational purpose.

Key words: ischemic heart disease, chronic obstructive bronchitis, hemodynamics, lipid peroxidation, intravenous laser irradiation, dybunol.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Серцево-судинні захворювання, зокрема ішемічна хвороба серця (ІХС), є найважливішою причиною смерті в дорослих осіб і осіб похилого віку в більшості розвинених країн. При проведенні аналізу, за матеріалами робочої групи Європейського товариства кардіологів (вікова категорія 45-74 роки), в Європі на серцево-судинні захворювання припадає близько 40% смертності (S. Saus, H. Kraunhout, 1998). У 54% хворих досліджуваних нами, відмічено сполучення ІХС з іншими захворюваннями, зокрема з хронічними обструктивними бронхітами (ХОБ) в 45% випадків.

Висока частота сполучної патології на сучасному етапі має суттєве соціально-економічне значення.

Ішемічна хвороба серця і ХОБ, є поширеними захворюваннями в терапевтичній практиці, які призводять до зниження професійних можливостей, працездатності, розвитку ускладнень, інвалідизації і смертності хворих. Пошук нових шляхів та засобів боротьби з цими захворюваннями також є важливою проблемою на сучасному етапі.

Ріст захворюваності бронхолегеневої системи обумовлений рядом причин: забрудненням повітряного басейну, курінням, резистентністю бактеріальної флори до антибіотиків (В.Г. Бокша, 1991; Є.В. Гембицький і співавт., 1987).

У механізмі розвитку даних захворювань відзначають складні процеси, які взаємообтяжують їх перебіг. Так, погіршення коронарного кровотоку призводить до зростання тканинної гіпоксії, різкого зменшення скорочувальної можливості міокарду, недостатнього кровопостачання і транспорту кисню (М.Р. Палєєв і співавт, 1998; В.І. Денисюк, 1995). Все вищевказане посилює формування артеріальної гіпоксемії і гіпоксії тканин при супутній бронхолегеневій патології. Невідємними умовами успішного лікування ІХС з супутнім ХОБ є патогенетична спрямованість і своєчасність лікувальних заходів, врахування віку і функціонального класу захворювання, зміни гемодинаміки і регулюючих її нейрогуморальних систем, стану функції зовнішнього дихання. Рівень рефрактерності до медикаментозної терапії при ІХС складає за клінічними оцінками від 20% до 50% (Л.О. Лещинський і співавт., 1995). Відзначається також нестійкість ефекту при лікуванні фармпрепаратами, відсутність, як правило, терапевтичних наслідків, коли ліки діють доки їх приймають, що робить залежність багатьох хворих від антиангінальних препаратів.

Виявлення функціонального взаємозв'язку центральної та периферичної гемодинаміки, функції зовнішнього дихання (ФЗД), електрокінетичних та реологічних змін крові, активації перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), порушення ліпідного обміну і процесів гемостазу, їх ролі і послідовності включення в патогенез захворювання дозволяє уточнити окремі ланцюги в розвитку ІХС з ХОБ, більш цілеспрямовано та диференційовано здійснювати їх корекцію. Враховуючи взаємообтяжуюче прогресування даних захворювань, актуальною проблемою є розробка та впровадження патогенетичного комплексного лікування хворих, яка включає засоби біофізичної дії на організм: застосування гелій-неонового лазеру, ультрафіолетового опромінювання крові, антиоксидантів. Поряд з цим, важливою проблемою є визначення найбільш оптимальних комплексних мір реабілітації при стабільних формах ІХС із супутнім ХОБ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Виконана наукова робота є фраґментом конкурсної приоритетної НДР МОЗ України “Дисгормональні, органоспецифічні фактори впливу на гемо-гомеостаз хворих з патологією серцево-судинної системи та шляхи корекції виявлених порушень”. Реєстраційний номер № 04/1790 від 10.09.95, код № 2, № держреєстрації 0195V026212.

Мета і задачі дослідження

Метою нашої роботи є вивчення особливостей гемодинаміки у хворих на ІХС із супутнім ХОБ і обґрунтування доцільності застосування в лікуванні комплексів квантово-антиоксидантної терапії.

При виконанні роботи ми намагались вирішити такі проблеми:

1. Вивчити особливості клінічного перебігу ішемічної хвороби серця із супутнім ХОБ.

2. Дослідити стан гемореології крові (уявну в'язкість при різних напругах та швидкостях зсуву) при даній мікспатології.

3. Вивчити стан ліпідного обміну, показників ПОЛ та ферментів антиоксидантного захисту (холестерину, -ліпопротеїдів, малонового діальдегіду, перекисної резистентністі еритроцитів, каталази, супероксиддисмутази, дієнових кон'югатів) у хворих із стабільним перебігом ІХС із супутнім ХОБ.

4. Проаналізувати стан периферичної та центральної гемодинаміки (реопульмонографію, ехокардіоскопію), функції зовнішнього дихання (спірографію) у хворих ІХС із супутнім ХОБ.

5. Вивчити і патогенетично обгрунтувати вплив вітчизняного препарату дибунол, методів квантово-гравітаційної дії - внутрішньовенного лазерного опромінення крові (ВЛОК) та ультрафіолетового опромінення крові (УФОК) на перебіг ІХС із ХОБ.

Наукова новизна одержаних результатів

У процесі дослідження виявлено взаємозв'язок порушень метаболізму, перекисних процесів, реології, центральної та периферичної гемодинаміки, функції зовнішнього дихання у хворих ІХС із супутнім ХОБ. Запропоновано біофізичні методи комплексного лікування стабільної форми ІХС з патологією дихальної системи. Проведено науковий аналіз механізму лікувальної дії на організм хворого розроблених терапевтичних схем. Обґрунтована доцільність застосування в клінічній практиці лікувальних комплексів біофізично-антиоксидантної спрямованості даний науковий аналіз механізму лікувальної дії застосованих методів.

Практичне значення одержаних результатів

Результати проведених наукових досліджень приведені в практичних рекомендаціях щодо диференційного комплексного застосування біофізичних і антиоксидантних методів лікування стабільної форми ІХС з супутнім ХОБ, резистентного до звичайних медикаментозних засобів. Обґрунтовано доцільність використання цих методів в лікуванні хворих на стабільну стенокардію з патологією дихальної системи.

Результати досліджень впроваджено в навчальний процес, використовуються в лекційних курсах на кафедрі факультетської та поліклінічної терапії Української медичної стоматологічної академії, кафедрі госпітальної терапії № 2 Вінницького медуніверситету. Методи лікування ІХС із супутнім ХОБ впроваджено в 3-ій міській поліклініці, 2-ій міській клінічній лікарні м. Полтави, обласній лікарні м. Рівного, районній лікарні м. Калуша, Івано-Франківської області, лікарні швидкої медичної допомоги м. Маріуполя, обласних клінічних лікарнях м. Вінниці, м. Луганська.

Особистий внесок здобувача

Автором проаналізовано наукову літературу з досліджуваної проблеми, проведено інформаційно-патентний пошук.

Самостійно проведені всі методи функціональної діагностики, що вивчалися за даною темою (електрокардіографія, реопульмонографія, ехокардіографія, спірографія, велоергометрія), здійснено лікування хворих, проведено статистичну обробку даних, проведено аналіз одержаних наукових даних, сформульовані висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації

Матеріали дисертації доведено на республіканській науково-практичній конференції “Фундаментальні і клінічні аспекти сучасної реабілітації”, Полтава (1995), республіканській конференції молодих вчених, Полтава (1996), науково-практичній конференції “Примінення лазерів в медицині і біології”, Харків, (1996), V конґрес кардіологів України, Київ, (1997), республіканській науково-практичній конференції “Актуальні питання клінічної медицини та екології” Полтава (1998), на XIV з'їзді терапевтів, Київ (1998), на обласному засіданні товариства кардіологів і терапевтів, Полтава (1998).

Публікації.

За темою дисертації опубліковано 11 наукових робіт: 5 наукових статей в фахових виданнях, 6 тез доповідей на наукових конференціях та з'їздах, 2 інформаційних листка.

Об'єм роботи

Дисертація викладена на 128 машинописних аркушах і складається із вступу, огляду літератури, результатів власних спостережень, висновків, практичних рекомендацій і показника джерел літератури. Роботу ілюстровано 22 таблицями, 13 графіками. Показник літератури включає 256 робіт: 212 джерел вітчизняних авторів, 44 - іноземних.

2. Основна частина

Матеріал і методи дослідження

Нами обстежено 105 хворих на ІХС з супутнім ХОБ. Чоловіки склали 75 осіб (59.7%), жінки - 30 осіб (40.3%). Серед обстежених хворих практично у всіх життя тісно пов'язане з психоемоційним навантаженням, наявністю шкідливих звичок.

Діагноз ІХС формувався нами на підставі анамнестичних, клініко-біохімічних, інструментальних даних, котрі одержані при обстеженні.

Із загальної кількості обстежених хворих діагностовано стабільну стенокардію у 87 осіб, з них у 48 - стабільна стенокардія ІІ ф.к. і 39 - стабільна стенокардія ІІІ ф.к. У решти 28 пацієнтів в анамнезі перенесене вогневище міокарду, тому на момент обстеження було виставлено діагноз постінфарктний кардіосклероз.

Діагноз стенокардії верифікувався за даними велоергометрії. Скарги хворих групи спостереження (105 чоловік) обумовлені основним захворюванням, що проявлялись больовим синдромом в ділянціі серця (89%), за грудниною до 8 - 10 разів на добу з ірадіацією в ліву лопатку (78%) і ліву руку (47%), перебоями в роботі серця (21%). На серцебиття скаржилися 78,2%, на задуху при фізичному навантаженні - всі обстежені пацієнти.

У 65 (52,3%) хворих виявили серцеву недостатність І стадії, у решти 40 осіб - серцеву недостатність ІІ_А стадії.

У досліджуваних хворих виявлено ДН_ІСТ. -у 67%, ДН_ІІСТ. - у 33%.

Обстеження проводилось в осінньо-зимовий період.

Хворі на ІХС з патологією органів дихання, обстежені до лікування і після нього.

Всіх паціентів було розподілено на чотири рандомізовані групи:

1-а група, яка включала 20 хворих, контрольна, приймали традиційну медикаментозну терапію, яка включала: нітрати, антагоністи кальцію, седативні, відхаркуючі, протизапальні препарати, спазмолітики;

2-а група - 25 хворих, на фоні базисного лікування отримували дибунол по 0.5 г тричі на добу внутрішньо після їжі, розчинений в 25 мл кукурудзяної олії протягом 10 днів;

3-я та 4-а групи - поряд з призначенням базисної та антиоксидантної терапії (дибунолу) по 30 хворих одержували квантову гемотерапію ВЛОК і УФОК відповідно протягом 10 днів.

Базисна терапія включала: нітрати, седативні препарати, муколітики.

Лікування ВЛОК - внутрішньовенно проводили лазерне опромінювання крові №10, щоденно. Застосовувався апарат “Алок” з волокнистою оптикою. Світловод уводився в кубітальну вену. Опромінення проводилось з потужністю виходу 1,5 мВт і часом експозиції 30 хвилин.

Лікування УФОК - проводили за допомогою апарату “Ізольда МД-73-М. У ролі стабілізатора застосовувалися 20 тис.од. гепарину. Об'єм опроміненої крові визначався з розрахунку 2 мл/кг маси. Тривалість сеансу УФОК складала 25-30 хвилин. Курс лікування 5 процедур через день.

Як нормативні показники використані дані біохімічних та інструментальних методів дослідження 18 здорових чоловік.

Стан регіонарної гемодинаміки досліджували за допомогою методу тетраполярної реографії - реопульмонографії (РПГ). Запис проводився на апараті реограф РГ-4-01 та реєстраційному пристрої електрокардіографі ЕЛКАР-6.

Для кількісного аналізу РПГ ми визначали такі показники, як реографічний індекс (РІ), систоло-діастолічний показник (СДП), -а - час розповсюдження реографічної хвилі на ділянці серце-легені, ₁ - час швидкого кровонаповнення, - час максимального систолічного наповнення судин, _м - максимальна швидкість швидкого кровонаповнення в мм/сек, _с - середня швидкість повільного кровонаповнення в мм/сек. (Виноградова Т.В., 1986).

Параметри центральної гемодинаміки вивчались при допомозі методу ехокардіоскопії на апараті полікардіоаналізатор ПКА4-01 і апараті для ультразвукового дослідження “SANOАСE - 480” в М- і В-режимах.

Визначались кінцевий діастолічний (Dd) см та систолічний (Ds) см розміри лівого шлуночку, кінцевий систолічний (Vs) та діастолічний (Vd) об'єми лівого шлуночку в см³, ударний об'єм (Sv) в см³, швидкість циркулярного вкорочення волокон міокарду (Vcf) сек^-1, фракція вигнання (EF) в %. Обчислення показників гемодинаміки проводилось на персональній ЕВМ.

Пробу з фізичним навантаженням проводили на велоергометрі ВЕ-02 за методикою ступенево збільшуючих навантажень при дотриманні стандартних умов, ЕКГ реєстрували в 12-ти загальноприйнятих відведеннях.

Функцію зовнішнього дихання вивчали за допомогою методу спірографії на апараті “Метатест-1”: частота дихання (ЧД) за 1 хв., хвилинний об'єм дихання (ХОД) л/хв, життєва ємність легень (ЖЄЛ) л, максимальна вентиляція легень (МВЛ) л/хв, об'єм форсованого видиху (ОФВ₁) л/хв.

Для визначення в'язкості крові нами використовувався ротаційний віскозиметр В.Н. Захарченко.

Для оцінки перекисного окислення ліпідів, ліпідного обміну і фізіологічної антиоксидантної системи вивчали слідуючі показники: дієнові кон'югати, малоновий діальдегід, церулоплазмін, супероксиддисмутаза, каталаза, холестерин, -ліпопротеїди.

Визначення цих показників проводилось за загальновизначеними методиками.

Результати досліджень підлягали статистичній обробці за допомогою критеріїв Ст'юдета для малих виборок. Статистично існуючим вважали розбіг при р 0,05.

Результати дослідження та їх аналіз

Нами проводилось комплексне дослідження показників гемогомеостазу, стану гемодинаміки в групі хворих стабільною стенокардією, ф.к. ІІ-ІІІ на фоні ХОБ - 20 чоловік (у 14 в анамнезі первинний хронічний бронхіт, у 6 - перенесена гостра пневмонія).

Дані хворі приймали традиційне лікування, яке включало нітрати, антагоністи кальцію, муколітики, протизапальні та седативні препарати.

Хворим проводилось дослідження в'язкості крові, результати яких вказують на існуючі зміни гемореології, як на низьких, так і на високих швидкостях і напруженнях зсуву, що говорить про явне погіршення мікроциркуляторного кровотоку на рівні судин мілкого і середнього калібру. Але на основі одержаних даних ми можемо говорити на відсутність статистично значимих змін (р0.05) уявної в'язкості крові на фоні традиційної терапії в групі хворих ІХС з супутнім ХОБ до і після лікування на швидкостях зсуву від 15.2 до 94.0 сек^-1. Відмічається тенденція до зниження в'язкості крові на низьких швидкостях зсуву (9.7 сек^-1).

Виявлені метаболічні порушення у обстежуваних хворих характеризувались збільшенням активності процесів ПОЛ, що документувалось зростанням концентрації малонового діальдегіду (МДА), дієнових кон'югатів (ДК), зниженні перекисної резистентності еритроцитів (ПРЕ), стійким пригніченням активності ферментів антиоксидантного захисту каталази, супероксиддисмутази (СОД). Після проведеного традиційного лікування показники ПОЛ покращувались, але їх динаміка не достовірна (р>0.05).

При біохімічному дослідженні у значної кількості хворих (89%) відмічалось підвищення рівня показників ліпідного обміну - -ліпопротеїдів, холестерину, але статистично значимих змін цих показників в даній групі осіб ми не виявили (р0.05).

При вивченні показників внутрішньосерцевої гемодинаміки відмічається збільшення Dd, Ds, Vd, Vs, що говорить про зниження скорочувальної функції міокарду і підтверджують порушення метаболічних процесів в міоцитах. Після проведеного традиційного лікування нами визначено покращення показників центральної гемодинаміки.

При дослідженні стану регіонарної гемодинаміки у хворих на ІХС із супутнім ХОБ відмічено зниження кровонаповнення судин легень майже в 2 рази в порівнянні з нормативами, зростання часу максимального та швидкого систолічного кровонаповнення відповідно в 0.8 та 0.5 разів, зменшення максимальної швидкості швидкого кровонаповнення і середньої швидкості повільного кровонаповнення в 1.3 та 1.7 разів відповідно. Після проведеного лікування відмічається покращення часових та швидкісних показників, але ці дані статистично незначимі (р>0.05). Проведення спірографії дозволило відзначити істотні зміни з боку легеневої системи, які полягали у підвищенні ЧД в 1.7 рази, ХОД в 1.2 рази, зниженні ДО, ЖЄЛ, МВЛ, ОФВ₁. Після лікування всі приведені вище порушення мали тенденцію до нормалізації. Достовірно збільшуються показники дихального об'єму, ОФВ₁, МВЛ, що відображає позитивний вплив проведеної терапії. Лікування, яке ми проводили хворим даної групи привело до певної клінічної маніфестації симптомів, покращення показників ПОЛ, ферментів антиоксидантного захисту, гемодинаміки, разом з тим відмічається нестійкий і недовготривалий характер цих змін, короткий період ремісії захворювань.

У групі, яка приймала дибунол на фоні базисної терапії (25 осіб) в процесі лікування на 5-6 день відмічалось зменшення кількості ангінозних нападів з 10±2 до 5±1 у 13 осіб (60%) осіб. При проведенні проб з фізичним навантаженням у 12 (48%) осіб було помітно поліпшення адаптації до фізичного навантаження на 12%, в останніх толерантність залишилась без змін.

На РПГ у 9 хворих відмічались зниження РІ, СДП, зменшення V_с, V_м. Під впливом лікування простежується покращення кровонаповнення судин легень (РІ, СДП) - в 1,2 рази, але це має тільки тенденцію до нормалізації. На СПГ частота дихання за 1 хв. у 68% хворих була збільшена, у 87% зменшена ЖЄЛ, МВЛ, ОФВ₁, що говорить про погіршення вентиляції легень, яке веде до гіпоксії та гіпоксемії. Цей стан провокує приступ стенокардії. Після проведеного лікування помітне покращення кровонаповнення судин легень (по даним РПГ) у 68% хворих, у 32% відмічалась резистентність до проведеного лікування. Функція зовнішнього дихання в цій групі характеризувалась підвищенням ЖЄЛ (з 2.08±0.1 л до лікування і 2.56±0.08 л після лікування), решта показників достовірно не змінювались.

Простежується поліпшення показників внутрішньосерцевої гемодинаміки: у 19 хворих зменшились Dd, Ds, Vd, Vs лівого шлуночку, в 6 - змін не зареєстровано; Sv - у 81% випадків збільшився, хоча достовірність не виявлена; Vcf у всіх хворих не змінився; FV - у 73% випадків достовірно збільшилась.

При дослідженні реологічних властивостей крові виявлено достовірне зменшення показників в'язкості на рівні судин мілкого калібру (при напруженні зсуву 0.7 дин/см² - 9.10±0.27 до і 8.38±0.18 м.Пас. після лікування, р0.05). Але при порівнянні з групою хворих, що одержували медикаментозне лікування значних змін не відмічається.

Дослідження ліпідного спектру виявило достовірне зменшення показника -ліпопротеїдів у всіх обстежуваних хворих. При вивченні дії дибунолу на ПОЛ та АОЗ, відмічено, що дане лікування здатне активізувати ферментативний антиоксидантний захист. Про це говорить достовірне підвищення каталази крові в 1,8 рази. А також знижує рівень МДА в 1,4 рази, що говорить про інгибірування прооксидантних механізмів руйнування.

Як бачимо з вищевикладеного, у хворих на ІХС з супутнім хронічним обструктивним бронхітом помітні позитивні зміни клінічної течії захворювання під впливом антиоксидантної терапії, показників гемодинаміки, функції зовнішнього дихання, гемореології, але найбільш виражений вплив відмічається на показники ПОЛ, активацію ферментів антиоксидантного захисту.

У групі хворих на ІХС з ХОБ, що приймали на фоні базисної терапії ВЛОК і дибунол (30 чоловік), мали місце зниження толерантності до фізичного навантаження у 81% обстежених осіб, виражені прояви дихальної недостатності у 67% осіб.

При застосуванні запропонованої терапії відмічались ріст коронарного, міокардиального резервів у 89,3%, а також покращення легеневого кровотоку у 91,4% хворих. У обстежених хворих виявили зменшення кількості ангінозних приступів протягом дня від 10-9 до 2-3; зменшенняприйому нітрогліцерину в середньому на 4±1 таблетки. Зменшився процент неадекватної реакції на навантаження у 72,3% хворих скоротився відновлюючий період (з 15-12 хв. до початку лікування до 10-8 хв. після проведеного лікування).

Таблиця 1. Показники центральної гемодинаміки у хворих на ІХС з ХОБ, які приймали ВЛОК дибунол

Показники	Контрольна група	Хворі на ІХС з ХОБ ( = 30)	р
		до лікування	після лікування
s (см)	3.48±0.16	4.34±1.09	3.84±1.15	<0.05
Dd (см)	5.18±0.17	5.25±1.03	4.90±0.3	<0.05
Vd (см3)	112±6.3	185±3.47	169±3.2	<0.05
Vs (см3)	42±4.8	70.36±1.8	68.4±1.4	<0.05
Sv (мл)	70.4±4.0	69.0±1.9	77.9±1.2	<0.1
Vcf (окр/с)	0.93±0.04	0.53±0.04	0.87±0.05	<0.05
ЕF (%)	68.4±2.3	43.4±8.32	44.8±4.3	>0.05

Примітка: р - вірогідність між показниками до і після лікування.

При порівнянні ехокардіографічних даних ми відмітили зменшення Ds і Dd в 1.1 та 1.17 рази відповідно, достовірне зниження його об'ємів (Vd до лікування 185±3.47см³, після лікування 169±3.2 см³, p<0.05, Vs відповідно до і після лікування 70.36±1.8 см³ і 68.4±1.4 см³ p<0.05) зближення їх з показниками в контрольній групі, достовірне збільшення Vcf, Sv (р0.05 і р0.1 відповідно) і тенденція до збільшення FV у хворих після проведеного курсу лікування ВЛОК дибунол (табл. 1).

При аналізі показників спірографії виявлена тенденція до зменшення ЧД з 31.2±0.8 до 17.2±0.5 за одну хвилину, (р0.1), достовірно збільшились показники ДО, ЖЄЛ, МВЛ, ОФВ₁, а також ОФВ₁/ЖЄЛ виражене в %.

Вивчаючи реологічні властивості крові до і після лікування і порівнюючи їх з групою хворих, які одержували традиційне лікування, ми виявили позитивний вплив на гемореологічні показники крові: достовірне збільшення уявної в'язкості крові у хворих ІХС з ХОБ на низьких напругах зсуву (0.7; 1.0; 1.3 дин/см² відповідно: до лікування 9.04±0.16; 8.83±0.09; 8.83±0.12 мПас., після лікування: 8.89±0.12; 7.96±0.09; 8.16±0.08 мПас., р0.05) та високих напругах зсуву (5.0 дин/см² - 5.39±0.06 до і 5.08±0.06 мПас. після лікування), відображає покращення реологічних властивостей крові в судинах більш великого та мілкого калібру (табл. 2).

Таблиця 2. Показники уявної в'язкості крові у хворих ІХС з ХОБ, які приймали ВЛОК дибунол

Напруження	Швидкість	Хворі на ІХС з ХОБ ( = 30)	р
зсуву, дин/см	зсуву, сек-2	до лікування	після лікування
0.7	9.7	9.04±0.16	8.89±0.12	0.1
1.0	15.2	8.83±0.09	7.96±0.09	< 0.05
1.3	20.9	8.76±0.12	8.16±0.08	< 0.05
1.7	28.5	7.42±0.09	7.51±0.09	0.1
2.1	34.8	7.10±0.06	7.24±0.04	0.05
2.7	47.0	6.64±0.09	6.58±0.08	0.1
3.4	58.8	6.59±0.07	6.49±0.05	0.05
4.3	85.5	6.39±0.08	6.55±0.06	0.05
5.0	94.0	5.39±0.06	5.08±0.06	<0.05

Примітка: р - вірогідність між показниками до і після лікування.

При зіставленні даних РПГ ми виявили тенденцію до збільшення РІ (0.95±0.05 до і 1.34±0.005 після лікування, р0.05), СДП (1.36±0.06 до 1.64±0.06 після лікування, р0.05), V_м (11.2±0.9 мм/сек до і 14.03±0.95 мм/сек після лікування, р0.05) та V_c (2.3±0.2 мм/сек до і 3.8±0.7 мм/сек, р0.05, після закінчення лікування), що відображає покращення скорочувальної здатності міокарду, зменшення тонусу легеневих артеріол та прекапілярів, зменшення ознак гіпертензії малого кола кровообігу. Проведений курс лікування вплинув на показники ліпідного обміну, ПОЛ та антиоксидантної системи зниженням рівня холестерину (5.8±0.06 до і 4.2±0.02 ммоль/л після лікування, р0.05), -ліпопротеїдів (8.58±0.85 до і 4.41±0.43 ммоль/л після лікування, р0.05), інактивацією ПРЕ (3.36±0.8 до і 2.02±0.26% після лікування, р<0.05), зниженням МДА (8.6±0.3 до і 5.8±0.14 мкмоль/л після лікування, р< 0.05), ДК 51.38±1.6 до і 39.29±0.9 мкмоль/л, p<0.05), збільшенням активності каталази 1.24±0.25 до і 3.4±0.16 од. після лікування, p<0.05).

У хворих даної групи нами відмічено значні зміни в клінічній течії як основного захворювання, так і супутньої патології, що проявилось в зникненні найбільш яскравих ознак, а також покращення показників центральної та периферичної гемодинаміки, функції зовнішнього дихання, в'язкісних показників, ферментів антиоксидантного захисту, зменшення показників ПОЛ та ліпідного обміну, строки ремісії значно подовжились, в порівнянні з хворими, які приймали традиційне медикаментозне лікування.

Група хворих, що приймала на фоні базисної терапії УФОК і дибунол, мало відрізняється від групи, що приймала ВЛОК з дибунолом. У процесі проведеної терапії у хворих досліджуваної групи вже на 2-3 сеансі відмічалось покращення самопочуття, зрідження ангінозних приступів у 16 чоловік (80%) на фоні базисної терапії, а до кінця курсу лікування у 12 чоловік (60%) приступи стенокардії зникли, у 6 (30%) значно порідшала кількість ангінозних приступів (від 10-9 до лікування до 1-2 на добу після проведеного лікування) без призначення коронаролітичних препаратів. У двох хворих відмічалась резистентність до даної терапії. Позитивний клінічний ефект виражався також в зникненні задухи, серцебиття, покращення відходження харкотиння, зменшення кашлю.

При проведенні проби з навантаженням у 85% хворих підвищилась толерантність до фізичного навантаження.

Вивчався вплив УФОК на параметри скорочувальної функції міокарду методом ЕХОКС в М- і В-режимі.

Під впливом УФОК і дибунолу покращуються параметри скорочувальної функції лівого шлуночку: Ds, Dd, Vs, Vd, збільшується Sv, EF, хоча ці дані не є нормальними в порівнянні з контрольною групою.

При вивченні вязкісних характеристик крові спостерігається достовірне зниження в'язкості крові на всіх напругах і швидкостях зсуву, що на нашу думку визначало вазодилатуючу реакцію в клініці.

При порівнянні даних з групою хворих, що отримували медикаментозну терапію, терапію з антиоксидантом дибунолом, ВЛОК і дибунол, ми бачимо найбільш виразний нормалізуючий реологічний ефект під впливом УФОК. Відмічається достовірне зниження уявної в'язкості крові у хворих після лікування на низьких, середніх і високих швидкостях і напругах зсуву, що відображає покращення реологічних властивостей крові в судинах мілкого, середнього та більш великого калібрів.

У межах достовірності збільшився РІ (від 1.04±0.12 до 1.23±0.15 після лікування), збільшується V_м та V_с, інші показники достовірно не змінюються. При вивченні показників ФЗД ми відмічаємо достовірне зменшення частоти дихання за 1 хв., збільшення показників ХОД, ЖЕЛ, МВЛ, ОФВ₁, ОФВ₁/ЖЕЛ, що говорить про покращення функції легень, зменшення гіпоксії.

При вивченні дії ліпідного обміну на рівень ВРО виявлено достовірне зниження -ліпопротеїдів, зниження МДА, СОД, каталази. Таким чином, при порівнянні з контрольною групою хворих, які одержували традиційне медикаментозне лікування, ми можемо констатувати, що в даній групі хворих позитивна клінічна динаміка, підтверджена інструментальними дослідженнями, обумовлена нормалізуючим впливом УФОК на реологію крові, перериванням “лавиноподібного” характеру вільнорадикальних перекисних реакцій і позитивним впливом на фібринолітичну активність крові; покращення показників центральної та периферичної гемодинаміки, підвищення толерантності до фізичного навантаження, підвищення показників ФЗД, але УФОК здійснює менш виражену антиангінальну дію, ніж ВЛОК. Період ремісії у хворих на дану патологію продовжувався в середньому 6-8 місяців, коли після проведення лазерного опромінення крові - 9-10 місяців.

Висновки

1. Особливості клінічного перебігу ІХС із супутнім ХОБ характеризувались більш тривалим та вираженим ангінозним синдромом, затяжною задухою і кашлем; при цьому частіше відбувалися рецидиви супутньої патології.

2. У хворих з такою патологією відмічаються розлади реологічних показників, що проявляються в збільшенні уявної в'язкості крові на різних швидкостях і напругах зсуву.

3. При ІХС із супутнім ХОБ відмічається суттєва інтенсифікація процесів ПОЛ, ліпідного обміну, що проявляється збільшенням показників малонового діальдегіду, дієнових кон'югатів, холестерину, -ліпопротеїдів, підвищенням перекисної резистентності еритроцитів на фоні зниження активності ферментів антиоксидантного захисту.

4. При даній патології відмічається зниження показників центральної та регіонарної гемодинаміки: збільшення систолічного та діастолічного об'ємів лівого шлуночку, зменшення ударного об'єму, фракції викиду, реографічного індексу, систоло-діастолічного показника, швидкісних та часових показників реограми; збільшення частоти дихання, зменшення життєвої ємності і максимальної вентиляції легень, об'єму форсованого видиху.

5. При застосуванні квантово-антиоксидантних комплексів спостерігається чітко виражена позитивна динаміка клінічних, гемодинамічних, біохімічних, реологічних показників, яка досягається впливом на реологію крові, та шляхом активації про- і антиоксидантних механізмів адаптації.

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Шуть С.В. Стан легенево-серцевої гемодинаміки у хворих ІХС з супутнім хронічним обструктивним бронхітом при лікуванні УФОК // Лікарська справа. -1999. - № 1. - С.72-73.

2. Шуть С.В. Применение лазеотерапии у больных ишемической болезнью сердца с сопутствующим хроническим обструктивным бронхитом // Проблеми екології та медицини. - 1997. - № 1-2, -С. 82-84.

3. Шуть С.В. Стан гемодинаміки та перекисного окислення ліпідів у хворих ІХС з супутнім хронічним обструктивним бронхітом при лікуванні УФОК // Проблеми екології та медицини. - 1998. - № 3-4, -С. 10-11.

4. Шуть С.В. Корекція порушень перекисного окислення ліпідів, гемодинаміки у хворих ІХС з супутнім хронічним обструктивним бронхітом при застосуванні дибунолу // Проблеми екологічної генетики та імунології. - 1998. - № 4. - С. 192_194.

5. Шуть С.В. Вплив ультрафіолетового опромінення крові на перебіг, стан перекисного окислення ліпідів, ліпідний обмін, гемореологію у хворих ІХС з супутнім хронічним обструктивним бронхітом // Проблеми екологічної генетики та імунології. - 1999. - № 1, - С. 201_204.

6. Шуть С.В., Акимова Л.Г. Коррекция гемодинамических показателей у больных ИБС с сопутствующими хроническими неспецифическими заболеваниями легких // Тезисы докладов республиканской научно-практической конференции. - Полтава, 1995. - С. 102.

7. Шуть С.В. Влияние квантового массажа крови на гемоциркуляцию у больных ИБС с сопутствующим хроническим обструктивным бронхитом // Фізіологія та патологія імунітету, гемостазу та перекисного окислення ліпідів: Збірка наукових праць. - Полтава, 1997.- С. 240-243.

8. Казаков Ю.М., Звягинцева Л.А., Шуть С.В. и др. Внутривенное лазерное облучение крови в комплексной реабилитации больных ишемической болезнью сердца старших возрастных групп // Применение лазеров в медицине и биологии: Материалы VI Республиканской научно-практической конференции. - Харьков, 1996. -С. 83.

9. Шуть С.В., Казаков Ю.М., Звягінцева Л.А., Копець Р.В., Боряк В.П. Стан гемодинаміки у хворих ІХС з захворюваннями легень при лазеротерапії // Актуальні проблеми внутрішньої патології та після дипломної підготовки лікарів-терапевтів: Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю кафедри терапії-1 Київської медичної академії післядипломної освіти. - Київ, 1996. -С. 310-311.

10. Казаков Ю.М., Звягінцева Л.А., Шуть С.В., Копець Р.В., Боряк В.П, Кузьменко П.І. До питання стабілізації механізмів старіння та прогресуючого атеросклерозу // Національний конґрес геронтологів і геріатрів України: / Тези доповідей. - Київ, 1996. -Ч. І. -С. 236.

11. Казаков Ю.М., Шуть С.В. Шляхи корекції гемодинамічних ефектів у хворих ІХС з супутніми хронічними захворюваннями легень // Матеріали XIV зїзду терапевтів України. - Київ, 1998. -С. 24.

Размещено на Allbest.ru