Морфо-функціональна оцінка тканин сечівника при зшиванні кетгутом і біофілом

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТРЕСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОЦІНка тканин сечівника при ЗШИВАнні кетгутОМ і біофілОМ

ЧЕРНО ВАЛЕРІЙ СТЕПАНОВИЧ

УДК: 616.62-089:615.468.6

14.03.01 - нормальна анатомія

Сімферополь - 1999

Роботу виконано в Українській медичній стоматологічній академії

(м. Полтава)

Науковий керівник:

Заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор Скрипніков Микола Сергійович, ректор Української медичної стоматологічної академії, завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії.

Науковий консультант:

Заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор Бабанін Анатолій Анрійович, ректор Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського, завідувач кафедри судової медицини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Семенова Тетяна Василівна - завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Донецького державного медичного університету ім. М. Горького

доктор медичних наук, професор Лазарєв Костянтин Леонідович - професор кафедри біології Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського.

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, кафедра оперативної хірургії і топографічної анатомії.

Захист дисертації відбудеться “_1_“ червня 1999 року о 14 год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради К.52.600.02 при Кримському державному медичному університеті ім. С. І. Георгієвського (33006, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7)

дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського (33006, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7)

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

сечівник рана зшивання

Актуальність теми

Лікування ушкоджень чи природжених вад розвитку сечівника навіть у сучасний період є однією зі складних задач практичної й відновлювальної урології. Багатьох хворих неодноразово оперують, однак вони залишаються інвалідами і нерідко потребують систематичного бужирування. Тому необхідно повернутися до того, що успіх термінових і планових оперативних втручань на сечівнику значною мірою пов'язаний з вибором оптимального хірургічного шовного матеріалу. Урахування його впливу на метаболізм у зшитих тканинах, загоєння рани, перебіг у них регенеративних процесів, виразність післяопераційного рубця, створює передумови для значного зниження таких післяопераційних ускладнень, як стеноз сечівника, нориці та ін., що потребують багаторазових і не завжди ефективних бужирувань і оперативних втручань [В.П. Тараканов (1976), Ф.А Клепиков (1981), А.В. Люлько (1981), А.С. Переверзев (1996, 1997), F.F. Bartone (1969), R.O. Fourcade (1994), G.J. Fellows (1996)].

Широке до цього часу використання біологічної кетгутової нитки, що розсмоктується, усе більше викликає негативні оцінки хірургів через виникнення стійких місцевих реакцій, що обумовлюють у ранні терміни гнійно-запальні зміни в зшитих тканинах, а в пізні - сприяє надлишковому розвитку рубця. Запальні й рубцеві зміни, що виникають у зшитих тканинах сечівника, відіграють особливо негативну роль, оскільки підвищують відсоток можливих ускладнень [Е.П. Зайцева і співав. (1980), Д.В. Кан і співав. (1980), В.В.Ткач (1980), А.П. Ерохин і співав. (1981), А.Г. Иванов (1981), Ф.А. Клепиков, В.В. Лапшин (1981), В.С Калнберз (1988), А.С. Переверзев і співав. (1996, 1997), S.Y. Nakada (1995), E.M. McDougall (1995), R.V. Clayman (1995).

Тому вивчення особливостей морфо-функціонального стану тканин сечівника, перебіг регенеративних процесів при застосуванні різноманітних шовних матеріалів, вивчення шляхів їх біодеструкції дає можливість прогнозувати результати операції і запобігати розвитку післяопераційних ускладнень.

Виходячи з вищесказаного та враховуючи потреби клініцистів у глибоких знаннях впливу шовних матеріалів на тканини, ми поставили за мету дослідити морфо-функціональний стан тканин сечівника при зшиванні їх біофілом (біологічними шовними матеріалами, що розсмоктуються, із твердої оболонки спинного мозку великої рогатої худоби) і кетгутом.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Реферована робота є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи “Експериментально-клінічне обрунтування застосування нових хірургічних шовних матеріалів у різних галузях хірургії” (державний реєстраційний № 0198U000930), що виконується на базі кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Української медичної стоматологічної академії.

Мета і задачі дослідження

Мета дисертаційного дослідження з'ясувати можливість і доцільність застосування нового шовного матеріалу біофіл для зшивання тканин сечівника.

Для досягнення мети необхідно розв'язати такі задачі:

1) експериментально дослідити морфо-функціональний стан тканин сечівника при зшиванні його біофілом;

2) експериментально дослідити морфо-функціональний стан тканин сечівника при зшиванні його кетгутом;

3) встановити загальні закономірності та особливості загоєння ран сечівника при використанні біофілу в порівнянні з кетгутом;

4) вивчити шляхи розсмоктування і визначити тривалість перебування ниток біофіл і кетгут у тканинах сечівника.

НАУКОВА НОВИЗНА ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

На сучасному експериментальному і морфологічному рівні стан тканин сечівника при використанні кетгуту і біофіла досліджено вперше. У роботі обгрунтовується доцільність застосування шовного матеріалу біофілу при оперативних втручаннях на сечівнику. Вивчено регенеративні процеси в тканинах сечівника при зшиванні їх біофілом і кетгутом.

Доведено, що в тканинах сечівника біофіл не викликає гемоциркуляторних розладів і при мінімальній запальній реакції стимулює фібробластичну активність і фібрилогенез, прискорюючи процеси загоєння.

Виявлено, що загоєння операційних ран сечівника при зшиванні їх біофілом протікає по типу первинного натягу з формуванням вузького, пухкого рубця, який через 180 діб практично цілком проростає гладком'язовими регенератами зі зменшенням рубця та відновленням функціональної спроможності.

Статистична обробка отриманих даних підтверджує позитивний вплив ниток біофіл на загоєння ран сечівника.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Результати роботи використовуються в навчальному процесі на кафедрах оперативної хірургії і топографічної анатомії, патологічної анатомії, загальної хірургії, військово-польової хірургії, урології та акушерства і гінекології.

Наші дані мають важливе не тільки теоретичне значення, але і великий практичний вихід, так як застосування шовного матеріалу біофіл у клініці урології знизить розвиток гнійно-запальних ускладнень і грубих рубцево-деформаційних змін зшитих тканин сечівника, буде сприяти формуванню тонких рубців з максимальним відновленням функції сечовипускання, що дозволить уникнути багаторазових і не завжди ефективних бужирувань і повторних оперативних втручань.

Модифікації методу обробки кетгуту та методів дослідження зареєстровані у вигляді “позитивного рішення на видачу патенту на винахід” і “посвідчень на раціоналізаторську пропозицію” (пристрій для фрагментарної нарізки трубчастих органів; поперечний оперативний доступ до уретри), успішно впроваджені в промисловий випуск кетгуту і в наукові дослідження морфологічних лабораторій Української медичної стоматологічної академії.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА

Здобувачем самостійно виконано аналіз літературних джерел, експериментальні, гістологічні, гістохімічні, морфометричні методи дослідження, здійснено статистичну обробку результатів, сформульовано всі положення та висновки дисертації.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ

Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на науковій конференції ”Актуальні питання морфогенезу” (Чернівці, 1996); науковій конференції “Актуальні питання теоретичної і клінічної медицини на сучасному рівні” (Полтава 1996); міжнародному симпозіумі “Принципи пропорції, симетрії, структурної гармонії і математичного моделювання в морфології” (Вінниця, 1997); III-й міжнародної конференції “Современ-ные подходы к разработке еффективных перевязочных средств, шовных материалов и имплантантов” (Москва, 1998); II-му міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 1998); V-му Російському національному конгресі “Человек и лекарство” (Москва, 1998).

ПУБЛІКАЦІЇ

Основний зміст дисертації викладено в 13 публікаціях, з них 5 надруковано в центральних наукових журналах за фахом, 8 - в збірниках наукових статей, матеріалів конференцій, тез; 4 праці надруковано самостійно. За матеріалами проведеного дослідження отримано 1 позитивне рішення на видачу патенту на винахід і 2 посвідчення на раціоналізаторські пропозиції.

СТРУКТУРА І ОБ'ЄМ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація складається з титульного аркуша, вступу, огляду літератури, розділу “Матеріал і методи дослідження”, 3-х розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, списку використаних джерел (124 вітчизняних та 68 закордонних). Текст викладено на 147 сторінках машинопису, включаючи 8 таблиць, 4 графіки та 72 малюнки.

ЗМІСТ РОБОТИ

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження складається з трьох основних частин: експериментальної, морфо-функціональної та порівняльної морфометричної оцінки стану тканин і перебігу репаративних процесів у сечівнику при використанні кетгуту і біофілу. Для досягнення поставленої мети прооперовано 41 безпородну собаку. Тварини були розподілені на дві групи: експериментальну, де використовували нитку біофіл для зшивання країв ушкодженого сечівника і групу порівняння, з використанням кетгуту. Тварин виводили з експерименту на 1, 3, 7, 14, 30, 90 і 180 добу післяопераційного періоду шляхом передозування тіопентал-натрію, після чого макроскопічно досліджували ділянку накладення швів. Увага зверталась на ступінь виразності процесів запалення, на якісні характеристики рубця: консистенцію, відношення до оточуючих тканин, розміри. Далі ділянка сечівника з післяопераційним рубцем видалялась і на поперечних зрізах оцінювали функціональний стан шляхом вимірювання площі просвіту (починаючи з 14 доби) за допомогою світлового мікроскопа з окуляром (х8), в який було вмонтовано лінійка і сітка на 100 квадратів, розміром 25 мкм кожен.

Після фрагментації матеріал фіксувався в 10-12% розчині формаліну, або в 4% розчині глютаральдегіду. Потім проводилась дегідратація в батареї спиртів зростаючої концентрації, із наступним укладанням у парафін або в епоксидну смолу “Епон-812”. З парафінових блоків готувалися серійні зрізи товщиною 7-10 мкм, а з епоксидних - напівтонкі зрізи товщиною 1-2 мкм.

Результати всіх досліджень оброблялися за загальноприйнятою методикою варіаційної статистики з визначенням наступного алгоритму: середньої арифметичної (М), середньоквадратичного відхилення (), середньої помилки середньої арифметичної (m). Достовірність результатів оцінювалась за таблицями, використовуючи критерій Стьюдента. Будь-які показники і відмінності між ними розцінювались як достовірні, якщо ймовірність була менше 5%, тобто p < 0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Морфологічні дослідження показали, що на першу добу післяопераційного періоду не відзначалося значних розходжень у макро- і мікроскопічній картині у тварин порівняльної і дослідної груп. Загальними для цього терміну, незалежно від шовного матеріалу, є виражені циркуляторні розлади в зшитих шарах з розширенням і повнокров'ям судин артеріально-венулярного басейну, зі стазом у них.

Через три доби спільним для всіх дослідів є розвиток запально-реактивних змін і циркуляторних розладів у всій товщині зшитих тканин сечівника. Однак, траплялись і яскраво виражені розходження в морфологічній картині.

Найбільш виражені запально-реактивні зміни спостерігалися навколо кетгуту. Через набрякання він збільшувався в діаметрі. Внаслідок цього з'являлася невелика кількість дрібних щілин, навколо яких починали накопичуватися вищезгадані клітинні елементи, які у подальшому починали проникати в товщу нитки. На тлі розширення і повнокров'я судин мікроциркуляторного русла розвивалися явища стазу, формування сладжів, тромбозу дрібних вен і артерій.

На електронограмах у ділянках виражених циркуляторних розладів виявлялися морфо-функціональні ознаки порушення транскапілярного обміну з дезорганізацією клітинних органел ендотеліоцитів, базальної мембрани, перицитів.

У ранах, що зшили біофілом, через три доби спостерігалась аналогічна картина, однак, запалення і гемоциркуляторні розлади були менш виражені безпосередньо навколо лігатур. Останні практично не набрякали, перебували у невеликій кількості набрякової рідини, кількість якої була значно меншою, ніж у групі порівняння. У прилеглих до ниток тканинах розвивався помірний набряк і проліферація клітин фібробластичного ряду. При електронній мікроскопії виявлялися ознаки помірних розладів транскапілярного обміну і тканинної проникності.

До цього часу процеси загоєння й організації первинного сполучнотканинного прошарку помітно активізувалися. Частина фібрину починала розсмоктуватись і заміщатися тяжами клітин фібробластичного ряду, що проліферують. Почала формуватися судинна мережа сполучнотканинного прошарку за рахунок ендотелізації щілин у фібрині, що розсмоктується. Найбільшого свого розвитку сполучнотканинні елементи досягали саме у ділянках знаходження нитки біофіл, розташованої в гладком'язовому і зовнішньому шарах сечівника.Така інтенсифікація репаративно-поновлювальних процесів у ранні терміни є особливістю нитки біофіл.

На сьому добу післяопераційного періоду з'являються перші значні розходження при макроскопічному дослідженні ран сечівника і деякі ускладнення, пов'язані з шовним матеріалом.

Так, огляд ділянки накладення кетгутових швів був ускладнений через спайки, які щільно з'єднували поверхнево розташовані тканини. Водночас огляд рубця після з'єднання розсічених тканин біофілом піддавався досліду без перешкод. Зони набряку і почервоніння в групі порівняння досягали за ходом рубця в середньому 25,0 х 5,0 мм. Останній у виді яскраво-червоної смужки шириною від 2,5 до 3 мм підіймався над незмінною тканиною сечівника на 1,0 -1,5 мм. Після зшивання біофілом область гіперемії і набряку поширювалася в середньому на 15,0 х 3,0 мм. Рубець був блідо-рожевим, від 1,2 до 1,5 мм шириною і на 0,5 - 1,0 мм підіймався над рівнем нетравмованих тканин сечівника. Динаміка зміни ширини рубця в залежності від терміна післяопераційного періоду подана у графіку 1.

Нитки кетгуту, кінці яких підіймалися над подвійним вузлом, набрякали і розшаровувались. Вони легко розв'язувались і витягались з проколеного каналу. Нитки ж біофілу залишались візуально незмінними і щільно тримались у вузлі.

Рановий канал в групі порівняння при мікроскопічному дослідженні на сьому добу після операції повністю був заповнений широким прошарком новоутвореної сполучної тканини. У підслизовому шарі юна грануляційна тканина була багата клітинами запальної природи і спрямовано орієнтованими капілярами, причому клітинні елементи переважали над волокнистими, що свідчило про загоєння цих шарів за типом вторинного натягу, очевидно за рахунок агресивного впливу сечі.

Графік 1

Динаміка зміни ширини рубця в залежності від терміну післяопераційного періоду ( у мм)

Сама нитка кетгуту за рахунок наявності множини щілин як по периферії, так і в центрі мала нерівні контури. У щільно прилеглих до тканин краях лігатур відзначалася узурированість за рахунок клітинної резорбції.

При зшиванні країв сечівника біофілом на сьому добу на тлі залишкових явищ циркуляторних розладів і набряку відзначалася практично повна організація ранової щілини з розвитком пухкого сполучнотканинного рубця. Структура новоутвореної сполучної тканини була представлена малодиференційованими клітинами фібробластичного ряду, тонкими фуксинофільними волокнами, що розташовуються пухко, без визначеної орієнтації. Між ними зустрічалася незначна кількість новоутворених судин.

При ультраструктурному дослідженні також виявляється порівняно орієнтовані, зібрані в компактні пучки колагенові волокна. Серед колагенових волокон зустрічалися фібробласти з гіперхромним ядром неправильної форми, цитоплазма якого майже цілком була виконана цистернами гранулярної цитоплазматичної мережі, заповненої пухкими пластівчастими речовинами.

Нитки біофіла цілком зберігали свою монолітність, помірно просочувались тканинною рідиною і фібрином. Звертає увагу майже повна відсутність запальної реакції на нитку в прилеглих до неї тканинах.

На 14-у добу у групі порівняння площа просвіту в середньому дорівнювала 3,7 мм2, що становить 61,7 % від площі просвіту інтактного сечівника, тобто функціональна спроможність зменшилась на 38 %. У дослідній групі площа просвіту склала 4,3 мм2, тобто 71,7 %.

Мікроскопічна картина у тварин групи порівняння характеризувалася розвитком сполучнотканинного прошарку. Ділянки юної грануляційної тканини зустрічалися на місці вираженого запального процесу, який розвивався на місці травматичного ушкодження, переважно в підслизовому шарі сечівника. Осередки запального процесу продовжували виявлятися в тканинах, що оточують шовні лігатури, з широкою зоною інтенсивного колагенезу, що значно розширювало межі рубцево-трансформативних змін. Кетгутова нитка продовжувала фрагментуватись за рахунок щілин, у які проростали тяжі клітинних елементів, складені з макрофагів, нейтрофільних гранулоцитів, плазмоцитів і гігантських клітин сторонніх тіл. Ці процеси при незначних циркуляторних розладах протікали у всіх шарах зшитих тканин сечівника.

У дослідній групі тварин відзначена практично повна відсутність гемоциркуляторних розладів. На місці ранового каналу було наявне дозрівання й ущільнення рубця. При цьому колагенові волокна з ознаками завершеного фібрилогенезу розташовувалися порівняно пухко. Між ними визначалися клітини фібробластичного ряду і судини типу капілярів і синусоїдів, хоча в цілому судинний басейн до цього часу значно зменшився. Викладене вище підтверджує розвиток колатералей, що забезпечують кровообіг в умовах інволюції судинної мережі сполучнотканинного прошарку.

Оболонкові нитки продовжували зберігатися, хоча частково піддавалися стрічкоподібному розшаруванню з утворенням дрібних і більших щілин, у які проникали клітини фібробластичного ряду і окремі макрофаги, що є свідченням про незначну клітинну резорбцію біофілу. Слід зазначити й існування позаклітинного шляху біодеструкції. За рахунок розчинення гомогенізованого колагену тканинною рідиною нитка починала зменшуватись у діаметрі.

На 30-у добу в досліді з кетгутом площа просвіту становила 3,2 мм2, або 53,3 % функціональної спроможності сечівника.

Мікроскопічна структура щільного рубця була подана ортохроматично пофарбованими колагеновими волокнами. Потужні пучки останніх перепліталися в різноманітних напрямках, між ними зустрічалися одиничні фібробласти і фіброцити. Своїми чисельними шарами вони відмежовували поля грануляційної тканини, що розташовувалась навколо кетгуту. Відзначалась різка інволюція судинної мережі в рубцевій тканині. Слизова оболонка сечівника до цього періоду була цілком покрита епітелієм, що регенерує, однак він не досягав вихідної висоти. Нитки кетгуту піддавалися масивній клітинній атаці макрофагів, нейтрофільних гранулоцитів, плазмоцитів та фібробластів з утворенням фрагментів різної площі. Ці клітини потужними тяжами вростали в шовні лігатури. Всі наведені дані свідчать про утворення грубого і щільного рубця.

Нитки біофілу на 30-у добу продовжували розшаровуватись і “танути”, про що свідчило їхнє зменшення в діаметрі. Між фрагментами цього шовного матеріалу у вигляді стрічок розташовувались тонкі фуксинофільні волокна і незначна кількість клітин фібробластичного ряду. Регенерований епітелій слизової оболонки майже досягав своєї вихідної висоти і диференціювання. Площа просвіту сечівника дорівнювала 4,7 мм2, що становить 78 % від площі інтактного сечівника.

На 90-у добу репаративні процеси містилися у подальшому ущільненні рубця площа просвіту дорівнювала 3,6 мм2, що становить 60% норми. Тобто можна констатувати про формування стійкого звуження, яке зменшило функціональну спроможність сечівника на 40 % після зшивання кетгутом.

Мікроскопічно на препаратах виявлена інволюція судин і фібросклеротичні зміни в ділянках колишніх запальних процесів навколо ниток кетгуту. Регенерований епітелій слизової оболонки сечівника, як і раніше, не досягав вихідної висоти. Підслизовий шар був відсутнім. Значна частина кетгуту розсмокталась і замістилась щільним, безсудинним грубим рубцем.

В експериментальній групі площа просвіту становила 4,9 мм2, тобто функціональна спроможність зросла до 81,7 %. Ортохроматичні колагенові волокна набули подовжньої спрямованості, збігаючись із такими ж незмінних шарів сечівника, і без видимих меж втрачалися в сусідніх ділянках. У цей період з'являються пучки гладком'язових волокон невеликих розмірів, що пронизують пухку тканину рубця і переходять на сусідні ділянки. Регенерований епітелій слизової оболонки в межах рубця не відрізнявся від епітелію сусідніх ділянок

Таким чином, можна вважати, що за три місяці регенерація ушкоджених м'язових шарів набуває активного характеру, зменшуючи відсоток стенозу, а розташування цих шарів у безпосередній близькості від нитки біофіл не виключає його біостимулюючої дії і на м'язові структури.

Через 180 діб післяопераційного періоду несподіваним і неспростовним фактом є наявність залишків шовних матеріалів в обох групах тварин.

У групі порівняння виявлялися дрібні фрагменти ниток кетгуту, пронизані пучками сполучнотканинних волокон. Вони виходили з потужної сполучнотканинної капсули, яка оточувала залишки лігатури. Площа просвіту в середньому дорівнювала 3,8 мм2, що становить 63,3% від площі інтактного сечівника. Це свідчить про формування стійкого звуження, яке зменшує функціональну спроможність сечівника до 36,7%.

В експериментальній групі регенеровані гладком'язові волокна пронизували пухкий сполучнотканинний рубець на всій довжині, заміщаючи останній і доходячи до разволокнених залишків біофілу, оточували його тонку волокнисту капсулу, у якій визначалася незначна кількість клітин фібробластичного ряду. Площа просвіту в середньому дорівнювала 5,4 мм2, що становить 90,0% від площі інтактного сечівника. Тобто функціональна спроможність зменшилась лише на 10,0%. Цей факт і зумовлює наявність тонкого післяопераційного рубця з максимальним відновленням ушкоджених тканин і функції сечівника.

Вищесказане дозволило зробити припущення, що зміни в сполучнотканинному рубці, а також активна регенеративна спроможність м'язових шарів сечівника, зшитих оболонковою ниткою біофіл, зв'язані з протекторною дією цього шовного матеріалу, а тривале перебування її залишків і залишків кетгутової нитки - із специфікою такого органа, як сечівник.

ВИСНОВКИ

Нитки з твердої оболонки спинного мозку біофіл викликають незначну ексудативно-проліферативну реакцію зшитих тканин сечівника з мінімальними гемоциркуляторними розладами, які після сьомої доби цілком зникають.

Оболонкова нитка біофіл володіє вираженою стимуляцією процесу загоєння рани сечівника за рахунок активації проліферативної спроможності фібробластів, яка у 1,5 раза вища, ніж при використанні кетгуту.

Загоєння операційних ран сечівника при зшиванні їх біофілом протікає за типом первинного натягу з формуванням вузького, пухкого рубця, який на 90 добу частково, а через 180 діб практично цілком проростає гладком'язовими регенератами зі зменшенням зони рубця, відновленням анатомічної цілісності зшитих шарів і функціональної спроможності органа.

Оболонкові нитки піддаються вираженій біодеструкції в тканинах сечівника, починаючи з 14-ї доби, за рахунок незначної клітинної резорбції і позаклітинного розчинення тканинною рідиною. Максимальне розсмоктування ниток відзначається через 90 діб без ознак формування осередків продуктивної реакції і надлишкового розвитку рубцевої тканини Незначні залишки лігатур можуть виявлятися в тканинах сечівника і через 6 місяців після операції, що очевидно пов'язано зі специфікою органа.

Загоєння експериментальних різаних операційних ран сечівника, що зшили кетгутом, протікає з вираженими реактивно-запальними змінами і циркуляторними розладами у всіх шарах зшитих тканин.

Організація ранового каналу при зшиванні кетгутом проходить стадію розвитку надлишкової грануляційної тканини за типом вторинного натягу з подальшим формуванням щільних навколо шовних сполучнотканинних капсул і надлишкового рубця, що деформує просвіт сечівника і знижує морфо-функціональний ресурс органа.

Застосування біофілу замість кетгуту для зшивання тканин ушкодженого сечівника дозволить різко знизити у ранньому післяопераційному періоді розвиток таких ускладнень, як нагноєння і неспроможність швів, лігатурні нориці, а у пізні терміни - рубцево-стенозуючі процеси у зоні накладання швів і тим самим підвищать якість анатомо-функціонального відновлення ушкодженого сечівника.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Черно В.С. Перспективы использования хирургической рассасывающей-ся нити “Биофил” для сшивания поврежденной уретры //Морфология.- С. Петербург.-1996.-Т.109.- № 2.- С.103.

Черно В.С. Оцінка функціонального стану уретри після її пересікання та накладання анастомозу з застосуванням “Біофіла” //Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні.- Полтава.-1996.- С. 439.

Черно В.С. Вплив хірургічних шовних матеріалів на функціональні і репаративно-регенераторні процеси в тканинах уретри у післяопераційному періоді //Вестник проблем биологии и медицины. Полтава-Харьков.-1997.- № 15.- С. 157-160.

Черно В.С. Методика предварительной ориентации экспериментального материала для последующего заключения в эпоксидные смолы //Вестник проблем биологии и медицины. Полтава-Харьков.-1997.- № 30.- С. 81-83.

Черно В.С. Экспериментально-морфологическая сравнительная характеристика биологических шовных материалов, используемых при оперативных вмешательствах на мочеиспускательном канале, в раннем послеоперационном периоде //Вісник морфології.- ІІ Міжнародний конгрес з інтегративної антропології.-Вінниця.-1998.- С. 154-155.

Экспериментально-морфологическая оценка новой хирургической нити “Биофил” при урологических операциях. Скрипніков М.С., Бабанін А.А., Коротко О.Ш., Проніна О.М., Костенко В.О., Черно В.С., Денісенко М.В. //Архив клинической и практической медицины.-1998.-Т.7.- № 2.- С.98-102

Перспектива создания и применения новых хирургических рассасывающихся шовных материалов в Украине. Скрипніков М.С., Бабанін А.А., Костенко В.О., Проніна О.М., Конопля М.М., Романцев О.Ю., Черно В.С. //Вестник проблем биологии и медицины. Полтава-Харьков.-1997.- № 15.- С. 9-17.

Методика получения серийных полутонких срезов при проведении гистологических и эмбриологических исследований. Скрипніков М.С., Хілько Ю.К., Проніна О.М., Рожнов В.Г., Марченко В.Ю., Білаш С.М., Черно В.С., Половик О.Ю. //Вестник проблем биологии и медицины. Полтава-Харьков.-1997.- №10.- С. 151-155.

Бабанін А.А., Скрипніков М.С., Черно В.С. Порівняльна оцінка функціонального стану уретри після її пересікання та накладання анастомозу з застосуванням кетгуту та “Біофіла” //Актуальні питання морфогенезу.- Чернівці.-1996.- С. 25-26.

Вплив хірургічних шовних матеріалів на репаративно-регенераторні процеси в тканинах у післяопераційному періоді. Скрипніков М.С., Бабанін А.А., Проніна О.М., Костенко В.О., Черно В.С., Дігтяр В.М., Рожнов В.Г. /Матеріали Міжнародного симпозіума “Принципи пропорції та математичного моделювання в морфології”.-Вінниця.-1997.- С. 176-177.

Бабанін А.А., Проніна О.М., Черно В.С. Процес регенерації пошкоджених тканин органів сечовивідної системи, зшитих новою хірургічною ниткою “Біофіл”, як наслідок гармонійної єдності /Матеріали Міжнародного симпозіума “Принципи пропорції та математичного моделювання в морфології”.- Вінниця.-1997.- С. 10-11.

Скрипніков М.С., Бабанін А.А., Костенко В.О., Проніна О.М., Конопля М.М., Романцев О.Ю., Черно В.С. Новые хирургические рассасывающиеся шовные материалы из биологического сырья /Матеріали V Російського національного конгресу “Человек и лекарство”.-Москва.-1998.- С. 526-527.

Скрипніков М.С., Костенко В.О., Проніна О.М., Конопля М.М., Романцев О.Ю., Черно В.С. Экспериментальное обоснование применения новых биологических рассасывающихся шовных материалов

АНОТАЦІЯ

Черно В.С. Морфо-функціональна оцінка тканин сечівника при зшиванні кетгутом і біофілом.- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01.- нормальна анатомія.- Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ України, м. Сімферополь, 1999.

Дисертація присвячена вивченню морфо-функціонального стану тканин сечівника при зшиванні їх кетгутом і біофілом - біологічними шовними матеріалами, що розсмоктуються.

Експериментально та морфологічно обгрунтовано доцільність використання нитки біофіл для зшивання тканин сечівника. Встановлено, що в тканинах сечівника біофіл не викликає гемоциркуляторних розладів. При мінімальній клітинній реакції ця нитка стимулює фібробластичну активність і фібрилогенез, прискорює процеси репаративної регенерації з формуванням тонкого пухкого рубця. Внаслідок цього він проростає гладком'язовими регенератами з максимальним відновленням тканин, що попереджує розвиток стриктур сечівника.

Ключові слова: сечівник, шовний матеріал, біофіл, репаративна регенерація.

АННОТАЦИЯ

Черно В.С. Морфо-функциональная оценка тканей мочеиспускательного канала при сшивании кетгутом и биофилом. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01.- нормальная анатомия.- Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского МЗО Украины, г. Симферополь.

Диссертация посвящена сравнительному экспериментальному, морфологическому, функциональному изучению состояния тканей мочеиспускательного канала, характеру и динамике репаративных процессов при сшивании биологическими рассасывающимися шовными материалами - кетгутом и биофилом, влиянию их на темпы заживления и характер формирования рубца.

Морфологические исследования показали, что уже в ранние сроки после операции появляются явные различия в морфологической картине. Наиболее выраженные воспалительно-реактивные изменения наблюдались вокруг кетгута. В тканях, сшитых биофилом воспаление и циркуляторные расстройства менее выражены, особенно непосредственно вокруг лигатур. В результате этого процессы заживления и организации первичной соединительно-тканной прослойки активизировались.

У животных группы сравнения на 14-е сутки выявлялись очаги воспалительного процесса в тканях, окружающих шовные лигатуры, с широкой зоной интенсивного коллагенеза, что значительно расширяло зону рубцово-трансформативных изменений. Кетгутовая нить продолжала фрагментироваться за счет трещин, в которые прорастали тяжи микро- и макрофагов. Функциональная возможность органа снизилась на 38,3 %.

В опытной группе отмечено полное отсутствие гемоциркуляторных расстройств. Коллагеновые волокна при этом располагались сравнительно рыхло. Оболочечные нити в тканях подвергались лентовидному расслоению с внедрением клеток фибробластического ряда и отдельных макрофагов. Функциональная возможность органа снизилась на 28,3 %.

Остатки шовных материалов в опытной и сравнительной группах животных определялись через 180 суток. В группе сравнения выявлялись мелкие фрагменты нитей кетгута пронизанные пучками соединительно-тканных волокон, которые исходили из мощной соединительно-тканной капсулы, окружающей остатки лигатуры. Функциональная возможность органа составила 63,3 %, что говорит о образовании стойкого сужения просвета мочеиспускательного канала. В экспериментальной группе регенерированные гладкомышечные волокна на всем протяжении пронизывали рыхлый соединительно-тканный рубец, замещая его. Функциональная возможность органа возросла до 90 %.

Данный факт и обусловливает наличие тонкого послеоперационного рубца с максимальным восстановлением поврежденных тканей мочеиспускательного канала.

SUMMARY

V.S. Cherno. Morphofunctional value of urethra tissues in catgut and biofil sutures.-Manuscript. The thesis to the scientific degree of Normal Anatomy - The Crimea State Medical University of Ukraine, the city of Simferopol, 1999.

The thesis is devoted to the study of the morphological state of urethra tissues while using biological reporpting suture materials ketgut and Biofil. The necessaty of the usage of the fibre from hard meninge biofil for suturing tissues of urethra has been founded experimentally and morphologically. It has been established that in the tissues of urethra biofil doesn't cause hemocirculatory disturbances. At the minimal vessel stroma cell reaction it stimulates fibroblast activity and fibrillogenesis. It accelerates the process of reparative regeneration with the formation of a thin friable scar, which germinates as plain muscular regenerators with maximal reconstruction of urethra tissues.

Key words: urethra, suture material, biofil, reparative regeneration.

Размещено на Allbest.ru