Комплексна терапія післяпологових анемій

кандидата медичних наук

Київ 1999

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Чайка Володимир Кирилович, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор КОЛОМІЙЦЕВА Антоніна Георгіївна, завідуюча відділенням патології вагітності та пологів Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м. Київ);

доктор медичних наук, професор Леуш Станіслав Сергійович, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1 Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології № 1 (м. Київ).

Захист дисертації відбудеться “ 14 ” березня 2000 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство і гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ-50, вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ-50, вул. Мануїльського, 8).

Автореферат розісланий “ 28 ” грудня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Квашніна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. По частоті, прямому та непрямому внеску в материнську, перинатальну та дитячу смертність анемія все ще має значення найбільш актуальної проблеми охорони здоров'я в цілому світі, особливо в країнах з незадовільним соціальним станом. Частота анемії піддається значним коливанням, навіть в рамках однієї країни, і при масовому обстеженні стандартними методами виявляється у 2180% вагітних та породіль в різних регіонах світу [ВООЗ, 1977].

На території колишнього СРСР анемії в післяпологовому періоді виникають у 74% породіль [А.М.Джанджалия, 1987]. Зареєстровано збільшення кількості анемії серед жінок, які мали багато пологів та які живуть в сільській місцевості [Л.Н.Давлетшина и соавт; 1991; В.П.Гянджонц, 1993; З.С.Абусуева, 1995]. Частота післяпологових анемій в Донецькому регіоні становить 51,7% і продовжує зростати [В.К.Чайка, 1996]. Окрім того, кількість жінок хворих на анемію в післяпологовому та лактаційному періодах продовжує збільшуватись [И.К.Куликова, 1994].

Залізодефіцитна анемія (ЗДА) є найбільш розповсюдженою формою і складає 8095% всіх анемій [Ю.Г.Митерев, 1983]. Післяпологова анемія є тим незадовільним фоном, а іноді й пусковим механізмом, на якому виникають гнійно-запальні захворювання [И.А.Могилевкина, 1990].

Інтерес до даної проблеми має значення ще тому, що знайдені незадовільні наслідки анемії матері для новонароджених [А.А.Булганов и соавт., 1990; И.А.Могилевкина и соавт., 1992; Абі Салех Салім Бріка та співавт., 1997].

В наш час достатньо широко освічені питання етіології та патогенезу ЗДА вагітних, запропоновані різні схеми лікування [Д.Я.Димитров, 1980; З.С.Баркаган и соавт., 1985; Ю.К.Джаббарова, 1987; Г.М.Воронцова, 1992; Т.Е.Белокриницкая и соавт., 1993; И.Ю.Абуд, 1997; М.М.Шехтман, 1997]. Однак з народженням дитини, чи з початком післяпологового періоду інтерес до цієї проблеми різко знижується. В доступній літературі маються численні роботи, присвячені анемії, які висвітлюють лише окремі гематологічні та біохімічні показники при цій патології [В.Е.Карташева и соавт., 1986; Г.Б.Безнощенко и соавт., 1993].

В лікуванні даного стану частіше застосовують консервовану донорську кров та її компоненти, препарати заліза, вітаміни групи В, С, фолієву кислоту. Кожен із вказаних компонентів часто буває недостатньо етіологічно та патогенетично обгрунтованим, а іноді і просто небезпечним. У вивченій літературі недостатньо освітлені питання психологічного стану породіль з ЗДА, роль вегетативної нервової системи в патогенезі розвитку післяпологової анемії, мало уваги приділяється немедикаментозним методам лікування даної патології [Ю.К.Джаббарова, 1987; М.И.Жиленко, 1987; М.М.Шехтман и соавт., 1997; І.М.Меренкова, 1998].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом НДР НДІ медичних проблем сім'ї і є фрагментом комплексної теми “Безпечне материнство -- від зачаття до народження” МОЗ (№ держ. реєстрації 0197V002121, шифр теми МК 97.06.17).

Мета -- знизити частоту ускладнень в післяпологовому періоді у породіль з анемією шляхом удосконалення комплексної терапії цієї патології з використанням немедикаментозних методів.

Виходячи з цього були поставлені наступні задачі:

Вивчити частоту післяпологових ускладнень у породіль з анемією.

Вивчити вміст заліза, трансферину та середніх молекул в крові породіль з анемією.

Вивчити перекисне окислення ліпідів (ПОЛ) та стан антиоксидантної системи (АОС) у породіль з анемією.

Вивчити стан вегетативної нервової системи та психоемоційний статус у породіль з анемією.

Розробити методику індивідуалізованого комплексного лікування післяпологової анемії з використанням автоінфузії ультрафіолетом опроміненої крові (АУФОК) та голкорефлексотерапії (ГРТ).

Вивчити вплив розробленої комплексної терапії з використанням АУФОК та ГРТ на перебіг післяпологового періоду, деякі показники гомеостазу та стан вегетативної нервової системи у породіль.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблена схема індивідуалізованої комплексної терапії післяпологової анемії з використанням АУФОК та ГРТ, в залежності від показників стану вегетативної нервової системи. Вперше вивчений вплив запропонованої комплексної терапії на психоемоційний статус та кількість післяпологових ускладнень у породіль з анемією.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено метод індивідуалізованої комплексної терапії лікування післяпологової анемії з використанням АУФОК та ГРТ та показана його ефективність. Одержані результати дозволяють використовувати показники стану вегетативної нервової системи для проведення своєчасної корекції рецептур ГРТ у породіль з анемією. Визначення психологічного стану породіль дозволяє здійснювати індивідуальний підхід при лікуванні породіль, а також розробляти методи психологічної реабілітації жінок в післяпологовому періоді.

Запропоновані схеми комплексної терапії післяпологової анемії впроваджені в післяпологових відділеннях міста Донецька (Донецький державний регіональний центр охорони материнства та дитинства, міська лікарня № 9), акушерських відділеннях міських лікарень №№ 2, 7 міста Макіївки, Львівської обласної клінічної лікарні та Дніпропетровської обласної клінічної лікарні. Результати дослідження впроваджені в навчально-педагогічний процес кафедри акушерства, гінекології та перинатології післядипломного навчання Донецького державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведено клініко-статистичне обстеження 125 породіль з анемією I та II ступенів тяжкості та 54 породіль без анемії, які склали контрольну групу. Вивчено стан вегетативної нервової системи та психоемоційний стан у породіль обстежених груп. Проведено вивчення показників клітинного стану периферичної крові, біохімічних аналізів крові, стану обміну заліза, стану ПОЛ та АОС в динаміці. Досліджено вплив АУФОК та ГРТ на процеси кровотворення та нормалізацію показників гомеостазу організму.

Розроблено схему лікування післяпологової анемії з включенням в неї ГРТ та АУФОК. Проведено аналіз всіх отриманих результатів та їх статистичну обробку.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи докладені на обласних конференціях молодих вчених медиків (Донецьк, 19901993), науковій конференції акушерів-гінекологів, присвяченій 60-річчю утворення кафедри акушерства і гінекології № 1 ДДМІ (Донецьк, 1993), засіданнях обласних рад з родопомочі (Донецьк, 19941997), міжобласній науково-практичній конференції, присвяченій 30-річному ювілею кафедри акушерства та гінекології удосконалення лікарів ДДМІ (Донецьк, 1995), спільній українсько-німецькій науково-практичній конференції акушерів-гінекологів (Донецьк, 1996).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 друкованих робіт, з них 3 статті в журналах, 2 -- в збірниках наукових праць, 5 -- тез доповідей на з'їздах, конференціях і конгресах.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 158 сторінках і складається із вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел. Текстова частина викладена на 102 сторінках. Список використаних джерел містить 242 роботи, з них 160 -- вітчизняних і 82 -- іноземних авторів. Дисертація ілюстрована 22 таблицями, які займають 22 сторінки і 7 рисунками, які займають 7 сторінок.

зміст РоБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Робота виконувалась на базі післяпологових відділень Донецького державного регіонального центру охорони материнства та дитинства (ДДРЦОМД) (керівник професор В.К.Чайка).

Нами обстежено 179 породіль, з яких 54 жінки не мали анемії, вони ввійшли до групи контролю, 125 жінок ввійшли в основну групу породіль з післяпологовою анемією. Породіллі основної групи методом рондомізації розподілені на 2 рівнозначні групи. В I групу ввійшло 57 породіль, які одержували лікування післяпологової анемії по загальноприйнятій на Україні методиці. В II групу ввійшли 68 породіль з ЗДА, в комплексну терапію яких були включені ГРТ та АУФОК.

Лабораторні методи обстеження були виконані в відділах Центральної науково-дослідної лабораторії (ЦНДЛ) Донецького державного медичного університету та в лабораторному відділенні ДДРЦОМД.

Всім породіллям на першу та п'яту добу проводилось комплексне дослідження яке включало:

загальноклінічне обстеження (загальний аналіз крові);

біохімічне обстеження: перекисне окислення ліпідів (ПОЛ), середні молекули, залізо крові, трансферин, сечовина крові, залишковий азот крові, креатинін крові, білки крові, коагулограма крові;

вегетативний портрет;

психологічний стан (відношення породіль до своєї хвороби).

Біохімічні обстеження.

Вміст в плазмі крові ДК насичених жирних кислот досліджувався за Z.Placer в модифікації В.В.Гаврилова и соавт. Рівень МДА в еритроцитах крові встановлювався по методиці J.A.Knight et al. Перекисний гемоліз еритроцитів (ПГЕ) визначався калориметрично на КТФ2 за В.Г.Колб и соавт.

-токоферол в плазмі крові визначався методом J.Biery в модифікації Р.Ш.Кисилевич и соавт.

Активність супероксиддисмутази (СОД) визначалась методом Fridovich в модифікації О.П.Макаревич и соавт.

Активність каталази визначалась за методикою М.А.Королюк и соавт.

Детекція середньо-молекулярних пептидів (СМП) в суперпатанті проводилась на спектрофотометрі за довжиною хвиль 238, 254, 260 і 280 нм за методикою А.Н.Ковалевского.

Вміст аденозинтрифосфату (АТФ) у крові визначався за допомогою наборів фірми “Boehringer Mannheim”.

Дослідження сироваткового заліза проводилося з використанням стандартного реактиву БИОЛАХЕМТЕСТ залізо. Концентрація трансферину в сироватці крові визначалась прямим імунохімічним методом за А.А.Булганов и соавт. Процент насичення трансферину залізом одержували розрахунковим методом.

Стан вегетативної нервової системи у породіль досліджувався на першу та п'яту добу по методиці запропонованій М.Г.Газазян.

Психологічний стан породіль оцінювали за допомогою опитника ЛОБІ на п'яту добу післяпологового періоду. Типологія реакцій особистості на хворобу (класифікація типів) запропонована А.Е.Личко.

Реінфузії АУФОК проводились з використанням апарату МД73М “Изольда”. Взяття та повернення крові здійснюється пункцією ліктьової вени. Загальна тривалість опромінення крові була не меншою 12 та не більшою 16 хвилин. Кожна породілля одержала на курс по 2 сеанси АУФОК. Забір, опромінення та повернення крові проводили з розрахунку 1 мл на 1 кг маси тіла хворої.

Сеанси ГРТ проводились не раніше ніж через 2 години після проведення інших інвазивних методів лікування, що співпадало з полуднем. Після проведення сеансу ГРТ інвазивні методи лікування не виконувались на протязі однієї години. ГРТ проводилось методом запропонованим Г.М.Воронцовой. В рецептуру входили точки акупунктури: CV43, E2, E36, F2, MC5, MC6, MC7, P7, R2, R3, R4, R6, RP3, RP4, RP6, TR5, TR8, V17, V20, V37, V39, V43, VB39, VB41, AT 55, 95, 97, 98.

Рецептура ГРТ призначалась кожній породіллі індивідуально і виконувалась під контролем стану вегетативної нервової системи. Для підсилення дії симпатичного відділу в рецептуру включались точки меридіанів, які проходять по зовнішній поверхні тіла (ЯН-меридіани); для підсилення впливу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи використовувались точки меридіанів внутрішньої поверхні тіла (ІНЬ-меридіани). Окрім того, в залежності від симптоматики, рецептура доповнювалась специфічними точками: гіпогалактія -- E15, E18, F3, I17, F4, GI1, GI2, C7, AT 55, 34, 13, 29, 104, 44, 95, 28, 22; субінволюція матки -- I3, V31, V33, V66, E41, E40, E28, RP2, AT 55, 50, 23. Сеанси рефлексотерапії починали з першої доби післяпологового періоду. Кожна жінка отримала 5 сеансів.

Всі матеріали оброблено на персональному комп'ютері з використанням програм EPI INFO 6 i Microsoft Exсel. Для визначення достовірності різниць показників використовували критерії Ст'юдента і Фішера. Різниця показників вважалася достовірною при p<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення.

На момент вступу в пологи всі пацієнтки мали нормальні для вагітних показники крові, крововтрата під час пологів в усіх обстежених не перевищувала фізіологічну (0,5% від маси тіла). Серед породіль I групи 54 (94,7%) мали анемію першого ступеня, а 3 (5,3%) -- другого ступеня. В II групі 64 (94,1%) мали анемію I ступеня, а 4 (5,9%) анемію II ступеня. Породіль з анемією III ступеня тяжкості в обстежених групах не було. Всі пацієнтки були розродженні консервативно.

Анемія в післяпологовому періоді проявлялася зниженням показників гемоглобіну на 12,718,2%, еритроцитів на 13,319,7% та гематокриту на 5,89,2% (табл. 1).

Нами вивчено стан ПОЛ та антиоксидантного захисту організму, які відображають адаптаційні можливості організму в стресових ситуаціях. Було відмічене зростання показників ПОЛ у всіх групах породіль. Особливо це виразилось в змінах показника ПГЕ, який у жінок з анемією був вищим (12,670,97% та 13,880,75%), ніж в контрольній групі (9,800,43%), що свідчить, про значне зниження стійкості еритроцитарних мембран. Надмірній ліпопероксидації ненасичених жирних кислот, мембранних структур сприяє недостатня функція системи антиперекисного захисту [Г.Б.Безнощенко и соавт.].

Аналізуючи біохімічні показники крові породіль обстежених груп на першу добу відмічено підвищення рівня азотистих шлаків в групах породіль з анемією в порівнянні з контрольною групою на 6,58,8%.

В нашому випадку на 1 добу післяпологового періоду гіпоротеінемія зареєстрована у 22,2% здорових породіль та у 51,2% породіль з анемією.

В наших дослідженнях показники заліза сироватки крові були в групах жінок з анемією (10,580,16 та 12,610,26 мкмоль/л) на 52,9% нижчими, ніж в контрольній групі (17,740,13 мкмоль/л), концентрація трансферину була 400,123,32 та 423,144,18 мг% вищою, ніж в контрольній групі (350,184,34 мг%). Процент насичення трансферину залізом на 1 добу післяпологового періоду в групах жінок з анемією був 9,990,12 та 10,370,25%, що в 2 рази нижче, ніж в контрольній групі (20,930,40%).

При оцінці стану вегетативної нервової системи на першу добу виявлено, що у жінок контрольної групи відсутня різниця між показниками які характеризують прояви симпатичного та парасимпатичного впливів. Разом з тим у 67% породіль цієї групи переважав тонус симпатичної нервової системи. В обстежених групах з анемією звертала на себе увагу явна симпатикотонія, яка була зареєстрована у 90% породіль.

Наші уявлення про виникнення та патогенез розвитку післяпологової анемії представлені на рис. 1. Схема розроблена на основі вивчення літератури та даних одержаних в результаті обстеження породіль. Виходячи з уявлення про патогенез розвитку анемії нами була розроблена комплексна індивідуалізована схема лікування післяпологових анемій з включенням АУФОК та ГРТ.

В процесі лікування та обстеження на протязі 5 діб були одержані наступні результати: в показниках гемоглобіну та еритроцитів відмічене достовірне підвищення їх кількості в усіх групах, при цьому в II групі жінок з анемією була зареєстрована нормалізація цього показника (він став 114,340,67 г/л). В I групі породіль, не дивлячись на підвищення показника рівня гемоглобіну до 107,500,50 г/л, він нормального рівня не досяг. Такі ж висновки можна зробити в відношенні до зростання показника кількості еритроцитів в цій групі. Зміни в кращу сторону відмічені в показниках формули крові особливо в контрольній та II групах. Значні зміни на протязі 5 діб одержані в підвищені показника гематокриту, який зріс в усіх групах породіль, особливо в контрольній та II групах на 4,9% та 5,2% відповідно.

В процесі лікування на протязі 5 діб пройшло зниження показників ПОЛ у породіль з анемією, в комплексну терапію яких були включені ГРТ та АУФОК та в контрольній групі. У породіль, які одержували лікування по звичайній методиці (I група) покращання показників ПОЛ було не суттєвим.

Покращання показників ПОЛ в процесі лікування співпадає з покращанням показників АОС, токоферолу та каталази, що особливо помітно в контрольній групі та групі жінок з анемією, які в комплексі лікувальних заходів одержували ГРТ та АУФОК.

Підвищення рівня АТФ на 5 добу післяпологового періоду в II та контрольній групах з 0,8020,025 до 1,1110,024 ммоль/л та з 0,7910,049 до 1,1120,030 ммоль/л відповідно, вказує на інтенсифікацію енергообмінних процесів, чого не було відмічено в I групі породіль, де цей показник суттєво не збільшився (0,8480,037 та 0,9440,037 ммоль/л).

На 5 добу зареєстровано покращання показників азотистих шлаків в усіх групах породіль, особливо значні зміни досягнуті в II групі породіль в порівнянні з I, де показник сечовини знизився з 5,890,08 до 5,690,05 ммоль/л, а показник залишкового азоту -- з 20,830,17 до 19,880,12 ммоль/л.

В процесі лікування та обстеження пройшло підвищення показника білків в усіх групах. Особливо значним воно було II групі породіль -- 69,430,16 г/л. На п'яту добу гіпопротеінемія відмічалася у 8,7% здорових породіль, 16,3% жінок II групи та 39,6% пацієнток I групи.

Показники заліза сироватки крові та трансферину покращилися в обох групах жінок з анемією. Особливо виражені зміни відбулися в II групі породіль, в комплексну терапію яких були включені ГРТ і АУФОК. Рівень сироваткового заліза в I групі зріс з 10,580,16 до 14,710,20 мкмоль/л, а в II -- 12,610,26 до 16,350,13 мкмоль/л. Не дивлячись на більш значний приріст рівня сироваткового заліза в I групі, процент насичення трансферину залізом за 5 діб лікування в I групі зріс на 50,9%, а в II групі на 94,7% і на 5 добу в II групі він був вищим (18,450,20%), ніж в I групі (15,650,23%).

Таким чином, з приведеного видно, що при однаковому збільшенні показника сироваткового заліза в обох групах включення його в еритропоез в II групі породіль було більш ефективним, що проявилося більш значним процентом насичення трансферину залізом.

В процесі лікування в I групі пройшло зниження показників симпатичного впливу на 8,1% та підвищення показників парасимпатичного впливу на 8,7%, хоча перевага симпатичного відділу нервової системи, залишалася досить суттєвою. В контрольній групі зменшились показники як коефіцієнтів симпатичного впливу на 5,2%, так і коефіцієнтів парасимпатичного впливу на 8,4%, при цьому співвідношення цих коефіцієнтів залишалося на попередньому рівні. В II групі за 5 діб лікування зареєстровано зниження коефіцієнтів симпатичного впливу на 8,5% та підвищення коефіцієнтів парасимпатичного впливу до рівня такого ж коефіцієнта в контрольній групі.

Таким чином, на протязі 5 діб показники стану вегетативної нервової системи в контрольній та II групах породіль стали однаковими.

При вивченні психологічного стану всі типи реагування пацієнток на свій стан були поділені на три блоки: перший -- для якого характерна відсутність соціальної дезадаптації, другий -- з інтрапсихічною та третій -- з інтерпсихічною спрямованістю (табл. 2).

Оцінюючи типи відношення до свого стану було виявлено, що перший блок відмічений у 75% пацієнток II групи, 52,6% -- I групи та 51,9% жінок контрольної групи. Таким чином, у 75% жінок II групи та 50% породіль контрольної і I груп була відсутня соціальна дезадаптація. Другий блок був відмічений у 7,4% жінок II та контрольної груп та 5,3% -- I групи. Третій блок нараховував 17,6% жінок II групи, 42,1% -- I групи та 40,7% -- контрольної групи.

При аналізі шкальної оцінки кожного типу відношення до свого стану виявилось, що високими були коефіцієнти ергопатичного типу в контрольній та II групах вони перевищували цей показник в I групі на 27,7%.

Не дивлячись на проведене лікування, у жінок з анемією як в I так і в II групах коефіцієнт тривожного типу був вищим, ніж в контрольній групі на 35,4% та 25,2% відповідно.

Апатичний тип відношення до свого стану мав самі високі показники в контрольній групі, а самі низькі в II групі породіль. Їх значення відрізнялося на 25,8%.

Егоцентричний тип, який характеризується “уходом в хворобу” виставленням на показ близьким та оточуючим своїх страждань з ціллю заволодіти їх увагою, найчастіше зустрічався в I групі жінок з анемією, він перевищував цей показник в контрольній та II групах на 29,4% та 14,8% відповідно.

Дисфоричний тип, для якого характерний похмуро-озлоблений настрій, постійний похмурий вигляд та паранойяльний тип, для якого характерна впевненість в тому, що хвороба кимось підстроєна мали в групах досить низький коефіцієнт.

Викликають зацікавлення вперше вивченні дані розподілу показників по темах діагностичних коефіцієнтів. Звертає на себе увагу те, що найбільш високі коефіцієнти, незалежно від наявності анемії, були зафіксовані в розділах “самопочуття”, “апетит” та “відношення до їжі”, “відношення до лікарів та медперсоналу”, “відношення до рідних та близьких” і “відношення до одинокості”. Відрізняються показники таких тем як “настрій”, цей показник в контрольній групі був нижчим на 22,7%, ніж в групах жінок з анемією. Показник “відношення до лікування”, який в I групі породіль був нижчим, ніж в II та контрольній групах на 19,8%. Якщо показники теми “відношення до оточуючих” особливо не виділялися в контрольній та II групі, то для породіль I групи, судячи з показника, який був на 9,5% вищим ця тема мала важливе значення.

В післяпологовому періоді основними психологічними темами у породіль є самопочуття, бажання вірно харчуватися, що можливо пов'язано з лактаційним періодом; та бажання активно спілкуватися з медичним персоналом та рідними, з метою більш швидкого повернення в сім'ю. Причому в групах породіль з анемією немаловажну роль в цих психологічних процесах надається особистому настрою та, що особливо виділяється в I групі породіль з анемією, занепокоєння по відношенню до свого лікування.

Таким чином, можна сказати, що тільки 50% жінок в післяпологовому періоді не мають соціальної дезадаптації. Включення в комплекс лікування ЗДА післяпологового періоду АУФОК та ГРТ дозволило знизити кількість жінок, які мають соціальну дезадаптацію в післяпологовому періоді з 50 до 25%.

Частота гнійно-септичних ускладнень, за нашими даними, в контрольній групі була 11,1%. В структурі її на першому місці було патологічне нагрубання молочних залоз 50%, на другому місці пропасниця неясного генезу 33,3%. В I групі рівень післяпологових запальних ускладнень досягав 26,3%, причому ведуча роль в структурі ускладнень надавалась пропасниці неясного генезу 40%, на другому місці були гострі респіраторні вірусні інфекції 26,7%, на третьому місці -- метроендометрит та патологічне нагрубання молочних залоз по 13,3% кожна (рис. 2).

В II групі, породіллі якої в комплексній терапії анемії одержували АУФОК та ГРТ, рівень післяпологових ускладнень не відрізнявся від контрольної групи, лише в структурі цих ускладнень на першому місці була пропасниця неясного генезу 37,5%, на другому місці патологічне нагрубання молочних залоз 25%, причому воно зустрічалося в два рази рідше, ніж в контрольній групі.

Характерною особливістю перебігу післяпологового періоду у породіль з ЗДА є порушення лакаційної функції. При обстежені породіль нами виявлено, що рівень гіпогалактії в контрольній групі був 5,5%, в I групі 33,3%, в II групі 7,4%.

Проведені дослідження переконливо свідчать, що включення в схему комплексної терапії післяпологової анемії АУФОК та ГРТ дозволяє нормалізувати лактаційну функцію породіль та значно знизити кількість післяпологових запальних ускладнень.

Таким чином, включення ГРТ та АУФОК в комплексну терапію анемії післяпологового періоду дозволяє за більш короткий період покращити показники клітинного стану периферичної крові, біохімічні показники крові та показники обміну заліза в організмі. Усунення анемії післяпологового періоду дозволяє на 15,8% зменшити середню тривалість перебування в стаціонарі, знизити в 2,2 рази кількість ускладнень перебігу післяпологового періоду та зменшити кількість гіпогалактій в 4,5 рази.

Проведені дослідження дозволили зробити наступні висновки.

післяпологова анемія ультрафіолет голкорефлексотерапія

Висновки