Використання лазеропунктури в комплексному лікуванні невриту лицевого нерва
Впровадження в клініку методу лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням для лікування хворих з невритом лицевого нерва. Встановлення ефективних точок акупунктури для впливу інфрачервоним лазерним випромінюванням та оптимальний режим впливу.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.11.2013 |
| Размер файла | 64,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
ім. П.Л. Шупика
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
14. 01. 15 - нервові хвороби
Використання лазеропунктури в комплексному лікуванні невриту лицевого нерва
Чуприна Геннадій Миколайович
КИЇВ - 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі рефлексотерапії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, МОЗ України.
Науковий керівник - доктор медичних наук, професор, член - кореспондент АМН України,
Мачерет Євгенія Леонідівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра рефлексотерапії, завідувач кафедри.
Офіційні опоненти:
- доктор медичних наук, професор Маньковський Микита Борисович, Інститут геронтології АМН України, відділ клінічної фізіології та патології нервової системи, консультант відділу
- доктор медичних наук, професор Євтушенко Станіслав Костянтинович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, факультет післядипломної освіти, кафедра дитячої та загальної неврології з курсом рефлексотерапії, завідувач кафедри.
Провідна установа: Український науково - дослідний інститут клінічної та експериментальної неврології та психіатрії МОЗ України ( м. Харків ), відділ судинної патології головного мозку.
Захист відбудеться “21 “ квітня 1999 p. о 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 613. 01 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (254112, Київ, вул. Дорогожицька, 9, аудиторія № 3).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (Київ, вул. Дорогожицька, 9).
Автореферат розісланий “ 19 “ березня 1999 p.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради канд. мед. наук, доцент О.І. Романенко
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Ураження лицевого нерва посідають перше місце за серед мононевритів та мононевропатій (Лобзін В.С., Цацкіна Н.Д., 1988), зустрічаються найчастіше серед уражень черепних нервів (Корженєвський Л.В. та ін., 1978; Назаренко В.Г.та ін.,1993.) У різних регіонах світу захворюваність на неврит лицевого нерва (НЛН) становить від 16,0 до 30,1 на 100000 населення (Альперович П.М. та ін., 1978; Kline D.G.,Hudson A.K., 1995).
На цю хворобу страждають люди різного віку, але частіше молодого та середнього (Фарбер М.А., Фарбер Ф.М., 1991). Жінки хворіють частіше, ніж чоловіки, що, на думку дослідників, пояснюється більшою лабільністю вегетосудинних та емоційних процесів у жінок (Альперович П.М. та ін., 1978; Лобзін В.С., Цацкіна Н.Д., 1988).
НЛН призводить до тривалої тимчасової непрацездатності, викликає душевні страждання та хвилювання, зумовляє інвалідизацію працівників деяких професій. Разом з тим питання лікування уражень лицевого нерва вирішені ще не повністю. Так, при лікувані традиційними методами у 8 - 15% хворих залишається грубий дефект обличчя внаслідок глибокого парезу мімічних м'язів, а у 16 - 32 % розвивається постневритична контрактура (Антіпова Л.Н., Попович Г.А., 1987; Siato H., 1985; Kline D.G., Hudson A.K., 1995).
Враховуючи високу частоту уражень лицевого нерва та значну кількість ускладнень, переважну захворюваність осіб працездатного віку, з одного боку, та існуючі проблеми лікування НЛН, з другого , зрозумілим є пошук нових підходів у лікуванні цієї недуги.
Згідно з даними переважної більшості дослідників (Альперович П.М. та ін., 1978; Грінштейн А.Б., 1980; Пулатов А.М., Багдасаров Ю.Р., 1984), НЛН - поліетіологічне захворювання. За сучасними уявленнями щодо патогенезу НЛН (Пузін М.Н. та ін., 1991; Фарбер М.А., Фарбер Ф.М., 1991), під впливом різних факторів виникають розлади регіонарного кровообігу, насамперед у басейні зовнішньої сонної артерії, та лімфообігу у краніоцервікальній ділянці, внаслідок чого наступає ішемія нерва, його набряк, стиснення у вузькому ложі фаллопієвого каналу, що призводить до порушення провідності по нерву. Тому для успішного лікування НЛН, за даними літератури (Альперович П.М. та ін., 1981; Карлов В.А., 1991), необхідно застосовувати такі засоби, вплив яких ліквідує судинні порушення та набряк у зоні живлення лицевого нерва шляхом поліпшення мікроциркуляції, стимулює регенерацію нервових утворень, виявляє протизапальну, імунокорегуючу, десенсибілізуючу, протибольову дію, тобто діє на всі основні ланки патогенезу НЛН.
Кафедра рефлексотерапії Київської медичної академії післядипломної освіти на основі багаторічного клініко-експериментального досвіду пропонує новий підхід до лікування НЛН, який передбачає застосування у комплексі лікувальних заходів лазеропунктури (ЛП) інфрачервоним лазерним випромінюванням (ІЧЛВ).
Експериментальні та клінічні дані підтверджують, що вплив лазерним випромінюванням на ушкоджену тканину зменшує інтерстиціальний та внутрішньоклітинний набряк за рахунок поліпшення мікроциркуляції (Борисов А.В. та ін., 1985; Коган Г.В., 1989; Вернигородський В.С., 1991; Степанов В.А. та ін., 1991).
За даними різних авторів, лазерна енергія здатна стимулювати функцію нервових утворень, сприяє відновленню мікрогеморусла нерва (Коркушко О.О., Мачерет Є.Л., 1982; Юрах Е.М., Герзаніч І.І., 1985; Мачерет Є.Л. та ін., 1998). Лазерне випромінювання також має протизапальний та протинабряковий вплив (Дадашев А.І. та ін., 1991; Самосюк І.З. та ін., 1997), поліпшує імунітет (Мачерет Є.Л. та ін., 1989; Зарембо І.А., 1991; Манайленко Н.Ю., Дмитренко Н.П., 1997). При цьому відмічено, що біотканини є найбільш оптично прозорими до лазерного випромінювання ближнього інфрачервоного діапазону (Полонський А.К., 1991), що дозволяє інфрачервоній лазерній енергії проникнути на глибину до 7 см з найменшими втратами.
Вплив лазерним випромінюванням на точки акупунктури (ТА), зона яких особливо насичена нервово-судинними елементами, крім вираженого місцевого ефекту, викликає формування потужного потоку аферентних імпульсів, які сприяють відновленню нормального функціонування вищих адаптаційних структур організму, ліквідації патологічних домінантних вогнищ як у корі головного мозку, так і у підпорядкованих їй структурах нервової системи, що нормалізує вегетосудинну регуляцію, поліпшує мозковий кровообіг (Дуринян Р.А., 1983; Мачерет Є.Л. та ін., 1998).
Таким чином, ІЧЛВ здатне поліпшувати мікроциркуляцію, стимулювати регенерацію нервових утворень, виявляти протибольовий, протинабряковий, протизапальний, імунокоригуючий вплив, тобто діяти на основні ланки патогенезу НЛН. Це дозволило нам застосувати метод ЛП ІЧЛВ у комплексному лікуванні хворих на НЛН як у гострій стадії, так і при тривалому перебігу захворювання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з виконанням галузевої ініціально - пошукової тематики Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за номером держреєстрації 0196 ИО 10565 .
Мета і завдання дослідження. Патогенетичне обгрунтування застосування ЛП ІЧЛВ при лікуванні хворих з НЛН. Оцінка клінічної ефективності ЛП ІЧЛВ у комплексному лікуванні хворих з НЛН на різних стадіях його перебігу і розробка на основі отриманих результатів оптимальної методики застосування ЛП ІЧЛВ при лікуванні хворих на НЛН залежно від стадії захворювання.
Відповідно до цього поставлено такі завдання:
1. Визначити найефективніші ТА для впливу ЛП ІЧЛВ при різних варіантах перебігу НЛН.
2. Визначити найбільш оптимальний режим впливу ЛП ІЧЛВ на ТА при різних варіантах перебігу НЛН.
3. Розробити найбільш раціональну схему лікування хворих з різними стадіями перебігу НЛН за допомогою ЛП ІЧЛВ та її об'єктивізацію клінічними і параклінічними методами дослідження.
4. Вивчити терапевтичну ефективність ЛП ІЧЛВ у хворих з НЛН.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на значній кількості спостережень було вивчено та статистично доведено клінічну ефективність ЛП ІЧЛВ при лікуванні хворих з НЛН на різних стадіях його перебігу.
Встановлені найбільш ефективні ТА для впливу ІЧЛВ у хворих з НЛН залежно від стадії захворювання. Обгрунтовано режим впливу ІЧЛВ на ТА при НЛН та розроблено найбільш раціональну схему застосування ЛП ІЧЛВ при лікуванні хворих з НЛН на різних стадіях перебігу захворювання.
Запропоновано оригінальний діагностичний підхід з використанням методів акупунктурної діагностики (Накатані, Акабане) для визначення оптимальних ТА та режиму впливу ЛП ІЧЛВ при НЛН залежно від стадії перебігу захворювання.
Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження дозволили оптимізувати схему застосування ЛП ІЧЛВ при НЛН, підвищити ефективність його лікування як у гострій стадії, так і при тривалому перебігу захворювання, зменшити кількість ускладнень та ефективно боротися з такими ускладненнями, як застарілий парез і контрактура мімічних м'язів. При використанні методу ЛП ІЧЛВ у комплексному лікуванні хворих на НЛН також вдалось майже вдвічі зменшити медикаментозне навантаження. Метод ЛП ІЧЛВ не потребує громіздкої апаратури, не має протипоказань і його впровадження у практичну медицину дозволить надавати ефективну допомогу хворим з НЛН у різних регіонах України.
Запропонований метод лікування впроваджено у ІІ неврологічному відділенні Київської обласної клінічної лікарні №1, у неврологічному відділенні Рівненського клінічного лікувально - діагностичного центру, у неврологічному відділенні Бердичівського міського ТМО Житомирської області, включено до навчального процесу на кафедрі рефлексотерапії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, про що свідчать відповідні акти впровадження.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проаналізовано наукову літературу з обраної теми, проведено глибокий інформаційний пошук. Разом з науковим керівником чл.-кор. АМН України, проф. Є.Л. Мачерет сформульовано мету та завдання дослідження, обговорено тактику застосування ЛП ІЧЛВ у комплексному лікуванні НЛН, практичні рекомендації. Автор самостійно провів клінічне дослідження хворих, їх лікування ЛП ІЧЛВ та іншими методами рефлексотерапії, також обстеження хворих з допомогою методів акупунктурної діагностики Накатані та Акабане. Застосування методів функціональної діагностики - електроміографії, реоенцефалографії, електроенцефалографії - виконано автором особисто на базі клінічного відділу Інституту Геронтології АМН України під керівництвом доктора мед. наук, зам. директора з наукової та організаційної роботи К.Г. Саркісова. Первинна обробка одержаних результатів, їх аналіз, написання огляду літератури, розділів особистих досліджень, підсумків, висновків автором виконано самостійно.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи автор доповів на ІІ Українській науково-практичній конференції з народної та нетрадиційної медицини (Дніпропетровськ, 24 - 27 вересня 1996р.), на науково-практичній конференції `'Народна та нетрадиційна медицина України на сучасному етапі'' (Київ, 12 - 13 червня 1997р.), на ІІ науково-практичній конференції “Нетрадиційні методи діагностики та лікування” (Київ, 25 - 26 вересня 1997р.), на ІІІ Українській науково-практичній конференції з народної та нетрадиційної медицини (Київ, 22 - 25 вересня 1998 р.), на спільному засіданні кафедр рефлексотерапії, неврології та неврології з циклом дитячої неврології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика 7 жовтня 1998 р.
Публікації. За результатами дисертації опубліковано 4 статті у наукових журналах , з яких 1 особиста та 3 - у співавторстві, 6 статей в збірках наукових праць та в матеріалах конференцій та 4 тези конференцій .
Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено на 181 сторінці машинопису, ілюстровано 28 таблицями, 39 малюнками та клінічними спостереженнями. Дисертація складається з вступу та 3 розділів, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який включає 377 джерел, з них 286 вітчизняних та 91 іноземних.
Основна частина
Матеріал та методи дослідження. Нами досліджено 87 хворих з порушенням функції лицевого нерва, у 84 з них було діагностовано НЛН, у 3 - арахноїдит мосто - мозочкового кута. Вік хворих даної групи становив від 12 до 68 років, середній вік - (30 1,2) року. 80 хворих (91,9%) були працездатного віку. Залежно від причини захворювання НЛН було розподілено на простудні (47), судинні (14), інфекційно - алергічні (11), ідіопатичні (9) та гірідітарно обумовлені (3). Лікування з використанням у комплексі ЛП ІЧЛВ було проведено всім 87 хворим. Для ЛП ІЧЛВ використано апарат “Біомед 001” (Україна, Київ), який є одним із сучасних інфрачервоних лазерних стимуляторів. Довжина хвилі лазерного випромінювання - 0,89 мкм. Апарат може працювати у двох режимах - імпульсно - безперервному та з модуляцією частот. Середня потужність випромінювання в імпульсно - безперервному режимі - 20 мВт в одному імпульсі. Декілька видів фокусуючих насадок дозволяє забезпечити щільний контакт з шкірою під час впливу на ТА. Лікування проводили щоденно, курс лікування 10 - 16 сеансів. Час дії на одну корпоральну ТА становив від 1 до 3 хв, аурикулярну - 30 - 60 с, сумарна експозиція під час одного сеансу - 15 - 40 хв. Під час однієї процедури використовували 10 - 18 ТА.
Інструментальні методи дослідження хворих на НЛН включали стимуляційну електроміографію (ЕМГ), реоенцефалографію (РЕГ), електроенцефалографію (ЕЕГ) та методи акупунктурної діагностики Накатані й Акабане. Дослідження проводили до початку та після закінчення курсу лікування з використанням методу ЛП ІЧЛВ.
З метою визначення функціонального стану мімічних м'язів та лицевого нерва, а також для оцінки результатів лікування, використано метод ЕМГ. Дослідження проводили на апараті типу “B.A.S.I.S. E.P.M.” (Італія), який є комп'ютеризованим аналізатором біопотенціалів з відеографічною пам'яттю, з використанням стимуляційної ЕМГ. За допомогою стимуляційної ЕМГ визначаються потенціали м'язів, які виникають при подразненні електричним струмом нервів або м'язів. Дослідження включало визначення амплітуди (А) М - відповіді, латентного періоду (Т) М - відповіді мімічних м'язів та швидкості проведення імпульсу (ШПІ) по лицевому нерву. Стимуляційну ЕМГ проводили за стандартними методиками (Бадалян Л.О., Скворцов І.А., 1986; Гехт Б.М., 1990; Чеботарьова Л.Л., 1997; Kline D.G., Hudson A.K., 1995; Trojaborg W., 1992).
Для дослідження гемодинаміки головного мозку використовували метод РЕГ. Нами було застосовано методику автоматичної реєстрації та аналізу РЕГ (Соколова І.В., Яруллін Х.Х., 1982; Греков В.А., Граньков С.А., 1992; Крамаренко А.В., 1997). Для РЕГ - дослідження застосовано автоматизований комплекс реєстрації та обробки реографічних сигналів “Georg”(Україна, Харків). Використовували стандартні симетричні відведення: фронто - мастоїдальні (Ф - М) та окципито - мастоїдальні (О - М), що дозволяє дослідити гемодинаміку внутрішніх сонних та хребетних артерій. Аналіз РЕГ включав проведення візуального аналізу кривих та кількісний аналіз показників.
Біоелектричну активність головного мозку досліджували методом ЕЕГ. Використовували комп'ютерний електроенцефалограф “DX - 4000 practic” ( Україна, Харків), який дозволяє реєструвати ЕЕГ за 16 каналами. Результати ЕЕГ підлягали візуальному аналізу. Запис здійснювали за стандартними методиками (Грінштейн А.Б., 1980; Жирмунська Е.А., Лосєв В.С., 1984; Зєнков Л.Р., Ронкін М.А., 1991), отримані дані ЕЕГ класифікували за Е.А. Жирмунською.
Для оптимізації впливу на ТА лазерним випромінюванням ми досліджували хворих з НЛН за допомогою інструментальних методів акупунктурної діагностики - Накатані та Акабане, що давало можливість з'ясувати функціональний стан меридіанів акупунктури. Дослідження методом Накатані проводили за стандартною методикою (Табеєва Д.М., 1980; Hyodo M.D., 1975), використовуючи струм тестування силою 200 мкА та напругою 12 В. Результати дослідження хворих методом Накатані опрацьовано за допомогою комп'ютерної програми (Ryodoraku 1992, Україна, Київ), яка передбачала графічну побудову карти Ryodoraku з визначенням графіка параметрів меридіанів та “фізіологічного коридору” (ФК), а також кількісний аналіз. Дослідження методом Акабане проводили за стандартною методикою (Портнов Ф.Г.,1988; Євтушенко С.К. та ін., 1991; Hyodo M.D., 1975), використовуючи контактний термочутливий тест за допомогою апарату “Біомед - 005” (Україна, Київ). Результати дослідження опрацьовували за допомогою карти Акабане, за якою формували ФК. Одержані результати дослідження оброблено методом варіаційної статистики з використанням параметричного критерію Стьюдента та непараметричних парних критеріїв знаків й Вілкоксона та критерія для двох незалежних сукупностей Колмогорова - Смірнова.
Результати власних досліджень. Про ефективне застосування лазерного випромінювання при ряді захворювань ЦНС, ВНС та ПНС повідомляють багато дослідників (Яроцька Е.П., Бутенко О.І., 1983; Дуринян Р.А. та ін., 1984; Зозуля Ю.А. та ін., 1989).
На кафедрі рефлексотерапії КМАПО ім. П.Л. Шупика понад 20 років успішно використовують в лікуванні ряду захворювань нервової системи метод ЛП ІЧЛВ (Дригант Л.П. та ін.,1987; Зозуля І.С. та ін., 1987; Мачерет Є.Л. та ін., 1987; Мачерет Є.Л. та ін., 1994; Панікарський В.Г. та ін., 1996; Каліщук Т.М. та ін., 1997; Корчемний В.О. та ін., 1997; Мачерет Є.Л., Коркушко О.О., 1997; Семенова О.В., 1997).
Враховуючи особливості дії ІЧЛВ ( поліпшення мікроциркуляції, стимуляція регенерації нервових утворень, протинабряковий, протизапальний, протибольовий, імунокоригуючий ефекти), які активно сприяють усуненню патологічних механізмів, що лежать у основі НЛН, запуск потужних нейрорефлекторних та нейрогуморальних механізмів внаслідок впливу ІЧЛВ на ТА що діє на уражені органи та системи, на організм у цілому, а також беручи до уваги позитивні лікувальні ефекти при застосуванні лазеропунктури у хворих з ураженнями нервової системи, можна вважати використання методу ЛП ІЧЛВ при лікуванні хворих з НЛН патогенетично обгрунтованим.
На підставі попереднього клінічного досвіду застосування ЛП ІЧЛВ, проведених клініко - фізіологічних досліджень та даних літератури нами було вибрано оптимальні режим, експозицію, ТА для впливу ЛП ІЧЛВ, розроблено диференційний підхід до лікування НЛН за допомогою цього методу.
В основу вибору ТА для впливу ІЧЛВ нами було покладено, насамперед, принципи акупунктурного лікування НЛН, які викладено у посібниках із східної медицини, у рекомендаціях вітчизняних та зарубіжних дослідників (Мачерет Є.Л. та ін., 1980;
Антропова М.І., Котенова В.М., 1985; Іванічев Г.А., 1992; Cheng Xinnong et al., 1987; Quan S. X. et al., 1985). Враховуючи ці принципи, ми здійснювали диференційований підхід до лазеропунктурного лікування НЛН залежно від тих чи інших симптомів, які супроводжують дане захворювання. Грунтуючись на даних нормальної анатомії та фізіології, порівняльної анатомії, клініки стосовно лицевого нерва і м'язів, які він іннервує, ми дійшли висновку, що вплив на ТА, ділянки обличчя, волосистої частини голови, вушної раковини, шийно - комірцевої зони, верхніх та нижніх кінцівок, тулуба і рекомендовані в літературі для лікування НЛН є обгрунтованим з позицій сучасних наукових знань. Акупунктурні призначення при НЛН здатні діяти на певні ланки його патогенезу, тобто є засобом патогенетичної терапії цього захворювання.
Нами відмічено, що при проведенні дослідження методом Накатані у 20 хворих 3 НЛН має місце різниця у функціональному стані меридіанів акупунктури з боку параліча мімічних м'язів (ПММ) та “здорового” боку, яка залежить, головним чином, від терміну захворювання на НЛН. Дана закономірність у функціональному стані меридіанів акупунктури підтвердилась у подальшому, при виконанні досліджень у хворих з НЛН методами Накатані та Акабане (87 осіб), що дозволило розподілити хворих на групи і диференційовано підійти до призначень ЛП. Так, хворих з терміном захворювання 5 - 8 днів , у яких, за даними досліджень методами Накатані та Акабане, виявлено ознаки ”надмірності” за рахунок “надмірності” у ян - меридіанах з боку ПММ, нами віднесено до I групи (16 осіб - 18,4%). У таких хворих, в першу чергу, впливали на ТА ян - меридіанів. Застосовували режим випромінювання з модуляцією частот, використовуючи частоти 70 - 100 Гц. Курс лікування 12 - 13 процедур. Час дії на ТА з боку ПММ - 1 хв, зі “здорового” боку - 1,5 хв. Сумарна експозиція під час 1 сеансу - 15 - 18 хв. З лікувальною метою використовували, в основному, такі ТА: TR(X)17, TR(X)5 VB(XI)20, VB(XI)14, E(III)2, E(III)3, E(III)4, E(III)42, GI(II)4, GI(II)11, GI(II)19, GI(II)20, IG(VI)18, T(XIII)26, J(XIV)24, PC3, PC6, PC9. При наявності у хворих больового синдрому у ділянці потилиці та соскоподібного відростка впливали на ТА VB(XI)20, VB(XI)12, T(XIII)16, V(VII)60, в ділянці обличчя - на ТА VB(XI)2, GI(II)4, E(III)41. У хворих з давністю захворювання 1 - 1,5 міс, у яких виявлено ознаки “надмірності” за рахунок “надмірності” ян - та інь меридіанів з боку ПММ (II група ; 43 особи - 49,4%), для ЛП використовували ТА як ян, так й інь меридіанів. Курс лікування 13 - 14 процедур. Лікування починали (перші 4 - 5 процедур) з режиму з модуляції частот, використовуючи 100 - 150 Гц. Потім переходили на імпульсно - безперервний режим випромінювання. Час дії на ТА з боку ПММ - 1,5 хв, з “здорового” боку - 2 хв. Сумарна експозиція - 25 - 30 хв. Під час процедури використовували 12 -15 ТА. З лікувальною метою, крім ТА ділянки обличчя, використовували в основному такі ТА : Е(III)36, E(III)40, E(III)44, VB(XI)21, VB(XI)34, VB(XI)43, VB(XI)39, P(I)7, P(I)8, P(I)9, MC(IX)8, RP(IV)6, F(XII)3; АР 55, 25, 34, 28. При НЛН судинної етіології надавали перевагу впливу на такі регіонарні і віддалені ТА: VB(XI)20, VB(XI)21, VB(XI)34, E(III)9, E(III)36, V(VII)40, GI(II)10, GI(II)15, RP(IV)6, C(V)7, MC(IX)6, P(I)9. При НЛН простудної та інфекційно - алергічної етіології надавали перевагу впливу на такі віддалені ТА: GI(II)4, GI(II)11, P(I)7, P(I)8, V(VII)13, V(VII)43, J(XIV)17, J(XIV)18. У хворих з терміном захворювання 1,5 - 4 міс (III група; 28 осіб - 32,2%), у яких виявлено ознаки “недостатності” за рахунок “недостатності” ян та інь меридіанів з боку ПММ, впливали на ТА меридіанів ян та інь. Курс лікування 14 - 16 процедур. Використовували імпульсно - безперервний режим випромінювання. Час дії на ТА з боку ПММ - 2 - 3 хв, з протилежного боку - 1,5 - 2 хв. Сумарна експозиція - 35 - 40 хв. У хворих даної групи, крім ТА ділянки обличчя та регіонарних, широко використовували вплив на віддалені ТА, які є “точками співчуття”: V(VII)13, V(VII)14, V(VII)18, V(VII)20, V(VII)22, V(23). Також впливали на віддалені та регіонарні ТА серединних меридіанів: T(XIII)20, T(XIII)14, T(XIII)4, J(XIV)5, J(XIV)6, J(XIV)7, J(XIV)8, J(XIV)12, J(XIV)17, J(XIV)18, J(XIV)22. Обов'язково включали до лазеропунктурних рецептів ТА R(VIII)1, R(VIII)3, F(XII)3, V(VII)52, які є ефективними при “застарілих” формах НЛН. З метою лазеропунктури використовували також моторну та судинорухову зони краніопунктури. Під час лікування ми враховували дані досліджень методами Накатані та Акабане щодо функціонального стану окремих меридіанів, складали ЛП рецепти зважаючи на етіологію НЛН, рівень ураження лицевого нерва.
Проведено лікування 87 хворих з НЛН з використанням методу ЛП ІЧЛВ. Термін захворювання на НЛН від появи перших симптомів до початку спостереження становив 5 днів - 4 місяці. Залежно від терміну захворювання і враховуючи функціональний стан меридіанів акупунктури, хворих на НЛН було умовно розподілено на три групи. За етіологією НЛН умовно розподілено на простудні - 47 (54%), інфекційно-алергічні - 11 (12,6%), судинні -14 (16,1%), ідіопатичні - 9 (10,3%), гірідітарно обумовлені - 3 (3,4%), за ступенем рухових порушень мімічних м'язів: плегія - у 22 (25,2%), глибокий парез - у 36 (41,5%), помірний парез - у 29 (33,3%). Залежно від рівня ураження лицевого нерва хворих розподілено таким чином: нижче барабанної струни -28 (32,2%), вище барабанної струни - 42 (48,3%), вище стремінного нерва - 12 (13,7%), вище великого поверхневого кам'янистого нерва - 2 (2,3%), стовбур мозку - 3 (3,5%). Супутні захворювання мали місце у 38 (43,7%) хворих.
Рис. 1. Клінічна ефективність використання лазеропунктури.
Всім хворим з НЛН лікування методом ЛП ІЧЛВ починали з першого дня перебування у стаціонарі або від дня звернення для амбулаторних хворих. Лікування проводили у першій половині дня, враховуючи рекомендації авторів щодо оптимального часу призначень процедур
ЛП (Інюшин В.М., Чекуров П.Р., 1975). Хворим I групи з терміном захворювання 5 - 8 днів метод ЛП ІЧЛВ застосовували у комплексі з судинорозширювальними, протизапальними, вітамінними препаратами, масажем ШКЗ, ЛФК. Хворим II та III груп, які раніше отримали курс лікування традиційними методами без суттєвого ефекту, разом з ЛП ІЧЛВ призначали судинорозширювальні, вітамінні ( обов'язково великі дози вітаміну Е) препарати, ноотропи, масаж ШКЗ, ЛФК. 80 (92%) хворим, крім ЛП ІЧЛВ, було призначено також інші методи рефлексотерапіі, 7 хворих (8%), за їх бажанням, отримували лише ЛП ІЧЛВ.
Після 2 - 3 сеансів ЛП ІЧЛВ у хворих значно зменшились больові явища у зоні потилиці, соскоподібного відростка та обличчя. Больовий синдром повністю зникав після 3 - 4 сеансів. Після 2 - 4 сеансів хворі відмічали зменшення явищ стягнення обличчя у протилежний від ПММ бік, незначне поліпшення рухової активності мімічних м'язів. При помірному парезі мімічних м'язів після 2 - 4 сеансів зменшувались явища лагофтальму. Після 5 - 7 сеансів відмічено зникнення лагофтальму, щільне змикання повік, збільшення об'єму рухів при вищирюванні зубів, надуванні щік. Після 10 -12 сеансів хворі могли свистіти, відмічалась незначна асиметрія обличчя. При плегії та глибокому парезі мімічних м'язів після 6 - 8 сеансів ЛП ІЧЛВ у хворих відмічалось зменшення явищ лагофтальму, збільшення об'єму рухів при вищирюванні зубів, наморщуванні носа. Після 9 - 11 сеансів спостерігалось повне зникнення лагофтальму, щільне змикання повік, збільшення об'єму рухів при надуванні щік, наморщуванні лоба, зведенні брів. Явища гіперакузії, сухості ока та рота, смакові порушення зникали після 5 - 7 сеансів ЛП ІЧЛВ.
Після курсу лікування з використанням ЛП ІЧЛВ позитивну динаміку було відмічено у всіх 87 хворих з НЛН. Так, у I групі (16 осіб) “видужання” спостерігалось у 7 (43,8%) хворих, “значне покращання” - у 5 (33,3%), “покращання” - у 3 (18,8%) та “незначне покращання” - у 1 (5,1%). У II групі (43 особи) “видужання” відмічено у 8 (18,6%) хворих, “значне покращання” - у 23 (53,5%), “покращання” - у 11 (25,5%) та “незначне покращання” - у 1 (2,3%). У III групі (28 осіб) “видужання” відмічалось у 3 (10,7%) хворих, “значне покращання” - у 13 (46,4%), “покращання” - у 10 (35,7%) та “незначне покращання” - у 2 (7,1%). Дещо гірші результати лікування у III групі хворих з НЛН обумовлені довшим терміном захворювання, складним його перебігом, відносно старшим віком хворих.
Аналіз клінічної ефективності лікування хворих з НЛН методом ЛП ІЧЛВ залежно від етіології захворювання показав, що кращі результати лікування спостерігаються відповідно при гірідітарно обумовлених, ідиопатичних, інфекційно - алергічних, “простудних” НЛН, гірші - при НЛН судинної етіології, арахноїдитах мосто-мозочкового кута з переважним ураженням лицевого нерва.
Всім хворим, у яких після лікування спостерігалось “незначне покращання” та “покращання”, було рекомендовано повторний курс лікування з використанням ЛП ІЧЛВ. Його застосовано у 17 хворих з НЛН, після чого також відмічено позитивну клінічну динаміку.
Для визначення терапевтичної ефективності ЛП ІЧЛВ у комплексному лікуванні хворих з НЛН проведено порівняльну оцінку результатів лікування 87 хворих та двох контрольних груп: 34 хворих з НЛН, які лікувались у стаціонарі традиційними методами, та 22 хворих з НЛН, у яких застосовано різні методи рефлексотерапії без ЛП ІЧЛВ. Терапевтична ефективність при використанні ЛП ІЧЛВ у комплексі лікувальних заходів у хворих на НЛН була вищою порівняно з групами контролю. Так, позитивні результати лікування за рахунок “видужання”, “значного покращання” та “покращання” при використанні ЛП ІЧЛВ відмічено у 95,4% хворих з НЛН, тоді як при застосуванні традиційних методів - у 76,5% хворих (Р < 0,01), а при застосуванні у лікуванні різних методів рефлексотерапії без ЛП ІЧЛВ - у 86,4% хворих. Таким чином, результати лікуваня свідчать, що метод ЛП ІЧЛВ є ефективним компонентом комплексної терапії НЛН.
Патогенетична обгрунтованість методу ЛП ІЧЛВ при НЛН, позитивний клінічний ефект застосування ЛП ІЧЛВ у комплексному лікуванні хворих з НЛН підтверджуються даними електрофізіологічних методів дослідження ( ЕМГ, РЕГ, ЕЕГ ) та даними методів акупунктурної діагностики (Накатані, Акабане).
Функціональний стан мімічних м'язів та лицевого нерва досліджено у 87 хворих на НЛН методом стимуляційної ЕМГ в динаміці. Групу контролю становили 20 практично здорових осіб, ідентичних хворим з НЛН за віком та статтю, а також використані дані літератури за відповідними віковими групами (Бадалян Л.О., Скворцов І.А, 1986; Kline D.G, Hudson A.K., 1995; Trojaborg W., 1992). У зв'язку із значними індивідуальними розбіжностями діагностична цінність абсолютних величин стимуляційної ЕМГ невелика, але точність діагностики значно підвищується при порівнянні результатів на боці ураження та “здоровому” боці (Розмарін В.Ш., Фарбер М.А, 1987; Фарбер М.А., Фарбер Ф.М., 1991; Kline D.G., Hudson A.K., 1995), тому при проведенні аналізу ми, насамперед, звертали увагу на різницю у показниках ЕМГ різних сторін обличчя у контрольній групі та ураженої і “здорової” - у хворих з НЛН.
Проведено кількісний аналіз таких показників стимуляційної ЕМГ: амплітуди (А) М - відповіді, латентного періоду (Т) М - відповіді (лобного м'яза, кругових м'язів ока та рота, нижньощелепного м'яза), а також швидкості проведення імпульса (ШПІ) по гілках лицевого
нерва. При порівнянні показників стимуляційної ЕМГ з різних сторін обличчя групи контролю, були відсутні достовірні відмінності за всіма показниками ЕМГ. Cередньостатистичні показники стимуляційної ЕМГ до лікування становили: А (лобний м'яз = 0,36 0,11 мВ; круговий м'яз ока = 0,53 0,13 мВ; круговий м'яз рота = 0,42 0,15 мВ; нижньощелепний м'яз = 0,47 0,09 мВ), Т (лобний м'яз = 3,75 0,35 с; круговий м'яз ока = 3,72 0,43 с; круговий м'яз рота = 3,78 0,56 с; нижньощелепний м'яз = 3,66 0,51 с), ШПІ (скронева гілка = 40,04 3,89 м/c; скулова гілка = 41,33 4,71 м/с; щічна гілка = 39,18 5,17 м/с; нижньощелепна гілка = 43,59 4,48 м/с). При аналізі показників стимуляційної ЕМГ хворих з НЛН до лікування відмічено достовірне зниження А - М відповіді (лобний м'яз - Р< 0,01; круговий м'яз ока - Р < 0,05; круговий м'яз рота - Р < 0,01; нижньощелепний м'яз - P < 0,05), подовження Т- М-відповіді (лобний м'яз - Р < 0,05; круговий м'яз ока - Р < 0,05; круговий м'яз рота - Р < 0,01; нижньощелепний м'яз - P < 0,05) та зменшення ШПІ по ЛН (скронева гілка - Р < 0,02; скулова гілка - P < 0,05; щічна гілка - P < 0,01; нижньощелепна гілка - P < 0,05) з боку ПММ. Після курсу лікування з використанням ЛП ІЧЛВ показники стимуляційної ЕМГстановили: А (лобний м'яз = 1,04 0,17 мВ; круговий м'яз ока = 1,47 0,25 мВ; круговий м'яз рота = 1,19 0,31 мВ; нижньощелепний м'яз = 1,38 0,33 мВ), Т (лобний м'яз = 2,94 0,12 с; круговий м'яз ока = 3,31 0,37 с; круговий м'яз рота = 2,58 0,41 с; нижньощелепний м'яз = 1,53 0,19 с), ШПІ (скронева гілка = 53,03 2,68 м/c; скулова гілка = 52,35 4,22 м/с; щічна гілка = 39,16 2,73 м/с; нижньощелепна гілка = 52,84 3,12 м/с). У хворих з НЛН зникла достовірна різниця між даними ураженої та “здорової” сторін обличчя (P > 0,05), що свідчило про відновлення функцій лицевого нерва та м'язів, які він іннервує.
Стан мозкової гемодинаміки досліджували методом РЕГ у 53 хворих з НЛН у динаміці. Контрольну групу становили 19 практично здорових осіб, ідентичних хворим за віком та статтю, використані дані літератури за відповідними віковим групами (Соколова І.В., Яруллін Х.Х., 1982; Яруллін Х.Х., 1983).
При дослідженні методом РЕГ групи контролю не виявилено достовірної латералізованої різниці в основних показниках РЕГ. При РЕГ дослідженні у хворих з НЛН, проведеного до початку лікування, спостерігались такі форми реограм: нормальний тип (Ф - М - 27, О - М - 32), гіпотонічний тип (Ф - М - 17, О - М - 14), гіпертонічний тип (Ф - М - 9 , О - М - 7). Гіпотонічний тип РЕГ характерний для хворих з тривалим терміном захворювання, при цьому гіпотонус судин проявлявся переважно з боку ураження лицевого нерва при нормотонії із “здорового” боку. РЕГ - криві з гіпертонусом судин з боку ураження лицевого нерва при нормальному тонусі на “здоровому” боці були характерні для хворих з НЛН у гострій стадії, а двостороннє підвищення судинного тонусу відмічено при супутній судинній патології. Середньостатистичні показники РЕГ до лікування становили: Ф - М (РІ = 0,131 0,007 Ом; а/Т = 16,41 0,72%; ДКІ = 55,24 3,31%; ДСІ = 65,73 3,38%; КА = 28,13 4,11%), О - М (РІ = 0,080 0,017 Ом; а/Т = 16,65 0,74%; ДКІ = 54,35 3,21%; ДСІ = 65,16 2,49%; КА = 31,24%). При аналізі основних показників РЕГ Ф - М та О - М відведень хворих з НЛН до лікування не виявлено достовірної різниці на боці ПММ і “здоровому” боці (РІ - P > 0,05; а/T - P > 0,05; ДКІ - P > 0,05; ДСІ - P > 0,05; КА - P > 0,05) , але порівняно з групою контролю відмічена достовірна різниця за такими показниками, як реографічний індекс (РІ - P < 0,05) на боці ураження ЛН та коефіцієнт асиметрії (КА - Р < 0,05), тоді як по іншим показникам РЕГ як на боці ураження ЛН, так і на “здоровому” боці достовірні відмінності були відсутні (а/T - P > 0,05; ДКІ - P > 0,05; ДСІ - P > 0,05). При вивченні реограм хворих з НЛН після курсу лікування з використанням ЛП ІЧЛВ візуальний аналіз РЕГ обох басейнів показав наявність чіткої тенденції до нормалізації пульсового кровонаповнення, судинного тонусу, до значного зменшення міжпівкульових асиметрій. Середньостатистичні показники РЕГ після курсу лікування становили: Ф - М (РІ = 0,141 0,011 Ом; а/Т = 15,62 0,54%; ДКІ = 53,48 2,41%; ДСІ = 63,48 3,19%; КА = 19,44 2,31%), О - М (РІ = 0,085 0,006 Ом; а/Т = 15,97 0,78%; ДКІ = 53,07 2,95%; ДСІ = 64,23 1,87%; КА = 19,07 3,58%). При аналізі основних показників РЕГ Ф - М та О - М відведень хворих на НЛН після курсу лікування порівняно з групою контролю зникли достовірні відмінності між показниками РІ (Р > 0,05) та КА (Р > 0,05) що свідчить про відновлення мозкового кровонаповнення, зменшення міжпівкульової асиметрії. При проведенні порівняльного аналізу показників РЕГ хворих з НЛН до лікування та після курсу лікування також виявлено достовірну різницю за такими показниками РЕГ, як РІ (Р < 0,05) та КА (P < 0,05), позитивну динаміку інших основних показників.Таким чином, слід відзначити, що у хворих з НЛН відновлення функції ураженого лицевого нерва під впливом лікування з використанням ЛП ІЧЛВ корелювало з поліпшенням церебральної гемодинаміки за даними РЕГ.
Біоелектричну активність головного мозку досліджували методом ЕЕГ у 42 хворим з НЛН у динаміці. Ми впливали на ТА, які розташовані в ділянці обличчя, шийно - комірцевої зони, волосистої частині голови, тобто на рефлексогенні зони, що знаходяться поруч з вищими вегетативними центрами. Тому ми вважали, що дані ЕЕГ- дослідження дозволять міркувати про зміни функціональної активності головного мозку у хворих з НЛН під впливом ЛП ІЧЛВ, особливо у випадках супутньої судинної патології. Результати ЕЕГ візуально аналізували з урахуваням частотних та амплітудних характеристик хвильових процесів, їх форми, регулярності, вираженості у різних ділянках головного мозку, ступеня білатеральної синхронності та симетрії, характеру змін при функціональних пробах (ритмічна фотостимуляція, активна трихвилинна гіпервентиляція). Отримані дані ЕЕГ класифікували за Е.А. Жирмунською.
У 16 (38,1%) хворих з НЛН до лікування відмічено тип ЕЕГ, який відповідав варіанту норми (І - ІІ типи за класифікацією Е.А. Жирмунської). Для даної групи характерна регулярність основних альфа - та бета - ритмів ЕЕГ, превалювання кожного з них в певних ділянках мозку, достатній амплітудний градієнт. Інколи мали місце повільні тета - хвилі у невеликій кількості та малої амплітуди. Такі форми РЕГ частіше зустрічались у хворих молодого та середнього віку з нетяжкими ураженнями лицевого нерва, але спостерігались і при тяжких формах НЛН та наявності супутніх захворювань.
Дифузні зміни на ЕЕГ у вигляді зниження амплітуди біопотенціалів виявлені у 10 (23,8%) хворих та у вигляді дезорганізації альфа - ритму - у 7 (16,7%) , що відповідало ІІ - ІІІ - IV типам за класифікацією Е.А. Жирмунської. Дані форми ЕЕГ зустрічались, головним чином, у хворих із супутніми захворюваннями судинного генезу, дихальної системи та нирок з терміном захворювання на НЛН 1 - 4 міс.
У 23 (54,7%) хворих з НЛН на ЕЕГ мали місце явища асиметрії за рахунок підвищення амплітуди біопотенціалів з наявністю гострих імпульсів на боці НЛН - у 7 (16,7%), та за рахунок зниження амплітуди біопотенціалів на боці НЛН - у 16 (38,1%). При цьому відмічено, що підвищення амплітуди та гострі імпульси зустрічались винятково у хворих з гострим НЛН, тоді як зниження амплітуди - переважно у хворих з терміном захворювання 2 - 4 міс.
Зміни на ЕЕГ під впливом лікування мали позитивний характер, що проявлялось у поліпшенні альфа - активності, значному зменшенні явищ асиметрії та дезорганізації. Таким чином, ЛП ІЧЛВ має нормалізуючий вплив на біоелектричну активність головного мозку, співвідношення кіркових та стовбурових відділів мозку, що пов'язано з рефлекторним впливом ІЧЛВ на неспецифічні активуючі системи організму.
Позитивний клінічний ефект ЛП ІЧЛВ при лікуванні хворих на НЛН, підтверджений позитивною динамікою електрофізіологічних методів дослідження (ЕМГ, РЕГ, ЕЕГ), корелює також з позитивними змінами функціонального стану меридіанів акупунктури за даними методів акупунктурної діагностики Накатані та Акабане.
Дослідження методом Накатані проведено у 87 хворих з НЛН у динаміці. Контрольну групу становили 45 практично здорових осіб, ідентичних хворим за статтю та віком. Результати дослідження хворих методом Накатані опрацьовано за допомогою комп'ютерної програми, яка передбачала графічну побудову карти Ryodoraku з визначенням графіка параметрів меридіанів та ФК, а також проведення кількісного аналізу, при якому оцінювали рівень розташування ФК, асиметрію (різницю між сумою показників електропровідності меридіанів різних боків), співвідношення між сумою показників меридіанів групи ян та інь, за яким побічно міркували про стан вегетативної нервової системи. Також звертали увагу на максимальне відхилення за рівень ФК в окремих меридіанах. При порівнянні даних дослідження методом Накатані контрольної групи та хворих з НЛН до лікування у хворих І та ІІ груп виявлено ознаки “надмірності” в основному за рахунок “надмірності” у меридіанах з боку ПММ, а у хворих ІІІ групи - ознаки “недостатності” з боку ПММ. Стан вегетативної нервової системи, згідно з даними методу Накатані нами розцінено як симпатикотонія у І та ІІ групах і парасимпатикотонія - у ІІІ. Найбільше відхилення за межі ФК спостерігалось у меридіанах E(III) “шлунка” та TR(X) “трьох порожнин тіла” (І група), E(III) “шлунка” та MC(IX) “перикарду” (ІІ група) за рахунок “надмірності” з боку ПММ, F(XII) “печінки”, R(VIII) “нирок”- у вигляді “недостатності” з боку ПММ та RP(IV) “селезінки - підшлункової залози” - у вигляді “надмірності” із здорового боку (ІІІ група).
Методом Акабане, який також служить для оцінки функціонального стану меридіанів акупунктури і полягає у визначенні термочутливості репрезентативних дистальних ТА , було досліджено 87 хворих з НЛН. Контрольну групу становили 45 практично здорових осіб. Дослідження проводили з використанням контактного термочутливого тесту за допомогою апарата “Біомед - 005”. Результати дослідження опрацьовували за допомогою карти Акабане, за якою формували ФК. Оцінювали такі показники: рівень ФК, асиметрію (різницю між сумою показників сторін), максимальне відхилення за межі ФК в окремих меридіанах. При порівнянні даних дослідження методом Акабане контрольної групи та хворих з НЛН до лікування у хворих І та ІІ груп виявлено ознаки “надмірності” за рахунок надмірності у ян - меридіанах з боку ПММ, але у ІІ групі ці явища були нерізко вираженими. У хворих ІІІ групи відмічено ознаки “недостатності”, що обумовлено явищами ”недостатності” у ян та інь меридіанах з боку ПММ. Найбільше відхилення за межі ФК спостерігалось у меридіанах Е(ІІІ) ”шлунка” за рахунок “надмірності” з боку ПММ (І та ІІ групи), F(XII) “печінки” та R(VIII) “нирок” за рахунок “недостатності” з боку ПММ (ІІІ група).
Після курсу лікування з використанням методу ЛП ІЧЛВ зникла достовірна різниця між даними дослідження за методами Накатані та Акабане у хворих на НЛН та груп контролю. Таким чином, дані методів акупунктурної діагностики показали, що під впливом ЛП ІЧЛВ у хворих з НЛН відмічається позитивна динаміка функціонального стану меридіанів акупунктури. Підтверджено, що метод ЛП ІЧЛВ є патогенетично обгрунтованим при НЛН з точки зору теорій акупунктури.
Таким чином, електрофізіологічні методи дослідження та методи акупунктурної діагностики дозволили підтвердити, що застосування методу ЛП ІЧЛВ в комплексному лікуванні хворих з НЛН є патогенетично обгрунтованим. Не заперечуючи значення інших методів медикаментозної та фізичної терапії, вважаємо що ЛП ІЧЛВ ефективно діє на такі основні ланки патогенезу НЛН, як ішемія, набряк, дегенеративні зміни у нерві за рахунок поліпшення мікроциркуляції, стимуляції функцій нервових утворень, активації вищих адаптаційних систем організму. Це дозволяє досягти кращого лікувального ефекту і знизити медикаментозне навантаження на хворого.
Метод ЛП ІЧЛВ простий та доступний для широкого кола лікарів неврологів, рефлексотерапевтів і фізіотерапевтів, не потребує громіздкої апаратури і може бути застосованим як в стаціонарі, так і в умовах поліклініки, підвищить рівень надання медичної допомоги населенню в усіх регіонах України. лазеропунктура інфрачервоний неврит випромінювання
Використання ЛП ІЧЛВ в комплексі з іншими методами лікування перспективне щодо підвищення терапевтичної ефективності лікування НЛН - одного поширених захворювань периферичної нервової системи.
Висновки
Високу ефективність лікування невриту лицевого нерва забезпечують засоби, які можуть впливати на основні ланки його патогенезу . Лазеропунктура інфрачервоним лазерним випромінюванням поліпшує мікроциркуляцію, стимулює функцію нервових утворень, виявляє протинабрякову, протизапальну, протибольову дію, ефективно впливаючи на основні ланки патогенезу невриту лицевого нерва. Це зумовлює патогенетичну обгрунтованість застосування цього методу при даному захворюванні.
Враховуючи дані нормальної анатомії та фізіології, порівняльної анатомії, клініки щодо лицевого нерва та м'язів, які він іннервує, ми показали, що вплив на точки акупунктури, рекомендовані в літературі для лікування невриту лицевого нерва, обгрунтований з позицій сучасних наукових знань. Діяна точки акупунктури при невриті лицевого нерва зумовлює вплив на певні ланки його патогенезу, тобто є засобом патогенетичної терапії цього захворювання.Результати проведених досліджень свідчать про ефективність додаткового впливу інфрачервоним лазерним випромінюванням на точки “співчуття” меридіанів акупунктури при невриті лицевого нерва з тривалим терміном захворювання.
На основі даних дослідження за методами Накатані та Акабане, клініко - експериментальних показників встановлено ефективні точки акупунктури для впливу інфрачервоним лазерним випромінюванням, оптимальні режим впливу, кількість сеансів (12-16) та курсів лікування (1 - 3) при різних варіантах перебігу невриту лицевого нерва. Доведено, що методи акупунктурної діагностики Накатані та Акабане є інформативними допоміжними критеріями визначення функціонального стану меридіанів акупунктури хворих з невритом лицевого нерва.
Ефективність лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням у комплексі лікувальних заходів у хворих з невритом лицевого нерва була вищою порівняно з результатами лікування в групах контролю. Так, позитивні результати лікування за рахунок “видужання”, “значного покращання” та “покращання” при використанні лазеропунктури відмічено у 95,4% хворих, тоді як при застосуванні традиційних методів - у 76,5% хворих, а при використанні у лікуванні різних методів рефлексотерапії без лазеропунктури - у 86,4% хворих. Незначна ефективність застосування лазеропунктури у вигляді “незначного покращання” мала місце лише у 4,6% хворих і спостерігалась при тривалому терміні захворювання (4 міс), високому ступені контрактури мімічних м'язів та високому рівні ураження лицевого нерва.
Застосування методу лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням дозволило досягти ефективних результатів лікування не тільки при гострих формах невриту лицевого нерва, але й з терміном захворювання 2 - 4 міс, що безумовно пов'язано з унікальними відновними властивостями інфрачервоного лазерного випромінювання при дії його на точки акупунктури.
Включення методу лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням до комплексу лікувальних заходів при невриті лицевого нерва сприяло кращому лікувальному ефекту і зменшенню при цьому медикаментозного навантаження на хворого. Даний метод простий та доступний для широкого кола лікарів, нетравматичний, не має протипоказань, не потребує громіздкої апаратури і може бути впроваджений як в стаціонарі, так і в умовах поліклініки, що підвищить рівень надання медичної допомоги населенню України.
Практичні рекомендації
У хворих з невритом лицевого нерва, особливо з тривалим терміном захворювання (понад 2 міс), високий лікувальний ефект отримано при використання лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням у комплексі лікувальних заходів.
Кращі результати лікування отримані при використанні лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням у комплексі з великими дозами вітаміну Е, адаптогенами та іншими методами рефлексотерапії.
З метою оптималізації лазеропунктурних призначень при невриті лицевого нерва доцільно використовувати дані методів акупунктурної діагностики Накатані та Акабане.
У хворих з невритом лицевого нерва з тривалим терміном захворювання доцільно включати до лазеропунктурних рецептів точки “співчуття” меридіанів “нирок”(V(VII)23), “печінки” (V(VII)18), “селезінки - підшлункової залози” (V(VII)20), а також ТА F(XII)3, R(VIII)3, RP(IV)6, J(XIV)6, J(IV)12, T(XIII)14.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Чуприна Г.М. Інфрачервона лазеропунктура у лікуванні невриту лицевого нерва // Лікарська справа Врачебное дело. - 1997. - №5. - С. 172 - 175.
Чуприна Г.М., Коркушко О.О. Неврит лицевого нерва - анатомофізіологічне підгрунтя акупунктурного лікування // Лікарська справа Врачебное дело. - 1998. - №1. - С. 184 - 188.
Мачерет Є.Л., Чуприна Г.М. Диференційний підхід до лазеропунктури при невриті лицевого нерва з використанням методів акупунктурної діагностики // Лікарська справа Врачебное дело. - 1998. - №3 - С. 130 - 134.
Чуприна Г.М., Бабіч Є.Х. Неврит лицевого нерва: сучасні погляди на етіологію, патогенез, лікування // Лікарська справа Врачебное дело. - 1998. - №5. - С. 19 - 26.
Чупрына Г.Н. Дифференцированный подход к использованию лазеропунктуры при неврите лицевого нерва // Мат. ІІ наук.-практ. конф. “Нетрадиційні методи діагностики та лікування''. - Київ, 25 - 26 вересня 1997 р. - Київ: Серж. - 1997. - С. 128 - 130.
Мачерет Є.Л., Коркушко О.О., Чуприна Г.М. Обгрунтування використання інфрачервоного лазерного випромінювання для лікування хворих з наслідками перенесеної черепно - мозкової травми // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ: КМАПО. - 1998. - Вип. 7. - Кн. 1. - С. 448 - 457.
Чупрына Г.Н., Коркушко А.О. Неврит лицевого нерва - сравнительно-анатомические предпосылки акупунктурного лечения // Мат. ІІ наук. - практ. конф. “Нетрадиційні методи діагностики та лікування''. - Київ, 25 - 26 вересня 1997 р. - Київ: Серж. - 1997. - С. 130 - 132.
Чуприна Г.М., Каліщук Т.М. Механізм розвитку невриту лицевого нерва з точки зору традиційної Китайської медицини // Мат. ІІ наук.-практ. конф. “Нетрадиційні методи діагностики та лікування''. - Київ, 25 - 26 вересня 1997 р. - Київ: Серж. - 1997. - С. 126 - 127.
Чуприна Г.М., Мойсеєнко Л.Ю. Використання інфрачервоної лазеропунктури у лікуванні хворих на неврит лицевого нерва з тривалим терміном захворювання // Мат. ІІІ Української наук. - практ. конф. з народної та нетрадиційної медицини. - Київ, 22 - 25 вересня 1998 р.- Київ: УАНМ. - 1998. - Т 2. - С. 37 - 40.
Мачерет Е.Л., Корчемный В.А., Чуприна Г.Н., Парникоза Т.П., Мойсеенко Л.Е., Паникарский В.Г. Скальптерапия в комплексном лечении неврита лицевого нерва. // Мат. ІІІ Української наук. - практ. конф. з народної та нетрадиційної медицини. - Київ, 22 - 25 вересня 1998 р.- Київ: УАНМ. - 1998. - С. 19 - 20.
Чуприна Г.М., Мойсеєнко Л.Ю., Коркушко О.О., Матяш М.М., Бабіченко М.А. Використання лазеропунктури у комплексному лікуванні контрактури мімічних м'язів // Тез. доп. ІІ Української наук. - практ. конф. з народної та нетрадиційної медицини. - Дніпропетровськ, 24 - 27 вересня 1996 р. - Київ: Академпресс. - 1996. - С. 127 - 128.
Чуприна Г.М., Коркушко О.О., Каліщук Т.М. Використання лазеропунктури та постізометричної релаксації у комплексному лікуванні контрактури мімічних м'язів // Тез. доп. наук. - практ. конф. на честь п'ятиріччя УАНМ та КМІ УАНМ “Народна та нетрадиційна медицина України на сучасному етапі''. - Київ, 12 - 13 червня 1997 р. - Київ: УАНМ. - 1997. - С. 104 - 105.
Подобные документы
Паралич Белла как воспалительное поражение нерва, иннервирующего мимические мышцы одной половины лица. Первичный и вторичный неврит лицевого нерва. Синдром Ханта. Лечение заболевания: самомассаж лица, гимнастика. Профилактика неврита лицевого нерва.
презентация [5,1 M], добавлен 16.10.2015Встановлення клінічного діагнозу "Гостра нейропатія лицевого нерва справа" на підставі скарг пацієнта, анамнезу захворювання, анамнезу життя, неврологічного статусу, додаткового клінічного обстеження. Призначення курсу лікування хвороби і його наслідки.
история болезни [25,8 K], добавлен 05.05.2008Этиология и клиническая картина невралгий лицевого и языкоглоточного нервов, внешние признаки заболевания. Операции, восстанавливающие функцию лицевого нерва, декомпрессия, невролиз, сшивание концов поврежденного лицевого нерва и пластика трансплантатом.
презентация [2,4 M], добавлен 12.09.2016Використання інфрачервоного, ультрафіолетового та рентгенівського випромінювання в медицині. Лікування бронхіальної астми інфрачервоним випромінюванням. Протипоказання до використання терапевтичного УФ-опромінення. Медична рентгенівська діагностика.
доклад [80,7 K], добавлен 05.11.2014Сущность и признаки нейропатии лицевого нерва, ее классификация и методы диагностики. Этиология и клиническая картина нейропатии тройничного нерва. Лечение изучаемых заболеваний с помощью лекарственных средств, физиотерапии и хирургического вмешательства.
презентация [976,7 K], добавлен 06.10.2013Неврит и невралгия лицевого нерва как его воспалительное поражение. Первичный и вторичный вид заболевания, его развитие у пациента и клиническая картина. Синдром Ханта, лечение осложнений, профилактика и прогноз при неблагоприятном течении болезни.
презентация [214,1 K], добавлен 30.12.2011Периферический паралич лицевого нерва. Частичная или неправильная регенерация поврежденных волокон. Расстройства секреции подчелюстной и подъязычной слюнных желез. Изучение синдромов внутреннего слухового прохода и каудальных отделов покрышки моста.
презентация [588,3 K], добавлен 12.05.2015Поражение двигательной части лицевого нерва на уровне выхода его через шилососцевидного отверстие. Жалобы при поступлении на неподвижность правой половины лица при попытке улыбнуться, нахмурить брови, неполное смыкание глазной щели, слезотечение справа.
история болезни [24,3 K], добавлен 03.05.2012Ограничение подвижности в правой половине лица, правосторонняя асимметрия лица, нарушение речи, выливание жидкой пищи через ротовую щель. Сглаженность носогубной складки и усиление асимметрии при надувании щек. Повреждение лицевого нерва в полости черепа.
история болезни [47,3 K], добавлен 23.04.2012Исследование неврологического статуса, глазного дна, двигательной функции, мозговых функций больного. Определение чувствительной сферы. Постановка клинического диагноза нейропатии лицевого нерва слева сосудистого генеза. Прогноз, профилактика и лечение.
история болезни [44,5 K], добавлен 28.05.2017
