Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Кримський державний медичний університет ім С.І. Георгієвського

УДК: 576.31:611.651.1:616.89-008-011.891.5:57.089.7

14.03.01 - Нормальна анатомія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Морфо-функціональна оцінка яєчників в умовах алкогольних інтоксикацій

(експериментальне та секційно-морфологічне дослідження)

Сімферополь - 1999

Дисертація є рукопис

Робота виконана у Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського

Науковий керівник: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор, Бабанін Анатолій Андрійович, ректор Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, завідувач кафедри судової медицини та основ права

Офіційні опоненти:

- Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор, Круцяк Володимир Миколайович, завідувач кафедри анатомії з курсом топографічної анатомії Буковинської державної медичної академії

- доктор медичних наук, професор Лазарев Костянтин Леонідович, професор кафедри біології Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського

Провідна установа - Луганський державний медичний університет МОЗ України, кафедра нормальної анатомії людини

Захист відбудеться "23" листопада о 14 годині 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.600.02 у Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського за адресою: 95006 м. Сімферополь, бульвар Леніна 5/7.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського державного медичного університету ім.. С.І. Георгієвського.

Автореферат розіслано "21" жовтня 1999р.

Учений секретар спеціалізованої ради, професор О.О. Біркун

Анотації

Біловицький О.В. Морфо-функціональна оцінка яєчників в умовах алкогольних інтоксикацій (експериментальне і секційно-морфологічне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.03.01 - нормальна анатомія. Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, м. Сімферополь, 1999.

Дисертація присвячена вивченню морфо-функціональних змін при гострих і хронічних алкогольних інтоксикаціях. На основі морфо-функціонального аналізу яєчників експериментальних тварин (білих щурах) і трупів осіб жіночої статі репродуктивного віку, які мали достовірний алкогольний катамнез, визначені кореляційні зв'язки та проведені зіставлення змін яєчників в умовах гострого отруєння етанолом і тривалого впливу етилового спирту. Виявлене зниження загальної кількості фолікулів та ознаки сполучнотканинної трансформації органа свідчать про розвиток стійкого гіпоовуляторного статусу.

Ключові слова: яєчник, алкогольна інтоксикація, морфологія.

Беловицкий О.В. Морфо-функциональная оценка яичников в условиях алкогольных интоксикаций (экспериментальное и секционно-морфологическое исследование). - Рукопись

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 - нормальная анатомия. - Крымский Государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского, г. Симферополь, 1999.

Диссертация посвящена изучению морфо-функциональных изменений яичников при острых и хронических алкогольных интоксикациях на экспериментальном (белые крысы) и секционном материале (трупы лиц женского пола репродуктивного возраста).

Экспериментальные исследования показали, что при остром отравлении этиловым спиртом выявляется дезорганизация клеточных и волокнистых компонентов стромы яичника на фоне гемомикроциркуляторных расстройств. В основе наблюдаемых явлений лежит поражение энергосистем этих сосудов. Изменений в фолликулярном компартменте яичников не выявляется, что обусловлено кратковременностью воздействия этанола.

Хроническая алкогольная интоксикация у экспериментальных животных сопровождается расстройствами фолликулогенеза, в основе которых лежат как локальное повреждающее действие алкоголя, так и нарушение центральных звеньев регуляции репродуктивной суперсистемы. Длительное воздействие этанола снижает общее количество фолликулов, в том числе преовулятоорных, желтых тел, что свидетельствует о стойком гипоовуляторном состоянии органа. Реакция стромальных элементов сводится к расстройствам фибриллогенеза и приводит к соединительнотканной трансформации яичников.

В яичниках женщин, страдающих хроническим алкоголизмом и погибших от острого отравления алкоголем, наблюдаются признаки стойкого гипоовуляторного статуса, что аналогично дисморфогенетическим расстройствам у крыс в условиях хронической алкогольной интоксикации.

Результаты проведенного исследования свидетельствуют о неблагоприятном воздействии этилового спирта на репродуктивную систему и снижении фертильного потенциала женского организма.

Ключевые слова: яичник, алкогольная интоксикация, морфология.

Belovitsky O.V. "Morpho-functional evaluation in the conditions of alcoholic intoxication (experimental and sectional-morphological study).

Manuscript. Disseration for obtaining Scientific Degree of Candidate of Medical Sciences for speciality 14.03.01 - Normal Anatomy. Crimean State Medical University named after S.I. Georgievsky. Simferopol, 1999.

Dissertation is devoted to the study of morfo-functional changes of ovaries in acute and chronic alcoholic intoxications. On the basis of morpho-functional analysis of ovaries on experimental animals (white rats) and female corpses of reproductive age having authentic alcoholic catamnesis correlated associations have been found and comparisons of changes in ovaries in the conditions of acute intoxication by ethanol and continions action of spirtus aethylicus were made. The signs of stable hypoovulatory status displaying in common amout of follicules decreasing and connective tissue of organs transformation have been found out.

Key words: ovary; alcoholic intoxication; morphology.

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. В останні роки значно зріс інтерес до проблем алкоголізму. Серед причин смертності алкоголізм займає 3 - є місце, поступаючись лише серцево-судинним захворюванням і злоякісним новоутворенням [В.С. Моисеев, 1990; Д.П. Билибин, В.Е. Дворникова, 1991].

Виділяють різні клініко-морфологічні форми алкоголізму залежно від переважного ураження того чи іншого органа: печінкова, ниркова, серцева, панкреатична, легенева, мозкова та ін. [Мухин с соавт., 1985; В.С. Моисеев, 1990].

Безсумнівний інтерес представляє вивчення впливу етилового алкоголю на репродуктивний апарат, у тому числі жінок [Аккер, 1996; N.K. Mello, 1988]. Дані літератури з цього питання не є багаточисленними, носять фрагментарний, іноді суперечливий характер. Наявні поодинокі роботи, що висвітлюють клінічні, біохімічні та функціональні зміни репродуктивного апарату жінок [В.И. Алипов, 1983; Л.В. Аккер, 1991, 1992, 1996; R.T. Tzarvoulkova- Demkova et al., 1987 и др.]. Практично відсутні дослідження морфофункціональних перетворень в яєчниках при алкогольних інтоксикаціях, що при все зростаючому рівні вживання алкоголю жінками репродуктивного віку представляють як соціальну, так і медичну проблему, далеку від свого вирішення.

З цих позицій представляє інтерес вивчення динаміки та етапності морфо-функціональних перетворень в яєчниках в умовах хронічної алкогольної інтоксикації.

У поодиноких роботах, виконаних на якісному описовому рівні, представлено гістохімічне вивчення активності ферментів тканинного дихання в деяких органах при експериментальних алкогольних інтоксикаціях [Черпаченко, А.М. Вихерт, 1986; А.А. Бабанин, Ю.А. Ромаскевич, 1990].

Вивчення морфо-гістохімічних та ультраструктурних особливостей алкогольних ушкоджень яєчників має принципове значення у виясненні ланок патогенезу порушень репродуктивної функції жінок при алкоголізмі.

Мета і завдання дослідження. Мета - вивчити морфо-гістохімічні та ультраструктурні зміни в яєчниках білих щурів і людини, що виникають в умовах гострої та хронічної алкогольних інтоксикацій.

Завдання дослідження:

1. Дослідити характер морфо-функціональних змін в яєчниках експериментальних тварин (білих щурів - самиць) при гострому отруєнні етанолом.

2. Вивчити динаміку та етапність морфо-гістохімічних і ультраструктурних перетворень у яєчниках щурів при хронічній алкогольній інтоксикації.

3. Дослідити паренхіматозно-стромальні зміни оваріальної залози жінок репродуктивного віку, які померли в умовах отруєння етиловим алкоголем.

4. З позицій експериментальних і секційно-морфологічних зіставлень оцінити морфо-функціональний ефект алкогольних уражень структурних компонентів тканини яєчників, а також ушкодженого впливу етанолу на репродуктивні можливості жіночого організму.

Наукова новизна і практичне значення роботи. На експериментальному і секційному матеріалі вивчено стан паренхіматозно-стромальних елементів структури яєчників та їхнього судинного русла в умовах алкогольної інтоксикації.

Вперше представлена динаміка та етапність морфологічних змін, що розвиваються в різних компонентах тканини яєчників в умовах хронічної алкогольної інтоксикації, як у експериментальних тварин, так і у людини. Вивчена активність ферментів різних фаз тканинного дихання при алкогольних інтоксикаціях в експерименті.

Вперше проведені зіставлення результатів секційних і експериментальних морфо-функціональних перетворень в яєчниках, зумовлених впливом етанолу як на світлооптичному, так і електронно-мікроскопічному рівнях дослідження.

Поданий у роботі морфо-функціональний та кореляційний аналіз змін яєчників в умовах алкогольних інтоксикацій, дозволяє з'ясувати деякі ланки патогенезу порушень репродуктивного апарату жінок при алкоголізмі, що має принципове значення в обґрунтуванні раціональної терапії наслідків хвороби, і попередженні цього стану.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були викладені та обговорені на науково-практичній конференції "Вопросы теории и практики судебно-медицинской экспертизы" (Запорожье, 1995), науковій конференції "Актуальні питання морфогенезу" (Чернівці, 1996), на засіданні кафедри гістології та ембріології педіатричного факультету Російського державного медичного університету, на кафедрі судової медицини Кримського державного медичного університету.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових робіт, із них 4 у збірниках, затверджених ВАК України. Отримано 2 посвідчення на раціоналізаторські пропозиції.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 110 сторінках тексту, складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, трьох глав результатів власних досліджень і їх обговорення, висновків. Список літератури вміщує 98 джерел вітчизняних і 60 зарубіжних авторів. Дисертація ілюстрована 6 таблицями, 52 малюнками.

Матеріали і методи дослідження. Як матеріал дослідження використовували яєчники статевозрілих білих щурів-самиць із віварія КДМУ, яких утримували в стандартних умовах згідно з рекомендаціями І.П. Западнюка зі співавт. (1983). Гостру алкогольну інтоксикацію моделювали на 20 щурах за методикою В.А. Кононяченко зі співавт. (1983), згідно з якою 40% розчин етанолу вводився внутрішньошлунково одноразово за допомогою зонда із розрахунку 0,04 мл на 1 грам маси тварини (0,016 мл/г чистого етанолу).

Контрольну групу складали 20 тварин, яким також внутрішньошлунково вводили 6-7 мл водопровідної води.

Моделювання хронічної алкогольної інтоксикації здійснювалось за допомогою щоденного одноразового внутрішньошлункового введення 40% розчину етилового спирту із розрахунку 0,015 мл 96% етанолу на 1 г маси тіла тварини. Експериментальну групу складали 50 щурів - самиць, які були розподілені за термінами спостереження: 1,3,6,8,12 місяців.

Контрольну групу складали 50 щурів - самиць, які утримувались в однакових з піддослідними тваринами умовах, без обмеження рухомості з дотриманням ідентичності харчового та водного раціонів [Лазарев с соавт.,1976]. Структура експериментального матеріалу подана в таблиці 1.

Таблиця 1. Розподіл експериментальних тварин за групами спостережень.

Матеріалом секційної частини роботи стали яєчники трупів жіночої статі репродуктивного віку, які померли в умовах гострих чи хронічних алкогольних інтоксикацій, при вираженому алкольному катамнезі. До того ж термін вилучення матеріалу коливався від 12 до 36 годин після констатації смерті. Матеріал дослідження вилучався на базі танатологічного відділу Кримського республіканського бюро судово-медичної експертизи. Всі спостереження були виконані при безпосередній участі автора.

До групи гострого отруєння етиловим алкоголем були віднесені 26 випадків, у яких рівень алкоголемії складав 5 і більше проміле, що прийнято вважати смертельним, згідно з "Методическими указаниями Министерства здравоохранения СССР о судебно-медицинской диагностике смертельных отравлений этиловым алкоголем и допускаемых при этом ошибках" (1974) і рекомендаціями В.І. Прозоровського зі співавт.(1967).

Хронічну алкогольну інтоксикацію вивчали на матеріалі, отриманому від 42 трупів жінок, які померли внаслідок тривалої алкогольної інтоксикації, що мали достовірний катамнез (находження на примусовому лікуванні у спецзакладах з приводу алкоголізму) і з діагностованими вісцеральними проявляннями алкоголізму (алкогольний цироз печінки, алкогольна кардіоміопатія, алкогольна енцефалопатія та ін.). Контрольну групу складали 14 трупів жінок репродуктивного віку, у яких алкоголь у крові і сечі не визначався загальноприйнятими методиками, а причиною смерті стали травми, до того ж імовірний алкогольний катамнез був відсутнім. Структура секційного матеріалу подана в таблиці 2.

Таблиця 2. Розподіл секційних спостережень за групами та серіями.

При обробці та аналізу матеріалу використовувався комплексний підхід. Після попереднього зважування один із яєчників щура фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну а інший поміщали в кріостат для отримання свіжозаморожених зрізів. Фіксатор відмивали у проточній водопровідній воді 24 години. Тканину яєчників щурів обезводнювали у батареї спиртів висхідної концентрації, прояснювали у ксилолі, з наступним заливанням у суміш парафіну та бджолиного воску [Б. Ромейс, 1953; Р. Лилли, 1969]. Із парафінових блоків готували серійні зрізи завтовшки 5-7 мкм.

Секційний матеріал піддавався тільки заливанню в парафін.

Експериментальний матеріал для електронної мікроскопії фіксували в 2,5% розчині глютарового альдегіду на фосфатному буфері з рН 7,4 з подальшою дофіксацією за Milloning (1961) 1% розчином ОsО 4. Після зневоднення в батареї ацетонів, шматки яєчників заливали у суміш смол епону з аралдитом. На ультратомі "LKB-III" виготовляли напівтонкі зрізи. Ультратонкі зрізи дофарбовували уранілацетатом і цитратом свинцю [E.S. Reynolds, 1963] та переглядали у електронному мікроскопі HS-9 (фірма Hitachi, Японія).

Із нефіксованої тканини виготовляли кріостатні зрізи завтовшки 10 мкм. Активність сукцінатдегідрогенази (СДГ) визначали за методом Керпель-Фроніусу та Хайошу [Г. Гайєр, 1974], 3--ол стероїддегідрогенази (3 - -ол СДГ) - за методикою Dickman, Dey, цитохромоксидази за Е. Пірсом (1962). Виявлення активності лужної фосфатази (ЛФ) та АТФ-ази визначали за допомогою метода Гоморі [Бухвалов, 1982].

З метою оглядового забарвлення, а також для виявлення компонентів сполучної тканини гістологічні зрізи фарбували гематоксилін - еозіном, за Ван - Гізон, за Mallory [ Р. Лилли, 1969]. Ці зрізи піддавались паралельно кількісному морфометричному аналізу за допомогою окулярної морфометричної сітки [Автандилов, 1990]. Співвідношення строми - паренхіми в кірковій речовині органа проводили методом крапкового рахунку. Аналізувались зрізи із 10 гонад у кожній серії спостережень. Відбирались декілька серійних зрізів, які проходили переважно через центр яєчника у максимальній площі розтину. У контрольній і у піддослідній серіях із 500 крапок, враховувалась їхня кількість, що потрапляла на генеративні елементи (фолікули, жовті тіла, атретичні тіла) і, окремо, на стромальний компонент кіркової речовини. Абсолютна кількість крапок переводилась у відсотки. Паралельно на серійних зрізах проводився підрахунок абсолютної кількості фолікулів, жовтих та атретичних тіл, фолікулярних кіст. При цьому фолікули підрозділяли на пули примордіальних, первинних, вторинних і третинних.[Волкова, 1983]. Порівняння отриманих величин проводилось з урахаванням t-критерія Стьюдента. Статистично достовірною вважали різницю при р < 0,05.

Результати власних досліджень та їхній аналіз. В експерименті при гострій алкогольній інтоксикації після розтину черевної порожнини яєчники щурів мали вигляд повнокровних і гіперемірованих. При аналізі мікропрепаратів, насамперед звертали на себе увагу розширені та повнокровні пре- і посткапілярні судини строми мозкової та кіркової речовини. Просвіт більшості капілярів, як показала світлова та електронна мікроскопія, був розширений і заповнений еритроцитами. Сладжі еритроцитів закривали також просвіт венул і дрібних вен. Ультраструктурний аналіз, проведений нами, дозволив виявити причину схожого паралітичного стану судин. У клітинних оболонках практично всіх судин, особливо мікроциркуляторного русла (у капілярах - в ендотеліоцитах, в артеріолах - крім ендотеліоцитів, у гладких міоцитах і адвентиційних клітинах) виявлялись ознаки деструкції мітохондрій. Мітохондрії мали вигляд набряклих, були позбавлені, або вміщували поодинокі, скорочені крісти та мали вигляд порожнистих кульок. У гемокапілярах строми спостерігався розстик міжендотеліальних контактів, ознаки субендотеліального та перивазального набряку; навколокапілярні простори були заповнені вмістом, гомологічним за ультраструктурою плазмі крові. Базальна мембрана більшості мікросудин була переривчастою, що не було характерно для контрольної серії.

Гістохімічне тестування цитохромоксидази, одного із ключових дихальних ферментів мітохондрій, виявило практично його повну відсутність у клітинах судин мікроциркулярторного русла.

Очевидно, що токсичні концентрації етанолу здатні безпосередньо уражати клітинне дихання - основний процес, який забезпечує енергетичний потенціал клітини та виконання нею своїх функцій. У цих умовах артеріоли з-за ураження енергосистеми міоцитів не можуть повноцінно скорочуватись і регулювати кровобіг, направлений у сітці гемокапілярів. Капіляри в силу тих же обставин неспроможні у звичайному режимі адекватно здійснювати обмінно-транспортні процеси у системі "кров-тканина", а їхні ендотеліоцити виконувати антиагрегувальну функцію.

Як наслідок дисциркуляторних розладів розвивався периваскулярний та інтерстиціальний набряк яєчників, про що свідчили також дані кількісної морфометрії (таблиця 3). Останні вказували на суттєве збільшення відносної площі строми кіркової речовини з порівняно з фолікулярним компартментом. Так, у досліді цей показник склав 48,9 2,2 %, а у контролі 14,6 0,9 % (р < 0,05), що графічно відображено на малюнку 1.

Таблиця 3. Співвідношення відносних площ фолікулярного компартмента, оваріальної строми і просвітів гемосудин у нормі та в умовах гострої експериментальної алкогольної інтоксикації

*P - за відношенням до сумарної площі фолікулярного та стромального компартментів.

У короткий часовий період впливу летальних концентрацій алкоголь не встигав викликати яких-небудь суттєвих змін в оваріальному фолікулогенезі. При гострій алкогольній інтоксикації загальна кількість фолікулів склала 190027,3, а в контрольній серії 1868 9,12 (р < 0,05).

Мал.1 - Співвідношення відносної площі фолікулярного компартмента, інтерстиція та відносної площі просвіту судин строми кіркової речовини (гострий дослід): ВПФК - відносна площа фолікулярного компартмента; ВПІ - відносна площа інтерстиція; ВППС - відносна площа просвіту судин строми кіркової речовини; ГАІ - гостра алкогольна інтоксикація

Стосовно ж реакції клітинних елементів пухкої сполучної тканини строми, на субмікроскопічному рівні ми відзначали концентрацію активно функціонуючих тканинних базофілів поблизу артеріол, капілярів і венул. Очевидно, секретовані повними клітинами біологічно активні речовини (гістамін, серотонін та ін.), посилюють, нарівні з дією етанолу, розлади мікроциркуляції. Виявлені нами при цьому фібробласти зменшували "відшнурування" поліпептидних ланцюгів колагену та екструзію компонентів основної речовини. Можливо, це відбувалось з причини набряку сполучної тканини, зміни її фізико-хімічних властивостей (гідрофільності, рН та ін.) і неможливості завершення складання волокон із колагенових фібрил у міжклітинному просторі.

На нашу думку, виявлені тканинні, клітинні та ферментні мішені строми, на які спрямована токсична дія етанолу, не органоспецифічні для яєчників, а є загальною для всіх органів реакцією. Аналізуючи наявну з цього питання літературу [Пауков с соавт.,1981, 1983, 1984], ми переконуємось у правомірності такої думки. Провідним фактором, на нашу думку, в ініціації дисфункціонального стану гемосудин є ураження етанолом енергосистем їхніх клітин.

У другій серії дослідів у лабораторних тварин моделювався стан хронічної алкогольної інтоксикації.

При аналізі мікропрепаратів нами відзначались явища стромального набряку на фоні збільшення та згрубіння інтерстиціальної тканини. У кінці першого місяця спостережень судини строми, у тому числі мікроциркуляторного русла, залишались розширеними і кровонаповненими, що відзначалось і при гострій алкогольній інтоксикацї. Із збільшенням тривалості алкоголізації, особливо на третьому місяці експерименту, у прилеглій до фолікулів стромі спостерігались ознаки посиленого колагеноутворення та фіброзування, що призвело до фібросклекротичної трансформації органа.

Стовщені колагенові волокна були роз'єднані набряковою рідиною, лежали між генеративними елементами та уплітались у зовнішню теку фолікулів які розвиваються та жовтих тіл. Судинний басейн стромальних регіонів мав вигляд редукованого. У стінках більшості дрібних артерій, вен а також артеріол спостерігались явища склерозу та гіалінозу.

При хронічному впливові алкоголю у гонаді формувались і закріплювались морфологічні передумови для більш глибоких розладів гомеостазу не тільки у стромі, але і у фолікулярних регіонах.

Як показав морфометричний аналіз в яєчниках піддослідних тварин спостерігалась загальна тенденція до скорочення абсолютного вмісту кількості фолікулів і жовтих тіл. Так, загальний фолікулярний резерв яєчників в умовах хронічної алкогольної інтоксикації протягом 1 місяця складав 520 10,4, у той час як у контролі дорівнював 18689,1. Коливання ж чисельності фолікулів протягом 3-12 місяців алкогольної інтоксикації варіювало у проміжку від 220,4 до 260,913,7 (при р0,05). Хоча необхідно зазначити, що у підгрупах вище вказаних серій (3-12 місяців) відзначалась значна редукція пула третинних (преовуляторних) фолікулів, у той час як пули попередніх стадій розвитку суттєво не змінювались. У підгрупі тримісячної інтоксикації кількість третинних фолікулів склала 4,11,3, а у термін спостереження 8 місяців 1,10,03. Оскільки фолікули цих стадій розвитку гонадотропінзалежні, можна вважати, що зміни активності їхнього утворення в яєчнику, а також редукція загального числа фолікулів, спричинені не тільки місцевим несприятливим впливом хронічної алкоголізації, але і її негативною дією на структуру центральної нервової системи, зокрема - на гіпоталамо-гіпофізарну систему, яка регулює функціональний стан яєчників Боровая, 1993, J.M. Phillips, 1982.

Аналогічна тенденція, як нами встановлено, простежувалась у пулі жовтих тіл. Максимальна їхня кількість (5,40,4) спостерігалась у щурів, які отримували етанол протягом одного місяця. Мабуть, це були збережені від попереднього циклу жовті тіла.

На кінець 3-го місяця експерименту жовті тіла в яєчниках також зберігались, але у меншій кількості, ніж у яєчниках тварин, які отримували алкоголь протягом 1 місяця. Так, у підгрупі хронічної алкогольної інтоксикації 6 місяців цифровий показник склав 1,50,02, при значенні контролю 15,51,8. Наявні залози також мали збережений вигляд і демонстрували ознаки активного стероїдпродукованого стану, що підтверджувалось ультраструктурним аналізом.

Очевидно, алкогольне ураження центральних і периферичних нервових регуляторних структур настільки глибоке, що відбувається блокування механізмів (насамперед - секреції фолікулостимулюючого гормону), які у нормі спричиняють регресії жовтих тіл та ініціацію нової хвилі малого та великого фолікулярного росту в яєчниках.

У всіх термінах цієї серії дослідів відзначалась значна активація атретичного процесу як за типом формування атретичних тіл, так і з підвищеним утворенням фолікулярних кіст.

Атретичні тіла мали різні розміри, але однаково високі ознаки стероїдної активності. На світлооптичному рівні їхні клітини виглядали великими, полігональними, зі світлими ядрами та вакуолізованою цитоплазмою. Гістохімічна реакція на ключовий фермент стероїдного синтезу 3-- ол - стероїддегідрогіназу (3--ол СДГ) виявляла високий вміст цього ензиму в ендокриноцитах атретичних тіл і строми.

У нормі в яєчниках лабораторних гризунів інтерстиціальна тканина відіграє важливу роль у підтримці внутрішньогонадного та екстраорганового гормонального гомеостазу. Її характеризує висока активність ферментів стероїдного синтезу Волкова, 1983. Як показують результати наших досліджень, в умовах хронічної алкогольної інтоксикації інтерстиціальна тканина яєчників реагує вираженою гіпертрофією, її клітини підвищено функціонально активні, вміщують великі кількості 3-- ол - СДГ. На значну активність метаболічних процесів у клітинах атретичних тіл та інтерстиціальної тканини яєчників вказує виявлена нами підвищена активність АТФ-ази у клітинах судин і ендокриноцитах структур, що розглядаються.

Дані морфометрії виявили, що із збільшенням терміну алкоголізації у середині підгруп, які розглядались, відзначалось збільшення чисельності атретичних фолікулів на фоні редукції порожнинних і непорожнинних фолікулярних пулів. Як видно із таблиці 4, у підгрупі хронічної алкогольної інтоксикації 12 місяців кількість порожнинних атретичних фолікулів склала 81,3% (у контролі 65,2%), а непорожнинних атретичних фолікулів 60,5% (у контролі 21,8%). Кістозній трансформації піддавались, загалом, антральні фолікули середніх і великих розмірів, у той час як малі антральні та непорожнинні фолікули трансформувались у атретичні фолікули.

Таблиця 4. Кількість атретичних фолікулів у яєчниках білих щурів у різні терміни алкоголізації (процент вказано за відношенням до загальної кількості фолікулів усередині підгрупи).

Кісти найчастіше складались з двох оболонок: фолікулярної (люмінальний шар, який був утовщений) і текальної. Гістохімічні ознаки стероїдногенної активності у фолікулярних кістах демонстрували лише текацити зовнішньої оболонки. З позицій сучасних уявлень це можна пояснити:

або нестачею гемопостачання фолікулярних регіонів внаслідок алкоголізації, що призводить до недостатнього утворення у фолікулах естрадіолу - природного метагену і промотору овуляції;

або негативною дією хронічної алкогольної інтоксикації на гіпоталамо-гіпофізарні центри, що призводить до порушення тонічної та циклічної секреції гонадотропінів - антральні фолікули не отримують регуляторних стимулів в образі гонадотропінів і перетворюються у кісти.

У фолікулах, які дозрівають, відзначались ознаки прогресивної атрезії. Ми спостерігали деформацію фолікулів, які ростуть, передчасну лютеінізацію клітин фолікулярного епітелію, потовщення зони прозорої оболонки. Гістохімічний тест на наявність 3--ол СДГ у фолікулоцитах є об'єктивним критерієм для виявлення першопочаткових ознак атрезії. 3--ол СДГ є ключовим ферментом стероїдегенезу, здійснюючим перетворення прегненалону у прогестерон. Наступним етапом є конверсія прогестерону в андрогени. Очевидно, що фолікулоцити при масовому переході в атрезію втрачають свою ароматазну активність (у нормі вони ароматизують андрогени, які трансформуються у сполучнотканинних оболонках фолікулів у естрогени) і, накопичуючи 3--ол СДГ, починають активний синтез андрогенів Сметник, Л.Г. Тумилович,1995.

Таким чином, в умовах хронічної алкогольної інтоксикації в яєчниках розвиваються виражені зміни процесів фолікулогенезу. Внаслідок активації атрезії в гонадах всупереч віку репродуктивного розцвіту значно редукується фолікулярний фонд. Ступінь редукції, а також зменшення чисельності окремих пулів фолікулів прямо пропорційно залежать від тривалості хронічної алкогольної інтоксикації. Активізація атрезії і супровідна їй гіпертрофія і лютеінізація стромальної інтрестиціальної тканини реалізується в зміні внутрішньооваріального гормонального балансу, порушенні ауто- і паракринної регуляції фолікулогенезу.

Зіставляючи результати дослідів в умовах хронічної алкогольної інтоксикації з особливостями гістоструктури яєчників жінок, які померли від алкогольної інтоксикації, можна простежити як низку паралелей, так і деякі відмінності. Як і в експериментальному матеріалі, практично всі небагаточисленні фолікули, які вдавалось спостерігати в яєчниках жінок цієї категорії, несли у собі ознаки атрезії - від ініціальних до яскраво виражених. Із наявних (у порівнянні рідких випадках) антральних фолікулів нормальних практично не було - вони трансформувались у кістоподібні структури. Разом з тим лютеінізації клітин інтрестиціальної тканини, на відміну від експериментального матеріалу, не спостерігалось. Це закономірно, оскільки у фізіологічних умовах, на відміну від щурів, у людини інтерстиціальна ендокринна тканина не розвинена і основними джерелами статевих гормонів у яєчниках є тільки атретичні фолікули Боровая, 1993; J.M. Phillips, 1982.

Строму кіркової речовини яєчників жінок з хронічною алкогольною інтоксикацією характеризували ознаки склерозу і фіброзування. Спостережувані колагенові волокна групувались у товсті пучки, які лежали у міжфолікулярному просторі і переходили у сполучну тканину зовнішньої теки вторинних і третинних фолікулів, а також фолікулярних кіст. Цей показник не був відзначений на мікропрепаратах контролю. Часто волокна були розсунені набряклою рідиною. Тут же виразно визначались ознаки периваскулярного набряку строми і зовнішньої теки фолікулів, що дозрівають. Судинний басейн строми кіркової речовини, у тому числі його мікроциркуляторний компонент, помітно редукувався у порівнянні з контрольною серією. Спостережувані судини, як правило, були з ознаками гіалінозу стінки.

Як у молодих, так і жінок, що старіють, просвіти розгалужень яєчникової артерії були звужені із-за потовщення стінки гіаліновими масами, що, очевидно, утруднювало і зменшувало приплив крові до окремих регіонів тканини яєчників, як стромальних, так і паренхіматозних. Паралельно у цей процес утягувалась венозна ланка строми, яка забезпечує відтік крові від гермінативних елементів оваріальної залози (венули і дрібні віни).

На відміну від експериментальних даних реакція строми гонад людини виявлялась у вигляді огрубіння волокнистих елементів, фіброзування і гіалінозу судинних стінок. Ці морфологічні ознаки вважаються характерологічними для гонад жінок похилого віку Сметник, Л.Г. Тумилович, 1995. Розвиваються вони внаслідок гормональних перебудов у період менопаузи. Можна припускати, що в умовах хронічної алкогольної інтоксикації виникають аналогічні дисгормональні стани, що призводять до так званого передчасного старіння яєчників.

Важко вирішити, що є первинним у комплексі виявлених нами морфологічних змін у яєчниках людини - порушення фолікулогенезу чи стромальні зміни. Однак, очевидно, що спричинені алкоголізацією зміни строми, ніяким чином не можуть сприяти нормальному дозріванню фолікулів і збалансованому оваріальному гормонопоезу.

Висновки

яєчник алкогольний інтоксикація фолікул

При гострому отруєнні етанолом у експерименті у статеводозрілих самиць білих щурів виявляється дезорганізація клітинних і волокнистих компонентів строми яєчника на фоні гемомікроциркуляторних розладів. При цьому токсичний ефект алкоголю проявляється ураженням мітохондрій ендотеліоцитів, гладких міоцитів і адвентиціальних клітин судин мікроциркуляторного русла.

Переважна реакція строми яєчника в умовах гострого отруєння етиловим спиртом не є органоспецифічною, а відповідає аналогічним змінам стромальних елементів інших вісцеральних органів. Зміни у фолікулярному компартменті яєчників не виявлені, що, очевидно, зумовлено короткочасністю експериментального впливу етанолу.

Хронічна алкогольна інтоксикація у білих щурів супроводжується розладами фолікулогенезу і, відповідно, синтезу статевих стероїдів у яєчниках. В основі цих явищ лежить не тільки локально ушкоджений вплив алкоголю на оваріальну залозу, але і враховуючи нейтротоксичний ефект етанолу, вплив його на центральні ланки регуляції репродуктивної суперсистеми.

Виразність паренхіматозно-стромальних змін у яєчнику залежить від термінів хронічної алкогольної інтоксикації. Вплив алкоголю до кінця першого місяця експерименту спричиняє суттєву редукцію загального фолікулярного резерву гонад у порівнянні з контролем, проте, овуляторні потенції зберігаються на певному рівні. Алкогольна інтоксикація протягом 3-12 місяців значно знижує загальну кількість фолікулів, у тому числі преовуляторних, а також і жовтих тіл, що свідчить про те, що тут розвивається стійкий гіпоовуляторний стан органа.

Реакція стромальних елементів оваріальної залози при хронічній алкогольній інтоксикації спочатку виявляється переважно периваскулярним та інтерстиціальним набряком і прогресуючими циркуляторними розладами з морфологічною картиною алкогольної мікроангіопатії, а із збільшенням термінів алкоголізації до 12 місяців прогресуючі розлади фібрилогенезу призводять до сполучнотканинної деформації органа.

В умовах хронічної алкогольної інтоксикації гіпертрофія стромальних інтерстиціальних ендокриноцитів, збільшення кількості атретичних фолікулів і атретичних тіл, а також фолікулярних кіст свідчить про порушення оваріального гормонопоезу за типом гіперандрогенії.

В яєчниках жінок, які хронічно вживали алкоголь чи померли від отруєння алкоголем, спостерігаються морфологічні ознаки стійкого гіпоовуляторного статусу, що аналогічно дисморфогенетичним розладам у щурів в умовах хронічної алкогольної інтоксикації.

8.Строму яєчників жінок, які зловживали алкоголем характеризують явища периваскулярного і інтерстиціального склерозу аж до фіброзної трансформації органа, з осередками вираженого гіалінозу, що характерно для морфологічної картини синдрому виснаження яєчників. Спостережувані стромально-паренхіматозні зміни яєчників щурів при тривалих термінах хронічної алкогольної інтоксикації корелюють з морфологічними виявими цього синдрому у жінок.

Результати експериментальних і секційно морфологічних досліджень яєчників при алкогольних інтоксикаціях свідчать про несприятливий вплив етилового спирту на репродуктивну систему і зниження фертильного потенціалу жіночого організму.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Беловицкий О.В., Бабанин А.А., Гришко В.И. Морфологическая оценка яичников белых крыс в условиях острой алкогольной интоксикации // Вопросы теории и практики судебно-медицинской экспертизы. - Запорожье. - 1995. - С. 138-139.

2. Бабанин А.А., Ромаскевич Ю.А., Морозов И.С., Матвиенко П.П., Беловицкий О.В., Бугаенко О.А., Аль Н. Джамаль, Скребкова О.Ю. Некоторые вопросы морфо- и органогенеза в судебно-экспертной и клинической практике // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крыммед.института - Т.131. - Симферополь. - 1995. - С. 61-65.

3. Беловицкий О.В. К морфологии яичников при острой алкогольной интоксикации // Актуальнi питання морфогенезу. - Чернiвцi. - 1996. - С. 33-34.

4. Бабанин А.А., Боровая Т.Г., Беловицкий О.В. Морфологические изменения в яичниках при острых и хронических алкогольных интоксикациях // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крыммед.института - Т. 132, ч.1. - Симферополь, 1996. - С .126-129.

5. Беловицкий О.В. К морфологии яичников при острой алкогольной интоксикации (экспериментальное исследование) // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крыммед.института - Т. 132, ч.1. - Симферополь, 1996. - С. 81-83.

6. Бабанин А.А., Беловицкий О.В., Скребкова О.Ю., Морозов И.С., Ромаскевич Ю.А., Кравченко И.Н.. Матвиенко П.П., Куцевол С.Б., Калиберденко В.Б., Курч А.М.. Мынко И.Л. К вопросу морфо- и органогенеза висцеральной патологии при алкогольных интоксикациях // Науковi записки: щорiчник. - Київ. - 1997. - Вип. 1. - С. 29-30.

7. Беловицкий О.В. Гистохимические изменения ткани яичников белых крыс при хронической алкогольной интоксикации // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крыммед.университета - Т. 134, ч.2. - Симферополь,1998. - C. 85-89.

Размещено на Allbest.ru