Рання діагностика порушень мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит

Стан мінералізації кісткової системи та характер порушень в компактній та губчастій речовинах кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит та осіб без патології. Значення фотонної денситометрії та терапії нестероїдними препаратами в діагностиці.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 21.11.2013
Размер файла 53,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рання діагностика порушень мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Ревматоїдний артрит (РА) - одна з основних проблем сучасної ревматології, що пов'язана, насамперед, з високою його поширеністю серед ревматичних хвороб (друге місце після ревматизму), яка в середньому складає в популяції 0,37% (Коваленко В.М. та співавт., 1997). РА призводить до ранньої інвалідизації осіб переважно працездатного віку (після 5 років захворювання працездатність втрачають 50% хворих; Каймаков А.М. и соавт., 1986), а також високого ризику розвитку ускладнень, серед яких значне місце посідають (Франке Ю., Рунге Г., 1995; Arriagada М., Arinoviche R., 1997) порушення мінерального обміну кісткової тканини (КТ) у вигляді остеопеній різного ступеня та остеопорозу (ОП). Останній при РА - вторинний прояв захворювання, що призводить до тяжких наслідків, зокрема до патологічних (спонтанних) переломів, ризик яких у разі РА складає до 2,5% (Laan N. et al., 1995). Серед переломів найбільш небезпечні компресійні переломи тіл хребців, шийки стегнової кістки, ребер, дистального відділу променевої кістки та ін., особливо у жінок (Beat А. et al., 1991; Melton L., 1993). На думку експертів ВООЗ, ОП посідає третє місце в рейтингу основних медико-соціальних проблем сучасності (після серцево-судинних захворювань та цукрового діабету) і перше - cеред інших метаболічних розладів КТ (Menninger Н. et al., 1995). За даними ВООЗ, близько 25% жінок у віці до 65 років мають компресійні переломи хребців, а 20% - переломи кісток передпліччя (Keen R., Spector Т., 1995). Проблема є особливо актуальною для України в зв'язку з тим, що значну частку загальної популяції населення становлять особи старшої вікової групи (25,6% або 13,2 млн чоловік у віці 55 років та старші), а також через велику чисельність населення, що проживає на радіоактивно забруднених територіях (Корж А.А. и соавт., 1995). В Україні, за даними Інституту геронтології, ризик переломів на тлі ОП мають близько 4,7 млн осіб або 10,7% всього населення (Поворознюк В.В. и соавт., 1995). Таким чином, необхідність профілактики і лікування ОП і його ускладнень, особливо у хворих на РА, не викликає сумнівів, а ефективність цих заходів залежить насамперед від його ранньої діагностики (Войташшак И., Швец А., 1997). Невивченість стану мінеральної щільності (МЩ) КТ при РА зумовлюється надзвичайною складністю проблеми, оскільки визначаючи стан МЩ КТ слід враховувати багато чинників: системні і локальні зміни в КТ, їх співвідношення, стать і вік хворих, активність і тривалість процесу, функціональну недостатність опорно-рухового апарату, особливості лікування, в тому числі призначення глюкокортикостероїдів (ГКС), які мають репутацію остеотропних агентів, що спричинюють розрідження КТ (Gough А. et al., 1994; Celiker R. et al., 1995; Geusens Р., 1995; Tlustochowicz W. et al., 1996; Compston J. et al., 1997). Жоден з вищенаведених аспектів проблеми достатньо не вивчений як за кордоном, так і в Україні, незважаючи на те, що про розвиток ОП у хворих на РА свідчать дані рентгенографії (Дормидонтов Е.Н. и соавт., 1981). До особливостей остеопенічних станів у разі РА належать: невпинне прогресування процесу з розвитком на термінальних стадіях ОП, відсутність наявної клінічної симптоматики аж до розвитку патологічних переломів як перших суттєвих проявів захворювання, тобто її можно характеризувати як «тиху епідемію» (Подрушняк Е.П., 1997), надзвичайно висока вартість лікування ОП на стадії клінічних проявів (Riggs В., Melton L., 1995). Наприклад, фінансування програми з ОП у США складало 10 млрд доларів в 1994 році (Корж А.А. и соавт., 1997).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є фрагментом планової наукової роботи відділення клінічної ревматології Українського НДІ кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска МОЗ України за темою «Розробити критерії оцінки ремісії та прогнозування перебігу ревматичних захворювань з аутоімунними та імунокомплексними механізмами розвитку в залежності від технології лікування» (№ держреєстрації ДР0198У004010).

Мета і основні завдання дослідження. Мета роботи - вдосконалити діагностику РА на основі вивчення стану МЩ, встановити закономірності втрати КТ мінерального компонента на різних етапах розвитку захворювання, а також визначити залежність темпів розвитку остеопенічних змін у цих хворих від статі, віку хворих, особливостей перебігу РА, а також особливостей призначеного лікування, оцінити співвідношення між системними і локальними порушеннями МЩ.

Під час виконання роботи вирішувалися такі завдання:

Вивчити стан мінералізації кісткової системи та характер порушень в компактній та губчастій речовинах КТ у хворих на РА та осіб без патології опорно-рухового апарату.

Встановити значення фотонної денситометрії (ФДМ) для ранньої діагностики порушень МЩ у хворих на РА.

Співставити діагностичну значущість та інформативність рентгенологічного дослідження та ФДМ в ранній діагностиці зазначених порушень на різних етапах розвитку РА.

Оцінити роль окремих чинників (тривалість і активність захворювання, характер ураження органів і систем, лікування ГКС, ступінь функціональної недостатності опорно-рухового апарату та ін.) у формуванні генералізованого ураження КТ у хворих на РА і співставити їх з результатами ФДМ.

Оцінити вираженість змін у різних компонентах КТ у хворих на РА на момент початку клінічної маніфестації захворювання та простежити їх динаміку залежно від особливостей перебігу ревматоїдного процесу.

Встановити значення комплексної терапії нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), ГКС і базовими препаратами для клініко-функціональної стабілізації запального процесу, а також запобігання прогресуванню демінералізації КТ.

Вивчити вплив ГКС на стан КТ у хворих на РА (показання, тривалість застосування, дозування); проаналізувати співвідношення користь-ризик під час застосування ГКС у даної категорії хворих, а також оцінити побічну дію цих препаратів на КТ.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведеного дослідження вперше встановлено, що:

у хворих на РА спостерігаються порушення МЩ губчастої і компактної речовини КТ, причому здебільшого (близько 80%) вони мають характер генералізованої остеопенії, що створює передумови для розвитку ОП (який спостерігається у 30% хворих) та патологічних переломів.

зміни МЩ губчастої і компактної речовини КТ у хворих на РА відбуваються з різною інтенсивністю, яка залежить від гостроти процесу, його тривалості, віку і статі пацієнтів, а також від наявності системних проявів захворювання.

існують різні типи втрати мінерального компонента у хворих на РА: І тип - з переважною втратою губчастої речовини, а ІІ - компактної речовини КТ.

виникнення генералізованої остеопенії у хворих на РА може служити одним з маркерів захворювання (поряд з клінічними, лабораторними та рентгенологічними ознаками РА).

існує прямий корелятивний зв'язок між швидкістю втрати КТ мінерального компонента та лабораторними показниками (серопозитивність, ШОЕ, С-реактивний білок (СРБ), та рівень гемоглобіну крові).

Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених досліджень встановлена необхідність ФДМ в ранній діагностиці порушень МЩ КТ у хворих на РА і переваги її над рентгенологічним дослідженням стосовно інформативності і чутливості методу. Комплексне обстеження (ФДМ, клінічні, лабораторні та інструментальні методи діагностики) дозволяє визначити особливості порушень МЩ КТ у хворих на РА.

Обґрунтована необхідність своєчасного початку адекватної терапії РА на ранніх стадіях захворювання (НПЗП, базові препарати, ГКС) з метою пригнічення запального процесу і зменшення втрати КТ мінерального компонента.

Визначено різний вплив ГКС на КТ на ранніх стадіях РА і у разі тривалого перебігу захворювання.

Розроблено критерії оцінки прогресування РА на основі результатів ФДМ у поєднанні з клініко-лабораторними даними (особливо з показниками активності запального процесу - ШОЕ, ревматоїдний фактор (РФ), СРБ, а також активністю комплемента (СН50)).

Встановлено, що визначення лабораторних показників (кальцій, фосфор, лужна фосфатаза крові) не є важливим у діагностиці ОП і остеопеній при РА.

Результати дослідження втілені в практику роботи ревматологічних відділень центральної міської клінічної лікарні м. Києва, клінічної лікарні №6 м. Києва, Волинськоі обласної клінічної лікарні, в відділенні клінічної ревматології Українського НДІ кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска, що підтверджується відповідними актами про впровадження.

Особистий внесок здобувача. Внесок автора в отримані результати є основним і полягає у виборі об'єму та методів дослідження, постановці мети та формулюванні завдань, проведенні клінічних досліджень (обстеження хворого на РА за встановленим протоколом). Автор особисто виконав денситометричні дослідження за допомогою приладу NK-364А і оцінив отримані результати, проаналізував рентгенограми хворих і дав кількісну оцінку індексів рарефікації КТ та результатів лабораторних і біохімічних досліджень, провів узагальнення і статистичну обробку результатів дослідження, підготував наукові дані до публікації, а також оформив дисертаційну роботу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені на: першій Українській науково-практичній конференції «Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, лікування та профілактика» (Київ, грудень 1995), Українській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми ревматичних захворювань у дітей та підлітків» (Харків, квітень 1996), IX EULAR Symposium (Madrid, October 8th, 1996), науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми геріатричної ортопедії» (Київ, листопад 1996, листопад 1998), Другому Національному конгресі ревматологів України (Київ, вересень 1997).

Апробація дисертації відбулася 27 жовтня 1998 р. на спільному засіданні відділень клінічної ревматології, хвороб міокарда та вад серця, серцевої недостатності, радіоізотопних методів дослідження УНДІ кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 робіт, у тому числі 5 статей у провідних наукових виданнях (з них 1 моноосібна) та 5 тез на Міжнародних конгресах, конференціях та з'їздах, отримано патент на винахід.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Основний зміст дисертації викладений на 107 сторінках машинописного тексту і містить 33 таблиці, та 3 малюнки. Список літератури містить 236 джерел, з них 117 кирилицею.

Основний зміст роботи

кістковий ревматоїдний артрит денситометрія

Клінічна характеристика хворих. Обстежено 199 хворих на РА і 540 осіб без скарг з боку опорно-рухового апарату (всього 739 осіб). Серед хворих на РА, які складали основну групу обстеження (ОГ), було 157 жінок у віці 18-76 років, середній вік - 48,141,23 року і 42 чоловіки у віці 18-74 років, середній вік 48,482,59 року; 75 жінок (47,8%) перебували в постменопаузі. Тривалість захворювання становила 5,851,27 року (від 0.17 до 37 років). У всіх пацієнтів ОГ діагноз був верифікований згідно з критеріями Американської ревматологічної асоціації (АРА, 1987). Активність І ступеня була у 29 (14,6%), ІІ - у 128 (64,3%), ІІІ - у 42 (21,1%) хворих. Рентгенологічні зміни І стадії виявлені у 20, ІІ - у 95, ІІІ - у 58, IV - у 26 хворих. Швидкопрогресуючий перебіг РА спостерігався у 43, повільнопрогресуючий - у 156 хворих. Позитивний РФ знайдено у 38,36% хворих, від'ємний - у 61,64%. Функціональна недостатність опорно-рухового апарату І ступеня виявлена у 28, ІІ - у 134, ІІІ - у 37 хворих. У всіх хворих мала місце суглобова форма РА, а у 76 (38,2%) вона супроводжувалася вісцеральними проявами (ревматоїдні вузлики, аутоімунна анемія, лімфаденопатія, васкуліт, ураження серця, легенів, печінки). Контрольну групу обстежених (КГ) склали 540 осіб без скарг з боку опорно-рухового апарату, які проживають у різних регіонах України, у віці від 18 до 86 років (середній вік 46,131,25 року): чоловіків - 237, жінок - 303 (з них в постменопаузальний період - 115).

Методи дослідження. Поряд з ретельним аналізом клінічного перебігу РА всім хворим проводили комплексне обстеження. Основним методом оцінки стану КТ був метод однофотонної денситометрії (абсорбціометрії) на кістковому денситометрі NK-364A («GAMMA Muvek Corp.») з ізотопом йод-125 в якості джерела іонізуючого випромінювання. Точність виміру - 1-2%. Дані денситометрії визначали за показниками BMР - вмістом мінеральних речовин в КТ (г/см), і МЩ - мінеральною щільністю КТ (г/см2), які в свою чергу порівнювали з нормальними показниками тієї ж самої вікової групи (Z-показник), а також з показниками молодих здорових осіб, які мають пік кісткової маси (Т-показник) (Поворознюк В.В., 1997). Стан КТ за результатами ФДМ оцінювали відповідно до сучасної класифікації остеопеній та ОП (WHO Techn. Rep. Ser., 1994). Крім того, використовували: рентгенологічний метод дослідження з урахуванням як візуальних ознак ОП, так і морфометричних індексів (периферійного і центрального індексів Barnett-Nordin) (Спузяк М.И., 1988), клініко-лабораторні та інструментальні дослідження (загальні аналізи крові та сечі, біохімічні показники - загальний білок і фракції, СРБ, комплементарну активність сироватки крові, сіалову кислоту, серомукоїд сироватки крові, сечовину, креатинін, фібриноген, рівні кальцію, фосфору та лужної фосфатази в сироватці крові); за необхідності - дослідження сечі за Нечипоренком та Зимницьким; дихальні проби, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, термометрія. Загальні аналізи крові та сечі, визначення біохімічних показників крові (наявність гострофазових білків, протеїнограма) проводили за загальноприйнятою методикою. Комплементарну активність сироватки артеріальної і венозної крові визначали за 50% гемолізом сенсибілізованих еритроцитів барана. Для уточнення характеру ураження серцевого м'яза частині хворих проводили електрокардіографію, фонокардіографію, ехокардіографію.

З числа показників ФДМ для моніторингу стану КТ був вибраний Z - показник (відхилення МЩ від нормальних для даної вікової групи значень, виражене в одиницях стандартного відхилення (SD)), який найбільш відповідає вимогам, необхідним для повноцінного динамічного спостереження незалежно від віку, статі хворих та інших змінних.

Отримані дані оброблені за допомогою математично-статистичних методів (Венчикова Л.А., Венчиков В.А., 1974; Фишер Р.А., 1988), а також програми статистичної обробки даних SPSS 8.0 for Windows (1998) відповідно до правил варіаційної статистики.

Результати власних досліджень, їх обговорення. Аналіз отриманих результатів свідчить, що порушення МЩ в ОГ спостерігалося у 81% хворих; серед осіб КГ за відсутності скарг з боку опорно-рухового апарату - у 14,4%; остеопенії складали 51 і 9,5%, відповідно. Остеопороз був виявлений у 30% осіб із ОГ іу 4,8% із КГ. У жінок ОГ наявність остеопеній і ОП складала 53 і 30%, у чоловіків - 38 і 33% відповідно, тоді як серед осіб КГ частота остеопеній і ОП складала у жінок 10,9 і 5,9%, а у чоловіків - 7,9 і 3,3%, відповідно. Встановлено, що незалежно від віку МЩ у хворих на РА в порівнянні з обстеженими КГ знижена в усіх досліджуваних ділянках скелета (p<0,01), що дає можливість говорити про генералізований характер виявлених порушень. У жінок, крім загалом гірших показників ФДМ в порівнянні з чоловіками, спостерігається також надзвичайне прискорення втрати кісткової маси з початком менопаузи (p<0,01). Вкрай важливим є факт нерівнозначної втрати мінерального компонента губчастою і компактною речовинами КТ. Виявлено, що у жінок переважним типом демінералізації є втрата компактного компонента КТ (ІІ тип), причому подібна рарефікація характерна для 76% жінок в постменопаузальний період, особливо в перші роки від початку останнього. У 84% чоловіків всіх вікових груп переважає втрата губчастого компонента КТ (І тип). Це має значення як в теоретичному плані (тобто має місце неоднаковий характер кісткового метаболізму, особливо в умовах системного запального процесу з підвищеною метаболічною активністю КТ), так і в плані прогнозування найбільш вірогідних типів переломів з урахуванням переважної втрати губчастого чи компактного компонентів КТ. За даними ФДМ, відзначається нерівномірність ураження КТ, з найбільш вираженими змінами в юкстаартикулярних ділянках вражених суглобів, що дозволяє зробити висновок про те, що ОП при РА має «вибрані ділянки ураження», тобто для нього характерний «гніздовий» характер, що не спростовує системності виявлених порушень.

Відомо, що системні прояви при РА обтяжують перебіг захворювання і погіршують прогноз (Коваленко В.Н. и соавт., 1994; Ганджа І.М. та співавт., 1996). Нами виявлено, що показники ФДМ вірогідно гірші у разі суглобово-вісцеральної форми захворювання, ніж переважно суглобової, а ступінь вираженості остеопенії зростає зі збільшенням кількості уражених органів і систем. Дані ФДМ, які свідчать про вірогідне (p<0,05) погіршення стану МЩ у разі вісцеральних уражень, корелюють з даними визначення різниці гемолітичної активності комплементу у венозній і артеріальній крові (в останньому випадку за умови різниці +8 одиниць чи більше діагностуються вісцерити), а також з деякими даними активності запального процесу (ШОЕ, СРБ) та лабораторними показниками (рівень гемоглобіну).

На наступному етапі дослідження було вивчено співвідношення між системними і локальними порушеннями в КТ при РА. Було встановлено, що погіршення показників ФДМ корелює з прогресуванням рентгенологічної стадії захворювання (за даними стандартної рентгенографії кистей і стоп), як в губчастій, так і в компактній речовині КТ, і досягає статистичної вірогідності між 0 - І і ІІ рентген-стадією, як у чоловіків, так і у жінок. З подальшим рентгенологічним прогресуванням стан губчастого компоненту КТ суттєво не змінюється, тоді як компактний - продовжує розріджуватися.

Нами була проведена оцінка морфометричних індексів за рентгенограмами кистей, стоп і хребта для встановлення співвідношення між рентген-стадією і вираженістю локального ОП. Як у чоловіків, так і у жінок виявлено вірогідне зниження цих індексів при ІІ, ІІІ, і IV рентген-стадіях у порівнянні з 0 - І рентген-стадією (p<0,05). Різниця показників морфометричних індексів між стадіями ІІ, ІІІ та IV була невірогідною (p>0.1). Важливим є той факт, що погіршення показників ФДМ нерідко мало місце у хворих на РА за відсутності патологічних змін на рентгенограмах чи за наявності лише ознак ОП кісток кистей і променево-зап'ясткових суглобів (стадії 0 - І). Заслуговує на увагу те, що на цих стадіях значення периферійного індексу Barnett-Nordin у 63% хворих були вищі, ніж ті, що свідчать про наявність локального ОП. Отже, ФДМ дозволяє виявити порушення МЩ на ранніх стадіях розвитку РА, коли рентгенологічно ці зміни ще не простежуються.

У подальшому був проведений аналіз залежності стану МЩ від тривалості захворювання. За нашими даними, зі збільшенням тривалості РА МЩ знижується. Однак це зниження має нелінійний характер: найбільш висока швидкість демінералізації, особливо губчастого компонента КТ, спостерігається в перші 2 - 5 років від початку захворювання; надалі процес хоча і уповільнюється, але не зупиняється, спричинюючи формування класичного ОП і в ряді випадків патологічних переломів (за нашими даними - у 20,6% хворих; у разі суглобової форми РА - у 17,1%, суглобово-вісцеральної - у 26,31%). Максимальне розрідження КТ спостерігалося за тривалості хвороби більше 10 років (r=0,85). Виявлена дисоціація в швидкості ранньої втрати мінерального компонента КТ у різних хворих: за умов адекватного пригнічення активності запального процесу на першому році захворювання вона склала 2,1 - 10,6% залежно від місця виміру, тоді як у разі персистуючої активності РА - 9,1 - 21,5%, відповідно. Також знайдено прямий корелятивний зв'язок ступеня остеопенічних змін з такими параметрами активності запального процесу, як: позитивність за РФ (r=0,74), ШОЕ (r=0,68), персистуюче високі рівні СРБ (r=0,82).

Отже, адекватна терапія РА за допомогою НПЗП, ГКС та базових препаратів є одночасно засобом пригнічення процесів демінералізації КТ, а негативний вплив ГКС (навіть у разі застосування «агресивних» методик - пульс-терапії надвисокими дозами ГКС) не простежується на даному етапі. Однак на більш пізніх стадіях розвитку РА призначення ГКС призводить поряд із загальновідомими ускладненнями з боку травного тракту, ендокринної системи, ГКС-залежністю до катастрофічної демінералізації КТ з формуванням ОП і підвищеним ризиком переломів. Так, середній Z-показник МЩ склав у групах хворих, що приймали ГКС, (-1,98) для губчастої речовини і (-1,29) для компактної, в той час, як у групі хворих, які не приймали ГКС, відповідно (-1,65) і (-1,14). За умов збільшення тривалості прийому ГКС МЩ різко знижується, досягаючи після прийому більше 5 років (-2,910,30) для губчастої, і (-2,680,25) для компактної речовин, що вірогідно менше, ніж у тих, які приймали ГКС менше ніж 1 рік (p<0,01). Водночас не знайдено вірогідних відмінностей між особами, які приймали ГКС в добовій дозі <7,5 мг в перерахунку на преднізолон, і тими, хто приймав >7,5 мг (p>0,05), незалежно від терміну прийому ГКС (до 1 року, до 5 років чи більше 5 років); хоча групи були співставлені за основними клініко-лабораторними показниками, віком, статтю та тривалістю прийому ГКС.

За даними таблиці більш високий ступінь функціональної недостатності суглобів (ФНС) супроводжується більш виразними порушеннями в КТ.

При оцінці показників ФДМ у хворих на РА з переломами відзначено більш суттєве їх погіршення в порівнянні як зі здоровими особами, так і з групою хворих на РА без переломів (р<0,001 і р<0,05 відповідно).

Досліджувані лабораторні показники, які характеризують кістковий метаболізм (кальцій, фосфор та лужна фосфатаза крові), в цілому у хворих ОГ не відрізнялися вірогідно від осіб КГ (р>0.1). Не виявлено кореляції між вираженістю остеопенії чи ОП за даними ФДМ і напрямом змін цих маркерів, що дозволяє вважати, що визначення останніх не має суттєвого значення в діагностиці порушень МЩКТ.

Таким чином, використання методу ФДМ у практиці клінічної ревматології дозволяє на ранніх стадіях розвитку РА діагностувати порушення МЩ у вигляді остеопеній різного ступеня і ОП, своєчасно призначати адекватну терапію, цим самим запобігаючи розвиткові патологічних переломів у хворих.

Висновки

Мінеральна щільність кісткової тканини у хворих на РА в порівнянні з особами без патології з боку опорно-рухового апарату суттєво знижена у переважної їх більшості (близько 80% осіб). Це призводить до суттєвого підвищення ризику патологічних переломів, які спостерігаються у 17,1 - 26,31% хворих.

Порушення мінеральної щільності кісткової тканини зустрічаються у жінок частіше, ніж у чоловіків (відповідно близько 83 і 71%), причому суттєве підвищення швидкості демінералізації спостерігається з початком менопаузи (p<0,01). Визначені різні типи втрати кісткової маси у хворих на РА залежно від переважного ураження губчастого (І тип) чи компактного (ІІ тип) компонентів кісткової тканини: ІІ тип втрати характерний здебільшого для жінок, особливо в постменопаузальний період, а І - для чоловіків, а також на початку захворювання в осіб обох статей.

Поряд із локальними порушеннями в ділянках кісткової тканини, суміжних з ураженими суглобами, у хворих на РА спостерігається системне ураження скелета у вигляді остеопорозу та остеопеній різного ступеня. Встановлено вірогідну залежність між локальними та системними змінами мінеральної щільності кісткової тканини.

Розвиток генералізованих порушень мінеральної щільності кісткової тканини хворих на РА корелює з показниками активності процесу - ШОЕ, серопозитивністю, СРБ, а також з наявністю вісцеральних проявів захворювання. Хворі з персистуючою високою активністю РА мають нижчі показники мінеральної щільності як у губчастій, так і в компактній речовині кісткової тканини. У разі функціональної недостатності опорно-рухового апарату високих ступенів на пізніх стадіях РА спостерігається вірогідне зниження мінеральної щільності кісткової тканини (p<0,05).

Виявлений тісний прямий кореляційний зв'язок між cтупенем порушень мінеральної щільності кісткової тканини і віком хворих, а також тривалістю захворювання, який досягає найбільшої вираженості за умов тривалості РА 10 років і більше. Швидкість втрати кістковою тканиною мінерального компонента найвища протягом 1-2 років після виникнення клінічних проявів РА (до 21,5% в губчастій і до 9,1% в компактній речовині кістки), а потім уповільнюється. Рання адекватна терапія РА (НПЗП, глюкокортикостероїди, базові препарати) уповільнює втрату кістковою тканиною мінерального компонента (в 2 - 5 разів, p<0,01).

Застосування глюкокортикостероїдів на початку захворювання протягом 1 - 1,5 років незалежно від дози сповільнює розвиток порушень мінеральної щільності кісткової тканини, але у разі тривалого їх призначення (більше за 1 - 1,5 року) спричинює розвиток остеопеній та остеопорозу, причому розрідження кісток більше залежить не від дози, а від тривалості прийому цих препаратів (кумулятивна доза) і досягає найбільшої вираженості за умов тривалості прийому більше ніж 5 років (p<0,001).

Практичні рекомендації

ФДМ є необхідним методом у діагностиці ранніх порушень МЩ КТ у хворих на РА.

Проведення ФДМ у динаміці дозволяє встановити швидкість системної втрати мінерального компонента КТ, а також прогнозувати характер перебігу РА.

У разі виявлення за допомогою ФДМ прискореної втрати КТ мінерального компонента у хворого з суглобовим синдромом необхідно насамперед підозрювати РА як основну причину втрати кісткової маси.

Лабораторні методи дослідження (кальцій, фосфор та лужна фосфатаза крові) неінформативні щодо діагностики ОП чи остеопеній на момент обстеження у хворих на РА.

У разі виявлення у хворого на РА (тривалість захворювання до 1 року) остеопенічного синдрому необхідно негайне адекватне призначення специфічного лікування з метою пригнічення активного ревматоїдного процесу.

У разі застосування ГКС (які є одною з причин системних порушень МЩ) необхідний контроль стану МЩ КТ методом ФДМ.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Борткевич О.П. К вопросу о состоянии костной системы у больных ревматоидным артритом // Укр. кардіол. журнал. - 1998. - №9. - С. 74-76.

Проценко Г.А., Борткевич О.П., Головков Ю.Ж. Критерии отбора к проведению плазмафереза больным ревматоидным артритом на основе оценки состояния костной ткани по данным денситометрии // Укр. кардіол. журнал. - 1997. - Вип.2, №2. - С. 80-81.

Коваленко В.Н., Головков Ю.Ж., Борткевич О.П. Ревматические болезни суставов и остеопороз: методологические подходы к диагностике и медикаментозной коррекции // Проблеми остеології. - 1998. - Т.1, №1. - С. 35-40.

Коваленко В.М., Шуба Н.М., Мальцев В.І., Борткевич О.П., Головков Ю.Ж. Возрастные особенности нарушений костной ткани у больных ревматоидным артритом // Матеріали XIV з`їзду терапевтів України. - Київ. - 1998. - С. 309-311.

Коваленко В.Н., Головков Ю.Ж., Борткевич О.П., Галицкая А.К., Кучер В.И. Эффективность остеохина при лечении остеопороза у больных ревматоидным артритом // Врачебная практика. - 1998. - №1. - С. 30-33.

Патент на винахід №21674А Україна, МКИ G 01 №33/48. Спосіб діагностики вісцеральних уражень у хворих на ревматоїдний артрит / О.Б. Яременко, О.П. Борткевич (Україна). - №95031431; Заявл.30.03.95; Опубл. 20.01.98; Офіц. Бюл. «Промислова Власність». - 1998 р. - №2. - С. 3.1.219.

Коваленко В.Н., Головков Ю.Ж., Головацкий И.В., Борткевич О.П. Оценка состояния костной ткани по данным денситометрии в популяции взрослого населения // Збірник матеріалів Першої Української науково-практичної конференції «Остеопороз: Епідеміологія, клініка, діагностика, лікування та профілактика». - Київ. - 1995. - С. 32-33.

Коваленко В.Н., Борткевич О.П., Головков Ю.Ж. Особенности проявления нарушений структуры костной ткани у больных СКВ и РА // Збірник матеріалів науково-практичної конференції «Актуальні проблеми геріатричної ортопедії. - Київ. - 1996. - С. 38-39.

Golovkov Y., Kovalenko V., Bortkevich O. Аpplication of bone densitometry in diagnostics of osteoporosis without clinical manifestations // Revista de Rheumatologie. - 1996. - Vol.4. - P. 125-126.

Golovkov Y.Z., Kovalenko V.N., Bortkevich O.P. Corticosteroid treatment and bone system state in patients with systemic diseases of the connective tissue // 10th Symposium of the EULAR, Nov.1997, Book of Abstracts. - P.51.

Kovalenko V., Bortkevich O., Golovkov Y. Manifestations of systemic and local osteoporosis in patients with rheumatoid arthritis // Rheumatology in Europe. - 1996.-Vol.25. - P.45.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.