Клініко-імунологічна та імуногенетична характеристика дітей з різними формами туберкульозу і корекція імунологічних порушень

Згідно з одержаними даними, застосування «Віватону» сприяло зменшенню мікробної популяції (особливо виражений цей ефект при поєднаному вживанні АБП та «Віватону»), зменшенню запальних проявів у внутрішніх органах, підвищенню рівня В-лімфоїдної популяції у селезінці та лімфатичних вузлах, посиленню активності вільнорадикальних процесів у клітинах периферичної крові (хемілюмінесценція клітинних елементів периферичної крові, як спонтанна, так і індукована ВСG під дією «Віватону», окремо і в сполученні з антибактеріальними препаратами посилювалась у 10-50 разів, особливо у групах тварин, яким вводився «Віватон-2»).

Другий етап досліджень виконано на лінійних мишах з опозитною чутливістю до мікобактерій туберкульозу (Black-6 та F1-гібрид/С₅₇В₈₆). Розподіл мишей у кожній з опозитних груп в залежності від характеру терапії, що проводилась, був аналогічним, як і на першому етапі експерименту.

Встановлені відмінності у дії препаратів самостійно та при поєднаному вживанні на масу внутрішніх органів та індекс ураження у експериментальних тварин, які відрізняються стійкістю до туберкульозної інфекції.

Мікробіологічні дослідження показали, що антибактеріальні препарати окремо і в поєднанні з «Віватоном» значно зменшують чисельність мікобактерій у піддослідних тварин, причому більш помітний цей вплив у стійких до туберкульозу тварин. У експерименті відмічався повний збіг результатів за двома використаними методами дослідження - люмінесцентної мікроскопії мазків відбитків та висівів внутрішніх органів.

«Віватон» суттєво змінив популяційний склад лімфоцитів імунокомпетентних органів і характер окисно-відновлювальних процесів у лейкоцитах периферичної крові, причому ці зміни залежали як від дози препарату, так і від генетичної чутливості організму до мікобактеріальної інфекції.

На основі одержаних результатів експерименту були зроблені заключення:

«Віватон» один і з АБП здійснює значний вплив на запалення (зменшується маса внутрішніх органів та індекс ураження). Особливо виражений цей вплив у чутливих до туберкульозу тварин.

«Віватон», як самостійно, так і у поєднанні з АБП, збільшує вміст В-лімфоїдної популяції у селезінці та лімфатичних вузлах у безпородних і чутливих до туберкульозу тварин. У стійких ліній мишей ступінь впливу на вміст В-лімфоїдних елементів у селезінці незначний і достовірно виражений у лімфатичних вузлах.

«Віватон» самостійно і у поєднанні з АБП підвищує процент Т-лімфоїдних елементів у селезінці та лімфатичних вузлах у чутливих до туберкульозу мишей і значно знижує його у стійких тварин.

«Віватон» у поєднанні з АБП регулює окисно-відновні процеси в імунокомпетентних клітинах крові (за даними вивчення НСТ-тесту, хемілюмінесценції).

Патоморфологічні дослідження показали, що вживання «Віватону» забезпечує зменшення маси легенів, печінки, селезінки, а також ступеня дисемінації туберкульозного запалення у чутливих до туберкульозу мишей, сприяє повному їх вилікуванню. Посилення цього ефекту відмічається при поєднаному вживанні «Віватону» з антибактеріальними препаратами. Дія «Віватону» на туберкульозне запалення у стійких до туберкульозу мишей має аналогічний характер.

«Віватон» має потужні імуномодулюючі властивості. Вживання поєднаної терапії (АБП та «Віватон») значно зменшує мікробну популяцію в організмі піддослідних тварин та змінює характер перебігу туберкульозного процесу аж до вилікування. Направленість, ступінь імунокорекції та ефективність лікування залежать від генетичної характеристики, чутливості до мікобактеріальної інфекції.

Висновки

Туберкульоз у дітей шкільного віку у більшості випадків має сприятливий перебіг з переважанням неускладнених і малих форм захворювання та схильністю до відмежовування процесу. Особливості клінічного перебігу корелюють зі ступенем вираженості імунологічних порушень та характером імунної відповіді.

У дітей з початковими проявами та малими формами туберкульозу внутрішньогрудних лімфовузлів, як правило, на фоні незначного зниження неспецифічних показників клітинного імунітету (за рівнем CD3 - CD4-лімфоцитів, Е-РУК, Еа-РУК, РБТЛ з ФГА, індексу стимуляції по включенню ³Н-тимідину) відмічається активація специфічної Т-клітинної ланки (РБТЛ та індекс стимуляції з ППД-Л), тобто реакція імунної системи має збалансований характер, сприяючи відмежовуванню вогнища запалення, і хворі частіше не потребують імунокорекції. Висновок підтверджується результатами вивчення сполученості імунологічних ознак.

У хворих на клінічно виражені форми туберкульозу органів дихання (первинні та вторинні) є ознаки дійсного клітинного імунодефіциту, які виявляються у достовірному зниженні щільності поверхневих антигенів імунокомпетентних клітин (CD3, CD4, рецепторів до еритроцитів барана), зниженні імунорегуляторного індексу (CD4/CD8) та проліферативної відповіді лімфоцитів на ФГА та ППД-Л. При виражених змінах у легенях має місце підвищення експресії антигенів-маркерів молодих клітин (CD38). У хворих на вторинні форми відбувається активація супресорно-цитотоксичної ланки імунітету (CD₈), що створює патогенетичні передумови для ендогенної реінфекції.

У дітей, інфікованих та хворих на туберкульоз, у більшості випадків відсутні суттєві кількісні зміни числа В-лімфоцитів (CD22 і ЕАС-РУК). Функціональна перебудова гуморального імунітету підтверджується переважно у вигляді помітного підвищення синтезу специфічних антитіл (за даними ІФА) і утворення ЦІК, рівень яких корелює з вираженістю специфічного процесу. Підвищення функціональної активності фагоцитуючих клітин документується у вигляді активації киснезалежних механізмів бактерицидності клітин як у спонтанному НСТ-тесті, так і в індукованому ППД-Л. Чисельність фагоцитуючих клітин та їх поглинальна здатність щодо частинок латексу (ПФ, ФЧ) суттєво не змінюються.

Прогностично несприятливими в плані тяжкості перебігу туберкульозного процесу у дітей є первинно низькі значення показників CD3-, CD4-лімфоцитів, Е-РУК, Еа-РУК, CD4/CD8, РБТЛ з ФГА і ППД-Л, підвищення рівня експресії CD8-антигенів та високий вміст специфічних антитіл і ЦІК.

У дітей з різними проявами туберкульозної інфекції виявлені різні порушення сполученості імунологічних ознак, що свідчить про поліморфізм імунопатогенезу туберкульозу. Пік функціональної активності взаємозвязків припадає на активний період захворювання. Кількість їх зменшується у напрямку зниження активності процесу, але не відновлюється до рівня здорових осіб у процесі лікування.

Під час оцінки клініко-імунологічної ефективності імунокоригуючої терапії у дітей, хворих на туберкульоз, динаміка середніх значень імунологічних показників часто є малоінформативною через виражені індивідуальні коливання. Комплексний математичний аналіз (дисперсійний, дискримінантний методи, вивчення сполученості ознак, аналіз імунологічних параметрів у залежності від вихідного рівня) дозволив виявити особливості різних видів імунокоригуючої терапії та прогнозувати ефективність лікування в залежності від вихідного стану імунітету і генетичних (HLA) ознак.

При призначенні у комплексній терапії хворим на туберкульоз дітям тимогену слід враховувати вихідний стан клітинного імунітету. Найбільш ефективне застосування препарату при помірному пригніченні Т-клітинного імунітету. При вираженому пригніченні (>20%) можливе подальше зниження експресії лімфоцитарних антигенів (CD3, CD4).

Клініко-імунологічна ефективність застосування біоспорину у комплексній терапії хворих на туберкульоз дітей проявляється у прискоренні інволюції інтоксикаційного синдрому, збільшенні кількості хворих з повним та значним розсмоктуванням інфільтративних змін, профілактиці побічної дії хіміопрепаратів, корекції імунологічних порушень різного ступеня вираженості.

Застосування тимогену в комплексній терапії дітей, хворих на туберкульоз, знижує частоту алергічних реакцій у 2,6 рази (р<0,05) та практично не впливає на частоту токсичних ускладнень. Біоспорин зменшує частоту токсичних реакцій в 2,9 рази (p<0,05) та запобігає розвитку алергічних ускладнень.

Експериментальне вивчення ефективності застосування комплексного фітопрепарату «Віватон» показало, що «Віватон» має великі імуномодулюючі властивості. Застосування поєднаної терапії (антибактеріальні препарати і «Віватон») значно зменшує мікробну популяцію в організмі піддослідних тварин та змінює характер перебігу туберкульозного процесу (зменшується маса внутрішніх органів та індекс ураження) до вилікування включно. Направленість і ступінь імунокорекції, ефективність лікування залежать від генетичної характеристики чутливості до мікобактеріальної інфекції.

Імуногенетичний аналіз HLA-специфічностей у дітей, інфікованих та хворих на туберкульоз, виявив асоціацію HLA-антигенів з особливостями перебігу туберкульозного процесу (генетичний поліморфізм різних клініко-патогенетичних варіантів туберкульозу). Генетично обумовлена резистентність до розвитку туберкульозу асоційована з наявністю у фенотипі антигенів HLA-А1 та HLA-А1А2.

Для дітей з початковими проявами туберкульозної інфекції характерна підвищена частота стрівальності антигенів HLA-С4, В7, В52, фенотипів HLA-А2А11, А3А9, гаплотипних сполучень HLA-А2В7, В7С4, А2В52, А3В52, А9В13, А9С4, А10С4, В52С4. Інформативними маркерами генетичної схильності до розвитку первинного туберкульозного комплексу є антигени HLA-А3, А11, А24, HLA гаплотипи - А3В7, А3С4, А24В35, туберкульозу внутрішньогрудних лімфовузлів - HLA-В27, сполучення антигенів HLA-А1А9, А9В8, А9С1, В15В27, вторинного туберкульозу - HLA-А3, HLA-А2В12, А3В7, А3В15. Носійство антигенів HLA-А3, гаплотипу HLA-А9В12 підвищує ризик переходу первинних форм у вторинні.

HLA-типування є адекватним інструментом для вивчення особливостей перебігу туберкульозного процесу та скринінговим методом для виявлення груп підвищеного ризику розвитку туберкульозу, що дозволяє індивідуалізувати диспансерне спостереження та терапевтичну тактику.

Список основних праць, які опубліковані за темою дисертації

Гиперергическая чувствительность у детей к туберкулину /Е.В. Деркач, О.И. Белогорцева, В.Ф. Лемижанская, Ж.Г. Обляшевская // Туберкулёз. - К.:Здоровя, 1992.-С. 63-65.

Білогорцева О.І. Імуногенетичні показники у дітей, хворих на туберкульоз // Лікарська справа. - 1995. - №7/8. - С. 92-93.

Белогорцева О.И. Иммунологические и иммуногенетические исследования у детей с высокой чувствительностью к туберкулину // Вестн. пробл. соврем. медицины. - 1995. - №7. - С. 105-108.

Белогорцева О.И. Иммуногенетическая характеристика детей, больных локальными формами туберкулёза // Вестн. пробл. соврем. медицины. - 1995. - №7. - С. 102-104.

Белогорцева О.И. Особенности иммунопатогенеза различных форм туберкулёза у детей // Вестн. пробл. биологии и медицины. - 1997. - №4. - С. 67-70.

Белогорцева О.И. Клинико-иммунологическая характеристика туберкулёз-ной интоксикации у детей // Вестн. пробл. биологии и медицины. - 1997. - №4.-С. 59-63.

Белогорцева О.И. Показания к назначению тимогена у больных туберкулёзом детей // Вестн. пробл. биологии и медицины. - 1997. - №4. - С. 64-66.

Білогорцева О.І. Застосування імуноферментного аналізу для диференціальної діагностики туберкульозу та неспецифічних пневмоній у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - №6. - С. 30-31.

Белогорцева О.И. Иммунологическая и иммуногенетическая характеристика детей с различными формами туберкулёза // Укр.пульмонол. журн. - 1998. - №1. - С. 62-64.

Білогорцева О.І. Диференційне застосування імуноактивних препаратів у хворих на туберкульоз // Медичні перспективи. - 1998. - №2. - С. 81-83.

Крижанівський Д.Г., Костроміна В.П., Білогорцева О.І. Вплив фітотерапії на туберкульозне запалення і імунітет в експерименті // Медичні перспективи. - 1998. - №3. - С. 51-52.

Білогорцева О.І. Вплив генетичних факторів на імунологічну реактивність та характер течії туберкульозу у дітей // Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1998. - №4. - С. 24-26.

Білогорцева О.І. Туберкулінопровокаційні тести у дітей з маловираженими формами туберкульозу // Практична медицина. - 1998. - №5/6.-С. 34-35.

Костроміна В.П., Деркач О.В., Білогорцева О.І. Вивчення розподілу антигенів гістосумісності для виділення груп підвищеного ризику розвитку туберкульозу у дітей // Практична медицина. - 1998. - №5/6.-С. 31-32.

Белогорцева О.И. Популяционный и субпопуляционный состав лимфоцитов периферической крови у детей инфицированных туберкулёзом // Вест. пробл. биологии и медицины. - 1998. - №6. - С. 89-93.

Белогорцева О.И. Применение иммуноактивных препаратов в лечении больных туберкулёзом детей // Вестн. пробл. биологии и медицины. - 1998. - №12. - С. 73-76.

Пат. 20870А. Україна. А61В 5/00. Спосіб діагностики захворювань легень /Вихованець В.Д., Білогорцева О.І., Костроміна В.П., Деркач О.В., Шалапута Т.М., Юрєв І.О. (Україна); Дніпропетр. держ. мед. академія. - №96041693; Заявл. 29.04.96. - 2 с. // Промислова власність: Офіційний бюл. - 1998. - №3.-С. 3.1.23.

Пат. 20905А. Україна. А61К 31/00. Спосіб лікування туберкульозу /Крижанівський Д.Г., Костроміна В.П., Деркач О.В., Вихованець В.Д., Білогорцева О.І., Юрєв І.О., Абатуров О.Є. (Україна); Дніпропетр. держ. мед. академія. - №96041696; Заявл. 29.04.96. - 1 с. // Промислова власність: Офіційний бюл. - 1997. - №6.-С. 3.1.42.

Пат. 22854А. Україна. А61К 31/00. Спосіб визначення індивідуальної чутливості до лікарських препаратів / Юрєв І.О., Білогорцева О.І., Вихованець В.Д., Авраменко Л.М. (Україна); Дніпропетр. держ. мед. академія. - №96041694; Заявл. 29.04.96. - 2 с. // Промислова власність: Офіційний бюл. - 1998. - №3. - С. 3.1.61.

Анализ клинико-рентгенологических проявлений и состояния иммунитета у детей с малыми формами туберкулеза внутригрудных лимфатических узлов /Костромина В.П., Белогорцева О.И.; Днепропетр. мед. академия.-Днепропетровск, 1993.-9 с. - Деп. в НПО «Союзмединформ», №23409.

Состояние иммунитета у детей с впервые выявленной гиперергией на туберкулин /Крыжановский Д.Г., Белогорцева О.И., Деркач Е.В., Лемижанская В.Ф.; Днепропетр. мед. академия.-Днепропетровск, 1993.-11 с. - Деп. в НПО «Союзмединформ», №23410.

Клиническая характеристика и нарушения иммунитета при выраженных формах внутригрудного туберкулеза у детей /Белогорцева О.И.; Днепропетр. мед. академия.-Днепропетровск, 1993.-11 с. - Деп. в НПО «Союзмединформ», №23411.

Деркач Е.В., Белогорцева О.И., Лемижанская В.Ф. Иммунологическая реактивность и показатели кининогенеза у детей с малыми формами туберкулеза внутригрудных лимфатических узлов // ХІ съезд врачей-фтизиатров: Сб.-резюме. - Л., 1992. - С. 126.

Белогорцева О.И. Иммунологические и генетические параллели у детей больных туберкулезом органов дыхания // ХІІ съезд фтизиатров: Сб.-резюме. - Саратов, 1994. - С. 140.

Крыжановский Д.Г., Кожушко М.Ю., Белогорцева О.И. Применение бактериальных препаратов в лечении больных туберкулезом // ХІІІ съезд фтизиатров: Сб. - резюме. - Екатеринбург, 1997. - С. 32.

Белогорцева О.И. Иммуногенетические маркеры различных проявлений туберкулеза у детей // Матеріали наукових праць ІІ зїзду фтизіатрів і пульмонологів України. - К., 1998.-С. 60.

Крыжановский Д.Г., Белогорцева О.И., Выхованец В.Д. Изменение популяционного и субпопуляционного состава лимфоцитов у детей с начальными проявлениями туберкулеза // Матеріали наукових праць ІІ зїзду фтизіатрів і пульмонологів України. - К., 1998.-С. 68.

28. Белогорцева О.И. Изучение индивидуальной чувствительности in vitro к иммуноактивным препаратам // 8-й Национальный конгресс по болезням органов дыхания: Сб. резюме. - М., 1998. - С. 211.

Размещено на Allbest.ru