Стан гемодинаміки (центральної й мозкової) та системи простаноїдів при есенціальній гіпертензії у молодих

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський державний медичний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14.01.11 - кардіологія

Стан гемодинаміки (центральної й мозкової) та системи простаноїдів при есенціальній гіпертензії у молодих

Брежнєва Олена Борисівна

Харків - 1999

Дисератцією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті, МОЗ України

Науковий керівник - доктор медичних наук, професор КоломієцьВіктор Іванович, Луганській державнмй медичнмй університет, завідувач кафедри факультетської терапії.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ковальова Ольга Миколаївна, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб;

доктор медичних наук, професор Коваль Сергій Миколайович, Інститут терапії АМН України (м. Харків), завідувач відділу артеріальної гіпертонії.

Провідна установа - Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска, АМН України, відділ гіпертонічної хвороби, м. Киів.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.м.н., доцент Овчаренко Л.І.

1. Загальна характеристика роботи

есенціальний гіпертензія адреноблокатор

Актуальність теми. Проблема есенціальної гіпертензії (ЕГ) залишається однією з найбільш серйозних у сучасній кардіології (Алмазов В.А., 1992 р.; Кушаковський М.С., 1995 р.; Арабідзе Г.Г., 1997 р.; Амосова К.М., 1997 р.). Це захворювання досягло неймовірного поширення у високорозвинених країнах (Stаmler J., Whelton P.K., 1994). В Україні артеріальною гіпертензією страждає близько 13 млн. людей, у половини з них зареєстрований граничний рівень артеріального тиску (АТ) (Національна програма профілактики й лікування артеріальної гіпертензії в Україні, 1997). Есенціальна гіпертензія охопила практично всі групи і є однією з причин непрацездатності та інвалідності, а також завдає великої економічної і моральної шкоди (Бобров В.О., 1996 р.; Оганов Р.Г., 1997 р.; Сіренко Ю.М., 1997 р.).

Особливе хвилювання викликає факт значного поширення ЕГ серед осіб молодого віку, що створює велику загрозу для повноцінного життя людей у творчому віці (Цикулін А.Є., 1983 р.; Малая Л.Т., 1990 р.).

Серед найбільш важких та ще не вирішених залишаються питання про фактори та механізми, що відповідають за виникнення захворювання та розвиток його ускладнень (Collins R., 1990; Mac Mahon S., 1990; Гогін Є.Є., 1997 р.; Верещагін Н.В., 1997).

На цей час вивчено характер змін вазоактивних речовин у спокої та при різних навантажувальних спробах у хворих на стабільну ЕГ, добре досліджена центральна гемодинаміка і в меншій мірі - мозкова, розроблені методи медикаментозної та немедикаментозної корекції цих станів (Шхвацабая І.К., 1980 р.; Заноздра М.С.,1990 р.; Метелиця В.І., 1995 р.; Маколкін В.І., 1997 р.; Дощіцин В.Л., 1997 р.). Але залишаються невирішеними питання простагландинових механізмів взаємозв'язку та взаємного впливу центральної і церебральної гемодинаміки, фармакологічної корекції АТ у осіб молодого віку з початковими стадіями ЕГ. Тому впровадження заходів, що спрямовані на боротьбу з ЕГ, є одним з першочергових завдань медичної науки (Сусліна З.А., 1987 р.; Марков Х.М., 1989 р.; Кушаковський М.С., 1995 р.; Гогін Є.Є., 1997 р.).

Не зважаючи на значні успіхи, яких досягнуто при вивченні етіології та патогенезу й при розробці високоефективних засобів корекції підвищеного АТ, проблема діагностики, лікування та профілактики ЕГ до кінця не вирішена (Метелиця В.І., 1995 р.; Оганов Р.Г., 1997 р.).

У цьому плані представляє інтерес дослідження стану мозкового кровообігу у осіб молодого віку на ранніх етапах розвитку ЕГ, оскільки наведені дані різнорідні (Бритов А.Н., Гундаров І.А., 1987 р.; Заноздра М.С., 1990 р.). Недостатньо висвітлені питання взаємозв'язку та взаємовпливу центральної та мозкової гемодинаміки (Cohen J.D., 1981; Бараненко А.Н., 1988 р.; Верещагін Н.В., 1997 р.).

В останні роки вивчено характер пресорних та депресорних систем, які в зв'язку зі своєю біологічною активністю беруть участь у складних процесах нейрогуморальної регуляції тонусу судин й певним чином впливають на стан гемодинаміки (Некрасова А.А., 1986 р.; Сусліна З.А., 1987 р.; Марков Х.М., 1989 р.; Кушаковський М.С., 1995 р.; Бобров В.О., 1996 р.). Однак у літературі не висвітлені питання простагландинових механізмів взаємозв'язку та взаємовпливу центральної та мозкової гемодинаміки при ЕГ, у зв'язку з чим досить актуальним є дослідження плазмених пресорних та депресорних серій простаноїдів при ЕГ і виявлення їх ролі в регуляції типів гемодинаміки, тонусу судин мозку та мозкового кровообігу у осіб молодого віку на ранньому етапі ЕГ.

Не менший інтерес викликає і проблема медикаментозної корекції початкових стадій ЕГ молодих. Зараз основне значення в лікуванні ЕГ надають блокаторам бета-адренергічних рецепторів. Дані про використання антагоністів кальцію при серцево-судинних захворюваннях суперечливі (Fox R.V., Mulcahy D., 1990).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Робота виконана згідно з планом наукової роботи Луганського державного медичного університету “Вплив шкідливих екологічних факторів на організм в умовах промислового регіону й розробка методів корекції метаболізму та інтенсивної терапії” і темою наукової роботи кафедри факультетської терапії “Рання діагностика й корекція серцево-судинних та цереброваскулярних порушень у осіб молодого віку” (№ 01940023947).

Мета роботи: визначити простаноїдні механізми взаємозв'язку та взаємовпливу центральної і мозкової гемодинаміки у осіб молодого віку на ранніх стадіях есенціальної гіпертензії й установити гуморально-гемодинамічні особливості впливу антагоністів кальцію тривалої дії та бета-адреноблокаторів на них.

Задачі дослідження:

1. Виявити взаємозв'язок центральної й мозкової гемодинаміки у осіб молодого віку на ранніх стадіях есенціальної гіпертензії.

2. Установити роль простаноїдів у порушеннях центральної й мозкової гемодинаміки у осіб з початковими стадіями ЕГ.

3. Визначити особливості впливу антагоністів кальцію тривалої дії та бета-блокаторів у хворих на есенціальну гіпертензію залежно від стану кардіоцеребральної гемодинаміки.

4. Сформувати інформативні критерії діагностики граничної артеріальної гіпертензії та есенціальної гіпертензії І стадії на підставі змін центральної, церебральної гемодинаміки і системи простаноїдів для раціонального підбору антигіпертензивної терапії.

Наукова новизна одержаних результатів

1. Установлено, що у хворих на граничну артеріальну гіпертензію і есенціальну гіпертензію І стадії виявляється тісний взаємозв`язок між показниками центральної та мозкової гемодинаміки на відміну від осіб молодого віку без підвищення артеріального тиску.

2. Визначено внесок пресорних (тромбоксан, простагландин Ф2?) та депресорних (простациклін, простагландин Є2) простаноїдів у механізми прогресування есенціальної гіпертензії. Так, у осіб молодого віку на початкових стадіях есенціальної гіпертензії по мірі прогресування захворювання підвищується співвідношення пресорних і депресорних серій простаноїдів за рахунок зниження депресорних, особливо у хворих на ГіпоТК та зі спастичними змінами мозкової гемодинаміки.

3. Розроблено патогенетично обґрунтовані критерії ефективності лікування хворих з граничною артеріальною гіпертензією та есенціальною гіпертензією І стадії з урахуванням стану не тільки центральної, але й церебральної гемодинаміки і змін в системі простаноїдів.

4. Установлено, що бета-адреноблокатори (пропранолол) у хворих на початкових стадіях ЕГ приводять до суттєвого перерозподілу простаноїдів - знижують пресорні та депресорні серії при підвищенні співвідношення ТхВ2/6-кето-ПГФ1а у осіб з ГТК та ЕТК на тлі поліпшення стану церебральної гемодинаміки (гіпотонічній та сочетаній формі).

5. Виявлено, що антагоністи кальцію (адалат СЛ) у хворих на ГАГ та ЕГ І стадії підвищують рівень депресорних серій простаноїдів та зменшують концентрацію пресорних. При цьому найбільш виражені позитивні зміни гемодинаміки, визначені при ГІпоТК, який сполучається зі спастичними змінами мозкового кровообігу та ЕТК - з нормотонічними.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовано інформативні критерії діагностики граничної артеріальної гіпертензії й есенціальної гіпертензії І стадії, які базуються на показниках стану кардіоцеребральної гемодинаміки та системи простаноїдів.

Патогенетично обґрунтовані рекомендації по використанню бета-адреноблокаторів та блокаторів повільних кальцієвих каналів тривалої дії у хворих молодого віку з початковими стадіями есенціальної гіпертензії в залежності від стану у них кардіоцеребральної гемодинаміки й системи простаноїдів.

Впроваджено в практичну здравоохорону міст Донецька, Луганська, Полтави методи діагностики, що дозволили скоротити частоту розходження діагнозу на 2-3%; методи медикаментозної корекції, що дозволили скоротити строки тимчасової непрацездатності на 2-3 доби. Дані про простагландінові механізми взаємозв'язку центральної та мозкової гемодинаміки використовуються в учбовому процесі Луганського та Донецького медичних університетів.

Особистий внесок здобувача. Здійснено відбір 120 тематично хворих на початковій стадії ЕГ з подальшим їхнім всебічним обстеженням та спостереженням в ході терапії. Виконано інструментальне дослідження у них центральної й церебральної гемодинаміки. Проведено аналіз результатів лікування 46 хворих пропранололом та 43 - адалатом СЛ. Проведено математичну обробку та аналіз отриманих даних.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації були обговорені на ІІ науковому симпозіумі “Актуальні проблеми екологічної та клінічної імунології” (Київ-Луганськ, 1994 р.), на науковій конференції “Структурно-функціональні зміни в організмі при дії екзо- й ендогенних факторів” (Луганськ, 1995 р.), на ювілейній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня заснування 4-ї міської лікарні м. Луганська (1995 р.), на п'ятій Всеукраїнській раді з питань поліклінічної справи (Дніпропетровськ, 1996 р.), на міжкафедральному семінарі Луганського державного медичного університету (1998 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 робіт, у тому числі 6 статей у професійних журналах, 1 стаття у збірнику наукових робіт, 2 роботи в матеріалах та тезах наукових форумів.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація викладена на 156 сторінках, вона включає вступ, 6 розділів (у тому числі огляд літератури, матеріал й методи та 4 розділи особистих досліджень), висновки, практичні рекомендації і список використаних джерел з 217 найменувань, що складає 23 сторінки. Робота ілюстрована 26 таблицями, 15 малюнками й 4 виписками з історії хвороби, що складають 34 сторінки.

2. Основна частина

Матеріал та методи дослідження. Під час виконання роботи обстежено 120 хворих на початковій стадії есенціальної гіпертензії (35 жінок та 85 чоловіків) віком від 17 до 40 років, які проживають в промисловому регіоні Донбасу. У 72 (60%) з них діагностована гранична артеріальна гіпертензія (ГАГ), у 48 (40%) - ЕГ І стадії. Діагноз у всіх хворих був верифікований на підставі нагляду за рівнем і динамікою АТ на догоспітальному етапі, а також поглибленого клініко-інструментального обстеження в умовах стаціонару з використанням критеріїв, запропонованих експертами ВООЗ (1993 р.). У дослідження не включались особи з показниками анамнезу на травматичні та запальні ураження центральної нервової системи, захворювання нирок, ендокринну патологію, а також хворі з іншим встановленим симптоматичним характером гіпертензії. Для виключення вторинного генезу захворювання обстеження містило крім загальноприйнятих методів вимір АТ на верхніх і нижніх кінцівках, пальпацію й аускультацію великих судин, огляд окуліста, невропатолога, ендокринолога. До плану загальноклінічного обстеження входили також електрокардіограма, клінічні аналізи крові й сечі, аналізи сечі за Зимницьким, Нечипоренко, електроліти крові.

Параметри центральної гемодинаміки вивчались методом тетраполярної грудинної реографії за Кубичеком у модифікації Ю.Т. Пушкаря та співавторів з використанням реоаналізатора РА 5-01. Визначались середній динамічний тиск (СДТ), хвилинний об'єм крові (ХОК), серцевий індекс (СІ), ударний об'єм (УО), загальний периферичний опір (ЗПО).

Вивчення показників мозкової гемодинаміки проводилось методом біполярної реографії з використанням реографа РГ 4-01. Дослідження проводились вранці. Показники реєструвались в горизонтальному положенні з обох боків півкуль при фронто-мастоідальному накладанні електродів. Аналіз реоенцефалограм (РЕГ) проводився за методикою І.В. Соколової, Х.Х. Ярулліна з співавторами. Розраховувались такі показники: реографічний індекс (РІ), модуль пружності (МП), дікротичний індекс (ДКІ), діастолічний індекс (ДСІ).

Визначення простаноїдів у плазмі венозної крові здійснювалось радіоімунологічним методом. ПГФ2? досліджувався за допомогою наборів реактивів НТК-1 (Угорщина), ПГЄ2 - за допомогою наборів SG 6007 (Великобританія), 6-кето-ПГФ1? (ПГІ2) та ТхВ2 - за допомогою наборів RK-16 і RK-17 (Угорщина).

Медикаментозна терапія проводилася хворим на початковій стадії ЕГ, які мали обтяжену спадковість у відношенні захворювань системи кровообігу, гіпертонічні кризи (або високу варіабельність АТ), а також у разі неефективності немедикаментозних методів лікування. Пропранолол призначався 27 хворим на ГАГ, 19 хворим на ЕГ І стадії. Доза підбиралася індивідуально по 10-20 мг 3-4 рази на добу протягом 3-4 тижнів з наступним зниженням дози до підтримуючої. Адалат СЛ приймали 26 хворих на ГАГ та 17 з ЕГ І стадії по 20 мг 1-2 рази на добу.

Дослідження кардіоцеребральної гемодинаміки й системи простаноїдів проводились до медикаментозного лікування та через 3-4 тижні від початку лікування.

Кардіоцеребральна гемодинаміка й система простаноїдів у осіб молодого віку з нормальним рівнем артеріального тиску

В якості контрольної групи обстежено 20 здорових осіб (15 чоловіків та 5 жінок) тієї ж вікової категорії, що і хворі - від 20 до 32 років, які проживають у тих самих умовах, де і хворі на ЕГ.

Гемодинамічна структура здорових виявилася неоднорідною: у 6 обстежених виявлено гіперкінетичний тип кровообігу (ГТК), у 8 - еукінетичний тип кровообігу (ЕТК) та у 6 осіб - гіпокінетичний тип кровообігу (ГіпоТК).

Реоенцефалографічно у 15 осіб виявлено нормотонічну форму РЕГ, у 3 - ангіоділатаційну, у 2 - дістонічну.

Оскільки характер кровообігу тісно пов'язаний з метаболічними процесами, які забезпечують його, проведено дослідження простаноїдів в залежності від типу кровообігу. Встановлено, що при ГТК вміст ПГФ2а, ПГЄ2, їх співвідносність ПГФ2а/ПГЄ2.

Размещено на Allbest.ru