Захворюваність на лейкемії та лімфоми на забруднених і незабруднених радіонуклідами територіях внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

ГЕМАТОЛОГІЇ ТА ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ

МОЗ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ЛЕЙКЕМІЇ ТА ЛІМФОМИ НА ЗАБРУДНЕНИХ І НЕЗАБРУДНЕНИХ РАДІОНУКЛІДАМИ ТЕРИТОРІЯХ ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

Спеціальність: Гематологія та трансфузіологія

Лукавецький Лесь Миронович

Київ, 1999 рік

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ріст захворюваності на злоякісні новоутворення кровотворної та лімфатичної системи за останні роки підтверджений дослідниками багатьох країн світу (Гуслицер Л.Н., 1988, Call T.G. et al., 1994, Dockerty J.D. et al., 1996, McMichael A.J., Giles G.G., 1996, №ordstrom Marie, 1996).

Зацікавленість цією проблемою не є випадковою, зважаючи, в першу чергу, на особливе соціальне значення захворюваності гемобластозами.

Дослідження епідеміології лейкемій та лімфом на популяційному рівні є своєрідним індикатором суспільного здоров'я, впливу на нього різноманітних чинників.

Не менш важливим є також стан навколишнього середовища, тобто екологічні негаразди, які не можуть не впливати на організм людини і на популяцію в цілому. Не могла не привернути увагу вчених катастрофа, що сталася на Чорнобильській атомній електростанції в 1986 р., і привела до радіаційного забруднення значних територій. Велика популяція несподівано потрапила під вплив негативних факторів аварії (ізотопи тривалої дії, що спричинили тривале зовнішнє та внутрішнє опромінення, стрес), крім тих факторів, які діяли на населення і до аварії (хімічні, фізичні, тощо). Логічно припустити, що комплексна дія цих факторів може вплинути на канцерогенез, зокрема на лейкогенез.

Поглиблене вивчення захворюваності на гемобластози на репрезентативних теренах України у Рівненській та Івано-Франківській областях є достатньо аргументованим: ці області відрізняються різним радіонуклідним забрудненням. Як відомо, внаслідок катастрофи на ЧАЄС, шість північних районів Рівненської області забруднені радіонуклідами. На цих теренах переважають піщані та торф'яні ґрунти, що сприяє активній міграції радіонуклідів по харчових ланцюжках в організм людини та тварин, зумовлюючи додатково внутрішнє опромінення. Незважаючи на незначну зовнішню дію радіонуклідів у забруднених районах Рівненщини, на перший план виступає вплив внутрішнього опромінення, дія якого на організм людини у масштабі популяції, практично, не досліджувалась.

Населення Івано-Франківської області проживає на незабруднених радіонуклідами землях (за винятком декількох сіл Снятинського району), що дозволило досліджувати його як контрольну популяцію.

Таким чином, вивчення захворюваності на гемобластози на незабруднених та забруднених радіонуклідами територіях, порівняльний аналіз показників, пошук та виявлення закономірностей та можливого впливу інших факторів навколишнього середовища на велику, однорідну популяцію людей протягом тривалого терміну - є актуальним та доцільним як для розвитку онкогематологічної науки, так і охорони здоров'я населення.

Докладне знання епідеміологічної ситуації у регіоні забезпечить раціональне планування розвитку спеціалізованої онкогематологічної допомоги, дозволить науково обґрунтовувати потребу в дорогих спеціальних медикаментах та висококваліфікованих медичних кадрах. Створена база даних гемобластозів є основою для довготривалого моніторингу та порівняння з іншими онкогематологічними реєстрами.

Звя'зок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Обраний напрямок дослідження безпосередньо пов'язаний з науково-дослідними роботами Львівського філіалу Київського НДІГПК (№ Держреєстрації 01.91.0027644 та 01.93.U034013).

Мета дослідження.

Виявити закономірності захворюваності на гемобластози населення територій із різним ступенем забруднення радіонуклідами (Рівненська та Івано-Франківська області) до та після аварії на ЧАЕС, а також вияснити можливий вплив окремих факторів навколишнього середовища на епідеміологію гемобластозів.

Задачі дослідження:

1. Провести збір первинної архівної та поточної медичної інформації про захворюваність на лейкемії та лімфоми та смертність від них у населення двох областей протягом 1981-1994 рр.;

2. З метою виявлення можливих закономірностей проаналізувати показники захворюваності на гемобластози та смертності від них протягом досліджуваного часу;

3. Дослідити особливості захворюваності на лейкемії та лімфоми та смертності від них до та після аварії на ЧАЕС на незабруднених та забруднених радіонуклідами теренах;

4. Провести аналіз впливу окремих факторів навколишнього середовища на захворюваність гемобластозами.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше на території двох областей України з різним рівнем забруднення радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС показано зростання захворюваності на гемобластози та смертності від них протягом 1981-1994 рр. і, в основному, в 1987-1994 рр. Виявлено, що за останні роки зросла захворюваність на негоджкінську лімфому (НГЛ), мієломну хворобу (МХ) та хронічну лімфоїдну лейкемію (ХЛЛ). Показано, що ріст захворюваності цими нозологічними формами спостерігався серед чоловічого та жіночого населення старших вікових груп (понад 60 років). Вперше встановлено, що ріст захворюваності на НГЛ, та ХЛЛ в 1987-1994 рр., спостерігався серед населення як забруднених, так і незабруднених радіонуклідами теренів. Виявлено, що на досліджуваних теренах захворюваність на гострі лейкемії (ГЛ), хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ) та лімфому Годжкіна (ЛГ) в 1981-1994 рр., була стабільною. Не виявлено переконливих даних про те, що зростання захворюваності на гемобластози у досліджуваних областях зумовлене одним фактором (в тому числі радіаційним), що засвідчує синергізм впливу різних негативних чинників.

Практичне значення одержаних результатів.

Створена комп'ютерна база даних, як основа для довготривалого епідеміологічного моніторингу, та порівняння отриманих даних з іншими онкогематологічними реєстрами. Ця база даних може бути складовою частиною гематологічного реєстру України. На основі одержаних даних побудовано прогноз захворюваності на гемобластози до 2005 року, що уможливлює раціональне планування онкогематологічної допомоги, фінансових ресурсів та штатів спеціалістів.

Особистий внесок здобувача.

Збір, систематизація, звірка даних по захворюваності на лейкемії та лімфоми на теренах обох областей за період 1981-1994 рр. Введення даних в комп'ютерну базу, ведення бази даних, її коригування та поповнення. Розробка моделі аналізу, обробка проаналізованих матеріалів. Збір даних про фактори навколишнього середовища та антропогенні фактори. Розробка алгоритму аналізу впливу факторів на епідеміологічні показники. Оцінка, аналіз та інтерпретація отриманих показників.

Апробація результатів дисертації.

Основні результати дисертаційної роботи доповідались:

- на науково-практичних конференціях: Чорнобиль та здоров'я людей, Київ, 1993 р., Чорнобиль та здоров'я людини (10 років після аварії), Київ, 1996 р., Синдром: діагностика і лікування, Рівне, 1996 р.;

- на V, VI та VII Конгресах світової федерації Українських лікарських товариств (Дніпропетровськ, 1994, Одеса, 1996, Ужгород, 1998);

- на 3-му Українському з'їзді гематологів та трансфузіологів (Суми, 1995);

- на конференції "Біологія та лікування мієломної хвороби" (Люблін, Польща, 1997);

- на XVII з'їзді польського товариства гематологів та трансфузіологів (Краків, Польща, 1997);

- на науково-практичній конференції молодих вчених та фахівців "Сучасні проблеми гематології та трансфузіології" (Київ, 1998);

- на Міжнародному конгресі "Ефекти малих доз іонізуючої радіації" (Мюнстер, Німеччина, 1998), на конференції "Хронічні лімфоцитарні лейкемії" (Люблін, Польща, 1998).

Публікації.

Результати дисертації опубліковані у 8 статтях у наукових журналах та збірниках, 10 тезах з'їздів і конференцій.

Обсяг і структура дисертації.

Дисертація викладена на 171 сторінках машинопису і складається зі вступу, огляду літератури, шести розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел (230 джерел). Робота ілюстрована 42 таблицями та 28 рисунками.

2. Основний ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження.

Вивчення захворюваності на гемобластози та смертності від них проводилось на теренах Івано-Франківської та Рівненської областей України. Шість північних районів Рівненської області (Березнівський, Володимирецький, Дубровицький, Зарічнянський, Рокітнянський, Сарненський) зазнали забруднення радіонуклідами внаслідок аварії на 4-му блоці Чорнобильської АЕС у квітні 1986 р.

За 10 після аварійних років сумарна доза опромінення від радіаційних чинників Чорнобильської катастрофи у Рівненській області дорівнювала 7277 люд. зв., з яких на долю зовнішнього припало 1062, а на долю внутрішнього - 6215 люд. зв., що майже у 6 разів більше.

У північних районах Рівненської області переважають торф'яно-піщані ґрунти, що сприяє активній міграції радіонуклідів, особливо стронцію та цезію, по харчових ланцюжках в організм людини. Це, в свою чергу, призводить до переважання хронічного внутрішнього опромінення над зовнішнім опроміненням (яке у даному регіоні не є значним). Івано-Франківська область була досліджена як контрольна з огляду на те, що вона за природно-економічними характеристиками подібна до Рівненської області і не зазнала радіонуклідного забруднення, за винятком декількох сіл. Вивчення захворюваності на лейкемії і лімфоми, а також смертності від них охоплювало період з 1981 до 1994 року включно. Середньорічне населення Рівненської області за період спостереження - 1 млн. 167 тис. чоловік, а відповідний показник в Івано-Франківській області - 1 млн. 412 тис.

У Рівненській та Івано-Франківській областях за 14 років (1981-1994 рр.) виявлено 5331 випадок захворювання на гемобластози (2429 та 2902 відповідно).

Вивчення захворюваності на гемобластози та смертності від них проводилось популяційним методом суцільного спостереження. У гематологічних відділеннях, поліклініках та архівах обласних клінічних лікарень, обласних онкологічних диспансерах, обласних дитячих лікарнях, а також районних лікарнях та поліклініках Івано-Франківської та Рівненської областей з 1981 по 1994 рр. включно, детально викопіювані дані з первинних (архівних та поточних) облікових медичних документів хворих з вперше поставленим діагнозом "гемобластоз". Викопіювання проводилося з таких медичних документів: амбулаторні картки (ф. 25), контрольні карти диспансерного спостереження (ф. 30), журнали госпіталізації хворих, історії хвороби, протоколи розтинів (ф. 218), повідомлення про хворих злоякісними захворюваннями (ф. 281, та модифікована ф. У/090). Крім того, у міських, районних та обласних відділах ЗАГСу, ретельно переглянуті всі акти реєстрації смерті за цей період і відібрані випадки смертей від гемобластозів.

Зібраний та підготовлений матеріал вводили в комп'ютерну базу даних. За допомогою створеної програми проведено багатосторонній детальний аналіз даних за нозологічними одиницями, віком, статтю, місцем проживання (місто, село), датою взяття на диспансерний облік та датою смерті.

Обчислено інтенсивні (звичайні), вікові, а також стандартизовані показники захворюваності та смертності на 100 тисяч населення для кожного року спостереження. Стандартизація проведена прямим методом, за стандарт приймали європейський розподіл населення.

Стандартизований показник, розрахований прямим методом (СПп), обчислюється за формулою:

Де:

P _i - частота досліджуваної ознаки в i-й градації елімінованого фактора;

№_i^c - число спостережень стандарту в i-й градації елімінованого фактора;

№^c - загальне число спостережень у стандарті;

E(№_i) - очікувана кількість людей з досліджуваною ознакою в i-й градації елімінованого фактора;

E (№) - загальна очікувана кількість людей з досліджуваною ознакою.

Для уникнення неточностей прямого методу стандартизації при аналізі окремих форм гемобластозів, особливо там, де є невелика кількість випадків захворювань, стандартизація проведена непрямим методом. Прийнято вікову захворюваність населення в 1990-1996 рр. Стандартизований показник, розрахований непрямим методом, обчислюється:

Де:

D - число осіб, що захворіли;

E* - очікуване число осіб, що захворіли.

Очікуване число осіб, що захворіли визначається так:

Де:

№- кількість вікових груп;

№_i - кількість населення i-ої вікової групи досліджуваної території;

_i* - показник захворюваності i-ої вікової групи населення, прийнятої за стандарт.

Проведено кореляційно-регресійний аналіз, отримано динамічні тренди захворюваності як в доаварійному періоді, так і в період після аварії на ЧАЕС для кожної нозологічної одиниці.

Проведена статистична оцінка отриманих динамічних рядів з визначенням абсолютного приросту, середньорічного абсолютного приросту, темпу росту. Проведено також порівняльне вивчення вікових коефіцієнтів захворюваності груп осіб обох областей, що на момент аварії на ЧАЕС мали від 0 до 19 років, в залежності від статі.

На підставі отриманих даних побудовані часові моделі захворюваності на гемобластози в інтервалах часу 1981-1985 та 1987-1994 рр.

Розраховано середньорічний показник захворюваності по окремих нозологічних одиницях для доаварійного та після аварійного періодів, для визначення суттєвості різниці значень цих показників використано критерій Стьюдента.

Проведено дослідження зв'язку показників захворюваності на гемобластози з окремими факторами навколишнього середовища, зокрема щільністю населення, інтенсивністю застосування пестицидів та мінеральних добрив, промисловими викидами в атмосферу, середньою кістково-мозковою дозою рентген діагностичних процедур, а також у залежності від офіційного віднесення населених пунктів Рівненської області до забруднених та незабруднених районів. За даними 1992 р., річна сумарна ЕЕД становила в населених пунктах, віднесених до забруднених, від 50 до 1159 мбер.

Для виявлення впливу оточуючого середовища на захворюваність гемобластозами проведено кореляційний аналіз (побудовано функціональні залежності захворюваності від окремих факторів ризику).

Нами розраховані коефіцієнти кореляції для всіх нозологічних форм на теренах 2-х областей у залежності від статі протягом 1981-1994, 1981-1985 та 1987-1994 рр.

Проведено багатофакторний регресійний аналіз для визначення внеску зовнішнього впливу у формування популяційного ризику захворюваності на гемобластози. Формула функції має вигляд:

Y = * k_i * x_i + b

Де:

Y - захворюваність на лейкемії та лімфоми;

k_i - коефіцієнт регресії;

b - вільний член.

Розрахунок коефіцієнтів регресії проводився методом найменших квадратів. Рентгенодіагностичні навантаження населення областей враховано на підставі даних реєстрації рентгенодіагностичних та рентген профілактичних процедур (ф. №1). За методикою Ленінградського НДІ радіаційної гігієни, підсумовані результати за всіма видами рентгенодіагностичних та рентген профілактичних процедур:

d = * d_i = * p_i * c_i

Де:

d_i - величина внеску в СКМД від процедури виду i;

p_i - частота процедур виду i, розрахована на одного мешканця;

c_i - величина середнього коефіцієнту дози.

Для визначення рівня впливу хімічних факторів, вирахуване навантаження цих речовин на кожного мешканця областей, з врахуванням щільності населення та площі ріллі. Показник має вигляд:

Для розробки адекватного прогнозу захворюваності на лейкемії та лімфоми вибрано метод екстраполяції та математичного прогнозування. Основна тенденція зміни захворюваності може бути представлена лінійною моделлю і описується рівнянням прямолінійної регресії:

Y = a + bx

Де:

Y - показники захворюваності;

a - вихідна величина розрахунку ряду Y;

x - умовна нумерація років, яка починається з 0 та йде в звичайному порядку зростання чисел: 0, 1, 2, 3;

b - коефіцієнт регресії динамічного ряду Y (захворюваність) відносно ряду x.

Розрахунки та обробка даних проведені на комп'ютерах типу IBM PC 486-DX4 у Львівському обласному центрі медичної статистики. Вивчення динаміки частоти основних онкогематологічних захворювань виявило, що звичайні (інтенсивні) показники захворюваності на всі гемобластози в Івано-Франківській області в 1981-1994 рр. серед чоловіків коливались з 14,06 до 22,43 (пік у 1993 р.), серед жінок з 10,68 до 14,49 (пік у 1994 р.) відповідно. У Рівненській області відповідні показники змінювались серед населення чоловічої статі з 13,23 до 23,54 (пік у 1990 р.), серед жінок коливались з 8,99 до 15,50 (пік у 1993 р.).

Аналіз середньорічних стандартизованих показників захворюваності на гемобластози в Івано-Франківській області виявив їх зростання з 13,65 (1981-1985 рр.) до 15,91 (1987-1994 рр.), а у Рівненській області з 13,28 до 16,83 відповідно (p < 0,05). Статистично достовірне зростання відповідних показників констатовано також окремо для чоловічого та жіночого населення обох теренів спостереження.

Подібну тенденцію до зростання показників відмічає і Kwiatkowski A. (1995), констатуючи ріст захворюваності на всі типи лейкемій у Польщі. За даними Акселя Е.М. и соавт. (1992), приріст стандартизованих показників (світовий стандарт) захворюваності на гемобластози у населення Росії з 1980 до 1992 року дорівнював у чоловіків 19,6%, а у жінок - 18,3%. Дослідження, проведені співробітниками Львівського інституту гематології та переливання крові у 1968-1974 рр., показали, що середньорічний стандартизований показник захворюваності гемобластозами в Івано-Франківській області дорівнював 10,60 на 100 тисяч населення (Хохлова М.П. и соавт., 1977). Згідно з одержаними нами даними у 1987-1994 рр., відповідний показник захворюваності в Івано-Франківській області зріс до 15,91 на 100 тисяч населення.

За рахунок яких нозологічних форм відбувається ріст захворюваності на гемобластози? В таблиці представлені середньорічні стандартизовані показники захворюваності на гемобластози населення Івано-Франківської та Рівненської областей у 1981-1985 та 1987-1994 роках.

В останні роки зростає захворюваність на негоджкінську лімфому (НГЛ), та хронічну лімфоїдну лейкемію (ХЛЛ), захворюваність на мієломну хворобу зростає серед населення старших вікових груп (p < 0,05).

Слід відзначити, що захворюваність на гострі лейкемії (ГЛ), хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ), за досліджувані періоди не змінилась, хоча зростання захворюваності саме на ці нозологічні одиниці індукується іонізуючим опроміненням.

У нашому дослідженні не проведено розподілу ГЛ за цитохімічними варіантами з огляду на те, що в частині первинних документів диференціація варіантів гострих лейкемій не проводилась.

Захворюваність лімфомою Годжкіна (ЛГ) в Івано-Франківській та Рівненській областях знаходиться на тому ж рівні, як і у розвинутих країнах Європи, та за останні роки практично не змінилась.

Проведено вивчення захворюваності на лейкемії та лімфоми у населення Рівненської області в залежності від забруднення території радіонуклідами. Так, середньорічні показники захворюваності на гемобластози серед населення незабруднених районів зростають з 14,07 (1981-1985 рр.) до 17,37 (1987-1994 рр.), p < 0,05.

Захворюваність гострою лейкемією у районах, що не постраждали, виглядає так: 3,40 у доаварійний період та 3,32 у після аварійні роки, на забруднених теренах до аварії - 2,60, після - 3,68 (p > 0,05). Показники захворюваності на ХМЛ та ЛГ протягом періодів спостереження змінюються несуттєво.

Захворюваність мієломною хворобою в 1981-1985 та 1987-1994 рр. зростає як на незабруднених (з 0,61 до 1,50) так і на забруднених територіях (з 0,51 до 1,29), p < 0,05.

Таблиця - Середньорічні показники захворюваності на гемобластози населення Івано-Франківської та Рівненської областей у 1981-1985 та 1987-1994 роках та їх статистична оцінка (на 100 тис. населення):

	ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ	РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ
Нозологічні одиниці	Група населення	Час спостереження	Стандартизований показник та його стандартна помилка	Стандартизований показник та його стандартна помилка
ВСІ ГЕМОБЛАСТОЗИ РАЗОМ	Чоловіче населення	1981-85	17,56 ± 0,56	17,24 ± 0,85
		1987-94	21,17 ± 0,77	22,64 ± 1,05
	Жіноче населення	1981-85	11,04 ± 0,18	10,62 ± 0,77
		1987-94	12,52 ± 0,34	13,24 ± 0,41
ВСІ	Чоловіче населення	1981-85	3,60 ± 0,38	3,34 ± 0,48
ГОСТРІ ЛЕЙКЕМІЇ		1987-94	3,93 ± 0,35	4,12 ± 0,39
	Жіноче населення	1981-85	2,91 ± 0,26	3,01 ± 0,14
		1987-94	2,96 ± 0,29	3,09 ± 0,24
ХРОНІЧНА МІЄЛОЇДНА ЛЕЙКЕМІЯ	Чоловіче населення	1981-85	1,35 ± 0,19	1,06 ± 0,28
		1987-94	1,22 ± 0,14	1,22 ± 0,25
	Жіноче населення	1981-85	1,19 ± 0,20	1,11 ± 0,19
		1987-94	0,73 ± 0,10	0,93 ± 0,1
ХРОНІЧНА ЛІМФОЇДНА ЛЕЙКЕМІЯ	Чоловіче населення	1981-85	3,62 ± 0,31	5,27 ± 0,43
		1987-94	6,17 ± 0,34	6,89 ± 0,57
	Жіноче населення	1981-85	1,59 ± 0,21	2,34 ± 0,08
		1987-94	2,44 ± 0,10	2,52 ± 0,45
МІЄЛОМНА ХВОРОБА	Чоловіче населення	1981-85	1,33 ± 0,36	0,96 ± 0,15
		1987-94	1,71 ± 0,27	1,74 ± 0,27
	Жіноче населення	1981-85	0,72 ± 0,19	0,30 ± 0,09
		1987-94	1,00 ± 0,09	1,26 ± 0,23
НЕГОДЖКІНСЬКІ ЛІМФОМИ	Чоловіче населення	1981-85	3,74 ± 0,60	3,03 ± 0,55
		1987-94	4,63 ± 0,37	5,12 ± 0,28
	Жіноче населення	1981-85	1,44 ± 0,22	1,55 ± 0,22
		1987-94	2,47 ± 0,25	2,55 ± 0,16
ЛІМФОМА ГОДЖКІНА	Чоловіче населення	1981-85	3,45 ± 0,26	2,98 ± 0,56
		1987-94	2,64 ± 0,19	2,78 ± 0,37
	Жіноче населення	1981-85	2,66 ± 0,30	1,79 ± 0,22
		1987-94	2,34 ± 0,22	2,17 ± 0,16
П р и м і т к а. - порівняння відповідних показників до та після аварійного періоду виявляє різницю з p < 0,05, а серед населення забруднених районів відмічено ріст від 11,64 до 15,39 (p > 0,05).

Аналогічна тенденція спостерігається і у захворюваності на НГЛ: в незабруднених районах ріст з 2,24 (до аварії) до 3,76 (після аварії), в забруднених районах відповідно з 2,03 до 3,25 при p < 0,05.

Аналіз даних у віковому аспекті показав, що як у чоловіків, так і у жінок Рівненської області захворюваність в 1987-1994 рр., при порівнянні з доаварійними роками зростає (p < 0,05) у людей старших вікових груп (60 років та вище). Подібна закономірність виявлена і для населення Івано-Франківської області. Наші дослідження співпадають з даними інших авторів (Аксель Е.М. и соавт.,1994).

Достовірне зростання показників виявлено як у чоловіків, так і у жінок старших вікових груп Рівненської області, які захворіли на ХЛЛ, НГЛ та МХ. Подібна ситуація виявлена нами при аналізі показників захворюваності на лейкемії та лімфоми у залежності від віку популяції Івано-Франківської області. В окремих вікових групах обох областей захворюваність на ХЛЛ в після аварійні роки збільшується більше, ніж удвічі.

Виявлене зростання захворюваності на гемобластози на досліджуваних теренах у 1987-1994 рр., підтверджено і аналізом смертності від цих захворювань. Зростання показників смертності у після аварійний період відбулось у Рівненській області як на забруднених, так і на незабруднених радіонуклідами теренах, в основному, серед населення старших вікових груп. Так, середньорічні стандартизовані показники смертності достовірно зросли серед населення Івано-Франківської області з 8,40 до 12,08, серед населення Рівненської області відповідно з 7,25 до 10,48. Аналогічне зростання смертності від лейкемій та лімфом спостерігалось серед населення незабруднених та забруднених радіонуклідами теренів Рівненської області: на уражених теренах показники зросли з 7,08 до 9,63, а на “чистих” з 7,32 до 10,78. Показники смертності від гемобластозів в останні роки зростають переважно серед населення старших вікових груп. Така динаміка захворюваності на гемобластози та смертності від них свідчить про зміну епідеміологічної ситуації в останні роки. Період стабілізації захворюваності на лейкемії та лімфоми, котрий відмічався на теренах колишнього СРСР, зокрема, в Івано-Франківській області у 60-70 роках (Осечинский И.В. и соавт., 1977, Хохлова М.П. и соавт., 1977, Хохлова М.П., 1979), очевидно, закінчився, і тепер ми констатуємо зростання захворюваності. Morga№G.J. et al. (1996), вивчаючи захворюваність на злоякісні лімфоми в окремих популяціях населення Західної Європи в 1972-1996 рр. вважають, що стійке зростання захворюваності розпочалося з середини 80-х років.

Тренди захворюваності на гемобластози на теренах обох областей у чоловіків та жінок у доаварійних роках виявили тенденцію до зниження захворюваності на гемобластози, а у після аварійних роках спостерігається тенденція до зростання захворюваності.

При вивченні впливу окремих факторів навколишнього середовища на захворюваність лейкеміями та лімфомами не виявлено конкретного фактора, котрий беззаперечно зумовив би зростання захворюваності на гемобластози. Аналіз захворюваності на лейкемії та лімфоми у залежності від місця проживання показав зростання показників захворюваності у сільського населення. В Івано-Франківській області виявлено достовірне (p < 0,05) переважання захворюваності на гемобластози населення сіл при порівнянні з мешканцями міст, а у Рівненській області показники відрізняються незначно (p > 0,05).

Аналіз впливу опромінення від рентген профілактичних процедур (середня кістково-мозкова доза або СКМД) не виявив зв'язку між СКМД та захворюваністю на гемобластози, а окремо для захворюваності ХЛЛ, НГЛ та МХ коефіцієнти кореляції були від'ємними.

Одержані дані не співпадають з виявленим Осечинским И.В. (1981) і Шканакиной Т.П. (1983) позитивним зв'язком частоти лейкемій з накопиченням СКМД рентгенодіагностичного опромінення. Можлива інтерпретація виявленого факту, на нашу думку, полягає у тому, що внесок СКМД у ступінь зміни захворюваності на досліджуваних теренах є незначним, тому навіть зменшення кількості рентгенодіагностичних процедур, тобто ступеня опромінення кісткового мозку під впливом інших діючих факторів веде до зростання захворюваності на гемобластози.

Дослідження зв'язку між інтенсивністю застосування пестицидів та рівнем захворюваності на лейкемії та лімфоми не виявило такої залежності на теренах двох областей, хоча у Рівненській області пестициди застосовуються досить інтенсивно.

У різних дослідженнях констатовано зростання показників захворюваності на НГЛ, волоскові-клітинну лейкемію, МХ під впливом пестицидів, однак у наших дослідженнях такої закономірності не спостерігалось.

Відомі дані про зв'язок між захворюваністю злоякісними пухлинами, зокрема гемобластозами, та інгаляційною дією різних канцерогенних речовин (бензпірен, поліциклічні ароматичні вуглеводні, нітрозосполуки). Саме тому ми звернули увагу на V групу ранжування атмосферних викидів, представлену одним Галицьким районом Івано-Франківської області, на території якого розташована Бурштинська ТЕС. Один цей район дає 47,206 тисяч тонн шкідливих атмосферних викидів на кожні 10 тис. населення. Очевидно, що показник захворюваності на гемобластози (19,46 на 100 тисяч населення) пов'язаний з такою кількістю викидів в атмосферу, з огляду на те, що в решті районів двох областей віднесених до груп ранжування I-IV констатуються практично однакові рівні захворюваності: у I групі ранжування - 14,80 у Рівненській та 14,86 в Івано-Франківській області, у II групі ранжування - 12,59 та 11,72, а у III групі - 16,44 та 15,79 відповідно, IV група представлена районами тільки Івано-Франківської області- 15,68 на 100 тисяч населення.

Як відомо, у перші 5-10 років після вибуху атомної бомби в Японії збільшувалась частота ХМЛ та ГЛ, особливо у молодших вікових групах (цитовано за Е.В. Домрачевой и соавт., 1990). Ґрунтуючись на цьому факті, ми провели аналіз захворюваності молодої популяції досліджуваних областей. Цей аналіз не виявив певної тенденції в епідеміології гемобластозів та окремих нозологічних форм після аварії на ЧАЕС.

На жаль, на сьогоднішній день відсутні методики, за якими можна було б виявити ступінь шкідливості факторів різноманітної природи в будь-яких уніфікованих одиницях виміру, тому неможливо кількісно ранжувати всі фактори за ступенем їх небезпеки (Логачёв В.А. и соавт., 1993).

Ґрунтуючись на матеріалах наших досліджень, ми поділяємо думку про комбінований та адитивний (синергічний) вплив на захворюваність гемобластозами різних факторів навколишнього середовища, в тому числі і антропогенних (включно з радіаційним).

Про достовірність цього висновку говорить зростання показників захворюваності як на забруднених, так і на незабруднених радіонуклідами теренах протягом періоду спостереження, зростання показників захворюваності тих нозологічних одиниць, котрі традиційно вважались резистентними до впливу радіаційного фактору (НГЛ, ХЛЛ).

Таким чином, на показники захворюваності гемобластозами на території Івано-Франківської та Рівненської областей впливають тимчасові короткочасно діючі фактори, котрі діяли і в роки до 1986 року. Починаючи з 1986-1987 рр., на епідеміологічні показники почала впливати ще додаткова низка факторів (економічні, соціальні, психологічні, радіаційні та інші), з огляду на які, очевидно, і виникли певні особливості. Саме тому, нема підстав вважати, що виявлені нами зміни у захворюваності гемобластозами населення досліджуваних областей після 1986 р., зумовлені виключно дією радіаційного фактору аварії на ЧАЕС.

Ще один аспект аналізу отриманих даних - побудова прогнозу на майбутнє. При побудові прогнозу використані тільки дані, зібрані нами за 1981-1994 рр., враховуючи наявність певного недообліку у матеріалах офіційної статистики вперше виявлених випадків захворювань на гемобластози в обох областях. Цей недооблік у середньому дорівнює 20-30%. Згідно з прогнозом, захворюваність на гемобластози в 2005 році у Рівненській області дорівнюватиме у чоловіків - 24,94 ± 3,87, у жінок - 19,02 ± 2,15, а в Івано-Франківській області відповідно - 23,20 ± 3,19, та 16,94 ± 1,27 на 100 тисяч населення у рік. Прогностичні оцінки захворюваності на лейкемії та лімфоми, очевидне їх зростання у майбутньому вимагають вже сьогодні обґрунтовувати раціональні підходи до діагностики гемобластозів та їх подальшого лікування.

Таким чином, проведене дослідження дозволило виявити особливості захворюваності на лейкемії та лімфоми та її істинний рівень, визначити вплив окремих факторів на рівень захворюваності гемобластозами, створити модель прогнозу на майбутнє.

Зважаючи на те, що тільки довгострокові епідеміологічні дослідження, що ґрунтуються на достовірних первинних даних, можуть бути підставою для об'єктивних висновків та прогнозів щодо можливих змін захворюваності на гемобластози, дослідження повинно продовжуватись.

ВИСНОВКИ

1. У популяціях Рівненської та Івано-Франківської областей загальні закономірності захворюваності на гемобластози та смертності від них в 1981-1994 рр., подібні.

2. Показники захворюваності на гемобластози у досліджуваних областях зростають у 1981-1994 рр., в основному, за рахунок збільшення частоти лейкемій та лімфом у часовому інтервалі 1987-1994 рр. Пік захворюваності на гемобластози у Рівненській області (19.90) у 1990 р., а в Івано-Франківській (18.28) - у 1993 році.

3. Смертність від гемобластозів зросла як в Івано-Франківській, так і у Рівненській областях в 1987-1994 рр., переважно у населення старших вікових груп. Не виявлено суттєвої різниці в зростанні показників смертності від лейкемій та лімфом у забруднених та незабруднених радіонуклідами районах.

4. Захворюваність на гемобластози значно вища у чоловіків, при порівнянні з жінками, а також у населення старших вікових груп. Ця тенденція стабільна протягом усього періоду спостереження на теренах двох областей.

5. Захворюваність на лейкемії та лімфоми зростає як на забруднених, так і на незабруднених радіонуклідами теренах протягом усього періоду спостереження, але значно швидше в 1987-1994 рр. Не виявлено залежності між зростанням захворюваності на гемобластози та радіонуклідним забрудненням місцевості.

6. У 1987-1994 рр., зростають показники захворюваності на негоджкінську лімфому, хронічну лімфоїдну лейкемію та мієломну хворобу, переважно серед пацієнтів старших вікових груп (понад 60 років).

7. На показники захворюваності лейкеміями та лімфомами впливають тимчасово діючі фактори. Не виявлено основного (базисного) фактору, котрий значно змінював би показники захворюваності на гемобластози та смертності від них протягом досліджуваного періоду.

8. У популяції молодого населення (1966-1986 років народження) двох областей не виявлено певної тенденції до змін захворюваності на гемобластози у 1986-1994 рр.

9. Проведені дослідження дають змогу планувати онкогематологічну допомогу населенню та раціонально використовувати наявні штати спеціалістів.

Практичні рекомендації.

При плануванні обсягу онкогематологічної допомоги у межах району, міста, області, регіону враховувати виявлені особливості захворюваності на гемобластози та смертності від них.

При оцінці даних статистичних звітів по онкогематологічній патології враховувати частку можливого недообліку випадків захворювань (в середньому біля 25%).

Наявну комп'ютерну базу даних про випадки захворювань на гемобластози та смерті від них включити, як складову частину, у Національний реєстр гемобластозів.

Продовжити вивчення епідеміології гемобластозів, оскільки лише довготривалий моніторинг дасть можливість виявити певні закономірності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Виговська Я.І., Качоровський Б.В., Мазурок А.А., Лукавецький Л.М., Орлик В.В. Захворюваність на гемобластози в районах Рівненської області, уражених радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС // Гематология и переливание крови / Республиканский межведомственный сборник. - К: Здоров'я, 1993. - Выпуск 28. - С. 111-114.

2. Выговская Я.И., Качоровский Б.В., Мазурок А.А., Лукавецкий Л.М. Заболеваемость гемобластозами в Ровенской области Украины до и после аварии на Чернобыльской АЭС // Гематология и трансфузиология. - 1994. - №3. - С. 22-24. захворюваність гемобластоз лейкемія

3. Виговська Я.І., Качоровський Б.В., Мазурок А.А., Лукавецький Л.М., Орлик В.В., Пшеничний І.С. Показники смертності від гемобластозів в Рівненській області до та після аварії на Чорнобильській АЕС // Лікарська справа. - 1995. - №3-4. - С. 23-25.

4. Виговська Я.І., Качоровський Б.В., Мазурок А.А., Лукавецький Л.М., Орлик В.В., Масляк З.В., Пшеничний І.С. Захворюваність неходжкінськими лімфомами та смертність від них у Рівненській області України до та після аварії на Чорнобильській АЕС // Онкологія. - 1995. - №3. - С. 220-223.

5. Виговська Я.І., Мазурок А.А., Лукавецький Л.М., Масляк З.В., Цимбалюк І.П. Епідеміологічні дослідження хронічного лімфолейкозу в Рівненській області України // Acta Medica Leopolie№sia. - 1995. - №2-3. - С. 34-36.

6. Лукавецький Л.М., Виговська Я.І., Мазурок А.А., Масляк З.В., Цяпка О.М., Карпюк Л.О. Захворюваність хронічною мієлоїдною лейкемією та смертність від неї в Рівненській та Івано-Франківській областях до та після аварії на ЧАЕС / Радиационная медицина. - Сборник статей. - Киев, 1997. - С. 53-55.

7. Лукавецький Л.М. Захворюваність негоджкінськими лімфомами та смертність від них в Івано-Франківській області перед та після АЕС// Acta Medica Leopoliensia. - 1997. - №3-4. - С. 63-65.

8. Лукавецький Л.М. Регіональні особливості онкогематологічної патології в Україні // Журнал практического врача. - 1997. - №6. - С. 4-6.

9. Виговська Я.І., Качоровський Б.В., Мазурок А.А., Лукавецький Л.М. Захворюваність на гемобластози у Рівненській області України до та після аварії на ЧАЕС // Матеріали V конгресу світової федерації Українських лікарських товариств. - Дніпропетровськ, 1994. - С. 30-31.

10. Мазурок А.А., Лукавецький Л.М., Орлик В.В., Карпюк Л.О. Захворюваність на гемобластози та смертність від них у Рівненській області до та після аварії на Чорнобильській АЕС // Тези доп. III Укр. з'їзду гематологів і трансфузіологів (Суми). - К.: Б.в., 1995. - С. 118-119.

11. Виговська Я.І., Мазурок А.А., Лукавецький Л.М., Цяпка О.М., Воробель А.В., Кались А.С. Аналіз захворюваності гемобластозами в Івано-Франківській області за останні 25 років // Матеріали VI конгресу світової федерації Українських лікарських товариств. - Одеса, 1996. - С. 121.

12. Lukawecki L., Wyhowska J., Mazurok A., Ciapka O., Fabryka A., Maslak Z. Zachorowalnosc na bialaczki i chloniaki zlosliwe w Riwnenskim i Iwano-Frankowskim obwodach Ukrainy przed i po katastrofie w Czernobylu // Acta Haematologica Polonica. - 1997. - 28, Suppl.3. - P. 266.

13. Wyhowska J., Lukawecki L., Mazurok A., Ciapka O., Fabryka A. The multiple myeloma morbidity before and after nuclear catastrophe in Chernobyl. A study of two administrative districts of the Ukraine: Rivnensk and Ivano-Frankovsk // Applied Biology Communications. - 1997. - 7, Suppl. 1. - P. 175.

14. Лукавецький Л.М. Епідеміологічні дослідження неходжкінських лімфом у Рівненській області України до та після Чорнобильської катастрофи // Тези доп. науково-практичної конференції молодих вчених та фахівців "Сучасні проблеми гематології та трансфузіології". - Київ. - 1998. - С. 28.

Размещено на Allbest.ru