Порушення сексуального здоров’я у віддалений період хірургічного лікування гіпоспадії та їх корекція

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський інститут удосконалення лікарів

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук

ПОРУШЕННЯ СЕКСУАЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я У ВІДДАЛЕНИЙ ПЕРІОД ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ГІПОСПАДІЇ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ

УДК 616.69.008.1:616.66-007.26-08

МЕЛЕНТЬЄВА Олена Павлівна

Спеціальність 14.01.16 - психіатрія

Харків - 1999

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківському інституті удосконалення лікарів та відділенні сімейного лікарсько-психологічного консультування Харківського обласного психоневрологічного диспансеру

Науковий керівник: - доктор медичних наук Луценко Олександр Григорович, професор кафедри медичної сексології та медичної психології Харківського інституту удосконалення лікарів

Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Михайлов Борис Володимирович, завідуючий кафедрою психотерапії Харківського інституту удосконалення лікарів;

доктор медичних наук, професор Соннік Григорій Трохимович, завідуючий кафедрою психіатрії, наркології і медичної психології Української медичної стоматологічної академії

Провідна організація - Дніпропетровська медична академія, кафедра психіатрії, загальної та медичної психології

Захист відбудеться " 30 " березня 1999 р. о 10-00 год. на засіданні спеціалізованої ради Д 64.609.01 при Харківському інституті удосконалення лікарів за адресою: 310176, м.Харків, вул. Корчагінців, 58

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці інституту

Автореферат розіслано " 27 " лютого 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради доктор медичних наук

Григорова І.А.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Природжена аномалія статевих органів чоловіків - гіпоспадія має досить значну поширеність: за даними різних авторів - від 1:150 до 1:500 новонароджених, і в останні роки відзначається тенденція до зростання її частоти у зв'язку із загальним збільшенням числа аномалій розвитку (М.Є.Савченко, 1974; М.О.Лопаткін, А.Г.Пугачов, 1986). Гіпоспадія не тільки погіршує фізіологічні функції статевих органів, а й тяжко переживається хворими, негативно впливає на їх психічний стан, сприяючи формуванню таких особистісних властивостей, що ускладнюють комунікацію, як замкнутість, агресивність, дратівливість тощо. Єдиний метод лікування гіпоспадії - хірургічна корекція - часто супроводиться ускладненнями та спричиняє такі наслідки, як хронічний простатит, рубцеві структури уретри, слабкість та болісність ерекцій, що у свою чергу може спричинити різні сексуальні порушення.

Актуальність теми дослідження. Проблема сексуальної дисгармонії подружньої пари, в тому числі за різної соматичної та психічної патології, останні роки привертає увагу багатьох дослідників і може вважатися досить розробленою (В.В.Кришталь, 1990; С.І.Табачніков, 1992, 1995; І.І.Кутько, 1993; А.К.Напреєнко, 1994; Г.Т.Сонник, 1995, та ін.). Тим часом причини, механізми розвитку та клінічні прояви порушення сексуального здоров'я у осіб, що зазнали оперативного втручання з приводу гіпоспадії, практично не вивчено. В окремих працях, що стосуються цієї проблеми, ігнорується парний характер сексуальної функції і не враховується роль соціальних, психологічних та соціально-психологічних чинників у розвитку подружньої дисгармонії при гіпоспадії. Через це не розроблено й методів корекції пов'язаної із зазначеною патологією сексуальної дисгармонії подружньої пари, що створює конфліктні ситуації й підриває міцність шлюбу.

Усе сказане визначає медичну та соціальну значущість досліджуваної проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Харківського інституту удосконалення лікарів за темою "Соціальні, психологічні, біологічні фактори в етіології та патогенезі, корекції та профілактиці порушень сексуального здоров'я".

Мета дослідження - на основі системного підходу до вивчення причин та умов порушення сексуального здоров'я при віддалених наслідках оперативного лікування гіпоспадії розробити систему корекції сексуальної дисгармонії подружньої пари за даної патології.

Завдання дослідження:

Вивчити віддалені наслідки оперативної корекції гіпоспадії та їх зв'язок із наявними у чоловіків сексуальними розладами.

Визначити роль соматогенних, соціогенних та психогенних чинників у виникненні та клінічних проявах сексуальної дисфункції у чоловіків, які зазнали оперативного втручання з приводу гіпоспадії.

Вивчити причини та умови розвитку сексуальної дисгармонії подружньої пари за досліджуваної патології в чоловіка.

Виявити варіанти сексуальної дисгармонії, що розвивається у віддалений період хірургічного лікування гіпоспадії, і визначити їх диференціальні критерії.

Розробити диференційовані методи корекції порушень сексуального здоров'я при віддалених наслідках гіпоспадії.

Наукова новизна дослідження полягає в системному підході до вивчення порушень сексуального здоров'я подружньої пари, в якій чоловік зазнав оперативної корекції гіпоспадії. Новим у роботі є виявлення причин та механізмів розвитку сексуальної дисгармонії при віддалених наслідках хірургічного лікування гіпоспадії. Уперше показано зв'язок порушень сексуального здоров'я за даної патології з негативними соціальними, психологічними та соціально-психологічними чинниками, описано клінічну картину та перебіг різних варіантів подружньої дисгармонії, які розвиваються в таких випадках, а також під впливом соматогенних чинників. Новою є розроблена на основі результатів дослідження патогенетично обгрунтована система корекції розладу сексуального здоров'я за досліджуваної патології.

Практична значущість роботи. Практичне значення для клініки мають виявлення особливостей прояву та перебігу сексуальних розладів у чоловіків, які зазнали оперативної корекції гіпоспадії, та визначення за результатами проведених досліджень конкретних умов, що сприяють виникненню сексуальної дисгармонії подружньої пари за даної патології у чоловіка. Запропоновані диференціально-діагностичні критерії різних варіантів подружньої дисгармонії дають змогу вибрати адекватні методи психотерапевтичного впливу, спрямовані на відновлення сексуального здоров'я подружньої пари.

Система психотерапевтичної корекції сексуальної дисгармонії, розроблена з урахуванням особистісних відмінностей подружжя, рівня їх соціальної, психологічної та соціально-психологічної адаптації забезпечує досягнення високого терапевтичного ефекту.

Особистий внесок автора. Планування й здійснення усіх досліджень виконано дисертантом. За період із 1994 по 1996 рік особисто автором проведено всебічне клінічне, в тому числі спеціальне сексологічне, клініко- та експериментально-психологічне, соціологічне обстеження чоловіків, які зазнали оперативного втручання з приводу гіпоспадії, та їхніх дружин, проведено аналіз результатів обстеження і розроблено систему корекції наявного у подружжя порушення сексуального здоров'я.

Статистична обробка та наукова інтерпретація усіх здобутих у дослідженні даних виконані особисто автором.

Апробація та впровадження результатів роботи у практику.

Матеріали дисертації докладалися на республіканській конференції сексопатологів та андрологів (1994, 1998), на засіданні секції сексопатологів Харківського наукового медичного товариства (1995, 1996) рр.

За матеріалами дисертації опубліковано 8 статей.

Результати проведених досліджень упроваджено в лікувальну практику відділення сімейного лікарсько-психологічного консультування Харківського обласного психоневрологічного диспансеру, у педагогічний процес на кафедрі медичної сексології та медичної психології Харківського інституту удосконалення лікарів.

Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 144 стор. машинопису і складається зі вступу, оглядової глави, присвяченої аналізу сучасного стану досліджуваної проблеми, 5 глав власних досліджень, заключення, висновків та додатків (48 стор.).

Матеріали дисертації ілюстровано 29 таблицями. Бібліографічний список містить 197 джерел, з яких 62 іноземних.

ЗМІСТ РОБОТИ. ЗДОБУТІ РЕЗУЛЬТАТИ.

сексуальний хірургічний лікування гіпоспадія

Під нашим спостереженням перебувало 123 подружні пари з гіпоспадією у чоловіків, з приводу якої в них у дитинстві було проведено хірургічну корекцію.

У 103 (84±4%) із цих подружніх пар спостерігалася сексуальна дисгармонія. У 20 (17±11%) пар, в яких чоловіки також перенесли операцію з приводу гіпоспадії, дисгармонії не спостерігалося (контрольна група).

Відповідно до причини виникнення сексуальної дисгармонії серед обстежених подружніх пар було виділено чотири основні групи. Першу з них становили 26 (26±4%) подружніх пар, у яких дисгармонія була зумовлена сексуальною дисфункцією, пов'язаною з анатомічним дефектом статевих органів у чоловіка. До другої групи ввійшли 24 (24±4%) пари, де сексуальна дисгармонія розвилася внаслідок недостатньої інформованості одного чи обох із подружжя в питаннях психогігієни статевого життя. Третя група складалася із 23 (22±4%) подружніх пар, в яких дисгармонія зумовлювалася внутрішньоособистісним конфліктом у чоловіків, пов'язаним з їхньою переконаністю у своїй сексуальної неповноцінності. До четвертої було включено ЗО (29±5%) подружніх пар, в яких сексуальна дисгармонія стала наслідком міжособистісного конфлікту подружжя.

За вихідними формами гіпоспадії пацієнти розподілялися таким чином: вінцева гіпоспадія мала місце у 64 (63±5%) чоловік, стовбурова - у 47 (46±5%), мошонкова - у 8 (8±3%), мошонково-промежинна - у 3 (3±2%) та промежинна - у одного чоловіка.

Обстежені були віком від 25 до 40 років, жінки дещо частіше - до ЗО років, причому здебільшого чоловіки і дружини входили до однієї вікової групи.

Тривалість сексуальної дисгармонії у обстежених подружніх пар у більшості випадків становила 3-5 років, найдовшою вона була у першій групі подружніх пар. Лише в цій групі відзначалися й найтяжчі форми гіпоспадії (мошонково-промежинна та промежинна), тоді як у контрольній групі такі форми зовсім не зустрічалися.

Усім хворим та їхнім дружинам було проведено всебічне комплексне обстеження, що включало клінічне, клініко- та експериментально-психологічне і соціологічне дослідження.

До клінічного обстеження входило вивчення анамнезу життя та основного захворювання чоловіків, особливості фізичного та психічного розвитку хворих та їхніх дружин, соматичного стану подружжя (в тому числі неврологічного, урологічного, гінекологічного) та психічного, а також системно-структурний аналіз сексуальної гармонії та спеціальне сексологічне обстеження чоловіків і жінок.

Механізми розвитку сексуальної дисгармонії подружніх пар вивчали з урахуванням багатомірності забезпечення сексуальної функції та її парного характеру за методом системно-структурного аналізу, розробленим В.В. Кришталем (1985). Тип статевої конституції чоловіків визначали за векторною шкалою Г.С.Васильченка (1977), тип статевої конституції жінок - за шкалою І.Л.Ботнєвої (1983).

Враховуючи важливу роль особистісних відмінностей та міжособистісних відносин у розвитку сексуальної дисгармонії, проводили експериментально-психологічні дослідження за допомогою 16-факторного питальника Кеттела (1973) та питальника Т.Лірі (1975). Психосексуальні типи чоловіків та жінок вивчали за С.С.Лібіхом (1979). Типи сексуальної мотивації визначали за Г.С.Васильченком (1983).

До завдання соціологічного обстеження входило визначення стажу сімейного життя, міцності сімейних відносин, рівня освіти подружжя, кількості дітей, вивчення сімейного середовища, трудової діяльності, соціальних зв'язків подружжя, їх взаємодії з колективом та взаємозв'язку цих характеристик із сексуальною дисгармонією подружньої пари.

Здобуті результати клінічних, психологічних та соціологічних досліджень оброблено за таблицями відсотків та їх помилок (В.С.Генес, 1967).

Математичну обробку результатів експериментально-психологічних досліджень проводили за допомогою пакетів стандартної статистичної обробки NAG FORT та BMDP (Dixon, 1983) на ЕОМ ІВМ РС АТ. Вірогідність різниць середніх визначали за критерієм Стьюдента. Кореляційні взаємовідносини аналізували з використанням критерію рангової кореляції Спірмена (вірогідність критерію оцінювали за t-статистикою) з урахуванням поправки на зв'язані ранги (Г.В.Суходольський, 1972; Е.Ферстер, Б.Ренц, 1983). Для перевірки валідності виділення груп використовували процедуру кластеризації (версія 2.1; Wishart, 1982), яка дає можливість виділяти групи за критерієм однорідності.

Проведені дослідження показали, що загальний фізичний та психічний розвиток і чоловіків, і жінок здебільшого був нормальним, ні в кого з них не було також захворювань (за винятком гіпоспадії у чоловіків), здатних негативно впливати на сексуальну функцію. Інша картина спостерігалася у статевому розвитку обстеженого подружжя.

Соматосексуальний розвиток майже у половини (46±10%) чоловіків першої групи був уповільненим, а у 26±9% у третій групі - прискореним. У чоловіків контрольної групи і у жінок усіх груп соматосексуальний розвиток найчастіше був нормальний. У психосексуальному розвитку у половини чоловіків відзначалося порушення його темпів, найчастіше 10 ретардація (особливо в першій групі - у 38±10%). Дуже частими були у чоловіків основних груп асинхронії статевого визрівання (68±6%), особливо сукупні та складні (відповідно у 30±5 та 22±4%), а у жінок асинхронії позначалися набагато рідше, так само як і у подружжя контрольної групи.

Спостерігалися також порушення статеворольової поведінки, найчастіше - її трансформація у чоловіків першої та третьої груп та гіперрольова поведінка - у чоловіків четвертої групи. У жінок основних груп подібні порушення були набагато рідшими. У контрольній групі відхилення у психо-сексуальному розвитку і серед чоловіків, і серед жінок зустрічалися в окремих випадках.

Таким чином, порушення сомато- та психосексуального розвитку набагато частіше зустрічалися у чоловіків основних груп порівняно з жінками та чоловіками контрольної групи.

У процесі неврологічного обстеження в жодного з подружжя не було виявлено вогнищевих змін нервової системи і менше у 10±3% чоловіків та 12±3% жінок визначалася розсіяна неврологічна симптоматика. У частини хворих діагностувалося порушення генітальних рефлексів, здебільшого за мошонково-промежинної та промежинної форми гіпоспадії.

При гінекологічному дослідженні дещо більше, ніж у половини жінок (52±4%), було виявлено запальні процеси в геніталіях.

При урологічному обстеженні у пацієнтів визначалися тією чи іншою мірою виражені ускладнення після хірургічної корекції гіпоспадії - рубцеві зміни, викривлення статевого члена, больовий синдром при статевому акті, зміна прохідності уретри, хронічний простатит (у 60±16% хворих), рідше - орхоепідидиміт (у 8±8%). Найчастіше ці порушення урогенітальної сфери, що спричиняли розлад механізму ерекції та порушення еякуляції, спостерігалися в першій групі подружніх пар.

Дослідження психічного статусу наших пацієнтів та їхніх дружин показало, що в основних групах ті чи інші його відхилення від норми були у переважної більшості чоловіків (75±4%) та жінок (96±1%): у чоловіків найчастіше позначалися неврастенічний, фобічний та іпохондрічний синдроми, у жінок - істеричний та неврастенічний. Висока частота психопатологічних проявів у дружин хворих основних груп, очевидно, відбиває їх невротичні реакції на існуючий у чоловіків анатомічний дефект статевого члена та подружню дисгармонію. У контрольній групі невротична симптоматика зустрічалася в поодиноких випадках.

Тим часом такі преморбідні риси обстежених, як тривожно-помислові, замкнуті, астенічні у чоловіків, істероїдні, тривожно-помислові у жінок, набагато частіше мали місце в основних групах, ніж у контролі: якщо врівноважений, спокійний характер у перших чотирьох групах відзначався лише у 9±3% чоловіків і 15±4% жінок, то в контрольній групі відповідно у 35±11 і 60±11% обстежених.

Основними клінічними проявами сексуальної дисфункції у чоловіків були порушення ерекції (525%), його сполучення з передчасною еякуляцією (385%) і з гіполібідемією і алібідемією (17±4%), найчастіше у третій групі подружніх пар. У пацієнтів першої групи, для яких було характерне поєднання гіпоерекції з передчасним сім'явипорскуванням, ерекції нерідко супроводжувалися болем. У дружин хворих найчастішими порушеннями були поєднання сексуальної гіпестезії з гіпооргазмією (34±5%) і з алібідемією (20±4%), ізольована гіпооргазмія спостерігалася в 20±4% випадків.

Системно-структурний аналіз сексуального здоров'я у подружніх пар, що перебували під нашим спостереженням, дав змогу визначити сукупне ураження його компонентів та складових у всіх обстежених основних клінічних груп.

При цьому безпосередньою причиною сексуальної дисгармонії у подружжя першої групи було стрижневе (3-го ступеня) ураження ерекційної та еякуляторної складових біологічного компонента, зумовлене наявною у чоловіків аномалією статевого члена та хронічним простатитом; порушення в цій групі соціального, психологічного та соціально-психологічного компонентів, пов'язане з недостатньою поінформованістю в питаннях психогігієни статевого життя, невідповідністю особистісних рис та порушенням міжособистісних відносин подружжя, досягало 2-го ступеня й посилювало подружню дисгармонію.

У другій групі подружніх пар причиною порушення сексуального здоров'я було стрижневе ураження інформаційно-оцінної складової соціального компонента із зазначеної вище причини, а послаблення біологічного компонента, головним чином його психічної складової внаслідок невротичних реакцій подружжя на порушені взаємовідносини, а також еякуляторної складової через хронічний простатит, були патопластичним та посилюючим подружню дисгармонію чинником.

Причиною порушення сексуального здоров'я у третій та четвертій групі подружніх пар стало стрижневе ураження відповідно психологічного та соціально-психологічного його компонентів внаслідок внутрішньо- та міжособистісного конфлікту подружжя, тоді як порушення психічної та еякуляторної складових біологічного компонента 2-го - 1-го ступеня сприяло виникненню й посилювало перебіг дисгармонії.

В усіх групах подружніх пар, але найчастіше у першій і четвертій, патопластичним чинником розвитку сексуальної дисгармонії було порушення нейрогуморальної складової біологічного компонента сексуального здоров'я в результаті ретардації соматосексуального розвитку, здебільшого чоловіків.

Суттєвим дисгармонуючим чинником в усіх цих групах подружніх пар була також та обставина, що більшість чоловіків тут належали до ослабленого середнього та слабкого типів статевої конституції, на відміну від жінок, в яких була переважно середня та сильна статева конституція.

Системно-структурний аналіз сексуального здоров'я в контрольній групі подружніх пар показав, що на відміну від основних груп, тут мало місце лише поодиноке, ізольоване ослаблення того чи іншого компонента, що досягало до того ж ступеня патогенного. Крім того, у контролі переважна більшість чоловіків та жінок (за винятком двох чоловіків) належала до середнього (частіше посиленого) та сильного типу статевої конституції.

При клініко-психологічному обстеженні подружжя аналіз спрямованості їх особистості показав, що, якщо в основних групах домінуючою мотивацією здебільшого було забезпечення життєвих інтересів, то в контрольній групі на першому місці за частотою був престиж і істотне місце посідали творчі інтереси та прагнення до самовдосконалення. Серед ціннісних орієнтацій у чоловіків на першому місці були виробничі інтереси, у жінок - побут, проте привертає увагу висока цінність сексуальної сфери для подружжя третьої та четвертої групи: її ставили на перше місце 38±10% чоловіків і 46±11% жінок. Невідповідність спрямованості особистості відзначалася у 59±5% подружніх пар. Показово також, що в основних групах подружніх пар досить частим мотивом вступу до шлюбу (серед чоловіків у 22±3%, серед жінок - 42±4%) був розрахунок, що, без сумніву, створювало передумови для дисгармонічного шлюбу.

Несприятливим було сполучення у значної кількості подружніх пар (41±4%) психосексуальних типів чоловіка і жінки, особливо в четвертій групі, де переважали пасивно-підкорювані варіанти типів і чоловіків, і жінок. Не сприяла збереженню сексуальної гармонії і розбіжність сексуальної мотивації подружжя: найпоширенішими її типами у чоловіків основних груп були генітальний та шаблонно-регламентований, у той час як в їхніх дружин переважав ігровий тип сексуальної мотивації. У контрольній групі і в чоловіків, і у жінок найчастішим був також ігровий тип.

Результати експериментально-психологічного обстеження подружжя за питальником Лірі свідчать про значну розбіжність реальної та ідеальної оцінки свого образу та образу чоловіка (дружини) у більшості чоловіків і жінок основних груп, особливо третьої. Для подружжя першої групи були характерні такі особистісні властивості, як несамостійність, залежність, лагідність, але в той самий час адекватна самооцінка чоловіка (дружини). У другій групі зазначені властивості особистості також позначалися досить часто, проте тут мала місце в основному занижена самооцінка при адекватній оцінці чоловіка (дружини). У третій групі у жінок здебільшого відзначалися такі якості, як владність, непримиренність та завищена самооцінка при заниженій оцінці чоловіка; у чоловіків частіше спостерігалася пасивна підкорюваність, довірливість, занижена самооцінка та адекватна або занижена оцінка дружини. Для більшості жінок четвертої групи були характерні владність, вимогливість, для їх чоловіків - лагідність, слухняність, рідше - тенденція до лідерства, упертість. Тут часто (у 62±8% випадків) зустрічалася неадекватна оцінка чоловіка (дружини).

Несприятливе поєднання характерологічних рис, неадекватні самооцінки та оцінки чоловіка (дружини) було виявлено й у процесі обстеження подружніх пар за методикою Кеттела.

У цілому результати експериментально-психологічних досліджень підтвердили дані, здобуті при клінічному обстеженні подружжя, зокрема, при системно-структурному аналізі, а саме та обставина, що причиною сексуальної дисгармонії у третій та четвертій групах подружніх пар було несприятливе сполучення в подружжя характерологічних рис та дезадаптивні форми поведінки, завищений або занижений рівень домагань та неадекватне сприйняття подружжям одне одного. В решті груп ці обставини сприяли виникненню дисгармонії та посилювали її.

Соціологічне обстеження наших пацієнтів та їхніх дружин дало можливість установити, що більшість з них - тих, що входили до основних груп, - зростали в несприятливих мікросоціальних умовах - у неповних або конфліктних сім'ях (79±6% чоловіків і 74+6% жінок), і виховувалися за типом гіпо- або гіперопіки, тоді як у контрольній групі 55±11% чоловіків і 40±11% жінок зростали в повних гармонічних сім'ях і дістали здебільшого правильне виховання. Щодо міцності шлюбу, то про негативний вплив дисгармонії на цей параметр переконливо свідчить той факт, що серед подружжя основних груп лише 1/6 не мали гадки про розлучення.

Отже, результати проведеного комплексного обстеження подружжя та системно-структурний аналіз їх сексуального здоров'я дали змогу дійти висновку, що роль віддалених наслідків гіпоспадії в розвитку сексуальної дисгармонії не є однозначною і що причиною її виникнення може бути ряд інших патогенних чинників. На основі здобутих даних нами було виділено три варіанти дисгармонії подружньої пари, в якій чоловік зазнав оперативного втручання з приводу гіпопадії:

1.Дисгармонія, зумовлена сексуальною дисфункцією у чоловіка, пов'язаною з анатомічним дефектом статевих органів (26±4%).

2.Дисгармонія внаслідок недостатньої поінформованості подружжя в питаннях психогігієни статевого життя (24±4%).

3.Дисгармонія як результат психологічної та соціально-психологічної дезадаптації подружжя (51±6%).

При першому варіанті сексуальна дисгармонія зумовлюється ураженням еректильної функції внаслідок рубцевих змін, викривлення статевого члена, больового синдрому при статевому акті. Через парний характер сексуальної функції розлад її у чоловіка спричиняє сексуальні порушення у дружини. Зазначений варіант дисгармонії подружньої пари характеризується первісною сексуальною дисфункцією у чоловіка та поступовим розвитком особистісних реакцій на наявну в чоловіка патологію та сексуальну дисгармонію в обох. Окрім безпосередньої причини розвитку дисгармонії в цих випадках, в її генезі беруть участь й інші патогенні чинники, насамперед - особистісні реакції на подружню дисгармонію. Сприяють виникненню та посилюють дисгармонію дезінформація в питаннях психогігієни статевого життя, низький рівень психологічної адаптації, міжособистісний конфлікт, а також несприятливе сполучення в подружній парі психосексуальних типів чоловіка та жінки і розбіжність типів сексуальної мотивації чоловіка і дружини.

Другий, дезінформаційний варіант сексуальної дисгармонії зумовлено недостатньою і неправильною обізнаністю в питаннях психогігієни статевого життя та низьким рівнем сексуальної культури. Дисгармонія в цих випадках може починатися незабаром або через досить тривалий час після початку подружнього життя і не залежить від ступеня аномалії статевого члена у чоловіка. Пов'язана з низьким рівнем знань подружжя про норму, патологію та фізіологічні коливання сексуальної функції неправильна сексуальна поведінка подружжя спричиняє їх сексуально-еротичну дезадаптацідо, що посилюється тими самими негативними чинниками, що й у попередньому варіанті дисгамронії.

Причиною третього варіанта дисгармонії є наявні в подружжя внутрішньо- чи міжособистісні конфлікти. Дисгармонія в цих випадках звичайно розвивається поступово і посилюється низьким рівнем обізнаності подружжя в питаннях психогігієни статевого життя, їх невротичними реакціями на дисгармонію і часто - порушенням еякуляторної функції внаслідок наявного в чоловіків хронічного простатиту.

Слід відмічати, що за всіх трьох варіантів сексуальної дисгармонії суттєву патопластичну та посилюючу дисгармонію роль відігравала слабка й ослаблена середня статева конституція, яка, про що йшлося вище, мала місце у більшості чоловіків основних клінічних груп (64, або 80±4%).

На підставі здобутих результатів дослідження було розроблено систему психотерапевтичної корекції виявлених варіантів сексуальної дисгармонії, в якій враховуються причини порушення сексуального здоров'я подружжя, сприяючі та посилюючі подружню дисгармонію чинники та ступінь адаптації подружжя на всіх рівнях їх взаємодії - соціальному, психологічному, соціально-психологічному, анатомо-фізіологічному.

Згідно із сучасним підходом до корекції порушень сексуального здоров'я розроблена система грунтується на принципах комплексності, диференційованості, етапності, послідовності і складається із трьох компонентів: когнітивного (інформаційного), афективного (емоційного) та конативного (поведінкового). Психотерапевтична корекція дезадаптації подружжя адресується до трьох підсистем особистості - інтраіндивідної, інтеріндивідної та метаіндивідної і провадиться у відповідних напрямках: корекція характерологічних рис подружжя, корекція міжособистісних відносин та нормалізація процесу персоналізації.

Виконання завдань психотерапевтичної корекції досягається за допомогою застосування сучасних методів психотерапії: раціональної індивідуальної та парної (подружньої), групової психотерапії, когнітивної психотерапії, статеворольового та сексуально-еротичного тренінгу, персоналістичної психотерапії тощо.

Окрім психотерапевтичної корекції, чоловікам першої групи проводили спеціальне сексологічне лікування - еректоротерапію, ЛД-терапію, внутрішньокавернозне введення каверджекту.

Найефективнішим, як виявилося, стало лікування подружніх пар із другим та третім варіантами сексуальної дисгармонії. У переважної більшості з них (86±4%) було досягнуто повне відновлення подружньої гармонії або значне поліпшення, достатнє для нормальних сексуальних контактів. Успіху не було здобуто при соціально-психологічній дезадаптації подружжя в тих випадках, коли один з них чи обидва не бажали нормалізувати своє сімейне життя. При третьому варіанті дисгармонії виникали й її рецидиви (18±5% протягом 2 років), тоді як при дезінформаційно-оцінному варіанті дисгармонії терапевтичний ефект був найстійкішім (рецидивів не спостерігалося).

Найнижчими були результати корекції першого варіанта сексуальної дисгармонії, тобто при сексуальній дисфункції у чоловіків, зумовленій анатомічним дефектом статевого члена, що порушує механізм ерекції. Проте у 66±10% із цих подружніх пар удалося досягти достатньої сексуально-еротичної адаптації.

У цілому результати проведення розробленої системи психотерапевтичної корекції сексуальної дисгармонії подружньої пари при віддалених наслідках гіпоспадії у чоловіка дали змогу отримати терапевтичний ефект, що дорівнює 83±4%.

ВИСНОВКИ

1.Порушення сексуального здоров'я у віддалений період хірургічного лікування гіпоспадії може бути наслідком соматогенних, соціогенних, психогенних та негативних соціально-психологічних чинників.

2.Соматогенна сексуальна дисфункція у чоловіків, які зазнали оперативного втручання з приводу гіпоспадії, пов'язана з анатомічними дефектами статевого члена, больовим синдромом при статевому акті, що спричиняє порушення механізму ерекції, а також із наявністю хронічного простатиту та орхоепідидиміту.

Сприяють виникненню соматогенної сексуальної дисфункції слабкий та ослаблений середній типи статевої конституції, до яких належала більшість спостережуваних нами чоловіків із гіпоспадією.

З.Соціогенна сексуальна дисфункція за даної патології у чоловіків зумовлюється низьким рівнем сексуальної культури, недостатньою і неправильною поінформованістю в питаннях психогігієни статевого життя та пов'язаними з цим неправильною інтерпретацією своїх сексуальних проявів і сексуально-еротичною дезадаптацією подружжя.

4.Психогенна сексуальна дисфункція є наслідком наявності у чоловіків внутрішньоособистісного конфлікту, в основі якого лежить їхня переконаність у своїй сексуальній неспроможності через перенесену у дитинстві операцію з приводу гіпоспадії та ятрогенія, або результатом міжособистісного конфлікту, пов'язаного з особистісними відмінностями подружжя, так і з порушенням гармонії сексуальних відносин.

5.Сексуальна дисгармонія подружньої пари за досліджуваної патології у чоловіка розвивається, як правило, внаслідок сукупного ураження біологічного (анатомо-фізіологічного), соціального, психологічного та соціально-психологічного компонентів сексуального здоров'я та їх складових. Проте в залежності від ступеня їх порушення відіграє різну роль у генезі сексуальної дисгармонії, виступаючи в одних випадках як причинні, в інших - як патопластичні та посилюючі дисгармонію чинники.

Відповідно до цього у обстеженого нами подружжя мали місце три варіанти сексуальної дисгармонії: дисгармонія, зумовлена сексуальною дисфункцією у чоловіка, пов'язаною з анатомічним дефектом статевого члена; дезінформаційний варіант сексуальної дисгармонії та дисгармонія внаслідок психологічної та соціально-психологічної дезадаптації подружжя.

6.У порушенні сексуальної гармонії подружньої пари, в якій чоловік переніс операцію з приводу гіпоспадії, суттєву дисгармонуючу роль відіграють також відхилення у психосексуальному розвитку (порушення статеворольової поведінки), несприятливе сполучення в подружній парі психосексуальних типів чоловіка і жінки, розбіжність типів сексуальної мотивації подружжя та невідповідність статевої конституції чоловіка і жінки.

7.Корекція виявлених варіантів сексуальної дисгармонії подружньої пари мусить являти собою систему психотерапевтичних впливів, в якій враховуються причини порушення сексуальної функції чоловіка і дружини, чинники, що сприяють виникненню дисгармонії та посилюють її, і ступінь адаптації подружжя на всіх рівнях їх взаємодії - анатомо-фізіологічному, соціальному, психологічному та соціально-психологічному.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Мелентьева Е.П. Причины и коррекция нарушений сексуальной функции у мужчин, обусловленных осложнениями после оперативного лечения гипоспадии // Укр. вісник психоневрології. - Харків, 1994. - Вип.4. - С.196-199.

Мелентьева Е.П. Сексуальная дисгармония супружеской пары при последствиях гиипоспадии у мужа // Укр. вісник психоневрології. - Харків, 1995. - Т.3,вип.1. - С.280-283.

Мелентьєва О.П. Реабілітація хворих з порушеннями сексуального здоров'я у віддалений період хірургічного лікування гіпоспадії // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. - 1998. - №1. - С.30-31.

Мелентьева Е.П. О роли отдаленных последствий хирургического лечения гипоспадии в генезе нарушений сексуального здоровья // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 1998. - Т.1, вып.3. - С.34-37.

Мелентьева Е.П. Причины и коррекция нарушений сексуального здоровья мужчин, перенесших оперативное вмешательство по поводу гипоспадии // Новое в медицине: теория, практика: Тезисы докладов науч. конф. - Харьков, 1994. - С.47.

Мелентьева Е.П. Эмоциональные расстройства у мужчин, перенесших оперативное вмешательство по поводу гипоспадии в детском возрасте // Новое в медицине: теория, практика: Тезисы докладов науч. конф. - Харьков, 1994. - С.48.

Мелентьева Е.П. Нарушения сексуального здоровья при гипоспадии у мужчин // Актуальные вопросы планирования семьи, сексологии и репродукции. - Киев, 1998. - С.118-120.

Мелентьева Е.П. О роли отдаленных последствий хирургического лечения гипоспадии в генезе нарушения сексуального здоровья // Актуальные вопросы планирования семьи, сексологии и репродукции. - Киев, 1998. - С.120-122.

АНОТАЦІЯ

Мелентьєва Олена Павлівна. Порушення сексуального здоров'я у віддалений період хірургічного лікування гіпоспадії та їх корекція. Вид дисертації - рукопис. Спеціальність 14.01.16 - психіатрія. Харківський інститут удосконалення лікарів, 1999р.

За допомогою системно-структурного аналізу досліджено порушення сексуального здоров'я подружжя при віддалених наслідках хірургічного лікування гіпоспадії у чоловіка. Визначено роль соматогенних, соціогенних, психогенних та негативних соціально-психологічних чинників у генезі зазначених порушень. Запропоновано диференціально-діагностичні критерії різних варіантів сексуальної дисгармонії за досліджуваної патології та система їх диференційованої психотерапевтичної корекції.

Ключові слова: порушення сексуального здоров'я, системно-структурний аналіз, гіпоспадія, хірургічне лікування, психотерапевтична корекція

АННОТАЦИЯ

Мелентьева Елена Павловна. Нарушения сексуального здоровья в отдаленный период хирургического лечения гипоспадии и их коррекция. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.06 - психиатрия. Харьковский институт усовершенствования врачей, 1999г.

С позиций системно-структурного анализа и междисциплинарного подхода исследованы нарушения сексуального здоровья 103 супружеских пар при отдаленных последствиях хирургического лечения гипоспадии у мужчин. Показано, что сексуальная дисфункция у мужчин может быть соматогенной, связанной с анатомическим дефектом полового члена и нарушением механизма эрекции; социогенной, обусловленной дезинформацией в области секса; и психогенной, являющейся следствием наличия у мужчин внутриличностного или межличностного конфликта супругов. Выявлена зависимость нарушения сексуальной функции мужчин от формы и степени гипоспадии.

Установлены причины и механизмы развития сексуальной дисгармонии супружеской пары при изученной патологии у мужчин. Показано, что она возникает в результате сочетанного поражения анатомо-физиологического (у мужчин), социального, психологического и социально-психологического компонентов и составляющих сексуального здоровья супругов, причем их нарушение, в зависимости от степени, может играть разную роль в генезе дисгармонии, выступая как ее причина, патопластический или усугубляющий фактор.

Установлено, что в развитии сексуальной дисгармонии существенную роль играли нарушения соматосексуального и психосексуального развития мужчин, перенесших в детстве операцию по поводу гипоспадии (сложные и сочетанные асинхронии, нарушение полоролевого поведения), а также неблагоприятное сочетание в супружеской паре психосексуальных типов мужчины и женщины, расхождение сексуальной мотивации и несоответствие типов половой конституции супругов. В экспериментально-психологических исследованиях выявлено также неблагоприятное сочетание характерологических черт мужа и жены, дезадаптивные формы поведения, неадекватный уровень притязаний супругов, обусловливающих возникновение межличностного конфликта.

Выявлены и описаны три клинических варианта сексуальной дисгармонии: дисгармония, обусловленная соматогенной сексуальной дисфункцией у мужчин; дезинформационный вариант дисгармонии и дисгармония вследствие психологической и социально-психологической дезадаптации супругов. Показаны проявления и течение каждого из этих вариантов, определены их дифференциально-диагностические критерии.

Разработана система поэтапной психотерапевтической коррекции сексуальной дисгармонии супружеской пары при изучаемой патологии у мужчин, представляющая собой систему реабилитационных мероприятий, включающих, с одной стороны, лечение эректильной дисфункции у мужчин, связанной с последствиями оперативного вмешательства по поводу гипоспадии, с другой - комплекс психотерапевтических методов, направленных на коррекцию супружеской дисгармонии. В предложенной системе психотерапевтической коррекции различных вариантов супружеской дисгармонии учитываются как причины нарушения сексуального здоровья, способствующие и усугубляющие факторы, так и степень адаптации супругов на всех уровнях взаимодействия

Проведение разработанной системы корригирующих и реабилитационных мероприятий позволяет достигнуть высокого терапевтического эффекта у большинства супружеских пар.

Ключевые слова: нарушения сексуального здоровья, системно-структурный анализ, гипоспадия, хирургическое лечение, психотерапевтическая коррекция

SUMMARY

Melentyeva Elena Pavlovna. Disorders of sexual health in remote period of surgical treatment of hypospadias and their correction. Kind of dissertation - manuscript. Speciality - 14.01.16 - psychiatry. The Kharkov Institute for Advanced Training of Doctors, 1999.

With the help of a method of the system-structural analysis disorders of sexual health of a married couple are investigeted at remote consequences of surgical treatment of hypospadias at a husband. A role of somatogeniс, sociogenic, psychogenic and negative socio-psychological factors in genesis of the specified disorders is established. Differential-diagnostic criteria of different variants of sexual disharmony are offered at an investigated pathology and system of their differential psychotherapeutic correction.

Key words: disorders of sexual health, system-structural analysis, hypospadias, surgical treatment, psychotherapeutic correction.

Размещено на Allbest.ru