Ефективність комплексного лікування бронхіальної астми у дітей з включенням баротерапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ”Я УКРАЇНИ КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ.С.І.ГЕОРГІЄВСЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14.01.10- педіатрія

Ефективність комплексного лікування бронхіальної астми у дітей із включенням баротерапії

БАБАК МАРИНА ЛЕОНІДІВНА

Сімферополь, 1999

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У зв'язку з ростом захворюваності дітей бронхіальною астмою (БА) перед вченими усіх країн світу гостро встала проблема пошуку нових достатньо ефективних засобів і методів лікувального впливу при даному захворюванні (Мозалевський А.Ф.,1996; Фещенко Ю.І., 1997; Лук”янова О.М., 1996;Ласиця О.І., 1995). Високий відсоток лікарської непереносності серед таких хворих все частіше звертає увагу дослідників в бік немедикаментозних методів терапії і реабілітації, які дозволяють уникнути додаткової сенсибілізації організму хворого на БА (Чучалін О.Г., 1997; Федосєєв Г.Б., 1996; Артамонов Р.Г., 1996; Антипкін О.Г., 1996; Богадельніков І.В., 1993).

На сьогоднішній день таким вимогам відповідає метод гіпобаротерапії в умовах гіпоксичної барокамери, в основі якого лежать адаптаційні реакції організму дитини у відповідь на гіпоксію, що приводить до усунення проявів захворювання, а в майбутньому - до підвищення порога чутливості хворих до різних несприятливих факторів оточуючого середовища (Москвичов О.К.,1996; Белозерцева В.Н.,1986).

Увагу дослідників також привертають препарати магнію, який є функціональним антагоністом кальцію (Ємельянов А.В.,1997; Федосєєв Г.Б.,1995; Mathew R.,1988). Встановлено, що іони магнію, введені безпосередньо в дихальні шляхи дорослим хворим на БА благосприятливо впливають на перебіг самого захворювання, не мають системної дії, але знижують підвищену реактивність бронхів, що є одним із патогенетичних механізмів розвитку даної хвороби ( Ємельянов А.В., 1996; Федосєєв Г.Б., 1989).

Виправдано використання в реабілітаційній терапії дітей з БА фітотерапії солодкою і лікувального масажу. Солодка широко застосовується в пульмонологічній практиці як протизапальний, відхаркувальний, протиалергічний та імуностимулюючий засіб (Синяков А.Ф.,1995; Іванов В.І., 1992). Під час сеансів лікувального масажу грудної клітки рефлекторно підвищується крово-, лімфообіг і газообмін в легенях, збільшується робота дихальної мускулатури і розвивається гальмування в корі головного мозку. Крім того, елементи вібраційного масажу полегшують процес відходження мокротиння і сприяють відновленню прохідності дихальних шляхів (Чучалін О.Г., 1997; Федосєєв Г.Б., 1996; Орлов А.В., 1995; Богадельніков І.В., 1993).

Проте вплив гіпобаротерапії, аерозольтерапії розчинами магнію сульфату, лікувального масажу та біоактивних компонентів кореня солодки на прохідність дихальних шляхів, бронхіальну гіперреактивність і процеси адаптації у дітей в міжприступовому періоді БА залишається мало вивчений і потребує подальшого проведення досліджень у цьому напрямку. Крім того, не досліджена взаємодія вищеописаних методів терапії в єдиному лікувальному комплексі, а також їх вплив на перебіг захворювання і бронхіальну прохідність.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукової програми Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського “ Розробити нові підходи до діагностики, профілактики і лікування запальних захворювань легень у дітей на основі вивчення фундаментальних механізмів їх формування, ціленаправленої корекції функцій легень “ (номер держреєстрації 01.95 U 0024300).

Мета дослідження. У дітей, які знаходилися в міжприступному періоді бронхіальної астми, вивчити ефективність комплексного реабілітаційного лікування, що включає сеанси гіпобаричної гіпоксії, інгаляції 3% розчином магнію сульфату, фітотерапію відваром кореня солодки і курс масажу грудної клітки.

Задачі дослідження.

1. Розробити методику проведення аерозольтерапії 3% розчином магнію сульфату дітям з бронхолегеневою патологією.

2. Вивчити вплив на систему зовнішнього дихання, бронхіальну гіперреактивність і процеси адаптації у дітей з БА поєднаного застосування лікувального масажу, інгаляцій 3% розчином магнію сульфату і перорального прийому відвару кореня солодки.

3. Охарактеризувати дію методу гіпобаричної гіпоксії на прохідність дихальних шляхів, підвищену реактивність бронхів і систему адаптації у дітей в міжприступному періоді БА.

4. Оцінити вплив поєднаного застосування гіпобаротерапії,масажу грудної клітки, інгаляцій 3% розчином магнію сульфату і фітотерапії солодкою на стан системи зовнішнього дихання і перебіг БА у дітей.

Наукова новизна результатів дослідження. Вперше у дітей з БА вивчена динаміка деяких параметрів ФЗД, гіперреактивності бронхів і процесу адаптації під дією аерозоля 3 % розчином магнію сульфату, який використовували у комплексі з пероральним прийомом відвару кореня солодки і лікувальним масажем.

Вперше дана характеристика дії методу гіпобаричної гіпоксії на підвищену реактивність бронхів у дітей з БА, а також поглиблені наявні відомості про вплив гіпоксії і зниженого барометричного тиску на системи зовнішнього дихання та адаптації.

Науково обґрунтовано використання аерозолей 3 % розчином магнію сульфату в комплексі із сеансами гіпобаричної гіпоксії, масажем грудної клітки і фітотерапією відваром кореня солодки у хворих дітей на БА. Вперше оцінено вплив вищеописаного лікувального комплексу на бронхіальну прохідність, гіперреактивність дихальних шляхів, резистентність організму до несприятливих факторів.

Практичне значення одержаних результатів. Доказана практична важливість вивчення стану системи зовнішнього дихання і бронхіальної гіперреактивності для оцінки ефективності проведеної терапії хворим на БА.

Розроблений і впроваджений в клінічну практику метод аерозольтерапії 3% розчином магнію сульфату. Обґрунтовано курсове його застосування з препаратами солодки у дітей в міжприступний період БА не менше, ніж протягом 10-14 днів.

Доказана клінічна ефективність скороченого курсу гіпобаротерапії при БА у дітей, який складається із 10-15 сеансів.

Розроблений новий лікувальний комплекс, який включає сеанси гіпобаричної гіпоксії, курс масажу грудної клітки, інгаляції 3 % розчином магнію сульфату і пероральний прийом відвару кореня солодки. Доказана доцільність його використання при легкому і середньоважкому перебігу атопічної форми БА у дітей в міжприступному періоді протягом 10-15 днів.

Особистий внесок здобувача. Автор вперше обгрунтувала і розробила методику застосування аерозольтерапії 3% розчином магнію сульфату у дітей з БА, а також доказала можливість його застосування паралельно з сеансами гіпобаричної гіпоксії, фітотерапією солодкою і масажем грудної клітки. Проведено дослідження впливу даного лікувального комплексу на систему зовнішнього дихання, підвищену реактивність бронхів і процес адаптації у дітей з БА.

Спільно з бароцентром Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського апробована методика скороченого курсу гіпобаротерапії для хворих з бронхолегеневою патологією.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження впроваджені в клінічну практику 1-го дитячого міського клінічного об'єднання м. Сімферополя і в педагогічний процес на кафедрі педіатрії № 1 факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційних досліджень докладені на Міжнародній науковій конференції “Актуальные вопросы современной педиатрии” (Алушта,1997 р.), на лікарській конференції 1-го дитячого міського об'єднання (червень,1998р), апробовані на спільному міжкафедральному засіданні Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (вересень,1998р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано дві статті в наукових журналах, дві роботи в збірках наукових праць.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 179 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури, який включає 124 роботи авторів, опублікованих в СНД і 83 роботи зарубіжних авторів. Робота ілюстрована 15 таблицями,3 малюнками і 4 -ма виписками із історій хвороб.

Зміст роботи

бронхіальний астма лікування інгаляція

Матеріали та методи дослідження

В основу роботи покладені результати клінічного і параклінічного обстежень 147 дітей в міжприступному періоді БА у віці від 6 до 14 років, які проходили лікування на базі 1-го дитячого міського клінічного об'єднання м.Сімферополя і бароцентру КДМУ ім. С.І. Георгієвського.

Серед обстежених нами дітей атопічна форма БА виявлена у 123 (84%) хворих, неатопічна - у 6 (4%) і змішана - у 18 (12%). Легкий перебіг захворювання мали 82 (55,8%) особи,середньоважкий- 54 (36,7%) і важкий - 11 (7,5%).

Діагноз встановлювався згідно класифікації БА, яка прийнята на II з'їзді фтизіатрів і пульмонологів України (Київ,20-23 жовтня 1998 р.).

Усім хворим крім клінічного обстеження проводилося дослідження системи зовнішнього дихання на апараті “Pneumoscope” фірми E.Jaeger (Німеччина) методом комп'ютерної флоуметрії (записувалася крива потік-об'єм) і “відкритим” методом обривання потоку (реєструвався бронхіальний опір). В своїй роботі ми використовували найбільш інформативні показники флоуметрії: ФЖЕЛ - форсована життєва ємність легень (в л), ОФВ1 - об”єм форсованого видоху за 1 сек (в л), ПШВ -пікова швидкість видоху (в л), МОШ 25,50,75 -максимальні об”ємні швидкості потоку на рівні видоху 25%, 50%, 75%. ЖЕЛ (в л/с), МОШ 50 /ФЖЕЛ - відносний показник, СТЧ- середній транзиторний час форсованого видоху (в с). Бронхіальний опір (БО) вимірювався в кПа / (л/c).

З метою виявлення оборотності обструкції, а також для оцінки ступеня вираженості бронхоспазму обстеженим дітям проводили функціональну пробу з бронхолітиком - беротеком. По величині розрахованого коефіцієнту покращення судили про стан бронхіальної гіперреактивності.

По змінам співвідношення елементів лейкоцитарної формули периферичної крові оцінювали силу впливу проведеного лікування на процеси адаптації у хворих з БА.

У ході дослідження нами встановлено, що у 59% дітей в міжприступному періоді БА мають місце клінічні і у 95% інструментально виявляємі ознаки обструкції, ступінь вираженості якої знаходилася в прямій залежності від важкості перебігу захворювання. Проведення функціональної проби з бронхолітиком дозволило виявити оборотність обструктивних порушень в респіраторному тракті у дітей з БА і діагностувати підвищену реактивність бронхів в 75% випадків. Бронхіальна гіперреактивність зареєстрована у 66 % хворих з легким перебігом БА і у 86 % із середньоважким і важким її перебігом. Вивчення процесів адаптації у даної категорії обстежених дітей виявило їх напруженість в 82% випадків. Тільки 18% пацієнтів з легким перебігом атопічної форми захворювання порушень процесів адаптації не мали.

Згідно запропонованого лікування всі хворі були розподілені на групи. 1-у групу склали 40 дітей, які отримували фітотерапію відваром кореня солодки, лікувальний масаж грудної клітки і аерозольтерапію 3% розчином магнію сульфату протягом 10-14 днів. Діти 2-ої групи (39 хворих) пройшли скорочений курс гіпобаричної гіпоксії, який складався із 10-15 сеансів. 35 дітей, які склали 3-ю групу, отримали комплексну терапію, яка включала 10-15 сеансів гіпобаричної гіпоксії, 10 процедур масажу грудної клітки, 10-14 інгаляцій 3% розчином магнію сульфату і фітотерапію відваром кореня солодки протягом 14-21 дня.

В контрольну групу увійшли 33 дитини з БА, які приймали медикаментозну терапію, що включала прийом муколітиків (бромгексин, бісолвон, бронхофортон та ін.) та еуфіліну ( по показанням) у вікових дозуваннях, а також аерозолі з 0,06% розчином еуфіліну (5-10 інгаляцій по показанням) і 2% содовим розчином (10 інгаляцій), а також масаж грудної клітки (10 процедур), електрофорез на грудну клітку з 3% розчином магнію сульфату (10 процедур).

Представлені нами групи обстежених хворих були порівняльні за віком, статтю, давністю і характеру основного захворювання. Хворі усіх груп пред'являли однотипні скарги, вказували подібні причинозначимі фактори загострення захворювання і мали аналогічні порушення в системі зовнішнього дихання.

Сеанси баротерапії проводилися на базі авіаційної барокамери типу СБК-72. Лікування починали з висоти 1500 м над рівнем моря, підвищуючи “висоту підйому” кожний наступний сеанс на 500 м до досягнення рівня 3500 м, після чого “висота підйому” до кінця курсу залишалася стабільною. Час перебування “на площадці” або “висоті” складав 45 хвилин. При відборі хворих для проходження сеансів гіпобаротерапії ми користувалися показаннями і протипоказаннями, розробленими К.М.Сергєєвою і Є.П.Успенською (1984).

Інгаляції 3% розчином магнію сульфату проводилися дітям за допомогою ультразвукового аерозольного апарату “Туман-1.1” (Росія). Однократно введена доза іонів магнію склала 1,5 ммоля (осмолярність 250 ммоль/л, РН 6,6). Аерозольтерапію 3% розчином магнію сульфату проводили не раніше ніж через 50-60 хвилин після закінчення сеансу гіпобаротерапії. Інгаляції 0,06% розчином еуфіліну і 2% содовим розчином проводили за допомогою того ж інгаляційного апарату за загальноприйнятими методиками. Содовий розчин вводили через 20-30 хвилин після аерозоля еуфіліну.

Відвар кореня солодки (15,0 : 200) хворі приймали у вікових дозуваннях 4 рази на день за 30-40 хвилин до їжі (добова доза складала 40-60 мл).

Статистична обробка даних проводилася за спеціально складеною програмою з обчисленням t- критерію Стюдента на ОВМ ІВМ АТ.

Аналіз безпосередніх і віддалених результатів проведеного лікування виявив, що найбільшу ефективність мала комплексна терапія, яка включала сеанси гіпобаричної гіпоксії, інгаляції 3% розчином магнію сульфату, фітотерапію відваром кореня солодки і курс масажу грудної клітки. Безпосередньо позитивні (хороші і задовільні) результати терапії в даній групі дітей склали 97% проти 82% в контрольній групі, 90% - у хворих, які паралельно приймали аерозольтерапію магнієм сульфату, фітотерапію солодкою і лікувальний масаж і 92% - у пацієнтів, які пройшли курс гіпобаричної гіпоксії. Відсутність ефекту від терапії при комплексному лікуванні зустрічалася в 6 разів рідше, ніж у пацієнтів контрольної групи і в 3- 3,5 рази рідше, ніж у хворих 1-ої і 2-ої груп.

У ході дослідження встановлено, що хороші результати лікування в більшості випадків реєструвалися у дітей з легким перебігом атопічної форми БА, задовільні - при середньоважкому перебігу захворювання і відсутність ефекту від проведеної терапії- при важкому перебігу неатопічної і змішаної її форм. У групах дітей, які одержували аерозольтерапію розчином магнію сульфату і фітотерапію солодкою ( 1 і 3 групи), кількість хороших результатів серед пацієнтів із середньоважким перебігом захворювання була в 2 рази вище, ніж у хворих, які не приймали даних видів терапії.

З перебігом часу (6 -12 міс.) відмічено значне угасання ефективності реабілітаційного лікування у всіх групах. Так, через 6 місяців у хворих контрольної групи, а також у пацієнтів, які приймали паралельно масаж, аерозоль-і фітотерапії, негативні результати лікування перевищували позитивні. В той час, як у дітей, які пройшли курс баротерапії і комплексного лікування переважали останні. Вище ефективність терапії в 3-й групі була через 12 місяців (54%). Основну масу дітей із тривалими позитивними результатами склали хворі з легким перебігом атопічної форми БА.

Запропоновані нами методи лікування добре переносилися хворими, практично не викликали побічних і негативних реакцій у дітей, сприятливо впливали на клінічну картину захворювання, стан системи зовнішнього дихання і бронхіальну гіперреактивність.

Примітка: в чисельнику вказаний відсоток зниження або зникнення симптому захворювання, а в знаменнику - число дітей, у яких відмічені дані зміни.

У обстежених нами хворих під впливом лікування зникли або значно зменшилися сухий або вологий із відходженням невеликої кількості мокротиння кашель, задишка при фізичному навантаженні,швидка стомлюваність, рідше вислуховувалися хрипи в легенях, підвищилися або нормалізувалися працездатність та апетит.

Як видно,найбільш вираженою динаміка цих симптомів БА була у дітей, які одержували комплексну терапію, менш виражена у пацієнтів, які пройшли курс баротерапії, а також у хворих, які паралельно приймали масаж, аерозоль- і фітотерапії і самою низькою - в контрольній групі. Слід відмітити, що зниження задишки при фізичних навантаженнях значно частіше реєструвалося в групах дітей, які одержували аерозоль магнію сульфату (1-а і 3-я групи). Одержані результати підтверджують існуючі в літературі дані про здібність іонів магнію запобігати розвитку бронхоспазму на неспецифічні подразники, в тому числі і на фізичне навантаження.

Низькі відсотки зниження вологих хрипів у легенях під дією баротерапії (33%) пов'язані із здібністю гіпоксії підсилювати набряково-секреторний компонент обструкції бронхів при неадекватності гіпервентиляції, яка виникає під час сеансу, бронхоспазмолітичному ефекту даної терапії. Ось чому використання методу гіпобаричної гіпоксії хворим з неатопічною і змішаною формами БА небажано.

Позитивні зрушення в клінічній картині захворювання супроводжувалися змінами в системі зовнішнього дихання. Значні відмінності в стані бронхіальної прохідності у хворих з легким і середньоважким перебігом БА дозволили їх виділити в різні підгрупи. Вихідно у 82 дітей з легким перебігом атопічної форми захворювання (підгрупа А) виявлено незначне зниження усіх розглянутих нами показників флоуметрії (крім ФЖЕЛ) і бронхіального опору в межах “умовної норми”. У 65 пацієнтів із середньоважким і важким перебігом БА (підгрупа В) до лікування відмічена помірно виражена обструкція всього брохіального дерева при збереженні повинних значень ФЖЕЛ.

Після проходження курсу терапії у дітей з легким перебігом атопічної форми БА у всіх групах настало повне відновлення прохідності центральних дихальних шляхів. При цьому величини показників, які характеризують ці відділи респіраторного тракту (ОФВ1, ПШВ, МОШ25 і БО) досягли повинних значень (див.табл.3). Проте максимальна прохідність центральних дихальних шляхів була в групі дітей, які одержували комплексну терапію. У більшості пацієнтів даної групи величини ФЖЕЛ, ОФВ1,ПШВ, МОШ25 досягли 100% і були достовірно вище (p1, p2, p3 < 0,05-0,001), ніж в інших групах.

Роглядаючи прохідність периферичних відділів бронхіального дерева, слід вказати, що динаміка показників, які характеризують стан середніх і дрібних бронхів (МОШ50, МОШ75, МОШ50 / ФЖЕЛ і СТЧ) була різною. Так, у хворих контрольної групи, недивлячись на достовірне покращення прохідності середніх бронхів (МОШ50, p<0,05) значення МОШ50, МОШ75, МОШ50 / ФЖЕЛ і СТЧ залишалися незначно зниженими. В той час, як у дітей, які приймали паралельно лікувальний масаж, аерозоль- і фітотерапії, а також у пацієнтів, які пройшли курс баротерапії, прохідність периферичних відділів респіраторного тракту була достовірно вище (p1<0,05-0,001) і величини параметрів другої половини кривої потік-об”єм у них досягли повинних значень. Але бронхоспазмолітичний ефект комплексної терапії на рівні середніх і дрібних бронхів виявився достовірно (p1, p2, p3 <0,05 -0,001) вище, ніж у раніше розглянутих групах.

Отже, використання у дітей з легким перебігом атопічної форми БА в міжприступний період запропонованих нами методів реабілітації приводить до відновлення прохідності як центральних, так і периферичних відділів респіраторного тракту.

Аналіз ФЗД після проведеного лікування у хворих із середньоважким і важким перебігом атопічної, неатопічної і змішаної форм БА показав, що прохідність центральних дихальних шляхів покращується в першу чергу, але темпи її відновлення залежать від вираженості обструкції і виду одержаного лікування.

У контрольній групі дітей прохідність крупних дихальних шляхів після курсу реабілітаційної терапії залишалася помірно зниженою, недивлячись на те, що значення ОФВ1, ПШВ, МОШ25 були достовірно вищі (p <0,05), а величина БО (p<0,05) нижче вихідних. Більш значні зрушення з боку прохідності центральних відділів респіраторного тракту виявлені у хворих, які одержували паралельно масаж, аерозоль- і фітотерапії, а також у пацієнтів, які пройшли курс гіпобаричної гіпоксії. У цих групах значення ОФВ1, ПШВ, МОШ25 і БО досягли меж “умовної норми” і залишилися тільки незначно зміненими. Проведення аналогічним хворим комплексного лікування привело до повного відновлення прохідності центральних відділів дихальних шляхів, а величини ОФВ1, ПШВ, МОШ25 і БО досягли повинних значень.

Нами встановлено, що ефективність медикаментозної терапії, а також поєднаного застосування лікувального масажу, аерозоля магнію сульфату і фітотерапії солодкою на рівні периферичних відділів дихальних шляхів у дітей із середньоважким і важким перебігом БА недостатня, оскільки прохідніть дрібних бронхів у обох групах мала лише тенденцію (p >0,05) до збільшення і залишалася помірно зниженою. У той час, як значення показників, які характеризують стан середніх відділів респіраторного тракту (МОШ50, МОШ50 / ФЖЕЛ) залишалися лише незначно зниженими. Бронхоспазмолітичний ефект гіпобаричної гіпоксії і комплексної терапії на рівні периферичних відділів респіраторного тракту був більш вираженим. Значення показників МОШ50, МОШ75, МОШ50/ ФЖЕЛ і СТЧ знаходилися в межах “умовно допустимих норм”.

Слід відмітити, що найбільш виражені зрухи в системі зовнішнього дихання під впливом реабілітаційної терапії відмічені у пацієнтів із середньо важким перебігом атопічної форми БА і менш виражені у хворих на неатопічну і змішану форми захворювання. У останніх спостерігалося і більш пізнє зникнення клінічної симптоматики.

Результати функціональної проби з бронхолітиком, проведеної до і після реабілітаційного лікування, вказують на зниження ступеня бронхоспазму після проведення терапії у всіх групах. Про це свідчили негативні результати раніше позитивних проб з беротеком. Так, в контрольній групі кількість позитивних результатів після лікування зменшилася з 73% до 39%, у хворих, які одержували лікувальний масаж, аерозоль магнію сульфату і фітотерапію солодкою - з 67,5% до 32,5%, у пацієнтів,які пройшли курс гіпобаротерапії- з 77% до 26% і у дітей, які приймали комплексну терапію - з 74% до 14%. Дані проби з бронхолітиком вказували також на зміни бронхіальної гіперреактивності. Медикаментозна терапія сприяла її зниженню у 46% хворих, масаж, аерозоль- і фітотерапії, які застосовувалися паралельно- у 57%, баротерапія -у 67% і комплексна терапія -у 81% дітей.

Проведені нами реабілітаційні заходи мали вплив і на формування адаптаційних реакцій у дітей, хворих на БА.

Медикаментозна терапія і фізіолікування, які проводилися дітям контрольної групи, у 69,6% хворих сприяли лише зменшенню напруги процесів адаптації, не викликаючи розвитку стійкої резистентності організму до несприятливих впливів. Напруга або неповноцінність реакцій тренування та активації в даній та інших групах проявлялися у вигляді еозинофілії, моноцитопенії, лейкопенії, моноцитозу або їх поєднання.

Паралельне застосування лікувального масажу грудної клітки, аерозольтерапії 3% розчином магнію сульфату і фітотерапії солодкою в одній половині випадків мало дію слабкої сили і в другій- середньої. У першому випадку розвивалися реакції тренування із швидким вхущанням досягнутого ефекту, а в іншому - реакції активації з формуванням стійкої резистентності організму, в основному, у пацієнтів з легким перебігом атопічної форми БА.

Метод гіпобаричної гіпоксії у переважної більшості дітей (64%) сприяв формуванню стійких адаптаційних процесів. Однак, у половини випадків відмічалася напруга реакцій активації у вигляді еозинофiлії, моноцитопенії або їх поєднання. У 3% випадків баротерапія привела до розвитку гострого стресу і в 6% - близького до нього стану - переактивації, які обумовлені неадекватністю гіпоксичного навантаження адаптаційним можливостям пацієнтів при змішаному варіанті БА.

Найбільш сприятливий вплив на резистентність організму мала комплексна терапія, яка у 77% хворих сприяла розвитку стійких адаптаційних реакцій, що позначилося на віддалених результатах реабілітаційного лікування.

Слід відмітити, що у всіх групах обстежених виражені підвищення резистентності організму виявлені у хворих з легким перебігом атопічної БА, менше виражені при середньоважкому її перебігу та при інших формах захворювання.

У ході дослідження встановлено, що використані нами методи реабілітації майже у рівній мірі мають десенсибілізуючу дію, яка проявлялася зниженням або зникненням числа еозинофілів у периферичній крові і носовому секреті.

Підводячи підсумок результатам дослідження, можна сказати,що всі види запропонованої нами реабілітаційної терапії БА в міжприступному періоді мають позитивний вплив на клінічну картину захворювання, на стан системи зовнішнього дихання, бронхіальну гіперреактивність і процеси адаптації. Ефективність цих методів не поступається медикаментозній терапії, навіть перевершує її. Крім того, масаж, аерозоль-,фіто- і баротерапії добре переносилися хворими і практично не викликали побічних і негативних реакцій у дітей. Використання даних методів в єдиному лікувальному комплексі значно підвищує ефективність проведеного лікування.

ВИСНОВКИ

1. У 59% дітей в міжприступному періоді бронхіальної астми мають місце клінічні і у 95% інструментально виявлені ознаки обструкції.

Проведення цим хворим функціональної проби з бронхолітиком - беротеком (0,2 мг) дозволяє переконатися в оборотності обструктивних порушень і в 75% випадків виявити бронхіальну гіперреактивність.

2. Розроблена методика проведення аерозольтерапії 3% розчином магнію сульфату (осмолярність розчину 250 ммоль/л, РН 6,6) дітям з бронхіальною астмою, суть якої заключається в ультразвуковому інгаляційному введенні іонів магнію безпосередньо в дихальні шляхи дитини з метою зниження підвищеної реактивності бронхів. Даний шлях введення розчину сірчанокислої магнезії добре переносився всіма (100 %) хворими і не викликав ніяких побічних ефектів.

3. Установлено, що інгаляції 3% розчином магнію сульфату не мають бронхоспазмолітичного ефекту, що затруднює проникнення іонів магнію в спазміровані дрібні дихальні шляхи хворим на бронхіальну астму.

4. Спільне застосування лікувального масажу, аерозольтерапії 3% розчином магнію сульфату і фітотерапії солодкою у 90% дітей з бронхіальною астмою значно зменшує клінічні прояви захворювання, покращує функцію зовнішнього дихання, в 57% випадків знижує підвищену реактивність бронхів і у половини хворих сприяє розвитку стійкої резистентності організму.

5. Скорочений курс гіпобаричної гіпоксії (10-15 сеансів) в 92% випадків позитивно впливає на клінічну картину бронхіальної астми, зменшує вираженість бронхоспазму, підвищуючи прохідність дихальних шляхів, і в 64% випадків сприяє розвитку стійкого адаптаційного процесу.

6. При скороченому курсі гіпобаротерапії відмічено зниження бронхіальної гіперреактивності у 2/3 хворих в міжприступному періоді бронхіальної астми.

7. Під впливом комплексної реабілітаційної терапії у 97% дітей з бронхіальною астмою зареєстрована позитивна динаміка показників системи зовнішнього дихання і симптомів захворювання, у 81% - значне зниження підвищеної реактивності бронхів і у 77% - розвиток стійких адаптаційних реакцій.

8. Безпосередні позитивні результати комплексного лікування були в 1,1 рази, а віддалені - в 1,3-1,4 рази вищі, ніж від застосування кожного методу окремо.

Практичні рекомендації

1. В міжприступному періоді атопічної форми БА у дітей при легкому і середньоважкому її перебігу необхідно використовувати комплексну терапію, яка включає сеанси гіпобаричної гіпоксії, лікувальний масаж, інгаляції 3% розчином магнію сульфату і фітотерапію відваром кореня солодки (15,0:200) протягом 10-15 днів. Противопоказанням для проведення комплексного реабілітаційного лікування є важкий перебіг захворювання з вираженими порушеннями бронхіальної прохідності і різка напруга процесів адаптації.

2. Хворим з легким і середньоважким перебігом атопічної форми БА в міжприступному періоді можливо застосування скороченого курсу гіпобаричної гіпоксії протягом 10-15 днів. Лікування слід починати з “висоти” 1500 м над рівнем моря, підвищуючи “висоту підйому” кожний наступний сеанс на 500 м. При досягненні рівня 3500 м “висота підйому” до кінця курсу лікування залишається стабільною. Час перебування “на площадці” повинен складати 45 хвилин. Противопоказанням до баротерапії є важкий перебіг захворювання і різка напруга процесів адаптації, а також неатопічна і змішана форми БА з переважанням набряково-секреторного компоненту обструкції.

3. При неможливості проведення сеансів гіпобаротерапії хворим з легким і середньоважким перебігом БА з метою зниження бронхіальної гіперреактивності і покращення прохідності дихальних шляхів можна використовувати лікувальний масаж в комплексі з аерозольтерапією 3% розчином магнію сульфату і фітотерапією відваром кореня солодки (15,0: 200) протягом не менше 10-14 днів.

Інгаляції 3% розчином магнію сульфату слід проводити за допомогою ультразвукового аерозольного апарату “Туман-1.1” (Росія) дозою 1,5 ммоля іонів магнію на 1 інгаляцію. У хворих з вираженими порушеннями ФЗД за 20-30 хвилин до аерозольтерапії розчином магнію сульфату необхідно введення бронхоспазмолітиків.

4. Проведення функціональної проби з бронхолітиком беротеком до і після лікування дозволяє судити про стан гіперреактивності дихальних шляхів і про динаміку бронхоспазму в процесі терапії.

5. Дослідження співвідношення елементів лейкоцитарної формули периферичної крові до, під час і після лікування дозволяє контролювати силу впливу проводимої терапії на резистентність організму хворого і перебіг у нього процесу адаптації.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бабак М.Л. Эффективность гипобаротерапии у детей с бронхиальной астмой // Вестн.физиотерапии и курортологии.-1997.- N3.-С.27-28.

2. Бабак М.Л. Эффективность комплексного лечения детей, страдающих бронхиальной астмой // Вестн.физиотерапии и курортологии.-1997.- N 4.- С.38-39.

3. Бабак М.Л. Применение сульфата магния и отвара корня солодки голой при бронхиальной астме у детей // Пробл., достижения и перспективы развития медико-биол.наук и практического здравоохр.: Тр. Крым.гос.мед.ун-та.-Симферополь,1997.-Т.133, Ч.2.-С.153-158.

4. Эффективность комплексного лечения детей с атопической формой бронхиальной астмы / М.Л.Бабак, И.В.Богадельников, Н.Д.Подлипаев, Л.Л.Олексенко, Т.Я.Альбицкая, Г.И.Скубенко, В.Е.Покатилова, Ю.А.Канаева // Актуал.вопр.соврем.педиатрии: Матер. Междунар.конф. -Саратов,1997.-С.4-5.

Размещено на Allbest.ru