Патогенетичнi механiзми, особливостi перебiгу вибухової шахтної травми і методи профiлактики її ускладнень (експериментальне дослідження)

Лабораторна модель вибухової шахтної травми, максимально наближуюча умови експерименту до реальних умов. Фармакологiчний аналiз нейрохiмiчних механiзмiв структур лiмбiчної системи мозку, що опосереднюють преморбiдний i поствибуховий нервовий стрес.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 23.11.2013
Размер файла 230,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Виявлена певна специфiчнiсть нейрохiмiчних механiзмiв i роль окремих структур лiмбiчної системи мозку, опосереднюючих стреспротективну дiю ГАМКергiчної системи на нервовоемоцiйний стрес рiзного генезу. Встановлено, що ГАМКпозитивний препарат дiазепам корегує порушення системної i церебральної гемодинамiки i водяного балансу головного мозку при ВШТ, причому корекцiя найбiльш ефективна при введеннi препарата в першi 1525 хв. вiд початку травми. Це дозволяє вбачати екстрену стимуляцiю стреслiмiтуючої ГАМКергiчної системи ГАМКпозитивними препаратами, як засiб екстреної профiлактики ускладнень ВШТ. Однак, через не реальнiсть надання медичної допомоги потерпiлим при ВШТ у настiльки короткий час, необхiдна розробка i табельне забезпечення для носіння на тiлі у небезпечних умовах iн'єктора, що спрацьовуватиме автоматично пiд дiєю пошкоджуючих факторiв шахтного вибуху.

З цiєю метою ми зконструювали автоматичний iн'єктор, спрацьовуючий без будьчиєї допомоги в разi виникнення вибуху або пожежi [Кривобок Г.К. и соавт., 19961998].

Iн'єктор (рис. 1, рис. 2) має корпус, що складається iз бокових стiнок 1 i 2 з пазами 3, стiнки 4, захисних гратiв 5, верхньої кришки 6, основою 7 з отвором 8 i кришкою 9. У корпусi помiщено: гофровану ампулу 10 з iн'єкцiйною голкою 11 та штифтами 12 i 13, штовхач 14, в якому виконанi направляючi 15 i 16, сильфон 17 з отвором i пружиною 18 i пороговий датчик стану навколишнього середовища, виконаний у виглядi бароi/чи термочутливою мембрани 19, встановленої на отворi сильфону 17.

Пази 3 прорiзанi вертикально по висотi стiнок 1 i 2 корпусу. Голка 11 непорушно з'єднана з ампулою 10. Штифти 12 нерухомо i дiаметрально протилежно закрiпленi бiля дна ампули, штифти 13 аналогiчно закрiпленi бiля горловини ампули. Отвiр 8 основи 7 прикрито кришкою 9. Штовхач 14 непорушно з'єднаний iз торцем кiнця сильфону 17, пружина 18 розмiщена у сильфонi 17. Торець сильфону 17, звернений до грат 5, закритий мембраною 19. Штифти 12 i 13 розташованi в пазах 3 з можливiстю перемiщення в пазах 3 i направляючих 15 i 16.

Автоматичний iн'єктор працює наступним чином. У сильфон 17 вставляють пружину 18 i мембрану 19. Вiдкачують повiтря iз сильфону 17, який при цьому стискається i стискає пружину 18. Герметизують мiсце з'єднання мембрани 19 iз сильфоном 17. Гофровану ампулу 10 заповнюють вiдповiдним розчином. Легенько розсунувши зубцi штовхача 14, вставляють штифти 12 у направляючi 15, а штифти 13 вставляють у направляючi 16. Отвiр 8 корпусу закривають кришкою 9. Повернувши сильфон 17 до захисних гратiв 5, а голку 11 до кришки 9, зi сторони верхньої кришки 6 корпусу в пази 3 направляють штифти 12 i 13 i опускають сильфон 17, штовхач 14 з ампулою 10 та голкою 11 у корпус iн'єктора.

Пiдлягає стерилiзацiї весь iн'єктор. Закривають верхню кришку 6. Iн'єктор закрiплюють на поясi брюк, звернувши отвiр 8 до тiла. При вибусі чи пожежi вiд механiчного пошкодження чи прогорання порушується цiлiснiсть мембрани 19 i герметичнсть сильфону 17, в результатi чого пiд дiєю стиснутої пружини 18 вiн перемiщується в сторону стiнки 4 корпусу i перемiщує в цьому ж напрямi штовхач 14. У направляючих 15 i 16 пересуваються по пазах 3 штифти 12 i 13 з гофрованою ампулою 10 i голкою 11. При цьому голка 11 проколює кришку 9, тканину одягу i входить у тiло людини до тих пiр, поки паралельна основi 7 дiлянка прорiзу 16 не займе положення проти пазiв 3, пiсля чого штифти 13 не пересуваються по вертикалi та голка 11 не поглиблюється. Але направляючi 15 у вказаному положеннi продовжують пересувати штифти 12 до основи 7.

Рис. 1.Схема автоматичного ін'єктора з вакуумною фіксацією взводу. Вид зверху зі знятою кришкою.

1, 2, 4 стінки, 3 пази, 10 гофрована ампула, 12 штифти, 14 штовхач, 17 сильфон

Це приводить до зближення штифтiв 12 зi штифтами 13 i витисненню розчину iз гофрованої ампули 10 через голку 11 в тiдло людини. Продовжуючи перемiщуватися, штовхач 14 перемiщує штифти 12 i 13 вгору по пазах 3 i направляючих 15 i 16, виймаючи при цьому голку 11 iз тiла людини. Таким чином, забезпечується iн'єкція лiкарських речовин в екстремальних умовах незалежно вiд стану пацiєнта.

Рис. 2.Схема автоматичного ін'єктора з вакуумною фіксацією взводу.Вид збоку зі знятою стінкою.

4 стiнка, 5 захисний грат, 6 верхня кришка, 7 основа,
8 отвiр, 9 кришка, 10 гофрована ампула, 11 iн'єкцiйна голка, 12 i 13 штифти, 14 штовхач, 15 i 16 направляючi прорiзи, 17 сильфон, 18 пружина, 19 термобарочутлива мембрана.

Розроблено принципово новий автоматичний iн'єктор, чутливий до дiї пошкоджуючих факторiв шахтного вибуху: вибухової ударної хвилi та високої температури. Розроблена конструкцiя забезпечує автоматичну iн'єкцiю незалежно вiд стану свiдомостi потерпiлого, що робить iн'єктор конче потрiбним в умовах утруднення само та взаємодопомоги.

ВИСНОВКИ

1. Розроблена лабораторна модель i пристрiй для вiдтворення вибухової шахтної травми, якi забезпечують дiю на органiзм сукупностi преморбiдних факторiв i пошкоджуючих факторiв шахтного вибуху.

2. Тривале модельоване комплексне шахтне преморбiдне навантаження приводить до зриву терморегуляторної черевної вазоконстрикцiї i посиленню черевного кровотоку.

3. Внаслiдок тривалого преморбiдного навантаження вiдбувається зниження ударного об'єму кровi, артерiального тиску i загального периферичного опору судин, обумовлене роботою в умовах нагрiваючого шахтного мiкроклiмату, виникаючою дегiдратацiєю i пiдвищенням температури тiла.

4. По мiрi подолання преморбiдного навантаження вiдбувається зниження церебральної гемодинамiки, пов'язане з падiнням ударного об'єму кровi, артерiального тиску i посиленням черевного кровотоку.

5. Преморбiдне навантаження поступово знижує стiйкiсть гематоенцефалiчного бар'єра внаслiдок пiдвищення температури тiла, розвитку фiзичного втомлення органiзму i погiршання мозкового кровотоку.

6. Аддитивна дiя преморбiдних i вибухових факторiв обумовлює при обтяжненiй вибуховiй шахтнiй травмi бiльш тяжкi порушення системної гемодинамiки, оскiльки, на фонi однакових рiвнiв артерiального тиску i частоти серцевих скорочень, при обтяжненiй вибуховiй шахтнiй травмi ударний i хвилинний об'єм кровi на 23,0% менше, а загальний периферичний опiр судин на 26,5% бiльше, нiж при необтяжненiй вибуховiй шахтнiй травмi.

7. При обох видах вибухової шахтної травми пiдвищується цереброваскулярний опiр i знижується систолiчний об'єм мозкового кровотоку, однак внаслiдок преморбiдної дегiдратацiї органiзму i посилення черевного кровотоку при обтяжненiй вибуховiй шахтнiй травмi цереброваскулярний опiр вище, а систолiчний об'єм мозкового кровотоку нижче, нiж при необтяжненiй, що приводить до бiльшого дефiциту кровопостачання мозку при обтяжненiй вибуховiй шахтнiй травмi.

8. В першi хвилини пiсля необтяжненої i обтяжненої вибухової шахтної травми виникає гiпергiдратацiя головного мозку, при цьому, при обтяжненiй травмi переважає накопичення зв'язаної води за рахунок зменшення вiльної.

9. Структури лiмбiчної системи мозку, дорсальне ядро шва, дорсальний i вентральний гiпокамп i центральне ядро мигдалевидного комплексу, де виявлена специфiчна стреспротективна дiя ГАМК i хлордiазепоксиду на нервовоемоцiйний стрес рiзного генезу, мабуть, є складовою ланкою ГАМК ергiчної стреслiмiтуючої системи органiзму, що забезпечує нормалiзацiю порушених показникiв при вибуховiй шахтнiй травмi. Захисна дiя похiдних бензодiазепiну пов'язана з участю ГАМКергiчної стреслiмiтуючої системи, стимуляцiя якої є ефективним методом профiлактики ускладнень вибухової шахтної травми.

10. При вибухах i пожежах у глибоких вугiльних шахтах, куди медична допомога, як правило, запiзнюється, а само i взаємодопомога буває затрудненою, найбiльш надiйним засобом екстреного введення в органiзм стреспротективних речовин є, розроблений у ходi даного дослiдження, автоматичний iн'єктор, чутливий до дiї вражаючих факторiв шахтного вибуху.

СПИСОК ОПУБЛIКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦIЇ

1. Кривобок Г.К., Ельский В.Н., Денисов А.Т., Шпаченко Н.Н. Устройство для определения частоты сердечных сокращений и дыхания у мелких лабораторных животных // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. 1988. №I. С.6970.

2. Талалаенко А.Н., Кривобок Г.К. Методы и устройства для оценки антиаверсивных эффектов психотропных средств на экспериментально модулируемые состояния тревоги // Журнал высшей нервной деятельности. 1988. Т.38, №5. С.977980.

3. Кривобок Г.К., Ельский В.Н., Талалаенко А.Н., Педенко Э.П., Линчевская Л.П., Денисов А.Т. Методика декапитации и замораживания экспериментальных животных // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1988. Т.95, №10. С.8587.

4. Кривобок Г.К., Ельский В.Н.,Талалаенко А.Н., Педенко Э.П., Антонов А.Г.,Крюк Ю.Я. Лиофилизатор гистологических образцов // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1989. Т.96, №3. С.7577.

5. Талалаенко А.Н., Кривобок Г.К., Долженко А.Т. О нейрохимическом профиле ядер шва в различных моделях тревожных состояний // Пластичность нервной сиситемы: Сб. науч. трудов. М. 1989. №18. С.125126.

6. Кривобок Г.К., Талалаенко И.А., Бондаренко Н.М., Карпенко Н.Г. Особенности моделирования комбинированного шахтного поражения // Множественная и сочетанная травма, сопровождающаяся шоком: Республ. сб. науч. трудов. Л. 1990. С.2125.

7. Талалаенко А.Н., Кривобок Г.К., Черников А.В., Шеховцев А.А., Шевченко С.Л. О моноамин и ацидергических механизмах ядер шва в различных тестах тревоги // Физиологический журнал СССР им. И.М.Сеченова. 1991. Т.77, №2. С.119123.

8. Талалаенко А.Н., Кривобок Г.К., Стаховский Ю.В., Черников А.В., Шеховцев А.А., Шевченко С.Л. Медиаторные механизмы вентрального гиппокампа в тревожных состояниях, формируемых различными аверсивными воздействиями // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1992. Т.111, №10. С.374376.

9. Талалаенко А.Н., Кривобок Г.К., Ряполова Т.Л., Черников А.В., Шеховцев А.А., Шевченко С.Л. Сравнительная оценка анксиолитических эффектов и их нейрохимических механизмов у некоторых производных бензодиазепина, ГАМК и ?карболина // Фармакология и токсикология: Республ. межведомственный сборник. 1992. Т.27, С.102103.

10. Талалаенко А.Н., Кривобок Г.К., Стаховский Ю.В. О роли моноамин и ацидергических механизмов гиппокампа в состоянии тревожности различного генеза и об их участии в антиаверсивных эффектах анксиолитиков // Физиологический журнал им. И.М.Сеченова. 1993. Т.79, №1. С.99104.

11. Талалаенко А.Н., Кривобок Г.К., Бабий Ю.В., Богданов В.А, Перч Н.Н. Нейрохимические механизмы центрального ядра миндалевидного комплекса и анксиолитическое действие транквилизаторов в различных моделях тревожных состояний // Журнал высшей нервной деятельности. 1994. Т.44, №6. С.11161123.

12. Кривобок Г.К., Ельский В.Н., Талалаенко А.Н., Каун Ю.Н. Устройство для определения давления и резистентности микрососудов брыжейки // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. 1995. №2. С.44.

13. Кривобок Г.К. Взрывное устройство с управляемым запуском взрыва // Архив клинической и экспериментальной медицины (приложение). 1996. Т.5, №1. С.36.

14. Ельский В.Н., Кривобок Г.К., Антонов А.Г. Роль преморбидных факторов в патогенезе взрывной шахтной травмы // Архив клинической и экспериментальной медицины (приложение). 1997. Т.6, №1. С. 1116.

15. Єльський В.М., Кривобок Г.К.,Антонов А.Г., Бондаренко Н.М., Кривобок О.Г., Захаров В.I. Стан церебральної гемодинамiки, гематоенцефалiчного бар'єру та водного балансу головного мозку при вибуховiй шахтнiй травмi з рiзним преморбiдним фоном // Фiзiологiчний журнал. 1998. Т.44, №3. С.291.

16. Yelsky V.N. Krivobok G.K. Bondarenko N.N. Antonov A.G. Krivobok A.G. Chachman N.V. Nicolau S.A. Zacharov V.I. Frastration cerebral haemodynamic and them farmcorrection after an explosive trauma // The Official Journal of the International Society for Pathophysiology ( II International Congress of Pathophysiology, Abstract Book, Lahti, Finland, 28 JuneJuly, 1998). Vol.5. Spp.1. p.239.

17. Ельский В.Н., Кривобок Г.К., Бондаренко Н.Н., Антонов А.Г. Оказание экстренной помощи при экстремальных ситуациях на транспорте // Вiсник морської медицини. 1998. №2. С.45.

18. Ельский В.Н., Кривобок Г.К., Талалаенко А.Н. Патогенез и экспериментальная терапия взрывной шахтной травмы // Архив клинической и экспериментальной медицины. 1998. Т.7, №1. С.7682.

19. Ельский В.Н., Кривобок Г.К., Бондаренко Н.Н., Антонов А.Г., Кривобок А.Г., Шахман Н.В., Захаров В.И. Нарушения и коррекция гемомикроциркуляции при дозированной взрывной шахтной травме с различным преморбидным фоном // Архив клинической и экспериментальной медицины. 1998. Т.7, №2. С.137140.

20. Патент 17611 А Україна, МКВ А61М 5/20. Автоматичний iн'єктор/ Кривобок Г.К., Єльський В.М., Талалаєнко О.М., Крюк Ю.Я. (Україна); №95052525; Заявлено 26.05.95; Опубл.06.05.97; Бюл. №5. 7 с.

21. Патент 17725 А Україна, МКВ А61М 5/20. Автоматичний iн'єктор/ Кривобок Г.К., Єльський В.М., Талалаєнко О.М., Крюк Ю.Я. (Україна); № 95052526; Заявлено 26.05.95; Опубл. 20.05.97; Бюл. №5. 6 с.

22. Патент 18982 А Україна, МКВ А61М 5/20. Автоматичний iн'єктор/ Кривобок Г.К., Єльський В.М., Талалаєнко О.М., Крюк Ю.Я. (Україна); №95020832; Заявлено 23. 02.95; Опубл.25.12.97; Бюл. №6. 6 с.

23. Патент 23939 А Україна, МКВ А61В 10/00. Пристрій для моделювання комбінованого ураження шахтним вибухом / Кривобок Г.К., Єльський В.М., Талалаєнко О.М., Крюк Ю.Я. (Україна); №95020837; Заявлено 23.02.95; Опубл. 31.08.98; Бюл. №4. 3 с.

24. Кривобок Г.К., Ельский В.Н., Белоконь Н.В., Каун Ю.Н. Состояние гематоэнцефалического барьера при взрывной шахтной травме и предшествующих ей стрессовых воздействиях // Актуальнi проблеми з експериментальної та клiнiчної медицини: Республ. збiрник наук. праць. Донецьк. 1994. Ч.Ш. “Актуальнi проблеми терапiї”. С.153155.

25. Кривобок Г.К. Автоматический инъектор с вакуумной фиксацией взвода // Архив клинической и экспериментальной медицины (приложение). 1996. Т.5, №1. С.710.

26. Кривобок Г.К. Автоматический инъектор с упрощенной кинематической системой привода // Архив клинической и экспериментальной медицины (приложение). 1996. Т.5, №1. С.1115.

27. Кривобок Г.К. Автоматический инъектор с газомеханическим приводом // Архив клинической и экспериментальной медицины (приложение). 1996. Т.5, №1. С.1619.

28. Кривобок Г.К. Автоматический инъектор с ротационным приводным механизмом // Архив клинической и экспериментальной медицины (приложение). 1996. Т.5, №1. С.2023.

29. Ельский В.Н., Кривобок Г.К., Антонов А.Г. Реакция микроциркуляторного русла на пребывание в поствзрывной атмосфере шахтного взрыва // Архив клинической и экспериментальной медицины (приложение). 1997. Т.6, №1. С.35.

30. Ельский В.Н., Кривобок Г.К., Захаров В.И., Антонов А.Г. Состояние церебральной гемодинамики, гематоэнцефалического барьера и водного баланса головного мозга при взрывной шахтной травме с различным преморбидным фоном
// Архив клинической и экспериментальной медицины (приложение). 1997. Т.6, №1. С.610.

31. Ельский В.Н., Кривобок Г.К., Антонов А.Г. Нарушение системной гемодинамики при взрывной шахтной травме с различным преморбидным фоном // Архив клинической и экспериментальной медицины (приложение). 1997. Т.6, №1. С.1721.

32. Ельский В.Н., Кривобок Г.К., Крюк Ю.Я., Линчевская Л.П., Денисов А.Т., Бондаренко Н.Н. Роль преморбидного фона в патогенезе нарушений системной и церебральной гемодинамики при взрывной шахтной травме // Актуальнi питання педагогiки, експериментальної та клiнiчної медицини: Республ. збiрка наукових праць. Донецьк. 1997. С.143145.

33. Yelsky V.N. Krivobok G.K. Krivobok A.G. Antonov A.G. Bondarenko N.N. Zacharov V.I. Automatic injector for emergency introduction of antischok medicines // The Official Journal of the International Society for Pathophysiology (II International Congress of Pathophysiology, Abstract Book, Lahti, Finland, 28 JuneJuly, 1998) Vol.5. Spp.1. p.261.

34. Ельский В.Н., Кривобок Г.К., Бондаренко Н.Н., Антонов А.Г., Кривобок А.Г., Шахман Н.В. Значение срочной активации стресслимитирующих систем при взрывной шахтной травме
// Архив клинической и экспериментальной медицины (приложение). 1998. Т.7, №1. С.1418.

35. Ельский В.Н., Кривобок Г.К., Бондаренко Н.Н.,Антонов А.Г., Кривобок А.Г., Шахман Н.В., Захаров В.И. Гемодинамические механизмы отягощающего действия преморбидных факторов на течение взрывной шахтной травмы // Архив клинической и экспериментальной медицины (приложение). 1998. Т.7, №2. С.1114.

36. А.с. 1192813 СССР, МКИ А 61 Д 1/00. Устройство для декапитации лабораторных животных / Ю.Н. Талакин, Г.К.Кривобок, И.А.Некрасова (СССР). №3755683/28; Заявлено 28.06.84; Опубл. 23.11.85, Бюл. №43. 2 с.

37. А.с. 1318227 СССР, МКИ А 61 Д 1/00. Устройство для декапитации лабораторных животных / Г.К.Кривобок, Э.П.Педенко, А.Н.Талалаенко, В.Н. Ельский (СССР). №4021046/30; Заявлено 07.02.86.; Опубл. 23.06.87, Бюл. №23. 3 с.

38. А.с.1366822 СССР, МКИ F 26 В 5/06.Устройство для лиофильной сушки биологических тканей / Г.К.Кривобок, А.Н.Талалаенко, В.Н.Ельский, Ю.Я.Крюк, А.М.Акишев, Э.П.Педенко (СССР). №4090397/24; Заявлено 07.07.86; Опубл. 15.01.88, Бюл. №2. 2 с.

39. А.с. 1438718 СССР, МКИ А 61 В 10/00. Способ извлечения мозга / Г.К.Кривобок, Э.П.Педенко, А.Н.Талалаенко, В.Н.Ельский, И.А.Лыскин (СССР). №4149787/28; Заявлено 20.11.86; Опубл.23.11.88, Бюл.№43. 2 с.

40. А.с. 1457902 СССР, МКИ А 61 В 10/00. Устройство для моделирования комбинированного шахтного поражения / Г.К.Кривобок, В.Н.Ельский, А.Н.Талалаенко, Э.П.Педенко, И.А.Лыскин (СССР). №4204325/28; Заявлено 02.02.87; Опубл. 15.02.89, Бюл. №6. 3 с.

41. А.с. 1491443 СССР, МКИ А 61 В 5/02.Устройство для измерения параметров микроциркуляторного русла / Г.К.Кривобок, В.Н.Ельский, А.Н.Талалаенко, Э.П.Педенко (СССР). №4235514/28; Заявлено 24.04.87; Опубл. 07.07.89, Бюл. №25. 2 с.

42. А.с. 1498467 СССР, МКИ А 61 В 10/00. Устройство для исследования динамической работоспособности экспериментальных животных / Г.К.Кривобок, В.Н.Ельский, А.Н.Талалаенко, Э.П.Педенко, Н.Г.Карпенко (СССР). №4332666/28; Заявлено 23.11.87; Опубл. 07.08.89, Бюл. №29. 3 с.

43. А.с. 1510844 СССР, МКИ А 61 Д 1/00. Устройство для декапитации лабораторных животных / Г.К.Кривобок, В.Н.Ельский, А.Н.Талалаенко, Н.Г.Карпенко (СССР). №4362828/30; Заявлено 11.01.88; Опубл. 30.09.89, Бюл. №36. 4 с.

44. А.с. 1514379 СССР, МКИ А 61 М 5/20. Автоматический
инъектор / Г.К.Кривобок, В.Н.Ельский, А.Н.Талалаенко, Э.П.Педенко, В.И. Макарцев, Н.Н.Шпаченко, Ю.Я.Крюк (СССР). №4270571/28; Заявлено 27.05.87; Опубл. 15.10.89, Бюл. №38. 3 с.

45. А.с. 1532782 СССР, МКИ F 26 В 5/06. Устройство для лиофильной сушки биологических тканей / Г.К.Кривобок, В.Н.Ельский, А.Н.Талалаенко, А.Г.Антонов, Ю.Я.Крюк (СССР). №4402501/24; Заявлено 04.04.88; Опубл. 30.12.89, Бюл. №48. 3 с.

46. А.с. 1660702 СССР, МКИ А 61 М 1/00. Устройство для декапитации лабораторных животных / Г.К.Кривобок, В.Н.Ельский, А.Н.Талалаенко, Э.П.Педенко, Д.М.Длугоканский, А.Г.Антонов (СССР). №4675767/14; Заявлено 11.04.89; Опубл. 07.07.91, Бюл. №25. 3 с.

АНОТАЦIЇ

Кривобок Г.К. Патогенетичнi механiзми, особливостi перебiгу вибухової шахтної травми i методи профiлактики її ускладнень. Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук по спецiальностi 14.03.04 патологiчна фiзiологiя. Одеський державний медичний унiверситет. Одеса, 1999.

Дисертацiя присвячена вивченню особливостей патогенезу вибухової шахтної травми і розробцi питань надання невiдкладної медичної допомоги постраждалим в умовах утруднення само i взаємодопомоги. Встановлено, що суттєвi порушення гемодинамiки на системному, органному i мiкроциркуляцiйному рiвнях та стiйкостi гематоенцефалiчного бар'єра вiдбуваються ще в преморбiдному перiодi внаслiдок дiї складних виробничих умов, що зумовлює важкiсть перебiгу вибухової шахтної травми вже в першi хвилини її розвитку. Показано, що термiнова активацiя стреслiмiтуючої ГАМКергiчної системи являється ефективним методом корекцiї раннiх розладiв при вибуховiй шахтнiй травмi. Доводиться, що найбiльш надiйним заходом екстреного введення в органiзм стреспротективних препаратiв являється, розроблений в ходi даного дослiдження, автоматичний iн'єктор, призначений для носiння на тiлi в виробничих умовах i чутливий до дiї пошкоджуючих факторiв шахтного вибуху.

Ключові слова: шахта, вибух, травма, патогенез, ранні ускладнення, запобігання.

Кривобок Г.К. Патогенетические механизмы, особенности течения взрывной шахтной травмы и методы профилактики ее осложнений. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.04 патологическая физиология. Одесский государственный медицинский университет. Одесса, 1999.

Диссертация посвящена изучению особенностей патогенеза взрывной шахтной травмы и разработке вопросов оказания неотложной медицинской помощи пострадавшим в глубоких угольных шахтах, где само и взаимопомощь затруднена, а медицинская помощь, как правило, запаздывает изза значительной удаленности терминальных выработок от центрального подъемника. Установлено, что вследствие действия сложных производственных условий существенные нарушения гемодинамики на системном, органном и микроциркуляторном уровнях происходит еще в преморбидном периоде: наблюдается срыв терморегуляторной чревной вазоконстрикции, повышение чревного кровотока, ухудшение мозговой и ситемной гемодинамики, а также устойчивости гематоэнцефалического барьера. Так, длительная комплексная преморбидная нагрузка приводит к снижению ударного объема крови, артериального давления и общего периферического сопротивления сосудов, обусловленному работой в условиях нагревающего шахтного микроклимата, возникающей дегидратацией организма и повышением температуры тела. По мере преодоления преморбидной нагрузки происходит снижение церебральной гемодинамики, что связано с падением ударного объема крови, артериального давления и усилением чревного кровотока. В начале преморбидной нагрузки происходит чревная вазоконстрикция, связанная с деятельностью теплорассеивающих механизмов. К концу преморбидной нагрузки вследствие нарушения реципрокности отношений между центральными и периферическими механизмами терморегуляции, наступает срыв вазоконстрикции и под влиянием сосудорасширяющих метаболитов происходит вазодилятация и усиление объемного кровотока в брыжейке. Преморбидная нагрузка постепенно снижает устойчивость гематоэнцефалического барьера вследствие повышения температуры тела и развития физического утомления организма. Наблюдается значительный дефицит массы тела, связанный с дегидратацией организма. Аддитивное действие преморбидных и взрывных факторов уже в первые минуты развития взрывной шахтной травмы обусловливает более тяжелые нарушения системной гемодинамики, церебрального кровообращения и водного баланса головного мозга, а также чревной микроциркуляции.

На фоне одинаковых уровней артериального давления и частоты сердечных сокращений при отягощенной взрывной шахтной травме ударный и минутный объемы крови на 23% меньше, а общее периферическое сопротивление сосудов на 26,5% больше, чем при неотягощенной травме. При обоих видах травмы повышается цереброваскулярное сопротивление, снижается систолический объем мозгового кровотока. Однако в результате преморбидной дегидратации организма, гемоконцентрации и повышения вязкости крови при отягощенной взрывной шахтной травме цереброваскулярное сопротивление выше, а систолический объем мозгового кровотока ниже, чем при неотягощенной травме, что приводит к большему дефициту кровоснабжения мозга при отягощенной взрывной шахтной травме. При обоих видах травмы вначале происходит повышение содержания общей, свободной и связанной воды в головном мозге, однако уже к 60й минуте течения отягощенной взрывной шахтной травмы водный баланс головного мозга значительно ухудшается в сравнении с таковым при неотягощенной травме. В этот период развития отягощенной травмы на фоне повышенного содержания общей воды снижается содержание свободной, но повышается содержание связанной. В начале неотягощенной травмы происходит вазоконстрикция микрососудов брыжейки, которая к 60й минуте сменяется незначительной вазодилятацией этих сосудов. С самого начала отягощенной травмы происходит вазодилятация и увеличение объемной скорости кровотока в брыжейке. Установлено, что срочная активация стресслимитирующей ГАМКэргической системы эффективно корригирует ранние расстройства при взрывной шахтной травме. Структуры лимбической системы мозга, дорсальное ядро шва, дорсальный и вентральный гиппокамп и центральное ядро миндалевидного комплекса, где выявлено специфическое стресспротективное действие ГАМК и хлордиазепоксида на нервноэмоциональный стресс различного генеза, предполагаются в качестве составного звена ГАМКэргической стресслимитирующей системы, обеспечивающего коррекцию нарушенных показателей при взрывной шахтной травме. Защитное действие производных бензодиазепина связано с участием ГАМКэргической стресслимитирующей системы, стимуляция которой представляется эффективным методом профилактики осложнений взрывной шахтной травмы. Для экстренного введения в организм стресспротективных средств в ходе исследования разработан носимый на теле в производственных условиях автоматический инъектор, чувствительный к действию повреждающих факторов шахтного взрыва.

Ключевые слова: шахта, взрыв, травма, патогенез, ранние осложнения, предупреждение.

Krivobok G.K. Pathogenetic mechanisms, particular features of flowing of the explosive mine trauma, and methods of the prophylaxis it complications. Manuscript.

Dissertation for an academic rank Doctor of Medical Science, subject 14.03.04. Pathological Physiology. Odessa State Medical University. Odessa, 1999.

Dissertation is dedicate for peculiarities of Explosive Mine Trauma pathogenesis and first aid questions when selfaid and mutual aid are trouble. It was found that premorbid Blood Brain Barriers changes, disturbances in various level microcirculation, systems, organs is the result of previous effects on body produced by industrial conditions. The above factors determine the severity of Explosive Mine Trauma from the first. It was shown that urgent GABAergic activity averts early stress injuries during Explosive Mine Trauma. In this way original automatic injector was shown as a most reliable urgent injection methods for stressprotective drugs.

Key words: mine, explosion, trauma, pathogenesis, early complications, anticipation.Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Основні причини травми голови, патоморфологічні зміни. Види та симптоми травм голови, методи досліджень. Струс мозку та забій головного мозку. Надання першої медичної допомоги. Основні види пов’язок. Деформації лицьового черепа та аномалії прикусу.

    презентация [272,3 K], добавлен 27.11.2014

  • Поняття травми як ураження поверхні тіла, внутрішніх органів. Класифікація травм за походженням. Причини травм, результати їх проявів та методи усунення. Рівень травматизму в Україні. Види нещасних випадків. Дитячий травматизм та його профілактика.

    презентация [16,2 M], добавлен 18.05.2013

  • Сутність поняття "сумісна травма". Механізми ушкоджень при автомобільних травмах. Травми від згинання і розгинання хребта. Характерні ушкодження при падінні з висоти. Фактори, на підставі яких встановлюється діагноз. Патофізіологія сумісних травм.

    реферат [22,4 K], добавлен 15.05.2011

  • Характеристика черепно-мозкової травми. Спостереження зміни психологічного та фізіологічного стану хворих зі струсом та забоєм мозку під впливом методів та засобів реабілітації: лікувальної фізичної культури, масажу, гідротерапії та бальнеотерапії.

    курсовая работа [694,5 K], добавлен 14.01.2012

  • Стрес як природний фізіологічний стан, необхідний для нормальної життєдіяльності людини. Системи організму, які реалізують стрес. Роль активації вільнорадикального окиснення в механізм дії оксидативного стресу. Характеристика антиоксидантних ферментів.

    курсовая работа [583,0 K], добавлен 06.10.2015

  • Основні методи фізіологічних досліджень. Індивідуально набуті форми вищої нервової діяльності. Класифікація умовних рефлексів. Сигнальні системи людини. Функціональна асиметрія великого мозку. Нейрофізіологічні основи психічної діяльності людини.

    курсовая работа [384,0 K], добавлен 20.01.2011

  • Функціональний принцип класифікації методів медико-біологічних вимірювань. Огляд лабораторних та інструментальних методів дослідження. Об'єктивні методи обстеження організму людини. Лабораторна медицина як комплекс багатьох методик дослідження пацієнта.

    контрольная работа [13,5 K], добавлен 27.11.2010

  • Механізми розвитку опікового ураження очей та оптимальна лікувальна тактика. Стан імунореактивності організму з різним ступенем важкості опікової травми ока. Роль автосенсибілізації та обґрунтування доцільності застосування ферментативної некректомії.

    автореферат [45,1 K], добавлен 30.06.2009

  • Дослідження особливостей структури акушерських ускладнень у жінок із захворюванням серцево-судинної системи на основі ретроспективного аналізу історій пологів. Нейрогормональні фактори, що обтяжують пологи у жінок із патологією серцево-судинної системи.

    автореферат [55,8 K], добавлен 10.04.2009

  • Поняття травми, принципи класифікації та види пошкоджень. Дістрофія та атрофія. Поняття та чинники некрозу тканин. Хвороби системи крові, порушення обміну циркулюючої крові. Характеристика хвороб системи виділення, порушення функції та хвороби нирок.

    реферат [19,3 K], добавлен 27.01.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.