Цитотоксична активність лейкоцитів крові в динаміці лімфо-проліферативних захворювань на фоні цитостатичної терапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО - ДОСЛІДНИЙ

ІНСТИТУТ ГЕМАТОЛОГІЇ ТА ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ

МОЗ УКРАЇНИ

УДК: 616. 155.392 - 076 - 08

ЦИТОТОКСИЧНА АКТИВНІСТЬ ЛЕЙКОЦИТІВ КРОВІ В

ДИНАМІЦІ ЛІМФОПРОЛІФЕРАТИВНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

НА ФОНІ ЦИТОСТАТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ

14.01.31 - Гематологія та трансфузіологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ВОЗНЮК Валерій Петрович

Київ - 1998

АНОТАЦЯ

Вознюк В.П. Цитотоксична активність лейкоцитів крові в динаміці лімфо-проліферативних захворювань на фоні цитостатичної терапії - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.31 - гематологія та трансфузiологiя.- Київський науково-дослідний інститут гема-тології та переливання крові МОЗ Украни, Київ, 1998.

Дисертацiю присвячено дослідженню кілерної активності лейкоцитів периферичної крові хворих на мієломну хворобу (МХ) та хронічний лімфолейкоз ( ХЛЛ ) в динаміці пухлинного процесу, а також в умовах сучасної цитостатичної терапії.

Знайдено закономірності динаміки цитотоксичної активності лімфоцитів та нейтрофілів в залежності від стадії лейкозного процесу, виявлено несприятливе прогностичне значення низьких показників кілерної активності лімфоїдно популяції лейкоцитів крові хворих на МХ та ХЛЛ. Знайдено особливості змін функціонування природних та антитілозалежних кілерних клітин на фоні інфекційних і геморагчних ускладнень захворювань. Дослідженнями in vivo та in vitro показано різнонаправлений характер дії цитостатичних препаратів на кілерну активність лейкоцитів периферичної крові хворих на МХ та ХЛЛ.

Ключовi слова: мiломна хвороба, хронiчний лiмфолейкоз, природнi кiлернi клiтини, антитiлозалежнi кiлернi клiтини, цитотоксичність, цитостатична терапія.

АННОТАЦИЯ

Вознюк В.П. Цитотоксическая активность лейкоцитов крови в динамике лимфопролиферативных заболеваний на фоне цитостатической терапии - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.31 - гематология и трансфузиология.-Киевский научно-исследовательский институт гематологии и переливания крови МЗ Украины, Киев, 1998.

Диссертация посвящена исследованию киллерной активности лейкоцитов периферической крови больных миеломной болезнью ( МБ ) и хроническим лимфолейкозом ( ХЛЛ ) в динамике опухолевого процесса, а также в условиях современной цитостатической терапии.

Обнаружены закономерности динамики цитотоксической активности лимфоцитов и нейтрофилов в зависимости от стадии лейкозного процесса, выявлено неблагоприятное прогностическое значение низких показателей киллерной активности лимфоидной популяции лейкоцитов крови больных МБ и ХЛЛ. Выявлены особенности изменений функционирования естественных и антителозависимых клеток на фоне инфекционных и геморрагических осложнений МБ и ХЛЛ. Исследованиями in vivo и in vitro показан разнонаправленный характер действия цитостатических препаратов на киллерную активность лейкоцитов периферической крови больных МБ и ХЛЛ.

Ключевые слова: миеломная болезнь, хронический лимфолейкоз, естественные киллерные клетки антителозависимые киллерные клетки цитотоксичность цитостатическая терапия.

ANNOTATION

Vozniuk V.P. Blood leukocyte cytotoxic activity in lymphoproliferative disease dynamics against cytostatic therapy backgraund - Manuscript.

A thesis for the degree of Ph.D ( Candidate of medical sciences ), speciality 14.01.31 - hematology and transfusiology. Kyiv Research Institute of Hematology and Blood Trasfusion, Ministry

of Public Health of Ukraine, Kyiv, 1998.

The dissertation is devoted to the study of peripheric blood leukocyte killer activity in patients with multiple myeloma ( MM ) and chronic lymphocytic leukemia ( CLL ) in tumorous process dynamics with the use of modern cytostatic therapy.

The regularities of lymphocyte and neutrophil cytotoxic activity depending on leukosis process stage have been found out as well as unfavourable prognosis for low values of blood leukocyte lymphoid population killer activity in patients with MM and CLL has been revealed. Peculiarities of changes functioning in the natural and antibody-dependent killer cells in the disease infectious and haemorrhagic complications have been ascertained. In vivo and in vitro studies showed that cytostatic preparation effect on peripheric blood leukocytes killer activity is directed differently in patients with MM and CLL.

Key words: myeloma, chronic lymphocytic leukemia, natural killer cells, antibody-dependent killer cells, cytotoxicity, cytostatic therapy.

кілерний клітина цитостатичний лімфолейкоз

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Злоякісні захворювання лімфоїдної тканини являють собою одну з головних проблем сучасної онкогематології. Мієломна хвороба ( МХ ) та хронічний лім-фолейкоз ( ХЛЛ ) є найбільш поширеними серед лімфопроліферативних захворювань ( А.І. Воробйов, 1985; С.С.Boring, 1992 ).

Дослідження останніх десятиріч упевнено доводять провідну роль порушень імунної реактивності в розвитку пухлинного росту (Н.Д.Беклемішев, 1986; D.M.Haverstic,1991;). Природна та антитілозалежна клітинна цитотоксичність лейкоцитів периферичної крові

/ ЛПК / мають основне значення в реалізації протипухлинного імунітету шляхом розпізнавання та елімінації пухлинноперероджених клітин ( С.H. Шахламов, 1982; Глазанова Т.В.,1983 ). У працях вітчизняних та зарубіжних вчених висвітлюються, в основному, різні аспекти гуморального та Т - клітинного імунітету при МХ та ХЛЛ ( В.Н.Шабалін, 1988; G. Dighiero, 1988; M. Kawano, 1989 ), тоді як дослідження, присвячені вивченню ролі кілерних лейкоцитів периферичної крові при цих захворюваннях, зали-шаються нечисельними ( T.Paglieroni, 1992; G. Katrinacis,1996; R. Garcia-Sanz,1996 ). Недостатньо вивчено взаємозв'язок активності природних та антитілозалежних лейкоцитів з особливостями клінічного перебігу захворювань, можливістю розвитку інфекційних і геморагічних ускладнень.

При лікуванні хворих на МХ та ХЛЛ використовуються цитостатичні препарати та глюкокортикостероїдні гормони, які мають виражену імунодепресивну дію, що виявляється в пригніченні, зокрема, функціонування кілерних лейкоцитів.

Виходячи зі сказаного вище, актуальність комплексного вивчення активності природних ( ПКК ) та антитілозалеж-них кілерних клітин ( К ) та деяких особливостей внутрішньо-клітинного метаболізму ефекторних лімфоцитів і нейтрофілів у динаміці МХ та ХЛЛ і в умовах цитостатичної терапії цих захворювань є очевидною і продиктована інтересами су-часної онкогематології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами.

Тема роботи пов'язана з науковою тематикою кафедри гематології та трансфузіології Київської медичної академії післядипломної освіти - “Вивчення особливостей перебiгу, клiнiко-гематологiчних рис та фенотипу субстратних клiтин у пацiєнтiв з лiмфопролiферативними та мiлопролiферативними захворюваннями“ (№ держ.рестрацi 0193U040741).

Необхідність розв'язання зазначених проблем обумовили мету та задачі цієї роботи.

Мета дослідження. Метою даного дослідження стало вивчення особливостей природної та антитілозалежної цитотоксичності лейкоцитiв периферичної кровi в динаміці лейкозного процесу і в умовах цитостатичної терапії цих захворювань для розробки додаткових прогностичних критеріїв перебігу лімфопроліферативних захворювань і підвищенню ефективності лікування хворих на МХ та ХЛЛ.

Основні завдання дослідження.

1.Вивчення особливостей цитотоксичної активності, функціонального стану лімфоцитів і нейтрофілів у динаміці пухлинного процесу , а також на фоні клінічних проявів інфекційних та геморагічних ускладнень.

2. Встановлення залежності між активністю кілерних лейкоцитів та особливостями клінічного перебігу лімфопроліферативних захворювань.

3.Вивчення особливостей дії цитостатичних препаратів і преднізолону на цитолітичну функцію лейкоцитів крові.

4. Розробка прогностичних критеріїв перебігу пухлинного процесу та рекомендацій для підвищення ефективності хіміотерапії хворих на МХ і ХЛЛ.

Наукова новизна. Уперше вивчена активність природних та антитілозалежних кілерних лейкоцитів у динаміці МХ і ХЛЛ, а також після цитостатичної терапії цих захворювань. У результаті проведених досліджень визначено характер змін функціонування клітин на фоні клінічних проявів інфекційних та геморагічних ускладнень лімфопроліферативних захворю-вань. Уперше, експериментально і клінічно показано, що цитостатичні препарати мають різноспрямовану дію щодо активності кілерних лейкоцитів периферичної крові.

Практичне значення роботи. Проведені дослідження дозволили розробити додаткові прогностичні критерії перебігу МХ та ХЛЛ. Обгрунтовано інформативні методи прогнозування розвитку інфекційних і геморагічних ускладнень захворювань. Розроблено спосіб прогнозування несприятливого впливу цитостатичної терапії на імунну систему хворих на МХ та ХЛЛ, що дозволило покращити ефективність лікування.

Декларація конкретного особистого внеску дисертанта. Особистий внесок автора полягає в аналізі актуальності і ступеня вивчення теми роботи, виборі і опрацюванні методик дослідження, проведенні цитохімічних досліджень клітин крові, обробці матеріалу. Виявлені закономірності сформульовано у висновках та положеннях роботи, які виносяться на захист. Iмунологічні дослідження лімфоцитів та нейтрофілів крові виконані спільно зі cпiвробітниками кафедри гематології та трансфузіології КМАПО, що вiдображено в матерiалах збiрника наукових праць спiвробiтникiв КМАПО по закiнчених та перехiдних НДР за 1990 - 1996 р., матерiалах Ювiлейно науково-практично конференцi, присвячено 75-рiччю кафедри терапi-1 КМАПО.

Апробація дисертації. Дисертацiйна робота апробована на розширеному засданн кафедри гематолог та трансфуз олог КМАПО (11.09.1998 р.).

Матеріали дисертації викладено в доповідях на ІІІ міжнародному симпозіумі " Системна - антисистемна регуляція в живій та неживій природі " ( Київ,1993 ), конференції, присвяченій 75-річному ювілею Київського державного інституту удосконалення лікарів ( Київ,1993 ), V конгресі світової федерації лікарських товариств (Дніпропетровськ, 1994 ), конференції, присвяченій 75-річному ювілею кафедри терапії-1 Київської медичної академії післядипломної освіти ( Київ, 1996 ).

Впровадження в практику. Отримано рiшення про видачу патенту на винахід "Спосіб прогнозування цитостатичної терапії при хронічних лейкозах " ( 22.09.1998 р. ), який апробований і впроваджений у практику у відділенні дорослої гематології Київської обласної лікарні.

Матерiали дисертацi впровадженi в педагогiчний процес на циклi удосконалення на кафедрi гематологi та трансфузiологi КМАПО.

Публiкацi. За матеріалами дисертації опубліковано 10 робіт, з них 4 статті 6 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 149 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, п'яти розділів, аналізу i узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій і списку літератури. Список літератури містить 204 джерела. Робота ілюстрована 30 таблицями і 20 малюнками.

2. ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження.

Під нашим спостереженням знаходились 159 хворих на лімфопроліферативні захворювання, серед яких 91 хворий на МХ віком від 41 до 90 років і 68 - на ХЛЛ віком від 40 до 79 років. 20 хворих на різні інфекційно-запальні захворювання без пухлинного ураження лімфоїдної тканини склали контрольну групу. Для порівняння результатів досліджень обстежено 20 здорових осіб з-поміж донорів.

Діагноз МХ та ХЛЛ встановлювали на основі клінічних та гематологічних досліджень, результатів вивчення пунктатів кісткового мозку.

Усі хворі на МХ залежно від особливостей клінічного перебігу захворювання і проведеної цитостатичної терапії, а також згідно з критеріями Durie, Salmon ( 1975 ), розподілені на 4 групи. 1 група розділена на дві підгрупи: до 1-А ( 22 особи ) увійшли хворі в розгорнутй стаді з неускладненим перебігом захворювання; 1-Б ( 16 хворих ) склали пацієнти з клінічними проявами інфекційних ускладнень. У 2-й групі також виділено підгрупи: до 2-А ( 15 осіб ) увійшли хворі, обстежені після завершення одного курсу поліхіміотерапії за схе-мою СОР; 2-Б ( 14 осіб ) склали хворі, обстеження яких проведено після курсу цитостатичної терапії циклофосфаном у комбінації з преднізолоном. У 3-ю групу ( 12 осіб ) увійшли хво-рі з клінічними проявами геморагічного синдрому. 4 групу ( 12 осіб) склали хворі на МХ у термінальній стадії захворювання.

Хворі на ХЛЛ також залежно від особливостей клінічного перебігу захворювання і проведеної цитостатичної терапії та критеріїв Rai ( 1993 ), розподілені на 4 групи, які за основними клініко-гематологічними параметрами відповідають групам хворих на МХ. Першу ( 1 ) групу склали 24 особи, серед них 11 увійшли до 1-А, а 13 - до 1-Б підгрупи. Друга ( 2 ) група розділена на підгрупи: до 2-А та 2-Б підгрупи ввійшли відповідно 13 і 11 хворих на ХЛЛ. Третю ( 3 ) та четверту ( 4 ) групи утворили по 10 хворих на ХЛЛ.

Імунологічні дослідження включали:

1. Визначення активності ПКК і К-клітин у реакціях природної ( ПКЦ ) та антитілозалежної ( АЗКЦ ) цитотоксичності за методикою Гордієнка С.М. ( 1983 ). Лейкоцити периферичної крові виділяли на подвійному градієнті щільності фікол-урографіну .

2. Визначення кількості лімфоцитів і нейтрофілів, що експресують рецептори до Fc-фрагмента Ig G проводили в реакції ЕА-утворення за методикою Шергіна С.М. ( 1978 ).

3. Концентрацію сироваткового імуноглобуліну класу G визначали методом радіальної імунодифузії в агарі за методикою Mancini G. ( 1965 ).

Активність нікотинамідаденіндинуклеотиду ( НАД ) та нікотинамідаденіндинук-леотидфосфату ( НАДФ )-оксидаз визначали за методикою Novikoff A.B., Masek B. (1958). Активність мієлопероксидази ( МПО ) в нейтрофілах визначали за методом Loele W. (1936). Облік цитохімічних реакцій робили за методом Astaldi i Verga. ( 1957 ).

Результати досліджень обробляли за методом варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента-Фішера, в групах з невеликою клькстю спостережень застосовано критерій Вілкоксона-Манна-Уітні.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Аналiз результатiв дослiджень показав, що до початку лiкування у хворих i на МХ у роз-горнутiй стадії спостерігається зниження антитілозалежної цитотоксичності лімфоцитів на фоні практично незміненої, у порівнянні з фізіологічними величинами, ПКЦ лімфоцитів. У той же час рівень ПКЦ нейтрофілів у 1-А підгрупі був на 23% нижче індексу цитотоксичності ( ІЦ ) здорових осіб. При дослідженні функціонального стану лейкоцитів крові хворих на МХ 1-А підгрупи виявлено вірогідне зниження кількості нейтрофілів, які несуть на своїй поверхні рецептори до Fc-фрагмента Ig G у порівнянні з середньостатистичними показниками, тоді як концентрація Ig G більш ніж у 3 рази перевищувала дані здорових людей ( табл.1 ).

У хворих на МХ в термінальній стадії у найбільшому ступені виявилась пригніченою природна кілерна активність лімфоїдної популяції ЛПК. Вміст Fc+-лейкоцитів у 4-й групі був нижчим порівняно з аналогічними даними 1-А підгрупи ( p<0,01 ) ( табл.1 ). Активність НАД та НАДФ-оксидаз нейтрофілів у 4-й групі виявилась в 1,63 і 1,61 рази нижчою від-повідних показників 1-А підгрупи.

При дослідженні природної кілерної активності лейкоцитів у розгорнутій стадії ХЛЛ виявлено переважне зменшення функції ПКК, при цьому ПКЦ лімфоцитів була на 39% нижчою середньостатистичних величин. АЗКЦ нейтрофілів у 1-А підгрупі була істотно меншою відповідних показників здорових людей ( р < 0,05 ), при цьому кількість Fc-позитивних нейтрофілів також була зниженою ( табл.1 ). Порівняльний аналіз цитохімічних показників хворих на ХЛЛ у розгорнутій стадії захворювання і здорових осіб не виявив між ними суттєвих відмінностей, за винятком НАД-оксидази лімфоцитів, активність якої перевищувала середньостатистичні дані на 53% .

У термінальній стадії ХЛЛ визначено зниження всіх параметрів функціонального стану лейкоцитів крові, а також концентрації Ig G. Функція К-лімфоцитів виявилась в 4,67, а кількість Fc+-лімфоцитів в 1,52 рази нижчою вiд фізіологічних показників. Вміст Fc+-нейтрофілів був у 2,12 і 1,37 рази нижчим вiд аналогічних даних здорових людей і хворих 1-А підгрупи, відповідно ( табл.1 ). Порівняльний аналіз інших параметрів функціонального стану лейкоцитів виявив вірогідне зниження концентрації Ig G, а також активності НАД-оксидази нейтрофілів хворих на ХЛЛ в термінальній стадії захворювання відносно показників здорових осіб і хворих 1-А пiдгрупи.

Таким чином, результати наших дослiджень засвiдчують те, що прогресування МХ та ХЛЛ супроводжуться пригнiченням функцi цитотоксичних лейкоцитiв, зменшенням актив- ностi киснезалежних ферментiв, зростанням дефектностi рецепторного апарату лiмфоцитiв та нейтрофiлiв. Недостатня активнiсть кiлерних клiтин, якi за сучасними даними забезпечують протипухлинний захист сприя прогресуванню лейкозного процесу, при цьому переважне зменшення цитотоксичностi лiмфодно популяцi свiдчить про несприятливий перебiг захворювання.

У хворих на МХ з клiнiчними проявами iнфекцiйних ускладнень ( 1-Б пiдгрупа ) встановлено значне зростання антитiлозалежно цитотоксичностi ЛПК, яке вiрогiдно

( p<0,01 ) перевищувало дані здорових осіб та показники контрольної групи ( табл.2 ). У цій же групі виявлено збільшення ПКЦ нейтрофілів, яке було в 1,4 і 1,46 рази вищим відповідних показників здорових людей і даних контрольної групи. Кількість Fc+-нейтрофілів у хворих 1-Б підгрупи була нижчою вiд величин контрольної групи, а вміст Fc+-лімфоцитів перевищував контрольні показники у 1,37 рази. Також, у хворих на МХ 1-Б підгрупи було виявлено суттєве підвищення активності НАД-оксидази нейтрофілів та МПО у відношенні до середньостатистичних даних і показників контрольної групи (p<0,01 ).

У хворих на ХЛЛ з клінічними проявами інфекційно-запальних процесів визначено збільшення активності кілерних лейкоцитів,особливо це стосується функції К-клітин (табл.2). Вивчення функціональної активності лейкоцитів хворих 1-Б підгрупи виявило помітне зниження кількості Fc-позитивних нейтрофілів, тоді коли концентрація Ig G у цих пацієнтів суттєво не відрізнялась від відповідних даних здорових людей та показників контрольної групи. При аналізі активності мемб-ранних оксидаз у хворих на ХЛЛ привертає увагу значне збільшення активності НАДФ-оксидази нейтрофілів периферичної крові. Середній гістохімічний коефіцієнт для НАДФ-оксидази нейтрофілів склав 1,73 ± 0,04 проти 0,55 ± 0,03 та1,54 ± 0,4 у здорових осіб та хворих контрольної групи,відповідно.

Отже, у хворих на МХ та ХЛЛ, обстежених під час тривання інфекційно-запальних процесів виявлено значне підвищення функції К-клітин і активності киснезалежних фермен-тів нейтрофілів, яке перебігає на фоні вираженої дефектності рецепторного апарату нейтрофільної ланки лейкоцитів крові.

Співвідношення ПКЦ/АЗКЦ лімфоцитів у хворих на МХ, обстежених на фоні геморагічного синдрому, значно перевищувало аналогічний показник у здорових людей та хворих з неускладненим перебігом захворювання за рахунок переважного збільшення активності ПК-лмфоцитв ( табл.2 ). Порівняльний аналіз вмісту лейкоцитів, що мають рецептори до Fc-фрагмента Ig G, а також цитохімічних параметрів не виявив суттєвої різниці між показниками 3-ї групи та даними здорових людей і хворих 1-А підгрупи.

ПКЦ лімфоцитів хворих на ХЛЛ, які були обстежені на фоні геморагічних ускладнень, на 43,5 % перевищувала показники хворих 1-А підгрупи,кількість Fc+-лімфоцитів була нижчою даних здорових людей і 1-А підгрупи, відповідно в 1,33 і 1,54 рази. ПКЦ нейтрофілів хворих на ХЛЛ, які склали 3-ю групу значно перевищувала показники 1-А підгрупи, а АЗКЦ нейтрофілів виявилась на 22 % нижчою ( табл. 2 ).

Таким чином, у хворих на МХ з явищами геморагічного синдрому зареєстровано переважне збільшення активності ПК-лімфоцитів, що свідчить про участь природних кілерних лімфоцитів у процесах згортання крові. При ХЛЛ у хворих з клінічними проявами геморагічного синдрому виявлено підвищення активності природних клерних лейкоцитв периферично кров яке перебга на фон зменшення клькості Fc+-лімфоцитів.

Сучасна цитостатична терапія призводить до клініко-гематологічної стабілізації пухлинного процесу у більшості хворих на лімфопроліферативні захворювання. Але цитостатичні та гормональні препарати, які використовуються для лікування хворих на МХ та ХЛЛ, мають значну імуносупресивну дію. Проведені нами дослідження показали, що під впливом поліхіміотерапії за схемою СОР відбувається значне зниження природної кілерної активності лімфоцитів хворих на МХ ( 2-А пiдгрупа ). Подібна динаміка була виявлена при дослідженні вмісту Fc+- лімфоцитів ( на 29% менше відповідних показників 1-А підгрупи ) ( табл.3 ). Суттєвих відмінностей активності НАД, НАДФ-оксидаз, МПО між 2-А підгрупою та групою хворих на МХ, обстежених до початку цитостатичної терапії, не виявлено.

Інша закономірність змін активності лейкоцитів крові спостерігалась у хворих 2-Б підгрупи. У цих пацієнтів виявлено значне пригнічення кілерної функції нейтрофільної популяції лейкоцитів крові, яке супроводжувалось зниженням кількості Fc+-нейтрофілів (табл. 3). Активність МПО у хворих 2-Б підгрупи виявилась на 78% нижчою відповідних даних 1-А підгрупи.

Аналіз змін кілерної функції лімфоцитів та нейтрофілів крові хворих на ХЛЛ, обстеження яких було проведено після закінчення курсу цитостатичної терапії за схемою СОР, виявив, що активність К-лімфоцитів була нижчою ніж удвоє показників 1-А підгрупи (табл.3). Порівняльний аналіз функціонування мембранних оксидаз показав значне зниження активності НАД-оксидази лімфоцитів у хворих 2-А підгрупи ( p < 0,01 ).

Особливістю функціонального стану лейкоцитів хворих на ХЛЛ, обстежених після завершення цитостатичної терапії циклофосфаном у комбінації з преднізолоном було значне пригнічення АЗКЦ нейтрофілів, яка виявилась у 3,11 рази нижчою відповідних показників 1-А підгрупи. Кількість Fc+-нейтрофілів у 2-Б підгрупі помітно не відрізнялась від показників 1-А підгрупи, тоді як концентрація Ig G виявилась у 1,35 рази нижчою (табл.3).

Таким чином, цитостатична терапія МХ та ХЛЛ призводить до пригнічення функціонування кілерних лейкоцитів, зниження активності ферментативних процесів в ефекторних клітинах. Аналіз отриманих даних дозволив виявити загальні закономірності впливу лікування на кілерну функцію лейкоцитів хворих на МХ та ХЛЛ. Циклофосфан у комбінації з преднізолоном викликає переважну депресію цитолітичної активності і посилення дефектності рецепторного апарату нейтрофілів, тоді як включення в терапію цих захворювань вінкрістину призводить до значного пригнічення активності лімфоїдної популяції лейкоцитів периферичної крові.

Результати досліджень впливу інкубування лейкоцитів хворих на МХ з розчинами цитостатичних препаратів та преднізолону на систему кілерних лейкоцитів свідчать про те, що після інкубації ефекторних клітин з розчином циклофосфану відбувається переважне зменшення цитотоксичної активності нейтрофілів крові. Преінкубація лейкоцитів з розчином вінкрістину призводить до значного зниження лімфоцитоопосередкованої цитотоксичності. Особливістю дії преднізолону є виражене пригнічення антитілозалежної кілерної активності лімфоцитів, яке перевищило показники для циклофосфану та вінкрістину у 2,2 і 3,5 рази, відповідно. Під впливом інкубації ефекторних лейкоцитів хворих на ХЛЛ з розчином вінкрістину кілерна активність клітин істотно не змінювалась. Преінкубація лейкоцитів з розчином циклофосфану призводила до вираженої супресії ПКЦ нейтрофілів. Характерною особливістю дії преднізолону був незначний вплив його на функцію цитотоксичних лейкоцитів. Так, індекс пригнічення ПКЦ лімфоцитів хворих на ХЛЛ склав 6,01±1,32,тоді як аналогічний показник у здорових людей дорівнював 33,25 ± 0,81.

Таким чином, дослідження in vitro дозволили встановити особливості дії цитостатичних препаратів та преднізолону. Так, цитолітична активність ефекторних клітин здорових лю-дей після інкубації з розчинами препаратів пригнічувалась у значно більшому ступені, ніж відповідна функція лейкоцитв хворих на лімфопроліферативні захворювання. Інкубація лейкоцитів хворих на МХ і ХЛЛ з розчином циклофосфану призводить до переважного зниження кілерної активності нейтрофілів. Отримані дані дозволяють передбачити існуван-ня інших механізмів імуносупресивної дії циклофосфану, оскільки дані літератури свідчать про відсутність біологічної активності препарату in vitro. Преінкубація лейкоцитів хворих на МХ з розчином вінкрістину призводила до депресії цитолітичної функції лімфоцитів, подібних особливостей дії препарату на лімфоїдну популяцію лейкоцитів крові хворих на ХЛЛ не виявлено. Характерною рисою впливу преднiзолону на цитотоксичну активність лейкоцитів in vitro було значне пригнічення функції К-лімфоцитів хворих на МХ при незначній чутливості клітин хворих на ХЛЛ до препарату.

ВИСНОВКИ

1. Перебіг мієломної хвороби та хронічного лімфолейкозу супроводжується пригніченням кілерної активності лейкоцитів периферичної крові, яке посилюється в міру прогресування пухлинного процесу. Захворювання характеризуються зниженням вмісту лейкоцитів, які мають на своїй поверхні рецептори до Fc- фрагмента Ig G і зменшенням показників вну-трішньоклітинного метаболізму лейкоцитів.

2. Цитостатична терапія як мієломної хвороби, так і хронічного лімфолейкозу з використанням циклофосфану в комбінації з преднізолоном призводить до переважного зниження кілерної активності нейтрофілів периферичної крові, зменшення рівня нейтрофілів, які експресують рецептори до Fc-фрагмента Ig G. Залучення до хіміотерапії мієломної хвороби та хронічного лімфолейкозу вінкрістину викликає значну депресію активності природних та антитілозалежних лімфоцитів, зменшення кількості Fc-позитивних лімфоцитів.

3. Цитостатичні препарати in vitro мають різноспрямовану супресивну дію на кілерну активність лейкоцитів хворих на мієломну хворобу та хронічний лімфолейкоз. Інкубація лейкоцитів з розчином циклофосфану призводить до переважного пригнічення цитотоксичної функції нейтрофілів. Інкубація клітин хворих на мієломну хворобу з розчином вінкрістину викликає зниження кілерної активності лімфоцитарної ланки лейкоцитів периферичної крові.

4. Інфекційно-запальні процеси у осіб без ураження кровотворного апарату супроводжуються зниженням активності К-лімфоцитів. Інфекційний процес у хворих на лімфопроліферативні захворювання супроводжується підвищенням функції антитілозалежних лейкоцитів і зростанням активності киснезалежних ферментів нейтрофілів крові.

5. Геморагічний синдром, який з'являється у хворих на мієломну хворобу на фоні дисфункції тромбоцитів, перебігає при значному підвищенні активності природних кілерних лiмфоцитів. При хронічному лімфолейкозі встановлено зростання цитотоксичної функції природних кілерних клітин, яке супроводжується зменшенням кількості Fc+-лімфоцитів.

6. Виявлені зміни цитотоксичної активності лейкоцитів периферичної крові являють собою додаткові прогностичні критерії перебігу мієломної хвороби та хронічного лімфолейкозу. Зниження переважно кілерної активності лімфоцитів свідчить про несприятливий перебіг пухлинного процесу і наближення термінальної стадії захворювання.

кілерний клітина цитостатичний лімфолейкоз

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Зниження цитотоксичної функції лімфоїдної популяції лейкоцитів крові доцільно застосовувати як раннй критерй розвитку термінальної стадії мієломної хвороби та хронічного лімфолейкозу.

2. Перед початком цитостатичної терапії доцільно проводити визначення активності ПК та К-лейкоцитів для оптимального вибору препаратів з урахуванням різноспрямованої дії вінкрістину та циклофосфану на їх функціональну активність.

3. Для оптимального вибору цитостатичних препаратів доцільно визначати активність природних та антитілозалежних кілерних лейкоцитів перед та після інкубування клітин з роз-чинами цитостатиків з визначенням ступеня несприятливого впливу препаратів на кілерну функцію лімфоцитів та нейтрофілів шляхом вираховування індексів пригнічення цитоток-сичності.

4. Для прогнозування розвитку інфекційних ускладнень мієломної хвороби та хронічного лімфолейкозу рекомендовано проводити визначення показників функціонального стану лейкоцитів, найбільш інформативними з яких є показники активності К-лейкоцитів і киснезалежних ферментів нейтрофілів.

5. Найбільш інформативним методом прогнозування геморагічних ускладнень мієломної хвороби є визначення активності природних кілерних лейкоцитів. Високий ризик розвитку геморагічних ускладнень у хворих на хронічний лімфолейкоз спостерігається на фоні значного підвищення активності природних кілерних лімфоцитів, що доцільно використову-вати для прогнозування розвитку геморагічних ускладнень у цих хворих.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вознюк В.П., Гусева С.А. Дубкова А.Г. Активность естественной и антителозависимой цитотоксичности лейкоцитов при лимфолейкозе и миеломной болезни. // Лікарська спра-ва.- 1995. - №. 5-6.- С. 103-104.

2. Вознюк В.П., Гусва С.А. Дубкова А.Г. Цитотоксична функція лейкоцитів у нормі та при хронічних пухлинних захворюваннях крові. // Лікарська справа. - 1996. - №. 3-4.- С. 9-12.

3. Вознюк В.П. Особенности действия иммунодепрессивных препаратов на киллерную активность лейкоцитов крови больных миеломной болезнью. Лкарська справа. - 1997. - №.6. - С. 83-86.

4. Вознюк В.П. Влияние химиотерапии на киллерную активность лейкоцитов периферической крови больных миеломной болезнью. // Лiкарська справа. - 1998. - №.2. - С. 88 - 91.

5. Вознюк В.П., Гусєва С.А., Дубкова А.Г. Роль цитотоксичних реакцій в генезі пухлинних захворювань В-системи імунітету. // Збірник наукових праць, присвячений 75-річному ювілею КДІУЛ, Київ. -1993.- С.25-27.

6. Вознюк В.П., Дубкова А.Г. Гусєва С.А. Влияние химиотерапии на киллерную активность лейкоцитов крови больных с хроническим лимфолейкозом. // Збірник наукових праць співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 р., Київ.-1997.- С.119-120.

7. Вознюк В.П., Гусєва С.А.,Федько А.А.,Дубкова А.Г. Влияние химиотерапии на киллерную активность лейкоцитов периферической крови больных миеломной болезнью. // Збірник наукових праць співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 р. , Київ. -1997.-С. 120-123.

8. Вознюк В.П., Гусєва С. A., Дубкова A.Г. Система киллерных лейкоцитов в динамике опухолевых заболеваний В-системы иммунитета. // III міжнародний симпозіум “ Сис-темна-антисистемна регуляція в живій та неживій природі “, - Київ.- 1993.- C. 141-143.

9. Вознюк В.П. Гусева С.А., Суховий М.В. Киллерная активность лейкоцитов крови при геморрагическом синдроме у больных миеломной болезнью. // Ювiлейна науково-прак-тична конференцiя, присвячена 75-рiччю кафедри терапiї-1, Київської медичної академії післядипломної освіти. -Київ.- 1996.- С.97-98 .

10. Данилюк И.И., Гусева С.А., Вознюк В.П. Бальшин М.Д. Состояние системы комплемента в динамике хронического лимфолейкоза. // Ювілейна науково-практична конференція, присвячена 75-річчю кафедри терапії-1 КМАПО.- Київ.- 1996.- С.129-131.

ДОДАТКИ

Таблиця 1

Імунологічні показники лейкоцитів крові хворих на мієломну хворобу та хронічний лімфо лейкоз в залежності від стадії захворювання

Примітка:

* - статистично достовірна різниця у порівнянні зі здоровими людьми

** - статистично достовірна різниця між показниками 1-А підгрупи та 4 групи.

Таблиця 2

Імунологічні показники лейкоцитів крові хворих на мієломну хворобу та хронічний лімфо лейкоз з ускладненим перебігом захворювань

Примітка:

* - статистично достовірна різниця у порівнянні зіт здоровими людьми.

** - статистично достовірна різниця між показниками 1-Б та контрольної групи.

***- статистично достовірна різниця між показниками 3-ї групи та 1-А підгрупи.

Таблиця 3

Імунологічні показники лейкоцитів крові хворих на мієломну хворобу та хронічний лімфо лейкоз після цитостатичної терапії

Примітка:

* - статистично достовірна різниця у порівнянні зіт здоровими людьми.

** - статистично достовірна різниця в порівнянні з даними 1-А підгрупи.

Размещено на Allbest.ru