Гігієнічна оцінка поєднаного впливу природних та ан-тропогенних факторів навколишнього середовища на динаміку перебігу хвороб системи кровообігу

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПОЄДНАНОГО ВПЛИВУ ПРИРОДНИХ І АНТРОПОГЕННИХ ФАКТОРІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ПЕРЕБІГ ХВОРОБ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ

Ткаченко Світлана Михайлівна

УДК 613.1:572.02:616.1

14.02.01 Гігієна, медичні науки

Київ 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця МОЗ України.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор БАРДОВ ВАСИЛЬ

ГАВРИЛОВИЧ, Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця, завідуючий кафедрою пропедевтики гігієни, військової та радіаційної гігієни

Науковий консультант доктор медичних наук, професор ЛИЗОГУБ ВІКТОР ГРИГОРОВИЧ, Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця, завідуючий кафедрою факультетської терапії

Офіційні опоненти: доктор медичний наук, професор ЦИПРІЯН ВІКТОР ІВАНОВИЧ, Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця, завідуючий кафедрою гігієни харчування доктор медичних наук, професор СМІРНОВА ІРИНА ПАВЛІВНА,

Український НДІ кардіології імені М.Д.Стражеска, керівник відділення популяційних досліджень

Провідна установа: Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра загальної гігієни, м.Харків

Захист відбудеться “ 21 ” січня 1999 р. о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.003.01 при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця за адресою: 252057, м.Київ57, пр. Перемоги, 34, медикопрофілактичний корпус Національного медичного університету, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Богомольця за адресою: 252057, Київ57, вул. Зоологічна,3.

Автореферат розісланий “ 18 ” гркдня 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.П.Яворовський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

природний антропогенний серцевий захворювання

Актуальність проблеми.

В сучасних умовах значної зміни навколишнього середовища, внаслідок науковотехнічного прогресу, глобальних екологічних змін, росту темпів і психоемоційної насиченості життя, збільшення кількості і змін якості фізикохімічних і психоемоційних факторів, які діють на людину, різко зростає актуальність досліджень по визначенню впливу на людський організм різноманітних факторів навколишнього середовища (Г.И.Сидоренко, 1989, Е.И.Чазов, 1992).

Особливе значення такі дослідження мають для хворих серцевосудинними хворобами (ССХ), тому що аналіз структури захворюваності і смертності населення різних регіонів світу свідчить про те, що серцевосудинні захворювання (ССЗ) є найбільш поширеними хворобами. Наприклад, від ішемічної хвороби серця (ІХС) страждає від 4 до 20 % дорослого населення (В.А.Бобров, 1994; М.И.Лутай, 1994). Смертність від ІХС та гіпертонічної хвороби (ГХ) складає більш як 90% всіх випадків смерті від хвороб органів кровообігу або біля 50% загальної смертності населення (А.А.Эльгаров, 1991).

Зважаючи на надзвичайно велике соціальногігієнічне значення цього виду патології, виявлення та вивчення всіх факторів навколишнього середовища, які впливають на виникнення та перебіг захворювань серця і судин, є актуальною науковою та практичною проблемою (Р.А.Абдулаев, 1983; Г.И.Сидоренко, 1987).

В літературі є велика кількість робіт, які присвячені ізольованому впливу на здоров'я людини багатьох природних і антропогенних факторів навколишнього середовища (О.Ю.Малыгина и соавт., 1986; С.М.Соколов, 1988; И.Е.Оранский, П.Г.Царфис, 1989; R.Geottrey, А.Leat, 1989). Але слід враховувати, що ні один із факторів хімічний, біологічний або фізичний практично не являється ізольованим: всі вони діють в комплексі між собою, нашаровуючись на фактори спадкові та соціальні.

Слід підкреслити, що в наш час ще немає надійних кількісних критеріїв оцінки взаємозв'язку між рівнями забруднення та показниками захворюваності, недостатньо враховується значення тривалості і режиму впливу речовин, особливо в поєднанні з різноманітними кліматичними і погодними факторами, які є регіональним фоном і про вплив яких на стан здоров'я людини переконливо свідчать дослідження ряду авторів (А.Л.Чижевский, 1976; Р.Д.Габович и соавт., 1978; В.Г.Бокша, Б.В.Богуцкий, 1980; В.І.Русанов, 1982; Т.И.Андронова и соавт., 1982; В.Г.Бардов, 1983; В.Г.Бардов и соавт., 1989; R.Vestetal., 1973; R.Ouffi, 1983).

Тому встановлення кількісної залежності показників захворюваності і смертності населення від ступеня забруднення атмосферного повітря, грунту та води в поєднанні з кліматопогодними умовами і розробка на цій основі методів прогнозування впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я людини є надзвичайно важливим. Це визначило актуальність вибраної теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана у відповідності з планом виконання довору підряду теми N237 за індексом МОЗ України "Розробка методів впливу на людину комплексу шкідливих факторів (радіоактивні речовини, солі важких металів, отрутохімікати та інші)", номер реєстрації 01920001515.

Мета дослідження: гігієнічна оцінка впливу природних та антропогенних факторів навколишнього середовища на виникнення, перебіг та наслідки хвороб системи кровообігу (ХСК) з розробкою основ прогнозування та профілактики цього впливу для охорони та поліпшення здоров'я населення.

Завдання дослідження:

1. З гігієнічних позицій оцінити закономірності просторового і часового розподілу природних (сонячна і геомагнітна активність, кліматопогодні компоненти) і антропогенних (радіонукліди та свинець після аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС), пестициди та інші штучні забруднювачі) факторів на території Київської області.

2. Встановити динаміку загальної та первинної захворюваності, ургентної захворюваності та смертності населення Київської області при ХСК в порівнянні з іншими регіонами України.

3. Математикостатистичними, картографічними і астрофізичними методами встановити наявність і закономірності впливу природних і антропогенних факторів оточуючого середовища на динаміку захворюваності і смертності населення Київської області при ХСК.

4. Обгрунтувати, розробити, впровадити в практику Гідрометеослужби і установ охорони здоров'я України методи медичного прогнозування впливу природних і антропогенних факторів навколишнього середовища на динаміку перебігу серцевосудинних захворювань (ССЗ).

5. Обгрунтувати, розробити і впровадити в практику установ охорони здоров'я областей методики первинної та вторинної профілактики ХСК в умовах поєднаного впливу природних і антропогенних факторів навколишнього середовища.

Наукова новизна дослідження: вперше для кліматогеографічної зони півночі України виявлені основні закономірності динаміки виникнення і перебігу ССЗ у різні періоди року, в різні фази циклу сонячної активності (СА), на фоні інтенсивного забруднення навколишнього середовища антропогенними забруднювачами (радіонуклідами, пестицидами, свинцем). Вперше проведено нозогеографічне картографування України за даними про захворюваність і смертність населення при ІХС, встановлені рівні поширеності ІХС, стенокардії, інфаркту міокарда (ІМ) серед населення країни.Вперше, з використанням багатофакторного математичного аналізу, вивчено поєднаний вплив комплексу клімато погодоформуючих факторів і антропогенних забруднень повітря, води на динаміку захворюваності і смертності при серцевосудинній патології людини.

Практичне значення роботи полягає у тому, що результати дослідження дозволяють оцінити вплив навколишнього середовища конкретних населених пунктів на здоров'я населення, встановлювати значимість тих чи інших факторів в багатофакторному впливі навколишнього середовища на здоров'я і в залежності від цієї значимості планувати оздоровчі заходи.

Впровадження. На основі даних дослідження підготовлені, затверджені МОЗ України 3 методичні рекомендації: "Первинна профілактика серцевосудинних захворювань на Україні"(1994), "Методичні рекомендації по використанню ультрафіолетових випромінювань для профілактики системи кровообігу" (1994) і "Експресні лабораторні методи визначення забруднення харчових продуктів, рослинності, води, грунту стронцієм90, цезієм137+134. Санітарна експертиза" (1994). Результати дослідження використані у роботі Гідрометцентру України, в педагогічному процесі на кафедрах пропедевтики гігієни та радіаційної гігієни, факультетської терапії N2 НМУ, на кафедрі загальної гігієни і медичної екології Київського медичного інституту Української асоціації народної медицини.

Особистий внесок полягає у пошуку, збиранні та статистичній обробці первинних матеріалів про стан здоров”я населення України та Київської області. З метою встановлення динаміки загострень ІХС самостійно було оброблено та проаналізовано матеріали служби ШМД м.Києва у вигляді місячних статистичних звітів. Автором розроблена анкета для проведення анкетного методу дослідження метеозалежності хворих кардіологічної клініки, а також здійснено аналіз одержаних результатів та їх оформлення. Проведені систематизація та аналіз матеріалів, які характеризують природні та антропогенні фактори навколишнього середовища, математичну обробку отриманих результатів з використанням електроннообчислювальної техніки, розроблено метод математичного прогнозування впливу природних факторів для профілактики ССЗ у населення, власне опис самої роботи, сформульовані основні висновки та практичні рекомендації.

Апробація роботи. Основні положення роботи були висвітлені на ХI та ХIII підсумкових наукових конференціях молодих вчених та спеціалістів КМІ (Київ, 1988, 1989); на Поволжській науковопрактичній конференції "Влияние солнечной активности, климата, погоды на здоровье человека и вопросы метеопрофилактики" (Казань, 1988). Матеріали дисертації експонувались на ВДНГ України, отримане свідоцтво учасника ВДНГ 1988 року.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 23 роботи (в т.ч. 6 самостійно), серед них 4 журнальних статті, у виданнях рекомендованих ВАК України, а також у збірниках наукових праць, та матеріалах і тезах конференцій.

Структура та обсяг роботи: дисертаційна робота складається із вступу, 6 розділів, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, переліку літератури (182 вітчизняних і 38 іноземних джерел), 3 додатків. Основний текст дисертації викладений на 116 стор. і містить 30 таблиць та 22 малюнки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, методи об'єкт дослідження. Для вирішення поставлених завдань гігієнічного вивчення впливу природних та антропогенних факторів навколишнього середовища на виникнення, перебіг та наслідки ХСК у населення України, м.Києва та області, нами були використані з одного боку матеріали, що характеризують закономірності СА, геомагнітної активності (ГМА), клімату і погоди на території країни та екологічний стан навколишнього середовища окремих регіонів, з другого боку дані про загальну та первинну захворюваність, динаміку загострень та смертність населення при ІХС та її ускладненнях. Матеріали, обсяг та методи дослідження представлені на рис. 1.

Висновки про динаміку СА за період з 1981 по 1991 рік, який відповідає другій половині XXI першій половині XXII 11річних циклів СА, робили на підставі динаміки основних її показників: 1) відносного числа сонячних плям (числа Вольфа, W), 2) сумарної площі сонячних плям (S), 3) радіовипромінювання Сонця (F) на частоті 3100 МГц, 4) числа та потужності хромосферних спалахів (ХС). Залежність загострень ІХС від 174 ХС, 83 зареєстрованих геомагнітних бур (ГМБ) за дворічний (19911992 рр.) період вивчали методом накладених епох.

Медична класифікація погоди визначалася після обробки та аналізу щодобових 731 метеокарт погодної ситуації у м. Києві сумісно з бюро погоди Гідрометцентру за 19911992 роки. Для характеристики погоди в березніквітні 1994 року була використана оперативна інформація Українського бюро погоди про щоденні синоптичні ситуації (барична тенденція, характеристика повітряних мас, атмосферні фронти і т.п.).

Матеріали по забрудненю навколишнього середовища 26 районів Київської області з 1981 по 1990 рр. включали велику чисельність (19) антропогенних факторів, які були використані в аналізі з метою виявлення максимального відображення "чистого" впливу найвпливовіших і небезпечних чинників. Для вивчення поєднаної дії погоди й забруднення атмосферного повітря на перебіг ІХС у населення м.Києва використали індекс "р". Річні сумарні еквівалентні дози опромінення населення Київської області розраховані згідно документу "Дозиметрическая паспортизация населенных пунктов Украины, подвергшихся радиоактивному загрязнению после Чернобыльськой аварии" (К., 1992).

Динаміку враженості населення хворобами органів кровообігу за період з 19811995 роки вивчали на основі первинних матеріалів про захворюваність та смертність населення усіх областей України, районів Київської області та м.Києва.

Про перебіг ІХС судили по динаміці загострень цієї хвороби. Для цього були використані статистичні матеріали служби ШМД м.Києва: з 1981 по 1990 рік місячні статистичні звіти, а з 1.01.1991 р. по 31.12.1992 р. та за період березеньквітень 1994 року щоденні контрольні талони реєстрації викликів з указаним точним діагнозом (інфаркт міокарду, стенокардія, аритмія).

Комплексну оцінку захворюваності, смертності населення України проводили за методикою ПоляковаМалинського, яка грунтується на сигмальних оцінках відхилень фактичних рівнів від їх середніх значень. Проведений аналіз дав можливість згрупувати області та райони за 7бальними шкалами рівнів ІХС та створити нозогеографічну карту поширеності ІХС на території України.

При вивченні сезонного ритму загострень ІХС у населення м.Києва використали метод визначення індексів сезонних коливань відношенням фактичних даних місячних величин до 12місячних ланцюгових середніх (И.С.Гусева, 1977; И.И.Никберг и соавт., 1986).

Вплив природних факторів (СА) погоди та антропогенних (хімічні, фізичні забруднювачі) на розвиток, перебіг та наслідки ІХС вивчали на основі комп'ютерної обробки даних із застосуванням багатофакторного кореляційнорегресійного аналізу, компонентного, факторного дисперсійного аналізів (Е.И.Гончарук и соавт., 1989). Були визначені середні величини, їх похибки, відхилення, коефіцієнти: парної кореляції, парціальної, множинної кореляції бетакоефіцієнти стандартизованих рівнянь регресії, коефіцієнти варіації, часткові та загальні коефіцієнти детермінації. Оцінку значимості отриманих результатів здійснювали за критеріями Фішера, Стьюдента (А.П.Мерков, Л.Е.Поляков, 1974).

Вивчення впливу факторів навколишнього середовища на рівень поширеності ІХС здійснювали за програмою Multifac, розробленою кафедрою соціальної гігієни і організації охорони здоров'я НМУ імені О.О.Богомольця. Для максимальної достовірності кількість одночасно врахованих антропогенних факторів перевищувала кількість зон (районів) більше, як у 5 разів (Е.Г.Гончарук, Ю.В.Вороненко, Н.И.Марценюк, 1989).

Для вивчення чутливості хворих ІХС до кліматопогодних умов в роботі був використаний анкетний метод дослідження. Для цього була складена "Анкета опитування хворих ІХС про вплив погоди на їх стан здоров'я". Анкета містила 23 питання з 62 варіантами відповідей на них.

Дані усіх етапів дослідженя підлягали математикостатистичній обробці на комп'ютері ІВМ та з допомогою програмованих мікрокалькуляторів МК61.

Результати дослідження та їх обговорення.

Вперше було встановлено, що на протязі 10річного періоду показники захворюваності ІХС та її клінічними формами ІМ та стенокардією у населення України невпинно зростали (табл.1).

Значне підвищення показників загальної захворюваності порівняно з первинною можна пояснити збільшенням чисельності конингенту хворих ІХС.

В Київській області, на території якої сталася аварія на ЧАЕС, захворюваність ССХ населення теж має тенденції росту. Так, загальна захворюваність ІХС зросла в 3 рази з 1981 по 1990 рік, а первинна в 2,6 рази. Причому звертає увагу різке зростання показників в роки після аварії (табл.2). В 1,2 рази збільшився темп приросту поширеності ІХС, а захворюваності майже в 3 рази в період 19861990 роки відносно періоду 19811985 рр. В той же час смертність населення Київської області від ІХС, як і в цілому по Україні має тенденцію до зниження.

Таблиця 1

Динаміка поширеності основних ССЗ серед населення України в 19811995 роки (в % по відношенню до рівня поширеності в 1981 році, прийнятого за 100 %)

Назва хвороби	1982	1983	1984	1985	1986	1987	1988	1989	1990	1991	1992	1993	1994	1995
ІХС	109,2	117,1	127,9	145,7	157,2	184,7	201,3	272,6	294,4	303,2	327,8	368,3	392,6	411,6
ІМ	108,1	114,9	130,3	135,5	142,9	150,1	220,1	218,1	219,1	223,2	229,4	234,1	227,4	213,6
Стенокардія	129,3	156,8	185,7	215,2	244,1	280,4	407,0	463,8	511,0	588,7	635,7	774,4	840,3	905,1

Просторовий аналіз динаміки враженості населення встановив, що найвищі рангові місця в цілому серед 25 областей України та м.Києва посідають Вінницька (26), Чернівецька (25), Хмельницька (24) області. Найнижчі ранги належать м.Києву, Запорізькій та Дніпропетровській областям.

Таблиця 2

Темп приросту серцево-судинної захворюваності та смертності населення Київської області за періоди 19981 1985 рр. та 1986 1990 рр.

П о к а з н и к и	Темп приросту в % за період
	19811985 рр.	19861990 рр.
Поширеність ІХС	52,7	83,3
Поширеність ІМ	12,4	85,9
Поширеність стенокардії	72,4	77,2
Захворюваність ІХС	23,3	97,7
Захворюваність ІМ	12,1	38,0
Захворюваність стенокардією	9,5	40,1
Смертність від ІХС	14,7	26,3
Смертність від ІМ	177,3	25,3

Дещо інші закономірності мають показники враженості населення ІМ. Так, вони найвищі в Харківській, Кримській, Донецькій, Дніпропет

ровській областях та м.Києві. Низькі в ІваноФранківській, Ровенській, Хмельницькій областях.

У Київській області високі рангові рівні належать Поліському (26), Рокитнянському (25) районам, а також Іванківському, Макарівському, Володарському, Кагарлицькому. В наступні шість років після аварії найвищі ранги мали Поліський, Іванківський райони, які постраждали більше ніж інші в результаті аварії на атомній електростанції, а також Рокитнянський. Найменші ранги весь досліджуваний період мають КиєвоСвятошинський, Бориспільський, Броварський райони

Враженість населення Київської області ІМ була найвища в роки до аварії (19811985) в Обухівському, Поліському, Чорнобильському районах, а після аварії (1986 р.) в Поліському, Кагарлицькому, Вишгородському. Низькі показники в Таращанському, Рокитнянському районах.

Тобто, зважаючи на те, що поширеність, захворюваність та смертність від ІХС та ІМ найвища в більшості випадків в районах так чи інакше наближених до місця аварії, можна говорити про високу ймовірність впливу на ІХС радіаційного та стресогенного факторів, впливу яких зазнало населення районів Київської області, які постраждалих від Чорнобильської аварії.

Таким чином, встановлено, що захворюваність населення України ІХС має тенденцію невпинного росту на протязі останніх років.

Аналіз ургентної захворюваності населення м.Києва дозволив встановити, що кількість викликів з приводу ІХС складає в середньому 9,13% всіх звертань за ШМД з 1981 по 1992 рік, з приводу ІМ 0,5% всіх звертань. Звертаємість населення за ШМД при ІХС та ІМ в останні роки має тенденцію до зниження. Частіше за швидкою допомогою звертаються літні люди (88,3% люди старші 50 років). Цей факт підтверджується і соціальним складом хворих: викликають машину швидкої допомоги з приводу ІХС робітники 16% від усієї кількості випадків, службовці 13%, пенсіонери 70%. При ІХС частіше звертаються жінки (57,7%), а от кількість викликів в зв'язку з ІМ більша серед чоловіків (62,9%). Протягом тижня виклики поступають рівномірно. На протязі доби найбільша кількість викликів надходить вранці та вдень від 6 до 17 годин, найменше вночі від 0 до 5 годин.

Особливості сезонної захворюваності ІХС полягають у тому, що швидку допомогу хворі ІХС частіше викликають у першому кварталі року з максимумом у березні (116,9%), подібна картина і при ІМ. Найменше число викликів в літні місяці (мінімум у липні 88,9%) та в вересні.

СА не впливає на динаміку захворюваності та смертності населення при ХСК (r<0,300 при p>0,05). Hаш результат можна пояснити дією інших, більш потужних факторів навколишнього середовища на здоров'я населення.

Нами установлено, що в дні перед звичайними та "геоефективними" ХС відмічається незначне підвищення числа ускладнень ІХС відносно середнього рівня за 2 роки, в день реєстрації ХС частота і ІХС і ІМ залишається на рівні середнього. В наступні дні після реєстрації звичайного спалаху кількість загострень ІХС зростає від 2,3 до 7,7%, а ІМ 22,9% від середнього рівня. В перші дні реєстрації "геоефективних" ХС теж відмічається підвищення частоти загострень (47% від середнього рівня). На протязі 345 діб відбувається зниження частоти ускладнень ІХС та ІМ до середнього рівня.

В дні перед ГМБ кількість загострень ІХС та ІМ залишається на рівні середнього або навіть знижується. В день реєстрації ГМБ відмічається підйом числа загострень ІХС (на 3,7%) та ІМ (на 5,2%), репрезентативне підвищення рівня серцевосудинних катастроф продовжується при ІХС одну добу, при ІМ на протязі двох діб після реєстрації ГМБ. Отже, на основі вищесказаного, можна виділити період найбільш несприятливий для хворих ІХС. Це однадві доби до початку бурі або ХС і до 3х діб після. Тобто, використовуючи оперативний прогноз та фактичні дані про сонячну та геомагнітну активність, проведення термінової профілактики слід починати за 2 доби до початку і проводити на протязі 3 діб після реєстрації спалахів та магнітних бур.

Дослідження дозволили нам встановити, що між погодою і ургентною захворюваністю існує достовірний зв'язок: прямий при несприятливих типах погоди і зворотній при сприятливих (табл.3).

Для кліматогеографічних умов півночі України, яка зазнала максимального впливу наслідків аварії на ЧАЕС, нами вперше була створена гігієнічна класифікація погоди по відношенню до хворих ІХС та ІМ.

Таблиця 3

Кореляційний аналіз звертаємості за швидкою медичною допомогою в залежності від погодних умов (КПК, Д, р)

Типи погоди	ІХС	ІМ
Сприятлива	0,970	0,835
	94,17	69,66
	< 0,05	< 0,05
Помірна	0,801	0,824
	64,09	67,86
	< 0,05	< 0,05
Несприятлива	0,644	0,816
	41,53	66,60
	< 0,05	< 0,05

Сприятливими типами погоди для хворих ІХС, використовуючи за основу медичну класифікацію погоди В.Ф.Овчарової, є стійка індиферентна та погода "спастичного" типу з індиферентним ступенем вираженості міждобової мінливості метеоелементів. Погода такого типу спостерігалась 17,5% днів за 2 роки. Всі інші типи погод з слабкою вираженістю зміни метеоелементів, погоду нестійку, "спастичного" та "гіпоксичного" типів з помірною зміною метеоеолементів, нестійку з переходом індиферентної в "спастичний" тип з помірною та вираженою зміною метеоелементів та погоду "спастичного" типу із помірною вираженістю мінливості метеоелементів можна характеризувати, як помірно біотропні. Такі типи погод відмічались на протязі 478 (65,4%) діб. Всі інші типи погод слід вважати несприятливими. Такі погоди зареєстровані на протя зі 125 (17,1%) діб. Незалежно від типу погоди кількість звертань збільшується пропорційно ступеню вираженості міждобової мінливості метеоелементів. Отримані дані щодо біотропності погоди узгоджуються з даними В.Г.Бардова (1989), але помітною різницею є більша кількість несприятливих типів погоди, що свідчить про зростання метеочутливості хворих ІХС. Останнє, на нашу думку, можна пояснити негативним впливом природних, антропогенних та соціальних факторів, в тому числі дією підвищених доз іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС.

З метою встановлення впливу конкретної погодогеофізичної обстановки на розвиток загострень ІХС нами було проведено аналіз щоденних погодних ситуацій в березніквітні 1994 року та показників загострень ІХС, ІМ та стенокардії у населення м.Києва за цей же час. В результаті дослідження можна відзначити, що в весняні місяці погоду можна характеризувати як несприятливу для виникнення та перебігу ІХС. Так, сприятливі типи погод відмічались на протязі 19,3% днів за досліджений період, а несприятливі становили 80,9%. Індивідуальний аналіз погодогеофізичних ситуацій підтверджує погодозумовленість практично всіх підвищень і знижень частоти розвитку загострень ІХС відносно середнього рівня. Установлена залежність захворюваності ІХС не тільки від впливу погоди, а й від зміни окремих погодоформуючих елементів. Наприклад, ІМ виникає частіше при поєднанні холодного фронту і значного зростання атмосферного тиску, а стенокардія, аритмія, порушення кровообігу при погоді з елементами гіпоксії.

Відмічено різке підвищення частоти загострень всіх форм ІХС в дні виникнення ГМБ, незалежно від типу погоди. Визначені найбільш сприятливі умови для хворих ІХС індиферентна погода та перехідна "спастичного" типу в стійку індиферентну з незначною міждобовою зміною метеоелементів.

Клінічний фрагмент роботи ми провели у вигляді анкетного опитування 118 осіб та динамічного спостереження 50 осіб на протязі 2х місяців у кардіологічній клініці НМУ імені О.О.Богомольця. Установлено, що переважна кількість хворих ІХС (84,7%) мають виражену метеотропність, що перевищує дані других авторів, які відмічали метеочутливість у 6080% хворих ІХС (В.Г.Бардов, 1978; Н.М.Воронин, 1981; Н.Х.Хамитов, 1988). Наші дані свідчать, що переважна більшість, тобто 9 із 10 хворих ІХС метеочутливі. Цей висновок свідчить про необхідність пошуку заходів боротьби з метеотропністю практично всіх хворих ІХС. Обгрунтуванням для останнього є дані ряду авторів про те, що значна частина хворих не називали себе метеотропними, а при клінікометеорологічному співставленні на несприятливі типи погоди реагували зміною об'єктивних показників (А.И.Григорьев, 1978; Л.Я.Хамитов, 1980). Геліометеотропні реакції хворих ІХС не мають специфічних признаків, мова йде про типові загострення основного захворювання під впливом метеоумов. Метеочутливість у жінок відмічається частіше, ніж у чоловіків (на 42,6%) і має більш виражений симптомокомплекс. Переважна більшість метеотропних хворих (86,0%) відчувають переміну погоди завчасно. Хворі відмічають, що найкраще себе вони почувають літом та рано восени, а найгірша пора року для них пізня осінь, зима та рання весна. Найбільш сприятливими для хворих ІХС виявились погоди зі слабкою мінливістю метеоелементів, антициклонального генезу, найбільш несприятливими мінливі з опадами погоди, які спостерігаються в циклоні.

Аналізуючи матеріали про динаміку забруднення навколишнього середовища Київської області за 5 років до аварії на ЧАЕС та 5 років після, встановили, що в доаварійний період рівні забрудненості кожного шкідливого компонента інтенсивно зростали. У післяаварійний період (19861990 рр.) інтенсивність дії деяких факторів збільшилась (забруднення отрутохімікатами, нітритами, нітратами), зросли рівні шуму, ЕМП) а деяких не змінилась і навіть знизилась (значна частина шкідливих викидів промислових підприємств і транспорту в атмосферне повітря). Та головна зміна у цей період полягає у забрудненні радіоактивними речовинами грунту і збільшенні дозового навантаження за рахунок зовнішнього і внутрішнього опромінення. Після аварії на ЧАЕС радіаційний фактор за пріорітетом посів перше місце. Загалом можна говорити про складну екологічну ситуацію, що склалася на території Київської області. Є ділянки фактично непригодні для проживання населення (Чорнобильський, частина Поліського району) і є умовно чисті (ділянки Сквирського, Тетіївського, Білоцерківського, Ставищанського, Таращанського, Миронівського, Кагарлицького районів).

Вперше встановлено, що в цілому антропогенні фактори забруднення навколишнього середовища в середньому на 82,6% обумовлюють захворюваність ІХС. Одержані досить високі МКК (від 0,88 0,05 р<0,05, до 0,93 0,03<0,05), які свідчать про силу взаємозв'язку між факторами оточуючого середовища і показниками здоров'я.

Кореляційнорегресійний аналіз виявив статистично значимий зв'язок між радіоактивним опромінюванням людини та показниками загальної та первинної захворюваності та смертності при ІХС. Таким чином можна відзначити, що променеве навантаження має негативний вплив на організм людини, зокрема і на ССС.

Встановлено також, що вміст пестицидів в об'єктах навколишнього середовища впливає на поширеність ІХС. Шкідливі викиди промислових підприємств та транспорту і окремі хімічні забруднювачі (SO2, вуглеводні) мають вплив на захворюваність та смертність при ІМ. А достовірної залежності показників ІХС від забруднення повітря твердими та газоподібними шкідливими речовинами не встановлено. За рівнем значимості фізичних та хімічних факторів для поширеності та захворюваності ІХС вищі ранги мають доза опромінення (коефіцієнти 0,18 та 0,24 відповідно), ЕМП (0,10 та 0,05) та забруднення повітря сірководнем (0,18 та 0,18). На поширеність та захворюваність ІМ теж впливають більш за все ЕМП (коефіцієнти 0,50 та 0,52) та доза опромінення (0,17 та 0,20).

При вивченні поєднаної дії погоди і забруднення атмосферного повітря на щодобову частоту загострень ІХС вперше була побудована регресійна модель, яка адекватна з вірогідністю 95%. коефіцієнти рівнянь регресії, які відображають "чистий" вплив кожного фактору, свідчать, що на виникнення, загострення ССЗ достовірно впливають у рівній мірі, як погода (0,25) так і комплексне забруднення атмосферного повітря (0,27). Загалом, дія природного і антропогенного факторів взаємопотенціююча.

Підсумовуючи викладений матеріал, можна стверджувати, що на динаміку ІХС та її основних проявів стенокардії та ІМ у населення України впливають природні і антропогенні фактори. Дія цих чисельних факторів не ізольована, їх поєднаний вплив приводить до взаємопотенціювання.

Враховуючи результати досліджень, нами розроблено комплекс заходів по попередженню негативного впливу природних та антропогенних компонентів навколишнього середовища на виникнення та перебіг ІХС та профілактиці цього впливу.

ВИСНОВКИ

1. Комплексне гігієнічне дослідження та сучасний математикостатистичний аналіз дозволили кількісно встановити, що на динаміку виникнення, перебігу та наслідки ІХС у просторі та часі суттєво впливають природні (коефіцієнт 0,25) та антропогенні (коефіцієнт 0,27) фактори навколишнього середовища.

2. На підставі статистичного та медикогеографічного дослідження встановлено, що у населення України рівні поширеності та захворюваності ІХС та її основних проявів ІМ та стенокардії невпинно зростають. Смертність від ІХС за 10 років (19811990) зменшилась в цілому по Україні, а від ІМ має тенденцію до зростання. Для захворюваності ІХС найвищі рангові місця в цілому серед 25 областей України та м.Києва мають Вінницька, Чернівецька, Хмельницька області. Нижчі належать м.Києву, Запорізькій та Дніпропетровській областям.

3. В Київській області, на території якої сталася аварія на ЧАЕС, теж невпинно зростає загальна та первинна захворюваність. Різке зростання показників відбулося у роки після аварії. В період 19861990 років відносно періоду 19811985 років в 1,2 рази збільшився темп приросту поширеності ІХС, а захворюваності майже в 3 рази. Смертність населення Київської області від ІХС, так як і в цілому по Україні має тенденцію до зниження. Серед 26 районів Київської області найвищі показники захворюваності мають Поліський, Рокитнянський, Іванківський райони. Після аварії на ЧАЕС найвищі рангові рівні зайняли Іванківський та Поліський райони, які до аварії мали середній рівень захворюваності.

4. При графічному та кореляційному співставленні річних показників СА і річних показників захворюваності ІХС було встановлено, що репрезентативний статистичний зв'язок з поширеністю, захворюваністю та смертністю при ІХС та ІМ не відмічається (r<0,300 при р>0,05). Встановлено, що під час хромосферних спалахів, пропорційно їх потужності, відбувається достовірне підвищення частоти загострень ІХС (до 7,7%) та ІМ (до 22,9%) в першу та другу добу після реєстрації спалаху. Частота загострень ІХС та ІМ в перші дні перед ГМБ залишається на рівні середнього або навіть знижується. В день реєстрації ГМБ відмічається підйом числа загострень ІХС (на 3,7%) та ІМ (на 5,2%), репрезентативне підвищення рівня серцевосудинних катастроф продовжується 12 доби. Отже, термінову геліогеофізичну профілактику загострень ССХ слід проводити за 2 доби до початку і на протязі 3х діб після реєстрації короткочаснодіючих природних факторів хромосферних спалахів та магнітних бурь.

5. Визначені закономірності сезонної захворюваності ІХС та ІМ. Частота загострень зростає у першому кварталі року з максимумом у березні (116,9%), знижується в літні місяці (мінімум у липні 88,9%) та в вересні.

6. За швидкою медичною допомогою при хворобах серця частіше звертаються люди похилого віку старше 50 років (88,3%). З приводу ІХС частіше викликають швидку допомогу жінки (57,7%), а з приводу ІМ чоловіки (62,9%).

7. Дослідження дозволили обгрунтувати гігієнічну класифікацію погоди для хворих ССЗ, що проживають у регіонах, які зазнали впливу наслідків аварії на ЧАЕС. Несприятливими типами погоди для хворих ІХС та ІМ виявились погоди "спастичного" та "гіпоксичного" типів, перехідні з помірним, ви раженим та різко вираженим ступенем міждобової мінливості метеоелементів. Сприятливими є стійка індиферентна та погоди з індиферентним ступенем мінливості метеоелементів.

8. Математикостатистичний аналіз дозволив встановити, що антропогенні фактори, які обумовлюють своїм впливом підвищення рівня серцевосудинної захворюваності на 82,6%, за рівнем значимості розподіляються так: вищі ранги мають доза іонізуючого опромінення, ЕМП та забруднення повітря сірководнем.

9. Клінічне дослідження хворих дозволило визначити, що метеотропність при захворюваннях серця в останній час зросла. 84,7% хворих мають виражену метеотропність.

10. Обгрунтовано, розроблено та впроваджено в практику охорони здоров'я метод медичного прогнозування впливу геліогеофізичної активності, клімату, погоди для первинної та вторинної профілактики ССЗ у населення, що проживає у регіонах, які зазнали впливу наслідків аварії на ЧАЕС.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ.

Влияние гелиомагнитных и климатических колебаний на частоту развития нарушений сердечного ритма //Український кардіологічний журнал. К., 1996. N4. С. 2629. (Співавт. В.Г.Лизогуб, В.Г.Бардов).

Вплив одинадцятирічних циклів сонячної активності на перебіг серцевосудинних захворювань//Український кардіологічний журнал. К., 1997. № 4. С. 4547.

Визначення динаміки загострень ішемічної хвороби серця в різні дні по відношенню до днів початку геомагнітної бурі//Український кардіологічний журнал. К., 1997. № 6. С. 3839.

Забруднення довкілля як фактор ризику захворювань системи кровообігу населення України // Проблеми медицини. 1998. № 1. С. 5557

Залежність захворюваності населення України на інфаркт міокарда, його смертності внаслідок онкологічних та цереброваскулярних захворювань від вмісту селену в раціоні //Збірник наукових праць співробітників КМАПО по закінчених та перехідних НДР за 19901996 роки. К., 1997. С. 620622. (Співавт. Б.П.Сучков).

Деякі регіональні особливості поширеності серцевосудинних захворювань серед населення в різних кліматогеографічних зонах України //Гігієнічні проблеми охорони здоров'я населення. Мат. ювілейної наук.практ. конф. Дніпропетровськ, 1997. С. 170173.

Многолетние гелиобиосферные связи как методическая основа одной из мер комплексной профилактики болезней системы кровообращения //Климатические и преформированные физические факторы в профилактике и реабилитация больных бронхолегочными и сердечнососудистыми заболеваниями. Тез. докл. респ. науч. конф. М., 1989. С. 5657.

Гігієнічні аспекти прогнозування профілактики погодозумовлених загострень серцевосудинних захворювань населення в кліматичних умовах України //Пріорітетні проблеми гігієнічної науки, медичної екології, санітарної практики та охорони здоров'я. Тез. доп. XIII з'їзду гігієністів України. К., 1994. С. 123124. (Співавт. І.І.Нікберг, О.М.Коломієць, В.П.Торгун, Є.М.Анісімов, О.Р.Пулик).

Впровадження в навчальний процес результатів досліджень кафедри пропедевтики гігієни з питань впливу погоди на стан здоров'я хворих з серцевосудинною патологією до та після аварії на ЧАЕС //Методологічні аспекти навчального процесу на медичних факультетах. Мат. навч.метод. конф. 4го мед. факультету. К., 1997. С. 3839.

АННОТАЦІЯ

Ткаченко С.М. Гігієнічна оцінка поєднаного впливу природних та антропогенних факторів навколишнього середовища на динаміку перебігу хвороб системи кровообігу.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01. Гігієна, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, Київ, 1998.

Встановлені закономірності впливу комплексу природних та антропогенних факторів навколишнього середовища на перебіг хвороб системи кровообігу. Обгрунтовані, розроблені та впроваджені в практику охорони здоров'я методи медичного прогнозування впливу геліогеофізичної активності, клімату та погоди для первинної та вторинної профілактики серцевосудинних захворювань у населення.

Ключові слова: серцевосудинні захворювання, профілактика, вплив навколишнього середовища.

Ткаченко С.М. Гигиеническая оценка сочетанного влияния природных и антропогенных факторов окружающей среды на динамику течения болезней системы кровообращения.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01. Гигиена, Национальный медицинский университет имени О.О.Богомольца, Киев, 1998.

Установлены закономерности влияния комлпекса природных и антропогенных факторов окружающей среды на течение болезней системы кровообращения.

На протяжении 15летнего периода (19811995 гг.) показатели заболеваемости ишемической болезнью сердца и ее клиническими формами инфарктом миокарда и стенокардией неуклонно росли. Темп прироста уровня распространенности ишемической болезни сердца среди населения Украины возрос в среднем на 11,0%.

В Киевской области, на территории которой произошла авария на Чернобыльськой атомной электростанции, заболеваемость сердечнососудистыми заболеваниями также имеет тенденцию роста. Общая заболеваемость возросла с 1981 года по 1995 год в 4,2 раза. Обращает на себя внимание резкое увеличение показателей в годы после аварии. В 1,2 раз увеличился темп прироста распространенности ишемической болезни сердца, а заболеваемости почти в 3 раза в период 19861990 годы по отношению к периоду 19811985 годы.

Медико-географический анализ позволил распределить 25 областей Украины и 26 районов Киевской области по 7бальным шкалам уровней заболеваемости ишемической болезнью сердца и создать нозогеографические карты распространенности ишемической болезни сердца на территории Украины.

В результате проведенного исследования о влиянии многолетних, сезонных и кратковременных изменений климата и погоды на динамику сердечнососудистых заболеваний населения были созданы схемы оценки биотропности различных типов погоды на территории г.Киева для профилактики погодообусловленных обострений ишемической болезни сердца и инфаркта миокарда.

Анализируя материалы о динамике загрязнения окружающей среды Киевской области, мы установили, что на территории Киевской области создалась сложная экологическая ситуация. В частности, отмечается неуклонный рост интенсивности загрязнения почвы, воздуха, воды экзогенными химическими веществами (ядохимикатами, нитритами, нитратами, вредными выбросами в атмосферный воздух промышленных производств и транспорта).

Для выявления возможной зависимости здоровья населения от антропогенных загрязнителей был проведен многофакторный корреляционно-регрессионный анализ совокупности показателей. С одной стороны были включены многочисленные факторы загрязнения атмосферного воздуха, воды, почвы нитритами, нитратами, пестицидами, учитывались уровни шума, напряженность электромагнитных полей, а также годовые суммарные эквивалентные дозы облучения, с другой уровни заболеваемости ишемической болезнью сердца населения районов Киевской области и г.Киева. Установлено, что в целом антропогенные факторы загрязнения окружающей среды в среднем на 82,6 % обуславливают заболеваемость ишемической болезнью сердца. Корреляционно-регрессионный анализ выявил статистически значимую связь между радиоактивным облучением человека, интенсивностью электромагнитных полей, содержанием пестицидов в объектах окружающей среды и показателями заболеваемости и смертности при ишемической болезни сердца. При изучении сочетанного влияния погоды и загрязнения атмосферного воздуха на частоту обострений ишемической болезни сердца было выявлено, что, в целом, влияние природных и антропогенных факторов имеет взаимопотенциирующее действие.

Учитывая результаты исследований, мы обосновали, разработали и внедрили в практику здравоохранения методы медицинского прогнозирования влияния гелиогеофизической активности, климата и погоды для первичной и вторичной профилактики сердечнососудистых заболеваний у населения.

Ключевые слова: сердечнососудистые заболевания, профилактика, влияние окружающей среды.

Tkachenko S.M. Hygienic assesment of the combined influence of natural and antropogenic environmental factors on flow diseases of blood circulation system.

The dissertation for the Master Degree of Science (Medicince) on speciality 14.02.01 Hygiene, Bogomolets National Medical University, Kiev, 1998.

Conformities of complex influence of natural and antropogenic factors of environment on the flow diseases of blood circulation system are defined. The methods of medical prognoses influence of helioheophisical impact on activity, climate and weather on primary and secondary prophylaxis of cardiovascular diseases in population have been substantiated, eleborated and implemnted into practice.

Key words: cardiovascular diseases, prophylaxis, influence of environment.

Размещено на Allbest.ru