Імунологічні зміни в щитовидній залозі дітей, які постійно мешкають в зоні дії малих доз радіації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Імунологічні зміни в щитовидній залозі дітей, які постійно мешкають в зоні дії малих доз радіації

АВТОРЕФЕРЕТ

дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми

За даними лiтератури,та науковими дослiдженнями прослiдковується подальша тенденцiя до погiршення ряду показникiв здоров'я населення,особливо дiтей,яке перебуває пiд впливом радiацiйного опромiнення внаслiдок аварiї на Чорнобильськiй АЕС (Сукало А.В.,Севковская З.А.,Станкевич З.А. и соавт.1993, Пономаренко В.М., 1996,Корзун Н.В., Івасiвка C.В.,1997).

Найбiльш вагомим в оцiнцi стану здоров'я дiтей є аналiз дiяльностi ендокринних залоз, зокрема щитовидної залози, як найбiльш чутливого органу до дiї iонiзуючого випромiнення (Тронько Н.Д.,Марков В.В., Кашкадамов А.В. и др., 1989, Пономаренко В.М., Набухотний Т.К.,1992,Тронько Н.Д.,Богуславский В.П.,Присяжнюк А.Е. и др.1994,Демидчик Е.П.,Цыб А.Ф.,Лушников Е.Ф.,1996).

Відкритим залишається питання про характер змін в функції гіпофізарнотиреоідної системи дітей в залежності від інкорпорованих радіонуклідів в їх організмі, та районів мешкання в Житомирській області (Романенко А.Е., Лихтарев И.А., Шандала Н К. и др., 1991, Rosen I.B., Simpson І. A., Sutsliffe S., 1988, Furmanchuk A.V., Rusak N.I. 1992).

Звертає на себе увагу суперечливiсть даних лiтератури про змiни морфофункцiонального стану щитовидної залози та накопичення тиреоiдних антитiл у дiтей iз зобом на забруднених радiонуклiдами територiях.Проведений нами аналiз лiтератури по данiй проблемi свiдчить,що найменше вивченим є питання впливу даних змiн на фiзичний розвиток дiтей з забруднених районiв та їх стан здоров'я.

Враховуючи те, що чутливiсть щитовидної залози до радiонуклiдiв у дiтей та пiдлiткiв в 2 раза вища, нiж у дорослих,обумовило необхiднiсть подальшого вивчення впливу малих доз радiацiї на дитяче населення (Тронько Н.Д., МарковВ.В., Кашкадамов А.В. и др., 1989, Подкалов В.П., 1994, ПономаренкоВ.М., 1996, Иванов В.К., 1997, Shunichi Yamashita,1995).

Невпинне зростання соматичної захворюваностi, своєрiднiсть перебiгу патологiї щитовидної залози, схильнiсть до її прогресування i хронiзацiї, визначають необхiднiсть проведення дослiджень, органiзацiї подальшого обстеження дiтей, якi зазнали впливу малих доз радiацiї.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Виконанi дослiдження є частиною наукової роботи кафедри педiатрiї Вiнницького державного медичного унiверситету iм.М.І.Пирогова з вивчення стану здоров'я дiтей, якi постраждали внаслiдок аварiї на Чорнобильськiй АЕС i вироблення комплексу профiлактичних заходiв при радiацiйних порушеннях (N держреєстрацiї 0193V020577). У 1996 роцi данi дослiдження включенi вченою радою до плану наукових робiт унiверситету.

Мета дослідження.

На основi аналiзу фiзичного розвитку та морфо - функцiонального стану i iмунологiчних показникiв щитовидної залози у дiтей iз дифузним зобом, якi мешкають в зонi радiацiйного забруднення (пiвнiчнi райони Житомирської областi), встановити закономiрностi змiн в їх органiзмi, а також виробити рекомендацiї по профiлактицi наслiдкiв радiацiйного впливу на стан здоров'я цих дiтей.

Задачі дослідження.

Вивчити стан здоров'я дiтей iз дифузним зобом I- IIIст. з тиреоiдними антитiлами; з нормальною щитовидною залозою i наявнiстю у них тиреоiдних антитiл,якi постiйно мешкають в зонi дiї малих доз радiацiї.

Вивчити фiзичний розвиток та оцiнити його гармонiйнiсть у дiтей з порушенням гiпофiзарно-тиреоiдної системи, якi постiйно мешкають на забруднених радiонуклiдами територiях.

Провести аналiз iмунологiчних змiн у щитовиднiй залозi в залежностi вiд ступеня зобу, мiсця проживання дiтей,їх вiку та статi.

Визначити вплив iнкорпорованих радiонуклiдiв на функцiональний та імунний стан щитовидної залози дiтей iз дифузним зобом I-IIIст. та на нормальну щитовидну залозу з тиреоiдними антитiлами.

Наукова новизна одержаних результатів.

Отриманi новi данi про стан здоров'я дiтей iз дифузним зобом та нормальною щитовидною залозою i тиреоiдними антитiлами, якi зазнали тривалого впливу малих доз радiацiї протягом 10 рокiв вiд моменту аварiї.

Вивчено фiзичний розвиток дiтей з порушенням гiпофiзарно - тиреоiдної системи та наявнiстю у них тиреоiдних антитiл в кровi, якi постiйно мешкають на забруднених радiонуклiдами територiях.

На основi аналiзу отриманих результатiв обстеження дiтей, якi постiйно мешкають на забруднених радiонуклiдами територiях,та з наявнiстю у них тиреоiдних антитiл, встановлено групу ризику по розвитку патологiї щитовидної залози при переходi дiтей з пре-пубертату в юнацький вiк.

Отриманi новi данi про iмунологiчнi змiни в щитовиднiй залозi дiтей iз дифузним зобом та з нормальною залозою, якi залежать вiд району мешкання дiтей, ступенi зобу, вiку, статi i впливають на погiршення їх здоров'я.

Визначена група дiтей з iмунологiчними порушеннями з боку щитовидної залози (без клiнiчних проявiв та з нормальними даними ультразвукового дослiдження), яка складає групу ризику по розвитку в майбутньому вiддалених наслiдкiв впливу малих доз радiацiї не тiльки з боку ендокринної системи, а i збiльшення кiлькостi соматичної патологiї.

Удосконалено комплекс профiлактичних рекомендацiй для дитячого населення з iмунологiчними змiнами з боку щитовидної залози (без клiнiчних проявiв), яке знаходиться пiд постiйним впливом малих доз iонiзуючого випромiнення.

Практичне значення одержаних результатів.

Розробленi i впровадженi в практичну медицину науково - обгрунтованi рекомендацiї по диспансерному нагляду за дiтьми iз дифузним зобом та iмунологiчними змiнами, якi постiйно мешкають на забруднених радiонуклiдами територiях.

Визначенi вiковi параметри дiтей (пре- пубертатний вiк), якi складають групу ризику по розвитку патологiї щитовидної залози. При переходi даних груп дiтей в iншi вiковi групи (юнацький вiк), вони потребують особливого медичного контролю.

Встановлено, що всi дiти з субклiнiчними змiнами в щитовиднiй залозi повиннi бути вiднесенi до групи ризику i перебувати пiд постiйним медичним контролем.

Результати дослiдження i розробленi практичнi рекомендацiї щодо дiтей iз дифузним зобом І-ІІІст. та з нормальною щитовидною залозою й iмунологiчними змiнами, впровадженi в практичну дiяльнiсть дитячих полiклiнiк та лiкарень м.Вiнницi та Вiнницької областi, м. Житомира та Житомирської областi, а також використовуються в навчальному процесi кафедр дитячих хвороб Вiнницького державного медичного унiверситету, Київського iнституту внутрiшнiх справ, Харкiвського медичного унiверситету i Тернопiльськiй медичнiй академiї.

Особистий внесок здобувача.

Внесок автора в отриманнi наукових результатiв полягає у виборi напрямку, обсягу i методу дослiдження, постановцi мети та формуваннi завдань, клiнiчному обстеженнi тематичних хворих та здорових дiтей, якi склали групу спiвставлення, в аналiзi та узагальненнi їх результатiв, обгрунтуваннi висновкiв роботи, а також у пiдготовцi наукових даних до публiкацiй.

Особисто обстежено 160 дiтей iз дифузним зобом I-IIIст. i 300 дiтей контрольної групи.

Самостiйно виконана статистична обробка одержаних цифрових даних.

Апробація результатів дисертації

Основнi положення дисертацiї викладенi на науковiй конференцiї молодих вчених-медикiв Вiнницького медичного унiверситету iм.М.І.Пирогова (м.Вiнниця,1996), науково - практичнiй конференцiї "Медико-соцiальнi аспекти лiквiдацiї наслiдкiв аварiї на Чорнобильськiй АЕС.Пiдсумки десятирiчної дiяльностi" (м.Вiнниця, 1996), конференцiї молодих вчених - медикiв Вiнницького медичного унiверситету iм.М.І.Пирогова (м.Вiнниця, 1997), мiжнароднiй конференцiї ІV з'їзду Всеукраїнського лiкарського товариства "Актуальнi питання реформування охорони здоров'я в Українi" (м.Київ, 1997), 2-го мiжнародного конгресу з iнтегративної антропологiї (м.Вiнниця, 1998),науковiй конференцiї присвяченiй 100-рiччю вiд дня народження професора М.Д.Довгялло (м.Донецьк, 1998).

Публікації

За матерiалами дисертацiї опублiковано 5 статей у наукових журналах, 1 робота в збiрнику наукових праць, 4 роботи в тезах конференцiй.

Структура і обсяг дисертації.

Дисертацiя викладена на 183 сторiнках. Робота включає вступ, аналiтичний огляд лiтератури, роздiл, що характеризує матерiал та методи дослiдження, три роздiли власних дослiджень, аналiз результатiв власних дослiджень, висновки, практичнi рекомендацiї.Дисертацiя iлюстрована 13 рисунками, 26 таблицями. Список лiтератури включає 259 джерел, у тому числi 111 зарубiжних.

Зміст роботи

радіаційний імунологічний щитовидний залоза

Матеріал та методи дослідження.

Виходячи з мети i задач дослiдження, нами було проведено поглиблене вивчення морфофункцiонального та iмунологiчного стану (накопичення тиреоiдних антитiл) щитовидної залози.До програми обстеження входив також збiр анамнезу та анкетної iнформацiї, визначення антропометричних параметрiв та оцiнка гармонiйностi фiзичного розвитку дiтей по лiнiйним дiаграмам (Коренев М.М.,1995); реєстрацiя гамма- випромiнювання iз тiла дитини.

Для визначення вмiсту Cs-137 в органiзмi дiтей використано прямий спектрометричний метод вимiрювання активностi радiонуклiдiв.

Визначення об'єму щитовидної залози проводилось на ультразвуковому апаратi автоматичного дугового сканування (Aloka SSD -520).

Визначення рiвня гормонiв FT4 i ТТГ в сировотцi кровi проводилось на аналiзаторi гормонiв щитовидної залози Amerlite фiрми "Amersham". Для цього був використаний iмунометричний метод,основою якого є посилена люмiнiсценцiя.

Визначення титру антитiл до тиреоглобулину (АТГ) та мiкросомальної фракцiї (АМС) проводилось за допомогою iмуноферментного методу.

Результати проведених дослiджень опрацьовувались методами варiацiйної статистики. Достовiрнiсть рiзницi при порiвняннi середнiх величин визначали за допомогою критерiя Ст'юдента. Кореляцiйний аналiз показникiв морфо - функцiонального та iмунологiчного стану щитовидної залози проводився за допомогою статистичного пакету програм Microstat на комп'ютерi IВМ РС 120 МHz 486ДХ2 СРU.

Обстеження дiтей та накопичення iнформацiї нами виконувалось за допомогою спецiального медичного устаткування, доставленого Фондом Сасакава (мобiльна дiагностична лабораторiя на базi автобуса "Тойота" та стацiонарна дiагностична лабораторiя, що були розмiщенi в Коростенському мiжрайонному медичному дiагностичному центрi).

Обстеженню пiдлягали дiти, якi постiйно мешкають на територiї Житомирської областi в районах, забруднених радiонуклiдами внаслiдок аварiї на Чорнобильськiй АЕС.

Першу основну групу склали 332 дiтей iз дифузним зобом (ДЗ) І-ІІІ ст. та наявнiстю у них титру тиреоiдних антитiл,якi постiйно проживали в зонi впливу малих доз радiацiї (пiвнiчнi райони Житомирської областi).

Для проведення подальшого аналiзу, прогнозування наслiдкiв аварiї були видiленi такi групи дiтей: I група iз ДЗ Iст. та наявнiстю у них циркулюючих тиреоiдних антитiл (244 особи -73,5%).З них 188 дiвчаток (77%) та 56 хлопчикiв (23%); II група - iз ДЗ II ст. та наявнiстю у них циркулюючих тиреоiдних антитiл (73 особи 22%), з них 60 дiвчаток (82,2%) та 13 хлопчикiв (17,8%); III група - ДЗ ІІІст. та наявнiстю у них циркулюючих тиреоiдних антитiл (15 осiб -4,5%). З них 14 дiвчаток та 1 хлопчик. Розподiл дiтей був проведений вiдповiдно класифiкацiї дифузного зобу, що прийнята ВОЗ в 1995 роцi. Дiтей iз ДЗ Iа та Iб ступеня об'єднано в єдину групу з ДЗ Iст.

Другу основну групу - 315 осiб,склали дiти,якi за даними ультразвукового обстеження мали нормальну по об'єму щитовидну залозу (ЩЗ) але з титром тиреоiдних антитiл в кровi. Вiк дiтей основних груп обстеження становив 7-15 рокiв.

Контрольну групу склали 800 дiтей, якi проживали за межами контрольованої територiї (Радомишльський р-н).Окрему контрольну групу також склали 150 дiтей з дифузним зобом I-IIIст. без тиреоiдних антитiл,якi мешкали на "чистих" територiях Житомирської областi.У дiтей контрольних груп не було зафiксовано накопичення iнкорпорованих радiонуклiдiв в органiзмi.

Результати дослідження та їх обговорення.

Вивчення захворюваностi дiтей з дифузним зобом i тиреоiдними антитiлами,та дiтей з нормальною по даним ультразвукового дослiдження щитовидною залозою i наявнiстю у них тиреоiдних антитiл, показало, що її загальний рiвень перевищує такий у дiтей з умовно "чистих" територiй. Дана рiзниця, як нами було встановлено, обумовлена в бiльшiй мiрi вегето-судинною дистонiєю,захворюваннями бронхо-легеневої системи та органiв травлення.Так, у дiтей першої та другої основної групи вегето-судинна дистонiя займала вiдповiдно 35,2% та 23,8%.Тодi,як у дiтей контрольної групи показник даного захворювання становив 10,1%.Захворювання органiв дихання в бiльшiй кiлькостi зустрiчалися серед дiтей з порушеннями в щитовиднiй залозi (20,5% та 21,4% вiдповiдно для I-II основних груп дiтей).У дiтей контрольної групи дана патологiя становила 16,1%. Звертає на себе увагу значний вiдсоток дiтей (10,1% та 9,6% вiдповiдно для I та II основних груп) з захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Даний показник у дiтей контрольної групи був меншим (8,3%).

При розподiлi дiтей основної групи обстеження та контрольної групи по групам здоров'я, нами було виявлено рiзницю мiж кiлькiстю дiтей II та III-ої групи здоров'я. Так, II -у групу здоров'я склали 60,4% дiтей без iнкорпорованих радiонуклiдiв в їх органiзмi.З порушеннями з боку щитовидної залози серед дiтей та пiдлiткiв другу групу здоров'я вiдповiдно становили 40,5% дiти з дифузним зобом i тиреоiдними антитiлами, та 55,2% дiтей з нормальною по об'єму щитовидною залозою i тиреоiдними антитiлами. До III-ої групи здоров'я було вiднесено 54,8% дiтей I основної групи та 40,3% дiтей II основної групи. III-ю групу здоров'я контрольна група дiтей склала лише 18,8%.Рiзницi не вiдмiчено в показниках кiлькостi дiтей основних груп та контрольної групи, якi склали IV-у групу здоров'я (4,7%- 4,3%).

Отже,можемо припустити,що при змiнах в щитовиднiй залозi, а саме накопичення тиреоiдних антитiл у дiтей,якi зазнали впливу "йодного" удару на щитовидну залозу,та продовжують мешкати на забруднених радiонуклiдами територiях, можливе збiльшення у них кiлькостi соматичної патологiї, в порiвняннi з дiтьми без iнкорпорованих радiонуклiдiв в їх органiзмi.

Одним iз об'єктивних критерiїв стану здоров'я дiтей є їх фiзичний розвиток. Нами виявленi особливостi фiзичного розвитку у дiтей,якi мешкають на територiях радiацiйного забруднення,та мають порушення з боку щитовидної залози у порiвняннi з дiтьми контрольної групи. Так, якiсна оцiнка фiзичного розвитку дiтей (його гармонiйнiсть) показала,що кiлькiсть гармонiйно розвинутих дiтей з дифузним зобом i тиреоiдними антитiлами спостерiгалася у 55,2%, та у 65,0% дiтей II-ої основної групи. Тодi,як дiтей,якi мешкали за межами контрольованих районiв,та без iнкорпорованих радiонуклiдiв в їх органiзмi, гармонiйно розвинутих було 72,4%.Нами виявлено,що дисгармонiйнiсть фiзичного розвитку дiтей з порушеннями гiпофiзарно-тиреоiдної системи обумовлена переважно затримкою росту,яка збiгалася зi зниженням маси тiла,або окремим показником тiльки зменшення маси тiла.Найбiльш низькi показники гармонiйного фiзичного розвитку вiдмiчалися у дiтей в пубертатному вiцi.Тодi,як дисгармонiйнiсть фiзичного розвитку дiтей контрольної групи спостерiгалася,як в молодшому шкiльному,так i в пубертатному вiцi,i була в бiльшiй мiрi обумовлена дефiцитом маси тiла.

Подальшим етапом нашого дослiдження було проаналiзувати показники морфофункцiонального стану щитовидної залози у дiтей основних груп обстеження i спiвставити їх з аналогiчними показниками дiтей контрольної групи.Данi,що ми отримали узагальненi в таблицi 1.

Згiдно результатiв,середнiй об'єм щитовидної залози дiтей iз дифузним зобом I-IIIст. i тиреоiдними антитiлами не вiдрiзнявся вiд такогож показника у дiтей контрольної групи (дифузний зоб без iмунологiчних змiн).Винятком були дiти iз дифузним зобом IIст. i тиреоiдними антитiлами,у яких об'єм щитовидної залози був достовiрно бiльшим (р<0,05). Тодi,як об'єм залози групи дiтей з нормальною по даним ультразвукового дослiдження i антитiлами до мiкросомальної фракцiї та до тиреоглобулину вiрогiдно вiдрiзнявся вiд об'єму щитовидної залози дiтей контрольної групи (р<0,05).

В загальній групі дітей з дифузним зобом і тиреоідними антитiлами був виявлений позитивний кореляцiйний зв'язок мiж рiвнем iнкорпорованих радiонуклiдiв в їх органiзмi i показником об'єму щитовидної залози,посилення якого залежало вiд ступеня зобу, вiку та статi дiтей.В пубертатному вiцi вiдзначений позитивний кореляцiйний зв'язок мiж даними показниками i у дiтей II-ої основної групи.

Проведений аналiз функцiонального стану щитовидної залози показав, що у дiтей iз дифузним зобом i тиреоiдними антитiлами,незалежно вiд його ступеня,рiвень вiльного тироксину вiрогiдно вiдрiзнявся вiд такого у дiтей контрольної групи (р<0,05). Порiвнюючи середню концентрацiю тиреотропного гормону в кровi,ми не спостерiгали значної рiзницi мiж дiтьми контрольної групи та групою дiтей iз дифузним зобом i iмунологiчними змiнами.Лише середнiй показник ТТГ у дiвчаток з дифузним зобом IIст. i тиреоiдними антитiлами (2,6+0,2 мкМЕ/мл) вiрогiдно вiдрiзнявся вiд такогож у дiвчаток контрольної групи (1,4+0,1мкМЕ/мл) (р<0,05).Слiд зауважити, що у дiтей з нормальною по об'єму щитовидною залозою i тиреоiдними антитiлами її функцiональний стан вiрогiдно вiдрiзнявся вiд такого у дiтей контрольної групи (р<0,05).Показники функцiонального стану щитовидної залози дiтей II-ої основної групи наближалися до таких у групi дiтей з дифузним зобом Iст., хоча їх вiдхилень за межi норми не прослiдковано.

Вивчаючи кореляцiйну залежнiсть мiж iнкорпорованими радiонуклiдами та вiльним тироксином у кровi,ми спостерiгали негативний кореляцiйний зв'язок незалежно вiд групи обстеження дiтей.Тодi,як у дiтей з дифузним зобом IIIст. i тиреоiдними антитiлами мала мiсце тенденцiя до позитивної залежностi з рiвнем тиреотропного гормону.

Наступним етапом дослiдження було визначення тиреоiдних антитiл у дiтей основних груп обстеження в залежностi вiд їх мiсця проживання, вiку та статi.Аналiз статистичних даних показав, що в бiльшостi випадкiв у дiтей з дифузним зобом визначалися антитiла до мiкросомальної фракцiї - 54,8%. В той час, як антитiла до тиреоглобулину у них зустрiчалися дещо рiдше (21,4%). Дiти, у яких спостерiгалось пiдвищення, як титру антитiл до мiкросомальної фракцiї, так i до тиреоглобулину становили 23,8%.

Суттєво,що в дiтей Овручського, Олевського, Народичського районiв титри тиреоiдних антитiл були вiрогiдно вищi, нiж у дiтей Коростенського, Малинського районiв (р < 0.05). Даний аналiз стосувався,як першої,так i другої основних груп дiтей.

В залежностi вiд мiсця проживання дiтей та ступеня зобу був проведений аналiз рiвня титру АМС та АТГ. Вiн показав вiрогiдне пiдвищення титру АМС у групi дiтей iз дифузним зобом ІІ ст., особливо в районах з максимальним забрудненням радiонуклiдами. Проте в групi дiтей iз дифузним зобом І ст. хоч i спостерiгалось пiдвищення рiвня АМС у дiтей iз аналогiчних районiв, але вiрогiдної рiзницi не знайдено. Також не прослiдковано вiрогiдної рiзницi титру АТГ в залежностi вiд ступеня зобу, незважаючи на його певнi коливання у дiтей рiзних районiв мешкання.

При поглибленому вивченнi iмунологiчних змiн в ЩЗ дiтей з максимально забруднених районiв, ми спостерiгали позитивний кореляцiйний зв'язок середньої та сильної сили, як мiж об'ємом ЩЗ i титром антитiл, так i мiж iнкорпорованим радiоцезiєм та титром антитiл. Аналогiчна кореляцiйна залежнiсть мiж даними показниками вiдмiчена в другiй основнiй групi дiтей, хоча вона характеризувалась послабленням зв'язку.

Отже, накопичення титру тиреоiдних антитiл у дiтей, якi мешкають на забруднених радiонуклiдами територiях, значною мiрою залежить, як вiд ступеня зобу, так i вiд району їх мешкання.

Частота дифузного зобу з тиреоiдними антитiлами збiльшувалася за рахунок дифузного зобу II-IIIст.

Так, дифузний зоб IIст. з тиреоiдними антитiлами в 1993р. становив 19,2%, тодi як у 1996р.- 31,5%. Дифузний зоб IIIст. з тиреоiдними антитiлами мав чисельнiсть по 40% як в 1993р., так i в 1996р. Кiлькiсть дiтей iз дифузним зобом Iст. i тиреоiдними антитiлами зменшувалась вiд 39,8% в 1993р. до 15,6% у 1996р.

При визначеннi рiвня тиреоiдних антитiл в динамiцi пiсляаварiйного перiоду, було помiчено значне пiдвищення його титру в 1996р.Така динамiка мала мiсце, як у групi дiтей iз дифузним зобом, так i у дiтей другої основної групи. Дiвчатка обох груп характеризувались значно вищим титром тиреоiдних антитiл, нiж хлопчики.

В залежностi вiд вiку дiтей, був також прослiдкований рiвень титру антитiл. Критичними вiковими групами були дiти пре-пубертатного вiку.Поскiльки саме у дiтей цих вiкових груп вiдзначалося найвище накопичення титру тиреоiдних антитiл. Встановлена закономiрнiсть спостерiгалася у дiтей обох основних груп. Крiм того, у дiтей даних вiкових груп мав мiсце позитивний кореляцiйний зв'язок мiж об'ємом ЩЗ i титром антитiл, а також мiж iнкорпорованими радiонуклiдами i тиреоiдними антитiлами.

В залежностi вiд статi та ступеня збiльшення щитовидної залози у дiтей був простежений середнiй рiвень титру тиреоiдних антитiл. Виявлено достовiрне пiдвищення титру антитiл до мiкросомальної фракцiї у дiвчаток iз дифузним зобом Iст. (56,1 + 8,6 од.) в порiвняннi з хлопчиками даної групи (34,2 + 6,1 од.),(р<0,05). Що ж стосується титру антитiл до тиреоглобулину, то в групi з дифузним зобом Iст. не вiдмiчено вiрогiдної рiзницi даного показника мiж хлопчиками та дiвчатками. Проте, у дiвчаток iз дифузним зобом IIст. нами зафiксовано достовiрно вищий рiвень як антитiл до мiкросомальної фракцiї, так i антитiл до тиреоглобулину в порiвняннi з хлопчиками цiєї ж групи (р<0,05). Аналогiчна закономiрнiсть спостерiгалася також у дiвчаток II- ої основної групи.

Таким чином, проаналiзувавши результати власних дослiджень, можемо вiдмiтити,що у дiтей iз дифузним зобом i нормальною по об'єму ЩЗ, якi мешкають на забруднених територiях, мало мiсце накопичення тиреоiдних антитiл. Вiдмiченi змiни, як нами було прослiдковано, залежать вiд вiку дiтей,статi,мiсця проживання та iнкорпорованих радiонуклiдiв в їх органiзмi. У дiтей певних вiкових груп iз забруднених районiв встановлено збiльшення соматичної патологiї та вiдхилення показникiв фiзичного розвитку. Циркуляцiю тиреоiдних антитiл в кровi дiтей, можливо слiд розглядати як специфiчне явище патологiї ЩЗ, навiть при вiдсутностi явної клiнiчної картини.

Проведенi дослiдження дають пiдстави не тiльки для короткочасних медичних висновкiв, а й можливiсть прогнозувати стан здоров'я в майбутньому значної частини обстежених дiтей.

Висновки

1.Порушення з боку гiпофiзарно-тиреоiдної системи у дiтей, якi постiйно мешкають в зонi дiї малих доз радiацiї, впливають на стан їх здоров'я. Вiдсоток дiтей другої групи здоров'я серед осiб iз дифузним зобом i тиреоiдними антитiлами, з iнкорпорованими радiонуклiдами в їх органiзмi в 1,5 раза менший, нiж серед дiтей без зазначених змiн i без iнкорпорованих радiонуклiдiв. Дана рiзниця обумовлена захворюванiстю вегето-судинною дистонiєю (25,1%) та хворобами органiв дихання (4,4%).

2. Серед осiб з дифузним зобом i iмунологiчними змiнами кiлькiсть гармонiйно розвинутих дiтей становила 55,2%, проти 72,4% у дiтей без таких змiн. Дисгармонiйнiсть фiзичного розвитку дiтей обумовлена рiзницею показникiв затримки росту (3,3%), зменшення маси тiла (11,7%) та показника затримки росту, який збiгався зi зниженням маси тiла (8,5%).

3. Частота захворюваностi у дiтей з наявнiстю тиреоiдних антитiл в кровi без порушення функцiї та об'єму щитовидної залози, на 20,8% бiльша, нiж у дiтей без змiн з боку гiпофiзарно-тиреоiдної системи i без iнкорпорованих радiонуклiдiв в їх органiзмi.

4. У дiтей з дифузним зобом I-IIIст.,який характеризується наявнiстю тиреоiдних антитiл в кровi, якi постiйно мешкають на забруднених радiонуклiдами територiях, спостерiгається достовiрне (р<0,05) вiдхилення об'єму залози, та її функцiї, вiд дiтей з дифузним зобом I-IIIст. без тиреоiдних антитiл, якi мешкають в чистих районах.

5. Збiльшення частоти дифузного зобу з iмунологiчними змiнами у дiтей, якi зазнали впливу радiонуклiдiв йоду, вiдбувається за рахунок зобу II-IIIст. i залежить вiд вiку, статi та мiсця проживання дiтей.

6.Пiдвищення титру тиреоiдних антитiл до мiкросомальної фракцiї (346,7+28,7од.) та тиреоглобулину (60,0+14,0 од.) у дiтей з дифузним зобом та у дiтей з нормальною по даним ультразвукового дослiдження щитовидною залозою залежить вiд ступеня зобу, вiку, статi та рiвня iнкорпорованих радiонуклiдiв в їх органiзмi. Прогноз змiн в щитовиднiй залозi дiтей, якi зазнали впливу "йодного " удару, пов'язаний з бiльшим пiдвищенням антитiл до мiкросомальної фракцiї (54,8%), нiж антитiл до тиреоглобулину.

Практичнi рекомендацiї

1. Вплив радiонуклiдiв на органiзм носить довгостроковий характер,тому з метою спостереження за дiтьми,якi мешкають в Овручському, Лугинському, Народичському, Олевському районах, слiд проводити клiнiчний огляд двiчi на рiк, i один раз в рiк - лабораторне обстеження (рiвень тиреоiдних гормонiв, титр антитиреоiдних антитiл), УЗД щитовидної залози.

2. З метою попередження розвитку ускладнень дiти iз ДЗ I-IIIст. та iмунологiчними змiнами, повиннi перебувати на диспансерному облiку та пiдлягати медичному контролю. Цей контроль передбачає дворазове на рiк лабораторне обстеження дiтей, якi мешкають на забруднених територiях та УЗД щитовидної залози.Дiти, у яких будуть виявленi тi, чи iншi змiни з боку щитовидної залози, мають направлятись у спецiалiзованi медичнi заклади з подальшим проведенням бiльш глибокого дослiдження та їх реабiлiтацiї.

3. Всi дiти з субклiнiчними змiнами в ЩЗ повиннi бути вiднесенi до групи ризику i знаходитись пiд постiйним медичним контролем. Дана група дiтей повинна обстежуватись не рiдше,нiж двiчi на рiк. Особливої уваги потребують дiти, молодшого шкiльного вiку, та пре- пубертатного вiку.

4. Група дiтей, у яких по даних ультразвукового дослiдження щитовидної залози не вiдмiчалося змiн, але основним показником, який насторожував, був титр тиреоiдних антитiл, є групою ризику по розвитку в майбутньому патологiї щитовидної залози. Перехiд дiтей в iншi вiковi групи, якi в 1986р. перенесли "йодний" удар на щитовидну залозу, вимагає необхiднiсть подальшого, щорiчного,поглибленого медичного контролю.

5. Для того,щоб прискорити виведення радiонуклiдiв iз органiзму дитини необхiдно:

-вводити в органiзм додаткову кiлькiсть рiдини (до 500мл вдень) у виглядi сокiв;

-приймати трав'янi настої,яким властива слабка сечогiнна та жовчогiнна дiя (романець,звiробiй, безсмертник,м'ята, крiп, шипшина);

-в рацiон дитини включати продукти з високим вмiстом клiтковини (гречанi,вiвсянi крупи, пшоно, капуста, буряк,чорнослив), а також вiдвари кропиви;

-для зв'язування радiонуклiдiв в органiзмi дитини вводити в рацiон продукти,якi багатi пектинами (яблука,соки з м'якотиною), та продукти харчування багатi на мiкро-макроелементи: сир, яйця, зерновi,бобовi,риба.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1.Токарчук Н.І.Вплив малих доз радіації на морфофункціональний стан щитовидної залози при її гіперплазії у дітей, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях // Галицький лікарський вісник. - 1997. - Т. 4.- N3. - С. 61-63.

2.Набухотний Т.К.,Токарчук Н.І. Морфофункціональний стан гіпофізарнотиреоідної системи у дітей з аутоімунним тиреоідитом, які мешкають в зоні тривалої дії малих доз радіації // Вісник морфології.- 1997. -Т.3.-N2. -С.142-143.

3.Токарчук Н.І.Зоб у дітей з імунологічними змінами, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях //Вісник Вiнницького державного медичного унiверситету. - 1998.-Т.2.-N1.-С.248-249.

4.Токарчук Н.І. Морфологiчний стан щитовидної залози при iмунологiчних змiнах у дiтей, якi постiйно мешкають в зонi дiї малих доз радiацiї // Архив клинической и экспериментальной медицины.-1998.-Т.7.-N2.-C.161-163.

5.Токарчук Н.І.Аутоiмунна реакцiя з боку гiперплазованої щитовидної залози у дiтей,якi постiйно мешкають на забруднених радiонуклiдами територiях //Буковинський Медичний вiсник.-1998.N1.- С.194-197.

6.Токарчук Н.І. До питання опромінення щитовидної залози радіонуклідами йоду у дітей внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС //Тези доп.I науково - практичної університетської конференції молодих вчених та спеціалістів.-Вінниця,1995.-С.65.

7.Токарчук Н.І.Стан імунної та гіпофізарно-тиреоідної системи при хронічному впливі малих доз радіації // Тези доп. II науковопрактичної університетської конференції молодих вчених та спеціалістів.- Вінниця, 1996.-С.38.

8.Шатило В.Й.,Толстанов О.К.,Горобець Н.І.,Токарчук Н.І., Мацюрак О.Б. Імунологічні показники у дітей з гіперплазією щитовидної залози//Зб.наук.праць.-Житомир, 1996.-С.98-101.

9.Горобець Н.І.,Токарчук Н.І.,Постольник О.В. Вміст ембріоспецифічних білків в плазмі крові дітей, які постійно мешкають в зоні тривалої дії малих доз радіації //Тези доп.науково-практичної конференції. - Вінниця, 1996.- С.34.

10.Толстанов О.К.,Горобець Н.І.,Токарчук Н.І.,Дубей Л.Я., Постольник О.В. Функціональний стан гіпофізарно-тиреоідної системи у дітей, які постійно мешкають в зоні тривалої дії малих доз радіації//Тези доп. науково-практичної конференції. - Вінниця, 1996.-С.98.

Размещено на Allbest.ru